Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю в загальноосвітніх навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського

УДК 37.034 + 371.214.19

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.07 - Теорія і методика виховання

Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю в загальноосвітніх навчальних закладах

Шиян Тетяна Володимирівна

Миколаїв - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Миколаївському державному університеті ім. В.О.Сухомлинського.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Журецький Ярослав Іванович, Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Левківський Михайло Васильович, Житомирський державний університет ім. Івана Франка, професор кафедри педагогіки; кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Куниця Тетяна Юріївна, Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник лабораторії соціальної педагогіки.

Захист відбудеться “18” грудня 2009 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.134.02 у Миколаївському державному університеті ім. В. О. Сухомлинського за адресою: 54030 м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського (54030 м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24).

Автореферат розіслано “12” грудня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Старєва.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Зміна ціннісних орієнтацій українського суспільства у зв'язку з динамічністю соціально-економічних процесів, зниження рівня соціального контролю призводять до втрати духовних орієнтирів особистості, нетолерантності, агресивності, байдужості, що загострює проблему морального становлення громадянина та актуалізує потребу виховання в нього відповідальності, ціннісного ставлення до себе, до інших людей.

Добробут країни залежить від того, наскільки успішним є кожен з її громадян. Суспільству потрібна особистість, здатна до самоосвіти та саморозвитку, яка вміє критично мислити, адаптуватися у мінливих соціальних, економічних і культурних умовах, застосовувати набуті знання у вирішенні практичних завдань, має стійкі цінності, здійснює вибір таких способів діяльності, реалізація яких сприятиме досягненню блага як для себе, так і для інших. Саме ці пріоритети задекларовано в Концепції загальної середньої освіти (12-річної школи), Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття, законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, в яких ідеться про необхідність формування незалежної й відповідальної особистості, створення умов для її максимального розвитку та самореалізації.

Доцільність формування відповідальності у старшокласників визначається тим, що юнаки й дівчата є досить зрілими за психофізіологічними характеристиками, втім їм бракує соціального досвіду, що викликає ризик дезадаптації з такими негативними наслідками, як нігілізм, егоїзм, байдуже ставлення до навчання, до суспільно-корисних справ, конфлікти з оточуючими, поширення девіантних форм поведінки.

Складність проблеми дослідження зумовлюється багатоаспектним тлумаченням категорії “відповідальність”. У філософських працях (Н. Головко, В. Дробницький, І. Кант, Р. Косолапов, Ж-П. Сартр, Е. Фромм та ін.) розглянуто сутність відповідальності, її зміст, що розкривається через діалектику відповідальності та свободи, свободи й необхідності. У працях з етики (С. Анісімов, А. Гусейнов, В. Малахов, І. Кон) досліджуються проблеми моральної відповідальності, що охоплює моральні принципи, переконання особистості, усвідомлення нею соціальних норм. У соціологічному аспекті (В. Лісовський, В. Мудрик, І. Кон та ін.) відповідальність пов'язується із соціалізацією особистості, набуттям нею досвіду взаємодії з іншими людьми, становленням соціального інтелекту. Аналіз проблеми у психологічному ракурсі (І. Бех, М. Боришевський, Л. Кольберг, О. Кононко, Ж. Піаже, К. Роджерс та ін.) дає змогу розкрити структуру відповідальності, її механізми, психолого-педагогічні й вікові закономірності її розвитку.

Проблему відповідальності учнів значною мірою висвітлено у контексті формування їхнього відповідального ставлення до навчання (О. Алфьоров, К. Гаджиєва, Л. Косолапова, В. Павловська та ін.), до праці (М. Левківський та ін.); виховання почуття відповідальності та відповідальної поведінки у дітей різного віку (Н. Басюк, Т. Куниця, Т. Фасолько та ін.). У науково-педагогічних працях осмислюються питання виховного впливу колективу на формування відповідальності учнів (А. Макаренко, В. Сухомлинський, В. Медведицьков та ін.), ролі навчально-виховного процесу у становленні відповідальності старшокласників (В. Тернопільська, Н. Скорбіліна, В. Оржеховська та ін.), взаємозв'язку виховання відповідальності з формуванням громадянської позиції, духовної культури, морально-етичних цінностей особистості (В. Киричок, О. Сухомлинська, К. Чорна та ін.).

Аналіз наукових праць дав змогу дійти висновку про те, що навчально-виховний процес є одним із найважливіших чинників морального становлення учнів, формування їхніх соціально значущих якостей, які сприяють адаптації у життєвому просторі, самореалізації та саморозвитку. Варіативну частину навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах складають факультативні заняття, метою яких є розширення й поглиблення знань учнів шляхом узагальнення наявного життєвого досвіду, зв'язку його з набутими знаннями. Саме на факультативних заняттях, які старшокласники обирають у відповідності до своїх пізнавальних інтересів та потреб, створюються оптимальні умови, що надають можливість застосовувати набуті знання у власній життєтворчості, забезпечують свободу вибору старшокласників, їхню активну позицію як суб'єктів діяльності і спілкування.

