Теоретико-методичні засади розвитку фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки

36,9

6,8

36,7

7,5

35,0

6,7

36,1

7,1

У юнаків (табл. 2) з 17 до 18 років спостерігається достовірний приріст майже усіх показників за виключенням частоти рухів та м'язового відчуття, однак з 18 до 19 років достовірне покращення результатів відмічено тільки у нахилі тулуба стоячи (Р <0,1), кількості підйомів тулуба за 1 хв (Р <0,01) та підтягуванні (Р <0,1). У віці від 19 до 20 років визначена позитивна достовірна динаміка у більшої кількості показників, а саме: стрибок у гору з місця (Р<0,05), нахил тулуба стоячи (Р <0,001), біг 60 (Р <0,01), 100 (Р <0,1) та 300 (Р <0,01) м.

Таблиця 2. Вікові особливості розвитку фізичних здібностей студентів України без урахування місця навчання (n = 577)

№	Показник	17 років	18 років	19 років	20 років
			д		д		д		д
1	Стрибок у довжину з місця, см	224,5	19,5	230,2	19,0	232,5	18,9	235,0	16,8
2	Стрибок у гору з місця, см	44,3	7,9	46,3	9,4	46,6	7,5	48,8	8,6
3	Нахил тулуба стоячи, см	11,9	7,1	13,9	6,8	15,3	6,4	11,8	7,8
4	Підйоми тулуба за 1 хв, разів	42,5	6,9	45,3	6,5	47,6	7,1	48,8	5,4
5	Підтягування, разів	9,8	4,7	11,4	5,6	12,4	4,7	13,1	5,2
6	Біг 30 м, с	4,8	0,5	4,6	0,3	4,6	0,3	4,6	0,3
7	Біг 60 м, с	8,7	0,7	8,4	0,5	8,5	0,6	8,3	0,6
8	Біг 100 м, с	14,5	0,9	13,9	0,9	13,9	0,9	13,6	0,7
9	Біг 300 м, с	54,3	5,5	52,8	5,0	53,3	5,0	51,4	6,0
10	Біг 4 х 9 м, с	9,9	0,5	9,6	0,6	9,6	0,6	9,5	0,6
11	Максимальна динамометрія, кг	42,6	7,3	46,8	8,3	45,7	7,9	45,4	9,1
12	50% від макс. зусилля без зор. орієнтиру, кг	28,0; 15,7%	28,1; 10,0%	27,0; 9,1%	31,8; 20,0%
13	Частота рухів за 5 с, к-сть разів	37,4	7,0	36,8	7,3	36,3	5,9	35,7	7,0

Аналіз кореляційних матриць показників фізичної підготовленості, а також відвідуваності та компонентів здоров'я студентської молоді 17-19 років показав наявність вікових та статевих відзнак інформаційної значимості, кількості та якості взаємозв'язків. Таким чином, визначені ознаки гетерохронії формування системи-організму в період морфо-функціонального дозрівання та адаптації до умов самостійної життєдіяльності як у юнаків, так і у дівчат.

Так, у студенток 17 та 18 років найбільшою кількістю взаємозв'язків володіє показник бігу на 300 м (рис. 2), а у 19-річному віці відбувається зміна пріоритетів і найбільшу інформаційну значимість має показник бігу на 100.

Аналіз структури фізичної та психофізіологічної підготовленості, а також компонентів стану здоров'я та результатів відвідуваності показав, що у студенток 17-го віку найбільший вплив на показники затримки дихання на вдиху та видиху мають засоби розвитку швидкісної витривалості (r = -0,628; -0,636). В той же час вправи, спрямовані на розвиток динамічної сили та силової витривалості дозволяють ефективно вдосконалювати механізми сприйняття фізичного навантаження та відновлення організму після нього ((r = -0,635; -0,643). У 18 років для розвитку функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної систем є найдоцільнішими бігові вправи різних обсягів та інтенсивності (r = -0,627-0,650), причому засоби ациклічного характеру також сприяють адаптації організму до ефективного енергозабезпечення м'язової діяльності при виконанні навантаження швидкісно-силового характеру впродовж 20 с (r = 0,653).

Отримані результати свідчать, що біг на 30 м є найбільш ефективним для нормалізації різниці між систолічним та діастолічним артеріальним тиском (r = -0,618) у дівчат 19 років, а циклічні вправи великих обсягів у вказаному віці доцільно використовувати для вдосконалення загальної працездатності (r = -0,613). Причому, збільшення ваги у студенток даної вікової групи визначає покращення показників динамометрії, що з одного боку є цілком природнім, а з іншого, порівняно з відсутністю відповідних взаємозв'язків у 17-18 років - свідчить про стабілізацію періоду нарощування активної маси тіла.

Рис. 2. Вікові особливості взаємозв'язків (r > 0,6) показників фізичної підготовленості студенток (а - 17 років; б - 18 років; в - 19 років). *Місце показника за інформаційною значущістю

Аналіз структури фізичної підготовленості студентів чоловічої статі показав наявність найбільшої інформаційної значущості у показниках, які характеризують стан розвитку швидкісних здібностей, однак у 17 років для вирішення відповідного завдання, є дистанція у 60 м, а в двох останніх вікових групах - 100 м. Причому, також як і у дівчат, показники, що знаходяться на другому та третьому місцях за інформативністю, змінюються в залежності від віку. Кількісний підрахунок взаємозв'язків компонентів фізичної підготовленості, відвідуваності та стану здоров'я юнаків свідчить, що у 17 років найбільшу інформаційну значущість має показник бігу на 30 м, який взаємопов'язаний на високому рівні з показником часу затримки дихання на вдиху (r = -0,646). Причому, результат згинання та розгинання рук в упорі лежачи, також як і у структурі стану дівчат, має значний вплив на показник ЧСС після виконання Гарвардського степ-тесту (r = -0,665).

Найбільшою кількістю взаємозв'язків з показниками стану здоров'я у 18-річному віці володіє результат динамометрії, а відповідний аналіз показав, що крім формування м'язової системи (r = 0,665), високий рівень максимальної сили сприяє покращенню показників часу відновлення після 20 присідань (r = -0,676) та затримки дихання на вдиху (r = 0,661). Даний вплив підтверджує взаємодія показника "віджимання" та ЧСС після підйомів на сходинку впродовж 5 хв (r = -0,629), однак характерним саме для даної структури є й наявність взаємодії показника АТ під час діастоли та результату бігу на 30 м (r = -0,647), що спостерігалося у дівчат 19 років. Слід відзначити, що на вказаний компонент стану здоров'я 19-річних юнаків мають найбільший вплив показники вистрибування (r = 0,774) та підтягування (r = 0,859), а результати впровадження засобів, які спрямовані на розвиток швидкісних здібностей, у даному випадку, взаємодіють (r > 0,6) з показниками фізичного розвитку та затримки дихання.

Причому, характерною відзнакою вищезгаданої структури є взаємодія на високому рівні якості відвідуваності з комплексом показників стану розвитку швидкості та силової витривалості, що може вказувати на зниження інтенсивності розвитку деяких систем організму і перехід до їх стабілізації, період якої характеризується впливом не природних факторів, а обсягами фізичного навантаження. Отже, цілеспрямований вплив засобів фізичної підготовки на організм має динамічні особливості, які залежать від віку та статі контингенту, що підтверджує гіпотезу про зміни пріоритетів у виборі педагогічних дій у процесі розвитку фізичних здібностей.

