У вступі обґрунтовано актуальність, викладено мету, гіпотезу, завдання, об'єкт, предмет, і методи дослідження, його зв'язок із науковими програмами, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Допрофесійна підготовка старшокласників як педагогічна проблема" - проаналізовано історико-педагогічні, методологічні та психолого-дидактичні аспекти допрофесійної підготовки учнів, зроблено висновок щодо винятково важливого значення допрофесійного навчання у системі ступеневої професійної освіти, розкрито концептуальні підходи до профільної підготовки в загальноосвітній школі. З метою визначення стратегічних напрямів розвитку допрофесійної підготовки старшокласників в Україні та методів впровадження профільної старшої школи було проведено порівняльне дослідження допрофесійного навчання в країнах з розвинутими освітніми системами.

Сучасний світ потребує людини, наділеної креативним мисленням, демократично налаштованої, відповідальної, компетентної у фаховій сфері, готової до самостійних рішень у нестандартних ситуаціях, здатної до здобуття інформації, розв'язання соціальних проблем. Тому випускник школи оцінюється нині за такими критеріями: спрямованість на оволодіння професією, прагнення до професійного зростання; компетентність із загальноосвітніх знань і вмінь, здатність до творчого вирішення завдань, рефлексії, самореалізації; сформованість соціальних і професійно значущих якостей: комунікативної культури, організаторських здібностей, підприємливості, здатності до співпраці в колективі, розумного ризику тощо. Усе це вимагає ефективної допрофесійної підготовки учнів у межах шкільного навчання.

Допрофесійна підготовка - багатоаспектне поняття, яке потребує одночасного розгляду різних компонентів навчально-виховного процесу. Теоретико-методологічні основи допрофесійної підготовки старшокласників включають: психолого-педагогічні засади початкової професійної підготовки в контексті сучасної освітньої парадигми, теоретико-методологічні основи трудового виховання та профорієнтації учнів, а також концептуальні підходи до профільної підготовки у старшій школі. Аналіз історико-педагогічних, методологічних і психолого-дидактичних досліджень дозволяє стверджувати, що психолого-педагогічними засадами ефективної допрофесійної підготовки старшокласників є, передусім, особистісно орієнтований підхід до навчального процесу, принципи духовності, природовідповідності, диференціації та інтеграції, наступності та неперервності, модульно-рейтингові технології тощо.

Трудове виховання та допрофесійна підготовка технологічного напряму, ґрунтується на тих же принципах: єдності трудового виховання і загального розвитку особистості; виявлення і розвитку індивідуальності; високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості; залучення учнів до різноманітних видів продуктивної праці; постійності, безперервності, посильності праці; творчого характеру діяльності; єдності праці та багатогранного суспільного життя. Трудове виховання відіграє важливу роль у подальшій профорієнтації школярів у процесі допрофесійної підготовки, сприяє їхньому професійному самовизначенню. На наш погляд, профорієнтація - одне з найважливіших завдань середньої освіти, на яке має спрямовуватися трудова та допрофесійна підготовка учнів.

Сучасні педагогічні концепції передбачають формування в старшокласників мотивації пізнавальної діяльності з метою вибору майбутньої професії; створення умов і стимулів для світоглядного, професійного, соціального розвитку учнів; впровадження сучасних технологій розвитку особистості, акцентування її професійно важливих якостей; гнучкість і варіативність освітнього процесу, корекцію соціального і професійного самовизначення особистості. Організація допрофесійного етапу фахової підготовки є психологічною передумовою загального неперервного професійного розвитку фахівця в системі ступеневої освіти, адже на допрофесійному етапі у процесі її діяльності зароджується механізм професіоналізації особистості.

