Організаційно-педагогічні умови модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ РИНКУ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

Спеціальність 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ДУДНИК Юрій Павлович

УДК 378(477.75).001.7

Ялта - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Глузман Олександр Володимирович,

Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), ректор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Адаменко Олена Вікторівна,

Луганський національний педагогічний університет імені Т. Шевченка, декан факультету допрофесійної підготовки;

кандидат педагогічних наук, професор

Крижко Василь Васильович,

Бердянський державний педагогічний університет, ректор.

Захист дисертації відбудеться „23” грудня 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „20” листопада 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси сучасної глобалізації, що охопили всі сторони життєдіяльності людства, виявляються у загостренні міжнародної конкуренції та інституціональних змін, пов'язані з необхідністю переосмислення ролі держави та державного сектору в економіці. У новому суспільному контексті система освіти та її функція не можуть залишатися незмінними й потребують відповідної трансформації. У сучасному суспільстві набуває нового змісту призначення освіти, її масштаби, форми й методи організації та управління освітньою галуззю.

В умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки в умовах кризи, лібералізації цін, високого рівня інфляції та дефіциту державного бюджету перед галузями соціальної сфери, у тому числі й перед освітою, гостро висувається проблема виживання. Становлення і розвиток ринкових відносин в Україні висувають нові, більш високі вимоги до національної системи освіти, викликають безперервність її оновлення, призводять до становлення освітніх відносин, заснованих на ініціативній діяльності освітніх організацій із диверсифікації процесу реалізації освітніх послуг - освітньому підприємництву. Оновлення системи освіти можливе лише за умови її інтеграції у ринкове господарство, заснованої у дусі підприємництва в сфері освітніх послуг, і чіткому системному процесі нормативно-правового забезпечення відносин, що формуються.

Велику цінність дослідження означеної проблеми становлять наукові роботи фахівців у галузі педагогічних наук (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Крижко, В. Луговий, С. Ніколаєнко, М. Степко) і системи державного управління (О. Дубровка, М. Згуровський, В. Кремень, Л. Семів). Проблемам реформування організаційно-педагогічної діяльності закладів освіти присвячено дослідження В. Алфімова, Г. Єльникова (прогнозування розвитку шкільної освіти), О. Адаменко, М. Дарманського, В. Крижка (соціально-педагогічні умови управління освітою), Л. Ващенко, Л. Даниленко (обґрунтування інноваційних процесів у освіті на регіональному рівні), М. Генсон, О. Горелик, В. Мануйленко (управління освіти на районному рівні), О. Зайченко (наукові основи реформування і модернізації освіти), О. Глузмана, В. Курила, Л. Редькіної, Т. Сорочан (становлення та розвиток освіти в регіоні), В. Мельниченка (управління професійно-технічними закладами), І. Осадчого, В. Проскуріна (діяльність сільських районних та регіональних освітніх округів), В. Вікторова, В. Гапон, М. Поташника (управління якістю освіти), Б. Чижевського (соціально-педагогічні умови управління навчально-виховними закладами нового типу).

Проблемі формування і розвитку ринку освітніх послуг присвячено роботи вітчизняних (Б. Будзан, І. Кочарян, О. Мєщанінов, А. Рум'янцев, В. Сафонова) і зарубіжних учених (Т. Бойко, Н. Галетова, О. Геворкян, Л. Іванютина, І. Івченко, Ю. Каратеєв, З. Катаєва, Ю. Кирилліна, М. Лукашенко, С. Мамонтов, Т. Маркова, Д. Маслов, Б. Павлов, С. Пикін, І. Романова, В. Сергеєв, В. Скрябін, В. Сурат). Водночас різні аспекти розвитку й модернізації ринку освітніх послуг розглядаються, перш за все, з позицій філософії, економіки, маркетингу, менеджменту, державного управління, соціології. Досліджень, присвячених обґрунтуванню принципів, основ теорії освітніх ресурсів, стратегії та тактики їх розвитку, розробці інноваційної моделі ринку освітніх послуг із погляду педагогічної науки до сьогодні проведено недостатньо.

У ході аналізу теорії та практики з досліджуваної проблеми виявлено суперечності між:

- наявністю історичного досвіду існування освітніх ресурсів і відсутністю науково-методичного забезпечення щодо організації та розвитку регіонального ринку освітніх послуг;

- соціальним запитом суспільства до створення ефективної системи ринку освітніх ресурсів і низьким рівнем матеріально-технічного, інформаційного та кадрового забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

- потребою суспільства в модернізації ринку освітніх ресурсів та обмеженістю умов щодо його реформування.

Таким чином, актуальність та соціальна значущість проблеми інноваційних підходів до ринку освітніх ресурсів, недостатній рівень її наукової розробки та практичної реалізації зумовили вибір теми дослідження „Організаційно-педагогічні умови модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Створення інноваційних структур, формування інноваційного напрямку бізнес-процесів у системі регуляторної, кадрової та фінансової політики держави” (реєстраційний номер 01070001584). Тему затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол №3 від 29 жовтня 2008 р.) та погоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №10 від 23.12.2008 р.).

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експертна перевірка організаційно-педагогічних умов модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:

1) проаналізувати теоретичні та історико-педагогічні засади, соціально-економічні умови, сутність і особливості функціонування ринку освітніх ресурсів в Україні та Автономній Республіці Крим;

2) визначити концептуальні основи функціонування ринку освітніх ресурсів в Україні та Автономній Республіці Крим;

3) перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов функціонування регіонального ринку освітніх ресурсів вищої школи за допомогою експертної оцінки;

4) розробити та обґрунтувати проективну модель організації та діяльності ринку освітніх ресурсів вищої школи Автономної Республіки Крим.

