Особливості розвитку практичного мислення майстрів виробничого навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 159.955.371. 381 - 057.212

19.00.03 психологія праці; інженерна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРАКТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Ягупова Ольга Василівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Бочарова Світлана Петрівна, Українська інженерно-педагогічна академія, кафедра загальної та інженерної психології, завідувач, м. Харків.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, відділ педагогічної психології та психології праці, провідний науковий співробітник, м. Київ;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Панок Віталій Григорович, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи АПН України, директор, м. Київ.

Захист відбудеться “10” грудня 2009 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.03 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий “9” листопада 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.О. Філенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена тим, що нині головною метою професійної освіти у багатьох нормативно-правових документах - Національній доктрині розвитку освіти, Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про професійно-технічну освіту” тощо - визначено формування творчої особистості майбутнього фахівця, а пріоритетом його професійної підготовки - забезпечення конкурентоспроможності та мобільності на ринку труда. Якість професійної підготовки майбутніх фахівців виробничих професій у системі ПТО безпосередньо залежить від майстерності, професійної та психолого-педагогічної компетентності, виробничого та педагогічного досвіду, культури творчого мислення, в першу чергу практичного мислення майстрів виробничого навчання (далі - майстрів).

Філософські та психологічні теорії мислення, у тому числі й практичного мислення, відображені в результатах наукових досліджень і публікаціях К.О. Абульханової-Славської, Б.Г. Ананьєва, Г.О. Балла, М.Я. Басова, О.О. Бодальова, А.В. Брушлінського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, Дж. Гілфорда, В.В. Давидова, Т.В. Косми, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, Т. В Кудрявцева, С.Д. Максименка, О.M. Матюшкіна, В.О. Моляки, С.Л. Рубінштейна, O.K. Тихомирова, Б.М. Тєплова та ін. Сутність практичного мислення за своєю природою орієнтована на забезпечення функціонування мисленнєвих процесів людини, спрямованих на вирішення практичних задач і завдань, що виникають у практиці і потребують застосування нових схем дій, які раніше особою не використовувались. У зв'язку з цим у майстрів однією з найбільш важливих інтегральних інтелектуальних професійно-важливих якостей ми вважаємо розвинене практичне мислення, яке спрямовано на розв'язання специфічних виробничо-педагогічних проблем, завдань і задач, що виникають в їх діяльності.

Практичне мислення фахівців у різних аспектах досліджували С.П. Бочарова, Д.М. Завалішина, Л.В. Засєкіна, М.М. Кашапов, Ю.К. Корнілов, Ю.М. Кулюткін, В.О. Моляко, О.К. Осипова, Д.О. Ошанін, Н.І. Пов'якель, О.Є. Самойлов, М.Л. Смульсон, Р. Стенберг, Б.М. Тєплов та ін. Воно розглядається науковцями у двох аспектах: перший - це вищий рівень розвиненості мислення, який тісно пов'язаний з професійною суб'єктністю, самосвідомістю, компетентністю, професіоналізмом і педагогічною майстерністю, тобто тут майстер виступає як педагог взагалі, а другий - це фахово-професійне мислення конкретного фахівця, коли майстер розглядається як педагог ПТНЗ і як викладач конкретної спеціальної дисципліни з точки зору специфіки фаху та видів завдань, що зумовлені специфікою фахової діяльності й методиками, технологіями і засобами їх вирішення.

Особливості його формування у майбутніх фахівців, у тому числі й педагогів, досліджували М.М. Кашапов, С.М. Кучеренко, С.Д. Максименко, В.Г. Панок, І.Д. Пасічник, Н.І. Пов'якель, О.Є. Самойлов, М.Л. Смульсон та ін. Різним аспектам професійної підготовки й діяльності майстрів приділяли увагу С.Я. Батищев, С.У. Гончаренко, Н.Г. Ничкало, Р.С. Гуревич, Т.М. Десятов, О.Е. Коваленко, А.С. Нікуліна, В.О. Радкевич, В.В. Рибалка, В.О. Скакун, О.І. Щербак та ін.

Водночас теоретичний аналіз наукових праць, в яких відображені результати досліджень, які стосуються майстрів, показує, що проблема розвитку їх практичного мислення ще недостатньо досліджена у психологічній науці. Нами виявлені суперечності в їх педагогічній діяльності між: особливостями функціонування сучасного ринку праці та недостатньою професійною підготовленістю до успішної педагогічної діяльності в ринкових умовах; зростанням ролі суб'єктного чинника в системі ПТО та суб'єктною неготовністю певної частини майстрів до його врахування у педагогічній діяльності; змінами традиційних ціннісних уявлень у суспільстві щодо їх ролі і статусу, що призвело до деформації смислу педагогічної діяльності серед українських громадян, та мотиваційною неготовністю, а інколи й нездатністю певної частини майстрів до зміни стереотипів практичного мислення; стрімким скороченням кількості досвідчених майстрів і відсутністю стрункої системи формування та розвитку культури практичного мислення у молодих майстрів; необхідністю демократичного стилю спілкування та педагогічної діяльності, інноваційного підходу до педагогічної діяльності і недостатньою розвиненістю творчого стилю їх практичного мислення.

