Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АВТОРЕФЕРАТ

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка.

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор Лещенко Марія Петрівна, завідувач кафедри педагогіки Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Онищук Людмила Анатоліївна, професор кафедри теорії та історії педагогіки Гуманітарного інституту Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Антонова Олена Євгеніївна, доцент кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка, м. Житомир.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 22 листопада 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Результативне вирішення оновлених освітніх завдань, визначених у Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Державній програмі “Вчитель”, залежить від якості професійної підготовки педагога, зокрема вчителя початкових класів. Підготовка нової генерації вчителів початкових класів спрямована на усвідомлення необхідності створення позитивного навчального середовища шляхом активізації інтелектуальних і почуттєво-емоційних ресурсів кожного учня. Реалізація такого підходу в початковій ланці освіти закладає основи демократизації сучасної школи, сприяє утвердженню діалогічного підходу до навчального спілкування, уможливлює організацію ефективної педагогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Тому виникає необхідність застосування у професійній освіті відповідних інтерактивних педагогічних технологій.

Дослідженню проблеми професійної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах присвячені роботи В. Андрущенка, О. Антонової, С. Гончаренка, І. Зязюна, М. Лещенко, Н. Ничкало, О. Семеног, С. Сисоєвої, Л. Хомич та ін. Особливого значення формуванню у майбутніх учителів умінь застосовувати інтерактивні технології надають сучасні зарубіжні педагоги-дослідники С. Мургатройд (S. Murgatroyd), Х. Реттер (H. Retter), К. Фопель (K. Vopel) та ін.

Питанням організації інтерактивного навчання в основній і старшій школі присвячені роботи сучасних науковців: Л. Карамушки, М. Малигіної, Т. Пироженко, О. Пометун, Г. Сиротенко та ін. На визначальній ролі демократичних та особистісно розвивальних орієнтирів сучасної початкової школи наголошують вчені: Н. Бібік, М. Вашуленко, Л. Онищук, О. Савченко та ін.

На проблемі активізації й демократизації педагогічного спілкування зосереджувалася увага видатних педагогів: Ш. Амонашвілі, В. Верховинця, С. Русової, В. Сухомлинського та ін. Дослідження цього питання у психологічній науці представлено у фундаментальних працях Л. Виготського, В. Давидова, Д. Ельконіна, А. Петровського та ін.

Разом з тим у вітчизняній педагогіці відсутні наукові праці, в яких обґрунтовано теорію і практику підготовки майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Аналіз наукових джерел і практичного педагогічного досвіду підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій, а також стану використання означених технологій у практиці початкової школи дало можливість виявити невідповідності між:

оновленими освітніми цілями щодо забезпечення навчальної і соціальної взаємодії учнів у навчально-виховному процесі та низьким рівнем організації цієї діяльності на практиці;

потребами сучасної школи щодо високого рівня готовності вчителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій і не розробленістю змісту підготовки майбутніх учителів початкових класів до відповідного виду діяльності;

сучасними вимогами до науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій і відсутністю необхідних науково-методичних матеріалів.

Актуальність і практична спрямованість проблеми, її недостатнє висвітлення в науковій літературі, а також потреба вищих навчальних закладів у вдосконаленні професійної підготовки студентів зумовили вибір теми дослідження - “Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри початкової та дошкільної освіти Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка “Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у дошкільних закладах і початкових класах загальноосвітніх шкіл”. Тема дисертації затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету (протокол №10 від 3 квітня 2006 року), та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 26 вересня 2006 року).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Мета дослідження - науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Концептуальна ідея дослідження. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій ґрунтується на розвитку в нього педагогічної майстерності, що виявляється в уміннях поєднувати абстрактне і конкретне, загальне й особистісне, раціональне й почуттєве та передбачає оволодіння алгоритмом реалізації інтерактивного спілкування, який включає чотири функціонально пов'язані етапи (мотивація, рефлексія, інтеракція, саморефлексія). В інтерактивному навчанні особливого значення набувають уміння педагога створювати позитивне навчальне середовище, залучаючи учнів до навчальної взаємодії через активізацію рефлексії, стимулюючи їхнє прагнення відчувати і осмислювати позитивне ставлення до себе і світу в цілому. Важливу роль відіграє діагностика готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій та визначення педагогічних умов оптимальної професійної підготовки студентів до інтерактивної освітньої діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність підготовки майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій підвищиться, якщо забезпечити педагогічні умови професійної підготовки студентів до зазначеної діяльності, а саме сформувати у них прогностичну, комунікативно-рефлексивну компетенції та креативно-інтерактивну педагогічну майстерність.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези дослідження визначено завдання дослідження:

Обґрунтувати теоретичні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Виявити особливості використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій.

