Теоретико-методичні засади інноваційних технологій в системі фізичного виховання молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

УДК: 796.072.2+796.035

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ

ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук з фізичного виховання і спорту

МОСКАЛЕНКО НАТАЛіЯ ВАСИЛІВНА

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано і Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий консультант - доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Круцевич Тетяна Юріївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Вільчковський Едуард Станіславович, Свєнтокрижська академія в Кєльцах (філія у Пьоткові Трибунальському, Польща), завідувач кафедри валеології і фізичного виховання;

доктор педагогічних наук, професор Максименко Георгій Миколайович, Інститут фізичного виховання і спорту Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, завідувач кафедри спортивних дисциплін;

доктор педагогічних наук, професор Шиян Богдан Михайлович, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання.

Захист відбудеться “03” лютого 2009 р. о 12 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “29” грудня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова



АНОТАЦІЇ

Москаленко Н.В. Теоретико-методичні засади інноваційних технологій в системі фізичного виховання молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спору за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Національний університет фізичної культури і спорту України, Київ, 2009.

Однією із проблем, які постають перед дослідниками, є необхідність кардинальної перебудови системи фізичного виховання, впровадження інноваційних підходів, та сучасних педагогічних технологій організації системи фізичного виховання.

Метою нашої роботи є розробка концепції проектування інноваційних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах для формування мотивації до занять ФКіС, свідомого ставлення до індивідуального здоров'я, підвищення рівня фізичного стану молодших школярів. фізичний інноваційний навчальний школяр

Для проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи нами зроблений аналіз сучасного стану системи фізичного виховання, фізичного стану дітей молодшого шкільного віку протягом 5 років за показниками фізичного розвитку, соматичного здоров'я, фізичної підготовленості.

Науково-теоретичне обґрунтування проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи дозволив визначити ознаки реальних змін, функції програми, проблеми на рішення яких вона зорієнтована, мету, нововведення, стратегічне визначення проблеми, проект майбутньої програми, кадрове та ресурсне забезпечення, план дій. Створена модель інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, забезпечує покращення всіх складових здоров'я - психічного, фізичного та соціального.

Інноваційні педагогічні технології спрямовані на формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, підвищення рівня знань з предмету “Фізична культура”, оновлення змісту початкової освіти, вдосконалення навчально-виховного процесу - нових підходів до проведення уроку фізичної культури і фізкультурно-оздоровчих занять в режимі дня школи, системи самостійних занять фізичними вправами, технологій взаємодії сім'ї і школи.

Експериментальні дослідження показали ефективність запропонованих інноваційних технологій фізичного виховання молодших школярів.

Ключові слова: рухова активність, фізична підготовленість, фізичне здоров'я, діти молодшого шкільного віку, інновація, педагогічні технології, фізкультурно-оздоровча програма.



Москаленко Н.В. Теоретико-методические основы инновационных технологий в системе физического воспитания младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Национальный университет физической культуры и спорта Украины, Киев, 2009.

Одной из проблем, которые стоят перед исследователями, является необходимость кардинальной перестройки системы физического воспитания, внедрение инновационных подходов и современным педагогических технологий организации системы физического воспитания.

Анализ специальной научно-методической литературы, а также обобщения опята ведущих специалистов по проблеме совершенствования системы физического воспитания показал, что существуют научно-обоснованные подходы как в решении проблемы совершенствования организационной структуры системы физического воспитания, так и отдельных направлений - нормативной базы, критериев эффективности физического воспитания, содержания и методики внедрения различных средств физического воспитания для повышения уровня здоровья детей и заинтересованности их к занятиям физической культурой и спортом. Однако разработка инновационных подходов и современных педагогических технологий организации системы физического воспитания младших школьников путем комплексного подхода к решению проблемы повышения уровня здоровья детей, является не разработанной.

Целью нашей работы является научно-теоретическое обоснование инновационных технологий физкультурно-оздоровительной работы в общеобразовательных учебных заведениях для формирования мотивации к занятиями физической культурой и спортом, осознанного отношения к индивидуальному здоровью, повышению уровня физического состояния младших школьников.

Исследования уровня двигательной активности детей младшего школьного возраста показало, что у большинства детей он низкий. Наибольшую часть времени занимает базовый и низкий уровни.

Анализ показателей физического развития на протяжении 5 лет свидетельствует о том, что контингент обследуемых не по всем показателям соответствует возрастной норме. Так у мальчиков 7 и 9 лет показатели жизненного индекса ниже среднего, а у мальчиков и девочек 7-8 лет - ниже среднего.

Исследование уровня физического здоровья детей 7-10 лет показали, что большинство имеют низкий уровень здоровья. Однако с возрастом определена тенденция уменьшения количества детей, которые относятся к низкому уровню здоровья.

Сравнительный анализ уровня физической подготовленности на протяжении 5 лет свидетельствует о том, что показатели физической подготовленности имеют аналогичные отличия. Наиболее отстающими являются выносливость, сила мышц брюшного пресса, гибкость.

Проектирование инновационной программы физкультурно-оздоровительной работы проводилось на основании анализа современного состояния системы физического воспитания, физического состояния детей.

Созданная модель инновационной программы физкультурно-оздоровительной работы обеспечивает улучшение всех составляющих здоровья - психического, физического и социального.

Научно обоснованная структура инновационной программы, которая включает - проблемы, на решение которых она сориентирована, цель, стратегию проекта будущей системы физкультурно-оздоровительной работы, кадровое и ресурсное обеспечение.

