Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Б.Д. ГРІНЧЕНКА

УДК 373.57.048 (042.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічне проектування навчально-виховного процесу в системі доуніверситетської підготовки слухачів

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

БОГОСЛАВЕЦЬ Любов Петрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному авіаційному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Булгакова Наталія Борисівна,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри педагогіки та

психології професійної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Козлакова Галина Олексіївна,

Інститут вищої освіти АПН України,

головний науковий співробітник відділу теорії та

методології природничої й інженерної освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент

Коновальчук Іван Іванович,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка, завідувач кафедри

дошкільного виховання і педагогічних інновацій.

Захист відбудеться «17» грудня 2009 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.133.01 в Київському міському педагогічному університеті імені Б.Д. Грінченка за адресою: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 18/2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імені Бориса Грінченка за адресою: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 13/б .

Автореферат розісланий «17» листопада 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради М. В. Сорока

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена соціально-економічними потребами реформування освітньої системи України в європейському контексті; посиленням вимог до якісної підготовки фахівців, яка, серед іншого, передбачає ранню профілізацію навчання.

В умовах стрімкого розвитку сучасних освітніх технологій реформування системи освіти України потребує створення загальноосвітніх професійно зорієнтованих навчальних закладів нового типу. Це обумовлює актуальність створення гнучкої цілісної системи доуніверситетської підготовки, яка спроможна вирішити комплекс освітніх, організаційних, педагогічних, профорієнтаційних, методичних та інших завдань. У контексті підготовки майбутніх студентів конкретизуються вимоги до змісту доуніверситетської підготовки. Введення інноваційних технологій у систему цієї підготовки спрямоване на її вдосконалення та підвищення якісного рівня слухача - майбутнього фахівця нової формації з науковим світоглядом, високою духовністю, гуманістичними особистісними якостями, глибокими і гнучкими знаннями, професійними навичками і вміннями. В сучасних умовах мета доуніверситетського етапу навчання - це не тільки ефективна предметна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання знань, за результатами якого здійснюється вступ до ВНЗ, та подальше успішне навчання в університеті, а й розвиток особистісних якостей учнівської молоді. Поставлена мета може бути досягнута за умови використання педагогічного проектування, прогнозування та управління навчально-виховним процесом, що передбачає цілеспрямоване комплексне формування системи базових знань та умінь і розвитку особистості слухача доуніверситетської підготовки. На сьогодні також залишається актуальною проблема адаптації слухача на етапі переходу від навчання у середній школі до професійного навчання у вищій школі. Вирішення цієї проблеми сприятиме наступності між загальноосвітніми та вищими навчальними закладами.

Проблемі доуніверситетської підготовки майбутніх студентів приділяли увагу вітчизняні та зарубіжні вчені. Цінними для нашого дослідження є роботи науковців, в яких висвітлювалися концепції професійної підготовки фахівців ( В.П. Андрущенко, В.І. Бобрицька, Л.М. Ващенко, І.А. Зязюн, Е.В. Лузік, Т.І. Люріна, С.М. Мартиненко, Н.Г.Ничкало, В.О. Огнев'юк, Л.Л. Хоружа); теорія навчальної діяльності (В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, А. К. Маркова); теорія моніторингу освіти (Г.В. Єльнікова, І. В. Родигіна, Ю.А. Романенко), а також доробки педагогів та психологів з питань особистісного підходу до навчання (І. Д. Бех, В. І. Ковальов, В. А. Козаков, В. О. Моляко, О.П. Сергєєнкова). Теоретичні основи змісту, методів, форм навчання та виховання майбутніх фахівців широко представлені в цілій низці психолого-педагогічних досліджень В.П. Беспалька, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, С.О. Сисоєвої, І. С. Якиманської.

На ролі педагогічного проектування в процесі навчання акцентують увагу вітчизняні науковці (О.В. Безпалько, В.В.Докучаєва, О. М. Коберник, І. І. Коновальчук, А. О. Лігоцький, В.Ю. Стрельніков та ін.) та російські дослідники (В. С.Безрукова, В. П. Беспалько, Е. С. Заїр-Бек, В. В.Монахов, А. М. Новиков, О. Г. Прикот та ін.). Водночас залишається неохопленою низка питань, пов'язаних із впровадженням педагогічного проектування в навчально-виховний процес. Вищевикладене спонукає до детального аналізу і творчого переосмислення здобутків учених та оптимального використання освітніх інновацій в системі доуніверситетської підготовки слухачів.

Грунтовне вивчення дисертаційних досліджень і наукових праць, в яких розроблялись проблеми доуніверситетської підготовки (Н. Б. Булгакова, І. І. Бичкова, Л. І. Григорчук, К.Коновалова, Н.П.Муранова, А.Ф.Линенко, Е. М. Фатєєва, Л.В.Федяєва) дає підстави стверджувати, що на сьогодні відсутня науково обгрунтована технологія педагогічного проектування, прогнозування та управління процесом підготовки слухачів на етапі доуніверситетської підготовки. Особливого значення в межах досліджуваної проблеми набуває подолання виявлених суперечностей між:

- сучасними вимогами соціуму до якості освіти та недосконалістю організації системи навчання, що склалась на етапі доуніверситетської підготовки;

- вимогами сучасності щодо ранньої профілізації навчання та недосконалістю системи профорієнтації слухачів доуніверситетської підготовки;

- потребою формування теоретичних прогнозів результатів навчання та відсутністю практики застосування педагогічного проектування в реальному навчально-виховному процесі доуніверситетської підготовки;

- пізнавальними задачами процесу навчання та рівнем знань, умінь і розумовим розвитком тих, хто навчається.