Втім, аналіз шкільної практики засвідчив наявність суперечностей між наявними в загальноосвітніх закладах передумовами для формування відповідальності старшокласників та відсутністю їх реалізації у навчально-виховному процесі, зокрема, на факультативних заняттях. Отже, соціальна та педагогічна значущість проблеми, об'єктивна потреба в оновленні шляхів морального виховання старшокласників, відсутність чітко накреслених теоретичних і методичних засад її розв'язання зумовили вибір теми дослідження “Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю в загальноосвітніх навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане за тематичним планом науково-дослідних робіт кафедри загальної педагогіки та педагогічної психології Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського “Проблеми підготовки вчителя у контексті прогресивних педагогічних тенденцій та педагогічної спадщини XX століття”. Тема дисертації затверджена вченою радою Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (протокол № 2 від 13 вересня 2005 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 20 березня 2007 року).

Мета дослідження - визначити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) з'ясувати стан проблеми формування відповідальності старшокласників у педагогічній теорії та виховній практиці;

2) уточнити сутність і структуру поняття “відповідальність старшокласників”;

3) визначити й охарактеризувати критерії, показники та рівні сформованості відповідальності в учнів старших класів;

4) теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови та методику формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю;

5) підготувати методичні рекомендації для вчителів старших класів загальноосвітніх шкіл з формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять.

Об'єкт дослідження - процес формування відповідальності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

Для розв'язання поставлених завдань використано наступні методи дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури, порівняння, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних з метою визначення понятійного апарату дослідження, з'ясування стану розробленості проблеми, розробки методики його проведення;

емпіричні: вивчення та узагальнення педагогічного досвіду вчителів; спостереження, анкетування; тестування (діагностика мотивації навчання й емоційного ставлення до навчання О. Андрєєвої; діагностика рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера; методика визначення стилю саморегуляції поведінки (ССП - 98); діагностика стилю навчальної діяльності учнів (автономія - залежність) Г. Пригіна; методика вивчення ціннісних орієнтацій старшокласників І. Антонової; методика вивчення спрямованості особистості Б. Басса) для визначення рівнів сформованості у старшокласників відповідальності; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою перевірки ефективності розроблених організаційно-педагогічних умов формування відповідальності у старшокласників;

методи математичної статистики, які застосовувалися для обробки експериментальних даних і встановлення кількісної залежності між досліджуваними явищами.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю, сутність яких полягає у: відборі й побудові змісту навчального матеріалу, спрямованого на формування відповідальності у старшокласників; організації проектної діяльності старшокласників; застосуванні інтерактивних методів навчання і виховання; забезпеченні готовності вчителів до формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять; уточнено сутність поняття “відповідальність старшокласників” та охарактеризовано його компоненти: мотиваційний (потреби, ідеали, ціннісні орієнтації); гностичний (усвідомлення моральних, етичних, правових норм діяльності і поведінки); емоційно-вольовий (вміння визначати мету і обирати засоби її досягнення); діяльнісно-поведінковий (здатність свідомо корегувати власну поведінку відповідно до моральних переконань); розроблено критерії і показники відповідальності старшокласників (пізнавальна активність - стійкий пізнавальний інтерес, мотивація досягнення мети; ціннісні орієнтації - самосприйняття, орієнтація на суспільно корисну діяльність; самостійність - ініціатива, вміння автономно планувати, реалізовувати та оцінювати власну діяльність; саморегуляція - моделювання власних вчинків і поведінки, рефлексивність); виявлено рівні сформованості у старшокласників досліджуваної якості: інтернальний (сформовані стійкі ціннісні орієнтації, високий рівень саморегуляції); конвенційний (усвідомлені моральні норми, однак бракує саморегуляції власних дій); екстернальний (низький рівень самосприйняття, невміння конструктивно співпрацювати); критичний (неусвідомлення відповідальності за власні вчинки та поведінку).

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів методику формування відповідальності старшокласників, методичний інструментарій діагностування сформованості відповідальності старшокласників; набули подальшого розвитку інтерактивні й проектний методи організації діяльності старшокласників, укладено методичний посібник для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів “Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять суспільно-гуманітарного профілю”.

Матеріали дослідження можуть застосовуватися у системі позашкільної освіти, шкільними психологами і соціальними педагогами у навчально-виховній роботі з учнями старших класів, у вищих навчальних закладах під час вивчення майбутніми вчителями курсів “Методика виховної роботи в школі”, “Освітні технології”, “Вікова психологія” та у процесі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл № 39 (довідка № 164 від 29.05.08), № 22 м. Миколаєва (довідка № 210 від 29.05.08), Першої української гімназії ім. М. Аркаса (довідка № 10 від 11.09.08), Миколаївської ЗОШ № 1 ім. Олега Ольжича (довідка № 271 від 30.06.09), Мєшково-Погорілівської ЗОШ (довідка № 101 від 29.05.08), Мєшково-Погорілівської школи-інтернату (довідка № 146 від 28.05.08), Воскресенської ЗОШ Миколаївської області (довідка № 105 від 29.05.08), Голопристанської ЗОШ № 1 Херсонської області (довідка № 15 від 04.02.09), Владиславівської ЗОШ Кіровського району АР Крим (довідка № 26 від 02.02.09), Цибулівської середньої ЗОШ Тростянецького району Вінницької області (довідка № 15 від 15.09.08), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 505/16-30 від 23.05.08). В експериментальній роботі взяли участь 240 учнів, які відвідували факультативні заняття гуманітарного профілю, 12 вчителів загальноосвітніх закладів.

