Управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК 371 : 351.851

Управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв

13.00.09 - теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Чернякова Вікторія Едуардівна

Харків 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Василенко Ольга Миколаївна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, доцент

кафедри соціальної педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

Бібік Надія Михайлівна,

Президія АПН України, академік_секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті АПН України;

кандидат педагогічних наук, доцент

Томашевський Володимир Володимирович,

Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва і дизайну

Захист відбудеться 5 грудня 2008 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий 4 листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.А.Штефан

навчальний учень мистецтво образотворчий

АНОТАЦІЯ

Чернякова В.Е. Управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 - теорія навчання. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків, 2008.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв.

Доведено необхідність цілеспрямованого впливу на навчально-художню діяльність у процесі поступового переходу від прямого до спів- і самоуправління цією діяльністю під час застосування методики поетапного циклічного введення засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв у поєднанні з поступовим упровадженням у кожному класі повного циклу переходу від прямого до самоуправління із поступовим збільшенням рівня труднощів і складності завдань залежно від переходу на інший рівень управління в кожному класі з урахуванням віку учнів початкових класів.

Обґрунтовано й експериментально перевірено комплекс засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів - логіко-смислові моделі програми образотворчого мистецтва, теми, завдання уроку та евристики як системне графічне об'єднання логічного, змістового компонента із загальною стратегією найбільш раціонального пошуку розв'язання завдання за визначеними етапами: підготовчий, оперативний, підсумковий.

Кількісні та якісні результати експериментальної роботи засвідчили ефективність запропонованого комплексу засобів.

Ключові слова: навчально-художня діяльність, пряме, спів- і самоуправління навчально-художньою діяльністю, учні початкових класів, логіко-смислова модель, евристики.

АННОТАЦИЯ

Чернякова В.Э. „Управление учебно-художественной деятельностью учащихся начальных классов лицея искусств”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, Харьков, 2008.

В диссертации исследуется управление учебно-художественной деятельностью учащихся начальных классов лицея искусств.

В ходе изучения философской, психолого-педагогической литературы установлено, что понятие „учебно-художественная деятельность учащихся начальных классов” тесно связано с такими понятиями, как „деятельность”, „творческая деятельность”, „учебная деятельность”, „художественная деятельность,” имеет все признаки деятельности (целенаправленность, предметность, субъектно-объектные отношения, созидательный и осознанный характер, продуктивность); творческой деятельности (направленность на создание новых идей и оригинального продукта); учебной деятельности (наличие целенаправленного взаимодействия учителя и учеников, самоизменение ученика в результате собственных действий); художественной деятельности (направленность на формирование эмоционально-ценностного отношения к миру, на создание художественного образа). На основе анализа научной литературы и логико-семантического, предметного, аспектного анализов установлено, что учебно-художественная деятельность учащихся начальных классов - это синтетическая деятельность, направленная на формирование эмоционально-ценностного отношения к окружающему миру, на изменение учениками самих себя как субъектов обучения, а ее продуктом чаще являются субъективно новые идеи изображения окружающего мира - художественный образ, в котором воплощается субъективный опыт ученика. Также выявлено, что учебно-художественная деятельность учащихся начальных классов имеет свою структуру, которая состоит из таких компонентов: мотив, цель, субъект, объект, предмет, художественные средства, продукт, результат, содержательная структура, способы получения продукта, и специфические функции: познавательная; образовательная; креативная; обогатительная; самореализации. Отличие ее формирования обеспечивается совместной деятельностью учителя и ученика с постепенным переходом к самостоятельной учебно-художественной деятельности. Конкретизирована содержательная структура учебно-художественной деятельностью учащихся начальных классов как единство эмоционального, мотивационного, когнитивного и деятельностного компонентов, которые отражают ее специфику.

Обосновано использование совокупности подходов к исследованию управления учебно-художественной деятельностью учащихся начальных классов лицея искусств, определены такие особенности управления, как: учет интересов и личностных качеств ученика; увеличение роли внутренней мотивации учебно-художественной деятельности; наличие системы активизации; наблюдение постепенного перехода от прямого управления к со- и самоуправлению учащимися своей деятельностью.

Дальнейшее развитие получили особенности и возможности средств управления учебно-художественной деятельностью учащихся начальных классов лицея искусств, спроектированные в соответствии возрасту ученика и реализованные с помощью методики поэтапного цикличного введения комплекса средств управления учебно-художественной деятельностью учащихся начальных классов лицея искусств. Научно-экспериментальное значение исследования свидетельствует о реальных возможностях внедрения комплекса средств управления учебно-художественной деятельностью на уроках изобразительного искусства начальных классов школ разного типа.

Выполненное исследование не охватывает всех проблем, связанных с управлением учебно-художественной деятельностью учащихся, однако оно дает направление для дальнейшего развития художественной дидактики.

Ключевые слова: учебно-художественная деятельность, прямое, со- и самоуправление учебно-художественной деятельностью, учащиеся начальных классов, логико-смысловая модель, эвристики.

