Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

УДК 371.134

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МЕНЕДЖЕРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ПРОКОПЕНКО ІРИНА АНДРІЇВНА

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Іонова Олена Миколаївна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди, завідувач

кафедри природничо-математичних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Пєхота Олена Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти

Миколаївського державного університету

імені В.О.Сухомлинського, директор;

кандидат педагогічних наук, доцент

Черновол-Ткаченко Раїса Іванівна,

Інститут післядипломної освіти

Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С.Сковороди,

завідувач кафедри наукових основ управління та психології.

Захист відбудеться «18» грудня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий «15» листопада 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Попова О.В.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЇ

Прокопенко І.А. Формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків, 2008.

Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

Визначено сутність професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, її зміст і структуру. Обґрунтовано, що успішність формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя забезпечується дотриманням взаємопов'язаних педагогічних умов: інтеграції психолого-педагогічних та управлінських знань; набуття студентами досвіду розв'язання педагогічно-управлінських ситуацій. Забезпечено реалізацію виділених умов через розробку й упровадження технології формування професійно-менеджерської культури студентів на мотиваційно-орієнтаційному, змістово-практичному, аналітико-результативному етапах. Уточнено критерії, показники, рівні сформованості професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

Ключові слова: шкільний менеджмент, майбутній учитель, професійно-менеджерська культура, педагогічні умови, інтеграція психолого-педагогічних і управлінських знань, управлінський досвід, критерії й показники.

Прокопенко И.А. Формирование профессионально-менеджерской культуры будущего учителя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. - Харьков, 2008.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования профессионально-менеджерской культуры будущего учителя.

На основе анализа научных источников раскрыто понятие «школьный менеджмент» (теория и практика эффективного управления учебным заведением, направленного на субъект-субъектное взаимодействие участников педагогического процесса, создание условий для повышения их личной значимости и ответственности, для самореализации личности педагога и школьника).

Определена сущность профессионально-менеджерской культуры педагога как интегрированного личностного образования, что обусловливает успешность осуществления управленческой деятельности - деятельности, направленной на управление деятельностью учащихся и создание условий для ее осуществления; управление собственной деятельностью, ее усовершенствованием (самоменеджмент).

Теоретически обосновано, что профессионально-менеджерская культура будущего учителя как важнейшая составляющая профессиональной культуры характеризуется направленностью педагога на осуществление управленческой профессиональной деятельности (гуманистическое мировоззрение, признание целей педагогического управления как ценностей, заинтересованность проблемами педагогического менеджмента, осознание значимости управленческой культуры, мотивация самообразования, самоусовершенствования); сформированностью совокупности психолого-педагогических и управленческих знаний и умений (гностических, прогностических, проективных); развитостью личностно и профессионально значимых качеств - организаторских (способность четкого планирования деятельности школьников, эффективного вовлечения их в разные виды деятельности, последовательности в принятии управленческих решений, стимулирования самоорганизации учащихся), коммуникативных (эмпатия, педагогический такт, уравновешенность, способность к диалогичному, бесконфликтному общению) и качеств самоменеджмента (управление собственной деятельностью на основе самопознания, самоанализа, самооценки).

Обосновано, что процесс формирования профессионально-менеджерской культуры будущего учителя обеспечивается при условиях интеграции психолого-педагогических и управленческих знаний и приобретения студентами опыта решения педагогических управленческих ситуаций.

Разработано и внедрено технологию (мотивационно-ориентационный, содержательно-практический, аналитико-результативный этапы) реализации педагогических условий формирования профессионально-менеджерской культуры будущего учителя, что предполагало содержательную интеграцию психолого-педагогических и управленческих знаний через проведение интегрированного спецкурса «Формирования профессионально-менеджерской культуры будущего учителя» с использованием активных форм и методов обучения (дискуссии, эвристические беседы, «мозговые штурмы», «круглые столы», социально-психологические тренинги, деловые и ролевые игры, разрешение управленческих ситуаций), целенаправленную организацию внеаудиторной деятельности студентов (научно-исследовательская работа, участие в олимпиадах, кружках, проведение праздников, выставок и др.) и педагогических практик, направленных на приобретение будущими учителями управленческого опыта.

Уточнены критерии и показатели, отражающие изменения в готовности студентов к осуществлению управленческой деятельности, а именно: сформированность положительной мотивации (положительное отношение к проблемам педагогического управления, устойчивый интерес к формированию профессионально-менеджерской культуры), системы управленческих знаний, совокупности умений разрешения управленческих ситуаций, развитость управленческих качеств: организаторских (способность к координации деятельности и распределению труда других людей, инициативность, самостоятельность в принятии управленческих решений), коммуникативных (эмпатийное восприятие другого человека, диалогическое, бесконфликтное общение), качеств самоменеджмента (анализ, проектирование, организация, контроль своей деятельности).

Результатами экспериментальной работы подтверждена эффективность теоретически обоснованных и реализованных педагогических условий формирования профессионально-менеджерской культуры будущего учителя.

Разработаны научно-методические рекомендации для студентов, аспирантов, преподавателей высших педагогических учебных заведений по проблеме формирования профессионально-менеджерской культуры будущих учителей.

