Педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

УДК 373.1.02:373.1.013

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання

13.00.07 - теорія і методика виховання

Турчина Людмила Олександрівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) Міністерства освіти і науки, молоді і спорту Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник - дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор ГЛУЗМАН Олександр Володимирович, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) Міністерства освіти і науки, молоді і спорту Автономної Республіки Крим, ректор.

Офіційні опоненти: Заслужений працівник освіти України, доктор педагогічних наук, професор АЛФІМОВ Валентин Миколайович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки, Молоді та спорту України, завідувач кафедри управління освітою;

кандидат педагогічних наук КОЛОМІЕЦЬ Микола Борисович, Глухівський державний педагогічний університет імені Олександра Довженка Міністерства освіти і науки, Молоді та спорту України, старший викладач кафедри загальної і соціальної педагогіки.

Захист дисертації відбудеться 22 червня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, аудиторія 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 20 травня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

молодь старшокласник профорієнтація навчання

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Під впливом ринкових реформ відбуваються кардинальні зміни характеру і мети праці, що висувають нові вимоги до сучасної загальноосвітньої школи. Тому одне з важливих завдань, яке стоїть перед школою, є професійна орієнтація старшокласників на усвідомлений вибір професії, що знайшло відображення в нормативних державних документах: Конституції України, Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти в Україні в XXI сторіччі, Національній програмі «Діти України», Концепції загальної середньої освіти з створення організаційно-методичних передумов для переходу старшої школи на профільне навчання, Концепції державної системи професійної орієнтації населення, Положенні про організацію профільного навчання.

Нова парадигма професійної орієнтації, що базується на особистісно орієнтованому підході, вимагає в процесі виховання ефективного використання потенційних можливостей учня, спрямованих на формування самостійного вибору професії залежно від його індивідуальних особливостей. Вона ставить перед педагогами й керівниками освіти завдання - поєднання профорієнтаційної роботи з предметною підготовкою, перехід у старших класах на профільне навчання, специфіка якого полягає в підготовці старшокласників до подальшого освоєння певної професії. Без організації системи профорієнтації в школі це завдання стає нездійсненним. Професійний вибір для старшокласників визначає не тільки майбутню професію, але й освітній профіль, від якого залежить успішність у підготовці до переходу на наступний освітній ступінь і в цілому - професійну діяльність. Водночас недосконалість освітньої практики профільного навчання в професійному супроводі старшокласників потребує створення спеціально організованої науково-практичної діяльності з надання психолого-педагогічної допомоги в орієнтуванні старшокласників до вибору професії.

Методологічні й теоретичні основи професійної орієнтації знайшли своє відображення в дослідженнях А. Вояковського, Н. Захарова, Т. Ремех, А. Сазонова, В. Симоненко, В. Синявского, І. Цушко, С. Чистякової, С. Шацького, А. Щербакова, Н. Янцур. Питанням удосконалення системи професійної орієнтації учнів, що забезпечує необхідними знаннями про професії, сприяє умінню оцінювати свої індивідуальні особливості, присвячені роботи А. Боровського, А. Голомштока, В. Гузєєвої, Р. Заболотного, А. Золотаревої, Л. Йовайши, А. Карпова, Є. Климова, Н. Пряжникової, В. Остапенко, Т. Потапенко, Р. Щокіна. Системний підхід щодо професійної інформації школярів виклав Б. Федоришин. Питання формування професійної придатності розглядав А. Ростунов. Як цілісний процес С. Чистякова досліджувала підготовку школярів до вибору професії й обґрунтувала концепцію системного підходу щодо управління профорієнтацією. А. Чернявська виділяє метод індивідуальної профорієнтації як основний і невід'ємний метод роботи профорієнтації в старших класах. Р. Каверіна звертає увагу на вивчення здібностей школярів, які, на її думку, є основою роботи з профорієнтації. А. Голомшток заклав основи виховної концепції профорієнтації, у контексті якої видатні педагоги і психологи (С. Гришпун, О. Журкіна, Є. Климов, Є. Павлютенков) досліджували різні аспекти підготовки школярів до вибору професії. Концептуальні основи організації роботи з профорієнтації в процесі профільного навчання викладені в роботах Л. Гуцан, Д. Закатнова, О. Коберника, С. Лопатіної, В. Мадзигон, О. Мельника, В. Моргун, О. Морина, Н. Пиддячого, М. Побирченко, М. Пищалковської, А. Пищик, Т. Єлькінда. Окремим проблемам профорієнтації присвячені дисертаційні дослідження Р. Гарбич, О. Заніної, М. Коломійця, В. Кравецького, Н. Матяш, Н. Поддячого, В. Романчука, О. Шишкіної.

Для теоретичного аналізу й узагальнення досліджуваної проблеми значний інтерес представляють зарубіжні дослідження в області професійного вибору молоді й профільного навчання у Великобританії (Д. Аштон, Г. Вест, Дж. Вулфаус, П. Гордон, Д. Клітон, К. Шиллінг), Франції (М. Батай, Ж. Гешар, С. Ділорі-Момберже, Ф. Дюбі, А. Кароф, В. Коен-Скалі, А. Леон, П. Навіль, Р. Пено, Е. П'єрон, М. Решлєн, Р. Синуаг, Ж. Фонтене), Германії (В. Клафк, Л. Клінберг, Р. Майєр, П. Хайманн, В. Шульга, В. Янк).

