Професійна підготовка вчителя початкових класів у сучасній Греції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Г.С. СКОВОРОДИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СУЧАСНІЙ ГРЕЦІЇ

13. 00. 01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

КОРОТКОВА ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Наумов Борис Миколайович,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,

доцент кафедри загальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Кузнецова Олена Юріївна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,

завідувач кафедри теорії та практики англійської мови;

кандидат педагогічних наук, доцент

Панасенко Елліна Анатоліївна

Слов'янський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь наукової розробленості проблеми. Сучасна українська педагогічна наука відчуває потребу в реформуванні шкільної та вищої освіти, яке неможливо здійснити без підвищення якості професійної підготовки педагогічних кадрів, зокрема для початкової школи. Саме останні закладають фундамент для подальшого особистісного розвитку дитини, формування її життєвої компетентності, потреби в навчанні протягом життя тощо. Основними державними документами, у яких відбито вихідні концептуальні положення щодо професійної підготовки вчителя початкових класів, є закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма «Учитель», Концепція педагогічної освіти, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір.

Удосконаленню професійної підготовки вчительських кадрів сприяють наукові дослідження вчених з таких питань, як теоретичні та методологічні засади підготовки вчителя (Ш.Амонашвілі, Ю.Бабанський, В.Гриньова, В.Кремень, О.Піскунов, В.Сухомлинський), організація педагогічної практики (М.Жидкоблінов, Г.Коджаспіров, В.Шулдик, Г.Шулдик, Н.Яковець), особливості підготовки педагога до виховної роботи (О.Кучерявий, Г.Троцко, Т.Шанскова), проблема індивідуалізації професійної підготовки вчителя та формування вмінь студентів до індивідуальної роботи (В.Єремєєва, З.Осадча, О.Пєхота), технологія професійної підготовки педагогічних працівників (О.Антонова, Т.Семенюк, С.Сисоєва) тощо.

Однак, незважаючи на всебічне дослідження вітчизняними науковцями питань професійної підготовки вчителя початкових класів, однією з умов її якісного вдосконалення є вивчення та ефективне застосування позитивного педагогічного досвіду зарубіжних країн. Так, ученими України вивчено професійну підготовку вчителя у Польщі (А.Василюк), Німеччині (В.Гаманюк), Японії (О.Озерська), Норвегії (В.Семілетко), Великій Британії (Н.Яцишин) та інших країнах.

Але щодо сучасної Греції, то аналіз вітчизняних науково-педагогічних джерел свідчить про те, що проблема професійної підготовки вчителя початкових класів у цій країні не була предметом спеціального дослідження вчених. У деяких наукових працях проаналізовано особливості розвитку педагогічної науки в європейських країнах, де знаходить висвітлення окремий фактографічний матеріал щодо професійної підготовки вчительських кадрів у Греції. У поодиноких наукових статтях і тезах конференцій узагальнено подається характеристика сучасної системи середньої та вищої, а також післядипломної педагогічної освіти в цій країні.

Таким чином, актуальність і недостатній ступінь розробленості проблеми, практична доцільність використання зарубіжного досвіду зумовили вибір теми дисертації «Професійна підготовка вчителя початкових класів у сучасній Греції».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди як складник дослідження проблеми «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих педагогічних закладах» (РК № 11-20019004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 4 від 28.10.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 2 від 28.02.2006 р.).

Мета дослідження полягає у систематизації теорії та узагальненні практики професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції, визначенні перспектив використання позитивного грецького досвіду професійної підготовки вчителя початкових класів ВНЗ України.

Згідно з метою дослідження було визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми професійної підготовки вчителів початкових класів сучасної Греції у вітчизняній та грецькій педагогічній літературі, узагальнити погляди науковців на сутність, структуру і значення професійної підготовки педагогічних кадрів.

2. Дослідити ґенезу професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції та схарактеризувати мережу навчальних закладів з підготовки цих учителів на сучасному етапі.

3. Проаналізувати зміст і форми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у сучасній Греції та розкрити особливості організації їхньої педагогічної практики.

4. Визначити тенденції розвитку професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції, узагальнити позитивний досвід зазначеної підготовки з метою впровадження його в навчально-виховний процес ВНЗ України.

Об'єкт дослідження - підготовка вчительських кадрів у сучасній Греції.

Предмет дослідження - теорія та практика професійної підготовки вчителів початкових класів у сучасній Греції.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання з її вимогами об'єктивності, доказовості, історизму; філософські ідеї єдності теорії та практики; необхідність вивчення будь-яких фактів і явищ не ізольовано, а в конкретних умовах відносно певної системи зв'язків взаємовпливу; ідеї гуманізації та демократизації; положення про роль учителя в суспільстві та його участь у процесі формування особистості; доцільність творчого використання прогресивного зарубіжного педагогічного досвіду в практиці вітчизняної підготовки вчителя.