Ключевые слова: школьный менеджмент, будущий учитель, профессионально-менеджерская культура, педагогические условия, интеграция психолого-педагогических и управленческих знаний, управленческий опыт, критерии и показатели.

Prokopenko I.A. Forming of Professional-Management Culture of Prospective Teacher. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - Kharkiv G.S.Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, 2008.

The dissertation is devoted to the theoretical and experimental research of the problem of professional-management culture of prospective teacher.

The essence of prospective teacher's professional-management culture, its content and structure are defined. The investigation has proved that the success of prospective teacher's professional-management culture forming is ensured by the observance of interrelated pedagogical conditions: integration of psychological and pedagogical knowledge with management knowledge; students' acquisition of solving pedagogical-management situations experience. The realization of these conditions has been achieved by means of working out and carrying out the technology of students' professional-management culture forming at the motivational-oriented, content-practical, analytical-resulting stages. The criteria, indices, levels of prospective teacher's professional-management culture formation have been specified. The results of the experimental work have proved the efficiency of the grounded pedagogical conditions.

Key words: school management, prospective teacher, professional-management culture, pedagogical conditions, integration of psychological and pedagogical knowledge with management knowledge, management experience, criteria, indices.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Глибокі соціально-економічні, духовні зрушення, що відбуваються в Україні, зумовили потребу в фахівцях високої педагогічної культури, які спроможні вільно орієнтуватися в сучасних соціальних умовах, самостійно розв'язувати різноманітні завдання в нестандартних умовах. Підготовка вчителя, здатного до ефективного здійснення педагогічної діяльності, пов'язана з формуванням професійно-менеджерської культури як важливого складника його педагогічної культури, що зумовлено загальними тенденціями демократизації й гуманізації школи та зміною характеру діяльності вчителя як суб'єкта управління, організатора, фасілітатора, менеджера педагогічного процесу.

Актуальність формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя підсилюється й тим, що сучасне видове розмаїття загальноосвітніх закладів передбачає можливість широкого вибору програм, форм, методів, засобів реалізації педагогічного процесу. Це, з одного боку, відкриває шляхи для творчої самореалізації особистості як вихованця, так і педагога, а з іншого, - вимагає створення гнучкої системи педагогічного управління навчально-виховним процесом, а отже, висуває особливі вимоги до рівня професійно-менеджерської культури вчителя.

У психолого-педагогічних джерелах проблема формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя розглядається в таких основних напрямах:

* висвітлення наукових засад професійної підготовки педагогів та розвитку педагогічної культури майбутніх учителів (М.Васильєва, В.Гриньова, В.Євдокимов, Н.Кузьміна, В.Лозова, О.Пєхота, М.Подберезський, І.Прокопенко, В.Семиченко, Г.Троцко), зокрема її управлінського аспекту (О.Абдулліна, А.Барабанщиков, Є.Бондаревська, А.Губа, І.Ісаєв, І.Колеснікова, Н.Крилова, В.Сластьонін, В.Ткач);

* розробка теоретичних основ менеджменту як специфічної професійної діяльності (М.Амстронг, Б.Андрушів, І.Ансофф, М.Вудкок, Б.Гаєвський, Р.Дафт, Г.Дмитренко, В.Жигалов, А.Прокопенко, Г.Щокін);

* дослідження психологічних механізмів управління освітою (А.Бодальов, Л.Карамушка, Н.Коломінський, В.Крижко, С.Максименко, В.Моляко, Є.Павлютенко, Л.Уманський, Р.Шакуров);

* розкриття питань управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами, роботи з педагогічними працівниками, організації взаємодії суб'єктів освітнього процесу, становлення соціального партнерства (Є.Березняк, В.Бондар, Ю.Васильєв, Л.Даниленко, Г.Єльнікова, В.Звєрева, Ю.Конаржевський, Н.Кузьміна, А.Маркова, В.Маслов, В.Пікельна, М.Поташнік, Т.Рогова, В.Симонов, В.Сластьонін, П.Третьяков, Є.Хриков, Р.Черновол-Ткаченко, Т.Шамова).

Водночас у педагогічній науці процес формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя не став предметом спеціального дослідження. Це стримує розв'язання суперечностей, які об'єктивно мають місце в освітній практиці, а саме: між вимогами, що висуваються до вчителя як до педагога-менеджера освітнього процесу, та існуючою системою його професійної підготовки у вищому начальному закладі; між високим рівнем обґрунтування засад гуманістичної педагогіки, особистісно-орієнтованого навчання й виховання та недостатньою розробленістю особистісно-орієнтованого підходу до управління педагогічним процесом; між накопиченим досвідом управління соціально-педагогічними системами та недостатньою розробленістю науково-методичного обґрунтування процесу формування професійно-менеджерської культури майбутніх учителів.

Отже, актуальність проблеми формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, її недостатня розробленість, а також об'єктивна потреба розв'язання означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1-200199U004104). Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 3 від 30.06.2006 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя та забезпечити технологію їх упровадження.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Розкрити сутність шкільного менеджменту, визначити сутність і структуру професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

3. Розробити та експериментально перевірити технологію реалізації педагогічних умов.