Об'єкт дослідження - функціонування регіонального ринку освітніх ресурсів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови становлення та розвитку ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим.

Методологічну основу дослідження становлять Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, принципи системного підходу до соціально-освітніх явищ, а також філософські, соціологічні, психолого-педагогічні ідеї про врахування суспільних тенденцій щодо реформування та модернізації регіональної освіти в Україні, а також теорії проектування інноваційних педагогічних технологій (В. Докучаєва, В. Іванюк, І. Підласий, В. Софронова), наукові положення щодо управління базовою, профільною та професійно-технічною освітою (О. Адаменко, В. Алфімов, В. Крижко, І. Лікарчук, Н. Ничкало, Є. Хриков, Б. Чижевський), моделювання та проектування педагогічних систем (С.Омельченко, С. Марченко, Т. Шамова), ролі територіальних громад у процесі навчання та виховання учнівської молоді (О. Безпалько), концепції регіоналізації освіти та освітнього простору (І. Василенко, С. Ніколаєнко, С. Савченко, Л. Сергеєва, В. Скрябін, В. Проскурін), формування та розвитку ринку освітніх послуг (Б. Будзан, О. Геворкян, І. Кочарян, О. Мєщанінов, В. Сафонова).

Методи дослідження. З метою розв'язання окреслених завдань застосовувалися такі методи: теоретичні - вивчення історико-педагогічної, методичної літератури, нормативних документів із метою визначення теоретико-методологічних засад, понятійного апарату дослідження, виявлення організаційно-педагогічних умов модернізації ринку освітніх ресурсів; емпіричні - анкетування, співбесіди з фахівцями в галузі створення та розвитку ринку освітніх ресурсів, експертної оцінки на пошуковому, констатувальному етапах дослідження з метою проведення педагогічного моніторингу на всіх етапах роботи; математичної статистики - для статистичної обробки даних експертної оцінки, кількісний та якісний аналіз із метою узагальнення одержаних результатів.

Експериментальною базою дослідження виступили вищі навчальні заклади Автономної Республіки Крим: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва (м. Сімферополь), Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь).

Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає в тому, що вперше розроблено та науково обґрунтовано: теоретико-методологічні засади модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим, організаційно-педагогічні умови становлення та розвитку регіонального ринку освітніх ресурсів, основні напрямки інноваційної модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи, проективна модель підготовки кадрів в умовах регіонального ринку освітніх ресурсів вищої школи Автономної Республіки Крим, що визначає механізми взаємодії суб'єктів ринку освітніх ресурсів вищої школи; уточнено критерії та показники педагогічного моніторингу якості діяльності ринку освітніх ресурсів; набуло подальшого розвитку теоретичне обґрунтування принципів та особливостей державного регулювання ринку освітніх ресурсів.

Практичне значення результатів дослідження полягає у достатній готовності до впровадження в систему освіти на регіональному рівні: концепції та організаційно-педагогічних умов становлення і розвитку ринку освітніх ресурсів вищої школи в умовах Автономної Республіки Крим, методичних матеріалів для завідувачів міськими відділами (управліннями) освіти та керівників вищих навчальних закладів. У навчальному процесі вищих навчальних закладів Автономної Республіки Крим реалізовано спецкурс „Модернізація ринку освітніх ресурсів” для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” зі спеціальності „Управління навчальними закладами”, проективну модель підготовки кадрів в умовах регіонального ринку освітніх ресурсів вищої школи Автономної Республіки Крим; апробовано методику експертної оцінки основних напрямків інноваційної модернізації регіонального ринку освітніх ресурсів.

Результати дослідження впроваджено в роботу Міністерства освіти й науки Автономної Республіки Крим (довідка про впровадження №56 від 02.03.2009 р.), навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет (м. Ялта) (довідка про впровадження №83/08 від 19.12.2008 р.), Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (довідка про впровадження №27/12 від 16.01.2009 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (довідка про впровадження №41 від 06.02.2009 р.), Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (м. Сімферополь) (довідка про впровадження №83 від 20.02.2009 р.)), Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (м. Одеса) (довідка про провадження №339 від 19.12.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2007-2009), „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2008, 2009), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2008, 2009), „Ольвійський форум - 2009: Стратегії України в геополітичному просторі” (Миколаїв, 2009); всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій у науці, освіті та економіці” (Луганськ, 2006), „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2007), „Проблеми формування педагогічного професіоналізму студентів університетів в умовах кредитно-модульного навчання” (Кривий Ріг, 2008); науково-практичних конференціях Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) - „Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики” (Ялта, 2009) та Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Сімферополь, 2008, 2009). Результати дослідження обговорювалися та дістали позитивну оцінку на колегії Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, засіданнях і науково-методичних семінарах кафедр педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), педагогіки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, педагогіки початкового навчання та дошкільного виховання Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет (м. Сімферополь).

Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження відображено в 7 публікаціях, із них 4 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 програмі, 2 - у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, шести додатків, списку використаних джерел (242 найменування). Загальний обсяг дисертації 299 сторінок, із них - 181 сторінка основного тексту. Робота містить 19 таблиць, 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи та наукову новизну дослідження, розкрито практичне значення одержаних результатів, подано відомості з апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структуру роботи.

