Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 316.6:159.923:355.232

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

У КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

МВС УКРАЇНИ

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПРИМАК Валерій Петрович

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Клачко Володимир Миколайович, Національна академія внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, заступник начальника по службі Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Сметанський Микола Іванович, Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», завідувач кафедри соціальної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент Серебряк Володимир Васильович, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дидоренка, начальник факультету економічної безпеки.

Захист відбудеться 31 березня 2011 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 28 лютого 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

АНОТАЦІЇ

Примак В. П. Формування громадянської відповідальності у курсантів вищих навчальних закладів МВС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Східноукраїнський Національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2011. відповідальність громадянський навчальний офіцер

За результатами проведеного дослідження розроблено методичні рекомендації командному й науково-педагогічному складу щодо формування громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС у ВНЗ.

Ключові слова: формування громадянської відповідальності, громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів, професійні якості офіцера, педагогічні умови формування громадянської відповідальності, навчально-виховний процес.

Примак В. П. Формирование гражданской ответственности у курсантов высших учебных заведений МВД Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования гражданской ответственности у курсантов высших учебных заведений Министерства внутренних дел.

В результате исследования установлено, что проблема гражданского воспитания и формирования ответственности имеет длительную историю. На современном этапе общественные науки рассматривают ответственность как сложный общественный феномен, как необходимый аспект любых общественных отношений, в частности этических, правовых, политических, экономических, религиозных.

Для повышения эффективности работы по формированию гражданской ответственности будущих офицеров правоохранительных органов и разработки педагогически обоснованных мероприятий по усовершенствованию этой работы проанализировано состояние гражданской ответственности курсантов в реальной образовательной практике. Полученные результаты позволили сделать вывод, что современный образовательный процесс в вузах правоохранительных органов недостаточно ориентирован на формирование этого важного профессионального качества и нуждается в коррекции.

По результатам исследования сделан вывод, что гражданская ответственность - это интегральное моральное качество, которое охватывает свойства характера, мотивы поведения, мировоззрение, высокоразвитое осознанное отношение к выполнению гражданских обязанностей и высокую правовую культуру, умение предвидеть последствия своей деятельности, готовность отвечать за свои действия перед собой, другими людьми, коллективом и обществом, отстаивать национальные интересы и быть непримиримым к антиобщественным и антигосударственным проявлениям.

В результате исследования определены критерии для определения уровней сформированности гражданской ответственности (познавательный, эмоциональный и деятельностный), а также их показатели.

Познавательный критерий характеризуют такие показатели как успешность овладения знаниями по предметам правового цикла, знание основных гражданских прав и обязанностей; глубина усвоения содержания понятий «гражданская ответственность», «гражданственность», «активность», «достоинство», «патриотизм»; зрелость суждений о правовых отношениях. Показателями эмоционального критерия являются: принятие гражданских норм; осознание личностной и социальной значимости уважения к своей стране и народу; эмоциональная готовность к преодолению трудностей военной службы; терпимость в отношениях с сослуживцами; непримиримость к аморальным проявлениям. Деятельностный критерий раскрывают такие показатели: участие в подготовке и проведении общественных мероприятий; несение службы (дежурства, выполнения приказов и распоряжений), защита правопорядка; самостоятельная работа над формированием гражданской ответственности.

Условно выделены низкий, средний и высокий уровни сформированности гражданской ответственности будущих офицеров высших учебных заведений Министерства внутренних дел.

Для поиска действенных педагогических путей формирования гражданской ответственности будущих офицеров правоохранительных органов осуществлен анализ современных научных подходов к решению этой проблемы, а также собственных эмпирическим данных. В результате сделан вывод, что для организации работы по формированию гражданской ответственности будущих офицеров правоохранительных органов важное значение имеют такие действия: формирование у курсантов мотивов гражданского поведения, усвоение знаний о гражданских правах и обязанностях, формирование правого мировоззрения и систематизированных представлений о гражданской ответственности, привлечение курсантов к деятельности, которая позволяет проявлять гражданскую ответственность, а также создание благоприятной морально-психологической атмосферы в курсантских коллективах.

Анализ результатов, полученных после проведения педагогического эксперимента, показал, что в экспериментальных группах существенно увеличилось количество курсантов с высоким и средним уровнем сформированности гражданской ответственности. В отличие от экспериментальных, у курсантов контрольных групп не произошло существенных сдвигов в уровнях гражданской ответственности.

Материалы исследования могут быть использованы в учебно-воспитательном процессе правоохранительных органов, в вузах Вооруженных Сил Украины и других военных формирований, а также на курсах переподготовки и повышения квалификации офицерских кадров.

Ключевые слова: формирование гражданской ответственности, гражданская ответственность офицера правоохранительных органов, профессиональные качества офицера, педагогические условия формирования гражданской ответственности, учебно-воспитательный процесс.

Primak V. P. Formation of Civic Responsibility of Students of Higher Educational Establishments of the Ukraine Ministry of Internal Affairs. - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.07 - Theory and Methods of Education. - Vоlоdymyr Dahl East Ukrainian National University. - Luhansk, 2011.