Визначити критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Розробити методичні рекомендації для майбутніх учителів початкових класів щодо використання інтерактивних педагогічних технологій.

Методологічну основу дослідження становлять принципи демократизації і гуманізації, варіативності і диверсифікації змісту професійної освіти; положення теорії комунікації і соціальної взаємодії; діалогічний, діяльнісний, функціональний та міждисциплінарний підходи; основні положення педагогічної прогностики, концепція розвитку педагогічної майстерності майбутнього вчителя.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки наукових праць з проблем: філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); професійної педагогіки (С. Гончаренко, М. Лещенко, Н. Ничкало, О. Пєхота, С. Сисоєва, Л. Хомич та ін.); інтерактивного навчання (О. Пометун, Г. Сиротенко, К. Фопель, О.Г. Ярошенко та ін.); рефлексивного навчання (М. Боцманов, Я. Бугерко, Н. Вітрогон, А. Захарова, М. Корнєв, В. Рубцов, І. Семенов, С. Степанов, Г. Цукерман, та ін.); розвитку особистості молодшого школяра у процесі педагогічної взаємодії (Ш. Амонашвілі, В. Верховинець, В. Давидов, О. Ривін, С. Русова, В. Сухомлинський та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези на різних етапах дослідження використовувалися такі методи: теоретичні - аналіз та узагальнення теоретичних положень і підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері підготовки майбутнього вчителя, навчання, виховання та розвитку молодших школярів; аналіз, синтез філософської, психологічної, педагогічної літератури з метою обґрунтування концептуальних засад підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; підбору та структурування змісту навчального матеріалу, спрямованого на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; аналіз сучасного стану впровадження інтерактивних педагогічних технологій у навчально-виховний процес початкової школи; узагальнення теоретичних та експериментальних даних; емпіричні - педагогічні спостереження та самоспостереження, опитування (анкетування, тестування, бесіди), тестування студентів і вчителів з метою виявлення знань, умінь і навичок щодо використання інтерактивних педагогічних технологій; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) використовувався для виявлення педагогічних умов, динаміки підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій і визначення ефективності педагогічних умов підготовки; методи математичної статистики і комп'ютерна обробка експериментальних даних, що забезпечили достовірність результатів дослідження.

Організація та етапи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося впродовж 2003 - 2008 років.

На першому етапі (2003 - 2004) здійснено аналіз теоретичних основ підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; вивчено стан розробленості означеної проблеми в педагогічній теорії і практиці; проведено констатувальний експеримент, визначено стан упровадження зазначених технологій у практику початкової школи; з'ясовано особливості використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі; визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, побудовано гіпотезу; визначено критерії, показники готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

На другому етапі (2004 - 2006) узагальнено та систематизовано дослідницькі матеріали з підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; розроблено та експериментально перевірено методику інтерактивного навчання молодших школярів; визначено концептуальні підходи до формування готовності щодо використання зазначених технологій; розроблено експериментальну модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; розпочато формувальний експеримент.

На третьому етапі (2006 - 2008) було завершено формувальний експеримент, здійснено перевірку ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій з подальшим осмисленням, узагальненням та опрацюванням результатів дослідно-експериментальної діяльності. педагогічний вчитель інтерактивний технологія

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на педагогічних факультетах Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (м. Полтава), Київського міського педагогічного університету імені Б. Грінченка (м. Київ). Експериментальна перевірка особливостей застосування вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій здійснювалася в авторській школі “Чарівний світ” і гімназії № 6 м. Полтави.

В експериментальному дослідженні брали участь 819 чоловік, серед яких 677 студентів психолого-педагогічних факультетів педагогічних університетів, 35 учителів початкових класів та 107 молодших школярів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій (забезпечення інтерактивно-рефлексивного спрямування цільового, мотиваційно-стимуляційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулятивного та оцінювально-результативного компонентів підготовки), критерії готовності студентів до використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі (прогностична компетенція, комунікативно-рефлексивна компетенція і креативно-інтерактивна педагогічна майстерність), особливості використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі; доповнено змістовий компонент професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах шляхом удосконалення змісту педагогічних дисциплін і впровадження спецкурсу; подальшого розвитку набули положення щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів на основі системного, діяльнісного та особистісно-розвивального підходів.

