Теоретико-методичні засади розвитку фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки

Аналіз стану фізичної, функціональної та морально-вольової підготовленості студентської молоді. Проблеми теоретико-методичного забезпечення розвитку фізичних здібностей студентів, як біологічного фундаменту для формування та удосконалення особистості.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.08.2015
Размер файла 127,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

УДК 378.016:796 (043.3)

13. 00. 02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Волков Володимир Леонідович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор Тимошенко Олексій Валерійович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, директор інституту фізичного виховання та спорту.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Вільчковський Едуард Станіславович, Волинський Національний університет імені Лесі Українки, професор кафедри туризму та рекреації;

- доктор педагогічних наук, професор Ганчар Іван Лазарович, Одеська національна морська академія, професор кафедри фізичного виховання і спорту;

- доктор біологічних наук, професор Філіппов Михайло Михайлович, Національний університет фізичного виховання та спорту України, професор кафедри спортивної біології

Захист відбудеться 26 жовтня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.053.14 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ - 30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ - 30, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "22" вересня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Федоренко

Анотації

Волков В.Л. Теоретико-методичні засади розвитку фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я). - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2011 р.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі теоретико-методичного забезпечення процесу розвитку фізичних здібностей студентів, доцільність та ефективність якого визначає надійність біологічного фундаменту для формування та удосконалення особистості в умовах вищого навчального закладу.

Досліджені сучасні тенденції підвищення функціональності системи освіти та узагальнені наукові дані щодо стану фізичної, функціональної та морально-вольової підготовленості студентської молоді. Визначені роль і значення розвитку фізичних здібностей в процесі удосконалення особистості юнаків і дівчат студентського віку та здійснений аналіз закордонного досвіду реалізації завдань фізичного виховання в умовах ВНЗ.

Систематизований процес фізичної підготовки студентів, розроблено концептуальну основу та змістовну модель розвитку фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки, а також відповідні педагогічні умови науково обґрунтованого впровадження засобів, методів та форм організації, спрямованих на реалізацію не тільки оздоровчого, а й виховного та освітнього завдань.

Ключові слова: студент, фізичні здібності, розвиток, фізична працездатність, фізична підготовка, вікові особливості, система, навчання, вищий навчальний заклад.

Волков В.Л. Теоретико-методические основы развития физических способностей студентов в системе физической подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (физическая культура, основы здоровья). - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, 2011 г.

Диссертационное исследование посвящено проблеме теоретико-методического обеспечения процесса развития физических способностей студентов, эффективность которого определяет надежность биологического фундамента для формирования и совершенствования личности в условиях высшего учебного заведения.

Исследованы современные тенденции повышения целесообразности функционирования системы образования, а так же изучены приоритетные направления и механизмы формирования и совершенствования личности в соответствии с требованиями демократического общества.

Обобщены научные данные относительно динамических изменений показателей физического развития и развития физических способностей у юношей и девушек студенческого возраста, а так же их состояния здоровья и морально-волевой подготовленности. Определены роль и значение развития физических способностей в процессе совершенствования личности представителей студенческой молодежи, а так же осуществлен анализ зарубежного опыта реализации задач физического воспитания в условиях ВУЗа.

Наличие цели, принципов, средств, методов педагогического воздействия и его организации, а так же форм физической подготовки позволили систематизировать указанный процесс с учетом всестороннего и гармонического развития личности будущего специалиста.

Результаты анализа экспериментальных данных, которые были получены в различных ВУЗах Украины, позволили определить возрастные закономерности развития физических способностей студентов с учетом половых характеристик и особенностей организации физического воспитания.

Исследованы возрастные особенности взаимосвязей и информационной значимости показателей физического развития и посещаемости основных занятий, физической, психофизиологической и функциональной подготовленности юношей и девушек 17-19 лет, что позволяет характеризовать организм студентов как биологическую систему с множеством структурных соединений, взаимодействие внутри и между которыми имеет динамические свойства.

В соответствии с основными положениями теории систем и сенситивных периодов разработаны концептуальная основа и содержательная модель развития физических способностей студентов в системе физической подготовки, которая предполагает укрепление фундамента физической работоспособности будущих специалистов с учетом реализации принципов гуманности, всестороннего и гармонического развития личности, сознательности и активности, последовательности и динамичности, доступности и соответствия нагрузок возможностям студентов.

Экспериментальные данные, полученные в различных вузах, их анализ и интерпретация, позволили выявить возрастные закономерности приоритетов формирования структуры физической подготовленности юношей и девушек, которые обучаются в условиях основной медицинской группы.

Внедрение различных технологических подходов обеспечило возможность определения соотношения физических нагрузок разной направленности в соответствии с возрастными особенностями развития организма будущих специалистов.

В соответствии с основными положениями личностно-развивающего обучения разработана методика приобретения студентами знаний, формирования умений и навыков самостоятельного использования физических упражнений в зависимости от собственных интересов и потребностей.

Определен комплекс общеразвивающих средств физической подготовки и разработаны основные компоненты методики их внедрения, что обеспечило наличие научно обоснованных объема и интенсивности физических нагрузок, а так же параметров отдыха между их выполнением для юношей и девушек 17-19 лет, которые обучаются в высших учебных заведениях. Причем, в зависимости от методов организации, соответствующие педагогические воздействия способствуют развитию не только физических, а и морально-волевых способностей данного контингента.

Результаты исследования интересов представителей студенческой молодежи, независимо от возраста и места обучения, свидетельствуют о приоритете основной формы организации физического воспитания, а так же занятий общеразвивающей направленности во второй половине дня, которые посещают студенты не реже 1 раза в неделю в зависимости от интересов и возможностей.