Враховуючи соціальну, професійну, фахову та суб'єктну значущість необхідності розвитку практичного мислення майстрів виробничого навчання, актуальність наукової проблеми та її недостатню теоретичну розробленість, темою дисертаційного дослідження обрано “Особливості розвитку практичного мислення майстрів виробничого навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках досліджень кафедри загальної та інженерної психології Української інженерно-педагогічної академії по темі №6-9 “Визначення і формування інтелектуальних та комунікативних здібностей студентів інженерно-педагогічних фахів”, цільової комплексної програми досліджень із проблем інженерно-педагогічної освіти Української інженерно-педагогічної академії, що здійснюється в комплексі наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 9 від 13.03.2007 р.) та узгоджена з Радою з координації наукових досліджень АПН України у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 22.05.2007 р.).

Мета дослідження - теоретичне та емпіричне обґрунтування особливостей розвитку практичного мислення майстрів виробничого навчання в процесі набуття ними професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності.

Відповідно до мети дослідження визначено такі його основні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз сутності практичного мислення, як психологічного феномену в психологічній науці, та визначити наукові основи його дослідження в майстрів виробничого навчання.

2. Дати психологічну характеристику практичному мисленню майстрів виробничого навчання та з'ясувати основні чинники його розвитку в процесі набуття ними професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності.

3. Здійснити емпіричне дослідження особливостей практичного мислення майстрів виробничого навчання та студентів - майбутніх майстрів виробничого навчання.

4. Обґрунтувати професійно-важливі особливості розвитку практичного мислення майстрів виробничого навчання в процесі набуття ними професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності.

Об'єкт дослідження - психологічна структура практичного мислення майстрів виробничого навчання.

Предмет дослідження - вікові, освітні та професійні особливості розвитку основних компонентів практичного мислення майстрів виробничого навчання в процесі набуття ними професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності.

Методологічною основою дослідження є такі теорії, концепції та принципи: педагогічний мислення майстер виробничий

1. Філософські та психологічні теорії пізнання і мислення (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Л.В. Засєкіна, А.Б. Коваленко, Т.В. Косма, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, Ж. Піаже, С.Л. Рубінштейн, М.Л. Смульсон, O.K. Тихомиров, Б.М. Тєплов та ін.).

2. Концепції практичного мислення фахівців (Д.М. Завалішина, Л.М. Карамушка, Ю.К. Корнілов, Т.В. Кудрявцев, В.О. Моляко, Д.О. Ошанін, К.К. Платонов, В.Н. Пушкін, В.В. Чебишева та ін.).

3. Теорії мислення в педагогічній діяльності (М.М. Кашапов, Н.В. Кузьміна, Ю.М. Кулюткін, О.К. Осипова, В.А. Семиченко та ін.).

4. Методологічні принципи формування мислення в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців (С.Д. Максименко, О.M. Матюшкін, І.Д. Пасічник, Н.І. Пов'якель, О.Є. Самойлов та ін.).

5. Теорії професійної діяльності фахівців, у тому числі й педагогів (С.П. Бочарова, Е.Ф. Зеєр, О.В. Землянська, Є.О. Клімов, А.К. Маркова, В.О. Моляко, В.Г. Панок, Е.О. Помиткін, К. Чарнецкі та ін.).

6. Концепції особистісно орієнтованого, системного, суб'єктно-діяльнісного та професіографічного підходів до дослідження мислення фахівців (А.В.Брушлінський, В.В. Давидов, І.О. Зимняя, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Н.А. Побірченко, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених дослідницьких завдань використана система загальнонаукових і спеціальних методів теоретичного та емпіричного дослідження:

1) теоретичні: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, систематизація та узагальнення наукової інформації, яка стосується сутності й змісту практичного мислення фахівців, характеристики основних етапів, методів і методик його дослідження; аналіз, узагальнення, зіставлення, систематизація та інтерпретація отриманих теоретичних та емпіричних даних;

2) емпіричні: спостереження за педагогічною діяльністю майстрів; розробка діагностичного інструментарію для дослідження основних компонентів їх практичного мислення на різних етапах (від здобуття професійної освіти до післяпрофесіоналізму), до складу якого входять анкетування, аналіз результатів діяльності; проектування та моделювання, створення проблемних ситуацій, самооцінювання, ранжування; комплекс тестових методик;

3) методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше здійснено емпіричне дослідження та теоретичне обґрунтування професійно важливих якостей практичного мислення майстрів виробничого навчання на основі системно-діяльнісного підходу в процесі набуття ними професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності, що надає можливість розгляду психологічного феномена практичного мислення в синергетичному поєднанні особистісно орієнтованої, суб'єктно-діяльнісної, діяльнісної та професіографічної концепцій; обґрунтовано основні особливості практичного мислення - вікові, освітні та професійні;