Проте численні дослідження з проблеми професійного вибору не вичерпують всіх аспектів підготовки до даного вибору. Мало дослідженими є питання розробки, обґрунтування й реалізації педагогічних умов підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання.

Актуальність теми дослідження обумовлена також необхідністю подолання суперечностей між оптимальним забезпеченням процесу професійного вибору старшокласниками в умовах профільного навчання і фактичним станом цього процесу в практиці школи; потребою суспільства в професійно-орієнтованій особистості старшокласника, який самовизначився у виборі майбутньої професії, і недосконалістю освітньої практики профільного навчання в професійному супроводі старшокласника; необхідністю удосконалення професійної підготовки старшокласника відповідно до його можливостей, здібностей, потреб ринку праці й відсутністю цілеспрямованої діяльності школи при підготовці до вибору професії в умовах профільного навчання.

Таким чином, недостатня теоретична й методична розробленість даної проблеми, її загальнопедагогічна й професійна значущість зумовили вибір теми дослідження: «Педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта): «Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору» (державний реєстраційний № 0103U004597).

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (протокол № 7 від 28.02.2007 р.), узгоджено рішенням Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 5 від 27.05.2008 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови, що забезпечують підвищення ефективності підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання.

Досягнення мети дослідження зумовило вирішення наступних завдань:

– уточнити на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури сутність понять «профорієнтація старшокласників в умовах профільного навчання», «вибір професії старшокласниками»;

– розглянути особливості профорієнтації молоді в розвинених країнах світу;

– розкрити зміст ефективних форм і методів роботи з профорієнтації зі старшокласниками;

– виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність комплексу педагогічних умов, що забезпечує дієвість практико-орієнтованої моделі підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання;

– розробити на основі результатів експериментальної перевірки методичні рекомендації щодо підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання для класних керівників, шкільних практичних психологів, соціальних педагогів, працівників позашкільних установ.

Об'єкт дослідження - процес підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури і стану досліджуваної проблеми; емпіричні - вивчення передового педагогічного досвіду, спостереження, анкетування, бесіди для визначення початкового рівня готовності старшокласників до вибору професії; експериментальні - педагогічний експеримент з метою апробації основних положень експериментальної методики і перевірка оптимальності розроблених педагогічних умов; статистичної обробки результатів - математична обробка отриманих даних для кількісного і якісного аналізу результатів дослідження з метою узагальнення даних експериментальної роботи.

Методологічною базою дослідження є основні положення психолого-педагогічних досліджень про закономірності розвитку особистості старшокласника, основні ідеї особистісно орієнтованого виховання, концептуальні положення психолого-педагогічної науки щодо професійного самовизначення суб'єкта, системний підхід до вивчення психологічного розвитку й формування особистості (К. Абульханова-Славська, Л. Виготський, І. Кон, О. Леонтьєв, Р. Немов), особистісно орієнтований підхід до виховання й освіти (Є. Александров, В. Алфімов, І. Бех, Н. Гордєєва, О. Пєхота), діяльнісний підхід комплексного вивчення людини як суб'єкта професійної діяльності (К. Гуревич, Ю. Забродін, Б. Ломов, Д. Ельконін), основні положення Законів про освіту України, Концепції державної системи професійної орієнтації населення, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Теоретичною основою дослідження стали: психолого-педагогічні праці, що розкривають основи роботи профорієнтації (С. Батишев, Н. Бобкова, О. Голомшток, С. Гріншпут, А. Сазонов); теорії самовизначення (Б. Ананьєв, Л. Божович, Є. Климов, А. Петровський, С. Рубінштейн) і концепції професійного самовизначення молоді (В. Поляков, М. Пряжников, П. Шавір, С. Чистякова); дослідження чинників і мотивів вибору професії старшокласниками (Н. Захаров, Є. Климов, С. Крягже, Н. Лебедєва, Б. Теплов, П. Якобсон).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань дослідження; системним аналізом філософських та психолого-педагогічних праць; вивченням і узагальненням досвіду практичної підготовки старшокласників до вибору професії; підтверджується кількісним і якісним аналізом матеріалів та результатів дослідно-експериментальної роботи; застосуванням методів математичної статистики в процесі обробки даних педагогічного експерименту.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що, спираючись на наукові праці з проблеми організації підготовки старшокласників до вибору професії, в роботі вперше конкретизовано, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання; розроблено практико-орієнтовану модель підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання; уточнено й науково обґрунтовано сутність понять «профорієнтація старшокласників в умовах профільного навчання», «вибір професії старшокласниками»; критерії, показники і рівні готовності до вибору професії старшокласників; отримала подальший розвиток ідея реалізації особистісно орієнтованого підходу до формування усвідомленого вибору професії старшокласниками в умовах профільного навчання залежно від їх індивідуальних особливостей.

