Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська Інженерно-Педагогічна Академія

УДК 378.1:331.101.1:331.4

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування умінь експертизи умов праці у майбутніх інженерів-педагогів

Мальована Вікторія Володимирівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор Ашеров Аківа Товійович, Українська інженерно-педагогічна академія, завідувач кафедри інформатики і комп'ютерних технологій, м. Харків.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Макаров Роберт Микитович, Державна льотна академія України, завідувач кафедри авіаційної педагогіки та психології, м. Кіровоград;

кандидат педагогічних наук, доцент Головань Микола Степанович, Українська академія банківської справи Національного банку України, доцент кафедри вищої математики і інформатики, м. Суми.

Захист відбудеться "25" вересня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий "25" серпня 2009р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Кулешова

Анотації

Мальована В.В. Формування умінь експертизи умов праці у майбутніх інженерів-педагогів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни). - Українська інженерно-педагогічна академія. - Харків, 2009.

Дисертацію присвячено розробці і теоретичному обґрунтуванню методичної системи формування аналітичних умінь ергономічної експертизи робочих місць і умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Розроблено метод вибору змісту навчального матеріалу для навчання ергономічній експертизі умов праці. З використанням графоаналітичного методу структуризації побудовано структурно-змістовну модель навчального матеріалу у вигляді графа в ярусно-паралельній формі і визначено раціональну послідовність викладання навчального матеріалу на основі аналізу отриманої моделі. Обрано і обґрунтовано: домінуючі методи навчання, що орієнтовано на забезпечення діяльнісного підходу на всіх етапах навчальної діяльності; предметні політехнології і монотехнології для кожної організаційної форми навчання, адекватні поставленим навчальним цілям; багатофакторна модель вибору завдань на самостійну роботу при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища, що передбачає використання резервів технологічних практик. Експериментально перевірено в реальному навчальному процесі всі елементи методичної системи формування у майбутніх інженерів - педагогів знань і умінь, необхідних для проведення ергономічної експертизи робочих місць і умов праці. аналітичний педагог ергономічний

Ключові слова: ергономічна підготовка інженерів-педагогів, ергономічна експертиза робочих місць і умов праці, методична система, професіографічна модель діяльності фахівця, структурно-змістовна модель, інформаційно-комп'ютерне моделювання, проблемне навчання.

Малеваная В.В. Формирование умений экспертизы условий труда у будущих инженеров-педагогов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (технические дисциплины).- Украинская инженерно-педагогическая академия. - Харьков, 2009.

Диссертация посвящена разработке и теоретическому обоснованию методической системы формирования аналитических умений эргономической экспертизы рабочих мест и условий труда в процессе эргономической подготовки будущих инженеров - педагогов компьютерного профиля. В первом разделе "Анализ состояния вопроса, описание предметной области, обзор литературы и формулировка задач исследования" обоснована производственная и педагогическая актуальность исследования, проанализировано состояние обучения студентов инженерно-педагогических специальностей эргономической экспертизе условий труда. Рассмотрены педагогические модели для определения умений эргономической экспертизы рабочего места и условий труда, сущность, определения, классификация самостоятельной работы студентов как одного из средств формирования умений эргономической экспертизы. Показано, что при расследовании происшествий в системах, которые можно определить как СЧТС, всё чаще встает вопрос о соответствии условий труда человека эргономическим нормам и требованиям, что, естественно, делает уже сейчас востребованной эргономическую экспертизу условий труда. Учебный процесс по дисциплине "Эргономика информационных технологий" требует совершенствования в части обучения эргономической экспертизе рабочих мест и условий труда в СЧТС, т.е. экспертизе трудовой среды современных компьютеризированных производств. Обосновано утверждение, что для выявления аналитических умений проводить эргономическую экспертизу следует построить модель будущей профессиональной деятельности специалиста. В данном случае наиболее подходящей моделью является профессиографическая модель. На основании наблюдений за деятельностью действующих экспертов - эргономистов, проводящих эргономическую экспертизу обстоятельств несчастных случаев на производстве, и на основании задач, решаемых при проведении эргономической экспертизы, составлена профессиограмма эксперта - эргономиста, и определён перечень требуемых знаний и перечень умений, обеспечивающих решение задач эргономической экспертизы. Профессиограмма может быть использована: а) для профотбора экспертов - эргономистов; б) для обучения будущих инженеров и инженеров-педагогов основам эргономической экспертизы с целью улучшения условий и повышения безопасности труда рабочих.