SUMMARY

Chernyakova V.E. Management of Art-Learning Activity of Primary School Pupils in Lyceum of Arts. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science in speciality 13.00.09 - Theory of Teaching. - Kharkiv G.S.Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, 2008.

The dissertation is a theoretical and experimental research of the art-learning activity management in teaching primary school pupils of the lyceum of arts. The necessity of purposeful influence on pupils' art-learning activity in gradual transition from the direct management to со- and self-management by means of using the method of stage-by-stage cyclic implementation of primary school pupils' art-learning activity management facilities in conjunction with gradual introduction of complete cycle transition from direct management to self-management in every class of pupils with the gradual increase of the level of difficulty and complexity of tasks in accordance with the change in the level of management in every class and in accordance with the age of primary school pupils is proved.

In the research |substantiated|the complex of primary school pupils' art-learning activity management facilities is substantiated and experimentally examined, the logic and sense models of the programs of fine arts, themes, tasks of the lessons and heuristics are analyzed as the system graphic combination of logical and content components with the general strategy of the most rational search for the solution of the task set at the preparatory, operational and final stages.

Quantitative and qualitative experimental work results prove the efficiency of the complex of management facilities worked out in the research.

Key words: art-learning activity, direct management, со-management and self-management of art-learning activity of primary school pupils, logic-sense model, heuristics.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Об'єктивна необхідність розробки проблеми управління навчально-художньою діяльністю учнів на уроках образотворчого мистецтва зумовлена стратегічною метою розвитку системи профільної освіти, яка визначена концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа) та художньо-естетичного виховання учнів, потребою постійного творчого самовдосконалення особистості. Актуальність цієї проблеми пояснюється тим, що навчально-художня діяльність учнів початкових класів на уроках образотворчого мистецтва виступає як умова і забезпечення основ естетичного розвитку дитини на певному віковому етапі (Л.Виготський, В.Собкін). Проте в навчально-художній діяльності комплекс операцій не завжди виконується учнями повністю і в певній послідовності: захоплюючись процесом зображення, учні не визначають мети, якій необхідно підпорядковувати всю роботу над малюнком, спрощують художній образ та інш., що вимагає цілеспрямованого управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів. Слід зазначити, що навчально-художня діяльність у молодшому шкільному віці має бути спрямована на самозміну й перетворення учнями самих себе як суб'єктів навчання. Це потребує цілеспрямованої роботи вчителя для здійснення переходу від прямого управління до самоуправління учнями власної діяльності.

Проблема управління навчально-художньою діяльністю учнів є однією з найбільш складних і найменш розроблених як у теоретичному, так і в практичному аспектах. У психолого-педагогічній літературі формулюється концепція управління навчально-творчою діяльністю (В.Андреєв, Н. Тализіна, В.Якунін); накреслюється тенденція до розгляду управління творчою діяльністю учнів на уроках образотворчого мистецтва (В. Злобін, С.Коновець, В.Котляр, В.Кузін, Л.Масол); актуалізуються питання застосування засобів управління образотворчою діяльністю учнів початкових класів (О.Баркан, Д.Іванова, Т.Носаченко, Ю.Полуянов, В.Томашевський). Цінність цих досліджень полягає в тому, що вони орієнтують на ефективне використання різних засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів. Проте формування творчої особистості молодшого школяра потребує застосування сучасних засобів управління навчальної діяльності на уроках образотворчого мистецтва. Це підтверджують експериментальні дослідження (І.Демченко, О.Маслицька, І.Мужикова, В.Мухіна), в яких зазначається, що першокласник у навчально-художній діяльності вже проявляє власне розуміння навколишнього світу, своє ставлення до нього. Але з іншого боку, як показують дослідження В.Котляра, Б.Неменського, В.Томашевського, Б.Юсова, самостійний шлях учня в пошуку виразних засобів навчально-художньої діяльності малоефективний, це шлях проб та помилок за відсутності переконання в необхідності використання тих чи інших засобів. Тільки науково обґрунтоване управління навчально-художньою діяльністю, починаючи з учнів початкових класів, забезпечує її продуктивний характер.

Оскільки спеціальних досліджень, присвячених особливостям засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів, практично не має, вчителі використовують різні засоби управління образотворчою діяльністю учнів, але ці засоби здебільшого розробляються ними з власного досвіду на основі інтуїтивних уявлень, що неминуче вносить у навчання певну частину суб'єктивізму. Так, аналіз навчальних програм з образотворчого мистецтва для загальноосвітніх шкіл показав, що відсутні взагалі програми для ліцеїв мистецтв. Навчання за загальноосвітніми програмами, в цілому, ґрунтується на раціонально-логічному пізнанні світу (Б.Неменський) і передбачається, що завдяки навчанню малюванню після засвоєння канонів і зразків чужої творчості в дитини будуть розвинені здібності до творчості.

