Розвиток професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 37.013.42:371.14

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

НІКОЛАЄСКУ Інна Олександрівна

Черкаси 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор Архипова Світлана Петрівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Калініченко Надія Андріївна, Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, завідувач кафедри педагогіки та психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Білик Надія Іванівна, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, завідувач кафедри педагогічної майстерності.

Захист відбудеться «08» червня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано «06» травня 2011 року.

Т. в. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради О. А. Біда

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Модернізація системи освіти України вимагає посилення вимог до якості підготовки висококваліфікованих фахівців, розвитку ринку нових освітніх послуг. Відповідно до „Національної доктрини розвитку освіти”, підготовка педагогічних працівників є важливою умовою оновлення освіти, провідним принципом державної освітньої політики. Держава забезпечує умови для підвищення престижу й соціального статусу педагогічних і науково-педагогічних працівників, їхнього професійного та культурного зростання.

Одне з нагальних питань педагогічної теорії й практики - з'ясування ролі соціального педагога в проективній, особистісно орієнтованій педагогіці, спрямованій на формування цілісної особистості дитини як носія гуманістичних цінностей, на випереджальне, цілісне, фундаментальне розв'язання основних суперечностей, що виникають у становленні школи життєтворчості, де дитина - головний пріоритет і цінність, суб'єкт соціуму.

З огляду на це перед соціальним педагогом постає важливе завдання - створення власного образу та позитивного професійного іміджу, що дає змогу бути справжнім лідером і педагогом-наставником для сучасного покоління.

Питання іміджу в освітньому процесі, його ролі та шляхів творення досліджують Л. Донська, В. Ісаченко, Л. Колесникова, О. Красношликова, П. Фролов, О. Цокур, О. Чебикін. Проблему соціально-психологічної природи індивідуального іміджу вивчають О. Донцов, А. Калюжний, О. Ковальова, Г. Михайлов, О. Перелигіна, Т. Скрипаченко, М. Токарева та ін.

Зв'язок Я-концепції та особистісного іміджу проаналізували О. Боровський, Б. Зейгарник, А. Калюжний, Ч. Кулі, Л. Мар'яненко, М. Мольц, А. Петровський та ін.

Особливе значення для формування та вдосконалення професійно-особистісного іміджу сучасного педагога та його різновидів (імідж середовища, габітарний імідж, позитивний і негативний імідж, візуальний імідж, бажаний, дзеркальний, корпоративний, первинний, ідеальний та ін.) мають праці П. Гуревича, В. Жебіта, А. Жмирикова, Г. Кессона, І. Криксунової, Ю. Палєхи, О. Панасюка, Г. Почепцова, В. Шепеля та ін.

Заслуговують на увагу науково-педагогічні дослідження, присвячені психолого-педагогічній підготовці соціальних педагогів у системі неперервної професійної освіти: С. Архипової, В. Бочарової, Ю. Василькової, М. Галагузової, А. Капської, І. Козубовської, Г. Лактіонової, Р. Овчарової, А. Первушиної, В. Поліщук, М. Приходько, А. Рижанової, В. Сластьоніна та ін.

Розвиток професійних та особистісних якостей соціального педагога, його професійного іміджу певною мірою забезпечують заклади післядипломної освіти. Різні аспекти базової й післядипломної педагогічної освіти представлено в працях Н. Білик, Н. Дем'яненко, О. Дубасенюк, Н. Калініченко, С. Крисюка, А. Кузьмінського, В. Лугового, В. Майбороди, Н. Протасової та ін.

Водночас недостатньо вивченим є питання стосовно розвитку професійного іміджу соціального педагога в закладах післядипломної освіти та проблема відповідності діяльності закладів вимогам сьогодення. Вивчення цього аспекту надало змогу виокремити низку суперечностей:

- між зростанням вимог суспільства до якості освіти й недостатнім рівнем підготовки соціальних педагогів;

- між станом теоретичного обґрунтування проблеми професійного іміджу соціального педагога та реальними вимогами до особистості такого фахівця в контексті діяльності сучасного навчального закладу.

Отже, актуальність й соціально-педагогічна значущість проблеми, брак її належного теоретичного та практичного опрацювання, а також об'єктивна необхідність розв'язання наявних суперечностей зумовили вибір теми дослідження: „Розвиток професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького і є складником комплексної наукової теми „Теоретико-методологічні засади професійної підготовки соціальних педагогів та соціальних працівників”.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 16.01.2007 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 29.01.2008 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті.

Окреслена мета зумовила такі завдання дослідження:

1. На підставі аналізу стану проблеми у філософській, психологічній і педагогічній літературі окреслити основні напрями вивчення іміджу фахівця. З'ясувати сутність та структуру феномена „професійний імідж соціального педагога”, уточнити й науково обґрунтувати поняття „професійний імідж соціального педагога”. імідж професійний соціальний педагог

2. Виокремити критерії, показники та охарактеризувати рівні розвиненості професійного іміджу соціального педагога.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови розвитку професійного іміджу соціального педагога в закладах післядипломної освіти.

4. Розробити модель реалізації системи розвитку професійного іміджу соціального педагога в закладах післядипломної освіти.

