Патріотичне виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський Національний Університет

імені Володимира Даля

УДК 372.48

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Патріотичне виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи

Долецька Світлана Валентинівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент ГОРБУНОВА Наталія Володимирівна, Республіканський вищий навчальний заклад "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, директор Інституту педагогіки, психології та інклюзивної освіти, завідувач кафедри педагогічної майстерності вчителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ТАНЬКО Тетяна Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, декан музично-педагогічного факультету, завідувач кафедри музично-теоретичної та художньої підготовки;

кандидат педагогічних наук, доцент КОРКІШКО Олена Геннадіївна, Слов'янський державний педагогічний університет, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри педагогіки.

Захист дисертації відбудеться 25 жовтня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, аудиторія 215 другого навчального корпусу.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 23 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

Анотація

Долецька С.В. Патріотичне виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2011.

У дисертації досліджено проблему патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи. Уточнено принципи, функції, методи і форми краєзнавчої роботи як засобу патріотичного виховання; критерії та рівні патріотичної вихованості. Класифіковано засоби краєзнавства, використані у патріотичному вихованні молодших школярів: "сімейну генеалогію", музейну педагогіку, краєзнавчі подорожі, участь у формуванні шкільного музею. Автором схарактеризовано форми краєзнавчої роботи - урок у музеї, музейна екскурсія, участь у тематичних виставках, виготовлення під керівництвом учителя експонатів для шкільного музею, учнівські подорожі. Розроблено та науково обґрунтовано модель патріотичного виховання молодших школярів засобами краєзнавчої роботи, реалізація якої складалася з чотирьох етапів, розрахованих на один рік: родинний, місцевий, регіональний, державний.

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, краєзнавча робота, початкова школа, модель патріотичного виховання, молодші школярі, педагогічні умови патріотичного виховання.

Долецкая С.В. Патриотическое воспитание младших школьников в процессе краеведческой работы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2011.

Диссертационное исследование посвящено проблеме патриотического воспитания младших школьников в процессе краеведческой работы. Уточнены функции, методы, формы краеведческой работы как средства патриотического воспитания.

Патриотическое воспитание - это система взглядов, убеждений, идей, идеалов, традиций, обычаев, созданная самим народом на протяжении своего существования; оно является неотъемлемой частью общественного механизма, передаёт социальный опыт предыдущих поколений потомкам, формирует мировоззренческое сознание и свойственные обществу ценностные ориентиры. краєзнавчий патріотичний виховання

Чрезвычайно важным для патриотического воспитания ребёнка является младший школьный возраст, когда у него формируется представление о взаимосвязи между базовыми понятиями патриотизма: "семья" - "дом" - "улица" - "город" - "регион" - "страна". Младший школьный возраст - наиболее сензитивный период для воспитания патриотизма. У ребёнка появляются мотивы, которые позволяют утвердиться в других сферах деятельности. Одним из таких видов является краеведение - комплекс научных дисциплин, разных по содержанию и методам исследования, которые в своей совокупности ведут к всестороннему познанию края. Краеведение обладает качествами, которые могут быть использованы в процессе патриотического воспитания: неформальность (способность создать атмосферу доверия); демократичность (возможность использования в различных группах общества независимо от возраста и уровня подготовки); наглядность (создание у ребенка зримого образа Родины), коммуникативность (превращение урока из монолога в диалог между учителем и школьником), эмоциональность.

На основе анализа психолого-педагогической литературы выделены особенности краеведческой работы, которые могут сделать процессе патриотического воспитания младшего школьника более эффективным: неформальность, демократичность, наглядность, коммуникативность, эмоциональность. Методы патриотического воспитания младших школьников средствами краеведения классифицированы в четыре группы: методы музейной педагогики; участие в формировании школьного музея; методы краеведческого путешествия; методы интеграции с учебными предметами 1-4 классов.

Определена специфика патриотического воспитания младших школьников в процессе краеведческой работы: краеведческая работа позволяет младшим школьникам быстрее накопить необходимый общественный опыт с помощью общения относительно объектов Малой Родины. Именно краеведческие методы в патриотическом воспитании способствуют формированию личностной связи ребёнка со своей страной через последовательный и внутренне логический ряд "семья" - "дом" - "улица" - "город" - "регион" - "страна"; краеведческая работа в начальной школе как средство патриотического воспитания является универсальной, приемлемой для любого региона Украины. Такое воспитание в большей степени учитывает возрастные особенности младшего школьника; является наглядным, эмоциональным, доступным для восприятия ребёнка; отвечает минимальному уровню его социального опыта; не зависит от уровня интеллектуального развития, национальной и религиозной принадлежности; имеет возможность объединить усилия семьи, школы, научных и туристических учреждений и предприятий в патриотическом воспитании младших школьников.

Разработаны критерии и показатели сформированности патриотических качеств: информационно-когнитивный - знание своих корней; истории своего города, края; знание национальных и государственных традиций Украины; эмоционально-чувственный - интерес к познанию истории своей семьи, города, края; уважение к историческому прошлому страны; мотивационно-поведенческий - готовность участвовать в деятельности краеведческого характера; проявление ответственности за свой дом, город, страну; стремление к участию в общественно-полезной деятельности на благо Родины.

На основе выделенных критериев и показателей определено пять уровней патриотической воспитанности младших школьников: высокий, средний, удовлетворительный, низкий, недостаточный; предложена методика определения уровней сформированности патриотических качеств учеников начальных классов.