У першому розділі дисертації - „Теоретико-методологічні основи теорії освітніх ресурсів” - розкрито принципи системного підходу, що є методологічною основою теорії освітніх ресурсів; визначено особливості ринку освітніх ресурсів вищої школи України; схарактеризовано ринок освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим.

Визначення основ теорії освітніх ресурсів стає можливим за умови використання продуктивного для дослідження і перетворення складних педагогічних об'єктів наукового інструментарію, що базується на системному підході. З позицій системного підходу розглядаються питання реформування системи освіти в Україні (В. Андрущенко, М. Згуровський, В. Кремінь, С. Ніколаєнко), становлення й розвитку системи вітчизняної вищої освіти (А. Алексюк, О. Глузман, В. Луговий, О Мєщанінов, А. Навроцький) і професійної підготовки фахівців в Україні і зарубіжних країнах (Н. Мукан, О. Озерська, Л. Пуховська, В. Семиченко).

Різні системні аспекти цієї проблеми знайшли відображення у докторських і кандидатських дисертаціях, присвячених розробці економічних механізмів розвитку ринку освітніх ресурсів (Р. Асейнов, В. Бобров, О. Геворкян, Л. Іванютіна, І. Івченко, Ю. Каратєєв, З. Катаєва, Ю. Кирилліна, І. Кочарян), удосконаленню системи управління навчальними закладами в Україні й за кордоном (Л. Білий, О. Горелик, Л. Даниленко, О. Дубравка, Г. Єльникова, В. Крижко, Н. Патліс, С. Пикін, Е. Чапуріна), організаційним аспектам розвитку ринку освітніх ресурсів (Д. Маслов, Д. Мінаєв, О. Чубарова, С. Шихов).

Основні принципи та ознаки системного підходу дозволили розкрити такі поняття як: освітні ресурси: характеристики, принципи їх функціонування; ринок освітніх ресурсів: моделі, сутність механізмів функціонування ринку, його структура та функції; сегменти ринку освітніх ресурсів, їх класифікація, способи реалізації; конкуренція на ринку освітніх ресурсів: рівні конкуренції, види та їх характеристика.

Ринок освітніх ресурсів є складною системою відносин держави, підприємств і громадян із приводу підготовки й підтримки фахівців конкурентоспроможного рівня. Такий ринок потенційно являє собою обґрунтовану, взаємозв'язану систему структурних і функціональних компонентів. У зв'язку з цим надзвичайно важливим для нас є дослідження питання організації ринку освітніх ресурсів в Україні і за кордоном, регіональних особливостей його становлення й розвитку, умов модернізації та інноваційного функціонування з урахуванням економічних, соціальних і освітніх тенденцій. Системне дослідження різних підходів до організації та діяльності ринку освітніх ресурсів дозволить інтегрувати найбільш вартісне з того, що було накопичено, й застосувати його в дослідницькій роботі.

У широкому значенні освітні ресурси вищої школи - це сукупність пропонованих вищими навчальними закладами та їх структурними підрозділами напрямків та спеціальностей підготовки фахівців, а також освітніх програм для абітурієнтів, студентів і аспірантів, ефективне засвоєння яких призведе до збільшення прибутків індивідів, зростання прибутку фірм і забезпечення економічного розвитку країни. Таким чином, головною метою освітніх ресурсів вищої школи є безперервний розвиток, удосконалення освітніх програм, що класифікуються за напрямами підготовки, кваліфікаційно-освітніми рівнями, формами, методами, підходами і технологіями навчання. Високий рівень освоєння освітніх програм студентами безпосередньо впливає на забезпечення соціально-економічного й культурного розвитку молодих фахівців, підприємств або установ, у яких вони працюють, регіону країни й держави в цілому.

Ринок освітніх послуг - це сфера обігу, сукупність економічних відносин, що існують, щодо купівлі-продажу освітніх послуг. Освітні послуги включають комплекс відносин виробників і споживачів знань наукових, інформаційних організацій; це галузевий ринок, ринок руху товару освітніх послуг, ринок сфери освіти. На відміну від останнього, ринок освітніх ресурсів відображає більш широку систему соціально-економічних та науково-педагогічних відносин, що включає не тільки сферу обігу, але і сферу виробництва й розподілу. В її структурі можна виділити такі підсистеми: освітню, інформаційну, наукову, що формують пропозиції наукового, інформаційного або освітнього продукту, з одного боку, а також державний та приватний сектори, які визначають попит на них, із іншого.

Сутність механізму функціонування ринку освітніх ресурсів полягає в цілеспрямованій дії структур державного та приватного секторів на системи отримання знань споживачами на користь суспільства, бізнесу, особистості, держави, здатних ефективно розв'язувати проблеми соціального, економічного розвитку нації. Ринок освітніх ресурсів розглядається в роботі як освітянсько-економічний багатовекторний простір, де здійснюється взаємодія замовників, виробників і споживачів освітніх благ, їх купівля-продаж, процес формування цін і конкурентна боротьба. Як об'єкт на ринку освітніх ресурсів виступають саме освітні блага та знання як ключовий економічний ресурс „економіки знань”, їх виробництво й відтворення є найважливішим інструментом економічного розвитку.