Таким чином, концептуальною основою навчально-виховного процесу розвитку фізичних здібностей у системі фізичної підготовки студентської молоді є формування стійкого фундаменту фізичної працездатності шляхом реалізації принципу всебічного та гармонійного розвитку особистості з урахуванням вікових і статевих особливостей розвитку організму, інтересів і потреб, а також особливостей організації процесу фізичного виховання у різних вищих навчальних закладах.

Базуючись на загальнодидактичних принципах, положеннях теорії систем та теорії сенситивних періодів розроблено змістовну модель розвитку фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки та сформульовані основні положення відповідної концепції:

? розвиток фізичних здібностей у процесі систематизованої фізичної підготовки повинний відбуватися на фундаменті свідомості та активності, а також можливості формування та реалізації творчого потенціалу, що вимагає забезпечення мотиваційного підґрунтя з урахуванням інтересів індивіда шляхом активізації самостійної пізнавальної діяльності на різних етапах;

? система педагогічного впливу на особистість студента повинна передбачати наявність виховної спрямованості дії викладача, реалізація яких дозволяє удосконалення компонентів морально-вольової підготовленості з урахуванням поступового, але систематичного ускладнення відповідних завдань.

? розвиток фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки може бути ефективним у тому випадку, якщо зовнішній фактор - засоби, методи й форми педагогічного впливу співпадають з внутрішнім фактором - ростом і розвитком молодого організму.

? реалізація системного підходу можлива в тому випадку, якщо у побудові системи фізичної підготовки студентської молоді буде застосований принцип єдності й взаємозв'язку педагогічного впливу й біологічного та особистісного розвитку досліджуваного об'єкта.

? зміна системи педагогічних дій для переводу об'єкта на більш високий рівень може здійснюватися на підставі знань про закономірності динаміки структури фізичної підготовленості, взаємозв'язків і взаємодій всіх її компонентів, включаючи показники здоров'я та їхню інформаційну значущість.

? технологія визначення збалансованих обсягів фізичних навантажень, спрямованих на розвиток фізичних здібностей, ґрунтується на знаннях наукових фактів - закономірностях вікового розвитку фізичних здібностей, а також динаміки структури, виділяючи при цьому головні компоненти і їхнє співвідношення.

? обґрунтування основних компонентів методики розвитку фізичних здібностей, тобто обсягу й інтенсивності, чергування навантаження й відпочинку, може здійснюватися тільки за результатами реакції організму на навантаження, його відновлення, що повинне мати як вікові, так і статеві відмінності.

? організація занять фізичними вправами повинна відповідати інтересам та уподобанням студентського контингенту і мати такі форми, які сприяють всебічному та гармонійному розвитку функціональних систем організму, виключають можливість психічного перенапруження й сприяють реалізації принципу гуманістичного ставлення до особистості студентів.

? корекція компонентів системи фізичної підготовки студентів і зміна її спрямованості вимагає розробки як змісту контролю, так і відповідних оціночних таблиць, які є інструментом визначення ефективності педагогічних дій та забезпечують диференціацію контингенту за рівнем підготовленості.

Отже, досягнення мети фізичної підготовки повинно відбуватися тільки за умов наявності системи педагогічних впливів, яка передбачає впровадження взаємопов'язаних засобів, методів та форм організації, що спрямовані на розвиток фізичних здібностей та підвищення рівня фізичної працездатності у відповідності з принципом всебічного та гармонійного розвитку особистості. В такому випадку у розробленій моделі розвиток фізичних здібностей спрямований на забезпечення фундаменту не тільки фізичного, а й психічного та соціального благополуччя індивіда, що досягається шляхом реалізації освітнього, виховного та оздоровчого завдань системи педагогічних дій.

У четвертому розділі "Методичні засади розвитку фізичних здібностей студентської молоді у системі фізичної підготовки" визначені вікові закономірності формування структури фізичної підготовленості студентів України та співвідношення обсягів фізичних навантажень різної спрямованості, розроблені методика та комплексні педагогічні умови розвитку фізичних здібностей юнаків та дівчат студентського віку засобами систематизованої фізичної підготовки.

Аналіз структури фізичної підготовленості студентської молоді України показав наявність впливу вікових, статевих особливостей та особливостей організації процесу фізичного вдосконалення у різних ВНЗ на формування як кількості та змісту факторів, так і на суми їх внеску у загальну дисперсію вибірки. Однак, у всіх випадках обрану методику можна вважати прийнятною за рахунок її інформативності - від 74,3 до 88,5% від ста теоретично можливих, а виявлені однакові пріоритети розвитку фізичних здібностей дозволяють наголошувати на їх закономірності. Визначений пріоритет швидкості в процесі розвитку фізичних здібностей студентів незалежно від їх віку, статі та місця навчання. Ідентичність змісту факторів спостерігається в процесі формування відповідних структур представників НПУ та ЖДУ незалежно від статі. Виключенням є студентки 17 років (табл. 3), в структурі підготовленості яких відрізняється один фактор.

У другому факторі структури фізичної підготовленості студенток 18 років, визначений вплив показників максимальної сили, м'язового відчуття та швидкісно-силових здібностей причому відповідні вклади у загальну дисперсію вибірки становлять від 20,7 до 22,9%. В даному віці на останньому місці у студенток ЧДТУ знаходиться фактор силової витривалості та динамічної сили, а у представниць гуманітарних спеціальностей вказані компоненти формують відповідно четвертий та п'ятий фактори. В останніх факторах у студенток 19 років, визначені найбільші коефіцієнти показників "човникового бігу", тобто спритності.

Наявність однакового змісту визначена у другому факторі відповідної структури юнаків 17 років - максимальна сила, м'язове відчуття та швидкісно-силові здібності, а їх внесок у загальну структуру становить у представників ЖДУ 22,7%, а у студентів НПУ та ЧДТУ - 19,8 та 19,5% відповідно.

У цьому ж віці результат нахилу тулуба вперед формує окремий фактор підготовленості юнаків, причому його вага коливається від 8,3 до 10,3%.

