Органiзацiя навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в загальноосвiтнiй школi

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

13.00.02 - теорія та методика навчання (фізика)

УДК 37.014.542

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ СИСТЕМАТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Гнатюк

Оксана Володимирівна

Кіровоград

2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університеті

імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-коренспондент АПН України

Мартинюк Михайло Тадейович,

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини, ректор,

завідуючий кафедрою фізики і астрономії та

методики їх викладання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Вовкотруб Віктор Павлович,

Кіровоградський державний

педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

професор кафедри фізики та

методики її викладання;

кандидат педагогічних наук, професор

Коршак Євген Васильович,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

професор кафедри теорії та методики

викладання фізики та астрономії.

Захист відбудеться "23" січня 2009 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.04 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий "___" грудня 2008р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.Подопригора



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть дослiдження. Тенденцiї демократизацiї знаходять своє втiлення й в освiтнiх процесах, оскiльки школа - модель суспiльства, в якiй вiдображено всi аспекти проблем щодо прав людини, рiвностi i свободи кожної особистостi, її права на отримання та вiльний доступ до якiсної освiти. Вiдмова вiд авторитарного стилю викладання, орiєнтацiя на демократизацiю та гуманiзацiю освiти, зокрема, загальної фiзичної у бiльшостi високорозвинених країнах свiту вiдзначалися багатьма дослiдниками ще на кiнець 80-х рокiв (С.У. Гончаренко, В.Г. Разумовский, Л.В. Тарасов та iн.) - початок 90-х рокiв (О.I. Бугайов, Є.В. Коршак, О.I. Ляшенко, М.Т. Мартинюк та iн.). Результати численних дослiджень учених-методистiв (П.С. Атаманчука, С.П. Величка, В.П. Вовкотруба, А.А. Давиденка, О.I. Iваницького, М.I. Садового, В.Д. Шарко та iн.) свiдчать, що використання в навчальному процесi iнновацiйних технологiй є передумовою переходу вiд знаннєво-просвiтительської парадигми фiзичної освiти до парадигми продуктивного навчання, коли учнi засвоюють не готовий досвiд дослiджень в галузi фiзики, а беруть активну участь у самостiйному вивченнi та дослiдженнi навколишнього свiту методами фiзичної науки.

Вирiшення завдань, якi особливо гостро постали перед освiтянами сучасної української школи, потребує перегляду ряду фундаментальних понять, положень, принципiв, теорiй, моделей i технологiй навчання, якi визначають психолого-педагогiчнi умови органiзацiї навчального процесу. Однiєю з таких категорiй є навчальна дiяльнiсть - складний за структурою утвiр, що вiдображає рiзновид людської дiяльностi.

Спектр проблем, пов'язаний iз навчальною дiяльнiстю дослiджувався психологами, дидактами i методистами.

Так, психологiчнi аспекти навчальної дiяльностi висвiтлювалися у працях Д.Н. Богоявленського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперiна, В.В. Давидова, Д.Б. Ельконiна, В.I. Занкова, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Н.О. Менчинської, С.Д. Максименка, Н.Ф. Тализiної. Питання дидактики в навчальнiй дiяльностi дослiджували Н.М. Бiбiк, С.П. Бондар, В.О. Онищук, О.Я. Савченко, С.Д. Смирнов, О.В. Хуторський та iн. У теорiї i методицi навчання фiзики питання органiзацiї навчальної дiяльностi вивчали П.С. Атаманчук, О.I. Бугайов, О.I. Ляшенко, М.Т. Мартинюк, А.I. Павленко, В.Ф. Савченко, О.В. Сергеєв, А.В. Усова та iн.

Про складнiсть означених проблем свiдчить полiфонiя поглядiв вчених-дослiдникiв на ознаки поняття навчальної дiяльностi. Так, однi дослiдники притримувалися положення про те, що найiстотнiшими у змiстi цього поняття є взаємодiя двох дiяльностей - вчителя i учнiв С.П. Бондар, Г.С. Костюк, В.О. Онищук. Натомiсть В.В. Давидов, Д.Б. Ельконiн, Н.Ф. Тализiна вважали головним, що характеризує навчальну дiяльнiсть, способи досягнення мети, тобто iснування так званих навчальних дiй, без яких дiяльнiсть не можна назвати навчальною. О.М. Кабанова-Меллєр серед головних ознак видiляла прийоми навчальної роботи. Методи i форми органiзацiї навчальної дiяльностi вiдзначають як iстотну рису В.I. Бондар, В.О. Онищук, О.Я. Савченко. Водночас, I.С. Якиманська та iн. серед головних чинникiв виокремлювали оволодiння знаннями i способами навчальної роботи.

Не має одностайностi серед вчених щодо змiсту самого поняття. В.В. Давидов, Д.Б. Ельконiн навчальну дiяльнiсть розумiють лише як дiяльнiсть учня. I.С. Якиманська, Г.I. Щукiна - як спiльну дiяльнiсть учителя та учнiв. Бiльшiсть авторiв у змiстi навчальної дiяльностi виокремлюють такi характернi ознаки: активнiсть, спрямованiсть на об'єкт засвоєння, орiєнтацiю в дiйсностi, соцiалiзацiю особистостi (П.С. Атаманчук, В.I. Бондар, В.В. Давидов, О.I. Ляшенко, Н.Ф. Тализiна, А.В. Усова, та iн.).

За результатами бесiд з учителями фiзики i опитування учнiв 7-х класiв на предмет оцiнки рiвня сформованостi вмiнь вирiшувати проблеми, пов'язанi iз пошуком нової iнформацiї, розмiрковувати над тим, де можуть застосувати новi знання у повсякденному життi, встановлено, що учнi не використовують набутi знання для отримання нової iнформацiї.

У цiлому результати констатувального експерименту свiдчать про недостатнiй рiвень знань i умiнь учнiв застосовувати набутi знання. Потребує кореляцiї i пiдготовленiсть бiльшостi учнiв не лише застосувати знання для вiднаходження необхiдної iнформацiї, а й висловлювати власнi думки щодо вивченого, самостiйно проводити дослiдження, творчо розв'язувати поставленi завдання.