В ходе экспериментальных исследований разработаны инновационные подходы, направленные на:

- формирование мотивации детей к занятиям физической культурой и спортом посредствам повышения уровня теоретических знаний детей с помощью специально разработанных тетрадей по физкультуре в системе интегрированных уроков физической культуры на основе формирования творческой активности, внутреннего стремления к активному участию ребенка в двигательной деятельности на основе развивающего обучения;

- совершенствование организации учебно-воспитательного процесса за счет внедрения новых подходов в методики проведения урока физической культуры и физкультурно-оздоровительных занятий в режиме дня школы;

- разработку системы самостоятельных занятий физическими упражнениями, которая создана на основе оздоровительной педагогики познавательно-двигательного обучения;

- формирование межпредметных связей;

- на взаимодействие “семьи и школы”.

Полученные результаты свидетельствуют об эффективности внедрения инновационной программы и современных педагогических технологий в физическом воспитании младших школьников.

Ключевые слова: двигательная активность, физическая подготовленность, физическое здоровье, дети младшего школьного возраста, инновация, педагогическая технология, физкультурно-оздоровительная работа.



Moskalenko N.V. Theoretical methodical principles of innovative technologies in physical education system of junior schoolchildren. - Script.

Thesis for Doctor of Sciences Degree in Physical Education and Sport. Specialty 24.00.02. - Physical culture, physical education of different population groups, - Ukrainian National University of Physical Culture and Sport, - Kyiv, 2009.

One of the problems faced by researchers is the necessity of total physical education reconstruction, introduction of innovative approaches and modern pedagogical technologies of physical education system organization.

The aim of our research is the working out the conception of innovative technologies projection of sports work in general educational establishments with the aim of motivation formation for physical exercises and sport, comprehended relation to personal health, improvement of schoolchildren physical conditioning.

In order to project the innovative programme of physical culture and sanitary work we have analyzed the modern condition of physical education, junior schoolchildren physical conditioning for the last 5 years as for the indices of physical development, somatic health, and physical preparedness.

Scientific theoretical substantiation of the innovative programme of physical culture and sanitary work projection allowed to define the features of actual changes, functions of the programme, problems which are oriented to be solved, the aim, the innovation, the strategic definition of the problem, the project of the future program, professional body and resource provision, the plan of actions.

The created model of innovative programme of physical culture and sanitary work provides the improvement of all health components - psychic, physical, and social.

Innovative pedagogical technologies are directed to the formation of motivation for physical culture and sport training, the raising of knowledge level in “Physical Culture” subject, renovation of the primary education content, perfection of educational process, new approaches to Physical Culture and sport sanitary lessons conduction in school day regime, system of self-exercises, technologies of family and school cooperation.

The experimental researches have proved the effectiveness of the proposed innovative technologies of schoolchildren physical education.

Key words: motor activity, physical preparedness, physical health, junior schoolchildren, innovation, pedagogical technologies, physical culture and sanitary programme.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз розвитку сучасної системи шкільної освіти в Україні показує, що незважаючи на лавину новацій в системі навчання та виховання, галузі фізичного виховання вони мало стосуються. Навчально-виховний процес загальноосвітньої школи все більше перевантажується предметами, які розвивають тільки розумову діяльність, і при цьому зовсім не враховується зниження рівня фізичного розвитку сучасних дітей і погіршення стану їхнього здоров'я. У той же час відхилення в шкільній практиці від мети фізичного виховання і зведення його до суто нормативного підходу, що спостерігається в останні роки, не тільки суперечить ідеї формування гармонійно розвиненої особистості, але й підсилює і без того критичний стан здоров'я школярів (В.Н. Платонов, 2004).

Утвердження загальнолюдських цінностей, збереження здоров'я громадян України є виключно актуальною проблемою сьогодення. Нині до кола глобальних проблем світова спільнота відносить проблему здоров'я, вирішення якої обумовлює подальше існування людства (Г.Л. Апанасенко, 1992, В.В. Завацький, 1999, Є.С. Вільчковський, 2002).

Загальновідомо, що головний фактор ризику захворюваності - це спосіб життя людини, який на 51% визначає стан її здоров'я. Формування належного ставлення до свого здоров'я є необхідною умовою оздоровлення суспільства. Його здійснення важливо починати з дитячого садка та школи, адже це єдина структура, через яку “проходить” усе населення країни, а навчально-виховний процес є цілеспрямованим та систематизованим, за допомогою якого можливо створити умови для збереження і зміцнення здоров'я дитини (Г. Решетнева, 2004).

Визначальна роль у вирішенні даної проблеми належить сучасній системі фізичного виховання, яка поступово стає невід'ємною частиною способу життя, що суттєво впливає на освіту, виховання та здоров'я людини (М.В. Дутчак, 2009).

На жаль, ефективність фізичного виховання знаходиться на незадовільному рівні і не в змозі задовольнити інтереси і потреби населення. За останні п'ять років на 41% збільшилась кількість учнівської молоді, які віднесені до СМГ. Збільшилась група ризику серед найбільш активної частини молоді, що обумовило збільшення на 63% кількості неповносправних, які долучені до кримінальної відповідальності. На 60% збільшилась кількість неповноправних, які зловживають наркотиками (О.Т. Литвин, 2005).

Дослідження показують, що 36,4% учнів мають низький рівень здоров'я, 33,5% - нижче за середній, 22,6% - середній, 6,7% - вище середнього і лише 0,8% - високий (О.Т. Литвин, 2004).