4. Уточнити критерії, показники й рівні сформованості професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

5. Розробити спецкурс «Професійно-менеджерська культура майбутнього вчителя» та науково-методичні матеріали для студентів і викладачів педагогічного вищого навчального закладу з питань формування професійно-менеджерської культури студентів.

Об'єкт дослідження - процес формування професійно-менеджерської культури студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя забезпечується дотриманням таких взаємопов'язаних педагогічних умов: інтеграції психолого-педагогічних та управлінських знань шляхом розробки й упровадження спецкурсу з питань формування професійно-менеджерської культури; набуття студентами досвіду розв'язання педагогічно-управлінських ситуацій, що передбачає використання форм і методів навчання міждисциплінарного характеру (діалогових, тренінгових, тестових, ігрових та ін.), цілеспрямовану організацію позааудиторної діяльності та педагогічних практик.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: філософські, психолого-педагогічні положення про людину як найвищу цінність; про активність особистості, її розвиток у процесі спілкування й взаємодії з навколишнім світом; цілісний, системний, особистісно-діяльнісний, гуманістичний, культурологічний, компетентнісний підходи до формування особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Гершунський, С.Гончаренко, А.Здравомислов, О.Іонова, В.Лозова, О.Пєхота, В.Лутай); питання професійно-педагогічної підготовки, формування педагогічної культури вчителя та її окремих аспектів (М.Васильєва, В.Гриньова, В.Євдокимов, Н.Кузьміна, В.Лозова, А.Мудрик, М.Подберезський, І.Прокопенко, В.Семиченко, С.Сисоєва); загальні основи соціального менеджменту (М.Альберт, А.Большаков, О.Гірняк, П.Лазановський, М.Мартиненко, М.Мексон, Ф.Хміль, Ф.Ходоурі) та шкільного менеджменту (Л.Даниленко, Г.Єльнікова, І.Ісаєв, Л.Карамушка, Н.Коломінський, Ю.Конаржевський, В.Кричевський, М.Поташник, Т.Рогова, В.Симонов, В.Сластьонін, Є.Хриков, Р.Черновол-Ткаченко, Т.Шамова, В.Шаркунова); управлінські ідеї педагогів-класиків (М.Корф, А.Макаренко, М.Пирогов, В.Сухомлинський, К.Ушинський, Р.Штайнер); проблеми формування управлінської культури керівника школи (В.Бондар, Л.Васильченко, С.Вершловський, І.Гришина, Г.Єльнікова, І.Ісаєв, С.Королюк, В.Кричевський, Н.Кузьміна, В.Маслов, В.Сластьонін, Н.Таланчук, Є.Тонконога, Л.Уманський).

З метою виконання визначених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категоріального апарату, розробки технології формування професійно-менеджерської культури студентів; емпіричні: анкетування, опитування, тестування, спостереження, бесіда, діалог, методи експертних оцінок, самооцінки, вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності студентів, педагогічний експеримент для виявлення ефективності розробленої технології реалізації педагогічних умов формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вперше:

? визначено сутність професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя як його інтегрованого особистісного утворення, що зумовлює успішність здійснення управлінської діяльності (діяльності з управління навчанням і вихованням учнів та власною діяльністю, її вдосконаленням); розкрито її компоненти: ціннісно-мотиваційний (професійно-педагогічна спрямованість на здійснення професійно-управлінської діяльності); когнітивно-процесуальний (сукупність психолого-педагогічних й управлінських знань і вмінь, якість засвоєння яких необхідні для успішного розв'язання педагогічно-управлінських ситуацій); особистісно-рефлексивний (сукупність якостей - організаторських, комунікативних, самоменеджменту);

? обґрунтовано педагогічні умови формування професійно-менеджерської культури (інтеграція і взаємозбагачення психолого-педагогічних та управлінських знань; набуття студентами досвіду розв'язання педагогічно-управлінських ситуацій через використання діалогових, тренінгових, тестових, ігрових форм і методів навчання, цілеспрямовану організацію позааудиторної діяльності та педагогічних практик);

? розроблено й експериментально перевірено технологію (мотиваційно-орієнтаційний, змістово-практичний, аналітико-результативний етапи) формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

Уточнено сутність поняття «шкільний менеджмент» (теорія та практика ефективного управління навчальним закладом, спрямоване на суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників педагогічного процесу, створення умов для підвищення їхньої особистісної відповідальності та самореалізації особистості педагога й учня); критерії (сформованість позитивної мотивації розвитку професійно-менеджерської культури, а також сукупності управлінських знань, умінь розв'язання управлінських ситуацій та особистісно-управлінських якостей), показники й рівні сформованості професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що технологія формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя пройшла дослідницьку експериментальну перевірку і дозволяє реалізувати її в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Матеріали дисертації впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 457 від 10.03.2008 р.), Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 103-01/01 від 01.04.2008 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 983-40/02 від 24.03.2008 р.).

Теоретичні положення, практичні напрацювання, викладені в дисертації, науково-методичні рекомендації «Технологія формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя» можна використовувати в системі вищої й післядипломної педагогічної освіти, а також у підготовці підручників, навчальних посібників з педагогіки, педагогічного менеджменту, під час написання студентами курсових і дипломних робіт у вищих педагогічних навчальних закладах.

Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в розкритті сутності й визначенні структури професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, педагогічних умов її формування.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням методів, що відповідають меті, завданням, об'єкту, предмету дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних, позитивними результатами експерименту, можливістю його повторення; доказовістю й логічною несуперечливістю висновків.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, а також на міжнародних науково-практичних конференціях «Освіта і доля нації» (Харків, 2005, 2006), «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008), науково-практичних конференціях молодих учених «Методологія наукових досліджень» (Харків, 2006, 2007).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 12 публікаціях автора (8 одноосібних): у 6 статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях; у 2 навчальних посібниках; у 3 статтях збірників матеріалів наукових конференцій та у брошурі науково-методичних матеріалів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (327 найменувань), 13 таблиць (на 11 сторінках), 10 додатків (на 16 сторінках). Загальний обсяг роботи 226 сторінок (169 сторінок - основний текст).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукового опрацювання обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, його методологічно-теоретичні засади, розкрито наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дисертації, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі - «Теоретичні питання професійно-менеджерської культури вчителя» - розкрито поняття «шкільний менеджмент», доведено необхідність цілеспрямованого формування професійно-менеджерської культури студентів, визначено сутність і структуру професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, обґрунтовано педагогічні умови її формування.

Опрацювання наукової літератури в галузі менеджменту організацій, теорії управління освітою, освітнього менеджменту (М.Альберт, А.Большаков, О.Гірняк, Л.Даниленко, Г.Єльнікова, І.Ісаєв, Л.Карамушка, Н.Коломінський, Ю.Конаржевський, В.Кричевський, П.Лазановський, О.Мармаза, М.Мартиненко, М.Мексон, М.Поташник, Т.Рогова, В.Симонов, В.Сластьонін, Ф.Ходоурі, Т.Шамова, В.Шаркунова) дозволило визначити шкільний менеджмент як теорію та практику ефективного управління навчальним закладом, що передбачає створення умов для налагодження співробітництва, суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників педагогічного процесу, підвищення їхньої особистісної відповідальності, а також для виявлення й реалізації неповторної індивідуальності особистості вчителя й учня.

У дисертації дефініція «шкільний менеджмент» розглядається як тотожна поняттю «управління школою». Водночас наголошується на певних відмінностях у тлумаченні сутності цих категорій. По-перше, в менеджменті як сучасній філософії управління пріоритетом є орієнтація на людину, її потреби, створення умов, що забезпечують мотивацію колективної та індивідуальної діяльності, розвиток окремої особистості. По-друге, специфікою менеджменту є децентралізація управління закладом, тобто делегування повноважень і відповідальності, що значно підвищує вимоги як до керівника закладу, так і до інших суб'єктів навчально-виховного процесу, насамперед учителів, їхньої ініціативи, творчості, професіоналізму. Будь-який учитель за сутністю є менеджером навчально-виховного процесу як суб'єкт управління ним, а керівник школи - менеджером педагогічного процесу в цілому як суб'єкт управління цим процесом (В.Симонов).

Це вимагає виокремлення шкільного менеджменту як об'єкту професійного засвоєння педагогами та включення управлінського аспекту в професійну підготовку майбутнього вчителя через цілеспрямоване формування його професійно-менеджерської культури.

Теоретичний аналіз різних підходів до розуміння сутності педагогічної культури та її різних складників (А.Барабанщиков, Є.Бондаревська, Л.Васильченко, Т.Горюнова, В.Гриньова, І.Гришина, Г.Єльнікова, І.Ісаєв, І.Колеснікова, Н.Крилова, В.Кричевський, А.Мудрик, В.Сластьонін, Н.Таланчук, В.Ткач) дозволив дійти висновку, що професійно-менеджерську культуру майбутнього вчителя необхідно розглядати як інтегроване особистісне утворення, що забезпечує ефективність здійснення управлінської професійно-педагогічної діяльності. У проведеному дослідженні під управлінською розуміється діяльність педагога-менеджера, спрямована на управління діяльністю учнів та створення умов, у яких вона відбувається, а також управління власною діяльністю, її вдосконалення (самоменеджмент).

Професійно-менеджерська культура майбутнього вчителя фокусує й синтезує такі структурні компоненти:

? ціннісно-мотиваційний, що передбачає спрямованість студента на здійснення управлінської діяльності (гуманістичний світогляд, визнання цілей педагогічного управління як цінностей, зацікавленість проблемами педагогічного менеджменту, усвідомлення значущості сформованості професійно-менеджерської культури, мотивація самоосвіти, самовдосконалення);

? когнітивно-процесуальний - сформованість сукупності психолого-педагогічних та управлінських знань і вмінь (гностичних, прогностичних, проективних), якість засвоєння й узагальнення яких необхідні для здійснення управлінської діяльності, успішного розв'язання управлінських ситуацій;

? особистісно-рефлексивний - розвиненість особистісно-професійно значущих якостей - організаторських (здатність до чіткого планування діяльності учнів, ефективного залучення їх до різних видів діяльності, до послідовного прийняття управлінських рішень, стимулювання самоорганізації школярів), комунікативних (емпатія, педагогічний такт, урівноваженість, здатність до діалогічного, безконфліктного спілкування) і якостей самоменеджменту (управління власною діяльністю на основі самопізнання, самоаналізу, самооцінки).