Трансформації соціально-економічних і суспільних відносин зумовили потребу нових підходів до змісту та форм сучасної освіти, зміни традиційної освітньої парадигми на новітню, центром якої стає особистість з її індивідуальними особливостями, ідеалами та прагненнями, викликаними певними орієнтаціями, передусім професійними, у яких найбільш повно розкривається потенціал людини. Зокрема профілізація старшої школи має виняткове значення для підвищення ефективності допрофесійної підготовки молоді, оскільки забезпечує індивідуальні потреби школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, їхнє професійне самовизначення, успішну соціалізацію, полегшує адаптацію до самостійного життя, подолання інфантилізму підлітків, виховання відповідальності за прийняття рішень. Профільна старша школа має на меті практичне спрямування освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення їх прикладного значення, формування в учнів умінь застосовувати знання на практиці. Реалізуючи особистісно орієнтоване навчання, вона значно розширює можливості учнів у виборі освітньої траєкторії. Важливою умовою успіху профільного навчання є допрофільна підготовка.

Найважливішим принципом організації допрофесійної підготовки в умовах профільної старшої школи є взаємодія між різними освітніми установами (ВНЗ, ПТНЗ, навчальними центрами тощо), кооперація шкіл щодо навчання профільних предметів і спецкурсів з іншими закладами, залучення їхніх фахівців. Ключовими проблемами допрофесійної підготовки є матеріально-технічне і кадрове забезпечення, неузгодженість теоретичних пошуків і реалій сьогодення. Проте, на жаль, переважає академічне спрямування профільної старшої школи, хоч у допрофесійній підготовці в сільській місцевості важливим є, на наш погляд, навчання за технологічним профілем. Окрім того, особливості допрофесійної підготовки в сільській місцевості пов'язані з низькою наповнюваність класів, трудністю запровадження профільної старшої школи та новітніх педагогічних технологій, низьким матеріально-технічним і ресурсним забезпеченням.

Значну частину проблем допрофесійного профільного навчання старшокласників технологічного профілю в сільській місцевості, зокрема забезпечення необхідних матеріальних, фінансових, кадрових потреб для його організації та здійснення, можна вирішити шляхом взаємодії загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів регіону. Водночас це виконуватиме одну з вимог неперервної освіти - інтеграцію загальноосвітньої та професійної школи.

В Європейському Союзі загальна середня освіта тісно пов'язана зі світом праці. Залучення школярів до продуктивної діяльності, організація допрофесійної підготовки набувають усе більшого поширення у шкільній освіті різних країн, стають невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Перспективним для України є, на нашу думку, європейська практика гармонізації загальноосвітнього та технологічного профілів, а також забезпечення старшокласників можливістю здобувати допрофесійну та професійну підготовку й отримувати відповідні кваліфікаційні посвідчення. Вивчення зарубіжного досвіду показує, що для якісної допрофесійної підготовки навчальним закладам середньої освіти має бути притаманна варіативність цілей, змісту, методів, форм і засобів навчання, автономія, регіоналізація та децентралізація управління.

Аналіз наукових основ сучасної професійної освіти дозволив зробити висновок, що допрофесійна профільна підготовка старшокласників є наслідком реалізації ідеї оновлення змісту навчання школярів, як передбачено Концепцією профільного навчання в старшій школі та Державним стандартом загальної середньої освіти. Вона забезпечує перехід від недостатньо диференційованого загальноосвітнього та початкового трудового навчання до професійної підготовки, створює передумови для свідомого вибору спеціалізації та опанування майбутньої професії, стимулює розвиток особистості, формування важливих психологічних якостей, забезпечує поступове професійне становлення випускників шкіл.

У другому розділі - "Організаційно-педагогічні умови допрофесійної підготовки в системі "школа - ПТНЗ сільськогосподарського профілю" - теоретично обґрунтовано функції та структуру допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв, визначено організаційно-педагогічні умови взаємодії шкіл і професійних ліцеїв сільськогосподарського профілю в допрофесійній підготовці, розроблено модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у системі "середня загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю", розкрито методику її реалізації з урахуванням можливостей професійно-технічної освіти. В умовах співпраці загальної середньої та професійно-технічної шкіл як форми ступеневої професійної освіти запропоновано шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу за допомогою реалізації принципів, підходів та ідей гуманізації професійно-трудового виховання; всебічного розвитку особистості; зв'язку теорії з практикою; єдності та взаємозв'язку загальної, політехнічної і професійної освіти; інтеграції й диференціації; універсалізації змісту професійно-трудової підготовки; неперервної багаторівневої освіти особистості; багатопрофільності; універсальності тощо.

