Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ» НАПН УКРАЇНИ

УДК 371.214.43

Організаційно-педагогічні засади діяльності спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю

13.00.06 - теорія і методика управління освітою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

матвєєва ГаНна дмитрівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки НАПН України

Науковий керівник кандидат педагогічних наук Вдовиченко Раїса Петрівна, Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини, проректор з навчальної роботи

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Маслов Валентин Іванович, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, кафедра менеджменту освіти, економіки та маркетингу освіти, завідувач;

кандидат педагогічних наук Казакова Наталя Вікторівна, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, кафедра шкільної педагогіки та психології, доцент.

Захист відбудеться «13» жовтня 2011 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.455.03 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д, 3 поверх.

Автореферат розісланий «12» вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні, як і в багатьох високорозвинених європейських країнах, освіта й культура є найважливішими соціальними сферами, які детермінують напрями та пріоритети розвитку суспільства й держави. Соціально-економічні умови, що склалися в Україні на сьогодні, та соціальні цінності, які встановилися в суспільстві, зумовлюють перегляд не лише концептуальних підходів до змісту й структури освіти, а й пріоритетів у визначенні її кінцевих результатів. Розвиток світового освітнього простору вимагає від української системи освіти адекватної реакції на сучасні процеси реформування загальної освіти, оскільки саме вона формує ті людські якості й закладає той фізичний, моральний та інтелектуальний потенціал, який людина реалізує у подальшому своєму житті. За висновками сучасних науковців, організація навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів великою мірою визначає спосіб життя дитини, який глибоко впливає на її життєві функції й зумовлює майбутнє суспільства та країни.

Сьогодні складність функціонування освітніх закладів системи середньої освіти та управління ними загострилася через низку причин, серед яких фундаментальні зміни у філософії праці, переструктурування соціального середовища, ускладнення усіх видів людської діяльності, зокрема через запровадження нових інформаційних технологій, становлення ринку освітніх послуг, інтенсивне розширення освітньо-культурних контактів і визначення оптимальних форм взаємодії з міжнародними партнерами. Аналіз стратегічних державних документів засвідчує, що модернізація системи освіти України, яка розпочалася наприкінці минулого століття й продовжується зараз, характеризується орієнтацією на особистість і пов'язана з розширенням варіативності мережі навчальних закладів, серед яких особливе місце посідають спеціалізовані школи різного профілю, які за авторськими концепціями й підходами здійснюють особистісно орієнтовану підготовку учнівської молоді до свідомого вибору власного майбутнього, зокрема професійного. Серед таких закладів чільне місце посідають авторські школи, оскільки відзначаються системністю й комплексністю інновацій, суспільно орієнтованою місією, відкритістю, активним залученням педагогічної спільноти до державно-громадського управління, зорієнтованістю на високу якість освітнього процесу та кінцевого результату.

Проблеми становлення й розвитку спеціалізованих профільних навчальних закладів майже два століття знаходяться у центрі уваги педагогічної теорії та практики, були предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей знань: філософії, педагогіки, соціальної та педагогічної психології, теорії управління. Концептуальні засади функціонування таких закладів розкриті у працях С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кременя, В. Мадзігона, О. Савченко, О. Сухомлинської та ін.; запровадження нових технологій навчання, виховання й розвитку учнів - у доробках Ю. Бабанського, І. Беха, М. Бурди, Ю. Мальованого та ін.; особливі властивості, що визначають форми й засоби реалізації навчально-пізнавальної активності суб'єкта, яка є підґрунтям його продуктивного самовизначення, розкриті у дослідженнях М. Богуславського, О. Киричука, Г. Костюка, Б. Теплова та ін. Проблеми інтеграції компонентів культури у процес навчання знайшли своє відображення у наукових пошуках Н. Бібік, В. Болгаріної, Н. Гонтаровської; проблеми міжкультурної інтеграції та діалогу культур - Е. Донської, С. Курганова, А. Солодкої; педагогічні аспекти художнього виховання особистості розкрито в працях М. Берлянчикової, Н. Миропольської, Л. Новицької, В. Селіванова та ін.

Серед численних доробок вітчизняних та зарубіжних авторів у нашому дослідженні розглянуто ті, які розкривають підходи до організації діяльності спеціалізованих навчальних закладів художньо-естетичного профілю як інноваційних освітніх установ, що реалізують власні реформаційні ідеї щодо місії навчального закладу, мети навчання обдарованих учнів і шляхів її реалізації. Використано також теоретико-прикладні матеріали про авторські школи (доробки Ш. Амонашвілі, Н. Островерхової, В. Паламарчук, Н. Побірченко, М. Поташника, А. Сологуба, В. Сухомлинського, А. Хуторського, Т. Цирліної та ін.), які є осередками підготовки інтелектуального й творчого потенціалу України.

Значна кількість наукових праць, присвячених організації роботи спеціалізованих шкіл різного профілю, свідчить, що дана проблема входить до числа пріоритетних у педагогічній науці. Разом з тим вивчення сучасного стану розробки обраних для дисертаційного дослідження теоретико-прикладних аспектів означеної проблеми вказує, що наукових праць сучасних дослідників з питань специфіки діяльності спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю як авторських навчальних закладів у системі освіти України недостатньо. Потребують ґрунтовної розробки проблеми визначення організаційно-педагогічних засад діяльності спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю на основі інтеграції філософії, менеджменту, психології та соціології освіти. Теоретична й практична значущість наукового обґрунтування основ діяльності спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю зумовила вибір теми дисертації: “Організаційно-педагогічні засади діяльності спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконується у межах комплексної теми “Організаційно-педагогічні умови управління якістю освіти в загальноосвітньому навчальному закладі” (державний реєстраційний номер 0105U000201) відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки НАПН України. Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки НАПН України (протокол №2 від 26 лютого 2009 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 28 квітня 2009 р.).

