Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Автореферат

Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності

13.00.07 - теорія та методика виховання

Гончаренко Юліана Володимирівна

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Дергач Маргарита Альфрітівна,

Запорізький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри психології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Мельничук Сергій Гаврилович,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри початкової освіти та соціальної педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент

Сбітнєва Людмила Миколаївна,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри співів і диригування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни, що відбуваються в соціально-економічній, політичній та культурній сферах України, актуалізують проблему всебічного гармонійного розвитку дитини. У її вирішенні суттєве місце належить питанням, пов'язаним із залученням підростаючого покоління до естетичного досвіду людства, освоєння й використання естетичних цінностей, активної художньо-творчої діяльності. Саме тому важливого значення набуває процес естетичного виховання дітей і молоді.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, у Державній комплексній програмі естетичного виховання зазначається, що саме в системі освіти цілеспрямовано, послідовно й ефективно здійснюється естетичне виховання дитини, яка здатна сприймати, розуміти та використовувати художньо-естетичні цінності в житті та мистецтві. Тож сучасна школа спрямовує свої зусилля на те, щоб забезпечити належним чином процес естетичного виховання учнівської молоді, створити педагогічні умови, які б сприяли підвищенню рівня їхньої естетичної вихованості. Вирішення цих завдань можливе за умов залучення дітей до хореографічної діяльності, у процесі якої відбувається емоційно-почуттєвий, культурно-творчий розвиток особистості.

Серед предметів художньо-естетичного циклу, у процесі вивчення яких здійснюється естетично-творчий розвиток учнів, одне з головних місць належить хореографії. Хореографічне мистецтво здатне задовольнити прагнення особистості до естетичного зростання, поєднати її внутрішній і зовнішній світ, активізувати творчу уяву та емоційні реакції дитини. Хореографія, що спирається на музично організовані, умовні, образно-виразні рухи людського тіла, сприяє формуванню емоційної сфери особистості, втіленню в танцювальних рухах особливостей її характеру, формуванню в неї духовних цінностей.

Естетичне виховання дітей засобами хореографії здійснюється в закладах позашкільної та шкільної освіти. У навчальних закладах, зорієнтованих здебільшого на культурологічне, естетичне навчання і виховання, організація естетичного виховання засобами танцювального мистецтва чітко сформована і систематизована. Заняття хореографією в них здійснюються за провідними методиками вітчизняних і зарубіжних вчених (Т. Баришнікової, А. Ваганової, К. Василенка, А. Гуменюка та ін.), розрахованими на дітей, які мають спеціальні хореографічні та художні здібності. Достатньо розроблені питання методики хореографічної роботи як засобу естетичного виховання дітей у позашкільних освітніх закладах (Г. Березової, Л. Бондаренко, А. Тараканової та ін.).

Поряд з цим у сучасній національній освітній системі спостерігається стійка тенденція впровадження в навчально-виховний процес середніх загальноосвітніх закладів (традиційні загальноосвітні школи, ліцеї, колегіуми, гімназії, навчально-виховні комплекси) уроків хореографії. Хореографія не входить до складу обов'язкових навчальних предметів загальноосвітніх закладів, проте в практиці початкової школи набуває широкого розповсюдження й викладається як додатковий предмет, завдання якого спрямовані на духовний та фізичний розвиток особистості кожної дитини.

Аналіз змісту естетичного виховання на уроках хореографії в початкових класах загальноосвітніх шкіл показав, що цей процес відбувається без належного програмно-цільового та методичного забезпечення, створення відповідних педагогічних умов. У зв'язку з цим виникає низка суперечностей, які потребують вирішення на науковому рівні. До них можна віднести суперечності між: розумінням необхідності естетичного виховання особистості кожної дитини в теорії педагогіки та відсутністю єдиного підходу до використання хореографічної діяльності для забезпечення означеного процесу в шкільній практиці; потенційними можливостями хореографічної діяльності в забезпеченні естетичної вихованості особистості дитини та відсутністю теоретично обґрунтованих педагогічних умов ефективної організації процесу естетичного виховання; використанням у загальноосвітніх школах традиційних форм і методів хореографічної діяльності та потребою застосування ефективних методик, що забезпечують естетичний розвиток і емоційно-творче виявлення особистості дитини.

Результати наукових досліджень у галузі філософії, психології, педагогіки, мистецтвознавства висвітлюють окремі аспекти проблеми естетичного виховання особистості. Так, філософські аспекти естетичного виховання розглянуто в наукових працях В. Баленока, В. Бітаєва, Ю. Борева, О. Волкової, Т. Домбровської, І. Зязюна, В. Іванова, В. Кудіна, М. Ліфшица, В. Лозового та ін. Психологічні основи естетичного виховання розкрили Л. Виготський, В. Клименко, В. Роменець, Б. Теплов, С. Якобсон та ін. Проблема розвитку естетичної культури людини широко висвітлюється в працях зарубіжних і вітчизняних науковців - М. Кагана, А. Комарової, М. Лейзерова, С. Мельничука, Н. Миропольської, В. Передерія, О. Семашка, Г. Шевченко та інших.