Thesis is devoted to the studying of the problem of civic responsibility in students of higher educational establishments of the Ministry of Internal Affairs. Our study proved and experimentally validated pedagogical conditions for the formation of a civic liability for future officers of higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs in educational process, defined the essence of the concept of civic responsibility of a law enforcement officer; criteria (cognitive, emotional and operative), performance and level (high, medium, low) of formation of civic responsibility in students, and concretized the structure of civic liability for future officers of the Ministry of Internal Affairs in the educational process of universities.

In the result of the research guidelines on the formation of a civic liability of future officers in the Ministry of Internal Affairs for the scientific and teaching staff were developed.

Keywords: formation of civic responsibility, civic responsibility of law enforcement officer, professional quality officer, pedagogical conditions for the formation of civic responsibility, the educational process.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку з глибокими перетвореннями, які відбуваються в соціально-економічній, політичній і культурній сферах набула особливої гостроти проблема фахової підготовки майбутніх офіцерів правоохоронних органів. Нормативно-правові документи, які регламентують їх професійну діяльність, потребують усвідомлення офіцерами соціальної значущості своєї професії, морально-вольової стійкості, витримки та інших професійно важливих якостей, серед яких чільне місце займає громадянська відповідальність - стрижнева характеристика соціально-психологічної готовності курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ (далі - ВНЗ МВС) України до виконання правоохоронних функцій.

Одним із завдань, що покладено на ВНЗ МВС, є формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини зі шляхетними особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками і поведінкою, спрямованими на саморозвиток особистості й розвиток демократичного суспільства, що в комплексі забезпечує людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною й захищеною. Досягти цього можна через громадянське бачення світу, через оцінку всього, що відбувається навколо, з позицій власної активної участі й відповідальності. І хоча потреба бути громадянином своєї держави є цілком природною, сама вона не може реалізуватися. Допомогти в цьому молодому поколінню покликане громадянське виховання.

На сьогодні в Україні прийнято низку важливих документів, зокрема Національну доктрину розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепцію громадянської освіти в школах України та Концепцію громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, в яких визначено мету громадянського виховання, зміст і форми, а також окреслено основні підходи, принципи та інститути, що його забезпечують.

Проблема громадянської відповідальності особистості зажди перебувала в центрі уваги філософів, соціологів, педагогів і психологів. Ще в працях стародавніх мислителів, зокрема Аристотеля і Платона розглядались окремі аспекти громадянського виховання, шляхи і методи формування громадянської відповідальності. Останню досліджувало багато філософів (Г. Гегель, Д. Локк, Ж-Ж. Руссо та ін.) і психологів (А. Адлер, Е. Фромм, З. Фрейд та ін.). У педагогіці великий внесок у розробку питань громадянського виховання зробили М. Грушевський, О. Духнович, П. Каптєрєв, С. Миропольський та К. Ушинський. Українські педагоги та діячі освіти ХІХ - початку ХХ ст. пов'язували громадянськість із національним вихованням, що було спричинено ідейними, ідеологічними та соціальними чинниками. У ХХ ст. А. Макаренко розглядав громадянське виховання як один із найважливіших і найскладніших процесів. Г. Ващенко зараховував його до системи національного виховання як органічну її підсистему, хоча цього поняття й не вживав. В. Сухомлинський першим за радянських часів звернувся до громадянського виховання як до головної педагогічної проблеми й конкретизував педагогічний зміст понять «громадянськість» і «громадянське виховання».

У наш час питанням формування громадянина присвячено праці І. Беха, О. Вишневського, Т. Дем'янюк, О. Дубасенюк, П. Ігнатенка, О. Киричука, І. Мартинюка, О. Савченко, М. Стельмаховича та ін. Активно відстоюють необхідність громадянського виховання в Україні М. Боришевський, С. Рябов, О. Сухомлинська, І. Тараненко, К. Чорна та ін. Проблему формування соціальної відповідальності розглянуто у дослідженнях В. Довбеуса, О. Кошолапа, М. Сметанського; формування відповідальності у студентів і школярів - у наукових працях О. Коваленка, Ю. Мішиної, Т. Скребцової та ін.

Не залишились осторонь проблеми формування відповідальності й військові педагоги. Зокрема, І. Гамула розглядав проблему формування відповідальності у курсантів військових інститутів; І. Коробейнікова вивчала педагогічні умови формування відповідального ставлення до навчально-професійної діяльності у курсантів військового ВНЗ; О. Кирилов пропонував формувати громадянську відповідальність курсантів через їх участь у міліцейських ритуалах; М. Козяр досліджував педагогічні основи виховання у курсантів навчальних закладів системи МВС відповідального ставлення до виконання своїх обов'язків; А. Нємчинінов - формування відповідальності як професійно-особистісної якості у курсантів молодших курсів військового ВНЗ.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури дозволяють зробити висновок, що увага дослідників зосереджується, в основному, на обґрунтуванні загальних теоретичних засад громадянського виховання молоді. При цьому недостатня увага приділяється дослідженню теоретико-методологічних основ і практичних аспектів виховання громадянської відповідальності у майбутніх офіцерів МВС України. Потребує вдосконалення система підготовки курсантів ВНЗ МВС в контексті формування зазначеної якості, визначення її місця і ролі у структурі професійної готовності курсантів до виконання професійних обов'язків, а також обґрунтування і впровадження у навчально-виховний процес ВНЗ МВС педагогічних умов, спрямованих на результативне формування громадянської відповідальності у майбутніх офіцерів-правоохоронців. Існування проблеми й необхідність її розв'язання підтверджують емпіричні результати дослідження, які свідчать про низький рівень громадянської відповідальності у 35-46 % опитаних випускників ВНЗ МВС, а також непоодинокі факти незаконних дій працівників правоохоронних органів, скоєння ними правопорушень і злочинів, що обумовлено низьким рівнем громадянської свідомості та моральними якостями.

