Методика застосування модульно-рейтингової технології вивчення правознавства серед учнів 9-го класу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 371.315:34

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Методика застосування модульно-рейтингової технології вивчення правознавства серед учнів 9-го класу

13.00.02 - теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни)

КИРИЧУК Анжела Станіславівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені

М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор

Ладиченко Тетяна В'ячеславівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, завідувачка кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Топузов Олег Михайлович, Інститут педагогіки АПН України, заступник директора;

кандидат юридичних наук, доцент

Галай Андрій Олександрович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри громадської безпеки навчально-наукового Інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби.

Захист відбудеться «11» листопада 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52 д.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52 д.

Автореферат розіслано « » жовтня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Мацейків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

рейтинговий правознавство школа

Актуальність дослідження. Швидкі темпи розвитку суспільства, зумовлені вимогами інформаційної епохи, спричиняють необхідність мобільної адаптації системи освіти до нових умов життя. Завданням сучасної загальноосвітньої школи є формування креативної особистості, здатної до самоосвіти та саморозвитку. Цьому сприяє застосування у навчально-виховному процесі інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують якісний освітній результат.

Модульно-рейтингова технологія вирізняється з-поміж інших дидактичних систем можливістю використання різноманітних засобів індивідуалізованого навчання, стимулюванням активної осмисленої позиції учнів у навчально-виховному процесі, а також формуванням навичок адекватного оцінювання ними власної пізнавальної діяльності.

Окрім того, інтеграція України до європейської системи освіти, зумовила швидкий перехід вищої школи до нової кредитно-модульної технології. У той самий час система навчання у загальноосвітній школі не зазнала кардинальних змін. Тому виникла проблема невідповідності систем навчання у середній та вищій школі, що не дозволяє повною мірою реалізувати наступність усіх ланок системи освіти.

Аналіз можливих шляхів вирішення цієї проблеми зумовив вибір модульно-рейтингової педагогічної технології, що так само базується на модульному підході до навчання та накопичувальному принципі оцінювання його якості. Досвід впровадження рейтингової системи в освіті останнім часом дав поштовх до аналізу її дидактичних та виховних можливостей, а поєднання модуля і рейтингу на основі принципів педагогічної технології створило завершену систему забезпечення якісного освітнього процесу і започаткувало нові гуманні способи оцінювання навчальних досягнень учнів. Модульно-рейтингова технологія навчання, базуючись на принципах особистісно орієнтованого підходу, дозволяє залучити учня не тільки до процесу оцінювання пізнавальної діяльності, а й надає йому унікальну можливість обирати власну освітню стратегію, самостійно її реалізовувати та своєчасно вносити необхідні корективи. Це є позитивним фактором у підготовці старшокласників до дорослого життя. Окрім того, така система навчання створює можливості не тільки для підвищення навчальних результатів школярів, а й має потужний адаптаційний ресурс щодо комфортного переходу старшокласників до навчання за кредитно-модульною технологією у вищих навчальних закладах.

Особливого значення в контексті сучасних демократичних процесів, що відбуваються в Україні, набуває правове виховання підростаючого покоління. Стрижнем шкільної правової освіти є навчальний курс «Основи правознавства», що викладається у 9-му класі й покликаний забезпечити учнів необхідними знаннями, уміннями та навичками у сфері захисту інтересів, прав і свобод людини, поваги до держави, законності і правопорядку, а також розумінням їхньої цінності. Вказаний курс сприяє усвідомленню та сприйняттю дев'ятикласниками громадянського суспільства та правової держави як пріоритетів сучасного світу та прийняття їх як особистісних правових орієнтацій.

Аналіз методичної літератури та педагогічного досвіду навчання правознавства у 9-х класах загальноосвітньої школи дали підстави для окреслення певних проблем. Насамперед, це складність опанування учнями правовими знаннями за умов обмеженого одним роком терміну навчання. Існуючі програми перевантажені теоретичним матеріалом, який не завжди викладений у зрозумілій для старших підлітків логіці, недостатність навчального часу на послідовність та завершеність його вивчення.

Курс «Основи правознавства» відкриває дев'ятикласникам перспективу обрання професії юриста, однак не створює реальних можливостей для перевірки особистісних здібностей до цієї галузі науки і практики у школярів. Оцінки учнів, що виставляються вчителем у традиційній парадигмі згідно нормативно визначених критеріїв, часто не відображають дійсного стану навчальної підготовки учня з правознавства та є суб'єктивними. Через необхідність засвоєння учнями великої кількості теоретичної правознавчої інформації, що вимагається навчальними програмами, ускладнюється проведення систематичного фронтального поточного оцінювання навчальних досягнень учнів з правознавства. Це інколи призводить до нераціонального перерозподілу часу уроку на користь пояснення нового матеріалу за рахунок часу, передбаченого для проведення систематизації, закріплення вивченої інформації та оцінювання навчальних результатів учнів.

Аналіз можливостей сучасних педагогічних інновацій з точки зору розв'язання окреслених вище проблем зумовив вибір нами для запровадження у навчанні правознавства модульно-рейтингової технології, заснованої на структуризації навчального матеріалу за модульним принципом та рейтинговій системі оцінювання учнівських досягнень.