У межах нашого дослідження важливими є праці вчених (Г. Арзямової, Г. Баталіної, В. Вульф, Н. Вітковської, Д. Джоли, Н. Калашнікової, Л. Коваль, Є. Квятковського, Б. Лихачова, Н. Мірецької, Б. Неменського, Т. Ротерс, І. Смольянінова, А. Щербо та ін.), присвячені питанням естетичного виховання дітей у системі шкільної освіти.

Особливо значущими для розвитку сучасної педагогічної науки є концепції естетичного виховання І. Зязюна і О. Семашко, М. Опанащука, Л. Масол, зміст яких розкриває функції та принципи організації естетичного виховання особистості дитини в сучасних середніх загальноосвітніх закладах. У вирішенні основних проблем естетичного виховання в зазначених концепціях підкреслюється важливе значення мистецтва, якому належить провідна роль у формуванні системи естетичних цінностей. Володіючи потужними засобами виховання естетично збагаченої, емоційно-творчої особистості та формування її моральних якостей і психічних процесів, мистецтво сприяє вдосконаленню внутрішнього світу дитини.

Процес естетичного виховання школярів шляхом залучення до мистецтва досліджували видатні педагоги минулого: А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. У наукових дослідженнях сучасних вчених (В. Бутенка, О. Комаровської, Н. Миропольської, О. Олексюк, О. Сапожнік, Л. Сбітнєвої, Т. Турчин, Г. Шевченко) підкреслюється важлива роль мистецтва в естетичному розвитку особистості дитини. Упровадженню предметів художньо-естетичного циклу в навчально-виховний процес сучасної школи значна увага приділяється в роботах М. Дергач, П. Коваля, О. Щолокової та ін.

На актуальності естетичного виховання молодших школярів засобами танцювального мистецтва наголошували Л. Богатикова, М. Боголюбська, В. Верховинець, О. Конорова, Б. Мануйлів та ін. Важливість розвитку внутрішнього світу учнів початкових класів засобами танцю доводиться в працях Г. Ільїної, С. Руднєвої, Є. Фіша та ін. Проблема формування творчої сфери дитини засобами хореографії та ритміки розглянута в наукових працях Н. Георгян, О. Горшкової, Ю. Ушакової, Т. Чурпіти. Питання сучасної теорії хореографічного виховання висвітлені в роботах О. Мартиненко, Т. Морозовської, О. Таранцевої, В. Нілова та ін.

Ураховуючи незаперечну цінність існуючих здобутків вчених, зазначимо, що проблема естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності ще не знайшла достатнього висвітлення в науковій літературі та педагогічній практиці. У зв'язку з цим виникає необхідність подальшого вивчення естетично-виховних можливостей хореографічної діяльності, визначення її сутності, виявлення компонентів естетичної вихованості в процесі хореографічної діяльності, а також теоретичного обґрунтування педагогічних умов та розробки методичних рекомендацій щодо успішного вирішення проблеми естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Актуальність проблеми, її недостатнє вивчення й висвітлення в науково-педагогічній літературі, необхідність теоретичного обґрунтування, розробки методичних рекомендацій щодо успішного вирішення окреслених питань на практиці зумовили вибір теми нашого дослідження - „Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної програми Державного вищого навчального закладу „Запорізький національний університет” „Психолого-педагогічне забезпечення підготовки фахівців для впровадження освітніх інновацій” (№0106U012657). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Державного вищого навчального закладу „Запорізький національний університет” (протокол №8 від 25.04.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №9 від 29.11.2005 р.)

Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1) дослідити та визначити історичні й теоретичні засади естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності;

2) визначити сутність хореографічної діяльності в системі естетичного виховання молодших школярів;

3) проаналізувати стан естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах;

4) виявити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективної організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності;

5) розробити методичні рекомендації щодо ефективної організації естетичного виховання учнів молодших класів у процесі хореографічної діяльності.

Об'єктом дослідження є естетичне виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про всебічний та гармонійний розвиток особистості, пріоритетність естетичних, моральних, соціально цінних якостей особистості; теоретичні положення про формування творчої, емоційно-почуттєвої сфери особистості. Дослідження проводилося з урахуванням Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національної доктрини розвитку освіти України, Концепції національного виховання, Державної комплексної програми естетичного виховання, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Теоретичною основою дослідження є фундаментальні праці вчених у галузі філософії (В. Бітаєв, І. Зязюн, В. Липський), естетики та культурології (В. Баленок, Л. Левчук, В. Лозовий, О. Семашко), психології особистості та мистецтва (Г. Балл, І. Бех, Л. Виготський, С. Максименко), теорії і методики художньо-естетичної освіти і виховання (В. Бутенко, Л. Масол, С. Мельничук, Н. Миропольська, Г. Шевченко), методики організації хореографічної діяльності школярів (Л. Бондаренко, О. Конорова, О. Мартиненко, А. Тараканова) та естетичного виховання засобами хореографії (М. Боголюбська, В. Верховинець, Б. Мануйлів).

Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів: теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури, узагальнення програм естетичного виховання та освіти школярів, моделювання педагогічних умов естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності для визначення теоретико-методологічних засад дослідження; емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ю, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду організації хореографічної діяльності, що виявляють вплив хореографічної діяльності на естетичне виховання молодших школярів у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах; констатувальний і формувальний експеримент з метою вивчення і перевірки ефективності організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності; статистичні - статистична обробка дослідно-експериментальних даних для визначення динаміки рівня естетичного розвитку молодших школярів.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі початкових класів середніх загальноосвітніх закладів м. Запоріжжя та м. Києва: Запорізький класичний ліцей, Запорізький навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів №66 Запорізької міської ради Запорізької області, середня загальноосвітня школа №235 ім. В.М. Чорновола м. Києва. В експерименті брали участь 525 учнів початкових класів, 142 вчителі та 317 батьків.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше визначено поняття „хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів”, обґрунтовано педагогічні умови естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності; набуло подальшого розвитку положення про вплив хореографічної діяльності на формування найважливіших складових естетичного розвитку молодших школярів; удосконалено методику діагностики та критерії оцінювання ефективності естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розкрито сутність і місце хореографічної діяльності в естетичному вихованні учнів початкової школи; визначено зміст, форми та методи естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності; теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективної організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності. естетичний виховання школяр

Практичне значення дослідження полягає в тому, що визначено критерії та показники, необхідні для діагностики стану естетичної вихованості молодших школярів у процесі хореографічної діяльності; апробовано педагогічні умови ефективної організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності, запропоновано нові форми та методи хореографічної діяльності, які сприяють естетичному вихованню молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Результати дослідження можуть бути використані вчителями хореографії середніх загальноосвітніх шкіл, керівниками гуртків, студій, колективів позашкільних закладів освіти, а також викладачами вищої школи у підготовці вчителів хореографії з метою ефективної організації естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка №06/1754 від 02.10.2007 р.), Запорізького класичного ліцею (довідка №75 від 03.10.2007 р.), Запорізького навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів №66 Запорізької міської ради Запорізької області (довідка №70 від 02.10.2007 р.), середньої загальноосвітньої школи №235 ім. В.М. Чорновола м. Києва (довідка №86 від 26.03.2008 р.), Центру дозвілля дітей та юнацтва Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (довідка №10 від 01.10.2007 р.).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Модернізація мистецької освіти у контексті євроінтеграції” (Одеса, 2006), „Моніторинг якості професійної підготовки фахівців педагогічної освіти” (Луганськ, 2007); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Освіта і культура України: перспективи розвитку” (Київ, 2004), „Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2005), „Українська культура: питання історії, теорії, методики” (Херсон, 2005), „Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України” (Ялта, 2006), „Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи” (Мелітополь, 2006), „Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології)” (Кривий Ріг, 2006); XIV Міжвузівській науковій конференції молодих учених „Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2006); звітних науково-практичних конференціях та засіданнях кафедри педагогіки і психології Запорізького національного університету (2005-2007), кафедри музичного виховання і хореографії Мелітопольського державного педагогічного університету (2007).

Публікації. Результати дисертаційної роботи, основні положення, висновки та рекомендації за темою дослідження відображено в 12 одноосібних наукових та науково-методичних працях: 1 методичні рекомендації, 8 статей у фахових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України, 1 стаття в збірнику наукових праць з педагогіки, 2 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (334 найменування) та 16 додатків на 127 сторінках. Робота містить 14 таблиць та 3 рисунки. Загальний обсяг роботи - 354 сторінки, обсяг основного тексту роботи - 199 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, методологічну й теоретичну основу, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів науково-педагогічного пошуку, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації й структуру дисертації.

У першому розділі „Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності як педагогічна проблема” визначено естетично-виховні можливості хореографічної діяльності, виділено найбільш характерні вектори осмислення вченими проблеми естетичного виховання особистості, розкрито сутність хореографічної діяльності, її місце в естетичному вихованні молодших школярів, визначено компоненти естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

У результаті історичного та теоретичного аналізу проблеми було виявлено, що в ході цивілізаційних перетворень змінювався естетично-виховний статус хореографічної діяльності, який детермінувався роллю й місцем танцю в системі державності, освіти та в культурі країн Західної Європи. З глибокої давнини і до кінця ХІХ ст. в культурному житті суспільства на державному рівні хореографічна діяльність розглядалася як засіб:

- естетично-духовного та естетично-фізичного розвитку людини (період Античності);

- невербальної комунікації (епоха раннього Середньовіччя);

- етико-естетичного розвитку дітей заможних родин (період пізнього Середньовіччя);

- естетичної розваги (епоха Відродження);

- естетичного розвитку дітей аристократії (період Просвітництва);

- естетично-духовного розвитку осіб середнього і вищого прошарку суспільства (ХІХ ст.).

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. проблема естетичного виховання дітей шляхом занять хореографією розвивалася в педагогічних та мистецьких теоріях і системах: теорія залежності руху людини від її емоційного стану (Ф. Дельсарт, А. Дункан), система ритмічного виховання (Е. Жак-Далькроз, Н. Александрова, М. Румер), теорія естетичного розвитку дошкільників і молодших школярів засобами українських танців, хороводів, ігор (С. Русова, В. Верховинець). Головним аксіологічним положенням вказаних теорій естетичного виховання особистості дитини в процесі хореографічної діяльності є емоційно-почуттєвий, духовно-творчий, художньо-культурний розвиток особистості кожної дитини, незалежно від наявності в неї хореографічних здібностей.