Таблиця 3. Структура фізичної підготовленості студенток ВНЗ України

№	Фактори	Внесок фак-ра, %
17 років
НПУ (У = 78,2%)
1	Швидкість та швидкісно-силові здібності	24,6
2	Гнучкість та спритність	22,2
3	Максимальна та динамічна сила	17,6
4	Силова та швидкісна витривалість	13,8
ЖДУ (У = 79,1%)
1	Швидкість та швидкісно-силові здібності	23,0
2	Спритність	19,2
3	Максимальна та динамічна сила	15,8
4	Силова та швидкісна витривалість	12,3
5	Гнучкість	8,8
ЧДТУ (У = 72,4%)
1	Швидкість, швидкісна витривалість та швидкісно-силові здібності	28,2
2	Гнучкість, динамічна та максимальна сила	20,6
3	Спритність	16,2
4	Силова витривалість	7,4
18 років
НПУ (У = 77,5%)
1	Швидкість та швидкісна витривалість	28,6
2	Швидкісно-силові здібності, максимальна сила та м'язове відчуття	20,7
3	Спритність та гнучкість	16,2
4	Силова витривалість	6,3
5	Динамічна сила	5,7
ЖДУ (У = 80,6%)
1	Швидкість та швидкісна витривалість	30,2
2	Швидкісно-силові здібності, максимальна сила та м'язове відчуття	22,9
3	Спритність та гнучкість	16,3
4	Силова витривалість	6,0
5	Динамічна сила	5,2
ЧДТУ (У = 74,3%)
1	Швидкість та швидкісна витривалість	29,6
2	Швидкісно-силові здібності, максимальна сила та м'язове відчуття	21,7
3	Спритність та гнучкість	14,3
4	Силова витривалість та динамічна сила	8,7
19 років
НПУ (У = 80,9%)
1	Швидкість та швидкісно-силові здібності	25,2
2	М'язове відчуття, максимальна та динамічна сила	21,5
3	Швидкісна та силова витривалість	13,2
4	Спритність, швидкісно-силові здібності та швидкість	11,9
5	Гнучкість	9,1
ЖДУ (У = 80,8%)
1	Швидкість та швидкісно-силові здібності	25,2
2	М'язове відчуття, максимальна та динамічна сила	21,1
3	Швидкісна та силова витривалість	13,0
4	Спритність, швидкісно-силові здібності та швидкість	12,1
5	Гнучкість	9,4
ЧДТУ (У = 77,8%)
1	Швидкість, швидкісна витривалість та швидкісно-силові здібності	30,5
2	Максимальна сила, м'язове відчуття та гнучкість	23,3
3	Динамічна та силова витривалість	13,7
4	Швидкісно-силові здібності та спритність	10,3

Таблиця 4. Структура фізичної підготовленості студентів ВНЗ України

№	Фактори	Внесок фак-ра, %
17 років
НПУ (У = 85,6%)
1	Швидкість та швидкісна витривалість	34,7
2	Максимальна сила, м'язове відчуття та швидкісно-силові здібності	19,8
3	Силова витривалість та динамічна сила	14,1
4	Гнучкість	9,1
5	Спритність	7,9
ЖДУ (У = 85,5%)
1	Швидкість та швидкісна витривалість	32,2
2	Максимальна сила, м'язове відчуття та швидкісно-силові здібності	22,7
3	Силова витривалість та динамічна сила	14,4
4	Гнучкість	8,3
5	Спритність	7,9
ЧДТУ (У = 84,0%)
1	Швидкість та спритність	34,1
2	Максимальна сила, м'язове відчуття та швидкісно-силові здібності	21,5
3	Динамічна сила, силова та швидкісна витривалість	20,1
4	Гнучкість	8,3
18 років
НПУ (У = 81,6%)
1	Швидкість, швидкісно-силові здібності та спритність	30,5
2	Динамічна і максимальна сила та силова витривалість	21,7
3	М'язове відчуття та швидкісна витривалість	14,7
4	Гнучкість	8,6
5	Швидкість	6,1
ЖДУ (У = 77,5%)
1	Швидкість, швидкісно-силові здібності та спритність	29,2
2	Динамічна і максимальна сила та силова витривалість	20,7
3	М'язове відчуття та швидкісна витривалість	12,8
4	Гнучкість	8,9
5	Швидкість	5,9
ЧДТУ (У = 75,0%)
1	Швидкість та швидкісно-силові здібності	29,6
2	Динамічна і максимальна сила та силова витривалість	24,5
3	Гнучкість і спритність	15,8
4	Швидкісна витривалість	5,1
19 років
НПУ (У = 84,0%)
1	Швидкість та спритність	33,1
2	Силова і швидкісна витривалість та м'язове відчуття	24,3
3	Динамічна сила, швидкісно-силові здібності та гнучкість	20,5
4	Максимальна сила та швидкісно-силові здібності	6,1
ЖДУ (У = 81,5%)
1	Швидкість та спритність	32,2
2	Силова і швидкісна витривалість та м'язове відчуття	23,2
3	Динамічна сила, швидкісно-силові здібності та гнучкість	19,2
4	Максимальна сила та швидкісно-силові здібності	6,9
ЧДТУ (У = 76,4%)
1	Швидкість, швидкісна витривалість та спритність	35,2
2	Швидкісно-силові здібності, динамічна сила та силова витривалість	23,8
3	М'язове відчуття та максимальна сила	12,6
4	Гнучкість	4,8

У досліджуваній структурі студентів 18 років формування другого фактору відбувається за участю показників силової витривалості, максимальної та динамічної сили, а їх внески коливаються від 20,7 до 21,7%. Єдиною відзнакою у даному випадку є наявність значного коефіцієнту результату визначення м'язової чуттєвості юнаків з Черкаського університету.

Впровадження різних аналітичних підходів дозволило визначити закономірності, які відбуваються у структурі фізичної підготовленості студентів і розробити середньостатистичні співвідношення вибіркових обсягів педагогічних навантажень, спрямованих на розвиток фізичних здібностей з урахуванням вікових особливостей контингенту та динаміки формування структури фізичної підготовленості. Визначено наступне співвідношення:

* у студенток 17 років - швидкісно-силові здібності - 12,0%; гнучкість, загальна та силова витривалість - по 9,0%; сила - 18,0%; швидкість - 16,5%; швидкісна витривалість - 7,5%, спритність - 19,0%;

* у студенток 18 років - швидкісно-силові здібності - 13,5%; гнучкість - 8,0%; сила та швидкісна витривалість - по 11,0%; силова витривалість - 6,5%; швидкість - 24,5%; спритність - 16,5%; загальна витривалість - 9,0%;

* у студенток 19 років - швидкісно-силові здібності - 13,5%; гнучкість - 10,0%; сила - 17,0%; силова витривалість - 7,5%; швидкість - 22,5%; швидкісна витривалість - 7,5%, спритність - 13,0%; загальна витривалість - 9,0%;

* у студентів 17 років - швидкісно-силові здібності - 7,5%; гнучкість та швидкісна витривалість - по 9,0%; сила та спритність - по 15,5%; силова витривалість - 7,5%; швидкість - 28,0%; загальна витривалість - 8,0%;

* у студентів 18 років - швидкісно-силові здібності - 14,0%; гнучкість - 10,0%; сила та спритність - по 16,0%; силова витривалість - 8,5%; швидкість - 21,5%; загальна та швидкісна витривалість - по 7,0%;

* у студентів 19 років - швидкісно-силові здібності - 10,5%; гнучкість - 6,5%; сила - 13,0%; силова витривалість - 9,0%; швидкість - 27,0%; швидкісна витривалість - 9,0%, спритність - 15,0%; загальна витривалість - 10,0%.

Результати дослідження функціональних можливостей за показниками ЧСС у спокої та після фізичного навантаження, а також з урахуванням розрахунку індексу ГСТ показали у дівчат наявність, у більшості випадків, не достовірних вікових змін, які носять змішаний хвилеподібний характер, однак у всіх випадках зниження ЧСС у спокої супроводжується покращенням адаптації організму до фізичного навантаження та збільшенням коефіцієнту працездатності. Такі позитивні прирости спостерігаються у 18 та 20 років, а у першій та третій вікових групах відзначена негативна тенденція усіх трьох взаємопов'язаних показників функціональних можливостей.

Також виявлені незначні регіональні особливості, які у всіх випадках відображають найбільш високий рівень відповідної підготовленості у студенток Житомирського університету, а найменший - у представниць ЧДТУ, що збігається з результатами визначення обсягів сну.

