Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

УДК 911.33(072.2):373.5-057.874

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Методика формування економічних знань в учнів 9-10 класів у процесі навчання географії

13.00.02 - теорія та методика навчання (географія)

Шуканова Анжела Анатоліївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Топузов Олег Михайлович, заступник директора Інституту педагогіки АПН України

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Криловець Микола Григорович, Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя, доцент кафедри фізичної географії;

кандидат педагогічних наук, професор Чернов Борис Олексійович, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, професор кафедри географії, екології і методики навчання природничих дисциплін

Захист відбудеться «15» жовтня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.05 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема 52- Д.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема 52-Д.

Автореферат розісланий «10» вересня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Г. Назаренко

шкільний сформованість знання географія

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Економічна освіта завжди розглядалась як важливий чинник соціально-економічного розвитку країни, тому надзвичайно актуальною є проблема підвищення ефективності засвоєння економічних знань у сучасних умовах становлення ринкової моделі господарювання. Особливе місце у формуванні економічних знань належить географії, яка за своєю природою є наукою комплексною, інтегративною, природничою і суспільною водночас. Тому формування економічних знань на уроках географії сприятиме їх цілісному сприйняттю, дозволить уникнути формування однобічного економічного світогляду. Слід зауважити, що економічні знання є необхідним елементом здобуття географічної освіти, оскільки економічна і соціальна географія спираються на закономірності суспільного розвитку. За існуючої структури шкільної освіти, географії відводиться роль початкового етапу формування економічних знань школярів, що зумовлює необхідність розробки відповідної методики з урахуванням принципу наступності і перспективності у її здійсненні.

На сучасному етапі відбувається активне оновлення теорії вітчизняної економічної науки та теорії економічної і соціальної географії. Це зумовлює необхідність перегляду і переосмислення змісту шкільної географії, розробки нових підходів до формування економіко-географічних знань. У науково-методичних працях поглибилася галузева диференціація теоретико-методичних досліджень, вони присвячені формуванню або географічних, або економічних знань. Структурування змісту економічної освіти по предметах, зокрема віднесення географії й економіки у Державному стандарті середньої освіти до різних освітніх галузей («Природознавства» і «Суспільствознавства» відповідно), може сприяти втраті цілісного сприйняття природи і господарської діяльності людини в свідомості учнів, ускладнює формування міждисциплінарних знань про економічну сферу життєдіяльності суспільства.

Питання вдосконалення змісту і методики навчання географії на сучасному етапі досліджували вітчизняні економ-географи і методисти - М.В. Багров, Ф.Д. Заставний, Т.Г. Назаренко, Л.І. Круглик, С.Г. Кобернік, П.О. Масляк, М.М. Паламарчук, М.Д. Пістун, А.Й. Сиротенко, О.М. Топузов, О.Г. Топчієв, Б.П. Яценко та ін. Проте проведений аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури показав, що проблема формування економічних знань засобами шкільного курсу географії досліджена недостатньо, особливо актуальними і мало розробленими залишаються такі аспекти: 1) урахування нових соціально-економічних умов (ринкова трансформація господарства України, процеси глобалізації й інтеграції світової економіки) у науковому змісті шкільного курсу географії; 2) перегляд і переосмислення сучасних теоретичних напрацювань у дидактиці, методиці здійснення економічної та географічної освіти на основі міждисциплінарних підходів; 3) подолання вертикальної неузгодженості в часі та логіці вивчення соціально-економічної географії й економіки в школі. Водночас, актуальність проблеми зумовлена об'єктивними потребами в підвищенні ефективності засвоєння міждисциплінарних економічних знань учнями середньої школи, необхідністю формування цілісного світосприйняття геопростору на основі міжгалузевої інтеграції економічних та географічних знань і недостатньою її розробленістю в науково-методичних дослідженнях на сучасному етапі реалізації освітніх реформ. Все це обумовлює вибір теми дослідження: «Методика формування економічних знань в учнів 9-10 класів у процесі навчання географії».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту педагогіки АПН України «Науково-методичні засади відбору та реалізації змісту географічної освіти в середній загальноосвітній школі» (Державний реєстраційний номер 0102U000214). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 8 від 07.10.2004 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 31. 01.2006 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні методики формування економічних знань в учнів 9-10-х класів у процесі навчання географії.

Відповідно до поставленої мети визначено низку теоретичних і прикладних завдань дослідження, а саме:

1. Проаналізувати стан проблеми формування економічних знань у педагогічній теорії і практиці загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Визначити принципи відбору економічних знань, їх структуру та місце у шкільних курсах географії.

3. Розробити методику формування економічних знань в учнів 9-10-х класів у процесі навчання географії.

4. Обґрунтувати функції економічних знань у загальноосвітніх курсах географії та визначити організаційно-педагогічні умови їх ефективного формування.

5. Розробити критерії визначення рівня сформованості в учнів економічних знань.

6. Експериментально перевірити запропоновану методику з точки зору ефективності формування економічних знань учнів на уроках географії.

7. Розробити методичні рекомендації, фрагменти уроків для викладачів географії загальноосвітніх навчальних закладів, вищої школи та системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Об'єкт дослідження: процес вивчення економічної і соціальної географії у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження: зміст економічних знань, принципи їх відбору та функції в системі географічної освіти учнів 9-10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Методологічною основою дослідження є основні положення загальної теорії пізнавання, культурологічного підходу до формування змісту освіти, положення про єдність змістовної і процесуальної сторін навчання, врахування психолого-педагогічних принципів організації навчально-виховного процесу. А також філософські, психолого-педагогічні ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності та взаємин; про системний підхід як загальний принцип науки, про компетентнісний підхід як провідний принцип професійної підготовки учнів та вчителів.