У період 30-х - початку 70-х рр. ХХ ст. з метою підвищення естетико-ідеологічного впливу на особистість дитини було збільшено кількість позашкільних культурно-освітніх установ, у яких викладалися предмети мистецького циклу, зокрема хореографія. У 70-80-х роках ХХ століття в радянській освітній системі відбулися зміни, що сприяли педагогічним пошукам ефективних моделей естетичного виховання підростаючого покоління. Це виявилося в появі авторських експериментальних шкіл, де хореографія вводилася до навчально-виховного плану роботи школи і була обов'язковою дисципліною для учнів І-ІV класів. У цей період естетичне виховання спрямовувалося на формування художніх інтересів, смаків, молодших школярів, розвиток їхньої естетичної культури.

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття значно активізувалася увага науковців до естетично-виховних можливостей хореографічного мистецтва, визначення його ролі в житті дитини, пошуків шляхів цілеспрямованого систематичного художньо-естетичного впливу на школярів.

Осмислення історії розвитку хореографії як засобу виховання, аналіз змісту, форм і методів хореографічної роботи з дітьми дозволили сформулювати поняття „хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів”. Хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів - це процес, в основі якого знаходиться активність дитини, спрямована на інтерпретацію і створення танцювальних рухів, комбінацій, етюдів, композицій, через які виявляється і розвивається емоційно-почуттєва, психофізична, когнітивна та креативна сфери дитини. Сутністю хореографічної діяльності в системі естетичного виховання молодших школярів є танцювально-рухова активність. У процесі такої діяльності дітьми опановуються, відтворюються, інтерпретуються та створюються різноманітні за видами й жанрами танцювальні твори, формується система знань, розвиваються емоції, почуття, творче мислення, накопичуються вміння й навички, удосконалюється фізична краса дитини тощо.

Теоретичний аналіз концепцій естетичного виховання провідних учених другої половини ХХ - початку ХХІ століття, переосмислення організації хореографічної діяльності крізь призму сучасних концепцій естетичного виховання особистості дозволили зазначити, що інноваційність, винахідливість мислення учнів, сформовані знання, емоції та почуття виступають важливими показниками рівня їхньої естетичної вихованості. З огляду на це нами виділено компоненти естетичного виховання: когнітивний, мотиваційний, психофізичний, емоційно-почуттєвий, активно-творчий. Зміст когнітивного компонента формують знання з основ класичного, народно-сценічного, бального, сучасного танців; мотиваційного - зацікавленість учнів хореографічною діяльністю; психофізичного - взаємозв'язок між внутрішнім і зовнішнім станом особистості та вміння передавати свій внутрішній стан у відповідних рухах; емоційно-почуттєвого - емоційна насиченість внутрішніх потреб та емоційне оцінювання зовнішнього та внутрішнього світу дитини, формування емоційно-ціннісної шкали сприйняття оточуючої дійсності; активно-творчого - самовияв та самореалізація в процесі танцювальної творчості.

У другому розділі „Особливості та стан естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності” досліджено теоретичні положення організації та сучасний стан хореографічної діяльності, у процесі якої відбувається естетичне виховання молодших школярів, розроблено показники та критерії сформованості компонентів естетичного виховання, а також виявлено рівні естетичної вихованості молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Аналіз змісту хореографічної діяльності дозволив визначити форми та методи, на основі яких здійснюється естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку в загальноосвітніх школах.

Встановлено, що естетичне виховання школярів у процесі хореографічної діяльності реалізується в таких формах: урок в загальноосвітніх школах; гурткові позакласні заняття в загальноосвітніх школах; урок і заняття в студіях та гуртках закладів позашкільної освіти. Зміст хореографічної діяльності в закладах шкільної та позашкільної освіти наповнений елементами класичного, народно-сценічного, бального та сучасного танцю. Методи викладання хореографії розраховані на дітей, які мають спеціальні хореографічні й художні здібності, та спрямовані на оволодіння учнями знаннями, вміннями й навичками професійного танцювального мистецтва, виховання в дітей любові до класичного, бального, народного та сучасного танцю, розуміння ними художніх прийомів професійної хореографії.

У результаті дослідження визначено, що в сучасній освітній системі хореографічна діяльність не входить до складу обов'язкових шкільних предметів середніх загальноосвітніх закладів. Проте в практиці початкової школи вона викладається як додаткова дисципліна, якій відводиться естетично-виховна функція.

Аналіз шкільної документації початкової ланки освіти показав, що в програмних матеріалах з хореографії ідея естетичного виховання учнів не є основною. Урок хореографії, що впроваджується в окремих загальноосвітніх навчальних закладах, розрахований на всіх дітей початкової школи. Однак його структура, зміст, методи навчання є ідентичними уроку в студіях і гуртках шкільних та позашкільних закладів освіти, в яких основна мета хореографічної роботи спрямована не стільки на виховання гармонійної естетично розвиненої особистості дитини, скільки на естетичне виконання дітьми танцювальних композицій.