Апробація результатів дослідження дисертації здійснювалася шляхом оприлюднення його основних положень у виступах на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2008); “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2008); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої школи” (Полтава, 2001); “Могилянські читання - 2004” (Миколаїв); “Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецького спрямування у контексті сучасної парадигми освіти” (Миколаїв, 2005); “Могилянські читання - 2006” (Миколаїв); “Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні” (Миколаїв, 2009); на засіданнях кафедри загальної педагогіки і педагогічної психології.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 13 наукових та науково-методичних працях (1 методичному посібнику, 7 статтях і 2 методичних розробках у провідних фахових виданнях, 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях), з них 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Особистий внесок здобувача. У навчально-методичному посібнику співавторів “Організація соціально-педагогічної та психологічної практики студентів ВНЗ спеціальності “Соціальна педагогіка” нам належить глава “Відповідальне ставлення до навчання як передумова формування професійної компетентності майбутнього фахівця” у розділі 1 і глава “Впровадження методу проектів у ході педагогічної практики студентів (технологічний аспект)” у розділі 2.

Структура дисертаційної роботи

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (280 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації - 230 сторінок, основний зміст викладено на 165 сторінках. Робота містить 20 таблиць, 1 рисунок, 18 додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність вибору теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито його методи, наведено відомості про апробацію, впровадження результатів дослідження, публікації, охарактеризовано структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі - “Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять як психолого-педагогічна проблема” - здійснено аналіз стану дослідження проблеми формування відповідальності особистості у психолого-педагогічній, науково-методичній, соціологічній літературі; проаналізовано соціальні, філософські, етичні витоки поняття “відповідальність”; уточнено сутність і структуру поняття “відповідальність старшокласників”; визначено й охарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості відповідальності у старшокласників; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

Теоретичною основою для розв'язання проблеми дослідження є праці, в яких містяться: наукове обґрунтування сутності відповідальності особистості як результат усвідомлення свободи і необхідності (С. Анісімов, Н. Головко, І. Кант та ін.); концептуальні положення з проблем гуманізації виховного процесу й особистісно зорієнтованого навчання і виховання (І. Бех, Дж. Дьюї та ін.); концепції морального виховання учнів у навчальній діяльності (Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинський та ін.); ідеї психологів щодо взаємозв'язку відповідальності з самосвідомістю, характером, почуттями особистості (М. Боришевський, М. Савчин, С. Рубінштейн та ін.); теорія соціальної відповідальності особистості (Л. Грядунова, В. Оржеховська та ін.); педагогічні дослідження проблем компетентнісно зорієнтованої освіти (О. Савченко, Н. Бібік та ін.)

Аналіз стану розробленості проблеми дав змогу трактувати поняття “відповідальність старшокласників” як інтегральну якість, що визначається їхніми потребами, мотивами, ціннісними орієнтаціями й зумовлює здатність здійснювати контроль над власними діями у відповідності до прийнятих суспільних норм і правил, спрямовувати й корегувати їхню поведінку в різних ситуаціях життєдіяльності.

На основі системного підходу було розроблено і науково обґрунтовано структуру відповідальності старшокласників, у якій визначено такі компоненти: мотиваційний (потреби, ідеали, переконання, що спрямовують активність старшокласників у виконанні ними соціальних вимог, моральних норм), гностичний (усвідомлення змісту моральних, етичних, правових норм діяльності й поведінки), емоційно-вольовий (здатність визначати мету діяльності, аналізувати умови й обирати засоби її досягнення, мобілізувати внутрішні потенції, що супроводжується такими почуттями й емоційними станами, як неспокій, стурбованість, співчуття тощо), діяльнісно-поведінковий (здійснення усвідомленого вибору певної лінії поведінки, здатність свідомо регулювати власну поведінку відповідно до інтеріоризованих норм, моральних переконань). Означена вище структура відповідальності зумовила визначення її функцій у формуванні особистості старшокласників: формувальної, нормативно-регулювальної, орієнтувальної, рефлексивної, інтегрувальної.

Зміст формування відповідальності старшокласників розкривається на основі осмислення психофізіологічних змін, які відбуваються в юнацькому віці. Важливим психологічним новоутворенням цього вікового періоду є здібність до інтроспекції, що створює фундамент для розвитку самостійності, забезпечує перехід від зовнішнього регулювання поведінки й діяльності до саморегулювання. Інтенсивне формування теоретичного і логічного мислення, здатності критично мислити дають змогу старшокласникам пояснювати причини й наслідки конкретних явищ, доходити обґрунтованих висновків, обговорювати різні (моральні, політичні тощо) проблеми, визначати гіпотези, висувати, аналізувати й досліджувати альтернативи під час вирішення одних і тих самих задач. Такі чинники, як формування світогляду старшокласників, посилення інтересу до проблематики людських стосунків, спрямованість на нерегламентоване спілкування, сприяють осмисленню життєвої позиції старшокласників, їх соціальній активності, що створює підґрунтя для засвоєння системи моральних норм і принципів, які позитивно впливають на формування відповідальності старшокласників.

У такому контексті формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю в загальноосвітньому закладі ми пов'язуємо з розвитком їхньої компетентності. Однією з форм організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх школах, яка довершує компетентнісний розвиток учнів, є факультативні заняття. Як варіативна складова навчально-виховного процесу факультативні заняття мають значний виховний потенціал, який реалізується завдяки розширенню й поглибленню компетентностей учнів внаслідок узагальнення життєвого досвіду й синтезу його з раніше засвоєними знаннями, вміннями та навичками.