У 2007-2008 роках виникло п'ять випадків смертності дітей на уроках фізкультури, що також свідчить про існування проблем в організації системи фізичного виховання та низький рівень здоров'я дітей.

Наукові дослідження, які проведені Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології АМН України і Сумським педагогічним університетом визначили, що тільки 30% дітей можуть виконати нормативи фізичної підготовки на уроках фізичної культури. І тільки у 18-24% дітей процеси відновлення функціонального стану організму після виконання нормативів здійснюються без ушкодження для здоров'я (http://www.gov.ua/main.php).

Особливе місце в системі шкільного навчання займає молодший шкільний вік, тому що він виступає основним періодом набуття соціального досвіду, зокрема інтенсивно формуються інтереси, потреби, збільшуються пізнавальні здібності дитини (З.І. Істоміна, 1981, А.Л. Венгер, Г.А. Цукерман, 2001, О.Я. Кібальник, 2006, О.А. Томенко, 2006).

Спеціалісти звертають увагу на необхідність кардинальної перебудови навчально виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів, впровадження інноваційних підходів в систему навчання з урахуванням психофізіологічних закономірностей розвитку дитини.

Загальнотеоретичні основи інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів представлені в роботах В.С. Лазарева, 2002, Л. Ващенко , 2004, Л.І. Даниленко, 2004, Т. Сиротенко, 2005.

Створення нових освітніх технологій в початковій школі відображені в працях Л.В. Занкова, 1975, Ш.А. Амонашвілі, 1982, В.В. Давидова, 1986, Д.Б. Ельконіна, 1996, В.Ф. Шаповалової, 2008.

Методологія та конкретні шляхи підвищення ефективності системи фізичного виховання молодших школярів здійснюється у наступних напрямках - вдосконалення нормативної бази (І. Бакіко, 2002, М.М. Булатова, А.Т. Литвин, 2003, Т.Ю. Круцевич, 2006); перегляд критеріїв ефективності системи фізичного виховання (О.С. Куц, 2002, В.М. Платонов, 2006, М.М. Булатова, 2007); розробка концепції системи фізичного виховання (Ю.А. Копилов, Т.Б. Мейсон, 1990, М.Л. Бокарєв, 1991, О.Д. Дубогай, 2005, В.К. Бальсевич, 2006, Л.І. Лубишева, 2007, В.П. Лук'яненко, 2007); вдосконалення системи оцінки фізичної підготовленості (Т.Ю. Круцевич, 2006, О.В. Давиденко, 2007, В.В. Білецька, 2008, І.О. Тюх, 2008); обґрунтування змісту фізкультурно-оздоровчих занять (О. Кругляк, 2000, А.В. Віндюк, 2002, І.І. Вовченко, 2003, О.В. Шиян, 2004, О.Д. Дубогай, 2005, В.П. Семененко, 2005, О.О. Власюк, 2006, Н. Карачевська, 2007); організаційно-методичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих занять (І.О. Когут, 2003, В. Кашуба, 2006, Н.М. Гончарова, 2008).

Одним з пріоритетних завдань системи фізичного виховання є впровадження особистісно-орієнтованої моделі формування у дітей знань та навичок здорового способу життя, усвідомленого відношення до збереження здоров'я. Дана проблема розкрита в роботах Т. Круцевич, 1999, О. Коломієць, 2002, А. Кучерова, 2002, Д. Солопчука, 2003, М. Зубаль, 2004, О.Д. Дубогай, 2005.

Існуючі підходи формування теоретичних знань з основ здорового способу життя не завжди враховують психофізіологічні особливості розвитку і інтереси дітей молодшого шкільного віку. Тому пошук сучасних інноваційних підходів до процесу формування теоретичних знань є необхідною складовою фізкультурної освіти (Л.І. Лубишева, 2002), яка значною мірою впливає на залучення дітей до занять фізичною культурою.

Аналіз наукових досліджень з проблеми вдосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи показало відсутність комплексного підходу до розробки інноваційних підходів та сучасних педагогічних технологій організації системи фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах, що і обумовило актуальність дисертаційного дослідження. Вирішення даної проблеми представляє теоретичне і практичне значення для вдосконалення системи фізичного виховання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботи виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України у межах теми 2.1.6. “Науково-методичні підходи до побудови системи фізичного виховання дітей шкільного віку”, номер державної реєстрації 0101U001887 та згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту у межах теми 3.1.3. “Організаційно-педагогічні умови оптимізації системи фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх школах”, номер державної реєстрації 0106U011724. Роль автора полягає у керівництві даними темами, науковому обґрунтуванні науково-методичних підходів до побудови системи фізичного виховання дітей шкільного віку, розробки сучасних інноваційних технологій фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, узагальнені результатів досліджень виконавців.

Мета дослідження - розробка концепції проектування інноваційних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах для формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, свідомого ставлення до індивідуального здоров'я, підвищення рівня фізичного стану дітей молодшого шкільного віку.

Завдання:

1. Дослідити стан проблеми організації фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку по збереженню і зміцненню здоров'я.

2. Визначити ефективність функціонування системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, щодо вирішення оздоровчих, освітніх та виховних завдань.

3. Визначити науково-педагогічні засади удосконалення системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку у сучасних умовах, на основі аналізу фізичного стану та мотивації дітей до занять фізичною культурою та спортом.

4. Обґрунтувати теоретико-методичні засади інноваційних технологій в системі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

5. Розробити варіанти моделей інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи для дітей молодшого шкільного віку.

