Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 378.147:519.2

Автореферат

Професійна підготовка майбутніх економістів у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Пуханова Людмила Сергіївна

Вінниця - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Крилова Тетяна Вячеславівна, Дніпродзержинський державний технічний університет, професор кафедри вищої математики, м. Дніпродзержинськ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Нічуговська Лілія Іванівна, Полтавський університет споживчої кооперації, професор кафедри вищої математики і фізики, м. Полтава;

кандидат педагогічних наук, Смілянець Олена Генадіївна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, старший науковий співробітник відділу інноваційних педагогічних технологій, м. Київ

Захист відбудеться «17» червня 2009 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий «16» травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Інтеграція України у світове соціально-економічне співтовариство вимагає перебудови існуючих економічних відносин та розробки нових стратегій розвитку економіки. Невід'ємною умовою успіху нашої держави в цій перебудові є втілення наукових розробок та використання нових наукових підходів, які базуються в значній мірі на математичних методах. Виникає гостра потреба у розробці якісно нових засад професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю.

Підготовка високоосвічених кадрів, від знань і умінь яких значною мірою залежить як економічний розвиток нашої країни та підвищення її статусу в європейському просторі, так і власна конкурентоспроможність на ринку праці, в тому числі й міжнародному, ставить перед колективами вищих навчальних закладів нові вимоги до якості фахової освіти. Якість вищої освіти, як зазначено у Законі України «Про вищу освіту», - це сукупність якостей особи, що відображає її професійну готовність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства. Тому, невипадково в «Освітньо-професійній програмі вищої освіти за професійним спрямуванням бакалавр з економіки та підприємництва» звертається увага на те, що «... компетенція бакалавра з економіки і підприємництва визначається високим потенціалом його фундаментальної освіти...».

Реаліями ринкової економіки і ринкової конкуренції є безперечний факт того, що фахівець економічного профілю успішно працюватиме та буде конкурентоздатним, якщо матиме високий рівень економічної освіти, складовою частиною якої є математична підготовка. Математика ввійшла в економіку як джерело необхідного апарату для розв'язування економічних проблем, причому пріоритетним чинником формування математичної підготовки майбутнього економіста є якісна підготовка з теорії ймовірностей і математичної статистики. Саме економіка максимально використовує ймовірнісно-статистичні методи. Грунтовні знання та уміння застосовувати ймовірнісно-статистичний апарат до економічних розрахунків, аналізу, прогнозу закладає основи успішного засвоєння дисциплін економічного циклу, а саме: макроекономіки, мікроекономіки, статистики, економіки підприємства, економічного аналізу, економічного ризику, економіко-математичного моделювання, національної економіки, регіональної економіки, управління витратами та ін. Це означає, що успішне опанування знаннями з теорії ймовірностей і математичної статистики є однією з вирішальних умов підвищення ефективності майбутньої професійної діяльності фахівців економічного профілю.

Проте наявна практика підготовки студентів економічних спеціальностей з теорії ймовірностей і математичної статистики не задовольняє сучасних потреб: у більшості випускників слабкі навички використання ймовірнісно-статистичних методів у процесі вивчення економічних дисциплін; недостатнє розуміння важливості математичних знань для майбутньої практичної діяльності; не в повній мірі сформовані професійно-значущі якості.

Наявні недоліки професійної підготовки фахівців економічного профілю зумовлені протиріччями між:

- абстрактністю математичної дисципліни і реальним застосуванням ймовірнісно-статистичного апарату в майбутній професійній діяльності економіста;

- індивідуальним засвоєнням знань і досвідом у навчанні та колективним характером професійної праці;

- організаційними формами навчально-пізнавальної діяльності і формами професійної діяльності фахівців економічного профілю;

- необхідністю підготовки компетентного економіста і недостатньою розробленістю дидактичного і методичного забезпечення професійної підготовки.

Подолання окреслених суперечностей потребує пошуку нових підходів і здійснення кардинальних змін у системі професійної підготовки майбутніх економістів: переосмислення змісту навчальної дисципліни; відбір ефективних форм і методів навчання; розробку якісно нових навчальних технологій, спрямованих на розширення педагогічних можливостей традиційної системи професійної підготовки фахівців економічного профілю, з урахуванням сучасних соціально-економічних реалій. За таких умов проблема створення гнучких механізмів постійного оновлення змісту та технологій навчання є однією з найактуальніших проблем сучасної педагогічної науки і практики.

Теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, спеціальної наукової літератури свідчить про те, що досліджувана проблема розглядається вченими і дослідниками з різних аспектів.

Проблеми, що пов'язані з реформуванням та якістю професійної освіти, досліджувались у працях К.В. Астахова, Я.Я. Болюбаш, С.Я. Батишева, Г.Є. Гребенюка, І.А. Зязюна, О.В. Євдокимова, В.Г. Кременя, Т.І. Левченко, Н.Г. Ничкало, П.М. Олійника, С.О. Сисоєвої та ін.

Теоретичні та методичні основи удосконалення якості економічної освіти, зумовлені переходом вищої школи на багатоступеневу систему навчання, з'ясовували В.К. Бобров, А.І. Дзундза, Л.М. Каніщенко, Д.М. Колотило, І.Ф. Прокопенко, В.В. Соколінський, В.Ю. Стрельніков, С.М. Тарасова та ін.

