Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 378.147.111:821:007.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів

• 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти»
• гордієнко Майя Григорівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Сігаєва Лариса Євгеніївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

АПН України, старший науковий співробітник відділу інноваційних педагогічних технологій, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Солдатенко Микола Миколайович,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

АПН України, завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент

Заскалєта Світлана Григорівна,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри іноземних мов, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 28 січня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 27.12.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С. В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

іноземний література самостійний електромеханік

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічний розвиток України, євроінтеграційні процеси, інформатизація нашого суспільства зумовлюють нові вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців.

Вища технічна освіта в Україні має забезпечити сьогодні підготовку конкурентоспроможного фахівця, здатного використовувати і створювати сучасні технології, що прискорюють науково-технічний розвиток нашої країни. Приєднання України до Болонського процесу стало поштовхом до переосмислення змісту і структури вищої технічної освіти, забезпечення її гнучкості, створення умов для формування фахівця, здатного до самостійної діяльності, спрямованої на здобуття високого професіоналізму.

Вихідні концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою, зокрема інженерних спеціальностей, викладено у Законах України «Про освіту» (1996), «Про вищу освіту» (2001), а також у Національній доктрині розвитку освіти (2002), Стратегії забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року.

Пріоритетним завданням сучасної інженерної освіти є оволодіння майбутнім фахівцем комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для активного творчого професійного розвитку, неперервного самовдосконалення та навчання упродовж трудової діяльності. Іншим важливим завданням професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків є не стільки набуття ними готових знань, скільки оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.

В умовах прискорених темпів накопичення та одночасного старіння професійно значущої інформації, оволодіння уміннями й навичками самостійної роботи надає можливість майбутньому фахівцеві бути постійно поінформованим щодо новітніх технологій в його професійній сфері, озброює досягненнями світової науки і практики.

Водночас професійно компетентні інженери-електромеханіки мають вирішувати нагальну загальнодержавну проблему енергоресурсозбереження за допомогою використання різних технологій керування, що забезпечують необхідними режимами функціонування електромеханічні комплекси. Ці технології реалізуються різноманітними перетворювачами, пристроями плавного пуску, мікропроцесорного керування тощо, значна кількість яких виробляється зарубіжними компаніями. Щоб вивчити та використати кращий зарубіжний досвід щодо новітніх розробок, майбутній інженер-електромеханік повинен уміти самостійно знайти потрібну інформацію, прочитати її іноземною мовою, тобто володіти уміннями й навичками самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

За цих умов особливого значення набуває проблема формування умінь і навичок самостійної роботи у майбутніх інженерів з метою забезпечення їх адаптації, самореалізації та самоосвіти в сучасних умовах інформаційного суспільства та інтеграції до світового співтовариства.

Разом з тим, існують певні суперечності, що негативно впливають на ефективність формування означених умінь і навичок, а саме: зміст навчальних матеріалів для самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою не повною мірою відповідає професійним потребам майбутніх інженерів; навчальна дисципліна «Іноземна мова» відноситься до блоку дисциплін професійно орієнтованої гуманітарної та природничо-наукової підготовки і вивчається на першому - третьому курсах, а «Іноземна мова за професійним спрямуванням» - на п'ятому курсі, тоді як базова інженерна підготовка розпочинається на третьому курсі, а необхідність у самостійній роботі з іноземною фаховою літературою найбільшою мірою виникає на четвертому та п'ятому курсах під час написання курсових та дипломних робіт із спеціальності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань професійної підготовки майбутніх інженерів дає підстави стверджувати, що нині ця підготовка має бути неперервною, особистісно орієнтованою, побудованою на засадах інтегративності й технологізації навчального процесу, розвитку самостійності й творчості особистості.

Актуальність проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців підтверджується висновками багатьох вітчизняних вчених: А. М. Алексюк, С. У. Гончаренко, Р. С. Гуревич, І. А. Зязюн, Г. О. Козлакова, І. М. Козловська, Н. Г. Ничкало, О. М. Пєхота, Л. П. Пуховська, В. В. Рибалка, О. Г. Романовський, В. А. Семиченко, С. О. Сисоєва та ін.