У студентів чоловічої статі, незалежно від місця навчання, спостерігається приріст індексу ГСТ з 18 до 19 та з 19 до 20 років, а найвищий результат ЧСС після навантаження відзначений у третій віковій групі. Незалежно від місця навчання у юнаків виявлена різноспрямованість розвитку функціональних систем, а характер приросту також співпадає з динамікою обсягів сну, кількості випадків недосипання та виконання буд-якої роботи на фоні значної втоми, що може вказувати на вплив режиму життєдіяльності на функціонування серцево-судинної системи.

Для розробки методики розвитку фізичних здібностей студентської молоді були відібрані ті засоби фізичної підготовки (табл. 5, 6), які сприяють вдосконаленню основних систем організму та більшості м'язових груп, відповідають інтересам контингенту та не потребують додаткового обладнання, а їх вплив може оперативно корегуватися.

Таблиця 5. Засоби та методичні рекомендації при проведенні занять з фізичної підготовки студентів жіночої статі (±0,5д)

Засоби	Компоненти методики	17 років	18 років	19 років
П'ятиразові стрибки з місця у довжину з максимальною потужністю	Час виконання, с	5,2-7,4	5,6-7,4	6,4-8,3
	Час відновлення, с	160-205	160-210	140-195
20 с присідання з максимальною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	18-20	17-20	18-20
	Час відновлення, с	180-235	155-200	130-185
Присідання з помірною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	38-48	36-48	39-50
	Час виконання, с	53-68	49-65	54-69
	Час відновлення, с	200-255	170-230	195-265
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи з максимальною інтенсивністю	Час виконання, с	15-19	18-20	17-20
	Кількість повторень, разів	9-13	12-16	12-17
	Час відновлення, с	110-180	165-210	150-200
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи з помірною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	10-15	13-19	13-18
	Час виконання, с	18-24	22-31	24-31
	Час відновлення, с	155-210	165-215	190-245
30 с підйом тулуба у положення "сидячи" з максимальною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	18-22	20-23	18-21
	Час відновлення, с	120-180	135-185	150-205
Підйом тулуба у положення "сидячи" з помірною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	35-46	34-47	31-39
	Час виконання, с	78-96	73-95	63-75
	Час відновлення, с	200-250	150-210	160-225
Біг 60 м з максимальною інтенсивністю	Час виконання, с	10,2-10,8	10,0-10,6	9,7-10,7
	Час відновлення, с	200-250	205-270	215-255
Біг 300 м з максимальною інтенсивністю	Час виконання, с	69,1-77,7	69,5-77,2	69,3-76,6
	Час відновлення, с	310-355	260-325	330-360
Біг 1000 м з помірною інтенсивністю (ЧСС 125-140 уд/хв-1)	Швидкість виконання, хв. на 1 коло (400 м)	2,50-2,60	2,40-2,50	2,40-2,50
	Час виконання, хв	6,0-6,8	5,8-6,5	5,8-6,4
	Час відновлення, с	200-260	210-270	245-295
Біг з помірною інтенсивністю (ЧСС 120-130 уд/хв-1)	Швидкість виконання, хв. на 1 коло (400 м)	3,30-3,40	3,20-3,30	3,00-3,10
	Час виконання, хв	10,30-11,30	11,30-12,10	10,40-11,20
	Час відновлення, с	410-460	425-475	450-490
Біг 1000 м на максимальний результат	Час виконання, хв	5,0-5,7	5,1-5,6	4,8-5,3
	Час відновлення, с	360-405	310-380	375-410

Зміст та обсяги фізичних навантажень мають статеві особливості, а відповідний розрахунок у межах ±0,5д викликаний неоднорідністю контингенту, однак, в той же час, забезпечує наявність науково обґрунтованих параметрів фізичних навантажень та критерії оцінки фізичних здібностей та функціональних можливостей.

Таблиця 6. Засоби та методичні рекомендації при проведенні занять з фізичної підготовки студентів чоловічої статі

Засоби	Компоненти методики	17 років	18 років	19 років
Семиразові стрибки з місця у довжину з максимальною потужністю	Час виконання, с	7,1-9,7	7,0-9,1	9,5-11,7
	Час відновлення, с	130-190	140-200	195-235
30 с присідання з максимальною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	28-32	30-35	30-34
	Час відновлення, с	180-240	170-235	205-260
Присідання з помірною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	46-61	60-88	52-71
	Час виконання, с	53-69	80-127	73-88
	Час відновлення, с	240-285	215-270	245-290
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи з максимальною інтенсивністю за 30 с	Кількість повторень, разів	27-34	29-37	28-35
	Час відновлення, с	195-245	190-230	200-255
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи з помірною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	34-44	38-48	32-42
	Час виконання, с	40-53	44-57	39-47
	Час відновлення, с	195-255	195-255	255-285
30 с підйом тулуба у положення "сидячи" з максимальною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	23-26	25-29	27-29
	Час відновлення, с	170-240	170-230	225-280
Підйом тулуба у положення "сидячи" з помірною інтенсивністю	Кількість повторень, разів	43-55	46-58	45-53
	Час виконання, с	88-108	81-99	67-85
	Час відновлення, с	190-255	200-250	255-295
Біг 60 м з максимальною інтенсивністю	Час виконання, с	8,4-8,9	8,3-8,8	8,2-8,8
	Час відновлення, с	205-265	210-260	230-280
Біг 300 м з максимальною інтенсивністю	Час виконання, с	52,6-58,2	51,6-55,6	52,8-56,8
	Час відновлення, с	290-350	325-355	305-350
Біг 1000 м з помірною інтенсивністю (ЧСС 125-140 уд/хв-1)	Швидкість виконання, хв. на 1 коло (400 м)	1,50-2,10	1,55-2,15	1,55-2,15
	Час виконання, хв	4,3-5,0	4,5-5,1	4,5-5,1
	Час відновлення, с	205-255	220-280	240-285
Біг з помірною інтенсивністю (ЧСС 120-130 уд/хв-1)	Швидкість виконання, хв. на 1 коло (400 м)	2,30-2,50	2,10-2,30	2,20-2,40
	Час виконання, хв	11,40-12,20	11,30-12,15	11,25-12,10
	Час відновлення, с	395-435	415-465	430-470
Біг 1000 м на максимальний результат	Час виконання, хв	3,8-4,3	3,7-4,2	3,7-4,2
	Час відновлення, с	285-360	360-405	340-400

Запропоновані методичні основи організації фізичних навантажень передбачають наявність педагогічного впливу на компоненти фізичної та морально-вольової підготовленості студентів, з урахуванням їх потреб та доцільності методу, що забезпечує реалізацію комплексного вдосконалення особистості.

Підвищення мотивації та реалізацію освітнього завдання, враховуючи реалії функціонування сучасної вітчизняної освіти, найбільш доцільно здійснювати в процесі самостійних занять, однак контроль і корекція отримання знань щодо предмету "Фізичне виховання" здійснюється викладачем.

Крім того, результати анкетування свідчать, що найбільш доцільною формою реалізації потреб у фізичному вдосконаленні студенти вважають загальнорозвиваюче навчальне заняття у першій та другій половині дня, причому остання, передбачає реалізацію принципу гуманістичності в зв'язку з вільним вибором місця, часу та викладача.

Таким чином, сформований арсенал засобів, розроблені методичні основи та визначені основні форми організації педагогічних дій, спрямованих на досягнення мети системи фізичної підготовки студентів забезпечують наявність педагогічних умов розвитку фізичних здібностей та підвищення рівня фізичної працездатності студентів з урахуванням всебічного та гармонійного розвитку особистості.

