Розвиток педагогічних ідей К.Д. Ушинського у практиці сучасного дошкільного закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО

УДК: 373.2.02

13.00.08 - дошкільна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К.Д. УШИНСЬКОГО У ПРАКТИЦІ УЧАСНОГО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Пікінер

Вікторія Анатоліївна

Одеса

2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Богуш Алла Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет ім. К. Д. Ушинського,

завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

Редькіна Людмила Іванівна,

Республіканський вищий навчальний заклад

"Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта), завідувач кафедри дошкільної педагогіки; - кандидат педагогічних наук, доцент

Княжева Ірина Анатоліївна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, доцент кафедри дошкільної педагогіки.

Захист дисертації відбудеться "16" січня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.04 Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий "14" грудня 2008 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. А. Копусь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У педагогічній науці є імена, під знаком яких проходить життя багатьох поколінь, до яких належить ім'я новгород-сіверського українця Костянтина Дмитровича Ушинського. Його ім'я входить до золотої скарбниці світової і вітчизняної педагогіки. Постійний інтерес до ідей великого вітчизняного педагога і прогресивного громадського діяча ХІХ століття К. Д. Ушинського сьогодні викликаний необхідністю осмислення ученими, педагогами і практиками глибинних зв'язків педагогічних явищ у їх цілісності і взаємодії у загальнокультурному історичному контексті.

Педагогічні твори видатного вченого складають золотий фонд знань про навчання і виховання молодого покоління. Його педагогічні ідеї розвивали П. Грабовський, Леся Українка, І. Франко, М. Коцюбинський. Основні напрями життєдіяльності та педагогічної спадщини К. Д. Ушинського досліджували такі провідні вчені, як: А. Боднар, В. Войтко, М. Гончаров, М. Гриценко, О. Губко, Н. Калениченко, І. Копачов, Д. Лордкіпанідзе, А. Макаренко, Б. Мітюров, М. Рибакова, В. Сухомлинський, Є. Сявавко, Н. Харченко та ін.

Стратегія розбудови дошкільного виховання на сучасному етапі спрямована на виконання положень Закону України "Про дошкільну освіту" (2001), концептуальних засад Базового компонента дошкільної освіти (1998) та державних національних програм "Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті" (2002), "Діти України" (1996), основу яких становить забезпечення належного розвитку, вихованості дитини перших шести років життя.

Так, у Законі України "Про дошкільну освіту" підкреслюється, що одними з найважливіших завдань дошкільної освіти є: виховання у дітей любові до України, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей. Суттєву роль у цьому процесі відіграє навчально-виховний процес у дошкільному закладі. У Законі про дошкільну освіту зазначено, що всі діти перед вступом до школи мають пройти обов'язкову передшкільну підготовку. З огляду на це, необхідно перебудувати навчання дітей не тільки старшої групи, а й дітей 3-5 років життя. Зауважимо, що проблема підготовки до школи, а особливо час початку навчання малолітніх дітей турбувала К. Д. Ушинського, який неодноразово у своїх науково-педагогічних працях повертався до її розв'язання.

В умовах модернізації української освіти, зокрема дошкільної, не втратили свого значення педагогічні ідеї К. Д. Ушинського щодо визначення мети, завдань, основних принципів побудови змісту, прийомів і методів організації навчально-виховного процесу. У цьому зв'язку саме актуальність аналізу проблем навчання і виховання дітей дошкільного віку, практичного використання педагогічної спадщини засновника вітчизняної дошкільної педагогіки з питань лінгводидактичних засад першопочаткового навчання дитини в умовах сьогодення й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Розвиток педагогічних ідей К. Д. Ушинського у практиці сучасного дошкільного закладу".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми кафедри дошкільної освіти та соціальної педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету "Теоретико-методологічні засади підготовки фахівців у контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти". Автор досліджував розвиток педагогічних ідей К. Д. Ушинського.

Тема затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 3 від 26 жовтня 2006 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30 жовтня 2007 р.).

Мета дослідження - вивчити, систематизувати й узагальнити педагогічну та лінгводидактичну спадщину К. Д. Ушинського і виявити педагогічні умови її практичного використання у практиці сучасного дошкільного закладу.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:

Вивчити й систематизувати педагогічні погляди К. Д. Ушинського з навчання і виховання дітей дошкільного віку та визначити місце його педагогічної спадщини в сучасній практиці дошкільного навчального закладу.

Визначити педагогічні умови ефективного використання педагогічної спадщини вченого в сучасному дошкільному навчальному закладі.

Виявити рівні обізнаності дітей старшого дошкільного віку з творами К. Д. Ушинського, малими жанрами фольклору та рівні сформованості граматичної правильності мовлення дітей.

Розробити методику використання художніх творів для дітей К. Д. Ушинського у процесі навчання дітей старшого дошкільного віку та визначити напрями актуалізації практичного використання педагогічної спадщини К. Д. Ушинського в сучасному дошкільному закладі.

Об'єкт дослідження - педагогічна спадщина К. Д. Ушинського.

Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку педагогічної та лінгводидактичної спадщини К. Д. Ушинського у практиці сучасного дошкільного навчального закладу.

Гіпотеза дослідження: актуалізація та реалізація педагогічної і лінгводидактичної спадщини К. Д. Ушинського може бути забезпечена за таких педагогічних умов:

ознайомлення вихователів з педагогічною спадщиною К. Д. Ушинського;

творче використання засобів, принципів, форм і методів навчання дітей старшого дошкільного віку, що були запропоновані вченим;

систематичне комплексне використання в роботі з дошкільниками художніх творів К. Д. Ушинського для дітей у поєднанні з малими жанрами фольклору.