Теоретичну основу дослідження становлять:

- погляди вітчизняних та грецьких науковців на сутність професійної підготовки педагогічних кадрів (О.Дубасенюк, В.Євдокимов, В.Лозова, Б.Наумов, Е.Панасенко, І.Прокопенко, П.Гікопулос, К.Манос, І.Матсагурас та інші);

- ідеї про місце і значення загальнопедагогічної підготовки вчителя в системі вищої педагогічної освіти (О.Абдулліна, Н.Білокур, Л.Нечепоренко, В.Шахов, П.Ксохеліс, П.Папаконстантіну, Д.Матфеу, К.Харіс тощо);

- положення про сутність і структуру психолого-педагогічної та методичної підготовки майбутнього вчителя (К.Авраменко, О.Попова, О.Щербаков, А.Казаміас, М.Кассотакіс, Г.Марку, Є.Тараторі-Тсалкатіду та інші);

- питання організації педагогічної практики вчительських кадрів (Н.Казакова, О.Кисельова, М.Козій, Г.Вреттос, І.Канакіс, А.Капсаліс, К.Філіппу тощо);

- погляди на специфіку професійної підготовки вчителя початкової школи (С.Мельничук, О.Савченко, Л.Хомич, Х.Антоніу, М.Вітуліс, Л.Скура, Й.Стамелос та інші);

- дослідження з історії й теорії вищої та середньої педагогічної освіти (А.Алексюк, О.Глузман, С.Золотухіна, В.Луговий, В.Майборода, О.Микитюк, Л.Штефан, С.Бузакіс, С.Евангелопулос, А.Папас, Г.Спіропулос, тощо);

- питання організації і розвитку освітніх систем за кордоном (Б.Вульфсон, О.Джуринський, К.Корсак, О.Кузнецова, Л.Попова, Л.Пуховська, М.Даманакіс, А.Данассіс-Афендакіс, М.Саїд та інші).

У роботі були використані такі методи дослідження:

- аналіз педагогічної літератури з метою вивчення стану розробки проблеми;

- історичний метод, який надав можливість дослідити ґенезу професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції в хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Використання цього методу дозволило показати пряму залежність освітньої сфери від соціально-економічних та політичних умов розвитку країни;

- аналітичні методи: спостереження, порівняння, аналіз і синтез з метою виявлення сутності, змісту та форм професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції;

- компаративний аналіз для визначення педагогічно цінних ідей професійної підготовки вчителя початкових класів Греції, які можуть бути запозичені під час реформування вищої педагогічної освіти України у світлі сучасних інтеграційних процесів.

Джерельну базу дослідження становлять:

- грецькі офіційні документи, урядові постанови з питань освіти: закони, президентські укази, доповіді комітетів і комісій (наприклад, Ньмпт 1268/1982 «Гйб фз дпмЮ кбй лейфпхсгЯб фщн БнщфЬфщн Екрбйдехфйкюн ЙдсхмЬфщн» (Закон 1268 від 1982 року «Про структуру і діяльність вищих навчальних закладів»), Рспедсйкь ДйЬфбгмб 320/1983 «ПсгЬнщуз кбй лейфпхсгЯб фщн Рбйдбгщгйкюн ФмзмЬфщн фщн БнщфЬфщн Екрбйдехфйкюн ЙдсхмЬфщн» (Президентський Указ 320 від 1983 року «Організація і діяльність педагогічних відділень вищих навчальних закладів») тощо);

- статистичні дані про розвиток освіти, освітніх закладів, педагогічної освіти («Фп еллзнйкь екрбйдехфйкь уэуфзмб: рсюфз кбй деэфесз вбимЯдб» («Грецька освітня система: перша і друга ланки»), «УрпхдЭт мефЬ фп Лэкейп» («Навчання після ліцею») тощо);

- монографічні дослідження грецьких науковців з питань теорії та практики розвитку педагогічної освіти взагалі й професійної підготовки вчителя початкової школи зокрема (Ч.БнфщнЯпх «З екрбЯдехуз фщн ЕллЮнщн ДбукЬлщн (1828 - 2000)» (X.Антоніу «Освіта грецьких вчителів (1828 - 2000)»), У.МрпхжЬкзт, Ч.ФжЮкбт, К.Бниьрпхлпт «З кбфЬсфйуз фщн дбукЬлщн - дйдбукЬлйуущн кбй фщн нзрйбгщгюн уфзн ЕллЬдб» (С.Бузакіс, Х.Дзікас, К.Анфопулос «Підготовка вчителів, учительок початкової школи та вихователів дитячих садків у Греції») тощо);

- навчальні плани та програми з підготовки вчителя початкових класів у досліджуваний період;

- педагогічна періодика (грецькі журнали «Уэгчспнз ЕкрбЯдехуз» («Сучасна освіта»), «УчплеЯп кбй жщЮ» («Школа і життя»), «РбйдбгщгйкЮ Ерйиеюсзуз» («Педагогічний огляд») тощо);

- національна довідково-енциклопедична література (Шхчп-Рбйдбгщгйкь ЕгкхклпрбЯдейб-Леойкь (Психолого-педагогічна енциклопедія-словник)).

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українській педагогічній науці здійснено цілісний аналіз теорії та практики професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції, а саме:

- проведено порівняльний аналіз теоретичних положень вітчизняних і грецьких науковців щодо сутності, структури та завдань професійної підготовки вчителя початкових класів (установлено, що загальним є розуміння професійної підготовки вчителя як процесу і результату здобуття педагогічної освіти, проголошення кінцевою метою цієї підготовки формування компетентної у своїй справі особистості студента, здатного до цілісного розвитку своїх майбутніх учнів; відмінним є визначення компонентів професійної підготовки вчителя початкових класів, окрім загальноосвітнього, психолого-педагогічного та спеціально-предметного складників грецькими педагогами, окремим компонентом виділяється творча та фізична підготовка);

- досліджено ґенезу професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції від моменту створення перших професійних шкіл і дотепер, розроблено періодизацію названої підготовки (1824 р. - 20-ті рр. XX ст.; 30-ті - перша половина 60-х рр. XX ст.; друга половина 60-х - перша половина 70-х рр. XX ст.; друга половина 70-х рр. XX - початок XXI ст.);