Отже, у процесі дослідження виявлена певна неузгодженість між завданнями сучасної школи, які спрямовані на забезпечення ефективності естетичного виховання молодших школярів, та існуючою організацією й методичним забезпеченням хореографічної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах.

У ході дослідження вивчалося ставлення батьків молодших школярів (317 осіб) до естетичного виховання їхніх дітей у процесі хореографічної діяльності. Виховні можливості хореографії респонденти визначили таким чином: як засіб формування естетичного смаку, відчуття прекрасного 36,7%; загального розвитку учнів, здатності володіти емоціями, тілом - 27,2%; фізичного розвитку дитини 30,6%; засвоєння національних традицій 5,2%.

На основі виділених у першому розділі компонентів естетичного виховання були визначені показники та критерії діагностики стану естетичної вихованості молодших школярів у процесі хореографічної діяльності. Показники компонентів естетичного виховання визначені таким чином: когнітивний рівень наявних знань з основ класичного, народно-сценічного, бального, сучасного танців, елементарної музичної грамотності; мотиваційний - ступінь зацікавленості учнів хореографічною діяльністю; емоційно-почуттєвий якість пластичного відтворення художніх образів та передача дитиною в рухах характеру й настрою музики, оцінювання власного емоційного стану; психофізичний - якість передавання емоційних станів, відчуттів, думок шляхом створення рухових вправ і етюдів; активно-творчий рівень художньо-образної виразності, різноманітність рухів у процесі створення імпровізаційного танцювального твору, відтворення асоціативних вправ.

За результатами констатувального експерименту визначено рівні естетичної вихованості учнів І-ІV класів у процесі хореографічної діяльності та встановлено такі рівні. За когнітивним компонентом низький рівень вихованості виявили 15,8% учнів, достатній - 57,5%, середній 17,4%, високий - лише 9,1%. Отримані дані вказують на те, що значна частина учнів початкових класів має недостатньо глибокі знання лексичної мови танцювального мистецтва та музичної грамоти, а також недостатньо розвинені практичні танцювальні навички. Більшість молодших школярів не орієнтуються в характерних особливостях народного, стилях сучасного танців, не виявили обізнаності з термінологією класичного, народного і бального танців. Показники рівнів розвиненості емоційно-почуттєвого та психофізичного компонентів визначилися таким чином: низький - 17,6%, достатній 39,1%, середній 23%, високий 20,2%. Отримані результати показали відсутність у дітей адекватного вираження в танцювальних рухах емоцій і почуттів. Молодші школярі здебільшого відчували труднощі при вираженні емоцій у рухових вправах, деякі з них не розуміли і не вміли відобразити внутрішній стан у тілесних проявах. В активно-творчому компоненті були засвідчені такі показники: низький рівень 40,4% учнів, достатній 37,9%, середній - 14,8%, високий 6,8%. Ці дані вказують на те, що учні мають слаборозвинені імпровізаційні вміння. Деякі зі школярів початкової школи взагалі відмовлялися від виконання танцювально-творчих завдань, аргументуючи це невмінням імпровізувати та психологічним дискомфортом, що виникає при публічній демонстрації власних танцювальних можливостей. Показники рівнів розвиненості мотиваційного компоненту виявилися так: низький - 15,4%, достатній - 27,2%, середній 33,3%, високий - 24%. Отримані дані свідчать, що не у всіх учнів початкових класів сформована мотивація до хореографічної діяльності. Це виявлялося в тому, що діти не серйозно ставилися до навчальних завдань, виявляючи свій антагонізм до занять. Вважаємо, це пов'язано з методами та формами роботи, які не завжди сприяють бажанню молодших школярів займатися хореографією і не стимулюють їхнє прагнення на досягнення успіху в хореографічній діяльності.

Тож у досліджуваних не виявлено високих показників за жодним з визначених компонентів. Водночас, більшість учнів має достатній рівень розвиненості емоційно-почуттєвого, психофізичного та когнітивного компонентів, середній рівень розвиненості мотиваційного та низький - активно-творчого компонентів. Такий рівень естетичної розвиненості учнів початкових класів є підґрунтям подальшого естетичного виховання в процесі їхньої хореографічної діяльності за умов створення відповідного педагогічного забезпечення.

У третьому розділі „Педагогічні умови ефективної організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності” обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють ефективній організації естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності, висвітлено зміст, хід та результати формувального експерименту.

У роботі зазначено, що для сучасної системи естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності важливим є впровадження в структуру уроків з хореографії оновленого змісту, принципів, форм і методів, які сприяють естетичному вихованню дітей початкової школи.

У дисертації виділено такі педагогічні умови естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності: здійснення естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності на гуманістичних засадах; формування у молодших школярів естетичного відношення до хореографічної діяльності та мотивації до естетичного втілення тілесних проявів; спрямування змісту хореографічної діяльності на формування найважливіших складових естетичного розвитку молодших школярів; упровадження в зміст хореографічної діяльності форм естетично-виховної роботи, спрямованих на реалізацію психофізичних станів молодших школярів; використання методів стимулювання імпровізаційної активності учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності.