Практичне значення отриманих результатів полягає у впровадженні в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл комплексу педагогічних умов, що забезпечує ефективність підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання; апробації в педагогічному процесі методичних рекомендацій щодо удосконалення підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання, які дозволяють реалізувати на практиці виділені педагогічні умови. Отримані результати можуть бути використані класними керівниками, шкільними практичними психологами, соціальними педагогами, працівниками позашкільних установ при роботі з проблеми професійного вибору старшокласниками.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес шкіл м. Армянська (акт про впровадження № 1173/01-06 від 09.09.2010 р.), м. Красноперекопська (акт про впровадження № 16.1-09/1154 від 15.10.2010 р.) і Красноперекопського району (акт про впровадження № 821/01-28 від 09.09.2010 р.) Автономної Республіки Крим. Матеріали дослідження обговорювалися і отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки, методичної і вченої рад РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Розвиток міжнародної співпраці в галузі освіти в контексті Болонського процесу» (Ялта, 2007 - 2010), «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 2007 - 2009), «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2007 - 2010), «Проблема якості виховання і навчання в системі безперервної освіти» (Івано-Франківськ, 2008), «Інновації в педагогічній освіті європейського простору» (Полтава, 2009), «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (Суми, 2009); всеукраїнської: «Ідеї андрагогіки в педагогічній спадщині В. Сухомлинського і їх реалізація в сучасних умовах» (Сімферополь, 2008).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження представлено у 19 наукових працях, з них: 6 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - у збірниках наукових праць, 10 - у збірниках матеріалів конференцій, методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, трьох додатків на 100 сторінках та списку використаних джерел (244 найменування, з них - 20 іноземними мовами). У роботі представлено 33 таблиці, 10 рисунків. Основний зміст викладений на 192 сторінках, загальний обсяг складає 319 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дисертаційної роботи, вказано на зв'язок роботи з науковими темами досліджень, висвітлено методологічні й теоретичні основи, методи дослідження, ступінь наукової новизни отриманих результатів та їх практичне значення, подано інформацію про апробацію результатів експериментальної роботи та кількість публікацій автора за темою.

У першому розділі «Теоретичні основи організації профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі» здійснено огляд наукової літератури з проблеми підготовки старшокласників до вибору професії, уточнено зміст поняття «профорієнтація старшокласників в умовах профільного навчання», «вибір професії старшокласниками», проаналізовано досвід підготовки старшокласників за кордоном, розкрито зміст форм і методів роботи з профорієнтації зі старшокласниками, обґрунтовано комплекс педагогічних умов, який забезпечує дієвість розробленої моделі підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання.

На основі аналізу наукової літератури з профорієнтації виділено два етапи її розвитку: емпіричний і теоретичний. В основу емпіричного етапу покладено процес соціальних і економічних змін, що призвели до появи нових форм професійних занять. Основою теоретичного етапу є практична потреба в залученні робочої сили, її навчання і розподіл на різні трудові операції відповідно до індивідуальних відмінностей і здібностей людей.

У ході дослідження проведено аналіз філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури, на основі якої визначено ступінь розробленості проблеми підготовки школярів старших профільних класів до вибору професії. Аналіз досліджень, присвячених даній проблемі, свідчить про важливість свідомого й обґрунтованого вибору майбутньої професії саме в період навчання в школі. Відсутність необхідних педагогічних умов для їх підготовки до здійснення цього вибору обумовлює потребу в активізації даного процесу в навчально-виховній роботі школи. Визначено, що дана проблема є однією з актуальних у педагогічній теорії, але залишається недостатньо вивченою.

На основі аналізу й інтеграції різних точок зору (В. Бодров, С. Вершинін, Б. Вовков, Ф. Гоноболін, О. Єрьомкіна, М.Захаров, Л. Йоваши, І. Калюжна, Л. Кандибович, Є. Климова, В. Крутецький, А. Кухарчук, Н. Левитов, Ю. Леонавічус, А. Маркова, Р. Немов, Р. Ніков, М. Пряжников, А. Сазонов, В. Сафін, В. Соловйов, С. Чистякова) уточнено зміст понять «профорієнтація старшокласників в умовах профільного навчання» і «вибір професії старшокласниками», визначено їх статус, обґрунтовано принципи, виділено існуючі підходи, напрями професійної орієнтації. Встановлено, що професійна орієнтація старшокласників в умовах профільного навчання - це цілеспрямована діяльність щодо підготовки учнів старших класів до самостійного вибору професії відповідно до їх нахилів, інтересів, фізичних та інтелектуальних здібностей з урахуванням потреб ринку праці, що здійснюється в умовах профільного навчання.

Вибір професії старшокласниками - це процес, при якому інтегральна властивість учнів старших класів обумовлена наявністю внутрішніх мотивів, потреб та інтересів до певного виду професійної діяльності на основі системного зовнішнього впливу. Результатом такої діяльності повинна стати особистість випускника, яка сформована до професійного вибору.

Вивчення й аналіз досвіду роботи з профорієнтації в таких зарубіжних країнах, як Великобританія, Франція і Німеччина свідчить, що в середніх освітніх закладах профорієнтація сприяє формуванню готовності учнівської молоді до вибору професії. На основі системного аналізу виявлено особливості професійної орієнтації в зазначених країнах, а саме: а) участь держави в процесі профорієнтації; б) співвідношення середньої освіти на старшому ступені навчання з професійною освітою; в) форми і методи роботи з профорієнтації.