Структуру ринку освітніх ресурсів формують суб'єкти їх виробництва та споживання, а саме: замовники освітніх послуг (міністерства та відомства), їх виробники (освітні, інформаційні, наукові установи, індивідуальні виробники), споживачі освітніх ресурсів (окремі фірми й організації всіх галузей і форм власності), інфраструктура (включаючи служби зайнятості, біржі праці), контролюючі структури (органи реєстрації, ліцензування й акредитації освітніх закладів), постачальники, що забезпечують процес виробництва освітніх ресурсів необхідними для цього матеріалами та грошовими коштами, а також громадські інститути, причетні до просування освітніх благ на ринку.

На основі системного аналізу розглянуто особливості ринку освітніх ресурсів вищої школи України. Представлено кількісно-якісну характеристику національної системи вищої освіти, що включає державний та приватний сектори фінансового забезпечення підготовки професійних кадрів із вищою освітою, шляхи вдосконалення та ефективного функціонування вищих навчальних закладів України. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, практичного досвіду розроблено концептуальні основи регіонального ринку освітніх ресурсів; обґрунтовано концепцію регіонального ринку освітніх ресурсів, що створювалася з урахуванням історичних уроків розвитку вітчизняної вищої школи й зарубіжного досвіду професійної підготовки фахівців, на основі результатів творчих пошуків педагогічних колективів і окремих університетів України та базувалася на системному підході. Відповідно до системно-генетичного, системно-структурного й системно-функціонального проявів поняття „регіональний ринок освітніх ресурсів” розглядається в трьох взаємопов'язаних аспектах: сутність, структура й функціонування.

Функціонально регіональний ринок освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим є системою, що, з одного боку, задовольняє практично всі потреби й запити випускників шкіл автономії в їхньому особистісному та професійному становленні, а з іншого - задовольняє соціальне замовлення регіону в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності - медицини, освіти, науки, культури, будівництва, сільського господарства. Таким чином, сутність механізму функціонування регіонального ринку освітніх ресурсів полягає в цілеспрямованому замовленні структур державного та приватного секторів на підготовку конкурентоспроможних фахівців, діяльність яких спрямована на їхнє індивідуально-професійне кар'єрне зростання, і, головне, - на розв'язання проблем соціально-економічного розвитку підприємства, галузі, регіону й, у цілому, держави й націй.

По суті регіональний ринок освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим являє собою освітньо-економічну систему, що припускає універсальну фундаментальну, науково-дослідну професійну підготовку висококваліфікованих фахівців різних напрямів, спеціальностей і профілів для державних і приватних установ, організацій. Ринок освітніх ресурсів включає також розподіл фахівців у різні сфери діяльності залежно від потреб ринку праці, готовності до виконання своїх функціональних обов'язків на високому професійному рівні.

За своєю структурою регіональний ринок освітніх ресурсів - система багаторівнева, така, що включає безперервну підготовку - бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Ринок освітніх ресурсів пропонує програми другої вищої освіти, перепідготовку кадрів, а також підвищення їхньої кваліфікації. З певним ступенем умовності можна говорити і про підготовку науково-педагогічних кадрів, оскільки багато вищих навчальних закладів Автономної Республіки Крим мають аспірантуру.

Реалізація принципів системності можлива за умови здійснення активної регулюючої дії держави на ринок освітніх ресурсів Автономної Республіки Крим. Досліджуючи ринок освітніх ресурсів, слід підкреслити, що це не звичайний ринок, регульований переважно в ході конкурентної боротьби. Висока соціальна значущість для суспільства робить цей ринок соціально орієнтованим, де механізми конкуренції відіграють другорядну роль у порівнянні з механізмами державного регулювання. При цьому знайти межу між „державним” і „приватним” регулюванням достатньо складно.

Ринок освітніх ресурсів в Автономній Республіці Крим представлений виробниками освітніх послуг (освітні, інформаційні, наукові установи й індивідуальні виробники), споживачами освітніх ресурсів (окремі особи, підприємства й організації всіх форм власності), інфраструктурою (включаючи служби зайнятості, біржі праці, органи реєстрації), контролюючими органами (Міністерство освіти й науки Автономної Республіки Крим), постачальниками, що забезпечують процес виробництва освітніх послуг необхідними для цього ресурсами, а також громадськими інститутами, причетними до просування освітніх послуг на ринку, так званими контактними аудиторіями ринку освітніх послуг. Усі разом вони є суб'єктами регіонального ринку освітніх послуг.

Структура регіональної системи вищої освіти визначається типами вищих навчальних закладів та освітньо-кваліфікаційними рівнями: „молодший спеціаліст”, „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр”, за якими надаються освітні послуги в цих закладах. На кінець 2008/2009 навчального року до складу мережі кримської вищої освіти входило 96 вищих навчальних закладів та структурних підрозділів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації: 33 - юридичних особи та 63 - структурних підрозділа, створених без права юридичної особи. З 96 вищих навчальних закладів та структурних підрозділів: 9 академій, 36 університетів, 16 інститутів, 19 коледжів, 11 технікумів, 5 спеціалізованих училищ. Мали статус національних 38 вищих навчальних закладів та структурних підрозділів; серед них 20, що репрезентували сектор вищих навчальних закладів державної, 3 - комунальної та 11 - приватної форм власності. Для мережі вищих навчальних закладів характерні певні тенденції. Так, за останні 10 років спостерігається зменшення вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та невелике збільшення вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