Наукові дослідження, пов'язані з широким спектром питань щодо вдосконалення математичної підготовки фахівців економічних спеціальностей вищих навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог, розкриваються в дисертаційних роботах Г.М. Булдик, Н.В. Ванжі, Л.П. Гусак, Т.В. Крилової, О.В. Левчук, Л.І. Нічуговської, Н.М. Самарук, О.Г. Фомкіної та ін.

Питання щодо теоретико-методологічних аспектів інтеграції знань та суттєвої перебудови змісту професійної підготовки розглядають І.О. Бачан, О.Ф. Вербило, Т.С. Клебанова, І.М. Козловська, О.В. Куклін, М.Т. Левочко, Д.Б. Панасевич, Т.Б. Поясок, Б.О. Федоришин, А.Х. Шкляр та ін.

Певний інтерес дослідників становлять інноваційні педагогічні технології, організаційні форми, методи та засоби модернізації професійної підготовки. Результати цих досліджень відображені в працях В.О. Андрєєвої, В.І. Бондаря, О.О. Гаврилюка, Н.В. Захарченко, М.В. Кларіна, С.М. Кустовського, Н.Є. Мойсеюк, Т.С. Назарової, Є.С. Полат, О.І. Скафи та ін.

Особлива увага приділяється вивченню питань комп'ютеризації навчального процесу, що висвітлено в роботах Р.С. Гуревича, М.І.Жалдака, В.І. Клочка, Н.М. Кузьміної, Л.Л. Петльованої, В.Ф. Преснякової, К.І. Рамської, О.Г. Смілянець, Н.Ф. Тализіної та ін.

Сучасні застосування ймовірнісно-статистичних методів в економічній галузі розкриті в роботах Є.В. Бережної, В.В. Глухова, О.О. Замкова, В.М. Турчина, В.В. Федосєєва, С.І. Шелобаєва та ін.

Формування компетентності фахівця економічного профілю передбачає не тільки достатній обсяг знань з навчальних дисциплін, а й формування допитливого мислення, підвищення рівня інтелектуального розвитку, внутрішньої готовності до майбутньої професійної діяльності. Особистісно зорієнтований вимір освіти відкриває перспективу для розвитку професійної творчості студента. У цьому контексті активне відтво-рення зазначених ідей знаходимо у педагогічній творчості: Ю.К. Бабанського, І.Д. Беха, Є.В. Бондаревської, А.І. Дьоміна, О.В. Євдокимова, І.А. Зязюна, Г.С. Костюка, Л.І. Мищик, Т.Б. Поясок, С.О. Сисоєвої, К.І. Чарнецькі, Т.Л. Шепеленко та ін.

Проте низка важливих питань щодо підвищення ефективності професійної підготовки студентів економічних спеціальностей у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики розроблена недостатньо і потребує подальших наукових досліджень. Особливої актуальності набувають питання:

– реалізації професійно спрямованого навчання;

– посилення інтеграційних зв'язків теорії ймовірностей і математичної статистики з дисциплінами економічного циклу;

– формування усвідомлення важливості прикладного аспекту математичних знань для майбутньої професійної діяльності;

– створення умов розвитку професійно-значущих якостей;

– упровадження педагогічних інновацій, що забезпечують формування професійної готовності.

Наявні суперечності між суспільними потребами у фахівцях економічного профілю, які мають високий рівень професійної підготовки, та традиційною системою навчання теорії ймовірностей і математичної статистики студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів вимагають значного вдосконалення навчально-виховного процесу. При цьому дуже важливим є розуміння й усвідомлення того, що модернізація навчального процесу не повинна пов'язуватися зі збільшенням кількості годин на її вивчення, а бути результатом унесення відповідних педагогічних змін.

За таких умов проблему підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх економістів у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики можна віднести до числа актуальних проблем професійної освіти. З'ясування об'єктивних недоліків навчально-виховного процесу дозволить визначити конкретні напрями його вдосконалення, що сприятиме розв'язанню суспільно значущої проблеми підготовки високоосвічених фахівців економічних спеціальностей.

Актуальність та недостатня теоретична і практична розробленість зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Професійна підготовка майбутніх економістів у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри вищої і прикладної математики Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. В дисертації використано результати, які були одержані автором під час виконання науково-дослідної роботи №01016005702 «Евристичні конструкції в системі навчальної діяльності» та міжнародної програми «Евристика та дидактика точних наук» на базі центру евристичних методів навчання математики при Донецькому національному університеті. Тема дослідження затверджена вченою радою Дніпродзержинського державного технічного університету (протокол № 2 від 26.10.2000р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 5 від 22.05.2007р.).

Мета дослідження - розробити і теоретично обгрунтувати спрямування змісту, форм, методів і технологій навчання теорії ймовірностей і математичної статистики майбутніх економістів у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації на реалізацію мети і завдань професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійна підготовка майбутніх економістів у вищих навчальних закладах у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики набуває ефективності, якщо:

– формується професійна готовність майбутніх фахівців до практичної діяльності з урахуванням сучасних вимог суспільства і ринку праці до професійних знань;

– здійснюється узгодження змісту навчання з економічною освітою, що передбачає посилення інтеграційних зв'язків та розв'язування прикладних задач;

– реалізується впровадження методів, форм і технологій навчання, що спрямовані на успішне опанування теоретичними основами, практичними вміннями і навичками; розвиток професійно-значущих якостей майбутнього фахівця; формування усвідомлення важливості ймовірнісно-статистичних методів для практичної діяльності;

– забезпечується ефективна організація контролю навчання.