Для виявлення існуючого стану сформованості відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять було визначено критерії: пізнавальна активність, ціннісні орієнтації, самостійність, саморегуляція. До показників пізнавальної активності належать: стійкий пізнавальний інтерес, цілеспрямованість, мотивація досягнення, емоційне ставлення до навчання. Показниками ціннісних орієнтацій визначено самоусвідомлення, самосприйняття, сприйняття інших, орієнтація на спільну, суспільно корисну діяльність, на співробітництво, прийняття рішень, заснованих на усвідомленні необхідного. До основних показників самостійності включено ініціативу; вміння автономно працювати (самостійно планувати, реалізовувати та оцінювати власну діяльність), вміння доводити розпочату справу до кінця. Саморегуляція визначається такими показниками, як програмування і моделювання власних вчинків та поведінки, адекватна самооцінка та оцінка результативності діяльності, гнучкість поведінки, рефлексивність.

Розроблені критерії та показники відповідальності старшокласників дали змогу визначити рівні її сформованості (від найвищого до низького): інтернальний, конвенційний, екстернальний, критичний. За аналізом результатів констатувального експерименту виявлено, що переважна кількість респондентів (63,0% у експериментальній групі і 65,3% у контрольній) має екстернальний рівень сформованості відповідальності, що свідчить про несформованість ціннісного ставлення до себе, занижений рівень самоорганізації й самоконтролю, пасивність у громадських справах, орієнтацію на зовнішній контроль. Лише 7,6% старшокласників у експериментальній і 9,1% у контрольній групах відповідають інфернальному рівню сформованості відповідальності: вони мають стійкі цінності, які є керівництвом до дії, адекватне самосприйняття, розвинену здатність до самокорекції власної поведінки, високий рівень самоорганізації, самоконтролю та рефлексивності діяльності, виявляють активність у суспільно корисних справах. До групи з конвенційним рівнем сформованості відповідальності відносяться 27,7% старшокласників з експериментальної і 23,1% з контрольної групи, які мають достатньо сформовані ціннісні орієнтації, вони усвідомлюють існування моральних норм, розмірковуючи про них, проте у поведінці та діяльності керуються особистісними мотивами (самоствердження, самовираження), у суспільній діяльності виявляють вибірковість у залежності від особистісного інтересу, рівня складності дій. Найменшою є група старшокласників з критичним рівнем сформованості відповідальності (1,7% у експериментальній і 2,5% у контрольній групі), що означає неготовність цих старшокласників до прийняття відповідальності, низький рівень самокорекції та саморегуляції; вони мають неадекватну самооцінку, викривлені моральні судження та ціннісні орієнтації.

Превалювання конвенційного й екстернального рівнів сформованості відповідальності старшокласників пояснюється наступними причинами: низький рівень підтримки самостійності старшокласників і їхнього потягу до незалежності у різних видах діяльності з боку дорослих (педагогічного колективу і батьків); звичка старшокласників до постійного зовнішнього контролю; слабкий зв'язок навчальної діяльності з практичним застосуванням здобутих знань та навичок, що не сприяє розвитку компетентності старшокласників; формалізм у ставленні вчителів до організації навчально-виховної діяльності старшокласників; “відчуження” у стосунках “учитель - учень”, дефіцит спілкування, емоційної дидактичної взаємодії.

Зважаючи на особливості формування відповідальності у старшому шкільному віці, аналіз результатів констатувального експерименту, нами обґрунтовано, що формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю буде ефективно відбуватися за таких організаційно-педагогічних умов: відбір і побудова змісту факультативного курсу, спрямованого на формування відповідальності у старшокласників; організація проектної діяльності старшокласників; застосування інтерактивних методів навчання і виховання; готовність учителів до формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

У другому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю” - висвітлено перебіг і результати формувального експерименту, проаналізовано й узагальнено результати дослідження.

Програма формувального експерименту ґрунтувалася на припущенні про те, що впровадження визначених організаційно-педагогічних умов сприятиме розвитку моральної самосвідомості старшокласників, їхніх ціннісних орієнтацій, пізнавальної активності, самостійності, дисциплінованості, саморегуляції, покращанню їхнього емоційного стану, що позитивно впливає на формування мотиваційного, гностичного, емоційно-вольового, діяльнісно-поведінкового компонентів відповідальності. Свідома навчальна, практична діяльність старшокласників на факультативних заняттях, організована спочатку дорослими, поступово перетворюється завдяки рефлексії, активній участі, взаємодії з однолітками та дорослими на самостійну діяльність, самонавчання. Це сприяє свідомому прийняттю старшокласниками моральних вимог, допомагає їм обрати лінію поведінки у взаємозв'язку з усвідомленням себе суб'єктом відповідальності. Саме у такому випадку відповідальність набуває особистісного сенсу, який знімає суперечності між потребами, бажаннями особистості й тими вимогами, які ставить до неї оточуюча дійсність. Потреби старшокласників у самореалізації, самовираженні стають рушійною силою, яка визначає мотиви формування і виявлення відповідальності.