Незважаючи на існуючі різні підходи до організації профорієнтаційної роботи, уряди країн приділяють великого значення профорієнтації в школах. Вдалим вважається досвід створення державної системи трудової, професійної підготовки і профорієнтації в Германії. У Франції професійна орієнтація характеризується жорстким законодавчим регулюванням. Відмінною рисою є паралельна структура трьох національних агентств, що займаються даною проблемою, - Національне Бюро Інформації за Освітою і Професіями (ONISEP), Центри інформації й орієнтації (СIО), Національне агентство зайнятості. В Англії функціонує національний інформаційний центр з профорієнтації, який видає методичні матеріали профорієнтаційного характеру. Необхідно підкреслити, що загальна освіта на старшому ступені в даних країнах представлена профільним навчанням, яке сприяє вирішенню питання про вибір професії і професійного шляху.

Особливу увагу заслуговує досвід професійного супроводу в Англії, що здійснюють керівники з вибору професії. У школах Франції професійний супровід здійснюють радники з професійної орієнтації.

У Німеччині робота з профорієнтації будується шляхом паралельного навчання в освітній установі і на виробництві (дуальна система), що дозволяє старшокласникам не тільки познайомитися з основними ділянками роботи на підприємствах і в установах даної місцевості, але й опанувати їх. Однією з форм роботи профорієнтації у Великобританії є проходження двотижневої виробничої практики, у процесі якої учні старших класів набувають досвід спостереження й участі у виробничій діяльності. Увагу заслуговує досвід по створенню міні-підприємств в англійських освітніх установах. Така діяльність допомагає учням розвивати свої інтереси і нахили, набувати підприємницьких навичок в малому бізнесі, проявляти ініціативність, бути відповідальними в життєвих і трудових ситуаціях. У Франції здійснюється інформаційно-педагогічна підтримка професійного вибору учнівської молоді, що направлена на ознайомлення з професіями і шляхами їх отримання. У французьких школах, крім традиційних форм роботи з профорієнтації, існують й оригінальні, а саме: Артіскоп, автобус «Планета-Метал», салон «Перехрестя професій».

У дослідженні встановлено, що якщо описаний зарубіжний досвід адаптувати до культурних традицій і економічних умов України, то процес підготовки старшокласників до вибору професії буде ефективнішим і результативнішим.

На основі аналізу форм і методів роботи з профорієнтації зі старшокласниками визначено, що в загальноосвітніх закладах професійна орієнтація є системою пропагандистських, інформаційних, виховних і розвиваючих методів, що направлені на формування готовності до вибору професії. У школах застосовуються найбільш поширені форми: анкетування, бесіди, зустрічі з представниками різних професій, проглядання спеціальних фільмів, робота з літературою з профорієнтації, екскурсії на підприємства, проходження виробничої практики, проведення інформаційної й психодіагностичної роботи. Ці форми носять масовий, груповий, індивідуальний характер. За ступенем інформації вони є словесними, візуальними, практичними. Спільну діяльність педагогічного колективу зі старшокласниками визначають методи професійної орієнтації, що спрямовані на усвідомлений вибір професії. До них відносяться: інформаційно-довідкові, просвітницькі, методи професійної психодіагностики, морально-емоційної підтримки, надання допомоги в конкретному виборі й ухваленні рішення.

Особливої уваги заслуговують нові форми роботи з профорієнтації з використанням комп'ютерних технологій. Так, Б. Федоришин розробив курс комп'ютерного тестування оцінки комунікативних і організаторських нахилів (КОН). Даний курс дозволяє охопити велику кількість старшокласників й оцінити їх потенціальні можливості та здібності на початковому етапі. Підвищений попит має інструментальна система комп'ютеризованого тестування TESTER. Вона призначена для проведення комп'ютерного досліду або тестування, виконання функцій автоматизованого банку інформації, інтерпретації й статистичної обробки наявних у системі даних в різних формах, автоматизованого створення комп'ютерних варіантів різних тестів без допомоги програміста. В основний список системи включено 120 психологічних тестів: диференціально-діагностичний опитувальник Є. Климова, діагностична система «Покликання» І. Павлова, особистісний опитувальник Айзенка, тест Д. Голланда, карта інтересів (модифікація методики А. Голомштока) та інші.

Теоретичний аналіз наукової літератури свідчить, що ефективність і результативність проведення роботи з профорієнтації зі старшокласниками значною мірою залежить від різноманітних форм і методів роботи. Уміле їх використання всіма учасниками процесу сприяє забезпеченню підготовки учнів старших класів до вибору професії.

У процесі аналізу сучасних вимог, що пред'являються щодо підготовки старшокласників до вибору професії, та дослідження суперечностей у практиці школи розроблено, теоретично обґрунтовано комплекс педагогічних умов. Встановлено, що до таких спеціально організовуваних педагогічних умов відносяться:

- тьюторський супровід підготовки старшокласників до вибору професії. У дослідженні визначено, що тьютор здійснює персональний супровід старших учнів у процесі становлення їх професійного вибору. Такий супровід вирізняється комплексним характером, захистом інтересів учнів, безперервністю, педагогічністю. Тьюторський супровід старшокласників включає такі напрями: а) підготовку до вибору професії (комплексна діагностика інтересів, нахилів і здібностей); б) розширення знань про зміст професії, ситуацію на ринку праці в процесі вибору професії; в) формування мотивів вибору професії; г) оцінку правильності вибору професії, уточнення, можливу її корекцію; д) остаточне переконання в правильності вибору або в ухваленні нового рішення;