Визначена проблема вимагає розв'язання певних суперечностей: між потребою суспільства у формуванні творчої особистості школяра і недостатньою теоретичною і практичною обґрунтованістю наявних програм з образотворчого мистецтва, які не передбачають орієнтацію на творчий розвиток учнів у навчальних закладах нового типу; між активно-діяльнісною природою молодшого школяра, його прагненням до реалізації емоційно-ціннісного досвіду в художній діяльності й орієнтацією на стереотипну навчально-художню діяльність, де участь школярів молодших класів зводиться до формального споживання інформації; між необхідністю застосування надзвичайно широкого спектра способів навчання на уроках образотворчого мистецтва і майже повною відсутністю педагогічних досліджень засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів, особливо для ліцею мистецтв, де органічно поєднуються навчальний та естетичний процеси.

Актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертації “Управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складником комплексної програми науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК № 1 - 20 0199 004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 6 від 31 жовтня 2003 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 30.03.2004 р.).

Мета дослідження - на основі теоретико-методологічного обґрунтування та експериментальної перевірки засобів управління підвищити рівень навчально-художньої діяльності учнів початкових класів ліцею мистецтв.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки й виконання таких завдань дослідження:

Проаналізувати стан дослідження проблеми навчально-художньої діяльності учнів початкових класів у філософській, психолого-педагогічній і науково-методичній літературі, обґрунтувати її сутність, уточнити структуру й функції.

Визначити особливості управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв.

Розробити й науково обґрунтувати засоби управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв, експериментально перевірити комплекс цих засобів.

Скласти методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва початкових класів з питань управління навчально-художньою діяльністю учнів.

Об'єкт дослідження - навчально-художня діяльність учнів початкових класів.

Предмет дослідження - засоби управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що підвищення рівня навчально-художньої діяльності учнів початкових класів забезпечується впровадженням комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів, до складу якого входять логіко-смислова модель та евристики як системне графічне об'єднання логічно-змістового компонента із загальною стратегією найбільш раціонального пошуку розв'язання завдання на рівні прямого, спів- і самоуправління цією діяльністю за методикою поетапного введення та циклічного використання цього комплексу в поєднанні з поступовим упровадженням повного циклу переходу від прямого до самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів із збільшенням рівня труднощів і складності завдань залежно від рівня управління в кожному класі й віку учнів початкових класів.

Методологічна й теоретична основи дослідження ґрунтуються на загальних положеннях теорії наукового пізнання; філософських положеннях системного і діяльнісного підходів як методологічного способу пізнання педагогічних і мистецьких явищ; основоположних принципах психолого-педагогічної науки про єдність свідомості й діяльності та її провідної ролі у процесі навчання; положеннях теорії управління пізнавальною діяльністю; теорії діяльності та її ролі в розвитку особистості (Б.Ананьєв, О.Асмолов, Н.Бібік, Л.Божович, Л.Виготський, В.Давидов, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн); теорії поетапного формування розумових дій (П.Гальперін, Н.Тализіна); концепції творчого розвитку особистості (Я.Пономарьов, І.Якіманська); управління навчально-творчою діяльністю (В.Андреєв, В.Пікельна, В.Якунін); цілісної системи самоуправління (Н.Пейсахов); художньої дидактики (Б.Неменський); змісту освіти (В.Краєвський, І.Лернер); навчального предмета (Л.Зоріна, І.Журавльов); а також на теоретичних основах педагогічного проектування засобів управління навчальною діяльністю (В.Злобін, Ю.Кулюткін, О.Раєв); психофізіологічних дослідженнях вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку (Л.Виготський, Д.Ельконін, Г.Костюк); дослідженнях з питань організації навчально-художньої діяльності учнів початкових класів (І.Демченко, С.Коновець, В.Кузін, Л.Масол, О.Мужикова, В.Томашевський).

У процесі реалізації завдань дослідження було використано такі методи: теоретичні: аналіз, порівняння, систематизація різних поглядів учених на досліджувану проблему; розгляд теоретичних питань з метою визначення основних понять; теоретичне моделювання для визначення мети, предмета, завдань дослідження, висунутої гіпотези; синтез та узагальнення даних, здобутих для встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми; емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) з метою перевірки висунутої гіпотези; аналіз педагогічної практики в аспекті проблеми дослідження; вивчення творчих робіт учнів; спостереження, бесіди, анкетування, опитування, вивчення нормативних документів і навчальних програм з образотворчого мистецтва для виявлення результативності експериментальної роботи; статистичні: методи математичної статистики для кількісного і якісного аналізу результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідницька робота проводилася на базі Харківського ліцею мистецтв № 133 Харківської міської ради Харківської області.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено комплекс засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів, до складу якого входять логіко-смислова модель та евристики як системне графічне об'єднання логічно-змістового компонента із загальною стратегією найбільш раціонального пошуку розв'язання завдання на рівні прямого, спів- і самоуправління цією діяльністю; розроблено методику поетапного введення та циклічного використання комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю в поєднанні з поступовим упровадженням повного циклу переходу від прямого до самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів;

- уточнено структуру навчально-художньої діяльності учнів початкових класів (мотив, мета, суб'єкт, об'єкт, предмет, художні засоби, продукт, результат, змістова структура, способи отримання продукту) та її специфічні функції (пізнавальна, освітня, естетична, розвиваюча, креативна, орієнтовно-ціннісна, збагачувальна та самореалізації);

