Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки

НАПН України

911.3:33 (07)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування основ економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки

13.00.02 - теорія та методика навчання (географія)

Овсюк Ніна Василівна

Київ 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах розвитку суспільства основною характерною ознакою якісної освіти є не тільки засвоєння знань і передових технологій, але і формування основ економічної компетентності, яка базується на оновленні професійних здібностях особистості, розпочинаючи із навчання в школі і завершуючи вищим навчальним закладом. Визначною подією в освітянських колах є те, що розроблення і впровадження нового державного стандарту для загальноосвітньої школи допоможе по-новому переглянути економічну й географічну підготовку учнів не тільки основної, але і старшої школи. Визначальним критерієм якісної географічної й економічної освіти є компетентнісний підхід до організації навчальної діяльності учнів загальноосвітніх шкіл, який допоможе учням знаходити розв'язання завдань творчого характеру, подавати нестандартне вирішення проблеми, виявляти ініціативу у складних соціокультурних ситуаціях, самовизначатися у прийнятті відповідальних рішень у житті тощо.

У теорії вітчизняної економічної науки та теорії економічної географії відбувається перегляд і переосмислення змісту, форм, методів і принципів розроблення нових підходів до формування економічних компетентностей. Цей процес зумовлює необхідність у створенні науково-методичних праць, в основу яких покладено галузеву диференціацію теоретико-методичних досліджень, присвячених формуванню або географічних, або економічних знань. Уважаємо, що зміст економічної освіти з навчальних предметів, зокрема географії й економіки, у Державному стандарті середньої освіти належить до різних освітніх галузей («Природознавства» і «Суспільствознавства» відповідно), і це може призвести до втрати цілісного сприйняття навколишнього середовища й господарської діяльності людини в процесі її навчання та життєдіяльності.

Загальні аспекти ключових компетентностей знайшли послідовне висвітлення в роботах А. Вербицького, П. Горностая, В. Донія, І. Єрмакова, І. Зимньої, В. Ляшенка, Г. Несен, О. Овчарук, О. Савченко, В. Сєрікова, Л.Сохань та інших.

Проблеми вдосконалення змісту й методики навчання географії та економіки на сучасному етапі досліджували вітчизняні економ-географи й методисти М. Багров, М. Баранський, Н. Бірюкова, Л.Булава, Й. Гілецький, Ф. Заставний, С. Кобернік, В. Корнєєв, М. Криловець, Л. Круглик, П. Масляк, Т. Назаренко, Я. Олійник, М. Паламарчук, М. Пістун, А. Сиротенко, О. Топузов, О. Топчієв, Б. Яценко та інші.

Проблеми аналізу формування економічної освіти, а також проблеми вдосконалення змісту економічних понять розглянуто в працях вітчизняних економістів: П. Єщенка, Ю. Пахомова, І. Радіонової, - а також зарубіжних економістів і відомих менеджерів: В. Аносова, А. Аменда, Р. Капелюшнікова, Р. Кійосаки, К. Макконела, Р. Манна, Е. Дж. Майєра, Б. Райзберга, А. Сміта.

Психолого-дидактичні основи процесу формування знань школярів обґрунтовуються в працях А. Бібік, Л. Виготського, В. Гінецинського, Дж. Дьюї, Є. Кабанової-Меллер, В. Краєвського, І. Лернера, Н. Менчинської, М. Скаткіна, Н. Тализіної та інших.

Значний внесок у розв'язання проблеми шкільної економічної освіти в сучасних умовах ринкового господарювання зробили М. Вачевський, О. Камишанченко, В. Лозова, Л. Новікова, Н. Пасічник, І. Прокопенко, О. Решетняк, Г. Усова, О. Шпак та інші.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблему формування основ економічної компетентності засобами шкільних курсів економічної географії та основ економіки досліджено недостатньо, особливо мало розробленими залишаються такі аспекти наукової діяльності, як: проблема відбору змісту, форм, методів і технологій формування у свідомості учнів основних принципів функціонування сучасної ринкової системи економіки; не визначено й неузгоджено міждисциплінарні зв'язки та психолого-педагогічні закономірності процесу формування економічної компетентності; неповною мірою розроблено систему заходів із формування основних понять ринкової економіки у старшокласників як системи знань, що ґрунтується на чіткому розумінні взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємодії всіх соціально-економічних процесів і явищ, які постійно відбуваються в економічному житті суспільства, країни, у глобальній системі економіки.

