Формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АНДРОЩУК ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 37.036:371.134:687(043.3)

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор, дійсний член АПН України Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, директор, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Нікітчина Світлана Олександрівна, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, професор кафедри управління освітою, м. Переяслав-Хмельницький;

кандидат педагогічних наук, доцент Тархан Ленуза Запаївна, Кримський державний інженерно-педагогічний університет, завідувач кафедри технології і конструювання швейних виробів, м. Сімферополь.

Захист відбудеться 30 жовтня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 29 вересня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Модернізаційні процеси, що відбуваються в галузі професійно-технічної освіти зумовлюють необхідність підготовки інженера-педагога з високим рівнем професійної компетентності й художньо-естетичної культури, здатного забезпечити організацію навчально-виховного процесу на засадах гуманізації, естетизації, полікультурності, національного характеру, активно зміцнювати художньо-естетичні позиції, збагачувати духовний світ і культуру учнівської молоді. За цих умов формування гармонійної особистості з розвиненим почуттям прекрасного, усталеними естетичними смаками, готової до творчої самореалізації в роботі, у житті та побуті є важливою складовою професійної діяльності сучасного педагога професійно-технічного навчального закладу швейного профілю.

Роль формування естетичної культури майбутніх фахівців визначено у положеннях законів України „Про освіту” (1991), „Про вищу освіту” (2002), Державній національній програмі „Освіта” („Україна ХХІ століття”) (1994), Національній доктрині розвитку освіти (2001), Національній державній комплексній програмі естетичного виховання (1995), Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні (2004).

Як показало вивчення практики професійного навчання в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю, естетичне виховання учнів ще не набуло системності і достатнього відображення у змісті професійної підготовки. Про це свідчать факти відсутності у навчальних планах дисциплін, які формують естетичну культуру майбутніх фахівців швейного профілю, а також забезпечують оволодіння знаннями і вміннями створення естетичних форм одягу та інших виробів вжитку. Водночас про недостатній рівень естетичної компоненти у змісті професійно-орієнтованих дисциплін, зміщення акцентів на вивчення технічних знань, розбіжності у кількості годин, що відводяться на оволодіння темами з методики виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах свідчить практика підготовки інженерів-педагогів швейного профілю у вищих навчальних закладах.

Вивчення стану формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю виявило ряд суперечностей, усунення яких дозволить досягти позитивних результатів у формуванні естетичної культури:

- між сучасною структурою діяльності інженера-педагога у ПТНЗ швейного профілю та низьким рівнем її відображення в змісті підготовки студентів у ВНЗ;

- між зрослими потребами у викладачах спеціальних дисциплін швейного профілю з високим рівнем професійної й естетичної культури та низьким рівнем забезпечення умов їх естетичного розвитку в процесі навчання у ВНЗ;

- між динамічним оновленням культурологічних і естетичних знань та низьким рівнем їх відтворення у змісті спеціальних дисциплін швейного профілю, методик навчання і виховання;

- між підвищеними вимогами до рівня готовності інженера-педагога ПТНЗ швейного профілю забезпечувати естетичне виховання учнівської молоді та відсутністю у навчальних планах ВНЗ відповідних дисциплін.

Розв'язання означених суперечностей потребує розробки і впровадження нових підходів до формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, які ґрунтуються на досягненнях вітчизняної і зарубіжної педагогічної теорії і практики.

Окремі аспекти професійно-естетичної підготовки педагогів досліджували А. Арсеньєв, О. Бондаренко, Н. Бутенко, Л. Дементьєва, О. Дем'янчук, Р. Дзвінка, В. Кудін, Г. Корольова, О. Кременцова, Г. Кутузова, С. Мельничук, Н. Миропольська, Г. Петрова, Г. Разумна, Л. Тархан, Г. Троцко, І. Фічора, Л. Фірсова, В. Швирка, Е. Шевцов, О. Щолокова та інші.