В ходе экспериментальной работы разработана модель патриотического воспитания младших школьников средствами краеведческой работы, направленная на формирование у детей устойчивых патриотических качеств. Составляющими модели являются цель, задачи, принципы взаимодействия субъектов воспитательного процесса, содержание, формы и методы, подходы, педагогические условия, этапы. Главной целью патриотического воспитания младшего школьника средствами краеведческой работы считаем формирование у младших школьников представления о Малой Родине как части Большой Родины, о её ценности наравне с домом и семьёй, её неповторимости и красоте. По результатам контрольного этапа эксперимента у учащихся экспериментального класса значительно увеличились высокий и средний уровни сформированности патриотических качеств.

Ключевые слова: патриотизм, патриотическое воспитание, краеведческая работа, начальная школа, модель патриотического воспитания, младшие школьники, педагогические условия патриотического воспитания.

Doletskaya S. V. Patriotic education of junior schoolchildren in the process of local history teaching. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of pedagogical sciences after speciality 13.00.07 - theory and methodology of education. - Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. - Luhansk, 2011.

In the dissertation the problem of patriotic education of junior schoolchildren in the process of local history teaching has been investigated. Principles, functions, methods and forms of local history teaching as means of patriotic education; criteria and levels of patriotic education have been specified. The means of local history that can be used in patriotic education of junior schoolchildren have been classified: "family genealogy", museum pedagogics, regional trips, and participation in forming of the school museum. The author has developed the classification of forms of local history teaching - a lesson in the museum, a museum excursion, participating in thematic exhibitions, making exhibits for the school museum under the guidance of a teacher, educational trips. The advantage of the stated above forms is their ability to be integrated with other school subjects. The model of patriotic education of junior schoolchildren by means of local history teaching has been worked out and scientifically proved.

Keywords: patriotism, patriotic education, local history teaching, primary school, model of patriotic education, junior schoolchildren, pedagogical terms of patriotic education.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасний стан українського суспільства ставить перед закладами освіти низку невідкладних завдань, спрямованих на виховання у підростаючого покоління поваги до історії і традицій свого народу, формування патріотизму. Але цей процес має чимало труднощів та перешкод. Упродовж тривалого часу українські землі розвивалися в різних цивілізаційних системах, тому сучасні регіони України відрізняються один від одного не лише економічними, але і соціально-культурними особливостями. Патріотичне виховання школярів повинне враховувати ці регіональні відмінності, зберігаючи єдність образів Малої та Великої Батьківщини, загальнодержавні ідеї та цінності. Використання засобів краєзнавчої роботи у патріотичному вихованні молодшого школяра є шляхом до подолання вказаних труднощів. Наочність, емоційність, неформальність, демократичність, комунікативність шкільного краєзнавства у повній мірі забезпечує зв'язок процесу навчання і виховання учнів із особливостями народної культури, сприяє консолідації української молоді, формуванню в неї патріотичних почуттів та переконання про єдність українських земель. Складність цього завдання потребує особливої уваги до патріотичного виховання саме у початковій школі, коли у дитини тільки формуються уявлення про Батьківщину. Використання засобів краєзнавства у патріотичному вихованні допомагає враховувати вікові особливості молодшого школяра.

Саме тому українська держава сьогодні приділяє краєзнавству велику увагу, пов'язуючи його розвиток з сучасною школою та вихованням патріотизму. Про це свідчать Укази Президента України "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні", Концепція громадянського виховання особистості та Міжгалузева програма "Пізнай свою країну" на 2007-2012 рр. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та Національною Академією педагогічних наук проводиться робота з розробки науково-методичного забезпечення шкільного краєзнавства. Проте краєзнавство як засіб патріотичного виховання не було предметом спеціального дослідження у педагогічній науці, а виступало лише як додатковий засіб вивчення історії, географії, природи, виховної діяльності. На жаль, сьогодні забутий практичний досвід навчальних походів і музейної педагогіки першої половини ХХ століття.

Дослідження патріотичного виховання засобами краєзнавства мають історичне підґрунтя. Ідея емоційного єднання людини з рідним краєм, як основа виховання громадянина, знаходила відображення в працях філософів і педагогів минулого (Аристотель, Демокріт, Я. Коменський, Ж.-Ж. Руссо). Ця думка висвітлена і в українській філософії, педагогіці, літературі (С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, Л. Українка, Т. Шевченко). Наукові основи проблеми патріотичного виховання досліджувалися в працях класиків педагогічної науки (Г. Ващенко, О. Духнович, А. Макаренко, І. Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський, Я. Чепіга).

Нові тенденції вітчизняного патріотичного виховання представлено в роботах О. Вишневського, О. Губко, Є. Зеленова, П. Кононенка, О. Коркішко, В. Кузя, Ю. Руденка, В. Сипченка, М. Стельмаховича, Б. Ступарика, Б. Чижевського, К. Чорної, Г. Шевченко, Л. Штефан, П. Щербаня. Вітчизняні вчені ХХ сторіччя досліджували окремі напрями краєзнавства: теоретико-методичні засади освітнього краєзнавства (О. Барков, А. Даринський, Ю. Кононов, М. Костриця, М. Левківський, В. Обозний, І. Прус, А. Разгон, А. Сиротенко, М. Стельмахович), дидактику шкільного краєзнавства (М. Откаленко, В. Корнєєв), історичний досвід шкільного краєзнавства (В. Багрій, І. Безкоровайний, П. Іванов, Т. Позняк, В. Смирнов, А. Хоптяр), краєзнавство як засіб виховання (Л. Березівська, Т. Бондаренко, Г. Гуменюк, М. Ігнатенко, Р. Науменко, Т. Цвірова, В. Прокопчук, О. Сухомлинська, О. Тімець, П. Тронько), історичне краєзнавство (В. Жук, Н. Рудницька), географічне краєзнавство (І. Майданець), педагогічне (О. Бондаренко, Н. Карпенкова, В. Матіяш, О. Пірожкова), використання краєзнавчого матеріалу в початкових класах (Н. Огієнко). Проте до сьогодні відсутні наукові дослідження, в яких патріотичне виховання молодших школярів ураховувало б потенціал краєзнавчої роботи як засобу патріотичного виховання у початковій школі. Про це свідчить відсутність відповідних методик краєзнавчого виховання як складової частини патріотичного виховання молодших школярів.