Таким чином, актуальність проблеми та її недостатнє вивчення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування громадянської відповідальності у курсантів вищих навчальних закладів МВС України».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Київського Національного університету внутрішніх справ у рамках теми «Проблеми організації охорони та оборони об'єктів підрозділами внутрішніх військ ланки взвод, застава, рота» (шифр - «Оборона - ВВ»).

Тему дисертації затверджено вченою радою Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського Національного університету внутрішніх справ (протокол № 11 від 28.11.2007) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 29.01.2008).

Мета дослідження - на основі аналізу теорії й практики громадянського виховання обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування громадянської відповідальності у курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Завдання дослідження:

1. Визначити сутність і структуру громадянської відповідальності майбутніх офіцерів Міністерства внутрішніх справ України.

2. Розробити критерії, показники та рівні сформованості громадянської відповідальності у курсантів ВНЗ МВС України.

3. Визначити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування громадянської відповідальності у курсантів ВНЗ МВС України.

4. Розробити методичні рекомендації щодо формування громадянської відповідальності у майбутніх офіцерів МВС України.

Об'єкт дослідження - процес формування громадянської відповідальності у майбутніх офіцерів у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.

Предмет дослідження ? педагогічні умови формування громадянської відповідальності у майбутніх офіцерів у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.

Методологічною основою дослідження є: філософська теорія пізнання; вчення про взаємодію різних чинників і умов становлення особистості та її розвитку; системний підхід до всебічного формування майбутнього фахівця; психологічне вчення про безперервне вдосконалення особистості й діяльнісний підхід до організації навчально-виховного процесу; принцип комплексності та інтегративності при вирішенні педагогічних завдань.

Теоретичною основою дослідження є положення концепцій розвитку (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, В. М'ясищев) та самореалізації особистості (Б. Гершунський); теорії діяльності (О. Леонтьєв, Д. Ельконін) та активності (М. Каган, С. Рубінштейн); теорія соціально активної особистості (А. Ковальов, Б. Ломов, В. Сластьонін); теорія мотивації (Л. Божович, А. Маслоу); теорія суб'єктності (К. Абульханова-Славська, Д. Ельконін, С. Рубінштейн) і суб'єктно-діяльнісного підходу (В. Сластьонін), а також ідеї гуманістичного виховання (Г. Ващенко, В. Сухомлинський, М. Сметанський).

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:

теоретичні (аналіз і синтез даних наукових джерел; систематизація, класифікація і порівняння досвіду організації педагогічного процесу вищої військової школи, а також узагальнення, аналогія та екстраполяція) для уточнення сутності й структури громадянської відповідальності майбутніх офіцерів-правоохоронців і обґрунтування педагогічних умов формування громадянської відповідальності у курсантів ВНЗ МВС;

емпіричні (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент; діагностичні методи ? тестування, анкетування) для вивчення особливостей залежності змісту і структури громадянської відповідальності курсантів від складності оперативно-службових завдань, доведення ефективності запропонованих педагогічних умов;

методи обробки результатів (графічного зображення результатів дослідження, статистичні методи, методи якісного аналізу і синтезу) для інтерпретації результатів роботи з формування громадянської відповідальності у курсантів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше визначено сутність поняття «громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів»; обґрунтовано педагогічні умови формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС (формування у курсантів мотивів громадянської поведінки; засвоєння курсантами знань про громадянські права й обов'язки, формування їх правового світогляду і систематизованих уявлень про громадянську відповідальність; залучення курсантів до діяльності, що дозволяє виявляти громадянську відповідальність; створення сприятливої морально-психологічної атмосфери у курсантських колективах);

уточнено зміст і структурні компоненти громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС, а також критерії (пізнавальний, емоційний, діяльнісний), показники та рівні сформованості громадянської відповідальності у курсантів;

удосконалено форми і методи формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС;

подальшого розвитку набули педагогічні засади професійної підготовки майбутніх офіцерів МВС у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні в змістовні блоки тематичних планів навчальних дисциплін «Забезпечення прав людини в правоохоронній діяльності» та «Адміністративна діяльність ОВС», аудиторних занять, які передбачають поглиблений розгляд і вивчення проблем громадянської відповідальності. Матеріали дисертаційної роботи включено в нові курси: «Форми та методи психологічного впливу на громадську думку»; «Військова педагогіка, виховна та соціальна робота в підрозділах ВВ МВС України»; «Культура поведінки у спілкуванні з громадянами». Результати дослідження та розроблені на їх основі методичні рекомендації щодо формування громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС у навчально-виховному процесі ВНЗ дозволяють підвищити рівень знань і вмінь, необхідних курсантам для подальшого професійного становлення, саморозвитку та самореалізації у майбутній професійній діяльності.

Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі ВНЗ правоохоронних органів, у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України й інших військових формуваннях, а також - на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації офіцерських кадрів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (м. Хмельницький) (акт реалізації № 15 від 14.07.2009), Київського Національного університету внутрішніх справ (м. Київ) (акт реалізації № 21 від 10.09.2009) та Львівського державного університету внутрішніх справ (м. Львів) (акт реалізації № 17 від 09.10.2009). Про одержані результати і висновки роботи доповідалося на засіданнях кафедр педагогіки та психології, кафедри управління, міжкафедральних семінарах і нарадах КНУВС.

Особистий внесок здобувача. Усі висвітлені у дисертації наукові результати отримано автором самостійно. У навчально-методичному посібнику [1], написаному у співавторстві з О. Тогочинським, О. Рембачем і Р. Троцьким, особистим внеском здобувача є обґрунтування змісту виховної роботи та гуманітарної підготовки з особовим складом підрозділів. У статті [2], написаній у співавторстві з В. Клачком, особистим внеском здобувача є уточнення основних понять дослідження та з'ясування сутності поняття «громадянська відповідальність». У статті [3], написаній у співавторстві з О. Рембач, особистим внеском здобувача є обґрунтування особливостей комунікативної підготовки фахівців у ВНЗ на основі особистісного підходу.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, експериментальні та прикладні результати дослідження, його концептуальні положення й узагальнені висновки було представлено на міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії розвитку України у глобальному середовищі» (Сімферополь - Ялта, 2008 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Наука и образование - 2007» (Дніпропетровськ, 2007 р.), «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2007 р.); «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008 р.), «Сучасний соціокультурний простір 2009» (Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації відображено 10 публікаціях, зокрема у 8 наукових статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, з них 6 є одноосібними.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, 10 додатків на 59 сторінках, списку використаних джерел (214 найменувань). Робота містить 15 таблиць, 2 рисунки. Обсяг основного тексту дисертації складає 169 сторінок, загальний обсяг - 249 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та представлено результати аналізу її розробленості у науковій літературі; визначено мету та завдання, об'єкт, предмет, розкрито теоретичну та методологічну основу, обґрунтовано наукову новизну, представлено практичне значення роботи й особистий внесок автора, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі - «Формування громадянської відповідальності у курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ як педагогічна проблема» - з'ясовано педагогічну сутність і зміст поняття «громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів», визначено місце цієї професійної якості у структурі професійної готовності курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, уточнено критерії, показники та рівні сформованості громадянської відповідальності майбутніх офіцерів правоохоронних органів, проаналізовано стан сформованості громадянської відповідальності у курсантів ВНЗ МВС України.

У дослідженні встановлено, що проблема громадянськості має тривалу історію. Уперше поняття «громадянськість» почали вживати ще античні філософи, які розглядали терміни «громадянське суспільство» і «політична держава» як взаємозалежні. Питання громадянського виховання молоді на сьогодні залишається предметом дослідження багатьох вчених, зокрема І. Беха, М. Боришевського, О. Вишневського, Т. Дем'янюк, О. Дубасенюк, П. Ігнатенка, О. Киричука, М. Козяра, І. Мартинюка, О. Сухомлинської та ін.

Встановлено, що нині гуманітарні науки розглядають відповідальність як складний суспільний феномен, як необхідний аспект суспільних відносин, зокрема етичних, правових, політичних, економічних і релігійних. У філософії відповідальність трактують переважно з позицій соціального детермінізму, аналізують її в аспекті свободи й необхідності. У психології та педагогіці відповідальність частіше розглядають не як сторону об'єктивних відносин, а як властивість або якість особистості.

Завдання, що стоять перед офіцерами МВС України в сучасних умовах, обумовлюють високі вимоги до їх військово-професійної підготовки, в тому числі - в аспекті формування громадянської відповідальності. Про важливість її формування як значущої професійно-особистісної якості офіцерів-правоохоронців зазначено у нормативно-правових документах, що регламентують їх діяльність і професійну підготовку, а також - в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускників ВНЗ МВС.

Поняття «громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів» дотепер у педагогічних дослідженнях не було розкрито. З'ясування його сутності потребувало теоретичного аналізу наукової літератури, вимог нормативних актів і практичної діяльності офіцерів правоохоронних органів. У результати цієї роботи зроблено висновок, що громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів - це інтегральна моральна якість, яка охоплює властивості характеру, мотиви поведінки, світогляд, високорозвинене усвідомлене ставлення до виконання громадянських обов'язків і високу правову культуру, вміння передбачати наслідки своєї діяльності, готовність відповідати за свої дії перед собою, іншими людьми, колективом і суспільством, відстоювати національні інтереси й бути непримиренним до антигромадських і антидержавних виявів.