У наукових дослідженнях розглядаються різні аспекти професійної підготовки майбутніх інженерів: підготовка до управлінської діяльності (О. Г. Романовський), підготовка майбутніх фахівців з комп'ютеризованих систем (Г. О. Козлакова), зміст і форми організації підготовки бакалаврів інженерів (Н. М. Бідюк), зміст психолого-педагогічної підготовки інженерів машинобудівного профілю (М. В. Фоміна), формування умінь самостійної роботи у майбутнього інженера засобами ігрових форм (І. В. Хом'юк), нові технології загальнонаукової підготовки (Е. В. Лузик), теоретичні й методичні основи дистанційного навчання (П. В. Стефаненко), теоретичні й методичні основи навчання методів аналізу і синтезу механізмів і машин (П. А. Яковишин).

Різні аспекти організації самостійної роботи студентів розглядалися багатьма вітчизняними дослідниками, а саме: проблема формування пізнавальної самостійності студентів педагогічного училища (Г. С. Адамів), набуття досвіду самостійної діяльності студентів у сільськогосподарських школах (Л. Л. Головко), організація самостійної роботи студентів сільськогосподарських технікумів (Н. С. Журавська), організація самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (С. Г. Заскалєта), теоретичні засади організації самостійної роботи студентів (В. А. Козаков), формування самостійної навчально-пізнавальної діяльності курсантів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови (В. Р. Мичковська), індивідуально-типологічні та дидактичні чинники результативності самостійної роботи студентів економічних університетів (Г. М. Романова), організація самостійної роботи з іноземної мови студентів вищих економічних навчальних закладів (М. І. Смирнова), теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності (М. М. Солдатенко), організація самостійної роботи на основі індивідуально орієнтованого підходу (І. А. Шайдур), організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів (І. М. Шимко), організація самостійної роботи студентів технічного коледжу (А. Я. Цюприк) та інші.

На основі вивчення наукових результатів зроблено висновок, що проблема формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів досліджена недостатньо як на теоретичному, так і методичному рівнях, що гальмує використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду у вітчизняній практиці.

Враховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість і практичне впровадження, об'єктивну потребу і соціальне значення якісної професійної підготовки майбутнього інженера, темою нашого дослідження було обрано: «Формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України з теми «Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти» (РK № 0102U000401) і плану наукової роботи Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського з теми «Розробка методичного та метрологічного забезпечення для комп'ютеризованих електромеханічних комплексів, впровадження в навчальний процес та дослідницьку практику» (РK № 0103U003993).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України 29 травня 2003 р. (протокол № 8) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 17 червня 2003 р. (протокол № 6).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх інженерів в умовах вищих технічних навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів-електромеханіків у процесі їх професійної підготовки.

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків у вищих технічних навчальних закладах; розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність застосування авторської технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків; розробити методичні рекомендації щодо формування означених умінь і навичок.

Концептуальна ідея дослідження. В умовах модернізації вищої освіти в Україні, інтеграції нашої держави до Європейського співтовариства важливим є забезпечення формування професійної компетентності майбутніх фахівців, яка містить у собі інтелектуальні здібності, особистісні якості, соціальні й професійні вміння та навички. Підвищенню фахового рівня майбутнього інженера-електромеханіка, неперервності його особистісного розвитку та професійного становлення сприяє сформоване і розвинуте вміння самостійно й кваліфіковано працювати з іноземною фаховою літературою, що досягається за умов раціонального поєднання самостійної роботи з іноземною фаховою літературою та спеціальних дисциплін. Вирішення означеної проблеми передбачає розробку і теоретичне обґрунтування структури і змісту технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів-електромеханіків набуває ефективності за умов:

- обґрунтування положення щодо професійної спрямованості самостійної роботи з іноземною фаховою літературою як складової професійної компетентності майбутнього інженера-електромеханіка;

- неперервності самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою упродовж усього періоду навчання у вищому технічному навчальному закладі;

- відбору змісту самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для професійної підготовки майбутніх інженерів відповідно до дидактичних принципів відбору й структурування змісту навчального матеріалу та урахування професійної компетентності майбутнього інженера-електромеханіка;

- застосування інформаційних технологій у самостійній роботі студентів з іноземною фаховою літературою.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. З урахуванням професійної компетентності визначити особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів за напрямом підготовки «Електромеханіка» у вищих технічних навчальних закладах ІІІ - IV рівнів акредитації.

2. Визначити педагогічні умови ефективності самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою під час їх професійної підготовки.

3. Теоретично обґрунтувати принципи відбору та структурування змісту навчального матеріалу для самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у професійній підготовці майбутніх інженерів.