Водночас, актуальність проблеми зумовлена об'єктивними потребами в підвищенні ефективності засвоєння географії та основ економіки, у формуванні цілісного світосприйняття на основі міжгалузевої інтеграції знань та недостатньою її розробленістю в науково-методичних дослідженнях на сучасному етапі освітніх реформ. Сучасне соціальне замовлення на забезпечення якісної освіти та неготовність масової педагогічної практики до його розв'язання зумовлюють актуальність вирішення поставленої проблеми та вибір теми дослідження на тему «Формування основ економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту педагогіки НАПН України «Зміст та методика навчання географії в профільній школі» (Державний реєстраційний номер 0108U000047). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 11 від 25.11.2010 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30.11.2010 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та основ економіки.

Відповідно до поставленої мети визначено низку теоретичних і прикладних завдань дослідження, а саме:

1. Проаналізувати стан проблеми формування основ економічної компетентності в педагогічній теорії і практиці загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Обґрунтувати зміст географічної й економічної освіти та визначити її місце у шкільних курсах географії та основ економіки.

3. Розробити методику формування економічної компетентності в процесі навчання географії та основ економіки.

4. Розробити критерії визначення рівня сформованості у старшокласників економічної компетентності.

5. Експериментально перевірити запропоновану методику з точки зору ефективності формування економічної компетентності на уроках географії та економіки.

Об'єкт дослідження: процес вивчення географії та основ економіки в загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження: економічна компетентність і принципи відбору змісту навчального матеріалу з географії та основ економіки в процесі навчання старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Методологічною основою дослідження є основні положення загальної теорії пізнання, компетентнісного підходу до формування змісту економічної освіти, положення про єдність змістовної і процесуальної сторін навчання, врахування психолого-педагогічних принципів організації навчально-виховного процесу; загальнофілософські, психолого-педагогічні ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності та взаємин; про системний підхід як загальний принцип науки, про компетентнісний підхід як провідний принцип професійної підготовки учнів та вчителів; про економічну компетентність у процесі навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Теоретичну основу дослідження становлять нормативно-правові державні документи про освіту: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти; Концепції загальної середньої освіти; Концепції змісту географічної і економічної освіти; Концепція профільного навчання географії та основ економіки; основні положення психологічних теорій пов'язаних із діяльністю та розвитком особистості (Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін Н. Менчинська та інші); про роль узагальнень у засвоєнні теоретичних знань (П. Гальперін і Н. Тализіна); поетапне формування розумових дій та теоретичне обґрунтування змісту шкільної освіти (В. Краєвський, І. Лернер, М. Скаткін); формування економічної компетентності у шкільних курсах географії та основ економіки (М. Баранський, А. Бібік, А. Даринський, І. Душина, М. Ковалевський, В. Корнєєв, М. Криловець, Л. Круглик, В. Максаковський, І. Матрусов, Т. Назаренко, Л. Панчешнікова, Ю. Пахомова, Г. Понурова, І. Радіонова, О. Топузов).

Методи дослідження. Провідними методами у процесі визначення основ економічної компетентності старшокласників є теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, фахової географічної та економічної літератури, дисертаційних праць та їх узагальнення з метою з'ясування стану визначення компетентності старшокласників у процесі вивчення географії та основ економіки в загальноосвітніх навчальних закладах у контексті становлення та розвитку географічної й економічної освіти; системно-структурний аналіз проблеми; синтез, порівняння, моделювання та проектування для подальшого коригування дослідження за результатами критичної рефлексії його окремих етапів; емпіричні методи: аналіз шкільної документації, бесіда з учнями та вчителями, викладачами методики географії та економіки, діалог, інтерв'ю, анкетування, тестування з метою вивчення результатів навчальної діяльності та діагностування рівня сформованості економічної компетентності старшокласників на уроках географії та економіки; обсерваційні: педагогічне спостереження за навчально-виховним процесом у практиці загальноосвітньої школи; організаційно-експериментальні: діагностичний, констатувальний, пошуковий, формувальний, коригувальний експерименти з якісним аналізом та статистичною обробкою результатів, що забезпечило їх достовірність і дало змогу перевірити педагогічну ефективність компетентності старшокласників у процесі вивчення географії та основ економіки.