5. Підготувати науково-методичне забезпечення для розвитку професійного іміджу соціального педагога.

Об'єкт дослідження - процес підготовки соціальних педагогів у закладах післядипломної освіти.

Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку професійного іміджу соціального педагога післядипломній освіті.

Порушені завдання вмотивували вибір методів дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація й порівняння науково-теоретичного матеріалу) для узагальнення теоретичних ідей проблеми та уточнення понятійно-категорійного апарату дослідження, обґрунтування педагогічних умов розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті; емпіричні (бесіда, анкетування, вивчення практичного досвіду діяльності закладів післядипломної освіти) для виокремлення критеріїв, показників та рівнів розвиненості професійного іміджу соціального педагога; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для перевірки ефективності окреслених педагогічних умов розвитку професійного іміджу соціального педагога; методи математичної статистики для узагальнення й представлення екпериментальних даних і перевірки вірогідності результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше потрактовано сутність феномена „професійний імідж соціального педагога” як форму життєвого вияву соціального педагога, за допомогою якої він, активуючи особистісно-ділові якості, професійно та особистісно самоутверджується; окреслено та науково обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують успішність розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті (організація освітнього середовища закладів післядипломної освіти на підставі застосування особистісно орієнтованого підходу в навчанні, зміст якого враховує специфіку професійної діяльності соціального педагога; оволодіння соціальними педагогами засобами ефективного розвитку професійного іміджу на основі використання інтерактивних форм і методів навчання; створення в закладах післядипломної освіти сприятливої емоційної атмосфери для активного самовираження; упровадження в навчальний процес курсів підвищення кваліфікації спецкурсу „Імідж соціального педагога”); виокремлено критерії (когнітивний, емоційний, функціонально-комунікативний), показники та охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) розвиненості професійного іміджу соціального педагога; удосконалено педагогічні засади використання в навчальному процесі закладів післядипломної освіти інтерактивних форм і методів навчання; набули подальшого розвитку змістово-дидактичні засади курсової підготовки соціальних педагогів у закладах післядипломної освіти.

Практичне значення дослідження полягає в розробленні методики діагностики розвиненості професійного іміджу соціального педагога та рівневих характеристик; у створенні та введенні до програми діяльності закладів післядипломної освіти спецкурсу „Імідж соціального педагога” і методичних рекомендацій для соціальних педагогів із проблеми розвитку професійного іміджу.

Матеріали дослідження можуть бути використані соціальними педагогами закладів освіти, викладачами вищих педагогічних навчальних закладів І - ІV рівнів акредитації в процесі професійної підготовки фахівців зі спеціальності „Соціальна педагогіка”, а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.

Упровадження результатів дослідження. Теоретичні положення й практичні результати дослідження впроваджено в практику роботи Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 2110/01-37/19 від 18. 04. 2007 р.), Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти м. Миколаїв (довідка № 86/16-11 від 27. 01. 2010 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1-55 від 22. 01. 2010 р.), Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 01-06/100 від 16. 02. 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті „Педагогічна іміджологія як складова професійної підготовки соціальних педагогів”, що опублікована у співавторстві з С. П. Архиповою, авторові дисертації належить розроблення основних положень стосовно вивчення засад педагогічної іміджології у вищих навчальних закладах; у статті „Вербальне та невербальне спілкування як дієвий засіб розвитку професійного іміджу”, опублікованій у співавторстві з С. П. Архиповою, авторові дисертації належить добір додаткового матеріалу про невербальні засоби комунікації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації оприлюднено на міжнародних науково-практичних конференціях: „Соціально-гуманітарне утворення в контексті сучасних євроінтеграційних процесів” (Дніпропетровськ, 2007); „Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття” (Кіровоград, 2007); „Інноваційний розвиток середовища життєдіяльності людини” (Полтава, 2008); „Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті Болонського процесу” (Одеса, 2008); „Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2009); „Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту в сучасному суспільстві” (Черкаси, 2010); „Осознание культуры - залог обновления общества. Научный поиск в едином культурном пространстве” (Севастополь, 2010); Міжнародній інтернет-конференції „Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу” (Бердянськ, 2008); усеукраїнських науково-практичних конференціях: „Педагогічні та соціально-психологічні аспекти виховання у контексті сучасного європейського виміру” (Полтава, 2006); „Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населення” (Черкаси, 2008); міжвузівській науково-практичній конференції: „Проблеми психології діяльності в особливих умовах” (Черкаси, 2010).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 19 публікаціях автора, серед них 12 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій, 1 навчально-методичний посібник.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 14 додатків, списку використаних джерел (218 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 252 сторінки, основний текст викладено на 160 сторінках. Робота містить 22 таблиці, 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми роботи, з'ясовано ступінь її теоретичного й практичного опрацювання, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, доведено наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі „Теоретичні засади розвитку професійного іміджу соціального педагога” проаналізовано феномен „імідж”; охарактеризовано найбільш уживані в сучасній науці дефініції; уточнено зміст поняття „професійний імідж соціального педагога”; теоретично обґрунтовано сутність і компонентну структуру феномена “професійний імідж соціального педагога” як важливої якості особистості соціального педагога; виокремлено показники та рівні розвиненості професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті; інтерпретовано результати константувального етапу дослідження.

