Організація моніторингу виховної системи вищих педагогічних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

УДК 378.124.92

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Денисенко Анжела Олегівна

Харків - 2008



Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Троцко Анна Володимирівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, завідувач кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки, проректор

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Савченко Сергій Вікторович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри педагогіки, перший проректор;

кандидат педагогічних наук, доцент Рибалко Людмила Сергіївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, докторант кафедри загальної педагогіки.

Захист відбудеться “23” жовтня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 214 В.

Автореферат розісланий “22” вересня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Попова О.В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Головною метою реформування сучасної вищої школи Міністерством освіти й науки України визнано створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України; виховання особистості, здатної навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Разом з цим консолідація у світовий простір зумовлює необхідність посилення виховного аспекту всіх навчально-виховних закладів, оскільки Європейська освіта має чітку гуманістичну спрямованість. Особливо це стосується педагогічних вищих навчальних закладів, адже провідну роль у вихованні підростаючих поколінь відповідно до сучасних вимог належить майбутньому вчителю. У зв'язку з цим постає потреба в посиленні виховного впливу педагогічного процесу вищих педагогічних закладів освіти як основи удосконалення підготовки учителів, спрямованого на розвиток особистісних і професійних характеристик кожного студента, розкриття талантів, здібностей, відновлення духовного та інтелектуального потенціалу особистості.

Нові завдання, поставлені перед вищими педагогічними навчальними закладами (ВПНЗ), вимагають якісних змін в управлінні всіма ланками системи освіти, пошуку оптимальних індикаторів ефективності навчально-виховного процесу. За сучасних умов визріла об'єктивна необхідність створення адекватної завданням освітньої галузі системи аналізу й прогнозування, яка дозволить відстежувати навчально-виховні процеси в динаміці та взаємозв'язку. Цю проблему в змозі розв'язати моніторинг, сутність якого полягає в синхронізації процесів спостереження, замірювання, отримання на цій основі нових знань про стан об'єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення. Від якості організації моніторингу значною мірою залежить удосконалення виховної системи ВПНЗ, якій були б властиві гнучкість, демократизм, мобільність, здатність до самоорганізації.

Дослідженням проблеми моніторингу, розвиток якої розпочалось на початку ХХ століття, присвячено праці багатьох учених.

Сутність, особливості освітнього моніторингу, його компоненти, засоби здійснення досліджуються в працях З. Абасова, М. Аузіної, В. Беспалько, Б. Бітінас, О. Вороніна, Г. Голуб, Ю. Дмитрієва, Е. Зеєра, В. Зубко, К. Кайданова, В. Кальней, В. Копелєва, А. Майорова, Д. Матроса, М. Мельникова, Г. Пальм, І. Підласого, В. Селіверстова, А. Тайджемана, Н. Форменка, Г. Цехмістрової, В. Циби, С. Шишова та інших учених.

Дослідження Т. Волобуєвої, Л. Генденштейна, О. Касьянової, Т. Лукіної, А. Майорова, П. Семиволос, А. Сєврук, З. Рябової, Е. Юніної присвячені моніторингу якості освіти в загальноосвітній школі; надбання М. Загірняка - аналізу моніторингу в освіті як науково-практичного феномена, а також деяким питанням моніторингу як форми пізнавальної діяльності; праці А. Дахіна - моніторингу успішності та ефективності навчальної роботи. Моніторинг діяльності суб'єктів та об'єктів освітнього процесу досліджують Г. Єльникова і П. Матвієнко. С. Подмазін розглядає загальні питання педагогічного моніторингу. О. Биков у своїх наукових працях порушує питання про концептуальні основи моніторингу виховання. О. Коберник досліджує педагогічний моніторинг як складову управління виховним процесом.

Проте вивчення наукової літератури дає підстави стверджувати, що сьогодні недостатньо висвітлено питання педагогічного моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу.

Разом з тим вивчення досвіду масової практики сучасних вищих педагогічних навчальних закладів свідчить про існування низки суперечностей:

між потребою отримання та узагальнення даних щодо стану виховної системи ВПНЗ; процесів, які в ньому відбуваються, та відсутністю централізованої системи отримання й обробки інформації;

між необхідністю отримання інформації щодо результативності функціонування виховної системи вищого педагогічного навчального закладу та нерозробленістю технологій здійснення її моніторингу;

між потребою отримання оперативної інформації щодо результативності введення інноваційних виховних технологій, що сприяють ефективному формуванню професійних якостей майбутніх вчителів, підвищенню рівня їх вихованості і незадовільною організацією моніторингу виховної системи вищої школи.

Актуальність вивчення питань організації моніторингу виховної системи педагогічних ВНЗ, недостатня дослідженість проблеми, визначені суперечності зумовили вибір теми дисертації: „Організація моніторингу виховної системи вищих педагогічних навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими планами й темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” (РК № 200199004104). Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 7 від 24 січня 2006 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології АПН в Україні (протокол № 3 від 21 березня 2006 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

На підставі аналізу наукової літератури розкрити сутність дефініцій досліджуваної проблеми та визначити особливості організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу.

Теоретично обґрунтувати умови ефективності організації моніторингу виховної системи вищої школи та експериментально перевірити методики їх забезпечення.

Визначити критерії і показники ефективності організації моніторингу виховної системи ВПНЗ.

Розробити навчально-методичні матеріали для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів.

Об'єкт дослідження - виховна система вищих педагогічних навчальних закладів. педагогічний вищий школа виховний

Предмет дослідження - педагогічні умови організації моніторингу виховної системи вищих педагогічних навчальних закладів.