У дидактичній літературі останнього часу модульно-рейтинговій технології навчання приділено певну увагу як зарубіжними (М.Анденко, К.Вазина, В.Гареев, Ф.Дочі, П.Кубрушко, Д.Оуенс, Д.Рассел, Т.Сафонова, М.Чошанов, П.Юцявичене та ін.), так і українськими (А.Алексюк, О.Гуменюк, В.Зоц, В.Мельник, О.Попович, Л.Прокопенко, В. Рябова, Б.Свирида, А.Фурман та ін.) дослідниками.

Питаннями аналізу досвіду впровадження рейтингової системи в освіті та можливостями її застосування в Україні займалися А.Андрощук, В.Буряк, В.Козаков, Ф.Козаков, Н.Кузьменко, В.Нагаєв, Б.Свирида, П.Сікорський, О.Сидорко, З.Слєпкань, Н.Шиян та ін. Загальним питанням організації навчально-виховного процесу, його структури, управління пізнавальною діяльністю учнів присвячені дослідження, Л.Божович, Л.Виготського, Д.Ельконіна, І.Конна, А.Леонтьєва та ін.

Методичні аспекти застосування інноваційних технологій у викладанні суспільствознавчих предметів досліджували Б.Андрусишин, К.Баханов, П.Гора, А.Гуз, І.Котюк, Т.Ладиченко, В.Мисан, О.Наровлянський, А.Осмоловський, О.Пометун, Т.Ремех, І.Усенко, Г.Фрейман та ін. Увага фахівців спрямована в першу чергу на розгляд можливостей забезпечення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Деякі аспекти методики викладання юридичних питань розглянуті у працях В.Андрейцева, М. Антоновича, А. Бови, В. Ваксмана, А. Галая В. Гузиніна, Т.Головань, І.Котюка, Г.Мурашина, С.Нетьосова, С.Савченка, Т.Смагіної, С. Стеценка, В.Сущенка, Ю.Шемшученка та ін.

Проте, згадані праці не порушують питання застосування інноваційних технологій та зміни підходів до оцінювання навчальних результатів учнів з правознавства.

Отже, актуальність, методична значущість означених проблем та відсутність цілісного педагогічного дослідження, де б аналізувалися шляхи та умови застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства у загальноосвітній школі, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Методика застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства учнів 9-го класу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Інституті історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на кафедрі методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темою «Проблеми змісту та методів навчання історії та суспільствознавчих дисциплін». Тему дисертації затверджено вченою Радою Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (протокол № 9 від 30.03.2007р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №8 від 30.10.07 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства учнів 9-го класу.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній та методичній літературі з'ясувати сутність, категоріальний апарат та можливості модульно-рейтингової технології у навчанні правознавства.

2. Визначити та теоретично обґрунтувати методичні умови ефективного застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства.

3. Дослідити та охарактеризувати навчально-методичне забезпечення шкільного курсу «Основи правознавства» і методику його викладання у масовій практиці загальноосвітньої школи з позиції можливостей та доцільності застосування модульно-рейтингової технології у процесі навчання правознавства.

4. Розробити та експериментально перевірити методику застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства учнів 9-го класу.

об'єкт дослідження - процес навчання правознавства у 9-му класі загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методика навчання правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи із використанням модульно-рейтингової технології.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення про взаємозв'язок, взаємообумовленість і взаємозалежність педагогічних явищ та процесів; сучасні психолого-педагогічні концепції поетапного формування розумових дій особистості, мотивації та активності пізнавальної діяльності і творчості, асоціативно-рефлекторного навчання, розвитку особистості на різних вікових етапах, закономірності розвитку пізнавальної діяльності учнів старшого підліткового віку, контекстного підходу у навчанні; концепції демократизації та гуманізації освіти і виховання, положення Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національної доктрини розвитку освіти України, Концепції 12-річної загальної середньої освіти, Державного стандарту освіти, галузевої програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки.

Для вирішення поставлених завдань на різних етапах експериментальної роботи було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, а саме:

теоретичні методи: аналіз філософської, педагогічної, історико-педагогічної, методичної, психологічної, юридичної літератури, що зумовив можливість уточнення сутності ключових понять дослідження щодо його об'єкта і предмета; аналіз і узагальнення практичного педагогічного досвіду з метою з'ясування сучасного стану проблем вирішення забезпечення якості навчальних досягнень з правознавства та застосування модульно-рейтингової педагогічної технології; теоретичного моделювання, на основі якого обґрунтовано структуру та елементи розробленої педагогічної методики застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи;

емпіричні методи: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, пряме і не пряме спостереження, бесіда, аналіз продуктів самостійної та творчої діяльності учнів), соціометричні, прогностичні (метод експертних оцінок), за допомогою яких вивчався вплив модульно-рейтингової технології на якість навчальних результатів дев'ятикласників з правознавства;

педагогічний експеримент використовувався з метою визначення сучасного стану проблеми у практиці навчання та перевірки ефективності розробленої методики застосування модульно-рейтингової технології у навчанні правознавства учнів 9-го класу;

методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у загальноосвітніх школах №18 м. Вінниці, Липовецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 смт. Липовець Вінницької області, Сосонській та Бохонницькій загальноосвітніх школах І-ІІІ ст. Вінницького району Вінницької області, загальноосвітніх школах І-Ш ст. №5 та №18 м. Рівного, загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №248 м. Києва, Чернівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Тисменського району Івано-Франківської області. Експериментом на різних етапах було охоплено 469 учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів та 32 вчителя.