- виявлено особливості діяльності педагогічних навчальних закладів з підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції (перехід від централізованого контролю в галузі вищої освіти до автономного розвитку навчально-виховного процесу, здійснення підготовки вчителя початкових класів університетами, надання переваги під час працевлаштування в початкових школах випускникам з вищою педагогічною освітою, суттєве збільшення терміну навчання з двох до чотирьох років, перехід до європейської двоступеневої підготовки вчителя початкових класів «бакалавр-магістр»);

- здійснено порівняльний аналіз компонентів, змісту і форм професійної підготовки, а також особливостей організації педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах України та Греції (зокрема з'ясовано, що в теоретичній підготовці грецькі навчальні плани більше часу виділяють психолого-педагогічному компоненту, пропонують широкий спектр дисциплін за вибором студентів, містять значну кількість предметів, спрямованих на підготовку вчителя до роботи з дітьми з обмеженими можливостями та учнями різних культурних середовищ; поряд із тим у педагогічних закладах освіти Греції, на відміну від України, менший обсяг навчального часу відведено на педагогічну практику, яка характеризується й меншою варіативністю);

- схарактеризовано та угруповано сучасні тенденції розвитку професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції, до основних з яких віднесено структурно-організаційні та змістово-процесуальні;

- накреслено шляхи використання позитивного досвіду організації професійної підготовки вчителя початкових класів Греції в навчально-виховному процесі ВНЗ України, а саме: збільшення варіативної частини навчального плану; посилення уваги до естетичної та фізичної підготовки студентів, до роботи з дітьми з обмеженими можливостями та учнями різних культурних середовищ; введення європейського компонента до навчальних планів і програм (зокрема таких дисциплін, як «Освіта в Новій Європі», «Європейський та міжнародний простір в освіті», «Європейська інтеграція - виклик освіті», «Європейські освітні програми» тощо); удосконалення педагогічної практики шляхом використання у її процесі різних типів шкіл, проведення пошукової роботи в педагогічній лабораторії з питань розробки навчально-методичного та дидактичного матеріалу тощо.

Конкретизовано термін «професійна підготовка вчителя».

Уведено до наукового обігу маловідомі та невідомі матеріали з обраної проблеми (114 джерел).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, фактичний історико-педагогічний матеріал дослідження використовуються викладачами кафедри педагогіки і психології Маріупольського державного гуманітарного університету під час читання лекцій, проведення семінарських занять та здійснення керівництва курсовими і магістерськими роботами на факультетах грецької філології, іноземних мов, філологічному та історичному (довідка № 295/01-23-08 від 14.03.2008 р.); викладачами кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 01-72 від 03.03.2008 р.) і кафедри педагогіки, психології та методики початкового навчання Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (довідка № 490 від 21.03.2008 р.) під час підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Матеріали дослідження можуть бути використані у викладанні курсів «Порівняльна педагогіка», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки», розробці спецкурсів, навчально-методичних посібників у педагогічних навчальних закладах III-IV рівня акредитації, написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження і його основних висновків забезпечується використанням грецьких архівних та сучасних законодавчих та науково-методичних документів: урядових постанов з питань освіти, законів, президентських указів, доповідей комітетів та комісій; статистичних даних про розвиток освіти й освітніх закладів; навчальних планів та програм з підготовки вчителя початкових класів досліджуваного періоду; використанням науково-педагогічної літератури, матеріалів періодичних видань; застосуванням методів, адекватних меті й завданням дослідження; апробацією матеріалів дисертації на конференціях.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі обговорення матеріалів та основних висновків дисертації на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди й кафедри грецької філології Маріупольського державного гуманітарного університету.

Результати дисертаційної роботи доповідались на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, а саме: «Стратегічні питання світової науки - 2007» (Дніпропетровськ, 2007), «Розвиток еллінізму в Україні у ЧVЙЙЙ - XXI ст.» (Маріуполь, 2007), «Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку» (Полтава, 2006), «Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців» (Кривий Ріг, 2006), а також на науково-практичних конференціях Маріупольського державного гуманітарного університету (2002, 2006, 2008 роки).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 12 одноосібних наукових працях, серед яких: 7 статей у провідних наукових фахових виданнях, 5 тез і виступів на конференціях. Загальний обсяг авторського доробку становить 4,1 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (211 найменувань на 22 сторінках, з яких 113 - іноземними мовами: 2 - англійською, 111 - новогрецькою), 8 таблиць, 8 додатків на 26 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 245 сторінок, основний зміст викладено на 186 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і рівень розробленості обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження, розкрито джерельну базу, методологічну основу, наукову новизну та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію основних результатів дослідження.

У першому розділі «Ступінь дослідженості проблеми професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції» проаналізовано стан вивчення проблеми дослідження в сучасній вітчизняній та грецькій педагогічній науці, зокрема в дисертаційних працях, монографіях, науково-методичних збірниках, довідниково-енциклопедичній літературі та періодичних виданнях.

Установлено, що теоретичні та методологічні питання підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції досліджено в працях І.Матсагураса, А.Казаміаса, М.Кассотакіса, Є. Тараторі-Тсалкатіду, К.Харіса та інших. педагогічний вчитель греція україна

Узагальнення досвіду зазначеної підготовки вчителів початкових класів здійснено в роботах Х.Антоніу, С.Євангелопулоса, Г. Стамелоса та інших. Проблема організації педагогічної практики вивчається Г.Вреттосом, І.Канакісом, А.Капсалісом, К.Маносом, К.Філіппу тощо. Різним аспектам післядипломної педагогічної освіти присвячено праці Д.Вергідіса, Й.Мавройоргоса, М.Панайотіса, П. Полінохронопулу та інших.