У ході дослідження було зроблено припущення про те, що ефективність моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу підвищиться, якщо забезпечити:

підготовку педагогічного колективу до проведення моніторингу виховної системи;

взаємодію всіх суб'єктів педагогічного процесу в ході моніторингової діяльності;

учасників моніторингових досліджень науково-методичним інструментарієм.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання; філософські, психолого-педагогічні ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності та взаємин, про системний підхід як загальний принцип науки, про компетентнісний підхід як провідний принцип професійної підготовки фахівців; педагогічна концепція особистісно-діяльнісного підходу до виховання особистості; загальні положення про організацію контролю в галузі вищої освіти; теорія педагогічного моніторингу, концепція моніторингу виховання.

Теоретичну основу дослідження складають:

психолого-педагогічні дослідження підготовки майбутніх учителів (В. Гриньова, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, М. Євтух, В. Лозова, В. Луговий, О. Пєхота, І. Прокопенко, В. Семиченко, С. Сисоєва та інші вчені);

праці, присвячені проблемам виховної системи вищого навчального закладу (Л. Байкова, О. Божко, А. Бойко, М. Боритко, Л. Бєлова, О. Білик, В. Волкова, О. Гречаник, С. Золотухіна, Л. Зуєва, В. Караковський, І. Колеснікова, О. Кондратюк, Т. Осипова, С. Поляков, Н. Селіванова, Г. Троцко, М. Удовенко, Т. Удовицька та інші дослідники);

питання підвищення якості вищої освіти, в тому числі на основі моніторингу (О. Бєлкін, Л. Генденштейн, В. Загвязінський, В. Євдокимов, Г. Єльникова, В.Лозова, О. Локшина, О. Мармаза, Н. Мельникова, О. Островерх, Д. Полев, І. Прокопенко та інші науковці);

психолого-педагогічні теорії моніторингу (З. Абасов, М. Аузіна, В. Беспалько, Т. Волобуєва, Л. Генденштейн, В. Кальней, О. Касьянова, Т. Лукіна, А. Майоров, П. Семиволос, А. Сєврук, З. Рябова, Г. Цехмістрова, В. Циба, С. Шишов, Е. Юніна та інші вчені);

дослідження з питань вибору критеріїв і показників ефективності педагогічного процесу і діяльності викладача (Б. Бітінас, О. Бодальов, І. Зязюн).

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату), емпіричні (спостереження, анкетування, опитування, бесіда, метод експертних оцінок, вивчення результатів виховання студентів для виявлення рівня якості організації моніторингу та виховної системи вищого педагогічного навчального закладу за визначеними критеріями і показниками; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези), методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Різними видами дослідної роботи було охоплено 796 викладачів, керівників гуртків та кураторів академічних груп, 575 студентів.

Дослідження здійснювалося протягом 2001 - 2008 рр. у кілька етапів наукового-педагогічного пошуку.

На аналітико-пошуковому етапі (2001-2002 рр.) вивчалась історична, філософська, соціологічна, психологічна та педагогічна література із досліджуваної проблеми; було сформульовано мету, завдання та робочу гіпотезу дослідження.

На аналітико-констатувальному етапі (2002-2004 рр.) уточнено гіпотезу, мету і завдання дослідження, розроблено його концепцію та визначено методологічні засади; обґрунтовано теоретичні засади організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу, проведено пілотажне дослідження, визначено дослідно-експериментальні методики, розроблено програму експерименту, встановлено кількісний і якісний склад його учасників.

На формувальному етапі (2005-2007 рр.) здійснювалась експериментальна перевірка методик реалізації умов організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу.

На завершально-узагальнювальному етапі (2007-2008 рр.) проводилася інтегративна обробка даних, зіставлення результатів з метою та гіпотезою, їх аналіз, оформлення результатів дослідження.

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають у тому, що

вперше науково обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу (підготовка педагогічного колективу до здійснення моніторингу виховної системи; забезпечення педагогічної взаємодії суб'єктів моніторингу виховного процесу; забезпечення моніторингу науково-методичним інструментарієм), розроблено відповідні методики їх реалізації; визначено поняття моніторингової компетентності педагога вищого навчального закладу як сукупність знань, умінь, навичок, комплекс особистісних якостей, які забезпечують ефективність моніторингу різних сторін педагогічного процесу або виховної системи; розроблено систему критеріїв та показників ефективності організації моніторингу виховної системи ВПНЗ (психологічна готовність педагогів до здійснення моніторингу, моніторингова компетентність суб'єктів педагогічного процесу, якість моніторингу та інтегрований критерій якості виховної системи);

уточнено сутність, особливості освітнього моніторингу як засобу покращення стану виховної системи ВПНЗ, який сприяє самоактуалізації особистості педагога (куратора студентської групи та майбутнього вчителя);

подальшого розвитку набула теорія педагогічного моніторингу, що полягає в конкретизації поняття “моніторинг виховної системи вищого педагогічного навчального закладу” як системи заходів щодо збору й аналізу інформації з метою вивчення та оцінки якості професійної підготовки і прийняття рішень про розвиток виховного процесу на основі аналізу виявлених типових особливостей і тенденцій.

Практичне значення здобутих результатів дослідження визначається тим, що визначені умови організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу пройшли експериментальну перевірку і можуть бути враховані у виховному процесі сучасних педагогічних ВНЗ.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка про впровадження № 01-170 від 27.03.2008р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 68-08-141 від 31.03.2008 р.), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка про впровадження № 01-12/131 від 28.03.2008 р.).

Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані у вищих педагогічних навчальних закладах для проведення семінарів, засідань педагогічних рад, Інституту кураторів, у системі підвищення кваліфікації педагогів і керівників вищої школи, у підготовці підручників, навчально-методичних посібників; при написанні наукових робіт у вищих педагогічних навчальних закладах, а також викладачами педагогіки в закладах освіти різного рівня і студентами під час вивчення курсів “Педагогіка”, “Педагогіка вищої школи”, “Основи наукових досліджень”, “Основи педагогічної майстерності”.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечуються методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням комплексу теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки досліджуваних; довготривалістю дослідження; особистим досвідом автора; кількісним та якісним аналізом результатів експериментальної роботи та впровадженням їх у виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Апробація та впровадження результатів здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися на міжнародній, всеукраїнській та регіональній конференціях, методичному семінарі Інституту післядипломної освіти ХНПУ ім. Г.С. Сковороди “Організація ігрової діяльності в умовах післядипломної освіти” (м. Харків, 2003 р.), засіданні Інституту кураторів ХНПУ ім. Г.С. Сковороди (м. Харків, 2003 р.). Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри історії педагогіки та загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2004-2008 рр.).

Особистий внесок автора в роботах, написаних у співавторстві, полягає у висвітлені організаційно-методичних питань організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 12 публікаціях автора, серед яких: 3 статті - у провідних наукових фахових виданнях, 2 статті - в інших виданнях (із них 1 - одноосібна), 5 - навчальні посібники і методичні рекомендації (із них 2 - одноосібні), 2 - матеріали конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (354 найменування, 13 із них - іноземною мовою), 5 додатків, 18 таблиць, 6 рисунків. Загальний обсяг дисертації складає 220 сторінок, із них основного тексту 169 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні питання моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу” ? на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури проаналізовано сутність виховної системи вищого педагогічного навчального закладу, схарактеризовано особливості її педагогічного моніторингу, обґрунтовано педагогічні умови організації моніторингу виховної системи ВПНЗ.

У дисертації розкрито зміст основних компонентів виховної системи вищого педагогічного навчального закладу (суб'єкт, об'єкт, мету, принципи, зміст, форми, методи, засоби), а також чинники, як об'єктивні (особливості розбудови незалежної України; відродження національної самобутності народу; розширення масштабів спілкування з громадянами інших держав; особливості соціально-економічного розвитку, природне середовище) та суб'єктивні (діяльність громадських організацій; діяльність навчально-виховних закладів в особі їх працівників; соціально-педагогічна діяльність сім'ї; цілеспрямована діяльність засобів масової інформації), що впливають на її розвиток.

Виділено функції виховної системи сучасного ВПНЗ: інтегрувальна, регулювальна та розвивальна, функції захисту, корекції, компенсації-реабілітації. З'ясовано стадії розвитку виховної системи: становлення; стабільного розвитку; завершення; відновлення і перебудови системи. Доведено необхідність моніторингу виховної системи ВПНЗ на усіх стадіях її розвитку.

Проведений аналіз дозволив уточнити поняття “моніторинг” як систему заходів щодо збору та аналізу інформації з метою вивчення й оцінки якості професійної підготовки та прийняття рішень про розвиток педагогічного процесу на основі аналізу виявлених типових особливостей і тенденцій.

З'ясовано, що поняття “моніторинг” тісно пов'язане з дефініціями “контроль”, “вивчення”, “спостереження”, “відстеження”, “дослідження” Їх порівняльний аналіз дозволив визначити їх співвідношення.

З'ясовано, що поняття “моніторинг” і “контроль” за багатьма сутнісними ознаками є близькими, але не тотожними. Як контроль, так і моніторинг забезпечують зворотний зв'язок з педагогічним об'єктом і можуть виконувати відносно самостійну функцію управління, створюючи інформаційну основу для прийняття управлінських рішень і прогнозування подальшого розвитку керованого об'єкта. Проте контроль може мати як безперервний, так і дискретний характер, його ефективність залежить від систематичності та своєчасності здійснення. Він недостатньо пристосований до мінливих умов, має жорсткий характер, виходить з нормативних стандартів, здійснюється в основному у сталих бюрократичних формах. Моніторинг спрямований на головні параметри педагогічного процесу навчального закладу і має статус дослідження, а не емпіричного збирання матеріалів. Він має комплексний, системний характер і створює умови для планування - річного, перспективного, стратегічного.

Доведено, що вживання дефініцій “вивчення”, “спостереження”, “відстеження”, “дослідження” як синонімів поняття “моніторинг” не є правомірним, оскільки вивчення є методом педагогічного дослідження, спрямованим на аналіз стану практики, виявлення труднощів, конфліктів тощо; спостереження - методом наукового дослідження, сутність якого полягає у фіксації даних (виявлення поведінки), отримання інформації щодо суб'єктивних психічних явищ досліджуваного; дослідження слід розглядати як процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання суспільно значущих нових знань про закономірності, структуру, механізми виховання, методику організації навчально-виховної роботи, її зміст, принципи, методи та організаційні форми. Отже, зміст наведених вище понять у порівнянні з сутністю моніторингу є більш локальним і може розглядатися як певна складова останнього.

Встановлено, що моніторинг розглядають у трьох площинах: як процес, як система, як технологія.

Встановлено відмінність понять “освітній моніторинг” і “педагогічний моніторинг”, які в науковій літературі часто ототожнюються або підміняються один одним: освітній моніторинг проводиться стосовно процесів, що відбуваються в системі освіти; педагогічний ? стосується різних сторін педагогічного процесу.

Вивчення наукових праць та вивчення масової практики сучасної вищої школи дозволило визначити структуру (етапи) моніторингу виховної системи ВПНЗ (рис. 1).