Аналіз нормативних актів, психолого-педагогічних досліджень, сучасного стану патріотичного виховання у початковій школі засвідчив наявність суперечностей між:

- необхідністю активізації роботи з громадянського виховання у початковій школі та відсутністю на практиці універсальної для всіх регіонів України загальної ідейної основи патріотичного виховання молодших школярів;

- неможливістю створити ефективну систему патріотичного виховання молодших школярів традиційними способами та нагальною потребою в такій системі;

- недостатнім застосуванням на практиці засобів шкільного краєзнавства та значним потенціалом краєзнавчої роботи у справі патріотичного виховання;

- необхідністю з'єднання зусиль усіх суб'єктів виховної діяльності у справі патріотичного виховання молодших школярів та фактичним ігноруванням цього процесу сім'єю, громадськими об'єднаннями, органами місцевого самоврядування, культурними установами в полікультурних регіонах України.

Таким чином, недостатня розробленість проблеми патріотичного виховання у початковій школі, важливість краєзнавства як засобу патріотичного виховання, необхідність удосконалення системи патріотичного виховання молодших школярів й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Патріотичне виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах наукової теми кафедри педагогіки та управління закладами освіти "Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору" (№0103U004597), що входить до тематичного плану Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта) (протокол № 8 від 28.03.2007 р.) і узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоретичній розробці та експериментальній перевірці моделі патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи.

Відповідно до сформульованої мети вирішувалися такі завдання дослідження:

1) на основі аналізу нормативних актів, науково-методичної, психолого-педагогічної, історичної та філософської літератури обґрунтувати теоретико-методичні основи патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботи в початковій школі;

2) уточнити специфіку, методи та форми патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи;

3) виявити критерії, показники, схарактеризувати рівні патріотичної вихованості молодших школярів;

4) розробити, науково обґрунтувати модель патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи, експериментально перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - процес патріотичного виховання молодших школярів.

Предмет дослідження - модель патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи.

Методологічними засадами дослідження виступили закономірності та принципи теорії загальнонаукового пізнання; принципи гуманістичної педагогіки та психології; принципи історизму, об'єктивності, науковості та порівняльного аналізу; положення про взаємозв'язок теорії та практики, роль діяльності в розвитку особистості; концепція системного підходу, концепції патріотичного виховання, положення про педагогічну систему; педагогічні ідеї про виховання та його соціальні функції; сучасні філософсько-психологічні концепції виховання, а також законодавчі акти та концепції розвитку початкової освіти в Україні.

Теоретичні основи дослідження складають наукові праці педагогів щодо проблем виховання патріотизму (Г. Ващенко, О. Вишневський, Ю. Руденко, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, К. Чорна та ін.); дослідження ролі довкілля в процесі навчання і виховання молодших школярів (Б. Грінченко, К. Дубняк, О. Духнович, Д. Зайцев, Л. Лазаріс, Т. Лубенець, Л. Миловидов, П. Мостовий, О. Музиченко, С. Русова, Г. Сковорода, К. Ушинський та ін.); науково-теоретичні основи шкільного краєзнавства (В. Багрій, І. Безкоровайний, П. Іванов, О. Коркішко, М. Костриця, І. Прус, Т. Позняк, А. Сейненський, В. Смирнов, А. Хоптяр та ін.); праці з виховання учнів молодшого шкільного віку (Ш. Амонашвілі, І. Бех, Л. Божович, Д. Ельконін, І. Каїров, Н. Миропольська, І. Підласий, Т. Танько, Н. Янковська та ін.).

Для реалізації поставлених завдань використано такі методи дослідження:

теоретичні - науковий аналіз категорій дослідження (1.1;1.2); аналіз нормативно-правових актів щодо патріотичного виховання (1.1); вивчення, аналіз і синтез філософських, психологічних, педагогічних знань та історичних джерел (1.1; 1.2); моделювання процесу патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи (1.3); системний і функціональний аналіз, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і методичних засад для з'ясування сучасного стану патріотичного виховання молодших школярів (1.1; 1.2; 1.3; 1.4); метод порівняльного аналізу й синтезу результатів дослідження, осмислення їх новизни (2.3);

емпіричні - діагностичні (психолого-педагогічне спостереження, бесіди, тестування, анкетування, інтерв'ю з молодшими школярами, їхніми батьками, учителями, організаторами, шкільними психологами), які використано з метою визначення стану роботи з патріотичного виховання у процесі констатувального та формувального експерименту (2.1; 2.2; 2.3); педагогічний експеримент із якісним і кількісним аналізом результатів (2.2); вивчення досвіду застосування форм і методів краєзнавчої роботи серед молодших школярів (2.1);