Внедрение собственных методических рекомендаций, разработанных на основе научно обоснованной концепции развития физических способностей студентов в системе физической подготовки с учетом их возрастных особенностей, позволило значительно повысить эффективность соответствующего педагогического процесса, о чем свидетельствуют результаты формирующего эксперимента.

Ключевые слова: студент, физические способности, развитие, физическая работоспособность, физическая подготовка, возрастные особенности, система, обучение, высшее учебное заведение.

Volkov V.L. Theoretical and methodological foundations for the development of physical abilities of students in physical education. - Manuscript.

Thesis for the degree of doctor of pedagogical sciences, specialty 13.00.02 - the theory and methodology of teaching (physical education, basic health).- National Pedagogical Dragomanov University, 2011.

Research is devoted to the problem of theoretical and methodical process to ensure the development of physical abilities of students, the appropriateness and effectiveness of which determines the reliability of the biological foundation for the formation and improvement of the individual in terms of higher education.

Explored the current trends enhance the functionality of the education system and summarizes scientific evidence on the state of physical, functional, moral and volitional readiness of students. The role and importance of physical abilities in the process of improving the individual boys and girls college age, and also carried out an analysis of foreign experience in the organization of physical education in higher education.

Systematic process of physical education students, developed a conceptual framework and the content model of the physical abilities of students in physical education, and appropriate pedagogical conditions for science-based implementation of the fundsmethods and forms of organization aimed at realizing not only recreational,a and educational and educational problems.

Keywords: student, physical ability, physical capacity, physical training, age-related features, system, study, institution of higher education.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Динамічність розвитку суспільства та науково-технічні досягнення людства за останні десятиріччя визначають необхідність безперервного удосконалення різних структурних з'єднань вітчизняної системи освіти, які повинні забезпечити збалансований педагогічний вплив на індивіда у відповідності з сучасними вимогами формування особистості з високим рівнем фізичної працездатності, а також творчої, інтелектуальної та морально-вольової підготовленості (В. Андрущенко, В. Бондар, В. Кремень, Н. Мойсюк, Л. Сущенко, О. Тимошенко, М. Фіцула).

Єдиною дисципліною, що дозволяє вирішувати одночасно освітні, виховні та оздоровчі завдання, є фізичне виховання, а основні положення функціонування відповідної системи сформульовані у роботах Б. Ашмаріна, О. Гужаловського, Ю. Курамшина, Л. Матвєєва, Б. Шияна та інших дослідників. Особливе значення у системі фізичного виховання людини відводиться фізичній підготовці, засоби якої позитивно впливають не тільки на стан фізичного здоров'я, а й сприяють вдосконаленню компонентів моральної та вольової підготовленості, що свідчить про наявність комплексного педагогічного впливу на особистість і забезпечує підґрунтя для фізичного, психічного та соціального благополуччя.

Значних успіхів вчені досягли в галузі теорії та методики фізичної підготовки спортсменів (Р. Ахметов, С. Єрмаков, Ю. Верхошанський, І. Ганчар, М. Озолін, В. Платонов, В. Філін), а також дітей та підлітків шкільного віку (Е. Вільчковський, Л. Волков, Т. Круцевич, О. Куц, М. Фомін, Б. Шиян). В той же час, згідно даних Ю. Євсєєва, В. Іл'їніча, С. Канішевського, Н. Рєшетнікова, Ю. Кісліцина, Ж. Холодова та В. Кузнєцова, теорією та методикою фізичного виховання сучасної студентської молоді передбачено вирішення ряду завдань, які дублюють зміст попередніх етапів фізичного та особистісного розвитку індивіда в умовах середньої загальноосвітньої школи.

Проблемі удосконалення пріоритетних механізмів педагогічного впливу, якими у системі фізичного виховання є засоби, методи та форми організації фізичної підготовки, а також шляхи їх впровадження, за останні роки приділяється значна увага, що відображено у дисертаціях І. Бондар, Л. Долженко, Ж. Дьоміної, В. Єднака, Т. Кутек, Т. Лошицької, С. Савчука, О. Терещенка, Н. Турчиної, Н. Фалькової, О. Фанигіної та ін. Однак, у більшості, дослідження не мають єдиної методології, а методичні рекомендації носять однобічний характер і спрямовані на розвиток одного чи кількох компонентів фізичної підготовленості або на вдосконалення тільки одного з компонентів системи педагогічного впливу.

Крім того, на думку Є. Демка, О. Куца, Л. Лєвіної, В. Медвєдєва, М. Носка, С. Сурової, С. Тамма та ін., у студентському віці активно розвиваються як окремі системи організму, так і особистість в цілому, що передбачає наявність сенситивних періодів та вимагає врахування інших вікових особливостей.

Враховуючи, що саме ефективність удосконалення фізичних здібностей у відповідності з природним розвитком, визначає надійність функціонування організму, як біологічної системи та створення міцного фундаменту для всебічного розвитку особистості, в такій ситуації є закономірними результати досліджень, які свідчать про:

* низький рівень розвитку фізичних здібностей та стану фізичного здоров'я представників сучасної студентської молоді (Н. Бондарчук, Г. Грибан, В. Єднак, О. Кузнєцова, Т. Лошицька, Ю. Мазуренко та ін., В. Ніколаєв, С. Савчук, Н. Уткіна, С. Шиншина, Г. Федорова);

* тенденцію до збільшення контингенту спеціальних медичних груп (О. Дубогай, В. Горбуля, В. Марчук, О. Кузнєцова, М. Філіппов);

* погіршення стану морально-вольової підготовленості та зниження мотивації до відповідних занять у представників сучасної молоді (В. Головченко, О. Гребенюк, А. Драчук, С. Ковальчук, В. Колбанов, О. Кузнєцова).