Науково обґрунтовано умови ефективності формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, а саме:

? інтеграція психолого-педагогічних та управлінських знань, тобто їх взаємопроникнення, узгодженість, єдність і взаємозбагачення, що передбачає у конструюванні змісту професійної підготовки майбутніх учителів актуалізацію й систематизацію існуючого знання про педагогічне управління через розкриття зв'язків між предметами психолого-педагогічного та управлінського циклів і тим самим набуття студентами нового знання. Це сприяє активізації особистості, засвоєнню студентами управлінських цінностей і знань, подоланню стереотипів щодо управлінської діяльності, дозволяє сформувати цілісний світогляд майбутнього фахівця, усвідомити роль управлінсько-педагогічної діяльності, її складні завдання, повні взаємозв'язків і взаємозалежностей;

? набуття студентами досвіду розв'язання педагогічно-управлінських ситуацій, що спрямовує освітній процес не на запам'ятовування навчального матеріалу, а на розвиток здатності особистості розуміти через структурування (осмислення й інтерпретацію) її суб'єктного досвіду (Н.Чепелєва), набуття якого вимагає: проблемно-дискусійного характеру навчання, моделювання реальної та ідеальної управлінської діяльності, активізації колективної взаємодії зі студентами, викладачем; використання діалогових навчальних форм і методів («мозкових штурмів», «круглих столів», соціально-психологічних тренінгів, педагогічних ігор та ін.). Ефективному оволодінню управлінським досвідом сприяють також: фасілітуючі взаємини викладача зі студентом (підтримка й допомога майбутньому вчителю у трансформації власного досвіду), створення ситуації успіху, залучення майбутніх учителів до різноманітної позааудиторної діяльності (науково-дослідницької, громадської), доцільна організація педагогічних практик, орієнтована на співвіднесення студентом професійної діяльності зі змістом особистісного управлінського досвіду. Визначені шляхи відкривають можливості реалізації майбутнього фахівця в різних видах управлінської діяльності, надають йому «інструментарій» для самостійного і творчого розв'язання управлінських завдань, стимулюють самодослідження й самоменеджмент, розвиток комунікативних та організаторських якостей, а отже, забезпечують формування процесуального й особистісно-рефлексивного компонентів професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

У дисертації наголошується, що ці умови взаємопов'язані, взаємозумовлені, а отже, в реальному освітньому процесі вони мають реалізовуватися водночас, у комплексі, що вимагає адекватного технологічного забезпечення їх здійснення.

У другому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з формування професійно-менеджерської культури студентів» - розкриваються загальні питання організації й проведення експериментальної роботи, змістово-процесуальна сутність реалізації педагогічних умов формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, а також аналізуються результати педагогічного експерименту.

Основним методом експериментальної роботи був педагогічний експеримент, констатувальний етап якого зорієнтовано на виявлення вихідного рівня професійно-менеджерської культури майбутніх учителів. Проведене опитування 310 студентів економічного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди засвідчило, що 61,3 % з них не мали чіткого уявлення про сутність професійно-менеджерської культури вчителя, процес управління у школі відносили переважно тільки до сфери діяльності керівника навчального закладу. Лише 38,7 % студентів управлінську діяльність пов'язували з педагогічною діяльністю вчителя, вважаючи його суб'єктом навчально-виховного процесу. Майже у половини студентів були фрагментарні знання про педагогічне управління, несформовані вміння управління навчальною діяльністю учнів та власною діяльністю.

На основі отриманих даних за вихідним рівнем професійно-менеджерської культури майбутніх учителів виділили дві експериментальні групи студентів старших курсів: до групи Е₁ (52 особи) віднесли студентів, що характеризувалися усвідомленням значущості професійно-менеджерської культури для майбутньої педагогічної діяльності, наявністю певних управлінських знань, умінням їх самостійно застосувати для розв'язання педагогічних ситуацій; до групи Е₂ (48 осіб) - студентів, у яких: не було потреби у формуванні управлінських знань, умінь і якостей; відсутні знання з проблем управління; професійні знання не пов'язані з уміннями критично осмислювати й практично розв'язувати педагогічні управлінські ситуації.