Теоретичну основу дослідження становлять нормативно-правові державні документи: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти; основні положення психологічної теорії про стимулювання розумового розвитку учнів (Л.С. Виготський, Н.Ф. Менчинська), про роль узагальнень у засвоєнні теоретичних знань (В.В. Давидов і Д.Б. Ельконін), про поетапне формування розумових дій (П.Я. Гальперін і Н.О. Тализіна); теоретичне обґрунтування змісту шкільної освіти (В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, М.М. Скаткін); методика формування знань у шкільних курсах географії (М.М. Баранський, А.В. Даринський, І.В. Душина, М.К. Ковалевська, В.П. Корнєєв, Л.І. Круглик, Є.М. Кабанова-Меллер, В.П. Максаковський, І.С. Матрусов, Л.М. Панчешнікова, Г.О. Понурова, О.М. Топузов).

Методи дослідження. Провідними методами у процесі визначення змісту і структури економічних знань учнів є теоретичний аналіз філософської, науково-педагогічної, фахової географічної та економічної літератури; науково-педагогічна експертиза навчальних матеріалів. За допомоги теоретичних методів визначались і уточнювались понятійно-термінологічний апарат, зміст і структура економічних знань учнів, розроблялась методика поетапного формування економічних знань під час вивчення географічних дисциплін. Емпіричні методи дослідження використовувались у процесі дослідно-експериментальної роботи: з метою вивчення педагогічного досвіду засвоєння економічних знань у процесі навчання географії (аналіз документів, педагогічне спостереження, бесіда, діалог, інтерв'ю, анкетування, тестування); організаційно-експериментальні - для проведення формувального педагогічного експерименту: практичне викладання географії на основі розробленої методики формування економічних знань, оцінювання засвоєних учнями економічних знань та якісно-кількісний аналіз отриманих результатів, їхня обробка із застосуванням методів математичної статистики для визначення рівнів сформованості знань, ціннісного ставлення особистості. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі 7 загальноосвітніх закладів м. Полтави та Полтавської області. Педагогічним експериментом було охоплено 12 учителів географії, 643 учня дев'ятих та 432 учня десятих класів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося з 2002 по 2008 рік у три етапи:

На першому етапі (2002-2004 рр.), теоретико-діагностичному, дослідження мало констатувальний характер. Вивчався стан розробки проблеми у філософській, географічній, економічній, психолого-педагогічній літературі. Аналізувався та узагальнювався педагогічний досвід учителів. Здійснювався констатувальний експеримент, у результаті якого були одержані вихідні дані для дослідження результатів засвоєння учнями економічних знань під час вивчення географії.

На другому етапі (2004-2006 рр.), пошуковому, розроблялись теоретичні і методичні засади методики формування економічних знань у процесі навчання географії. Визначалися місце і роль економічних знань у географічній освіті учнів 9-10-х класів, принципи їх добору, функції. Розроблялася методика формування економічних знань та створювались експериментальні матеріали для методичного забезпечення формувального експерименту.

На третьому етапі (2006-2008 рр.), завершально-підсумковому, проводився формувальний експеримент. Упроваджувалася методика формування економічних знань учнів у процесі навчання географії, оцінювалась її результативність і ефективність, упорядковувалися й оброблялися результати дослідження, формулювалися висновки та методичні рекомендації.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів.

Вперше: проблема формування економічних знань учнів в умовах ринкового господарювання виступає предметом спеціального дослідження у вітчизняній методиці навчання географії; розроблено принципи відбору економічних знань, визначено їх місце та здійснено структурування й визначення функцій в системі географічної освіти учнів 9-10 класів; розроблено методику поетапного формування економічних знань під час вивчення географії; обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування економічних знань учнів у процесі навчання географії; запропоновано і обґрунтовано вживання термінів «суспільна географія», «суспільно-географічні поняття».

Удосконалено: дефініцію поняття «економічні знання школярів» за рахунок розгляду його як форми духовного засвоєння результатів пізнання економічної діяльності, які науково відібрані для здійснення загальної середньої економічної освіти і відображуються у свідомості учнів у цілісній системі уявлень, понять, суджень, фактів, законів, теорій економічної науки та дійсності; методи комунікативно-розвивальної взаємодії за лініями вчитель-учень, учень-учень, учень-батьки під час вивчення географії; систему перевірки й оцінювання економічних знань учнів 9-10-х класів у процесі навчання географії за рахунок розробки критеріїв сформованості економічних знань.

Набуло подальшого розвитку: методи проблемного навчання географії за рахунок використання проблемних питань міжпредметного змісту та «економічних загадок»; орієнтаційна функція економічних знань у шкільних курсах географії на засадах компетентісного підходу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій та фрагментів уроків, які впроваджені в практику загальноосвітніх навчальних закладів. Основні положення дослідження лягли в основу розробки авторського навчального курсу «Міжпредметні зв'язки шкільних курсів географії та основ економіки» для вищої школи та курсу лекцій для післядипломної педагогічної освіти вчителів географії. Отримані результати дослідження можуть бути використані при розробці навчальних планів, програм, підручників і науково-методичних посібників зі шкільних курсів «Економічна і соціальна географія України», «Соціально-економічна географія світу». Впровадження результатів дослідження здійснюється у загальноосвітніх закладах різних типів м. Полтави та Полтавської області при організаційно-методичній підтримці Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського (довідка № 125 від 13.04.2009 р.) та Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка (довідка №1378/01-37/11 від 09.04.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні історичних етапів формування економічних знань у шкільних курсах географії, у спільних з О.М. Топузовим статтях авторськими є розробка прикладів організації міжособистісної взаємодії учнів на уроці географії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та рекомендації дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях та семінарах: «Географічна освіта і наука в Україні» (Київ, 2003); «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища (ХІ Каришинські читання)» (Полтава, 2004); «Шляхи інтеграції природоохоронної діяльності та освітньо-виховної діяльності» (Полтава, 2004); «Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення» (Полтава, 2005); «Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи» (Київ, 2006); «Регіон - 2006: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2006); «Впровадження сучасних технологій навчання географії у шкільній, вищій і післядипломній освіті» (Полтава, 2006); «Проектування освітніх систем: технології, досвід, практика» (Полтава, 2008).