статистичні - методи вибірки, обробки й аналізу результатів дослідження, зокрема контрольно-аналітичний (порівняльний і кореляційний аналізи результатів дослідження (2.3).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше визначено виховний потенціал краєзнавчої роботи як основного засобу патріотичного виховання учнів початкових класів; розроблено, обґрунтовано та реалізовано модель патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи; удосконалено: специфіку патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботи у початковій школі; методи та форми краєзнавчої роботи як засобу патріотичного виховання; критерії і рівні патріотичної вихованості; класифікацію засобів краєзнавства, що можуть бути використані у патріотичному вихованні молодших школярів; набули подальшого розвитку підходи до патріотичного виховання молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в практику початкової школи принципово нової моделі патріотичного виховання, що реалізується у процесі систематичної краєзнавчої роботи у 1-4 класах; уведенні в навчально-виховний процес початкової школи методичних рекомендацій щодо планування та проведення краєзнавчих заходів; використанні методики краєзнавчої роботи у патріотичному вихованні молодших школярів у поліетнічних регіонах України. Запропонована модель патріотичного виховання може бути застосована в роботі класних керівників, шкільних психологів, організаторів, завучів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджувались у навчально-виховному процесі Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (акт про впровадження № 155 від 17.02.2010 р.), Євпаторійської загальноосвітньої школи І-ІII ступенів № 11 (довідка про впровадження № 12 від 19.02.2010 р.), Євпаторійської загальноосвітньої школи І-ІII ступенів № 15 (довідка про впровадження № 04 від 25.02.2010 р.), Євпаторійського навчально-виховного комплексу "Інтеграл" (довідка про впровадження № 429/01-16 від 16.02.2010 р.), загальноосвітніх шкіл I-III ступенів Сакського району (довідка про впровадження № 123/01-06 від 15.02.2010 р.) та Чорноморського району (довідка про впровадження № 135/01-04 від 08.02.2010 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; використанням апробованого діагностичного інструментарію; експериментальною перевіркою висновків і рекомендацій; застосуванням методів, що є адекватними меті, завданням; кількісним аналізом експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження представлено на науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах і форумах різних рівнів: міжнародних: "Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України" (Ялта, 2007), "Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його виховання" (Краматорськ, 2008), "Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу" (Ялта, 2009), "Виховання, освіта, психологія, право: історичний аспект" (Євпаторія, 2009), "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (Київ, 2010); всеукраїнських: "Початкова школа: реалії та перспективи" (Суми, 2008); регіональних: "Проблеми викладання регіональної історії в загальноосвітніх школах" (Євпаторія, 2008), "Методичні аспекти розвитку історико-правової освіти на сучасному етапі" (Євпаторія, 2009, 2010), "ХI тиждень науки. Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики" (Ялта, 2009). Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на засіданнях кафедр педагогіки та управління навчальними закладами, історії та правознавства Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта) (2008-2011 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 11 статтях, усі одноосібні, що відображають зміст дисертаційної роботи, з них - 7 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у збірниках матеріалів міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, 11 додатків на 26 сторінках і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 253 сторінки, із них 198 сторінок основного тексту. Список використаних джерел включає 323 найменування (з них 5 англійською мовою). Дисертація містить 21 таблицю, 1 рисунок, що займають 9 самостійних сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, розкрито наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів, висвітлено методологічні засади та теоретичні основи, схарактеризовано методи дослідження, репрезентовано дані щодо апробації і впровадження його результатів; подано інформацію про публікації автора та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - "Теоретико-методичні основи патріотичного виховання засобами краєзнавства в початковій школі" - здійснено огляд літератури з проблеми патріотичного виховання, проаналізовано ключові поняття дослідження, уточнено поняття "патріотичне виховання молодших школярів", визначено виховний потенціал краєзнавчої роботи з патріотичного виховання учнів початкової школи.

Проведене дослідження показало, що історичні особливості існування українського народу на протязі багатьох століть, його прагнення до здобуття власної державності зумовили пріоритетність патріотичного виховання у вітчизняній педагогіці. Дослідники (В. Моцюк, Ю. Руденко, М. Стельмахович, Б. Ступарик, П. Щербань) підкреслюють, що виховні традиції української педагогіки складалися впродовж багатьох століть. Патріотичне виховання - це система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, створена самим народом упродовж свого існування; вона є невід'ємною частиною важливого суспільного механізму, що передає соціальний досвід та надбання попередніх поколінь нащадкам, формує світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації, властиві суспільству.

Надзвичайно важливим для патріотичного виховання дитини є молодший шкільний вік, у якому формується уявлення про взаємозв'язок між базовими поняттями патріотизму "родина" - "домівка" - "вулиця" - "місто" - "регіон" - "країна". Автор дослідження акцентує увагу на молодшому шкільному віці як найбільш сензитивному періоді для виховання позитивних рис особистості, у тому числі і патріотизму, у процесі краєзнавчої роботи. Саме тоді у дитини більшу роль починає грати інформація, меншу - емоції; удосконалюється виділення найбільш значущої інформації; розвивається творча уява: на основі переробки минулого життєвого досвіду і нового почутого або прочитаного створюються нові образи. Поступово починають розвиватись і зміцнюватись соціальні якості - погляди, переконання, світогляд, певне відношення до навколишнього світу, людей, самого себе. У дитини з'являються додаткові мотиви, що дозволяють затвердитися в нових цікавих сферах діяльності, у тому числі краєзнавчої, яка є комплексом наукових дисциплін, різних за змістом та методами дослідження, що ведуть до всебічного пізнання рідного краю та тісно пов'язано зі змістом патріотичного виховання.