Дослідження проводилось протягом 2003-2009 років поетапно.

На першому етапі (2003-2004 рр.) - здійснювався теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, юридичної літератури, в результаті чого було з'ясовано основні теоретичні положення технологічного підходу в освіті; історію виникнення і розвитку модульного навчання і рейтингової системи оцінювання результатів навчальної діяльності; уточнено об'єкт і предмет дослідження, проаналізовано нормативно-правову базу щодо можливостей впровадження модульно-рейтингової технології у навчально-виховний процес.

На другому етапі (2004-2006 рр.) проводився констатувальний експеримент, в ході якого було з'ясовано сучасний стан навчання правознавства у 9-му класі загальноосвітніх шкіл України, виявлено комплекс проблем у навчанні дев'ятикласників основам правознавства. Здійснювався пошук складових ефективної методики, здатної вирішити виявлені у ході констатувального експерименту проблеми навчання учнів 9-го класу шкільного курсу «Основи правознавства» та створення експериментальної методики застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства у 9-му класі загальноосвітньої школи.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) проводився формувальний експеримент з перевірки результативності запропонованої методики застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства, аналізувались методичні умови та шляхи її реалізації. Було також проаналізовано та узагальнено отримані експериментальні результати, сформульовано висновки, оформлено текст дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше визначено поняття «модульно-рейтингова технологія навчання правознавства», теоретично обґрунтовано методичні умови забезпечення її ефективної реалізації, серед яких: розробка спеціального навчально-методичного забезпечення викладання курсу «Основи правознавства», відповідно до принципів модульної організації навчально-виховного процесу, стимулювання активності учіння та самостійної діяльності школярів за допомогою впровадження рейтингової системи оцінювання, врахування вікових та індивідуальних особливостей дев'ятикласників у реалізації технології. Розроблено та експериментально перевірено методику застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства у загальноосвітній школі з метою забезпечення підвищення якості навчальних досягнень з правознавства учнів 9-го класу.

Удосконалено підходи до обґрунтування модульно-рейтингової технології як педагогічної інновації, що готує старшокласників до навчання за кредитно-модульною технологією у вищих навчальних закладах.

Набули подальшого розвитку питання узагальнення та систематизації понятійно-категорійного апарату досліджуваної технології, принципи модульної організації навчального процесу, проблеми впровадження методик поурочного фронтального контролю за навчальними досягненнями учнів з правознавства.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що фактичний матеріал, основні положення та висновки дослідження можуть бути використані для підготовки нових праць, присвячених проблемам упровадження інноваційних технологій у навчанні учнів правознавства, у наукових розробках з методики викладання правознавства і суспільствознавства, у підготовці підручників, посібників з методики навчання, а також у викладанні курсу методики навчання суспільствознавства та розробці спецкурсів для студентів факультетів вищих навчальних педагогічних закладів, у системі перепідготовки вчителів суспільствознавчих предметів. Розроблені автором методичні рекомендації також можуть бути використані вчителями різних предметів у практиці викладання у загальноосвітній школі.

Основні положення, результати й висновки дисертації впроваджено у навчальний процес середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 м. Вінниці (довідка про впровадження №247 від 19.06.09р.), Сосонської (довідка про впровадження №177 від 17.06.09р.) та Бохонницької (довідка про впровадження №89 від 26.05.09р.) середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Вінницького районну та Липовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 смт Липовець (довідка про впровадження №37 від 16.06.2009р.) Вінницької області, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №18 (довідка про впровадження №138 від 26.05.09р.) та №5 (довідка про впровадження №236 від 02.06.09р.) м. Рівного, Чернівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тисменського району Івано-Франківської області (довідка про впровадження №94 від 17.06.09р.) та загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №248 м. Києва (довідка про впровадження №74 від 26.06.09р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, адекватністю використовуваних методів дослідження меті й завданням, поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів дослідження, коректною інтерпретацією результатів експериментального навчання та особистою участю дисертанта в апробації розроблених методичних матеріалів.

Апробація. Основні положення і результати дослідження було представлено на науково-практичних конференціях: V щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «Право та суспільство: актуальні проблеми взаємодії - шляхи Європейської інтеграції» (Вінниця, 2004р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін» (Ніжин, 2007р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток післядипломної педагогічної освіти України в умовах Євроінтеграції» (Донецьк, 2007р.), V Міжнародній науково-методичній конференції «Розвиток духовності та професіоналізму в умовах глобалізації» (Вінниця, 2008р.), «Формування загальнолюдських та національних цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін» (Ніжин, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 4 наукові статті у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, переліку умовних скорочень, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 241 сторінок, основний текст дисертації викладено на 188 сторінках. Робота містить 20 таблиць, 11 рисунків. Додатки подано на 29 сторінках. Список використаних джерел становить 236 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження для сучасної методичної науки, визначено мету дослідження та сформульовано його завдання, об'єкт, предмет, висвітлено наукову новизну та практичне значення, окреслено методологічну основу дисертації, наведено відомості про її апробацію та впровадження результатів у практику.

У першому розділі «Теоретичні аспекти застосування модульно-рейтингової педагогічної технології» окреслено потенціальні можливості модульно-рейтингової технології у забезпеченні якості навчальних досягнень, визначено та обґрунтовано методичні умови її застосування у навчанні правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи.