Методи дослідження. Методами дослідження виступили теоретичні: аналіз (історіографічний, ретроспективний) творів К. Д. Ушинського та його сучасників з теми дослідження; хронологічний, який дав можливість визначити періоди становлення і розвитку педагогічної системи К. Д. Ушинського, порівняльний аналіз втілення провідних педагогічних ідей педагога у ХIХ столітті й у практиці організації сучасної дошкільної освіти; емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди для перевірки стану використання педагогічної спадщини К. Д. Ушинського в дошкільних закладах; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи).

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі дошкільного навчального закладу № 175 НВК "Надія" (м. Одеса), Слов'янського дошкільного дитячого будинку, ясел-саду "Топольок" м. Комсомольського Донецької області, ясел-саду "Лелека" с. Новозарівки Донецької області.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше подано цілісний науковий аналіз педагогічної і лінгводидактичної спадщини К. Д. Ушинського; розкрито її місце у сучасній практиці дошкільних навчальних закладів; визначено педагогічні умови ефективного використання творів К. Д. Ушинського в роботі дошкільних навчальних закладів, а саме: ознайомлення вихователів з педагогічною спадщиною К. Д. Ушинського; творче використання засобів, принципів, форм, методів і прийомів навчання дітей старшого дошкільного віку, що були запропоновані вченим; систематичне комплексне використання у роботі з дошкільниками художніх творів К. Д. Ушинського для дітей у поєднанні з малими жанрами фольклору; визначено рівні обізнаності дітей з творами К. Д. Ушинського, малими жанрами фольклору та рівні сформованості граматично правильного мовлення дітей (достатній, середній, низький, нульовий); окреслено напрями актуалізації практичного використання педагогічної спадщини педагога в роботі з дошкільниками: уведення до програм післядипломної підготовки дошкільних працівників вивчення педагогічної творчості К. Д. Ушинського; ознайомлення вихователів у процесі їхньої перепідготовки з художніми творами К. Д. Ушинського та методикою їх використання у роботі з дітьми; поповнення художніми творами К. Д. Ушинського програм та хрестоматійних збірників для вихователів дошкільних закладів; розробка методичних рекомендацій щодо ознайомлення дітей дошкільного віку з творами К. Д. Ушинського; введення до змісту програм ВНЗ із дитячої літератури, художньо-мовленнєвої діяльності і розвитку мовлення, ознайомлення студентів із художніми творами К. Д. Ушинського та методикою їх використання; видання окремою збіркою художніх творів для дітей К. Д. Ушинського українською мовою; перевидання вибраних педагогічних творів К. Д. Ушинського українською мовою; дістала подальшого розвитку методика роботи з художніми творами в дошкільному закладі.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що розроблено: методику використання педагогічної та лінгводидактичної спадщини К. Д. Ушинського, зокрема з розвитку мовлення та ознайомлення з художніми творами дітей дошкільного віку, перспективний тематичний план комплексного ознайомлення дітей з творами К. Д. Ушинського і малими фольклорними жанрами дотично твору, що вивчається; лекції, плани практичних занять, конспекти експериментальних занять з ознайомлення дітей з художньою літературою для слухачів семінару інститутів післядипломної освіти вихователів з теми "Педагогічна творчість К. Д. Ушинського в сучасному дошкільному закладі". Результати дослідження можуть бути використані педагогами і вихователями дошкільних закладів освіти, укладачами програм, концепцій, організаторами нових типів навчальних закладів, керівниками органів освіти в розбудові національної системи дошкільної освіти з урахуванням сучасних вимог до навчання й виховання; викладачами дошкільних факультетів ВНЗ у процесі лекційних курсів і практичних занять, а також для розробки методичних вказівок ознайомлення студентів з педагогічною спадщиною К. Д. Ушинського.

Результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховного процесу дошкільного закладу освіти № 175 НВК "Надія" м. Одеси (акт про впровадження від 27.12.2007 р.), Слов'янського дошкільного дитячого будинку (акт про впровадження № 1176 від 16.09.2007 р.), ясел-саду "Топольок" м. Комсомольського Донецької області (акт про впровадження № 22 від 05.04.2007 р.), ясел-саду "Лелека" с. Новозарівки Донецької області (акт про впровадження № 44/1 від 18.02.2007 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; дотриманням принципів історизму, науковості й об'єктивності; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предметові, меті й завданням; використанням широкої джерельної бази; результатами апробації основних концептуальних положень дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації, результати дослідження доповідалися на ІV Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині К. Д. Ушинського (м. Одеса, 2006 р.), V Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині К. Д. Ушинського (м. Одеса, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб'єктивної парадигми освіти" (м. Слов'янськ, 2007 р.).

Основні положення й результати дослідження викладено в 11 одноосібних публікаціях автора, з них - 7 у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 6 додатків. Загальний обсяг роботи становить 196 сторінок. У тексті вміщено 1 рисунок, 8 таблиць, 3 діаграми. Додатки викладено на 26 сторінках. У списку використаних джерел 237 найменувань, що охоплюють 23 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, подано відомості про апробацію результатів експериментального дослідження.

У першому розділі "Становлення педагогічної системи К. Д. Ушинського" висвітлено життєвий шлях та педагогічну діяльність засновника вітчизняної дошкільної педагогіки, розглянуто вимоги вченого до дитячої книги й проаналізовано його підручники для дітей "Рідне слово" і "Дитячий світ", розкрито теорію початкового навчання та виховання у педагогічній системі К. Д. Ушинського, досліджено розвиток його педагогічних ідей у теорії педагогічної освіти України, зокрема в дошкільній галузі науки.

К. Д. Ушинський - засновник оригінальної вітчизняної педагогіки, зокрема дошкільної. Упродовж багатьох років К. Д. Ушинський досліджував особливості розвитку дітей дошкільного віку, вивчав та узагальнював досвід шкіл для малолітніх дітей і дитячих садків, як вітчизняних, так і зарубіжних.

К. Д. Ушинський ураховував конкретні умови Росії 60-х років, коли ще не було створено дійсної народної школи, він надав цінні поради щодо покращання виховної роботи дитячих садків, що ввійшли у фонд вітчизняної педагогіки у другій половині ХІХ століття. Під час організації виховної роботи в дитячих садках він пропонував застосовувати активні методи морально-естетичного виховання дітей, якими він уважав художню літературу, музику, живопис, байки, народні приказки.