Питання історико-педагогічного характеру з проблеми дослідження відображено в роботах К.Анфопулоса, С.Бузакіса, Х.Дзікаса, Г.Спіропулоса тощо.

У вітчизняній педагогічній літературі певні аспекти професійної підготовки вчителів та особливості післядипломної педагогічної освіти у Греції розкрито у статтях О.Проценко. Деякі вчені, такі як А.Василюк, К.Корсак, Л.Пуховська, піддаючи аналізу напрями та тенденції розвитку педагогічної науки в європейських країнах, висвітлюють окремий фактографічний матеріал стосовно професійної підготовки вчительських кадрів у Греції.

Однак, як засвідчує аналіз літератури, у грецькій, а тим більше у вітчизняній педагогічній науці відсутнє цілісне дослідження теорії та практики професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції, що й зумовило цей науковий пошук.

У другому розділі «Організаційно-теоретичні питання професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції» проаналізовано погляди вітчизняних та грецьких учених на проблему сутності, структури та значення професійної підготовки педагогів, досліджено ґенезу та схарактеризовано мережу навчальних закладів з підготовки вчителя початкових класів у Греції.

Установлено, що в українській психолого-педагогічній літературі стосовно підготовки вчителя всіх освітніх ланок і спеціальностей вживаються такі терміни, як «професійна підготовка» та «професійно-педагогічна підготовка». Незважаючи на те, що вченими пропонується широкий спектр інтерпретацій поняття «професійна підготовка», остання більшістю дослідників розуміється як сукупність усіх її складників (традиційно - загальнонаукової, спеціально-предметної, психолого-педагогічної, практичної), забезпечення яких веде до формування готовності вчителя до педагогічної діяльності (К.Авраменко, О.Піскунов, Л.Пуховська).

Термін «професійно-педагогічна підготовка» одні науковці тлумачать як синонім до поняття «професійна підготовка» (О.Абдулліна), інші - як підготовку, що складається з суто педагогічного компонента (О.Пєхота) або психолого-педагогічного та практичного (Л.Хомич), чи з психологічного, педагогічного, методичного компонентів разом з педагогічною практикою (Н.Яцишин).

У грецькій науковій літературі стосовно підготовки педагогічних кадрів найбільш уживаним є термін «професійна підготовка» (ербггелмбфйкЮ кбфЬсфйуз), хоча деякі дослідники, наприклад, А.Казаміас, М.Кассотакіс, розрізняють такі поняття, як «наукова підготовка» (ерйуфзмпнйкЮ кбфЬсфйуз) та «професійна підготовка» (ербггелмбфйкЮ кбфЬсфйуз). Під науковою підготовкою розуміється загальнонауковий та спеціально-предметний компоненти, під професійною - психолого-педагогічний складник разом із педагогічною практикою. Доцільно також підкреслити, що окремі вчені (Х.Антоніу, К.Харіс) ототожнюють такі категорії, як «педагогічна освіта» і «професійна підготовка педагогічних кадрів».

У дисертації розроблено періодизацію підготовки вчителів початкової школи від моменту створення перших професійних шкіл і дотепер, в основу якої покладено соціальні, політичні, правові, економічні та ідеологічні процеси, що відбувались у Греції й зумовлювали заміну одного навчального закладу з підготовки вчителя початкових класів на інший, суттєво впливали на визначення мети, завдань, змісту, форм і методів цієї підготовки.

Перший етап у дослідженні обґрунтовано як етап становлення системи професійної підготовки вчителя початкових класів незалежної Греції (1824 р. - 20-ті рр. XX ст.), характерними ознаками якого були: започаткування перших державних закладів з підготовки вчителя початкових класів, широке запозичення зарубіжного педагогічного досвіду у визначенні змісту, форм і методів підготовки фахівців (англійська система взаємонавчання, дидактичні погляди німецького ученого-педагога Й.Гербарта), вузьке формулювання мети професійної підготовки вчителя початкових класів (дати студентам знання та сформувати вміння, необхідні для навчання дітей грамоти, арифметики, Закону Божого).

До недоліків професійної підготовки вчителя початкових класів на цьому етапі віднесено: сліпе копіювання зарубіжних систем навчання без урахування національних особливостей та традицій у галузі освіти і виховання, безсистемність у наданні педагогічної освіти, постійні зміни типів навчальних закладів з підготовки вчителів початкових класів і терміну навчання в них (від одного до шести років).

Другий етап у дисертації визначено як етап розвитку професійної підготовки вчителя початкових класів (30-ті - перша половина 60-х рр. XX ст.). На основі аналізу архівних документів, урядової документації та науково-педагогічної літератури встановлено, що цей етап характеризувався систематичним наданням педагогічної освіти вчителям початкових класів завдяки створенню педагогічних академій з дворічним терміном навчання (останні вважались середніми спеціальними навчальними закладами, вступ до яких здійснювався на базі повної гімназійної освіти, середній вік абітурієнтів становив 18 років), уточненням мети професійної підготовки вчителя (виховання педагогів, здатних не лише до озброєння учнів певною сумою знань, умінь і навичок, а й готових до забезпечення їхнього всебічного розвитку), суттєвим збагаченням змісту зазначеної підготовки через введення до навчального плану як нових психолого-педагогічних («Методика викладання предметів початкової школи», «Психологія індивідуальних відмінностей», «Психологія розвитку», «Психологія навчання»), так і спеціальних дисциплін («Фізика», «Іноземна мова», «Філософія», «Фізіологія дитини», «Соціологія» тощо), наданням переваги груповій формі організації навчально-виховного процесу.