Отже, iснує невiдповiднiсть мiж необхiдним науково-методичним рiвнем систематичного вивчення фiзики на початковому етапi, який потрiбно забезпечити на сучасному етапi розвитку фiзичної освiти i науки, та рiвнем, який забезпечується чинною методикою навчання фiзики в основнiй школi. На нашу думку, вказана невiдповiднiсть зумовлена тим, що традицiйна методична система несповна забезпечує i формування понять на пропедевтичному рiвнi пiд час вивчення природознавства, i не дає змогу трансформувати навчальну дiяльнiсть до рiвня продуктивної дiяльностi учнiв запровадженням суб'єкт-об'єктного пiдходу у навчаннi; розвиток в учнiв самостiйностi мислення та здатностi оцiнювати необхiднiсть здобуття нових знань в iнформацiйному суспiльствi.

З метою розв'язання зазначених суперечностей у 2001 роцi нами було розпочато дослiдно-експериментальну роботу, спрямовану на створення цiлiсної методичної системи з органiзацiї навчальної дiяльностi на початковому етапi систематичного вивчення фiзики, що обумовило вибiр теми дисертацiйного дослiдження: "Органiзацiя навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в загальноосвiтнiй школi".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйне дослiдження виконано згiдно тематичного плану держбюджетних тем: "Науково-методичнi засади формування змiсту базової фiзичної освiти на основi новiтнiх наукових i технологiчних досягнень", державний реєстрацiйний №0102U00733, "Науково-методичнi засади впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання фiзики i астрономiї в умовах переходу школи на новi стандарти та 12-рiчний термiн навчання", державний реєстрацiйний №0106U12336; лабораторiї "Проблеми дидактики фiзики в основнiй школi", створеної на базi фiзико-математичного факультету Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини.

Тему дисертацiйного дослiдження затверджено на засiданнi вченої ради Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини (протокол №6 вiд 29 сiчня 2007 р.) та узгоджено в Радi з координацiї наукових дослiджень в галузi педагогiки та психологiї в Українi (протокол №3 вiд 20 березня 2007 р.)

Об'єкт дослiдження: навчальний процес з фiзики в основнiй школi.

Предмет дослiдження: змiст та органiзацiя навчальної дiяльностi учнiв упродовж першого року систематичного вивчення фiзики в основнiй школi.

Мета дослiдження: обґрунтувати методику органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в основнiй школi в аспектi компетентнiсного пiдходу.

Гiпотеза дослiдження. Рiвень навчальних досягнень семикласникiв з фiзики буде значно вищим, якщо:

- провiдною функцiєю початкового етапу систематичного вивчення фiзики вважати не лише розвиток загальних природничо-наукових та формування спецiально-предметних знань, а й узагальнення i систематизацiю знань, набутих на пропедевтичному етапi вивчення фiзики, ознайомлення учнiв з методологiєю пiзнання природи засобами фiзики, формування узагальнених способiв навчальної дiяльностi з фiзики;

- розвиток загальнонаукових та формування спецiально-предметних знань з фiзики, що складають основу змiсту окремих тем ("Починаємо вивчати фiзику", "Будова речовини", "Свiтловi явища"), органiзувати у вiдповiдностi з теорiєю поетапного формування знань, умiнь i навичок та принципами суб'єкт-об'єктного навчання;

- органiзацiю навчальної дiяльностi учнiв у процесi вивчення теми "Свiтловi явища" буде здiйснено вiдповiдно з принципом єдностi змiстової i процесуальної сторiн навчання за провiдної ролi змiстової компоненти, тобто на основi "явищного пiдходу";

За цих обставин формування навчальної дiяльностi здiйснюватиметься на основi комплексного використання традицiйних i новiтнiх педагогiчних технологiй.

Джерела iнформацiї: фiлософська, соцiологiчна, психолого-педагогiчна, науково-методична лiтература з проблеми дослiдження; дисертацiйнi роботи, що стосуються предмета дослiдження; нормативно-правовi документи, що регулюють дiяльнiсть освiтнiх закладiв України; програми та навчальнi плани для загальноосвiтнiх навчальних закладiв.

Реалiзацiя поставленої мети гiпотези передбачили виконання таких завдань дослiдження:

1. З'ясувати науковi основи формування фiзичних понять в основнiй школi на сучасному етапi розвитку фiзичної освiти (у зв'язку з переходом школи на новi структуру, змiст та 12-рiчний термiн навчання).

2. Обґрунтувати модель органiзацiї навчального матерiалу (системи основоположних природничо-наукових i спецiально-предметних понять) та виявити методичнi особливостi формування навчальних компентенцiй учнiв на уроках фiзики в 7 класi.

3. Розробити методику органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв у процесi вивчення нового курсу фiзики в 7 класi, що включає роздiли: "Починаємо вивчати фiзику", "Будова речовини", "Свiтловi явища".

4. Перевiрити ефективнiсть пропонованої методичної системи органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв у процесi вивчення фiзики в умовах педагогiчного експерименту.

Методологiчною основою дослiдження є теорiя пiзнання, що опирається на принципи дiалектичної логiки як засобу наукового пiзнання, принципи дидактики; взаємозалежнiсть мiж розвитком особистостi й органiзацiєю її навчальної дiяльностi; концептуальнi положення Закону України "Про освiту", Нацiональна доктрина розвитку освiти України у ХХI столiттi, концепцiя "Про розвиток загальної середньої освiти", концепцiя 12-рiчної загальноосвiтньої школи, принципи та положення теорiї поетапного формування розумових дiй, принципи та основнi положення теорiї навчальної дiяльностi, педагогiчних вимiрювань, концептуальнi положення розбудови сучасної загальної фiзичної освiти, основи теорiї навчання фiзики в загальноосвiтнiй школi.

Експериментальна база дослiдження: Уманська мiська гiмназiя Уманської мiської ради, загальноосвiтнi школи мiста Уманi (№ 9, 14) та Уманського регiону (Дмитрушська ЗОШ I - III ступенiв, Собкiвська ЗОШ I - III ступенiв). Педагогiчним експериментом був охоплений 501 учень 7-8 класiв: 251 учень експериментальних i 250 - контрольних класiв.