4. З урахуванням особливостей професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків обґрунтувати етапи проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків.

5. Розробити та експериментально перевірити авторську технологію формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків.

6. Розробити навчально-методичні матеріали щодо формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою під час професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків у вищих технічних навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять провідні філософські, психолого-педагогічні ідеї, а також теоретико-методологічні положення сучасної педагогічної науки щодо неперервної професійної освіти (С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало та ін.); професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах (А. М. Алексюк, В. Г. Кремень, Г. С. Костюк, В. А. Семиченко, П. В. Стефаненко, Н. Ф. Тализіна та ін.), професійної підготовки фахівців у вищих технічних навчальних закладах (О. Г. Романовський, Г. О. Козлакова та ін.); організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах (В. А. Козаков, М. М. Солдатенко та ін.); компетентнісного підходу у професійній підготовці фахівців (І. О. Зимня, В. Ю. Стрельніков та ін.); упровадження інноваційних педагогічних технологій у професійну підготовку фахівців (В. П. Безпалько, С. О. Сисоєва та ін.); інтеграції (І. М. Козловська, Я. М. Собко та ін.); особистісно орієнтованого підходу у професійній підготовці фахівців та педагогіки творчості (О. М. Пєхота, В. В. Рибалка, С. О. Сисоєва та ін.); розвитку освіти дорослих (С. І. Болтівець, В. І. Луговий, Н. Г. Протасова, В. І. Пуцов, Л. Є. Сігаєва та ін.); застосування інформаційних технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів (В. Ю. Биков, Р. С. Гуревич, В. М. Монахов та ін.).

У ході дослідження було проаналізовано нормативно-законодавчу базу з організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, а саме: Закони України «Про освіту», «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (проект), Національну доктрину розвитку освіти, Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 - 2005 роки, План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року, Програму розвитку освіти в Україні на 2005 - 2010 роки (проект), проект Закону України «Про освіту дорослих» (про освіту впродовж життя).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані загальнонаукові методи: а) теоретичні - системно-структурний (класифікація, систематизація), ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення, праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи, аналіз документів), які застосовувалися для здійснення цілісного теоретичного аналізу стану проблеми дослідження професійної підготовки майбутніх інженерів, для порівняння та узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації; б) емпіричні - методи анкетування, тестування, узагальнення педагогічного досвіду, педагогічного спостереження, самоспостереження, опитування, статистичної обробки одержаних даних з метою аналізу стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; дослідно-експериментальної перевірки результатів упровадження розробленої технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів.

Результати педагогічного експерименту оброблялися за допомогою методів математичної статистики, універсального статистичного пакета STATGRAPHICS Centurion.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося у три етапи впродовж 2000 - 2008 років:

На першому етапі (2000 - 2001) було вивчено стан досліджуваної проблеми в її теоретичному аспекті, обґрунтовано проблему дослідження; сформульовано об'єкт, предмет, мету і завдання; визначено базові поняття дослідження; обґрунтовано методологічні підходи та концептуальні засади технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; створено інформаційно-пошукову базу дослідження; розроблено методику педагогічного експерименту та визначено експериментальну базу дослідження.

На другому етапі (2002 - 2003) проведено констатувальний експеримент, у ході якого проаналізовано зміст навчальних програм з іноземної мови та спеціальних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації; вивчено стан сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у студентів вищих технічних навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації.

На третьому етапі (2004 - 2006) проведено формувальний експеримент, у ході якого розроблено й експериментально перевірено авторську технологію формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів.

На четвертому етапі (2007 - 2008) узагальнено результати педагогічного експерименту; впроваджено технологію формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у навчальний процес вищих технічних навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації; розроблено навчально-методичні матеріали з формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; сформульовано теоретичні висновки; здійснено оформлення дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідна робота здійснювалася у Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені Михайла Остроградського, Вінницькому національному технічному університеті, Дніпродзержинському державному технічному університеті. Усього експериментальним дослідженням було охоплено 1113 осіб: у констатувальному експерименті взяли участь 613 осіб, у формувальному - 500 осіб, у тому числі - 988 студентів та 125 викладачів вищих технічних навчальних закладів України ІІІ - І V рівнів акредитації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше розроблено й теоретично обґрунтовано зміст самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків; етапи проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків; технологію формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків; виявлено вплив особливостей формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів на якість їх професійної підготовки та педагогічні умови ефективності самостійної роботи з іноземною фаховою літературою під час професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків;

- удосконалено форми і методи самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою під час їх професійної підготовки;

- подальшого розвитку набули принципи відбору й структурування змісту навчального матеріалу для самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що уточнено зміст понять: «самостійна робота студентів», «уміння самостійної роботи студентів», «навички самостійної роботи студентів», «іноземна фахова література для майбутніх інженерів», «самостійна робота майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою», «технологія формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою» та «професійна компетентність майбутнього інженера».

