Формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Університет менеджменту освіти АПН України

УДК 371.14:37.018.46

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Базелюк Василь Григорович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти" АПН України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Маслов Валентин Іванович, Державний вищий навчальний заклад "Університет менеджменту освіти" АПН України, професор кафедри менеджменту, економіки та маркетингу.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Сорочан Тамара Михайлівна, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор.

- кандидат педагогічний наук, доцент Гуменюк Віра Василівна, Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри управління освітою.

Захист відбудеться "20" лютого 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти" АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий "21" січня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко

Анотації

Базелюк В.Г. Формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Державний вищий навчальний заклад "Університет менеджменту освіти" АПН України. - Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Визначено сутність поняття "дослідницька діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу", визначено її зміст і структуру.

Встановлено, що дослідницька діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу є цілеспрямованим видом діяльності, зміст якої полягає в отриманні об'єктивної, науково-обґрунтованої, достовірної інформації необхідної для створення умов і застосування ефективних способів вирішення управлінських, педагогічних та інших проблем, які виникають у процесі функціонування та розвитку загальноосвітнього навчального закладу в сучасних умовах.

Розроблено та науково-обґрунтовано модель формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів в установах і закладах системи післядипломної педагогічної освіти.

Розроблено та впроваджено у навчальний процес програми спецкурсів "Технологія науково-педагогічного дослідження у школі", "Дослідницька діяльність керівника ЗНЗ: теорія та практика" та методичні рекомендації з формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: дослідницька діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу, дослідницькі вміння, післядипломна педагогічна освіта, структура дослідницької діяльності керівника, модель формування дослідницьких умінь, формування дослідницьких умінь.

Базелюк В.Г. Формирование исследовательских умений руководителей средних общеобразовательных учреждений в системе последипломного педагогического образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Государственное высшее учебное заведение "Университет менеджмента образования" АПН Украины. - Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования исследовательских умений руководителей средних общеобразовательных учреждений в системе последипломного педагогического образования. В работе осуществлен анализ методологической, психолого-педагогической литературы и научных трудов по управлению и менеджменту образования, на основе которого: определено сущность понятия "исследовательская деятельность руководителя среднего общеобразовательного учреждения"; определены содержание и структура исследовательской деятельности руководителя среднего общеобразовательного учреждения. Выяснено, что структура исследовательской деятельности - это сложная интегрированная система, которая состоит из взаимосвязанных и взаимозависимых компонентов и элементов: мотивационный (потребности, мотивы, ценностные ориентации), когнитивный (совокупность необходимых знаний и понятий), ориентировочный (выявление потребности в решении исследовательских заданий, постановка цели, планирования ее достижения, подбор методов выполнения исследовательских действий, оценка результатов) и операционный (умения, навыки применять исследовательские методы). Установлено, что исследовательская деятельность руководителя среднего общеобразовательного учреждения - это целеустремленный вид деятельности, содержание которой заключается в получении объективной, научно-обоснованной, достоверной информации необходимой для создания условий и применения эффективных способов решения управленческих, педагогических и других проблем, которые возникают в процессе функционирования и развития общеобразовательного учебного заведения в современных условиях. Разработана и научно обоснована модель формирования исследовательских умений руководителей школ в системе последипломного педагогического образования, которая включает: цель и ее концептуальное обоснование; принципы формирования исследовательских умений у руководителей средних общеобразовательных учреждений; научные основы и составляющие главных блоков структуры содержания исследовательских умений руководителей средних общеобразовательных учреждений; субъекты формирования исследовательских умений руководителей школ; процесс формирования. Концептуальная составляющая разработаной модели содержит научные подходы на основе которых осуществлялось моделирование исследуемой системы, среди них: синергический (рассмотрение системы последипломного педагогического образования и личности руководителя школы, который в ней обучается, как открытой развивающейся системы); акмеологический (обеспечение наивысшей результативности в самореализации всех участников процесса повышения квалификации); андрагогический (активность, самостоятельность взрослого человека в учебном процессе, его стремление к максимальному учету собственного жизненного, социального и профессионального опыта, который используется в качестве источника учебной деятельности); личностно-деятельностный (создание среды для совместной деятельности, развития эмоционально-психологических и деловых отношений, формирования ценностных ориентаций руководителей средних общеобразовательных учебных заведений).

В основу модели положена структура подготовки руководителей средних общеобразовательных учреждений к исследовательской деятельности, как совокупность следующих компонентов - цель, содержание, формы, методы, средства, контроль и оценивание результатов. В структуре модели отображены субъекты, виды и форми деятельности по обеспечению оптимальной подготовки руководителей средних общеобразовательных учреждений к исследовательской деятельности в системе последипломного педагогического образования.

Разработаны и внедрены в учебный процесс программы спецкурсов "Технология научно-педагогического исследования в школе", "Исследовательская деятельность руководителя школы: теория и практика" и методических рекомендаций по формированию исследовательских умений руководителей школ в системе последипломного педагогического образования.