У теорії сучасного наукового знання запропоновано різні підходи до розуміння поняття „імідж”, унаслідок чого існують різноманітні й позбавлені єдності контексти щодо з'ясування його сутності. Перші розвідки, присвячені вивченню природи іміджу, зафіксовано в джерелах іншомовного походження, де зазначено, що слово „імідж” походить від латинського „imago” та означає „образ”. У філософському контексті імідж пов'язаний із трьома напрямами дослідження: образом лідера, характеристикою влади, описом держави. Учені стверджують, що фактор іміджу здатен суттєво впливати на хід політичних процесів (Аристотель, Г. Гегель, Т. Гоббс, Н. Макіявеллі, Ж. -Ж. Руссо, Сенека та ін.). У політичному аспекті дослідники центрують увагу переважно на розумінні іміджу як культивування позитивних реакцій з урахуванням соціальних очікувань і вимог стосовно норм виконання соціальних ролей та діяльності (Р. Нізсон, Г. Почепцов, О. Сліпушко, С. Степанов та ін.). У психології поняття іміджу пов'язують насамперед із вивченням Я-образу особистості (І. Кон, С. Коньков, П. Лекі, В. Могуна, Є. Соколова, В. Столін та ін.) та психічного образу як суб'єктивної картини світу або його фрагментів, що містить суб'єкт, інших людей, просторове оточення та часову послідовність дій. Аналізуючи імідж крізь призму особистісної привабливості, автори іміджології пов'язували цей феномен із характером позитивного впливу конкретної особистості та її внутрішнього світу на оточення для досягнення успіху в житті й діяльності, професійній кар'єрі (П. Берд, О. Перелигіна, О. Петрова, В. Шепель та ін.). Поняття професійного іміджу в педагогічному руслі майже не вивчали, але натомість успішно досліджували феномен Я-образу педагога з позицій діяльнісного та особистісного підходів (І. Бех, І. Зязюн, Є. Кадинкін, К. Левітан, А. Маркова, О. Саннікова, В. Семиченко, О. Чебикін та ін.). Учені наголошували, що, віддзеркалюючи „фірмові” ознаки діяльності педагога, відображаючи індивідуальний стиль діяльності й спілкування, професійний імідж перетворюється на дієвий механізм його особистісно-професійного самовдосконалення. Це вимагає від педагога дбайливого ставлення до власної особистості як до інструменту професійної діяльності, творчого пошуку, духовного зросту, естетичної виразності, педагогічної взаємодії.

Аналіз наукових підходів до тлумачення іміджу в різних контекстах, кожен із яких надає йому особливого етимологічного відтінку, уможливив констатацію: імідж розуміють як особистісну характеристику, що сприяє розвиткові внутрішнього світу та окреслює стратегію поведінки в суб'єкт-суб'єктній взаємодії.

У сучасній науковій інтерпретації поняття професійного іміджу пов'язували зі статусним образом особистості (Н. Смірнов) та характеризували як інтенсивний емоційний, оцінний ефект, базований на психологічному механізмі персоніфікації. Імідж, як і стереотип, задає апробовані шляхи ідентифікації об'єкта. Професійним стереотипом-типажем вважають персоніфікований образ професії, або, іншими словами, загальний образ типового професіонала (В. Петренко). Основою професійного іміджу є поєднання професійних та особистісних якостей фахівця, які сприяють успішній реалізації професійної діяльності.

Унаслідок узагальнення філософських і психолого-педагогічних досліджень з обраної проблеми, у дисертації запропоновано дефініцію „професійний імідж соціального педагога”. Професійний імідж соціального педагога - це форма життєвого вияву соціального педагога, за допомогою якої він, активуючи особистісно-ділові якості, професійно та особистісно самоутверджується.

У структурі професійного іміджу виокремлено когнітивний, емоційний та функціонально-комунікативний компоненти. Когнітивний компонент професійного іміджу є системоутворюючим, у якому знання, здатності впливають на результативність професійно-педагогічної діяльності соціального педагога. Емоційний компонент професійного іміджу забезпечує формування та подальший розвиток у соціальних педагогів стійкого позитивного ставлення до дійсності. Функціонально-комунікативний компонент професійного іміджу розкриває засоби та прийоми педагогічної діяльності соціального педагога, успішність професії якого залежить від рівня сформованості привабливого іміджу, особливо його роль зростає в системі „людина-людина”. Така структура професійного іміджу дає змогу не тільки глибше зрозуміти сутність феномена, а й допомагає досягти цілісного образу та внутрішнього несуперечливого уявлення про особистість соціального педагога.

У ході дослідження обґрунтовано критерії професійного іміджу соціального педагога (когнітивний, емоційний та функціонально-комунікативний) та визначено їхні показники - знання про людину як особистість; сутність іміджу як фактора ефективної професійної діяльності, способів самопізнання та самовираження спеціаліста соціальної сфери; цікавість, емоційне піднесення й відчуття задоволеності в процесі розвитку та реалізації професійного іміджу; здатність до саморегуляції й керування своїм емоційним станом; позитивне ставлення до людей; уміння грамотно створювати привабливий зовнішній вигляд; спроможність аргументовано та виразно висловлювати думки, ефективно використовуючи засоби невербального спілкування; переосмислення та покращення професійних і життєвих перспектив.