Об'єкт дослідження - діяльність спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю.

Предмет дослідження - управління діяльністю спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю з розвитку творчого потенціалу учнів.

Мета дослідження полягає у розробці та науковому обґрунтуванні концепції діяльності спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю як авторського навчального закладу, моделей навчання і виховання творчо обдарованих учнів та організаційно-педагогічних засад управління навчально-виховним процесом, експериментальній перевірці їх ефективності.

Ознайомлення з науковою літературою та педагогічною практикою дозволили сформулювати гіпотезу дослідження: спеціалізована школа художньо-естетичного профілю як заклад інноваційного типу розвиватиметься та ефективніше функціонуватиме при наявності науково обґрунтованої концепції, якщо реалізуватиметься комплекс управлінських дій щодо створення організаційно-режимних, психолого-педагогічних та кадрово-ресурсних умов; навчально-виховний процес здійснюватиметься на основі технології інтеграції й диференціації в педагогічно організованому середовищі; запроваджуватиметься модель внутрішкільного управління, яка адекватно відображатиме інноваційні процеси навчання, виховання та розвитку творчої особистості учнів.

Виходячи з об'єкта, предмета, мети й наукової гіпотези, визначено такі завдання дослідження:

1) проаналізувати історію, теорію, сучасний стан розвитку в Україні та зарубіжжі спеціалізованих ЗНЗ як авторських шкіл й визначити їх місце і значення у мережі системи загальної середньої освіти;

2) розробити та науково обґрунтувати модель управління діяльністю спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю як закладу інноваційного типу, здійснити дослідно-експериментальну перевірку її ефективності;

3) проаналізувати навчальні плани шкіл художньо-естетичного профілю та розробити власний навчальний план авторського навчального закладу, експериментально апробувати його;

4) виявити особливості діяльності спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю та науково обґрунтувати концепцію функціонування й розвитку експериментального навчального закладу Всеукраїнського рівня “Академія дитячої творчості ”;

5) вивчити та проаналізувати організацію навчально-виховного процесу спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю, встановити критерії оцінювання його результатів.

Методологічні засади дослідження становлять: філософські положення про діалектичний взаємозв'язок та взаємозумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності; положення теорії пізнання про взаємозв'язок теорії та практики; положення теорії й методології соціального пізнання, теорії та практики управління, педагогічної психології, інших галузей знань, у яких сформульовано провідні принципи аналізу соціально-психологічних і педагогічних явищ; системний підхід до діяльності навчального закладу, інноваційний - до організації навчально-виховного процесу та особистісно-орієнтований - до реалізації навчання й виховання учнів; закономірності, принципи й функції управління відкритими соціальними системами; концептуальні ідеї специфічних відмінностей художньої творчості як сфери реалізації творчого потенціалу особистості; факторно-критеріальний аналіз діяльності навчального закладу.

Теоретична основа дослідження: філософські підходи до управління розвитком освіти (І. Зязюн, Г. Єльникова, В. Кремінь, В. Луговий, В. Мадзігон, О. Савченко); концептуальні засади змісту освіти та педагогічної інноватики (М. Бурда, Л. Даниленко, С. Гончаренко, Ю. Мальований, В. Паламарчук); теоретичне обґрунтування особистісно орієнтованого навчання та виховання (І. Бех, Г. Селевко, І. Якиманська); інноваційні підходи до управління ЗНЗ (В. Бондар, Л. Даниленко, Л. Калініна, Ю. Конаржевський, В. Маслов); вихідні положення щодо системотвірної ролі творчого потенціалу в структурі особистості (М. Каган, О. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьов).

Методи дослідження визначалися його метою, окресленими завданнями та обраними підходами, реалізованими у ході дослідно-експериментальної роботи:

– теоретичні - системно-структурний аналіз наукових праць з проблеми дослідження, законодавчих і нормативних документів (постанови Кабінету Міністрів України, концепції навчання та виховання, директивні документи Міністерства освіти і науки України, навчальні плани); порівняльний аналіз звітної документації; хронологічний і ретроспективний аналіз (історико-педагогічний аспект виникнення авторських шкіл в Україні); системний підхід і декомпозиція (для розподілу педагогічної системи навчального закладу на підсистеми); узагальнення й порівняння емпіричних даних; прогностичні - моделювання та проектування;

– емпіричні - діагностичні методи (опитування, анкетування, інтерв'ювання); обсерваційні - цілеспрямовані спостереження за суб'єктами навчально-виховного процесу й суб'єктами управління (вибіркове й систематичне), вивчення змісту матеріальних носіїв інформації (навчальні плани й програми, роботи учнів, методичних розробок вчителів), статистико-математичні методи; педагогічний експеримент.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося поетапно впродовж 2000-2010 років.