Первый раздел заканчивается формулировкой задач и построением логической схемы исследований. В основе схемы лежит логика полного цикла исследований: постановка задач - разработка методов, технологий - внедрение - эксперимент - рекомендации.

Во втором разделе "Определение структуры и содержания эргономических знаний и умений для обучения будущих инженеров- педагогов эргономической экспертизе условий труда" разработано и обосновано содержание учебного материала модуля "Эргономическая экспертиза условий труда в СЧТС", базирующееся, с одной стороны, на требованиях ОКХ и, с другой стороны, на профессиографических моделях деятельности эксперта-эргономиста, расследующего обстоятельства несчастного случая на производстве, и специалиста в области информационных технологий при решении задач эргономического обеспечения деятельности оператора. Разработан метод выбора содержания учебного материала для обучения эргономической экспертизе условий труда, реализуемый в шесть этапов: 1) определение перечня факторов рабочей среды, влияющих на качество операторской деятельности; 2) определение категорий тяжести труда в зависимости от факторов рабочей среды; 3) определение перечня дисциплин, формирующих знания об условиях эффективного труда и формирующих умения оценивать тяжесть труда; 4) определение перечня умений, требуемых для проведения эргономической экспертизы условий эффективного труда; 5) определение перечня знаний, обеспечивающих умения, требуемые для проведения эргономической экспертизы условий эффективного труда; 6) выделение перечня ключевых понятий учебного материала, построение структурно-смысловой модели учебного материала в виде графа в ярусно-параллельной форме и определение на графе оптимальной последовательности изложения учебного материала. В третьем разделе "Методы, технологии, средства и организационные формы обучения будущих инженеров-педагогов эргономической экспертизе условий труда" разработаны или выбраны и теоретически обоснованы все компоненты методической системы обучения эргономической экспертизе условий труда операторов производственных СЧТС. Опираясь на педагогические условия, выявленные в процессе обучения дисциплине, составлена матрица "условия - доминирующие методы обучения", которые рекомендуется использовать в дидактическом модуле "эргономическая экспертиза СЧТС" с целью реализации деятельностного подхода на всех этапах обучающей деятельности.

В рамках дидактического модуля выделены две принципиально важные предметные политехнологии обучения. Первая предметная политехнология посвящена обучению эргономической экспертизе рабочего места и условий труда и направлена на формирование действий будущего выпускника в штатном режиме. Сформированность умений диагностируется по умению составить "Эргономическую карту автоматизированного рабочего места". Вторая предметная политехнология направлена на формирование действий будущего выпускника в условиях форс-мажорных обстоятельств - при наличии несчастного случая. Сформированность умений диагностируется по умениям составить причинно - следственную сеть событий, связанных с обстоятельствами конкретного несчастного случая, провести информационное моделирование при помощи системы поддержки принятия решений и выявить эргономические причины несчастного случая.

В четвёртом разделе "Организация, проведение и результаты педагогического эксперимента и внедрения методической системы" описана разработанная и реализованная система подходов к проверке эффективности методической системы формирования знаний и умений эргономической экспертизы в процессе изучения дисциплины "Эргономики информационных технологий". Проведенное исследование подтвердило выдвинутую гипотезу. Внедрение результатов диссертации в учебный процесс ряда вузов убедительно свидетельствует об эффективности разработанной методической системы.

Ключевые слова: эргономическая подготовка инженеров-педагогов, эргономическая экспертиза рабочих мест и условий труда, методическая система, профессиографическая модель деятельности специалиста, структурно-смысловая модель, информационно-компьютерное моделирование, проблемное обучение.