У ході дослідження виділено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу, а саме: 1) підготовка педагогічного колективу до моніторингу виховної системи; 2) забезпечення взаємодії всіх суб'єктів педагогічного процесу у ході виховної діяльності; 3) забезпечення учасників моніторингу науково-методичним інструментарієм. Ці педагогічні умови визнано як оптимальні.

Визначаючи умови організації моніторингу ВПНЗ, виходили з таких положень.

Рис. 1 Структура моніторингу виховної системи ВПНЗ

Для здійснення будь-якої діяльності, у тому числі моніторингової, людина повинна мати певні знання і вміння, тобто володіти відповідною компетентністю. З огляду на це у дослідженні введено і визначено поняття “моніторингова компетентність педагога” як сукупність знань, умінь, навичок, комплексу особистісних якостей, які забезпечують ефективність моніторингу різних сторін педагогічного процесу або виховних систем. Як свідчать результати пілотажного дослідження, моніторинговою компетентністю достатньою мірою володіють лише 10% викладачів ВПНЗ, що призводить до низької ефективності моніторингових досліджень.

Аналіз наукових праць, результати пілотажного дослідження дозволили дійти висновку, що для здійснення об'єктивного моніторингу виховної системи необхідно залучати до його організації і проведення всі підрозділи ВПНЗ, викладачів, студентів, додаткових спостерігачів (громадські організації, експерти, спеціалісти тощо). Але тільки в колективній діяльності, заснованій на співпраці та співдружності, можна оптимально досягти поставлених цілей, подолати певні труднощі.

Здійснення моніторингу виховної системи ВПНЗ поряд з визначенням його загальних напрямів та конкретних параметрів, які будуть відстежуватися, обґрунтуванням критеріїв, рівнів, показників вимагає розробки і застосування комплексу методів і засобів (моніторингового інструментарію) для досягнення цілей моніторингу. Саме проведення моніторингу за допомогою моніторингового інструментарію, який відповідає сучасному розвитку теорії й практики науки, дає можливість вийти на об'єктивні дані щодо стану виховної системи ВПНЗ, шляхів її вдосконалення, передбачити негативні наслідки виховної роботи, виробити та застосувати превентивні заходи щодо їх своєчасного усунення або уникнення.

У другому розділі ? “Експериментальна перевірка педагогічних умов організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу” - розкрито загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи і хід дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження в період з 2005 по 2007 рр. було проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Експериментальним дослідженням було охоплено 232 викладачі, з яких, згідно з програмою експерименту, було утворено гетерогенні, але рівнозначні за складом три експериментальні групи Е1 (60 осіб), Е2 (60 осіб), Е3 (60 осіб) і контрольна група К (52 особи).

Експериментальна робота мала варіативний характер, що передбачало перевірку визначених умов окремо або в поєднанні. В експериментальній групі Е1 створювалися та експериментально перевірялися перша і третя умови (модель А), у групах Е2 і Е3 перевірялися всі умови в комплексі, але в групі Е2 забезпечення моніторинговим інструментарієм здійснювалося на репродуктивному рівні (модель В), а в групі Е3 - мало творчий характер (модель С).

На констатувальному етапі експерименту було вивчено нормативно-правову базу експериментального ВНПЗ, що регламентує освітній процес у цьому навчальному закладі і визначають стратегію його розвитку; здійснено оцінювання ефективності виховної системи ВПНЗ в цілому та окремих підсистем (якість виховної роботи викладачів, керівників гуртків та виховних планів кураторів як зразок розмаїтості становлення професійного досвіду студентів, якість роботи органів студентського самоврядування; мотивація виховної роботи; рівень вихованості студентів); встановлено рівні сформованості моніторингової компетентності викладачів (мотиви, знання, особистісні якості), яких залучено до експериментально-дослідної роботи; з'ясовано фактичний і якісний стан організації педагогічного моніторингу.

Експериментальна перевірка визначених умов відбувалась у межах розробленої програми “Організація моніторингу виховної системи ВПНЗ”, проекту “ВПНЗ нового покоління”, комплексно-цільової програми (КЦП) “Управління моніторингом виховної системи ВПНЗ”, які передбачали поетапне впровадження педагогічного моніторингу в навчально-виховний процес ВПНЗ. Зазначені проект та програми регламентували взаємодію всіх учасників виховного процесу під час експерименту.

У ході реалізації першої умови вирішувались такі завдання: визначення стратегії, що забезпечує розвиток психологічної готовності та моніторингової компетентності викладачів; підвищення професійного інтересу суб'єктів навчально-виховного процесу університету до моніторингової діяльності; надання методичної допомоги викладачам; удосконалення володіння сучасною технікою, комп'ютерами, мережами Internet та використання їх для вирішення цілей моніторингу, заохочування викладачів до здійснення власних моніторингових досліджень.

Вирішення цих завдань здійснювали шляхом організації широкої інформаційно-роз'яснювальної роботи, проведення науково-методичних семінарів на кафедрах, спеціальних занять у “Школі молодого куратора”, впровадження спецкурсу та системи заохочувальних заходів. На базі координаційно-методичного центру працювала “Служба методичної допомоги”.

Інформаційно-роз'яснювальну роботу, спрямовану на формування позитивної мотивації педагогічних працівників університету до моніторингу виховної системи ВПНЗ, здійснювали на педагогічних радах університету, де всебічно обговорювалась досліджувана проблема; на відкритих засіданнях координаційно-методичного центру (КМЦ). Плідним виявилося залучення до цієї роботи працівників бібліотек, лаборантів кафедр, які надавали інформацію про нові надходження до бібліотечного фонду, представляли вибірку статей з періодичних видань з проблем педагогічного моніторингу. Ефективним заходом щодо розкриття позитивних сторін моніторингу виховної системи стала “Ярмарка педагогічних ідей”.