Анализ результатов формирующего эксперимента показал, что мотивация к исследовательской деятельности слушателей-руководителей школ экспериментальных групп выросла на 34,27%, среднее значение операционного показателя исследовательских умений у слушателей экспериментальных групп увеличилось на 27,9%. Сравнительный анализ результатов сформированности исследовательских умений свидетельствует о том, что группа слушателей, которая владеет исследовательскими умениями на высоком уровне пополнилась на 5,76%, количество слушателей, которые овладели исследовательскими умениями на достаточном уровне увеличилась на 57,68 %. Группа с недостаточным уровнем уменьшилась (с 38,40% до 11,25%). Существенное снижение имеет и группа слушателей с нулевым уровнем исследовательских умений (с 35,50 % до 0%), что является свидетельством эффективности предложенной модели.

Эфективность разработанной модели и организационно-педагогической системы формирования исследовательских умений у руководителей школ подтверждены экспериментально, сформулированы научно-методические рекомендации для системы последипломного педагогического образования.

Ключевые слова: исследовательская деятельность руководителя среднего общеобразовательного учебного заведения, исследовательские умения, последипломное педагогическое образование, структура исследовательской деятельности руководителя, модель формирования исследовательских умений, формирование исследовательских умений.

Baselyuk V. Forming the School Heads' Research Skills in the System of Postgraduate Pedagogical Education. - Manuscript.

Dissertation for getting the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - University of Educational Management of APS of Ukraine. - Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted to the problem of forming the school heads' research skills in the system of postgraduate pedagogical education. The essence of the concept "school head's research activity" is defined; the content and structure of school head's research activity is determined. It is established that school head's research activity is purposeful kind of activity, the content of which lies in disclosing the effective techniques and conditions of solving the management, educational and other problems, which arise in the process of school functioning and development under present-day conditions.

The structure of school heads' readiness to research activity is set as model basis.

The special courses programs "Technology of Scientifically Pedagogical Research in School", "School Head's Research Activity: Theory and Practice" and methodological recommendations concerning the school heads' research skills forming in the system of postgraduate pedagogical education are developed and implemented.

Key words: head's research activity, research skills, postgraduate pedagogical education, head's research activity structure, model of school heads' research skills forming, research skills forming.

Загальна характеристика роботи

Актуальність обраної теми дослідження. Інформаційна цивілізація до якої ввійшли високо розвинуті країни світу, соціально-економічні та культурно-історичні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні передбачають "включеність" сучасної людини в процеси створення, накопичення та використання інформації, яка є головним фактором суспільного розвитку. Перехід нашої країни до інформаційного суспільства потребує значного оновлення системи освіти, зміни її характеру (спрямованості, цілей, змісту) та суттєвого підвищення її якості, що є можливим за рахунок впровадження прогресивних освітніх технологій та вивчення рівня функціонування й розвитку педагогічних систем на основі об'єктивної, достовірної, науково-обґрунтованої інформації. Отримати таку інформацію можна лише на основі наукових досліджень, методику яких напрацювали сучасні педагогіка, психологія, соціологія та інші науки. Тому оволодіння технологіями дослідницької роботи стало потребою і вимогою компетентного керівництва загальноосвітнім навчальним закладом.

Принципово важливим є те, що не лише можливість, а й право у певних межах змінювати та оновлювати зміст, методи і форми управління, навчання й виховання, здійснювати необхідну для цього дослідницьку роботу закріплено в законодавчих і нормативно-правових документах - Національній доктрині розвитку освіти, законах України "Про загальну середню освіту", "Про інноваційну діяльність", Положенні про загальноосвітній навчальний заклад тощо.

У той же час аналіз програм професійно-педагогічної освіти свідчить про відсутність цілеспрямованої роботи щодо формування дослідницьких умінь у абсолютної більшості суб'єктів підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти. Окремі спроби формувати дослідницькі вміння не мають достатнього наукового обґрунтування, необхідного організаційно-методичного забезпечення, носять епізодичний характер та еклектичні за змістом. Це призводить до того, що переважна частина керівників не може задовольнити вимоги суспільства щодо наукового управління школою, а також власні потреби щодо управління інноваційними процесами та самостійного розв'язання поточних управлінських завдань науковими методами.

Вирішення вказаних проблем потребує, по-перше, розуміння дослідницької діяльності не лише як спеціальної, професійної сфери науковців, але й як невід'ємної частини практичної педагогічної та управлінської діяльності, як стилю сучасного педагога та особисто-значущої складової функціональної компетентності керівника сучасного загальноосвітнього навчального закладу; по-друге, внесення науково обґрунтуваних змін і доповнень у зміст підготовки й підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів і введення в навчальні плани нових курсів (спецкурсів).

Проблема формування дослідницьких умінь у працівників педагогічної сфери має різні аспекти і була у свій час об'єктом вивчення багатьох науковців, серед яких К.А. Абульханова-Славська, К.В. Макагон, Є.А. Орлова, З.І. Шершньова, Т.М. Шипілова, Л.М. Федоряк та ін.