Організація дослідження. У дослідженні, яке проводилося протягом 2005- 2011рр., умовно виділено три основні етапи:

Перший етап (2005-2007 рр.) - теоретико-констатувальний. Вивчалися та аналізувалися різноманітні літературні джерела з проблеми дослідження: філософська, психолого-педагогічна й методична література, географічна й економічна, навчальні програми, підручники й посібники. Узагальнювався педагогічний досвід учителів та відповідно збиралася інформація про реальний стан проблеми в загальноосвітніх навчальних закладах.

Другий етап (2007-2009 рр.) - пошуковий. Уточнювалися вихідні положення та визначалися об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання та методи дослідження; обґрунтовувалися і розроблялися принципи відбору економічних знань як теоретичної складової економічної компетентності та визначалося їх місце у шкільних курсах географії та економіки; розроблялися критерії визначення рівня сформованості економічної компетентності старшокласників; створювались теоретичні й методичні засади методики формування основ економічної компетентності в процесі навчання географії та економіки; готувалися експериментальні матеріали для методичного забезпечення формувального експерименту.

Третій етап (2009-2011 рр.) - формувально-узагальнювальний. Узагальнювалися результати дослідження. Упроваджувалася методика формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки, оцінювалась їх компетентність щодо засвоєння матеріалу з географії та основ економіки в процесі навчання, упорядковувалися й оброблялися результати дослідження за допомоги систематизації та узагальнення статистичних даних експерименту. Визначались перспективи подальшого дослідження цієї проблеми. Літературно оформлявся рукопис дисертаційної роботи.

Експериментальну базу дослідження становили загальноосвітні навчальні заклади м. Миколаєва (Миколаївський економічний ліцей та Миколаївський муніципальний колегіум); м. Кривого Рогу (Криворізький гуманітарно-технічний ліцей № 129); м. Харкова (Харківський університетський ліцей); м. Мелітополя (Мелітопольський державний промислово-економічний технікум); м. Луцька (Луцький педагогічний коледж). Для забезпечення вірогідності експерименту було охоплено понад 340 старшокласників та 8 вчителів географії та основ економіки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

– розробці принципів відбору змісту навчального матеріалу з географії та основ економіки, визначенні їх ролі та місця в системі географічної та економічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах;

– розробці рівнів сформованості економічної компетентності у старшокласників у процесі навчання;

– розробці критеріїв, які характеризують рівні компетентності старшокласників з географії та основ економіки;

Удосконалено:

- дефініцію «економічна компетентність» за рахунок уведення когнітивного й діяльнісного змістових компонентів;

- сприймання та засвоєння змісту навчального матеріалу на уроках, що дозволило розширити розуміння понять, суджень, фактів, законів, теорій, які пов'язані з розвитком географічної і економічної науки;

- методику викладання географії та основ економіки за рахунок упровадження запропонованих методів проблемного навчання;

Набули подальшого розвитку: методи проблемного навчання географії та основ економіки засобом використання проблемних запитань, завдань та задач.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженням у шкільну практику методики навчання географії та основ економіки, фрагментів уроків, що сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Отримані результати дослідження можуть бути використані при розробці навчальних планів, програм, підручників і науково-методичних посібників зі шкільних курсів «Соціальна і економічна географія світу», «Основи економічних знань» та під час підготовки майбутніх учителів географії та економіки в педагогічних вишах і в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Миколаївського економічного ліцею № 2 (довідка № 45 від 26.01.2011р.); Миколаївського муніципального колегіуму (довідка № 81 від 01.02. 2011 р.); Криворізького гуманітарно-технічного ліцею № 129 (довідка № 30 від 25.01.2011 р.); Харківського університетського ліцею Харківської обласної ради (довідка № 318 від 20.01.2011 р.); Мелітопольського державного промислово - економічного технікуму (довідка № 13-10/63 від 31.01.2011 р.); Луцького педагогічного коледжу (довідка № 84 від 24.01.2011 р.).