У п'ятому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка ефективності методики розвитку фізичних здібностей студентської молоді у системі фізичної підготовки" визначений зміст контролю та розроблена диференційована оцінка розвитку фізичних здібностей студентів з урахуванням місця навчання, вікових і статевих характеристик контингенту, а також здійснений аналіз результатів дослідження ефективності застосування моделі розвитку фізичних здібностей студентської молоді у системі фізичної підготовки.

Впровадження методів математичної статистики та математико-статистичного аналізу дозволило визначити пріоритети у розвитку фізичних здібностей, що забезпечило формування відповідного змісту контролю як з урахуванням вікових і регіональних відзнак, так і за умов наявності визначених закономірностей.

Незалежно від статі, віку та ВНЗ, основним об'єктом контролю в процесі удосконалення фізичних здібностей засобами фізичної підготовки є розвиток швидкісних здібностей, оцінка ефективності якого у представниць жіночої статі 17-19 років найбільш доцільно здійснюється за результатами бігу на 60 м.

У студенток усіх вікових груп незмінними засобами контролю є біг на 300 м та динамометрія (табл. 6), що також визначає загальновіковий пріоритет вдосконалення швидкісної витривалості та максимальної сили.

Розвиток швидкісно-силових здібностей є одним з основних завдань, які не змінюються в залежності від віку, однак якщо у 17 та 18 років відповідним засобом для отримання інформації необхідно вважати стрибок у довжину з місця, то в останній віковій групі - найбільш доцільними будуть результати вистрибування.

Рухливість хребетного стовпа та координаційні здібності найбільше необхідно контролювати у 17 та 18 років, а стан загальної витривалості - у 18 та 19.

Наявність регіональних особливостей не дозволяє однозначно рекомендувати засіб контролю за розвитком швидкісних здібностей студентів 17-19 років, що забезпечує необхідність корекції процесу фізичної підготовки юнаків на основі інформації результатів бігу як на 60, так і на 100 м. Незмінними пріоритетами змісту контролю за розвитком фізичних здібностей студентів (табл. 7, 8) є також "човниковий" біг та біг на 300 м, які відповідно дозволяють отримати інформацію про стан спритності та швидкісної витривалості.

Таблиця 7. Диференційована оцінка розвитку загальних фізичних здібностей студентів жіночої статі 17-19 років без урахування регіональних особливостей

№	Показник	Оцінка
		5	4	3	2	1
17 років
1	Стрибок у довжину з місця, см	< 188,5	180,0-188,5	160,5-179,5	151,5-160,0	151,5 >
2	Нахил тулуба стоячи, см	< 20,0	18,0-20,0	12,5-17,5	10,0-12,0	10,0 >
3	Підйоми тулуба за 1 хв, разів	< 46	43-46	35-42	31-34	31 >
4	Біг 60 м, с	< 9,6	9,6-9,9	10,0-10,7	10,8-11,1	11,1 >
5	Біг 300 м, с	> 59,6	59,6-65,5	65,6-77,7	77,8-83,7	83,7 <
6	Біг 4 х 9 м, с	> 10,1	10,1-10,4	10,5-11,2	11,3-11,6	11,6 <
7	Максимальна динамометрія, кг	< 34,5	31,5-34,5	24,0-31,0	20,5-23,5	20,5 >
18 років
1	Стрибок у довжину з місця, см	< 189,0	181,0-189,0	163,5-180,5	155,0-163,0	155,0 >
2	Нахил тулуба стоячи, см	< 21,5	19,5-21,5	14,0-19,0	11,5-13,5	11,5 >
3	Біг 60 м, с	< 9,4	9,4-9,7	9,8-10,5	10,6-10,9	10,9 >
4	Біг 300 м, с	> 57,9	57,9-64,4	64,5-77,6	77,7-84,2	84,2 <
5	Біг 4 х 9 м, с	> 10,0	10,0-10,2	10,3-10,9	11,0-11,2	11,2 <
6	Максимальна динамометрія, кг	< 36,0	34,0-36,0	27,5-33,5	25,0-27,0	25,0 >
7	Біг 1000 м, хв., с	> 4,10	4,10-4,39	4,40-5,40	5,41-6,10	6,10 <
19 років
1	Стрибок у гору з місця, см	< 41,5	38,5-41,5	30,0-38,0	26,5-29,5	26,5 >
2	Підйоми тулуба за 1 хв, разів	< 45	42-45	34-41	30-33	30 >
3	Біг 60 м, с	< 9,6	9,6-9,8	9,9-10,4	10,5-10,7	10,7 >
4	Біг 300 м, с	> 59,7	59,7-65,1	65,2-76,0	76,1-81,5	81,5 <
5	Максимальна динамометрія, кг	< 33,0	31,5-33,0	25,0-31,0	22,0-24,5	22,0 >
6	Біг 1000 м, хв., с	> 4,20	4,20-4,39	4,40-5,20	5,21-5,40	5,40 <

Здійснювати контроль за розвитком силової витривалості на основі результатів кількості підйомів тулуба за 1 хв найбільш доцільно у 17 та 19 років, а у 18-річному віці відповідний компонент фізичної підготовленості з проявом динамічної сили бажано контролювати за допомогою підтягування. Причому у першій та другій вікових групах інформацію також необхідно отримувати щодо розвитку максимального зусилля за результатами динамометрії та м'язового відчуття - за результатами розподілу зусилля без зорового орієнтиру.

Слід також додати, що у 17-ти та 19-річному віці у юнаків набуває відповідного значення процес загальної витривалості, який рекомендується контролювати на основі показників часу реалізації 1000-метрової дистанції.

Апробація власних методичних рекомендацій щодо впровадження моделі навчально-виховного процесу розвитку фізичних здібностей здійснена на базі НПУ імені М.П. Драгоманова і передбачала формування трьох окремих груп 18 та 19 років як у юнаків, так і у дівчат, що викликано наявністю різних шляхів розробки технології педагогічних впливів засобами фізичної підготовки.

У першій експериментальній групі застосовувалися рекомендації, що розроблені з урахуванням місця навчання, у другій - для студентів вузів, незалежно від спеціальності та особливостей організації фізичного виховання, а у третій групі проводилися заняття згідно державної базової програми.

Таблиця 8. Диференційована оцінка розвитку загальних фізичних здібностей студентів чоловічої статі 17-19 років без урахування регіональних особливостей