У структурі професійної готовності офіцера МВС до правоохоронної діяльності громадянська відповідальність тісно пов'язана з правосвідомістю, почуттям службового та національного обов'язку, моральними якостями, зокрема почуттям справедливості, чесністю, прагненням поліпшити життя співгромадян. Громадянська відповідальність також пов'язана зі світоглядом офіцера, розвиненою інтелектуальною сферою, широким світоглядом, загальною та спеціальною ерудицією, його емоційно-вольовими якостями.

Для ефективного формування громадянської відповідальності курсантів у процесі їх навчання у ВНЗ МВС визначено діагностичний інструментарій, що містить критерії, зокрема пізнавальний, емоційний та діяльнісний, а також - показники і рівневі характеристики. Вони не є вичерпними, але дають можливість оцінити сформованість громадянської відповідальності у курсантів.

Пізнавальний критерій характеризують такі показники як успішність оволодіння знаннями з предметів правового циклу, знання основних громадянських прав і обов'язків; глибина засвоєння змісту понять «громадянська відповідальність», «громадянськість», «активність», «гідність», «патріотизм»; зрілість суджень про правові відносини. Щодо емоційного критерію, то його показниками є: прийняття громадянських норм; усвідомлення особистісної та соціальної значущості поваги до своєї країни й народу; емоційна готовність долати труднощі військової служби; терпимість у відносинах з товаришами по службі; непримиренність до аморальних виявів. Діяльнісний критерій розкривають такі показники: участь у підготовці та проведенні громадських заходів; несення служби (чергування, виконання наказів і розпоряджень), захист правопорядку; самостійна робота над формуванням громадянської відповідальності.

Для визначення рівнів сформованості громадянської відповідальності було здійснено аналіз дисертаційних праць з питань формування та розвитку професійних якостей. Наслідуючи праці І. Гамули, О. Кирилова, І. Коробейнікової, О. Кошолапа, А. Нємчинінова, М. Сметанського відповідно до визначених критеріїв, з'ясовано, що громадянська відповідальність курсанта ВНЗ МВС може виявлятися на низькому, середньому та високому рівнях.

Для вирішення завдань дисертаційного дослідження, виявлення шляхів та умов поліпшення роботи з формування громадянської відповідальності у курсантів - майбутніх офіцерів МВС було проаналізовано стан цього процесу в традиційній педагогічній системі Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського Національного університету Внутрішніх справ із курсантами напряму підготовки «Право» зі спеціальностей «Правоохоронна діяльність» (спеціалізація «Службово-бойове застосування підрозділів внутрішніх військ») і «Правознавство» (спеціалізація «Службова діяльність підрозділів внутрішніх військ»).

Узагальнення результатів констатувального етапу експериментального дослідження дозволило виявити недоліки у професійній підготовці майбутніх офіцерів, пов'язані з формуванням громадянської відповідальності. Встановлено, що такими є: відсутність спеціальної навчально-методичної літератури й планів щодо формування цієї якості у курсантів; безсистемне застосування проблемних і аналітичних завдань, спрямованих на професійний розвиток курсантів; недостатнє уявлення про громадянську відповідальність як у курсантів, так і у викладачів; низький рівень мотивації курсантів до самовдосконалення професійних якостей, зокрема громадянської відповідальності; невідповідність змісту навчальних дисциплін сучасним формам і методам громадянського виховання; повільне впровадження сучасних активних методів і технологій навчання; використання переважною більшістю викладачів традиційних репродуктивно-пояснювальних підходів у навчанні та інші. Щодо суб'єкт-суб'єктних взаємин учасників навчально-виховного процесу варто зазначити, що психологічна атмосфера занять не завжди дозволяє курсантам бути щирими, відкритими й соціально активними. Низький рівень діалогічної культури з боку викладачів, нетактовне виправлення помилок у відповідях курсантів і авторитаризм знижують ефективність педагогічного процесу тощо.

Результати проведеного аналізу дозволили зробити висновок, що усталена система формування професійних якостей не повною мірою забезпечує підготовку фахівців високого рівня. Це підтверджується результатами аналізу думок науково-педагогічного складу, отриманих під час анкетування.

Підсумки експериментального дослідження свідчать, що близько 44 % курсантів погано розуміють сутність поняття «громадянська відповідальність» (доволі ґрунтовно розуміють - близько 29 % з числа опитаних). Більшість курсантів (70 %) позитивно висловилися щодо необхідності вивчення предметів правового циклу з метою формування такої важливої для офіцера МВС професійної якості як громадянська відповідальність. Переважна більшість курсантів мають середній і низький рівні сформованості громадянської відповідальності (низький від 42 до 49 %, середній - від 36 до 39 % залежно від курсу). Найбільшого значення у формуванні громадянської відповідальності курсанти надають таким навчальним дисциплінам: «Забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності» та «Адміністративна діяльність ОВС». Це вимагає створення у навчально-виховному процесі ВНЗ відповідних умов для формування у майбутніх офіцерів громадянської відповідальності як важливої професійної якості офіцера МВС, зокрема через формування мотивів їх громадянської поведінки, посилення уваги до правового складника їх професійної підготовки та самостійної роботи.