З метою здійснення естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності на гуманістичних засадах визнано доцільним розбудовувати навчально-виховний процес з урахуванням основних положень особистісно-зорієнтованого виховання школярів: індивідуальних, фізичних, психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку. Цей процес забезпечується вивченням елементів та вправ, посильних для кожного школяра, участю кожного учня в танцювальних постановках, створенням ним власного творчого продукту та демонстрації його в хореографічній постановці, що сприятиме розвитку індивідуальних якостей кожної дитини, її самобутності та неповторності. Важливим у реалізації гуманістичного підходу в процесі естетичного виховання є забезпечення особистісного розвитку кожної дитини, який залежить від апріорного визнання талановитості всіх дітей, налагодження в колективі учнів молодших класів гармонійних, щирих, правдивих, взаємодовірливих стосунків. Для цього необхідно заохочувати до танцювально-постановочної роботи всіх учнів без винятку, незважаючи на їхні танцювально-технічні та артистичні здібності, що сприятиме усвідомленню школярами власної значущості, підвищенню їхньої гідності та творчої активності.

Серед педагогічних умов заслуговує на увагу формування в учнів початкових класів естетичного відношення до хореографічної діяльності та мотивації школярів до естетичного втілення тілесних проявів. З цією метою пропонується таке: наповнювати зміст уроків хореографії рухами, комбінаціями, композиціями відповідно до художніх інтересів учнів та тенденцій розвитку сучасного танцювального мистецтва; враховувати вікові особливості дітей при впровадженні сюжетних ігор; застосовувати аудіовізуальні та технічні засоби навчання; використовувати позакласні форми спілкування (творчі зустрічі, відвідування концертів, вистав тощо); проводити спільні перегляди танцювальних відеоматеріалів і ознайомлювати учнів із творчістю видатних митців-хореографів. Використання означених форм роботи сформує в учнів початкових класів здатність отримувати естетичну насолоду від хореографічної діяльності, сприятиме розвитку їхньої самодостатність, яка є однією із складових соціалізації учнів та виступає фактором їхньої творчої активності, стимулюватиме дітей до більш продуктивної праці. Такі зміни призведуть до вдосконалення та естетичної насиченості рухів дітей, накопичення ними художньо-танцювальних вражень, осмислення власних хореографічних можливостей.

Як одну з важливих умов естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографії визначено спрямування змісту хореографічної діяльності на формування найважливіших складових естетичного розвитку молодших школярів: емоційно-почуттєвої, когнітивної та креативної сфер. Основою емоційно-почуттєвої сфери дітей є розвинені психофізичні якості, внутрішній світ, вміння передавати різні емоційні стани та оцінювати художньо-творчі прояви. Сформованість когнітивної сфери безпосередньо впливає на естетичне виховання молодших школярів, тому головний акцент у роботі з дітьми робиться на оволодіння ними знаннями з основних видів танцювального мистецтва. Креативна сфера учнів початкових класів формується в ході реалізації на уроках хореографії завдань на розвиток музично-ритмічних навичок, оволодіння мовою рухів, їхнє виразне виконання, образне перевтілення, ознайомлення з окремими прийомами композиції танцю тощо. Формувальний експеримент показав, що рівень розвиненості означених сфер естетичного виховання учнів початкової школи значно підвищується, якщо на уроках хореографії використовуються такі методичні прийоми, як асоціативно-ігрові вправи, танцювально-ігрові комбінації та етюди, імпровізаційні етюди, нестандартні уроки (урок-гра, урок-казка, урок-подорож, урок-концерт тощо).

На підвищення рівня естетичної вихованості молодших школярів безпосередньо впливає впровадження в зміст хореографічної діяльності форм естетично-виховної роботи, спрямованих на реалізацію психофізичних станів молодших школярів. Активізація психофізичних проявів, формування зв'язків між внутрішнім станом і фізичними рухами дитини відбувається через пластичні, музично-ритмічні, імітаційно-ігрові вправи та сюжетно-рольові ігри. Пластичні і музично-ритмічні вправи характеризуються технічно простими побутовими рухами, у яких кожний жест, поза, елемент та міміка дитини відтворюють її внутрішній стан. Такі рухи, змістовно наповнені думками, емоціями, почуттями, сприяють активізації зв'язків між внутрішніми та фізичними проявами учнів початкових класів. Особливістю імітаційно-ігрових вправ є програмність, яка закладена в їхньому змісті і спонукає учнів до пошуку типових рухів. У ході виконання таких вправ у дітей формується естетичне творче мислення, виховуються емоції та почуття, розвивається психофізична сфера. У сюжетно-рольовій хореографічній грі розгортання сюжету, розвиток змістовної лінії та відтворення образів детермінуються специфікою танцювальної мови, завдяки чому утворюються певні зв'язки між внутрішнім станом та руховими діями дитини. За допомогою таких зв'язків у школярів початкових класів формується творчий потенціал.