Педагогічним експериментом було охоплено 8 учителів географії та економіки, понад 340 старшокласників.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основ економічної компетентності старшокласників, визначенні поняття «економічна компетентність»; розробці принципів і критеріїв сформованості у старшокласників рівнів економічної компетентності; підготовці та проведенні педагогічного експерименту. Усі публікації одноосібні.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом публікації наукових праць. Основні положення дослідження доповідалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: «Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення» (Полтава, 2005); «Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи» (Київ, 2006); «Впровадження сучасних технологій навчання географії у шкільній, вищій і післядипломній освіті» (Полтава, 2006); «Проектування освітніх систем: технології, досвід, практика» (Полтава, 2008); «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 2010).

Хід і результати дослідження на різних його етапах обговорювалися на засіданнях лабораторії географічної і економічної освіти Інституту педагогіки НАПН України та методоб'єднаннях учителів географії м. Києва та Київської області.

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження відображено у 5 публікаціях, з яких 5 статей - у наукових фахових виданнях із педагогічних наук, що входять до переліку ВАК України. Одноосібних публікацій - 5. Загальний обсяг - 2,5 авт. др. аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків (обсяг основного тексту 205 сторінок), додатків (7 додатків на 21 сторінці), списку використаних джерел (196 найменувань на 19 сторінках). Текст містить 13 ілюстрацій. Повний обсяг дисертаційної роботи - 257 сторінок.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Проблема формування основ економічної компетентності у педагогічній теорії і практиці» проаналізовано поняття «економічна компетентність» як складову категорії педагогічної науки і змісту географічної та економічної освіти, розкрито стан розробки проблеми в шкільній практиці.

У рамках дослідження проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних педагогів до структури змісту географічної і економічної освіти. З'ясовано, що поняття «економічна компетентність» в педагогічній літературі в конкретному значенні розуміється як готовність особистості до діяльності, що заснована на певних видах знань і практичному досвіді, які особистість здобула під час навчально-виховного процесу та націлена на формування цілісних економіко-географічних компетентностей. Ключові компетентності учня, на наш погляд, не протиставляються основним компонентам змісту географічної та економічної освіти, оскільки становлять процес оволодіння ними та орієнтованих на самостійну участь особистості не лише в межах предметів географії та економіки, а й у різних життєвих ситуаціях. На основі узагальнення поглядів вітчизняних дослідників (О. Камишанченко, Г. Костюк, В. Лозова, Л. Новікова, І. Прокопенко, О. Собчук, Г. Усова, О. Шпак та інші) уточнено поняття «економічна компетентність учнів»: форма практичного засвоєння результатів пізнання економічної діяльності, здобута завдяки навчанню й орієнтована на самостійну участь особистості в навчально-пізнавальному процесі, а також на успішне її включення в трудову діяльність (А. Чошанов, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Семиченко, Н. Ничкало, В. Корнєєв, М. Криловець, А.Сиротенко, М. Топузов).

Зміст навчального матеріалу з основ економіки як відповідної науки представлений сьогодні в практиці школи в окремому навчальному предметі «Економіка» (у 10-11 класах 11-річної школи). Проте, враховуючи суспільну значущість, економічні терміни й поняття вводяться раніше - у 9 класі як елемент загальноосвітньої та соціальної підготовки учнів, зокрема в структурі шкільних курсів соціальної й економічної географії, які в часі передують вивченню економіки.

Водночас удосконалення змісту навчального матеріалу з географії та основ економіки сприятиме розуміння суті географічних та економічних явищ, геопросторової організації старшокласниками, що дозволить їм усвідомити сутність економічної компетентності. Шляхом аналізу навчальних планів з'ясовано, що економіка є відносно новим навчальним шкільним предметом (в інваріантній частині навчальних планів із 2001 року), традиційно курсам географії відводилась провідна роль у здійсненні економічної освіти. Проблема економізації шкільного предмету у старших класах перебувала в полі посиленої уваги науковців і вчителів. Так, у курсах шкільної географії на різних історичних етапах різними науковцями було впроваджено елементи економічної освіти, зміст і структура якої розкривалися в працях відомих учених, як вітчизняних, так і зарубіжних (М. Баранського, А. Даринського, М. Ковалевської, Л. Круглик, О. Лосевої, В. Максаковського, Т. Назаренко, Л. Панчешнікової, Л. Тименко, О. Топузова).