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено навчально-методичний посібник «Формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів: технологічний аспект»; навчально-методичний посібник «Уміння й навички самостійної роботи у професійному становленні дорослої людини»; методичні рекомендації щодо формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; електронний навчальний посібник «Лабораторний практикум з курсу “Силова перетворювальна техніка в автоматизованому приводі” з інтегрованим вивченням англійської мови професійного спрямування»; методичні рекомендації щодо самостійної роботи з електронним навчальним посібником «Лабораторний практикум з курсу “Силова перетворювальна техніка в автоматизованому приводі” з інтегрованим вивченням англійської мови професійного спрямування» для викладачів та студентів вищих технічних навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами вищих технічних навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у професійній підготовці майбутніх інженерів-електромеханіків.

Основні концептуальні положення і рекомендації щодо формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів упроваджено в навчальний процес у Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені Михайла Остроградського (довідка № 60-10/487 від 15.04.2008 р.), Вінницькому національному технічному університеті (акт про впровадження від 11.03.2008 р.), Дніпродзержинському державному технічному університеті (довідка № 108-13-25/154 від 10.04.2008 р.), Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (довідка № 66-04-370\27 від 15.04.2008 р.), Донецькому національному технічному університеті, Кіровоградському національному технічному університеті (довідка № 19-35/21-839 від 21.04.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці навчально-методичного посібника «Формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів: технологічний аспект» (у співавторстві з А. І. Гладирем, автору належить зміст І та ІІ розділів, ІІІ розділ - спільна робота авторів); навчально-методичного посібника «Уміння й навички самостійної роботи у професійному становленні дорослої людини» (у співавторстві з Л. Є. Сігаєвою, автору належить зміст ІІ та ІІІ розділів); електронного навчального посібника «Лабораторний практикум з курсу “Силова перетворювальна техніка в автоматизованому приводі” з інтегрованим вивченням англійської мови професійного спрямування» (у співавторстві з Д. Й. Родькіним, О. П. Чорним, В. М. Карпенком, автору належить ідея загальної структури посібника); методичних рекомендацій з формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; методичних рекомендацій із самостійної роботи з електронним навчальним посібником «Лабораторний практикум із курсу “Силова перетворювальна техніка в автоматизованому приводі” з інтегрованим вивченням англійської мови професійного спрямування».

Працюючи викладачем кафедри іноземних мов Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського автор протягом усього періоду дослідження особисто брала участь в організації і проведенні експериментальної роботи та впровадженні розробленої технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних положень, системним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу, застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; застосуванням кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; позитивними результатами впровадження результатів дослідження в практику роботи вищих технічних навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

На захист виносяться:

1. Зміст самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків.

2. Технологія формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних та науково-технічних конференціях: «Педагогіка та психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи» (Київ, 2003), «Електромеханічні системи, методи моделювання та оптимізації» (Кременчук, 2004), «Facing Challenges, Sharing Solutions in ELT» (Донецьк, 2006), «Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів» (Кременчук, 2006), міжнародних «Тижнях освіти дорослих» в Україні: «Освіта дорослих для збереження роду, землі і води» (Київ, 2006), «Освіта дорослих для культури ціложиттєвого навчання» (Київ, 2007), «Освіта дорослих для безпеки громадян і організацій об'єднаної Європи» (Київ, 2008); «Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології» (Київ, 2007), «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2007), «Викладання англійської мови на сучасному етапі: вимоги, проблеми, перспективи» (Київ, 2008), «Електромеханічні системи, методи моделювання та оптимізації» (Кременчук, 2008), а також на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України» (Київ, 2003), «Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці» (Луганськ, 2008), Міжвузівській науково-методичній конференції «Проблеми оптимізації навчально-виховного процесу в технічних вищих навчальних закладах у контексті інтеграції в Європейський освітній простір, гуманізації та гуманітаризації» (Кременчук, 2004), звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за 2006 рік «Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи» (Київ, 2006).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 29 опублікованих працях, серед яких: 2 навчальних посібники (у співавторстві), 2 брошури методичних рекомендацій, 13 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 11 статей у збірниках наукових праць та матеріалах конференцій. Загальний обсяг особистого внеску - 19,82 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (289 найменувань, з них 19 - іноземною мовою). Робота містить 13 таблиць, 14 рисунків, 4 додатки на 51 сторінці. Загальний обсяг дисертації - 273 сторінки, обсяг основної частини - 190 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист; висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні засади формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» - охарактеризовано базові поняття дослідження; проаналізовано стан дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів у педагогічній теорії; досліджено форми і методи організації самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у професійній підготовці майбутніх інженерів.