Проведені дослідження свідчать, що у педагогічній та методичній літературі запровадження технологічного підходу в освіті пов'язано із входженням суспільства в індустріальний та інформаційний етап його розвитку. Трансформація терміну «педагогічна технологія» засвідчила різний зміст, що пояснював це поняття на кожному з етапів його становлення. Ми виходимо з розуміння педагогічної технології як процесу, у якому гарантовано забезпечується досягнення запланованого освітнього результату. Це забезпечується визначенням ієрархії педагогічних цілей, їх чітким формулюванням для певного навчального предмету та конкретного етапу його вивчення, постійним коригуванням освітнього поступу з орієнтацією на досягнення прогнозованого педагогічного результату.

Аналіз та узагальнення результатів досліджень з проблеми дозволило з'ясувати основні властивості педагогічної технології та окреслити специфічні характеристики, що деталізують її вплив на навчально-виховний процес: результативність, алгоритмізованність, проективність, економічність, коригованість, відкритість, гнучкість. Вказані властивості сприяють оптимізації дидактичного процесу та забезпечення якості навчання.

Вивчення ґенези модульної технології засвідчило факт її походження з концепції індивідуалізованого та програмованого навчання, дозволило з'ясувати особливості її реалізації в освітніх системах різних держав (класифікація за А.Фурманом), а також визначити основні риси модульно-рейтингової та кредитно-модульної технологій, як новітніх різновидів модульного навчання. Теоретичний аналіз методичних можливостей рейтингової системи оцінювання засвідчив факт її широкого використання у системах освіти провідних країн світу. До позитивних аспектів рейтингової системи слід віднести накопичувальний принцип, прозорість та об'єктивність оцінювання, сприяння формуванню самостійності учнів у навчанні, підвищення їх навчальних досягнень.

В результаті аналізу засадничих принципів, функцій та підходів до реалізації модульно-рейтингової технології в дисертації визначено та охарактеризовано основні дефініції: «модуль», «модульна навчальна програма», «рейтинг» та ін. Серед специфічних властивостей модульно-рейтингової технології виокремлено чітку структуризацію змісту навчання у вигляді окремих блоків навчального матеріалу, формування у школярів прийомів проектування власної пізнавальної діяльності, стимулювання розвитку самостійності, забезпечення реалізації принципу наступності шкільної та вузівської освіти, суб'єкт-суб'єктна основа взаємовідносин між учнем та вчителем.

Дослідження модульного навчання та рейтингової системи оцінювання, що використовуються у різних ланках системи освіти, дозволило виявити можливості та потенціал їх поєднання у межах цілісної педагогічної технології, здатної забезпечити високі навчальні результати з правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи. Під модульно-рейтинговою технологією навчання правознавства слід розуміти різновид педагогічної технології, що на основі поєднання модульного способу подання та засвоєння правознавчої інформації, активної суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя і учнів, інтегративного принципу формування учнівської оцінки з урахуванням різноманітних видів пізнавальної діяльності, забезпечує якісні результати навчальних досягнень дев'ятикласників з курсу «Основи правознавства» .

Проведений теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що на відміну від традиційної системи навчання правознавства у школі, модульно-рейтингова технологія здатна забезпечити якісні результати навчальних досягнень учнів через використання її специфічних технологічних засобів:

- чіткої підпорядкованості дидактичних цілей;

- групування навчального матеріалу навколо базових понять за модульним принципом, що дозволяє використовувати модулі як автономні одиниці змісту і сприяє логічному та системному засвоєнню правознавчого матеріалу;

- реалізації суб'єкт-суб'єктного підходу у процесі навчання, даючи учневі можливість обирати свій темп та стратегію навчання, коригувати та оцінювати власну пізнавальну діяльність за заздалегідь узгодженими критеріями;

- забезпечення систематичної пізнавальної діяльності школярів, що стимулюється пріоритетом самостійної та пошукової діяльності на уроках, а також реалізацією поурочного фронтального контролю засвоєння правознавчого матеріалу з використанням інтегративної оцінки;

- оцінювання навчальних результатів учнів за накопичувальним принципом.

В результаті аналізу особливостей вікового розвитку дев'ятикласників було виявлено наявність достатньої сформованості особистісних характеристик підлітків для навчання правознавства за модульно-рейтинговою технологією.

На основі викладеного вище було визначено та обґрунтовано методичні умови застосування модульно-рейтингової технології у навчанні правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи:

- розробка спеціального навчально-методичного забезпечення викладання правознавства, відповідно принципів модульної організації навчально-виховного процесу,

- стимулювання активності учіння та самостійної діяльності школярів за допомогою застосування рейтингової системи оцінювання,

- врахування вікових та індивідуальних особливостей дев'ятикласників у застосуванні технології.

У другому розділі «Методика експериментального дослідження» запропоновано основні підходи до організації навчання правознавства у 9-му класі загальноосвітньої школи за модульно-рейтинговою технологією, висвітлено хід і результати експериментального навчання.