6. Розробити концепцію втілення інноваційних технологій у фізкультурно-оздоровчу роботу з молодшими школярами в загальноосвітніх навчальних закладах.

Об'єкт дослідження - система фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - структура та зміст інноваційних технологій у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку.

Методологічною основою даної роботи є ідея створення концепції проектування інноваційних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи, яка спрямована на формування у дитини мотивації до занять фізичною культурою і спортом, свідомого ставлення до індивідуального здоров'я, підвищення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку. Сама особистість розглядається як складний біосоціальний феномен, який проявляється в її духовної сутності, що пов'язана з розвитком особистісних якостей, які можуть бути реалізовані через усвідомлену рухову діяльність, побудовану згідно з закономірностями розвитку фізичних (Л.В. Волков, 1988, А.А. Гужаловський, 1988 В.К. Бальсевич, 2006) і духовних (пізнавальних, комунікативних, естетичних) якостей (Б.Г. Ананьєв, 1968, Д.А. Леонтьєв, 1997, С.Л. Рубінштейн, 1999).

Теоретичну основу роботи складають концепції про потребностно-мотиваційну структуру особистості (Р.С. Немов, 1997, А.І. Леонтьєв, 1999, Т.Ю. Круцевич, 2004), про вікові психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку (А. Валлон, 1967, І.А. Аршавський, 1982, А.В. Петровський, 1990), про адаптацію дітей до фізичних навантажень (С.М. Громбах, 1987, І.В. Муравов, 1989, Д.А. Фарбер, 1990, А.Г. Хріпкова, 1990), про педагогічні системи фізичного виховання (Ю.А. Копилов, Г.Б. Мейсон , 1990, Ю.Ю. Бокарев, 1990, О.Д. Дубогай, 2005, В.К. Бальсевич, 2006, Л.І. Лубишева, 2007, Г.Б. Кряж, 2007, В.П. Лук'яненко, 2009), про інноваційну діяльність загальноосвітніх навчальних закладів (В.С. Лазарев, 2002, Л.І. Лубишева, 2002, Л.І. Даниленко, 2004, Г. Сиротенко, 2005, Л. Ващенко, 2009).

Основою інтегративного пізнання нами обраний системний підхід, методологічною основою якого є категорія “цілого”. Це дає можливість розглядати фізичне виховання як цілісну систему, яка має властивості, які відсутні у окремих її компонентах.

Методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел та документальних матеріалів; анкетування; педагогічне спостереження; хронометраж; соматометричні, соматоскопічні, функціональні методи дослідження; педагогічне тестування; експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я; педагогічний експеримент; психодіагностичні методи; методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів:

Вперше:

- обґрунтована та розроблена концепція проектування інноваційних технологій у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку, структурними елементами якої є мета, завдання, засоби, стратегія її реалізації та кадрове забезпечення навчально-виховного процесу;

- формування теоретичних знань здійснюється у поєднанні з руховою діяльністю в системі інтеґрованих уроків фізичної культури на основі розвитку творчої активності особистості, прагнення до активної участі дитини у навчальному процесі з використанням принципу розвиваючого навчання;

- науково обґрунтовані організаційно-методичні підходи та технологія сюжетних уроків фізичної культури, які спрямовані на підвищення емоційної насиченості, індивідуальне сприйняття навчального матеріалу, підвищення рівня загальних знань, максимальну різноманітність форм, методів та засобів фізичного виховання, створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу учнів;

- розроблена програма реалізації міжпредметних зв'язків, яка дає можливість засобами фізичної культури знайомити дітей з довкіллям, набувати життєво необхідних навичок, вирішувати ситуаційні і творчі завдання, пізнавати нові сфери діяльності людини;

- представлена інноваційна програма самостійних занять фізичними вправами у вигляді казкових подорожей у зошиті “Вперед до джерела здоров'я”, яка створена на основі оздоровчої педагогіки пізнавально-рухового навчання;

- розроблена інноваційна програма щодо взаємодії сім'ї і школи для залучення батьків до співпраці, що сприяє фізичному вихованню дітей молодшого шкільного віку.

Доповнено дані про вікові особливості, мотивацію дітей до занять фізичною культурою і спортом, стану рухової активності, рівень фізичного розвитку, соматичного здоров'я, взаємозв'язку між рівнем соматичного здоров'я і фізичною підготовленістю та рівнем пізнавальних процесів.

Розширено дані про функціонування системи організації фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Практична значущість роботи полягає у втіленні інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, сучасних педагогічних технологій в систему роботи загальноосвітніх навчальних закладів, які сприятимуть підвищенню ефективності системи фізичного виховання.

Результати досліджень впроваджені у навчальний процес з фізичного виховання 523 загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровської області.