Необхідність усунення виявлених суперечностей визначає актуальність проблеми та потребу в її розв'язанні, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Педагогічне проектування навчально-виховного процесу в системі доуніверситетської підготовки слухачів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету (НАУ): «Психолого-педагогічні особливості підготовки фахівців до професійної діяльності в системі неперервної освіти» (№ 52-Ф8/К85 (2002-2004 рр.)); «Системне моделювання навчально-виховного процесу у ВТНЗ в умовах особистісно-розвивального навчання на основі інтегративних курсів» (391 - ДБ О7 (2007-2009 рр.)); а також факультету підготовки офіцерів запасу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова НАУ «Впровадження педагогічного проектування навчально-виховного процесу вищої школи в умовах реформування неперервної професійної підготовки офіцерів запасу» (№ 35/22.01. (2008-2010 рр.)).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Гуманітарного інституту НАУ (протокол № 2 від 21.10.2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 28.02.2006р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити особливості впровадження педагогічного проектування навчально-виховного процесу в систему доуніверситетської підготовки слухачів.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Здійснити ретроспективний аналіз доуніверситетської підготовки слухачів як структурного елемента у системі безперервної освіти.

2. Конкретизувати сутність поняття «педагогічне проектування» щодо доуніверситетської підготовки слухачів.

3. Визначити оптимальні умови педагогічного проектування навчально-виховного процесу в доуніверситетській підготовці слухачів.

4. Розробити та експериментально перевірити модель доуніверситетської підготовки слухачів із застосуванням педагогічного проектування.

5. Обгрунтувати ефективність доуніверситетської підготовки слухачів.

Об'єкт дослідження - доуніверситетська підготовка слухачів у вищих закладах освіти.

Предмет дослідження - педагогічне проектування навчально-виховного процесу в системі доуніверситетської підготовки слухачів.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали положення і висновки стосовно: філософських основ оновлення освітніх систем (І.А.Зязюн, С.У.Гончаренко, В.О.Огнев'юк); концепцій розвитку освіти, навчання та виховання в сучасних умовах (А.М.Алексюк, В.М.Галузинський, М.Б. Євтух); системного підходу до вивчення педагогічних умов (Н.В Кузьміна, Н.Ф. Тализіна); наукових основ навчання з використанням інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховному процесі (Г.О.Козлакова, Т.В.Солодка); впровадження педагогічного проектування в навчально-виховний процес (О.В. Безпалько, В.В.Докучаєва, О. М. Коберник, І. І. Коновальчук, А. О. Лігоцький, В.Ю. Стрельніков В. С.Безрукова, В. П. Беспалько, В. В.Монахов, А. М. Новиков).

Методи дослідження. У дисертаційній роботі було використано теоретичні методи дослідження: аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми і предмету дослідження (розділ І:1.1.), порівняння та узагальнення наукових даних (розділ І:1.3.), систематизація теоретичних і емпіричних даних (розділ І:1.2., розділ ІІ:2.1.), аналіз і синтез результатів дослідження (розділ ІІІ:3.2.), аналіз практики педагогічного проектування та моделювання (розділ ІІ:2.2.); емпіричні методи дослідження: анкетування слухачів та студентів І-ІІ курсів вищих технічних навчальних закладів, аналіз результатів виконання письмових завдань та усних відповідей слухачів (розділ ІІ:2.2.), педагогічне спостереження за навчально-виховним процесом (розділ І:1.2.,1.3., розділ ІІ:2.3.), застосування рейтингової системи оцінювання знань слухачів (розділ ІІІ:3.2.), цільові бесіди зі слухачами і викладачами (опитування); статистичні: кількісна обробка результатів педагогічного експерименту за допомогою методів математичної статистики (розділ ІІІ:3.2.).

Експериментальна база та етапи дослідження. Науково-дослідна робота проводилася в Інституті доуніверситетської підготовки Національного авіаційного університету, ЗНЗ№60 м.Києва, Миколаївському освітньому центрі «Аріадна», Луцькому навчально-виховному комплексі №7, Нікопольській спеціалізованій природничо-математичній школі І-ІІІ ступенів при Дніпропетровському національному університеті, Чернігівському центрі довузівської підготовки. Дослідження проводилося протягом 2003-2007 років у три етапи та було охоплено 2240 слухачів і 87 викладачів.

На першому етапі (2003-2004) вивчено реальний стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці; проаналізовано нормативно-правові документи, філософську, психолого-педагогічну, навчально-методичну літературу з обраної проблеми; розкрито сутність основних понять; проведено констатувальний етап експерименту.

На другому етапі (2004-2006) науково обґрунтовано педагогічне проектування навчально-виховного процесу в системі доуніверситетської підготовки слухачів, проведено формувальний експеримент, здійснено корекцію одержаних результатів.