На першому етапі (2000-2002 рр.) вивчався стан розробки проблеми виникнення в Україні інноваційних навчальних закладів, які здійснюють профільну підготовку учнів на підґрунті авторських концепцій у вітчизняній та зарубіжній літературі, нормативно-правова база діяльності таких закладів у нових соціально-економічних умовах. Сформульовано науковий апарат і висунуто загальну гіпотезу дослідження, розроблено програму й методику наукового пошуку. На основі власного педагогічного та адміністративного досвіду, результатів констатувального етапу експерименту розроблено пілотажні варіанти концепції та навчального плану спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю “Академія дитячої творчості”.

На другому ? (2002-2008 рр.) проведено формувальний етап педагогічного експерименту, запроваджуючи авторську концепцію функціонування й розвитку закладу, нову технологію розвитку творчості учнів, апробацію розробленого навчального плану, систему роботи з розвитку природних здібностей і обдарувань учнів у галузі мистецтва та модель управління спеціалізованою школою художньо-естетичного профілю; перевірено їх ефективність.

На третьому ? (2008-2010 рр.) здійснено корекцію окремих положень експерименту, відкоригована модель організаційно-педагогічних засад діяльності спеціалізованої школи, перевірено гіпотетичні припущення; проведено порівняння даних двох етапів експерименту (констатувального та формувального); сформульовано кінцеві висновки, систематизовано та узагальнено дослідницький матеріал безпосередньо у дисертаційній роботі та наукових публікаціях; оприлюднені основні положення та висновки дослідження. художній естетичний школа спеціалізований

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Миколаївського спеціалізованого ЗНЗ І-ІІІ рівнів художньо-естетичного профілю “Академія дитячої творчості”. В експерименті брали участь учні, батьки учнів, вчителі та адміністративно-управлінська ланка Херсонського таврійського ліцею мистецтв, Володимирецького районного колегіуму Рівненської області та Харківської спеціалізованої школи № 73. Дослідженням було охоплено 1141 учень, 284 педагоги, 39 представників адміністрації шкіл, 475 батьків, 54 представники громадськості. Концептуальні положення, моделі, елементи експериментального дослідження перевірялися у окремих середніх загальноосвітніх закладах художньо-естетичного спрямування м. Миколаєва, Миколаївської області та у ЗОШ № 384 м. Москви, Росія.

Наукова новизна й теоретична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено й теоретично обґрунтовано концепцію функціонування й розвитку спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю та експериментально перевірено ефективність її запровадження; визначено організаційно-педагогічні засади діяльності й принципи формування авторського навчального плану такої школи; обґрунтовано систему профорієнтаційної роботи на підґрунті розвитку творчих здібностей учнів; розроблено й теоретично обґрунтовано систему оцінювання рівня розвитку творчого потенціалу учнів; уточнено сутність понять “авторська школа художньо-естетичного профілю” та “організаційно-педагогічні засади діяльності спеціалізованої школи”, специфіку функціонування спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю; удосконалено систему спеціальної організації розвитку творчого потенціалу особистості з урахуванням його специфіки та систему профорієнтаційної роботи з учнями, орієнтованими на мистецьку галузь.

Подальшого розвитку набуло запровадження тематичних проектів з розвитку творчих обдарувань учнів, положення щодо вивчення об'єктивних і суб'єктивних чинників впливу на розвиток їх творчого потенціалу у навчально-виховному процесі. У науковий обіг уведено нові й маловідомі факти, методичні матеріали, які значно збагатили дослідження й розширили педагогічне уявлення про функціонування спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю в Україні.

Під час дослідження виявлено мотиваційні, когнітивні та характерологічні властивості, які зумовлюють творчу продуктивність учнів спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю, визначено найбільш значущі умови, що впливають на творчу продуктивність учнів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що отримані під час дослідження матеріали та сформульовані висновки й рекомендації дають новий педагогічний інструментарій для організації діяльності спеціалізованих ЗНЗ художньо-естетичного профілю. Здійснено ретроспективу діяльності авторських шкіл України ХVІ-ХХ ст. як соціально-педагогічних систем, визначено специфіку їх функціонування (авторська оригінальна концепція, самостійне формування навчального плану, оптимальні можливості поєднання середньої профільної освіти з допрофесійною підготовкою, широке використання технологічних підходів, групових та індивідуальних форм організації навчання). Експериментально виявлено основні організаційні форми навчально-виховної роботи з розвитку творчого мислення учнів. Матеріали дослідження можуть бути використані керівниками профільних загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів, науково-методичними центрами, закладами післядипломної освіти педагогів та вчителями-практиками, які працюють з обдарованою учнівською молоддю.

Результати дослідження впроваджувалися у діяльність Херсонського Таврійського ліцею мистецтв, Володимирецького районного колегіуму Рівненської області, Харківської спеціалізованої школи № 73, ЗОШ № 384 м. Москва (довідки № 185 від 09.02.2011 р., № 1182 від 19.11.2010р., № 491 від 16.12.2010 р, № 135 від 26.01.2011 р.). Також моделі навчання і виховання творчо обдарованих учнів та організаційно-педагогічні засади управління навчально-виховним процесом ЗНЗ художньо-естетичного профілю впроваджувалися у практику роботи окремих загальноосвітніх навчальних закладів м. Миколаєва та під час процесу підвищення кваліфікації та проведенні майстер-класів для керівників і педагогів у Миколаївському ОІІППО Миколаївської області (довідки № 172/16 від 08.02.2011 р., № 306/1111-14-15 від 07.02.2011 р.).