У представленій авторській концепції зроблено спробу теоретичного обґрунтування шляхів подолання існуючих недоліків у системі вищої освіти, якій, як і раніше, властивий консерватизм змісту, форм, методів і технологій навчання, переважно інформаційний характер навчання в збиток підготовці до практичної діяльності, розвитку особистості й залучення до широкої світової культури. Аналіз функціонування системи вищої школи Автономної Республіки Крим дозволив виділити такі негативні сторони діяльності регіонального ринку освітніх ресурсів:

- на території Автономної Республіки Крим функціонують 96 вищих навчальних закладів, серед яких 33 базових вищих навчальних заклади і 63 структурних підрозділи вищих навчальних закладів, розташованих поза територією Автономної Республіки Крим; діють вони малоефективно, оскільки Крим посідає 17 місце за кількістю студентів;

- вищі навчальні заклади автономії підпорядковані 17 міністерствам і відомствам України і Автономної Республіки Крим. Цей чинник не дозволяє ефективно керувати вищими навчальними закладами, підвищувати якість надання освітніх послуг, інтегрувати діяльність вищих навчальних закладів із галузевими науковими установами й виробничими організаціями та підприємствами;

- у регіоні відсутня науково обґрунтована й раціональна система підготовки фахівців із вищою освітою, а саме базові вищі навчальні заклади та структурні підрозділи дублюють підготовку фахівців гуманітарного й соціального профілів, перенаситивши ринок освітніх послуг незатребуваними фахівцями;

- ринок освітніх ресурсів вищої школи Автономної Республіки Крим за останні два роки стрімко розвивається у бік комерціалізації вищої школи: у базових комерційних вищих навчальних закладах автономії тільки 0,3-0,5% студентів пільгових категорій навчається безкоштовно; у структурних підрозділах державних вищих навчальних закладів навчання студентів організовано тільки за рахунок фізичних і юридичних осіб;

- ринок освітніх ресурсів вищої школи Автономної Республіки Крим із економічної точки зору є малоефективним, бо за рахунок коштів державного й республіканського бюджетів у Криму навчається приблизно 27% студентів, а більше 73% - на комерційній основі, що істотно вирізняється від показників по Україні в цілому. Усього в 66 структурних підрозділах вищих навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році навчалося більше 37 тисяч студентів, із них на комерційній основі - 81%. Оплата за навчання поступала на розрахункові рахунки головних вищих навчальних закладів, розташованих у 11 регіонах України. Цього ж навчального року при середній вартості навчання за денною формою навчання 3-5 тисяч гривень на рік і за заочною формою 1,5-2 тисячі щорічно студенти за навчання перераховували в інші регіони України більш як 90 мільйонів гривень.

У другому розділі - „Основні напрямки модернізації системи вищої освіти Автономної Республіки Крим” - обґрунтовано організаційно-педагогічні умови модернізації регіонального ринку освітніх ресурсів, схарактеризовано основні напрямки інноваційної модернізації ринку освітніх ресурсів, наведено результати експертної оцінки, розроблено проективну модель організації та діяльності ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим.

У період входження системи вищої освіти України в Європейський освітній простір підвищується значущість підготовки висококваліфікованих фахівців у кожному вищому навчальному закладі, незалежно від місця його розташування. Розвиток вищого навчального закладу в умовах регіональної освітньої політики стає однією з ключових умов професійної підготовки сучасних фахівців, що визначають успіх розвитку вітчизняної вищої освіти.

В основу дослідження покладено ідею, що базується на положенні щодо можливості подолання таких сучасних негативних процесів, як „недовироблення” кваліфікованих кадрів із низки спеціальностей, певне зниження якості освіти, поява феномена „надмірної освіти” на рівні окремих регіонів і галузей. Одним із реальних шляхів подолання цих негативних явищ є розвиток ринку освітніх ресурсів, формування ефективної державної та регіональних освітніх систем, що поставили перед освітніми структурами України і, зокрема, вищими навчальними закладами, низку проблем. Це вимагає теоретико-методологічного опрацювання тенденцій розвитку ринку освітніх ресурсів, ролі держави в модернізації системи освіти в умовах становлення „економіки знань”. Проведений теоретичний і практичний аналіз стану досліджуваної проблеми в системі освіти України та Автономної Республіки Крим дозволив констатувати, що планування й управління ринком освітніх ресурсів у кожному регіоні країни є одним із рушійних чинників модернізації вищої школи України. Аналіз сучасних вимог, що висуваються до ринку освітніх ресурсів, дослідження суперечностей, які існують на сьогодні у сфері професійної підготовки студентів і врахування особливостей вітчизняного й регіонального ринку праці, дозволили виділити структурні й функціональні організаційно-педагогічні умови модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим.

До групи структурних організаційно-педагогічних умов належать:

1) визначення кожним вищим навчальним закладом Автономної Республіки Крим оптимальної моделі, що включає структуру, рівні підготовки висококваліфікованих і конкурентноздатних фахівців;

2) створення в системі регіональної вищої освіти структури професійної орієнтації та допрофесійної підготовки учнів старших класів;

3) визначення переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищому навчальному закладі з урахуванням їхньої подальшої роботи на підприємствах державної (комунальної) або приватної форм власності;

4) обґрунтування в системі вищої освіти регіону можливостей мобільності студентів, продовження навчання в іншому вищому навчальному закладі на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, створення освітніх комплексів, регіональних вищих навчальних закладів;

5) розробка структурно-функціональної моделі підготовки спеціалістів гуманітарно-економічних, соціально-юридичних напрямів із системними знаннями й поліфункціональною діяльністю та магістрів із універсально-синтетичними знаннями й універсально-функціональною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей.