Завданнями допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв визначено: формування усвідомленого ставлення до трудової діяльності; виховання поваги до людей праці, хліборобської культури; формування загальнотрудових умінь і навичок, техніко-технологічних і початкових економічних знань в аграрній галузі; розширення світогляду, ознайомлення із загальними науковими засадами й організаційно-економічними закономірностями сучасного сільськогосподарського виробництва й агропромислового комплексу загалом; інтеграція наукових знань із різних дисциплін і формування вмінь застосовувати їх під час вирішення сільськогосподарських завдань; опанування вмінь оцінювати стан сільськогосподарського виробництва, орієнтуватися в ньому, розуміти необхідність запобігання впливу негативних наслідків діяльності на природу; знайомство з масовими робітничими професіями в АПК, свідомий вибір однієї (чи декількох) з них; формування вмінь планувати власну трудову діяльність, дотримуватись норм і правил технічної культури і культури праці; всебічний розвиток творчих здібностей майбутніх аграріїв, а також формування господарського ставлення до землі, природи; виховання ініціативності, діловитості, самостійності, навичок економічного та дбайливого ведення господарства; прищеплення любові до сільськогосподарської праці; формування здатності займатися підприємницькою діяльністю тощо.

Допрофесійна підготовка в системі "середня загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю", організаційна структура якої може варіюватись залежно від регіональних вимог, має забезпечити професійне самовизначення учнів, обґрунтований вибір професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів, формування на допрофесійному рівні соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій випускників школи, вирішувати проблему їхнього соціального захисту. Мета - виховання громадянина і трудівника, особистості з глибокими знаннями, вміннями і навичками, розвинутими компетенціями, готової до суспільного життя і роботи в сільському господарстві.

Запропоновано структуру регіонального навчально-виробничого комплексу, головним елементом якого є система "сільська загальноосвітня школа - професійний ліцей", яка дає змогу об'єднати зусилля педагогічних колективів для реалізації ефективної допрофесійної підготовки учнів, підвищення якості освіти. З урахуванням функцій і структури допрофесійної підготовки теоретично обґрунтовані та сформульовані організаційно-педагогічні умови допрофесійної підготовки старшокласників у системі "середня загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю": взаємодія загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів з метою використання навчально-виробничої бази та залучення педагогічного персоналу ПТНЗ регіону; впровадження ефективної системи професійної орієнтації та профвідбору; інтеграція допрофесійного, трудового та профільного навчання (технологічного профілю); структурування допрофесійного профільного навчання відповідно до природних здібностей, інтересів учнів і потреб ринку праці. Реалізація цих умов спонукала до розроблення раціонального змісту допрофесійної підготовки, структурування навчальних планів, забезпечення оптимального співвідношення теоретичного і практичного навчання.

На основі положень прикладної теорії моделювання стосовно навчально-виховного процесу, а також урахування організаційно-педагогічних умов розроблено модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у системі "середня загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю" (рис. 1), яка дозволяє здійснювати добір змісту і методики реалізації допрофесійної підготовки відповідно до цільових завдань. У запропонованій моделі структурні та функціональні компоненти навчальних закладів різного рівня взаємодіють і взаємозумовлюються відповідно до дидактичних принципів. Основними функціями моделі є інформаційна, діагностична, орієнтаційна та прогностична.