За результатами констатувального експерименту з'ясовано рівні розвиненості професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті: високий, середній, низький.

Високий рівень розвиненості професійного іміджу зафіксовано в разі ґрунтовного володіння соціальними педагогами певним обсягом знань про імідж та усвідомлення того, що його розвиток є запорукою успішної професійної діяльності. Власний професійний імідж соціальні педагоги постійно вдосконалюють шляхом самовдосконалення та самоосвіти; відчувають емоційне піднесення та задоволеність у процесі розвитку та реалізації професійного іміджу під час діяльності; контролюють власний емоційний стан і допомагають в його опануванні іншим. Такі особи вміють безконфліктно спілкуватися; правильно та грамотно висловлювати власні думки; володіють допоміжними засобами спілкування; цікавляться новими тенденціями іміджмейкерства щодо створення привабливого зовнішнього вигляду; усвідомлюють взаємозалежність зовнішнього та внутрішнього складника іміджу.

Середній рівень розвиненості професійного іміджу констатовано в тих соціальних педагогів, які не мають певної думки щодо важливості іміджу та впливу його на професійну діяльність. Респонденти за можливості намагаються уникати ситуацій, що спричинюють вияви негативних емоцій, не прагнуть долати та розв'язувати конфліктні ситуації. У разі нагадування вони беруть участь у заходах, які сприяють самовдосконаленню та саморозвитку; не вважають, що зовнішній вигляд ефективно впливає на професійну діяльність. Орієнтовані на партнера та результативність взаємодії, але зазнають труднощів у виконанні комунікативних завдань.

Низький рівень розвиненості професійного іміджу свідчить про те, що в соціальних педагогів відсутнє чітке уявлення про сутність професійного іміджу. Вони не вважають імідж запорукою ефективності професійної діяльності; не усвідомлюють значущості самопізнання та самовдосконалення в процесі розвитку професійного іміджу. Респонденти не контролюють негативні емоції, не намагаються уникнути конфліктів, не завжди чітко та грамотно висловлюють власні думки, не застосовують допоміжні засоби спілкування. Такі фахівці не цікавляться новими тенденціями щодо створення привабливого зовнішнього вигляду; не усвідомлюють взаємозалежність зовнішнього та внутрішнього складника іміджу.

Згідно з результатами констатувального експерименту, у більшості соціальних педагогів розвиненість професійного іміджу виявляється переважно на середньому (26,4 % КГ; 29,1 % ЕГ) і низькому (57,6 % КГ; 57,1 % ЕГ) рівнях і лише в окремих випадках - на високому рівні (16 % КГ; 13,8 % ЕГ). Це означає, що традиційний зміст і форми організації професійної підготовки соціальних педагогів у закладах післядипломної освіти недостатньо сприяють розвитку професійного іміджу.

Результати констатувального етапу дослідження переконливо доводять необхідність обґрунтування й експериментальної перевірки педагогічних умов розвитку професійного іміджу соціального педагога в закладах післядипломної освіти.

У другому розділі „Дослідження ефективності розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті” обґрунтовано педагогічні умови розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті, перевірено їхню ефективність у практиці роботи таких закладів; схематично репрезентовано модель реалізації системи розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті; представлено порівняльні результати експериментального дослідження.

У дисертації наголошено, що процес розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті необхідно вивчати як цілісну систему у взаємозв'язку компонентів професійного іміджу й комплексу педагогічних умов.

Педагогічними умовами розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті слугують: організація освітнього середовища на підставі застосування особистісно орієнтованого підходу в навчанні, зміст якого враховує специфіку професійної діяльності соціального педагога; оволодіння соціальними педагогами засобами ефективного розвитку професійного іміджу на основі використання інтерактивних форм і методів навчання; створення в закладах післядипломної освіти сприятливої емоційної атмосфери для активного самовираження; упровадження в навчальний процес закладів післядипломної освіти спецкурсу „Імідж соціального педагога”.

Упродовж формувального експерименту реалізація першої педагогічної умови - організація освітнього середовища на підставі застосування особистісно орієнтованого підходу в навчанні, зміст якого враховує специфіку професійної діяльності соціального педагога - відбувалася шляхом низки заходів.

Проведення науково-практичного семінару „Самоменеджмент соціального педагога”, мета якого - усвідомлення соціальними педагогами значення основ самоменеджменту для розвитку професійного іміджу та професійної кар'єри. Пізнавальний процес семінару був спрямований на стимулювання соціальних педагогів до пошуку нових ідей, а ідея виконувала організаційну функцію в розвитку системи знань. Ознайомлення з теоріями самоменеджменту (Л. Зайварта - ідея економії власного часу; В. Андрєєва - ідея саморозвитку творчої особистості; М. Вудкока й Д. Френсіса - подолання власних обмежень; Т. Хроленка - підвищення особистої культури ділового життя; X. Швальбе - ідея досягнення особистого ділового успіху) дало соціальним педагогам змогу усвідомити, що кожен із концептуальних підходів у комплексі з методиками їх реалізації може бути використаний для самооцінювання й саморозвитку власних професійно-особистісних якостей спеціаліста, підвищення свого творчого потенціалу, що збільшить шанси й перспективи успішного просування по сходах професійної кар'єри. У кінці семінару соціальні педагоги сформулювали практичні рекомендації, сутність яких полягала в необхідності контролю власного часу шляхом складання щотижневих планів роботи, де зазначено вид діяльності та кількість часу, потрібного для його реалізації.