Вагомий внесок у розв'язання проблеми формування естетичної культури молоді зробили М. Верб, Л. Вишнякова, Н. Волошина, Д. Джола, І. Зязюн, М. Каган, А. Комарова, Н. Кушаєва, Д. Кучерюк, Г. Лабковська, О. Лармин, Б. Лихачов, С. Нікітчина, Н. Овсянніков, Г. Падалка, О. Семашко, У. Суна, В. Толстих, Г. Шевченко, А. Щербо та інші.

Проблемам формування естетичної культури учнівської і студентської молоді присвячено дисертаційні дослідження Т. Качалової ? „Формування естетичної культури учнів СПТУ засобами комплексного впливу мистецтва” (1992); О. Рябініної ? „Стильовий аналіз музичних творів як засіб формування естетичної культури майбутнього вчителя початкових класів” (1994); С. Мельничука ? „Формування естетичної культури майбутніх викладачів (історико-педагогічний аспект, 1860 - 1980 рр.)” (1995); І. Котенєвої ? „Формування естетико-екологічного культури майбутнього вчителя засобами мистецтва” (1996); Л. Михайлової ? „Виховання естетичної культури старшокласників (на матеріалі творів світового мистецтва)” (2001); Л. Фірсової ? „Формування естетичної культури майбутніх учителів засобами декоративно-прикладного мистецтва” (2001).

Актуальність формування і розвитку естетичної культури майбутніх педагогів професійних навчальних закладів швейного профілю зумовлюється ще й тим, що саме їм належить прищеплювати молоді здатність сприймати і втілювати загальнолюдські естетичні цінності, розвивати естетичні почуття, потреби та інтереси. Нині формуванню естетичної культури не надається належного значення, що стає причиною низького рівня естетичної підготовки педагогів, які відповідно не здатні належним чином впливати на розвиток естетичної культури своїх учнів. Основною причиною зниження рівня естетичної культури студентів є відсутність кваліфікованих педагогічних кадрів, духовно багатих, ерудованих, здатних організувати повноцінний процес естетичного виховання.

Враховуючи соціально-педагогічну значущість проблеми та її практичну цілеспрямованість, темою наукового дослідження обрано „Формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України з теми „Теорія і практика професійного навчання дорослого населення у ПТНЗ і на виробництві” (РК № 0107U011776).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 2007 р. - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) 28 жовтня 2004 року (протокол № 9) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 29 березня 2005 року (протокол № 3).

Потреби практики, недостатній рівень теоретичного обґрунтування проблеми та методичних розробок зумовили визначення мети й завдань дисертаційного дослідження.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати модель формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю та розробити авторську методику її формування.

Відповідно до мети визначені такі основні завдання дослідження:

1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці.

2. Теоретично обґрунтувати концептуальні засади формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю.

3. Визначити та експериментально перевірити педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

4. Обґрунтувати принципи відбору і структурування змісту авторського курсу „Організація і методика виховної роботи”.

5. Визначити та експериментально перевірити засоби формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю.

6. Підготувати методичні рекомендації щодо формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю.

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю набуває ефективності за умов: розробки і впровадження моделі формування естетичної культури майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю; авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи”, комплексу навчально-методичного забезпечення методики виховної роботи на засадах художньо-естетичного розвитку студентів; викладання спеціальних дисциплін швейного профілю дизайнерами, народними майстрами, художниками; залучення студентів до творчої діяльності, зокрема у галузі декоративно-прикладного мистецтва.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що формування і розвиток естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю має здійснюватися на основі творчої взаємодії педагога й студентів із врахуванням вимог до професійної компетентності інженера-педагога швейного профілю та ґрунтуватися на гуманістичних, культурологічних, естетичних, педагогічних й технологічних засадах. Використано особистісно орієнтований підхід до розвитку особистості майбутнього викладача, що сприяє його естетичному розвитку й підготовці до здійснення естетичного виховання учнів професійних навчальних закладів швейного профілю. Теоретичне обґрунтування моделі формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю базується на врахуванні її когнітивного, почуттєво-емоційного, діяльнісно-розвивального і практичного компонентів.