№	Показник	Оцінка
		5	4	3	2	1
17 років
1	Стрибок у гору з місця, см	< 51,0	48,0-51,0	40,5-47,5	37,0-40,0	37,0 >
2	Підйоми тулуба за 1 хв, разів	< 48	46-48	39-45	36-38	36 >
3	Біг 60 м, с	< 8,0	8,0-8,2	8,3-8,9	9,0-9,2	9,2 >
4	Біг 100 м, с	> 13,6	13,6-13,9	14,0-14,8	14,9-15,2	15,2 <
5	Біг 300 м, с	> 48,7	48,7-51,4	51,5-56,9	57,0-59,7	59,7 <
6	Біг 4 х 9 м, с	> 9,4	9,4-9,5	9,6-10,0	10,1-10,2	10,2 <
7	Максимальна динамометрія, кг	< 48,0	45,5-48,0	39,0-45,0	36,0-38,5	36,0 >
8	50% від макс. зусилля, % відхилення	> 11	11-13	14-18	19-21	21 <
9	Біг 1000 м, хв., с	> 3,30	3,30-3,49	3,50-4,30	4,31-4,50	4,50 <
18 років
1	Стрибок у довжину з місця, см	< 247,5	239,0-247,5	220,5-238,5	211,5-220,0	211,5 >
2	Стрибок у гору з місця, см	< 54,5	51,0-54,5	41,5-50,5	37,5-41,0	37,5 >
3	Підтягування, разів	< 17	15-17	9-14	6-8	6 >
4	Біг 60 м, с	< 7,9	7,9-8,0	8,1-8,5	8,6-8,7	8,7 >
5	Біг 100 м, с	> 13,0	13,0-13,3	13,4-14,2	14,3-14,6	14,6 <
6	Біг 300 м, с	> 47,8	47,8-50,2	50,3-54,3	54,4-56,8	56,8 <
7	Біг 4 х 9 м, с	> 9,0	9,0-9,2	9,3-9,8	9,9-10,1	10,1 <
8	Максимальна динамометрія, кг	< 54,5	51,5-54,5	42,5-51,0	39,0-42,0	39,0 >
9	50% від макс. зусилля, % відхилення	> 6	6-7	8-12	13-14	14 <
19 років
1	Стрибок у гору з місця, см	< 52,5	50,0-52,5	43,0-49,5	40,0-42,5	40,0 >
2	Нахил тулуба стоячи, см	< 19,5	17,5-19,5	12,0-17,0	9,5-11,5	9,5 >
3	Підйоми тулуба за 1 хв, разів	< 53	51-53	44-50	41-43	41 >
4	Біг 60 м, с	< 7,9	7,9-8,1	8,2-8,7	8,8-9,0	9,0 >
5	Біг 100 м, с	> 13,0	13,0-13,3	13,4-14,2	14,3-14,6	14,6 <
6	Біг 300 м, с	> 48,3	48,3-50,7	50,8-54,8	54,9-57,3	57,3 <
7	Біг 4 х 9 м, с	> 9,0	9,0-9,2	9,3-9,8	9,9-10,1	10,1 <
8	Біг 1000 м, хв., с	> 3,30	3,30-3,49	3,50-4,30	4,31-4,50	4,50 <

Результати формуючого експерименту свідчать (табл. 9, 10), що у перших двох випадках спостерігається статистично значуща позитивна динаміка показників формування знань, умінь та навичок фізичного самовдосконалення, а також достовірне покращення результатів психофізіологічної, функціональної та фізичної підготовленості, що досягнуто шляхом впровадження моделі розвитку фізичних здібностей.

Таблиця 9. Статистично значущі зміни показників стану комплексної підготовленості студенток 18 років НПУ імені М.П. Драгоманова

№	Показник	До експерим.	Після експерим.	Приріст, %	t	Р
			д		д
Психофізіологічна та теоретична підготовленість, стан розвитку умінь та навичок застосування фізичних вправ
Показники студенток 1-ї експериментальної групи (n = 24)
1	Оцінка написання плану-конспекту комплексу ЗРВ	3,4	0,9	4,1	0,8	+18,7	2,85	<0,01
2	Оцінка проведення комплексу ЗРВ	3,1	0,8	3,9	0,6	+22,8	3,92	<0,001
4	Коефіцієнт тепінг-тесту	5,0	0,5	5,4	0,5	+7,7	2,77	<0,01
Показники студенток 2-ї експериментальної групи (n = 24)
1	Оцінка написання плану-конспекту комплексу ЗРВ	3,4	0,8	4,0	0,6	+16,2	2,94	<0,01
2	Оцінка проведення комплексу ЗРВ	3,2	0,7	3,8	0,7	+17,1	2,97	<0,01
Фізична та функціональна підготовленість
Показники студенток 1-ї експериментальної групи (n = 24)
2	ЧСС після 20 присідань, уд/хв-1	140,5	6,3	137,0	6,5	+2,5	1,85	<0,1
3	Час відновлення, хв	1,9	1,1	1,7	0,8	+11,1	2,12	<0,05
4	Стрибок у довжину з місця, см	169,5	9,2	175,4	10,1	+3,4	2,07	<0,1
5	Стрибок у гору з місця, см	31,3	4,0	34,7	4,4	+10,3	-2,74	<0,01
6	Нахил тулуба стоячи, см	17,2	2,8	19,0	3,2	+9,9	2,03	<0,1
7	Біг 60 м, с	10,6	0,5	10,3	0,5	+2,9	2,03	<0,05
8	Біг 100 м, с	17,9	0,4	17,6	0,6	+1,7	2,00	<0,1
9	Біг 1000 м, хв., с	5,3	0,4	4,9	0,5	+7,8	3,00	<0,01
10	Кистьова динамометрія, кг	29,2	2,6	30,6	2,4	+4,7	1,90	<0,1
Показники студенток 2-ї експериментальної групи (n = 24)
4	Стрибок у довжину з місця, см	163,4	8,5	168,5	8,8	+3,1	2,00	<0,1
7	Біг 60 м, с	10,6	0,6	10,3	0,4	+2,9	2,00	<0,1
8	Біг 100 м, с	18,0	0,4	17,7	0,6	+1,7	2,00	<0,1
9	Біг 1000 м, хв., с	5,3	0,4	4,9	0,5	+7,8	3,00	<0,01

Натомість у юнаків та дівчат контрольної групи, які займалися за вказівками Державної програми, зміни у більшості досліджених результатів комплексної підготовленості мають скоріш природній характер, що забезпечується наявністю показників з недостовірною негативною динамікою, а статистично значущі зміни визначені тільки у юнаків 19 років за показниками гнучкості та м'язового відчуття, причому характер змін є негативний.

Таблиця 10. Статистично значущі зміни показників стану комплексної підготовленості студентів 18 років НПУ імені М.П. Драгоманова