У моделі допрофесійної підготовки старшокласників ми виділяємо компоненти, які визначають мету, зміст, організаційні форми, методи, засоби управління допрофесійною підготовкою учнів: навчально-методичний (співпраця навчально-методичних центрів загальної та професійно-технічної освіти, центрів зайнятості тощо), управлінський (координування спільної діяльності шкіл, ПТНЗ і ВНЗ), процесуальний (організація навчально-виховного процесу, спрямованого на отримання якісної повної середньої і початкової професійної освіти) і науково-аналітичний (моніторинг і прогностична діяльність). Кожен компонент запропонованої моделі сприяє реалізації функцій допрофесійної підготовки: освітньої, організаційної, дидактичної, виховної, професійної, профорієнтаційної.

Необхідність узгодження всіх ланок і структурних елементів концептуальної моделі допрофесійної підготовки вимагає досконалої системи планування навчально-виховного процесу. У процесі дослідження ми використали такі основні принципи планування навчально-виховної, науково-дослідної і методичної роботи системи "СЗШ - ПЛ сільськогосподарського профілю": цілеспрямованість; науковість; інтеграція; комплексність; поєднання перспективного і щоденного планування; наступність; спеціалізація; єдиноначальність; делегування повноважень.

Реалізація цієї моделі передбачає оптимізацію змісту і структури трудового та профільного навчання, вивчення механізмів пізнавальної діяльності, вибір відповідних стратегій навчання; розроблення методичного забезпечення навчально-виховного процесу, зокрема проектування навчальних програм, добір методів, форм і дидактичних засобів у процесі формування професійних знань; координацію та об'єднання зусиль педагогів ЗНЗ і ПТНЗ для досягнення відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня фахівців. Освітня система вибудовується на основі Державного стандарту, але з урахуванням регіональних особливостей, відповідно до конкретних завдань, специфіки і спрямованості навчальних закладів.

Відповідно до визначених організаційно-педагогічних умов та розробленої моделі запропоновано методику реалізації допрофесійної аграрно-технологічної підготовки з урахуванням можливостей професійно-технічної освіти, яка органічно поєднує методики добору змісту допрофесійної підготовки, профільної допрофесійної підготовки старшокласників технологічного напряму, профорієнтаційної роботи в сільській школі та організації позаурочної допрофесійної підготовки.

Зміст допрофесійної аграрно-технологічної підготовки добирався таким чином, щоб знання були цілісною системою, відображали освітньо-кваліфікаційну характеристику фахівця, забезпечували інтеграцію змісту із загальноосвітніми і професійними знаннями й уміннями. Розробляючи навчальні програми допрофесійної підготовки аграрно-технологічного профілю, ми дотримувалися таких правил: фіксованість програмних вимог; їх доступність; наступність при переході від одного рівня до іншого; відкритість, узгодженість видів програмних вимог, критеріїв оцінювання; відповідність вимог цілям і змісту навчальних курсів.

Підвищують ефективність допрофесійної підготовки активні форми і методи навчання, коли засвоєний матеріал використовується в реальних ситуаціях, формуються вміння виявляти причини професійних труднощів, аналізувати їх, встановлювати зв'язок між причинами та наслідками, висувати та вирішувати проблеми.

Методика профорієнтаційної роботи у процесі допрофесійної підготовки полягає в цілеспрямованій стимуляції старшокласників до професійного вибору та самореалізації в майбутній професійній діяльності на основі психодіагностики особистості, опанування цілісної інформації про зміст професійної діяльності й усвідомлення власних перспектив у соціально-економічній сфері українського агропромислового комплексу.

Рис. 1. Модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у системі "середня загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю"

Організація позаурочної допрофесійної підготовки передбачає залучення старшокласників до роботи в гуртках технічної творчості, клубах юних техніків, як у школі, так і на базі професійного ліцею сільськогосподарського профілю, а також інші форми діяльності, в якій отримані теоретичні знання та практичні вміння спрямовуються на вирішення професійних завдань проблемного характеру. Практика свідчить, що систематичне залучення школярів старших класів до вирішення науково-технічних проблем, розв'язок яких може забезпечити підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, розвиває технічні здібності учнів, сприяє вихованню творчого підходу до виробничих завдань, цілеспрямованості та наполегливості, відповідальності та активної трудової позиції. Невід'ємною складовою підготовки майбутніх хліборобів є формування національної свідомості, патріотичних почуттів; виховання духовної єдності поколінь, поваги до батьків, культури, історії народу; утвердження у свідомості учнів внутрішньої свободи, національної гідності.