Теоретичне значення дослідження становить: наукове обґрунтування сутності інтерактивних педагогічних технологій; виявлення психолого-педагогічних основ інтерактивного навчання; з'ясування теоретичних основ підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; обґрунтування змісту та структури формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; висновок про доцільність інтерактивно-рефлексивного спрямування професійної підготовки педагогів; виявлення особливостей використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено навчальну програму, науково-методичні рекомендації та комплекс навчально-методичного забезпечення з курсу „Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів” (для студентів педагогічних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації); розроблено методику проведення інтерактивних занять для молодших школярів з «Мистецтва спілкування», інтерактивні педагогічні технології для різних навчальних предметів. Матеріали дослідження можуть використовуватися у післядипломній педагогічній освіті.

Положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів упроваджено в навчально-виховний процес Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 5832/01-37/29 від 07.11.2007 р.), Київського міського університету імені Б. Грінченка (довідка № 449 від 08.10.2007 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/1910 від 30.10.2007 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 35/03-а від 28.01.2008 р.) в авторській школі “Чарівний світ” м. Полтави (довідка № 143 від 06.09.2007 р.), гімназії № 6 м. Полтави (довідка № 203 від 06.11.2007 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень; логіко-системним аналізом літературних джерел; достатньою тривалістю дослідно-експериментальної роботи, відповідністю використаних методів дослідження його меті, гіпотезі й завданням; репрезентативністю одержаних результатів; поєднанням кількісного та якісного аналізів дослідних даних; ефективністю впроваджених у практику експериментальних програм.

Положення, що виносяться на захист:

для діагностики рівня сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій доцільно застосовувати такі критерії: прогностичну, комунікативно-рефлексивну компетенції та креативно-інтерактивну педагогічну майстерність;

особливостями використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій є: цілеспрямоване забезпечення емоційних контактів та позитивних комунікативних переживань у процесі взаємодії з метою творення позитивного навчального середовища; гармонійне поєднання пізнавальної і фізичної активності учнів; мотивація та активізація рефлексії учнів у навчально-виховному процесі; системне навчання молодших школярів різних форм і методів навчальної взаємодії; створення казкової навчально-пізнавальної реальності; формування навичок соціальної взаємодії учнів; стимулювання батьків до інтерактивного спілкування в родинах;

педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій є такі: спрямованість навчально-виховного процесу на формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; стимуляція та мотивація навчальної активності студентів, спрямована на розвиток позитивної рефлексії щодо використання інтерактивних педагогічних технологій; розширення та доповнення змісту психолого-педагогічних дисциплін і реалізація спецкурсу “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів”; забезпечення практико орієнтованого підходу професійної підготовки майбутніх учителів до використання інтерактивних педагогічних технологій, який полягає в застосуванні педагогічних форм і методів інтерактивно-рефлексивного спрямування; поєднання контролю і самоконтролю за якістю вирішення поставлених завдань, а також оцінювання викладачем навчальних досягнень студентів і самооцінювання ними власних результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися і дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри початкової та дошкільної освіти Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Матеріали дослідження оприлюднювалися на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: на міжнародних науково-практичних конференціях: “Розвивальна освіта та багатовимірний досвід особистості” (Полтава-Харків, 2005 р.), “Фольклорна спадщина Полтавщини: шляхи збереження, розвитку та популяризації” (Полтава, 2006 р.), “Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями” (Полтава-Київ, 2007 р.), “Родина на початку ІІІ тисячоліття і її проблеми” (м. Пьотрков Трибунальський, Польща, 2007), міжнародних науково-практичних семінарах “Треті педагогічні читання пам'яті О.П. Рудницької” (Київ, 2005 р.), “П'яті педагогічні читання пам'яті професора О.П. Рудницької” (Київ, 2007 р.), міжнародній гіпермедійній конференції “Активізація креативного потенціалу майбутнього педагога: теорія і практика” (Полтава, 2006 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Перспективи реформування предмету “Фізичне виховання” у вищих навчальних закладах України ПМУ рівнів акредитації” (Полтава, 2004 р.) “Організація навчальних закладів III - IV рівнів акредитації як соціально-педагогічних комплексів” (Полтава, 2005 р.), “Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах європейського виміру” (Полтава, 2006 р.), “Педагогічна майстерність: Становлення і шляхи розвитку” (Полтава, 2006 р.), “Педагогічні та соціально-педагогічні аспекти виховання у контексті сучасного європейського виміру” (Полтава, 2006 р.), “Образотворче мистецтво у контексті сучасності” (Полтава, 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 14 одноосібних наукових працях, у тому числі: 6 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 5 статей - у збірниках матеріалів конференцій, 1 брошура з методичними рекомендаціями, 2 навчальні програми.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (272 найменування, з них 4 - іноземною мовою). Повний обсяг дисертації становить 332 сторінки, основний текст займає 226 сторінок. Робота містить 6 таблиць, 7 рисунків. Обсяг додатків складає 79 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, концепцію, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретичні основи, етапи, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі - “Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій” - охарактеризовано концептуальні підходи професійної підготовки вчителя до застосування інтерактивних педагогічних технологій, визначено психологічні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