- з'ясовано, що розвиток практичного мислення майстрів виробничого навчання зумовлений такими об'єктивними та суб'єктивними чинниками їх виробничо-педагогічної діяльності в системі ПТО, як: умови їх виробничо-педагогічної діяльності; включення практичного мислення в педагогічну діяльність; багатогранність їх функцій і завдань у педагогічній діяльності; глобальність і водночас гуманність цілей педагогічної діяльності; залежність практичного мислення від статі, віку, освіти, життєвого і професійного досвіду, кваліфікації та специфіки навчальної дисципліни, яка викладається; життєві та професійні цінності; досвід виробничої та педагогічної діяльності; професійно важливі якості; суб'єктність учнів як об'єкта їх педагогічного впливу;

- дістало подальшого розвитку визначення поняття „розвиток практичного мислення майстрів виробничого навчання”, що віддзеркалює суттєві зміни і трансформації в їх мисленні у напрямі переходу від теоретичного до виробничо-педагогічного мислення та навпаки, професіоналізації мисленнєвих процесів, які зумовлені специфікою, змістом, технологією та методиками виробничого навчання, освітнім, особистісним і професійними чинниками;

- уточнено зміст поняття „практичне мислення майстрів виробничого навчання” як специфічного виду професійного мислення педагогів у виробничо-педагогічній діяльності, головною характеристикою якого є професіоналізація мисленнєвих процесів, а основним показником - спрямованість на розв'язання різноманітних педагогічних ситуацій і завдань шляхом їх професійно-орієнтованого аналізу та синтезу, узагальнення і конкретизації, систематизації та класифікації, оцінювання, проектування, моделювання та опрацювання різних навчально-методичних матеріалів для організації і проведення навчально-виховних заходів, реалізації своїх основних педагогічних функцій як творчої особистості та суб'єкта виробничо-педагогічної діяльності у педагогічному процесі ПТНЗ.

Практичне значення дослідження полягає у виявленні професійно важливих особливостей практичного мислення майстрів виробничого навчання, які розширюють можливості вдосконалення їх професійної підготовки у ВНЗ, можуть використовуватися ними з метою розвитку рівня своєї психолого-педагогічної компетентності, а також у системі підвищення кваліфікації, при підготовці методичних матеріалів для них та учнів у системі ПТО.

Поряд із цим, отримані теоретичні та емпіричні результати зумовлюють розробку низки питань психології мислення, що дає підстави стверджувати про можливість їх використання викладачами психології при викладанні спецкурсів по мисленню, психології праці, психології професій.

Основні концептуальні положення та рекомендації щодо розвитку практичного мислення майстрів використано в Інституті професійно-технічної освіти АПН України (довідка №02-15/302 від 02.09.2009 р.), впроваджено у навчально-виховний процес Української інженерно-педагогічної академії (акт №8/2009/ЗіІП від 07.09.2009 р.) і Київського інженерно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка (довідка №105 від 01.09.2009 р.), у систему підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ПТНЗ Харківської (довідки №01-196 від 07.09.2009 р. і 435 від 23.09.2009 р.) і Волинської (довідки №314 від 10.09.2009 р. і №274 від 10.09.2009 р.) областей.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дисертації, використанням комплексу методів дослідження, адекватних її меті, завданням, об'єкту і предмету, всебічним обговоренням її теоретичних положень і результатів, репрезентативною вибіркою досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними результатами їх впровадження.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовано на таких наукових конференціях: 5 міжнародній науково-практичній конференції „Теоретичні і методичні основи розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології” (Київ, 15-16 травня 2007); науково-практичній конференції в Академії Внутрішніх військ МВС України „Внутрішні війська МВС на етапі реформування та розбудови” (Харків, 27-28 лютого 2007); 3 міжнародній науково-практичній конференції у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 11-13 жовтня 2007); 3 міжнародній науково-практичній конференції в Дунайській флотилії „Підготовці професійного персоналу - європейський вимір” (Ізмаїл, 24 травня 2007); всеукраїнській науково-практичній конференції в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Актуальні проблеми науково-педагогічної спадщини Івана Огієнка”; ІІ всеукраїнській науково-теоретичній конференції в Національній академії державної прикордонної служби ім. Б. Хмельницького „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у ВНЗ України” (Хмельницький, 18-19 жовтня 2007); IV міжнародній науково-практичній конференції у Міжнародному науково-технічному університеті ім. Ю. Бугая „Україна в євроінтеграційних процесах: проблеми та перспективи” (Київ, 18 травня 2007); науково-практичній конференції в Національному авіаційному університеті „Актуальні проблеми вищої професійної освіти України” (Київ, 20-21 березня 2008), VІ міжнародній науково-практичній конференції в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Психологічні умови розвитку конкурентноздатності організацій” (Керч, 25-27 червня 2009).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 20 одноосібних публікаціях, у тому числі в 11 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статтях у збірниках наукових праць, 7 тезах і статтях у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 9,0 друк. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, 13 додатків на 55 сторінках, списку використаних джерел (332, у тому числі 20 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 295 сторінок друкованого тексту, у тому числі основного тексту - 201 сторінка. Робота містить 16 таблиць на 10 сторінках, 34 рисунка на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретико-психологічні основи дослідження практичного мислення майстрів виробничого навчання” - подано результати аналізу проблеми практичного мислення педагогів, у тому числі й майстрів у психологічних дослідженнях, здійснено аналіз такого мислення та обґрунтовано системно-діяльнісний підхід до розуміння його сутності, природи та розвитку.