Отже, дослідження сутності та структури громадянської відповідальності, особливостей професійної діяльності офіцерів МВС, визначення діагностичного інструментарію сформованості зазначеної якості, а також результати констатувального етапу експерименту дозволили перейти до обґрунтування педагогічних умов формування громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС у навчально-виховному процесі ВНЗ.

У другому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з формування громадянської відповідальності у курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» - обґрунтовано педагогічні умови формування громадянської відповідальності у курсантів ВНЗ МВС, описано особливості організації та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано й узагальнено його результати, подано методичні рекомендації науково-педагогічному і командному складу щодо формування громадянської відповідальності у курсантів.

Результати аналізу наукової літератури і практики громадянського виховання дозволили констатувати, що формування громадянської відповідальності курсантів - це процес цілеспрямованого й систематичного впливу на їх свідомість і почуття для становлення особистості, яка усвідомлює особисту відповідальність за виконання своїх громадянських обов'язків, уміє передбачати наслідки своєї діяльності, рішуче відстоює національні інтереси, є непримиренною до антигромадських і антидержавних виявів.

Встановлено, що провідними методологічними підходами до формування громадянської відповідальності є системний, діяльнісний, конкретно-історичний і особистісно орієнтований. Серед принципів, дотримання яких у процесі формування громадянської відповідальності є необхідним, визначено принципи професійної спрямованості навчальних дисциплін, гуманізації та демократичності, самоактивності й саморегуляції, позитивного емоційного фону, культуровідповідності, а також зв'язку громадянської освіти із життям.

Результати аналізу теоретичних наукових джерел і власного емпіричного матеріалу дозволили визначити педагогічні умови формування громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС, а саме: формування у курсантів мотивів громадянської поведінки; засвоєння ними знань про громадянські права й обов'язки, формування їхнього правового світогляду й систематизованих уявлень про громадянську відповідальність; залучення курсантів до діяльності, що дає змогу виявляти громадянську відповідальність; створення сприятливої морально-психологічної атмосфери у курсантських колективах.

Формування у курсантів мотивів громадянської поведінки під час другого (формувального) етапу експериментального дослідження було реалізовано такими шляхами: формування особистого усвідомленого ставлення курсантів до громадянських цінностей; моральне спрямування їхніх потреб і намірів при виборі способів поведінки у різних оперативно-службових ситуаціях; орієнтація курсантів на найбільш соціально значущі норми і способи поведінки; використання потенціалу змісту навчальних дисциплін професійного спрямування; демонстрація значущості майбутньої професії для суспільства.

Основними прийомами у реалізації зазначеної педагогічної умови були: активізація пізнавальної діяльності курсантів, зокрема через проблемне навчання, оцінку їхніх знань, схвалення, похвалу; заохочення курсантів до спільних роздумів; диспути; колективний аналіз за допомогою спеціальних методичних прийомів та ін. При цьому робився наголос на пізнавальні інтереси курсантів, їхні професійні інтереси та рівень домагань. Заохочення застосовувались у різноманітній формі, але найкращий ефект давало підкреслення користі, яку окремий курсант приносить суспільству.

Добір змісту й методів навчання передбачав взаємозв'язок матеріалів навчальних дисциплін із сучасністю, з життєвими прагненнями курсантів. Цей процес мав виразну професійну спрямованість, що підкреслювало необхідність повного розкриття змісту обраної професії, виокремлення всіх її аспектів і нюансів, визначення її значущості для суспільства, фіксування вимог професії до курсанта тощо.

Засвоєння курсантами знань про громадянські права й обов'язки, формування правового світогляду й систематизованих уявлень про громадянську відповідальність у процесі дослідження відбувалося завдяки контекстному навчанню, що за своїм характером є максимально наближеним до реальної професійної діяльності, відтворює або імітує її. Цьому сприяло також моделювання предметного й соціального змісту майбутньої професійної діяльності офіцера МВС за допомогою методу аналізу конкретних ситуацій і ситуаційних завдань; розвитку критичного мислення, самостійності й ініціативності. Для формування громадянської відповідальності важливе значення мало надання курсантам знань про громадянський обов'язок, честь і старанність шляхом вивчення навчальних дисциплін правового циклу, зокрема «Забезпечення прав людини в правоохоронній діяльності» і «Адміністративна діяльність ОВС».

Залучення курсантів до діяльності, що дозволяє виявляти громадянську відповідальність у навчально-виховному процесі було реалізовано шляхом участі майбутніх офіцерів у заходах професійного характеру в масштабах області, міста й району, що з одного боку вплинуло на формування суспільних мотивів і виховання громадянських якостей, а з іншого - на поведінку й учинки курсантів. Курсанти брали участь у правоохоронній роботі, спрямованій на запобігання можливим асоціальним явищам у молодіжному середовищі у різноманітних формах: створення гуртків (об'єднань) і клубів, проведення диспутів, «круглих столів», змагань, вікторин правознавчого спрямування; пошукова робота курсантів, організація зустрічей із юристами, працівниками міліції та ін., участь у патріотичних акціях дитячих і молодіжних організацій, музейно-етнографічна робота тощо. У роботі з формування громадянської відповідальності курсантів важливе значення мала також їх самостійна робота.