Виявлено, що допрофесійна підготовка старшокласників у ПТНЗ має низку переваг, які суттєво впливають на якість освітніх послуг: учні загальноосвітніх шкіл мають можливість професійно визначитися ще до закінчення навчального закладу; матеріально-технічна база, кваліфікація майстрів виробничого навчання училищ дозволяє проводити заняття з учнями шкіл на високому рівні; при підготовці фахівців зі складних професій є можливість проводити попередній відбір на навчання; вирішується проблема набору учнів у ПТНЗ; зменшуються видатки на освіту, оскільки усувається дублювання навчального матеріалу, раціонально використовується матеріально-технічна база, скорочуються терміни навчання тощо.

У третьому розділі - "Дослідно-експериментальна перевірка ефективності допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв" - обґрунтована програма і методика педагогічного експерименту, висвітлено його перебіг, проаналізовано одержані результати, розкрито сутність основних показників ефективності допрофесійної підготовки старшокласників. Відповідно до програми і методики дослідження проаналізовано стан проблеми на практиці, здійснена перевірка гіпотези дослідження.

На основі узагальнення даних констатувального експерименту виявлено реальний стан результативності допрофесійної підготовки в сільських школах. За результатами цього етапу дослідження коефіцієнт засвоєння професійно значущих для сільськогосподарської діяльності знань старшокласниками, які навчалися за програмою технологічного профілю, становив лише 0,57. Для проведення формувального експерименту було вдосконалено навчальні програми дисциплін, що передбачало дидактичне структурування знань, обґрунтування методики реалізації допрофесійного аграрно-технологічного навчання з урахуванням можливостей ПТНЗ, визначення критеріїв його оцінювання.

Ефективність допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у сільській загальноосвітній школі та професійному ліцеї сільськогосподарського профілю визначалася за трьома показниками. Першим був рівень оперативності, повноти та міцності засвоєння учнями вибраних професійно орієнтованих знань, умінь і навичок. Другим - готовність випускників шкіл до продовження навчання у ПТНЗ або вищій школі.

Третім показником був рівень професійної компетентності випускників шкіл. Передусім з'ясовувалися результати засвоєння професійних знань і вмінь. Протягом трьох років у експерименті брали участь 340 учнів експериментальних груп і 360 учнів - контрольних. Коефіцієнти оперативного засвоєння знань (у 2007-2008 н. р. в експериментальних групах 0,81, а в контрольних 0,54), повного засвоєння теоретичних знань і вмінь (в експериментальних - 0,76, а в контрольних - 0,58) і міцності засвоєння визначених головних знань і вмінь (0,79 і 0,64 відповідно) засвідчують переваги запропонованої методики навчання (рис. 2).

Для перевірки незалежності емпіричних розподілів було використано критерій ².

Рис. 2. Показники оперативності, повноти та міцності допрофесійних знань і вмінь старшокласників, що навчалися у ПТНЗ і в школах

Коефіцієнт парної кореляції (0,75) між навчальними показниками з допрофесійної підготовки і результатами навчання у ПТНЗ учнів, які обрали сільськогосподарську професію (тракторист-машиніст) також підтверджує ефективність моделі профільної допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у сільській загальноосвітній школі та професійному ліцеї сільськогосподарського профілю. Результати допрофесійної підготовки можуть використовуватися під час зарахування випускників до професійно-технічних навчальних закладів за тим же профілем на другий курс, оскільки в процесі допрофесійного навчання педагоги ПТНЗ виявляли реальні схильності, психологічні можливості та потенційні здібності учнів.