У початковому навчанні на перший план К. Д. Ушинський висував наочність. Вихідним положенням учення К. Д. Ушинського щодо принципу наочності та його ролі у процесі навчання стала думка про те, що навчання повинно будуватися не на абстрактних уявленнях і словах, а на конкретних образах, які безпосередньо сприймає дитина. Основними засобами наочного навчання він уважав: 1) предмети в натурі; 2) моделі, малюнки та інші наочні засоби, що відображують предмети і явища. К. Д. Ушинський переконливо довів, що принцип наочності навчання ґрунтується на законах дитячої природи, він сприяє розвиткові їхнього мислення, міцному, глибокому і свідомому засвоєнню матеріалу, виробленню образних уявлень та понять, конкретизує їх, розвиває мовлення і мобілізує увагу дітей.

На думку вченого, в навчанні передбачаються дві основні цілі: перша - формальна мета - полягає у розвитку розумових здібностей дитини, її спостережливості, пам'яті, уяви, фантазії і розсуду; друга мета навчання - реальна - настільки ж важлива, як і перша. Для досягнення цієї мети насамперед необхідний розумний добір предметів для спостережень, уявлень і міркувань.

К. Д. Ушинський приділяв значну увагу принципу наступності в навчанні і вихованні. Однією з перших умов, що забезпечують ефективність навчання, на думку К. Д. Ушинського, є вимога враховувати попередні знання дітей. Він акцентував на тому, що вивчення нового матеріалу на підставі повторення уже знайомого значно полегшує процес оволодіння новим знанням.

Розглядаючи проблему підготовки до школи і визначаючи час початку навчання, учений зауважував, що шестирічний вік дитини характеризується швидкими темпами розвитку, і визначити дійсний час початку навчання досить важко, проте "краще почати навчання дещо пізніше, ніж дещо раніше", хоч як те, так і інше мають свої негативні наслідки. Зауважимо, що вчення К. Д. Ушинського про час початку навчання дітей і наступність у навчанні особливої актуальності набули в сучасній Україні, коли перебування дітей дошкільного віку в дитячому навчальному закладі скоротилося на один рік, а початок шкільного навчання став на одну сходинку нижче, з 6 років.

Розмірковуючи про залежність успішності навчання дитини від ступеня сформованості її пізнавальних здібностей, К. Д. Ушинський зауважував на можливості їх розвитку в більш досконалій методиці проведення занять з дітьми, що спрямовуються на підготовку до школи. Розкриваючи сутність готовності до шкільного навчання, він зазначав, що, незважаючи на обов'язковість розвитку моральних і естетичних якостей підростаючої особистості, головна увага вихователя під час організації життєдіяльності дитини в передшкільний період повинна бути спрямована на виховання її інтелекту засобом оволодіння рідною мовою і культурою мовленнєвого спілкування з однолітками й людьми, які її оточують.

Першою сходинкою, на якій дитина залучається до організованого навчання, є дошкілля, що сьогодні всіма державними документами визначається висхідною, початковою ланкою освіти (за А. Богуш). Значну роль в організації передшкільного навчання відіграють відповідні методи і засоби, що сприяють тому, щоб цілком непомітно ввести дітей у науку через уже знайомі їм образи дійсності, що їх оточують, привести в систему й пояснити дітям ті відомості, які вже набуті ними безпосередньо із самого життя.

Ефективним методом навчання К. Д. Ушинський уважав бесіду. Про важливість бесіди як методу навчання свідчить те, що сьогодні педагоги розглядають її як один з методів проблемного навчання. Розкриваючи сутність бесіди, засновник дошкільної освіти наголошував на тому, що використовуваний при цьому матеріал повинен бути конкретним, сама бесіда повинна проводитися за певною системою і бути послідовною.

З погляду сучасної педагогіки, зазначаємо, що, розглядаючи різні методи і прийоми навчання, видатний педагог надає перевагу саме активному навчанню і відповідним прийомам викладання. Зауважимо, що сьогодні проблеми впровадження активних методів навчання, порушених засновником вітчизняної дидактики, є предметом досліджень багатьох учених, педагогів-практиків, які науково доводять доцільність застосування цих методів у навчально-виховному процесі для розвитку пізнавальної активності дітей на різних вікових етапах навчання.

Аналізуючи запропоновані К. Д. Ушинським принципи, методи і засоби навчання, доходимо висновку, що в умовах сьогодення слушними залишаються поради вченого щодо застосування в дошкільному навчальному закладі провідних методів і прийомів з розвитку рідного мовлення дітей, а саме: проведення бесіди, використання логічних методів і прийомів навчання (аналітико-синтетичний, метод систематизації й узагальнення знань, порівняння), граматично-логічних вправ та їх граматичний розбір, метод пояснювального читання, наочних методів, репродукцій картин, малюнків до художніх творів для складання оповідань, розповідей за картинкою тощо. Зазначимо, що вимоги видатного педагога і методиста до мети, змісту, методів і засобів навчання здебільшого збігаються із сучасними вимогами дидактики, а тому мають практичну цінність і можуть застосовуватись у сучасній системі дошкільного навчання.

Проблеми, порушені К. Д. Ушинським ще в ХІХ ст., і сьогодні залишаються актуальними. Однією з них є проблема виховання інтересу до змісту художнього твору. К. Д. Ушинський заклав фундамент сучасної методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей, наполягаючи на тому, що справжньому педагогу потрібно ретельно готуватися до читання художніх творів, добирати їх відповідно до віку, з доступним змістом. Для того, щоб запобігти недоліків у поведінці дітей або звернути увагу на якийсь позитивний вчинок, потрібно звернутися до життєвого досвіду дітей, нагадати будь-який випадок з їхнього життя, що яскраво асоціюється зі змістом твору.