На основі теоретичного аналізу зроблено висновок, що поняття «самостійна робота студентів» розглядається як спосіб організації навчального пізнання; система, що включає в себе змістову, оперативну та результативну сторони; система організації педагогічних умов для забезпечення управління навчальною діяльністю; специфічний вид діяльності учіння, метою якого є формування самостійності; сукупність усіх видів самостійної діяльності; одна з форм педагогічної діяльності. У дисертації поняття «самостійна робота студентів» визначається як індивідуальна чи групова діяльність, що спрямована на досягнення певної мети, поставленої викладачем перед студентом чи самим студентом перед собою.

Аналіз психолого-педагогічної літератури щодо визначення суті понять «уміння» й «навички» свідчить про неоднозначність думки вчених з цього приводу. У дисертації за основу приймаються положення дослідників, які вважають уміння утворенням вищого порядку, ніж навички, тому останні визначаються як основа формування умінь. У визначенні умінь і навичок, необхідних для виконання самостійної роботи студентами автор спирається на науково-теоретичні положення щодо процесу виконання самостійної роботи студентами. Під поняттям «уміння самостійної роботи студентів» розуміється уміння самостійно здійснювати різні навчальні дії, спрямовані на засвоєння навчального матеріалу та уміння самостійно визначати, організовувати, контролювати та корегувати свою навчальну діяльність. Під поняттям «навички самостійної роботи студентів» розуміються автоматичні дії, необхідні для формування умінь самостійної роботи студентів.

Поняття «іноземна фахова література для майбутніх інженерів» у дисертації розглядається як професійно спрямована література іноземною мовою, що сприяє оволодінню теоретичними та практичними знаннями із спеціальних дисциплін професійної підготовки майбутніх інженерів, а також забезпечує їх самовдосконалення протягом життя. Під поняттям «самостійна робота майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою» розуміється пошук, читання, реферування та анотування іноземної фахової літератури для одержання професійно значущої інформації та самоосвіти упродовж життя.

У розділі поняття «технологія формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» розглядається як раціональний спосіб формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для підвищення рівня професійної підготовки майбутніх інженерів, їх адаптації до сучасних умов професійної діяльності та самовдосконалення впродовж життя.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з проблем професійної підготовки фахівців зроблено висновок, що метою навчання майбутніх інженерів у вищому технічному навчальному закладі є формування професійної компетентності. Професійна компетентність майбутнього інженера розглядається як єдність інтелектуальних здібностей, особистісних якостей, соціальних і професійних знань, умінь, навичок та здатностей їх ефективно використовувати у процесі професійної діяльності та навчання протягом життя.

У ході дослідження визначено педагогічні умови ефективності самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою.

Визначено мету самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою, яка полягає у формуванні знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності майбутніх інженерів та навчання протягом життя. З огляду на визначену мету, сформульовано основні завдання організації самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою: формування професійної компетентності, самостійності і творчості як особистісної якості майбутнього інженера; розвиток умінь і навичок сприйняття, використання та систематизації інформації, що міститься в іноземній фаховій літературі; одержання знань за фахом; розвиток інтересу до самонавчання.

У другому розділі - «Сучасний стан та особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» - викладено результати дослідження сучасного стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів, виявлено особливості формування умінь і навичок самостійної роботи означеними джерелами з урахуванням професійної підготовки на кожному етапі; розроблено та обґрунтовано принципи відбору змісту самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для майбутніх інженерів.

З метою визначення реального стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів проведено тестування та анкетування студентів четвертого (276 чол.) та п'ятого (212 чол.) курсів, які навчаються за напрямом підготовки «Електромеханіка», та анкетування викладачів спеціальних дисциплін та іноземних мов (125 чол.). Загальна кількість учасників констатувального експерименту - 613 осіб.