Організація роботи „Школи молодого спеціаліста-соціального педагога” із використанням індивідуальної роботи з молодими спеціалістами (соціальними педагогами) для з'ясування теми, мети, завдання, об'єкта й предмета індивідуального дослідження на основі власних інтересів, нахилів і можливостей молодого фахівця; практичних занять у вигляді рольових ігор та вправ; індивідуальних співбесід, наприклад, для формування професійної компетентності; акмеологічних практикумів; тематичних конференцій та круглих столів.

Особливу увагу приділено самоосвітній діяльності, оскільки в разі організації позитивного впливу зовнішніх (соціальне оточення, кадрова політика адміністрації навчального закладу, психологічний мікроклімат у колективі) і внутрішніх (власні потреби молодого спеціаліста - соціального педагога) чинників та спрямування мотиваторів професійної діяльності самоосвіту молодих спеціалістів можна використовувати як пріоритетну форму управління саморозвитком їхнього професійного іміджу.

Функціонування творчих груп соціальних педагогів, що сприяють інноваційній діяльності, створенню адекватного сприятливого професійного середовища для обміну досвідом, професійному зростанню та особистісному розвиткові спеціалістів соціально-педагогічної сфери. Проведення діалогу „Що треба зробити, щоб вихованець міг сказати: „Мені було цікаво в школі!”, дискусії „Соціальний педагог у школі: хто він?”, обговорення проблеми „Творча активність соціального педагога - складовий компонент професійного іміджу” оптимізували вироблення в соціальних педагогів чіткої професійної позиції щодо власної діяльності, самовизначення спеціаліста, розвиток наукового мислення, уможливили творчий підхід до розв'язання соціально-педагогічних проблем, обмін думками, запровадження нових методик соціально-педагогічної діяльності.

Другу умову - оволодіння соціальними педагогами засобами ефективного розвитку професійного іміджу на основі використання інтерактивних форм і методів навчання - реалізовано в процесі викладання спецкурсу „Імідж соціального педагога”. Використання лекцій-презентацій, рольових ігор, мозкового штурму, творчих вправ, проективного малювання та інших форм і методів навчання сприяло розкриттю внутрішнього світу, творчого потенціалу та професійному вдосконаленню соціального педагога в ході подальшої діяльності. Застосування таких активних методів навчання в процесі підготовки соціальних педагогів дає змогу: по-перше, домогтися якісно кращих результатів, по-друге, виокремити головну відмінність у способах отримання, опрацювання й реалізації начального матеріалу, по-третє, чітко фіксувати оволодіння професійною практичною діяльністю, основами професійної майстерності, формування на цій підставі професійної спрямованості, професійного іміджу та творчого ставлення до фахової діяльності.

Третю умову - створення в закладах післядипломної освіти сприятливої емоційної атмосфери для активного самовираження - реалізовано в постійній взаємодії із зазначеними вище педагогічними умовами. Навчальний процес у закладах післядипломної освіти побудований на співпраці викладачів і слухачів курсів для досягнення центральної мети - формування спеціаліста нового типу, висококваліфікованого фахівця. Творча взаємодія викладача й соціальних педагогів на практичних заняттях із застосуванням діалогічних і дослідницьких методів не знижує, а здебільшого підвищує пізнавальний рівень соціальних педагогів.

Паралельно з формуванням та подальшим розвитком культури спілкування відбувається оволодіння соціальними педагогами такими активними формами і методами навчання, що сприяють подальшій діяльності спеціаліста: диспут, дискусія, рольова гра, евристична бесіда та ін. Сприятлива емоційна атмосфера в закладах післядипломної освіти допоможе соціальним педагогам протистояти емоційній втомлюваності під час діяльності та розвиткові синдрому „емоційного вигоряння”, витримувати велике навантаження в соціально-педагогічних, психолого-терапевтичних та інших процесах.

Реалізація четвертої педагогічної умови - упровадження в навчальний процес закладів післядипломної освіти спецкурсу „Імідж соціального педагога” - передбачала викладання авторської програми спецкурсу „Імідж соціального педагога”. Освітній зміст та виховна спрямованість спецкурсу мали на меті не лише забезпечити висококваліфіковану компетентність соціальних педагогів до професійної діяльності в загальноосвітніх установах, але й сприяти формуванню бачення особистої професійної кар'єри шляхом застосування елементів професійного іміджу і технології його побудови.

Знання з педагогічної іміджології допомогли соціальним педагогам з'ясувати основні соціально-педагогічні та психологічні умови розвитку власного професійного іміджу та шляхи професійної самореалізації особистості.