Вiдповiдно до завдань дослiдження застосовувалися такi методи дослiдження: теоретичний аналiз, класифiкацiя та систематизацiя психолого-педагогiчної та методичної лiтератури з проблеми дослiдження; вивчення та узагальнення роботи досвiдчених учителiв фiзики; аналiз вiтчизняних i зарубiжних навчальних програм, пiдручникiв та навчальних посiбникiв з фiзики для виявлення особливостей формування дидактичних засад органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв та оцiнки методики вивчення перших роздiлiв фiзики у 7 класi; метод системно-структурного пiдходу до органiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi учнiв у процесi систематичного вивчення фiзики в основнiй школi; проектно-прогностичний пiдхiд до розробки методики викладання перших роздiлiв курсу фiзики основної школи; теоретичне моделювання навчального процесу на етапi пiдготовки матерiалiв та планування педагогiчного експерименту у 7 класах; проведення педагогiчного експерименту та аналiз i узагальнення його результатiв, оброблення яких здiйснювалося з використанням методiв математичної статистики.

Наукова новизна дослiдження полягає в тому, що на основi науково-методичного аналiзу i педагогiчного експерименту:

- обґрунтовано доцiльнiсть виокремлення початкового етапу систематичного вивчення фiзики в основнiй школi як вiдносно специфiчного (за цiлями навчання) перiоду вивчення нового змiсту фiзичної освiти в школах України. Дiстав подальшого розвитку поетапний пiдхiд до побудови змiсту i структури шкiльного курсу фiзики, а, отже, й методики навчання фiзики;

- вперше створено i реалiзовано через засоби сучасних педагогiчних технологiй новий варiант методичної системи органiзацiї продуктивної навчально-пiзнавальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення курсу фiзики в основнiй школi;

- удосконалено структуру i змiст роздiлiв курсу фiзики 7 класу, якi реалiзують функцiї навчання фiзики вiдповiдно до забезпечення належного рiвня науковостi викладання, розвитку логiчного i креативного мислення та формування фiзичного стилю мислення семикласникiв;

- удосконалено методику формування здатностi учнiв до самостiйностi мислення через застосування технологiй кооперативного навчання;

- дiстали подальшого розвитку форми реалiзацiї дидактичних принципiв науковостi, наступностi i доступностi навчання на початковому етапi систематичного навчання фiзики через визначення рiзнорiвневої iєрархiї структурних взаємозв'язкiв мiж окремими елементами навчального матерiалу вiдповiдно до логiки побудови базового курсу фiзики в цiлому.

Теоретична значущiсть дослiдження полягає:

- у доповненнi теоретичних основ розвитку природничо-наукових понять на етапi переходу вiд вивчення iнтегрованих природознавчих навчальних курсiв до систематичного вивчення фiзики в основнiй школi;

- в уточненнi функцiй навчання фiзики на початковому етапi систематичного вивчення фiзики;

- у з'ясуваннi змiсту "продуктивна навчальна дiяльнiсть" з фiзики на початковому етапi її систематичного вивчення в основнiй школi;

- в удосконаленнi теорiї i методики навчання фiзики на початковому етапi систематичного вивчення вступних роздiлiв курсу фiзики в основнiй школi вiдповiдно до Державного стандарту базової i повної середньої освiти.

Практичну значущiсть дослiдження становить пропонована методика органiзацiї продуктивної навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики у 7 класi та вiдповiднi методичнi матерiали, методичнi вказiвки для вчителiв.

Особистий внесок автора полягає у:

- проведеннi аналiзу основних науково-методичних положень тем "Починаємо вивчати фiзику", "Будова речовини" i роздiлу "Свiтловi явища";

- обгрунтованнi iдеї цiлеспрямованого формування навчальних компентенцiй учнiв на перших уроках вивчення фiзики в школi;

- розробцi методики комплексного поєднання "реального" та "вiртуального" експериментiв;

- створеннi навчально-методичних матерiалiв для органiзацiї i забезпечення активiзацiї навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в основнiй школi в умовах переходу на новi структуру i змiст та 12-рiчний термiн навчання;

- впровадженнi результатiв дисертацiйного дослiдження через опублiкування дисертацiйних матерiалiв у науково-методичних статтях, участь в науково-методичних конференцiях та запровадження їх у процесi викладання фiзики.

Упровадження результатiв дослiдження здiйснено в загальноосвiтнiх навчальних закладах м. Уманi та Уманського району: Уманська мiська гiмназiя Уманської мiської ради (довiдка № 187 вiд 11 листопада 2008 р.), загальноосвiтня школа I-III ступенiв № 9 (довiдка № 205 вiд 22 вересня 2008 р.), загальноосвiтня школа I-III ступенiв № 14 (довiдка № 408 вiд 22 вересня 2008 р.), Собкiвська ЗОШ

I-III ступенiв (довiдка № 56 вiд 10 вересня 2008 р.), Дмитрушська ЗОШ I-III ступенiв (довiдка № 128 вiд 22 вересня 2008 р.)

Вiрогiднiсть результатiв дослiдження забезпечена теоретичною зумовленiстю побудови вихiдних позицiй, застосуванням комплексу методiв, адекватних об'єкту, предмету, метi i завданням дослiдження, опорою на сучаснi психолого-педагогiчнi теорiї змiсту i процесу навчання, значним обсягом опрацьованих наукових праць з проблеми дослiдження та перевiркою розроблених положень у педагогiчнiй практицi (включаючи й власний досвiд експериментально-педагогiчної роботи в школi на посадi вчителя фiзики).

Апробацiя i впровадження результатiв дослiдження здiйснювалися шляхом оприлюднення їх на Мiжнародних науково-практичних конференцiях "Проблеми дидактики фiзики i астрономiї в основнiй школi" (Умань, 2004), "Iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiї навчання" (Умань, 2008), II-й Мiжнароднiй iнтернет-конференцiї "Iнновацiї в навчаннi фiзицi та дисциплiн технологiчної освiтньої галузi: мiжнародний та вiтчизняний досвiд" (Кам'янець-Подiльський, 2008); Всеукраїнських науково-практичних конференцiях "Проблеми дидактики фiзики в загальноосвiтнiй школi" (Умань, 2001, 2006), результати дослiдження обговорювалися на засiданнях лабораторiї "Проблеми дидактики фiзики в основнiй школi", створенiй на базi фiзико-математичного факультету Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини (2001, 2003, 2004); науково-практичному семiнарi "Сучаснi проблеми дидактики фiзики" (Кiровоград, 2008); щорiчних методичних семiнарах з проблем вивчення шкiльної фiзики вчителiв м. Уманi та Уманського району (2001-2008) та у процесi роботи на посадi вчителя фiзики в Собкiвськiй середнiй школi I-III ступенiв, загальноосвiтнiй школi № 14 м. Уманi.