Характерними рисами краєзнавство, що можуть бути застосовані у патріотичному вихованні, є: неформальність (здатність створити атмосферу довіри); демократичність (позбавленість жорстких схем і здатність поширюватися на різні групи суспільства незалежно від віку і рівня підготовки, що цілком відповідає складному завданню патріотичного виховання у початковій школі); наочність (подолання відчуження молодшого школяра в сприйнятті громадських абстракцій; створення наочного образу Батьківщини, Малої і Великої, її історії і культури); комунікативність (перетворення уроку з монологу на діалог між учителем та молодшим школярем); емоційність (патріотичне виховання неможливе без формування почуттів гордості за свою Батьківщину).

Крім того, важливим для патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботи, на думку автора, є єдність зусиль держави і родини. Проте в Україні відсутні ефективні загальнодержавні та регіональні програми патріотичної роботи у початковій школі. У патріотичному вихованні не враховується регіональна специфіка поліетнічних регіонів, що ускладнює створення єдиної концепції патріотичного виховання. Саме краєзнавча робота у початковій школі є засобом утілення науково обґрунтованого регіонального підходу до складної справи патріотичного виховання у поліетнічних регіонах.

Із метою обґрунтування можливості застосування краєзнавства у патріотичному вихованні проаналізовано моделі патріотичного і цивільного виховання учнів (В. Гарнійчук, К. Чорна). Проте більшість моделей охоплюють середній і старший шкільний вік. Тому автором розроблено модель патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботи, що складається з взаємопов'язаних між собою елементів і забезпечує цілісність формування патріотизму молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи. Модель спрямована на формування у них стійких патріотичних переконань, відповідальності, активної громадської діяльності, критичності мислення, гуманності. Структурно патріотичні якості складаються з трьох взаємопов'язаних компонентів - інформаційно-когнітивного, емоційно-чуттєвого, мотиваційно-поведінкового, зміст та критерії яких визначено у моделі.

Інформаційно-когнітивний компонент охоплює знання, мислення, судження. Патріотичні якості є результатом стійкого і цілеспрямованого пізнання, яке існує в яскравих образах, що запам'ятовуються; воно спрямоване на пізнавання і позитивне оцінювання свого міста, краю, країни. Основою патріотичного виховання є становлення особистості, яка знає історію, культуру, звичаї і традиції свого народу, знайома з правами й обов'язками громадянина. Інформаційно-когнітивний компонент базується на п'яти основних групах елементів: найменування (знання назв Великої і Малої Батьківщини), територія (просторові уявлення про Батьківщину), символи (наочні образи Великої і Малої Батьківщини), національні образи (знання культурних архетипів), персоніфікація (ідентифікація Батьківщини з конкретними особами).

Патріотичні почуття - приналежність до свого народу, любов до країни, оптимізм та віра в можливість змін життя на краще завдяки своїй активності - формуються з дитинства протягом життя людини. Автор включає їх до емоційно-чуттєвого компоненту, який складається з трьох груп елементів: значущості поняття "Батьківщина"; позитивної оцінки власної країни, регіону, міста; активного інтересу до своєї країни, регіону, міста. Він також передбачає наявність вольових якостей для реалізації патріотичних переконань, відповідальність школярів за свої дії, вчинки, готовність у майбутньому відстояти незалежність, суверенітет України.

Уміння і навички творчої громадської діяльності і поведінки, виконання обов'язків і дотримання закону, посильна турбота про благо народу, усвідомлена самоорганізація і самовдосконалення патріотичних рис включено до мотиваційно-поведінкового компоненту.

У дослідженні вказано оптимальні педагогічні умови успішного патріотичного виховання: взаємодія школи, позашкільних установ та сім'ї; реалізація народознавчого підходу на засадах наступності між дошкільною та початковою освітою; органічне поєднання навчальних і виховних завдань; створення технології краєзнавчої роботи та систематичного використання її в практичній діяльності, постійного вдосконалення форм і методів позаурочної виховної роботи.

Виходячи з вищезазначеного, можна констатувати, що існує необхідність розв'язання проблеми патріотичного виховання молодших школярів у краєзнавчій роботі, насамперед розробки науково-практичного та методичного інструментарію.

У другому розділі - "Експериментальна перевірка моделі патріотичного виховання молодших школярів засобами краєзнавчої роботи" - розкрито зміст констатувального та формувального етапів експерименту, схарактеризовано критерії, показники патріотичної вихованості молодших школярів, запропоновано методику визначення рівнів патріотичної вихованості учнів початкових класів, обґрунтовано та експериментально перевірено модель патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи, проаналізовано результати експериментального дослідження.

Експериментальною базою дослідження виступили загальноосвітні школи І-ІІІ ступеня № 11, № 15 м. Євпаторії, Євпаторійський навчально-виховний комплекс "Інтеграл", Ромашкінська, Штормовська, Уютненська загальноосвітні школи I-III ступенів Сакського району, Чорноморські НВК "Школа-ліцей" № 1, "Школа-гімназія" № 3, Чорноморська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2, Оленівська загальноосвітня школа I-III ступенів Чорноморського району. В експерименті взяли участь 276 молодших школярів 1-4 класів; 32 вчителя початкових класів загальноосвітніх шкіл, організатори, шкільні психологи; 128 батьків молодших школярів.