З метою озброєння суб'єктів педагогічного процесу ВПНЗ необхідними знаннями і вміннями було розроблено і впроваджено спецкурс “Педагогічний моніторинг у системі вищої освіти”. Практичні навички виробляли в ході проведення різноманітних тренінгів, ділових ігор.

Для стимулювання педагогічних кадрів у ході експериментальної роботи було вжито таких заходів: виявлення та підтримка ініціативних педагогів; відображення здобутих результатів дослідження у формі науково-методичних праць; висвітлення досвіду кращих вихователів на сторінках університетської газети “Учитель”; створення можливостей для прояву лідерських якостей, самостійності, ініціативності у молодих кураторів (зокрема в ході підготовки та участі в конкурсі “Кращий куратор року”).

Реалізація другої умови організації моніторингу виховної системи ВПНЗ - забезпечення взаємодії суб'єктів моніторингу - здійснювалася на базі створеного координаційно-методичного центру.

У ході експерименту орієнтували організаторів моніторингу на реалізацію взаємодії “педагог-студент” з наданням більшої ініціативності, самостійності майбутньому вчителю. Вихователі знайомили студентів з результатами своїх моніторингових досліджень, сумісно їх обговорювали і виробляли заходи для поліпшення виховного процесу. Співпраця студентів з організаторами моніторингу, їхня активна участь у його здійсненні надавала майбутньому вчителеві можливість оволодіти прикладними, спеціальними, професійними вміннями і якостями, розширювати сферу своєї діяльності, розкривати свої організаторські здібності тощо.

До планів роботи “Школи молодого куратора” було включено питання організації наставництва, працювала школа “Майстер-клас”. На базі КМЦ для молодих кураторів та студентів-лідерів працювала творча лабораторія “Натхнення” і консультативний пункт “Імпульс”, де учасниками експерименту мали змогу обмінюватись думками, ідеями, методичними матеріалами, що сприяло укріпленню взаємодії викладачів і студентів.

Для встановлення співробітництва викладачів, кураторів, керівників позааудиторних студентських об'єднань широко застосовували взаємовідвідування занять і виховних заходів колег з подальшим обговоренням та проведенням їх експертизи.

Забезпечення другої умови було спрямовано на розвиток умінь та навичок педагогічної взаємодії, що передбачало проведення методичних рингів, під час яких учасники всіх категорій навчально-виховного процесу презентували свої проекти, моделі інноваційних виховних систем. Також була проведена педагогічна рада “Шляхи забезпечення творчого співробітництва педагогічного колективу та органів студентського самоврядування”, ділові ігри “Модель закладу майбутнього”, “Менеджер педагогічної освіти”. У рамках професійного конкурсу “Одна проблема - чотири погляди” (погляд студентів, викладачів, кураторів, адміністрації університету), проведена робота щодо створення навчально-методичного посібнику (“Часопис “ВПНЗ нового покоління”).

Робота для забезпечення моніторингу науково-методичним інструментарієм (третя умова) поєднувала соціологічні, психологічні та педагогічні методики з метою отримання об'єктивних даних щодо якості виховної системи ВПНЗ. Для учасників педагогічного процесу було створено базовий діагностичний набір, який містив зразки анкет для студентів, викладачів, батьків, управлінців, інструкції для опрацювання результатів, тести рівня розвитку особистісних якостей суб'єктів педагогічного процесу, діагностик біопсихічних і професійних якостей студентів для дослідження мотивації, експертні карти, креативні завдання, пакет ситуативних завдань для діагностики рівня сформованості ключових компетентностей, узагальнювальні картки, які відображають рівень вихованості студентів, таблиці узагальнення даних тощо.

Науково-методичний та управлінський супровід педагогічного моніторингу було оформлено як “моніторингові кейси”, до яких входили методичні посібники, нормативні документи, збірки тренінгових і контрольних завдань; дискети з завданнями, бланками, таблицями; відеокасети уроків педагогів-майстрів з елементами моніторингових досліджень; коментарі методистів, психологів, науковців. У ході реалізації третьої умови було внесено корективи щодо документування виховного процесу ВПНЗ для подальшого створення інформаційного банку даних. Вихователів залучали до розробки власного моніторингового інструментарію. Також було прийнято рішення обов'язкового ведення “Щоденника куратора”, в якому фіксувались результати моніторингу виховної роботи.

Реалізація цієї умови сприяла розвитку практичних умінь здійснення педагогічного моніторингу, самоаналізу, саморозвитку, самовдосконаленню й самооцінці як вихователів, так і майбутніх учителів.

Метою контрольного етапу експерименту було оцінювання результатів перевірки обґрунтованих умов організації моніторингу виховної системи ВПНЗ, для чого проводилася інтегральна обробка і зіставлення даних, отриманих у ході експериментальної роботи.

Основними критеріями і показниками, що характеризують організацію педагогічного моніторингу виховної системи ВПНЗ, було визначено психологічну готовність педагогів до моніторингової діяльності (позитивні мотиви, професійна спрямованість), моніторингову компетентність суб'єктів педагогічного процесу ВПНЗ (спеціальні знання і вміння, особистісні якості), якість моніторингу (обсяг інформації, її валідність та дієвість). Для оцінки впливу забезпечення визначених умов організації моніторингу на ефективність виховної системи ВПНЗ використали інтегрований критерій якості, який складають: упорядкованість виховної системи ВПНЗ, єдність педагогічного колективу, якість виховної діяльності, позитивне освітнє середовище навчального закладу.