У процесі констатувальних досліджень, що будувались із використанням різноманітних діагностичних методів (аналізу навчальних програм, підручників та посібників з правознавства, аналізу публікацій у фахових виданнях та мережі Інтернет, психолого-педагогічних спостережень, бесід з учнями і батьками, інтерв'ювання учителів історії і правознавства загальноосвітніх шкіл, аналізу об'єктів самостійної та творчої діяльності дев'ятикласників, аналізу рівнів навчальних досягнень учнів за результатами тематичних оцінювань, анкетування, методів експертних оцінок та статистичної обробки дослідницьких даних), було визначено комплекс проблем у навчанні правознавства, а саме:

· перевантаження учнів теоретичним матеріалом;

· недостатньо ефективне використання окремими вчителями форм і методів навчання правознавства;

· незадоволеність дев'ятикласників механізмом оцінювання їх навчальних результатів з правознавства;

· переважно низька якість їх навчальних досягнень та низький рівень навчальної мотивації.

Розроблена в дисертації методика застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства орієнтована на досягнення конкретного результату - подолання названих проблем та забезпечення якості навчальних досягнень учнів з правознавства.

В експерименті були задіяні учні 16-ти 9-х класів шкіл Вінницької, Рівненської, Івано-Франківської та Київської областей. Усього дослідженням було охоплено 469 учнів, з яких 238 учнів навчалося у експериментальних класах, 231 учень - у контрольних класах.

Експериментальна методика передбачала спеціально розроблений технологічний алгоритм дій для учителя і учня з метою досягнення оптимального дидактичного результату. Кожним етапом технологічного компоненту методики передбачено конкретну мету, завдання, відповідні форми та методи діяльності вказаних суб'єктів навчального процесу. Такий підхід деталізував, впорядковував та узгоджував діяльність вчителя і школярів, створюючи основу для суб'єкт-суб'єктних відносин.

Для забезпечення цього алгоритму дисертанткою було розроблено та впроваджено у процес навчання правознавства низку спеціальних документів та рекомендацій:

· модульну навчальну програму;

· Положення про рейтингову систему оцінювання;

· методичне керівництво для учнів «Інформаційна папка учня».

Це створило передумови для усвідомленої реалізації технології учителями та дев'ятикласниками, вироблення у них навичок самостійності та відповідальності щодо виконання взятих на себе в контексті навчання правознавства зобов'язань.

Відповідно до авторської модульної навчальної програми зміст курсу «Основи правознавства» було структуровано у вигляді модулів на основі чіткого підпорядкування дидактичних цілей (загально навчальних, модульних, поточних). Такий підхід сприяв більш міцному, глибокому та надійному засвоєнню учнями правознавчих знань та формуванню в них визначених вимогами Державного стандарту умінь і навичок з правознавства.

Ефективне функціонування рейтингової системи оцінювання в ході експериментального навчання забезпечувалося розробкою та впровадженням у навчальний процес авторського «Положення про рейтингову систему оцінювання навчальних результатів учнів з правознавства». Наявність Положення як нормативного документу створило передумови для: прозорого оцінювання навчальних результатів учнів, їхньої активної участі у цьому процесі та стимулювання розвитку навичок самооцінювання, самокорекції та самоорганізації, індивідуалізації навчання та орієнтованості його на потреби і можливості кожної дитини.

Послідовне виконання етапів технології з використанням відповідного інструментарію дало можливість забезпечити необхідні обґрунтовані у дисертації методичні умови, ефективну реалізацію модульно-рейтингової технології у навчанні правознавства і уможливили експериментальну перевірку теоретичних висновків наукового дослідження. Обґрунтування тісного взаємозв'язку між теоретичною, практичною та мотиваційною складовими навчальних досягнень учнів дало підстави для з'ясування ефективності впливу модульно-рейтингової технології у двох взаємозалежних напрямах - забезпечення необхідного обсягу правознавчих знань, умінь та навичок з правознавства та формування за допомогою засобів цієї технології механізмів навчальної мотивації дев'ятикласників.

Для оцінки результатів експериментального навчання щодо рівня учнівських досягнень з правознавства використано критерії оцінювання, рекомендовані МОН України. В основі визначення результативності експериментальної методики щодо формування навчальної мотивації дев'ятикласників було визначено й обґрунтовано спеціальні критерії.

Учителям, задіяним в експерименті, було запропоновано комплекс методичних матеріалів щодо коректного впровадження у навчання правознавства авторської методики модульно-рейтингової технології, здійснювались консультації та тренінги для надання методичної допомоги у її реалізації.

Робота в експериментальних класах проводилася на основі розроблених автором документів і методичних розробок за запропонованим в рамках методики алгоритмом дій, а також з використанням елементів лекційно-семінарської системи, а у контрольних класах - за традиційно використовуваною учителями методикою навчання правознавства.

Об'єктивність отриманих даних формувального експерименту було забезпечено:

· виявленням та порівнянням змін, що сталися під час експерименту в контрольних та експериментальних класах;

· застосуванням попередньо обґрунтованих критеріїв результативності експериментального навчання. На основі цих критеріїв у дев'ятикласників було визначено рівні навчальних досягнень та рівні навчальної мотивації з правознавства на різних етапах експериментального навчання, надано їх якісну та кількісну характеристики;

· використанням різноманітних методів аналізу даних формувального експерименту: спостереження, анкетування, методів математичної статистики.

Порівняння рівнів навчальних досягнень та навчальної мотивації з правознавства в експериментальних та контрольних класах проводилося за критерієм Пірсона. Статистичні підрахунки засвідчили, що рівні навчальних досягнень учнів експериментальних та контрольних класів на початку формувального експерименту не мали статистично значущої різниці.

