Теоретичні та методичні основи професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічних факультетах Вищих навчальних закладів

Аналіз рівня сформованості професійної компетентності майбутніх учителів-філологів засвідчив, що показники всіх груп перебувають на продуктивному рівні щодо її сформованості. Зокрема, зафіксовано такі відмінності: серед експериментальних груп найвищими є показники сформованості професійної компетентності (Q) в ЕГ₃ (4,40), найнижчим виявилися показники в ЕГ₂ (4,24). Показник рівня сформованості професійної компетентності в КГ становить 4,10. Наочно це показано на рис. 1.

Перевірка розбіжностей показника здійснювалася з використанням L - критерію Пейджа. Розрахункове значення критерію виявилося більшим, ніж табличне L_крит. = Порівнюючи розрахункове і критичне значення статистичного критерію з урахуванням правобічної критичної області, приймається гіпотеза ₁: з імовірністю 0,99 можна стверджувати, що в ЕК тенденція збільшення рівня сформованості професійної компетентності спостерігається і не є випадковою.

Рис. 1. Результати сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями

Результати експериментальної роботи висвітлено у 15 таблицях та 3 рисунках в основному тексті дисертації та додатках.

Визначено перспективні напрями професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями у вищих навчальних закладах України. До них віднесено: підвищення конкурентоспроможності випускників подвійної кваліфікації на ринку праці; стандартизація та диверсифікація освітньо-професійних програм подвійної кваліфікації, поєднаних і подвійних ступенів; формування змісту професійної підготовки за двома спеціальностями на міждисциплінарній основі з обов'язковим визначенням компетенцій; наукове і навчально-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Сформульовано рекомендації МОН України та вищим начальним закладам щодо професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями.

У загальних висновках викладено результати дослідження теоретичних та методичних основ професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями, узагальнені за кількісними та якісними показниками, одержаними у п'ятьох вищих навчальних закладах України, а також у загальноосвітніх навчальних закладах м. Маріуполя.

У додатках наведено архівні, систематизовані й авторські матеріали, що ілюструють хід та результати дослідження.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження засвідчив, що в педагогічній науці й практиці вищої школи значна увага приділялася вивченню методологічних, теоретичних, методичних аспектів підготовки майбутнього вчителя. Незважаючи на світовий досвід підготовки вчителів до викладання кількох навчальних предметів у закладах освіти, професійна підготовка майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями не набула комплексного, системного висвітлення на початку XXI століття. Актуальність і перспективність проблеми зумовлюються такими чинниками: інтеграцією України у світовий освітній простір і приєднанням до Болонського процесу; стандартизацією і ступневістю вищої педагогічної освіти, посиленням уваги до формування мовної та іншомовної комунікативної компетенції студентів; диверсифікацією моделей професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями у класичних і педагогічних університетах, педагогічних інститутах; профілізацією шкільної освіти; швидким розвитком регіональних ринків освітніх послуг і праці, що детермінують конкурентоспроможність освітніх програм підготовки вчителя-філолога у вищих навчальних закладах.

Вивчення світових тенденцій та узагальнення зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога (у Болгарії, Великій Британії, Німеччині, Республіці Кіпр, Російській Федерації, США, Франції тощо) сприяло виявленню найбільш вагомих ідей, що заслуговують упровадження у вищих навчальних закладах України. Серед них найбільш доцільними є: розробка державних, галузевих і стандартів вищої педагогічної освіти на основі компетенісного підходу; використання різних траєкторій професійної багатопрофільної підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів за паралельними, послідовними, інтегрованими, комбінованими, додатковими моделями; диверсифікація освітньо-професійних програм поєднаного ступеня з двох спеціальностей або двох галузей знань; подвійних ступенів у двох галузях знань, з двох спеціальностей, а також з міждисциплінарних спеціальностей або спеціалізацій; формування змісту на основі міждисциплінарної інтеграції, фундаменталізації, полідисциплінарності, професіоналізації, модульності та кредитного виміру якості.

2. Історико-педагогічний аналіз дозволив визначити та обґрунтувати основні етапи професійної підготовки вчителя за двома спеціальностями на теренах СРСР та незалежної України, які розкривають динаміку соціально-політичного розвитку країни в 50-ті роки XX-го - на поч. XXI століття та відображають освітні парадигми, концепції й підходи, нормативно-методичну базу розвитку вищої педагогічної освіти, особливості професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів, зокрема філологічної, психолого-педагогічної і методичної предметної. Виділено та охарактеризовано такі етапи: запровадження професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога широкого профілю (1950-60 рр.); накопичення практичного досвіду професійної підготовки вчителів широкого профілю та подвійної кваліфікації (1971-1983 рр.); деструктуризації системи професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями в умовах кризи вищої освіти в СРСР, відсутності розроблених державних стандартів якості (1984-1991 рр.); реформування професійної підготовки вчителя-філолога за двома спеціальностями в незалежній Україні (1991-1996 рр.), що позначено на формуванні нормативно-правової бази ступеневої підготовки і державних стандартів якості, розширені переліку філологічних спеціальностей (поєднаних, подвійних, широкого профілю), реалізації структурних моделей монорівневої, багатоступеневої і багаторівневої підготовки фахівців.