Визначені критерії визначали за трирівневою градацією: високий, середній, низький рівні. Інтегрований критерій додатково оцінювали за рейтинговим показником, який визначався за 12-бальною шкалою.

Варіативний експеримент свідчить про ефективність всіх застосованих моделей. Разом з тим більш високі прирости досліджуваних показників, отримані в експериментальних групах Е2 і Е3, переконливо доводять необхідність забезпечення взаємодії суб'єктних груп виховного процесу ВПНЗ (викладач-куратор, викладач-студент, викладач-куратор-студент, адміністратор-викладач-куратор).

Узагальнені результати контрольного етапу експерименту з реалізації визначених педагогічних умов представлено в таблиці 1.



Таблиця 1 - Узагальнені результати експериментально-дослідної роботи (у %)

Критерії	Показники	Рівні	Е1 (60 осіб)	Е2 (60 осіб)	Е3 (60 осіб)	К (52 особи)
			Конст. етап	Контр. етап	Конст. етап	Контр. етап	Конст. етап	Контр. етап	Конст. етап	Контр. етап
Психологічна готовність	позитивні мотиви моніторингової діяльності	І	40	90	20	95	25	100	25	42,3
		ІІ	20	10	45	5	35	-	25	34,6
		ІІІ	40	-	35	-	40	-	50	23,1
	професійна спрямованість	І	13,3	91,6	15	83,3	21,6	91,7	17,3	28,8
		ІІ	31,6	8,4	33,3	15,1	36,6	8,3	28,8	25
		ІІІ	55,1	-	51,7	1,6	41,8	-	53,9	46,2
Моніторингова компетентність	спеціальні знання	І	40	70	40,1	80	40	90	30,7	50
		ІІ	40	30	38,3	20	40	10	28,8	34,6
		ІІІ	20	-	21,6	-	20	-	40,5	15,4
	вміння	І	45	95	20	85	43,3	90	46,2	48,1
		ІІ	25	5	50	15	51,7	10	36,5	50
		ІІІ	30	-	30	-	5	-	17,3	1,9
	особистісні якості	І	65	85	51,6	90	70	100	71,2	76,9
		ІІ	23,4	15	43,4	10	25	-	21,1	17,4
		ІІІ	11,6	-	5	-	5	-	7,7	5,7
Якість моніторингу	обсяг отриманої інформації	І	10	75	20	70	15	80	19,3	25
		ІІ	41,6	25	60	25	45	20	30,7	46,2
		ІІІ	48,4	-	20	5	40	-	50	28,8
	валідність отриманої інформації	І	10	80	20	70	20	75	13,5	25
		ІІ	55	15	40	25	65	25	26,9	30,7
		ІІІ	35	5	40	5	15	-	59,6	44,3
	дієвість отриманої інформації	І	15	75	10	75	15	95	13,5	28,8
		ІІ	65	25	43,3	25	38,3	5	48,1	34,7
		ІІІ	20	-	46,7	-	46,7	-	38,4	36,5
Якість виховної системи	упорядкованість виховної діяльності ВПНЗ	І	68,3	95	65	85	55	95	34,6	40,4
		ІІ	21,7	5	25	15	41,6	5	42,3	46,1
		ІІІ	10	-	10	-	3,4	-	23,1	13,5
	єдність педагогічного колективу	І	30	70	35	85	20	90	19,3	32,7
		ІІ	50	25	50	10	50	5	26,9	38,5
		ІІІ	20	5	15	5	30	5	53,8	28,8
	якість виховної діяльності	І	25	85	61,6	95	65	91,6	25	50
		ІІ	50	10	30,1	5	20	6,8	50	25
		ІІІ	25	5	8,3	-	15	1,6	25	25
	позитивне освітнє середовище	І	63,3	78,3	41,6	81,6	76,6	96,6	61,5	71,2
		ІІ	25,1	18,4	33,3	16,8	16,8	1,6	13,5	11,5
		ІІІ	11,6	3,3	25,1	1,6	6,6	1,8	25	17,3
Рівні: І - високий, ІІ - середній, ІІІ - низький

Отже, проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

На основі аналізу наукової літератури визначено поняття “виховна система” у контексті роботи вищого педагогічного навчального закладу як сукупність взаємозалежних компонентів: цілей і принципів організації виховного процесу, форм, методів і прийомів їх поетапної реалізації в межах ВПНЗ, які підпорядковані логіці виконання соціального замовлення - підготовки вчителя, здатного розв'язувати складні завдання виховання молодих поколінь. Доведено необхідність моніторингу виховної системи ВПНЗ на усіх стадіях її розвитку.

З'ясовано, що моніторинг доцільно розглядати в трьох площинах: як процес, як систему, як технологію:

як процес, моніторинг - це циклічний процес порівняння, зіставлення, оцінювання існуючого стану виховної системи ВПНЗ із запланованим (еталоном, стандартом, бажаною моделлю виховної системи) та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного коригування структури виховної системи чи процесів, що в ній відбуваються;

як система, моніторинг ? це інформаційна система, яка постійно поповнюється завдяки безперервності відстеження якості виховної системи як об'єкта управління за виділеними параметрами та критеріями, що включає обов'язковий поточний контроль, оцінку, корекцію стану об'єкта з метою прийняття оперативного управлінського рішення щодо прогнозування напрямів подальшого розвитку виховної системи з урахуванням рефлексивного ставлення до цього всіх учасників педагогічного процесу;

як технологія, моніторинг є сукупністю певних етапів та відповідних засобів (розробка еталону виховної системи, критеріїв та показників оцінювання її стану, зіставлення еталонної виховної системи з реально існуючою, обґрунтування моделі виховної системи ВНЗ, вивчення процесу її розвитку, підсумковий контроль стану виховної системи та корекція розробленої моделі).