На підставі аналізу стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою зроблено висновок про досить низький рівень розвитку зазначених умінь і навичок у студентів вищих технічних навчальних закладів за напрямом підготовки «Електромеханіка».

Аналіз стану організації самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою у вищих технічних навчальних закладах III - IV рівнів акредитації свідчить, що мають місце певні проблеми, які стоять на заваді належній організації такого виду роботи. Серед них такі: низький рівень навчально-методичного забезпечення та недостатня кількість технічних засобів навчання; відсутність зв'язку з етапами професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків; низький рівень мотивації студентів до цього виду навчальної діяльності; необізнаність викладачів щодо педагогічних умов ефективності самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою; певна невідповідність цілей самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою у вищих технічних навчальних закладах реальним професійним потребам; недосконала організація контролю та самоконтролю цього виду навчальної діяльності.

У ході дослідження визначено особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах, а саме: врахування особливостей професійної діяльності майбутнього інженера та вимог Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти Ради Європи (2003); врахування етапів професійної підготовки майбутніх інженерів; впровадження інтегрованих курсів.

Відбір і структурування змісту навчального матеріалу для самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою визначається, перш за все, загальними цілями професійної підготовки майбутніх інженерів у вищому технічному навчальному закладі III - Iv рівнів акредитації. Найбільш вдалим поєднанням зазначених цілей вважається інтегративний підхід до формування умінь і навичок самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою, що дає змогу сформувати цілісну систему знань, умінь і навичок студентів з іноземних мов та спеціальних дисциплін.

Визначено, що під час самостійної роботи з іноземним фаховим текстом студенти мають вирішувати наступні завдання, що впливають на професійно важливі якості: отримати інформацію та вміти застосувати її на практиці; використовувати свої іншомовні знання для розуміння й осмислення того, що читають, здобуваючи одночасно навички й уміння самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

З метою визначення принципів відбору й структурування змісту навчального матеріалу для самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою зроблено відбір загальнодидактичних принципів та обґрунтовано специфічні дидактичні принципи відбору навчального матеріалу: науковості й актуальності, систематичності й послідовності, розвивального навчання, творчої активності й самостійності, індивідуалізації й диференціації, цілісності професійної й іншомовної підготовки, спрямованості на професійний розвиток особистості упродовж життя, взаємодії суб'єктів навчальної діяльності.

У третьому розділі - «Проектування й експериментальна перевірка технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» - висвітлено теоретичні засади проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів, а також визначено та обґрунтовано етапи, методику та аналіз результатів педагогічного експерименту щодо перевірки ефективності застосування запропонованої технології.

Метою технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів-електромеханіків є підвищення рівня професійної компетентності засобами формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

Завданнями технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів є вивчення теоретичного матеріалу із спеціальних дисциплін засобами самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

Структура технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів містить концептуальний (ідеологія, мета, завдання), змістово-процесуальний (принципи відбору й структурування змісту навчального матеріалу, форми самостійної роботи, навчально-методичне забезпечення й форми контролю) та професійний компоненти (взаємодія викладачів спеціальних дисциплін й іноземних мов).

У розділі визначено етапи проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів з урахуванням особливостей їх професійної діяльності.

Метою формувального етапу експерименту було визначити ефективність застосування розробленої технології у професійній підготовці майбутніх інженерів-електромеханіків.

Педагогічний експеримент проводився у трьох вищих технічних навчальних закладах (Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені Михайла Остроградського, Вінницькому національному технічному університеті, Дніпродзержинському державному технічному університеті).

Для проведення даного етапу експерименту було розроблено тестові завдання щодо перевірки розуміння професійно орієнтованого тексту англійською мовою та інтегративний лабораторний практикум з дисципліни «Силові перетворювачі електропривода», який містить лабораторні роботи, завдання щодо їх виконання та оформлення письмового звіту. Навчальний матеріал лабораторного практикуму було розроблено у вигляді традиційного й електронного посібників. В електронному посібнику, на відміну від традиційного, навчальний матеріал мав чотири рівні складності, тобто текст теоретичної частини лабораторних робіт містив різну кількість термінів англійською мовою (перший рівень мав 30% іншомовних термінів, другий - 50%, третій - 80%, четвертий - цілком англомовний), мультимедійний англо-український словник, тести та статистичний блок для самоконтролю самостійної роботи студентів.