Дослідницька діяльність педагогів, організація та управління експериментом у школі добре вивчені й детально висвітлені в працях таких вчених, як: В.С. Безрукова, В.І. Загвязінський, Л.М. Калініна, В.В. Краєвський, К.В. Макагон, А.М. Новіков, Н.В. Нємова, А.Г. Сиденко, Л.І. Саляхова, М.М. Поташник, Т.І. Шамова, І.Д. Чечель та ін.

Проте, не дивлячись на певну наукову розробку проблем дослідницької діяльності, ми все ж змушені констатувати, що праці названих вище вчених висвітлювали лише окремі її аспекти. А проблема формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у необхідному об'ємі в системі післядипломної освіти є принципово новою і не знайшла свого відображення у теорії та практиці підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Таким чином, спираючись на огляд наукової літератури, аналіз соціально-економічних умов, сучасної освітньої практики з підвищення компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів та існуючих тенденцій її розвитку ми можемо говорити про наявність об'єктивного протиріччя між необхідністю формування у керівників загальноосвітніх навчальних закладів обов'язкової складової їх функціональної компетентності - дослідницької та відсутністю дієвої системи підготовки до її здійснення в закладах і установах післядипломної педагогічної освіти.

Необхідність розв'язання даного протиріччя і визначила актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з темою, передбаченою планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України "Теоретичні і методичні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти", реєстраційний № 0106V002462.

Тему дисертації затверджено вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 6 від 19.06. 2002 р.) та зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 23.11.2004 р.).

Мета дослідження: розробити науково-обґрунтовану та практично апробовану організаційно-педагогічну систему формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів в установах і закладах післядипломної педагогічної освіти.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти може стати важливим фактором розвитку їх функціональної компетентності та підвищення якості управління, якщо:

- дослідницькі знання і вміння будуть чітко визначені та науково обґрунтовані як необхідна складова функціональної компетентності керівника сучасного загальноосвітнього навчального закладу;

- технологія формування зазначених умінь у системі післядипломної педагогічної освіти буде адекватна ситуаціям застосування дослідницьких методів для отримання керівниками загальноосвітніх навчальних закладів об'єктивної, достовірної та науково-обґрунтованої управлінської інформації;

- керівники загальноосвітніх навчальних закладів будуть включені в навчально-дослідницьке середовище, яке передбачає актуалізацію й розв'язання професійно-орієнтованих практичних завдань, розроблення та реалізацію дослідницьких мініпроектів, моделювання ефективних управлінських дій;

Мета й гіпотеза визначили наступні завдання дослідження:

1) проаналізувати теоретичні підходи та стан наукової розробленості проблеми дослідницької діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, визначити рівень їх дослідницьких умінь та вивчити стан їх практичної підготовки до дослідницької діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти;

2) спроектувати та науково обґрунтувати модель формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів в установах і закладах післядипломної педагогічної освіти;

3) експериментально апробувати означену модель в установах і закладах післядипломної педагогічної освіти України, проаналізувати та узагальнити наслідки експериментальної роботи;

4) розробити, на основі результатів експерименту, науково-методичні рекомендації з формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів в установах і закладах системи післядипломної педагогічної освіти.

Об'єкт дослідження: теоретичне і науково-методичне забезпечення та практичний досвід підготовки працівників навчальних закладів до здійснення дослідницької діяльності.

Предмет дослідження: теоретичні засади та технології формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі їх фахової та професійної підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти.

Методи дослідження. Вирішення поставленої мети й перевірка висунутої гіпотези здійснювалася за допомогою комплексу методів, теоретичних: проблемно-цільовий, системно-структурний, історико-педагогічний аналіз та синтез, порівняння, конкретизація, узагальнення і систематизація, які дали змогу визначити й узагальнити підходи та спроби вирішення проблеми формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти; емпіричних: спостереження, анкетування, рейтингова оцінка, діагностування, самооцінка, експертна оцінка, тестування - для визначення рівнів сформованості дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів; вивчення законодавчих та нормативно-правових документів, моделювання, педагогічний експеримент використано для розробки та обґрунтування моделі формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти; експериментальних: констатувальний та формувальний експерименти, які дали змогу перевірити гіпотезу.

Результативність розробленої моделі формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів перевірялась методами математичної статистики та інформаційних комп'ютерних технологій (виявлення статистичних залежностей; кореляційний аналіз; графічне зображення результатів), що сприяло уточненню висновків та основних теоретичних положень.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше визначено, теоретично обґрунтовано та структуровано змістовий комплекс дослідницьких умінь керівника сучасного загальноосвітнього навчального закладу; науково обґрунтовано та експериментально апробовано модель формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів; визначено організаційно-педагогічні умови впровадження цієї моделі в закладах і установах післядипломної педагогічної освіти України (мета, зміст і адекватні їм засоби, форми й методи навчального процесу); удосконалено критерії проявлення дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів і розроблено показники оцінювання їх рівнів; набула подальшого розвитку методика визначення функціональної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів шляхом розроблення технології діагностики сформованості дослідницьких умінь і з'ясування їх рівневих характеристик.