- дістало подальший розвиток сутність дефініції „навчально-художня діяльність учнів початкових класів” як синтетична діяльність, спрямована на формування емоційно-ціннісного ставлення до світу, на самозміну учнями самих себе, а продуктом її є художній образ, в якому втілюється суб'єктивний досвід учня, та її змістова структура як єдність емоційного, мотиваційного, когнітивного й діяльнісного компонентів, які відображають специфіку цієї діяльності; уявлення про ліцей мистецтв як загальноосвітнього навчального закладу нового типу з органічним поєднанням навчального та естетичного циклів і специфічними характеристиками: організаційно-педагогічними, дидактичними, соціально-педагогічними, що робить його дієвим чинником системного естетичного формування культури учнів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в застосуванні теоретичних положень і висновків до конкретних методичних рекомендацій щодо управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів під час поступового переходу від прямого до спів- і самоуправління цією діяльністю, що, зокрема, знайшло відображення в надрукованому навчально-методичному посібнику „Управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів” для вчителів образотворчого мистецтва початкових класів.

Результати дослідження впроваджено в практику Харківського ліцею мистецтв № 133 Харківської міської ради Харківської області протягом 2002-2007рр. (акт про впровадження № 101 від 20.11.07р.), дитячої школи мистецтв № 3 Московського району м. Харкова протягом 2005-2007рр. (акт про впровадження № 27 від 10.10.08р.); представлено в лекційному курсі „Теорія та методика викладання образотворчого мистецтва” РЗНЗ Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) протягом 2007/2008 навч.року (довідка про впровадження № 10-77 від 24.10.08 р.); під час проведення науково-практичних серпневих конференцій працівників управління освіти Київської районної ради м. Харкова (2006р., 2007р.); застосовано в роботі семінарів-практикумів керівників навчальних закладів, заступників директорів з навчально-виховної роботи (2005-2007 рр.), методичних об'єднань учителів з образотворчого мистецтва (довідка про впровадження № 2011 від 28.12.07р.).

Висновки дослідження можуть бути використані під час підготовки підручників, навчальних посібників з педагогіки, під час написання студентами курсових і дипломних робіт у педагогічних вищих навчальних закладах, а також для підвищення професійної майстерності вчителів з образотворчого мистецтва.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено методологічно-теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій; відповідністю комплексу методів дослідження його об'єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням; експериментально-дослідною перевіркою висунутої гіпотези, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, тривалістю експерименту, можливістю його відтворення; особистою участю автора в проведенні педагогічного експерименту.

Апробація результатів дослідження здійснена в науково-методичних та педагогічних публікаціях автора, виступах з доповідями на науково-методичних конференціях в містах Полтава (2002р.), Харків (2003р., 2007р.), Запоріжжя (2003); на науково-практичних серпневих конференціях працівників освіти управління освіти Київської районної ради м. Харкова (2006, 2007р.).

Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної педагогіки та загальної педагогіки (2001-2007рр.), на семінарах аспірантів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди і Академії культури м. Харкова (2003-2004 рр.); на засіданні методичної ради інформаційно-методичного центру управління освіти Київської районної ради м. Харкова (2004р.); на семінарах-практикумах керівників навчальних закладів, заступників директорів з навчально-виховної роботи (2005-2007рр.); на методичних об'єднаннях учителів з образотворчого мистецтва (2005-2007рр.); на засіданнях педагогічних рад і методичних об'єднань Харківського ліцею мистецтв № 133 Харківської міської ради Харківської області, школи мистецтв Харківської міської ради (2005-2007рр.), дитячої школи мистецтв № 3 Московського району м. Харкова (2005-2007рр.); на методичній раді та конкурсі творчих робіт з образотворчого мистецтва Харківського обласного науково-методичного інституту післядипломної освіти (м. Харків, 2000-2005рр.).

Ефективність результатів дослідження підтверджено перемогами учнів початкової школи (експериментального класу) в міжнародних конкурсах дитячої творчості в таких країнах: Болгарія, Індія, Іран, Македонія, Німеччина, Португалія, Росія, Румунія, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Японія (2003-2007); персональними виставками учнів (м. Харків, Харківська державна академія дизайну та мистецтв (2 особи, 2006р., 2007р.), Харківський художній музей (2 особи, 2007р., 2008 р.)).

Публікації. Результати дисертації відображено в 10 одноосібних публікаціях, з яких один навчально-методичний посібник, а також 6 статей, з яких 5 опубліковано в провідних фахових виданнях, 3 тези - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (314 найменувань, з них - 6 іноземною мовою), 10 додатків (А-М) на 39 сторінках. Робота ілюстрована 23 таблицями, 13 рисунками. Загальний обсяг роботи становить 265 сторінок, з них основного тексту - 167 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан досліджуваної проблеми, визначено мету й завдання, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, викладено методолого-теоретичну основу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, викладено інформацію про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні питання управління навчально-художньою діяльністю учнів” на основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної літератури здійснено аналіз понять „діяльність”, „творча діяльність”, „навчальна діяльність”, „художня діяльність”; уточнено сутність, функції і структуру навчально-художньої діяльності учнів початкових класів, особливості управління нею з позицій системного підходу; схарактеризовано питання самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів, здійснено теоретичне обґрунтування комплексу засобів на рівні прямого, спів- і самоуправління.