Хід і результати дослідження на різних його етапах обговорювалися на засіданнях лабораторії географічної і економічної освіти Інституту педагогіки АПН України, кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та методоб'єднаннях учителів географії м. Полтави й області.

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження відображено у 16 публікаціях, з яких 4 статті - у наукових фахових виданнях з педагогічних наук, що входять до переліку ВАК України (з них 2 - одноосібні), 12 - у матеріалах наукових конференцій та інших спеціалізованих виданнях. Загальний обсяг - 7 др. аркушів, з них особистий внесок автора складає 5,9 др. аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків (обсяг основного тексту 208 сторінок), списку використаних джерел (186 найменувань на 19 сторінках) і додатків (8 додатків на 21 сторінці). Текст містить 17 ілюстрацій, 21 таблицю. Повний обсяг дисертаційної роботи - 261 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Проблема формування економічних знань у педагогічній теорії і практиці» проаналізовано поняття «економічні знання» як складову категорії педагогічної науки і змісту географічної освіти, розкрито стан розробки проблеми економізації як наскрізного напрямку суспільно-географічних знань в науці та шкільній практиці.

Проаналізувавши підходи вітчизняних і зарубіжних педагогів до структури змісту освіти, ми дійшли висновку, що є широке і конкретне визначення сутності знань в освіті. У широкому розумінні знання відображаються у всіх елементах змісту освіти й у всіх функціях знань. У конкретному значенні під знаннями розуміється лише один із компонентів змісту навчального процесу, переважно інформаційний аспект навчального матеріалу. Відповідно до цього економічні знання - це насамперед інформація, а економічна освіта - це процес оволодіння нею, формування навичок і вмінь зі збору, оцінки, узагальнення та її використання. На основі узагальнення поглядів вітчизняних дослідників (О.М. Камишанченко, Г.С. Костюк, В.І. Лозова, Л.М. Новікова, І.Ф. Прокопенко, О.М. Собчук, О.Т. Шпак та ін.) уточнено поняття «економічні знання школярів»: це форма духовного засвоєння результатів пізнання економічної діяльності, які науково відібрані для здійснення загальної економічної освіти і відображуються у свідомості учнів у цілісній системі уявлень, понять, суджень, фактів, законів, теорій економічної науки та дійсності.

Економічні знання як основи відповідної науки представлені сьогодні в практиці школи в окремому навчальному предметі «Економіка» (в 10 класах 11 - річної школи та в 11-12 класах 12-річної школи). Проте, враховуючи суспільну значущість економічних знань, вони вводяться якомога раніше, як елемент загальноосвітньої підготовки учнів, саме в структурі шкільних курсів географії, які в часі передують вивченню економіки. Водночас подання економічних знань у складі географії необхідне учням для розуміння суті явищ, геопросторову організацію яких і намагається пояснити географія як наука. Методологічна роль економічних знань щодо соціально-економічної географії незаперечно визнається науковцями-географами (Е.Б. Алаєв, М.М. Баранський, М.В. Багров, С.Б. Лавров, В.П. Максаковський, М.Д. Пістун, Ю.Г. Саушкін, О.Г. Топчієв та ін.). Проте назва науки «економічна і соціальна географія» з нашого погляду є методологічно неправильною. Відносно недавно з'явилася нова назва «суспільна географія», яка визнається більшістю вітчизняних географів, як така, що найбільш повно і вдало передає зміст дисципліни, для позначення якої до цього часу в шкільній географії вживаються більш давні терміни «економічна і соціальна географія» або «соціально-економічна географія». Тому вважаємо за доцільне для означення навчальних курсів географії в 9-10-х класах уживати термін «суспільна географія».

Оскільки економіка є відносно новим навчальним предметом (в інваріантній частині навчальних планів з 2001 року), традиційно географії відводилась провідна роль у здійсненні загальної економічної освіти. Проблема включення до змісту шкільного предмету «Географія» економічних знань на різних історичних етапах розкрита в працях М.М. Баранського, А.В. Даринського, М.К. Ковалевської, Л.І. Круглик, О.В. Лосевої, В.П. Максаковського, Т.Г. Назаренко, Л.М. Панчешнікової та ін. Зазначимо, що перша національна програма з курсу «Основи економіки» (за авторством А.Й. Сиротенко і Л.І. Круглик) була розрахована саме на вчителів географії. Проте навчальні програми й видані національні підручники рельєфно окреслюють проблему формування економічних знань у процесі навчання географії, що зумовлено рядом причин: 1) у вітчизняній науці відбувається процес переосмислення теоретичних напрацювань у галузі суспільних наук (в економіці - від марксистської політекономії до «економікс», в географії - від соціалістичного розміщення продуктивних сил до геопросторової організації суспільства); 2) курс «Географія України», який є початковим і провідним в економічній освіті, є новим для національної школи і потребує трансформації від органічної складової частини предмету «Економічна і соціальна географія СРСР» до самостійного курсу; 3) намагання винести вивчення економічних питань у школі в окремий спеціальний предмет «Основи економіки» відсунуло актуальність економізації як наскрізного напрямку сучасної географічної освіти на другий план. Для нашого дослідження значний інтерес викликає зарубіжний досвід формування економічних знань разом з вивченням географії без винесення економіки як самостійного предмету. Наприклад, у школах Австрії ще з другої половини 60-х років було введено викладання предмету під назвою «Географія та економіка», у США та інших країнах географія та економіка сполучається у курсі «Світова географія з економічним ухилом» шляхом змістового викладання в середній школі.