Мислення представляє собою процес пізнавальної діяльності людини. Досить поширеним підходом до розуміння його сутності, змісту та розвитку є дослідження двох видів - теоретичного і практичного. Основна відмінність між ними полягає в тому, що теоретичне мислення спрямоване на відкриття законів і властивостей об'єктів, а практичне - на перетворення дійсності на основі постановки мети, вироблення планів, а також сприйняття та маніпулювання реальними предметами (Б.Г. Ананьєв, Т.В. Косма, Т.В. Кудрявцев, Б.Ф. Ломов, Є.О. Мілерян, С.Л. Рубінштейн, Н.Ф. Тализіна, Б.М. Тєплов, В.І. Чепелєв та ін.). Слід підкреслити, що теоретичне мислення вже давно є предметом поглибленого психологічного аналізу, особливо в дослідженнях В.В. Давидова, Г.С. Костюка, О.К. Тихомирова, Я.О. Пономарьова, С.Д. Максименка та представників їх наукових шкіл. Проблема практичного мислення почала привертати дослідницьку увагу науковців лише наприкінці 80-х р. XX ст. та особливо в останні роки у психології праці та інженерній психології. Її дослідження пройшло кілька етапів: на першому основна увага зверталася на наочно-дійове мислення, практичний інтелект; на другому були закладені методологічні засади наукового розуміння природи практичного мислення; на третьому - сучасному - етапі відбувається з'ясування його психологічних механізмів (Л.В. Засєкіна, А.Б. Коваленко, Л.А. Мойсеєнко, В.Г. Панок, М.Л. Смульсон та ін.), конкретизація особливостей розвитку та функціонування у різних фахівців (Н.І. Пов'якель та ін.). У вітчизняній психології її досліджують В.О. Моляко, С.П. Бочарова, В.Г. Панок та їх учні.

Узагальнення основних підходів до розуміння сутності і природи практичного мислення майстрів дає можливість з'ясувати такі особливості його протікання, як багатозначність умов, орієнтація на активну дію, на результат, необхідність конкретизації і цілісність проблемної навчально-виробничої ситуації, стимулювання прояву творчості, педагогічної та виробничої майстерності, актуалізації фахового досвіду. Водночас визначено, що воно залишається недостатньо досліджуваним, а основні його риси визначають суттєві об'єктивні і суб'єктні обставини, чинники, передумови та умови їх педагогічної діяльності у ПТНЗ: педагогічний і виробничий досвід, професійна майстерність, суб'єктність і Я-концепція майстра; зміст його професійної діяльності - водночас педагогічний і виробничий; суб'єктно-об'єктно-суб'єктний характер цієї діяльності; суб'єкт-суб'єктна взаємодія двох основних видів провідної діяльності людини - майстра та учня: трудової - педагогічної діяльності майстра і навчальної діяльності з елементами праці - учня; безпосередньо управлінський характер педагогічної діяльності одного суб'єкта - майстра, яка спрямована на організацію навчальної діяльності іншого індивідуального суб'єкта - учня та колективного суб'єкта - учнівського колективу; залежність його педагогічної діяльності від багатьох соціально-психологічних механізмів, чинників і передумов, які чинять розвивальний вплив на об'єкт педагогічної діяльності - учнівський колектив; тісне переплетення мислення, спілкування та діяльності, в якому практичне мислення виступає одним із основних психологічних механізмів організації виробничо-педагогічної діяльності в системі „майстер - учень”.

Компетенції майстра передбачають вирішення широкого кола навчально-виховних, організаційних, виробничих та інших функцій, основним психологічним механізмом реалізації яких виступає практичне мислення. Зокрема, він формує особистість майбутнього фахівця та поступово її розвиває як суб'єкта професійної діяльності; вчить учня вчитися та поступово формує його як суб'єкта навчально-виробничої діяльності; визначає процесуальні та змістовні цілі формування в нього професійних знань, навичок і вмінь, професійно важливих якостей, фахового інтелекту та практичного мислення; планує різноманітні навчально-виробничі заходи, організує та забезпечує їх виконання; складає конспекти проведення навчальних занять, розробляє практичні складові навчальних тем, удосконалює зміст, технології та методики викладання дисципліни у відповідності з сучасними досягненнями виробництва, педагогічної теорії та практики, потребами та запитами роботодавців; обґрунтовує прийоми, способи, методи, методики та технології викладу навчального матеріалу, підбирає завдання і вправи для закріплення теоретичних знань, формування і вдосконалення практичних навичок і вмінь, розвитку творчого професійного мислення учнів; показує учням основи технології виробничої діяльності, інструктує та вчить їх користуватися технічною документацією, формує практичні прийоми, навички, вміння, культуру майбутньої професійної діяльності; здійснює контроль за виконанням ними навчально-практичних завдань і корегує в разі потреби послідовність їх здійснення, оцінює теоретичну і практичну успішність в опануванні майбутнього фаху; вибирає та наповнює конкретним змістом наочні методи навчання; вибирає технічні засоби навчання та обґрунтовує методику їх використання; стимулює набуття основ майстерності і розвитку технічної творчості в учнів; здійснює підготовку устаткування і матеріалів до занять, усуває неполадки в технічних пристроях тощо.