Особистий внесок дисертанта полягає у створенні оригінальної концептуальної моделі діяльності спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю, спрямованої на розвиток дитини через творчість; розробці інтегрованих програм з предметів художньо-естетичного циклу на засадах відродження культури народів Північного Причорномор'я; реалізації тематичного проекту - міжнародного фестивалю дитячої народної творчості “Золотий лелека”; створенні соціальних і психолого-педагогічних умов допрофесійної підготовки у галузі мистецтва дітей-інвалідів у межах загальноосвітнього навчального закладу.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася у процесі безпосередньої професійної діяльності дисертанта як директора авторської спеціалізованої школи, через проведення семінарських занять і тренінгів для педагогічних працівників власного та інших навчальних закладів. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на таких Міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Методологія і методика профільного навчання в умовах художньо-естетичної освіти”, 2008 р., м. Миколаїв, І Міжнародна науково-практична конференція “Арт-терапія: інноваційний простір для підтримки фізичного, психічного та духовного здоров'я людини” 2009 р., м. Миколаїв, ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Психолого-педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця”, 2009 р., м. Миколаїв, Міжнародна науково-практична конференція “Психолого-педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця”, VІІ Міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам'яті професора П. Рудницької, 2010 р., м. Київ; Всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнський науково-практичний семінар “Науково-методичні аспекти організації роботи з обдарованою молоддю”, 2008 р., м. Миколаїв, ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Психолого-педагогічні засади розвитку соборності особистості” 2009р., Київ, Всеукраїнський науково-практичний семінар “Науково-методичні аспекти організації роботи з обдарованою молоддю”, 2009 р., м. Миколаїв; регіональному й міських семінарах: круглий стіл “Культурні, духовні та творчі засади розвитку профільної академічної освіти в умовах спеціалізованого навчального закладу” 2009 р., м. Миколаїв, семінар для директорів шкіл “Організаційне проектування як шлях до оновлення змісту управлінської діяльності 2009 р., м. Миколаїв, Міжнародний круглий стіл “Интерактивный подход и проектные формы в музейной педагогике”, 2010 р, м. Москва; засіданнях наукової лабораторії управління освітніми закладами Інституту педагогіки НАПН України; використовувалися під час проведення консультацій, у процесі розробки методичних рекомендацій.

Публікації. Основні теоретичні положення та методичні рекомендації знайшли відображення у 8 публікаціях, з них: 4 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - у матеріалах конференцій, 1 - збірник авторських експериментальних профільних програм, 1 - науково-методичний посібник.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, 7 додатків, списку використаних джерел (199 найменувань, з них 11 іноземною мовою). Робота містить 12 таблиць, 8 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 284 сторінки, з них 182 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та зазначено чинники, що зумовили її вибір; визначено мету, об'єкт, предмет і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу; окреслено методологічну основу та основні методи проведення експериментальної частини дослідження; розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне й практичне значення. Вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами й планами, подано відомості про апробацію результатів дослідження та їх оприлюднення.

Перший розділ “Теоретико-прикладні аспекти функціонування спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного профілю як проблема теорії та освітньої практики” присвячено аналізу сучасних наукових досліджень і пошуків педагогів-практиків щодо функціонування спеціалізованих та інноваційних шкіл (гімназій, ліцеїв, колегіумів) як закладів для здібної та обдарованої учнівської молоді. Вивчення історичних та соціально-педагогічних передумов виникнення вітчизняних авторських шкіл засвідчило, що їх становлення має свою історію, а функціонування підпорядковано певним закономірностям. У результаті критичного аналізу сучасної психолого-педагогічної літератури з проблем функціонування спеціалізованих шкіл мистецького спрямування значну увагу приділено науковим підходам і принципам організації навчально-виховного процесу та процесу управління у таких ЗНЗ. Встановлено, що управління авторськими школами відбувається з урахуванням теорій змін у соціально-педагогічних системах (М. Фуллан), системного та адаптивного управління (В. Безпалько, Г.Єльникова, Т. Шамова, Є. Ямбург), ситуаційного та інноваційного управління (Л. Даниленко, Л. Калініна, М. Поташник) та уточнено поняття: “авторська спеціалізована школа художньо-естетичного профілю”.

Під час дослідження встановлено, що авторські спеціалізовані загальноосвітні школи художньо-естетичного профілю за статусом, теоретичним, змістовним, кадровим, технологічним та фінансовим забезпеченням розглядаються науковцями як інноваційні середні заклади освіти академічного рівня, які поєднують одиничне й загальне, особисте й громадське та реалізують логіку оригінальної авторської концепції. Шляхом вивчення педагогічного досвіду виокремлено особливості діяльності авторських шкіл, які виконують соціальне та індивідуальне замовлення на високоосвічену творчу особистість, здатну забезпечувати розвиток національної культури в умовах інтеграції українського суспільства до європейської та світової спільноти.

Здійснено порівняльний аналіз характерних особливостей діяльності окремих вітчизняних авторських спеціалізованих шкіл (що працюють за особистісно орієнтованими, розвивальними, евристичними та діалоговими технологіями) і встановлено, що в таких закладах розробляються й впроваджуються новаторські концептуальні ідеї, визначаються стратегічні цілі та пріоритетні аспекти діяльності, застосовуються нові форми фінансово-господарської діяльності, створюються специфічні умови для співпраці педагогів та учнів.