Maljovanaja V.V. Forming of skills of working conditions expertise of future engineers-pedagogues. - Manuscript.

Dissertation for acquisition of the academic degree of candidate of pedagogical science in speciality 13.00.02 - theory and method of teaching (technical disciplines). - Ukrainian Engineering Pedagogic Academy. - Kharkiv, 2009.

Dissertation is devoted to the development and theoretical substantiation of methodic system of forming of analytical skills of workplace and working conditions ergonomic expertise in the process of ergonomic training of future engineers-pedagogues of the computer profile. The method of selection of content of teaching material for teaching of working conditions ergonomic expertise is developed. With application of graph-analytic method of structuring is constructed structurally sense model of teaching material in the view of the graph in the multilevel structure and is determined the rational sequence of teaching material exposition on the basis of the received model analysis. The following points are chosen and based: dominated methods of teaching, which are oriented on support of action approach at all stages of teaching activity; subject polytechnologies and monotechnologies for each organizational form of teaching, which are appropriate to the delivered teaching goals; multiple-factor model of tasks selection for unassisted work during the teaching of labor area ergonomic expertise, which provides using of technical practice reserves. It has been checked experimentally in the real teaching process all elements of methodical system of forming by future engineers-pedagogues skills and habits, which are required for conduction of workplace and working conditions ergonomic expertise.

Key-words: ergonomic training of engineers-pedagogues, workplace and working conditions ergonomic expertise, methodical system, professional graphical model of activity of specialist, structural sense model, informational computer modeling, problem teaching.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У зв'язку із зростанням автоматизації виробництва і ускладненням техніки постійно оновлюється і ускладнюється роль людини в системах "людина - техніка - середовище" (СЛТС). У Україні безперервно зменшується частка кваліфікованих робітників, здатних упоратися із складним виробництвом і складним устаткуванням. Ергономічна освіта в Україні знаходиться не належному рівні. Тому все більше і більше з'являється виробництв, систем, складних виробів, спроектованих або організованих без урахування ергономічних норм і вимог. У результаті дії цих трьох вищеназваних чинників росте і ростиме в Україні частка подій з вини людини, тому все частіше постає питання про відповідність умов праці людини ергономічним нормам і вимогам, що, природно, робить вже зараз актуальною ергономічну експертизу трудового середовища. Галузеві стандарти вищої освіти "Освітньо-кваліфікаційна характеристика" (ОКХ) і "Освітньо-професійна програма" (ОПП) за фахом 6.010100 "Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні" передбачають формування у фахівця певних ергономічних знань і умінь. Випускники інших інженерно-педагогічних профілів повинні мати також знання і уміння в галузі ергономічної експертизи умов праці, що в даний час вони практично не отримують. Однак методична система формування знань і аналітичних умінь ергономічної експертизи розроблена недостатньо. Тому навчальний процес з підготовки інженерів-педагогів вимагає вдосконалення у напрямі навчання ергономічній експертизі робочих місць і умов праці в системах "людина-техніка-середовище", тобто експертизі трудового середовища сучасних комп'ютеризованих виробництв.

Це обумовлює існування основної суперечності між об'єктивною потребою вирішення на професійному рівні практичних завдань експертизи трудового середовища в комп'ютеризованих і роботизованих виробництвах і недостатністю розробки методичної системи формування знань і аналітичних умінь ергономічної експертизи у майбутніх інженерів-педагогів і магістрів комп'ютерного профілю.