Відповідно до мети і гіпотези визначено такі завдання:

1. Проаналізувати історичний досвід і сучасний стан теоретичної розробленості проблеми професійної підготовки фахівців економічного профілю у педагогічній теорії і практичній діяльності вищих навчальних закладів.

2. Розробити і обґрунтувати зміст, форми, методи та технології навчання теорії ймовірностей і математичної статистики студентів економічних спеціальностей, спрямованих на успішне засвоєння основ дисципліни; формування мотивацій навчально-пізнавальної діяльності; професійний розвиток майбутнього фахівця.

3. Визначити і обгрунтувати критерії ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів у процесі вивчення фундаментальних дисциплін.

4. Розробити методичне забезпечення, спрямоване на підвищення ефективності професійної підготовки фахівців економічного профілю у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики, й експериментально перевірити його педагогічну ефективність.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Предмет дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців економічного профілю у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики.

Теоретико-методологічними засадами дослідження стали положення Конституції України, закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Концепція базової математичної освіти в Україні, Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту); філософсько-педагогічні ідеї щодо модернізації системи освіти в Україні (А.М. Алексюк, К.В. Астахов, С.Я. Батишев, О.І. Богомолов, Я.Я. Болюбаш, Г.Є. Гребенюк, І.А. Зязюн, О.В. Євдокимов, Д.М. Колотило, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало, М.І. Олійник, С.О. Сисоєва та ін.); дидактичні й психологічні принципи розвиваючого навчання (В.П. Безпалько, І.Я. Лернер, Н.Є Мойсеюк, С.О. Сисоєва, Н.Ф. Тализіна, І.С. Якиманська та ін.); фундаментальні положення теорії і методики навчання математики (Г.П. Бевз, Н.В, Ванжа, Л.П. Гусак, Т.В. Крилова, Л.І. Нічуговська, З.І. Слєпкань, О.І. Скафа та ін.); теоретико-методичні основи сучасних інформаційно-комунікаційних технологій освіти (С.Ю. Берлінська, Ю.В. Горошко, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, В.А. Казаков, В.І. Клочко, Н.М. Кузьміна, В.Ф. Пресняков, К.І. Рамська, Н.Ф. Тализіна та ін.); науково-методичні роботи, присвячені проблемі реалізації прикладної та професійної спрямованості курсу математики, інтеграційним аспектам навчання (І.О. Бачан, М.М. Берулава, О.Ф. Вербило, Т.С. Клебанова, І.М. Козловська, Т.В. Крилова, О.В. Куклін, М.Т. Левочко, Д.Б. Панасевич, Т.Б. Поясок та ін.); праці, в яких відображено застосування ймовірнісно-статистичних методів в економічних дослідженнях і розрахунках (І.В. Бушуєва, В.В. Глухов, Л.Б. Долінський, Н.Б. Кобєлєв, В.О. Кодалєв, С.Б. Коробко, Л.І. Ніворіжкіна, К. Паррамоу, Т.Дж. Уотшем, О.С. Турчин, С.І. Шелобаєв та ін.); теоретичні та методичні основи вдосконалення якості економічної освіти (І.О. Бачан, В.К. Бобров, А.І. Дзундза, Л.М. Каніщенко, Д.М. Колотило, І.Ф. Прокопенко, В.В. Соколінський, В.Ю. Стрельніков та ін.).

Для розв'язання поставлених завдань у дослідженні було використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація теоретичних відомостей науково-методичної, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження; вивчення програмних документів щодо професійної підготовки майбутніх фахівців; узагальнення матеріалів педагогічного експерименту, вітчизняного та закордонного досвіду підготовки економістів дозволили визначити сутність та особливості навчання теорії ймовірностей і математичної статистики студентів економічних спеціальностей; емпіричні: спостереження за навчальним процесом, анкетування, хронометраж, бесіди зі студентами і викладачами щодо професійно спрямованого навчання та впровадження інноваційних навчальних технологій; метод діагностичних контрольних робіт, тестування, рейтинговий контроль, вивчення результатів навчальної діяльності й експертні оцінки використовувалися для діагностування рівнів навчальних досягнень та формування професійної готовності студентів; експериментальні: констатувальний та формувальний етапи експерименту надали змогу перевірити педагогічну ефективність професійно спрямованого навчання майбутніх економістів; статистичні: кількісна та якісна обробка результатів педагогічного експерименту з використанням методів математичної статистики здійснювалася з метою визначення достовірності результатів експериментального дослідження.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідна робота здійснювалася на базі Донецького національного університету, Донецького національного університету економіки і торгівлі, Дніпродзержинського державного технічного університету, автомобільно-дорожнього інституту Донецького національного технічного університету, Української інженерно-педагогічної академії. Експериментом було охоплено 1798 студентів і 81 викладач.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше обгрунтовано спрямування змісту навчання теорії ймовірностей і математичної статистики на реалізацію мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації; уточнено рівні, критерії, показники ефективності професійної підготовки студентів економічних спеціальностей у процесі навчання фундаментальних дисциплін; подальшого розвитку набули положення про методи, форми та технології професійної підготовки фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено в практику вищої школи: робочу програму «Теорія ймовірностей і математична статистика» для студентів економічних спеціальностей відповідно до умов кредитно-модульної системи навчання; навчальний посібник «Збірник задач з теорії ймовірностей для студентів економічних спеціальностей», що містить значну кількість професійно спрямованих задач; методичні посібники: «Розробка творчого проекту з випереджаючими завданнями», «Розробка навчальної ділової гри», «Елементи математичної статистики з використанням програмного засобу GRAN1», «Методичні аспекти системи контролю як засобу управління навчальним процесом в умовах особистісно орієнтованого навчання»; систему корекції результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів у вигляді диференційованих завдань, різнорівневих тестів, модуль-карток, комплексних контрольних робіт тощо. студент навчальний економічний