До групи функціональних організаційно-педагогічних умов належать:

1) формулювання головної місії та основної мети діяльності кожного вищого навчального закладу, що функціонує на території Автономної Республіки Крим;

2) визначення напрямів і програм підготовки фахівців у вищих навчальних закладах Автономної Республіки Крим, їх співвідношення відповідно до реальних потреб різних сфер діяльності (виробництва, сільського господарства, будівництва, медицини, освіти, науки, культури, сфери послуг, спорту) і з урахуванням регіональних особливостей;

3) визначення для кожного вищого навчального закладу державної або комунальної форм власності конкретних програм, обсягів державного замовлення на підготовку фахівців, працевлаштування яких здійснюватиметься на основі тристоронніх договорів між державними установами, підприємствами, організаціями;

4) обґрунтування змісту підготовки бакалаврів і магістрів гуманітарно-економічного й соціально-правового напрямів із урахуванням регіональних особливостей, включення науково обґрунтованого регіонального компоненту змісту підготовки фахівців у галузях освіти, культури, охорони здоров'я, рекреаційної сфери, міжнародного туризму, виноробства, регіональної політики й економіки, медично-психологічної реабілітації, соціальної роботи;

5) визначення кількісно-якісних показників освоєння змісту професійної програми майбутніми фахівцями відповідно до стандартів вищої освіти, ліцензійних і акредитаційних вимог.

Проективна модель організації та діяльності ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим представлена трьома блоками:

I) Блок замовників освітніх послуг, до якого входять:

а) державні міністерства та відомства, які прогнозують суспільне замовлення на підготовку фахівців за рахунок бюджетних коштів для кожного державного вищого навчального закладу;

б) регіональні органи влади, які прогнозують необхідну та достатню кількість фахівців для регіонального ринку праці;

в) міські органи самоврядування, державні та приватні підприємства, організації, установи, що функціонують у конкретному місті та районі та які є замовниками конкретної кількості фахівців, необхідних для заповнення вакансій.

II) Блок виробників освітніх послуг, куди входять:

а) вищі навчальні заклади, навчально-науково-методичні комплекси, інститути підвищення кваліфікації, навчальні центри, що надають студентам вибір напрямів та програм підготовки, а також додаткові програми: дистанційної підготовки фахівців в університетах зарубіжжя, подвійних дипломів, другої вищої освіти, перепідготовки кадрів;

б) блок підтримки розвитку вищої регіональної освіти, що включає громадські та суспільні асоціації та позабюджетні фонди.

III) Блок споживачів освітніх послуг, що включає:

а) державні та приватні підприємства, установи, організації, які функціонують в країні, регіоні та конкретному місті;

б) центри зайнятості населення, перепідготовки кадрів та центри суспільних робіт.

Означена модель схематично представлена та детально описана на с. 148-150 дисертації.

Найважливішою умовою системного підходу до вивчення проблеми розвитку регіонального ринку освітніх ресурсів є прогнозування. Історичний, методологічний і теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дозволив виявити, систематизувати й узагальнити основні тенденції вищої освіти, за допомогою експертної оцінки визначити важливість і актуальність кожного з означених напрямів розвитку, викласти їх як своєрідну програму перспектив системи підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України й Автономної Республіки Крим. Детально розроблено й апробовано програму експертизи, багаторівневу її організацію і проведення; вживаний комплекс методів, зокрема методів математично-статистичної обробки даних, дають підстави стверджувати про достовірність і надійність отриманих результатів.

Тенденції розвитку вітчизняної та регіональної вищої освіти є наслідком дій загальних закономірностей її становлення та функціонування в конкретних регіональних соціально-культурних умовах, результатом розвитку освітніх систем в Україні і за кордоном. На основі теоретичного аналізу, зіставлення його висновків із результатами експертизи виділено основні напрямки модернізації регіонального ринку освітніх ресурсів, що узагальнено в дві групи. До першої групи організаційних тенденцій розвитку системи регіональної вищої освіти відносяться:

- автономна інтеграційна модель вищої освіти;

- наявність регіональних вищих навчальних закладів як університетських комплексів або регіональних освітньо-науково-методичних (освітньо-науково-виробничих) центрів;

- основна, індивідуальна, додаткова й паралельна моделі підготовки висококваліфікованих кадрів у регіональних вищих навчальних закладах;

- реалізація програм високого рівня, попереднього зарахування, орієнтованих фаз навчання при відборі абітурієнтів у регіональні вищі навчальні заклади;

- широкий та інтеграційний профіль підготовки фахівців для підприємств, установ і організацій регіону.

До другої групи змістовно-процесуальних напрямків розвитку регіональної системи професійної підготовки студентів відносяться:

- збалансованість фундаментального, спеціального, науково-дослідного, культурологічного, практичного блоків змісту вищої освіти з урахуванням регіонального компоненту;

- широка реалізація форм, методів індивідуалізації та диференціації навчання студентів: упровадження синтезованих курсів, створення міждисциплінарних навчальних комплексів, навчання студентів за індивідуальними програмами, надання їм вибору професійних програм;

- реалізація активних форм навчання студентів: тренінгів професійного й особистісного зростання, ділових і рольових ігор, практикумів; надання широкого комплексу спецкурсів і спецсемінарів;

- упровадження сучасних педагогічних та інформаційних технологій: модульної та блокової технологій навчання, контекстного й особистісно орієнтованого навчання студентів;

- упровадження елементів інноваційної діяльності у всі види навчальної та практичної роботи студентів;

- застосування нових систем контролю й оцінки результатів навчальної діяльності студентів: залікових одиниць і контролю.