Великого значення у навчанні й вихованні дітей, зокрема дошкільників, видатний педагог і методист надавав народній творчості, малим фольклорним жанрам. Основні свої погляди на побудову й систематизацію початкового навчання дітей він розкриває у своїх книгах для дітей "Рідне слово", "Дитячий світ", а також "Керівництві для тих, хто навчає", що було призначено як для вихователів і вчителів, так і для батьків, які розпочинають навчання своїх дітей у домашніх умовах. У навчальних книгах К. Д. Ушинський чітко дотримувався такої схеми основних моментів розсудливої діяльності у процесі навчання: здобування фактів, їх нагромадження; виокремлення загальних і специфічних ознак за допомогою зіставлення, порівняння; узагальнення, класифікація і систематизація предметів і явищ за видовими чи родовими ознаками.

Слід зазначити, що і "Рідне слово", і "Дитячий світ", і "Керівництво для тих, хто навчає" не втратили свого значення у сучасних умовах виховання і навчання дітей дошкільного віку. Зауважимо, що й сьогодні до програмного переліку художніх творів дітям дошкільного віку та до хрестоматійних збірників увійшли такі відомі твори, як "Ранкові промені", "Умій почекати", "Вкупі тісно, а нарізно сумно", "Васька", "Витівки старої зими", "Курка і каченята", "Бішка", "Козенята і вовк", "Півник із сім'єю" і т. ін.

Методичні розробки К. Д. Ушинського з художнього читання мають неперевершене значення. Вони є підґрунтям для сучасних досліджень щодо читання дітям дошкільного віку художньої книги. Зауважимо, що на сучасному етапі методика читання дітям дошкільного віку художньої літератури досліджується низкою учених, педагогів, науковців (А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Кирста, О. Монке, Т. Котик, К. Крутій та ін.). Зокрема, поради вченого знайшли своє відображення у програмі "Мовленнєвий компонент дошкільної освіти" (автор А. Богуш), в якій виокремлено чотири складові художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, які збігаються з поглядами К. Д. Ушинського, з урахуванням вимог сьогодення, а саме: 1) сприймання на слух та розуміння дітьми змісту художніх творів; 2) відтворення змісту і виконавча діяльність (декламування, відповіді на запитання, переказування, бесіда за ілюстраціями, узагальнюючі бесіди, читання в особах тощо), 3) театралізована діяльність (інсценування, театральні вистави); 4) творчо-імпровізаторська діяльність (ігри-драматизації, ігри за сюжетами літературних творів, словесно-поетична творчість).

Зауважимо, що педагогічна система К. Д. Ушинського стала здобутком не лише вітчизняної педагогіки, її ідеї стали міжнародним явищем завдяки втіленню їх у діяльності відомих педагогів інших народів, що входили до складу Росії, а також через поширення у багатьох країнах світу. Зокрема, педагогічні погляди К. Д. Ушинського поділяли і розвивали в Україні - Х. Алчевська, М. Корф, Т. Лубенець та ін. Широкий відгук знайшли педагогічні ідеї К. Д. Ушинського в Грузії (Я. Гогебашвілі), Казахстані (І. Алтинсарін), Вірменії (Г. Агаян), Азербайджані (Р. Ефендієв), Татарстані (К. Насирі), Чувашії (І. Яковлєв), Естонії (К. Якобсон) тощо. Основні напрями його життєдіяльності та педагогічної спадщини досліджували такі провідні вчені: П. Блонський, А. Боднар, О. Веселов, В. Войтко, В. Гмурман, М. Гончаров, М. Грищенко, О. Губко, М. Данилов, Н. Зикеєва, Н. Казанський, Н. Калениченко, Н. Константинов, І. Копачов, Д. Лордкіпанідзе, А. Макаренко, Є. Мединський, С. Михайлов, Б. Мітюров, М. Рибакова, В. Струминський, В. Сухомлинський, Є. Сявавко, М. Шабаєва, Ф. Шамахов та ін. В Україні досліджували психолого-педагогічну спадщину К. Д. Ушинського такі вчені, як: М. Гриценко, А. Зільберштейн, Г. Костюк, С. Чавдаров, Б. Шульмана та ін.

На сучасному етапі науковці також розвивають педагогічні положення, започатковані засновником вітчизняної педагогічної системи К. Д. Ушинським, використовують їх у своїх працях, втілюють у методичні посібники дотично розвитку мовлення і навчання грамоти дітей дошкільного віку (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, А. Іваненко, Г. Назаренко, О. Кононко, Т. Котик, З. Плохій, О. Проскура, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.). Натомість проведений аналіз досліджень, присвячених педагогічній спадщині К. Д. Ушинського, засвідчив недостатню вивченість як педагогічного, так і лінгводидактичного доробку видатного вченого і зумовив необхідність подальшого глибокого вивчення його з урахуванням сучасного стану науки і практики.

У другому розділі "Лінгводидактична спадщина К. Д. Ушинського" розглянуто місце рідної мови в розвитку дитини, визначено вплив педагогічних ідей К. Д. Ушинського на становлення дошкільної лінгводидактики, розвиток мовлення у сучасній практиці дошкільного навчального закладу, розкрито зміст навчання дітей рідної мови і з'ясовано стан використання педагогічної спадщини К. Д. Ушинського в сучасному дошкільному навчальному закладі, подано методику ознайомлення старших дошкільників із творами К. Д. Ушинського та аналіз результатів констатувального і формувального етапів експерименту.

У сучасних умовах відродження національної освіти, коли пріоритетне значення надається навчанню рідної мови, використанню кращих надбань національної культури в педагогічному процесі, починаючи з раннього віку, погляди К. Д. Ушинського щодо значення рідної мови у вихованні та навчанні дітей мають виключну педагогічну цінність.

