Формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 371.134:786

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

НАЗАРЕНКО Марина Павлівна

Черкаси 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Пляченко Тетяна Миколаївна, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, доцент кафедри вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Щолокова Ольга Пилипівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури;

кандидат педагогічних наук, доцент Бурська Олена Петрівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри музикознавства та інструментальної підготовки.

Захист відбудеться «13» жовтня 2009 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розісланий «11» вересня 2009 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. П. Савченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства професійна діяльність учителя, який презентує освітню галузь «Мистецтво», набуває нового значення. Утілення нової парадигми мистецької освіти відповідно до Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХI століття), Національної доктрини розвитку освіти в Україні (2001 р.), Закону України «Про вищу освіту» (2002 р.) та «Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки» (2009 р.) зорієнтоване на оновлення всіх ланок навчання й виховання молодого покоління, а також передбачає реформування системи підготовки висококваліфікованих фахівців, які відповідали б потребам сучасної школи.

У «Концепції загальної мистецької освіти» обґрунтовано цілісну духовно-світоглядну модель навчання, виховання й розвитку особистості учня засобами мистецтва. Успішність практичної реалізації цієї моделі в змісті шкільного курсу «Мистецтво», що ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки, взаємопроникнення, інтеграції різних видів мистецтв, залежить від рівня фундаментальної підготовки вчителів відповідного профілю.

Незважаючи на широкий спектр наукових досліджень у галузі музичної педагогіки, система фахової підготовки майбутнього вчителя музики у вищих закладах освіти не відповідає вимогам сьогодення. Традиційна система інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів не охоплює всіх видів позакласної діяльності вчителя музики, а отже, потребує реалізації такого методологічного підходу, який міг би забезпечити інтеграцію мистецьких знань у систему інструментально-виконавських умінь і був би спрямований на оволодіння студентами практичними прийомами й методами роботи не тільки з учнівськими вокально-хоровими, а й з хореографічними колективами та балетними групами. Аналіз нормативних актів і навчально-методичної документації засвідчив, що саме такий вид навчальної діяльності не передбачений програмами, за якими здійснюється інструментально-виконавська підготовка студентів педагогічних університетів, хоча забезпечення всіх видів позакласної роботи музичним супроводом увіходить до переліку фахових вимог.

Навички такої діяльності необхідно прищеплювати ще в процесі фахової підготовки, навчаючи студентів за спеціально розробленою методикою, що ґрунтується на принципах інтегративного підходу, поєднує традиційні й нові форми та методи інструментально-виконавської підготовки, формує в майбутніх учителів музики готовність до різнопланової інструментальної діяльності в загальноосвітній школі.

Формування готовності до професійної діяльності є метою та результатом тривалого процесу підготовки фахівця. Цю проблему, зокрема її теорію і практику, вивчали Л. Гусейнова, А. Ліненко, В. Смиренський, П. Харченко та ін. Власне готовність до професійно-педагогічної діяльності досліджували А. Деркач, К. Дурай-Новакова, Л. Кандибович, Г. Костюк, А. Петренко, В. Сластьонін та ін.

У системі освіти процес інтеграції досліджували такі вчені: В. Волгов, М. Кадемія, І. Козловська, М. Костюков, М. Сова, О. Соколова, Н. Талалуєва, Є. Яворський, І. Яковлєв та ін. Різноманітні прояви інтеграції в педагогіці мистецтва вищої школи завжди були в центрі уваги дослідників. Ідея цілісного пізнання мистецтва покладена в основу теорії видоутворення й синтезу мистецтв (А. Зись, М. Каган, В. Михальов, Л. Столович); учення про психологію художнього сприйняття (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн, П. Якобсон). Сучасні науковці досліджують питання комплексного мистецького навчання (Л. Масол, Н. Миропольська, Г. Падалка, Т. Рейзенкінд, О. Рудницька, О. Шевнюк), зокрема методику формування художньої культури вчителів (Л. Рапацька, О. Щолокова). Цим проблемам присвячена низка дисертаційних праць (Л. Воєводіна, Т. Костогриз, І. Могілевська, Т. Пляченко, Т. Стратан та ін.).

Вітчизняними дослідниками ґрунтовно розроблені концептуальні положення щодо фахової підготовки інструменталістів у вищій школі (Л. Арчажникова, М. Давидов, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Ципін, О. Щолокова та ін.), упроваджені окремі вузькоспеціальні методики: формування в студентів виконавських навичок (О. Бурська, Е. Економова, З. Румянцева, Л. Котова, О. Щербініна), готовності до творчої самореалізації (О. Теплова), теоретико-аналітичних умінь (І. Гринчук, Н. Мозгальова, Н. Сегеда), музично-історичних підходів до інструментального репертуару (О. Олексюк, Г. Падалка, Н. Плєшкова та ін.). Однак методика формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності засобом вивчення хореографічного репертуару ще не розроблена, що й зумовило вибір теми дисертації: «Формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка «Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів» (реєстраційний шифр теми - 0104U003704). Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 5 від 17.10. 2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол № 291 від 25.05. 2006 р.).