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес економічних факультетів вищих навчальних закладів: Донецького національного університету (довідка № 181/01-27/01 від 25.02.2008), Донецького національного університету економіки і торгівлі (довідка № 08.23/679 від 25.03.2008), Дніпродзержинського державного технічного університету (довідка № 108-13-25/146 від 07.04.2008), автомобільно-дорожнього інституту Донецького національного технічного університету (довідка № 42-33/228 від 27.02.08), Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 107-02-46 від 06.03.2008).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується опорою на фундаментальні психолого-педагогічні концепції навчання і розвитку; об'єктивним аналізом теоретичних і практичних аспектів проблеми; відповідністю методів дослідження його меті та завданням; репрезентативністю вибірки в процесі проведення педагогічного експерименту; результатами опрацювання якісних і кількісних даних експериментального дослідження; впровадженням розробленої системи навчання в практику роботи вузів; обговоренням теоретичних і конкретних результатів дослідження на конференціях і семінарах учених, методистів і викладачів.

Апробація результатів. Основні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри вищої математики Дніпродзержинського державного технічного університету (Дніпродзержинськ, 2001-2008рр.), на засіданнях кафедри вищої і прикладної математики Донецького національного університету економіки і торгівлі (Донецьк, 2003-2008рр.), на науково-методичних семінарах при Донецькому національному університеті (Донецьк, 2001-2007рр.), окремі питання дослідження було обговорено на Всеукраїнському семінарі з проблем методики навчання математики в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (Київ, 2002р., 2004р.), на міжнародних, всеукраїнських, регіональних та університетських науково-методичних і науково-практичних симпозіумах, конференціях, семінарах: «Проблеми навчання математики в університеті й школі» (Донецьк, 1997), «Математическое образование: современное состояние и перспективы» (Могильов 1999), «Диференціація та стандартизація навчання математики в середніх та вищих навчальних закладах» (Донецьк, 1999), «Фундаменталізація та профілізація підготовки фахівців з вищою освітою» (Суми, 1999), «Математическое моделирование в естественных и гуманитарных науках» (Воронеж, 2000), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2004), «Якість підготовки фахівців як стратегія розвитку університету»(Донецьк, 2004), «Застосування та удосконалення методики викладання математики» (Донецьк, 2004-2008), «Евристичне навчання математики» (Донецьк, 2005), «Модернізація вищої освіти України в контексті євроінтеграції» (Донецьк, 2005), «Національна вища освіта України: шляхи реформування» (Донецьк, 2006), «Сучасні наукові дослідження - 2006» (Дніпропетровськ, 2006), «Наукові дослідження - теорія та експеримент 2007» (Полтава, 2007), «Сучасні проблеми якості освіти» (Донецьк, 2007), «Інновації і якість вищої освіти» (Донецьк, 2007), «Розвиток наукових досліджень - 2007» (Полтава, 2007), всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні проблеми сучасної науки» (Київ, 2008р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 24 одноосібних роботах. Серед них: 1 навчальний посібник; 4 методичних посібники; 8 публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 11 публікацій у збірниках матеріалів конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 293 сторінки. Основний зміст дисертації подано на 190 сторінках. У роботі наведено 9 рисунків і 26 таблиць. Список використаних джерел налічує 339 найменувань, з яких - 13 іноземними мовами; 22 додатки охоплюють 73 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано мету і гіпотезу дослідження та відповідно завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації і структуру дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні засади професійної підготовки фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах» - представлено ретроспективний аналіз історичного досвіду й основних етапів розвитку вищої економічної освіти; проаналізовано теоретичну розробленість проблеми професійної підготовки фахівців економічного профілю в педагогічній теорії; виявлено сучасний стан професійного спрямування вивчення фундаментальних дисциплін у практичній діяльності вищих навчальних закладів; здійснено уточнення понять: «зміст освіти», «якість освіти», «професійна підготовка».

Ретроспективний аналіз показав, що перспективи розвитку сучасної професійної освіти необхідно розглядати, враховуючи історичний досвід. Без вивчення історичного минулого як педагогічного явища не можуть бути глибоко осмислені питання вдосконалення форм і методів навчання і виховання, не можна визначити напрями реформування системи підготовки майбутніх фахівців (Г.Г. Єфименко, В.М. Красніков, І.К. Лебедєв, Є.Є. Осовський та ін.).