Порівняльний аналіз дефініцій “моніторинг”, “контроль”, “вивчення”, “спостереження”, “відстеження”, “дослідження” дозволили визначити їх співвідношення та уточнити визначення моніторингу виховної системи ВПНЗ як системи заходів щодо збору та аналізу інформації з метою вивчення та оцінки якості виховної системи, спрямованої на професійну підготовку майбутніх учителів, і прийняття рішень щодо вдосконалення педагогічного процесу на основі аналізу виявлених типових особливостей та тенденцій.

3. Встановлено, що головна мета педагогічного моніторингу виховної системи полягає в тому, щоб сприяти аналізу і самоаналізу керівником вищого педагогічного навчального закладу, вихователями, студентами перебігу та результатів власної спільної виховної і самовиховної діяльності для подальшого її вдосконалення.

4. Визначено провідні функції моніторингу виховної системи ВПНЗ (інформаційну, пошуково-дослідницьку, формувальну, корегувальну, системоутворювальну, прогностичну) та етапи педагогічного моніторингу виховної системи ВПНЗ: підготовчий, практичний, аналітичний.

5. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено умови ефективності організації моніторингу виховних систем вищої школи.

Оптимальними педагогічними умовами організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу визначено: підготовку педагогічного колективу до моніторингу виховної системи; забезпечення взаємодії всіх суб'єктів педагогічного процесу у ході виховної діяльності; забезпечення учасників моніторингу науково-методичним інструментарієм.

Варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив кожної з моделей реалізації визначених умов на показники рівнів організації моніторингу ВПНЗ. Установлено, що всі моделі дозволили отримати позитивну, але нерівнозначну динаміку всіх досліджуваних показників. Так, моделі В і С виявилися більш ефективними порівняно з моделлю А. Творчий характер моніторингової діяльності найбільшою мірою виявлено в педагогів групи Е3. Застосування моделі А дозволило отримати найвищі результати у формуванні практичних умінь здійснювати педагогічний моніторинг, але більшою мірою на репродуктивно-конструктивному рівні. Недоліком цієї моделі є недостатня спроможність формування у суб'єктів виховного процесу комунікативних умінь.

6. Уточнено систему критеріїв та показників ефективності організації моніторингу виховної системи вищого педагогічного навчального закладу: психологічна готовність педагогів до здійснення моніторингу (позитивні мотиви, професійна спрямованість), моніторингова компетентність суб'єктів педагогічного процесу (спеціальні знання і вміння, особистісні якості), якість моніторингу (обсяг інформації, її валідність та дієвість); розроблено інтегрований критерій якості виховної системи (упорядкованість виховної діяльності педагогічного ВПНЗ, єдність педагогічного колективу, якість виховної діяльності, позитивне освітнє середовище навчального закладу).

7. Розроблено навчально-методичні матеріали для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, зокрема методичні рекомендації “Організація виховної роботи кураторів у вищому педагогічному навчальному закладі”.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Денисенко А. О. Організаційна робота кураторів у виховній системі педагогічного вузу / А. О. Денисенко // Теорія та методика виховання та навчання: зб. наук. праць /Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2003. ? Вип.11 - С. 123?129.

2. Денисенко А. О. Формування професійних якостей майбутніх педагогів у процесі волонтерської діяльності / А. О. Денисенко // Теорія та методика виховання та навчання: зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2005. ? Вип.14 - С. 38?43.

3. Денисенко А. О. Педагогічний досвід як умова розвитку сучасної вищої освіти / А. О. Денисенко // Теорія та методика виховання та навчання: зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2007. ? Вип. 18. - С. 55?62.

Публікації в інших виданнях

4. Білоус П. О. Виховна система юридичного ліцею Національного університету внутрішніх справ / А. О. Денисенко, П. О. Білоус // Управління школою. - 2004. - № 1 (49) - С. 20-27.

5. Денисенко А. О. Клуб КВК “Перша столиця” / А. О. Денисенко // Виховання особистості майбутнього вчителя / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2006. ? С. 98?102.

Навчально-методичні посібники

6. Денисенко А. О. Ділова гра “Дискусійний стіл “Модель закладу майбутнього” / А. О. Денисенко // Організація ігрової діяльності в умовах післядипломної освіти: наук.-метод. посібник викладачів вузів та інститутів післядипломної освіти. - Харків: ХДПУ, 2003. - С. 146-148.

7. Денисенко А. О. Журнал куратора / А. О. Денисенко // Виховання особистості майбутнього вчителя: до Міжнародної виставки навчальних закладів “Сучасна освіта в Україні - 2006” / За ред. член-кор. АПН України, доктора пед. наук, проф. Г. В. Троцко. - Харків, 2006. - С. 32, 40-43.

8. Троцко Г. В. Організація виховної роботи кураторів у вищому педагогічному навчальному закладі / Г. В. Троцко, А. О. Денисенко: методичні рекомендації: В 3 частинах / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2007. - Ч.1. - 131 с.

9. Троцко Г. В. Організація виховної роботи кураторів у вищому педагогічному навчальному закладі / Г. В. Троцко, А. О. Денисенко: методичні рекомендації: В 3 частинах / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2007. - Ч.2.: (Моніторинг якості виховної роботи куратора у вищому педагогічному навчальному закладі). - 63 с.