Проте визначено й недоліки, які заважали прогресивному розвиткові професійної підготовки вчителів у цей період: недостатній термін навчання в педагогічних академіях (два роки), відсутність доступу майбутніх учителів початкових класів до вищої педагогічної освіти, жорсткий централізований контроль за діяльністю педакадемій.

Третій етап - етап спаду у професійній підготовці вчителів початкових класів за часів Диктатури військових (друга половина 60-х - перша половина 70-х рр. XX ст.), який відзначився звуженням мети зазначеної підготовки (виховання законослухняного громадянина, готового до виконання всіх директив з боку керівництва), недостатньою увагою до психолого-педагогічного компонента професійної підготовки вчителя початкових класів, усуненням з навчального плану таких дисциплін, як «Соціологія», «Психологія навчання», «Психологія індивідуальних відмінностей», надмірною ідеологізацією змісту переважної більшості предметів.

У розділі доведено, що четвертий етап, який представлено як етап удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті інтеграційних процесів у Європі і світі (друга половина 70-х рр. XX - початок XXI ст.), відзначився такими позитивними зрушеннями у системі професійної підготовки вчителя початкових класів, як повний перехід до вищої педагогічної освіти завдяки створенню педагогічних відділень початкової освіти в університетах країни (останні на той час отримали повну автономію в побудові навчально-виховного процесу), значне збільшення терміну навчання (від двох до чотирьох років), конкретизація мети (формування компетентної у своїй справі цілісної особистості майбутнього вчителя) та завдань (допомогти студентам усвідомити і сприйняти загальнолюдські цінності, розвивати дослідницькі навички, необхідні вміння для розуміння й подолання сучасних глобальних та регіональних соціальних проблем, забезпечити майбутніх учителів уміннями розвитку в учнів самостійності, певних особистісних якостей, критичного мислення тощо) професійної підготовки, суттєве збагачення її змісту за рахунок введення предметів за вибором студентів та нових дисциплін («Порівняльна педагогіка», «Практична педагогіка з елементами статистики», «Соціологія освіти», «Проблеми освіти й освітня політика», «Економіка освіти», «Навчальні плани, програми, посібники», «Навчання та виховання дітей емігрантів і репатріантів» тощо), розширення форм і методів навчання (наприклад, окрім традиційної лекції, грецькі педагоги почали активно застосовувати лекції-диспути, лекції-дискусії тощо, значну увагу було приділено самостійній роботі студентів), удосконалення педагогічної практики студентів, посилення вимог до професійних якостей випускників (володіння сучасними засобами навчання, Інтернет-технологіями, обов'язкове підвищення свого кваліфікаційного рівня, здатність до дослідницької діяльності тощо), розробка вченими-педагогами країни теоретичних і методологічних засад професійної підготовки «рефлексуючого» вчителя (який характеризується наявністю критичної думки, є творчою особистістю, наділений професійною автономією, має чітку громадянську позицію, є здатним до певних соціальних змін), а також так званого «вчителя-європейця», що повністю відповідає вимогам Болонської угоди.

Установлено, що на цьому етапі більш якісній підготовці вчителів початкових класів заважали: відсутність Держаних стандартів вищої педагогічної освіти, недостатня увага щодо формування в студентів педагогічної майстерності та вмінь застосування педагогічних технологій в навчальному процесі. Це завдання може бути реалізоване під час засвоєння таких дисциплін, як «Основи педагогічної майстерності», «Педагогічні технології в початковій школі» тощо, які входять до інваріантної частини українських навчальних планів підготовки вчителя початкових класів.

У третьому розділі «Досвід професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції» здійснено аналіз форм професійної підготовки вчителя початкових класів, визначено особливості організації педагогічної практики, тенденції розвитку названої підготовки, накреслено шляхи творчого використання позитивного грецького досвіду в навчально-виховному процесі ВНЗ України.

У дисертації встановлено, що в педагогічних навчальних закладах Греції досліджуваного періоду застосовувались традиційні для української педагогіки форми організації навчального процесу, а саме: лекція, семінарські та лабораторні заняття, самостійна робота студентів, екскурсії. Окрім цього, у грецькій педагогічній літературі до форм професійної підготовки вчителя віднесені курсові і дипломні роботи та педагогічна практика. На відміну від української системи організації вищої освіти, присутність на лекціях від грецьких студентів не вимагалась, однак відвідування і виконання програми з усіх інших форм навчального процесу було обов'язковим. Стосовно дипломної роботи зазначимо, що майбутнім учителям надавалась можливість замінити її написання складанням іспитів з установленої кількості дисциплін за вибором.

У ході вивчення психолого-педагогічних джерел та відповідної документації виділено особливості організації педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів у сучасній Греції. Установлено, що в педагогічних академіях ця практика здійснювалась за єдиною програмою, яка розроблялася Міністерством національної освіти і релігії Греції й була спрямована здебільшого на формування в студентів основних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу. До провідних видів педпрактики належали: практика-спостереження, пробні уроки та переддипломна практика. Як свідчить проведений аналіз, серед форм та методів роботи майбутніх учителів у період педагогічної практики застосовувались: спостереження за здійсненням навчально-виховного процесу досвідченими вчителями шкіл та викладачами педагогічних академій, аналіз уроків учителів, викладачів та однокурсників, самостійне проведення уроків та їх самоаналіз. На університетських педагогічних відділеннях початкової освіти види, форми і терміни проведення педагогічної практики визначались кожним відділенням окремо. Основною її метою було проголошено не стільки формування в майбутніх фахівців певної суми вмінь і навичок, скільки виховання нового типу вчителя, який би відповідав сучасним вимогам, поставленим перед педагогічними працівниками (здатність до дослідницької діяльності, до роботи з різнорідним учнівським контингентом тощо). Позитивним в організації педагогічної практики було: обов'язкове відвідування студентами різних типів шкіл (експериментальна, спеціальна, малокомплектна); робота в педагогічній лабораторії; написання курсових і дипломних робіт на основі спостережень, здійснених під час педагогічної практики, проходження педпрактики в умовах полікультурного класу.