Всі основні положення дисертації покладені в основу вдосконалення навчальних дисциплін “Теорія і методика фізичного виховання”, “Сучасні педагогічні технології”, “Інноваційні технології фізичного виховання”, навчальних програм з “Теорії і методики фізичного виховання” для аспірантів, програм навчально-методичних семінарів для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури та вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів, про що є акти впровадження.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, Львівського державного університету фізичної культури, Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку дослідження, постановці проблеми, вивченні методології дослідження, визначенні мети, об'єкта, предмета дослідження, проведенні педагогічного експерименту, систематизації фактичного матеріалу, теоретичному обґрунтуванні і експериментальній перевірці інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, інтерпретації отриманих даних, формулюванні висновків, написанні тексту дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення доповідалися на Міжнародних конгресах: “Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх” (ІV Київ, 2000; Москва, 2003; ІХ Київ, 2005); Міжнародних конференціях “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2005, 2006, 2007); “Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я в сучасному суспільстві” (Луцьк, 2002); “Молода спортивна наука України” (Львів, 2001, 2004, 2008); “Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті Європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004); “Фізична культура, спорт та здоров'я нації” (Вінниця, 2001, 2004); “Наукове обґрунтування фізичного виховання, спортивного тренування і підготовки кадрів з фізичної культури і спорту” (VІІІ, ІХ наукові сесії Мінськ, 2005, 2006); “Теорія фізичного виховання і теорія фізичної культури: Основи і перспективи розвитку”, яка присвячена 100-річчю Новікова А.Д. (Москва, 2006); “Фізичне виховання і спорт в системі освіти як фактор фізичного і духовного оздоровлення нації” (Мінськ, 2008); Всеукраїнських конференціях “Шляхи оптимізації вищої фізкультурної освіти” (Дніпропетровськ, 2003); “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ, 2004); “Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання” (Львів, 2004); “Використання різних форм та методів фізкультурно-оздоровчої роботи для популяризації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах” (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у монографії, 37 статтях, з них 25 у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 461 сторінках, ілюстрований 21 рисунком, містить 41 таблицю і складається із вступу, переліку умовних скорочень, шести розділів, практичних рекомендацій, висновків, 4 додатків, списку використаної літератури.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертації, визначено зв'язок роботи з науковими планами, темами, з'ясовано мету, задачі, об'єкт, предмет, методологію, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, визначено особистий внесок здобувача, надано інформацію про апробацію результатів дослідження та публікації автора.

У першому розділі “Сучасний стан фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку в загальноосвітніх навчальних закладах” проведено теоретичний аналіз літературних джерел для вивчення проблеми вдосконалення системи фізичного виховання молодших школярів. Зокрема визначено проблемне поле, до якого входить таке питання, як комплексний підхід до вирішення проблеми збереження здоров'я шляхом наукового обґрунтування та розробки інноваційних підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Аналіз наукових джерел показав, що існуюча концепція фізичного виховання застаріла, потребує нового трактування організації навчально-педагогічного процесу, мети, завдань з фізичного виховання з врахуванням соціально-економічних тенденцій розвитку суспільства.

Дослідники (Круцевич Т.Ю., 2007, Литвин О.Т., Булатова М.М., 2006, Білецька В.В., 2007, Тюх І.О., 2008) вказують на відсутність науково-обґрунтованої системи нормативних оцінок фізичної підготовленості школярів, та звертають увагу на погіршення стану здоров'я та фізичної підготовленості школярів.

При цьому молодший шкільний вік виступає основним періодом набуття соціального досвіду, зокрема, формування орієнтацій на здоровий спосіб життя, що є передумовою функціонування механізмів розвитку особистості та організації її життєдіяльності.

Значна кількість досліджень присвячена вдосконаленню організаційної структури педагогічного управління. За результатами проведеного аналізу встановлено, що попри наявності великої кількості досліджень, які стосуються пошуку засобів підвищення ефективності фізичного виховання молодших школярів, основною проблемою залишається пошук інноваційних підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи, реалізації завдань, які потребують перебудови свідомості людини, мобілізації її життєвих ресурсів, усвідомлення необхідного дотримання здорового способу життя та вироблення особистої позиції щодо зміцнення стану свого здоров'я впродовж всього життя, з врахуванням інтересів та вікових особливостей дітей.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” розкрито сутність використання методів дослідження, подано загальні відомості про контингент досліджуваних.

Ефективність функціонування системи фізичного виховання визначалась за результатами педагогічного спостереження анкетування дітей, батьків та вчителів фізичної культури та показників фізичного стану за допомогою використання таких методів: соматометричні, соматоскопічні, функціональні методи дослідження; педагогічне тестування; експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я.

Розробка моделей інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи проводилася на основі результатів психодіагностичних методів та педагогічного експерименту.

Обробка результатів дослідження проводилась з використанням методів математичної статистики.

Дослідження проводилося в декілька етапів у рамках тематики Зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Перший етап 1999-2000 рр. був присвячений визначенню теоретико-методологічного підходу до аналізу предмета та об'єкта дослідження. Проведено вивчення літературних джерел та документальних матеріалів за темою дисертації для визначення стану проблем в системі фізичного виховання.

На другому етапі 2001-2002 рр. визначалась ефективність функціонування системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Нами досліджувався досвід організації фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу.

Був здійснений аналіз професійної діяльності вчителів, який проводився за результатами анкетування 66 вчителів фізичної культури для визначення їх готовності до інноваційної діяльності.

Для визначення відношення батьків, від яких також залежить стан функціонування системи фізичного виховання, було проведено анкетування 110 батьків дітей молодшого шкільного віку.

Третій етап (2003-2004 рр.) мав на меті визначити науково-педагогічні засади удосконалення системи фізичного виховання на основі аналізу фізичного стану та мотивації дітей молодшого шкільного віку до занять фізичною культурою та спортом.

Для визначення пріоритетів, мотивів та інтересів дітей було проведено анкетування 291 дитини молодшого шкільного віку. Отримані дані дозволили визначити напрямки та підходи щодо формування мотивації дітей до занять фізичною культурою і спортом.

Аналіз професійної діяльності вчителів проводився на основі відповідей 66 вчителів фізичної культури за анкетою В.С. Лазарева.

Дослідження фізичного стану проводилось у загальноосвітніх школах №№ 33, 35, 66, в НВК № 28. В дослідженні приймали участь 558 дітей молодшого шкільного віку.