Експеримент проводився поетапно і включав констатувальний, формувальний і контрольний етапи. Метою констатувального етапу експерименту було визначення стану уявлень молодших школярів про Батьківщину, відношення до Малої та Великої Батьківщини. Задля досягнення поставленої мети проаналізовано стандарти початкового навчання, плани навчально-виховної роботи в початковій школі; проведено анкетування 32 учителів та 128 батьків учнів початкових класів із метою визначення рівня їхньої обізнаності щодо проблеми патріотичного виховання. На думку 96,88% опитаних учителів, традиційні методи патріотичного виховання є недостатньо ефективними. Більшість респондентів (93,75%) вважали краєзнавчі засоби у своїй діяльності найбільш перспективними та цікавими для учнів. Проте переважна більшість учителів (87,50%) недостатньо обізнана з методиками шкільного краєзнавства: тільки 12,50% учителів володіють інформацією щодо краєзнавчої роботи у виховному процесі. На практиці рідко застосовується краєзнавчий матеріал і засоби краєзнавства - тільки 6,25% респондентів систематично використовували краєзнавчий матеріал у ході викладання навчальних предметів, не пов'язуючи його з виховною метою. Причинами цього респонденти вважали недостатню обізнаність із історією регіону (31,25%), відсутність відповідних методичних розробок (28,13%), організаційну складність заходів (18,75%), слабку матеріально-технічну і фінансову базу (21,88%). Анкетування батьків показало, що переважна більшість із них позитивно оцінювала краєзнавчі заходи. Необхідність збереження пам'яті про предків у родині розуміли 79,69% респондентів, вважали корисними участь дітей у краєзнавчих заходах - 92,19% батьків; хотіли б, щоб їхні діти приймали участь у краєзнавчій роботі 89,84% респондентів; мали досвід туристичних подорожей - 70,31%. Проте 82,81% опитуваних виходили на природу разом із дітьми або відвідували музеї не більше одного разу на рік, тільки 7,81% робили це не менш ніж 1 раз на місяць.

Задля виявлення рівнів сформованості патріотичної вихованості учнів початкових класів визначено низку критеріїв та показників: інформаційно-когнітивний (знання свого коріння; знання історії свого міста, краю; знання національних і державних традицій України); емоційно-чуттєвий (інтерес до пізнання історії своєї сім'ї; інтерес до історії свого міста, краю; пошана до історичного минулого країни); мотиваційно-поведінковий (готовність брати участь у діяльності краєзнавчого характеру; прояв відповідальності за свою домівку, місто, країну; прагнення до участі в суспільно-корисній діяльності). На основі виділених критеріїв та показників схарактеризовано п'ять рівнів патріотичної вихованості молодших школярів: високий, середній, задовільний, низький, недостатній та запропоновано методику визначення рівнів патріотичної вихованості учнів початкових класів.

Високий рівень патріотичної вихованості виявлено у молодших школярів із значним обсягом знань про: минуле сім'ї та роду; походження, професії, заняття, місця проживання родичів; історію міста і краю, основні історичні події, пов'язані з рідним містом; наявність пам'ятних місць, знаків, пам'ятників видатним мешканцям або національним героям, пов'язаним із містом; природу; клімат, флору і фауну рідного краю. Школярі легко відповідали на запитання, могли розповісти про події і людей, пов'язані з містом і краєм. Цей рівень характеризувався сформованістю системи особистих пріоритетів: пріоритет країни над іншими країнами; пріоритет свого регіону над іншими регіонами країни; пріоритет свого міста над іншими містами країни; позитивною оцінкою досягнень культури свого народу; природи та ландшафту свого регіону; позитивним відношенням до країни, регіону, міста; прагнення до нових знань про рідний край; інтересом до історії і географії країни, регіону, міста, культури та народних традицій країни; інтересом до сучасних подій у країні, регіоні, місті.

Молодшим школярам, знайомим із вказаною інформацією узагальнено, без деталізації, властивий середній рівень патріотичної вихованості. Вони не могли навести приклади, що ілюструють відповіді або робили це після підказки; часто вагалися з відповіддю на запитання; відповідали тільки після навідних запитань. У молодших школярів виявлено систему особистих пріоритетів, що формується, при цьому пріоритет країни, регіону, міста недостатньо чітко виражений; оцінка досягнень культури власного народу, природи і ландшафту свого регіону усвідомлена та позитивна, проте школярі не були впевненими у цьому, коливалися з відповіддю; мали невизначене відношення до своєї країни, регіону, міста, швидше позитивне, ніж негативне. Означений рівень властивий молодшим школярам, які брали участь разом із батьками у родинних святах, але великої зацікавленості, активності й ініціативності при цьому не проявляли.

Задовільний рівень патріотичної вихованості показали молодші школярі, які володіли мінімумом інформації краєзнавчого характеру, тобто вони мали уявлення про регіон, у якому живуть, але назвати його відмінності від інших регіонів не могли. Учні продемонстрували наявність узагальненої інформації при повній відсутності деталізації, не могли навести приклади або пояснити свою відповідь після підказки; часто утруднювалися з відповіддю на запитання. Молодші школярі мали систему особистих пріоритетів, при цьому пріоритет країни, регіону, міста не був чітко виражений; позитивна оцінка досягнень культури власного народу, природи і ландшафту свого регіону не усвідомлена; відношення до країни, регіону, міста - невизначене. Нові знання про країну, регіон, місто учні були готові отримувати пасивно, особистого прагнення при цьому не виявляли; показували нестійкий інтерес до історії і географії своєї країни, регіону, історії міста.