В результаті, за даними О. Гнинюка, Р. Раєвського, С. Канішевського, С. Халайджі, до 50% випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) фізично неспроможні працювати в таких обсягах і з такою інтенсивністю, яких вимагають умови ринкової економіки.

Таким чином, теоретико-методичною основою навчально-виховного процесу розвитку фізичних здібностей може бути тільки науково обґрунтована та експериментально перевірена комплексна педагогічна система, яка дозволяє забезпечити формування міцного фундаменту фізичної працездатності у взаємозв'язку з принципом всебічного та гармонійного розвитку особистості, що підкреслює актуальність обраної проблеми і спонукає до авторського вирішення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану та загальної проблеми наукових досліджень кафедри фізичного виховання та спорту. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова "Зміст освіти, форми і засоби підготовки вчителів", який затверджений Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол №6 від 25 грудня 2003 року).

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 23 грудня 2010 року) й узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 25 січня 2011 року).

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методичні засади розвитку фізичних здібностей студентської молоді з урахуванням регіональних особливостей організації навчання контингенту та статевих і вікових характеристик студентів.

В процесі досягнення мети послідовно вирішувалися наступні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми комплексного педагогічного впливу на особистість студентів вищих навчальних закладів у процесі розвитку фізичних здібностей.

2. Систематизувати процес фізичної підготовки студентської молоді з урахуванням вирішення завдань всебічного та гармонійного розвитку особистості.

3. Виявити вікові особливості та статеві відмінності розвитку фізичних здібностей, взаємозв'язків й інформаційної значущості показників фізичної, функціональної, психофізіологічної підготовленості та здоров'я студентів вищих навчальних закладів.

4. Розробити і теоретично обґрунтувати концептуальну основу та модель розвитку фізичних здібностей у системі фізичної підготовки студентів основної медичної групи.

5. Дослідити вікові особливості формування структури фізичної підготовленості студентів жіночої і чоловічої статі з урахуванням регіональних особливостей навчання та розробити співвідношення фізичних навантажень різної спрямованості для гармонійного розвитку фізичних здібностей студентського контингенту.

6. Розробити методичний інструментарій реалізації моделі розвитку фізичних здібностей у системі фізичної підготовки студентської молоді та визначити зміст контролю за фізичною підготовленістю і критерії відповідної оцінки успішності студентів чоловічої та жіночої статі з урахуванням вікових та регіональних особливостей навчання.

7. Впровадити у навчально-виховний процес студентської молоді комплексну методику розвитку фізичних здібностей у системі фізичної підготовки та експериментально перевірити її ефективність.

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес студентів вищих навчальних закладів України на заняттях з фізичного виховання.

Предмет дослідження - теоретичні засади та технологія розвитку фізичних здібностей студентів основної медичної групи у системі фізичної підготовки.

Концептуальною основою дослідження є ряд положень та доказів про те, що процес фізичної підготовки студентів повинен розглядатися як цілісна система, компоненти якої спрямовані на удосконалення фізичних здібностей з урахуванням вікових, статевих особливостей та особливостей місця навчання, а також інтересів і потреб сучасної студентської молоді, що в цілому забезпечує високий рівень фізичної підготовленості та працездатності в період їх навчання у ВНЗ, а також формування потенціалу знань, умінь і навичок фізичного самовдосконалення для подальшої активної та тривалої життєдіяльності індивіда. Такий підхід визначає організм студента як цілісну та відкриту динамічну систему, ефективність функцій якої забезпечує біологічну основу удосконалення особистості - іншої системи, стан і взаємозв'язок окремих структурних з'єднань якої характеризують фізичне, психічне та соціальне благополуччя індивіда. Отже, технологія педагогічного впливу, відповідно до вікових і статевих особливостей студентів, повинна передбачати наявність:

* можливості формування та реалізації творчого потенціалу шляхом забезпечення фундаменту знань, умінь та навичок фізичного самовдосконалення у відповідності до принципу свідомості та активності;

* інформації про доцільність впровадження тих чи інших засобів для переходу функціонального стану студента на більш високий рівень і реалізацію оздоровчого завдання;

* збалансованих обсягів фізичних навантажень різної спрямованості для забезпечення принципів динамічності, а також всебічного та гармонійного фізичного розвитку;

* методичного арсеналу, який забезпечує реалізацію принципу відповідності фізичних навантажень можливостям студентів;

* комплексного педагогічного підходу, який забезпечує розвиток не тільки фізичних здібностей, а й компонентів теоретичної і морально-вольової підготовленості у відповідності з принципом всебічного та гармонійного розвитку особистості;

* реалізації методів та форм організації фізичної підготовки відповідно до інтересів і потреб студентської молоді та забезпечення принципу гуманістичності;

* науково обґрунтованих змісту контролю та критеріїв оцінки стану розвитку фізичних здібностей, які дозволяють підвищувати ефективність функціонування комплексної системи педагогічних впливів шляхом оперативної корекції навантажень.