Публiкацiї. Основний змiст i результати дослiдження висвiтлено в 7 наукових публiкацiях автора, серед яких 7 у наукових виданнях, затверджених ВАК України, iз них 4 одноосiбнi.

Структура дисертацiї зумовлена логiкою дослiдження. Вона складається з перелiку умовних скорочень, вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел (215 найменувань), додаткiв обсягом 46 сторiнок. Текст дисертацiї викладено на 188 сторiнках i мiстить 35 рисункiв, 9 таблиць.



ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ

У вступi обґрунтовано вибiр теми дослiдження та її актуальнiсть, визначено об'єкт, предмет, мету та методи дослiдження, сформульовано гiпотезу та основнi завдання дослiдження, розкрито наукову новизну, практичне та теоретичне значення дослiдження, визначено положення, якi виносяться на захист.

У першому роздiлi "Науково-теоретичнi основи органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв" здiйснюється огляд науково-методичної та психолого-педагогiчної лiтератури щодо психологiчних, дидактичних та методичних проблем органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв, зокрема на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в загальноосвiтнiй школi.

З цiєю метою розглянуто навчальну дiяльнiсть у контекстi проектної моделi навчання, оскiльки через модель навчання найбiльш повно вдається чiтко окреслити навчальну дiяльнiсть учнiв. Вiдповiдно до предмета нашого дослiдження було здiйснено аналiз поняття "модель навчання". Для того, щоб спiввiднести пропоновану нами методичну систему на стадiї її розроблення з моделлю навчання, яка дозволила б вирiшити окресленi у вступi завдання дослiдження, нами було проведено психолого-педагогiчний аналiз наявних моделей навчання у контекстi характеру навчальної дiяльностi учнiв.

У 1.2 дисертацiйної роботи подано результати аналiзу навчальної програми для 12-рiчної школи зi з'ясування (аналiзу) структури i змiсту системи понять, що вивчаються у курсi фiзики 7 класу та розроблення на пiдставi проведеного аналiзу структурно-функцiонального пiдходу до формування i розвитку наукових понять на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в основнiй школi.

Визначальним компонентом такої системи є, безперечно, функцiї навчання. Проведений нами аналiз нового стандарту i навчальної програми з фiзики для основної школи показав, що провiдними функцiями вивчення фiзики на початковому етапi (в 7-му класi) є формування спецiально-предметних (фiзичних) знань та узагальнених способiв дiяльностi в галузi навчального фiзичного пiзнання. Виявилося, що питома вага цих функцiй та їх взаємодiя є динамiчними (див. рис.1)

Рис.1. Динамiка двох провiдних функцiй навчання фiзики в 7 класi (суцiльнi стрiлки вказують на прiоритетну роль вiдповiдної провiдної функцiї навчання).

На рисунку чiтко простежуються змiни у спiввiдношеннi мiж двома основними функцiями навчання фiзики при вивченнi окремих тем. Водночас стає очевидною доцiльнiсть виокремлення курсу фiзики у 7 класi як специфiчного етапу у вивченнi фiзики в основнiй школi.

В основу пропонованого структурно-функцiонального пiдходу було покладено змiстовi одиницi, якi розроблялися на засадах матричного аналiзу. На пiдставi цього аналiзу структури i змiсту навчальної програми було побудовано зведену таблицю понять, якi мають бути засвоєнi учнями 7-го класу вiдповiдно до нової програми. Таблиця дозволила з'ясувати логiко-змiстовi зв'язки мiж поняттями, якi належать до рiзних роздiлiв (всього їх три), i розкрити оптимальну структуру, логiко-змiстовi зв'язки мiж поняттями в серединi самих роздiлiв (тем).

Як наслiдок, уточнено iєрархiю взаємозв'язкiв загальнонаукових та спецiально-предметних понять в аспектi логiки розгортання навчальної дiяльностi з урахуванням єдностi змiстової i процесуальної сторiн навчання, що дозволило остаточно означити суть структурно-функцiонального пiдходу до органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв.

На пiдставi проведеного аналiзу програмних засобiв та вiдповiдної науково-методичної лiтератури було висунуто припущення, що основним шляхом iнтенсифiкацiї навчання фiзики, починаючи з 7-го класу, є впровадження результатiв сучасних психологiчних теорiй процесу навчання та новiтнiх педагогiчних технологiй.

Так, ефективнiсть застосування комп'ютерних технологiй зростає, якщо домогтися оптимального поєднання "вiртуального" (на екранi монiтора) i "реального" (на демонстрацiйному столi учителя) експериментiв, що вдало узгоджено у методичному планi iз вiдповiдними програмними засобами, вiртуальними моделями тощо. Це дозволяє значно пiдвищити рiвень засвоєння знань, що вивчаються учнями в курсi фiзики основної школи (7 клас).

У другому роздiлi "Органiзацiя навчального процесу з фiзики у 7 класi" обґрунтовано методику вивчення фiзики на початковому етапi систематичного вивчення фiзики у 7 класi в основнiй школi вiдповiдно до Державного стандарту базової i повної середньої освiти.

Проведений аналiз традицiйної методики вивчення фiзики, попереднiх i нової програм для 12-рiчної школи та понять "педагогiчнi технологiї", "технологiї навчання", "освiтнi технологiї" дозволив зробити припущення, що в основу пропонованої нами методичної системи необхiдно покласти технологiчний пiдхiд до органiзацiї навчальної дiяльностi, який враховує обидвi її компоненти - змiстову i процесуальну, за провiдної ролi першої компоненти. Вiдповiдно, навчальний процес з перших урокiв фiзики в основнiй школi має скеровуватися згiдно таких концептуальних положень:

1. Вивчення вступного роздiлу структурно i за змiстом вiдповiдає логiцi побудови базового курсу фiзики в цiлому. Тому вступна частина втрачає функцiю "вступної": вона узагальнює (розвиває) наявнi в учнiв поняття та формує спецiально-предметнi фiзичнi поняття, якi у подальшому поглиблюватимуться та розвиватимуться на бiльш високому науковому рiвнi упродовж вивчення всього курсу фiзики основної школи.

2. Формування фундаментальних фiзичних понять (матерiя, фiзичне тiло, речовина, енергiя) здiйснюється, починаючи з першого роздiлу курсу фiзики в загальноосвiтнiй школi.