У результаті вивчення теоретичної розробленості проблеми професійної підготовки фахівців економічного профілю у педагогічній теорії виявлено, що подальший розвиток та удосконалення професійної освіти перебуває в прямій залежності від впливу соціальних умов; з'ясовано, що основою професійної підготовки є зміст освіти; визначено низку невирішених питань сучасної практики професійної підготовки, що потребують наукових досліджень, зокрема: професійне спрямування навчання; створення умов формування інтересу і потреб до майбутньої професійної діяльності; розвиток професійно-значущих якостей; упровадження педагогічних інновацій, спрямованих на реалізацію мети і завдань професійної підготовки. З огляду на це, обгрунтовано гостру необхідність суттєвого підвищення ефективності професійної підготовки сучасного економіста відповідно до зміни пріоритетів у змісті його роботи. В межах дослідження зміст професійної підготовки фахівця економічного профілю розглядається як відображення взаємозв'язку між вимогами суспільства і ринку праці до професійних знань, умінь і навичок та економічною освітою, який повинен вивести фахівця на світовий рівень акредитації, а якість професійної підготовки - як готовність випускника до майбутньої різнопланової й багатоаспектної професійної діяльності (Л.П. Гусак, Т.В. Крилова, О.В. Левчук, Л.І. Нічуговська, Т.Б. Поясок та ін.). З'ясовано, що фахівець економічного профілю успішно працюватиме та буде конкурентоздатним, коли матиме високий рівень економічної освіти, складовою частиною якої є математична підготовка (Г.М. Булдик, Н.М. Самарук, С.М. Тарасова та ін). У зв'язку з цим, установлено, що важливим чинником формування математичної підготовки майбутнього економіста є якісна підготовка з теорії ймовірностей і математичної статистики, бо саме економіка більш за все використовує ймовірнісно-статистичні методи, а грунтовні знання та вміння застосовувати ймовірнісно-статистичний апарат до економічних розрахунків, аналізу та прогнозу закладає основи успішного засвоєння дисциплін економічного циклу (І.В. Бушуєва, В.В. Глухов, М.О. Захарченко, А.В. Литвиненко та ін.).

Аналіз сучасної практики професійного спрямування навчання майбутніх фахівців економічного профілю у процесі вивчення фундаментальних дисциплін висвітлив низку недоліків, а саме: невиправдана формалізація навчального матеріалу, відсутність урахування сучасних потреб спеціалізації і виробництва, слабкі навички використання математичних методів під час вивчення економічних дисциплін; недостатнє розуміння значущості математичних знань для професійної практичної діяльності тощо. Виходячи з цього, обгрунтовано необхідність професійного спрямування навчання фундаментальних дисциплін, зокрема теорії ймовірностей і математичної статистики, відповідно до мети і завдань професійної підготовки; доведена можливість посилення інтеграційних процесів; розкрито дидактичні умови реалізації інтеграції: спільна мета і завдання навчально-виховного процесу, подолання розрізненості економіко-математичних знань, комплексне використання організаційного, навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення, уніфікованість термінологічної системи.

У другому розділі - «Спрямування змісту, форм, методів та технологій навчання теорії ймовірностей і математичної статистики на реалізацію мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів» - визначено зміст навчання фахівців економічного профілю з теорії ймовірностей і математичної статистики відповідно до мети і завдань професійної підготовки; висвітлено доцільні методи, форми та технології реалізації професійно спрямованого навчання на лекційних і практичних заняттях; розкрито педагогічні можливості використання прикладних задач у процесі професійної підготовки; обгрунтовано педагогічні умови ефективної організації контролю навчання; з'ясовано психолого-педагогічні засади формування професійно-значущих якостей майбутнього економіста.

Результати дослідження показали, що значну роль у розвитку професійно-значущих якостей відіграє розуміння мотивації навчально-пізнавальної діяльності та створення відповідної ціннісно-мотиваційної сфери. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що немає єдиної педагогічної думки щодо класифікації професійних мотивацій (І.Г. Герасимова, І.В. Зайцева, О.Г. Сергієнко, С.О. Сисоєва та ін). Згідно з авторською позицією, професійні мотивації можна розподілити за факторами впливу на психологічні та соціально-психологічні. До психологічних віднесено об'єктивні, тобто вікові, типологічні та суб'єктивні; до соціально-психологічних - фактори, що характеризують виховне і професійне середовище особистості. Виходячи з цього, до складу умов формування професійної мотивації можна включити як психологічні, так і соціально-психологічні фактори. Підтверджено, що формування особистості майбутнього фахівця забезпечується цілісністю педагогічного процесу, який розглядається як єдність духовно-особистісних, соціально-психологічних компонентів навчання і виховання (Л.О. Данильчук, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало та ін.). Згідно з цим розроблено модель технології формування професійно-значущих якостей, що передбачає створення педагогічних умов для активної навчально-пізнавальної діяльності студентів, розвитку їх логічного мислення, творчіх здібностей, інтелекту тощо.

У межах дослідження згідно з метою і завданнями математичної підготовки бакалавра економічного профілю визначено зміст навчання теорії ймовірностей і математичної статистики та вимоги, які передбачають систему теоретичних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для подальшої професійної діяльності, а саме: вміти застосовувати ймовірнісно-статистичний апарат до розв'язання економічних проблем; аналізувати та науково обґрунтовувати ймовірнісно-статистичні результати економічних розрахунків; використовувати сучасну комп'ютерну підтримку в процесі дослідження та моделювання економічних процесів; мати достатній рівень розвитку математичної інтуїції, логічного мислення та творчих здібностей для майбутньої багатоаспектної практичної діяльності в умовах конкуренції. Оновлений зміст навчальної дисципліни відображено в розробленій робочій програмі, яка врахувала всі аспекти, пов'язані зі змінами навчального плану.