На формувальному етапі експерименту здійснювалася експериментальна перевірка науково обґрунтованих педагогічних умов формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

Основним способом змістової інтеграції психолого-педагогічних і управлінських знань як обґрунтованої педагогічної умови було обрано проведення інтегрованого спецкурсу «Формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя». Під час проектування змісту спецкурсу на основі аналізу навчальних програм психолого-педагогічних дисциплін («Загальна психологія», «Вікова та педагогічна психологія» «Психологія менеджменту», «Історія педагогіки», «Теорія виховання», «Дидактика», «Основи педагогічної майстерності», «Школознавство», «Педагогічна деонтологія») було з'ясовано, що у вивченні цих предметів: 1) приділяється значна увага вимогам до особистості педагога, серед яких виділяються вимоги до загальнопедагогічної й методичної підготовки вчителя, його педагогічної культури як сплаву особистісно-ділових якостей і професійної компетентності; 2) у процесі професійної підготовки студенти отримують певні управлінські знання, проте вони розпорошені по різних навчальних предметах і не мають системного втілення; 3) під час викладання таких дисциплін, як «Психологія менеджменту», «Школознавство» акцент робиться на менеджерській роботі керівника навчального закладу, а власне управлінська діяльність учителя висвітлюється недостатньо. Проведений аналіз дозволив виділити у психолого-педагогічних та управлінських знаннях спільні елементи як базову основу спецкурсу, процес викладання якого здійснювався через поступове розширення пізнавальних можливостей студентів, що передбачало реалізацію таких послідовних кроків: актуалізація наявних психолого-педагогічних знань шляхом їх розгляду в контексті управлінських проблем; прирощування знання як такого, що з'являється на стику наук.

Забезпечення педагогічної умови набуття майбутнім учителем управлінського досвіду здійснювалося через організацію навчально-виховного процесу з використанням різних форм і методів роботи міждисциплінарного характеру, що посилювало взаємозв'язки предметів психолого-педагогічного та управлінського циклів.

Реалізація педагогічних умов вимагала конкретної відповідної роботи в кожній із експериментальних груп. Так, увагу студентів групи Е₂ спрямовували на усвідомлення сутності й значущості професійно-менеджерської культури для майбутньої педагогічної діяльності, важливість самовдосконалення. Стимулюванню активності майбутніх учителів сприяло надання методичних рекомендацій з планування й здійснення освітньо-професійної діяльності (демонстрація алгоритмів початкових дій, зразків виконання завдань, постановка питань, що наштовхують на відповідь).

Зі студентами групи Е₁ використовували ситуації, що вимагали від них продуктивної управлінської діяльності, застосування своїх знань, умінь у нових умовах. Зокрема, ці студенти висувалися на роль лідерів (консультантів) навчальних мікрогруп. Студенти-консультанти отримували від викладача завдання на проведення організаційно-змістових заходів: розподіл і координація роботи студентів, орієнтована на систематичну участь кожного в навчанні всіх; допомога студентам у підборі навчальної літератури, педагогічних ситуацій, дидактичних ігор, підготовці ролей та ін. Можливість уносити свій унікальний досвід у навчання, необхідність пояснювати, відповідати на запитання, виступати для товаришів джерелом нових знань, аналізувати й розв'язувати нестандартні управлінські завдання й ситуації допомагали консультантам актуалізувати й зміцнювати свої знання і досвід, стимулюючи роботу над розвитком управлінських якостей.

З іншого боку, робота студентів у навчальних мікрогрупах, яка оптимально сполучала управлінську діяльність зі сторони викладача й самоуправління студентів, дозволяла ефективно використовувати потенціал суб'єкт-суб'єктної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу, сприяла взаємозбагаченню один одного - плідному обміну й акумулюванню нових знань і досвіду.

Технологічне забезпечення реалізації педагогічних умов відбувалося у процесі мотиваційно-орієнтаційного, змістово-практичного, аналітико-результативного етапів.

Так, основною метою мотиваційно-орієнтаційного етапу в обох групах було формування професійно-педагогічної спрямованості майбутніх учителів на здійснення управлінської діяльності. На розвиток позитивної мотивації підвищення рівня професійно-менеджерської культури, пізнавальних інтересів було спрямовано: залучення в навчальний матеріал цікавих фактів з історії й сьогодення педагогічного управління, підбір управлінсько-педагогічних завдань з урахуванням інтересів і можливостей студентів, розробка вправ для індивідуальної роботи студентів над власним удосконаленням, створення сприятливого емоційно-психологічного клімату занять, заохочення навчальних досягнень (створення ситуації успіху, віра в пізнавальні можливості студентів).

На другому етапі - змістово-практичному - прагнули до розвитку всіх компонентів професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

Під час вивчення спецкурсу на засвоєння студентами обох груп управлінських знань і вмінь, набуття ними управлінського досвіду були спрямовані такі види робіт:

? різні форми подання навчальної інформації, створення проблемних ситуацій з урахуванням особистісних властивостей сприйняття управлінського матеріалу, проведення дискусій («Чи є обов'язком учителя педагогічний менеджмент?»), евристичних бесід («Чому менеджмент, а не управління?»), «мозкових штурмів» («У чому полягає успіх учителя як менеджера?»), «круглих столів» («Учитель - це «рикша», «вагоновод» педагогічного процесу (Л.Виготський)? У чому для мене особисто полягають цінності педагогічної праці?»), що сприяло активізації творчого потенціалу студентів, сприйняттю ними управлінських цінностей, цілей, знань;

? соціально-психологічні тренінги, орієнтовані на створення атмосфери розкріпачення, невимушеності й комфортності, що дозволяло майбутнім учителям вийти за межі поведінкових стереотипів, актуалізувало їхні наявні знання, спонукало кожного замислитися про власний досвід, а всіх разом - прийти до спільних висновків; сприяло органічному включенню у творче співробітництво з іншими учасниками навчального процесу, набуттю особистісно значущих управлінських знань, умінь діалогічного спілкування, самоспостереження й самовираження;