Вивчення рівня рухової активності проводилось на основі аналізу добової рухової активності за Фремінгемською методикою 50 дітей 6 років і 157 дітей 7 років.

Отримані дані про стан організації фізкультурно-оздоровчої роботи, інтереси, мотиви, рівень здоров'я дітей молодшого шкільного віку дозволив визначити основні напрямки вдосконалення системи фізичного виховання і науково обґрунтувати інноваційну програму розвитку фізкультурно-оздоровчої роботи з використанням сучасних інноваційних технологій.

Четвертий етап (2005-2006 рр.) був присвячений обґрунтуванню теоретико-методичних засад інноваційних технологій в системі фізичного виховання.

Розроблена система формування теоретичних знань з предмету “Фізична культура” з використанням спеціально розроблених зошитів для учнів 1 класу “Спортивна абетка”, 2 класу “Разом з Фізкультуркіним”, 3 класу “Фізкультуркін у спортивній країні”, 4 класу “Спортивний клуб Фізкультуркіна” та системи інтеґрованих уроків. Оцінка теоретичних знань проводились за допомогою розробленої комп'ютерної програми.

В тестуванні прийняло участь 122 дитини експериментальної групи (1 клас - 20 дітей; 2 клас - 32 дитини; 3 клас - 29 дітей; 4 клас - 31 дитина), 122 дитини контрольної групи (1 клас - 27 дітей; 2 клас - 28 дітей; 3 клас - 27 дітей; 4 клас - 30 дітей).

Протягом 2005-2006 рр. впроваджена методика формування міжпредметних зв'язків. Проведено спостереження 240 уроків фізичної культури, 120 - до експерименту, 121 - після експерименту

Науково обґрунтовані сучасні підходи щодо проведення уроку фізичної культури. Розроблена методика використання елементів бадмінтону в урочних формах занять для підвищення функціональних можливостей організму дітей перевірена в умовах педагогічного експерименту в ЗШ № 46 м. Дніпропетровська (всього 293 осіб з них 147 хлопчиків та 146 дівчаток) і представлена в дисертаційному дослідженні О.В. Шиян, яке виконано під нашим керівництвом.

Запропоновані організаційно-методичні підходи щодо проведення сюжетного уроку фізичної культури.

Науково обґрунтована система самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку, яка перевірена в умовах педагогічного експерименту О.О. Власюк, дисертаційна робота якої виконана під нашим керівництвом. В експерименті прийняло участь 265 дітей.

П'ятий етап (2007-2008 рр.) був спрямований на розробку варіантів моделей інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи дітей молодшого шкільного віку.

Розроблена концепція втілення інноваційних технологій у фізкультурно-оздоровчу роботу, яка була перевірена в умовах педагогічного експерименту. Був проведений аналіз отриманих результатів за показниками стану соматичного здоров'я, захворюваності, рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

Шостий етап (2009 р.). На даному етапі здійснено обробку отриманих даних за допомогою методів математичної статистики, аналіз та обговорення результатів, оформлення дисертаційної роботи.

Організація та проведення етапних досліджень, використання наукових підходів дозволили обґрунтувати сучасну модель фізкультурно-оздоровчої роботи в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, яка спрямована на формування інтересу до занять фізичною культурою та підвищення рівня здоров'я.

У третьому розділі “Ефективність функціонування системи фізичного виховання на основі визначення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку”. Аналіз критеріїв ефективності системи фізичного виховання дає можливість вдосконалення системи фізичного виховання, втілення сучасних інноваційних технологій. Більшість вчених основним критерієм вважають оцінку фізичного стану дітей, який визначається рівнем розвитку якісних сторін рухової активності, тому нами було проведено дослідження фізичного стану і рухової активності дітей молодшого шкільного віку.

У даному розділі викладено результати досліджень рівня рухової активності, фізичної підготовленості та фізичного здоров'я дітей молодшого шкільного віку протягом 2003-2007 рр.

Для визначення змін у структурі рухової активності протягом навчання ми провели порівняльний аналіз добової рухової активності дітей 6 та 7 років.

Як показують дослідження від 6 до 7 років кількість годин, що витрачаються на середній і високий рівні рухової активності мають тенденцію до зниження. У 6 років на середній рівень витрачається 2 год. 10 хв. (9,1%), на високий - 40 хв. (2,6%), а в 7 років на середній 1 год. 7хв. (7,35%), на високий - 20 хв. (1,05%). Найбільша кількість годин витрачається на базовий (44,5% - у 6 років, 39,4% - у 7 років).

Збільшується кількість годин, що витрачаються на сидячий рівень з 17.7% у 6 років до 20,5% у 7 років та малий рівні фізичної активності з 26,1% у 6 років до 31,7% у 7 років, що свідчить про збільшення розвитку навантаження учнів, а кількість часу на організовані форми фізкультурно-оздоровчої роботи від 1 до 4 класу зменшується.

Визначення зміни показників фізичного розвитку протягом 5 років вказує на необхідність його корекції.

Отримані результати вимірювань антропометричних характеристик морфологічного статусу обстежуваних дітей та їх аналіз дозволяють констатувати, що континґент обстежуваних за своїм фізичним розвитком не за всіма показникам відповідає середній віковій нормі для школярів цього віку. Згідно думки вчених (Г.Л. Апанасенко, 2003; Т.Ю. Круцевич, 2005) тільки функціональні показники, що лежать вище середнього рівня генеральної сукупності досліджуваних відносяться до безпечного рівня фізичного здоров'я.