Змістове наповнення методики виховної роботи має постійно оновлюватися й доповнюватися культурологічними та естетичними знаннями і здійснюватися за такими критеріями: цілісного відображення основних компонентів соціального досвіду виховної роботи, завдань гармонійного розвитку особистості; відповідності змісту віковим та індивідуальним можливостям студентів; відповідності виділеного часу складності змісту курсу; відповідності навчально-методичного забезпечення перспективам розвитку теорії виховання.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії пізнання й естетичного розвитку, провідні положення теорії професійного навчання і виховання на засадах художньо-естетичного розвитку особистості, вчення про системність організації педагогічного процесу (спеціальних дисциплін швейного профілю), концептуальні ідеї розвитку педагогічної освіти, спрямовані на удосконалення професійної компетентності викладача, основні положення теорії моделювання, системний і діяльнісний підходи, дидактичні принципи (гуманізації і гуманітаризації, полікультурності, культурологічного підходу, естетизації та творчої взаємодії педагога і студента у процесі художньо-естетичної діяльності), з урахуванням національних традицій і досвіду.

Теоретичну основу дослідження становлять положення: про естетичну культуру як соціальне явище, формування особистості в процесі активної творчої діяльності (В. Аболіна, Б. Ананьєв, В. Афонін, І. Бех, Н. Бутенко, М. Верб, Л. Виготський, Л. Вишнякова, О. Дем'янчук, Д. Джола, І. Зязюн, А. Комарова, В. Кудін, О. Леонтьев, Б. Лихачов, А. Макаренко, Н. Миропольська, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, К. Ушинський та інші); про роль естетичної культури в процесі професійного становлення особистості викладача, формування його професійно-педагогічної компетентності (В. Байденко, О. Бондаренко, Г. Гаврищак, Р. Дзвінка, І. Зимня, Н. Крилова, Н. Кузьміна, О. Отич, А. Петров, О. Ситник, О. Щолокова та інші); дидактики професійної освіти (С. Архангельський, Ю. Бабанський, С. Гончаренко, О. Глузман, М. Гриньова, В. Загвязинський, О. Коваленко, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Ситаров, С. Сисоєва, Л. Хомич, А. Хуторський, С. Шишова та інші). В основі дослідження ? ключові положення Проекту національної державної комплексної програми естетичного виховання (І. Зязюн, О. Семашко), Комплексної програми і концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України (Л. Масол), Концепції формування естетичної культури школярів (В. Єнін), Концепції професійно-художньої освіти (В. Радкевич), дослідження з естетики (А. Азархін, Ю. Борев, А. Буров, М. Колесников, Л. Левчук, М. Лещенко, В. Лозова), філософії естетичного виховання (М. Каган, Н. Киященко, Н. Лейзеров, О. Лармін, М. Овсянніков, О. Семашко, У. Суна).

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих методів, зокрема: теоретичні - аналіз філософської, історичної, психологічної, педагогічної, методичної літератури, вивчення нормативно-правових та навчально-методичних документів і матеріалів, порівняння, синтез, узагальнення, систематизація теоретичних та експериментальних даних, аналіз досвіду роботи вищих навчальних закладів з формування естетичної культури інженерів-педагогів швейного профілю, моделювання, узагальнення експериментальних даних та їх статистична обробка; емпіричні - опитування, спостереження, аналіз змісту професійно-орієнтованої підготовки, анкетування, бесіди, інтерв'ювання, тестування, узагальнення результатів, педагогічний експеримент, моделювання, методи експертного оцінювання моделі формування естетичної культури та змісту авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи”; статистичні - кількісна та якісна обробка одержаних даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у три етапи впродовж 2001-2008 років.