Аналіз наукової літератури з проблеми, сучасна педагогічна практика в Україні та власний досвід дисертанта на посаді директора авторської школи надали підстави для висновку про те, що в практиці діяльності спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю виникли певні протиріччя, пов'язані з недостатнім науково-теоретичним обґрунтуванням організаційно-педагогічних засад їх діяльності, відсутністю належного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу та зростаючими вимогами суспільства до змісту й результатів навчання та виховання учнівської молоді. Залишається багато нерозв'язаних проблем щодо демократизації управління, застосування технологічних підходів до навчання й розвитку учнів, спробі вирішення яких присвячено дану дисертаційну роботу.

У другому розділі “Наукове обґрунтування змісту та сутності діяльності спеціалізованого ЗНЗ художньо-естетичного профілю” представлено модель управління діяльністю авторської спеціалізованої школи “Академія дитячої творчості” м. Миколаєва, визначено організаційно-педагогічні засади її функціонування. Вивчення наукових розвідок останніх десятиріч та педагогічної практики надало підстави до організаційно-педагогічних засад діяльності авторської школи віднести, крім концепції функціонування й розвитку, параметрично визначені умови діяльності школи, рівнево-функціональну структуру управління, технології навчання й виховання учнів та розвитку їх обдарувань, створення педагогічно організованого середовища й іміджу школи.

Детально розглянуто розроблену й науково обґрунтовану дисертантом концепцію функціонування й розвитку закладу, розроблену на основі ключових державних документів. У концепції визначено стратегічну мету й головні завдання діяльності школи, наукові підходи, провідні принципи та напрями діяльності, специфічні особливості функціонування, зміст і завдання навчально-виховної, науково-методичної, суспільно-просвітницької та фінансово-господарської роботи, зазначено організаційно-технологічне підґрунтя навчання й творчої самореалізації учнів на кожному ступені навчання, параметричне й рейтингове оцінювання результатів діяльності учнів та функціонування школи (рис. 1).

Рис. 1 Структура управління діяльністю авторською школою “Академія дитячої творчості”

На підґрунті змістовного аналізу нормативно-правової бази загальної середньої освіти та внутрішніх установчих документів основними напрямами діяльності спеціалізованої школи мистецтв і прикладних ремесел “Академія дитячої творчості” визначено: створення системи пошуку та відбору здібної й творчо обдарованої учнівської молоді; розробка організаційно-педагогічних засад навчання й виховання учнів школи художньо-естетичного профілю; реалізація системи профорієнтаційної роботи, спрямованої на свідоме професійне самовизначення учнів, підготовку до вступу у вищі навчальні заклади художнього напряму або відкриття власної справи; розробка ефективної моделі управління школою з урахуванням специфіки її діяльності, запровадження нових управлінських технологій, зокрема фандрайзингу; формування цілісного іміджу школи як її позитивного образу для налагодження доцільних координаційних зв'язків між школою, вищими навчальними закладами, громадськими організаціями, науковими установами та закладами культури; відродження національної культури й прикладного мистецтва півдня України.

У процесі дослідження встановлено такі особливості діяльності “Академії дитячої творчості” м. Миколаєва, які підкреслюють її авторство: відхід від уніфікації в освітньому процесі, від орієнтації на “усередненого” вихованця; формування бажання працювати (реалізовуватися в творчості) задля розквіту родини, свого народу, держави. У роботі розкрито механізм формування позитивного іміджу школи, який орієнтовано на конкретні групи споживачів.

У процесі дослідження визначено зміст шкільної освіти художньо-естетичного профілю, який відповідає сучасним європейським стандартам і максимально враховує запити й пізнавальні потреби учнів. Зміст освіти відзеркалено в авторському навчальному плані школи, інваріантна складова якого визначає зміст загальнокультурної, загальнонаукової й технологічної підготовки учнів у межах державного стандарту, прилучення їх до загальнолюдських і національних цінностей. У рамках дослідження здійснено спробу побудови власної моделі збагачення змісту шкільної освіти відповідно до мети та умов діяльності авторської спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю. Тому варіативна частина робочого навчального плану школи структурно складається з блоку базових, що вивчаються наскрізно (впродовж 11 років) та додаткових профільних предметів на окремих етапах (1-4, 5-9 та 10-11 класи), спецкурсів та індивідуальних консультацій (по 1 годині на кожний клас, а при вивченні таких предметів як вокал та духові інструменти, по 1 годині на одного учня). У межах варіативної частини плану передбачено додаткові години на вивчення з 1-го по 11-й клас іноземної мови (англійської), а з 5-го класу - другої іноземної мови - німецької (в основу вивчення іноземних мов покладено комунікативний підхід, оволодіння мовою як засобом спілкування). Враховуючи специфіку діяльності школи мистецтв і прикладних ремесел, наскрізними профільними предметами визначено малюнок та живопис, світову художню культуру; базовими - навчальні курси декоративно-прикладного та сценічного мистецтв (хореографія та основи театрального мистецтва (1-4 класи), естетика (10-11 класи), спецкурси з психології - “Розвиток творчих здібностей” (1-4 класи), “Розвиток творчого мислення” (5-9 класи) та “Розвиток творчої особистості” (10-11 класи). Наскрізні та базові предмети варіативної частини складають “змістовне ядро” шкільної освіти, визначають сферу реалізації творчої індивідуальності й задають вектори розвитку особистісного потенціалу кожного учня.