На третьому етапі (2006-2007) були проаналізовані й узагальнені результати експерименту. Зокрема, здійснена їх статистична обробка, визначені показники, сформульовано загальні висновки, підготовлено комплекс дидактичних матеріалів, навчально-методичних посібників, розроблено практичні рекомендації щодо впровадження запропонованих технологій у навчально-виховний процес доуніверситетської підготовки, визначено перспективи вивчення досліджуваної проблеми.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше: науково обґрунтована модель педагогічного проектування доуніверситетської підготовки; з'ясовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки; удосконалено: сутність поняття «педагогічне проектування» щодо доуніверситетської підготовки; обґрунтовано критерії і рівні ефективності доуніверситетської підготовки слухачів до їх подальшого навчання у ВНЗ; функції складових педагогічного проектування (діагностична, прогностична, управлінська, організаційна, інформаційна, педагогічна, адаптаційна); модель підготовки слухачів із застосуванням педагогічного проектування у навчально-виховному процесі; набуло подальшого розвитку: теоретичне обґрунтування принципів організації навчально-виховного процесу в умовах педагогічного проектування доуніверситетської підготовки (цілеспрямованості, мотивації, послідовності, наступності, диференціації, індивідуального та гуманістичного підходів до слухачів).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- розроблено та впроваджено в практику навчально-виховного процесу Інституту доуніверситетської підготовки (ІДП) навчальні та робочі програми з української мови, математики, інформатики; навчально-методичні посібники; методичні вказівки; комплексні тестові завдання для всіх форм і засобів вступного, поточного, рубіжного, модульного контролю знань з навчальних дисциплін «Українська мова», «Математика»;

- розроблені рекомендації щодо використання моделі педагогічного проектування доуніверситетської підготовки; методу портфоліо для підвищення педагогічної майстерності викладачів; впровадження дистанційної форми навчання в ІДП в умовах педагогічного проектування.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес філій ІДП НАУ: ЗНЗ № 229 м. Києва (довідка № 17 від 12.05.2006 р.), Освітній центр «Аріадна» м. Миколаєва (довідка № 4 від 11.01.2007 р.), Луцький навчально-виховний комплекс № 7 (довідка №6 від 16.01.2007 р.), Нікопольська спеціалізована природничо-математична школа І-ІІІ ступенів при Дніпропетровському національному університеті (№ 319 від 30.10.2007 р.), НВК «Нововолинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1-колегіум» Волинської області (довідка № 37 від 23.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільних працях «Українська мова» у співавторстві з І.В. Житар, С.І. Черіпко [7] особистий внесок здобувача полягає у написанні розділів «Лексика», «Фонетика», «Словотвір»; у навчально-практичному посібнику для слухачів ІДП «Українська мова. Синтаксис складного речення» у співавторстві з І.В. Житар, Т.П. Матвійчук [8] автору належить розділ «Складносурядне речення»; у співавторстві з М.О. Кузьмич, С.І. Черіпко у навчально-методичному посібнику та практикумі для слухачів ІДП «Українська мова. Морфологія» [10,11] особистий внесок здобувача полягає у розкритті тем «Іменник», «Числівник», «Дієслово та його форми»; у методичному посібнику «Українська мова» для підготовки до вступної співбесіди слухачів підготовчих курсів ІДП [9], співавторами якої є І.В. Житар, Т.П. Матвійчук, С.І. Черіпко, автору належать розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Фонетика», «Словотвір».

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дослідження доповідалися на VІ та VІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи» (Київ, 2005, 2006 рр.), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2008), на ІІ міжрегіональному семінарі «Технологічні підходи до організації навчального процесу» (м. Київ, 15-16 березня 2007 р.) та на ІІІ міжрегіональному семінарі «Якість змісту доуніверситетської підготовки - найважливіша ознака якості вступу до вищого навчального закладу» (м. Київ, 10-11 квітня 2008 р.) Результати дослідження обговорювалися на методичних семінарах і засіданнях кафедр педагогіки та професійної освіти, базових і спеціальних дисциплін НАУ.

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 16 публікаціях, з них 5 (одноосібних) статей - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; 5 навчально-методичних посібників (у співавторстві) та 1 - методичні вказівки (одноосібно); 5 тез - у матеріалах міжнародних, науково-методичних конференцій, міжрегіональних семінарів.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків - на 63 сторінках, списку використаних джерел (306 найменувань, з них - 15 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації складає 280 сторінок, основний зміст викладено на 188 сторінках. Робота містить 9 таблиць та 29 рисунків на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дисертації; розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне й практичне значення одержаних результатів; охарактеризовано методи дослідження і наведено відомості щодо зв'язку роботи з науковими планами та програмами, апробації та впровадження результатів, публікацій за темою дисертації, про обсяг і структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи педагогічного проектування доуніверситетської підготовки» - розглянуто поняття, що лягли в основу дослідження («проектування», «проект», «педагогічне проектування»), простежено відмінності в їх трактуванні; визначено види проектування, їх специфічні характеристики, властивості, компоненти; теоретичні засади використання педагогічного проектування в навчально-виховному процесі; здійснено ретроспективний аналіз доуніверситської підготовки слухачів як структурного елемента в системі безперервної освіти; проаналізовано роль доуніверситетської підготовки в системі безперервної освіти та виявлені чинники, які обумовлюють ефективність цієї підготовки.

Ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив констатувати, що доуніверситетська підготовка як складова в системі безперервної освіти існувала давно і наповнювалась змістом, який визначався відповідно до завдань системи освіти для конкретного історичного проміжку часу. На сучасному етапі конкретизуються вимоги до розвитку доуніверситетської підготовки, що полягає в створенні гнучкої цілісної системи доуніверситетської освіти, яка здатна вирішувати комплекс організаційних, педагогічних, профорієнтаційних, методичних та інших завдань.

Результати теоретичного аналізу досліджуваних дефініцій (О.В. Безпалько, О.М. Коберник, І.І. Коновальчук, А.О. Лігоцький, В.Ю. Стрельніков. В.С.Безрукова, В.П. Беспалько, Е.С. Заїр-Бек, В.В. Монахов, А.М. Новиков та ін.) свідчать про те, що саме педагогічне проектування, завдячуючи оперативності, гнучкості, універсальності, забезпечує в повному обсязі виконання всіх завдань доуніверситетської підготовки.