Після завершення експерименту було зафіксовано статистично значущу різницю у числових показниках рівня навчальних досягнень учнів з правознавства (таблиця 1) та рівня навчальної мотивації (таблиця 2).

Результати експерименту продемонстрували ріст показників початкового та середнього рівнів навчальних досягнень учнів та зменшення чисельності учнів з навчальними результатами достатнього та високого рівнів у середньому на 5,6% у контрольних класах, в той час, як навчання у експериментальних класах спричинило ріст показників достатнього та високого рівня навчальних досягнень та падіння показників початкового та середнього рівня навчальних досягнень в середньому на 8,4%.

Таблиця 1. Кількісні показники організації експериментального навчання щодо рівнів навчальних досягнень учнів з правознавства (у % до загальної кількості учнів)

Класи	Рівні і навчальних досягнень дев'ятикласників
	Початковий	Середній	Достатній	Високий
	вихідний стан	підсумковий стан	вихідний стан	підсумковий стан	вихідний стан	підсумковий стан	вихідний стан	підсумковий стан
Контрольні	38	48	87	90	78	68	28	25
Експериментальні	29	23	91	77	85	96	33	42

Отже, експериментальне навчання засвідчило, що застосування традиційних методик у навчанні правознавства не веде до відчутних змін у навчальній мотивації дев'ятикласників, тоді, як показники навчальної мотивації учнів, які навчалися за експериментальною методикою, мають тенденцію до збільшення у бік достатнього та високого рівнів навчальної мотивації в середньому на 17%.

Таблиця 2. Кількісні показники організації експериментального навчання щодо рівнів навчальної мотивації з правознавства (у % до загальної кількості учнів)

Класи	Рівні навчальної мотивації дев'ятикласників
	Нульовий	Низький	Середній	Достатній	Високий
	вихідний стан	підсумковий стан	вихідний стан	підсумковий стан	вихідний стан	підсумковий стан	вихідний стан	підсумковий стан	вихідний стан	підсумковий стан
Контрольні	5	8	31	31	86	92	83	70	26	30
Експериментальні	4	2	37	17	89	71	77	94	31	54

Таким чином, результати статистичної перевірки експериментальної методики застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства у 9-му класі загальноосвітньої школи дають підстави стверджувати, що мета дослідження досягнута, гіпотеза дослідження про дотримання визначених методичних умов набула експериментального підтвердження.

ВИСНОВКИ

1. Сучасне розуміння поняття «педагогічна технологія» характеризується багатоаспектністю і розглядається науковцями та практиками з різних позицій і означає таку організацію процесу навчання, що передбачає певну систему дій і взаємодій всіх, але насамперед активних елементів навчального процесу (його учасників). При цьому важливі два моменти: 1) педагогічна технологія детально розглядає систему дій не тільки вчителя, викладача, але й, насамперед, того, хто навчається - учня, студента; 2) вона забезпечує, гарантує при коректному застосуванні досягнення прогнозованого освітнього результату. Структура педагогічної технології передбачає наявність наукового, процесуально-описового та процесуально-діяльнісного елементів. При цьому технологічна структура процесу навчання виступає як система певних операцій, дій і функцій вчителів і учнів, згрупованих за основними етапами процесу навчання

Модульно-рейтингова технологія вирізняється з-поміж інших педагогічних систем значними дидактичними можливостями щодо забезпечення якості навчальних досягнень. Під поняттям «модульно-рейтингова технологія» ми розуміємо різновид педагогічної технології, що на основі поєднання модульного способу подання та засвоєння навчальної інформації, активної суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя та учнів, інтегративного принципу формування учнівської оцінки з урахуванням різноманітних видів пізнавальної діяльності, забезпечує якісний навчальний результат.

Дефінітивний аналіз модульно-рейтингової технології дав можливість дослідити та витлумачити її ключові поняття - «модуль» та «рейтинг». Під модулем розуміється логічно завершена, відносно автономна структурна одиниця, що має конкретні дидактичні цілі, змістовий блок, методичне керівництво по його засвоєнню та забезпечується блоками вхідного та вихідного контролю. Він виступає як засіб індивідуалізованого навчання, сприяючи вибору учнем власного, комфортного темпу засвоєння знань та формуванню умінь і навичок. Навчальний зміст курсу за модульним навчанням структурується у відповідній навчальній програмі, що складається з модулів, кожен з яких має конкретні цілі, сформульовані у діяльнісній парадигмі. Рейтинг учня - категорія педагогічної кваліметрії, що є кількісною оцінкою певної якості або групи якостей навчальних досягнень тих, хто навчається.

2. Виходячи з тлумачення поняття «забезпечення якості» в управлінському процесі, під забезпеченням якості навчальних досягнень дев'ятикласників з правознавства в контексті застосування модульно-рейтингової технології розуміється система специфічних заходів попереджувального характеру (технологічна основа навчального процесу, модульне засвоєння змісту навчального матеріалу та рейтингова система оцінювання), спрямованих на формування в усіх суб'єктів навчального процесу впевненості, що вимоги, висунуті до результатів учнівської діяльності з правознавства, будуть виконані. Це дає змогу окреслити суб'єкт-суб'єктну основу навчального процесу за модульно-рейтинговою технологією, визнавши цінними й вимоги самого учня, що висуваються ним до характеристик власних освітніх досягнень з правознавства, та зорієнтувати його на відповідну навчальну стратегію.