Гіпотеза дослідження. В процесі формування методології дослідження передбачалося, що:

* розвиток фізичних здібностей студентської молоді в умовах вищого навчального закладу здійснюється ефективно тільки за умови відповідності змісту педагогічних дій принципу всебічного та гармонійного розвитку особистості, що в цілому сприяє формуванню творчого потенціалу, підвищенню рівню фізичного та психічного здоров'я та може корегуватися викладачем засобами суб'єктивного та об'єктивного контролю;

* ефективність вирішення завдань системи педагогічних дій залежить від якості та взаємодії її компонентів, якими є засоби та їх співвідношення, методи, форми організації фізичної підготовки, а вибір стратегії їх реалізації на практиці залежить від інтересів і потреб студентів, вікових закономірностей розвитку їх фізичних здібностей та особливостей організації фізичного виховання у різних ВНЗ;

* представники студентської молоді чоловічої та жіночої статі мають певний стан розвитку фізичних здібностей, які взаємодіють з компонентами функціональної, психофізіологічної, вольової підготовленості та здоров'я, і відповідна структура змінюється в залежності від віку, статі та має регіональні особливості, що впливає на пріоритети розробки змісту фізичної підготовки;

* засоби систематизованої фізичної підготовки, в залежності від методів та форм організації можуть сприяти не тільки підвищенню рівню фізичної та функціональної підготовленості, а й позитивно впливати на стан розвитку моральних та вольових здібностей, а також формування творчого потенціалу студентів, що забезпечує комплексний підхід до реалізації особистісно-розвивального навчання.

Методи та організація дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз і узагальнення філософсько-методологічної, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури, методи моделювання, концептуально-порівняльного та структурно-системного аналізу, які дали можливість з'ясувати сучасний стан теорії і практики щодо організації процесу фізичної підготовки, систематизувати та узагальнити інформацію про досліджуваний об'єкт та створити модель розвитку фізичних здібностей в системі фізичної підготовки студентів ВНЗ;

- емпіричні: опитування, експертне оцінювання, анкетування, педагогічне спостереження, медико-біологічне та педагогічне тестування для діагностики рівня фізичної підготовленості студентської молоді;

- педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) здійснювався з метою отримання інформації, необхідної для розробки моделі розвитку фізичних здібностей в системі фізичної підготовки студентів ВНЗ, а також для перевірки її ефективності;

- методи обробки статистичних даних, що включають середньостатистичний аналіз результатів дослідження для якісного та кількісного опрацьовування експериментальних даних та використання методів кореляційного та факторного аналізу.

Організація педагогічних експериментів, в яких прийняли участь 1671 студент чоловічої та жіночої статі, здійснювалася на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (n = 737), Житомирського Державного університету імені Івана Франка (n = 517), Черкаського Державного технологічного університету (n = 417) за підтримкою та участю викладачів вказаних вузів.

Методологічною основою дослідження був обраний системний підхід, що дозволяє розглядати організм студента як відкриту динамічну систему з багатьма взаємозв'язками та структурними з'єднаннями, що здібна до самовдосконалення. Однак, ієрархія останніх та взаємодія окремих компонентів організму змінюється в період навчання під впливом як внутрішніх природних процесів розвитку, так і комплексу зовнішніх педагогічних і соціальних впливів, які мають свою мету, засоби, методи та форми організації, що забезпечує формування системи педагогічних і самостійних дій в умовах вищих навчальних закладів. Таким чином побудова моделі розвитку фізичних здібностей базується на принципі єдності засобів і методів педагогічних дій і біологічного та психічного розвитку студента.

У теоретичну основу дослідження покладені наукові праці з проблем: застосування новітніх технологій у педагогічному процесі (І. Бабін, В. Безрукова, В. Євдокимов, О. Дубогай, М. Кларін, Н. Лапін, Т. Машарова, Т. Назарова, А. Нісімчук, В. Онушкін, В. Паламарчук, С. Поляков, А. Пригожин, С. Сисоєва, Л. Сущенко, Н. Юрсубекова, та ін.); визначення ефективності впливу окремих факторів оптимального управління на процес навчання (Р. Ахметов, А. Бударний, О. Гохман, У. Ешбі, О. Тимошенко та ін.); загальні положення функціонування відкритих систем (П. Анохін, В. Садовський) та системи фізичного виховання різних груп населення (Л. Волков, О. Гужаловський, Л. Матвеєв, Н. Москаленко, Б. Шиян), загально-дидактичні (Б. Ашмарін, В. Іл'їніч, Т. Круцевіч, Ю. Курамшин) та основні принципи теорії сенситивних періодів (Л. Волков, Л. Вигодський, О. Куц), а також закони адаптації до фізичних навантажень (М. Зімкін, В. Платонов, В. Фарфель) та формування особистості (Н. Басюк, І. Бех, Е. Бондаревська, Р. Кричевський, А. Царенко, І. Якиманська), що дає змогу обґрунтувати впровадження систематизованих засобів фізичної підготовки у навчально-виховний процес розвитку фізичних здібностей.

Враховуючи, що система педагогічних впливів на особистість студентів є відкритою і регулюється ззовні (М. Дутчак, М. Олейник), до теоретичного фундаменту роботи також віднесено законодавчі акти та програмно-нормативні документи (Закон України про освіту, Закон України про фізичну культуру і спорт, Указ Президента України від 21 липня 2008 р. № 640 "Про пріоритети розвитку фізичної культури і спорту в Україні"; Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації"). Слід додати наявність таких елементів управління як контроль та оцінка, які не входять у структуру системи, однак забезпечують можливість корекції процесу розвитку фізичних здібностей та дозволяють здійснювати диференціацію контингенту за рівнем підготовленості.