3. Формування всiх фiзичних понять (фiзичних величин) здiйснюється вiдповiдно до узагальнюючих планiв.

4. Внаслiдок вивчення першого роздiлу має бути сформовано цiлiсне уявлення учнiв про природничо-наукову картину свiту, роль i мiсце людини в ньому.

З метою реалiзацiї наведених положень нами було обрано технологiї iнтерактивного навчання; їх ми розглядаємо як засiб формування фiзичних понять, починаючи з перших урокiв з фiзики у 7 класi. Такий вибiр ґрунтується на результатах аналiзу: а) змiсту i структури роздiлу "Починаємо вивчати фiзику"; б) науково-методичної та психолого-педагогiчної лiтератури з проблем формування наукових понять в основнiй школi; в) нових програм та вiдповiдних пiдручникiв; г) даних констатувального експерименту.

Упродовж вивчення першого роздiлу "Починаємо вивчати фiзику" учнi мають засвоїти поняття, якi мають складний змiст у науцi (речовина, сила, енергiя, матерiя тощо). Водночас учнi не мають стiйких сформованих знань з фiзики, на якi можна було б опертися пiд час вивчення нового матерiалу означеного роздiлу.

Один iз шляхiв розв'язання цiєї проблеми вбачаємо у застосуваннi нових методик i технологiй навчання фiзики. Проведений нами аналiз сучасних моделей навчання фiзики дозволив виокремити iнтерактивну модель навчання, яка за певних умов i при врахуваннi особливостей вивчення фiзики може бути успiшно застосована в навчальному процесi.

У роботi обґрунтовано застосування таких технологiй на прикладi вивчення окремих питань курсу фiзики в 7 класi (на матерiалi теми "Свiтловi явища"). З'ясовано методичнi особливостi органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв при вивченнi цiєї теми, зокрема:

- розпочате у першому роздiлi "Починаємо вивчати фiзику" ознайомлення учнiв iз методологiєю фiзичної науки отримує логiчне продовження. Цьому сприяє навчальний матерiал з оптики, оскiльки з'являється можливiсть залучати учнiв до проведення ефективних самостiйних спостережень за природними явищами;

- вивчення вiдомостей з оптики не потребує спецiальної математичної пiдготовки учнiв (за винятком закону заломлення свiтла) i водночас дозволяє навчати учнiв застосовувати набутi знання (прямолiнiйне поширення свiтла в однорiдному середовищi, вiдбивання свiтла, заломлення свiтла на межi двох середовищ тощо) в процесi експериментування; при виконаннi практичних завдань (побудова ходу променiв у плоскому дзеркалi, користування лупою, лiнзами, складання найпростiших оптичних приладiв) та пояснення перебiгу оптичних явищ (розв'язування кiлькiсних та якiсних задач). Це, в свою чергу, дозволяє продовжити розпочатий пiд час вивчення початкових вiдомостей про будову речовини розвиток логiчного мислення, а також формування креативного та фiзичного стилю мислення учнiв;

- вивчення вiдомостей з геометричної оптики закладає поняттєву базу для хвильової оптики. Це свiдчить про необхiднiсть вивчення початкових вiдомостей з геометричної оптики як передумови пiдвищення наукового рiвня викладання шкiльного курсу фiзики;

- вивчення оптичних явищ дозволяє повернутися до розгляду ще одного виду матерiї - поля, оскiльки свiтло є проявом поширення електромагнiтних хвиль у видимому дiапазонi спектру. У свою чергу, це є етапним моментом в органiзацiї роботи з формування в учнiв цiлiсних уявлень про природничо-наукову картину свiту;

- основна властивiсть хвиль будь-якої природи - перенесення енергiї без перенесення речовини. Енергiя свiтла перетворюється в iншi види (теплову, електричну та iн.). Тому вивчення вiдомостей про свiтло i демонстрацiя перетворень енергiї свiтла в iншi види енергiї буде слугувати переконливим доказом закону збереження i перетворення енергiї.

Запропонована методика вивчення оптичних явищ у 7-му класi задовольняє науковий рiвень викладу навчального матерiалу згiдно нових методико-методологiчних iдей курсу фiзики в основнiй школi.

У третьому роздiлi "Органiзацiя та результати експериментального навчання" аналiзуються результати експериментального навчання.

Нами було важливо з'ясувати не лише ефективнiсть пропонованої методики формування понять, що вивчаються учнями на перших уроках фiзики, але й дослiдити кореляцiйний зв'язок (як окремий випадок стохастичного зв'язку) мiж рiвнем навчальних досягнень учнiв та впроваджуваною нами методикою органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв з фiзики. З цiєю метою було застосовано модель кореляцiйно-регресiйного аналiзу, яка дозволила виявити наявнiсть кореляцiйного зв'язку мiж дослiджуваними ознаками i дати кiлькiсну оцiнку тiсноти iснуючого мiж ними зв'язку (за критерiєм Пiрсона).

Експеримент проводився у три етапи.

I етап (2001-2003 р.р.): проведення констатувального експерименту.

II етап (2004-2006 р.р.): проведення пошукового експерименту; апробацiя методичних матерiалiв щодо викладання вiдомостей про будову речовини та свiтлових явищ у курсi фiзики за новою програмою.

III етап (2007-2008 р.р.): проведення формувального експерименту - вивчення будови речовини i свiтлових явищ за розробленими та уточненими нами методичними матерiалами щодо органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв.

Метою констатувального експерименту було:

1. З'ясування iснуючого рiвня знань учнiв 7 класiв про будову речовини та свiтловi явища.

2. Окреслення сутi проблеми, видiлення типових недолiкiв у традицiйнiй методичнiй системi навчання фiзики у 7 класi.

3. Визначення мети i гiпотези та формулювання завдань дослiдження.

Метою пошукового експерименту були розроблення та апробацiя методики вивчення першого роздiлу, будови речовини та вiдомостей з оптики у курсi фiзики основної школи за новими програмами.

Формувальний педагогiчний експеримент передбачав експериментальну перевiрку створеної нами методичної системи органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв з фiзики. Основним методом перевiрки було дослiдне викладання.