Програма спецкурсу передбачала використання різноманітних форм і методів навчання: міні-лекції, лекції-бесіди, дискусії, електронні презентації, відеофільми, ігротерапія, комплекс тренінгових вправ „Вчимося ефективно спілкуватися”, „круглий стіл” на тему „Яким бути професійному іміджу соціального педагога: академічним чи артистичним?”, вправи на зразок „Легенда про ім'я”, „Презентуй свою професію”, „Я як реальний соціальний педагог”, „Я ідеальний соціальний педагог”, майстер-клас „Балінтовська група”, написання творчих есе.

Задля досягнення цілісності розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті, зазначені педагогічні умови було використано в комплексі, оскільки між ними існує зв'язок і взаємозалежність.

Розроблено експериментальну модель реалізації системи розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті; підґрунтям для її створення послугував принцип конструктивного моделювання, що передбачає зіставлення результатів моделювання (уявного експерименту з результатами власної експериментально-практичної діяльності, з одного боку, та сучасними положеннями теорії - з іншого). Запропонована модель - достатньо гнучка до перетворення згідно із ситуацією, уміщує численну кількість альтернатив.

Розроблена модель реалізації системи розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті є системою, що складається з окремих, взаємопов'язаних між собою елементів і забезпечує цілісність процесу розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті.

Процесуальні компоненти моделі - мета і завдання, принципи взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу, зміст, умови, а також результати, яких досягають (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1 Модель реалізації системи розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті

Для одержання найбільш достовірних результатів проведено контрольні зрізи, що допомогло вивчити динаміку розвиненості професійного іміджу соціальних педагогів у післядипломній освіті. Загальний вигляд рівнів розвиненості професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті зображено на гістограмі (рис. 2).

Рис. 2 Динаміка рівнів розвиненості професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті

Зіставлення кількісних показників обох груп на початку й після експериментального дослідження дало змогу зафіксувати у вибірці соціальних педагогів експериментальної групи статистично значущі позитивні зміни в розвитку професійного іміджу. В умовах експериментального навчання на 14,2 % зросла кількість соціальних педагогів ЕГ високого рівня розвиненості професійного іміджу. У КГ кількість соціальних педагогів становить 2,3 %. Позитивні зміни продемонстрували соціальні педагоги ЕГ, які перебували на низькому рівні розвиненості професійного іміджу, їхня кількість становить 12,2 %, порівняно з початковим етапом експерименту - 57,1 % (позитивний приріст становить 44,9 %). Зміни відбулися й у КГ із низьким рівнем (у межах 4,3 % відповідно). На етапі константувального експерименту кількість соціальних педагогів ЕГ середнього рівня розвиненості професійного іміджу становила 29,1 %, а після завершення формувального експерименту - 59,8 %.

Для оптимізації діяльності щодо вдосконалення процесу розвитку професійного іміджу соціального педагога розроблено методичні рекомендації, де акцентовано увагу на розвитку когнітивної, емоційної та функціонально-комунікативної сфер професійного іміджу соціальних педагогів, які проходять курси підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти.

Аналіз експериментальних даних підтвердив, що впровадження педагогічних умов розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті сприяло збагаченню знань соціальних педагогів з основ педагогічної іміджології, усвідомленню ними значущості професійного іміджу для фахового зростання.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення та нове бачення стосовно розв'язання проблеми розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті, про що свідчить обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов розвитку професійного іміджу соціального педагога. У процесі теоретико-емпіричного дослідження отримано результати, які підтверджують факт виконання порушених завдань і дають підстави зробити концептуальні висновки.

1. Аналіз наукових засад дослідження професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті дав змогу константувати багатогранність і багатоаспектність цього явища. Вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження стало підґрунтям для уточнення сутності поняття „імідж” і „професійний імідж”. У роботі наголошено, що імідж - емоційно забарвлений психічний образ, який сформований у масовій свідомості й має характер стереотипу. З'ясовано, що професійний імідж завжди конгруентний, тобто становить відповідність між внутрішнім досвідом, самовідчуттям і зовнішнім виявом цього в поведінці. Такий імідж завжди функціональний, він сприяє розв'язанню практичних завдань, безпосередньо залежить від соціуму й соціальних очікувань.

У дослідженні обґрунтовано структуру професійного іміджу соціального педагога, що складається з когнітивного, емоційного та функціонально-комунікативного компонентів. Зазначені структурні компоненти є цілісними системними утвореннями, які перебувають в ієрархічній взаємозалежності.

Аналіз поняття „професійний імідж соціального педагога” та специфіки діяльності соціального педагога вможливив підстави для формулювання авторської дефініції професійного іміджу соціального педагога: це форма життєвого вияву соціального педагога, за допомогою якої він, активуючи особистісно-ділові якості, професійно та особистісно самоутверджується.

2. Доведено, що показниками професійного іміджу соціальних педагогів є знання про людину як особистість; сутність іміджу як фактора ефективної професійної діяльності, способів самопізнання та самовираження спеціаліста соціальної сфери; цікавість, емоційне піднесення та відчуття задоволеності в процесі розвитку й реалізації професійного іміджу; здатність до саморегуляції та керування власним емоційним станом; позитивне ставлення до людей; уміння грамотно створити привабливий зовнішній вигляд, спроможність аргументовано та виразно говорити, ефективно використовуючи засоби невербального спілкування; переосмислення та покращення професійних і життєвих перспектив.