Поглибленому вивченню сутності навчально-художньої діяльності учнів початкових класів сприяє звернення до праць з філософії (П.Анохін, М.Каган, В.Сагатовський, Г.Щедровицький та інш.), психології (Б.Ананьєв О.Асмолов, Л.Божович, Л.Виготський, В.Давидов, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.), педагогіки (В.Безрукова, Г.Габай, М.Гриньова, В.Давидов, М.Скаткін, Н.Тализіна, Г.Щукіна та ін.).

Аналіз наукових праць щодо визначення дефініції „діяльність”, сутності творчої діяльності (В.Андреєв, Д.Богоявленська, І.Лернер, М.Махмутов, В.Моляко, В.Овчинніков, Дж.Гілфорд, Е.Торренс та інш.), навчальної діяльності учнів початкових класів (Н.Бібік, М.Гриньова, Д.Ельконін, В.Рєпкін, В.Романко), художньої діяльності (Ю.Борев, І.Демченко, З.Іванова, М.Каган, С.Коновець, Л.Масол, І.Мужикова, Б.Неменський, Ю.Петров, Л.Столович) дозволив встановити, що навчально-художня діяльність учнів початкових класів має всі ознаки діяльності (цілеспрямованість, предметність, суб'єктно-об'єктні взаємини, перетворювальний і свідомий характер, продуктивність); творчої діяльності (спрямованість на створення нових ідей та оригінального продукту); навчальної діяльності (наявність цілеспрямованої взаємодії вчителя та учнів і самозміни учня в результаті власних дій); художньої діяльності (спрямованість на формування емоційно-ціннісного ставлення до світу, на створення художнього образу).

На підставі парадигми завданнєво-вікового підходу (М.Михайленко В.Сластьонін), урахування педагогічної ситуації розвитку (В.Давидов, Д.Ельконін, О.Савченко), психологічних особливостей розвитку (Л.Виготський, В.Левін, В.Собкін) розкрито, що молодший шкільний вік розглядається як період найінтенсивнішого креативного становлення, в якому навчально-художня діяльність, поряд з навчанням, виступає як провідна форма діяльності, що забезпечує повноцінний естетичний розвиток дитини й відзначається безпосередністю, конкретністю й образністю мислення, яскравою емоційністю, швидкою зміною настрою, нестачею життєвого досвіду, а образотворче мистецтво визнається навчальним предметом, який надає учням багато можливостей для творчого самовтілення (Б.Ананьєв, С.Коновець, Н.Сокольникова).

З урахуванням особливостей молодшого шкільного віку та сукупності методів дослідження (логіко-семантичний аналіз, предметний аналіз, аспектний аналіз, аналіз наукової літератури) визначено сутність поняття „навчально-художня діяльність учнів початкових класів” як синтетична діяльність, спрямована на формування емоційно-ціннісного ставлення до світу, на самозміну та перетворення учнями самих себе як суб'єктів навчання. Продуктом цієї діяльності є художній образ, у якому втілюється суб'єктивний досвід учня. Поглиблене вивчення сутності навчально-художньої діяльності учнів початкових класів дозволило уточнити її структуру та специфічні функції.

На підставі досліджень В.Афанасьєва, Л.Даниленко, В.Лазарева, М.Поташника, Т.Рогової визначено, що управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів - це взаємодія суб'єктів організації такої діяльності, яка спрямована на певний результат - зміну самого учня в емоційно-ціннісній сфері, виявлено особливості управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів - неможливість точного прогнозування, вимірювання та визначення термінів досягнення результатів навчально-художньої діяльності, оскільки процес виховання і творчого розвитку людини триває протягом життя.

Аналізуючи роботи провідних учених (Ю.Бабанський, В.Безрукова, Ю.Кулюткін, А.Хуторський) щодо різних засобів управління, дійшли висновку, що засобами управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів є певні інформаційні інструменти, матеріальні й духовні об'єкти, предмети, використання яких націлене на досягнення мети, активізацію навчально-художньої діяльності учнів початкових класів, поступовий перехід від прямого управління до спів- та самоуправління. Аналіз теорії та практики використання засобів управління навчальною діяльністю свідчить, що вони мають вигляд наочної схеми відображення одиниці інформації, яку необхідно засвоїти, або зразки конкретизації абстрактного матеріалу, і не можуть бути застосовані до компактного та логічно зручного представлення знань, до образно-понятійного моделювання навчального матеріалу й одночасно до координації навчальною діяльністю. Спираючись на праці В.Штейнберга (теорія дидактичного багатомірного інструменту), В.Андреєва, Ю.Кулюткіна, О.Раєва, А.Хуторського (теоретичні основи евристичних засобів навчання розв'язання творчих завдань), розроблено комплекс засобів управління навчально-художньої діяльності учнів початкових класів, призначен для уявлення та аналізу знань, що складається з логіко-смислової моделі (ЛСМ) - системне графічне об'єднання логічного і змістового компонентів, яке представлено ключовими словами-ознаками об'єкта і порядком їх розташування залежно від послідовності вивчення навчального матеріалу, а також евристик, тобто засобу управління навчально-художньою діяльністю учнів із загальною стратегією найбільш раціонального пошуку розв'язання завдання на рівнях прямого, спів- і самоуправління. Своєрідністю ЛСМ (незалежно від об'єкта проектування) є те, що вона спрямована на збирання, аналіз інформації та узагальнення фактів відповідно до завдання; система координат складається з осей координат, що характеризують навчально-художню діяльність учнів і діяльність учителя; опорні вузли за методом індукції ранжируються і розташовуються на кожній координатній осі, починаючи з центру від простого до складного, від програмно-нормативного до творчого вибору; кожен вузол формується як елемент розгорнутої характеристики об'єкта, що містить ознаки структури малюнка, ознаки послідовності та порядок виконання роботи учнями; види художніх засобів, які використовуються; додаткові характеристики об'єкта.