Мета дослідження - розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити методику поетапного формування в студентів інструментально-виконавських умінь, реалізація якої забезпечить їхню готовність до роботи з хореографічними колективами та балетними групами в загальноосвітніх і позашкільних закладах.

Реалізація поставленої мети передбачала розв'язання таких завдань:

1) дослідити методологічні основи процесу інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики;

2) здійснити ретроспективний аналіз накопиченого в цій галузі науково-методичного й практичного досвіду;

3) провести структурний аналіз чинної системи інструментально-виконавської підготовки студентів музично-педагогічної спеціальності й розробити змістовно-компонентну модель формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу;

4) обґрунтувати педагогічні умови реалізації інтегративного підходу в інструментальних класах на мистецькому факультеті, визначити критерії й показники та встановити рівні готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності в шкільних хореографічних колективах і балетних групах;

5) розробити й експериментально перевірити методику поетапного засвоєння студентами різножанрового й різностильового інструментального репертуару, який може застосовуватися як супровід до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій;

6) підготувати методичні рекомендації з інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього вчителя музики. інструментальний виконавський вчитель музика

Предмет дослідження - процес формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу.

В основу дослідження покладено припущення про те, що формування готовності студентів мистецького факультету до інструментально-виконавської діяльності буде більш ефективним, якщо навчання в спеціальних класах (основного й додаткового музичних інструментів, акомпанементу й імпровізації) будуватиметься на принципах інтегративного підходу: взаємозв'язку й взаємообумовленості теоретичної (психолого-педагогічної, фахової), методичної і практичної підготовки студентів; поєднанні вузькоспеціальних та загальнопрофесійних знань, умінь і навичок; синтезу видів мистецтв (музики й хореографії); взаємовпливу загальнонаукових і фахових знань (психолого-педагогічних, спеціальних музичних, художньо-естетичних); міждисциплінарної взаємодії; універсалізації методів навчання, які застосовують у різних спеціальних класах; відповідності, доповненості, єдності всіх видів інструментально-виконавської діяльності вчителя музики; асиміляції процесів музичного мислення зі знаннями в галузі хореографічного мистецтва; єдності виховання й навчання; виокремленні загальної та диференційованої частин змісту навчальних предметів; трансформації набутих знань і навичок в уміння більш високого рівня; нерозривного зв'язку процесу й результату.

Для досягнення мети і розв'язання поставлених завдань використані такі методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної та мистецтвознавчої літератури з проблеми дослідження, що дало змогу здійснити порівняльний аналіз загальних теоретичних питань і понятійного апарату означеної проблеми; ознайомлення з нормативними актами і державними документами з питань удосконалення системи освіти, аналіз навчальних планів і програм з метою виявлення реального стану інструментально-виконавської підготовки студентів педагогічних ВНЗ; емпіричні - педагогічне спостереження, опитування студентів, бесіда з учителями, інтерв'ювання викладачів з метою виявлення реального рівня сформованості в студентів готовності до поліаспектної інструментально-виконавської діяльності; педагогічне моделювання в процесі розв'язання педагогічних і творчих завдань; педагогічний експеримент (діагностувальний, формувальний), проведення якого дозволило перевірити ефективність запропонованої методики та педагогічні умови, що сприяють успішній реалізації інтегративного підходу у формуванні в студентів готовності до інструментально-виконавської діяльності; метод оцінювання, метод рейтингу, методи статистичної й математичної обробки експериментальних даних, опираючись на які визначено значущість отриманих результатів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (2003-2005 рр.) опрацьовано філософську, психолого-педагогічну, мистецтвознавчу літературу з досліджуваної проблеми; визначено тему, предмет, мету, завдання дослідження; вивчено архівні матеріали, програмно-методичні документи; розроблено програму дослідно-експериментальної роботи, систематизовано й відібрано навчальний матеріал для експериментального навчання.

На другому етапі (2005-2007 рр.) проведена експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики поетапного засвоєння студентами різножанрового й різностильового інструментального репертуару, придатного для роботи зі шкільними хореографічними колективами та балетними групами.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) здійснена статистична й математична обробка експериментальних даних, узагальнені результати експериментальної роботи, сформульовані висновки наукового дослідження.