На підставі окреслених показників визначено й охарактеризовано рівні розвиненості професійного іміджу соціальних педагогів у післядипломній освіті: високий, середній, низький.

3. У дослідженні зосереджено увагу на тому, що розвиток професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті цілком можливий у разі забезпечення належних педагогічних умов: організація освітнього середовища на підставі застосування особистісно орієнтованого підходу в навчанні, зміст якого враховує специфіку професійної діяльності соціального педагога; оволодіння соціальними педагогами засобами ефективного розвитку професійного іміджу на основі використання інтерактивних форм і методів навчання; створення в закладах післядипломної освіти сприятливої емоційної атмосфери для активного самовираження; упровадження в навчальний процес закладів післядипломної освіти спецкурсу „Імідж соціального педагога”.

4. Розроблено й представлено модель реалізації системи розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті, що складається з окремих, взаємопов'язаних між собою елементів і забезпечує цілісність процесу розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті. Її структурні компоненти - мета й завдання, принципи взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу, зміст, умови, а також результати, яких досягають. Системоутворювальним компонентом слугує загальна мета, якій підпорядковано всі структурні елементи цієї моделі.

Охарактеризовано динаміку розвиненості професійного іміджу соціальних педагогів, що виражена в кількісних показниках. Унаслідок застосування експериментальної методики, кількість соціальних педагогів ЕГ, які мають високий рівень розвитку професійного іміджу, зросла. Позитивним є зниження в ЕГ показників низького рівня розвитку професійного іміджу. Порівняння отриманих у процесі дослідження результатів підтвердило правильність та ефективність окреслених педагогічних умов розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті.

5. На підставі аналізу результатів проведеного дослідження розроблено методичні рекомендації стосовно вдосконалення процесу розвитку професійного іміджу соціального педагога, які узагальнено в навчально-методичному посібнику автора „Імідж соціального педагога”, та спецкурс „Імідж соціального педагога”, якісне викладання якого стало можливим завдяки сукупності інформаційного, тренінгового та інтерактивного навчання з дотриманням особистісно орієнтованого принципу, а також із використанням необхідних сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Достовірність результатів дослідження аргументована теоретико-методологічним обґрунтуванням його базових позицій; дотриманням вимог системного підходу; використанням методів, адекватних об'єктові, предмету, меті й завданням дисертації, репрезентативністю вибірки учасників експериментальної роботи, тривалим терміном експерименту, упровадженням результатів експериментальної роботи.

Проведене дослідження не є вичерпним, що вможливлює його перспективи для з'ясування вагомих аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення потребують, зокрема, питання впливу освітньо-методичного середовища закладів післядипломної освіти на професійний імідж соціального педагога та розвитку професійного іміджу соціального педагога в міжкурсовий період.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ІЗ ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Ніколаєску І. О. Імідж як презентаційна складова особистісних проявів соціального педагога / І. Ніколаєску // Соціальна педагогіка: теорія і практика. 2007. № 3. С. 88-92.

2. Ніколаєску І. О. Імідж викладача вищої школи як запорука професійного успіху / І. Ніколаєску // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Короленка: Серія „Педагогічні науки”, 2007. № 3 - 4 (55 - 56). С. 119-124.

3. Ніколаєску І. О. Вплив комунікативної компетентності на розвиток професійно-особистісного іміджу соціального педагога / І. Ніколаєску // Вісник Дніпропетровського національного університету. Філософія. Соціологія. Політологія. Дніпропетровськ, 2007. Вип. 16. С. 340-345.

4. Ніколаєску І. О. Вплив професійно-особистісних якостей на розвиток іміджу соціального педагога / І. Ніколаєску // Гуманітарні науки: Науково-практичний журнал. 2008. № 1. С. 88-92.

5. Архипова С. П. Педагогічна іміджологія як складова професійної підготовки соціальних педагогів / С. Архипова, І. Ніколаєску // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Короленка: Серія „Педагогічні науки”, 2008. № 3 (61). С. 23-27.

6. Ніколаєску І. О. Здоров'язберігаюча функція професійно-особистісного іміджу соціального педагога / І. Ніколаєску // Вісник Черкаського університету: Серія „Педагогічні науки”. Черкаси, 2008. Вип. 121. С. 88-92.

7. Ніколаєску І. О. Педагогічний імідж у системі наук: історико-семантичний аналіз / І. Ніколаєску // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Вип. XXVI - XXVII. Івано-Франківськ, 2008. С. 168-173.

8. Ніколаєску І. О. Самовдосконалення соціального педагога як умова розвитку його професійного іміджу / І. Ніколаєску // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). Бердянськ: БДПУ, 2008. № 3 (частина 2).С. 61-64.

9. Ніколаєску І. О. Використання тренінгів у розвитку професійного іміджу соціального педагога / І. Ніколаєску // Молодь і ринок. 2008. Жовтень, № 10 (45). С. 120-123.

10. Ніколаєску І. О. Емоційно-почуттєве саморозкриття особистості соціального педагога як засіб створення професійного іміджу / І. Ніколаєску // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Херсон: Вид-во ХДУ, 2009. Вип. 54. С. 407-411.