3. У дослідженні обґрунтовано сукупність базових положень і дефініцій, що складають теоретико-методологічну основу дослідження проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів. У результаті теоретичного аналізу їх класифіковано на: дефініції дослідження проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя, сутності і специфіки професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями, сучасних підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями, управління якістю професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічному факультеті. У дослідженні професійна підготовка майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями характеризується системною цілісністю, динамічністю, наявністю інваріантних компонентів, ієрархічною побудовою, системоутворюючими зв'язками, суб'єкт-суб'єктним характером взаємодії, керованістю та самокерованістю у процесі навчання за поєднаними, подвійними, додатковими, паралельними або спеціальностями широкого профілю. В результаті підготовки особа здобуває подвійну кваліфікацію вчителя-філолога, в неї формується професійна компетентність.

4. Розроблена концепція професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями ґрунтується на базових дефініціях і положеннях дослідження; спрямована на забезпечення системної цілісності й процесуальної неперервності професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями та органічної єдності загального, особливого, специфічно-предметного й індивідуального в його професійній підготовці. У ній відображаються освітні парадигми (антропологічна, гуманістична, гуманітарна, культурологічна), концепції (неперервної професійної педагогічної освіти; особистісно орієнтованої освіти, плюрилінгвальної (білінгвальної) мовної освіти), підходи (аксіологічний, акмеологічний, синергетичний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, системний). В концепції враховано також сучасний вітчизняний і зарубіжний досвід професійної підготовки вчителя-філолога.

5. Розроблена і теоретично обґрунтована компетентнісна модель учителя-філолога (кваліфікаційний, компетентнісний, особистісний профілі) відображає загальні та спеціальні професійні знання, вміння, навички фахівця подвійної кваліфікації; особистісні якості людини, досвід соціальної і педагогічної поведінки, особистісні життєві (професійні) наміри, ідеали людини, її загальні світоглядні та науково-професійні позиції, потребу в самореалізації, самовдосконаленні, самоосвіті, самовихованні. Технологічна модель професійної підготовки вчителя-філолога за двома спеціальностями включає управлінський, технологічно-процесуальний, акмеологічно-аксіологічний компоненти. Управлінський компонент спрямовано на забезпечення структурної цілісності, змістової завершеності, неперервності та циклічності процесу за умови визначення змісту, а також врахування мікро- і макрофакторів. Технологічно-процесуальний компонент моделі враховує ступеневість підготовки за подвоєними, поєднаними спеціальностями філологічного профілю. Акмеологічно-аксіологічний компонент технологічної моделі відображає особистісний результат професійної підготовки майбутнього вчителя - сформовану професійну компетентність.

6. Організаційно-методичними умовами ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога визначено: формування всіх компонентів змісту професійної підготовки (аксіологічний, акмеологічний, праксеологічний і морфологічний) відповідно до методологічних, загальнопедагогічних і дидактичних принципів; управління якістю на філологічному факультеті згідно із принципами (методологічними, системними, технологічними) і функціями (планування-реалізація-контроль-коректування) управління нелінійними системами; проведення маркетингових досліджень ринків освітніх послуг і праці; впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу; застосування особистісно орієнтованих і комунікативних форм, методів самостійної, науково-дослідницької роботи студентів; організацію неперервної педагогічної практики з двох спеціальностей; проведення педагогічного моніторингу з метою визначення сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога.

7. Ефективність самостійної, науково-дослідницької роботи майбутнього вчителя-філолога забезпечується: відбором і структуруванням її змісту за принципами модульності, кредитності, інтеграції, системності, врахування предметного поля спеціальності, креативності, компенсаторності, багаторівневості, варіативності, професійної спрямованості, гнучкості, доступності; суб'єкт-суб'єктною взаємодією викладачів і студентів; навчально-дослідницькою та професійно-предметною спрямованістю технологій, індивідуальних навчально-дослідницьких завдань алгоритмічного, частково-пошукового, креативного рівнів. Методика організації неперервної педагогічної практики для поєднаних та подвійних філологічних спеціальностей із предметним полем “іноземна мова” передбачає зміст, операційні дії суб'єктів та очікувані результати на кожному з етапів професійної підготовки - пропевдетичному, організаційно-дослідницькому, професійно-орієнтованому, науково-дослідницькому.