Ця суперечність визначила наукову задачу дослідження - розробка методики формування аналітичних умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність вирішення основної суперечності обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування умінь експертизи умов праці у майбутніх інженерів-педагогів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково-дослідницької теми "Формування знань і умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів", що включено в цільову комплексну програму досліджень науково-дослідницької лабораторії проблем інженерно-педагогічної освіти, створеної на базі Української інженерно-педагогічної академії спільно з Інститутом професійної освіти і освіти дорослих АПН України (рішення Вченої ради Інституту професійної освіти і освіти дорослих АПН України від 28 лютого 2008р., протокол №3). Тему дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Української інженерно-педагогічної академії МОН України (протокол №12 від 8.02.2008 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2008 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити, експериментально перевірити й впровадити у навчальний процес методичну систему формування ергономічних знань і аналітичних умінь експертизи трудового середовища для того, щоб підготувати майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю до вирішення практичних завдань експертизи робочих місць, умов праці і обставин нещасних випадків на своїх первинних посадах.

Відповідно до мети дослідження визначено наступні завдання дослідження:

1. Провести аналіз психолого-педагогічної, науково-технічної, методичної літератури, міжнародного досвіду розвитку ергономіки, сучасних концепцій ергономічної освіти в Україні і нормативних документів з метою виявлення ступеня розробленості проблеми дослідження, вибору базової моделі майбутньої професійної діяльності фахівця для виявлення аналітичних умінь проводити ергономічну експертизу і виділення невирішених частин проблеми ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів і магістрів професійного навчання комп'ютерного профілю.

2. Теоретично обґрунтувати і розробити метод визначення змісту навчального матеріалу в предметній галузі "Ергономічна експертиза умов праці в системах "людина-техніка-середовище", сам зміст і послідовність його викладання.

3. Обґрунтувати вибір методів, засобів і технологій навчання ергономічній експертизі умов праці майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

4. Теоретично обґрунтувати і розробити метод формування завдань на самостійну роботу, що закріплюють і розвивають уміння ергономічної експертизи умов праці операторів систем "людина-техніка-середовище", що орієнтовано на використання резервів технологічних практик.

5. Експериментально перевірити ефективність розробленої методичної системи.

Об'єкт дослідження - процес навчання майбутніх інженерів-педагогів дисципліни "Ергономіка інформаційних технологій".

Предмет дослідження - формування умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Відповідно до об'єкту, предмету і мети дослідження було висунуто наступну наукову гіпотезу. Якщо:

· використовувати в навчанні фактичні дані про невідповідності робочих місць і умов праці нормативним вимогам і дані про причини нещасних випадків на виробництві, що пов'язані з "людським чинником";

· розробити з урахуванням цих даних і нормативних вимог дидактичне наповнення компонентів методичної системи формування знань і аналітичних умінь ергономічної експертизи трудового середовища і впровадити систему в навчальний процес,

то можна підвищити готовність випускника до організації безпечної життєдіяльності на виробництві.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять: ідеї, положення, висновки і результати досліджень з проблем організації навчального процесу у вищій школі (С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Беспалько, М. Жалдак, В. Зінченко, Г. Козлакова, М. Махмутов, В. Сластьонін та інші); теорії психолого-педагогічної підготовки (Г. Балл, І. Зимня, О. Леонтьєв, Н. Тализіна та інші); раціонального відбору структури навчального матеріалу і змісту навчання (А. Ашеров, О. Бєлова, Н. Брюханова, Б. Гершунський, С. Гончаренко, В. Ледньов, І. Лернер, О. Новіков, П. Підкасистий, М. Скаткін, Н. Тализіна, М. Фоміна, Т. Яковенко та інші); теорії методів і педагогічних технологій підготовки фахівця (А. Алексюк, П. Воловик, А. Дьомін, В. Жураковський, І. Зимня, П. Лузан, Н. Мойсеюк, А. Нисимчук, О. Падалка, О. Пєхота, Е. Полат, В. Приходько, В. Рябець, Г. Селевко, С. Сисоєва, А. Слободянюк, А. Хуторський, П. Шептенко та інші); основні положення професійної діяльності інженера-педагога і його підготовки (С. Артюх, Н. Брюханова, М. Зиновкіна, І. Каньковський, О. Коваленко, В. Ледньов та інші); праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі ергономіки (А. Анохіна, А. Ашерова, В. Войненка, А. Губінського, Г. Зараковського, В. Зінченко, А. Крилова, В. Муніпова, Г. Суходольського, П. Шлаєна, Ю. Фокіна та інших).