З метою визначення ефективності розробленої технології в експерименті брали участь дві експериментальні групи студентів четвертого курсу за напрямом підготовки «Електромеханіка». У ході експерименту порівнювалися результати тесту щодо розуміння професійно орієнтованого тексту англійською мовою до й після роботи з навчальними матеріалами лабораторного практикуму (найвища оцінка - 10 балів). Студенти першої експериментальної групи вивчали зміст теоретичної частини лабораторних робіт за традиційним посібником, другої - за електронним посібником.

Обробка результатів експерименту проводилася в середовищі універсального статистичного пакета STATGRAPHICS Centurion. Технологію комп'ютерної обробки статистичних даних було обрано з огляду на її переваги, серед яких аналіз даних за декількома критеріями, що дозволило переконатися в правильності результатів експерименту. При цьому всі трудомісткі математичні обчислення виконувалися автоматично, що усунуло виникнення механічних помилок під час обробки результатів, підвищило надійність аналізу, скоротило час обробки результатів експерименту.

Статистичні гіпотези дослідження перевірялися за допомогою одного параметричного (критерію Стьюдента) і двох непараметричних критеріїв (критерію знаків та знаково-рангового критерію Уілкоксона), що дало змогу зробити висновок про наявність позитивного ефекту в обох експериментальних групах. Цей висновок можна розповсюдити на генеральну сукупність з надійністю не меншою, ніж 95%.

У ході експерименту досліджувалося також питання ефективності використання комп'ютерних технологій для впровадження технології формування умінь і навичок самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою.

З цією метою порівнювалися результати контрольного тесту після роботи двох експериментальних груп з навчальними посібниками до лабораторного практикуму.

Перевірка статистичних гіпотез за допомогою критеріїв Стьюдента, Манна-Уітні та Колмогорова-Смірнова дозволила зробити висновок про неоднорідність вибірок, що зумовлено значною відмінністю між ексцесами та асиметріями, які відповідають за форму розподілу і свідчать про якісні відмінності між вибірками.

Зроблено висновок, що впровадження технології формування умінь і навичок самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою за допомогою інформаційних комп'ютерних технологій є більш ефективним у якісному відношенні, що має позитивний вплив на підвищення рівня професійної компетентності майбутнього інженера-електромеханіка.

Як видно з рис. 1, бали, що отримали студенти експериментальних груп під час заключного контролю, відрізняються за якісним складом. А саме: 10 балів отримали 4,11% студентів групи І і 7,7% - студентів групи ІІ; 9 балів - 9,6% студентів групи І і 13,5% студентів групи ІІ; 8 балів - 15% студентів групи І і 17,3% студентів групи ІІ; 7 балів - 20,5% студентів групи І і 23,1% студентів групи ІІ; 6 балів - 24,7% студентів групи І і 17,3% студентів групи ІІ; 5 балів - 9,6% студентів групи І і 13,5% студентів групи ІІ; 4 бали - 8,2% студентів групи І і 5,8% студентів групи ІІ; 3 бали - 5,5% студентів групи І і 1,9% студентів групи ІІ; 2 бали - 2,74% студентів групи І і 0% студентів групи ІІ.

Оскільки в якості одного з основних критеріїв оцінки ефективності використання інформаційних технологій навчання в педагогічних дослідженнях застосовується коефіцієнт оцінки К_0, його також було застосовано для підтвердження зроблених висновків. Враховуючи, що К₀ > 1, слід вважати, що використання інформаційних технологій для впровадження педагогічної технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів є ефективнішим за традиційну форму навчання (навчальний посібник).

Рис. 1. Результати експериментальних груп до й після проведення педагогічного експерименту

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів педагогічного експерименту, теоретичний аналіз проблеми і здобуті результати науково-дослідної роботи дали змогу зробити такі висновки:

1. Забезпечити належну підготовку конкурентоспроможних інженерів за напрямом підготовки «Електромеханіка» можливо за умови формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою, які є важливою складовою професійної компетентності майбутніх інженерів.