ВИСНОВКИ

вищий школа модернізація освіта

1. У новому суспільному контексті система освіти та її функції не можуть залишатися незмінними й потребують відповідної трансформації. У сучасному суспільстві набувають нового змісту призначення освіти, її масштаби, форми й методи організації та управління освітньою галуззю. Україна, як і розвинені країни світу, знаходиться в процесі постійного пошуку та трансформації національних систем освіти, які мають відповідати новим вимогам становлення суспільства. Різні за глибиною та характером здійснюваних заходів процеси перебудови спрямовані на пошук систем організації, управління й фінансування освітньої діяльності, що забезпечуватимуть якість освітніх послуг, а отже, вищий рівень професійної компетентності та громадської свідомості.

2. Результати системного аналізу, визначення сучасного положення підготовки висококваліфікованих кадрів в університетах України дозволили виявити й узагальнити особливості сучасного розвитку регіонального ринку освітніх ресурсів. До них, перш за все, належать:

- мета та принципи розвитку системи регіональної вищої освіти;

- функції регіонального ринку освітніх ресурсів (стимулююча, ціноутворююча, регулююча);

- структура ринку освітніх ресурсів, що забезпечується наявністю комплексу сегментів (за групами споживачів; демографічними ознаками; психологічними й соціологічними чинниками; споживчими властивостями пропонованих освітніх послуг; ознаками, що характеризують технологію підготовки фахівців; параметрами освітніх благ; основними конкурентами);

- моделі функціонування регіональних вищих навчальних закладів;

- моделі взаємодії вищих навчальних закладів різного рівня акредитації, структура навчальних закладів, включених до ринку освітніх ресурсів;

- моделі підготовки фахівців у регіональних вищих навчальних закладах;

- моделі вищих навчальних закладів як центрів безперервної освіти;

- освітні програми, що можна класифікувати за:

- рівнем запропонованої освіти: абітурієнтські, бакалаврські, магістерські, аспірантські, програми професійної перепідготовки;

- орієнтацією на визначений напрям підготовки (галузь знань) та спеціальність: педагогічна освіта, філологія, гуманітарні науки, соціальні науки, будівництво, медицина;

- формами навчання: денна, заочна, дистанційна, екстернатна;

- методами навчання: традиційні, проблемного навчання, заснованими на аналізі та впровадженні рольових і ділових ситуацій;

- підходами та технологіями навчання: компетентнісний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, контекстний;

- наявністю додаткових компонентів: за програмою закордонного університету-партнера для отримання подвійного диплому, коли теоретичне навчання відбувається паралельно з практичною роботою за певним напрямом.

3. Контент-аналіз філософської, педагогічної та методичної літератури, результати порівняльного аналізу підготовки кадрів в університетах дозволяють стверджувати про правомірність використання терміну „регіональний ринок освітніх ресурсів” у трьох смислових значеннях: по-перше, як частини загальнонаціональної системи підготовки фахівців; по-друге, як системи підготовки фахівців для конкретного регіону, з урахуванням його соціально-економічного, культурного й суспільного життя, що має свої ментальні людські та професійні особливості; і, по-третє, як елементу конкретного вищого навчального закладу, що готує фахівців для різних сфер діяльності конкретного регіону України.

Регіональний ринок освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим - це освітньо-економічна система, що припускає універсальну фундаментальну й науково-дослідну професійну підготовку висококваліфікованих фахівців різних напрямів (галузей знань), спеціальностей і профілів для державних і приватних установ, організацій. Ринок освітніх ресурсів включає також розподіл фахівців до різних сфер діяльності залежно від потреб ринку праці, готовності до виконання своїх функціональних обов'язків на високому професійному рівні.

4. На базі провідних ідей соціальних і психолого-педагогічних наук розроблено концептуальні основи, що ґрунтуються на положенні про регіональний ринок освітніх ресурсів як систему, що має зміст, структуру й функції. Відповідно до системно-змістовного, системно-структурного й системно-функціонального підходів до об'єкту дослідження в розробленій концепції визначено мету та принципи розвитку ринку освітніх ресурсів, а також моделі, види, форми, методи, підходи й технології підготовки фахівців для конкретного регіону з урахуванням усіх його особливостей - соціально-економічних, геополітичних, культурно-освітніх.

Обґрунтування й розробка методологічних основ теорії освітніх ресурсів, аналіз філософської, історичної, психолого-педагогічної літератури, осмислення вітчизняного й зарубіжного досвіду створили базу для розробки проективної моделі функціонування та розвитку регіонального ринку освітніх ресурсів. Враховуючи складність, багатозначність об'єкту дослідження, у процесі моделювання умовно виділено три взаємопов'язані рівні. На першому рівні визначено склад замовників на підготовку фахівців різних напрямів (галузей знань), спеціальностей і профілів, необхідних для підприємств та організацій регіону. На другому рівні виділено структурні компоненти виконавців державного замовлення - регіональної системи вищої школи, що створює умови для універсальної підготовки фахівця. На третьому рівні визначено функції працедавців, які є експертами якості навчальної роботи й педагогічної практики молодих фахівців, їхньої готовності до самостійної професійної діяльності.