До педагогічних умов ефективної організації естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності віднесено використання методів стимулювання імпровізаційної активності учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності: метод дидактичної гри, методи ритмічної, пластичної та колективної імпровізації. Ця педагогічна умова є важливою з огляду на те, що застосування в художньо-творчій роботі молодших школярів означених методів сприяє розвитку в них художнього мислення, емоцій та почуттів, формуванню в них естетичного смаку, естетичної культури, естетичних цінностей, а також самостійної, оригінальної, творчої думки, жвавої уваги, вихованню наполегливості, винахідливості, прагнення до самовираження.

Програма дослідження включала проведення формувального експерименту, у ході якого перевірялася ефективність запропонованих педагогічних умов. У експериментальній роботі брали участь 250 школярів І-ІV класів. Формувальний експеримент проводився в три етапи: підготовчий, основний, підсумковий. На підготовчому етапі визначалися зміст хореографічної діяльності, її форми і методи, що забезпечували естетичне виховання молодших школярів, розроблялася програма експерименту. Основний етап пов'язувався з реалізацією на практиці та перевіркою педагогічних умов естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності. Педагогічні дії передбачали упровадження в структуру навчально-виховного процесу з хореографії оновленого змісту, форм і методів, які сприяли естетичному вихованню дітей початкової школи в процесі хореографічної діяльності. На підсумковому етапі дослідження на основі збору, статистичної обробки, аналізу результатів формувального експерименту здійснювалося порівняння даних, отриманих у контрольній та експериментальній групах, визначалася динаміка процесу естетичного виховання молодших школярів, що відбувалася внаслідок впровадження педагогічних умов естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності на уроках хореографії в початковій школі.

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що зростання рівнів сформованості компонентів естетичного виховання молодших школярів у ході хореографічної діяльності відбувалося поступово. Оцінки, що отримували досліджувані в ході підсумкового етапу формувального експерименту, розглядалися як кількісний вимір якісного вираження сформованості компонентів естетичного виховання учнів початкових класів в процесі хореографічної діяльності.

Обчислення відносних частот розподілу оцінок за рівнями наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця розподілу частот оцінок високого та низького рівнів за компонентами естетичного виховання молодших школярів в ЕГ і КГ

У якісному вимірі це відобразилося так: в учнів початкових класів експериментальної групи підвищився інтерес до уроків хореографії, виявилися глибокі теоретичні знання танцювальної лексики, розвилися координація, легкість та пластичність рухів, почуття темпо-ритму, збільшилася швидкість реакції під час виконання індивідуальних і колективних завдань. В учнів підвищилася здатність емоційно передавати танцювальні образи та насичувати хореографічні композиції естетично забарвленими рухами, оцінювати естетично-емоційне виконання власних танцювальних рухів, створювати цікаві, змістовно наповнені колективні композиції, яскраво, образно виконувати асоціативні танцювальні рухи.

Результати формувального експерименту засвідчили суттєві переваги показників експериментальної групи над контрольною і дозволили зробити висновок про ефективність запропонованих педагогічних умов естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

У висновках викладено результати проведеного дослідження проблеми естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності.

1. У дисертації підкреслено, що естетичне виховання молодших школярів є актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії та практики, для реалізації якої в навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів активно впроваджуються предмети художньо-естетичного циклу. В початкових класах окремих загальноосвітніх шкіл естетичне виховання учнів здійснюється у процесі хореографічної діяльності.

2. Теоретичний пошук дозволив констатувати, що естетично-виховний статус хореографічної діяльності детермінувався роллю й місцем танцю в системах державності, освіти і культури.

У дисертації визначено історичні засади та теоретичне підґрунтя естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності. Встановлено, що хореографічна діяльність дітей у межах естетичного виховання застосовувалася як засіб розвитку естетичної і фізичної культури, емоційності дітей, їхніх почуттів, естетичного сприйняття національної специфіки мистецтва танцю, а також для задоволення художньо-творчих потреб дитини.

3. Визначено, що сутністю хореографічної діяльності в системі естетичного виховання молодших школярів є танцювально-рухова активність дітей, спрямована на опанування, відтворення, інтерпретацію та створення різноманітних за видами і жанрами танцювальних творів. У процесі виконання таких творів в учнів формуються знання, емоції та почуття, розвивається творче мислення, накопичуються вміння, навички естетичного вираження почуттів і думок, виховується фізична краса та здатність до створення нових унікальних хореографічних проявів.

У ході аналізу концепцій естетичного виховання було визначено сутність, структуру і зміст естетичного виховання, що дозволило виділити компоненти естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності: когнітивний, мотиваційний, психофізичний, емоційно-почуттєвий, активно-творчий; виявити показники та критерії сформованості компонентів естетичного виховання.

4. У ході дослідження проведено діагностику ефективності естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності за допомогою спеціально відібраних методів. Матеріали констатувального експерименту дозволили визначити роль хореографічної діяльності в естетичному вихованні учнів початкової школи, дослідити рівні розвиненості компонентів естетичного виховання молодших школярів. Зазначено, що значна частина учнів початкових класів має низький рівень розвиненості компонентів естетичного виховання. Результати аналізу стану естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах підтвердили існування проблемних питань, пов'язаних з відсутністю в системі шкільної освіти теоретичного та методичного забезпечення процесу естетичного виховання молодших школярів в ході хореографічної діяльності.