8. Критерії ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями відображають “якість професійної підготовки за двома спеціальностями (як процесу)”, “якість професійної підготовки за двома спеціальностями (як результату)”, “управління якістю професійної підготовки за двома спеціальностями”. Критерії конкретизовано в показниках якості. У ході дослідно-експериментальної роботи доведено, що всі критерії та показники якості професійної підготовки за двома спеціальностями мають позитивну динаміку. Зокрема, спостерігаються позитивні зрушення в рівнях сформованості професійної компетентності вчителя-філолога, підготовка якого здійснювалася за двома спеціальностями.

9. Важливе значення для забезпечення ефективної професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями має розроблений і впроваджений навчально-методичний комплекс для керівників факультетів і кафедр, викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що включає: програми; змістові модулі дисциплін, розроблені за вимогами кредитно-модульного навчання; положення та методичні рекомендації; нормативно-методичні документи; технології. Його зміст, спрямований на формування професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога, управління якістю його професійної підготовки на філологічних факультетах, характеризується комплексністю й технологічною гнучкістю.

Реалізація основних положень дослідження спрямовується на якісне доповнення існуючої педагогічної практики професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога, а також на подальший розвиток теоретичних і методичних основ в умовах інтеграції вищої освіти України в світовий і європейський освітній простори.

На основі узагальнення результатів дослідження визначено прогностичні напрями професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями та сформульовано рекомендації Міністерству освіти і науки України щодо підготовки конкурентоспроможних учителів-філологів подвійної кваліфікації у вищих навчальних закладах ЙЙІ-ІV рівнів акредитації: впровадження галузевих стандартів вищої освіти за напрямом “філологія” для поєднаних і подвійних спеціальностей; формування змісту професійної підготовки за двома спеціальностями на інтердисциплінарній і міждисциплінарній основі; необхідність розробки наукового, навчально-методичного забезпечення кредитно-модульної технології організації навчального процесу.

Подальшого дослідження потребують: проблеми управління якістю професійної підготовки бакалаврів і магістрів гуманітарних наук; теоретичні та методичні засади компетентнісного підходу до неперервної освіти вчителя-філолога, а також маркетингових досліджень ринків освітніх послуг і праці для прогнозування напрямів підготовки вчителя подвійної кваліфікації у вищій педагогічній освіті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Соколова І. В. Професійна підготовка майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями : [монографія] / І. В. Соколова ; за ред. С. О. Сисоєвої ; МОН України ; АПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. - Маріуполь; Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2008. - 400 с. - Бібліогр. : с. 362 - 397. - авт. арк. 23,25.

2. Соколова І. В. Технології організації методичної роботи у вищому закладі освіти // Педагогічні технології у неперервній професійній освіті : [монографія] / [ І. В. Соколова, С. О. Сисоєва, А. М. Алексюк, П. М. Воловик та ін.] ; за ред. С. О. Сисоєвої ; АПН України, Ін-т педагогіки і психології професійної освіти. - К., 2001. - С. 440 - 457. - авт. арк. 1,0.

Навчальні та методичні посібники

3. Соколова І. В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Світлана Сисоєва, Ірина Соколова. - К. : Центр навч. літ., 2003. - 308 с. - авт. арк. 10,25.

4. Соколова І. В. Формування методичної компетенції студентів : метод. посіб. / І. В. Соколова. - Маріуполь : МГІ, 2000. - 58 с. - авт. арк. 2,25.

5. Соколова І. В. Вступний іспит з англійської мови : метод. посіб. для абітурієнтів / І. В. Соколова, О. Г. Павленко, Н. І. Назаренко. - Маріуполь : МГІ, 2002. - 33 с. - авт. арк. 1,0.

6. Соколова І. В. Вступний іспит з англійської мови: навч. посіб. для абітурієнтів / І. В. Соколова, О. Г. Павленко, C. В. Шепітько. - Маріуполь : МДГУ, 2006. - 92 с. - авт. арк. 1,15.

7. Соколова І. В. Науково-дослідна робота викладача: з чого почати : зб. інформ.-метод. матеріалів / І. В. Соколова, О. Д. Сидельникова, Є. В. Рябінін. - Маріуполь : МДГУ. - Вип. 1. - 2005. - 60 с. - авт. арк. 2,0.

8. Соколова І. В. Кредитно-модульна система організації навчального процесу : положення та метод. реком. / І. В. Соколова, С. В. Яблоков. - Маріуполь : МДГУ, 2007. - 50 с. - авт. арк. 1,75.

9. Соколова І. В. Методичні засади підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт з філології : метод. посіб. / І. В. Соколова. - Маріуполь : МГІ, 2005. - 30 с. - авт. арк. 1,3.

10. Науково-методичний супровід конкурсів, олімпіад в Маріупольському державному гуманітарному університеті / укл. І. В. Соколова. - Маріуполь : МДГУ, 2005. - 18 с. - авт.арк. 0,9.

11. Соколова І. В. Неперервна педагогічна практика : положення та метод. реком. щодо її організації / І. В. Соколова. - Маріуполь : МДГУ, 2007. - 24 с. - авт. арк. 1,0.

Размещено на Allbest.ru