У процесі дослідження уточнено поняття “навчально-виховний процес спеціалізованої школи” як цілісна система організації навчально-пізнавальної та творчо-розвивальної діяльності учнів, в основі якої знаходиться співпраця педагога та дитини в культурно-освітньому просторі школи. Основними підходами до організації навчально-виховного процесу в “Академії дитячої творчості” визначено такі: суворе дотримання законодавства України та нормативно-правової бази загальної середньої освіти; єдність процесів навчання, виховання, розвитку особистісної творчості; відповідність структури та змісту навчально-виховного процесу дидактичним вимогам, віковим особливостям, рівню розумового, фізичного та психічного розвитку учнів; спрямованість на розвиток пізнавального, комунікативного, морально-естетичного й фізичного потенціалів учнів, забезпечення умов для прояву їх індивідуальності в творчості.

Автором розкрито досвід роботи щодо впровадження основних видів діяльності учнів (пізнавальна, трудова, творча, громадська, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна), які складають систему загальнорозумових і практичних умінь і навичок та виступають основою конкретних видів діяльності учнів спеціалізованої профільної школи.

У третьому розділі “Методика вивчення та аналізу стану організації діяльності спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю” розкрито зміст та структуру педагогічного експерименту. З метою отримання вхідних даних дослідження проведено констатувальний етап експерименту, завдання якого - виявити особливості діяльності спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художньо-естетичного профілю; оцінити умови функціонування та стан управління діяльністю авторських загальноосвітніх шкіл комунальної форми власності; з'ясувати ступінь задоволеності пізнавальних та творчо-соціальних потреб учнів.

У ході констатувального експерименту вивчено думки педагогів, учнів та батьків щодо забезпечення організаційних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-педагогічних, кадрових умов функціонування авторської школи, умов для розвитку й реалізації індивідуальності в творчості, збереження здоров'я учнів; організації та змісту профільного навчання. В окрему групу виділено такі зовнішні індикатори результативності діяльності спеціалізованих шкіл, як статус і місце в освітньо-культурному просторі міста. Діяльність шкіл вивчалася за допомогою відкритого, періодичного, безпосереднього та опосередкованого спостереження; усних методів (бесіда, інтерв'ю) та письмового опитування, а також шляхом аналізу матеріальних носіїв (статути, концепції, плани роботи школи та її структурних підрозділів, робочі навчальні плани, звіти й накази, протоколи засідань методичних об'єднань, рішення педагогічних та науково-методичних рад, доробки учителів, роботи учнів).

Для кількісного оцінювання визначених напрямів діяльності обрано відповідні критерії - ступінь реалізації та рівень ефективності, які визначалися для окремих груп респондентів та усереднювалися. Результативність розроблених організаційно-педагогічних засад діяльності спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю також визначалася за такими якісними критеріями:

– гуманізму - до школи приймаються діти без урахування соціального статусу, матеріально-побутових та фінансових умов життя родини, стану фізичного здоров'я дитини;

– демократизму - кожна дитина має право обрати напрямок навчання й вид творчості;

– адекватності - відповідно до здібностей і можливостей учні можуть обирати темп і форму навчання, творчі майстерні;

– відповідності - учні розвивають природні здібності й обдарування (творчий потенціал) за індивідуальними траєкторіями.

У процесі констатувального експерименту встановлено, що всі спеціалізовані школи здійснюють профільне навчання учнів не лише в старшій, а й в основній школі. З'ясовано, що художньо-естетичний профіль - це такий спосіб організації внутрішньої та зовнішньої диференціації навчання, який передбачає поглиблене й професійно зорієнтоване вивчення циклу таких предметів, як художня та світова культура; малюнок і живопис; хореографія; музика; сценічне та ужиткове мистецтво.

У процесі дослідження з'ясовано, що у спеціалізованих загальноосвітніх школах реалізуються різні моделі організації навчально-виховного процесу, які будуються на основі багатокомпонентного, варіативного змісту освіти та вікових, індивідуально-особистісних нормах розвитку учнів. Встановлено, що більшу частину складають ремісничі системи навчання, за яких діяльність учнів опирається на знання та досвід учителя; як експеримент в освітньому просторі України вводяться нові педагогічні технології та системи навчання, серед яких - система створення збагаченого освітнього середовища, модульно-розвивальна, індивідуально орієнтовані. Констатовано, що в авторських школах застосовуються особистісно орієнтовані педагогічні системи на підґрунті різних освітніх технологій (розвивальна, евристична, діалогічна тощо) з прогнозуванням механізмів підтримки та супроводу розвитку учнів, діагностичних і стимулюючих форм контролю й оцінювання досягнень у різних видах діяльності; турбота про фізичне, духовне, соціальне й психічне здоров'я школярів.