З'ясування педагогічних засад підвищення ефективності професійної підготовки показало, що одним із напрямів удосконалення навчально-виховного процесу є наполегливий пошук і створення навчальних технологій на принципово новій основі, які допоможуть перейти до більш ефективної системи професійної підготовки майбутніх фахівців (Р.С. Гуревич, Н.В. Захарченко, Т.В. Качеровська, Л.Л. Петльована, І.А. Сенча, О.І. Скафа, О.Г. Смілянець та ін.). У зв'язку з цим встановлено, що основою для створення нових технологій освіти мають бути традиційні навчальні системи, потенціал яких є досить потужним і завжди буде базовим у навчанні математики, а розширення їх педагогічних можливостей повинно зумовлювати впровадження інновацій, які передбачають включення студентів у всі види інтелектуальної і практичної діяльності. Виходячи з цього визначено перспективні технології підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики.

За результатами педагогічного експерименту доведено, що ефективність процесу вивчення теоретичних основ дисципліни підвищується, якщо надавати перевагу концептуально-аналітичним та проблемним лекціям, елементами яких є колективне дослідження і аналіз конкретних ситуацій; лекції інформативного характеру втратили своє виняткове значення. Виявлено, що застосування якісно нових прийомів активізації розумової діяльності студентів, наприклад, створення інформаційного розриву, висловлювання протилежних думок, діалогічне спілкування, забезпечує розвиток аналітичного мислення та формує тісний зв'язок теорії з практикою.

У дисертаційній роботі доведено, що організація практичних занять з теорії ймовірностей і математичної статистики має свою специфіку. В сучасному розумінні, згідно з авторською думкою, - це комплексне заняття, що передбачає виступи студентів з мінірефератами, проведення навчальних ділових ігор, упровадження методів колективної роботи: раунд, мозковий штурм, робота в парах (відкритих, закритих, у формі піраміди), методів самостійної роботи (наприклад, виконання навчального творчого проекту) тощо. Грунтовно розкрито педагогічну доцільність застосування комп'ютерних технологій у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики майбутніх фахівців економічного профілю. Встановлено, що самостійна робота студентів, яка складає 2/3 навчального часу, має бути спрямованою на розширення професійного світогляду, розвиток професійного мислення, формування вмінь здобувати професійні знання та орієнтуватися в інформаційному просторі (С.М. Кустовський, І.В. Мороз та ін.).

Пошук напрямів удосконалення якості професійної підготовки студентів економічних спеціальностей при навчанні теорії ймовірностей і математичної статистики визначив ефективність використання в навчально-виховному процесі професійно спрямованих задач (Н.В. Ванжа, Т.С. Клебанова, О.Г. Фомкіна та ін.). Під професійно спрямованою задачею розуміємо ймовірнісно-статистичну задачу, фабула якої розкриває можливості ймовірнісно-статистичного аналізу економічної реальності, знайомить з формами застосування результатів дослідження в організації й управлінні сучасного виробництва, у сфері обслуговування, банківській діяльності тощо. Доведено, що розв'язування професійно спрямованих задач сприяє підвищенню мотивації навчання, розвитку професійного мислення та перетворює навчання в творчий процес з глибоким осмисленням і усвідомленням матеріалу, який вивчається.

За результатами дослідження встановлено, що педагогічний контроль - це поняття багатоаспектне, яке треба розглядати в єдності: і як засіб перевірки й оцінювання результатів навчання, і як засіб обліку якості знань, умінь та навичок, і як систематичний цілеспрямований процес здійснення зворотного зв'язку «студент - викладач», і як педагогічну систему, що дозволяє оцінити динаміку формування професійної готовності кожного студента, вносячи при цьому необхідне коректування в навчально-виховний процес (Н.М. Байдацька, В.А. Козаков, А.О. Лігоцький, Ю.О. Палант та ін.). З'ясовано, що впровадження якісно нових форм, методів і засобів контролю знань дозволяє підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу, формувати мотивації навчання та потреби до самовдосконалення, створювати умови для розвитку професійно-значущих якостей.

Для забезпечення теоретичної та методичної готовності викладачів до впровадження професійно спрямованого навчання теорії ймовірностей і математичної статистики та педагогічних інновацій розроблено й апробовано навчальний посібник «Збірник задач з теорії ймовірностей для студентів економічних спеціальностей»; методичні посібники: «Розробка творчого проекту з випереджаючими завданнями», «Розробка навчальної ділової гри», «Елементи математичної статистики з використанням програмного засобу GRAN1», «Методичні аспекти системи контролю як засобу управління навчальним процесом в умовах особистісно орієнтованого навчання».

У третьому розділі - «Організація і результати педагогічного експерименту» - визначено рівні, критерії та показники ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки у процесі навчання фундаментальних дисциплін; описано етапи й методику проведення педагогічного експерименту, викладено добуті в процесі дослідження статистичні дані, проведено їх обробку й аналіз.

В основу оцінювання ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки у процесі навчання фундаментальних дисциплін покладено припущення того, що критеріями, достатніми для визначення сформованості професійної готовності майбутнього фахівця економічного профілю, є такі: критерій успішності, який відображає рівень сформованості професійних знань, практичних умінь і навичок; критерій мотиваційної готовності, який показує рівень сформованості інтересу і потреб до майбутньої професійної діяльності; критерій професійного розвитку, який розкриває рівень сформованості професійно-значущих якостей майбутнього фахівця. Обгрунтовано показники, що характеризують зміст кожного критерію. Розкрито сутність рівнів прояву критеріїв сформованості професійної готовності майбутніх економістів до різнопланової і багатоаспектної роботи фахівця економічного профілю в умовах конкуренції ринку праці.