Процес наукового пошуку базувався на положеннях Національної доктрини розвитку освіти України в XXI столітті, Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття"), Законів України "Про освіту" і "Про вищу освіту".

Для вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези застосовані такі методи дослідження:

загальнонаукові: аналіз наукової, навчальної і методичної літератури; аналіз нормативних документів; вивчення і узагальнення практичного досвіду формування аналітичних умінь в інших дослідженнях; порівняння, класифікація і систематизація методів, засобів, технологій і форм навчання з метою визначення стану досліджень обраної наукової проблеми; концептуальний аналіз для виявлення понятійного апарату; визначення структури і змісту підготовки майбутніх фахівців;

емпіричні: аналіз діяльності майбутніх фахівців на первинних посадах; професіографічний аналіз експерта-ергономіста для побудови моделі майбутньої професійної діяльності фахівця; спостереження за виробничим процесом, алгоритмічний аналіз діяльності операторів, хронометраж виконання робочих операцій; констатувальний і формувальний експерименти з метою виявлення ефективності методів, що використано, технологій і засобів навчання;

математичні: теорії графів для побудови структурно-змістовної моделі, семантичних мереж для побудови моделей причинно-наслідкових мереж подій, теорії ймовірності для завдання апріорної і перехідної ймовірності подій, для оцінки однорідності груп і достовірності відмінностей результатів експерименту.

Експериментальні дані оброблялися за допомогою методів математичної статистики.

Розв'язання завдань дозволило отримати і винести на захист наступні наукові результати:

· метод визначення структури і змісту навчального матеріалу в предметній галузі "Ергономічна експертиза умов праці в системах "людина-техніка-середовище"";

· методи розробки і моделі окремих компонентів методичної системи навчання ергономічній експертизі умов праці операторів виробничих СЛТС;

· метод формування завдань на самостійну роботу при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища, що передбачає зростання дидактичної складності завдань в процесі навчання і підсумковий контроль за результатами технологічної практики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

· вперше розроблено метод формування переліку умінь, потрібних для проведення ергономічної експертизи умов ефективної праці, і метод формування переліку ключових понять для визначення структури і змісту навчального матеріалу в галузі ергономічної експертизи умов праці. Ці методи розвивають основи теорії раціонального відбору структури навчального матеріалу і змісту навчання. Розвиток полягає в інтеграції професіографічних моделей діяльності фахівців для вибору ключових понять навчального матеріалу з графоаналітичним методом побудови і аналізу структурно-змістовної моделі для визначення раціональної послідовності його викладання;

· одержали подальший розвиток:

- засоби проблемного навчання; розвиток полягає в розробці і дидактичному наповненні навчальної людино-машинної процедури моделювання причинно-наслідкових мереж подій, пов'язаних з обставинами нещасного випадку. Ця процедура забезпечує адресну педагогічну дію на вводно-мотиваційному і операційно-пізнавальному етапах навчально-пізнавальної діяльності;

- моделі організації самостійної роботи студентів при навчанні ергономічній експертизі і при проведенні технологічних практик; розвиток полягає в розробці багатофакторної моделі вибору завдань у вигляді логічної схеми, що відображає науково-методичні основи процесу розробки завдань для самостійної роботи студентів. Модель виходить з того, що вибір типу, змісту і спрямованості завдань для самостійної роботи студентів залежить від характеру навчальної діяльності студентів; змісту і завдань навчальної теми; умінь ергономічної експертизи трудового середовища, які необхідно сформувати в процесі ергономічної підготовки у майбутнього інженера-педагога; ступені самостійної діяльності студентів; необхідності варіативних завдань за рівнем складності для урахування можливостей тих, що навчаються; рівня евристичності і проблемності самостійної роботи студентів. Крім того, модель враховує спрямованість на оволодіння загальнонавчальними уміннями і навичками, зростання дидактичної складності завдань у процесі навчання і часові ресурси технологічних практик.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