У контексті останнього дослідно-експериментальна робота здійснювалася за такими напрямами: ціннісно-орієнтаційний, який передбачав осмислення старшокласниками власної природи, своїх реальних та незнаних можливостей, розширення гностичного морального досвіду, формування гуманістичних цінностей та їх соціальної значущості, розвиток інтересу до морально-етичних проблем; поведінково-актуалізаційний, який полягав у формуванні позитивної “Я-концепції” як комплексу якостей, що характеризують самооцінку, самоорганізацію, саморозвиток, саморегуляцію особистості, і реалізується у поведінкових патернах старшокласників; профілактично-корекційний, який був спрямований на створення ситуації успіху, корекцію негативного досвіду/ стереотипу діяльності й поведінки.

Усе це зумовило розробку та впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів факультативного курсу “Я і світ навколо мене”, програма якого складена на принципах гуманізму, системності, варіативності, послідовності подання матеріалу. Метою факультативного курсу є забезпечення цілісного підходу до формування особистості старшокласників, розвиток емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, формування психологічних механізмів відповідальності (рефлексія, гнучкість, мотивація). Програма курсу розрахована на 36 годин у 10 класі та 32 години - в 11. Завданням курсу було сформувати у старшокласників уміння самостійно здійснювати вибір лінії поведінки і діяльності та нести за нього відповідальність, критично мислити, конструктивно взаємодіяти з іншими (однолітками, вчителями, батьками тощо), навички здійснювати самоаналіз і рефлексію.

Специфічною особливістю програми курсу є методика її практичної реалізації, що полягає у змістовій інтеграції, застосуванні тематичного принципу поєднання змістових елементів, що втілюють певну світоглядну ідею, сприяють збагаченню емоційно-чуттєвої сфери, розвитку психологічних механізмів відповідальності. Такими тематичними розділами є: “Я особистість”, “Я живу серед людей”, “Я живу на Землі” (10 кл.), “Я пам'ятаю минуле”, “Я живу сьогодні”, “Я дивлюся у майбутнє” (11 кл.).

Реалізація змісту факультативного курсу передбачала застосування таких інтерактивних методів навчання, як “мозковий штурм”, “піраміда”, “сніговий ком”, “ажурна пилка”, “акваріум”, “прес”. Упровадження цих методів підтримувало прагнення старшокласників до ствердження своєї незалежності, оригінальності, сприяло актуалізації суб'єктного досвіду старшокласників, глибшому розумінню себе, розвитку вмінь співпрацювати з іншими, більш ефективній інтеріоризації соціальних норм та цінностей.

Оскільки формування відповідальності старшокласників пов'язується з моральним розвитком їхньої особистості, то доцільним ми вважали обговорення моральних дилем у малих групах. Моральні дискусії мали найбільший виховний ефект, коли проблеми, що пропонувалися старшокласникам для обговорення, стосувалися їхнього реального життя: зростала мотивація участі школярів в обговоренні, розвивались рефлексивні вміння, старшокласники осмислювали власну поведінку, її наслідки.

Проведення формувального експерименту, спрямованого на розвиток відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять, передбачало не лише засвоєння ними моральних цінностей, певного обсягу знань і уявлень про себе, про світ, а й реалізацію задекларованих знань, уявлень, ставлень і почуттів у практичних діях. З метою реалізації діяльнісного підходу у формуванні відповідальності старшокласників, створення суб'єкт-суб'єктної взаємодії вихователя і вихованців, атмосфери взаємоповаги, відповідальної взаємозалежності між учнями старших класів ми організовували на факультативних заняттях проектну діяльність старшокласників. У процесі роботи над проектами “Ваші права, діти”, “Екологі + я”, “Споживацька ера”, “Пам'ятаємо все, свідком чого ми не були”, “Уроки Холокосту”, “Ярмарок професій” тощо старшокласники активно включалися в аналітично-пошукову діяльність і систему суспільних відносин, що сприяло оволодінню ними досвідом спілкування, напрацюванню навичок взаємодії з однолітками, іншими людьми, ефективному перетворенню знань на переконання, забезпечувало розвиток їх мотиваційно-ціннісної сфери, моральної свідомості.

Важливим завданням було спонукати старшокласників до групової проектної діяльності, оскільки у малих групах виникали найкращі умови для створення ситуацій взаємозалежної відповідальності, ефективніше вирішувалися проблеми активізації пізнавальної діяльності старшокласників, долалися негативні емоції, формувалося критичне, дивергентне мислення, вміння саморегуляції та самоконтролю. Все це сприяло розвитку таких критеріїв відповідальності, як самостійність, пізнавальна активність, саморегуляція.

Умову підвищення ефективності навчально-виховної роботи складала підготовка вчителів до формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять. У процесі роботи з вчителями, яка здійснювалася за такими формами, як лекція, методичний семінар, було визначено, що найбільш оптимальною формою роботи є освітній тренінг для вчителів, програма якого представлена у додатках дисертації. У ході тренінгу “Оптимізація процесу формування відповідальності старшокласників на факультативних заняттях” реалізувалися завдання оптимізації мотиваційної сфери вчителів, удосконалення їх професійних якостей, комунікативних здібностей, підвищення ефективності управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників.