Проектування - складний процес, в якому тісно пов'язані логічні методи, засновані на досягненнях теорії моделювання, математичної статистики, теорії інформації, теорії імовірності, теорії множин, теорії алгоритмів та інтуїтивні методи, що ґрунтуються на кваліфікації та досвіді проектувальника-педагога. У загальних рисах проектування полягає в аналізі проектної ситуації (зборі та уточненні інформації), синтезі й оцінюванні рішень, прийнятих в результаті педагогічного проектування. Застосування технології проектування у навчально-виховному процесі - це науковий підхід до організації діяльності викладача, педагогічного колективу; перехід від інтуїтивного вирішення педагогічних завдань до логічно виваженого; переведення уваги викладача із зовнішнього фактору «що робити», на внутрішній - «як це робити».

Результати наукових досліджень вчених, які вирішують проблему підвищення якості підготовки випускників ЗНЗ, показали, що традиційна система планування навчально-виховного процесу увійшла в протиріччя із вимогами освітянського сьогодення. Це протиріччя полягає у тому, що застаріла система планування навчально-виховного процесу в сучасних змінних умовах недостатньо ефективно виконує завдання підготовки слухачів до ЗНО та навчання в університеті.

Досліджено сучасний стан доуніверситетської підготовки слухачів до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), за результатами якого здійснюється вступ до ВНЗ, та подальше успішне навчання їх в університеті. Аналіз вступної співбесіди дозволив визначити рівень знань, умінь і навичок слухачів з навчальних дисциплін «Українська мова», «Математика», «Англійська мова», та констатувальний експеримент показав, що якісна успішність відповідно становила 22%, 20%, 24%. Результати проведеного анкетування викладачів підтверджували, що у слухачів недостатньо сформовані практичні навички застосування знань та вмінь, які вкрай необхідні на ЗНО. Такий стан речей спонукав нас до застосування науково виваженої проектувальної системи, яка дасть змогу реалізувати процес доуніверситетської підготовки, що сформує рівень готовності слухачів до зовнішнього незалежного оцінювання, підготує до подальшого успішного навчання в ВНЗ. доуніверситетський підготовка математика контроль

Виявлені протиріччя можна вирішити шляхом заміни застарілих форм організації навчально-виховного процесу - традиційного планування на новітні педагогічні технології - проектування навчально-виховного процесу Інституту доуніверситетської підготовки.

У другому розділі - «Обґрунтування та впровадження педагогічного проектування у навчально-виховний процес доуніверситетської підготовки слухачів» - обґрунтовано педагогічні умови впровадження педагогічного проектування на етапі доуніверситетської підготовки.

У процесі дослідження були визначені оптимальні умови педагогічного проектування навчально-виховного процесу, які сприятимуть ефективності доуніверситетської підготовки:

- створення єдиного освітнього простору через проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки слухачів;

- професійна спрямованість доуніверситетської підготовки слухачів;

- реалізація принципів безперервної освіти у навчально-виховному процесі доуніверситетської підготовки;

- проектування моніторингу з метою своєчасного оцінювання якості знань слухачів, аналізу та прогнозування ефективності доуніверситетської підготовки;

- проектування виховної роботи з метою формування у слухачів наукового світогляду, особистісних рис громадянина України на основі відродження традицій національної свідомості і самосвідомості, професійного, морального, правового, фізичного, екологічного розвитку;

- готовність викладачів до впровадження педагогічного проектування в навчально-виховний процес.

У розділі охарактеризовано складові проектування на етапі доуніверситетської підготовки слухачів, серед яких - прогнозування, планування, проблематизація. Визначено, що проектування навчально-виховного процесу - це важливий компонент професійної діяльності викладача, який включає педагогічні дії, що ґрунтуються на усвідомленні мети діяльності, способів, прийомів, методів і форм їх здійснення. Такі дії дозволяють зводити у єдину систему всі елементи цього процесу, чітко визначивши їх причинно-наслідкову залежність.

Аналіз наукових поглядів на сутність поняття «педагогічне проектування» дозволив конкретизувати зміст цієї дефініції як у широкому значенні, так і у вузькому. У широкому значенні педагогічне проектування - це комплексний аналіз попередньої інформації щодо визначення цілей дидактичної програми спільної діяльності суб'єктів педагогічного процесу; синтез педагогічної системи оцінювання результатів її функціонування. У вузькому значенні відповідно до завдань доуніверситетської підготовки - це аналіз початкового рівня знань, умінь та практичних навичок слухачів, ресурсів Інституту доуніверситетської підготовки, університету, сучасних вимог до навчально-виховного процесу; синтез педагогічної системи за напрямами підготовки (технічний, економічний, гуманітарний, підготовче відділення, робота з регіонами); оцінювання навчальних досягнень слухачів за результатами вступної співбесіди до ІДП, поточною та контрольною успішністю (моніторинг навчання) у процесі підготовки до ЗНО та вступу до ВНЗ.

Педагогічне проектування доуніверситетської підготовки - це цілісний процес, основне призначення якого полягає у дослідженні, передбаченні, прогнозуванні, оцінюванні результатів реалізації дидактичних, виховних, розвивальних та інших педагогічних завдань, шляхів створення спеціальних інтелектуальних засобів втілення задумів через проекти нових педагогічних технологій, методик, систем діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки.