Вивчення сучасного стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів підтвердило актуальність обраної теми дослідження і дало можливість виявити певні особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою, а саме: врахування особливостей професійної діяльності майбутнього інженера та вимог Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти Ради Європи (2003) при відборі змісту й структуруванні навчального матеріалу для самостійної роботи з іноземною фаховою літературою; врахування етапів професійної підготовки майбутніх інженерів (професійно орієнтована гуманітарна та природничо-наукова підготовка, базова інженерна підготовка, поглиблена спеціалізація) для забезпечення ефективності самостійної роботи з іноземною фаховою літературою; впровадження інтегрованих курсів, зміст яких містить навчальні матеріали із спеціальних дисциплін іноземними мовами для забезпечення неперервності самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою без докорінних змін у навчальних планах професійної підготовки майбутніх інженерів.

2. Самостійна робота майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою набуває ефективності за таких педагогічних умов: забезпечення розвитку самостійності й творчості особистості майбутнього інженера; побудови за принципами неперервності, особистісно орієнтованого підходу, педагогіки творчості й теорії інтегративності навчання, спрямування на формування уміння навчатися протягом життя; відповідність змісту, форм і методів цілям професійного становлення майбутніх інженерів; системності й неперервності; використання інформаційних технологій; забезпечення зворотного зв'язку та діагностики результатів роботи кожного студента; забезпечення відповідними навчально-методичними матеріалами.

3. Зміст і структурування навчальних матеріалів для самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою мають здійснюватися за наступними принципами: науковості й актуальності, який реалізується за використання іноземних фахових текстів, у яких йдеться про новітні досягнення в галузі електромеханіки та електротехніки; систематичності й послідовності, який реалізується за рахунок розподілу навчального матеріалу на окремі тематичні розділи з поступовим зростанням рівня складності, використання завдань щодо анотування та реферування іноземних фахових текстів для систематизації та узагальнення засвоєних знань, обов'язкового включення в професійну підготовку майбутніх інженерів завдань для самостійної роботи з іноземною фаховою літературою протягом усього терміну навчання; розвивального навчання, який реалізується за рахунок підбору професійно орієнтованих текстів високого рівня складності з точки зору як лексичного, так і змістового навантаження та за рахунок досить швидкого темпу вивчення навчального матеріалу без багаторазового повторення, а шляхом постійного збагачення й осмислення поданої інформації; творчої активності й самостійності, який реалізується за рахунок розробки творчих завдань для самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою, пошуку інформації про новітні технології, розробки зарубіжних фірм-виробників у галузі перетворювальної техніки, управління роботою електричних машин, енергоресурсозбереження тощо; індивідуалізації й диференціації, який реалізується за допомогою адаптації навчального матеріалу за рівнем складності відповідно до рівня знань студентів; цілісності професійної й іншомовної підготовки, що передбачає формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою під час вивчення спеціальних дисциплін у циклі базової інженерної та поглибленої спеціальної підготовки майбутніх інженерів. Реалізація даного принципу відбувається за рахунок поєднання змісту навчального матеріалу із спеціальних дисциплін зі змістом навчального матеріалу для самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою; спрямованості на професійний розвиток особистості упродовж трудової діяльності, що передбачає відбір змісту навчального матеріалу для самостійної роботи з іноземною фаховою літературою з урахуванням постійного оновлення та розширення інформації, відповідно до аналізу мовних потреб у професійній діяльності майбутніх інженерів. Реалізація даного принципу відбувається на основі постійного оновлення змісту навчальних матеріалів для самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою відповідно до стрімких змін у розвитку електромеханічної галузі; взаємодії суб'єктів навчальної діяльності, що передбачає співпрацю викладачів спеціальних дисциплін та іноземних мов під час створення навчально-методичного забезпечення, що значно підвищує якість навчального матеріалу, його відповідність реальним потребам майбутніх інженерів; допомагає формувати уміння й навички самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою неперервно протягом усього періоду їхньої професійної підготовки.

4. Проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів доцільно здійснювати за такими етапами: підготовки, який включає вивчення стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; особливостей професійної підготовки майбутніх інженерів; аналіз структурно-логічної схеми взаємодії дисциплін певної спеціальності майбутніх інженерів; визначення фахових дисциплін для інтеграції самостійної роботи з іноземною фаховою літературою; розробки навчально-методичного забезпечення, який включає відбір і структурування змісту навчального матеріалу; розробку навчально-методичного забезпечення для самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою; корекції, який включає експериментальну апробацію навчально-методичного забезпечення та корекцію у відборі методів і форм самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою; експериментальної перевірки, який включає перевірку ефективності застосування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; упровадження технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів у навчальний процес.