У практиці вітчизняної школи основи економічної науки широко представлені в шкільному курсі географії переважно у формі фактів і понять. За чинними програмами вони займають майже половину понятійного апарату (49% курсу «Економічна і соціальна географія України» та 42% курсу «Економічна і соціальна географія світу»). Економічні знання на рівні наукових теорій майже відсутні в змісті програм і підручників (за винятком підручника для 10-го класу за редакцією Б.П. Яценка). Потребує доопрацювання зміст навчальних програм у зв'язку з виявленими прикладами невідповідності термінології в програмах із соціально-економічної географії України та світу, неузгодженого відображення понять у змісті навчального матеріалу і державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Більшість економічних понять, що розглядаються в суспільному крилі шкільної географії, - це міждисциплінарні поняття, які також традиційно називаються економіко-географічними поняттями, проте їх сутність більш вдало підкреслює термін «суспільно-географічні поняття», в якому відбивається поєднання людського соціуму (суспільства) і природи (географії) на певній території. Порівняльний аналіз шкільних підручників для 9-х та 10-х класів засвідчив, що актуальною проблемою залишається відбір та узагальнення переліку економічних понять, що пропонують різні автори, та узгодження їх змісту між собою, приведення у відповідність до чинної програми та термінології економічної науки.

Аналіз одержаних відповідей учнів 9-10-х класів на етапі констатувального експерименту виявив, що більшість учнів після вивчення курсів економічної і соціальної географії володіє понятійним апаратом економічної науки. Проте на низькому рівні знаходиться теоретичне узагальнення економічних знань. Учні недостатньо поінформовані про сучасні економічні процеси та особливості їх географічного прояву. Зокрема, у більшості учнів дев'ятих класів не сформовані переконання про взаємовигідність поділу праці, спеціалізації, кооперування, торгівлі, адекватні уявлення про динаміку ВВП, сучасний стан ділової активності і тенденції розвитку економічної ситуації в Україні. Десятикласники відчувають труднощі в перенесенні знань загальних економічних теорій на реальне життя, не знайомі з сучасними чинниками і формами розміщення, які ґрунтуються на об'єктивних законах економічного розвитку. За відсутності сучасних фундаментальних наукових і дидактичних праць з даної проблематики вчителі географії у своєму творчому пошуку інколи переобтяжують уроки власне економічною інформацією або навпаки, недостатньо уваги приділяють формуванню саме економічних знань. Для подолання вказаних недоліків ми вважаємо доцільним спрямувати вчителів географії на формування цілісних економіко-географічних знань учнів, в яких економічна складова виконує організуючу роль по відношенню до фактологічного географічного матеріалу.

У другому розділі «Методика формування економічних знань в учнів 9-10 класів у процесі навчання географії» визначено психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні умови формування економічних знань, обґрунтовано зміст і структуру шкільних курсів географії, розкрито методику формування економічних знань у процесі навчання суспільної географії України та світу, розглянуто організацію експериментальної перевірки запропонованої змістової і процесуальної компоненти методики формування економічних знань, здійснено аналіз її результатів.

Проведений аналіз психологічних механізмів засвоєння знань засвідчив: початковим етапом процесу формування економічних знань виступає виявлення актуального рівня розвитку учнів; пріоритетним є використання ситуацій комунікативно-розвивальної взаємодії і діалогічний підхід до їх формування. Специфічною особливістю методики географії є значна увага до засвоєння не лише суттєвих (необхідних і постійних) ознак навчального матеріалу, але й несуттєвих, варіативних ознак економічних об'єктів та явищ геопростору, тому важливо передбачити змістові узагальнення економічних понять, які є родовими (охоплюють матеріал із різних галузей - «природознавства» і «суспільствознавства»), та їх подальший розвиток (перспективу) в шкільних курсах економіки. Спираючись на дослідження вікової психології, встановлено, що провідним компонентом в структурі економічних знань учнів 9-10-х класів мають бути словесно-логічні знання. Важливою психолого-дидактичною умовою їх формування є розробка змісту активної діяльності учнів під час вивчення географії на різних рівнях - репродуктивному, конструктивному і творчому, що враховувалось при розробці критеріїв оцінки рівнів сформованості економічних знань учнів. З'ясовано функції економічних знань у географії, які полягають у формуванні: 1) переконань у важливості досягнення екологічно збалансованого економічного розвитку, інтересів до продуктивної праці на благо своєї родини і суспільства в цілому, позитивного ставлення до суспільного поділу праці і конструктивно-критичного ставлення до економічної політики держави (оцінна функція); 2) уявлень і понять про економічну сферу життєдіяльності суспільства, інтелектуальних прийомів її пізнання, логічних операцій і методів аналізу економічної інформації (гносеологічна функція); 3) компетенцій учнів як учасників господарського життя, вмінь використовувати економічні знання під час виконання соціальних ролей в суспільстві (споживача, інвестора, робітника чи роботодавця, громадянина, учасника світової економіки) зараз і в майбутньому (орієнтаційна функція). Обґрунтовано три підходи до розв'язання проблеми структурування економічних знань учнів у шкільних курсах географії: 1) відповідно до структури економічної науки; 2) за видами знань; 3) за логікою викладу навчального матеріалу. Узагальнивши підходи вітчизняних та зарубіжних учених (економістів, географів, методистів), розроблено концептуальну схему змістової структури представлення економічних знань у процесі навчання географії (рис.1).