№	Показник	До експерим.	Після експерим.	Приріст, %	t	Р
			д		д
Психофізіологічна та теоретична підготовленість, стан розвитку умінь та навичок застосування фізичних вправ
Показники студентів 1-ї експериментальної групи (n = 28)
1	Оцінка написання плану-конспекту комплексу ЗРВ	3,1	1,0	3,9	1,1	+22,8	2,85	<0,01
2	Оцінка проведення комплексу ЗРВ	2,8	0,9	3,4	1,0	+19,3	2,36	<0,05
4	Коефіцієнт тепінг-тесту	5,2	0,4	5,5	0,4	+5,6	2,81	<0,01
Показники студентів 2-ї експериментальної групи (n = 27)
1	Оцінка написання плану-конспекту комплексу ЗРВ	3,2	1,0	4,0	1,2	+22,2	2,66	<0,05
2	Оцінка проведення комплексу ЗРВ	2,8	0,8	3,3	1,0	+16,4	2,03	<0,1
Фізична та функціональна підготовленість
Показники студентів 1-ї експериментальної групи (n = 28)
1	ЧСС у спокої, уд/хв-1	88,1	8,8	82,1	7,8	+7,0	2,65	<0,05
2	ЧСС після 20 присідань, уд/хв-1	132,9	11,7	126,6	7,0	+4,8	2,40	<0,05
3	Час відновлення ЧСС, хв	2,1	0,6	1,8	0,5	+15,4	2,00	<0,1
4	Стрибок у довжину з місця, см	213,1	17,7	225,4	11,1	+5,6	-3,06	<0,01
5	Нахил тулуба стоячи, см	10,5	6,5	14,8	4,8	+34,0	-2,77	<0,01
6	Згин. та розг.рук в упорі лежачи, разів	34,0	9,2	38,3	8,9	+11,9	1,75	<0,1
7	Підйоми тулуба за 1 хв, разів	38,1	4,3	40,3	4,0	+5,6	1,95	<0,1
8	Підтягування, разів	8,5	3,1	10,0	2,5	+16,2	1,96	<0,1
9	Біг 60 м, с	9,1	0,5	8,8	0,4	+3,3	2,43	<0,05
10	Біг 100 м, с	14,8	0,7	14,4	0,6	+2,7	2,25	<0,05
11	Біг 300 м, с	56,0	4,4	53,9	3,9	+3,8	1,86	<0,1
12	Біг 4 х 9 м, с	10,0	0,4	9,6	0,4	+4,1	3,67	<0,001
13	Кистьова динамометрія, кг	42,3	7,6	47,0	5,6	+10,5	-2,59	<0,05
Показники студентів 2-ї експериментальної групи (n = 27)
4	Стрибок у довжину з місця, см	230,9	18,0	239,4	13,4	+3,6	-1,93	<0,1
5	Нахил тулуба стоячи, см	10,3	7,9	13,9	5,4	+29,7	-1,92	<0,1
6	Згин.та розг.рук в упорі лежачи, разів	32,0	9,0	36,0	8,1	+11,8	1,68	<0,1
7	Підйоми тулуба за 1 хв, разів	39,7	4,0	41,5	3,0	+4,4	1,84	<0,1
9	Біг 60 м, с	8,7	0,5	8,5	0,3	+2,3	1,75	<0,1
10	Біг 100 м, с	14,5	0,9	14,1	0,8	+2,8	1,69	<0,1
11	Біг 300 м, с	53,9	3,2	52,3	2,8	+3,0	1,92	<0,1
12	Біг 4 х 9 м, с	9,9	0,7	9,6	0,4	+3,1	1,90	<0,1
13	Кистьова динамометрія, кг	42,1	6,9	45,1	5,0	+6,9	-1,80	<0,1

Висновки

Теоретичний аналіз, узагальнення провідної вітчизняної та закордонної практики, а також результати власного експериментального дослідження та їх інтерпретація дозволяють зробити наступні висновки:

1. Сучасні тенденції формування теоретичних положень та концепцій у вітчизняній системі освіти передбачають реалізацію творчого потенціалу індивіда з урахуванням його природних здібностей та інтересів у відповідності з принципом гуманізму. Натомість, модель всебічно розвиненої особистості передбачає наявність високого рівню не тільки компонентів творчої, інтелектуальної та морально-вольової підготовленості, а й розвитку фізичних здібностей, що забезпечує необхідність впровадження комплексної системи педагогічних дій з урахуванням науково обґрунтованої технології зміни функціонального стану.

Однак, на сучасному етапі функціонування системи фізичного виховання існує проблема розвитку всебічно розвиненої особистості, яка визначена низьким рівнем фізичної та морально-вольової підготовленості студентів, що знижує біологічну надійність організму та унеможливлює досягнення індивідом фізичного, психічного та соціального благополуччя.

2. Виявлено, що реалізація оздоровчого завдання та формування фундаменту працездатності для довготривалої активної життєдіяльності в умовах вищого навчального закладу здійснюється переважно в процесі розвитку фізичних здібностей засобами фізичної підготовки. Крім того, сукупність відповідних засобів, методів та форм організації впливу на пізнавальну та емоційну сфери, а також забезпечення прояву моральних і вольових здібностей в процесі накопичення творчого потенціалу та виконання фізичних навантажень, сприяють комплексному вирішенню завдань розвитку особистості. Отже, фізична підготовка є системою педагогічних дій, а її компоненти повинні ґрунтуватися на сучасних теоретичних положеннях і забезпечити наукове підґрунтя для всебічного та гармонійного розвитку індивіда з урахуванням вікових закономірностей змін в організмі, особливостей організації фізичного виховання в окремих ВНЗ, а також інтересів і потреб сучасної молодої людини.

3. У студенток, які навчаються в різних вищих навчальних закладах України, з 17 до 18 років визначена закономірність приросту майже усіх показників за виключенням результатів бігу на 30 та 300 м, а також частоти рухів за 5 с. В наступній віковій групі, незалежно від місця навчання, відмічена позитивна динаміка результатів стрибків з місця та бігу на 30, 60, 100 та 300 м, а також "човникового" бігу 4 х 9 м. З 19 до 20 років закономірним є позитивні зміни у показників стрибків з місця, нахилу тулуба, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, бігу на 60 та 100 м, кистьової динамометрії та 50% від її максимального результату без зорового орієнтиру, а також частоти рухів.

У студентів з 17 до 18 років, незалежно від місця навчання, спостерігається позитивна динаміка всіх показників крім частоти рухів за 5 с. В наступній вікові групі залишається позитивна тенденція у більшості показників, за виключенням результатів бігу на 30, 60 та 300 м, а також кистьової динамометрії. З 19 до 20 років закономірним є приріст показників, що характеризують стан розвитку швидкісно-силових здібностей, силової витривалості та динамічної сили, швидкісної витривалості та координаційних здібностей, а також швидкості виконання цілісної дії за виключенням реалізації 30-метрової дистанції.

Отже, результати дослідження свідчать про наявність у студентів чоловічої та жіночої статі 17-20 років закономірних ознак гетерохронії, що може бути обґрунтовано морфо-функціональним дозріванням однак, в залежності від місця навчання рівень підготовленості відрізняється.

4. У студенток 17-ти та 18-ти років найбільшою інформаційною значущістю володіють показники бігу на 300 м, а у 19-річному віці пріоритетом є реалізації 100-метрової дистанції. Причому, подальший аналіз взаємодії компонентів фізичної підготовленості та здоров'я свідчить, що відзначені засоби фізичної підготовки не тільки не послаблюють свою вагу, а й мають найбільш значний вплив на показники здоров'я досліджуваного контингенту. Даний факт підтверджує наявність можливостей досягнення оздоровчого та тренувального ефекту одночасно, що вказує на переваги визначення природних пріоритетів розвитку анаеробних здібностей студенток над гіпотезою доцільності впровадження значних обсягів засобів, спрямованих на розвиток загальної витривалості для реалізації оздоровчого завдання. Однак зменшення об'єму фізичного навантаження, про що свідчить інформативність відповідного показника в останній віковий період, вказує на погіршення анаеробного потенціалу студенток 19 років порівняно з попередніми роками.

5. В структурі фізичної підготовленості студентів 17-19 років найбільшу інформаційну значущість, незалежно від віку, мають показники, які характеризують стан розвитку швидкісних здібностей, однак у першій віковій групі таким є результат бігу на 60 м, а у другій та третій - реалізація 100-метрової дистанції. У 17-ти та 19-річному віці найбільшу вагу, за результатами кореляційного аналізу, серед компонентів фізичної підготовленості та стану здоров'я мають засоби швидкісного характеру, а у другій віковій групі загальним пріоритетом є показник "човникового бігу", однак за кількістю відповідних взаємозв'язків на високому рівні визначений найбільший вплив на компоненти здоров'я показника максимальної динамометрії.