Упродовж формувального етапу експерименту з'ясовувалися організаційно-режимні, психолого-педагогічні та кадрово-ресурсні умови ефективного функціонування спеціалізованої загальноосвітньої школи художньо-естетичного профілю; перевірялася оптимальність визначених зв'язків між структурними підрозділами школи та суб'єктами управління; був апробований розроблений навчальний план, який реалізовував авторський підхід до визначення змісту шкільної художньо-естетичної освіти й відповідав встановленим під час констатувального етапу пізнавальним потребам учнів; перевірялася ефективність створеного комплексу науково-методичного забезпечення та обраного технологічного підходу до навчання й розвитку творчого потенціалу учнів; оцінювалися шляхи створення внутрішнього розвивального педагогічно організованого середовища та зовнішнього позитивного іміджу школи; перевірявся механізм психолого-педагогічної підтримки та супроводу розвитку учнів, реалізації їх у творчості.

При визначенні результативності навчання учнів та ефективності діяльності школи ми спиралися на державні вимоги до рівня засвоєння змісту середньої освіти за ступенями навчання (початкова, основна й старша школа). Засобом діагностики ми обрали критеріально орієнтовані тести (вони спрямовані на вимірювання та оцінку обсягу, повноти, системності й міцності знань; значущості набутих випускниками компетенцій) і психодіагностичні методики, орієнтовані на виявлення певних якостей особистості.

Провідна ідея управління авторською школою - децентралізація, тобто делегування певних повноважень і відповідальності всім суб'єктам управлінського процесу. Підґрунтям демократизації управління школою визначено перехід до державно-громадського управління через залучення широкого кола батьків та представників громадських організацій до прийняття та виконання управлінських рішень. Завдяки зазначеному упродовж формувального етапу експерименту сформовано стійкий позитивний імідж “Академії дитячої творчості” в соціальному оточенні міста, країни та зарубіжжя.

Успішна реалізація обґрунтованих організаційно-режимних, психолого-педагогічних та кадрово-ресурсних умов функціонування спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю дозволила отримати такі значення коефіцієнтів реалізації (Кр) та їх приросту по виокремлених видах діяльності школи (табл. 1).

Таблиця 1

Коефіцієнти реалізації та ефективності діяльності “Академії дитячої творчості ”

У висновках систематизовано результати дослідження відповідно до визначених завдань.

1. Аналіз психолого-педагогічної й науково-публіцистичної літератури з проблеми дослідження засвідчив, що в контексті інтеграції України до європейської та світової спільнот, виключно важливим є досвід діяльності спеціалізованих шкіл художньо-естетичного профілю як закладів, де учні долучаються до національної культури та культури інших народів, набувають компетенцій для життя в глобалізованому світі. Вивчення історичних та сучасних державних документів засвідчило, що в межах реформування системи освіти країни дедалі більшого значення набуває діяльність авторських навчальних закладів для здібних й обдарованих учнів, які покликані не лише розширити простір альтернативної освіти, а й збагатити культурно-освітнє середовище функціонуванням інноваційних соціально-педагогічних систем. Вивчення досвіду діяльності авторських шкіл зарубіжжя та колишнього Радянського Cоюзу дає підставу стверджувати, що вони відрізняються змістом освіти й системою навчання та виховання, мають певні особливості в генеруванні концептуальних ідей, їх реалізації на засадах співтворчості, колективної праці, діалогу культур, раннього виявлення та при всебічній підтримці індивідуальних здібностей учнів.

2. У процесі дослідження розроблено, обґрунтовано та реалізовано на практиці організаційно-педагогічні засади спеціалізованої авторської школи художньо-естетичного профілю через організаційно-режимні, психолого-педагогічні та кадрово-ресурсні умови її діяльності, концепцію функціонування й розвитку; рівнево - функціональну структурну модель управління діяльністю навчального закладу, технологічного забезпечення навчально-виховного процесу та критеріїв оцінювання його результативності. У концепції розкрито наукові підходи й принципи, мета й завдання діяльності авторської школи, окреслено шляхи її реалізації. З'ясовано, що обґрунтована й послідовно запроваджена в життя оригінальна концепція за рахунок чітко виокремлених ключових позицій розвитку, визначення конкретних шляхів реалізації окреслених завдань та налагодженої координації дій колективу школи й громадськості відповідно до розробленої моделі управління закладом, дозволила сформувати певну філософію й місію школи та підвищити ефективність її функціонування.

3. Здійснено аналіз навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного напряму й розроблено авторський зміст шкільної освіти названого профілю, який апробовано під час формувального експерименту. Виховання учнів, яке здійснювалося в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи, організовувалося як багатовекторний вплив на особистість на підставі цілеспрямованого розвитку здібностей адекватно розуміти витвори мистецтва й творити самому. Навчально-виховний процес авторської школи збагачено новими підходами до розвитку учнів, заснованими на диференціації та індивідуалізації освітніх послуг, особистісно-орієнтованій взаємодії й співтворчості педагога та учня. Специфічне розвивальне середовище школи, яке створює й забарвлює провідна система морально-етичних цінностей, дозволяло сформувати в учнів здібності до художнього зв'язку з дійсністю під час багатоаспектного процесу не лише по вертикалі - від сприйняття до естетичного перетворювання, а й по горизонталі - від формування естетичного ставлення до оточення та до самого себе.