Основним методом перевірки висунутої гіпотези і дослідження ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів до практичної діяльності був педагогічний експеримент, який проводився в умовах навчально-виховного процесу під час викладання курсу «Теорія ймовірностей і математична статистика». Педагогічний експеримент проводився на базі Донецького національного університету, Донецького національного університету економіки і торгівлі, Дніпродзержинського державного технічного університету, Горлівського інституту автомобільного транспорту, Української інженерно-педагогічної академії. Базою для експериментального дослідження було обрано спеціальності: «Економіка підприємства», «Банківська справа», «Міжнародна економіка», «Фінанси», «Облік і аудит», «Маркетинг», «Управління персоналом і економіка праці».

Експериментальне дослідження включало три основні етапи, кожний з яких мав свою специфіку. На першому етапі, діагностичному, вивчався сучасний стан професійної підготовки майбутніх економістів до практичної діяльності; аналізувалася навчальна документація, зокрема навчальні плани підготовки студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах у контексті проблеми дослідження. На другому етапі, пошуково-експериментальному, впроваджено професійно спрямоване навчання теорії ймовірностей і математичної статистики на економічних факультетах у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, розроблено і втілено в навчальний процес робочу програму з курсу «Теорія ймовірностей і математична статистика», збірник задач, методичні посібники для викладачів і студентів економічних спеціальностей. На третьому етапі, корекційно-аналітичному, проведено аналіз одержаних результатів реалізації мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики.

Для проведення педагогічного експерименту було здійснено відбір і модифікацію методик, а саме: О.Г. Сергієнко (методика КМ - оцінка мотивації досягнень; методика виявлення мотивів вибору професії; картка контролю за розвитком психологічної професійної компетентності; тест-анкета для визначення здатності до самоосвіти і саморозвитку особистості; опитувальник КОС - оцінка комунікативних і організаторських схильностей; тест «Рівень емпатії» - оцінка міжособової професійної взаємодії); Т.І. Ільїної (методика для визначення мотивацій навчання у вузі); Є.П. Ільїної, Н.О. Курдюкової (методика орієнтована на вивчення мотивацій навчально-пізнавальної діяльності студентів); Г.Н. Казанцева (методика з'ясування інтересу до дисципліни); В.І. Селіванова (опитувальник для одержання зведень, що характеризують вольову активність випробуваного); С.С. Бубнова (методика діагностики індивідуальної структури ціннісних орієнтацій особистості); Ю.М. Орлова (методика з'ясування потреби особистості в комунікації; методика виявлення мотивів до влади); Т.О. Сцустровой (егоцентричний асоциативний тест на виявлення спрямованості особистості в системі соціальних відношень); Л.Н. Кабардової (опитувальник професійної готовності); розроблено анкети для опитування викладачів з метою визначення кола проблем щодо організації професійної підготовки економістів, стану формування мотивацій навчання, розвитку професійно-значущих якостей майбутнього фахівця, професійно спрямованого навчально-методичного забезпечення; для студентів з метою визначення мотиваційної готовності, мотивів вибору професії, психологічної професійної компетентності, здатності до самовдосконалення.

Кількісний аналіз рівнів сформованості професійної готовності майбутнього фахівця економічного профілю здійснювали за допомогою обчислення коефіцієнта особистісного професійного розвитку; коефіцієнта сформованості навчальної мотивації; коефіцієнта сформованості теоретичних знань, практичних умінь і навичок. Рівень сформованості мотивації навчання в експериментальних (ЕГ) групах зріс на 48,14%, у контрольних (КГ) групах - на 21, 36%; рівень сформованості професійно-значуших якостей в ЕГ - на 44,52%, у КГ - на 20, 82%; рівень успішності в ЕГ - на 35,72%, у КГ - на 18, 15%. Оцінювання рівнів сформованості професійної готовності майбутніх фахівців проводили методом незалежних експертів. Аналіз показників оцінювання сприяв здійсненню педагогічного управління формуванням професійної готовності студентів і надав можливості вносити відповідні корективи у навчально-виховний процес.

Для перевірки основних положень дослідження була сформульована гіпотеза про відсутність впливу впровадженого в експерименті професійного спрямування навчання на ефективність підготовки студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів до практичної діяльності. Сформульовану гіпотезу перевіряли за допомогою критерія згоди Пірсона . Одержане значення критерія згоди () стало підставою для відхилення сформульованої гіпотези і прийняття альтернативної гіпотези про позитивний вплив професійно спрямованого навчання на підвищення ефективності фундаментальної підготовки та формування професійної готовності фахівців економічних спеціальностей вищих навчальних закладів до практичної діяльності в умовах ринку праці.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що спрямування змісту, форм, методів і технологій навчання теорії ймовірностей і математичної статистики на реалізацію мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів зумовило перерозподіл студентів за рівнями навчальних досягнень, а саме: перехід значної кількості студентів експериментальних груп на більш високі рівні успішності. В експериментальних групах: змінились розуміння й уявлення студентів щодо значущості прикладного аспекту ймовірнісно-статистичних методів у майбутній професійній діяльності; значно поліпшились показники успішності з теорії ймовірностей і математичної статистики та дисциплін економічного циклу; поширилися вміння студентів у використанні ймовірнісно-статистичного апарата; посилилась мотивація навчально-пізнавальної діяльності студентів; зріс показник прагнення студентів до самовдосконалення та професійного розвитку. В контрольних групах змін майже не відбулося. Одержані результати дисертаційного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, мета досягнута, поставлені завдання розв'язані.