Отже, запропонована технологія передбачає розвиток фізичних здібностей тільки на основі науково обґрунтованого змісту системи педагогічних впливів, розробка якої забезпечує підвищення ефективності навчально-виховного процесу, спрямованого на всебічний розвиток індивіда з урахуванням дотримання принципів гуманістичності, динамічності і послідовності, всебічного та гармонійного фізичного розвитку, свідомості й активності та відповідності фізичних навантажень можливостям студентів.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше:

* фізична підготовка визначена як відкрита система з багатьма взаємопов'язаними компонентами, впровадження яких забезпечує комплекс педагогічних дій, однак їх ефективність залежить від ряду зовнішніх чинників, серед яких правове, кадрове та матеріально-технічне забезпечення;

* визначений характер динаміки розвитку фізичних здібностей студентів, що забезпечить підґрунтя для формування уяви про відповідні закономірності у юнаків та дівчат 17-20 років, які навчаються в умовах вищих навчальних закладів України;

* розроблена концептуальна основа та модель розвитку фізичних здібностей у системі фізичної підготовки студентської молоді, що передбачає формування стійкого фундаменту фізичної працездатності шляхом реалізації оздоровчого завдання у взаємозв'язку з принципами особистісно-розвивального навчання та урахуванням вікових особливостей розвитку організму, інтересів і потреб, а також особливостей організації фізичного виховання у різних вищих навчальних закладах;

* представлена технологія розробки компонентів системи фізичної підготовки передбачає вікові зміни ієрархії різних структурних з'єднань в організмі студентів з урахуванням особливостей цілеспрямованого впливу фізичних навантажень на окремі показники здоров'я юнаків і дівчат та їх фізичних здібностей;

* визначені вікові особливості формування структури фізичної підготовленості студентів і студенток, які навчаються у різних умовах організації процесу фізичного виховання, що дозволило виділити закономірності пріоритетів у розвитку фізичних здібностей юнаків та дівчат студентського віку;

- удосконалені педагогічні технології фізичної підготовки та підтверджена наявність динамічних процесів у розвитку фізичних здібностей студентів жіночої та чоловічої статі 17-20 років;

- подальшого розвитку дістали рекомендації щодо організації та методики вдосконалення компонентів фізичної підготовленості представників студентської молоді, які навчаються в умовах сучасного вищого навчального закладу.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що визначення змісту методики розвитку фізичних здібностей в процесі фізичної підготовки відкриває можливості для більш широкого застосування методів і засобів педагогічного впливу на заняттях з фізичного виховання студентської молоді. У роботі також: обґрунтовано модель розвитку фізичних здібностей в процесі фізичної підготовки; визначено вимоги до системи організації навчального процесу у світлі зазначених досліджень; розроблено технологію діагностики навчальних досягнень студентів з урахуванням вікових та регіональних особливостей організації навчально-виховного процесу.

Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати в процесі фізичної підготовки студентської молоді слугуватимуть базовим теоретичним підґрунтям для організації фізичного виховання у ВНЗ.

Теоретико-методичні засади розвитку фізичних здібностей в системі фізичної підготовки з урахуванням вікових і статевих особливостей студентської молоді передбачають реалізацію оздоровчого, освітнього та виховного завдань. Отримані наукові дані можуть бути покладені в основу розробки програмно-нормативного забезпечення системи фізичного вдосконалення сучасних студентів основної групи, а також викладено у відповідних дисциплінах при підготовці магістрів фізкультурного профілю. Розроблено та впроваджено:

* систему педагогічних впливів на стан студентів різних вікових груп, яка має свою мету, завдання, принципи та засоби, а також методи і форми організації процесу, що забезпечують розвиток фізичних здібностей та формування фундаменту фізичної працездатності;

* оптимальне співвідношення обсягів фізичних навантажень, спрямованих на розвиток фізичних здібностей студентів жіночої та чоловічої статі 17-19 років;

* методичні основи формування знань, умінь та навичок фізичного самовдосконалення студентів та студенток, з урахуванням вікових особливостей розвитку їх організму та особистості в цілому;

* зміст контролю та диференційована оцінка розвитку фізичних здібностей студентів України 17-19 років;

* навчальну програму з дисципліни "Фізичне виховання" для студентів основної медичної групи, впровадження якої забезпечує реалізацію оздоровчого, освітнього та виховного завдань з урахуванням вікових і статевих особливостей контингенту засобами систематизованої фізичної підготовки.

Результати роботи впроваджено у навчально-виховний процес студентів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка 07-10/787 від 1.04.2011 р.), Київського Національного університету будівництва і архітектури (довідка 27-04-191 від 17.05.2011 р.), Переяслав-Хмельницького Державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка №324 від 4.04.2011 р.), Житомирського Державного університету імені Івана Франка (довідка 21-05/527 від 15.03.2011 р.), Черкаського Державного технологічного університету (довідка 693/01-1004 від 21.04.2011 р.), Чернігівського Державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка 17-09-328 від 29.03.2011 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні спрямованості та розробці методології дослідження, його організації та проведенні, обґрунтуванні самостійності системи фізичної підготовки студентів, розробці концептуальних основ вирішення завдань системи фізичної підготовки студентів, що дозволило отримати, проаналізувати та інтерпретувати отримані експериментальні дані з урахуванням вікових особливостей та місця навчання студентського контингенту. У сумісних з іншими авторами навчально-методичних посібниках [4-7] дисертанту належить організація дослідження та написання вступу і перших двох розділів, що складає близько 70% від загального обсягу роботи. В інших публікаціях [9, 10] здобувач забезпечив обґрунтування проблеми, формування методології її вирішення та аналіз отриманих експериментальних даних.

Вірогідність та аргументованість одержаних результатів і висновків забезпечується методологічним обґрунтуванням відповідних положень; використанням взаємодоповнюючих методів, які відповідають меті та завданням дослідження; аналізом теоретичного та експериментального матеріалу за допомогою методів математичної статистики та математико-статистичного аналізу; об'єктивністю критеріїв оцінки кількісних і якісних показників. Надійність отриманих результатів забезпечується достатніми обсягами експериментального контингенту, тривалістю педагогічного експерименту формуючого характеру та якістю експериментального дослідження, що відповідає метрологічним вимогам.