? індивідуальне й групове розв'язання, моделювання й програвання (ділові та рольові ігри) різноманітних педагогічних ситуацій (елементи організації діяльності учнів на уроках і самоорганізації вчителем власної діяльності, створення ситуації успіху, з'ясування зіткнень і непорозумінь між учасниками педагогічного процесу), що містили управлінський аспект і вирішення яких здійснювалося за алгоритмом прийняття управлінських рішень (детальний аналіз ситуації; напрацювання й колективне обговорення ймовірних шляхів її розв'язання; вибір найкращого варіанта; визначення наявних ресурсів, педагогічних засобів, прийомів розв'язання ситуації; планування роботи з вирішення ситуації). Під час розв'язання ситуацій особлива увага зверталася на значущість тих або інших моментів для професійно-педагогічної діяльності, що давало поштовх проникненню в сутність педагогічних явищ, з'ясування їхніх взаємозв'язків, усвідомлення суперечностей між власним досвідом і вимогами, що висуваються в цих ситуаціях; спонукало до постійного пошуку оптимальних моделей управління навчально-виховним процесом, стимулювало розвиток гнучкості мислення, самостійність студента, сприяло нарощуванню його управлінських знань і вмінь.

Розв'язання педагогічних ситуацій дозволяло студенту перебувати в різних рольових позиціях: режисера, консультанта й організатора діяльності товаришів, а також учителя в різних виявах його професійної діяльності - як керівника учнів або менеджера (фасілітатора й організатора діяльності школярів). Це вимагало від студентів цільової орієнтації, самоорганізації, самоаналізу й корекції процесу навчання, осмисленого підходу до міжособистісного спілкування, організації змін форм і видів діяльності учасників навчального процесу, а отже, сприяло розвитку особистості майбутнього вчителя, його організаторських, комунікативних і рефлексивних якостей, необхідних для ефективного здійснення управлінської діяльності;

? виконання студентами індивідуальних вправ на самоуправління психічними станами розумової, емоційної та вольової сфер, що було покликано підвищувати рівень самоспостереження й самоаналізу, допомагало майбутнім учителям оволодіти техніками самоменеджменту.

Формуванню професійно-менеджерської культури студентів групи Е₂ сприяла також постійна демонстрація викладачем зразків оптимального управління діяльністю студентів, що виявлялося як: чітке планування навчальної роботи (постановка й сприйняття студентами мети діяльності; концентрація уваги на суттєвих моментах, установлення цілеорієнтованих, однозначних пріоритетів у роботі; визначення терміну виконання, створення резерву часу, позбавлення «холостих» кроків; вибір оптимальних способів і засобів роботи); ефективна організація діяльності (доцільний розподіл доручень між студентами з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей і побажань); спонукання студентів до запуску механізму самоорганізації для досягнення цілей особистісно-професійного зростання; педагогічний моніторинг (планомірне відстеження, аналіз і корекція навчального процесу через установлення зворотного зв'язку) та забезпечення запланованих результатів. Тим самим викладач стимулював студентів до укорінення управлінських поглядів і досвіду, ініціював привчання майбутніх учителів до педагогічно доцільної управлінської діяльності.

На набуття студентами групи Е₁ управлінського досвіду, окрім спецкурсу, було також спрямовано:

? організацію позааудиторної діяльності (участь у науково-дослідницькій роботі, олімпіадах, університетських святах, виставках, гуртковій роботі за інтересами, виконання громадських доручень та ін.), що проводилася спільно з деканатом, кураторами навчальних груп і спонукало студентів до застосування управлінсько-професійних знань на практиці, сприяло розвитку їхньої ініціативи, здатності до взаємодії й спілкування з іншими людьми;

? постановку цільових завдань на проведення всіх видів педагогічної практики, які націлювали майбутніх учителів на конкретну роботу з апробації здобутих знань і вмінь та включали різні види аналітико-оцінної діяльності теоретико-практичного характеру (аналіз організації педагогічного процесу в навчальному закладі й класі; оцінка стилю управлінської діяльності директора школи, вчителів; самооцінка свого стилю діяльності у процесі педагогічного управління; обґрунтування вибору змісту та форм навчально-виховної роботи, аналіз результативності її проведення).

З метою зосередження уваги студентів на характері взаємодії вчителя з учнями пропонувалося виконати такі завдання: провести спостереження й анкетування вчителів для визначення рольової позиції педагога (учитель-керівник, учитель-менеджер), його стилю керівництва учнями (авторитарний, відсторонений, демократичний, ліберальний), а також для з'ясування рівня професійно-менеджерської культури вчителя в цілому.

Третій етап технології - аналітико-результативний - передбачав аналіз й оцінку отриманих результатів з метою їх коригування.