Визначаючи роль рідної мови в розвитку особистості дитини, він ставив три мети. Першою з яких є розвиток дару слова, який повинен розвиватися не інакше як від вправ, що мають бути: по-перше, за можливістю, самостійними, тобто дійсними вправами, які полягають у вправлянні спостережливості, логічності й уміння правильно виражати у словах свої спостереження і доходити логічних з них висновків; по-друге, ці вправи повинні бути систематичними, тобто будь-яка нова вправа повинна знаходитись у зв'язку з попередніми, спиратися на них і зробити крок уперед; по-третє, вправи повинні бути логічними; по-четверте, вправи дару слова повинні бути усними і письмовими, і притому усні повинні передувати письмовим. Друга мета у викладанні рідної мови полягає у засвоєнні форм мови, що вироблені як народом, так і літературою, і розвитку дару слова (тобто "чуття мови"). І, нарешті, третя мета, що повинна досягатися при першопочатковому викладанні вітчизняної мови, - це засвоєння граматики, оскільки граматика мови є її логікою, а тому логічні вправи найбільше готують до вивчення граматики.

Аналізуючи педагогічну спадщину К. Д. Ушинського, ми дійшли висновку, що його погляди про значення рідної мови у вихованні та навчанні дітей мають виключну педагогічну цінність в умовах відродження національної освіти в Україні, яка будується на засадах рідної мови, кращих надбань національної культури в педагогічному процесі школи. Любов до рідної мови, навчання рідною мовою пронизує усі сучасні державні документи про освіту в Україні. Так, у Концепції національного виховання рідну мову визначено одним із головних засобів виховання та навчання особистості.

У наш час дослідники виховання й навчання рідною мовою (А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Дзюбишина-Мельник, К. Крутій, О. Хорошковська та ін.) цілком підтверджують погляди К. Д. Ушинського щодо значущості рідної мови в житті дитини, зазначаючи, що лише рідною мовою розвивається душа і розум дитини. На важливості вміння спілкування й мовленнєвого розвитку дошкільника наголошують також П. Блонський, В. Давидов, З. Карпенко, Н. Шиліна та ін. Учені доходять висновку щодо необхідності засвоєння дитиною дії заміщення реальних предметів знаками, акцентуючи на сформованості в дитини культури мовлення, її зв'язності, поширенні словникового запасу, граматичного ладу, послідовності викладу матеріалу.

Важливим доробком лінгводидактичної концепції К. Д. Ушинського була його авторська новаторська на той час методика навчання дітей 6-7 років грамоти. Методика, розроблена вченим, передбачала формування у дітей 6-7 років уміння проводити звуковий аналіз слів, тобто вміння послідовно називати звуки у словах. Ця дія, з одного боку, була способом обстеження звукового боку слова, розкладу слова на його складові ? фонеми, що полегшувало учням позначення кожної фонеми слова відповідною буквою. З іншого - звуковий аналіз передбачав складання слів з виокремлених фонем, об'єднання звуків у реальне слово - синтез слова.

К. Д. Ушинський розробив чітку послідовність у вивченні звуків: голосні, потім приголосні, розташовані залежно від частотності їх уживання у мовленні. Методика навчання грамоти дітей К. Д. Ушинського включала значну кількість словесного матеріалу, спеціально написаного ним для читання дітям, словесні і звукові вправи, спрямовані на оволодіння рідною мовою, мала розвивальний характер і передбачала вирішення важливих завдань: привчити око і руку дитини до письма елементів букв; привчити слух дитини до відшуковування окремого звука в слові; привчити увагу дитини зупинятися на словах і звуках, що їх складають; привчити і око, і руку, і слух, і мову, і увагу дитини розкладати і складати слова, що уявляються, ті, що вимовляються, письмові і друковані.

Аналіз педагогічних ідей К. Д. Ушинського щодо першопочаткового навчання дітей рідної мови засвідчив, що його розуміння засвоєння дитиною граматичної будови рідної мови є актуальним в умовах сьогодення і полягає як у засвоєнні конкретних граматичних форм, граматичних навичок дітьми, так і в розвитку їхньої здібності до граматичного узагальнення, опануванні логіки мови, її граматичних правил і законів, усвідомленні явищ мови.

З огляду на вищезазначене, доходимо висновку, що вчення К. Д. Ушинського про рідну мову та методику її навчання, його фундаментальні педагогічні погляди, стрижнем яких є дидактика, стало вагомим підґрунтям для становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики (А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик, К. Крутій, Н. Луцан та ін.).

Заслуга К. Д. Ушинського у становленні і розвитку лінгводидактики, і зокрема дошкільної, полягає у тому, що він уперше в педагогічній науці кінця ХІХ століття чітко визначив місце рідної мови у вихованні та навчанні дітей, науково обґрунтував дидактичні принципи навчання рідної мови, докладно розробив зміст і систему методів та прийомів початкового навчання дітей мови, які і склали підґрунтя сучасної теорії й методики навчання дошкільників рідної мови.

Ідеї К. Д. Ушинського щодо народності навчання й виховання відображено в чинних програмах сьогоденних дошкільних навчальних закладів: "Малятко", "Дитина", "Мовленнєвий компонент дошкільної освіти", "Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку", "Розвиток українського мовлення у дошкільників", "Дитина в дошкільні роки". На підставі аналізу пропонованих навчальних програм, ми дійшли висновку, що в них реалізовано основні рекомендації К. Д. Ушинського щодо першопочаткового навчання дітей дошкільного віку з рекомендаціями сучасних учених щодо розвитку мовлення дошкільників. У програмах передбачено використання прислів'їв, приказок, загадок, скоромовок, однак майже не пропонуються українські народні казки, які так рекомендував застосовувати в початковому навчанні дітей К. Д. Ушинський.

Натомість проведений теоретичний аналіз досліджень, присвячених педагогічній спадщині видатного вченого, засвідчив недостатню вивченість лінгводидактичного доробку видатного вченого і зумовив необхідність подальшого глибокого вивчення його з урахуванням сучасного стану науки і практики.