На основі наукового аналізу літератури з проблеми дослідження з'ясовано, що інтерактивні педагогічні технології розглядають як такі, що передбачають активну взаємодію учасників навчально-виховного процесу і застосовуються вчителями переважно в середніх і старших класах загальноосвітніх шкіл (Л. Карамушка, М. Кларін, М. Малигіна, Л. Пироженко, О. Пометун, Г. Сиротенко).

У професійній підготовці майбутнього вчителя щодо розвитку його інтерактивних умінь визначальне місце займає наукова школа педагогічної майстерності І. Зязюна. Особлива увага надається забезпеченню особистісної свободи школярів, стимулюванню рефлексії учнів, включенню в навчальний процес не лише пізнавальної, а й почуттєво-особистісної сфери дитини, трактуванню навчального заняття як мистецького дійства. Такий підхід, на думку представників наукової школи І. Зязюна (М. Лещенко, В. Пилипчука, О. Семеног, С. Сисоєвої, М. Солдатенка), може забезпечити вчитель, який володіє дидактичними, перцептивними, організаторськими, комунікативними вміннями, має високий рівень педагогічної уяви, емпатії, рефлексії, творчості. Ідеї педагогічної майстерності І. Зязюна в контексті підготовки вчителів початкових класів розвинені у працях М. Лещенко (творення казкової навчально-пізнавальної реальності), Л. Хомич (системний підхід до психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів), Н. Сулаєвої (дидактичні засади підготовки вчителів до використання мистецької гри), Л. Зімакової (підготовка вчителя до використання драматичного мистецтва), О. Рудич (підготовка вчителя до інтерактивного спілкування в ході навчання англійської мови). Особлива увага науковців надається забезпеченню особистісної свободи молодших школярів, стимулюванню їх рефлексії, включенню в навчальний процес не лише пізнавальної, а й почуттєво-особистісної сфери дитини, трактуванню навчального заняття як мистецького дійства.

У ході дослідження здійснено також аналіз зарубіжних концепцій підготовки вчителів до застосування інтерактивних педагогічних технологій (американських, німецьких). Особливе місце серед них займає німецька наукова школа (Х. Крюгер, С. Мургатройд, Х. Реттер та ін.), про що свідчать багаточисленні публікації з означеної проблематики, а також включення до змісту професійної підготовки вчителів таких курсів, як: “Педагогіка спілкування”, “Комунікативна дидактика”. Німецькі вчені виокремлюють рефлексивну педагогіку як теорію, спрямовуючи вчителя на застосування педагогічних інтерактивних технологій, які, не заперечуючи використання педагогічних традицій, ґрунтуються на естетизованій педагогічній реакції в аспекті реальної ситуації. Аналіз результатів дисертаційних досліджень М.Нагач, В. Дикань дозволив також з'ясувати сутність рефлексивної моделі підготовки вчителів у вищих навчальних закладах США.

Вивчення філософських, психологічних і педагогічних джерел щодо концептуальних підходів до організації інтерактивного навчання дало змогу визначити “інтерактивні педагогічні технології” як педагогічні технології, що передбачають стимулювання позитивної рефлексії в умовах активної взаємодії учасників навчально-виховного процесу та спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності, виховання та особистісний розвиток кожного учня. Визначальне значення рефлексії в інтерактивному навчанні доведено вченими-психологами, які наголошують, що явища рефлексії та інтеракції є взаємозалежними і взаємостимулюючими (Е. Дубовська, М. Кларін, Н. Поливанова, В. Рубцов, Є. Семьонов, М. Семенова, І. Улановська, Г. Щедровицький, О. Яркіна та ін.).

У дисертації, на основі аналізу праць науковців (Г. Андрєєвої, В. Семиченко, Л. Велитченко, І. Семьонова, С. Степанова та ін.), визначено психологічні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій. Особливе значення мають такі положення: педагогічна взаємодія - це інтерактивний простір, який є дидактичним за змістом і особистісним за формою; серед усіх можливих видів соціальної активності, інтеракція сприяє ефективній організації спільної діяльності, що ґрунтується на кооперації та продуктивній конфліктності; активізація в навчально-виховному процесі інтелектуальної, особистісної, комунікативної і кооперативної рефлексії сприяє формуванню готовності майбутнього вчителя до застосування інтерактивних педагогічних технологій; ефективну підготовку майбутнього вчителя до застосування інтерактивних педагогічних технологій забезпечує використання ігрових і симулятивних видів навчання.