Отже, на основі аналізу цих компетенцій можна визначити, по-перше, головну особливість педагогічної діяльності майстра у порівнянні з педагогами середньої та вищої школи, яка полягає в тому, що вона максимально наближена до умов реального виробництва, має конкретно-практичний, фаховий характер, вирізняється професійною спрямованістю, предметністю, фаховістю, а також мають місце практично всі специфічні чинники виробництва; по-друге, найголовніше в його діяльності - це передача його виробничого та фахового досвіду майбутнім фахівцям і формування суб'єкта фахової діяльності; по-третє, структуру його практичного мислення, яка складається з ціннісно-мотиваційного, системно-образного, поняттєво-змістовного, операційно-дійового та суб'єктного компонентів; по-четверте, загальні, професійні, специфічні та індивідуальні обставини, які зумовлюють психологічні характеристики практичного мислення майстрів.

Вищевикладене свідчить, що практичне мислення майстра є системним інтегральним професійно-важливим психічним явищем, яке найбільш яскраво проявляється в виробничо-педагогічній діяльності. У зв'язку з цим перспективним підходом, за допомогою якого можна змістовно проаналізувати безпосередній зв'язок практичного мислення майстра та його суб'єктного, професійного, фахового та духовного розвитку в педагогічній діяльності, є системний підхід, який у психології праці безпосередньо пов'язаний з діяльнісним підходом. Тут системотвірним елементом виступає постать майстра. Відповідно, нашим основним концептуальним підходом є системно-діяльнісний.

Отже, практичне мислення майстрів являє собою специфічний вид професійного мислення педагогів у виробничо-педагогічній діяльності, головною характеристикою якого є професіоналізація мисленнєвих процесів, а основним показником - спрямованість на розв'язання різноманітних педагогічних ситуацій і завдань шляхом їх професійно-орієнтованого аналізу та синтезу, узагальнення і конкретизації, систематизації та класифікації, оцінювання, проектування, моделювання та опрацювання різних навчально-методичних матеріалів для організації та проведення навчально-виховних заходів, реалізації своїх основних педагогічних функцій як творчої особистості та суб'єкта виробничо-педагогічної діяльності у педагогічному процесі ПТНЗ, а розвиток практичного мислення представляє собою необоротно спрямовані закономірні зміни його основних показників, які відбуваються у процесі набуття ним професійної освіти та опанування досвідом педагогічної діяльності, під час реалізації функцій як педагога та фахівця у виробничо-педагогічній діяльності, розвитку професіонала, реалізації професіоналізму, професійної самореалізації та самоактуалізації в цій діяльності.

У другому розділі - „Емпіричне дослідження особливостей розвиненості практичного мислення у майстрів виробничого навчання” - обґрунтовано критерії та показники діагностування практичного мислення майстрів, розроблено діагностичний інструментарій і загальну методику дослідження, які дозволяють емпірично вивчити та з'ясувати особливості розвиненості практичного мислення у майстрів, а також у студентів - майбутніх майстрів. Емпірично було з'ясовано особливості розвиненості практичного мислення у майстрів від етапу отримання професійної освіти та протягом всієї виробничо-педагогічної діяльності.

На основі системно-діяльнісного підходу дано визначення поняттю „критерій діагностування практичного мислення майстрів”, яке представляє важливу й визначальну його ознаку, яка проявляється в процесі організації та здійснення ним педагогічної діяльності в системі ПТО та характеризує різні якісні та кількісні аспекти як психічного пізнавального процесу та психологічного феномену, а його показник - це якісна та кількісна характеристика певного його критерію, яка дає можливість її діагностувати та зробити висновок про його стан у динаміці виробничо-педагогічної діяльності. Обґрунтовано критерії та показники діагностування практичного мислення за його компонентами (табл. 1).

Таблиця 1 - Методики дослідження практичного мислення

Організація дослідження: для вирішення дослідницьких завдань нами було проведено теоретичне та емпіричне дослідження.

На першому етапі (2006-2007) вивчено стан розв'язаності проблеми практичного мислення педагогів і його розвиненості у науковій літературі; обґрунтовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено його загальну методику; обґрунтовано наукові основи визначення змісту практичного мислення майстрів та обґрунтовано основні критерії та показники його розвитку.