Для реалізації педагогічного проектування застосовується метод моделювання реальних педагогічних процесів. Зіставлення сутнісного змісту термінів «моделювання» й «проектування» дозволяє зробити висновок про їх взаємне значеннєве «вкладення», тобто проект як система є складовою моделі, і навпаки, саме проектування може складатися з більш дрібних моделей. Застосування у процесі доуніверситетської підготовки інноваційних педагогічних технологій - проектування і моделювання - потребує теоретичного обґрунтування. В моделі педагогічного проектування навчально-виховного процесу в системі доуніверситетської підготовки слухачів одним із вагомих системоутворюючих елементів, що підвищує результативність та ефективність доуніверситетської підготовки є визначені педагогічні умови.

Аналіз наукової педагогічної літератури показав, що у теорії педагогічного проектування традиційно виділяють такі моделі, які є складовими проекту: прогностичну для оптимального розподілу ресурсів і конкретизації цілей; концептуальну, створену на інформаційній базі даних і програмі дій; інструментальну, за допомогою якої можна підготувати інструментальні засоби реалізації проекту й навчити викладачів роботі з новітнім педагогічним інструментарієм; моніторингу - для створення механізмів зворотного зв'язку й способів коригування можливих відхилень від планованих результатів; рефлексивну, що створюється для прийняття рішень у випадку виникнення несподіваних і непередбачених ситуацій.

Розроблена модель педагогічного проектування доуніверситетської підготовки, яка вміщує три основні етапи, а саме: початковий - передбачає аналіз вихідних даних для проектування, основний - це етап синтезу головних функціональних складових, завершальний - оцінювання результатів діяльності викладачів і слухачів. Визначення основних етапів педагогічного проектування дало змогу удосконалити модель підготовки слухачів із застосуванням педагогічного проектування у навчально-виховному процесі (рис.1.), яка спираючись на педагогічні умови, враховує діяльність як викладача, так і слухача. Діяльність викладача доуніверситетської підготовки буде результативною, якщо враховується її поліфункціональна структура, що представлена такими складовими: концептуальною, прогностичною, інструментальною, а також складовими моніторингу, оцінювання, корекції. Впровадження педагогічного проектування в доуніверситетську підготовку висуває чіткі вимоги щодо набуття практичних знань та умінь, готовності до ЗНО, розвитку здібностей до співпраці в системі «слухачі - викладачі» під час проектування навчально-виховного процесу.

Запропонована модель ґрунтується на таких принципах підготовки слухачів, як: професійна спрямованість, варіативність, послідовність і наступність, інтегрованість, мотивація, діалогізація навчання, розвивальне навчання, які реалізовувалися в навчально-виховному процесі. Послідовність виконання представлених етапів (початковий, основний, завершальний) дають змогу в процесі реалізації основних компонентів навчання (діагностично-цільовий - когнітивно-мотиваційний - коректуючи оптимізаційний - результативний) розкрити роль і завдання кожної складової на різних стадіях підготовки та спрогнозувати загальний кінцевий результат. Послідовність реалізації етапів стали основою для створення моделі підготовки слухачів із застосуванням педагогічного проектування у навчально-виховному процесі.



Рис. 1. Модель підготовки слухачів із застосуванням педагогічного проектування у навчально-виховному процесі

Кожний компонент представленої моделі характеризують критерії та їх показники. Критеріями діагностично-цільового компонента виступають: соціально-психологічні установки, соціально-демографічні характеристики, рівень знань. У навчально-виховному процесі показниками цього критерію є усвідомленість потреби в знаннях, саморозвитку здібностей, адаптація до умов вищого навчального закладу. Критеріями когнітивно-мотиваційного компонента є зацікавленість у оволодінні знаннями та їх застосуванням, критичне мислення (аналіз, синтез, оцінювання), інтерес до майбутньої професії, усвідомлення потреби у навчанні на доуніверситетській підготовці. Критеріями готовності слухачів доуніверситетської підготовки до ЗНО виступають якість засвоєння матеріалу, сформованість знань, розвиток мислення, які співвідносяться з такими показниками, як: повнота, конкретність, глибина, системність, гнучкість, оперативність предметних знань.

Основні напрями оптимізації процесу доуніверситетської підготовки навчання визначають педагогічні підходи (системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований) і реалізуються під час вивчення загальноосвітніх дисциплін: українська мова, англійська мова, математика, фізика, хімія. Реалізацію педагогічного проектування представлено у розробленій нами технології підготовки слухачів на прикладі навчальної дисципліни «Українська мова», бо вона є обов'язковим предметом зовнішнього незалежного оцінювання, результати якого дають право вступу до вищих навчальних закладів.

Формування готовності слухачів до ЗНО, подальшого успішного навчання у ВНЗ відбувається за допомогою використання форм організації занять (лекція, практичне заняття) та методів навчання, що активізують пізнавальну діяльність, забезпечують комунікативну підготовленість. Під час практичних занять доцільно використовувати такі інноваційні технології, як: тренінгові, інформаційно-комунікативні, ігрові. Запропонована модель підготовки слухачів передбачає різні види контролю, серед яких: письмові, усні звіти, тестування, поточні та модульні контрольні роботи. Одержання викладачем об'єктивної інформації про те, як слухач сприймає завдання, як виконує роботу, чи подобається вона йому, забезпечується постійним моніторингом процесу доуніверситетської підготовки.

На прикладі навчальної дисципліни «Українська мова» визначено, що формування знань та умінь слухачів на основі педагогічного проектування вдосконалює пізнавальні здібності слухача, підвищує якість отриманих знань, спонукає до їх поглиблення та надбання практичного досвіду застосування, прогнозує успішне проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності запропонованої моделі педагогічного проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки» - визначено оптимальні умови педагогічного проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки, представлено результати експериментального етапу дослідження та їх аналіз.