У другому розділі - “Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій” - виявлено особливості використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій, обґрунтовано критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій, охарактеризовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання зазначених технологій.

Для визначення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій на першому етапі констатувального експерименту було виявлено стан їх застосування у початковій школі. Аналіз стану використання інтерактивних педагогічних технологій продемонстрував недостатнє впровадження їх у практику початкової школи: не усвідомлення більшістю педагогами необхідності організації інтерактивного навчання, відсутність умінь використовувати інтерактивні педагогічні технології, низький рівень сформованості у школярів навичок інтеракції та здатності до рефлексії у процесі навчання.

На другому етапі констатувального експерименту з'ясовувалися особливості використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій. Було розроблено авторську методику використання інтерактивних педагогічних технологій на різних уроках у початковій школі, а також у виховній роботі, що було впроваджено у навчально-виховний процес авторської школи “Чарівний світ” та гімназії № 6 м. Полтави. В ході розробки методики було враховано концепції сучасних науковців з проблем початкової освіти (Н. Бібік, М. Вашуленка, О. Дубасенюк, Л. Онищук, О. Савченко). Теоретичним підґрунтям методики інтерактивного навчання в початковій школі стали погляди видатних психологів Л. Виготського, В. Давидова, Д. Ельконіна, А. Запорожця, А. Леонтьєва, А. Петровського, а також положення з праць видатних педагогів, які наголошували на різних підходах до розвитку особистості: В. Верховинець - шляхом застосування мистецьких ігор; В. Сухомлинський - виховання казкою і словом; Ш. Амонашвілі - створення позитивно забарвленого емоційного педагогічного спілкування; О. Ривін - навчання в парах змінного складу; С. Русова - використання українського фольклору та авторських творів, ігор-драматизацій, К. Фопель - використання інтерактивних ігор. Характерною особливістю цих концептуальних підходів було забезпечення активізації взаємодії учасників навчально-виховного процесу, безпосередня участь кожного без виключення у розв'язуванні навчальних завдань через стимулювання рефлексії, забезпечення позитивного пізнавального середовища, доброзичливого, відкритого спілкування учнів один з одним і з учителем, що й становить сучасний зміст поняття “інтерактивного навчання”.

Проведений аналіз проблеми дослідження та результатів першого і другого етапів констатувального експерименту виявив необхідність здійснення підготовки майбутніх учителів початкових класів на інтерактивних засадах. Відповідно до цього, на третьому етапі експерименту здійснювалася розробка критеріїв, показників і рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій. У дослідженні було визначено три критерії: прогностична компетенція, комунікативно-рефлексивна компетенція та креативно-інтерактивна педагогічна майстерність. Критерії і показники сформованості необхідних педагогічно-методичних знань, умінь і навичок студентів стали основою визначення 3-х рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій: високого, достатнього та низького. Це сприяло глибокому аналізу готовності студентів до використання інтерактивних педагогічних технологій: знань щодо організації інтерактивного навчання в початковій школі; рівня розвитку рефлексивних здібностей, володіння прийомами активізації рефлексії учнів, здатності співвідносити частини змісту з видом інтеракції; чутливості до потреби учнів в інтеракції, почуттєво-емоційного стану дітей; уміння вводити учнів у казкову навчально-пізнавальну реальність, рівня емпатії, відкритості, контактності, толерантності, здатності створювати позитивний психоемоційний фон; знань та умінь застосовувати комунікативні стратегії, конструктивних і діагностичних умінь щодо вибору інтерактивних педагогічних технологій, їхнього пристосування до певних педагогічних ситуацій та творчої діяльності щодо їхнього створення.

На основі результатів констатувального експерименту та аналізу джерельної бази дослідження було розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій (Рис. 1).