Рис. 1. Схема формування змістової структури економічних знань у шкільних курсах географії.

Вона складається із системного поєднання двох рядів: 1) горизонтальний ряд, у межах якого знання репрезентують мікро-, макро- та глобальний рівні економічної теорії та господарської практики; 2) вертикальний ряд, у межах якого в ієрархічному підпорядкуванні знаходяться рівні засвоєння знань - факти, поняття і категорії, теорії, світоглядні ідеї і парадигми. Кінцевою метою формування економічних знань у загальній географічній освіті є усвідомлення учнями шляхів компромісного досягнення соціально-еколого-економічної ефективності при виконанні соціальних ролей в економічній системі.

Сформульовано дев'ять світоглядних ідей, що охоплюють у трансформованому вигляді основні положення економічної теорії і є доцільними для розкриття при вивченні суспільної географії. Вони названі нами економічними концепціями і виконують роль детермінанти під час добору педагогічно доцільного предметного навчального матеріалу. Крім того, у процесі відборі змісту економічних знань для сприйняття і засвоєння учнями ми керувалися розробленими критеріями: висока наукова і практична значущість; відповідність державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з географії; достатня необхідність для пізнання геопросторової організації економічної сфери життєдіяльності суспільства; сприяння реалізації функціям економічних знань як компонента змісту освіти; повнота охоплення рівнів і об'єктів вивчення економічної науки і господарської практики; можливість застосування концентрично-лінійного підходу до формування загальних економічних знань.

Для уточнення, розмежування і синтезу економічних знань та географічного (просторового) підходу до їх застосування виокремлено три послідовних етапи формування економічних знань у процесі навчання географії в міру їх ускладнення:

1) інтерпретація буденних економічних знань учнів на підставі наукових, введення нової економічної інформації (на рівні фактів і понять);

2) засвоєння і осмислення економічних знань, закріплення шляхом їх узагальнення, систематизації і географічної конкретизації;

3) побудова причинно-наслідкових зв'язків (застосування економічних знань для пояснення причинної зумовленості часової й просторової організації суспільних об'єктів і явищ).

Для реалізації вищевказаних етапів розроблено алгоритм формування економічних знань, під яким розуміємо схему чи план дій вчителя в процесі поєднання змісту, методів і прийомів навчання, спрямованих на засвоєння учнями міждисциплінарної системи економіко-географічних знань. При його реалізації обґрунтовано поєднання різних способів засвоєння знань, з урахуванням: виду економічних знань, що формуються; наявності попереднього набору знань у свідомості учнів (актуального рівня розвитку); вимог до рівня навчальних досягнень учнів (дидактичної задачі). В методиці запроектована наступна послідовність методів навчання - від репродуктивних до творчих, тобто первісно економічні знання формуються пояснювально-ілюстративними та інструктивно-репродуктивними методами як найбільш економними способами засвоєння знань, далі застосовуються методи проблемного навчання, що передбачають перенесення засвоєних знань на нову ситуацію із використанням проблемних питань та «економічних загадок» і забезпечують вищі рівні їх засвоєння.

У процесі дослідно-експериментальної роботи розроблено методичні рекомендації до формування економічних знань учнів 9-10-х класів під час вивчення окремих програмних тем курсів суспільної географії. Вони викладені відповідно до визначених логіко-тематичних блоків, а також у формі фрагментів уроків, що прив'язані до програмних тем курсів. Методика формування економічних знань учнів передбачає діалогічний підхід та комунікативно-розвивальну взаємодію на всіх етапах уроку. З'ясовано, що курс «Економічна і соціальна географія України» містить найбільший обсяг навчального матеріалу з економічних питань, який вивчається переважно на двох рівнях економічної теорії - мікро- і макрорівнях, що зумовлено його пропедевтичною роллю в здійсненні загальної економічної освіти та предметною специфікою. При вивченні курсу «Економічна і соціальна географія світу» акцент зроблено на змістовному і дидактичному забезпеченні формування цілісних економіко-географічних знань (переважно на глобальному рівні (в загальній частині) і макрорівні (в регіональній частині)), що знайшло відображення в засвоєнні учнями: методології типології країн за рівнем соціально-економічного розвитку; єдиного термінологічного апарату економічних категорій і понять; синтезу економічного і географічного підходів до вивчення світового господарства і просторових систем життєзабезпечення; розкритті економічної сутності взаємодії природи і суспільства; інтеграційних і глобалізаційних процесів суспільного розвитку. В регіональній частині курсу пропонується покомпонентне вивчення господарства окремих країн і регіонів доповнити розглядом національних економічних систем з метою міжпредметної інтеграції економічних, географічних та історичних знань про суспільство.