До недоліків організації педагогічної практики віднесено: впровадження останньої лише з V-VI семестру; недостатній обсяг часу, який відводився на її проведення (наприклад, на педагогічному відділенні початкової освіти Афінського університету педпрактиці відводилось лише 2,1% від загального обсягу навчального часу); відсутність у системі організації педагогічної практики таких її видів, як позакласна виховна робота, літня педагогічна практика в дитячих таборах тощо.

Аналіз особливостей професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції дозволив виділити структурно-організаційні (повний перехід до університетської педагогічної освіти, підвищення професійного рівня випускників педагогічних академій, поступовий відхід від структурних відмінностей у підготовці вчителів початкової і середньої школи, децентралізація в галузі вищої освіти, а відповідно, й у підготовці вчителів початкових класів, упровадження основних принципів Болонського процесу в систему підготовки вчителів початкових класів) та змістово-процесуальні (повна автономія педагогічних відділень початкової освіти в розробці навчальних планів, збагачення варіативної частини останніх, зростання значення і ролі професійної підготовки «рефлексуючого» вчителя, введення європейського компонента до навчальних планів і програм підготовки вчителя початкових класів, підвищення ролі педагогічної практики, посилення уваги до проблеми навчання і виховання дітей з особливими потребами) тенденції розвитку цієї підготовки.

У дисертаційній роботі узагальнено позитивний досвід організації професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції та накреслено шляхи його використання в навчально-виховному процесі ВНЗ України. Це, передусім, удосконалення організаційного, наукового та методичного забезпечення двоциклової підготовки вчителя початкових класів. Щодо підготовки бакалаврів та спеціалістів, то корисним, на нашу думку, було б:

- збільшення варіативної частини навчального плану, що дасть можливість враховувати особистісні потреби, запити й інтереси майбутніх учителів початкових класів;

- введення дисциплін, що сприятимуть підготовці студентів до навчання та виховання дітей з особливими потребами (наприклад, «Спеціальне виховання», «Психопатологія та психічне здоров'я дитини», «Виховання дітей з особливими потребами», «Виховання дітей з порушенням зору/слуху» тощо); включення до програми з педагогічної практики відвідування спеціальної школи; актуалізація проведення дисертаційних досліджень у галузі спеціальної освіти і виховання, увага до яких ще є недостатньою;

- збагачення навчальних планів і програм предметами з «європейським змістом» відповідно до вимог Болонського процесу. Засвоєння таких дисциплін, як «Освіта в Новій Європі», «Європейський та міжнародний простір в освіті», «Європейська інтеграція - виклик освіті», «Європейські освітні програми» тощо дозволить майбутнім учителям усвідомити не тільки переваги, які їм надаються як студентам європейських вищих навчальних закладів (можливість безпосереднього спілкування і співпраці із зарубіжними ВНЗ, легкий перехід від одного напряму навчання до іншого, спрощення процедури взаємовизнання дипломів і кваліфікацій), а й певні вимоги, що до них висуваються (постійне підвищення свого професійного рівня як основної умови конкурентоспроможності на ринку праці, освоєння сучасних мульти-, медіа- засобів навчання тощо);

- включення до навчального курсу з порівняльної педагогіки тем з міжнаціональної освіти та виховання (наприклад, «Міжнаціональна педагогіка й дидактика», «Іноземні школи та школи для національних меншин», «Міжнаціональне спілкування та виховання», «Еміграція й освіта» тощо) з метою підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи у полікультурному колективі. У ході викладання цих дисциплін студенти мають засвоїти не лише теоретичні положення, а й отримати практичний досвід роботи з дітьми різних національностей (відвідування занять у полікультурному класі, розробка полікультурного букваря, практика навчання української мови іноземних громадян тощо);

- використання різних типів шкіл для педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів, налагодження роботи студентів у педагогічній лабораторії з метою формування в них умінь і навичок виготовлення дидактичного матеріалу, розробки експериментальних засобів навчання тощо;

- посилення уваги до творчої (естетичної) та фізичної підготовки майбутніх учителів початкових класів, розуміння останньої як окремого повноцінного компонента професійної підготовки педагогічних кадрів початкової школи.

Щодо підготовки магістрів, то вважаємо, що вступ до магістратури має здійснюватись на основі конкурсних іспитів. Студентам має бути запропоновано на вибір декілька навчальних програм, після завершення яких випускники зможуть отримати певну спеціалізацію, наприклад, «Учитель спеціальної школи», «Учитель полікультурного класу» тощо. Термін навчання може становити від одного до двох з половиною років залежно від обраної програми.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. У дисертації доведено недостатній ступінь наукової розробленості у вітчизняній педагогічній літературі проблеми професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції, країні з давніми історико-культурними традиціями та тісними зв'язками з Україною в усіх галузях народного господарства, науки, культури й освіти.

2. Здійснено порівняльний аналіз поглядів вітчизняних та грецьких науковців на проблему сутності, структури та значення професійної підготовки вчителя початкових класів. З'ясовано, що загальним є розуміння дослідниками обох країн професійної підготовки вчителя як процесу і результату здобуття педагогічної освіти, кінцевою метою якої вченими проголошується формування особистості студентів, здатних до творчого цілісного розвитку своїх майбутніх учнів. Відмінним є визначення компонентів професійної підготовки вчителя початкових класів, виділення грецькими педагогами як окремого складника творчої та фізичної підготовки.