Так, дослідження масово-зростового індексу Кетле у дітей в різні роки показує, що у 2003 році тільки хлопчики 8 та 9 років мають середній рівень індексу Кетле, у той час як хлопчики 7 та дівчата 8, 9 років належать до рівня нижче середнього, дівчата 7 років - до низького. У 2007 році тільки хлопчики і дівчата 9 років мають індекс фізичного розвитку вище середнього, в інших віково-статевих групах показники були на нижче середньому рівні.

Треба звернути увагу на показники життєвого індексу, який побічно свідчить про функціональні можливості системи зовнішнього дихання. У хлопчиків практично всіх вікових груп у 2003 році цей показник виходить за межі безпечного рівня фізичного здоров'я. Аналогічну тенденцію спостерігаємо у досліджуваних групах дівчат.

Зіставлення показників сили кисті сильнішої руки залежно від маси тіла дітей 7-9 років у 2003 році, приводить до висновку про низький рівень розвитку сили кистякової мускулатури. Кількість хлопчиків 7 років, які мають нижче середнього рівень складає 37,0%, 8 років - 52,0%, 9 років - 27,9%; у дівчаток - 53,3%, 47,1%, 37,5% відповідно.

Така ж сама тенденція відмічається у 2007 році.

Аналіз показників фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку свідчить, що значна кількість дітей знаходиться за межею середнього

рівня, що вимагає корекції фізичного розвитку дітей засобами фізичної культури у різних формах фізкультурно-оздоровчих занять.

Дослідження рівня фізичного здоров'я дітей молодшого шкільного віку підтверджує висновки вчених (Г.Л. Апанасенко, 2009; С.Г. Приймак, 2002, Т.І. Суворова, 2003; І.О. Когут, 2005 та ін.) про низький рівень фізичного здоров'я основної маси школярів. Так і в 2003, і в 2007 році біля 90% 7-10 років знаходяться за межею безпечного рівня фізичного здоров'я.

Тестування фізичної підготовленості дозволило дослідити вплив різних форм фізичного виховання на гармонійний розвиток основних фізичних якостей.

За нашими висновками, найбільш вразливими сторонами фізичної підготовленості є розвиток витривалості, як у хлопчиків, так і у дівчаток від 62 до 79% налічується кількість тих, що мають оцінки “1” і “2” бали. На другому місці йде розвиток гнучкості, у хлопчиків кількість незадовільних оцінок сягає від 40% у 7 років до 48,2% у 9 років, а у дівчат від 33,3% до 43,7% відповідно.

У дівчат відмічається низький розвиток дуже важливої для них якості - сила м'язів черевного пресу. Від 33% до 53% учениць 7-9 років мають незадовільні оцінки у тесті “піднімання в сід за 1 хв.”.

Найбільша кількість позитивних оцінок виявлена в тестах на координацію у дівчаток до 85% і у хлопчиків до 63%, на силову витривалість у хлопчиків від 30% до 60%.

Тенденції дисгармонійного розвитку фізичних якостей молодших школярів співпадають у дослідженнях як у 2003 р., так і 2007 р., що свідчить про недосконалість сучасних програм фізичної культури у початковій школі.

Аналіз взаємозв'язку рівнів фізичної підготовленості з рівнями фізичного здоров'я показав певну позитивну тенденцію між ними у дітей 7-9 років. Виявлено, що чим вище РФП учнів, тим краще їх фізичне здоров'я.

Таким чином, аналіз показників фізичної підготовленості свідчить, по-перше, що для більшості дітей молодшого шкільного віку нормативи фізичної підготовленості є недоступні, що зумовлює необхідність перегляду критеріїв оцінки фізичної підготовленості з урахуванням їх індивідуальних можливостей, особливостей фізичного стану та вікового розвитку.

По-друге, зміст фізкультурно-оздоровчих занять з дітьми молодшого шкільного віку вимагає використання диференційованого підходу при плануванні фізичних навантажень з урахуванням рівня фізичного здоров'я дітей.

Отримані дані про фізичний стан дітей молодшого шкільного віку свідчать про необхідність вдосконалення та втілення інноваційних підходів в систему організації фізкультурно-оздоровчої роботи з метою формування свідомого відношення до занять ФКіС, покращення здоров'я та фізичної підготовленості дітей.

Четвертий розділ “Теоретико-методичні засади проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах” розкриває умови та структуру проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи.

Внаслідок нових тенденцій в освіті в галузі фізичної культури і спорту поставлені завдання, рішення яких залежить від розробки і обґрунтування інноваційних технологій, механізмів їх втілення в практику загальноосвітніх шкіл.

Школи, які орієнтовані на зміни, завдяки появі нововведень отримують можливості та стимули для свого розвитку.

Концепція проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи спрямована на всебічний розвиток особистості шляхом навчання та виховання і ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах:

- демократії - ключова стратегія полягає в тому, щоб організація, шляхи прийняття рішень, структура управління і етос були демократичні, при цьому надаються можливості і заохочується участь всіх учасників проекту;

- справедливості та рівності - програма повинна бути створена для всіх соціальних груп, з урахуванням особливих потреб кожного учня;

- прозорості - всі учасники проекту чітко повинні знати мету, засоби її досягнення, структуру і межі компетентності;

- гуманізму - формування свідомого ставлення до обов'язків людини і виховання громадянина України;

- інтеґративності - полягає в єдності навчання і виховання на засадах гуманізму;

- науковості - передбачає втілення інноваційних технологій на основі сучасних наукових досліджень;

- законності - дотримання законодавчих актів, відповідальності перед законом, реалізація прав учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- системності - школа розглядається як система, комплекс взаємопов'язаних компонентів, які створюють нову інтеґративну якість.

Проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи передбачає врахування загальних принципів теорії фізичного виховання: принцип гармонійного розвитку особистості; принцип зв'язку з життєдіяльністю; принцип оздоровчої спрямованості.

А також загальнометодичних принципах: свідомості; активності; індивідуалізації.

Розвиток фізкультурно-оздоровчої роботи можна визначити як процес якісних змін у компонентах, які її складають, а також її структури, внаслідок яких набувається здібність досягати більш високих результатів. Проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи дозволило визначити ознаки реальних змін у діяльності закладів освіти, зміни, які визначають інноваційний процес, рівні інноваційного процесу, функції інноваційної програми.

Таким чином, інноваційний процес визначає зміни, які мають новизну, потенціал підвищення ефективності процесу в цілому або якихось інших чинників; здатність дати довгостроковий корисний ефект, узгодження з іншими нововведеннями.

Нами науково обґрунтована структура інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, яка включає проблеми, на рішення яких вона зорієнтована: мету, проект майбутньої системи фізкультурно-оздоровчої роботи, нововведення, за рахунок впровадження яких передбачається вирішити проблеми, кадрове та ресурсне забезпечення, стратегічний план дій.

Для визначення проблем, на рішення яких зорієнтована інноваційна програма фізкультурно-оздоровчої роботи, нами проведено анкетування вчителів фізичної культури, яке дало можливість визначити шляхи впровадження інноваційних технологій. 30% вчителів вказали на те, що потребує невеликих змін контроль і оцінка результатів діяльності, 35,6% відповіли, що потребують помірних змін навчальні плани, методи навчання і виховання, кадровий потенціал, 35,4% вважають, що потребує великих змін навчальні програми, організація навчально-виховного процесу, мотиваційне середовище.

Сучасні тенденції розвитку системи фізичного виховання обумовили визначення мети інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, яка полягає у формуванні фізично розвиненої особистості, здатної реалізувати творчий потенціал, активно використовуючи фізичну культуру для зміцнення і збереження здоров'я, усвідомленого ставлення до формування власного здоров'я, захисту від несприятливих природних і соціальних факторів.

Таким чином, проектування інноваційної програми показало, що для втілення інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи необхідно:

- зробити корекцію навчальної програми з предмету “Основи здоров'я і фізична культура”;

- зробити корекцію навчальних планів;

- вдосконалити організацію навчально-виховного процесу - нові підходи до планування режиму дня, проведення основних форм фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі дня, уроків фізичної культури, системи позакласної роботи;

- визначити підходи щодо забезпечення фізичної досконалості і здоров'я шляхом комплексного вирішення педагогічних, медичних і соціальних питань;

- визначити нові підходи до використання методів навчання і виховання, зосередження не на тому, щоб вчити, а на тому, щоб вчитися і використовувати активні методи навчання з формуванням позитивної ідеї на здоровий спосіб життя;

- вдосконалити систему контролю і оцінку результатів діяльності;

- створити систему заходів на підвищення знань батьків - як важливого компоненту формування здоров'я дітей;

- розробити систему заходів з підвищення рівня кадрового забезпечення.

Основу розробки інноваційної програми складало покращення всіх складових здоров'я - психічного, фізичного і соціального, які забезпечені системою сучасних форм фізкультурно-оздоровчої роботи і створення умов для формування особистості.

Фізичне здоров'я забезпечується цілісною системою, яка передбачає втілення фізкультурно-оздоровчих занять за основною програмою, а також додаткових занять “за вибором” (на яких діти згідно з інтересами і віковими особливостями займаються різними видами спорту), фізкультурних хвилинок різної спрямованості, рухливих перерв, спортивного часу у групах продовженого дня, самостійних занять фізичними вправами, прогулянок на свіжому повітрі з використанням рухливих ігор, фізкультурно-спортивних свят, спортивних змагань, занять у спортивних секціях.

Система побудована таким чином, щоб всі діти мали можливість займатися фізичними вправами. Особлива увага приділяється дітям, які мають відхилення в стані здоров'я і відвідують заняття в спеціальних медичних групах. Слід відзначити, що втілення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять передбачає втілення інноваційних підходів щодо їх проведення.

Для покращення психічного здоров'я створена “Психологічна служба школи”, яка вирішує питання психопрофілактики, попередження нервово-психічного навантаження, пов'язаного з навчанням, гострого та негативного стресового стану, підвищення адаптивних можливостей школярів.

Для формування соціального здоров'я створена система заходів, які пов'язані з вирішенням завдань по формуванню здорового способу життя, підвищенню рівня знань батьків, керівників, вчителів та дітей, всіх учасників педагогічного процесу .

У п'ятому розділі “Сучасні педагогічні технології як основа реалізації концепції інноваційних програм фізкультурно-оздоровчої роботи та їх ефективність” розкривається зміст інноваційно-педагогічних технологій, спрямованих на формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, вдосконалення навчально-виховного процесу, який включає розробку сучасних методів навчання і виховання в системі фізкультурно-оздоровчих занять, реформування змісту умов взаємодії сім'ї і школи.

У рамках реалізації концепції інноваційних програм фізкультурно-оздоровчої роботи дітей молодшого шкільного віку розроблено та впроваджено у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів сучасні педагогічні технології, які спрямовані на вирішення основних проблем і мети інноваційної програми.