Результати формувального експерименту засвідчили, що інтеграція змісту факультативного курсу, застосування інтерактивних методів роботи, організація проектної діяльності старшокласників на факультативних заняттях сприяли розвитку інтересу до суспільних та суб'єктивно значущих подій, вмінь давати їм оцінку, формувати своє ставлення до них, що спонукало старшокласників до самопізнання, активізувало їхню пізнавальну діяльність, мотивувало до самостійного планування, регулювання й оцінки пошукової, творчої, суспільно корисної діяльності. Таким чином, розвиток відповідальності у старшокласників на факультативних заняттях відбувався поступово на основі формування вмінь автономно працювати (самостійно планувати, реалізовувати та оцінювати власну діяльність), опановувати навички конструктивної взаємодії з іншими, що зумовило розвиток процесів саморегуляції (планування, програмування та моделювання діяльності, оцінка її результативності, гнучкість поведінки), особистісних якостей (вимогливість, працелюбність, пунктуальність, сумлінність), ціннісних орієнтацій.

Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту з попередніми даними здійснювався за визначеними критеріями сформованості відповідальності старшокласників та з використанням аналогічного діагностичного інструментарію, що застосовувався під час констатувального експерименту. Зіставлення показників сформованості відповідальності старшокласників експериментальної та контрольної груп засвідчило, що впровадження організаційно-педагогічних умов дійсно сприяє підвищенню рівнів сформованості відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю (табл. 1)

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять.

Отримані результати засвідчили, що в експериментальній групі старшокласників з інтернальним рівнем відповідального ставлення збільшилося на 10,9%, у контрольній - на 4,1%; з конвенційним - на 15,2% в експериментальній групі та на 6,6% у контрольній. Кількість старшокласників з екстернальним рівнем сформованості відповідального ставлення зменшилася в експериментальній групі на 25,2%, у контрольній - на 9,9%; з критичним - на 0,9% в експериментальній групі та на 0,8% у контрольній.

Ефективність впровадження організаційно-педагогічних умов, методики формування відповідальності у старшокласників на факультативних заняттях з курсу “Я і світ навколо мене” оцінювалась із врахуванням якісних змін, які відображалися у поведінкових стратегіях, ставленні до інших у тих старшокласників, які брали участь в експерименті. Очевидними були такі якісні перетворення старшокласників, як підвищення інтересу до суспільно значущих питань (політичних, економічних, екологічних, соціальних проблем громади і суспільства), активізація участі у громадському житті школи, зростання здатності до конструктивної взаємодії з колективом однолітків, учителями, батьками та іншими дорослими, виявлення толерантності до інших, посилення читацького інтересу.

Узагальнення результатів здійсненого теоретико-експериментального дослідження проблеми формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю дало змогу дійти висновків та окреслити перспективи подальшого науково-педагогічного пошуку.

Висновки

1. Формування відповідальності у старшокласників є актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії і виховної практики, що де-термінується необхідністю подолання таких негативних явищ, як девальвація ціннісних орієнтирів учнів старших класів, дегуманізація їхнього ставлення до дійсності, деструктивність їхньої поведінки під тиском кризових зовнішніх впливів. Теоретичний аналіз вітчизняної та психолого-педагогічної літератури засвідчив різноманітність наукових підходів, в яких відповідальність розглядається в онтологічному, аксіологічному, гностичному або акмеологічному аспектах.

2. На основі аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури та результатів здійсненого дослідження з проблеми формування відповідальності особистості було уточнено сутність поняття “відповідальність старшокласників”, яка трактується як інтегральна якість, що визначається потребами, мотивами, ціннісними орієнтаціями, зумовлює здатність старшокласників здійснювати контроль над власною діяльністю і поведінкою з погляду прийнятих суспільних норм і правил, спрямовує їхню поведінку у різних ситуаціях життєдіяльності; виявлено особливості формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

Визначено й охарактеризовано структуру відповідальності старшокласників, компонентами якої є мотиваційний (потреби, ідеали, переконання, мотиви, соціальні норми); гностичний (усвідомлення моральних, етичних, правових норм поведінки та діяльності, їх значення для саморозвитку); емоційно-вольовий (вміння визначати мету і обирати засоби її досягнення); діяльнісно-поведінковий (здатність свідомо корегувати власну поведінку відповідно до моральних переконань). Означені компоненти розкривають системний зміст цього поняття і виконують формувальну, нормативно-регулювальну, орієнтувальну, рефлексивну, інтегрувальну функції у формуванні відповідальності старшокласників.

3. Узагальнення результатів здійсненого дослідження дало змогу розробити й охарактеризувати критерії та показники сформованості відповідальності старшокласників: пізнавальна активність (стійкий пізнавальний інтерес, працездатність, цілеспрямованість, мотивація досягнення, стійкість у доланні труднощів, прагнення до результативності діяльності); ціннісні орієнтації (інтеріоризація цінностей і норм суспільства, самоусвідомлення, самосприйняття, сприйняття інших, орієнтація на спільну, суспільно корисну діяльність, на співробітництво, прийняття рішень, заснованих на усвідомленні необхідного, сумлінне ставлення до виконання справ); самостійність (ініціатива, вміння автономно діяти, самостійно реалізовувати та оцінювати власну діяльність); саморегуляція (програмування і моделювання власних вчинків і поведінки, адекватна самооцінка та оцінка результативності діяльності, гнучкість поведінки, рефлективність).