Специфіка навчально-художньої діяльності, концепції художньої дидактики (Б.Неменський), змісту освіти (В.Краєвський, І.Лернер), навчального предмета (Л.Зоріна, І.Журавльов), теми, завдання і мета конкретного уроку зумовлюють вибір таких опорних вузлів каркаса ЛСМ: художній образ за темою з програми (продукт навчально-художньої діяльності учнів); вимоги до художнього образу (емоційність, виразність, барвистість, привабливість, незвичайність сюжету, відповідність характеру ліній вибраному сюжету, різноманітність фактури, чіткість силуету, лаконічність, достовірність, художня грамотність); наукові знання (знання про світ, про способи діяльності, поняття, терміни, закони образотворчого мистецтва, типи, способи та методи виконання, оцінні знання); вибір учнем складників художнього образу (власна ідея розташування елементів композиції, об'єкти зображення, графічні прийоми,); художні засоби (художні матеріали, лінія, колір, композиція, об'єм, ритм, шрифт); методи навчання (розповідь, аналіз образу, смислове бачення, образне бачення, символічне бачення, вигадування, порівняння, емпатія, аглютинація, гіперболізація, абстрагування, моделювання, індукція). Визначені складові ЛСМ (вузли) забезпечують викладачеві: можливість керувати навчально-художньою діяльністю учнів на уроці; визначати етапи творчої діяльності учнів (підбір та аналіз інформації, знайомство із зображенням незнайомих слів, підсвідома робота над образом, розвиток ідеї, задум сюжету, оформлення ідеї) та структуру образу (лінійна композиція, тоновий контраст, сполучення лінії та плями, смислове узгодження силуету та фону, стилістична єдність зображення та шрифту, цілісність загальної композиції). Слід зазначити, що залежно від того, на якому рівні навчально-художньої діяльності знаходиться учень, опорні вузли можна змінювати за рівнем управління. Розроблена ЛСМ дає можливість виявляти особливості об'єкта (художній образ) і процесу (навчально-художня діяльність учнів на кожному етапі виконання образу), а також обирати засоби (художні, управління) досягнення результату (цілісна загальна композиція), розкривати сутність утруднення під час виконання завдання та складання евристик, виявляти співвідношення евристик та вмінь, що формуються в результаті навчально-художньої діяльності.

Обґрунтування комплексу засобів (логіко-смислова модель та евристики) як інструментарію, який поєднує системне графічне об'єднання логічно-змістового компонента із загальною стратегією найбільш раціонального пошуку розв'язання завдання на рівнях прямого, спів- і самоуправління цією діяльністю відповідно до психологічних вікових особливостей молодшого школяра, дозволило встановити, що комплекс засобів виконує низку функцій (навчальна, виховна, організаційна, інформаційна, контролююча, оптимізаційна, адаптаційна); підпорядковується принципам застосування (зумовленості, необхідності, оптимізації, відповідності, інформативності); проектується за пошуковим, моделюючим, конструкторським напрямами; реалізується за етапами (підготовчий, оперативний, підсумковий) на рівнях прямого, спів- та самоуправління.

У другому розділі „Експериментальна перевірка комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів ліцею мистецтв” розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту; охарактеризовано зміст і методику реалізації запропонованого комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів; представлено якісний аналіз результатів й математичну обробку експериментальних даних.

Педагогічний експеримент проведено в 1 - 4 класах з 2003 до 2007 н.р. на базі художнього відділення ліцею мистецтв № 133 м. Харкова як закладу, в якому органічно поєднуються навчальний та естетичний процеси, є специфічний розклад уроків. Було виділено експериментальний 1-й клас (Е1), де застосовувалися засоби прямого управління навчально-художньою діяльністю учнів. У наступному році в цьому класі (2-й клас-Е2) застосовували засоби співуправління управління; у 3-му класі (Е3) було застосовано засоби самоуправління; в 4-му класі (Е4) - впроваджено методику поетапного циклічного введення комплексу засобів на рівнях прямого, спів- та самоуправління. У контрольному класі з першого по четвертий (відповідно К1, К2, К3, К4) навчання здійснювалося за традиційним навчанням і загальною програмою з образотворчого мистецтва художнього відділення ліцею мистецтв.