Висновки

1. Теоретичний аналіз наукових праць дозволив зробити висновок про актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми. Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації ще не була предметом спеціального дослідження як у теоретичному, так і в методичному аспектах.

2. Доведено, що зміст професійної підготовки майбутнього економіста в процесі вивчення теорії ймовірностей і математичної статистики має бути відображенням взаємозв'язку між суспільними вимогами та економічною освітою, а якість професійної підготовки повинна розглядатись як готовність випускника до впровадження ймовірнісно-статистичних методів у майбутній різноплановій й багатоаспектній професійній діяльності в умовах конкуренції і ринку праці. З'ясовано педагогічні засади підвищення ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки студентів економічних спеціальностей при вивченні теорії ймовірностей і математичної статистики, а саме: реалізація професійної спрямованості навчання, впровадження педагогічних інновацій, врахування ціннісно-мотиваційних аспектів, розвиток професійно-значущих якостей. Визначено доцільні методи і форми та перспективні технології організації теоретичної і практичної підготовки.

3. Уточнено й обгрунтовано критерії ефективності професійної підготовки майбутнього фахівця економічного профілю, а саме: критерій успішності, який відображає рівень сформованості професійних знань, практичних умінь і навичок; критерій мотиваційної готовності, який показує рівень сформованості інтересу і потреб до майбутньої професійної діяльності; критерій професійного розвитку, який розкриває рівень сформованості професійно-значущих якостей майбутнього фахівця. Обгрунтовано показники, що характеризують зміст кожного критерію. Розкрито сутність рівнів прояву критеріїв професійної готовності майбутніх економістів до практичної діяльності.

4. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну ефективність методичного забезпечення, що спрямоване на підвищення якості результатів реалізації мети і завдань професійної підготовки фахівців економічного профілю у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики.

Результати дослідження, звісно, не вичерпують усіх аспектів проблеми, що розглядалась, і не претендують на повноту вивчення та висвітлення всіх питань, пов'язаних із професійною підготовкою майбутніх економістів. Вони підтверджують необхідність творчих пошуків у визначеній галузі.

Подальші дослідження проблеми варто пов'язати з вивченням зарубіжного досвіду професійної підготовки фахівців економічного профілю у процесі навчання фундаментальних дисциплін, напрямів упровадження професійно спрямованого навчання, аналізом інтеграційних зв'язків навчальних дисциплін, підвищенням професійного інтересу до навчально-пізнавальної діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Пуханова Л.С. Особливості організації процесу вивчення теоретичного матеріалу з теорії ймовірностей та математичної статистики зі студентами економіко-управлінських спеціальностей / Л.С. Пуханова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнар. зб. наук. робіт. - Донецьк: ТЕАН, 2003. - Вип. 20. - С. 35-45.

2. Пуханова Л.С. Особливості організації практичних занять з теорії ймовірностей та математичної статистики для студентів економічних спеціальностей / Л.С. Пуханова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнар. зб. наук. робіт. - Донецьк: ТЕАН, 2004. - Вип. 21. - С. 43-47.

3. Пуханова Л.С. Інформаційні технології як інноваційний напрямок навчання теорії ймовірностей та математичної статистики / Л.С. Пуханова // Сучасні інформаційні та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - Вінниця, 2004. - Вип. 14. - С. 530-536.

4. Пуханова Л.С. Застосування елементів інформаційних технологій як засіб інтенсифікації навчального процесу / Л.С. Пуханова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнар. зб. наук. робіт. - Донецьк: ТЕАН, 2004. - Вип. 22.- С. 34-37.

5. Пуханова Л.С. До питання про сучасний стан та шляхи вирішення проблеми навчання теорії ймовірностей та математичної статистики студентів економічних спеціальностей / Л.С. Пуханова // Рідна школа. - К: ФЕНІКС, 2006. - №5 - С. 55-57.

6. Пуханова Л.С. Особливості методики навчання теоретичному матеріалу з теорії ймовірностей і математичної статистики студентів ВНЗ / Л.С. Пуханова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнар. зб. наук. робіт. - Донецьк: ТЕАН, 2006. - Вип. 26. - С. 105-108.

7. Пуханова Л.С. Прикладні задачі як засіб реалізації професійної спрямованості курсу теорії ймовірностей і математичної статистики / Л.С. Пуханова // Вісник Черкаського національного університету. - Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2006. - Випуск 93. - С. 117-121. - (Серія «Педагогічні науки»).

8. Пуханова Л.С. Методичні рекомендації щодо впровадження комп'ютерних технологій в процес навчання теорії ймовірностей та математичної статистики студентів ВНЗ / Л.С. Пуханова // Рідна школа. - К: ФЕНІКС, 2007. - №3 - С. 58-60.

Навчальні посібники

9. Пуханова Л.С. Збірник задач з теорії ймовірностей для студентів економічних спеціальностей: [навч. посіб.] / Л.С. Пуханова. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - 136 с.

10. Елементи математичної статистики з використанням програмного засобу GRAN1: [метод. посіб. для студентів економіко-управлінських спеціальностей] / Л.С. Пуханова. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - 41с.

11. Методичні аспекти системи контролю як засобу управління навчальним процесом в умовах особистісно-орієнтованого навчання / [авт. тексту Л. Пуханова]. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - 34с.