Запропонована система навчально-пізнавальних завдань з навчальної дисципліни «Українська мова» поетапно була включена в процес навчання. Для кожного етапу було визначено мету, технологію навчання, діагностичний інструментарій, критерії оцінки результатів.

У межах дослідження, яке здійснювалося в період з 2003 р. по 2007 р. було організовано проведення педагогічного експерименту щодо педагогічного проектування навчально-виховного процесу. До констатувального експерименту залучались такі навчальні заклади, як: Луцький навчально-виховний комплекс №7 (85 слухачів); Миколаївський освітній центр «Аріадна» (165 слухачів); Нікопольська спеціалізована природничо-математична школа І-ІІІ ступенів при Дніпропетровському національному університеті (72 слухача); Київська загальноосвітня школа №60 (60 слухачів); Інститут доуніверситетської підготовки НАУ (1750 слухачів); Чернігівський центр довузівської підготовки (108 слухачів).

На основі критеріїв і показників рівня сформованості базових знань та умінь слухачів виділено рівні: високий, середній і низький. Загальний аналіз результатів експерименту дозволив зробити висновок, що запропонована модель, яка застосовувалась в експериментальних групах (ЕГ) протягом трьох навчальних років, ефективна. Спостерігається стійка тенденція підвищення рівня сформованості базових знань та умінь слухачів ІДП НАУ від середнього або низького (ЗНЗ № 60 м. Київ) до високого, як для контрольних груп (КГ), так і для експериментальних. Причому в ЕГ зростання рівня більш стрімке. Цей висновок наочно підтверджує порівняння значень середніх балів контрольних та експериментальних груп.

Зріз знань, умінь та навичок з української мови, проведений після закінчення формуючої дослідно-експериментальної роботи, виявив значний зріст рівня готовності слухачів до ЗНО та вступу до університету, що дозволяє спрогнозувати їх успішне подальше навчання у ВНЗ. Середня ефективність запропонованої моделі педагогічного проектування порівняно із традиційною методикою планування становить 27,4%. Динаміка позитивних змін за результатами застосування технології педагогічного проектування представлена у табл.1. на прикладі навчальної дисципліни «Українська мова».

Таблиця 1. Динаміка позитивних змін за результатами застосування технології педагогічного проектування

№ п/п	Сформованість знань Рівні готовності до ЗНО	Кількість слухачів	Констатувальний етап експерименту %	Формувальний етап експерименту %	Ефективність (%)
				КГ	ЕК
1	Високий	426	29,6	27,9	52,2	29,4
2	Середній	1058	32,6	34,4	36,6	27,6
3	Низький	756	37,8	37,7	11,2	25,8

Позитивна динаміка кількісних та якісних показників результатів навчання слухачів у період 2004-2007 рр. підтверджує, що підготовка до вступу та подальшого навчання у ВНЗ за експериментальною моделлю є ефективною. Якість знань слухачів доуніверситетської підготовки, які навчаються за експериментальною моделлю, підвищується поступово протягом терміну навчання, про що свідчать результати моніторингу, який здійснюється упродовж реалізації трьох етапів. Вступаючи в ІДП, переважна більшість слухачів мали з профільних предметів невисокий (низький або середній) рівень знань, про що свідчить вступна співбесіда. Наприкінці навчання в ІДП слухачі показують середній, високий рівень знань, що відповідно забезпечить їм успішне проходження зовнішнього незалежного оцінювання та подальше навчання у ВНЗ.

Результати формувального експерименту підтвердили, що розроблена модель педагогічного проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки слухачів до ЗНО та вступу в ВНЗ суттєво удосконалює організацію навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки, забезпечуючи вищий рівень готовності слухачів і викладачів. Це дає підстави сформулювати методичні рекомендації щодо впровадження педагогічного проектування навчально-виховного процесу на етапі доуніверситетської підготовки.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено цілісний науковий аналіз проблеми підвищення якості підготовки слухачів доуніверситетської підготовки; науково обґрунтована модель педагогічного проектування доуніверситетської підготовки; обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують її ефективність та шляхи впровадження у навчально-виховний процес. Реалізовані мета і завдання дослідження дають підстави для наступних висновків та рекомендацій щодо їх використання.

1. На основі ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду систематизовані основні підходи до визначення мети, місця і ролі доуніверситетської підготовки в системі безперервної освіти України. Вивчення стану та тенденцій розвитку доуніверситетської підготовки дозволяє стверджувати, що сьогодення потребує нових підходів щодо підвищення її ефективності. Виявлені протиріччя між застарілими методами організації навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки та вимогами до якості результатів навчання в контексті реформування вищої освіти України. На підставі системного аналізу підходів до організації навчально-виховного процесу з'ясовано, що для ефективного вирішення завдань доуніверситетської підготовки у сучасних умовах необхідно перейти від традиційного планування навчально-виховного процесу до його педагогічного проектування.

Аналіз сучасних підходів до організації навчально-виховного процесу дозволив теоретично обґрунтувати принципи організації навчально-виховного процесу в умовах педагогічного проектування в системі доуніверситетської підготовки (цілеспрямованість, мотивація, послідовність, наступність, диференціація, індивідуальний та гуманістичний підходи до слухачів), які підвищують її ефективність у системі безперервної освіти.