Впровадження модульно-рейтингової системи у навчанні правознавства підсилює успішність діяльності учнів і вчителя за рахунок: формування у школярів прийомів проектування власної пізнавальної діяльності, суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин між учнем та вчителем, стимулювання системної та систематичної діяльності учнів з навчального предмету, зниження суб'єктивізму при оцінюванні результатів освітніх досягнень школярів з правознавства, активізації навчально-пізнавальної діяльності через реалізацію специфічних принципів і пріоритетів.

Психологічні особливості підліткового та раннього юнацького віку, до якого належать дев'ятикласники, дозволяють використовувати модульно-рейтингову технологію навчання правознавства у повному обсязі, зокрема і як адаптаційного засобу до навчання у ВНЗ за кредитно-модульною технологією, що відкриває додаткові шляхи реального забезпечення принципу наступності середньої та вищої ланок освіти.

3. Ефективне застосування модульно-рейтингової технології можна забезпечити за умов:

- розробки та запровадження спеціального навчально-методичного забезпечення викладання правознавства, відповідно принципів модульної організації навчально-виховного процесу,

- стимулювання активності учіння та самостійної діяльності школярів за допомогою застосування рейтингової системи оцінювання,

- врахування вікових та індивідуальних особливостей дев'ятикласників у застосуванні технології.

4. У результаті констатувальних досліджень стану шкільної правознавчої освіти було виявлено, що курс «Основи правознавства» у 9-му класі є обов'язковим навчальним предметом, який інтегрує правові знання школярів, набуті у початкових та середніх класах загальноосвітньої школи. Низка проблем у викладанні цього курсу, визначених у ході констатувального етапу педагогічного експерименту, зумовлює проблеми у засвоєні дев'ятикласниками правознавчої інформації, дещо знижує рівень їхніх навчальних досягнень з предмету та рівень навчальної мотивації учнів, впливає на процес формування правової свідомості шкільної молоді.

Зазначені проблеми у викладанні шкільного курсу «Основи правознавства» можуть бути компенсовані через застосування модульного навчання (конструюванням та використанням у процесі навчання правознавства модульної навчальної програми та комплексу дидактичних матеріалів до кожного модуля). Це відкриває можливості для проектування учнями освітнього поступу, визначення власної стратегії і тактики навчання правознавства, забезпечуючи виконання основних вимог особистісно орієнтованого навчання.

Чинні навчальні програми, підручники і посібники зі шкільного курсу «Основи правознавства», рекомендовані МОН України, мають достатні змістові та методичні можливості щодо їхнього використання при конструюванні модульної програми та інших складових модульно-рейтингової технології. Однак, необхідним є внесення змін у методичний апарат підручників щодо організації самоконтролю та формування практичних умінь і навичок учнів, та підсилення їх мотиваційного компоненту.

5. Модульно-рейтингова технологія передбачає побудову методики, що складається з трьох етапів, кожний з яких наповнений конкретним змістом, завданнями та рекомендаціями з використання оптимальних форм і методів діяльності для учителя та учнів. Перехід до наступного етапу забезпечується досягненням цілей попереднього. Такий підхід дозволяє максимально алгоритмізувати діяльність суб'єктів навчального процесу, мобільно вносити до нього корективи, ефективно планувати та організовувати навчальну діяльність.

Методика складається із системи структурованих, логічно завершених блоків навчальної інформації з чітко визначеними дидактичними цілями, відповідними формами організації та методами (активними та інтерактивними) пізнавальної діяльності при систематичному застосуванні різноманітних засобів фронтального контролю та використанні інтегративного принципу формування учнівської оцінки. Досягнення прогнозованого результату забезпечується повною відкритістю інформації про зміст та послідовність вивчення навчального матеріалу, строки та види контролю, вимоги до знань, умінь і навичок учнів за модуль, використанням сумарного принципу формування оцінки з правознавства та можливістю кожного учня мобільно коригувати власний освітній поступ шляхом добору оптимальних навчальних дій.

Навчання правознавства засобами модульно-рейтингової технології забезпечує чітку структуризацію змісту курсу «Основи правознавства», сприяючи системності, глибині та міцності засвоєння знань, підвищенню якості навчальних досягнень дев'ятикласників, дозволяє своєчасно вносити корективи у навчальний поступ кожного учня, стимулює формування у дев'ятикласників навичок самостійної мотивації, самостійного вибору та реалізації навчальної стратегії, самокорекції, самооцінки та саморозвитку.

6. Перевірка експериментальної методики в 16-ти класах шкіл Вінницької, Рівненської, Івано-Франківської та Київської областей засвідчила її переваги над традиційним навчанням у якісних показниках навчальних досягнень і мотивації учнів. Зокрема, навчання в експериментальних класах спричинило ріст показників достатнього і високого рівня навчальних досягнень та падіння показників початкового і середнього рівня навчальних досягнень. Експеримент довів обґрунтованість та дієвість запропонованих методичних умов ефективного застосування модульно-рейтингової педагогічної технології у навчанні правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують методичні підходи до застосування модульно-рейтингової технології у навчанні інших предметів учнів старшої школи, потенціал інших педагогічних технологій у навчанні правознавства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Киричук А.С. Аналіз умов застосування освітніх технологій як фактору підвищення якості освіти / Анжела Станіславівна Киричук // Наукові записки: [Збірник наукових статей] / Міністерство освіти і науки України; Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя / За заг. ред. проф. Є.І. Коваленко. - Ніжин.: Вид.-во НДУ ім. Миколи Гоголя. - 2007. - 197 с. - (серія: Педагогічні та історичні науки). - Вип. 4. - С.86 - 89.