Визначальним компонентом моделі є цільовий, який відображає метаумову -- сформувати готовність до використання інтерактивних педагогічних технологій. Стимуляційно-мотиваційний компонент передбачає стимуляцію навчальної активності студентів і спрямований на розвиток у них позитивної рефлексії щодо використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі. Змістовий та операційний компоненти професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів передбачають збагачення та вдосконалення курсів “Теорія та історія педагогіки”, “Основи педагогічної майстерності”, “Методика викладання української мови”, “Методика викладання математики”, “Методика викладання природознавства”, “Сучасні технології навчання”, “Інноваційні технології навчання”. Змістовий компонент також включає реалізацію розробленого нами спецкурсу “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів”. Спецкурс для майбутніх учителів носить практико-орієнтований характер і передбачає проведення лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять, а також різноманітних форм і методів: проблемно-пошукове викладання теоретичного матеріалу, “круглий стіл”, аналіз та обговорення педагогічних досліджень, інтерактивно-рефлексивний тренінг, ділові педагогічні ігри, моделювання педагогічних ситуацій, педагогічне консультування, моделювання казкової реальності. Контрольно-регулятивний і оціночно-результативний компоненти моделі забезпечують діагностику її ефективності, а також частково стимулюють процеси саморегуляції навчально-професійної діяльності. Таким чином, на основі аналізу наукової літератури і результатів констатувального експерименту виявлено комплекс педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Метаумовою є сформованість у студентів готовності до використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі.

Формування готовності майбутнього вчителя до виконання вище означеної діяльності забезпечує система педагогічних умов, що характеризують вимоги до змістового насичення та функціональної організації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання ІПТ

Размещено на http://www.allbest.ru/

У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів” - викладено хід експериментального дослідження ефективності педагогічних умов підготовки студентів до використання інтерактивних педагогічних технологій і результати експериментальної роботи.

Експериментальна перевірка ефективності забезпечення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі вищих навчальних педагогічних закладів здійснювалася шляхом доповнення змісту професійно-орієнтованих дисциплін упродовж 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008 навчальних років, які викладалися у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, в Київському міському педагогічному університеті імені Б. Грінченка. У формувальному експерименті брали участь 468 студентів (237 майбутніх учителів початкових класів експериментальної групи (ЕГ) і 231 - контрольної групи (КГ).

У процесі формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати інтерактивні педагогічні технології застосовувалися різні форми і методи навчання репродуктивного та творчого характеру, серед яких найефективнішими виявилися ділові педагогічні ігри, тренінги розвитку інтерактивно-рефлексивних умінь, моделювання педагогічних ситуацій, казкової навчально-пізнавальної реальності, педагогічне консультування, діалоги, полілоги, дискусії. Особлива увага приділялася формуванню у студентів здатності вирішувати творчі завдання. У ході експерименту здійснювалися самооцінка студентами досягнутих результатів, а також оцінювання викладачем успішності розв'язання поставлених навчальних завдань. Для цього використовувалися діагностичні листки оцінювання ефективності інтерактивно-рефлексивної педагогічної діяльності студентів.

Зріз знань, умінь і навичок щодо використання інтерактивних педагогічних технологій, проведений після закінчення формувальної дослідно-експериментальної роботи, виявив значне зростання рівнів готовності до зазначеної діяльності у студентів експериментальної групи (табл. 1). Сформованість прогностичної компетенції на високому рівні виявилася у 69,34 % студентів (було 3.66 %), у той час, як у КГ цей показник складав 4,18 % (було - 3,75 %). Після проведення експериментальної роботи всі студенти ЕГ досягли середнього (30,66 %) або високого (69,34 %) рівнів сформованості прогностичної компетенції. Тоді як на початку формувального експерименту кількість студентів, які мали низький рівень прогностичної компетенції становила 65,4 %. Відповіді студентів цієї групи свідчили про глибоке рефлексивне осмислення ними особливостей використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі, володіння знаннями щодо організації інтерактивного навчання молодших школярів та уміннями передбачати результати інтерактивної педагогічної діяльності. Ці зміни свідчать про ефективність змісту лекційних, семінарських та практичних занять, а також застосованих методів навчання.

Таблиця 1. Рівні готовності студентів до використання інтерактивних педагогічних технологій

Особливе зростання відбулося також в показниках сформованості комунікативно-рефлексивної компетенції студентів: на високому рівні в ЕГ перебували 58,65 % майбутніх учителів (було - 1,55 %), а у КГ - 2,02 % (було - 1,88 %). За цим критерієм у ЕГ значно зменшилася кількість студентів з низьким рівнем: з 61,88 % до 3,09 %. У КГ ці зміни виявилися не суттєвими - з 60,32 % до 60,17 %. На основі набутих знань і умінь студенти ЕГ вміло володіли вмінням створювати позитивне навчально-пізнавальне поле, комунікативними стратегіями, здатністю діагностувати ситуацію спілкування.