Експериментальною базою дослідження стали: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (мистецький факультет, кафедра музично-теоретичних та інструментальних дисциплін); Криворізький державний педагогічний університет (факультет мистецтв, кафедра теорії, історії музики та гри на музичних інструментах); Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (факультет мистецтв, кафедра музично-інструментального виконавства); Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (факультет культури і мистецтв, кафедра інструментально-виконавської підготовки). Експериментальною роботою було охоплено 375 студентів.

Наукова новизна одержаних результатів: уперше визначено й науково обґрунтовано зміст і структуру процесу формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу; розроблено змістовно-компонентну модель процесу формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу; визначено й обґрунтовано критерії, показники й рівні сформованості в студентів готовності до інструментально-виконавської діяльності в шкільних хореографічних колективах; удосконалено поняття «інструментально-виконавська підготовка» з урахуванням різнопланової діяльності сучасного вчителя музики; дістало подальшого розвитку поняття «готовність до інструментально-виконавської діяльності».

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його експериментальні дані стали підґрунтям для оновлення змісту навчальних програм з інструментально-виконавських дисциплін для педагогічних університетів. Запропонована методика може застосовуватись у професійній підготовці студентів педагогічних і мистецьких навчальних закладів, а також у системі післядипломної педагогічної освіти. Матеріали дослідження придатні для використання в діяльності концертмейстерів дитячих хореографічних колективів і вчителів музики загальноосвітніх навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача: розроблено й апробовано методику реалізації інтегративного підходу в поетапному засвоєнні студентами різножанрового й різностильового репертуару, який може застосовуватися як супровід до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорені на міжнародних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, 26-27 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції «Європейське мистецтво на зламі століть: минуле в сучасному» (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми, 2-4 липня 2007 р.); а також на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) - 2006» (Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг, 1-2 листопада 2006 р.); «Сучасні освітні технології у професійній підготовці вчителя мистецьких дисциплін» (Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг, 16-17 травня 2007 р.); «Сучасна мистецька освіта: проблеми, технології, перспективи» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, 15-16 травня 2008 р.).

Основні положення дослідження впроваджені в навчально-виховний процес факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 13 від 21 червня 2007 р.), факультету культури і мистецтв Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 2 від 10 жовтня 2008 р.), мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 3 від 23 жовтня 2008 р.), факультету мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 4 від 20 листопада 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені в 10 одноосібних наукових працях, 9 з яких опубліковані в провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, 5 додатків, списку використаних джерел (339 найменувань). Робота містить 13 таблиць, діаграму, гістограму. Загальний обсяг дисертації - 220 сторінок. Основний текст викладено на 162 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання й етапи дослідження, його теоретичні, методологічні основи, розкрито наукову новизну, практичну значущість, висвітлено особистий внесок автора, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідно-експериментальної роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади фахової підготовки майбутнього вчителя музики засобами інструментально-виконавської діяльності» досліджено філософські, психолого-педагогічні й мистецтвознавчі засади процесу інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики, представлено ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми, проаналізовано структуру інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики, розроблено змістовно-компонентну модель процесу формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу.

Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що інструментально-виконавська підготовка вчителя в педагогічному ВНЗ є складною багатогранною системою, яка поєднує відносно самостійні взаємопов'язані компоненти (теоретичний, методичний, практичний) і структурні елементи (предмети інструментально-виконавського циклу), кожен з яких виконує свої специфічні функції. Усі компоненти процесу музично-інструментальної підготовки утворюють інтегративну цілісність, яка має спільну мету (формування готовності студентів до музично-педагогічної діяльності в загальноосвітній школі та інших закладах освіти), спільні принципи, єдину внутрішню організацію, для якої характерні взаємозв'язок і взаємозалежність усіх структурних компонентів. З урахуванням поліаспектного характеру інструментально-виконавської діяльності вчителя музики, найбільш ефективним науковим підходом у процесі формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності визначено інтегративний.

Діяльність учителя музики поєднує багато компонентів. Зважаючи на те, що структура готовності має бути адекватною структурі майбутньої діяльності вчителя музики, у контексті цього дослідження готовність до інструментально-виконавської діяльності виявляється у сформованості шістьох взаємопов'язаних компонентів: когнітивного, орієнтаційного, конструктивного, операціонального, креативного, рефлексивного. Тому формування в майбутнього вчителя музики готовності до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу вбачається в: асиміляції процесів музичного мислення зі знаннями в галузі хореографічного мистецтва; міждисциплінарній взаємодії; синтезі теорії і практики; поєднанні вузькоспеціальних і загальнопрофесійних знань, умінь і навичок; здатності реалізувати набуті знання, уміння й навички в інструментально-виконавській діяльності. Отже, процес формування готовності майбутнього вчителя музики до різнобічної інструментально-виконавської діяльності повинен ґрунтуватися на принципах інтегративного підходу, який і передбачає синтез, взаємодію, асиміляцію, доповнення різних аспектів фахової підготовки студентів.

Ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми довів, що в Україні накопичено позитивний досвід професійної підготовки майбутніх учителів музики (співів), хоча навчання спрямовувалося передусім на засвоєння вокально-хорового репертуару. Структура системи інструментально-виконавської підготовки вчителя музики на різних етапах розвитку музично-педагогічної освіти залежала від вимог суспільства і мала суперечливий характер. У цій сфері можна відзначити такі прогресивні тенденції: 1) впровадження в навчальні плани Київської духовної академії, Московського Синодального та Петербурзького Регентського училищ інтегративних навчальних курсів дозволило використовувати міжпредметні зв'язки та уникнути дублювання в програмах з фахових дисциплін, що забезпечило системність у здобутті знань, умінь і навичок, єдність теорії та практики; 2) позитивним у музичному вихованні школярів 20-30-х рр. ХХ ст. було впровадження слухового методу та евритміки (побудованої на музично-педагогічній системі Е. Жак-Далькроза), на основі яких на уроках музики в загальноосвітній школі закріпилися три види діяльності учнів - слухання музики, хоровий спів, рух під музику; 3) як обов'язковий вид фахової підготовки майбутніх учителів музики 20-30-х рр. ХХ ст. було визначено виробничу (педагогічну) практику, яка сприяла взаємозв'язку теоретичної, методичної та практичної підготовки студентів; 4) у 20-30-і рр. система музичної освіти була зорієнтована на комплексний характер навчання вчителів музики для загальноосвітніх шкіл, на рівноцінність музично-виконавської, теоретико-методичної, науково-дослідної та практичної підготовки студентів.

Аналіз навчальних планів педагогічних технікумів 40-50-х рр. свідчить про негативні тенденції в системі професійної підготовки вчителів музики й співів для загальноосвітньої школи. В інструментально-виконавській підготовці майбутнього вчителя музики цього періоду не використовували форми й методи навчання, які забезпечували б готовність студентів до концертмейстерської роботи в шкільних хореографічних колективах.

Проведений структурний аналіз інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики дозволив визначити основні її види, форми і методи засвоєння навчального репертуару та вимоги до цього виду фахової підготовки студентів. Аналіз навчальних програм педагогічних університетів (інститутів) кінця ХХ - початку ХХІ ст. показав, що підготовка майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської роботи в шкільних хореографічних колективах не передбачена навчальними вимогами з фахових дисциплін. Це визначило необхідність розробки змістовно-компонентної моделі та методики поетапного формування в студентів готовності до різнопланової інструментально-виконавської діяльності в закладах освіти, яка ґрунтується на принципах інтегративного підходу й реалізується у взаємозв'язку когнітивного, орієнтаційного, конструктивного, операціонального, креативного, рефлексивного компонентів.

У другому розділі «Реалізація інтегративного підходу у формуванні готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності» висвітлено методику реалізації інтегративного підходу в поетапному засвоєнні студентами різножанрового й різностильового репертуару, який можна використовувати як акомпанемент й ілюстративний матеріал на уроках музики та в роботі зі шкільними хореографічними колективами, що має забезпечити готовність студентів до різнобічної інструментально-виконавської діяльності; визначено критерії та показники, установлено рівні готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності на уроках музики й у шкільних хореографічних колективах; представлено результати діагностувального й формувального експериментів, висвітлено результати апробації запропонованої методики в нових умовах і на іншому складі студентів.

До експериментальної роботи було залучено 375 студентів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Криворізького державного педагогічного університету.

Використання комплексу методів на діагностувальному етапі дослідження (аналіз навчальних програм і педагогічної документації, аналіз форм і методів інструментально-виконавського навчання студентів, педагогічні спостереження за навчальною та виробничою діяльністю студентів, бесіди, опитування, оцінювання, математично-статистична обробка експериментальних даних) дало можливість виявити суперечності, які зумовили невідповідність інструментально-виконавської підготовки вчителя музики у вищому навчальному закладі змістові його професійної діяльності в загальноосвітній школі. Причиною цих суперечностей є: а) неузгодженість у викладанні фахових предметів, їхній формальний взаємозв'язок та відсутність інтеграції навчальних дисциплін і видів мистецтв; б) недостатня педагогічна спрямованість інструментально-виконавського навчання на мистецьких факультетах; в) невідповідність форм і методів інструментально-виконавської підготовки у ВНЗ формам і методам інструментально-виконавської роботи вчителя музики в загальноосвітніх закладах; г) відсутність єдності теоретико-методичної та практичної підготовки студентів; ґ) відсутність форм і методів інструментально-виконавського навчання, які забезпечували б готовність студентів до роботи зі шкільними хореографічними колективами й балетними групами.