2. Історико-теоретичний аналіз змісту поняття «педагогічне проектування» дав змогу конкретизувати його зміст як у широкому, так і у вузькому значенні. В контексті нашого дослідження педагогічне проектування розглядається як цілісний процес. У широкому значенні педагогічне проектування - це комплексний аналіз попередньої інформації щодо визначення цілей дидактичної програми спільної діяльності суб'єктів педагогічного процесу; синтез педагогічної системи оцінювання результатів її функціонування. У вузькому значенні педагогічне проектування відповідно до завдань доуніверситетської підготовки - це аналіз початкового рівня знань, умінь та практичних навичок слухачів, ресурсів доуніверситетської підготовки, університету, сучасних вимог до навчально-виховного процесу; синтез педагогічної системи за напрямами підготовки (технічний, економічний, гуманітарний, підготовче відділення, робота з регіонами ); оцінювання навчальних досягнень слухачів за результатами вступної співбесіди та моніторингу результатів навчання при підготовці до ЗНО та вступу до ВНЗ.

Такий підхід до розуміння педагогічного проектування дозволив визначити завдання проектувальної діяльності викладача в системі доуніверситетської підготовки. На основі наукового пошуку удосконалено функції складових педагогічного проектування (діагностичну, прогностичну, управлінську, організаційну, інформаційну, педагогічну, адаптаційну).

3. Аналіз наукової літератури та вивчення змісту доуніверситетської підготовки слухачів на сучасному етапі розвитку системи освіти дозволили визначити оптимальні умови педагогічного проектування навчально-виховного процесу. Виявлено, що такими умовами є:

- створення єдиного освітнього простору через проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки слухачів;

- професійна спрямованість доуніверситетської підготовки слухачів;

- реалізація принципів безперервної освіти у навчально-виховному процесі доуніверситетської підготовки;

- моніторинг з метою своєчасного оцінювання якості знань слухачів, аналізу та прогнозування ефективності доуніверситетської підготовки;

- проектування виховної роботи з метою формування у слухачів наукового світогляду, особистісних рис громадянина України на основі відродження традицій національної свідомості і самосвідомості, професійного, морального, правового, фізичного, екологічного розвитку;

- готовність викладачів до впровадження педагогічного проектування в навчально-виховний процес.

Зазначені педагогічні умови, діючи комплексно у процесі використання педагогічного проектування, сприяють ефективності доуніверситетської підготовки. Успішність реалізації запропонованої моделі залежить від чіткого дотримання специфічних принципів навчання, заміни об'єкт - суб'єктних стосунків між слухачами та викладачами на суб'єкт-суб'єктні.

4. Розроблена та експериментально перевірена модель доуніверситетської підготовки слухачів із застосуванням педагогічного проектування у навчально-виховному процесі, складовими якої є: мета, завдання, специфічні принципи, методи та засоби, етапи формування, педагогічні умови, компоненти та критерії їх сформованості, результат.

Проведена педагогічно-експериментальна перевірка ефективності запропонованої моделі педагогічного проектування навчально-виховного процесу підтвердила доцільність упровадження педагогічного проектування в систему доуніверситетської підготовки слухачів. Розроблена модель на прикладі викладання української мови за різними напрямами підготовки (технічним, економічним, гуманітарним) була реалізована в конкретних навчально-методичних документах, а саме: в робочій навчальній програмі, посібниках з української мови, методичних вказівках, вступній співбесіді, тестових завданнях, тренувальних вправах різного рівня складності, змісті поточних контрольних робіт (ПКР) та модульних контрольних робіт (МКР).

5. Загальні результати проведеного експерименту дають змогу стверджувати, що розроблена модель удосконалення доуніверситетської підготовки слухачів є ефективною і заслуговує на впровадження за умов педагогічного проектування. Встановлено, що педагогічне проектування навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки дає можливість конкретніше планувати, прогнозувати, коригувати роботу зі слухачами, і тим самим підвищувати рівні навчальних досягнень. Представлено теоретико-практичне обґрунтування необхідності досконалої організації контролю, який у системі доуніверситетської підготовки відіграє вирішальну роль. Зміст ПКР та МКР відображає вимоги, висунуті до випускника доуніверситетської підготовки як майбутнього студента ВНЗ. Розглянуто можливості використання викладачами портфоліо як засобу реалізації методичного забезпечення навчально-виховного процесу. З'ясовано особливості навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки та проведено моніторинг ефективності педагогічного проектування НВП доуніверситетської підготовки. Доведено, що ефективності підготовки слухачів сприяє організація навчально-виховного процесу на основі структурованих підходів і принципів, що виражаються у синтезі знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення різних навчальних дисциплін під час вирішення поставлених завдань.

Розроблені рекомендації щодо практичного застосування педагогічного проектування навчально-виховного процесу в умовах впровадження дистанційної системи як однієї з форм навчання в умовах доуніверситетської підготовки.

Подальше розв'язання визначених завдань дозволяє говорити про комплексне вивчення науково-методичного забезпечення якості доуніверситетського навчання: створення сукупності адекватних моделей на різних освітніх рівнях, використання яких дозволить здійснити аналіз якості різноманітних дидактичних систем, а також здійснювати цілеспрямовану діяльність щодо підвищення ефективності доуніверситетської підготовки.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми доуніверситетської підготовки слухачів, а позначає майбутні траєкторії вивчення цього питання. Потребують подальшого дослідження такі питання, як: комп'ютерне проектування індивідуалізованої оптимальної (стосовно параметрів тривалості, якості, ресурсного забезпечення) траєкторії вивчення навчальних дисциплін за напрямами підготовки; педагогічне проектування електронного підручника як науково-методичної основи доуніверситетської підготовки у роботі з регіонами та з урахуванням вимог організації дистанційної освіти; педагогічне проектування системи моніторингу як дієвого інструменту оцінювання якості освіти та ефективності доуніверситетської підготовки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Богославець Л. П. Педагогічне проектування методичного забезпечення дистанційного навчання у процесі доуніверситетської підготовки / Богославець Л.П. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова.: Збірник наукових праць / укл. : І. М. Ковчина. - Випуск 7. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - С. 171 - 177. ( Серія № 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління.)