Практичне значення дослідження полягає в розробці, апробації та впровадженні спецкурсів "Технологія науково-педагогічного дослідження у школі", "Дослідницька діяльність керівника ЗНЗ: теорія та практика", спрямованих на розширення, модернізацію та удосконалення змісту роботи зі слухачами системи післядипломної педагогічної освіти; створенні науково-методичних рекомендацій для працівників закладів післядипломної педагогічної освіти, управлінь (відділів) освіти щодо змісту, форм, етапів та алгоритму формування, визначення рівнів й оцінки дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів; розробленні комплексу навчальних завдань та методик, спрямованих на формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів, і тестів для перевірки їх сформованості.

Одержані результати та науково-методичні рекомендації можуть бути використані в практиці роботи Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" АПН України, обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, вищих педагогічних навчальних закладах, районних (міських) методичних кабінетів, а також керівниками загальноосвітніх навчальних закладів у самоосвітній роботі.

Результати дослідження впроваджено на курсах підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України (довідка № 01-14 (26) від 30 квітня 2008 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 324 від 15 травня 2008 р.), Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 277 від 13 травня 2008 р.), Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01-12 / 313 від 15 травня 2008 р.), де застосовувалась модель формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів, спецкурси "Технологія проведення науково-педагогічного дослідження у школі" та "Дослідницька діяльність керівників ЗНЗ: теорія та практика".

Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дослідження знайшли своє відображення в методичних рекомендаціях, наукових статтях, доповідях всеукраїнських, міжрегіональних наукових конференцій: "Післядипломна педагогічна освіта в умовах глобалізації" (Київ-Біла - Церква, 2005), "Післядипломна педагогічна освіта: стан, проблеми, перспективи" (м. Херсон, 2006), "Розвиток післядипломної педагогічної освіти в умовах інтеграції" (м. Донецьк, 2007), "Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції" (м. Переяслав-Хмельницький, 2007), "Сучасні технології оцінювання якості освіти" (м. Роздольне, 2007).

Публікації. Зміст дисертації відображено у науково-методичних журналах, збірниках, матеріалах конференцій, методичних рекомендаціях 2001-2007 рр. Основні теоретичні положення і результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях, із них 8 надруковано у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження та складається з двох розділів, висновків, списку використаних джерел (228), додатків. Загальний обсяг дисертації 247 сторінок, основна її частина складає 182 сторінки. У роботі наведено 17 таблиць і 6 рисунків.

Основний зміст дисертації

дослідницький керівник освіта післядипломний

У вступі висвітлено науковий апарат і загальні відомості про дослідження, обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, охарактеризовано методи й етапи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - "Дослідницька діяльність керівників загальноосвітніх навчальних закладів як складова управління та проблеми підготовки до її здійснення" - відображені результати аналізу наукової літератури, визначено теоретичні та практичні передумови виникнення досліджуваної проблеми, розкрито сутність дослідницької діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, її зміст, проаналізовано стан практичного забезпечення та готовність керівників до дослідницької діяльності в школі, розкрито проблеми підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до дослідницької діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.

Реалізація нової освітньої парадигми в Україні, що спирається на ідеї відкритості й неперервності, суттєво змінила уявлення про функціональну компетентність керівників загальноосвітніх навчальних закладів - сучасних менеджерів освіти. Перед ними все частіше постають проблеми наукового проектування діяльності навчального закладу, розроблення концепцій, проектів, вибору освітніх програм і управлінських технологій. Оптимально розв'язувати такі завдання спроможні лише керівники, які володіють методологією та методами наукових досліджень.

У ході теоретичного аналізу наукової літератури встановлено, що дослідження є однією з необхідних функцій сучасного освітнього менеджменту, головним чинником підвищення ефективності управління. Як вид діяльності, дослідження має ширший зміст, ніж аналіз чи програмування, й охоплює такі види діяльності, як спостереження, проведення експерименту, оцінку явищ, аналіз, формування системи показників, проведення прогнозних розрахунків тощо.

На основі аналізу різних підходів до визначення поняття "дослідницька діяльність", а також нормативно-правових документів, зроблено висновок, що дослідницька діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу є цілеспрямованим видом діяльності, зміст якої полягає в отриманні об'єктивної, науково обґрунтованої, достовірної інформації, необхідної для створення умов і застосування ефективних способів вирішення управлінських, педагогічних та інших проблем, що виникають в процесі функціонування й розвитку навчального закладу. Дослідницька діяльність керівника зумовлена потребою в об'єктивній управлінської інформації, допомагає її отримати, цілеспрямовано аналізувати, об'єктивно оцінювати та приймати обґрунтовані рішення про стан керованого об'єкту та його подальший розвиток. Вона забезпечує керівникам можливість пізнавати, прогнозувати й змінювати дійсність, формує вміння вирішувати нові завдання, сприяє створенню оптимальних умов для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень.

Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених дав можливість зробити висновок про те, що в науці склались певні теоретичні передумови для вирішення проблеми формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Це доводять праці таких учених, як: В.С. Безрукова, В.І. Загвязінський, І.Д. Зверєва, Н.В. Кузьмина, Л.М. Калініна, М.І. Фалько та ін. Результати їх наукових досліджень свідчать про те, що сутність і зміст дослідницьких умінь, головним чином, визначаються через дослідницьку діяльність. Разом з тим науково-обґрунтованого, систематизованого, структурованого змісту дослідницьких умінь та його класифікації ще не створено.

На основі аналізу різних наукових джерел і практичного досвіду визначено, що дослідницькі вміння керівника загальноосвітнього навчального закладу - це здатність усвідомлено здійснювати дії з пошуку, відбору, переробки, аналізу, створення, проектування й підготовки результатів пізнавальної діяльності, спрямованої на виявлення (створення, відкриття) об'єктивних закономірностей управління функціонуванням і розвитком загальноосвітнього навчального закладу. Керівник навчального закладу, який здійснює дослідницьку діяльність, повинен уміти визначати об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження відповідно до гіпотетичних передбачень розв'язання педагогічної проблеми, здійснювати вибір необхідних для досягнення мети методів дослідження, прогнозувати та відслідковувати результати дослідження, розробляти програму і здійснювати згідно з нею констатувальний і формувальний експерименти, збирати необхідну управлінську інформацію та на основі її аналізу робити проміжкові й підсумкові висновки, коригувати хід дослідження, систематизувати його результати та давати їм наукову й практичну оцінку. Тому формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів є одним із найважливіших завдань установ і закладів системи післядипломної педагогічної освіти.

Узагальнення та аналіз практичної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів дає підстави зробити висновок, що керівник сучасного навчального закладу в процесі управління використовує окремі методи наукового дослідження. Проте переважна більшість керівників не вміє розробляти та застосовувати цілісні методики вивчення конкретних проблем, здійснювати та організовувати експериментальну роботу в загальноосвітньому навчальному закладі.

Аналіз типового і модернізованого планів підвищення кваліфікації керівників шкіл, що використовуються в системі післядипломної педагогічної освіти, показав: їх зміст спрямовано здебільшого на функціональну підготовку, а дисципліни, що забезпечують формування дослідницьких умінь, у навчальних планах відображення не знаходять. Серед переліку різноманітних спецкурсів і факультативів, що пропонують для вибору слухачам інститути післядипломної педагогічної освіти, відсутні такі, що призначені для формування дослідницьких умінь керівників навчальних закладів. У результаті стримується творчий розвиток керівників, педагогів і знижується якість освіти школярів.

Проведений нами аналіз змісту навчальних планів, програм, навчальних підручників, посібників, організації навчального процесу, методів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дозволяє зробити висновок, що головною причиною низької готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до дослідницької діяльності є відсутність адекватної системи підготовки до неї, а саме: мета, зміст, організаційні форми та методи навчання не спрямовані на підготовку керівника до дослідницької діяльності; формування необхідних компонентів готовності не закладено у навчальні плани і програми; не розроблено також теоретико-методичне забезпечення побудови такої системи. Проте практика роботи керівників найкращих навчальних закладів України свідчить про те, що їх характеризують не лише висока майстерність, новаторство і творчість, а й володіння дослідницькими вміннями, навичками педагогічного аналізу, прогнозування і моделювання педагогічного процесу, високий рівень педагогічного мислення та ерудиції.

З метою виявлення рівня готовності керівників до проведення науково-педагогічного дослідження в школі нами було опитано 143 директори шкіл, які перебували на курсах підвищення кваліфікації у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, 111 директорів шкіл з усіх регіонів України, які перебували на курсах підвищення кваліфікації в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України, а також 54 директори та заступники директорів шкіл управління освіти Оболонської міської державної адміністрації м. Києва.

Констатувальний експеримент виявив низький рівень володіння дослідницькими вміннями більшоі кількості слухачів курсів підвищення кваліфікації - керівників загальноосвітніх навчальних закладів. На основі самооцінки керівників встановлено, що лише 4,2% з них володіють дослідницькими уміннями на високому рівні, 8,8% - на достатньому, 14,3% -на низькому, а 72,7% - не володіють дослідницькими вміннями взагалі. Водночас, аналіз отриманих даних дав можливість побачити значні резерви підвищення ефективності управлінської праці керівників шкіл, що містяться в дослідницькій діяльності, та усвідомити їх зростаючу потребу в дослідницьких знаннях і вміннях.

Проведений експеримент також дав змогу встановити, що серед головних причин, що гальмують формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти, є відсутність відповідної теоретичної моделі, програми підготовки, навчально-тематичного плану, провідних модулів, технологій формування дослідницьких умінь, критеріїв і рівнів для оцінювання їх сформованості.