Оцінка підготовленості випускників, які проходили допрофесійне навчання у своїх школах, і тих, що навчалися в професійних ліцеях сільськогосподарського профілю, визначалась шляхом опрацювання статистичних даних успішності, а також анкетування педагогів шкіл і ПТНЗ та учнів (рис. 3). Результати експериментальної роботи, узагальнені на діаграмі, свідчать про підвищення рівня професійної компетентності старшокласників завдяки активізації профорієнтаційної роботи в сільській школі, зростанню якості допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв, прискоренню адаптації учнів до умов професійної освіти.

92 % опитаних студентів третього курсу ВНЗ сільськогосподарського профілю дали загальну позитивну оцінку впровадженню профільного навчання у старших класах. Головними умовами якісного допрофесійного навчання вони вважають співпрацю загальноосвітніх шкіл і професійних навчальних закладів, науково обґрунтоване конструювання змісту допрофесійної аграрно-технологічної підготовки, раціональне використання інноваційних форм і методів навчання. Обчислений коефіцієнт конкордації (0,72) свідчить про вірогідність цих висновків.

Рис. 3. Рівень підготовленості випускників сільських шкіл

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили, що профільна допрофесійна підготовка старшокласників, організована відповідно до розробленої моделі, створює передумови для опанування майбутньої професії та свідомого вибору спеціалізації, стимулює розвиток особистості (у тому числі важливих для фаху психологічних якостей), її професійне становлення. Реалізація основних завдань допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв з урахуванням концептуальних положень профільного навчання трансформує чинну систему професійної орієнтації в якісно нову, яка за своїм змістом і технологіями відповідає інтересам і потребам кожної особистості та вимогам суспільства.

Висновки

1. Підготовка фахівців для сільського господарства в Україні на початку ХХІ ст. не задовольняє потреби ринкової економіки. Аналіз упровадження сучасних технологічних процесів у аграрній галузі, використання новітньої техніки на сільськогосподарських підприємствах і службах сервісу, органах управління АПК дозволяє нам стверджувати, що є потреба наукової переорієнтації допрофесійної підготовки учнів сільських шкіл, обґрунтованого оновлення її змісту, структури, методики й організації навчально-виховного процесу. Соціально-економічні зміни потребують випереджувального розвитку професійної підготовки майбутніх фахівців сільськогосподарського профілю на основі ефективної координації діяльності всіх ланок системи неперервної освіти, тісної інтеграції з наукою і виробництвом; поєднання фундаментальних знань і ґрунтовної практичної підготовки, орієнтованої на реальні умови агропромислового комплексу; застосування особистісно орієнтованого підходу, розвиток творчих здібностей учнів.

Вивчення стану практики допрофесійної підготовки старшокласників із сільськогосподарських спеціальностей виявив низку недоліків її організації: недостатність політехнічних знань і вмінь; відсутність належної професійної спрямованості загальноосвітніх знань, слабка мотивація до навчання; невиробленість трудових навичок, недостатні самостійність і дослідницькі вміння. Основні причини - неузгодженість вивчення загальноосвітніх і профільних предметів, недоліки навчально-програмного забезпечення, домінування освітніх цільових настанов над розвивальними, недостатня фахова підготовка викладачів профільних дисциплін, відсутність у школах необхідного матеріально-технічного забезпечення.

2. На основі аналізу функцій, структури допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв та дослідження її особливостей визначено організаційно-педагогічні умови допрофесійної підготовки старшокласників у системі "середня загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю":

· взаємодія загальноосвітніх шкіл і ПТНЗ з метою використання навчально-виробничої бази та залучення педагогічного персоналу;

· впровадження ефективної системи професійної орієнтації та профвідбору;

· інтеграція допрофесійного, трудового та профільного навчання (технологічного профілю);

· структурування допрофесійного профільного навчання відповідно до природних здібностей, інтересів учнів та потреб ринку праці.