2. Киричук А.С. Модульно-рейтингова педагогічна технологія як стратегічний засіб формування самостійності учнів / Анжела Станіславівна Киричук // Наукові записки: [Збірник наукових праць] / Міністерство освіти і науки України; Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського / Редкол.: М.І. Сетанський (голова) та ін. - Вінниця: ПП «Едельвейс і К». - 2008. - 379 с. - (серія: Педагогіка і психологія). - № 23. - С. 58 - 63.

3. Киричук А.С. Співвідношення глобалізацій них процесів та застосування нових дидактичних технологій в контексті синергетичної освітньої парадигми / Анжела Станіславівна Киричук // Нові технології навчання: [Збірник наукових праць] / Міністерство освіти і науки України, Академія педагогічних наук України; Вінницький соціально-економічний інститут університету «Україна», Вінницька філія Університету сучасних знань, Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання «Комплекс-1» / Редкол.: О.П. Гребельник, Я.Я. Болюбаш, І.А. Шелест та ін. - Київ-Вінниця: ПП «Едельвейс і К». - 2008.- Спец. випуск № 55, частина 2. - С. 159 - 164.

4. Киричук А.С. Ґенеза становлення модульного навчання й аналіз умов його застосування у сучасних умовах / Анжела Станіславівна Киричук // Теорія та методика навчання та виховання [Збірник наукових праць] / Міністерство освіти і науки України; Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди / За ред. член-кор. АПН України А.В. Троцко. - Харків, 2008. - 220 с. - Вип. 22. - С. 92 - 100.

АНОТАЦІЇ

Киричук А.С. Методика застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства учнів 9-го класу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни). - Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячено питанням методики навчання правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи шляхом застосування модульно-рейтингової педагогічної технології. Проведено психолого-педагогічний та методичний аналіз предмета дослідження, теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені методичні умови ефективного застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства учнів 9-го класу, розроблено її нормативні документи та алгоритм упровадження у навчальний процес.

У роботі доведено, що застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства стимулює навчальну мотивацію учнів, формує у них навички самостійного визначення власної навчальної стратегії та її реалізації, розвиває процеси самоорганізації та самооцінювання у дев'ятикласників, адаптує їх до навчання у ВНЗ за кредитно-модульною технологією.

Підсумки дослідження дозволяють констатувати факт росту показників навчальних результатів та навчальної мотивації учнів, що забезпечує якість навчальних досягнень дев'ятикласників.

Ключові слова: модуль, рейтинг, модульно-рейтингова технологія, модульна навчальна програма, індивідуальний баловий показник учня.

Киричук А.С. Методика применения модульно-рейтинговой технологии обучения правоведению учащихся 9-го класса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02. теория и методика обучения (история и обществоведческие дисциплины). Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 2009.

Диссертационное исследование посвящено вопросам методики обучения правоведению учеников 9-го класса общеобразовательной школы путём применения модульно-рейтинговой педагогической технологии.

В результате анализа психолого-педагогической и методической литературы определены особенности исторического развития, а также особенности использования модульно-рейтинговой технологии в образовательных системах разных государств, уточнён и систематизирован понятийно-категориальный аппарат модульно-рейтинговой технологии, дано определение указанной технологии в рамках обучения правоведению в общеобразовательной школе.

В работе дана характеристика психологическим особенностям подросткового и раннего юношеского возраста, которые обуславливают готовность девятиклассников к обучению по модульно-рейтинговой технологии, а также доказано влияние её средств (модульного обучения и рейтинговой системы оценивания) на формирование механизмов самоорганизации и самооценивания у старшеклассников.

На основании анализа содержания и учебно-методического обеспечения современного школьного курса «Основы правоведения», уточнены его цели и задания, что позволило выделить существующие проблемы в его преподавании, наметить пути их решения с помощью внедрения в учебный процесс модульной организации обучения и рейтинговой системы оценивания учебных достижений учащихся.

В результате систематизации методического материала, касающегося исследуемой проблемы, определены методические условия эффективного внедрения в процесс обучения правоведению модульно-рейтинговой технологии, а именно:

· создание и внедрение в учебный процесс соответствующего учебно-методического обеспечения преподавания правоведения на основании принципов модульной организации обучения;

· стимулирование активности учения и самостоятельной деятельности девятиклассников путём использования рейтинговой системы оценивания;

· использование приёмов, учитывающих возрастные и индивидуальные особенности девятиклассников в процессе использования технологии.

Анализ массовой практики обучения правоведению на этапе констатирующего эксперимента подтвердил перечень проблем, которые были определены в ходе теоретического обобщения. Перегруженность учебных программ по правоведению теоретическим материалом, слабая его структуризация приводит к падению уровня учебных достижений девятиклассников в ходе изучения школьного курса «Основы правоведения», а сомнение в объективности процесса оценивания ведёт к низкому уровню учебной мотивации учеников.