У другому розділі - "Наукове обґрунтування та практична апробація педагогічних засобів і організаційних технологій формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти" за результатами теоретичного аналізу і вивчення практичного стану предмету дослідження розроблено та науково-обґрунтовано модель формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів в установах і закладах системи післядипломної педагогічної освіти, що включає концептуальну складову (забезпечує реалізацію наукових принципів і підходів до вирішення проблеми формування дослідницьких умінь керівників навчальних закладів); змістову складову (визначає зміст і структуру діяльності установ і закладів післядипломної педагогічної освіти з метою організаційно-методичного забезпечення управління процесом формування дослідницьких умінь керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти); технологічну складову (реалізується через різноманітні форми та методи навчання керівників закладів освіти методології та технологіям дослідницької діяльності); результативно-оцінну складову (визначається через розроблені нами параметри результативності моделі, а саме: мотивацію керівників навчальних закладів до дослідницької діяльності, володіння методологією та методами наукових досліджень і рівень володіння ними дослідницькими вміннями (див. рис. 1).

Рис.1. Схема структурних складових моделі формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

В якості наукових підходів, на основі яких здійснювалось моделювання досліджуваної системи, було обрано синергетичний (розгляд системи післядипломної педагогічної освіти і особистості керівника загальноосвітнього навчального закладу, який в ній навчається, як відкритої розвивальної системи); акмеологічний (забезпечення найвищої результативності в самореалізації усіх учасників процесу підвищення кваліфікації); андрагогічний (активність, самостійність дорослої людини в навчанні, її прагнення до максимального врахування власного життєвого, соціального, професійного досвіду, що використовується як важливе джерело навчання); особистісно-діяльнісний (створення середовища для спільної діяльності, розвитку емоційно-психологічних і ділових стосунків, формування ціннісних орієнтацій керівників навчальних закладів) та принципи формування дослідницьких умінь: науковості, системності, цілепокладання, керованості, наступності та єдності навчального і дослідницького процесів, узгодження колективних та індивідуальних форм дослідницького процесу, єдності дискурсивного та інтуїтивного в дослідницькій діяльності.

Принципи навчання розглядаються в сучасній дидактиці як рекомендації, що спрямовують педагогічну діяльність і навчальний процес у цілому, як способи досягнення педагогічних цілей з урахуванням закономірностей та умов здійснення навчально-виховного процесу. У науковій літературі з дидактики йдеться про систему принципів навчання, яку цементує взаємна обумовленість і взаємопроникнення принципів, кожен із яких є дієвим лише за умов дії усіх інших, виявляється в них і вбирає їх у себе. Послідовність принципів в історії педагогіки була різною. Вона виводилася з загальної концепції природовідповідності навчання (Я.А. Коменський), культуровідповідності (А. Дістервег), формального і неформального підходу до освіти, логіки процесу діалектичного пізнання (Т.А. Ільїна). Тому можливі різні підходи до послідовності принципів.

Для методиста і викладача системи післядипломної педагогічної освіти найдоцільнішою щодо формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів є послідовність принципів, яка відповідає логіці його діяльності з підготовки до процесу навчання: визначення завдань навчального заняття, засобів мотивації навчально-пізнавальної діяльності слухачів, змісту навчального матеріалу, методів, форм, засобів, умов і здійснення контролю. Тому, спираючись на аналіз умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів. наукової літератури та розглядаючи навчальний процес як цілеспрямовану діяльність, ми визначили наступні принципи формування дослідницьких умінь.