3. Теоретично обґрунтована та розроблена модель допрофесійної підготовки старшокласників у системі "середня загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю" відображає: психолого-педагогічні та методичні засади профільної аграрно-технологічної підготовки; місце професійного ліцею у системі ступеневої професійної освіти; основні тенденції розвитку змісту професійної підготовки; характер взаємодії між суб'єктами навчально-виховної діяльності; специфіку організації навчально-виховного процесу в школі та ліцеї, спрямовану на допрофесійну підготовку; особливості управління, матеріально-технічного і фінансового забезпечення навчальних закладів.

Організована за такою моделлю допрофесійна підготовка потребує відповідних змін у функціонуванні педагогічної системи для об'єднання творчих зусиль педагогічних колективів, наукових працівників і працівників інших навчальних закладів для реалізації проекту допрофесійної підготовки учнів; створення умов для розвитку особистості, досягнення максимально корисного результату діяльності навчальних закладів у ситуації, що склалася в агропромисловому виробництві, надання якісної освіти, сприяння самовизначенню та становленню молодих господарів села.

4. Методика реалізації допрофесійної аграрно-технологічної підготовки з урахуванням можливостей профтехосвіти включає методики добору змісту допрофесійної підготовки, профільної допрофесійної підготовки старшокласників технологічного напряму, профорієнтаційної роботи в сільській школі та організації позаурочної допрофесійної підготовки. Методика передбачає, що старшокласники поетапно засвоюють професійні знання й уміння у процесі вивчення профільних дисциплін і під час виробничого навчання, це дає можливість проектування та реалізації наскрізних навчальних програм, а також визначення методів, форм і засобів допрофесійного навчання, забезпечує наступність та інтегрованість професійно орієнтованого змісту, що засвоюється в школі та вивчається у подальшій професійній освіті.

Підвищення ефективності допрофесійної підготовки старшокласників у сільській місцевості потребує: поліпшення профорієнтаційної роботи серед учнів загальноосвітніх шкіл, розроблення наукових підходів до вибору професії, створення системи психологічного супроводу підготовки майбутніх фахівців; вдосконалення методики допрофільної підготовки учнів; реалізації на практиці профільної старшої школи; впровадження інноваційної системи організації допрофесійної підготовки на основі використання досягнень вітчизняної та світової педагогіки і психології; застосування ефективних педагогічних технологій і активних інноваційних методик допрофесійної технологічної підготовки; створення наскрізних програм, які забезпечили б наступність навчання у школі та професійній освіті; розвитку творчого потенціалу педагогів, їхнього професійного самовдосконалення, підготовки їх до роботи у профільній старшій школі; адаптації педагогів професійної освіти до навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи; комплексного забезпечення навчального процесу допрофесійної підготовки підручниками, посібниками, дидактичними матеріалами, наочністю; наукового обґрунтування та затвердження на законодавчому рівні різноманітних форм співпраці навчальних закладів різних рівнів і соціальних партнерів стосовно допрофесійної підготовки старшокласників; створення сучасної методики визначення необхідного для технологічного профілю допрофесійної підготовки матеріально-технічного, ресурсного та іншого забезпечення, а також затвердження відповідних нормативів і державних гарантій їх дотримання тощо.

5. Порівняльний аналіз результатів констатувального і формувального експериментів підтвердив гіпотезу, засвідчив змістове та структурне вдосконалення допрофесійного навчання в системі "середня загальноосвітня школа - ПТНЗ сільськогосподарського профілю", а саме: зростання показників оперативності, повноти та міцності засвоєння учнями професійно орієнтованих знань, умінь і навичок; покращення готовності випускників шкіл до продовження навчання у ПТНЗ або вищій школі за сільськогосподарським профілем; підвищення рівня професійної компетентності випускників (10,1 бала за узагальненою оцінкою). Упровадження запропонованих організаційно-педагогічних умов і моделі допрофесійної підготовки старшокласників позитивно впливає на ефективність навчального процесу, покращує мотивацію учнів до навчання, активізує їхню самостійну роботу, а, отже, навчально-матеріальна база, досвідчені педагогічні працівники ПТНЗ забезпечують ґрунтовну допрофесійну підготовку учнів старшої школи.