Зазначимо, що найперша програма з курсу «Основи економіки» (за авторством А. Сиротенка і Л. Круглик) окреслювала формування економічних знань у процесі навчання і відповідно створила умови для розуміння основ економічної компетентності, яка була розрахована на навчальний предмет географію. Економічна освіта розпочинається з курсу «Географія - 9» і є початковою ланкою засвоєння економічних термінів і понять. Унаслідок створення окремого предмету в загальноосвітній школі «Основи економіки» створення наскрізної лінії економізації географії у старшій школі відійшло на другий план.

У процесі вивчення основ економіки роботу старшокласників зі шкільними підручниками було спрямовано переважно на засвоєння фактів і понять, представлених у географічних курсах. Ураховуючи, що зазначені факти і поняття займають приблизно навчального матеріалу в географії для 9-го класу, близько 45% та 39% - у курсі 10-го класу, можна зробити висновок про недосконалість навчання економічної освіти, а значить і сформованість відповідної компетентності у старшокласників з даного предмету. Потребує вдосконалення передусім державний стандарт із географії та основ економіки, і, відповідно, зміст навчальних програм, який повинен узгоджуватися із програмою курсу економіки в старших класах 11-ти річної загальноосвітньої школи. На наш погляд, економічна освіта, економічна компетентність учнів можуть бути спрямованими на успішне перенесення навчальної ситуації на практику, що активізуватиме навчальну, а в подальшому - професійну діяльність старшокласників. Вивчення ж економіки не повинно обмежуватись тільки навчанням спеціального предмету і його викладанням, оскільки навчитися економіці означає результативніше знати, раціональніше мислити й діяти, пізнавати алгоритм відповідного мислення й діяльності.

Отже, під час формування економічної компетентності у старшій школі має здійснюватися за умови дотримання чіткої вертикалі, вивчення навчального матеріалу не уривками, а систематично, в поєднанні один з одним. Проблемою залишається відбір та узагальнення економічної освіти в загальноосвітніх закладах та узгодження їх змістового наповнення навчальним матеріалом відповідно до чинної нової програми й термінології, яка використовується економістами в зарубіжних країнах.

Для повної реалізації навчальних і виховних можливостей нового змісту освіти в умовах педагогічного процесу слід визначати, наскільки він відповідає освітнім і виховним задачам школи і залежно від наявного стану речей скоригувати навчальну діяльність учнів у бажаному напрямі, іншими словами - забезпечити не тільки прямий, а й зворотний зв'язок у навчанні географії та економіки. Засоби створення зворотного зв'язку навчання економіки найменше опрацьовані. Відомо, що світогляд формується через систему наукових понять, у даному випадку - через систему економічних понять, і виявляється в діяльності, зокрема, і в навчальній, і в характері й змісті розумових і фізичних дій та вчинків людини. Проте зв'язок між цими явищами не прямий, а опосередкований різними, часто досить мінливими, чинниками, серед яких особливе значення мають потреби, ідеали, мотиви й цілі, тобто ідеальні реальності, які насамперед залежать від світогляду і не підлягають звичайному спогляданню. Тому повне і всебічне виявлення світорозуміння учня потребує тривалих наукових спостережень і складного методичного апарату, адекватне застосування якого в умовах роботи вчителя пов'язане з багатьма труднощами. Зокрема, у більшості учнів не сформовані наявні переконання щодо основ економічної компетентності, яка пов'язана з сучасними тенденціями розвитку економічної освіти в Україні. Відсутність взаємопов'язаних теоретичних та практичних економічних теорій, в основу яких покладено одержання об'єктивних законів економічного розвитку, фундаментальних та методичних розробок з даної проблематики не допомагають старшокласникам подолати труднощі в реальному житті. Потрібно більше уваги приділяти економічній компетентності учнів на уроках, зміст яких пов'язується з викладанням соціальних аспектів, суспільно-географічних та економіко-географічних, у яких економічна складова відіграватиме важливу роль у становленні особистості на уроках географії та основ економіки.

У другому розділі «Методика формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та основ економіки» визначено психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні умови формування економічної компетентності старшокласників, обґрунтовано зміст і структуру шкільних курсів географії та основ економічних знань, розкрито методику формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання, розглянуто організацію експериментальної перевірки запропонованої змістової і процесуальної компоненти методики формування економічної компетентності старшокласників, здійснено аналіз її результатів.