Дослідно-експериментальна робота ґрунтувалась на припущенні, що ефективність навчання суспільної географії учнів 9-10-х класів підвищиться, якщо під час вивчення буде впроваджено дидактично обґрунтовану методику формування економічних знань, що передбачає: відбір і структурування економічних знань відповідно до потреб шкільного курсу географії на засадах узгодженої реалізації змісту освітніх галузей («Природознавство» і «Суспільствознавство»); дотримання оптимального поєднання репродуктивних та творчих способів засвоєння знань; використання у навчанні ситуацій комунікативно-розвивальної взаємодії. Експериментальній перевірці підлягала цілісна дидактична система, до складу якої як змінні параметри входять модернізований зміст економічних знань в структурі економіко-географічної освіти та методи його засвоєння. Експериментальну роботу проводили протягом двох навчальних років (спочатку у 9-х, потім у 10-х класах) у школах м. Полтави та області. При цьому до складу експериментальної групи входило 330 учнів-дев'ятикласників (перша серія експериментів) і 225 учнів-десятикласників (друга серія експериментів), до складу контрольної - 313 учнів-дев'ятикласників (перша серія експериментів) і 207 учнів-десятикласників (друга серія експериментів). У процесі дослідно-експериментальної роботи використовувались різноманітні форми, засоби і методи організації пізнавальної діяльності учнів, що були спрямовані на свідоме засвоєння економічних знань та пізнання міжпредметної сутності суспільних явищ: робота з підручником, атласом, контурною картою, роздатковим дидактичним матеріалом; сприйняття пояснень вчителя; розгляд проблемних питань і «економічних загадок»; постановка навчального експерименту (моделювання соціальної реальності); участь у інтерактивних вправах, навчальних проектах, соціологічних дослідженнях тощо. В учнів як експериментальних, так і контрольних класів спостерігалося зростання показників засвоєння економічних знань (до 65,1% і 32% відповідно), але приріст якісного показника успішності в експериментальній групі (53,1%) значно вищий за аналогічний показник в контрольній групі учнів (18,6%).

Рис. 2. Розподіл учнів 9-х класів за рівнем сформованості економічних знань (перша серія експериментів)

Кореляційний аналіз результатів другої серії експериментів засвідчив, що в учнів 10-х класів (як експериментальних, так і контрольних) спостерігається істотний зв'язок між рівнем сформованості економічних знань і показниками цілісності географічних знань. Проте в більшості учнів експериментальних класів цей вплив відбувається на значно вищих рівнях навчальних досягнень. Так, показник якості сформованості економічних знань для учнів експериментальних класів склав 62,6%, тоді як для контрольних 41,1%. Обрахований на основі емпіричних даних формувального експерименту коефіцієнт кореляції становив 0,8 і підтвердив робочу гіпотезу про істотний позитивний вплив засвоєних економічних знань на рівень географічних знань учнів. Відносний коефіцієнт ефективності оволодіння економічними знаннями (відношення якісного показника оволодіння навчальним матеріалом у експериментальних класах до контрольних) для учнів 9-х класів склав 2,03, для учнів 10-х класів - 1,52, а за результатами двох серій експериментів - 1,86. Цим підтверджується ефективність і продуктивність запропонованої методики. Кількісно-якісний аналіз відповідей учнів показав, що на основі економічних знань відбувається логічне впорядкування матеріалу і формування причинно-наслідкових зв'язків між економічною сутністю явищ та їх геоорганізацією.

ВИСНОВКИ

У педагогічній теорії категорію «знання» розглядають як основний компонент змісту навчання, а економічні знання як необхідну умову соціалізації особистості. У практиці вітчизняної школи економічні знання як основи відповідної науки представлені в окремому навчальному предметі «Економіка» та в структурі шкільних курсів географії, які в часі передують вивченню економіки і по відношенню до яких економічні знання відіграють методологічну роль. Проведене дослідження досвіду загальноосвітніх закладів засвідчило, що більшість учнів володіє понятійним апаратом економічної науки, проте недостатньо поінформовані про сучасні економічні процеси та особливості їх географічного прояву, відчувають труднощі в перенесенні знань загальних економічних теорій на реальну економічну ситуацію. В зв'язку з тим, що економічні знання не виокремленні в програмах з географії, втрачається їх предметна специфіка, у процесі навчання географії вчителі не розрізняють економічний і географічний підхід до пізнання суспільних процесів і явищ.

За результатами експертизи чинних програм і підручників з'ясовано, що зміст економічних знань учнів в шкільних курсах географії знаходиться переважно на рівні понятійно-термінологічного апарату і потребує удосконалення в напрямі його уточнення, розмежування і синтезу економічних понять та географічного (просторового) підходу, введення теоретичних узагальнень економічних фактів, а також узгодження змісту навчального матеріалу з державними вимогами до його засвоєння, наступності і перспективності у формуванні економіко-географічних компетенцій між шкільними курсами економічної і соціальної географії України та світу. Основним елементом теоретичних економічних знань виступають поняття і терміни, на які припадає більше половини від кількості загальних понять, що засвоюються в шкільних курсах географії. Вони мають міждисциплінарний характер, тому для їх означення ми пропонуємо термін «суспільно-географічні поняття».

Соціально-економічна географія включається в систему географічних наук, але одночасно, як і економіка, входить в систему суспільних наук. В дисертаційній роботі обґрунтовано використання терміну «суспільна географія» для означення «неприродничої» (не фізичної) географії і пропонується виокремити суспільну географію із складу освітньої галузі «Природознавство» і включити до галузі «Суспільствознавство» з предметами якої (економіка, історія) вона має спільні змістовні лінії - господарська діяльність людини, і теми - світове господарство, глобалізація, інтеграція, зовнішньоекономічні зв'язки України, моделі економічних систем тощо.