У ході констатувального етапу педагогічного експерименту було встановлено, що класні колективи були приблизно рівні за статевим і віковим складом і майже однакові за стартовим потенціалом до навчально-художньої діяльності.

Під час підготовки до формувального експерименту було спроектовано: ЛСМ програми з образотворчого мистецтва для учнів початкових класів ліцею мистецтв з урахуванням ускладнення й добору різних видів завдань на одну тему від 1 до 4-го класів. Це забезпечувало свободу вибору учнями завдання та варіативність навчання; ЛСМ теми, завдань; евристики для кожного рівня управління відповідно ЛСМ.

У процесі формувального етапу експерименту автором було проведено понад 540 уроків з образотворчого мистецтва згідно навчального плану з першого по четвертий клас із застосуванням методики поетапного введення та циклічного використання комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю в поєднанні з поступовим упровадженням повного циклу переходу від прямого до самоуправління навчально-художньою діяльністю із збільшенням рівня труднощів і складності завдань залежно від рівня управління в кожному класі й віку учнів. Було виділено чотири цикли впровадження засобів: I (Е1) - підготовка учнів до використання засобів управління навчально-художньою діяльністю (ЛСМ і евристик, впровадження яких здійснювалося поступово, спочатку епізодично, на окремих уроках, етапах заняття); II (Е2) - використання на всіх темах (завданнях) засобів прямого управління навчально-художньою діяльністю учнів, а на окремих уроках і етапах виконання завдання здійснювався поступовий перехід на рівень співуправління навчально-художньою діяльністю учнів; III (Е3) - використання на всіх темах (завданнях) засобів співуправління навчально-художньою діяльністю з поступовим переходом на рівень самоуправління; IV (Е4) - використання комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів на всіх його рівнях. До цього ж рівень труднощів і складності завдань поступово збільшувався залежно від переходу на інший рівень управління як у кожному класі, так і від першого до четвертого класу. Але незалежно від рівня управління, засоби впроваджувалися за такими етапами: підготовчий, оперативний, підсумковий.

Підготовчий етап. Проектування ЛСМ за напрямами: пошуковий (вибір виду опорно-вузлового каркасу; визначення кола питань; координація багатомірного смислового простору); моделюючий (формування смислових груп за кожною координатою); конструкторський (розподіл опорних вузлів на координатах; понятійне кодування); проектування евристик за напрямами: пошуковий (аналіз проблеми; виділення основних проблем); моделюючий (визначення мети та рівня управління); конструкторський (формулювання евристик відповідно до рівня управління).

Оперативний етап (реалізація комплексу засобів залежно від рівня управління).1.Реалізація комплексу засобів прямого управління на уроці: вчителем на дошці малюється повністю розроблена ЛСМ теми (завдання); учням пояснюється тема, завдання уроку, зміст кожної координати та розташованих на ній опорних вузлів з використанням інформаційних евристик; евристики орієнтовного характеру застосовуються з метою подолання труднощів і уточнення кожним учнем сюжету, композиції, вибору художніх матеріалів, вони спрямовані на усвідомлення змісту завдання та дію учня за алгоритмом, що детермінує подальшу його діяльність з елементами співуправління. 2.Реалізація комплексу засобів на рівні співуправління: вчителем будується ЛСМ теми (завдання) уроку й основні опорні вузли на координатах, які характеризують його діяльність; разом з учнями доповнюються пропущені опорні вузли координат завдяки евристикам більш розгорнутого характеру, що спрямовують діяльність учня на співпрацю „учень-учитель”, „учень-учень”, і кожному учню пропонується проговорити власні дії над виконанням завдання. 3.Реалізація комплексу засобів на рівні самоуправління: вчителем будується система координат і колективно обговорюються їх основні опорні вузли; індивідуалізоване доповнення ЛСМ завдання учнями з використанням евристик проблемного характеру для уточнення алгоритму самостійних власних дій і детального проектування майбутнього продукту власної навчально-художньої діяльності.

Підсумковий етап. 1.Контроль за навчально-художньою діяльністю учнів відбувався відповідно до рівнів управління: пряме управління (евристики на виявлення ступеня підготовки учнів до виконання завдання; отримання інформації на кожному з етапів навчально-художньої діяльності учнів); співуправління (евристики на отримання інформації щодо результатів найбільш важливих етапів навчально-художньої діяльності учня; координуючі евристики на надання своєчасної допомоги учням; узагальнюючі евристики виконання різних елементів продукту навчально-художньої діяльності; евристики взаємоконтролю навчально-художньої діяльності однокласників); самоуправління (синтезуючі евристики, спрямовані на поступовий перехід від взаємоконтролю до самоконтролю). 2.Корекція засобів навчально-художньої діяльності учнів: учителем та учнями за допомогою коригуючих евристик коректуються опорні вузли на певних координатах протягом виконання завдання; навчання учнів щодо побудови евристик різного виду.