У ході порівняльного аналізу змісту і форм професійної підготовки, а також особливостей організації педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах України та Греції встановлено, що в теоретичній підготовці грецькі навчальні плани, на відміну від українських, більше часу приділяють психолого-педагогічній підготовці, пропонують широкий спектр дисциплін за вибором студентів, містять значну кількість предметів, спрямованих на підготовку вчителя до роботи з дітьми з обмеженими можливостями та з учнями різних культурних середовищ. Натомість у вітчизняних педагогічних закладах освіти, порівняно з грецькими, більша частина навчального часу відводиться на педагогічну практику, яка характеризується більшою варіативністю.

3. Досліджено ґенезу професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції від моменту створення перших професійних шкіл і дотепер, розроблено періодизацію названої підготовки, в основу якої покладено соціально-економічні, політико-правові та культурні процеси, що відбувались у Греції й зумовлювали зміни в мережі, змісті, формах і методах професійної підготовки вчителів для початкової ланки освіти.

I етап (1824 р. - 20-ті рр. XX ст.) супроводжувався започаткуванням перших державних педагогічних навчальних закладів з підготовки вчителів початкових класів, вузьким тлумаченням мети їхньої професійної підготовки, копіюванням зарубіжних систем організації навчально-виховного процесу, безсистемністю в наданні педагогічної освіти.

II етап (30-ті - перша половина 60-х рр. XX ст.) характеризувався організацією систематичної педагогічної освіти вчителів початкових класів завдяки створенню педагогічних академій, уточненням мети та суттєвим збагаченням змісту, форм і методів професійної підготовки вчителів, наданням переваги груповій формі навчання.

III етап (друга половина 60-х - перша половина 70-х рр. XX ст.) відзначився посиленням контролю з боку уряду Диктатури військових не тільки за організацією та здійсненням навчально-виховного процесу в педагогічних академіях, а й за особистим життям і поведінкою студентів, які насамперед мали стати законослухняними громадянами. Це призвело до звуження мети та недооцінки психолого-педагогічного компонента професійної підготовки вчителя початкових класів, а також до надмірної ідеологізації змісту багатьох предметів.

IV етап (друга половина 70-х рр. XX - початок XXI ст.) супроводжувався вдосконаленням професійної підготовки вчителя початкових класів завдяки поступовому переходу до вищої педагогічної освіти, створенню педагогічних відділень початкової освіти в університетах країни, отриманню автономії в побудові навчально-виховного процесу, збільшенню терміну навчання (від двох до чотирьох років), розширенню мети професійної підготовки вчителів, суттєвому збагаченню змісту, методів і форм останньої, удосконаленню педагогічної практики, посиленню вимог до професійних якостей випускників.

4. Проаналізовано форми професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції. З'ясовано, що основні з них (лекція, семінарські та лабораторні заняття, самостійна робота студентів, екскурсії) є традиційними і для організації навчального процесу в українських педагогічних навчальних закладах. Окрім цього, грецькі науковці до форм професійної підготовки включають фахівців курсові й дипломні роботи та педагогічну практику.

5. Виділено види педагогічної практики (практика-спостереження, пробні уроки, переддипломна практика) і форми та методи її організації (спостереження за здійсненням навчально-виховного процесу досвідченими вчителями шкіл та викладачами педагогічних навчальних закладів, аналіз уроків учителів, викладачів та однокурсників, самостійне проведення уроків та їх самоаналіз, відвідування різних типів шкіл, праця в педагогічній лабораторії, написання наукової роботи на основі спостережень, під час педагогічної практики). Проаналізовано вплив теоретичних розробок грецьких науковців на досвід організації педагогічної практики.

6. До основних структурно-організаційних тенденцій розвитку професійної підготовки вчителя початкових класів віднесено: перехід до університетської педагогічної освіти та децентралізацію в галузі вищої освіти, а відповідно, і в підготовці вчителів початкових класів. Серед змістово-процесуальних важливого значення набули: повна автономія педагогічних відділень початкової освіти в розробці навчальних планів та зростання значення і ролі професійної підготовки «рефлексуючого» вчителя.

7. У дисертаційній роботі визначено можливості творчого використання теоретичних ідей і практичного досвіду організації професійної підготовки вчителя початкових класів Греції в навчально-виховному процесі ВНЗ України. Це, передусім, збільшення варіативної частини навчального плану підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів; посилення уваги до творчої (естетичної) та фізичної підготовки майбутніх учителів початкових класів, а також до роботи з дітьми з обмеженими можливостями та учнями різних культурних середовищ; введення європейського компонента до навчальних планів і програм; удосконалення педагогічної практики шляхом використання з цією метою різних типів шкіл, а також педагогічних лабораторій тощо.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, яка вивчається. Подальшої розробки потребують питання становлення й розвитку системи професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції, порівняльного аналізу мети, завдань, змісту, форм та методів підготовки фахівців для початкової школи в педагогічних навчальних закладах України та Греції.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗМІСТУ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

I. Статті в наукових фахових виданнях:

1. Войтова Ю. М. Державна політика Греції стосовно педагогічної освіти сучасного вчителя / Ю. М. Войтова // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. пр. - Харків: Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2003. - Вип. 10. - С. 83-88.

2. Короткова Ю. М. Проблема філософських факультетів з підготовки викладачів гуманітарного профілю у Греції / Ю. М. Короткова // Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. - Харків: Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2004. - Вип. 25. - С. 168-175.