Апробацію результатів дослідження здійснено в процесі докладів на Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку руху "Спорт для всіх" у контексті європейської інтеграції України" (Тернопіль, 2004), 5-й Міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я нації" (Вінниця, 2004), Міжнародних наукових конференціях "Молода спортивна наука України" (Львів, 2005, 2006, 2008), Міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених (Київ 2008, 2009, 2010), "Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров'я і професійно-педагогічної підготовки різних верств населення" (Київ, 2010, 2011), Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи" (Донецьк 2006, 2008, 2009, 2010, 2011).

Кандидатська дисертація "Комплексний контроль базової фізичної підготовленості юних борців вільного стилю" (спеціальність 24.00.01 - Олімпійський та професійний спорт) була захищена у листопаді 2000 року. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовуються.

Публікації. За темою дисертації опублікована 31 наукова праця, з яких 22 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 1 монографія, 4 навчально-методичних та 2 навчальних посібника з грифом МОНУ, 2 статті у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 5 розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 500 сторінок, з них 421 - основного тексту. Список використаних джерел включає 717 найменувань, з них 46 - іноземними мовами. Робота проілюстрована 69 рисунками та доповнена цифровим матеріалом у вигляді 62 таблиць. Додатки представлені окремою книгою, обсяг якої 128 сторінок.

Основний зміст

У вступі обґрунтована актуальність роботи, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу і методи дослідження, його концептуальну, теоретичну та методологічну основи. Розкриті наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи, показаний особистий внесок дисертанта, описана сфера апробації результатів дослідження і відмічена кількість публікацій здобувача.

У першому розділі "Теоретико-методологічний аналіз проблеми комплексного педагогічного впливу на особистість у навчально-виховному процесі розвитку фізичних здібностей студентів ВНЗ" узагальнені сучасні тенденції формування концептуальних основ розвитку особистості у вітчизняній системі освіти, визначена наявність проблеми всебічного та гармонійного розвитку студентів у вищому навчальному закладі та шляхи її вирішення в процесі удосконалення фізичних здібностей з урахуванням закордонного досвіду.

Однією з основних вимог, які висуваються сучасним суспільством до системи вищої освіти, є формування висококваліфікованого фахівця із значним творчим потенціалом та високим рівнем фізичної працездатності. Однак більшість авторів (І. Богомолова, Є. Бондаревська, В. Серіков, Н. Чубур, І. Якиманська), які спрямовують результати своїх досліджень на розвиток особистості, акцентують свою увагу на реалізацію принципу гуманістичного ставлення до студентів та розвиток у них творчих здібностей, що суперечить іншому загально-дидактичному принципу - всебічного та гармонійного розвитку. Крім того, до теоретичних основ особистісно-розвивального навчання на сучасному етапі покладені положення, які не можуть бути використані в усіх дисциплінах у зв'язку з некерованістю обсягів, інтенсивності навантажень та періодів відновлення організму. У такому випадку необхідно відзначити, що предмет "Фізичне виховання" є єдиним у системі вищої освіти, який може забезпечити реалізацію освітнього, виховного та оздоровчого завдань одночасно (Ю. Кісліцин, Т. Круцевич, В. Кузнєцов, О. Куц, Н. Рєшетніков, О. Тимошенко, Ж. Холодов, Б. Шиян). Причому пріоритетом є процес розвитку фізичних здібностей, який в залежності від засобів, методів та форм організації навчального процесу, сприяє формуванню фундаменту для фізичного, психічного та соціального благополуччя студентів. Однак впровадження комплексного підходу в умовах фізичної підготовки пов'язано з рядом труднощів, які характеризуються відсутністю науково обґрунтованої технології педагогічного впливу. В результаті, стан фізичної, функціональної підготовленості та здоров'я студентів України, у більшості випадків, є незадовільним. Причому існує негативна тенденція збільшення кількості студентів спеціальних медичних груп як серед першокурсників, так і в процесі навчання у вищому навчальному закладі, що виникає завдяки ігноруванню вікових особливостей студентського контингенту, майбутньої професійної діяльності та особливостей організації навчально-виховного процесу у різних ВНЗ.

Управління системою фізичного виховання студентів України здійснюється на основі правового підґрунтя, яке формується завдяки наявності ряду відповідних законів і указів законодавчої і виконавчої влади, які виключають можливість реалізації принципів гуманістичності та всебічного розвитку особистості. Однак, аналіз закордонного досвіду (С. Гуськов, М. Дутчак, I. Akindutire, V. Morgan, W. Prentice, Toshio Seaki, P. Zebrowski та ін.) свідчить про ідентичність правового регулювання механізмів вищезгаданої системи тільки у державах з невисоким рівнем розвитку економіки, а у країнах з потужним економічним потенціалом, у більшості випадків, віддається перевага тим засобам і формам фізичної культури, які обирає сам студент, що дозволяє враховувати його індивідуальні інтереси та потреби.

Досягнення психічного та соціального благополуччя засобами фізичної підготовки найбільш доцільно відбувається в процесі розвитку та у взаємозв'язку компонентів моральної та вольової підготовленості, що вказує на можливість комплексного застосування фізичної вправи під час вдосконалення особистості студента. Вітчизняна педагогічна наука та практика володіють значним методичним арсеналом вдосконалення компонентів творчої, моральної та вольової підготовленості дітей та підлітків шкільного віку в процесі розвитку фізичних здібностей (В. Арефьєв, А. Артюшенко, Е. Вільчковський, Л. Волков, М. Зубалій), що дає основу для розробки відповідної методики комплексного педагогічного впливу на студентську молодь.