Для діагностування стану готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності відповідно до запропонованої змістовно-компонентної моделі визначено рівні (низький, середній, достатній, високий), розроблено критерії та показники, які для зручності оцінювання об'єднані в когнітивний критерій (показниками якого є сформованість у майбутніх учителів музики системи інтегрованих знань - психолого-педагогічних, музикознавчих, художньо-естетичних; умінь визначати жанри, стилі, напрями музичного й хореографічного мистецтв); операціональний критерій (пов'язаний з вільним оперуванням набутими знаннями, інструментально-виконавськими вміннями, прийомами та навичками, необхідними для різнопланової інструментально-виконавської роботи вчителя музики); креативний критерій (показниками якого є творче застосування студентом елементів перекладення інструментального твору, аранжування, композиції, здатність до імпровізації та художньої інтерпретації; сформованість навичок добору й компонування музичного матеріалу до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій).

Результати першого діагностувального зрізу показали, що більшість студентів має низький (28,8%) та середній (47,5%) рівні сформованості інструментально-виконавських умінь. Завданням другого діагностувального зрізу став відбір студентів до експериментальної та контрольної груп. Зрізи проведено на колоквіумах, заліках та екзаменах з основного музичного інструмента. Студенти обох груп на етапі діагностувального експерименту не мали істотних відмінностей за рівнями сформованості готовності до інструментально-виконавської діяльності. Результати діагностувального дослідження підтвердили наше припущення про те, що формування в майбутніх учителів музики цілісної системи знань, умінь і навичок, необхідних для проведення різнобічної інструментально-виконавської роботи в загальноосвітніх і позашкільних закладах, потребує такого підходу до фахового навчання студентів, який може забезпечити єдність усіх аспектів цього виду діяльності вчителя музики, тобто інтегративного підходу.

Програма експериментального навчання в класі основного музичного інструмента розроблена з урахуванням тих аспектів професійної діяльності вчителя музики, які сьогодні є актуальними, проте поки що не передбачені програмними вимогами з фахових дисциплін.

Інтегративний підхід у формуванні в студентів інструментально-виконавських умінь здійснювався на трьох рівнях: теоретичному, методичному й практичному, кожен з яких характеризувався специфічними функціями. Теоретична підготовка, поєднуючи в собі психолого-педагогічну, спеціальну музичну й художньо-естетичну, була спрямована на застосування знань з педагогіки і психології в музично-інструментальній діяльності, давала глибокі та всебічні знання спеціального характеру (музично-історичні, музично-теоретичні), художньо-естетичні (з історії мистецтв, етики, естетики, художньої культури, елементарні знання в галузі хореографії, знання хореографічних термінів французькою мовою тощо). Методична підготовка забезпечувала готовність майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської роботи в загальноосвітній школі та інших закладах освіти засобом опанування фахових методик (методика музичного виховання, методика викладання музичного інструмента). Практична підготовка дозволяла студентам паралельно з основними вимогами з музично-інструментальних дисциплін засвоїти специфічні навички й прийоми інструментального виконавства, необхідні для організації музично-ігрової та хореографічної діяльності учнів різних вікових груп (виконання супроводу до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій).

Інтеграційні процеси в експериментальному навчанні реалізовані в таких формах: 1) внутрішньовидова форма художньої взаємодії, тобто міждисциплінарна інтеграція, яка передбачає взаємодію навчальних дисциплін (інструментально-виконавських, музично-теоретичних, методичних) та педагогічної практики; поєднання окремих музичних творів в одну хореографічну композицію із застосуванням елементів імпровізації та композиції; 2) міжвидова форма художньої взаємодії, яка здійснюється між окремими видами мистецтв і дозволяє студентам засвоїти теоретичні знання з різних видів мистецтва (музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, архітектури) та художньої культури; опанувати техніку виконання інструментального супроводу до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів, хореографічних композицій; ознайомитися зі специфікою інструментально-виконавської діяльності відповідно до принципів організації репетиційного процесу в хореографічному класі (знання хореографічної термінології французькою мовою, культурних традицій, мистецьких стилів і жанрів різних епох та народів). Особливість інтегрованого експериментального навчання в інструментально-виконавських класах полягала у: 1) комплексному застосуванні знань, умінь і навичок, набутих на заняттях спеціальних дисциплін; 2) залученні знань з інших мистецьких галузей; 3) пошуковій діяльності студентів, поєднанні різноманітних видів їхньої самостійної роботи; 4) постановці й розв'язанні виконавських завдань, проблемному викладі й поясненні викладачем навчального матеріалу.