5. У процесі дослідження було обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності: здійснення естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності на гуманістичних засадах; формування в учнів початкових класів естетичного відношення до хореографічної діяльності та мотивації на естетичне втілення тілесних проявів; спрямування змісту хореографічної діяльності на формування найважливіших складових естетичної вихованості молодших школярів; упровадження в зміст хореографічної діяльності форм естетично-виховної роботи, спрямованих на реалізацію психофізичних станів молодших школярів; використання методів стимулювання імпровізаційної активності учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності.

6. Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов, необхідних для послідовного і цілеспрямованого вирішення проблем естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності; укладено методичні рекомендації щодо ефективної організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності; зібрано аудіовізуальні матеріали підготовки і проведення експериментальної роботи.

7. Формувальний експеримент повністю підтвердив позитивну динаміку естетичної вихованості молодших школярів у процесі хореографічної діяльності внаслідок впровадження педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Отримані в процесі дослідження результати дають підстави вважати, що визначені завдання реалізовано, мету роботи досягнуто. Але дослідження не вичерпує всіх зазначених проблем і передбачає подальшу роботу в напрямі розробки методичного забезпечення естетичного виховання молодших школярів у ході хореографічної діяльності, її змістовного та програмного наповнення, впровадження в хореографічну діяльність учнів початкових класів елементів театрального, вокального, літературного мистецтв з метою посилення впливу на естетичну свідомість та вихованість молодших школярів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Гончаренко Ю. В. Особливості естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності: Методичні рекомендації / Ю. В. Гончаренко. - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2008. - 30 с.

2. Гончаренко Ю. В. Творча та педагогічна спадщина А. Дункан у сучасній системі хореографічного виховання школярів / Ю. В. Гончаренко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. - Київ: Інститут проблем виховання АПН України, 2005. - Вип. 8. - Кн. 2. - С. 346-349.

3. Гончаренко Ю. В. Концепція ритмічного виховання Е. Жака-Далькроза в контексті хореографічної діяльності школярів / Ю. В. Гончаренко // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - Вип. 41. - С. 146-151.

4. Гончаренко Ю. В. Моніторинг процесу викладання хореографії у системі загальноосвітніх закладів України / Ю. В. Гончаренко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія: зб. статей. - Ялта: РВВ КГУ, 2006. - Вип. 11. - Ч. 1. - С. 129-137.

5. Гончаренко Ю. В. Аналіз концепцій хореографічної діяльності школярів у науково-педагогічній спадщині педагогів-хореографів радянського періоду / Ю. В. Гончаренко // Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. статей. Педагогічні науки / Гол. ред Л. І. Міщик. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. - 2006. - №1. - С. 53-61.

6. Гончаренко Ю. В. До питання формування педагогічних ідей щодо естетико-виховних можливостей хореографічної діяльності / Ю. В. Гончаренко // Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. статей. Педагогічні науки / Гол. ред Л. І. Міщик. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. - 2006. - №2. - С. 42-50.

7. Гончаренко Ю. В. Діагностика стану естетичного розвитку молодших школярів в процесі хореографічної діяльності / Ю. В. Гончаренко // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць - Спеціальний випуск: Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) / Гол. ред. В. К. Буряк та ін. - Кривий Ріг: КДПУ, 2006.- № 16. - Ч. 1. - С. 122-134.

8. Гончаренко Ю. В. Теоретичні аспекти підготовки викладачів хореографії до роботи в умовах загальноосвітньої школи / Ю. В. Гончаренко // Вісн. Луган. нац пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка - Луганськ: ЛНПУ „Альма-матер”. - 2007. - № 3 (120) лютий: сер.: Педагогічні науки. - С. 32-37.

9. Гончаренко Ю. В. Результати перевірки ефективної організації естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності / Ю. В. Гончаренко // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: зб. наук. праць. - Луганськ: ЛДІКіМ, 2008. - №9. - С. 88-95.

10. Гончаренко Ю. В. Хореографічне виховання школярів: реалії сьогодення / Ю. В. Гончаренко // Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. статей. Педагогічні науки / Гол. ред Л. І. Міщик. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. - 2005 - №2. - С. 39-43.

11. Гончаренко Ю. В. До питання організації хореографічного виховання в системі загальноосвітнього навчання / Ю. В. Гончаренко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук. конф. молодих учених, 20-22 квітня 2005 р.: тези доп. - Х.: ХДАК, 2005. - С. 83-84.

12. Гончаренко Ю. В. Хореографічна діяльність як засіб формування гуманістично-зорієнтованої людини / Ю. В. Гончаренко // Наука і вища освіта: ХІV міжвуз. студ. наук. конф., 11-18 травня 2006 р.: тези доп.: Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2006. - Ч. 2. - С. 115-116.

Гончаренко Ю. В. Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності. - Рукопис.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній педагогічній проблемі - естетичному вихованню учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності. На основі аналізу наукової літератури визначено естетично-виховні можливості хореографічної діяльності, розроблено поняття „хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів”, проаналізовано сутність і місце хореографічної діяльності в естетичному вихованні учнів початкових класів.