5. На основі аналізу сучасних вимог, що висуваються, до ринку освітніх ресурсів, дослідження суперечностей, що існують на сьогодні, у сфері професійної підготовки студентів, урахування особливостей вітчизняного й регіонального ринку праці виділено структурні (визначення кожним вищим навчальним закладом Автономної Республіки Крим оптимальної моделі, що включає структуру й рівні підготовки висококваліфікованих і конкурентноздатних фахівців; створення в системі регіональної вищої освіти структури професійної орієнтації та допрофесійної підготовки учнів старших класів; визначення переліку напрямів/галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищому навчальному закладі з урахуванням їхньої подальшої роботи на підприємствах державної/комунальної або приватної форм власності; обґрунтування в системі вищої освіти регіону можливостей мобільності студентів, продовження навчання в іншому вищому навчальному закладі на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, створення освітніх комплексів, регіональних вищих навчальних закладів; розробка структурно-функціональної моделі підготовки спеціалістів гуманітарно-економічних і соціально-юридичних напрямів із системними знаннями, поліфункціональною діяльністю та магістрів із універсально-синтетичними знаннями й універсально-функціональною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей) і функціональні (формулювання головної місії та основної мети діяльності кожного вищого навчального закладу, що функціонує на території Автономної Республіки Крим; визначення напрямів і програм підготовки фахівців у вищих навчальних закладах Автономної Республіки Крим, їх співвідношення відповідно до реальних потреб різних сфер діяльності - виробництва, сільського господарства, будівництва, медицини, освіти, науки, культури, сфери послуг, спорту - і з урахуванням регіональних особливостей; визначення для кожного вищого навчального закладу державної/комунальної форм власності конкретних програм, обсягів державного замовлення на підготовку фахівців, працевлаштування яких здійснюватиметься на основі тристоронніх договорів між державними установами, підприємствами, організаціями; обґрунтування змісту підготовки бакалаврів і магістрів гуманітарно-економічного, соціально-правового напрямів із урахуванням регіональних особливостей, включення науково обґрунтованого регіонального компоненту змісту підготовки фахівців у галузях освіти, культури, охорони здоров'я, рекреаційної сфери, міжнародного туризму, виноробства, регіональної політики й економіки, медично-психологічної реабілітації, соціальної роботи; визначення кількісно-якісних показників освоєння змісту професійної програми майбутніми фахівцями відповідно до стандартів вищої освіти, ліцензійних і акредитаційних вимог) організаційно-педагогічні умови модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим.

6. У процесі визначення основних напрямків модернізації регіонального ринку освітніх ресурсів реалізовано спеціальну програму експертної оцінки, що включала: визначення масиву тенденцій, які потенційно могли відображати характеристики сучасного ринку освітніх ресурсів; систематизацію цих тенденцій, зведення їх у єдині смислові блоки; організацію експертизи, формулювання її мети й завдань; підбір фахівців, що беруть участь в експертизі; складання спеціальних опитувальних листків (анкет); розробку способу та процедури опитування експертів; проведення опитування; аналіз інформації, отриманої від експертів; синтез об'єктивної (статистичної інформації) і суб'єктивної інформації з метою підготовки оцінок, необхідних для визначення основних напрямків модернізації регіонального ринку освітніх ресурсів.

Основний метод експертизи - безпосередня оцінка з урахуванням двох критеріїв: важливості й перспективності напрямків модернізації регіонального ринку освітніх ресурсів. У ході опитування й узагальнення експертних оцінок застосовувався метод Дельфі. Способами отримання експертної оцінки визначено обчислення середньої вірогідності, середньостатистичне значення при врахуванні „ваги” експертів. При аналізі оцінок, отриманих від експертів, виявлялася конкордація. Для статистичної обробки результатів експертної оцінки успішно застосовувалася спеціальна програма.

7. На основі методологічного й теоретичного обґрунтування концептуальної моделі регіонального ринку освітніх ресурсів, виявлених тенденцій його розвитку створено й обґрунтовано проективну модель організації та діяльності ринку освітніх ресурсів вищої школи в Автономній Республіці Крим, що базується на системно-структурному, системно-функціональному підходах до організації та управлінню педагогічними системами. Ці підходи виявилися особливо ефективними, оскільки значною мірою спрямовані на розвиток, саморозвиток такої складної педагогічної системи, якою є регіональна система вищої освіти. За допомогою методів експертної оцінки, математично-статистичної обробки результатів експерименту перевірено основну ідею дослідження щодо можливості досягнення високого рівня функціонування регіональної системи вищої освіти, яка відбивається, перш за все, у результативності функціонування ринку освітніх ресурсів, що припускає надання студентам широкого спектру освітніх програм, умов для їхнього якісного особистісно орієнтованого освоєння, використання результатів на регіональному ринку праці.

8. Дослідження стану вітчизняного ринку освітніх ресурсів України й Автономної Республіки Крим, визначення його основних тенденцій дозволяють виділити перспективні напрямки наукового пошуку, пов'язаного з удосконаленням системи підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України та її окремих регіонах:

- визначення принципів і закономірностей функціонування регіональних систем вищої освіти, розвиток яких може бути гарантований демократичними процесами, соціально-економічною стабільністю і державною підтримкою;

- визначення умов створення стабільного регіонального ринку освітніх ресурсів, заснованих на об'єднанні зусиль регіональних університетських центрів із науково-дослідними інститутами, інститутами підвищення й перепідготовки фахівців, у здійсненні програми безперервної освіти;