- профільне навчання як основа самостійного вибору професії. На основі теоретичного аналізу відмічено, що профільне навчання покликане більш повно враховувати інтереси, нахили і здібності старшокласників. Основне його призначення полягає в задоволенні соціально-економічних потреб регіону в трудових ресурсах. Формування профільних класів повинно виходити з потреб ринку праці. Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників, ресурсів школи (кадрових, матеріально-технічних, інформаційних), інфраструктури регіону (соціокультурна, виробнича), перспектив подальшої освіти і життєвих планів випускників. Тому вибір старшокласниками майбутньої професії стає динамічним процесом формування якостей і результатом профільного навчання на основі самостійного вибору професії;

- управління вибором професії. Аналіз наукових джерел свідчить, що управління процесом профорієнтації направлене на досягнення мети - удосконалення професійної підготовки старшокласника відповідно до його можливостей, здібностей, потреб ринку праці в процесі цілеспрямованої діяльності школи при підготовці до вибору професії в умовах профільного навчання. В основі процесу управління вибором професії нами розглядаються відношення суб'єкта (соціальні інститути, що впливають на професійне самовизначення) і об'єкта (професійне визначення старшокласника).

На основі виявлених педагогічних умов з урахуванням соціального замовлення суспільства і специфіки освітнього процесу ми сконструювали практико-орієнтовану модель підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання. Її метою стало формування моделі особистості випускника, що уміє самостійно ухвалювати рішення про вибір професії відповідно до своїх можливостей, здібностей і потреб ринку праці. Мета практико-орієнтованої моделі визначає основні завдання: надання допомоги старшокласникам у виборі профілю навчання і професії; системний вплив на свідомість учнів старших класів з метою розширення й поглиблення їх знань про професійну діяльність, професії і вимоги, що пред'являються до них. В основу моделі покладено системний і діяльнісний підходи.

Ефективність виділеного комплексу педагогічних умов, що забезпечує дієвість розробленої й обґрунтованої практико-орієнтованої моделі, перевірялась у ході дослідно-експериментальної роботи.

У другому розділі «Експериментальна робота по реалізації педагогічних умов підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання» упроваджено в навчально-виховний процес комплекс педагогічних умов, який у кінцевому результаті забезпечує зазначену підготовку на належному рівні; сформульовано основні завдання експериментального дослідження; схарактеризовано показники, критерії та рівні підготовки старшокласників до вибору професії; викладено хід та узагальнено його результати.

Педагогічний експеримент проходив у три етапи. На констатувальному етапі здійснювалося: обґрунтування, підбір критеріїв, показників і рівнів готовності до вибору професії у старшокласників; визначення їх початкового рівня готовності до вибору професії та готовності педагогічного колективу до супроводу зазначеної підготовки; вивчення стану профільного навчання в сучасній освітній системі в м. Армянську, м. Красноперекопську і Красноперекопському районі.

У ході проведення констатувального етапу експерименту виділено компоненти, критерії і показники готовності учнів старших класів до вибору професії. Виокремлено наступні компоненти: когнітивний, мотиваційно-потребнісний, діяльнісно-практичний. Когнітивний компонент включає знання наукових основ професійного вибору, способів класифікації професій, формули професії, якій віддається перевага, шляхів реалізації профнамірів і перспектив професійного зростання. Мотіваційно-потребнісний компонент припускає усвідомлення своїх професійно важливих якостей і їх самооцінку, визначення професійних інтересів і потреба в адекватному професійному виборі, а також сформованість системи особистісно і соціально значущих якостей професійного вибору й ідеалу. Діяльнісно-практичний компонент включає сформованість професійних намірів і їх узгодженість з батьками, прояви вольової активності у виборі майбутньої професії, уміння здійснювати самоконтроль готовності до професійного вибору. З метою успішного управління процесом підготовки старшокласників до самостійного вибору професії визначені його рівні готовності: низький, середній, високий. Кожен із зазначених рівнів наповнений своїм змістом і основними ознаками. Встановлено, що більшість старшокласників мають низький рівень (КГ - 51,76%, ЕГ - 54,12%). Якісний аналіз результатів діагностичного дослідження указує на те, що в старшокласників не сформовано усвідомлений вибір професії.

Одним із завдань констатувального етапу експерименту було надання оцінки готовності педагогічного колективу до здійснення професійного супроводу старшокласників в умовах профільного навчання. Як показали результати анкетування, педагоги переоцінюють з деяких питань свою роль. Так, 53,57% викладачів вважають, що вони часто цікавляться уподобаннями й нахилами учнів, щоб допомогти їм у виборі професії. Проте тільки 17,94% учнів підтверджують це, 20,03% старшокласників отримали поради і прийняли допомогу у виборі майбутньої професії. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про недостатню готовність педагогів у цьому процесі.

Для виконання завдання констатувального етапу експерименту, а саме: вивчення стану профільного навчання в сучасній освітній системі в м. Армянську, м. Красноперекопську і Красноперекопському районі, проведено аналіз і виявлено основні особливості профорієнтаційної роботи у регіоні. Так, з 25 шкіл I-III ступеня в 18 школах функціонують від одного до п'яти профільних класів. Аналіз стану підготовки старшокласників регіону до вибору професії в умовах профільного навчання свідчить про те, що даний процес носить безсистемний і формальний характер, а саме: недостатня кількість у навчальному плані обов'язкових занять щодо вибору професії; відсутність діагностики і моніторингу в старшокласників рівнів готовності до професійної спрямованості; відсутність кабінетів з профорієнтації. Результати констатувального етапу дослідження дали підстави оцінити стан підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання як такий, що потребує подальшого вдосконалення.