Однак застаріле теоретичне підґрунтя та наявність завдань, що не мають актуальності в умовах вищої освіти, потребують перегляду та оптимізації існуючих положень, а також розробки та систематизації засобів, методів і форм удосконалення компонентів фізичної підготовленості у взаємозв'язку з принципом всебічного та гармонійного розвитку особистості студентів. В такому випадку спостерігається проблема адаптації теоретичних положень розвитку фізичних здібностей студентської молоді до сучасних потреб вищої освіти, а також розробки науково обґрунтованих компонентів системи педагогічних впливів, які повинні передбачати як формування фундаменту фізичної працездатності, так і удосконалення моральних, вольових та творчих здібностей індивіда.

У другому розділі "Сучасні уявлення про фізичну підготовку студентів в системі вищої освіти" розкриті та обґрунтовані теоретичні основи системи фізичної підготовки студентської молоді, узагальнені дані щодо методичних особливостей розвитку загальних і професійно-прикладних фізичних здібностей майбутніх фахівців, а також здійснений аналіз технології та змісту основних елементів управління вищезгаданою системою.

Результати теоретичного аналізу (І. Бех, Ю. Курамшин, Т. Круцевич, Н. Мойсеюк, М. Фіцула, Ж. Холодов, В. Кузнєцов та ін.) показали відсутність суперечностей між методичними принципами фізичної підготовки та загально-дидактичними принципами і сучасними положеннями системи освіти, що дозволяє формування теоретичного підґрунтя відповідної системи педагогічних впливів. Визначена наявність взаємопов'язаних принципів, засобів, методів та форм організації, спрямованих на розвиток фізичних здібностей та підвищення рівню фізичної працездатності, дозволила систематизувати процес фізичної підготовки в умовах вищого навчального закладу (рис. 1).

Рис. 1. Система фізичної підготовки студентів ВНЗ України

Однак результати аналізу свідчать про низьку ефективність функціонування даної системи, яка не дозволяє задовольнити потреби сучасного суспільства, що вказує на необхідність її удосконалення з урахуванням принципу всебічного та гармонійного розвитку особистості.

Значний арсенал методів і засобів фізичної підготовки спортсменів та дітей шкільного віку (Л. Волков, О. Гужаловський, В. Іл'їніч, М. Зімкін, Н. Москаленко, В. Платонов, Б. Шиян та ін.) дозволяє сформувати чітке уявлення про загальні основи розвитку фізичних здібностей. Але існуючі спроби їх адаптації у навчальний процес студентської молоді є малоефективними внаслідок ігнорування принципу всебічного фізичного вдосконалення, вікових особливостей та інтересів контингенту, а також відсутності єдиного підходу щодо розробки технології управління усіма компонентами відповідної системи.

Одним з пріоритетних завдань системи фізичної підготовки майбутніх фахівців є розвиток професійно-прикладних фізичних та психофізичних здібностей, який за даними Ж. Дьоміної, С. Канішевського, В. Краснова, Р. Раєвського, С. Халайджі та ін, здійснюється найбільш доцільно за умов наявності високого рівню загальної фізичної підготовленості. Однак наявність методичних розробок вибору спрямованості педагогічного впливу та постановка завдань відповідно до пріоритетів майбутньої професійної діяльності не дозволяють ефективно вдосконалювати компоненти професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів. Така ситуація склалася в зв'язку з невідповідністю механізмів управління вказаним процесом сучасним вимогам суспільства, незадовільним матеріально-технічним забезпеченням, відсутністю мотивації у студентів, низьким рівнем розвитку загальних фізичних здібностей, що унеможливлює формування необхідного фундаменту.

Вибір стратегії фізичного навантаження на організм студента повинний передбачати не тільки реалізацію оздоровчого завдання, а й враховувати необхідність побудови міцного фундаменту теоретичних знань та фізичної працездатності, який би дозволив людині довгі роки підтримувати високий життєвий тонус та протидіяти негативним факторам зовнішнього середовища. молодь фізичний студент особистість

Такий підхід передбачає під час планування компонентів фізичної підготовки студентів наявність комплексного педагогічного впливу з урахуванням вікових пріоритетів всебічного фізичного вдосконалення та інтересів і потреб особистості молодої людини. Однак ігнорування вказаних особливостей та оздоровчий характер сучасних методичних розробок, які спрямовані, у першу чергу, на підвищення обсягів рухової активності та зміцнення аеробних механізмів енергозабезпечення м'язової роботи, унеможливлюють виконання завдань фізичної підготовки у повному обсязі.

Ефективним інструментом управління процесом фізичної підготовки студентської молоді є науково обґрунтовані контроль та оцінка, наявність яких забезпечує зворотній зв'язок від студента до викладача, а також дозволяє визначати як стратегію педагогічного впливу, так і результат сприйняття особистістю даної стратегії. Однак вітчизняні науковці не мають єдиної думки щодо змісту контролю та критеріїв оцінки розвитку фізичних, морально-вольових здібностей та функціональних можливостей студентів, і намагаючись вирішити дану проблему шляхом авторських розробок, в більшості випадків, не враховують усіх особливостей контингенту та ігнорують комплексний вплив фізичної вправи. В результаті ситуація, що склалася, провокує виникнення кризи, імовірність загострення якої можна виключити тільки за умов реалізації комплексного науково обґрунтованого підходу до формування фундаменту фізичної працездатності та розвитку фізичних здібностей молодої людини засобами фізичної підготовки.

У третьому розділі "Теоретико-експериментальне обґрунтування змістовної моделі розвитку фізичних здібностей студентської молоді у системі фізичної підготовки" представлена методологія, методи та організація дослідження, визначені вікові закономірності розвитку фізичних здібностей студентів ВНЗ України, досліджений взаємозв'язок та інформаційна значущість показників фізичної підготовленості вказаного контингенту, а також розроблено концептуальну основу та модель розвитку фізичних здібностей юнаків та дівчат студентського віку у системі фізичної підготовки.