2. Богославець Л. П. Особливості пропедевтичної підготовки в технічному університеті / Богославець Л.П. // Наука і сучасність : Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / укл. : П. В. Дмитренко, Н. М. Скоробагатько, І. М. Ковчина. - Т. 47 - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 20-30.

3. Богославець Л. П. Педагогічне проектування результатів навчально-виховного процесу доуніверситетської підготовки / Л. П. Богославець // Наукові записки: збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / укл. : П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. - Випуск LXVI (66) - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 30-36.

4. Богославець Л. П. Модель педагогічного проектування навчально-виховного процесу в системі доуніверситетської підготовки / Л. П. Богославець // Наука і сучасність : Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / укл. : П. В. Дмитренко, Н. М. Скоробагатько, І. М. Ковчина. - Т. 57 - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - С. 31-37.

5. Богославець Л. П. Педагогічна модель процесу виховання слухачів доуніверситетської підготовки / Л. П. Богославець // Наукові записки : збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / укл. : Л. Л. Макаренко. - Випуск LXXIII (73) - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - С. 10-17.

6. Богославець Л. П. Українська мова: методичні вказівки та контрольні роботи [для слухачів заочних курсів ІДП] / Л. П. Богославець - К.: НАУ, 2004. - 40 с.

7. Богославець Л. П. Українська мова : навчально-практичний посібник [для слухачів ІДП] / Л. П Богославець, І. В. Житар, С. І. Черіпко. - К. : НАУ, 2005. - 112 с.

8. Богославець Л. П. Українська мова. Синтаксис складного речення : навчально- практичний посібник [для слухачів ІДП] / Л. П. Богославець, І. В. Житар, Т. П. Матвійчук - К. : НАУ, 2006. - 90 с.

9. Українська мова: методичний посібник для підготовки до вступної співбесіди слухачів підготовчих курсів ІДП / Л. П. Богославець, І. В Житар., Т. П. Матвійчук, С. І. Черіпко - К. : НАУ, 2006. - 64 с.

10. Богославець Л. П. Українська мова. Морфологія: навчально-методичний посібник [для слухачів ІДП] / Л. П. Богославець, М. О. Кузьмич, С. І. Черіпко - К. : НАУ, 2007. - 152 с.

11. Богославець Л. П. Українська мова. Морфологія: практикум для слухачів ІДП НАУ / Л. П. Богославець, М. О. Кузьмич, С. І. Черіпко - К.: НАУ, 2008. - 70 с.

12. Богославець Л. П. Застосування інноваційних технологій при вивченні української мови слухачами ІДП НАУ / Любов Богославець : VІ всеукр. наук.-практ. конф. [«Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах : проблеми і перспективи»], (Київ, 16-18 берез. 2005 р.) / Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2005. - С. 111 - 112.

13. Богославець Л. П. Педагогічне проектування навчально-виховного процесу як інноваційна технологія / Любов Богославець : VIII міжнародн.. наук.-практ. конф. [«Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця»], ( Київ, 22- 23 берез. 2007 р .) / Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ , 2007. - С. 65 - 66.

14. Богославець Л. П. Педагогічне проектування моніторингу навчально-виховного процесу ІДП / Любов Богославець : наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми вищої професійної освіти України»], (Київ, 20-21 берез. 2008 р.) / Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2008. - С. 23- 24.

15. Богославець Л. П. Педагогічні технології - сучасний інструментарій професійної діяльності викладачів Інституту доуніверситетської підготовки / Л. П. Богославець : ІІ міжрегіон. семінар [«Технологічні підходи до організації навчального процесу»], (Київ, 15-16 берез. 2007 р. / Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2007. - С. 171 - 180.

16. Богославець Л. П. Принципи безперервної освіти на етапі доуніверситетської підготовки / Л. П. Богославець : ІІІ міжрегіон. семінар. [«Якість змісту доуніверситетської підготовки - найважливіша ознака якості вступу до вищого навчального закладу»], (Київ, 10-11 квіт. 2008 р.) / Національний авіаційний ун-т. - К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2009. С. 118 - 128.

АНОТАЦІЇ

БогославецьЛ.П. Педагогічне проектування навчально-виховного процесу в системі доуніверситетської підготовки слухачів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. - теорія і методика професійної освіти. - Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі підвищення ефективності доуніверситетської підготовки слухачів. Визначено місце і роль доуніверситетської підготовки в системі безперервної освіти в умовах реформування, що дало можливість описати протиріччя в педагогічній науці та практиці. Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено, що педагогічне проектування навчально-виховного процесу сприяє вирішенню цієї проблеми. Досліджено сутність педагогічного проектування щодо доуніверситетської підготовки.

Здійснено розробку, обґрунтування та експериментальну апробацію технології педагогічного проектування на основі моделі педагогічного проектування навчально-виховного процесу Інституту доуніверситетської підготовки. Модель передбачає три етапи (початковий - аналіз вихідних даних для проектування, основний - це етап синтезу головних функціональних складових, завершальний - оцінювання результатів діяльності викладачів і слухачів) та педагогічні умови її дієвості. Досліджено ефективність розробленої моделі педагогічного проектування, що забезпечує підготовку слухачів ІДП до успішного проходження зовнішнього незалежного оцінювання, який обумовлює вступ до вищих навчальних закладів.