З огляду на вищезазначене, метою пошуково-розвідувального етапу експерименту виступило з'ясування стану використання педагогічної спадщини К. Д. Ушинського в сучасному дошкільному навчальному закладі. Було проведено анкетування, у якому взяли участь 200 вихователів і 100 методистів дошкільних навчальних закладів Одеської, Донецької, Херсонської, Миколаївської, Рівненської областей, і проаналізовано 190 планів навчально-виховної роботи вихователів з метою з'ясування, як часто планують вихователі твори для дітей К. Д. Ушинського. Було з'ясовано, що тільки у 2-ох з усіх планів, що становить 1,05%, заплановано читання оповідання К. Д. Ушинського "Бішка", в 10 планах (5,26%) - читання (чи розповідання) його казки "Котик і півник". Найчастіше вихователі планували читання оповідань "Чотири бажання" - 107 планів (56,31%) і "Ранкові промені" - 98 планів (56,31%). У 83 планах (43,68%) жодного оповідання у жодній групі не було заплановано.

Зважаючи на результати пошуково-розвідувального етапу експерименту, було проведено педагогічний семінар-практикум, присвячений К. Д. Ушинському та його педагогічній і лінгводидактичній спадщині. Заняття проводилися з вихователями, які погодилися взяти участь в експериментальній роботі з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з творами педагога. Семінар-практикум був розрахований на 7 лекцій та 5 практичних занять, у ході яких вихователі розробляли навчальні заняття з дітьми за оповіданнями і казками К. Д. Ушинського, добирали відповідні прислів'я, приказки, загадки, дидактичні ігри, що сприяли кращому засвоєнню художніх творів, розвитку логічного мислення, зв'язного мовлення дошкільнят, формуванню граматичної правильності мовлення.

Нами було проведене також опитування дітей з метою виявлення їхньої обізнаності з оповіданнями і казками К. Д. Ушинського. В опитуванні взяли участь 100 дітей старшого дошкільного віку. Опитування дітей проводилось індивідуально. За результатами констатувального етапу експерименту було визначено рівні обізнаності дітей з творами К. Д. Ушинського та малими фольклорними жанрами: достатній, середній, низький і нульовий.

Як з'ясувалося: на достатньому і середньому рівнях обізнаності з творами К. Д. Ушинського ні в експериментальній (далі ЕГ), ні в контрольній (далі КГ) групах не було виявлено жодної дитини, тоді як в ЕГ на низькому та нульовому - було 20% і 80% дошкільників, відповідно, а в КГ - 22% і 78%. За обізнаністю з малими фольклорними жанрами на достатньому рівні було виявлено 13% дітей в ЕГ і 15% у КГ, на середньому рівні було зафіксовано 25% дошкільників в ЕГ та 28% у КГ, на низькому рівні знаходилося 38% дітей в ЕГ і 34% у КГ, на нульовому рівні виявлено 24% дітей в ЕГ та 23% у КГ. Зазначене пояснюється тим, що в дошкільних закладах під час навчальних занять розучуються народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки тощо. Однак зауважимо, що недостатня обізнаність дітей зі змістом оповідань і казок К. Д. Ушинського не дала можливості правильно дібрати прислів'я чи загадку до конкретних творів письменника, хоча в тому разі, коли вихователь повідомляла тему твору, вони могли пригадати ті прислів'я, приказки чи загадки, що певною мірою збігалися з твором письменника.

Було також з'ясовано рівні сформованості граматичної правильності мовлення дітей: на достатньому рівні сформованості граматичної правильності мовлення було виявлено 9% дітей ЕГ, у КГ - 11%, на середньому рівні зафіксовано 23% дітей ЕГ та 25% у КГ, на низькому рівні перебувало 41% дошкільників ЕГ і 37% у КГ, на нульову рівні виявлено по 27% дітей в обох групах. Одержані дані і бесіди з вихователями засвідчили, що зазвичай вони не користуються методичними порадами видатного вченого щодо послідовності й систематичності у формуванні граматичних навичок дітей, які подано в його підручнику "Рідне слово" та методичних рекомендаціях для педагогів "Керівництво для тих, хто навчає".

На підставі анкетування вихователів і педагогів-методистів дошкільних закладів, аналізу навчальних планів й опитування дітей старшого дошкільного віку дійшли висновку щодо відсутності цілеспрямованої роботи з ознайомлення дошкільників з художніми творами для дітей К. Д. Ушинського та запропонованими ним логічними вправами щодо формування граматичної правильності мовлення дітей, що й стало підґрунтям формувального етапу експерименту.

Метою формувального етапу експерименту було ознайомлення дітей з оповіданнями і казками К. Д. Ушинського, а також збагачення словника старших дошкільників малими жанрами українського фольклору за творами педагога, формування граматичної правильності мовлення відповідно до рекомендованих педагогом логічних вправ. Нами була розроблена експериментальна методика організації навчання дітей старшого дошкільного віку, яка передбачала ознайомлення дітей з творчістю Костянтина Дмитровича Ушинського, його художніми творами для дітей та використаними ним прислів'ями, приказками, загадками. Крім того було розроблено систему логічних вправ з формування граматичної правильності мовлення відповідно до рекомендацій ученого.

До експериментальної роботи було залучено 120 дітей старшого дошкільного віку дошкільного закладу освіти № 175 НВК "Надія" (м. Одеса), Слов'янського дошкільного дитячого будинку, ясел-саду "Топольок" м. Комсомольського Донецької області, ясел-саду "Лелека" с. Новозарівки Донецької області, які склали експериментальну групу і працювали за розробленим нами перспективним тематичним планом з ознайомлення дітей з творами К. Д. Ушинського. 100 дітей дитячих садків № 16 (м. Слов'янськ), № 250, 245 (м. Одеса) працювали за звичайними навчальними планами і склали контрольну групу.