Формувальний експеримент проходив в умовах індивідуального навчання студентів. Навчальний процес в експериментальній групі здійснювався згідно з розробленою методикою поетапного формування готовності до інструментально-виконавської діяльності й ґрунтувався на принципах інтегративного підходу. У контрольній групі використана традиційна методика навчання.

До педагогічних умов, що сприяють успішній реалізації інтегративного підходу в інструментально-виконавській підготовці студентів віднесено такі: навчання повинне ґрунтуватися на принципах поступовості, системності, цілісності, різноманітності форм і методів; експериментальне навчання варто здійснювати на індивідуальних заняттях, а контрольні зрізи - під час публічного виступу студента на заліку чи екзамені; у процесі виконання всіх контрольних завдань треба використовувати міждисциплінарну та міжвидову взаємодії із залученням знань і навичок з інших фахових дисциплін і мистецьких галузей; навчальний репертуар має бути різноманітним за стилями та жанрами; для роботи необхідно відбирати нові, незнайомі студентам твори; частину репертуару, що вивчається, повинні добирати самі студенти; історико-теоретичний матеріал для аудиторних занять зі студентами готує викладач (стилі, жанри, напрями, термінологічний словник тощо); музичний матеріал для самостійної роботи добирають студенти; процес творчого засвоєння інструментально-виконавського репертуару включає не тільки виконання творів, але й елементи композиції, обробки, аранжування, імпровізації; на кожному занятті слід здійснювати аналіз реалізації поставлених перед студентом завдань.

Під час формувального експерименту були зафіксовані позитивні зміни у формуванні готовності студентів експериментальної групи до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу. Перевірку результативності експериментальної методики зроблено на основі порівняння даних початкового та завершального діагностування (рис.1).

Рис. 1 Динаміка сформованості готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу

Метою контрольного етапу експериментальної роботи стала перевірка ефективності розробленої методики в інших ВНЗ та на іншому складі студентів. На контрольному етапі дослідження в експерименті брали участь 120 студентів різних навчальних закладів, а саме: Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (факультет мистецтв), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (факультет культури і мистецтв), Криворізького державного педагогічного університету (факультет мистецтв). 60 студентів уходили до експериментальних груп. До трьох контрольних груп також увійшли 60 студентів цих ВНЗ. Експериментальні заняття проводилися під керівництвом викладачів, які отримали спеціальні інструкції й вибірково контролювалися дисертантом. Навчання в цих групах проводилося за запропонованою методикою згідно з програмою, розробленою на попередньому етапі дослідження.

Дотримання в інструментально-виконавській підготовці студентів принципів інтегративного підходу дало змогу зафіксувати зростання рівня готовності до професійного діяльності учасників експериментальних груп: 20% продемонстрували високий рівень; 30% - достатній; 46,7% - середній; 3,3% - низький. Одночасно показники студентів контрольних груп були значно нижчими за показники студентів експериментальних груп (відповідні рівні - 6,7%; 28,3%; 51,7%; 13,3%).

Аналіз отриманих у ході формувального експерименту результатів підтвердив доцільність застосування інтегративного підходу у формуванні готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності. Зіставлення досягнень студентів експериментальної та контрольної груп засвідчило більш високий рівень виконання спеціальних завдань учасниками першої групи, порівняно з другою, на кожному етапі експериментального навчання. Таким чином, запропонована методика реалізації інтегративного підходу в інструментально-виконавському навчанні студентів є ефективною й може стати важливою складовою процесу фахової підготовки майбутніх учителів музики у вищих педагогічних навчальних закладах.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження та здобуті результати щодо розв'язання проблеми формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу свідчать про виконання поставлених завдань, на підставі чого сформульовані висновки.

1. Ураховуючи те, що інструментально-виконавська підготовка вчителя музики в педагогічному ВНЗ є складною динамічною системою, яка об'єднує відносно самостійні взаємопов'язані компоненти (теоретичний, методичний, практичний) і структурні елементи (предмети інструментально-виконавського циклу), кожен з яких характеризується власними специфічними функціями, вдосконалення цієї системи можливе за умови реалізації принципів інтегративного підходу, який передбачає синтез, взаємодію, асиміляцію, доповнення різних аспектів фахової підготовки студентів.