Створення сприятливої морально-психологічної атмосфери у курсантських колективах передбачало перехід від імперативної до гуманістичної педагогіки, спрямованої на розвиток і саморозвиток особистості, перехід від монологу до діалогу, від диктату до взаємодії, від простого засвоєння інформації до розвитку свідомого мислення курсантів. Водночас це сприяло й виробленню навичок рефлексивного ставлення до свого „Я”, моральної та громадянської відповідальності. При цьому важливе значення мав особистий приклад педагогів: їх моральна поведінка, дотримання правових норм і зобов'язань, уміння передавати знання, формувати переконання й правовий світогляд курсантів. Посилання викладача на власний моральний досвід є корисним допоміжним засобом морального переконання курсантів. Психологічною основою методу позитивного прикладу є наслідування.

Реалізація зазначеної педагогічної умови передбачала організацію навчальної взаємодії курсантів і викладачів на основі діалогічного, суб'єкт-суб'єктного підходу; застосування групових форм навчальної діяльності. Результати опитувань, проведених серед курсантів, інколи потребували корегування стилю педагогічної взаємодії з викладачами, налагоджувати рівноправні партнерські стосунки викладачів із курсантами. У цій роботі доцільно організовувати їх спільний пошук шляхів розв'язання ситуаційних навчальних завдань і проблемних навчальних ситуацій; формувати культуру діалогічного мовлення курсантів, а також забезпечувати проведення навчально-методичної та консультативної роботи для викладацького складу з питань формування морально-психологічного клімату в курсантських підрозділах.

Дослідження проводилось у Навчально-науковому інституті підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського Національного університету внутрішніх справ (ННІПКГБПС КНУВС) у 2005-2010 роках. Усього різними видами дослідження було охоплено 46 офіцерів, 485 курсантів і 52 особи науково-педагогічного складу Київського Національного університету внутрішніх справ. Для забезпечення проведення експерименту та надійності висновків за його результатами було визначено склад контрольної групи (КГ) та експериментальної групи (ЕГ). Обсяг вибірки визначався з урахуванням вимог до педагогічних досліджень, специфіки ВНЗ, де проводився експеримент, і кількості курсантів, що навчаються на одному курсі. Склад груп був приблизно однаковим за основними характеристиками й за напрямами підготовки. Загальна кількість учасників експерименту склала 230 курсантів: 114 у КГ та 116 в ЕГ.

З урахуванням того, що формування громадянської відповідальності у курсантів є складним і динамічним процесом, під час якого відбувається розвиток і зміна особистісних і професійних якостей майбутніх офіцерів МВС, а також формування їх свідомого ставлення до обраної професії й до навчання у ВНЗ, ми фіксували, вивчали й аналізували стан цього процесу до початку експерименту, під час його проведення та в кінці експерименту, тобто відстежували зміни протягом навчання курсантів у ВНЗ.

Діагностика сформованості громадянської відповідальності у курсантів здійснювалась на різних етапах педагогічного експерименту, її узагальнені результати зображено в таблиці.

З таблиці видно, що в ЕГ кількість курсантів із високим рівнем громадянської відповідальності зросла на 9 % (з 19 до 28 %), також збільшилась на 9 % кількість курсантів зі середнім рівнем досліджуваної якості (з 37 до 46 %). При цьому на 18 % зменшилась кількість курсантів ЕГ з низьким рівнем громадянської відповідальності. Слід зазначити, що в КГ також відбулись деякі позитивні зміни в загальному рівні громадянської відповідальності.

Для встановлення значущості змін в ЕГ та КГ було застосовано методи математичної статистики, а саме -критерій Колмогорова-Смірнова.

Результати експериментального дослідження свідчать про ефективність обґрунтованих педагогічних умов формування громадянської відповідальності курсантів і підтвердили істинність отриманих даних на рівні статистичної значущості .

За результатами дослідження виявлено потенційні резерви щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в контексті формування у майбутніх офіцерів правоохоронних органів України громадянської відповідальності. Високий рівень сформованості громадянської відповідальності майбутнього офіцера МВС залежить від створення сприятливих умов у ВНЗ, розробки програми роботи у цьому напрямку. Такою програмою дій є методичні рекомендації щодо роботи з розвитку громадянської відповідальності офіцера-правоохоронця, у яких відображено основні напрями діяльності як науково-педагогічного складу, командирів і офіцерів виховних структур підрозділів, так і курсантів.

ВИСНОВКИ

У дослідженні представлено теоретико-методичне обґрунтування й результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування громадянської відповідальності у майбутніх офіцерів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України.

1. Питання громадянського виховання були й залишаються предметом обговорення в умовах розвитку державотворення в Україні. Суспільні науки розглядають відповідальність як складний суспільний феномен, як необхідний аспект будь-яких суспільних відносин, зокрема етичних, правових, політичних, економічних, релігійних. У філософії відповідальність трактують переважно з позицій соціального детермінізму, аналізують її в аспекті свободи і необхідності. Філософи пов'язують відповідальність із духовною свободою особистості й у контексті дослідження смисложиттєвих питань людського існування. Особливу увагу темі відповідальності приділяли в екзистенційній і гуманістичній філософії.