На першому етапі (2001-2002 рр.) було визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження. Обґрунтовано напрями проведення педагогічного дослідження, сформульовано концептуальну ідею, робочу гіпотезу дослідження, здійснено прогнозування очікуваних результатів, розроблено загальний план дослідно-експериментальної роботи. Визначено методи експериментального дослідження, розроблено його діагностичний інструментарій. Вивчалася філософська, педагогічна, психологічна, навчально-методична література з обраної теми. Обґрунтовано критерії та показники, за якими визначалися ефективність моделі і педагогічних умов формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю. Узагальнено вивчення структури естетичної культури інженера-педагога швейного профілю та її значення для формування його професійної компетентності. Розроблено анкети, програми бесід, таблиці для реєстрації одержуваних відомостей тощо.

1. Формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю передбачає розвиток і систематизацію естетичних знань з урахуванням компонентів естетичної культури, оволодіння практичним досвідом під час творчої естетичної діяльності, підвищення рівня їх готовності до естетичного виховання учнів професійних навчальних закладів швейного профілю.

2. Достатніми і необхідними педагогічними умовами формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю є: оновлення змісту спеціальних дисциплін швейного профілю на засадах художньо-естетичного розвитку студента; розробка і впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” та комплексу його навчально-методичного забезпечення; викладання спеціальних дисциплін швейного профілю дизайнерами, народними майстрами, художниками; залучення студентів до творчої діяльності, зокрема у галузі декоративно-прикладного мистецтва.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 13 одноосібних публікаціях, у тому числі 6 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статі - у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій, 2 статті - у вітчизняних наукових журналах і збірниках наукових праць, 2 брошури - методичні рекомендації і авторський навчальний курс. Загальний обсяг публікацій становить 11,84 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел 290 назв, з них 4 - іноземними мовами, 18 додатків на 35 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 269 сторінок, основний текст - 208 сторінок. Робота містить 22 таблиці на 14 сторінках, 7 рисунків на 5 сторінках, 17 діаграм на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, концепцію дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретичне і практичне значення, а також наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - „Теоретичні основи формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю” - викладено результати вивчення стану естетичного виховання майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, розглянуто структуру естетичної культури та професійної компетентності викладача швейного профілю, обґрунтовано концептуальні засади формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю.

Результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми показали, що в ході інтеграційних процесів в освіті впродовж останніх двох десятиріч простежується характерна тенденція до посилення інноваційності, утвердження високих естетичних цінностей та ідеалів у сфері підготовки нової генерації педагогічних кадрів, що зумовлює необхідність підвищення рівня професійної компетентності викладачів, здатних виконувати свої соціальні функції в суспільстві. Розв'язання цих завдань можливе за умови формування естетичної культури викладачів - важливої складової професійно-педагогічної підготовки фахівця зі своїми специфічними принципами, методами, засобами, змістом.

На основі аналізу навчальних планів ВНЗ з підготовки інженерів-педагогів швейного профілю виявлено значні розбіжності у змісті і кількості годин, що відводяться на розділ з організації виховної роботи в ПТНЗ під час вивчення курсу „Професійна педагогіка” (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка - 10 год.; Кримський інженерно-педагогічний університет - 12 год.; Українська інженерно-педагогічна академія 14 год.; Хмельницький національний університет - 10 год.). Водночас з'ясовано, що навчальні плани не містять дисциплін з методики виховної роботи.

У розділі обґрунтовано структуру естетичної культури викладача спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, яка має такі основні компоненти: когнітивний, почуттєво-емоційний, діяльнісно-розвивальний і практичний. Визначено естетичну складову кожного компонента професійної компетентності інженера-педагога швейного профілю: предметного, психолого-педагогічного, методологічного, методичного.

Доведено, що розв'язання суперечностей в організації естетичного виховання студентів сприяє підвищенню рівня естетичної культури викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю - важливої умови підготовки компетентних фахівців.