Пiд час проведення експерименту розв'язувалися такi задачi:

· вибранi бази для проведення педагогiчного дослiдження;

· розроблення змiсту та методики органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв при вивченнi вступного роздiлу, будови речовини та свiтлових явищ в основнiй школi, яка могла б забезпечити вiдповiдний рiвень навчальних досягнень учнiв.;

· розроблення тестiв з тем "Починаємо вивчати фiзику", "Будова речовини", "Свiтловi явища" (7 клас);

· забезпечення достовiрностi отриманих експериментальних матерiалiв та правильну їх iнтерпретацiю.

При виборi бази для проведення експерименту нами враховано, що пропонована у другому роздiлi методична система вивчення тем "Починаємо вивчати фiзику", "Будова речовини" та "Оптичнi явища" у курсi фiзики 7класу апробовувалася так: спочатку у формi пiлотного експерименту (в умовах функцiювання програми для 11-рiчної школи, а потiм - у формувальному експериментi в умовах роботи за новою програмою для 12 - рiчної школи).

Вибiр бази для проведення експерименту повинен вiдповiдати вимозi, згiдно якої кожний з елементiв сукупностi повинен мати однаковi можливостi потрапити в сукупнiсть вибiрки. Необхiднi для експерименту групи обиралися так, щоб з погляду цiлей експерименту, вони були достатньо репрезентативнi.

Педагогiчний експеримент проводився в 7-х класах загальноосвiтнiх шкiл мiста Уманi (три школи) та в школах Уманського району (двi сiльськi школи).

Проведений формувальний експеримент та аналiз його результатiв, дозволили нам визначити середнi коефiцiєнти сформованостi знань з роздiлiв "Починаємо вивчати фiзику", "Будова речовини", "Свiтловi явища" в експериментальних та контрольних вибiрках для всiх шкiл, у яких проводився експеримент. На основi протоколiв нами побудовано вiдповiднi зведенi таблицi. Наприклад, з таблицi 1 видно, що коефiцiєнт ефективностi методики вивчення вступного роздiлу "Починаємо вивчати фiзику" у курсi фiзики 7-го класу з₁=1,766>1, що свiдчить про високу ефективнiсть пропонованої нами методики органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв.

Аналогiчнi переваги нашої методики одержанi i пiд час вивчення роздiлiв "Будова речовини" (з₂=1,836>1), "Свiтловi явища" (з₃=1,946>1).

Таким чином, пiдтверджена гiпотеза нашого дослiдження про доцiльнiсть єдностi змiстової i процесуальної сторiн навчання за умов провiдної ролi змiстової компоненти у процесi систематичного вивчення курсу фiзики основної школи.



Таблиця 1

Результати формувального експерименту (роздiл "Починаємо вивчати фiзику) в 7-х класах

класи					З
	J N	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	12	13	14
К1	218	126	110	148	181	189	180	186	176	152	160	158	120	110	105	101	2202	0,673	1,766
К2	220	71	75	83	109	99	97	72	100	78	63	102	80	90	66	71	1256	0,381



ЗАГАЛЬНI ВИСНОВКИ

Результати теоретичного та експериментального дослiджень методологiчних, методичних та психолого-педагогiчних аспектiв навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики пiдтвердили висунуту гiпотезу дослiдження i дозволили сформулювати такi висновки:

1. Останнiми десятирiччями у практицi вивчення шкiльного курсу фiзики склалися тенденцiї перенесення акцентiв у навчаннi з формування суми знань i простої передачi iнформацiї на формування навчальних компентенцiй учнiв, на розвиток самостiйностi мислення, здатностi учнiв до рефлексiї власних навчальних досягнень. У зв'язку з цим дано аналiз поняття "навчальна дiяльнiсть" i психолого-педагогiчних трансформацiй, що вiдбулися з ним, та включенням даного поняття в сучасну методичну систему навчання фiзики. У дисертацiї визначено загальнi риси пропонованої методичної системи навчання, яка передбачає цiлеспрямовану органiзацiю навчальної дiяльностi на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в загальноосвiтнiй школi.

2. Проведений аналiз науково-методичної лiтератури з дозволив зробити висновок, що в умовах iнформацiйного суспiльства знаннєве навчання поступово трансформується, оскiльки перевантажувати пам'ять учня додатковими знаннями не доцiльно; натомiсть вiн повинен умiти самостiйно їх знаходити i застосовувати для подальшого навчання й практичного використання.

3. У ходi дослiдження з'ясовано, що найбiльш перспективним напрямком удосконалення навчальної дiяльностi є органiзацiя останньої таким чином, щоб кiнцевий результат був спрямований на розвиток самостiйностi мислення учнiв.

4. Для порiвняльного аналiзу змiсту наукових понять, якi необхiдно формувати в учнiв вiдповiдно до нових навчальних програм, в дисертацiї використано поняття змiстової одиницi навчального матерiалу на початковому етапi вивчення фiзики у 7 класi. Розробленi змiстовi одиницi покладено в основу структурно-функцiонального пiдходу, який дозволив розробити методичну систему органiзацiї навчання фiзики у 7 класi з урахуванням тенденцiй розвитку фiзичної освiти.

5. У ходi дослiдження з'ясовано, що для успiшного формування в учнiв здатностi до самостiйностi мислення, умiння набувати нових знань на базi уже сформованих, необхiдно застосовувати iнновацiйнi технологiї навчання, зокрема iнтерактивнi технологiї кооперативного навчання. Показано, що застосування таких технологiй вимагає врахування особливостей навчання фiзики, викликаних закономiрностями навчальної дiяльностi та специфiкою фiзичного стилю мислення, який виробляється в учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в основнiй школi. Саме в такому контекстi створено методичнi рекомендацiї щодо вивчення роздiлу "Починаємо вивчати фiзику".

6. Показано, що методична пiдсистема органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв зi вступного роздiлу "Починаємо вивчати фiзику" у 7 класi за новими програмами для 12-рiчної школи має враховувати:

- формування понять "матерiя", "фiзичне тiло", "сила" повинно вiдбуватися через чуттєво-конкретне сприйняття об'єктiв з подальшим абстрагуванням та рухом вiд абстрактного до конкретного, у тому числi й за допомогою нових педагогiчних технологiй;

- вивчення системи понять робота-енергiя повинно розпочинатися з поняття "енергiя". Це пiдвищує науковий рiвень викладу навчального матерiалу i водночас дозволяє методологiчно правильно побудувати розвиток цього поняття в основнiй i старшiй школах;

- пропонована методична система має рiзнорiвневу iєрархiєю структурних взаємозв'язкiв мiж окремими елементами (поняттями) i за змiстом навчання вiдповiдає логiцi побудови базового курсу фiзики в цiлому. Це дозволило в межах пропонованої методичної системи вiдмовитися вiд уявлень про роздiл "Починаємо вивчати фiзику" як вiд "вступної" частини; натомiсть пропедевтично формувати в учнiв фiзичнi поняття (енергiя, речовина, матерiя та iн.), якi поглиблюватимуться та вивчатимуться на бiльш високому науковому рiвнi упродовж усього курсу фiзики основної школи.