На другому етапі (2007-2008) розроблено дослідницький інструментарій для діагностування практичного мислення майстрів і здійснено його апробацію; було підібрано вибірку, до якої увійшло 441 особи, з яких 267 майстри різного віку (1931-1946 року народження - 20 осіб, 1947-1954 року народження - 29, 1955-1964 років народження - 93, 1965-1976 року народження - 48, 1977-1986 року народження - 67, 1987-1989 року народження - 5), різним досвідом професійної та педагогічної діяльності (табл. 2), різним рівнем професійної освіти (випускники педагогічних, інженерно-педагогічних, технічних і будівельних ВНЗ, технікумів і педагогічних коледжів), які працюють у ПТНЗ у Волинській, Луганській, Харківський, Хмельницькій областях, у Республіці Крим і в м. Києві, а також 174 студенти, які вчаться в Української інженерно-педагогічній академії на 1, 3 і 5 курсах - майбутні майстри. Обираючи студентів, ми виходили з того, що вони у майбутньому працюватиме у ПТНЗ в якості майстрів. А також, одним із наших часткових гіпотез було те, що інтенсивне формування і розвиток практичного мислення розпочинається на етапі отримання майбутніми майстрами професійної освіти в системі вищої професійної освіти. Було проведено емпіричне дослідження.

Таблиця 2 - Характеристика майстрів за досвідом педагогічної діяльності

На третьому етапі (2009) продовжено експериментальну роботу в Українській інженерно-педагогічній академії, в процесі якої поглиблено досліджувались рівні розвиненості окремих компонентів практичного мислення та їх показників у майбутніх майстрів, уточнювались окремі показники, теоретичні положення; здійснено теоретичне, емпіричне та статистичне обґрунтування основних його особливостей на різних етапах, розпочинаючи від набуття ними професійної освіти та протягом педагогічної діяльності; сформульовано загальні висновки; впроваджено результати дослідження у системі ПТО.

Отже, ми досліджували як змінюються критерії та показники практичного мислення під впливом різних чинників у майстрів від студентського до пенсійного віку включно. Для визначення статистичних розбіжностей, доведення надійності та валідності отриманих емпіричних даних нами було використано комп'ютерну програму SPSS 10.0 for Windows. Отримані результати представлені в табл. 3-4.

Таблиця 3 - Розвиненість окремих показників практичного мислення майстрів і студентів-майбутніх майстрів під впливом вікового чинника та досвіду педагогічної діяльності в ПТНЗ (у середніх балах)

Таблиця 4 - Розвиненість окремих показників практичного мислення у майстрів під впливом професійної діяльності (середні значення)

У третьому розділі - „Визначення особливостей розвитку практичного мислення у майстрів виробничого навчання в процесі набуття ними професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності” - виявлено основні професійно-важливі якості практичного мислення майстрів, теоретично та емпірично доведено особливості розвитку його показників у процесі набуття професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності в ПТНЗ.

Динаміка розвитку окремих показників практичного мислення під впливом вікового чинника та досвіду педагогічної діяльності (див. табл. 3) показує, що вони мають нерівномірний вплив на їх розвиток упродовж педагогічної діяльності майстрів. Найбільший вплив він має на практичну спрямованість і креативність мислення, спрямованість на справу; не зазнають суттєвих змін педагогічні здібності, технічне мислення, а позитивний вплив має на самооцінку педагогічної діяльності та задоволеність нею, на просторове та соціальне мислення, предметний, символьний, образний і знаковий профілі та креативність мислення.

Статистичний аналіз отриманих емпіричних даних показує, що показники практичного мислення майстрів зазнають закономірних змін під впливом їх професійної освіти. Зокрема можна виокремити такі тенденції: кращі показники його розвиненості мали випускники будівельних ВНЗ і випускники технікумів; випускники педагогічних і технічних ВНЗ переважно показали середні значення по кожному з показників практичного мислення; випускники інженерно-педагогічних ВНЗ мали як позитивні, так і негативні тенденції, а випускники педагогічних коледжів мали по ряду показників достатньо критичних аспектів.

Педагогічна діяльність має вплив на розвиток основних показників практичного мислення, але які зазнають нерівномірних змін: вона найбільший вплив має на самооцінку професійної діяльності та на задоволеність педагогічною діяльністю в системі ПТО, просторове мислення та на його креативність, спрямованість на спілкування та на себе; несуттєвий, а інколи невизначений вплив має на соціальне мислення, основні профілі мислення, педагогічні здібності та спрямованість на справу.