Обґрунтовано концептуальні засади формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, суть яких полягає в тому, що інженерно-педагогічна підготовка викладачів з високим рівнем естетичної культури зумовлює необхідність оновлення мети, педагогічних умов, засобів естетичного виховання студентів, які володіють не лише знаннями й уміннями з дисциплін швейного профілю, а й естетичними знаннями в галузі теорії та історії мистецтва, історії та композиції костюма, творів мистецтва, напрямів моди, здатних сприймати та перетворювати дійсність за законами краси, зреалізовувати свій естетичний досвід у процесі створення швейних виробів та безпосередньо у навчальній і виховній діяльності.

У другому розділі - „Педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю” - викладено підходи до проектування моделі формування естетичної культури, обґрунтовано педагогічні умови, принципи відбору і структурування змісту курсу „Організація і методика виховної роботи”; визначено засоби формування естетичної культури, критерії та рівні її сформованості у студентів.

У розділі теоретично обґрунтовано положення, що розкривають зміст моделі формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, яка дає змогу здійснювати цілеспрямоване керівництво естетичною діяльністю студентів вищих навчальних закладів (рис. 1).

Обґрунтовано етапи формування естетичної культури майбутнього викладача: розвиток та систематизація естетичних знань; формування практичного досвіду в процесі творчої естетичної діяльності; формування готовності до естетичного виховання учнів професійних навчальних закладів швейного профілю. Поділ на етапи є умовним. Кожний наступний етап є логічним продовженням попереднього і ґрунтується на ньому.

До педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування естетичної культури, нами віднесено: оновлення змісту спеціальних дисциплін швейного профілю на засадах художньо-естетичного розвитку студента; розробку і впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи”; викладання спеціальних дисциплін швейного профілю дизайнерами, народними майстрами, художниками; залучення студентів до творчої діяльності, в тому числі у галузі декоративно-прикладного мистецтва.

Обґрунтовано положення щодо відбору і структурування змісту авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” на основі принципів: гуманізації, гуманітаризації, естетичності, природовідповідності, екологізації освіти, культурологічності, полікультурності, поєднання виховання і навчання, з урахуванням національних традицій і досвіду. До критеріїв відбору і структурування змісту методики виховної роботи віднесено: цілісність відображення основних компонентів соціального досвіду виховної роботи, завдань гармонійного розвитку особистості; відповідність змісту віковим та індивідуальним можливостям студентів; відповідність виділеного часу на вивчення змісту курсу „Організація і методика виховної роботи” та навчально-методичного забезпечення навчального процесу з урахуванням реальних перспектив його розвитку. Це дало змогу здійснити такий відбір знань і вмінь, які є професійно значущими в навчально-виховній діяльності, зокрема розробку плану виховної роботи, сценаріїв виховних заходів й батьківських зборів, екскурсій, диспутів, лекцій.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю

У розділі обґрунтовано засоби формування естетичної культури майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. До них віднесено: зміст спеціальних дисциплін швейного профілю, навчально-методичне забезпечення спеціальних дисциплін швейного профілю та методик навчання і виховання, позанавчальні форми роботи (художню самодіяльність, виставки, екскурсії), декоративно-прикладну творчість. Доведено, що застосування визначених засобів естетичного виховання сприяє формуванню в студентів умінь творчо підходити до вирішення технологічних завдань, використовувати різні види декоративно-прикладного мистецтва під час виготовлення одягу, а також готовності до здійснення виховання учнів професійних навчальних закладів.

Визначено критерії (естетичні знання; естетичний досвід; практичні вміння створювати костюм відповідно до естетичних вимог; педагогічні вміння здійснювати естетичне виховання) та рівні сформованості естетичної культури майбутнього викладача спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю (високий, достатній, середній, низький).

У третьому розділі - „Організація і результати дослідно-експериментальної роботи” - викладено цілі, завдання й етапи проведення експериментальної перевірки моделі, педагогічних умов, засобів естетичного виховання та змісту авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” і їх вплив на підвищення рівня естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навальних закладів швейного профілю. Обґрунтовано програму і методику педагогічного експерименту, проаналізовано результати, розкрито сутність основних показників, що визначають ефективність моделі, педагогічних умов, засобів та методики виховної роботи.