На формувальному етапі експерименту йшла експериментальна перевірка ефективності виділеного комплексу педагогічних умов, що забезпечує дієвість розробленої моделі підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання. Його апробація відбувалася в процесі підготовчого, стимулюючо-мотиваційного, операційно-дієвого, змістовного етапів.

Роботу на підготовчому етапі було спрямовано на створення необхідних умов для проведення дослідно-експериментальної роботи: конкретизовано завдання, визначено і підготовлено тьюторів, зібрано необхідну інформацію про учасників, складено план роботи щодо впровадження комплексу педагогічних умов. Роль тьюторів у дослідно-експериментальній роботі виконували студенти старших курсів філії Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» у м. Армянську за фахом 6.010106 «Соціальна педагогіка», які успішно освоїли дисципліни, що необхідні для супроводу.

У ході другого, стимулюючо-мотиваційного етапу, реалізовувалася педагогічна умова - тьюторський супровід підготовки старшокласників до вибору професії. На цьому етапі роботу направлено на здійснення умов, які спонукають старшокласників до активної діяльності до професійного вибору і формування в них позитивної мотивації цієї діяльності. З метою отримання учнями інформації про індивідуальні якості, роботу тьюторів направлено на аналіз динаміки їх розвитку інтересів, нахилів і здібностей, відповідність обраному виду діяльності, усвідомлення важливості професійного вибору й підвищення рівневої підготовки. Для цього було організовано індивідуальні й групові професійні консультації, профорієнтаційні бесіди (наприклад, «Вимоги до професії»), тренінги (наприклад, «Моя професія»), створення портфоліо «Мій професійний вибір», ведення щоденника власних спостережень «Мій життєвий і професійний вибір», відвідування учнями днів відчинених дверей у вищих навчальних закладах, тематичні й комплексні екскурсії на підприємства, зустрічі старших школярів із випускниками. Введення тьюторського супроводу дозволило сформувати мотиваційну основу вибору професії та стійкий інтерес до неї, підвищити рівень готовності старшокласників.

Для перевірки впливу профільного навчання на формування готовності старшокласників до вибору професії, на операційно-дієвому етапі відбувалася реалізація другої педагогічної умови - профільне навчання як основа самостійного вибору професії. Для цього в навчально-виховний процес упроваджено програму «Вибір професії в умовах профільного навчання», метою якої було надання педагогічної (тьюторської) допомоги в самостійному професійному виборі. Зміст програми направлено на підготовку випускника, здатного самостійно оволодіти знаннями й визначати свій професійний шлях. Ця робота передбачала проведення циклу бесід: «Вибираємо свій шлях», «Дорога у світ професій», «Ким бути?», «Я у світі професій»; інформаційні уроки: «Фахівець і його основні обов'язки», «Куди піти вчитися», «Освітня карта АР Крим»; тренінги та ігри: «Один день з життя», «Моя майбутня професія», «Вгадай професію», «Пастки - капкани», «Професія - спеціальність», «Ланцюжок професій»; перегляд і обговорення телепередач: «Моя це професія?», «Як визначити формулу своєї майбутньої професії»; диспути: «Професійна кар'єра людини», «Здоров'я і вибір професії»; екскурсії на підприємства і в навчальні заклади, відвідування виставок передового досвіду.

Результатом операційно-дієвого етапу стало те, що учні навчилися співвідносити свої пізнавальні інтереси, професійні наміри й інтелектуальні можливості з вибраними профілями навчання; складати особисті професійні плани; здійснювати контроль і самоконтроль у ході вибору професії та профілю навчання.

Реалізація третьої педагогічної умови - управління вибором професії проводилася на змістовному етапі. Мета даного етапу полягала в підборі оптимального методу управління, розробці і здійсненні комплексу заходів, направленого на координацію дій педагогічного колективу, батьків і учнів. Ефективним механізмом реалізації підготовки до вибору професії старшокласників з різним рівнем готовності став програмно-цільовий метод управління, де планування побудоване за логічною схемою «цілі - шляхи - способи - засоби». Постановку цілей представлено «Древом цілей», яке включало наступні елементи: Ц-0 (загальна мета) - формування готовності до самостійного вибору професії; Ц-1 (низький рівень) - надання допомоги у виборі сфери майбутньої професійної діяльності й профілю навчання; Ц-2 (середній рівень) - надання старшокласникам допомоги в обґрунтуванні своїх професійних намірів; Ц-3 (високий рівень) - надання допомоги учням в остаточному і вірному виборі професії. Даний процес націлено на кінцевий результат, зв'язок між цілями, завданнями і засобами їх реалізації, об'єднання зусиль всіх суб'єктів педагогічного процесу.

Управління професійною орієнтацією через ці цілі в ЕГ проходило шляхом реалізації комплексної програми з цільового формування готовності старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання, що сприяло переходу від нижчого рівня до вищого. Така комплексна програма дозволила врахувати особливості рівневої підготовки щодо даного процесу. Профорієнтаційна робота здійснювалася за планом роботи школи, у якому визначено і встановлено ціль, етапи її реалізації, виконавці і ресурси. Зміст роботи включав чотири компоненти: організаційна робота в школі; робота з педагогічними кадрами; робота з батьками; робота з учнями. Створена науково-методична система управління профорієнтацією старшокласників в умовах профільного навчання сприяла підвищенню рівня їх готовності до вибору професії і об'єднання зусиль всіх суб'єктів даного процесу. По закінченні 10 класу були проведені проміжні контрольні зрізи, що засвідчили позитивні зміни.