На засадах дидактичних принципів відбору змісту шкільних курсів географії визначено достатньо необхідний обсяг економічних знань для пізнання геопросторової організації економічної сфери життєдіяльності суспільства, зокрема враховано: методологічний принцип - подання навчального матеріалу за об'єктами економічної теорії на трьох рівнях (мікро-, макро- і глобальному); принцип ідейної спрямованості - досягнення компромісу між приватними і суспільними економічними інтересами, між національними і загальнолюдськими цінностями; принцип сприяння реалізації функціям економічних знань як компонента змісту освіти. Для систематизації відібраних економічних знань розроблена схема формування змістової структури економічних знань, яка складається із системного поєднання двох рядів: 1) горизонтальний ряд - за рівнями економічної теорії та господарської практики; 2) вертикальний ряд - за рівнями засвоєння знань. На її підставі розроблена тематична структура економічних знань учнів у процесі навчання географії, яка викладена у формі логіко-тематичних блоків: національна економічна система; господарство і національний господарський комплекс; економічний потенціал країни; ринок праці та зайнятість; виробництво; промисловість як сфера матеріального виробництва; сільське господарство; інфраструктура економіки; територіальний поділ праці та економічне районування; світове господарство і міжнародний поділ праці; регіональна економічна інтеграція та глобалізація економіки.

Розроблено методику поетапного формування економічних знань під час вивчення географічних дисциплін, що являє собою єдність змістової і процесуально-методичної складової процесу навчання географії в аспекті формування економічних знань. Методика передбачає: врахування актуального рівня розвитку учнів; використання діалогічного підходу та ситуацій комунікативно-розвивальної взаємодії; змістові узагальнення родових економічних понять, враховуючи їх подальший розвиток (перспективу) в шкільних курсах економіки; організацію пізнавальної активної діяльності учнів на різних рівнях - репродуктивному, реконструктивному і творчому; просування учнів у напрямках ускладнення: а) знань - від економічних фактів і понять до причинно-наслідкових відношень суспільних об'єктів і явищ у геопросторі; б) рівнів навчально-пізнавальної діяльності - від репродуктивної до творчої. Обґрунтовано виділення трьох послідовних етапів формування економічних знань у процесі навчання географії: 1) інтерпретація буденних економічних знань; 2) засвоєння, теоретичне узагальнення та географічна конкретизація економічних знань; 3) застосування економічних знань для пояснення причинної зумовленості організації геопростору. Вони узагальнені у формі алгоритму формування економічних знань як системи послідовних дій вчителя в процесі поєднання змісту, методів і прийомів навчання, спрямованих на засвоєння учнями міждисциплінарної системи економіко-географічних знань.

Обґрунтовано оцінну, гносеологічну та орієнтаційну функції економічних знань в шкільних курсах географії та виявлено організаційно-педагогічні умови їх формування, якими виступають: 1) розвиток фахових знань учителів географії в напрямку ознайомлення з основними положеннями сучасної економічної теорії і практики, з програмним матеріалом шкільного курсу «Основи економіки» та інших предметів, де розглядаються економічні питання, усвідомлення ліній сходження і розмежування географічного й економічного підходів до пізнання суспільних явищ; 2) змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів; 3) побудова комунікативно-розвивальної взаємодії за лініями: вчитель-учень (на засадах особистісно-зорієнтованого навчання), учень-учень (інтерактивність у здобутті економічних знань), учень-батьки (у процесі виконання дослідницьких домашніх завдань, позакласної роботи).

Для експертної оцінки вчителями узагальненого рівня сформованості економічних знань розроблені відповідні критерії, що виявляють обсяг і глибину засвоєних знань за елементами змісту навчального матеріалу: а) емпіричні знання (економічні факти, економіко-географічна номенклатура); б) теоретичні знання (економічні поняття, причинно-наслідкові зв'язки, емоційно-ціннісне ставлення до світу), а також рівні засвоєння знань: репродуктивний (початковий і середній), конструктивний (достатній), творчий (високий).

В результаті дослідно-експериментальної роботи досягнутий значний обсяг приросту кількості та якості засвоєних економічних знань. Ефективність запропонованої методики навчання для учнів 9-10-х класів в середньому виявилася майже у двічі вищою від традиційної. Обрахований на основі емпіричних даних другої серії експериментів коефіцієнт кореляції між рівнем сформованості економічних знань учнів 10-х класів і цілісністю світосприйняття природно-соціальних систем підтвердив робочу гіпотезу про істотний позитивний вплив засвоєних економічних знань на рівень географічних знань учнів.

Розроблено методичні рекомендації до формування економічних знань учнів 9-10-х класів при вивченні окремих програмних тем курсів суспільної географії. Вони структуровані відповідно до визначених тематичних блоків, а також представлені у формі завершених дидактичних циклів як фрагментів окремих уроків (на підставі розробленого алгоритму формування економічних знань) і включені в систему підготовки вчителів географії.

У цілому результати дослідження дають підстави стверджувати, що економічні знання не ускладнюють, а спрощують опанування системою географічних знань, завдяки їх фундаменталізації і номологізації, а усвідомлення учнями економічного підходу до пояснення організації геопростору може розглядатися в шкільних курсах суспільної географії як узагальнене вміння, що формується внаслідок синтезу економічних і географічних знань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Топузов О.М. Економізація шкільної географічної освіти (історичний аспект) / О.М. Топузов, А.А. Шуканова // Географія та основи економіки в школі. - 2009. - № 1 (83). - С. 29 - 33.