2. У результаті ретроспективного аналізу досліджуваної проблеми з'ясовано, що система інструментально-виконавської підготовки вчителя музики на різних етапах розвитку музично-педагогічної освіти залежала від вимог суспільства і мала суперечливий характер. Становлення системи музично-педагогічної освіти в Україні відбувалося поетапно й було зумовлене необхідністю підготовки висококваліфікованих викладачів музики. Хоч навчання спрямовувалося передусім на засвоєння вокально-хорового репертуару, однак в Україні накопичено позитивний досвід інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики (співів). Аналіз архівних матеріалів, програм музичних і педагогічних навчальних закладів кінця ХІХ - початку ХХ століть, а також радянського періоду дозволив виявити, що в інструментально-виконавській підготовці майбутнього вчителя музики не використовували форми й методи навчання, які забезпечували б готовність студентів до концертмейстерської роботи в шкільних хореографічних колективах.

3. Структурний аналіз інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики засвідчив, що акомпанування учнівським хореографічним колективам є невід'ємною складовою його професійної діяльності й увіходить до переліку фахових вимог. Але цей вид навчальної роботи студентів не передбачений навчальними програмами з основного музичного інструмента. Тому видається доцільним інструментально-виконавські навички, необхідні вчителю музики для роботи зі шкільними хореографічними колективами, формувати ще під час навчання у ВНЗ шляхом упровадження до навчальних програм з інструментально-виконавських дисциплін творів, вивчення яких сприяє: а) формуванню й розвитку виконавської майстерності студента; б) збагаченню педагогічного репертуару студента творами народної танцювальної та балетної музики; в) виробленню навичок виконання музичного супроводу до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій. Проведене дослідження переконливо доводить, що процес формування в студентів мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів означених умінь можливий за умови реалізації інтегративного підходу, який, згідно з розробленою змістовно-компонентною моделлю, ґрунтується на взаємозв'язку шістьох структурних компонентів: когнітивного, орієнтаційного, конструктивного, операціонального, креативного, рефлексивного.

4. Використання на діагностувальному етапі дослідження комплексу методів (аналізу, спостереження, опитування та ін.), а також традиційних форм контролю та звітності студентів (заліків, екзаменів, колоквіумів) дало можливість: а) обґрунтувати педагогічні умови реалізації інтегративного підходу в експериментальному навчанні студентів (дотримання принципів поступовості, системності, цілісності, різноманітності форм і методів; використання міждисциплінарної та міжвидової взаємодії; жанрова і стильова різноманітність навчального репертуару та ін.); б) визначити рівні сформованості готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності за допомогою виокремлених критеріїв (когнітивного, операціонального, креативного) та їхніх показників. Результати діагностувального дослідження підтвердили припущення про те, що формування в студентів цілісної системи знань, умінь і навичок, необхідних для інструментально-виконавської діяльності в загальноосвітніх і позашкільних закладах, потребує реалізації інтегративного підходу у цьому виді фахової підготовки майбутніх учителів музики.

5. Організація експериментального навчання студентів за розробленою методикою з дотриманням принципів інтегративного підходу дозволила на кожному етапі дослідної роботи фіксувати рівень професійного росту студентів експериментальної групи (на початку експерименту низький рівень - 21,7%; середній - 40%; достатній - 31,7%; високий - 6,7%; наприкінці експерименту відповідно - 1,7%; 45%; 33,3%; 20%). Студенти контрольної групи показали такі результати: низький рівень - 25%; середній - 41,7%; достатній - 28,3%; високий - 5% на початку експерименту; наприкінці експерименту відповідні рівні - 13,3%; 50%; 30%; 6,7%. Отримані дані свідчать про досягнення учасниками експериментальної групи (порівняно з контрольною групою) більш високого рівня виконання спеціальних завдань на кожному етапі експериментального навчання.

6. Контрольна перевірка запропонованих форм, методів і засобів інструментально-виконавської підготовки в інших умовах і щодо іншого складу студентів довела ефективність і доцільність застосування методики реалізації інтегративного підходу у формуванні готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності. Поетапне формування в студентів складових запропонованої змістовно-компонентної моделі дозволило оптимізувати процес їхньої фахової підготовки. Упровадження експериментальної методики, що ґрунтується на принципах інтегративного підходу, сприяло формуванню готовності майбутніх учителів музики до різних аспектів інструментально-виконавської діяльності в загальноосвітній школі. Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи переконують у тому, що процес інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів вищих навчальних закладів освіти буде ефективнішим, якщо навчання в спеціальних класах (основного та додаткового музичних інструментів, акомпанементу та імпровізації) ґрунтуватиметься на принципах інтегративного підходу.

Отже, висунуте на початку дослідження припущення підтверджено. Поставлені завдання виконано.