Розроблена методологія дозволила розглядати організм студента як цілісну динамічну систему з багатьма взаємопов'язаними компонентами та структурними з'єднаннями, які в умовах вищого навчального закладу змінюються під впливом природних факторів у взаємозв'язку з педагогічними діями та іншими зовнішніми факторами, що забезпечують біологічну та психічну надійність особистості. Організація теоретичних і експериментальних досліджень, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, висновки й практичні рекомендації здійснювалася протягом 2004-2010 років і були взаємопов'язані п'ятьма етапами.

На першому етапі (вересень 2004 - вересень 2008 рр.) дослідницька робота була спрямована на вивчення та аналіз літературних джерел, що висвітлюють питання досліджуваної проблеми. У другий етап досліджень (вересень 2008 - вересень 2009 рр.) включені ряд педагогічних та лабораторних експериментів констатуючого характеру, у якому прийняв участь 1671 студент чоловічої і жіночої статі 17-20 років, що навчаються на 1-3-х курсах та відносяться до основної медичної групи з фізичного виховання. Третій етап дослідження (грудень 2008 - серпень 2009 рр.) був спрямований на вивчення й виявлення вікових, статевих та регіональних особливостей стану розвитку фізичних здібностей студентів на усіх етапах розвитку особистості в умовах вищого навчального закладу. На четвертому етапі дослідження (вересень 2009 - квітень 2010 рр.) визначалася доцільність розроблених практичних рекомендацій щодо розвитку фізичних здібностей і підвищення рівня фізичної працездатності за допомогою педагогічного експерименту формувального характеру. На п'ятому, заключному етапі дослідження (травень 2010 - квітень 2011 рр.) був проведений остаточний аналіз та інтерпретація власних даних, а також зроблені загальні висновки.

Аналіз результатів дослідження стану розвитку фізичних здібностей студентів ВНЗ України 17-20 років свідчить про наявність динамічних процесів незалежно від статі, що обґрунтовується як періодом морфо-функціонального дозрівання, так і впливом особливостей організації фізичного виховання в конкретному ВНЗ і способом життєдіяльності відповідного контингенту.

У більшості досліджених статевовікових груп характер змін показників стану розвитку фізичних здібностей співпадають, за виключенням середньостатистичних даних щодо бігу на 300 м студентками 17 років Житомирського державного університету (ЖДУ), в яких зафіксований приріст на відміну від стабілізації показників представниць цього віку інших вузів, а також наявності стабілізації результатів човникового бігу у студенток (Черкаського державного технологічного університету (ЧДТУ) 17 років, в той час як у їх одноліток зафіксоване зменшення відповідного часу. Різниця у спрямованості динаміки визначена в процесі аналізу результатів бігу на найкоротші дистанції студентів як жіночої, так і чоловічої статі, однак, у більшості, відповідні розрахунки показують стабілізацію або покращення показників, за виключенням студентів ЧДТУ 18 років, в яких спостерігається негативна тенденція.

Загальностатистичні дані (табл. 1) розвитку фізичних здібностей студенток без урахування місця навчання свідчать про достовірний приріст з 17 до 18 років відповідних показників і сприятливих умов для розвитку гнучкості (Р<0,05), максимальної (Р <0,001) та динамічної (Р <0,001) сили, силової витривалості (Р <0,01), швидкості - бігу на 30 (Р <0,01), 60 (Р <0,01), 100 (Р <0,001) м та спритності (Р <0,01). З 18 до 19 років достовірне покращення відмічено тільки у показника бігу на 30 м (Р <0,01), а з 19 до 20 років подібна ситуація відбувається з результатами згинання та розгинання рук в упорі лежачи (Р<0,05), бігу на 60 (Р <0,01) та 100 м (Р<0,05), а також кистьової динамометрії.

Таблиця 1. Вікові особливості розвитку фізичних здібностей студенток України без урахування місця навчання (n = 885)

Показник

17 років

18 років

19 років

20 років

д

д

д

д

1

Стрибок у довжину з місця, см

169,8

19,0

172,6

17,9

173,7

15,5

175,5

17,0

2

Стрибок у гору з місця, см

32,0

7,8

33,2

8,9

34,3

8,9

35,5

10,9

3

Нахил тулуба стоячи, см

15,5

6,3

16,9

5,9

16,2

6,2

16,9

5,9

4

Згинання та розгин рук в упорі лежачи, раз.

12,3

6,9

14,7

6,9

12,6

6,5

14,0

7,3

5

Підйоми тулуба за 1 хв, разів

38,6

8,1

41,1

8,8

38,3

8,1

38,1

8,4

6

Біг 30 м, с

5,6

0,4

5,5

0,4

5,4

0,4

5,4

0,5

7

Біг 60 м, с

10,4

0,8

10,2

0,8

10,2

0,6

10,0

0,6

8

Біг 100 м, с

17,5

1,5

17,0

1,4

17,0

1,2

16,7

1,1

9

Біг 300 м, с

71,7

12,1

71,1

13,2

70,7

10,9

70,9

13,1

10

Біг 4 х 9 м, с

10,9

0,8

10,7

0,7

10,7

0,7

10,7

0,7

11

Кистьова динамометрія, кг

28,1

8,2

30,8

6,9

28,6

7,1

30,4

6,1

12

50% від макс. зусилля без зор. орієнтиру, кг

16,9; 10,1%

17,2; 5,8%

17,0; 9,4%

16,7; 4,9%

13

Частота рухів за 5 с, к-сть разів


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.