7. Методична пiдсистема вивчення будови речовини у 7 класi за новою програмою має включати:

- навчальний матерiал, який враховує достатнi умови для подальшого розвитку знань учнiв про будову речовини у старшiй школi;

- принципи науковостi та доступностi навчання пiд час вивчення початкових вiдомостей про будову речовини, починаючи з перших урокiв навчання фiзики. Як наслiдок, нами показано, що необхiднiсть розкриття початкових вiдомостей про будову речовини у напрямi вiд загального до конкретного вiдповiдає сучасним iнновацiйним технологiям навчання. Умовами послiдовного i ефективного вивчення вiдомостей про будову речовини в основнiй школi є врахування психолого-педагогiчних закономiрностей їх викладу: вивчення понять, якi уособлюють явища та поняття, що характеризують властивостi фiзичних тiл або явищ, необхiдно розпочинати вiд чуттєво-конкретного сприйняття об'єктiв через абстрагування з наступною їх конкретизацiєю на рiвнi поняття; вивчення понять, якi вiдображають фiзичне тiло або систему тiл (атом, електрон, молекула, кристалiчна решiтка та iн.), формувати вiд конкретного до загального. Це дозволяє вивчати механiзми перебiгу явищ з погляду атомно-молекулярного вчення, зокрема, мiжмолекулярної взаємодiї та iнших питань. Це дозволяє формувати основи наукового уявлення про будову речовини, сприяти формуванню розумових операцiй (порiвняння, аналiз, синтез, узагальнення, конкретизацiя тощо), формувати науковi уявлення про фiзичну картину свiту.

8. Доведено, що органiзацiя навчальної дiяльностi учнiв у процесi вивчення роздiлу "Свiтловi явища" у 7 класi повинна включати:

- формування в учнiв сучасних наукових уявлень про методологiю фiзичної науки, оскiльки з'являється можливiсть опиратися на значний за обсягом досвiд "побутового" пiзнання учнями свiтлових явищ та залучення їх до проведення навчальних спостережень за оптичними явищами;

- самостiйнi спостереження i дослiди, демонстрацiї про свiтловi явища, мають виступати передумовою успiшного формування вмiння пояснювати перебiг оптичних явищ у природi, створювати умови для розвитку мислення учнiв;

- цiлеспрямоване формування в учнiв узагальненого способу дiяльностi при вивченнi роздiлу "Свiтловi явища" має враховувати побудову навчального матерiалу на основi "явищного пiдходу"; принцип побудови всiх наступних роздiлiв курсу фiзики основної школи - аналогiчний;

Розроблена методика дозволяє учням не тiльки вивчати та спостерiгати свiтловi явища, а й використовувати набутi знання на практицi.

9. У результатi проведених дослiджень встановлено, що впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання дозволяє пiдвищити ефективнiсть засвоєння учнями складних наукових понять: речовини, поля, рух, енергiя. Водночас показано, що застосування IКТ повинно враховувати особливостi вивчення фiзики як навчального предмету, оскiльки фiзика є наукою експериментальною. У зв'язку з цим доведено гiпотезу про те, що поєднання "реальних" демонстрацiйних дослiдiв з "вiртуальними" дослiдами, якi "вiдбуваються" на екранi монiтора, дозволяє полiпшити формування понять, ефективнiше формувати вiдповiднi розумовi дiї учнiв - аналiз, порiвняння, узагальнення. Показано, що таке поєднання буде ефективним, якщо пiд час виконання дослiдiв дотримуватися такої послiдовностi: спочатку виконуються демонстрацiї "реального" дослiду, а потiм - "вiртуального". З урахуванням цiєї вимоги розроблено методику вивчення роздiлу "Свiтловi явища" у 7 класi.

10. Результати педагогiчного експерименту повнiстю пiдтвердили достовiрнiсть теоретичних i методичних положень розробленої методичної системи органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi її систематичного вивчення в основнiй школi.

В подальшому дослiдження доцiльно продовжувати у таких напрямках: розроблення методики органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв при вивченнi фiзики у 8 - 11 класах за новими структурою i змiстом базової i повної середньої фiзичної освiти на основi структурно-функцiонального пiдходу та впровадження нових педагогiчних технологiй; розроблення та впровадження в навчальний процес з фiзики iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй i, зокрема, комплексний пiдхiд до поєднання реального i вiртуального навчальних експериментiв при провiднiй ролi реального експерименту;



ОСНОВНI ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦIЇ ВIДОБРАЖЕНI В ТАКИХ ПУБЛIКАЦIЯХ

Мартинюк М.Т. Органiзацiя продуктивної навчальної дiяльностi у процесi вивчення свiтлових явищ у 7 класi / М.Т. Мартинюк, О.В. Гнатюк // Збiрник наукових праць Уманського педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини / гол. ред.: Мартинюк М.Т. - Умань: СПД Жовтий, 2008. - Ч. 2. - С. 213-221. (дисертантом особисто запропоновано методику комплексного поєднання "реального" та "вiртуального" експериментiв).

Гнатюк О. Iнтерактивнi технологiї в курсi фiзики основної школи: (на прикладi вивчення роздiлу "Починаємо вивчати фiзику" в 7 класi) / Оксана Гнатюк // Фiзика та астрономiя в школi. - 2008.- № 1.- С. 52-54.

Гнатюк О. До методики вивчення понять "сила" i "енергiя" у 7 класi 12-рiчної школи / Оксана Гнатюк // Психолого-педагогiчнi проблеми сiльської школи: Збiрник наукових праць Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини / Побiрченко Н.С. (гол ред.) та iн. - Умань, 2007. - Вип. 23. - С. 58-64.

Гнатюк О. До питання про вивчення понять речовини i поля в курсi фiзики основної школи / О. Гнатюк // Збiрник наукових праць Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини /Мартинюк М.Т. (гол. ред.) та iн. - К. : Наук. свiт, 2006. - С. 47-53.