3. Короткова Ю. М. Структура навчальних планів педагогічних відділень початкової освіти Греції / Ю. М. Короткова // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. пр. - Кривий Ріг: Криворізький держ. пед. ун-т, 2006. - Вип. 15. - С. 73-78.

4. Короткова Ю. М. Деякі особливості діяльності педагогічних відділень початкової освіти у Греції / Ю. М. Короткова // Імідж сучасного педагога: Розвиток управлінського потенціалу керівника. - 2006. - № 3-4. - С. 123-125.

5. Короткова Ю. М. Організація практичної підготовки вчителів початкових класів на педагогічних відділеннях початкової освіти Греції / Ю. М. Короткова // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. - Слов'янськ: Слов'янський держ. пед. ун-т, 2006. - Вип. XXXIII. - С. 32-38.

6. Короткова Ю. М. Особливості професійно-педагогічної підготовки вчителів початкових класів у Греції / Ю. М. Короткова // Рідна школа. - 2006. - № 10. - С. 74-77.

7. Короткова Ю. М. Досвід впровадження Болонського процесу у систему професійної підготовки вчителів початкових класів у Греції / Ю. М. Короткова // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. - Слов'янськ: Слов'янський держ. пед. ун-т, 2007. - Вип. XXXVIII. - С. 112-116.

II. Матеріали конференцій:

8. Войтова Ю. М. Сучасні тенденції організації дошкільної та середньої освіти в Греції / Ю. М. Войтова // матеріали IV підсумкової наук.-практ. конф викладачів МГІ, (Маріуполь, лютий 2002) / Маріупольський гуманітарний інститут. - Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут. - 2002. - С. 143-146.

9. Короткова Ю. М. Розвиток початкової освіти та проблема підготовки вчителя початкових класів у Греції / Ю. М. Короткова // матеріали VIII підсумкової наук.-практ. конф. викладачів МДГУ [«Актуальні проблеми науки та освіти»], (Маріуполь, 2 лютого 2006) / Маріупольський держ. гуманітарний ун-т. - Маріуполь: Маріупольський держ. гуманітарний ун-т, 2006. - Ч. 2. - С. 114-115.

10. Короткова Ю. М. Досвід організації педагогічної практики майбутніх вчителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах України та Греції / Ю. М. Короткова // материалы II междунар. науч.-практ. конф. [«Стратегические вопросы мировой науки - 2007»], (Днепропетровск, 15-28 февраля 2007). - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Том 1. - С. 13-16.

11. Короткова Ю. М. Організація університетської освіти у сучасній Греції / Ю. М. Короткова // зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. [«Розвиток еллінізму в Україні у ЧVЙЙЙ - XXI ст.»], (Маріуполь, 21-23 травня 2007) / Маріупольський держ. гуманітарний ун-т. - Маріуполь: Маріупольський держ. гуманітарний ун-т, 2007. - С. 244-246.

12. Короткова Ю. М. Реалізація ідеї освіти і навчання протягом життя у Греції (на матеріалі педагогічних спеціальностей) / Ю. М. Короткова // матеріали X підсумкової наук.-практ. конф. викладачів МДГУ [«Актуальні проблеми науки та освіти»], (Маріуполь, 1 лютого 2008) / Маріупольський держ. гуманітарний ун-т. - Маріуполь: Маріупольський держ. гуманітарний ун-т, 2008. - С. 159-161.

АНОТАЦІЇ

Короткова Ю.М. Професійна підготовка вчителя початкових класів у сучасній Греції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 2008.

У дисертації вперше в українській історико-педагогічній науці здійснено цілісне дослідження теорії та практики професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасній Греції.

Проведено порівняльний аналіз поглядів українських та грецьких учених на сутність, структуру і значення професійної підготовки вчителя початкових класів. Розглянуто ґенезу й розроблено періодизацію професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції з 1824 р. і до початку ЧЧЙ ст. З'ясовано умови і виявлено особливості діяльності навчальних педагогічних закладів з підготовки вчителя початкових класів на сучасному етапі.

Досліджено зміст і форми професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції в означений період.

Визначено й схарактеризовано сучасні організаційно-структурні та змістово-процесуальні тенденції розвитку професійної підготовки вчителя початкових класів у Греції. Узагальнено позитивний грецький досвід з метою впроваждення його в навчально-виховний процес ВНЗ України.

Ключові слова: професійна підготовка, вчитель початкових класів, сучасна Греція, педагогічні навчальні заклади, зміст, форми й тенденції розвитку професійної підготовки, педагогічна практика.

Короткова Ю.М. Профессиональная подготовка учителя начальных классов в современной Греции. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, Харьков, 2008.

В работе впервые в отечественной историко-педагогической науке осуществлено целостное исследование теории и практики профессиональной подготовки учителя начальных классов в современной Греции.

Основываясь на многочисленных отечественных и греческих научных источниках, показано, что в педагогической теории категория «профессиональная подготовка учителя» нашла самое широкое отражение. Анализ спектра её интерпретаций позволил выделить основные подходы учёных Украины и Греции к определению сущности и структуры данного понятия, задач профессиональной подготовки педагогических кадров, в том числе и начальной школы, а также определить общее и отличительное во взглядах исследователей двух стран на данную проблему.

Широкий круг используемых научных работ, архивных документов, источников на иностранном языке позволил детально проанализировать генезис профессиональной подготовки учителя начальных классов в Греции. Доказана прямая зависимость педагогического образования от социально-экономических, политических и культурных факторов развития греческого общества, которые обусловливали реструктуризацию учебных заведений по подготовке учителя начальных классов, оказывали существенное влияние на изменение целей, задач, содержания, форм и методов профессиональной подготовки.