Для експериментальної перевірки було розроблено дидактичні матеріали, плани лекційних і лабораторних занять з курсу „Організація і методика виховної роботи”, тести, навчальні завдання й перевірні роботи різні за рівнем складності, анкети, методичні рекомендації щодо формування естетичної культури майбутніх викладачів швейного профілю, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.

Експеримент передбачав поділ його учасників на експериментальні та контрольні групи. Сукупна вибірка представлена 230 студентами експериментальних та 245 студентами контрольних груп, викладачами спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю (40 осіб), майстрами виробничого навчання (52 особи), а також викладачами (27 осіб) та майстрами вищих навчальних закладів дисциплін швейного профілю (12 осіб), науковцями (5 осіб), випускниками (5 осіб). Всі респонденти перебували в однакових умовах.

Групи добиралися з однаковими вихідними даними за допомогою методу серійного відбору. Тобто, здійснювався відбір еквівалентних експериментальних і контрольних груп на основі середніх оцінок і їх варіювання.

Під час експерименту порівнювалися середні значення даних в експериментальних і контрольних групах. Це дало можливість зрівняти початкові умови за рівнями підготовки студентів і викладачів.

На основі порівняльного аналізу результатів навчальних і практичних завдань, педагогічних практик, активності залучення майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю до мистецтва за 2001 - 2008 рр. було виявлено значне підвищення рівня естетичної культури у них. Зокрема, студентів що характеризуються високим рівнем естетичної культури в експериментальних групах на 5,4 % більше, ніж у контрольній групі; з достатнім - на 5,2 %; відповідно з середнім - на 9,6 % менше, з низьким - на 1,2 % (табл. 1).

естетичний педагог швейний профіл

Таблиця 1. Результати експерименту в експериментальних і контрольних групах

За результатами експертної оцінки моделі формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, яка здійснювалася науковцями, викладачами вищих навчальних закладів, педагогічними працівниками професійних навчальних закладів швейного профілю, студентами вищих навчальних закладів, випускниками вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів виставлено високу оцінку 75% експертів. Лише 25 % експертів оцінили модель середньою оцінкою, вказуючи на те, що недоліки, які мають місце у естетичному вихованні викладача є незначними і такими, що не знижують ефективність діяльності педагога. Основні умови підвищення ефективності вивчення курсу „Організація і методика виховної роботи” подано на рис. 2.

Рис. 2. Умови підвищення ефективності вивчення курсу „Організація і методика виховної роботи”

Проведене опитування дало можливість визначити рівні розвитку майбутніх інженерів-педагогів професійно-важливих якостей, їхнього позитивного ставлення до естетичного виховання, які були сформовані завдяки вивченню курсу „Організація і методика виховної роботи” (рис. 3).

Рис. 3. Основні професійно-важливі якості, сформовані завдяки вивченню курсу „Організація і методика виховної роботи”

Визначення достовірності результатів дослідження у експериментальних та контрольних групах здійснювалося методами математичної статистики. Це дало можливість обробити експериментальні дані методом (критерій К. Пірсона). Результати розрахунків критерію наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Статистичні характеристики рівнів сформованості естетичної культури

Надійність і достовірність оцінки результатів експериментальних даних становить 95 %. Виходячи з прийнятих обмежень числова величина теоретичного значення критерію буде становити 7,81. З таблиці 2 видно, що у всіх випадках експериментальні значення критерію значно менші від теоретичного значення критерію . Це означає, що розходження між дослідними (тобто одержаними під час експерименту) і теоретичними рядами даних отриманими під час дослідження несуттєві, а кількісні показники мають закономірний характер. Загалом результати проведеної експериментальної роботи дають можливість стверджувати правомірність сформульованої гіпотези дослідження.

Отже, проведений комплексний аналіз результатів дослідження дає підстави стверджувати, що запропоновані нами модель, педагогічні умови і засоби формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю є інноваційними, доцільними і такими, що заслуговують на впровадження в освітній процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

У загальних висновках підведено підсумок теоретичного і експериментального дослідження проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, показано, що мета дослідження досягнута, завдання дослідження розв'язані.