10. Троцко Г. В. Організація виховної роботи кураторів у вищому педагогічному навчальному закладі / Г. В. Троцко, А. О. Денисенко: методичні рекомендації: В 3 частинах / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2007. - Ч.3.: (Нормативне забезпечення виховної роботи куратора академічної групи вищого педагогічного навчального закладу). - 100 с.

Матеріали конференцій

11. Денисенко А. О. Актуальність проблеми педагогічної підтримки студентів у виховній системі вищого навчального закладу: материалы Междунар. науч.-практ. конф. [“ Методология и методика воспитательной работы в условиях непрерывного образования”], (Харьков, 12 февраля 2005 г.) / Народн. укр. акад. - Харьков: Изд-во НУА, 2005. - С.129?134.

12. Денисенко А. О. Сутність освітнього моніторингу виховної системи ВПНЗ: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. [“Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність”, у 2-х частинах], (Харків, 20?21 травня 2008 р.) / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Харьков: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2008. - Ч.2. ? С. 220?221.

АНОТАЦІЯ

Денисенко А.О. Організація моніторингу виховної системи вищих педагогічних навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2008.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми організації моніторингу виховної системи вищих педагогічних навчальних закладів.

У роботі на підставі аналізу сутності, структури і особливостей моніторингу виховної системи вищих педагогічних навчальних закладів науково обґрунтовано педагогічні умови його організації: підготовка педагогічного колективу до проведення моніторингу виховної системи; організація взаємодії всіх суб'єктів педагогічного процесу у процесі моніторингової діяльності; забезпечення учасників моніторингу науково-методичним інструментарієм. Реалізовані в педагогічному експерименті, ці умови сприяли формуванню психологічної готовності до моніторингової діяльності, моніторингової компетентності суб'єктів педагогічного процесу, покращенню якості моніторингу, якості функціонування виховної системи вищого педагогічного навчального закладу (упорядкованості виховної діяльності, згуртованості колективу викладачів і студентів, вихованості майбутніх учителів, створенню сприятливого виховного середовища).

Ключові слова: виховна система, моніторинг, організація моніторингу, педагогічні умови, вищий педагогічний навчальний заклад.

АННОТАЦИЯ

Денисенко А.О. Организация мониторинга воспитательной системы высших педагогических учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, Харьков, 2008.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием актуальной проблемы организации мониторинга воспитательной системы высших педагогических учебных заведений.

На основе анализа психолого-педагогической литературы проанализирована сущность воспитательной системы педагогического вуза, особенности ее мониторинга, обоснованы педагогические условия его организации.

В диссертации раскрыто содержание основных компонентов воспитательной системы высших педагогических учебных заведений, определено место управления и организации в ее функционировании.

Сравнительный анализ дефиниций «мониторинг», «контроль», «изучение», «наблюдение», «отслеживание», «исследование» позволили установить их соотношение.

В диссертации доказано, что употребление дефиниций «контроль», «изучение», «наблюдение», «отслеживание», «исследование» как синонимов понятия «мониторинг» не является правомерным, поскольку изучение является методом педагогического исследования, направленный на анализ состояния практики, выявление затруднений, конфликтов и т.д.; наблюдение - методом научного исследования, сущность которого состоит в фиксации данных и получение информации относительно субъективных психических явлений исследуемого; исследование следует рассматривать как процесс и результат научной деятельности, направленной на получение общественно значимых новых знаний о закономерностях, структуре, механизме воспитания, методике организации учебно-воспитательной роботы, ее содержании, принципах, методах и организационных формах. Контроль может иметь как непрерывный, так и дискретный характер, его эффективность зависит от систематичности и своевременности осуществления. Он недостаточно пригоден к меняющимся условиям, имеет жесткий характер, исходит из нормативных стандартов, осуществляется в основном в устоявшихся бюрократических формах, традиционными средствами и методами. Мониторинг направлен на главные параметры педагогического процесса учебного заведения и имеет статус исследования, а не эмпирического сбора информации. Он имеет комплексный, системный характер и создает условия для планирования - годового, перспективного, стратегического.

Понятие мониторинга определено как процесс создания базы данных, сохранения, обработки и расширения информации о деятельности педагогической системы и ее отдельных элементов, ориентированную на информационное обеспечение управление педагогическим вузом с целью определения состояния объекта в любой момент с последующим прогнозированием, планированием, корректированием.

Установлено различие понятий «образовательный мониторинг» и «педагогический мониторинг», которые в научной литературе часто отождествляются или подменяются одно с другим: образовательный мониторинг проводится относительно процессов, происходящие в системе образования; педагогический - касается различных сторон педагогического процесса.

В диссертационной работе определены и теоретически обоснованы педагогические условия организации мониторинга воспитательной системы высших педагогических учебных заведений, а именно: подготовка педагогического коллектива к мониторингу воспитательной системы; обеспечение взаимодействия всех субъектов педагогического процесса в ходе воспитательной деятельности; обеспечение мониторинга научно-методическим инструментарием. Эти педагогические условия определены как оптимальные.

Выделены критерии и показатели эффективной организации мониторинга воспитательной системы высших педагогических учебных заведений, к которым отнесены: психологическая готовность к мониторинговой деятельности (положительные мотивы, профессиональная направленность) и мониторинговая компетентность субъектов педагогического процесса высшего педагогического учебного заведения (специальные знания и умения, личностные качества); качество мониторинга (объем информации, ее валидность и действенность). Для оценки влияния выделенных условий организации мониторинга на эффективность воспитательной системы педагогического вуза использован интегрированный критерий качества воспитательной системы, который составляют критерии упорядоченности воспитательной системы вуза, качество воспитательной деятельности, сплоченность коллектива, общий психологический климат учебного заведения.