11. Ніколаєску І. О. Особливості перепідготовки соціальних педагогів у системі післядипломної освіти / І. Ніколаєску // Наукові праці. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. Донецьк: ДВНЗ „ДонНТУ”, 2009. Вип. 5 (155). Ч. 1. С. 195-198.

12. Ніколаєску І. О. Вплив освітнього середовища закладів післядипломної освіти на розвиток професійного іміджу соціального педагога / І. Ніколаєску // Вісник Черкаського університету: Серія „Педагогічні науки”. Черкаси, 2010. Вип. 183. Ч. II.С. 85-89.

Тези й матеріали конференцій

13. Ніколаєску І. О. Різноаспектні підходи до осмислення та використання феномена іміджу педагога / І. Ніколаєску // Сімнадцята наукова сесія Осередку Наукового товариства імені Шевченка у Черкасах: Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій (14 - 24 березня 2006 р.) / За ред. В. В. Масненка. Черкаси: Осередок НТШ у Черкасах, 2007. С. 143-146.

14. Архипова С. П. Вербальне та невербальне спілкування як дієвий засіб розвитку професійного іміджу соціального педагога / С. Архипова, І. Ніколаєску // Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, 15 - 16 листопада 2007 р. / Відп. ред. О. М. Барно. Кіровоград: Вид-во КІРоЛ „Україна”, 2007. С. 287-292.

15. Ніколаєску І. О. До проблеми професійного іміджу соціального педагога / І. Ніколаєску // Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Черкаси, 2008. С. 111-113.

16. Ніколаєску І. О. Іміджова підготовка майбутніх соціальних педагогів / І. Ніколаєску // Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті Болонського процесу: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Одеса, 2008. С. 99-101.

17. Ніколаєску І. О. Сучасні підходи до навчання соціальних педагогів як умова розвитку їх професійного іміджу / І. Ніколаєску // Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту в сучасному суспільстві: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 29 - 30 березня 2010 р. Черкаси, 2010. С. 187-191.

18. Ніколаєску І. О. Ціннісні орієнтації соціального педагога як чинники його професійного іміджу / І. Ніколаєску // Осознание культуры - залог обновления общества. Научный поиск в едином культурном пространстве: материалы 11-ой Международной научно-практической конференции, 16 - 17 апреля 2010 г. Севастополь, 2010. С. 91-93.

Навчально-методичний посібник

19. Ніколаєску І. О. Імідж соціального педагога: навчально-методичний посібник / І. Ніколаєску. Черкаси: ОІПОПП, 2007. 67 с.

АНОТАЦІЯ

Ніколаєску І. О. Розвиток професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті. Проаналізовано зміст понять „імідж”, „професійний імідж”.

Сформульовано авторську дефініцію „професійний імідж соціального педагога”, охарактеризовано структурні компоненти: когнітивний, емоційний та функціонально-комунікативний.

Досліджено педагогічні умови розвитку професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті: організація освітнього середовища на підставі застосування цілісного особистісно орієнтованого підходу в навчанні, зміст якого враховує специфіку професійної діяльності соціального педагога; оволодіння соціальними педагогами засобами ефективного розвитку професійного іміджу на основі використання інтерактивних форм і методів навчання; створення в закладах післядипломної освіти сприятливої емоційної атмосфери для активного самовираження; упровадження в навчальний процес закладів післядипломної освіти спецкурсу „Імідж соціального педагога”. З'ясовано критерії, показники та рівні розвиненості професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті.

Розроблено методичні рекомендації для подальшого удосконалення професійного іміджу соціального педагога.

Ключові слова: імідж, професійний імідж, професійний імідж соціального педагога, компоненти професійного іміджу, післядипломна освіта.

АННОТАЦИЯ

Николаеску И. А. Развитие профессионального имиджа социального педагога в последипломном образовании. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2011.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы развития профессионального имиджа социального педагога в последипломном образовании. В теоретической части работы выполнен анализ философской и психолого-педагогической литературы по проблеме исследования. В результате изучения содержания дефиниций „имидж”, „профессиональный имидж”, „развитие” сформулировано авторское определение понятия „профессиональный имидж социального педагога”. Дана характеристика компонентов профессионального имиджа: когнитивного, эмоционального, функционально-коммуникативного.

Исходя из содержания понятия „профессиональный имидж социального педагога” определены критерии (когнитивный, эмоциональный и функционально-коммуникативный) и показатели: знания о человеке как личности; сущность имиджа как фактора осуществления эффективной профессиональной деятельности, способов самопознания и самовыражения специалиста социальной сферы; интерес, эмоциональный всплеск и чувство удовольствия в процессе развития и реализации профессионального имиджа; способность к саморегулированию и управление своим эмоциональным состоянием; позитивное отношение к людям; умение грамотного создания приятного внешнего вида; способность аргументировано и четко говорить, эффективно используя способы невербального общения; переосмысление и улучшение профессиональных и жизненных перспектив. На основе критериев разработаны характеристики уровней развития профессионального имиджа социального педагога в последипломном образовании: высокого, среднего и низкого.