· модернізовано робочу програму дисципліни "Ергономіка інформаційних технологій";

· розроблено: 1) методичні вказівки з 1-ої технологічної практики, що передбачають проведення ергономічної експертизи робочого місця практики і оцінку тяжкості праці на цьому місці; вказівки містять в додатках дві відповідні методики; 2) методичні вказівки до виконання випускної роботи фахівця (спеціальність 7.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 3) методичні вказівки до виконання випускної роботи магістра (спеціальність 8.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 4) методичні вказівки до лабораторної роботи "Аналіз причинно-наслідкових мереж подій при ергономічній експертизі робочого місця і умов праці";

· розроблене з теми дисертації методичне забезпечення навчального процесу передано в низку ВНЗ і на підприємства для підготовки персоналу.

Матеріали дослідження можуть бути використанні для удосконалення підготовки інженерів-педагогів, при розробці методичних, навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів.

Результати дисертації впроваджено:

· в навчальний процес для спеціальності "Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні" у наступних вищих навчальних закладах:

- Українській інженерно-педагогічній академії (акт №2/2008/ІКТ від 12.12.2008; №1/2008 від 07.03.2008);

- Бердянському державному педагогічному університеті (акти № 57/489-08 від 11.03.2008; №57/511-08 від 12.06.2008);

- Луцькому державному технічному університеті (акт № 07/1 від 04.04.2008; №75 від 25.06.2008);

· в навчальний процес для інших спеціальностей в наступних вищих навчальних закладах:

- Сумській національній аграрній академії (акт №2-КІІ від 12.12.2008);

- Харківському національному економічному університеті (акт від 5.11.2008);

- Українській державній академії залізничного транспорту (акт від 12.01.2009).

· на наступних підприємствах через відділи охорони праці і підготовки персоналу:

- ВАТ "Артемівський завод з обробки кольорових металів" (акт № 1 від 5.01.2009);

- ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" (м. Артемівськ) (акт № 10 від 12.03.2009);

- ЗАТ "Артемівський машинобудівний завод "Вістек" (акт № 2 від 17.04.2009).

Особистий внесок здобувача. У спільних працях написаних в співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку публікацій): [1] - постановка проблеми і завдання дослідження, логічна схема розв'язання завдання, висновки і перспективи дослідження; [5] - метод формування завдань для самостійної роботи студентів при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища і опис його реалізації; [6] - обґрунтування вибору професіографічної моделі діяльності фахівця для формування умінь, складання професіограми; [7,9] - організація дослідження, обробка і аналіз результатів; у [10] - методи і технології навчання.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується: обраними методологічними основами дослідження; критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та педагогічній літературі, застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, завданням, об'єкту та предмету; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези; репрезентативністю вибірки; використанням випробуваного математичного апарату для розв'язання окремих завдань; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних конференціях: "Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика" (м. Алупка, 2007р.); "Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність" (м. Харків, 2008р.); 37th International IGIP Symposium "Engineering Competencies_Traditions and Innovations" (Moskva, Russia, 2008); "Людський чинник в безпеці на транспорті" (м. Яремче, 2008р.); UNITECH-08 (Gabrovo, Bulgaria, 2008р.); на всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика" (м. Кривий Ріг, 2007р.); на засіданнях і спільних семінарах кафедри інформатики і комп'ютерних технологій і кафедри педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії; на засіданнях: кафедри комп'ютерних технологій і систем Бердянського державного педагогічного університету; кафедри безпеки життєдіяльності Харківського національного економічного університету.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковані у 11 наукових працях: 5 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - в інших наукових виданнях, 5 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (158, з них 4 - іноземною мовою) і 9 додатків (обсягом 89 сторінки). Повний обсяг дисертації - 191 сторінка. Робота містить 30 таблиць на 40 сторінках і 42 рисунки на 38 сторінках.