2. Топузов О.М. Методика формування економічних знань учнів під час вивчення курсу «Економічна і соціальна географія України» / О.М. Топузов, А.А. Шуканова // Рідна школа. - 2009. - №2-3 (950-951). - С. 33 - 40.

3. Шуканова А.А. Концептуальні підходи до структурування економічних знань у шкільних курсах географії / А.А. Шуканова // Географія та основи економіки в школі. - 2008. - № 11-12 (81-82). - С. 2 - 8.

4. Шуканова А.А. Проектування змісту і методики формування економічних знань в шкільних курсах географії / А.А. Шуканова // Імідж сучасного педагога. - 2008. - №7-8 (86-87). - С. 105 - 109.

5. Шуканова А.А. Про можливі напрямки вдосконалення структури і змісту шкільної економіко-географічної освіти / А.А. Шуканова // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища (ХІ Каришинські читання) : міжн. наук.-практ. конф. : зб. наук. праць. - Полтава : АСМІ, 2004. - С. 100 - 103.

6. Шуканова А.А. Трудові ресурси і зайнятість населення у курсах географії та економіки / А.А. Шуканова // Економіка в школах України. - 2006. - № 3 (16). - С. 29 - 31.

7. Шуканова А.А. Населення і трудові ресурси Полтавської області (розробка уроку) / А.А. Шуканова // Антологія краєзнавства Полтавщини : наук.-метод. посібник. - Полтава : ПОІПОП, 2002. - С. 134 - 138.

8. Шуканова А.А. Природоохоронні аспекти економічної освіти учнів 10-х класів в процесі вивчення географії / А.А. Шуканова // Шляхи інтеграції природоохоронної діяльності та освітньо-виховної діяльності : матеріали наук.-практ. семінару. - Полтава : Верстка, 2004. - С. 51 - 55.

9. Шуканова А.А. Формування екологічного мислення студентів при викладанні економіко-географічних дисциплін / А.А. Шуканова // Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення : матеріали наук.-практ. конф.- Полтава : ПІБ МНТУ, 2005. - С. 88 - 90.

10. Шуканова А.А. Синтез економічних і географічних знань в курсі «Економічна і соціальна географія світу» (на прикладі аграрного сектору) / А.А. Шуканова // Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи : Всеукр. наук.-практ. конф. : статті. -- Київ, 2006. -- С. 86 - 92.

11. Шуканова А.А. Вивчення моделей соціально-економічного розвитку країн в курсі «Економічна і соціальна географія світу» / А.А. Шуканова // Регіон - 2006: стратегія оптимального розвитку : міжн. наук.-практ. конф., 15-16 травня 2006 р. : Х., 2006. - С. 119 - 123.

12. Шуканова А.А. Зміст і методика вивчення теми «Політична карта світу» / А.А. Шуканова // Впровадження сучасних технологій навчання географії у шкільній, вищій і післядипломній освіті : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару. - Полтава: ПОІППО, 2006. - С. 72 - 76.

13. Шуканова А.А. Міжпредметні зв'язки шкільних курсів географії та економіки / А.А. Шуканова // Географія для магістрантів : навчально-методичний посібник для самостійної й індивідуальної роботи магістрантів спец. «Педагогіка і методика середньої освіти. Географія». - Полтава, ПДПУ ім. В.Г.Короленка, 2007. -Ч.1. - С. 54 - 58.

АНОТАЦІЯ

Шуканова А.А. Методика формування економічних знань в учнів 9-10 класів у процесі навчання географії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (географія). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено розробці науково-теоретичних засад процесу формування економічних знань учнів 9-10 класів і обґрунтуванню методичних рекомендацій щодо їх вдосконалення у процесі навчання географії.

У дисертації здійснено структурування економічних знань учнів у шкільних курсах географії (за об'єктами економічної теорії; видами знань; логікою викладу навчального матеріалу), запропоновано й обґрунтовано вживання термінів «суспільна географія», «суспільно-географічні поняття» для означення «неприродничої» частини шкільної географії. Обґрунтовано оцінну, гносеологічну та орієнтаційну функції і критерії відбору економічних знань для сприйняття і засвоєння в загальній географічній освіті.

Запропоновано методичну систему поетапного формування та критерії оцінювання економічних знань учнів 9-10 класів у процесі навчання географії. Доведено, що економічні знання не ускладнюють, а спрощують опанування системою географічних знань завдяки їх фундаменталізації і номологізації. Встановлено кореляційну залежність між рівнем сформованості економічних знань учнів, що засвоєні у процесі навчання географії, та рівнем географічних знань.

Ключові слова: економічні знання, суспільна географія, загальна географічна освіта, критерії відбору знань, рівні сформованості знань, методика навчання географії.

АННОТАЦИЯ

Шуканова А.А. Методика формирования экономических знаний у учеников 9-10 классов в процессе обучения географии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (география). - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию проблемы экономического образования школьников, теоретическому обоснованию и экспериментальной проверки методики формирования экономических знаний при изучении географии учащимися 9-10 классов.

В диссертации представлен теоретический анализ проблемы формирования экономических знаний в школе. Раскрыта сущность педагогической категории «знание», уточнено понятие «экономические знания», выделены исторические этапы экономизации как сквозного направления в географической науке и школьной практике. Подтверждена целесообразность формирования экономических знаний в школьных курсах географии, учитывая их общественную значимость и методологическую роль по отношению к географии. Обосновано использование терминов «общественная география», «общественно-географические понятия» для обозначения не естественной (не физической) составляющей школьной географии.