Принцип науковості, що регулює співвідношення явища і сутності, пояснення і прогнозу, тлумачення й перетворення дійсності. Принцип системності навчання, що передбачає дотримання відповідності цілей, змісту, форм, методів, засобів й оцінювання результатів навчання і вказує на те, що всі пропоновані слухачам знання мусять мати сучасне, доступне трактування, щоби, за можливістю, предметом вивчення були: історія науки, сучасні теорії і наукові прогнози. Принцип цілепокладання, відповідно до якого мета навчання як ідеальне мисленнєве передбачення кінцевого результату навчального процесу є одним із його визначальних компонентів. У процесі навчання, як і під час проведення кожного навчального заняття, реалізуються три основні групи взаємопов'язаних цілей. До першої із них належать цілі навчальні: оволодіння знаннями, уміннями, навичками; до другої - цілі розвивальні: розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості; до третьої - цілі виховні: формування наукового світогляду, моральної, правової культури тощо. Узгодження зі слухачами системи післядипломної педагогічної освіти завдань навчального заняття збільшує можливість активізації їх пізнавальної діяльності, сприяє їх свідомій і послідовній праці. Принцип керованості передбачає організацію діяльності суб'єктів і об'єктів навчання як єдиного цілеспрямованого процесу, взаємопов'язаного з цілями, завданнями, принципами, змістом, формами та методами навчання. Водночас, той, хто навчає, не повинен нав'язувати власну точку зору слухачу курсів підвищення кваліфікації. Для дорослої людини важливим є відчуття власної участі в будь-якому рішенні стосовно неї, а не пасивне сприйняття рішень інших людей. Готовність і здатність до саморозвитку в процесі навчання необхідно актуалізовувати за допомогою більш ефективних моделей навчання. Наступності та єдності навчального й дослідницького процесів. Даний принцип передбачає організацію навчання як дослідницької діяльності із застосуванням набутих дорослими учнями знань, умінь, навичок під час навчання та управлінської практики. Принцип узгодження індивідуальних і колективних форм навчання, сучасне трактування якого передбачає опору на індивідуальність кожного слухача, визначення індивідуальних траєкторій навчання з правом вибору слухачем рівня і методів оволодіння програмами, з широким використанням адаптованих до особливостей процесу навчання комп'ютерних програм, але з включенням кожного слухача в колективні та групові форми роботи, у взаємному доповненні колективних та індивідуальних форм, а також насиченні колективних форм роботи елементами самостійної пізнавальної та перетворюючої діяльності. Принцип єдності дискурсивного та інтуїтивного в дослідницькій діяльності передбачає свідомий і цілеспрямований пошук удосконалення педагогічного процесу на основі використання наукового апарату, що дозволяє зробити пошук успішним, перевірку ефективності педагогічного процесу за багатьма критеріями і параметрами у відповідності до мети дослідницької діяльності, аргументоване пояснення нових фактів та явищ, доповнення й уточнення усталених поглядів. Водночас у дослідницькій діяльності як діяльності творчій чільне місце посідають інтуїція, передбачення, наукова фантазія тощо.

В основу моделі закладено структуру підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до дослідницької діяльності як сукупність наступних компонентів - мета, зміст, форми, методи, засоби, контроль і оцінювання результатів та етапи процесу формування - діагностика та аналіз; проектування та планування; організація та регулювання процесу формування дослідницьких умінь; оцінка результативності. У структурі моделі відображені суб'єкти, види й форми роботи щодо забезпечення оптимальної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до дослідницької діяльності в установах і закладах післядипломної педагогічної освіти.

Ефективність розробленої моделі перевірялась у процесі формувального експерименту, в якому брали участь керівники загальноосвітніх навчальних закладів - слухачі курсів підвищення кваліфікації Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Визначальною складовою розробленої моделі є навчальний процес із підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти, забезпечений відповідним змістом, організаційно-педагогічними умовами, технологіями та діагностичним інструментарієм оцінювання рівнів сформованості дослідницьких умінь. Основу навчального процесу складають спецкурси "Технологія проведення науково-педагогічного дослідження у школі" та "Дослідницька діяльність керівника ЗНЗ: теорія та практика", в рамках яких у слухачів формується цілісне уявлення про методи наукового пізнання, особливості дослідницької роботи керівника у школі та розвивається здатність до творчої самореалізації і саморозвитку.

Упровадження програм спецкурсів у навчальний процес підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів дало змогу здійснити апробацію розробленої моделі, що включала розробку методики, процедури та інструментарію дослідної роботи, адекватних меті та завданням дослідження. Розроблення змісту програми - одне з найважливіших завдань, у процесі розв'язання якого здійснювався відбір навчального матеріалу із того, який має у своєму розпорядженні сучасна наука, та його систематизація в певній послідовності з урахуванням принципів дидактики. З метою формування дослідницьких умінь слухачів - керівників загальноосвітніх навчальних закладів нами було відібрано вправи і методики, які є доступними для розуміння, нескладними для виконання та забезпечують можливість оволодіння ними за короткий проміжок часу, що дозволило отримати оптимальний навчальний результат.

Формування дослідницьких умінь керівників навчальних закладів здійснювалась на основі використання спеціальних дидактичних таблиць, здійснення порівняльно-аналітичної роботи, виконання професійно-орієнтованих дослідницьких завдань, мікродосліджень, дослідницьких мініпроектів тощо.

Процес формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у закладах і установах системи післядипломної педагогічної освіти умовно поділяється на чотири взаємопов'язаних етапи: діагностика та аналіз, проектування та планування, організація та регулювання й оцінка результативності. Сформованість дослідницьких умінь керівників визначається за допомоги визначених критеріїв (наявність мотивації до дослідницької діяльності; володіння методологією та методами педагогічного дослідження, володіння дослідницькими вміннями) та рівнів низького, достатнього й високого.

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що мотивація слухачів - керівників загальноосвітніх навчальних закладів експериментальних груп до дослідницької діяльності зросла на 34,27%, при цьому найбільшого зростання зазнали значення чотирьох показників оцінювання: "ставлення до дослідницької діяльності як до пріоритетної" 41,54%, "прагнення оволодіти дослідницькими методами" 33,71%, "прагнення застосовувати дослідницький підхід в управлінні" 34,69%, "прагнення до постійного професійного та особистісного вдосконалення" 33,26%.