Низький рівень спостерігався у молодших школярів, у яких за наявності мінімальної узагальненої інформації повністю відсутня її деталізація. Вони відмовлялися відповідати або вагалися з відповіддю на запитання; відповідали тільки після підказки або навідних запитань, прагнучи вгадати, часто змінювали відповіді; не могли скласти навіть короткої розповіді та пояснити свою відповідь після підказки і навідних запитань. У школярів відсутня система особистих пріоритетів при оцінці країни та досягнень культури регіону, не визначено відношення до рідного міста; вони байдужі до нових знань про країну; відсутній інтерес до історії і географії країни, регіону, міста, культури і народних традицій, до сучасних подій у регіоні. Низький рівень характеризувався тим, що молодші школярі не брали участі в заходах краєзнавчого характеру, конкурсах, сімейних святах.

У молодших школярів, які демонстрували недостатній рівень патріотичної вихованості, за наявності у них інформації краєзнавчого характеру, виявлено неусвідомлену негативну оцінку свого міста, краю та держави. Тобто вони "успадкували" негативне відношення до країни, її історії та культури під впливом дорослих. У більшості випадків учні відмовлялися відповідати на запитання або проявляли намагання вгадати "правильну" відповідь. У дітей через свідомо негативну оцінку відсутній інтерес до історії і географії своєї країни, регіону, історії свого міста, до культури і народних традицій, сучасних подій у країні, регіоні, місті. Молодші школярі не брали участі в заходах краєзнавчого характеру не тому, що вони ними не цікавилися, а через неприйняття таких заходів, їх негативну оцінку.

Для визначення рівня патріотичної вихованості молодшим школярам пропонували виконати низку завдань за інформаційно-когнітивним, емоційно-чуттєвим, мотиваційно-поведінковим критерієм. Так, учні виконували завдання "Родовідне дерево", "Склади павутину", "Упізнай казкового героя", "Національний костюм твоїх предків", "Географія сім'ї", "Упізнай свій край", "Наші свята", "Знайди свій герб, прапор, країну", "Одягни свій край", "Твоє прізвище", "Збираємося в подорож", "Старовинний глек", "Подорож у часі"; "Пам'ять про предків", "Твоє місто", "Інтерес до рідного краю", "Пам'ятник", "Збираємося на зустріч із ветеранами", "Подорож рідним краєм", "Шкільний музей", "Музейний експонат", "Побудуй своє місто".

Результати констатувального обстеження були такими: на високому рівні патріотичної вихованості перебували 5,28% учнів експериментального та 5,76% школярів контрольного класів. Кількість респондентів, у яких виявлено середній рівень, була такою: в експериментальному класі 11,99% учнів, у контрольному - 12,53% учнів. На задовільному рівні знаходилося 20,62% учнів у експериментальному та 22,06% у контрольному класах. Переважна більшість молодших школярів перебувала на низькому рівні: 52,04% учнів експериментального класу та 50,13% молодших школярів контрольного класу. Недостатній рівень патріотичної вихованості визначено в 10,07% та 9,52% учнів експериментального і контрольного класів відповідно. Найвищі показники учасники експерименту виявили в завданнях, пов'язаних із участю в діяльності краєзнавчого характеру (екскурсіями, походами, відвідуванням музеїв). Значно нижчі показники отримано в ході виконання завдань, пов'язаних із усвідомленням особистої відповідальності за свою домівку, своє місто і країну. Ще нижчі показники - у завдань, пов'язаних із готовністю до участі в суспільно-корисній діяльності. Такі результати, на наш погляд, можна пояснити тим, що заходи краєзнавчого характеру, які сьогодні пропонує початкова школа, відіграють невелику роль, не носять систематичного цілеспрямованого характеру. У цілому за результатами констатувального експерименту зроблено висновок про те, що недолік інформації краєзнавчого характеру негативно відбивається не лише на інтересі до власного міста і краю, але й на усвідомленні учнями відповідальності і готовності до особистої участі в удосконаленні своєї Батьківщини.

Отже, отримані в процесі констатувального етапу експерименту результати засвідчили переважно задовільний та низький рівень патріотичної вихованості молодших школярів. Вищезазначене дозволяє зробити висновок щодо недостатньої ефективності процесу патріотичного виховання в початкових класах та необхідності проведення спеціальної роботи з молодшими школярами у загальноосвітніх закладах.

Метою формувального етапу експерименту було впровадження експериментальної моделі патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи, що здійснювалася через реалізацію чотирьох етапів, кожний із яких тривав один рік: родинний (1-й клас), місцевий (2-й клас), регіональний (3-й клас), державний (4-й клас). На кожному етапі у молодших школярів формувались уявлення, що ускладнювалися та разом створювали взаємозв'язок між базовими складовими патріотизму: "родина" - "домівка" - "вулиця" - "місто" - "регіон" - "країна". Послідовність чергування етапів визначено залежно від змісту поняття, що формується, рівня загального розвитку учнів, їхнього попереднього суспільного досвіду. На першому етапі переважали методи "сімейної генеалогії", на другому - музейної педагогіки, на третьому - краєзнавчі подорожі, на четвертому - заходи за участю державних установ міста (селища).