Отримані дані підтверджують наявність гетерохронії в період статевого дозрівання, що відзначається віковими змінами взаємозв'язків у різних структурних з'єднаннях. Таким чином, з одного боку, організм студента повинен розглядатися як відкрита функціональна система, що має динамічні властивості і здатна до саморегулювання, а з іншого - система педагогічних впливів повинна забезпечити диференціацію навантаження для зміцнення природних процесів у віковому аспекті.

6. Виходячи з отриманих даних, концептуальною основою розвитку фізичних здібностей у системі фізичної підготовки студентів є формування стійкого фундаменту фізичної працездатності в умовах накопичення та реалізації творчого потенціалу з урахуванням інтересів і потреб індивіда, вікових особливостей розвитку його організму, а також особливостей організації процесу фізичного виховання у різних вищих навчальних закладах.

Структуру моделі комплексного педагогічного впливу формують принципи та мета, засоби та їх співвідношення, методи та форми організації процесу розвитку фізичних здібностей, а також контроль і оцінка ефективності їх впровадження.

7. Визначено, що незалежно від місця навчання у студенток 17 років закономірним є пріоритет показників швидкості та швидкісно-силових здібностей, однак значною вагою у всіх випадках також володіють результати визначення силових здібностей, спритності та швидкісної витривалості. В наступній віковій групі найбільшу вагу мають показники швидкості та швидкісної витривалості, а також швидкісно-силові здібності та спритність. У 19-річному віці пріоритетом залишається швидкість, однак значною вагою, незалежно від місця навчання, також володіють показники, які характеризують стан розвитку швидкісно-силових здібностей, сили та м'язового відчуття.

У процесі формування структури фізичної підготовленості юнаків 17 років визначена закономірність пріоритету швидкісних здібностей, однак значну вагу також мають показники швидкісної витривалості, гнучкості, сили та спритності. В наступній віковій групі зміст головного фактора також формують показники бігу на короткі дистанції, однак значною вагою у даному випадку також володіють показники швидкісно-силових здібностей, гнучкості, спритності та динамічної сили. У 19-річному віці виявлена закономірність пріоритетів швидкості та спритності, а значну вагу також мають показники динамічної сили та швидкісної витривалості. Крім того, за наявності умов упровадження засобів бігу у великих обсягах, в даній віковій групі одним з пріоритетів формування відповідної структури є загальна витривалість.

8. Визначені закономірності формування структури фізичної підготовленості та розвитку фізичних здібностей, дозволяють виявити співвідношення обсягів вибіркових фізичних навантажень для студентів як гуманітарних спеціальностей, так і представників інших вищих навчальних закладів України. Так, без урахування місця навчання для студенток 17, 18 та 19 років розроблено наступне співвідношення:

* швидкісно-силові здібності - 12,0 та 13,5 у 18 та 19 років;

* гнучкість - 9,0, 8,0 та 10,0%;

* сила - 18,0, 11,0 та 17,0%;

* силова витривалість - 9,0, 6,5 та 7,5%;

* швидкість - 16,5, 24,5 та 22,5%;

* швидкісна витривалість - 7,5, 11,0 та 7,5%;

* спритність - 19,0, 16,5 та 13,0%;

* загальна витривалість - 9,0% незалежно від віку.

Для студентів 17, 18 та 19 років, відповідно, визначені наступні обсяги:

* швидкісно-силові здібності - 7,5, 14,0 та 10,5%;

* гнучкість - 9,0, 10,0 та 6,5%;

* сила - 15,5, 16,0 та 13,0%;

* силова витривалість - 7,5, 8,5 та 9,0%;

* швидкість - 28,0, 21,5 та 27,0%;

* швидкісна витривалість - 9,0, 7,0 та 9,0%;

* спритність - 15,5, 16,0 та 15,0%;

* загальна витривалість - 8,0, 7,0 та 10,0%.

9. Результати дослідження вікових особливостей функціональних можливостей за результатами Гарвардського степ-тесту показали наявність гетерохронічних процесів однакової спрямованості незалежно від місця навчання, однак характерним є відсутність значних відзнак у статистичних значеннях та відповідність змін особливостям життєдіяльності студентів. Враховуючи, що до основи технології педагогічного впливу покладені показники ЧСС, даний факт, на нашу думку, свідчить про однорідність контингенту за вказаною характеристикою та забезпечує можливість впровадження компонентів фізичної підготовки, які розроблені на матеріалі дослідження, проведеного в НПУ імені М.П. Драгоманова.

До основи змісту фізичної підготовки увійшли засоби, які мають найбільшу вагу в структурі та апробовані вітчизняною практикою. Обраний комплексний підхід забезпечує розвиток швидкісно-силових здібностей, динамічної сили, загальної, швидкісної та силової витривалості та охоплює усі основні групи м'язів, однак за своєю характеристикою їх можна поділити на дві окремі групи - ті, що виконуються у межах 120-130 уд/хв-1, та засоби, вплив яких забезпечує ЧСС вище ніж 130 уд/хв-1.

В цілому розроблений методичний інструментарій розвитку фізичних здібностей у системі фізичної підготовки передбачає наявність науково обґрунтованих засобів, методів та форм педагогічного впливу на стан студентів з урахуванням інтересів, потреб контингенту та збалансованого співвідношення обсягів фізичних навантажень відповідно до статевих та вікових характеристик представників студентської молоді.

10. Незалежно від віку та регіональних особливостей навчання контроль за розвитком фізичних здібностей у дівчат здійснюється засобами стрибків з місця, бігу на 60 м та 300 м та максимальної динамометрії. У студентів вказане завдання вирішується в більшості випадків тими ж засобами, крім останнього, натомість у всіх випадках має місце біг на 100 м та "човниковий біг".

До вікових відзнак у студенток необхідно віднести наявність значної ваги у 17-ти та 18-тирічному віці показників нахилу тулуба та "човникового бігу", а у 17-ти та 19-тирічному віці - результатів кількості підйомів тулуба.

У юнаків 17 та 18 років у змісті контролю має місце визначення м'язового відчуття, у другій віковій групі - підтягування, а у 17-ти та 19-тирічному віці доцільно застосовувати засіб "підйоми тулуба у положення "сидячи"".

Впровадження методів математичної статистики дозволило здійснити розрахунок для кожної вікової групи як середньостатистичних оціночних таблиць, так і з урахуванням регіональних особливостей контингенту, що сприяє впровадженню диференційованого підходу в процес розвитку фізичних здібностей студентів та забезпечує реалізацію системного та науково-обгрунтованого управління вищезгаданим процесом.

11. Результати апробації комплексної методики розвитку фізичних здібностей студентів, порівняно з вказівками державної базової програми, свідчать про значну ефективність авторської моделі педагогічних дій, впровадження якої дозволяє сформувати фундамент фізичної працездатності для довгострокової та активної життєдіяльності індивіда і забезпечує наявність у нього знань, умінь та навичок для подальшого фізичного самовдосконалення.

Отже, визначено, що система педагогічних дій, яка побудована на фундаменті сучасних положень теорії сенситивних періодів та теорії функціональних систем з урахуванням формування та реалізації творчого потенціалу студентів, а також вікових особливостей розвитку їх організму, забезпечує реалізацію мети навчально-виховного процесу розвитку фізичних здібностей, однак найбільші переваги, все ж таки, мають методичні рекомендації з урахуванням місця навчання, що є логічним, але не має достатньої практичної значущості.