Попередній досвід професійної діяльності на виробництві також має суттєвий вплив на практичне мислення (див. табл. 4). Переважно спостерігається його позитивний вплив на розвиток таких основних показників: а) суттєві зміни в позитивній самооцінці своєї педагогічної діяльності та задоволеність нею, технічному та соціальному мисленні, креативності мислення, педагогічних здібностях, спрямованості на справу; б) вплив має неоднорідний характер на спрямованість на себе і на спілкування, просторове мислення, практичну спрямованість мислення, мотивацію на досягнення успіху та мотивацію уникнення невдачі; в) несуттєвий вплив має на символьний, образний і знаковий профілі мислення. На основі узагальнення емпіричних даних щодо практичного мислення майстрів і студентів і здійснення порівняльного аналізу показників його розвиненості можна зробити такі висновки: у студентів більше розвинені технічне мислення, символьний та образний профілі мислення, а в майстрів - знакове мислення, педагогічні здібності, мотивація досягнення успіху. І у майстрів, і у студентів яскраво виражена спрямованість на справу; у студентів спрямованість на себе вища, ніж спрямованість на спілкування, у майстрів спрямованість на спілкування вище, ніж спрямованість на себе; водночас у майстрів більше виражені спрямованість на справу та спілкування.

Отже, теоретично обґрунтовано, емпірично з'ясовано та статистично доведено, що розвиток практичного мислення і його особливості безпосередньо та опосередковано зумовлені на етапах набуття майстром професійної освіти, проходження професійної адаптації, розвитку професіонала віковим, освітнім і професійним чинниками. Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив усіх чинників на практичну спрямованість мислення, на позитивну самооцінку педагогічної діяльності та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість на справу, в результаті якого формуються складні когнітивні утворення практичного мислення майстрів.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз сутності проблеми практичного мислення дозволив визначити й обґрунтувати зміст поняття „практичне мислення майстрів” як специфічного виду професійного мислення педагогів у виробничо-педагогічній діяльності, головною характеристикою якого є професіоналізація мисленнєвих процесів, а основним показником - спрямованість на розв'язання різноманітних педагогічних ситуацій і завдань шляхом їх професійно-орієнтованого аналізу та синтезу, узагальнення і конкретизації, систематизації та класифікації, цілісного оцінювання, проектування, моделювання, корегування, опрацювання та обґрунтування різних навчально-методичних матеріалів для організації та проведення навчально-виховних заходів, реалізації своїх основних педагогічних функцій як творчої особистості та суб'єкта виробничо-педагогічної діяльності у педагогічному процесі ПТНЗ. Сучасною методологічною основою дослідження особливостей розвитку практичного мислення є системно-діяльнісний підхід, який дозволяє з'ясувати системний вплив вікових, освітніх і професійних чинників на його розвиток у виробничо-педагогічній діяльності.

2. З'ясовано, що основними компонентами практичного мислення, як інтегральної інтелектуальної професійно важливої якості майстрів, є ціннісно-мотиваційний, системно-образний, поняттєво-змістовний, операційно-дійовий і суб'єктний, особливості розвиненості яких зумовлені такими обставинами: загальними, які визначають загальні закономірності протікання мисленнєвих процесів людини; професійними, які властиві мисленню майстра як педагога; специфічними, які розкривають зміст та особливості професійного мислення майстра як педагога та фахівця системи ПТО; індивідуальними, які властиві конкретному майстру як особі, особистості, індивідуальності з певним освітнім, педагогічним, фаховим і життєвим досвідом, людині певного віку, конкретної статі, фахівцю конкретного профілю.

3. Доведено, що розвиток практичного мислення майстрів - це цілеспрямовані суттєві зміни та трансформації в їх мисленні у напрямі переходу від теоретичного до власне виробничо-педагогічного мислення, професіоналізації мисленнєвих процесів, що проявляється в необоротно спрямованих закономірних змінах основних показників практичного мислення, які відбуваються у процесі набуття ним професійної освіти та опанування досвідом педагогічної діяльності у ПТНЗ, під час реалізації функцій як педагога та фахівця у виробничо-педагогічній діяльності, розвитку професіонала, реалізації професіоналізму, професійної самореалізації та самоактуалізації в цій діяльності.

Застосування психодіагностичного комплексу методик визначення розвиненості практичного мислення студентів і майстрів дозволяє емпірично визначити особливості його розвитку за ціннісно-мотиваційним, системно-образним, поняттєво-змістовним, операційно-дійовим і суб'єктним критеріями під впливом вікових, освітніх і професійних чинників, статистично довести їх достовірність.

4. Доведено нерівномірний вплив вікового, освітнього та професійного чинників на розвиток основних показників практичного мислення майстрів. Зокрема, встановлено позитивний вплив вікового чинника на самооцінку педагогічної діяльності та на задоволеність нею, просторове і соціальне мислення, практичну спрямованість і креативність мислення, на профілі мислення, спрямованість на справу; водночас не зазнають суттєвих змін педагогічні здібності, технічне мислення.

Показники практичного мислення майстрів зазнають закономірних змін під впливом професійної освіти, яку вони набули перед тим, як розпочинати педагогічну діяльність у ПТНЗ. Зокрема можна виокремити такі тенденції: кращі показники його розвиненості мали випускники будівельних ВНЗ і випускники технікумів; випускники педагогічних і технічних ВНЗ переважно показали середні значення по кожному із його показників; випускники інженерно-педагогічних ВНЗ мали як позитивні, так і негативні тенденції; випускники педагогічного коледжу по ряду показників мають достатньо критичних аспектів.