Для перевірки ефективності виділеного комплексу педагогічних умов проведено контрольний етап, на якому використовували методики аналогічні констатувальному етапу експерименту. Порівняльні показники рівнів готовності старшокласників до вибору професії експериментальної групи на констатувальному і контрольному етапах експерименту подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівні готовності старшокласників до вибору професії експериментальної та контрольної груп (у %)

Аналіз результатів, отриманих в експериментальній групі, засвідчує про наявність позитивних змін в рівнях готовності старшокласників до вибору професії. Так, низький рівень знизився з 54,12% до 24,71%, середній рівень з 24,71% підвищився до 40,00%, високий рівень підвищився з 21,18% до 35,29%. В експериментальній групі на 14,11 % збільшилася кількість учнів старших класів, що знаходяться на високому рівні, на 15,29 %, що знаходяться на середньому рівні, при одночасному зменшенні на 29,41 % - на низькому рівні готовності до вибору професії. Математичною обробкою результатів експерименту за допомогою критерію незалежності х^г Пірсона доведено, що результат дослідження є статистично значущим і підтверджує ефективність запропонованого комплексу педагогічних умов. За розрахунковими даними в експериментальній групі х^г (спост.) х^г (крит.) і складає х^г (спост.) = 9,23 (при х^г (крит.) = 5,99, при довірчій вірогідності = 0,05).

Отже, отримані дані свідчать про ефективність виявленого комплексу педагогічних умов, що забезпечує дієвість розробленої і обґрунтованої моделі підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання

На основі результатів експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання. Вони можуть бути використані класними керівниками, шкільними практичними психологами, соціальними педагогами, працівниками позашкільних установ при роботі з проблеми профорієнтації старшокласників.

ВИСНОВКИ

1. Зміни характеру і мети праці під впливом ринкових реформ висувають нові вимоги до такого соціального інституту, як система освіти України, де одним із важливих завдань, що стоїть перед школою, є професійна орієнтація учнів на усвідомлений вибір професії залежно від їх індивідуальних особливостей у поєднанні з профільним навчанням. Значна частина випускників до моменту закінчення школи не можуть спланувати свій життєвий шлях і адекватно оцінити свою професійну перспективу, оскільки не мають достатньої інформації про потреби ринку праці і не можуть врахувати особливості соціально-економічних умов розвитку країни. Проведені дослідження показують, що в учнів старших класів відсутні уявлення про свої особисті можливості і здібності. У зв'язку з цим в загальноосвітніх установах повинна бути організована спеціальна науково-практична діяльність з надання психолого-педагогічної допомоги у супроводі старшокласника до вибору професії.

2. У ході дослідження проведено аналіз філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури, визначено ступінь розробленості проблеми підготовки старшокласників до вибору професії. Аналіз досліджень, присвячених проблемі професійного вибору учнями старших профільних класів, свідчить про важливість свідомого й обґрунтованого вибору майбутньої професії саме в період навчання в школі. Відсутність необхідних педагогічних умов для їх підготовки до здійснення цього вибору обумовлює потребу в активізації даного процесу в навчально-виховній роботі школи. Визначено, що дана проблема є однією з актуальних у педагогічній теорії, але залишається недостатньо вивченою. На основі аналізу й інтеграції різних точок зору уточнено зміст понять «професійна орієнтація старшокласників в умовах профільного навчання» і «вибір професії старшокласниками». Встановлено, що така профорієнтація включає систему науково обґрунтованих заходів щодо надання допомоги старшокласникам у виборі професії відповідно до їх індивідуальних здібностей, нахилів і можливостей з урахуванням потреб ринку праці, що здійснюється в умовах профільного навчання. Вибір професії старшокласниками розглядається як усвідомлений вибір людини на основі системної зовнішньої дії, від якої залежить подальша професійна діяльність учнів старших класів.

3. Системний аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури дозволив виявити особливості професійної орієнтації молоді у Великобританії, Франції і Німеччині, а саме: а) участь держави в процесі профорієнтації; б) співвідношення середньої освіти на старшому ступені навчання з професійною освітою; в) форми і методи роботи з профорієнтації. Незважаючи на існуючі різні підходи до її організації, уряди цих країн приділяють особливу увагу профорієнтації в школах. Необхідно підкреслити, що загальна освіта на старшому ступені в даних країнах представлена профільним навчанням, яке сприяє вирішенню питання про вибір професії й професійної діяльності.

4. Аналіз форм і методів профорієнтаційної роботи зі старшокласниками дозволяє стверджувати, що в освітніх школах професійна орієнтація є системою пропагандистських, інформаційних, виховних і розвиваючих методів, направлених на формування відношення до професії, готовності до вибору професійного або вищого навчального закладу і самовдосконалення у сфері обраної професії. Для здійснення профорієнтації в школах застосовуються такі форми, як: анкетування, бесіди, зустрічі з представниками різних професій, перегляд спеціальних фільмів, робота з літературою з профорієнтації, екскурсії на підприємства, проходження виробничої практики, проведення інформаційної і психодіагностичної роботи.