За допомогою розроблених критеріїв було виявлено й охарактеризовано рівні сформованості відповідальності у старшокласників експериментальної та контрольної груп на констатувальному етапі дослідження, які складали, відповідно: на інтернальному - 7,6% старшокласників експериментальної та 9,1% контрольної групи, на конвенційному - 27,7% у експериментальній і 23,1% у контрольній групі, на екстернальному - 63,0% у контрольній і 65,3% у експериментальній групі та критичному - 1,7% у експериментальній і 2,5% у контрольній групі.

4. Відповідно до визначених у дослідженні основних теоретичних положень розроблено, обґрунтовано та впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів, що брали участь у експерименті, організаційно-педагогічні умови формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять, а саме: відбір і побудова змісту навчального матеріалу, спрямованого на формування відповідальності у процесі факультативних занять; організація проектної діяльності старшокласників; застосування інтерактивних методів навчання; готовність учителів до формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

Експериментально доведено ефективність розробленої та запровадженої у практику методики формування відповідальності старшокласників у процесі факультативного курсу для учнів 10-11-х класів “Я і світ навколо мене”. Під час відбору й конструювання його змісту визначено й застосовано принципи гуманізму, суб'єк-суб'єктної взаємодії, системності, варіативності, наступності й послідовності опанування старшокласниками навчального матеріалу, зв'язок змісту навчальної програми з реаліями соціокультурного середовища, що забезпечило цілісний підхід до формування відповідальності старшокласників, розвиток їхнього ціннісного ставлення до себе, до інших, до дійсності.

Результативною складовою розробленої методики було застосування інтерактивних методів навчання з опорою на суб'єктний досвід старшокласників, зокрема таких інтерактивних методів, як “мозковий штурм”, “піраміда”, “сніговий ком”, “ажурна пилка”, “акваріум”, “прес”, що сприяло актуалізації суб'єктного досвіду старшокласників, глибшому розумінню самих себе, розвитку вмінь співпрацювати з іншими, більш ефективній інтеріоризації соціальних норм та цінностей. Творчий, інтерактивний, соціальний характер проектної діяльності старшокласників позитивно вплинув на виявлення їхньої соціальної активності, формування здатності брати на себе відповідальність, розділити відповідальність із партнером, враховувати наслідки й аналізувати результати діяльності. Серед різних форм роботи з учителями з підготовки їх до формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю (лекції, методичні семінари, педагогічні наради) найбільш ефективним виявився освітній тренінг для вчителів “Оптимізація процесу формування відповідальності старшокласників на факультативних заняттях суспільно-гуманітарного профілю”, запровадження якого сприяло розвитку комунікативних здібностей учителів, умінь проектування навчально-виховного процесу старшої школи, поліпшенню їх емоційно-мотиваційної сфери.

5. Розроблена й запроваджена у педагогічну практику навчальна програма факультативного курсу для старшокласників загальноосвітніх закладів “Я і світ навколо мене” доповнена відповідними методичними рекомендаціями для вчителів загальноосвітніх шкіл, студентів вищих навчальних закладів, які опановують педагогічну професію, щодо формування відповідальності у старшокласників під час проведення факультативних занять суспільно-гуманітарного профілю.

6. Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов, апробація методики формування відповідальності старшокласників у процесі розробленого нами факультативного курсу “Я і світ навколо мене” для учнів 10-11 класів загальноосвітніх закладів засвідчили позитивні кількісні та якісні зміни у рівнях сформованості відповідальності старшокласників: в експериментальній групі кількість учнів з інтернальним та конвенційним рівнем збільшилася, відповідно, на 10,9% (на 4,1% у контрольній) та 15,2% (у контрольній - на 6,6%), а з екстернальним та критичним - зменшилася на 25,2% (на 9,9% у контрольній), та 0,9% (на 0,8% у контрольній); у них сформовано інтерес до суспільних проблем, соціальну активність, здатність до конструктивної співпраці, дивергентне мислення. Таким чином, результати дослідження підтвердили ефективність розроблених організаційно-педагогічних умов та запропонованої методики формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю у загальноосвітніх закладах.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження не вичерпує всіх проблем і завдань формування відповідальності старшокласників. Його результати відкривають шляхи до подальшого вивчення окресленої проблеми. Перспективними можуть бути порівняльний аналіз у моделях формування відповідальності вітчизняних та зарубіжних дослідників, дослідження механізмів формування внутрішньої мотивації прийняття обов'язку, пізнавального інтересу та пізнавальної активності, визначення змісту відповідальності в інших вікових періодах, гендерні особливості формування відповідальності, подальше вдосконалення діагностичних методик вивчення рівнів сформованості відповідальності.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Шиян Т.В. Психолого-педагогічні засади впровадження проектної діяльності у навчально-виховний процес старшої школи / Т.В. Шиян // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини : [зб. наук. праць / гол. ред. М.Т. Мартинюк]. -- Умань, 2007. -- Ч. 2. -- С. 239--245.

2. Шиян Т.В. Роль та місце методу проектів при вивченні англійської мови у вищій школі / Т.В.Шиян // Педагогічні науки : [зб. наук. праць / голова ред. колегії В. Д. Будак]. -- Миколаїв : МДУ, 2005. -- Т. 1. -- Випуск № 10. -- С. 190 -- 194.

3. Шиян Т.В. Формування відповідального ставлення студентської молоді до навчання як психолого-педагогічна проблема / Т.В.Шиян // Наукові праці : Науково-методичний журнал. -- Т. 56. -- Вип. 43 (Педагогічні науки). -- Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. -- С.132--137.