Гнатюк О. До питання про вивчення вступного роздiлу фiзики в 7 класi // Збiрник наукових праць Уманського педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини / В.Г. Кузь (гол. ред.) та iн. - К. : Наук. свiт, 2004. - С. 51-57.

Психолого-педагогiчнi основи добору i конструювання змiсту навчання фiзики / М. Мартинюк, О. Гнатюк, М. Декарчук [та iн.] // Науковi записки: Збiрник наукових статей Нацiонального педагогiчного унiверситету iменi М.П. Драгоманова / укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко, В.Д. Сиротюк. - К. : НПУ, 2003. - Вип. LIII (53). - С. 193-205. (дисертанту належить iдея цiлеспрямованого формування навчальних компентенцiй учнiв на уроках вивчення фiзики в школi).

Замаховський Й. Iнтегрований курс "Фiзика. Астрономiя (7-9 класи)" : досвiд, пошук, перспективи. / Й. Замаховський, С. Терещук, О. Гнатюк // Збiрник наукових праць Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини: спецiальний випуск / В.Г.Кузь (гол. ред.) та iн. - К. : Науковий свiт, 2001. - С. 60-66. (автором особисто зроблено аналiз важливих положень вступної теми "Як фiзика й астрономiя пiзнають i пояснюють природу" i роздiлiв "Свiтловi явища" та "Опричнi прилади").



АНОТАЦIЇ

Гнатюк О.В. Органiзацiя навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi систематичного вивчення фiзики в загальноосвiтнiй школi. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спецiальнiстю 13.00.02 - теорiя та методика навчання (фiзика) - Кiровоградський державний педагогiчний унiверситет iменi Володимира Винниченка, Кiровоград, 2008.

Дисертацiю присвячено питанням органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв на початковому етапi вивчення фiзики в загальноосвiтнiй школi. У роботi обґрунтовано методичну систему вивчення роздiлiв "Починаємо вивчати фiзику", "Будова речовини", "Свiтловi явища", в основу якої покладено структурно-функцiональний пiдхiд навчання фiзики за програмою 12-рiчної школи. Вихiдним пунктом такого пiдходу є чiтке означення функцiй навчання фiзики (їх динамiки) на початковому етапi систематичного її вивчення.

Результати дослiдження впроваджено у процес навчання фiзики учнiв 7-х класiв. Розроблена методична система вивчення фiзики може бути використана пiд час професiйної пiдготовки студентiв педагогiчних вищих начальних закладiв фiзичних спецiальностей, а також методистами, вчителями загальноосвiтнiх шкiл.

Обґрунтовано доцiльнiсть використання iнтерактивних технологiй навчання на початковому етапi систематичного вивчення фiзики i з'ясовано психолого-педагогiчнi та методичнi умови їх успiшного впровадження на уроках фiзики в основнiй школi.

Дослiджено застосування iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання на початковому етапi вивчення фiзики. Доведено, що найбiльш ефективним використанням вiртуальних дослiдiв є поєднання останнiх з реальним демонстрацiйним експериментом.

Ключовi слова: органiзацiя навчальної дiяльностi з фiзики, початковий етап систематичного вивчення фiзики в основнiй школi, формування наукових фiзичних понять, узагальненi способи навчально-пiзнавальної дiяльностi учнiв з фiзики. методичний навчання інтерактивний фізика

Гнатюк О.В. Организация учебной деятельности учеников на начальном этапе систематического обучения физике в общеобразовательной школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика преподавания (физика) - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2008.

Диссертация посвящена вопросам методики организации учебной деятельности учеников на начальном этапе систематического обучения физике в общеобразовательной школе. В работе обосновано методическую систему обучения разделов "Начинаем изучать физику", "Строение вещества", "Оптические явления" в основу, которой положено структурно-функциональный подход организации продуктивной учебной деятельности школьников при обучении физике за программами 12 - летней школы. Этим подходом (проектом) предусмотрено: а) признание того, что рядоположными функциями обучения физике в 7-м классе следует считать и формирование предметных знаний, и формирование обобщенных способов учебной деятельности; б) четкое разделение и, соответственно, методические особенности изучения как минимум таких групп понятий: общенаучные и собственно физические, с которыми ученики знакомятся пропедевтически (1 - 6 классах), и понятия, которые вводятся впервые.

Исследовано и обосновано целесообразность использования интерактивных технологий обучения на начальном этапе обучения физике, определены психолого-педагогические и методические предпосылки их успешного внедрения на уроках физики в основной школе с целью развития в учеников самостоятельности мышления.

В ходе исследования установлено, что традиционная методическая система недостаточно способствует формированию научных понятий на начальном этапе систематического изучения физики в 7 классе, не отвечает современным представлениям и тенденциям развития системы физического образования в Украине. Усвоение учениками специально-предметных знаний и сведений о методологии современной физической науки, понятий "физические величины" и способов их измерения, а также понятий "материя", "поле", "энергия", "сила", "атом", "молекула", сведений об оптических явлениях на соответствующем научном уровне требует модернизации традиционной методической системы.

На основе анализа психолого-педагогической литературы сформулированы основные положения организации учебной деятельности на начальном этапе изучения физики в основной школе и построена методическая система обучения, которая соответствует Государственному стандарту и новым программам для 12 - летней школы.

Установлены психолого-педагогические условия последовательного и эффективного изучения содержания разделов "Начинаем изучать физику", "Строение вещества", "Оптические явления", что должно обеспечиваться и происходить через чувственно-конкретное восприятие изучаемых объектов с последующим абстрагированием и движением от абстрактного к конкретному. Введение понятий, которые воплощают тело или систему тел (атом, молекула, электрон, кристаллическая решетка и др.), необходимо осуществлять от абстрактного к конкретному с привлечением элементов знаний по химии и учетом дифференциации обучения.

Разработаны и рекомендованы демонстрации, домашние опыты и наблюдения, контрольные работы, тесты различного уровня сложности; методические рекомендации для начального этапа систематического изучения физики в 7 классе.

Исследовано применение информационно-коммуникационных технологий обучения на начальном этапе изучения физики. Установлено, что наиболее эффективным способом внедрения виртуальных экспериментов в учебный процесс является объединение последних с реальным демонстрационным экспериментом (при главной роли "реального").