Показники сформованості креативно-інтерактивної педагогічної майстерності також кількісно і якісно підвищилися у ЕГ, та майже не змінилися в КГ (табл. 1). При цьому, для студентів експериментальної групи характерним було зростання інтересу до майбутньої професії, потреби й ініціативи в опануванні інтерактивно-рефлексивними вміннями. Більшість з них мали виражене прагнення до постійного самовдосконалення, виявляли інтерес до творчого використання інтерактивних педагогічних технологій, були зацікавлені в розвитку власного творчого потенціалу.

Дослідні дані, систематизовані в таблиці 1 показують, що динаміка формування готовності майбутніх учителів контрольної групи до використання інтерактивних педагогічних технологій в умовах традиційного навчання не була ефективною на всіх рівнях. Натомість виявлено істотні позитивні зміни в усіх компонентах готовності студентів експериментальної групи.

Отже, проведена дослідно-експериментальна робота засвідчила ефективність визначених педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій. Загальні результати проведеного експерименту підтверджують сформульовану гіпотезу дослідження та є підґрунтям для такого висновку: забезпечення виявлених педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій підвищує ефективність професійної підготовки студентів до зазначеної діяльності і заслуговує на впровадження у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Висновки

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Оновлені цілі сучасної освіти зумовлюють актуальність проблеми реалізації інтерактивного підходу в педагогічній діяльності вчителя початкових класів. Вирішення цього завдання потребує вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів шляхом формування в них готовності до використання інтерактивних педагогічних технологій.

Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій визначаються результатами наукових досліджень з проблем філософії освіти, інтерактивного та рефлексивного навчання, розвитку особистості молодшого школяра в процесі взаємодії та конкретизуються в положеннях про доцільність гармонізації навчально-виховного процесу; активізації навчально-пізнавальної діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу шляхом стимулювання його рефлексії та залучення до активної взаємодії, створення позитивного навчального середовища, комфортних умов для розвитку та самовираження особистості, стабілізації фізичного та психоемоційного здоров'я.

Визначальним компонентом теоретичних основ підготовки майбутніх учителів на інтерактивних засадах є теорія педагогічної майстерності І. Зязюна, в якій наголошується, що ефективне гуманістично спрямоване навчання й виховання може забезпечити лише вчитель-майстер, який володіє професійно-особистісними дидактичними, організаторськими, комунікативними вміннями, має високий рівень педагогічної уяви, емпатії, рефлексії, творчості. Конкретизація теорії педагогічної майстерності в інтерактивному контексті знайшла своє відображення у концепціях: творення позитивної навчально-пізнавальної реальності, розвитку педагогічної творчості, формування педагогічної майстерності вчителя предметника, організації самостійної пізнавальної діяльності, формування культури педагогічного спілкування, єдності теоретичної й практичної складових педагогічної освіти.

Серед зарубіжних концепцій підготовки вчителів до застосування інтерактивних педагогічних технологій особливе місце займає німецька наукова школа, яка виокремлює рефлексивну педагогіку як важливу дисципліну, що забезпечує розвиток інтерактивно-рефлексивних умінь учителів в ході педагогічної взаємодії.

2. Особливості використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій виявлені на основі аналізу поглядів видатних педагогів і психологів, сучасних науковців на специфіку організації навчання, виховання і розвитку молодших школярів, а також дослідження результатів констатувального експерименту стосовно практики організації інтерактивної педагогічної взаємодії з учнями початкових класів. До особливостей використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій належать такі: цілеспрямоване забезпечення емоційних контактів і позитивних комунікативних переживань у процесі взаємодії з метою творення позитивного навчального середовища; гармонійне поєднання пізнавальної та фізичної активності учнів; мотивація й активізація рефлексії учнів у навчально-виховному процесі; системне навчання молодших школярів різних форм і методів навчальної взаємодії; створення казкової навчально-пізнавальної реальності; формування навичок соціальної взаємодії учнів; стимулювання батьків до інтерактивного спілкування в родинах (тренінги для батьків, організація інтерактивного спілкування через творчі завдання для спільної роботи дітей і батьків).

3. Теоретико-практична готовність майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій визначається за трьома критеріями: прогностичної, комунікативно-рефлексивної компетенцій і креативно-інтерактивної педагогічної майстерності. Показниками першого критерію прогностичної компетенції є: інформаційна насиченість, здатність визначати відповідність змісту навчального матеріалу рефлексивно-інтерактивній діяльності учнів, уміння діагностувати стан особливої необхідності застосування інтерактивних педагогічних технологій. До показників другого критерію комунікативно-рефлексивної компетенції належать здатність створювати позитивне комунікативне поле, вміння діагностувати ситуацію спілкування, володіння комунікативними стратегіями. Показниками третього критерію креативно-інтерактивної педагогічної майстерності визначено такі вміння: добирати оптимальні інтерактивні педагогічні технології, адаптувати відомі до конкретних педагогічних ситуацій, створювати авторські.