На основі аналізу позитивного й негативного впливів на навчально-художню діяльність учнів у ході впровадження засобів управління навчально-художньою діяльністю було встановлено, що використання методики поетапного введення та циклічного застосування засобів навчально-художньої діяльності учнів має починатися з самого початку кожного навчального року

На контрольному етапі педагогічного експерименту показниками результативності експериментальної роботи було обрано критерії: емоційний, мотиваційний, когнітивний, діяльнісний. Для отримання підсумкового результату впровадження засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкової школи було прораховано приріст за кожним рівнем і критеріями навчально-художньої діяльності учнів з першого по четвертий клас. Результати експериментальної роботи з реалізації запропонованих засобів управління навчально-художньою діяльністю представлено у таблиці. Як свідчить аналіз результатів, відбулися суттєві зміни за емоційним, когнітивним та діяльнісним критеріями учнів експериментального класу.

На основі аналізу результатів контрольного експерименту доведено різницю в рівнях сформованості навчально-художньої діяльності в експериментальному і контрольному класах. Учні четвертого експериментального класу (Е4) значно підвищили рівень навчально-художньої діяльності за всіма показниками внаслідок застосування комплексу засобів управління за методикою поетапного введення та циклічного використання в поєднанні з поступовим упровадженням повного циклу переходу від прямого до самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів із збільшенням рівня труднощів і складності завдань залежно від рівня управління в кожному класі й віку учнів початкових класів.

Отримані результати дали змогу зробити висновок про те, що управління навчально-художньою діяльністю значно підвищило мотивацію учнів початкових класів до творчості, сприяло допитливості й самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася в умінні комбінувати з багатьох можливостей, розширенні й виході за межі очікуваного, інтенсивності й різноманітності уяви, застосуванні фантазії, нереальних фігур, чарівних персонажів.

Динаміка рівнів сформованості навчально-художньої діяльності учнів початкових класів (приріст, %)

Констатація позитивних наслідків проведеного експерименту підтвердила правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації в умовах навчального процесу, засвідчила ефективність впровадження запропонованого комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів.

ВИСНОВКИ

Проведений теоретичний аналіз проблеми й аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки:

1. Теоретичне узагальнення складників поняття „навчально-художня діяльність учнів початкових класів” є основою визначення сутності навчально-художньої діяльності учнів початкових класів як синтетичної діяльності, спрямованої на формування емоційно-ціннісного ставлення до світу, на самозміну та перетворення учнями самих себе як суб'єктів навчання, продуктом цієї діяльності є образотворчий художній образ, в якому втілюється суб'єктивний досвід учня.

Уточнено структуру навчально-художньої діяльності учнів початкових класів, її функції на основі структурно-функціонального аналізу.

2. У дослідженні визначено сутність управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів як взаємодію суб'єктів на забезпечення певного результату - зміну самого учня в емоційно-ціннісній сфері, реалізацію особистісних сенсів суб'єктів навчально-художньої діяльності, яка характеризується такими особливостями, як: урахування інтересів суб'єктів і об'єктів навчально-художньої діяльності; поступовий перехід від прямого до спів- і самоуправління об'єктом своєї діяльності; збільшення ролі внутрішньої мотивації навчальної діяльності; наявність системи активізації навчально-художньої діяльності; забезпечення ефективності наявністю зворотного зв'язку на всіх етапах навчально-художньої діяльності учнів; спостереження поступового переходу від прямого до спів- і самоуправління учнями власною діяльністю.

Уточнено поняття „самоуправління навчально-художньої діяльності учнів початкових класів” як здатність учня прогнозувати майбутні результати власної навчально-художньої діяльності, ставити для себе перспективні цілі, самостійно планувати власні дії та операції, виконувати самооцінку якості діяльності, здобувати необхідну інформацію щодо виконання завдання і здійснювати самокорекцію у процесі створення художнього образу.

3. Розроблено й науково обґрунтовано комплекс засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів як інструментарію, який поєднує системне графічне об'єднання логічно-змістового компонента із загальною стратегією найбільш раціонального пошуку розв'язання завдання на рівнях прямого, спів- і самоуправління цією діяльністю відповідно до психологічних вікових особливостей молодшого школяра, наявності його досвіду навчально-художньої діяльності, її змістової структури: логіко-смислова модель (програми образотворчого мистецтва, теми, уроку) та евристики.

4. Схарактеризовано етапи реалізації засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів на рівнях прямого, спів- і самоуправління: підготовчий (проектування, моделювання, конструювання ЛСМ і евристик за пошуковим, моделюючим, конструкторським напрямами); оперативний (реалізація комплексу засобів відповідно до взаємодії суб'єктів на кожному рівні управління); підсумковий етап (контроль, корекція, координація дій вчителя та учня конкретними засобами управління).

5. Зміст проведеного формувального етапу педагогічного експерименту передбачав упровадження комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів на рівнях прямого, спів- і самоуправління з використанням методики поетапного введення та циклічного використання цих засобів в поєднанні з поступовим застосуванням повного циклу переходу від прямого до самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів із збільшенням рівня труднощів і складності завдань залежно від переходу на інший рівень управління як у кожному класі, так і з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.