Підготовку старших учнів до усвідомленого вибору професії забезпечують методи професійної орієнтації: інформаційно-довідкові, просвітницькі, професійної психодіагностики, морально-емоційної підтримки, надання допомоги в конкретному виборі й ухваленні рішення. Різноманітність форм і методів роботи дозволяє стверджувати, що ефективність проведення профорієнтації в школі зі старшокласниками безпосередньо залежить від використання й умілого їх застосування всіма учасниками процесу профорієнтації.

5. На основі аналізу сучасного стану навчально-виховного процесу і суперечностей в нім розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов, що забезпечує ефективність підготовки старшокласників до вибору професії з урахуванням соціального замовлення суспільства й специфіки освітнього процесу в старших класах загальноосвітньої школи. Встановлено, що до таких спеціально організованих педагогічних умов відносяться: тьюторський супровід підготовки старшокласників до вибору професії, профільне навчання як основа самостійного вибору професії, управління вибором професії.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив встановити, що діяльність профорієнтації надає простір в побудові практико-орієнтованої моделі й реалізації в ній виділеного комплексу педагогічних умов підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання. В основу моделі покладено системний і діяльнісний підходи. Апробація комплексу педагогічних умов відбувалася в процесі підготовчого, стимулюючо-мотиваційного, операційно-дієвого, змістовного етапів.

6. Виявлено й проаналізовано компоненти, критерії, показники й рівні готовності до вибору професії старшокласниками. Виокремлено наступні компоненти: когнітивний, мотиваційно-потребнісний, діяльнісно-практичний. На їх підставі визначено й описано три рівні готовності: високий, середній, низький.

Важливим показником ефективності експериментальної роботи стали позитивні зміни рівня готовності старшокласників до вибору професії в експериментальній групі після впровадження комплексу педагогічних умов. Порівняння кількісних і якісних показників, отриманих в ході експерименту, дозволяє відзначити, що експериментальна група має значно вищий результат. Так, значно збільшилася кількість учнів старших класів із високим та середнім рівнем готовності до вибору професії, зменшилася кількість респондентів з низьким рівнем. Результати дослідно-експериментальної роботи дозволяють стверджувати, що підготовка до вибору професії в умовах профільного навчання є педагогічно керованим процесом і її ефективність зросла після впровадження виділеного комплексу педагогічних умов, що забезпечує дієвість розробленої практико-орієнтованої моделі.

7. На основі результатів педагогічного дослідження для класних керівників, шкільних практичних психологів, соціальних педагогів, працівників позашкільних установ розроблено «Методичні рекомендації щодо організації підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання». Дані рекомендації можуть бути використані в системі перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Аналіз теоретичного і практичного етапів дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки про те, що поставлені завдання реалізовані і мета наукового пошуку досягнута. Проте, проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Подальші дослідження можуть бути пов'язані з розробкою спеціалізованих підручників щодо підготовки педагогічних кадрів для супроводу старшокласників у виборі професії, а також з організації управління даним процесом для працівників органів управління освітою і системи додаткової професійної освіти працівників освітньої сфери.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Турчина Л. А. Методические рекомендации по организации подготовки старшеклассников к выбору профессии в условиях профильного обучения / Л. А. Турчина. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - 160 с.

2. Турчина Л. А. Профессиональная ориентация - подготовка молодежи к свободному и самостоятельному выбору профессии / Л. А. Турчина // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. ст. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 15. - Ч. 2. - С. 262 - 269.

3. Турчина Л. А. Междисциплинарная теория и единство практики залог успешной профессиональной ориентации / Л. А. Турчина // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. ст. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Вип. 17. - Ч. 2. - С. 142 - 147.

4. Турчина Л. А. Некоторые аспекты появления профессионального отбора в историческом разрезе / Л. А. Турчина // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. ст. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Вип. 20. - Ч. 3. - С. 106 - 112.

5. Турчина Л. О. Професійне самовизначення як результат профорієнтаційної роботи / Л. О. Турчина // Людинознавчі студії : зб. наук. пр. Дрогобицького держ. пед. ун-ту імені Івана Франка / редкол. Т. Біленко (гол. ред.), М. Чепіль, Є. Приступа та ін. - Дрогобич : РВВ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. - Вип. 19 : Педагогіка. - С. 46 - 55.

6. Турчина Л. А. Профессиональная ориентация на современном этапе как единый процесс управления формированием выбора профессии / Л. А. Турчина // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. ст. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 21. - Ч. 4. - С. 192 - 198.

7. Турчина Л. О. Результати дослідження підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільних класів / Л. О. Турчина // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. пр. Уман. держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / редкол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін. - Умань : ПП Жовтий О.О., 2010. - Вип. 32. - С. 124 - 129.

8. Турчина Л. А. Понятие профориентационной работы в школе как психолого-педагогическая категория / Л. А. Турчина // Теоретические и методические основы профессионально педагогической подготовки студентов : науч.-метод. сб. : учеб. пособие для преподавателей и студентов вузов. - Симферополь, 2006. - С. 96 - 123.

9. Турчина Л. А. Появление профессионального отбора в историческом разрезе в исследованиях отечественных ученых / Л. А. Турчина // Вісн. Прикарпат. ун-ту : зб. ст. - Вип. ХХV. - Івано-Франківськ : ПНУ ім. В. Стефаника, 2008. - С. 98 - 102.