4. Комплекс педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій складається з компонентів, кожний з яких має інтерактивно-рефлексивне спрямування:

спрямованість навчально-виховного процесу на формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій;

стимулювання та мотивація навчальної активності студентів, спрямована на розвиток позитивної рефлексії щодо використання ІПТ;

доповнення і розширення змісту курсів психолого-педагогічних дисциплін щодо формування знань, умінь і навичок використання ІПТ у початковій школі, реалізація спецкурсу “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів”;

забезпечення практико-орієнтованого підходу професійної підготовки майбутніх учителів до використання ІПТ, який полягає у застосуванні педагогічних форм і методів інтерактивно-рефлексивного спрямування: ділових ігор, тренінгів, ситуативного моделювання, створення казково-пізнавальної реальності, педагогічного консультування, діалогів, полілогів, дискусій;

поєднання контролю та самоконтролю за якістю вирішення поставлених завдань, а також оцінювання викладачем навчальних досягнень студентів і самооцінки ними власних результатів.

Експериментальна перевірка визначених педагогічних умов засвідчила їхню ефективність, про що свідчить значне зростання показників рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій.

5. Розроблено методичні рекомендації для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації щодо використання інтерактивних педагогічних технологій, що характеризують шляхи здійснення навчально-виховного процесу в початковій школі на засадах інтерактивності, особливості використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі, алгоритм інтерактивного спілкування та розвиток педагогічної рефлексії, прогностики, креативності як важливих компонентів педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових класів.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати пропозиції щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання ІПТ:

доповнити зміст курсів психолого-педагогічного циклу додатковою теоретичною інформацією та практичною діяльністю;

включити спецкурс “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів” до навчальних планів факультетів підготовки майбутніх учителів початкових класів;

доповнити змістовий компонент післядипломної освіти вчителів початкових класів спеціальним курсом “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів”.

Дослідження з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій не вичерпуються цією роботою. Подальшого вирішення потребують питання підготовки майбутніх учителів до застосування новітніх інформаційних технологій в інтерактивному навчанні, до використання різних видів мистецтва на інтерактивних заняттях у початковій школі, до застосування інтерактивних педагогічних технологій у процесі навчання та виховання дітей з особливими потребами.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях

1. Павленко Н.О. Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів: програма спецкурсу зі спеціальності 7.010102 - “Початкове навчання” / Н.О. Павленко. - Полтава, 2006. - 19 с.

2. Павленко Н.О. Мистецтво спілкування: [програма курсу розвитку інтерактивно-рефлексивних умінь для учнів поч. кл.] / Н.О. Павленко. - Полтава, 2006. - 9 с.

3. Павленко Н.О. Інтерактивні педагогічні технології у професійній діяльності вчителя початкових класів: методичні рекомендації для студентів спеціальності 7.010102 - “Початкове навчання” / Н.О. Павленко. - Полтава, 2007. - 35 с.

4. Павленко Н.О. Інтерактивно-рефлексивні технології у процесі вивчення українського музичного фольклору / Наталія Павленко // Імідж сучасного педагога. - 2006. - №2. - С. 41-44.

5. Павленко Н.О. Інтерактивно-рефлексивні педагогічні технології на уроках музики / Н.О. Павленко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр./ [редкол.: Л.І. Даниленко (голов. ред.) та ін.]. - К., 2005. - Вип. 9. - С. 126-131.

6. Павленко Н.О. Підготовка вчителя початкових класів до створення казкової навчально-пізнавальної реальності / Н.О. Павленко // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Благодійний фонд ім. А.С. Макаренка; [голов. ред. С.О. Сисоєва]. - 2007. - Вип. 3. - С. 129-140.

7. Павленко Н.О. Педагогічні умови формування інтерактивно-рефлексивних умінь майбутніх учителів початкових класів / Наталія Павленко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. пр. Уманського держ. пед. університету імені Павла Тичини. - Умань, 2007. - Вип. 23. - С. 40-45.

8. Павленко Н.О. Змістовий компонент підготовки майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій / Н.О. Павленко // Вісник Черкаського університету: педагогічні науки. - Черкаси, 2008. - Вип. 119. - С. 79-85.

9. Павленко Н.О. Підготовка майбутнього вчителя до організації інтерактивного спілкування учнів і батьків / Н. Павленко // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: зб. наук. пр. - Харків-Луганськ, 2008. - Вип. 9. - С. 78-88.