4. Запровадження в практику діяльності авторської спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю розроблених організаційно-педагогічних засад дозволило отримати такі результати: на 24,4% підвищився рівень забезпечення матеріально-технічної бази школи; досягли високого рівня умови науково-методичного забезпечення та позитивно сприятливого творчого мікроклімату; на 15,3% зріс у середньому рівень професійної компетентності педагогічних кадрів; на підґрунті наукового фандрайзингу рівня, вищого за середній, досягла фінансово-господарська діяльність; на 30,1% зріс узагальнений показник рівня реалізації творчого потенціалу учнів; підвищилася ефективність системи позашкільної роботи, зросла її результативність.

Висновки, зроблені на підставі аналізу результатів дослідження в “Академії дитячої творчості”, корелюються з висновками, отриманими під час апробації окремих елементів в інших експериментальних закладах. На основі результатів педагогічного експерименту розроблено систему методичних рекомендацій щодо демократизації управління авторською школою; розвитку творчого потенціалу учнів; впровадження рівневої функціональної моделі управління та реалізації організаційно-педагогічних засад діяльності школи.

Разом з тим проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування організаційно-педагогічних засад діяльності авторської спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю. Перспективу її подальшого дослідження вбачаємо в необхідності удосконалення технологій управління та науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Матвєєва Г. Д. Художньо-естетична спрямованість освіти в експериментальному навчальному закладі / Г. Д. Матвєєва // Вересень: наук.-метод., інформ.-освіт. Журнал. 2004. Спец. вип. С. 85-88.

2. Матвєєва Г. Д., Стрюк М. Ф. Музичне виховання в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Г. Д. Матвєєва, М. Ф. Строк // Вересень: наук.-метод., інформ.-освіт. Журнал. 2004. Вип. 3-4 (29-30). С. 189-194.

3. Художньо-естетична освіта і виховання. Збірник авторських експериментальних профільних програм / упор. Матвєєва Г. Д. Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2008. 400 с.

4. Матвєєва Г. Д. Розвиток особистості дитини засобами художньо-естетичної освіти / Г. Д. Матвєєва // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. праць. К.: В-во “Екмо”, 2008. Вип. 2. С. 148-155.

5. Матвєєва Г. Д. Розвиток творчого мислення особистості в умовах художньо-естетичної освіти в експериментальному навчальному закладі / Г. Д. Матвєєва // Організація роботи з обдарованою молоддю: матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару [“Науково-методичні аспекти організації роботи з обдарованою молоддю”]. Миколаїв, 2008. С. 83-97.

6. Матвєєва Г. Д. Формування духовно-розвиненої особистості в умовах навчально-виховного закладу художньо-естетичного спрямування / Г. Д. Матвєєва // Програма та тези ІІ міжнар. наук.-практ. конф. [“Психолого - педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця”] (Миколаїв, 19-20 черв. 2009 р.) / за ред. Н. Б. Іванцової / Миколаївський держ. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. Миколаїв, 2009. С. 19-21.

7. Матвєєва Г. Д. Синтез науки та мистецтва як філософська основа творчого педагогічного процесу / Г. Д. Матвєєва // Розвиток психологічної готовності педагогів до творчої професійної діяльності: наук.-метод. посіб. / за наук. ред. Е. О. Помиткіна. Київ - Миколаїв, 2010. 288 с.

8. Матвєєва Г. Д. Концептуальні засади управління діяльністю МСШ “Академія дитячої творчості” м. Миколаєва) / Г. Д. Матвєєва// Наук. часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія №13: Проблема трудової та професійної підготовки: зб. наук. праць. К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. Вип. 14. С. 128-138.

АнотаціЯ

Матвєєва Г. Д. Організаційно-педагогічні засади діяльності спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06 - теорія і методика управління освітою. - ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” НАПН України. - Київ, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі теорії та методики управління освітою - науковому обґрунтуванню організаційно-педагогічних засад діяльності спеціалізованої загальноосвітньої школи художньо-естетичного профілю, їх практичному запровадженню в практику функціонування авторських шкіл. На основі аналізу масиву історичних та педагогічних джерел визначено концептуальні засади та організаційно-педагогічні умови ефективного функціонування авторської школи художньо-естетичного профілю, обрано параметри й критерії оцінювання результативності її діяльності.

До організаційно-педагогічних засад діяльності авторської спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю віднесено концепцію функціонування й розвитку закладу, у якій розкрито наукові підходи й принципи управління та організації навчально-виховного процесу, мету й завдання діяльності; рівнево-функціональну структуру управління; технології створення педагогічно організованого середовища та розвитку творчого потенціалу кожного учня; портрети випускника кожної ланки школи; до ефективних умов - матеріально-технічні, науково-методичні, дидактичні, санітарно-гігієнічні. Сукупність організаційно-педагогічних засад та умов діяльності школи охарактеризовано за допомогою структурно-функціональної моделі управління її діяльністю.

У дисертації виділено положення, які є важливими для оцінювання стану розвитку творчого потенціалу учнів; обґрунтовано показники формування педагогічно організованого середовища, виокремлено основні якості випускника кожної ланки школи.

Ключові слова: авторська школа; організаційно-педагогічні засади діяльності спеціалізованої школи; концепція функціонування навчального закладу; педагогічно організоване середовище; художньо-естетична освіта; творчий потенціал учня.

АННОТАЦИЯ

Матвеева А. Д. Организационно-педагогические основы деятельности специализированной школы художественно-эстетичского профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.06 - теория и методика управления образованием. - ГВУЗ “Университет менеджмента образования” НАПН Украины. - Киев, 2011.