Робота на першому етапі - родинному - проведена з учнями перших класів. Мета означеного етапу - усвідомлення значення сім'ї для людини і суспільства. На цьому етапі реалізовувалася педагогічна умова - взаємодія школи, позашкільних установ та сім'ї у контексті початкової освіти. В межах означеного етапу проводилися бесіди, виставки сімейних альбомів, екскурсії до підприємств, колективний вихід першокласників спільно з батьками на природу. Ця робота сприяла формуванню в молодших школярів уявлень про сім'ю, історію, географію, світ професій і захоплень, а паралельно з цим - моральних орієнтирів майбутнього життєвого вибору.

Другий етап - місцевий - реалізовувався у другому класі. На цьому етапі впроваджено таку педагогічну умову - реалізація народознавчого підходу на засадах наступності між дошкільною та початковою ланками освіти. Метою цього етапу є усвідомлення школярами понять "моя домівка", "моя вулиця", "моє місто (село)". На означеному етапі залучено засоби музейної педагогіки: оглядова музейна екскурсія "Історія нашого міста"; музейні екскурсії "Життя і побут мешканців міста минулих століть"; пішохідні екскурсії населеним пунктом "Люди нашого міста (села)", "Місто (село), в якому ми живемо"; шкільна екскурсія "Історія нашої школи"; конкурс юного екскурсовода; твори на тему "Історія нашого будинку", "Історія нашої вулиці"; виставка малюнків "Мій будинок". Ці заходи сприяли збільшенню знань молодших школярів про своє місто і край, інтересу до історії рідного міста, вулиці, будинку, школи, життю земляків; дбайливому відношенню до результатів праці мешканців; обізнаності про міські пам'ятники, догляду за ними.

У третьому класі здійснювався регіональний етап експерименту. На цьому етапі у молодших школярів закріплено і поширено знання про край, історію, традиції, вірування; сформовано уявлення про край як частину Великої Батьківщини. На означеному етапі реалізовано педагогічну умову - органічне поєднання навчальних та виховних завдань через низку краєзнавчих подорожей - учнівських походів. Результати навчальних подорожей та екскурсій закріплено за допомогою конкурсів малюнків, фотографій, творів. Це допомагало якісному переходу на новий рівень сприйняття свого міста і краю, активному формуванню відповідальності за свою Малу Батьківщину.

Заключний - державний - етап проведено з учнями четвертого класу. На цьому етапі відбувалася реалізація такої педагогічної умови, як упровадження технології патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботі, систематичне її використання. На цьому етапі застосовано засоби не лише краєзнавства, але і музеєзнавства, елементи пошукової роботи. Метою цього етапу було закріплення і розширення знань, отриманих учнями у попередні роки, усвідомлення зв'язку між Малою та Великою Батьківщиною через систему заходів краєзнавчої роботи: екскурсій пам'ятними місцями, пов'язаними з бойовою славою; конкурсів на кращу розповідь про війну з елементами пошукової роботи; зустріч із ветеранами Великої Вітчизняної війни; виготовлення сувенірів для ветеранів війни; учнівські подорожі місцями боїв; участі у формуванні шкільного музею (музейного куточка); відвідування військової частини; проведення краєзнавчої вікторини.

На прикінцевому етапі дослідження проведено контрольний експеримент, що мав за мету перевірку ефективності запропонованої моделі патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботі. Порівняльні показники констатувального і контрольного експерименту подано в таблиці 1.

Аналізуючи порівняльні результати констатувального та контрольного етапів експерименту, зафіксовано позитивну динаміку зростання рівня патріотичної вихованості учнів експериментального класу (Табл. 1).

Таблиця 1 Рівні патріотичної вихованості молодших школярів (%)

Так, суттєво збільшилася кількість учнів із високим і середнім рівнями патріотичної вихованості. В експериментальному класі високий рівень зріс із 5,28% до 11,51%, збільшилися показники середнього рівня - з 11,99% на констатувальному етапі експерименту до 25,90% на контрольному.

Показники задовільного рівня змінилися з 20,62% на 49,64%; кількість молодших школярів, віднесених до низького рівня, знизилася з 52,04% до 9,83%. Недостатній рівень зменшився з 10,07% до 3,12%. Унаслідок реалізації моделі патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботі учні виявляли повагу до своєї родини, інтерес до історії домівки, вулиці, школи, міста, краю, країни, пошану до їх мешканців; відповідальність за долю родини, міста, краю, країни; готовність працювати на їх покращення. Незначні позитивні зміни відзначено в контрольному класі: високий рівень зріс із 5,76% до 6,52%, показники середнього рівня змінилися з 12,53% до 14,29%. Найменші розбіжності між експериментальною та контрольною групами зафіксовано за мотиваційно-поведінковим критерієм, оскільки виконання обов'язків і дотримання закону, навички творчої громадської діяльності і поведінки, посильна турбота про благо народу, усвідомлену самоорганізацію і самовдосконалення своїх патріотичних якостей, що характеризують цей критерій, є найбільш складним завданням патріотичного виховання й остаточно формуються значно пізніше. Найбільші розбіжності між рівнем патріотичної вихованості учнів початкової школи експериментальної та контрольної груп зафіксовано за емоційно-чуттєвим та інформаційно-когнітивним критеріями. Такі відмінності за результатами формувального експерименту можна пояснити тим, що краєзнавча робота впливає саме на емоційну сферу дитини, активізує пізнавальні стимули. Рівень патріотичної вихованості школярів після формувального експерименту значно підвищився в порівнянні з результатами вихідної діагностики в експериментальній групі.