ВИСНОВКИ

1. Результати теоретичного аналізу проблеми дослідження свідчать, що у педагогічній науці і практиці значна увага приділяється вивченню різних аспектів естетичного виховання викладачів. Водночас питання формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю не дістали системного і обґрунтованого висвітлення.

Практика виховної роботи вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку інженерів-педагогів швейного профілю, свідчить, з одного боку, про зниження компетентності кваліфікованих фахівців через недостатній рівень їх естетичної культури, з іншого, про зрослі потреби у культурних, компетентних викладачах, здатних здійснювати навчально-виховну роботу на рівні актуальних потреб суспільства.

Аналіз навчальних планів і програм свідчить про значні розбіжності у змісті й кількості годин, що відводяться на розділ з організації виховної роботи в ПТНЗ під час вивчення курсу „Професійна педагогіка” (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка - 10 год.; Кримський інженерно-педагогічний університет - 12 год.; Українська інженерно-педагогічна академія 14 год.; Хмельницький національний університет - 10 год.). Водночас виявлено відсутність у навчальних планах дисциплін з методики виховної роботи. У професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю протягом останніх двадцяти років припинено викладання навчального предмета „Естетичне виховання”, що негативно позначилося на естетичному розвитку учнівської молоді, формуванні її естетичної культури.

Обґрунтовано структуру естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю, що представлена такими компонентами: когнітивним, почуттєво-емоційним, діяльнісно-розвивальним, практичним. Визначено місце естетичної культури під час формування професійної компетентності викладача на основі обґрунтованої структури, що складається з предметного, психолого-педагогічного, методологічного і методичного компонентів.

2. Формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю ґрунтується на таких концептуальних засадах: естетичний розвиток особистості педагога забезпечується шляхом оволодіння технологічними й естетичними знаннями в галузі теорії та історії мистецтва, історії та композиції костюма, ознайомлення з творами мистецтва, напрямами моди, здатного сприймати та перетворювати власний естетичний досвід у процесі створення швейних виробів та у навчальній і виховній діяльності; формування естетичної культури ґрунтується на принципах: гуманізації, гуманітаризації, культурологічного і особистісно орієнтованого підходів, естетизації, єдності навчання і виховання, інтеграції змісту педагогічної і технологічної підготовки, з урахуванням національних традицій і досвіду; зміст спеціальних дисциплін швейного профілю і методик навчання і виховання передбачає постійне оновлення й доповнення культурологічними та естетичними знаннями; ефективними засобами формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю є зміст дисциплін швейного профілю, навчально-методичне забезпечення спеціальних дисциплін і методик навчання та виховання, позанавчальні форми роботи (художня самодіяльність, екскурсії, виставки), декоративно-прикладна творчість; формування художньо-естетичного середовища ґрунтується на творчій взаємодії педагога і студента на засадах гуманізму, естетизації, полікультурності, традицій декоративно-прикладного мистецтва.

На основі теоретично обґрунтованих концептуальних засад розроблено модель формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, що складається з таких етапів: розвиток і систематизація естетичних знань студентів; формування їх практичного досвіду в процесі творчої естетичної діяльності; підготовка майбутніх інженерів-педагогів до естетичного виховання учнів ПТНЗ швейного профілю.

Експериментальна перевірка розробленої моделі формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю підтвердила її практичну значущість і доцільність впровадження у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку інженерів-педагогів швейного профілю.