Середнє значення операційного показника дослідницьких умінь слухачів експериментальних груп збільшилось на 27,9%. Цей факт свідчить про зростання вмінь слухачів формулювати проблему, висувати гіпотезу, підбирати адекватні методи та здійснювати обробку результатів дослідження. Найбільш розвинутими з відібраних шести критеріальних показників виявилися: "уміння охарактеризувати стан проблеми дослідження в теорії та практиці, виокремити наявні протиріччя" - збільшення на 29%, "володіння методами педагогічних досліджень" - на 29,64%, "володіння методами обробки результатів" - на 29,21% та "здатність узагальнити та представити результат дослідження" - на 31,43%. Суттєвого зростання досягнуто за показником "володіння методологічним апаратом дослідження" 35,2%.

Порівняльний аналіз результатів сформованості дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про те, що кількість слухачів, які оволоділи дослідницькими вміннями на високому рівні, збільшилась на 5,76 %, кількість слухачів, які оволоділи дослідницькими уміннями на достатньому рівні, збільшилась на 57,68 %. Кількість слухачів з низьким рівнем зменшилась з 38,40% до 11,25%. Істотно зменшилась також кількість слухачів, які мали нульовий рівень дослідницьких умінь: з 35,50 % до 0%. Все зазначене свідчить про ефективність розробленої моделі формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів і досягнення мети дисертаційного дослідження. (див.табл. 1)

Таблиця 1. Співвідношення кількості слухачів - керівників загальноосвітніх навчальних закладів з різним рівнем дослідницьких умінь (початок і кінець експерименту)

Таку динаміку уможливило досягнення мети експерименту, головним підсумком якого стало визнання переважної більшості слухачів - керівників загальноосвітніх навчальних закладів - ролі і значення дослідницької діяльності в управлінні навчальним закладом, усвідомлення резервів, що містяться в ній, та посилення мотивації до її здійснення.

Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу та дозволили зробити такі висновки:

1. Новий етап розвитку освіти в нашій країні характеризується поширенням інноваційної та експериментальної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах, залученням до наукової діяльності всіх педагогічних працівників, що обумовлює необхідність підготовки керівників шкіл до дослідницької діяльності. Тому важливою науково-теоретичною і практичною проблемою є формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

2. Аналіз наукових джерел і програм професійної підготовки керівників шкіл в системі післядипломної педагогічної освіти свідчить про недостатність цілеспрямованої роботи установ і закладів післядипломної педагогічної освіти щодо формування дослідницьких умінь керівників навчальних закладів. Головними причинами, що гальмують формування зазначених умінь, є наступні: не визначено зміст дослідницької діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, її напрями та структуру; не створено науково обґрунтовану теоретичну модель формування дослідницьких умінь; не розроблено програму підготовки, навчально-тематичний план, провідні модулі; не визначено склад дослідницьких умінь керівників навчальних закладів; не визначено критерії, показники та рівні сформованості, педагогічні умови та засоби їх формування; відсутні об'єктивне оцінювання рівнів сформованості дослідницьких умінь і методика їх оцінювання.

3. Теоретичний аналіз наукових джерел дав змогу встановити, що дослідницька діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу має складну структуру і включає взаємозалежні та взаємопов'язані компоненти й елементи: мотиваційний (потреби, мотиви, ціннісні орієнтації), когнітивний (сукупність необхідних знань і понять), орієнтувальний (виявлення потреби у розв'язанні дослідницьких завдань, постановка мети, планування її досягнення, підбір методів виконання дослідницьких дій, оцінка результатів) та операційний (уміння, навички застосовувати дослідницькі методи).

4. На основі аналізу наукових праць з методології наукових досліджень, управління школою та менеджменту встановлено, що дослідницька діяльність керівника є цілеспрямованим видом управлінської діяльності, зміст якої полягає в отриманні об'єктивної, науково обґрунтованої, достовірної інформації для створення умов і застосування ефективних способів вирішення управлінських, педагогічних та інших проблем, що виникають в процесі функціонування та розвитку загальноосвітнього навчального закладу в сучасних умовах.

5. Розроблено та науково-обґрунтовано модель формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів в установах і закладах системи післядипломної педагогічної освіти, що включає концептуальну складову (забезпечує реалізацію наукових принципів і підходів до вирішення проблеми формування дослідницьких умінь керівників навчальних закладів); змістову складову (визначає зміст та структуру діяльності установ і закладів післядипломної педагогічної освіти з метою організаційно-методичного забезпечення управління процесом формування дослідницьких умінь керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти); технологічну складову (реалізується через різноманітні форми та методи науково-методичного навчання керівників навчальних закладів методології та технологіям дослідницької діяльності); результативно-оцінну складову (визначається через розроблені нами параметри результативності моделі, а саме: мотивацію керівників загальноосвітніх навчальних закладів до дослідницької діяльності, володіння методологією та методами наукових досліджень і рівень володіння ними дослідницькими вміннями.