Проведене дослідження не претендує на остаточне вирішення багатоаспектної проблеми формування готовності майбутнього вчителя музики до професійної діяльності на основі інтегративного підходу. Подальшого вивчення й наукового обґрунтування потребують питання реалізації інтегративного підходу у формуванні готовності майбутніх учителів музики до музично-теоретичної та вокально-хорової діяльності. Перспективним вбачається також подальше дослідження проблеми інтеграції музичного й хореографічного мистецтв у професійній підготовці викладачів мистецьких дисциплін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Назаренко М. П. Дидактичні основи професійного розвитку майбутніх вчителів музики в інструментально-виконавських класах / М. П. Назаренко // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук праць / редкол.: В. К. Буряк (гол. ред.), Г. Б. Штельмах, А. В. Козлов та ін. Кривий Ріг: КДПУ, 2006. № 16. Спец. випуск: «Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) - 2006». Ч. І. С. 339-352.

2. Назаренко М. З історії становлення музичної освіти в Україні / М. Назаренко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. Вип. 68. С. 151-157.

3. Назаренко М. Інструментально-виконавська діяльність сучасного вчителя музики / М. Назаренко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. Вип. 71. С. 199 - 204.

4. Назаренко М. П. Актуальні проблеми інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики / М. П. Назаренко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць / редкол.: І. А. Зязюн (голова), Н. Г. Ничкало, С. У. Гончаренко та ін. Київ ; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2007. Вип. 15. С. 365-369.

5. Назаренко М. П. Балетна музика як засіб інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя / М. П. Назаренко // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць / редкол.: В. К. Буряк, Г. Б. Штельмах, А. В. Козлов та ін. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. № 18. Спец. випуск «Мистецько-педагогічна освіта - 2007». Ч. 1. С. 285-294.

6. Назаренко М. П. Музично-інструментальна підготовка вчителів музики в контексті інтегративного підходу / М. П. Назаренко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць / за заг. ред. М. Б. Євтуха, уклад. О. В. Михайличенко. К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. Вип. 32. С. 160-162.

7. Назаренко М. П. Музично-інструментальна підготовка вчителів музики першої половини ХХ століття / М. П. Назаренко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки. Ніжин, 2008. № 4. С. 173-175.

8. Назаренко М. Науково-методичні засади інструментально-виконавської підготовки студентів педагогічного університету / М. Назаренко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. Вип. 74. С. 87-90.

Методичне видання

9. Назаренко М. П. Комплексний підхід до інструментальної підготовки майбутніх вчителів музики на мистецькому факультеті: метод. реком. [для викл. мистецьких фак. пед. ун-тів] / Марина Павлівна Назаренко. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. 56 с.

Матеріали науково-практичних конференцій

10. Назаренко М. П. Теоретичні основи інтеграції знань у системі інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики / М. П. Назаренко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. праць за матеріалами ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», 26-27 квітня 2007 року. К.: НПУ, 2007. Вип. 4 (9). С. 62-65.

АНОТАЦІЯ

Назаренко М. П. Формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2009.

У дисертації досліджена проблема формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу. Висвітлені методологічні основи процесу інструментально-виконавської підготовки сучасного вчителя музики, проведено ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми, проаналізована структура інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики. Доведено, що оптимізація інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів можлива за умови реалізації інтегративного підходу. Виявлена необхідність використання народної танцювальної та балетної музики в інструментально-виконавській підготовці студентів мистецьких факультетів педагогічних університетів.

Проаналізовано організаційно-педагогічні умови формування готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності, визначено критерії діагностики сформованості означеної готовності, розроблено змістовно-компонентну модель формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу, створено та експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

Ключові слова: інструментально-виконавська підготовка, інструментально-виконавська діяльність, інтегративний підхід, майбутній учитель музики, формування готовності, музично-ритмічні вправи, балетна музика, хореографічна композиція.

АННОТАЦИЯ

Назаренко М. П. Формирование готовности будущих учителей музыки к инструментально-исполнительской деятельности на основе интегративного подхода. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого, Черкассы, 2009.

Диссертация посвящена проблеме формирования готовности будущих учителей музыки к инструментально-исполнительской деятельности на основе интегративного подхода.

Успешность практической| реализации «Концепции общего художественного образования» в содержании школьного курса «Искусство», который построен на принципе взаимопроникновения, интеграции различных видов искусств, зависит от уровня фундаментальной подготовки учителей соответствующего профиля. Несмотря на широкий спектр научных исследований в области музыкальной педагогики, система подготовки будущего учителя музыки не отвечает современным требованиям. Традиционная система инструментально-исполнительской подготовки студентов факультетов искусств не охватывает всех видов внеклассной деятельности учителя музыки. Поэтому необходима реализация такого методологического подхода, который мог бы обеспечить интеграцию художественных знаний в систему инструментально-исполнительских умений, и был бы направлен на вооружение студентов практическими приёмами и методами работы не только со школьными вокально-хоровыми, но и с хореографическими коллективами и балетными группами.