3. Ефективність формування естетичної культури майбутніх викладачів залежить від забезпечення таких педагогічних умов: оновлення змісту спеціальних дисциплін швейного профілю на засадах художньо-естетичного розвитку студента; розробки і впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” та комплексу його навчально-методичного забезпечення; викладання спеціальних дисциплін швейного профілю дизайнерами, народними майстрами, художниками; залучення студентів до творчої діяльності в тому числі у галузі декоративно-прикладного мистецтва. Експериментальна перевірка запропонованих нами педагогічних умов формування естетичної культури підтвердила їх ефективність у підвищенні рівня естетичної культури майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Так, узагальнені показники рівнів естетичної культури студентів, які навчалися в експериментальних групах є вищими порівняно з контрольними групами. Підвищенню естетичної культури студентів експериментальної групи, що характеризуються високим рівнем - на 5,4 %; достатнім - на 5,5 %; відповідно, середнім - на 9,7 % менше, низьким - на 1,2 % сприяло впровадження і використання моделі формування естетичної культури і авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи”.

4. Відбір і структурування змісту авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” здійснено на принципах гуманізації, гуманітаризації, естетичності, природовідповідності, екологізації освіти, культурологічного підходу, полікультурності, поєднання виховання і навчання, з урахуванням національних традицій і досвіду. Доведено, що зміст методики виховної роботи має постійно оновлюватися і доповнюватися культурологічними і естетичними знаннями і здійснюватися за такими критеріями: цілісного відображення основних компонентів соціального досвіду виховної роботи, завдань всебічного розвитку особистості; відповідності змісту віковим та індивідуальним можливостям студентів; відповідності виділеного часу на освоєння змісту курсу; відповідності навчально-методичного забезпечення навчального процесу з урахуванням реальних перспектив розвитку теорії виховання.

Експериментально доведено, що впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” сприяє підвищенню якості підготовки студентів до здійснення виховання, зокрема естетичного, в майбутній професійній діяльності. Так, узагальнені показники успішності за результатами педагогічної практики студентів, які навчалися в експериментальних групах є вищими порівняно з контрольними групами. Підвищенню показників успішності студентів щодо здійснення виховання учнів сприяло впровадження розробленої методики виховної роботи, спрямованої на підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності.

5. До засобів формування естетичної культури віднесено: зміст дисциплін швейного профілю; навчально-методичне забезпечення спеціальних дисциплін та методик навчання і виховання; позанавчальні форми роботи (виставки, екскурсії, художня самодіяльність); декоративно-прикладна творчість. Експериментальна перевірка обґрунтованих нами засобів підтвердила їх ефективність у підвищенні рівня естетичної культури.

6. Розроблено і впроваджено в професійну підготовку майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю методичні рекомендації щодо формування естетичної культури майбутніх інженерів-педагогів та авторський навчальний курс „Організація і методика виховної роботи”. Їх доцільно використовувати у вищих інженерно-педагогічних, професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю, науково-методичних центрах професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників, інститутах післядипломної педагогічної освіти з метою формування естетичної культури викладачів швейного профілю, а також педагогічними працівниками під час розробки навчально-планувальної документації, розробці методик професійного навчання.

Здійснення комплексного аналізу дослідження дає змогу стверджувати, що запропоновані нами модель, педагогічні умови, засоби формування естетичної культури і авторський навчальний курс „Організація і методика виховної роботи” є ефективними і суттєво розширюють можливості майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю щодо оволодіння естетичними знаннями та їх використання в навчально-виховній роботі у професійних навчальних закладах.

Таким чином, проведене дослідження підтвердило всі положення висунутої нами гіпотези, його результати свідчать, що поставлена мета досягнута, завдання дослідження розв'язані.

Здійснене дослідження дає змогу запропонувати впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, а також підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів з проблем естетичного виховання учнівської молоді та формування художньо-естетичного середовища.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю. Подальшого вивчення потребують: теоретико-методологічне обґрунтування педагогіки і психології формування естетичної культури інженерів-педагогів швейного профілю; порівняльно-педагогічне вивчення світових та європейських систем естетичного виховання майбутніх інженерів-педагогів; науково-методичне обґрунтування процесу естетичного розвитку викладача швейного профілю; теорія управління системою естетичного виховання у вищих навчальних закладах освіти з окремих спеціальностей, моніторинг якості процесу естетичного виховання тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