4. Шиян Т.В. Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять суспільно-гуманітарного профілю / Т.В. Шиян // Методичні рекомендації. -- Миколаїв, 2008. -- 140 с.

5. Шиян Т.В. Формування відповідального ставлення старшокласників до факультативних занять у проектній діяльності / Т.В.Шиян // Наукові праці : Науково-методичний журнал. -- Т. 75. -- Вип. 62. (Педагогічні науки). -- Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. -- С.124--129.

6. Шиян Т.В. Формування відповідального ставлення старшокласників до навчання : історико-педагогічний аспект / Т.В.Шиян // Вересень : Науково-методичний, інформаційно-освітній журнал. -- № 1--2 (42--43). -- 2008.

7. Шиян Т.В. Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до організації проектної діяльності учнів на факультативних заняттях / Т.В.Шиян // Вісник Житомирського державного університету ім. І.Франка. -- Житомир : Видавництво ЖДУ ім. І.Франка. -- Випуск 39. -- 2008. -- С. 157-- 161.

8. Шиян Т.В. Роль та місце факультативних занять у системі загальноосвітньої підготовки старшокласників / Т.В. Шиян // Проблеми сучасної педагогічної освіти : [зб. наук. статей / відповідальний за випуск М.Я.Ігнатенко]. -- Т. 2. -- Ч. 18. (Педагогіка і психологія). -- Ялта. -- 2008. -- С. 281--286.

9. Шиян Т.В. Відповідальне ставлення до навчання як передумова формування професійної компетентності майбутнього фахівця / Т.В.Шиян // “Організація соціально-педагогічної та психологічної практики студентів ВНЗ спеціальності “Соціальна педагогіка”: Навчально-методичний посібник [ред. Я.І.Журецького]. -- Миколаїв: Вид-во МДУ, 2009. -- С. 76--93.

10. Шиян Т.В. Впровадження методу проектів у ході педагогічної практики студентів (технологічний аспект) / Т.В. Шиян // “Організація соціально-педагогічної та психологічної практики студентів ВНЗ спеціальності “Соціальна педагогіка”: Навчально-методичний посібник [ред. Я. І. Журецького]. -- Миколаїв : Вид-во МДУ, 2009. -- С. 163--176.

11. Шиян Т.В. Зміст та структура формування відповідального ставлення старшокласників до факультативних занять / Т.В.Шиян // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. -- Ялта : РВВ КГУ, 2008. -- Ч. 2. --

12. Шиян Т.В. Формування відповідального ставлення молоді до навчання: ретроспективний аналіз / Т. В.Шиян // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: Матеріали шостих Ірпінських міжнародних педагогічних читань. -- Ірпінь, 2008. -- С. 379--382.

13. Шиян Т.В. Організаційно-педагогічні умови формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю / Т.В. Шиян // Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні : Тези науково-практичної конференції. -- Миколаїв, 2009.

Анотація

Шиян Т.В. Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю в загальноосвітніх навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського. - Миколаїв. - 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять. Висвітлено стан дослідження проблеми формування відповідальності старшокласників у психолого-педагогічній літературі. На основі аналізу наукових досліджень, узагальнення навчально-виховної практики визначено критерії, показники, виявлено рівні сформованості відповідальності у старшокласників. Науково обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування відповідальності у старшокласників, апробовано методику формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

Доведено, що ефективність формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю забезпечуватиметься відбором змісту факультативних занять, впровадженням проектної діяльності старшокласників, застосуванням інтерактивних методів навчання і виховання, підготовкою вчителів до формування відповідальності старшокласників. відповідальність факультатив заняття старшокласник

Ключові слова: відповідальність, факультативні заняття, організаційно-педагогічні умови, інтерактивні методи, проектна діяльність, компетентність.

Аннотация

Шиян Т.В. Формирование ответственности старшеклассников в процессе факультативных занятий гуманитарного профиля в общеобразовательных учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Николаевский государственный университет им. В. А. Сухомлинского. - Николаев. - 2009.

Диссертационное исследование посвящено вопросам формирования у старшеклассников ответственности в процессе факультативных занятий гуманитарного профиля. На основе анализа научной литературы выявлена сущность понятия “ответственность старшеклассников”, которое мы трактуем как интегральное качество личности, которое определяется потребностями, мотивами, ценностными ориентациями, обусловливает их способность брать контроль над собственной деятельностью и поведением с точки зрения принятия норм и правил, направляет их поведение в разных ситуациях жизнедеятельности.

В диссертации определены критерии и показатели сформированности ответственности у старшеклассников: познавательная активность (целенаправленность, мотивация достижения, эмоциональное отношение к учебной деятельности); ценностные ориентации (самосознание, принятие других людей, ориентация на совместную, общественно полезную деятельность, на сотрудничество, принятие решений, основанных на осознании необходимого); самостоятельность (инициатива, умение автономно действовать, способность доводить начатое до конца); саморегуляция (программирование и моделирование собственных действий и поведения, адекватная самооценка и оценка результативности деятельности, гибкость поведения, рефлективность). Согласно этим критериям в процессе констатирующего эксперимента выявлены уровни сформированности у старшеклассников ответственности (интернальный, конвенционный, экстернальный, критический).