До перспективного плану за тематичним принципом увійшли оповідання і казки Костянтина Дмитровича, доступні дітям дошкільного віку за змістом. До кожної тематичної групи творів ми дібрали прислів'я, приказки і загадки. Було обрано такі теми: "Природа", "Пори року", "Люди. Людські взаємини", "Продукти, їжа", "Побутові речі", "Частини тіла", "Рослини", "Свійські тварини та птахи" (теми, які рекомендувалися К. Д. Ушинським).

До кожного оповідання було розроблено відтворювальні бесіди, дібрано прислів'я, загадки як з "Рідного слова" К. Д. Ушинського, так і такі, що не були використані педагогом у підручнику. Тому до окремих творів пропонувалися народні прислів'я, приказки, загадки. Заняття проводились один раз на тиждень з художньої літератури. Крім того художні твори вченого використовувалися під час прогулянок та екскурсій, на заняттях з ознайомлення дітей з рідною природою і довкіллям. На прикінцевому етапі був проведений літературний ранок, присвячений творчості Костянтина Дмитровича Ушинського "У нас на гостинах К. Д. Ушинський".

Зауважимо, що після проведення експериментальної роботи, яка будувалася за рекомендаціями вченого, значно збагативсь і словник дітей. Вони більш впевнено відповідали на запитання, намагалися застосовувати поширені речення, здійснювали порівняння, висловлювали своє ставлення до героїв оповідань і казок письменника, доходили умовисновків.

Одержані після формувального етапу експерименту дані засвідчили, що результати в ЕГ виявилися значно кращими, ніж у КГ. За результатами дослідження було складено зведену таблицю одержаних даних для більш чіткого відображення досліджуваних параметрів у ЕГ та КГ до і після проведення експериментальної роботи (див. табл.).

Таблиця

Порівняльні дані сформованості в дітей рівнів обізнаності з творами К. Д. Ушинського та граматичної правильності мовлення (у %)

Параметри дослідження	Рівні
	достатній	середній	низький	нульовий
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Обізнаність із творами К.Д. Ушинського	на початку	-	-	-	-	20	22	80	78
	наприкінці	21	6	46	17	33	48	-	29
Обізнаність з малими фольклорними жанрами	на початку	13	15	25	28	38	34	24	23
	наприкінці	36	18	47	55	17	27	-	-
Граматична правильність мовлення	на початку	9	11	23	25	41	37	27	27
	наприкінці	29	17	53	39	17	36	1	8

Як свідчить таблиця, в ЕГ за параметром "Обізнаність дітей з творами К. Д. Ушинського" кількість дітей на достатньому рівні збільшилася на 21%, на середньому - на 46%, на низькому - на 13%, на нульовому рівні зменшилася на 80%, тобто відтепер не було виявлено жодного з дітей. У КГ кількість дітей на достатньому рівні збільшилася на 6%, на середньому - на 17%, на низькому - на 26%, на нульовому рівні зменшилася на 49%. Якщо в ЕГ після проведення експериментальної роботи результати виявилися здебільшого на достатньому та середньому рівнях, то в КГ переважають результати на низькому та нульовому рівнях.

За параметром "Обізнаність з малими фольклорними жанрами" кількість дітей в ЕГ на достатньому рівні збільшилася на 23%, на середньому - на 22%, на низькому та нульовому рівнях зменшилася відповідно на 21% та 24%. У КГ кількість дітей на достатньому, середньому і низькому рівнях збільшилася відповідно на 3%, 27%, 7% і зменшилася на 23% на нульовому рівні. Тобто показники в ЕГ також виявилися кращими, ніж у КГ.

За параметром "Формування граматичної правильності мовлення" було зафіксовано такі зміни: в ЕГ збільшилася кількість дітей на достатньому (на 20%) та середньому (на 30%) і зменшилася на низькому (на 24%) і нульовому (на 26%) рівнях. У КГ кількість дітей розподілилась у такий спосіб: збільшилася на достатньому (на 6%) і середньому (на 14%) рівнях та зменшилася на низькому (на 1%) і нульовому (на 19%) рівнях.

Відтак, результати формувального етапу експерименту засвідчили, що ознайомлення дітей з художніми творами К. Д. Ушинського, а також застосування його методичних порад стосовно організації навчальної діяльності дітей дошкільного віку значно сприяють більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу, забезпечують ефективність формування граматичної правильності мовлення.



ВИСНОВКИ

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

Дисертаційне дослідження присвячене науковому аналізові педагогічної і лінгводидактичної спадщини К. Д. Ушинського, визначенню її місця у сучасній практиці дошкільних навчальних закладів.

1. У ході дослідження систематизовано педагогічні погляди К. Д. Ушинського з навчання і виховання дітей дошкільного віку, які, на думку вченого, полягають у широкому використанні народної педагогіки, малих фольклорних жанрів, звичаїв, обрядів у національному вихованні дітей; реалізації принципу наступності і перспективності в роботі дошкільного закладу; організації "підготовчого навчання" дітей до школи в дитячих садках; проведенні індивідуальних занять з підготовки руки дитини до письма в дошкільних закладах; зануренні дітей в ігрову діяльність; оновленні підручників для дітей відповідно до сучасних вимог. У своїй педагогічній системі вчений обґрунтував основні вимоги до початкового навчання дітей: своєчасність, постійність, органічність, поступовість, обмеженість, твердість засвоєння, ясність, самодіяльність учнів, відсутність надмірної напруги і надмірної легкості, моральність, корисність.

Учення К. Д. Ушинського про рідну мову та методику її навчання, його фундаментальні педагогічні погляди, стрижнем яких є дидактика, стало вагомим підґрунтям для становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики. Розроблений ученим звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти значною мірою сприяв підготовці дітей до школи.