Для оцінки ефективності розробленої технології на підставі вивчення психолого-педагогічної літератури, спостережень за навчальною та позанавчальною діяльністю студентів, їхніх самооцінок і експертних оцінок уточнено основні критерії, кількісні й якісні показники, які відображали зміни у сформованості професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя, а саме: сформованість позитивної мотивації (позитивне ставлення до проблем педагогічного управління, стійкий інтерес до формування професійно-менеджерської культури); сформованість управлінських знань (їх повнота) та управлінських умінь - адекватна діагностика, варіативне моделювання й обґрунтоване прогнозування управлінсько-педагогічних ситуацій; сформованість управлінських якостей, а саме: організаторських (здатність до координації діяльності та розподілу праці інших, ініціативність, самостійність у прийнятті управлінських рішень), комунікативних (емпатійне сприймання іншої людини, діалогічне мовлення, безконфліктне спілкування), якостей самоменеджменту (аналіз, проектування, організація й контроль власної діяльності).

Залежно від прояву сукупності визначених показників сформованість професійно-менеджерської культури студентів диференціюється в поданих у дисертації рівнях: високий, достатній, низький. Узагальнені результати експериментальної роботи з формування професійно-менеджерської культури майбутніх учителів подано в таблиці. Аналіз результатів експерименту свідчить про успішність роботи з формування професійно-менеджерської культури: зафіксовано ґрунтовне засвоєння студентами управлінських знань і вмінь, зацікавленість, усвідомленість і здатність до здійснення майбутніх професійних дій, спрямованих на управління діяльністю учнями й управління власною діяльністю.

Ефективність формування всіх компонентів професійно-менеджерської культури студентів дає підставу вважати, що вихідна методологія була правильною, поставлені завдання виконано повністю, мету досягнуто. Отримані теоретичні та практичні висновки сприяють реалізації процесу формування професійно-менеджерської культури майбутніх учителів в умовах педагогічного вищого навчального закладу.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментального дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1.У дисертації доведено актуальність цілеспрямованого формування професійно-менеджерської культури майбутніх учителів, зумовленого тим, що одним із провідних чинників успішної професійно-педагогічної роботи є здатність учителя

Таблиця

Результати експериментальної роботи, спрямованої на формування професійно-менеджерської культури студентів (приріст у %)

Критерії й показники	Групи
	Е1 (52 особи)	Е2 (48 (осіб
Сформованість мотивації: ¦ ставлення до проблем педагогічного управління: * позитивне * нейтральне * негативне ¦ інтерес до формування професійно-менеджерської культури: * стійкий * ситуативний * відсутність інтересу	15,4 3,8 -19,2 23,1 -23,1 0	20,8 16,7 -37,5 20,8 20,8 -41,6
Сформованість управлінських знань (повнота)	19,4	15,2
Рівні сформованості управлінських умінь (умінь розв'язувати управлінські ситуації): * високий рівень (аналіз, інтерпретація педагогічних явищ, причинно-наслідкових зв'язків між ними на основі узагальнення й систематизації; виявлення творчості, варіативності у відборі засобів, способів розв'язання ситуацій; обґрунтоване визначення розвитку подій і передбачуваних результатів); * достатній рівень (аналіз педагогічних ситуацій переважно на науковій основі, але на рівні констатації й опису; прагнення до самостійного розв'язання педагогічних завдань, але є утруднення в інтерпретації й прогностиці педагогічних явищ); * низький рівень (обмеженість педагогічної ерудиції й самостійності при діагностиці, конструюванні та розв'язанні управлінсько-педагогічних ситуацій)	15,4 11,5 -26,9	4,2 20,9 -25,1
Сформованість управлінських якостей: * організаторські: - високий рівень (здатність до співпраці, демократичного стилю взаємодії з іншими людьми; ініціативність, імпровізація в організації педагогічного управління; спроможність творче й самостійне здійснювати дії в нових умовах, приймати нестандартні управлінські рішення); - достатній рівень (прагнення до співробітництва, але у взаємодії з іншими є схильність до авторитарного стилю; здатність до організації педагогічного управління, але з наданням переваги діям за аналогією, з копіюванням звичного алгоритму виконання завдань; виявлення ініціативності в управлінській діяльності, але ситуативно, у стандартних умовах); - низький рівень (несформованість адаптованого стилю взаємодії з іншими людьми; відсутність самостійності, виявлення пасивності в організації педагогічного управління, схильність до слідування стереотипам у прийнятті управлінських рішень); * комунікативні: - високий рівень (здатність проникнення у стан іншої людини, тобто «зчитування» невербальної інформації, яка передається співбесідником; вільне користування діалоговими формами спілкування у процесі педагогічного управління; наявність незначних конфліктів і переважно з принципових питань); - достатній рівень (наявність певних ускладнень у сприйнятті іншої людини, виявлення схильності до монологічного мовлення, прагнення уникнути конфліктів з оточенням); - низький рівень (нездатність до ефективної комунікації, переважання монологічного мовлення, виявлення конфліктності); * самоменеджмент: - здійснює; - частково здійснює; - не здійснює	19,2 -3,9 -15,3 19,2 0 -19,2 19,2 3,9 -23,1	4,2 8,3 -12,5 8,3 8,3 -12,6 8,3 8,3 -16,6

управляти діяльністю учнів та власною діяльністю, забезпечуючи тим самим реалізацію суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, стимулювання їхнього розвитку й саморозвитку.