Чинник педагогічної діяльності має безпосередній позитивний вплив на розвиток основних показників практичного мислення, які при цьому зазнають нерівномірних змін упродовж її здійснення. Найбільший вплив він має на просторове мислення і креативність мислення, несуттєвий, а інколи невизначений вплив має на соціальне мислення, основні профілі мислення, педагогічні здібності та спрямованість мислення на справу.

Показники практичного мислення зазнають нерівномірних змін під впливом професійної діяльності майстрів, якою вони займалися перед тим як розпочинати педагогічну діяльність у ПТНЗ. Але переважно спостерігається її позитивний вплив на розвиток основних його показників. Загальні тенденції такі: а) суттєві зміни в позитивній самооцінці своєї педагогічної діяльності та задоволеністю нею, технічному та соціальному мисленні, креативності мислення, педагогічних здібностях і спрямованості на справу; б) вплив має неоднорідний характер на спрямованість на себе та на спілкування, просторове мислення, практичну спрямованість мислення, мотивацію на досягнення успіху та мотивацію уникнення невдачі; в) несуттєвий вплив він має на символьний, образний і знаковий профілі практичного мислення.

Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив чинників на особливості розвитку практичної спрямованості мислення, зокрема на позитивну самооцінку педагогічної діяльності та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість мислення на справу, в результаті якого формуються складні когнітивні утворення практичного мислення неповторного характеру. Дослідження рівнів його розвиненості під впливом усіх чинників показує зростання кількості майстрів із середнім і вище середнього рівнями розвиненості переважної більшості показників. При цьому характер їх впливу на практичне мислення суттєво різняться, він не завжди має лінійний, а частіше має хвилеподібний характер, оскільки достатньо чітко простежується взаємозв'язок і взаємовплив між його основними показниками та етапами набуття майстром професійної освіти та досвіду педагогічної діяльності в ПТНЗ.

Здійснене теоретичне та емпіричне дослідження не охоплює всіх аспектів проблеми практичного мислення майстрів. Подальшого наукового обґрунтування потребують такі її аспекти: дослідження творчого практичного мислення, зокрема мисленнєвих стилів у генезисі; порівняльна характеристика практичного мислення студентів - майбутніх майстрів, які здобувають різні спеціальності; вивчення суб'єктних відмінностей складових практичного мислення майстрів при розв'язанні технічних, наукових та інших навчально-виробничих завдань тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Ягупова О. В. Вікові особливості розвитку показників практичного мислення майстрів виробничого навчання / О. В. Ягупова // Теорія і практика управління соціальними системами. - Серія: Філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - Харків, 2009. - № 2. - С. 104-112.

2. Ягупова О. В. Дослідження проблеми практичного мислення у психологічній науці / О. В. Ягупова // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. - Серія: Соціальна філософія, психологія. - Харків, 2007. - № 2 (28). - С.194-202.

3. Ягупова О. В. Емпіричні та експериментальні дослідження практичного мислення / О. В. Ягупова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія: Військово-спеціальні науки. - К., 2007. - Вип. 16-17. - С.125-128.

4. Ягупова О. В. Етапи, підходи, методики та тенденції дослідження практичного мислення / О. В. Ягупова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Серія: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ІВЦ „Держкомстандарт України”, 2007. - Том V, випуск 6. - С.358-367.

5. Ягупова О. В. Критерії та показники практичного мислення майстрів виробничого навчання / О. В. Ягупова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Серія: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2008. - Том Х, частина 5. - С.578-585.

6. Ягупова О. В. Особливості розвитку показників практичного мислення майстрів виробничого навчання з різним досвідом педагогічної діяльності / О. В. Ягупова // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - Серія 12: Психологічні науки. - К., 2009. - Випуск 27 (51). - С.223-229.

7. Ягупова О. В. Особливості розвитку практичного мислення майстрів виробничого навчання з різним досвідом професійної діяльності / О. В. Ягупова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Серія: Проблеми психології творчості / За ред. В.О. Моляка. - Житомир, 2009. - Том 12, випуск 7. - С.330-338.

8. Ягупова О. В. Практичне мислення педагога професійно-технічної освіти у контексті його професіоналізму / О. В. Ягупова // Теорія і практика управління соціальними системами. - Серія: Філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - Харків, 2007. - № 2. - С.54-62.

9. Ягупова О. В. Психологічна характеристика практичного мислення майстрів виробничого навчання / О.В. Ягупова // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - Серія 12: Психологічні науки. - К., 2007. - Випуск 20 (44). - С.190-197.

10. Ягупова О. В. Психологічний зміст практичного мислення майстрів виробничого навчання / О. В. Ягупова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Серія: Проблеми загальної та педагогічної психології. - К., 2007. - Том ІХ, частина 6. - С.472-481.

11. Ягупова О. В. Суб'єктно-діяльнісний підхід як методологічна основа дослідження практичного мислення майстрів виробничого навчання / О. В. Ягупова // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - Серія 12: Психологічні науки. - К., 2007. - Випуск 18 (42). - С.183-191.