У психології і педагогіці відповідальність частіше розглядають не як сторону об'єктивних відносин, а як властивість особистості, яку необхідно розглядати в сукупності з моральним та інтелектуальним, правовим і патріотичним вихованням.

Громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів - це інтегральна моральна якість, що охоплює властивості характеру, мотиви поведінки, світогляд, високорозвинене усвідомлене ставлення до виконання громадянських обов'язків і високу правову культуру, вміння передбачати наслідки своєї діяльності, готовність відповідати за свої дії перед собою, іншими людьми, колективом і суспільством, відстоювати національні інтереси й бути непримиренним до антигромадських і антидержавних проявів.

2. Основними критеріями сформованості громадянської відповідальності у курсантів є пізнавальний, емоційний та діяльнісний. Пізнавальний критерій характеризують такі показники: успішність оволодіння знаннями з предметів правового циклу, знання основних громадянських прав і обов'язків; глибина засвоєння змісту понять «громадянська відповідальність», «громадянськість», «активність», «гідність», «патріотизм»; зрілість суджень про правові відносини. Щодо емоційного критерію, то його показниками є: прийняття громадянських норм; усвідомлення особистісної й соціальної значущості поваги до своєї країни і народу; емоційна готовність долати труднощі військової служби; терпимість у взаєминах із товаришами по службі; непримиренність до аморальних виявів. Діяльнісний критерій розкривають такі показники: участь у підготовці та проведенні громадських заходів; несення служби (чергування, виконання наказів і розпоряджень), захист правопорядку; самостійна робота щодо формування громадянської відповідальності.

Визначення критеріїв і показників сформованості громадянської культури дозволило виділити рівні сформованості цієї якості у курсантів: низький, середній і високий. Курсанти з низьким рівнем сформованості громадянської відповідальності (ситуативна відповідальність) володіють знаннями з предметів правового циклу, знаннями основних громадянських прав і обов'язків на середню оцінку, не вищу за «3», не усвідомлюють змісту понять «громадянська відповідальність», «громадянськість», «активність», «гідність», «патріотизм»; не мають знань про сутність правових відносин. Вони не приймають громадянських норм; не усвідомлюють особистісної й соціальної значущості поваги до своєї країни й народу, індиферентно ставляться до громадянських норм, є байдужими до протиправних дій інших людей; такі курсанти є емоційно не готовими долати труднощі військової служби, у них виникають постійні емоційні зриви, пов'язані із труднощами служби і навчання; вони мають труднощі у стосунках з однокурсниками і викладачами, часто конфліктні. Ці курсанти беруть участь у проведенні громадських заходів лише з необхідності; несення служби (чергування, виконання наказів і розпоряджень), захист правопорядку також здійснюють через необхідність, часто допускають порушення; самостійно не працюють над формуванням громадянської відповідальності.

Курсанти із середнім рівнем сформованості громадянської відповідальності володіють знаннями з предметів правового циклу, знаннями основних громадянських прав і обов'язків на оцінку в інтервалі від 3,1 до 4,0; фрагментарно засвоїли поняття «громадянська відповідальність», «громадянськість», «активність», «гідність», «патріотизм», недостатньо розуміють їх окремі аспекти; деякі поняття ігнорують на рівні свідомості і поведінки; мають посередні знання про сутність правових відносини. Вони ситуативно приймають громадянські норми; частково усвідомлюють особистісну й соціальну значущість поваги до своєї країни і народу; емоційно не завжди готові долати труднощі служби, у них виникають ситуативні зриви й неприйняття труднощів; вони не завжди є непримиренними до аморальних виявів інших; у відносинах із товаришами по службі не завжди відверті, в окремих випадках мають труднощі у взаєминах із однокурсниками і викладачами. Ці курсанти беруть участь у проведенні громадських заходів, але не виявляють ініціативи, при несенні служби (чергування, виконання наказів і розпоряджень), захисті правопорядку лише в окремих ситуаціях виявляють зацікавленість; самостійно над формуванням громадянської відповідальності працюють ситуативно.

Курсанти з високим рівнем сформованості громадянської відповідальності успішно оволоділи знаннями з предметів правового циклу, знаннями основних громадянських прав і обов'язків, тобто на 4,1-5,0 балів; вони глибоко засвоїли зміст понять «громадянська відповідальність», «громадянськість», «активність», «гідність», «патріотизм»; їх вирізняє єдність слова і справи, зрілість суджень про правові відносини. Повністю приймають громадянські норми; усвідомлюють особистісну й соціальну значущість поваги до своєї країни і народу; їх вирізняють високий ступінь прийняття громадянських норм, зацікавленість у відродженні України, віра в можливості України як правової держави; емоційна готовність долати труднощі служби, прийняття професійних труднощів, гордість за можливість служити й розбудовувати правову Україну. Вони є терпимими у стосунках із товаришами по службі, непримиренними до аморальних проявів, уміють налагоджувати відкриті взаємини з однокурсниками. Такі курсанти беруть участь у підготовці й проведенні громадських заходів, виявляють ініціативу, зацікавленість в успішності проведення свят, сумлінно, відповідально й зацікавлено несуть службу; систематично самостійно працюють щодо формування громадянської відповідальності.