2. Метою пошуково-розвідувального етапу експерименту виступило з'ясування стану використання педагогічної спадщини К. Д. Ушинського в сучасному дошкільному навчальному закладі. Задля актуалізації та реалізації педагогічної і лінгводидактичної спадщини К. Д. Ушинського в навчально-виховний процес дитячих навчальних закладів було впроваджено такі педагогічні умови, як-от: ознайомлення вихователів з педагогічною спадщиною К. Д. Ушинського; творче використання засобів, принципів, форм, методів і прийомів навчання дітей старшого дошкільного віку, що були запропоновані вченим; систематичне комплексне використання в роботі з дошкільниками художніх творів К. Д. Ушинського для дітей в поєднанні з малими жанрами фольклору.

3. За результатами констатувального етапу експерименту визначено рівні обізнаності дітей з творами К. Д. Ушинського та малими фольклорними жанрами, а також граматичної правильності мовлення: достатній, середній, низький і нульовий.

4. На формувальному етапі дослідження було розроблено експериментальну методику використання лінгводидактичної спадщини К. Д. Ушинського з розвитку мовлення, що передбачала читання художніх творів К. Д. Ушинського для дітей, відтворювальні бесіди за змістом прочитаного, переказування, вивчення прислів'їв, приказок, загадок відповідно до тексту, проведення літературних ранків, екскурсій, малювання, застосовування логічних вправ за рекомендаціями вченого.

5. Результати формувального етапу експерименту за визначеними параметрами підготовки дітей до систематичного навчання у школі виявили значні позитивні зміни в експериментальній групі. За параметром "Обізнаність з творами К. Д. Ушинського": на достатньому рівні після експериментальної роботи було виявлено 21% дітей; на середньому рівні зафіксовано 46% дітей, тоді як до експерименту на цих рівнях не знаходилося жодної дитини, на низькому рівні показники збільшилися до 33%, а на нульовому рівні не було виявлено жодного з дошкільників, хоча до експерименту на цьому рівні знаходилося 80% дітей старшого дошкільного віку. У контрольній групі на достатньому рівні було зафіксовано лише 6% дітей, а на середньому - 17% (до експерименту, як і в експериментальній групі, на цих рівнях не знаходилося жодного з дошкільників), на низькому рівні перебувало 48% і на нульовому рівні залишилося 29% дітей.

За параметром "Обізнаність з малими фольклорними жанрами": в експериментальній групі на достатньому рівні було виявлено 36% дітей, на середньому - 47%, на низькому - 17% дітей, на нульовому рівні не залишилося жодної дитини. У контрольній групі результати були такими: на достатньому рівні виявлено 18% дітей, на середньому - 28%, на низькому рівні зафіксовано 34% дошкільників, на нульовому рівні також не було виявлено жодного з дітей.

За параметром "Формування граматичної правильності мовлення" в експериментальній групі було одержано такі показники: на достатньому рівні було зафіксовано 29% дошкільників, на середньому - 53%, на низькому рівні результати зменшилися до 17 % і на нульовому рівні залишився лише 1% дітей. У контрольній групі показники виявилися дещо нижчими: на достатньому рівні знаходилося 17% дітей, на середньому - 39%, на низькому рівні показники майже не змінилися - 26%, а на нульовому рівні залишилося 8% дітей.

6. За результатами дослідно-експериментальної роботи було визначено напрями актуалізації педагогічної спадщини К. Д. Ушинського в сучасному дошкільному закладі: уведення до програм післядипломної підготовки дошкільних працівників вивчення педагогічної творчості К. Д. Ушинського; ознайомлення вихователів у процесі їхньої перепідготовки з художніми творами К. Д. Ушинського та методикою їх використання у роботі з дітьми; поповнення художніми творами К. Д. Ушинського програм та хрестоматійних збірників для вихователів дошкільних закладів; розробка методичних рекомендацій щодо ознайомлення дітей дошкільного віку з творами К. Д. Ушинського; уведення до змісту програм ВНЗ з дитячої літератури, художньо-мовленнєвої діяльності і розвитку мовлення ознайомлення студентів із художніми творами К. Д. Ушинського та методикою їх використання; видання окремою збіркою художніх творів для дітей К. Д. Ушинського українською мовою; перевидання вибраних педагогічних творів К. Д. Ушинського українською мовою.

Здійснене дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів проблеми. Перспективу подальших розвідок ми вбачаємо у вивченні проблеми перспективності, наступності і спадкоємності в організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному навчальному закладі і першому класі школи.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Пікінер В. Ідеї К. Д. Ушинського щодо використання художніх текстів у роботі з дітьми / В. Пікінер // Наука і освіта. - 2005. - № 7-8. - С. 207-208.

Пікінер В. Ідеї К. Д. Ушинського щодо використання малих фольклорних жанрів у роботі з дітьми / В. Пікінер // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. - Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. - №11-12. - С. 117-120.

Пикинер В. К. Д. Ушинский - основоположник гуманистической педагогики / В. Пикинер // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. - Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. - № 11-12. - С.202-206.

Пикинер В. Развитие идей К. Д. Ушинского об обучении родному языку на занятиях в практике работы детского сада / В. Пикинер // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. - Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2006. - № 3-4. - С. 152-156.

Пикинер В. Психологические взгляды К. Д. Ушинського / В. Пикинер // Наука і освіта. - 2006. - №1-2. - С. 87-90.

Пікінер В. Стан використання педагогічної спадщини К. Ушинського в сучасному дошкільному навчальному закладі / В. Пікінер // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2008. - № 7 (146). - 2008. - С. 205-209.

Пікінер В. А. Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з творами К. Ушинського / В. А. Пікінер // Гуманітарний вісник державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" : наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - Вип. 12. - С. 70-73.

Пикинер В. Взаимосвязь языка и мышления ребёнка в педагогическом наследии К. Ушинского / В. Пикинер // IV Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського, 16-17 трав. 2006 р. / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2006. - С. 69-71.

Пікінер В. Методика використання лінгводидактичної спадщини К. Ушинського у процесі навчання дітей 6-7 річного віку / В. Пікінер // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін. - Умань, 2007. - Випуск 23. - С.85-90.