Установлено, що сутність процесу формування економічної компетентності старшокласників полягає в сумісній діяльності вчителя та учня, спрямованій на засвоєння останнім знань про природу навчальної інформації географічної та економічної науки, поступове формування економічних умінь і навичок, необхідних для здійснення компетентної діяльності, та постійне їх удосконалення.

Експериментальною базою виступили загальноосвітні навчальні заклади: Миколаївський економічний ліцей та Миколаївський муніципальний колегіум; Криворізький гуманітарно-технічний ліцей; Харківський університетський ліцей; Мелітопольський державний промислово-економічний технікум; Луцький педагогічний коледж. Експериментом було охоплено понад 340 старшокласників і 8 учителів.

На констатувальному етапі експерименту за попередні критерії оцінювання рівня економічних знань у старшокласників було взято такі показники, як: уміння розпізнавати основні економічні поняття і розуміти взаємозв'язок між ними; розкривати головні ознаки економічних понять (категорій, законів, категорій, позначень); уміння відтворювати сутність основних економічних понять, подавати їх дефініції; уміння їх аналізувати, кваліфікувати, співвідносити, порівнювати; уміння аргументувати, обстоювати власний погляд на ті чи інші економічні явища чи процеси; проаналізувати економічні ситуації на рівні світова цивілізація - країна - регіон - місто (село) - родина, адекватно використовуючи економічні поняття; ступінь особистісної мотивації старшокласників до подальшого поглиблення знань з основ економіки.

У процесі проведення констатувального експерименту встановлено переважання середнього (29,4 %) і початкового (28,7 %) рівнів сформованості економічної компетентності старшокласників експериментальної та контрольної груп (показники приблизно однакові: зберігається загальна тенденція розподілу старшокласників за рівнями сформованості досліджуваної компетентності), що вказує на недостатню сформованість складного утворення.

Причинами досить низького рівня сформованості економічної компетентності старшокласників (середній та початковий рівні становлять ? 58,1 %) виступають пасивність вчителів у використанні активних методів на заняттях, їхня схильність до застосування традиційних засобів навчання, а також той факт, що економічні вміння й навички старшокласників не задіяні для навчальних цілей: старшокласники не вміють здобувати, переробляти, аналізувати, оцінювати навчальну інформацію у процесі навчання географії та основам економіки. Незважаючи на те, що компетентнісний підхід в освіті передбачає необхідність формування інформаційної-аналітичної складової (здійснення інформаційного пошуку необхідної економічної інформації; добір літератури відповідно до теми (заняття, дослідження); критичне оцінювання навчальної інформації з географії та основ економіки, порівняння її видів тощо) загальної предметної компетентності старшокласників, на практиці, в загальноосвітніх закладах формуванню економічної компетентності не приділяється належної уваги.

Під час проведення констатувального експерименту виявлено залежність між рівнем готовності вчителів загальноосвітньої школи до переходу від предметного до індивідуально-розвивального навчання, оволодіння ними особистісно орієнтованою методикою викладання і якістю підготовки старшокласників до розв'язання завдань і ситуацій економічного спрямування; між економічною спрямованістю старшокласників, їхнім позитивним ставленням до вивчення географії та основ економіки, практико-орієнтованим характером навчальної діяльності старшокласників у процесі вивчення географії та основ економіки.

Вирішення протиріччя між соціальним значенням проблеми та фактичним рівнем упровадження компетентнісного підходу в загальноосвітній простір з метою формування економічної компетентності старшокласників зумовило потребу в оновленні її методики формування, в основу якої покладено експериментальну перевірку сукупності педагогічних умов, що забезпечують позитивну динаміку рівнів сформованості економічної компетентності старшокласників у процесі вивчення географії та основ економіки (створення пізнавально-розвивального освітнього середовища; забезпечення інтеграції дисциплін природничого циклу; орієнтація на особистісні якості старшокласників у процесі навчання природничих предметів; компетентна діагностика сформованості економічної компетентності та корекційна її діяльність).

Було з'ясовано, що формування економічної компетентності у старшокласників - цілісна, багатокомпонентна система роботи, спрямована на формування у старшокласників інтересу до роботи з економічною інформацією та стійких потреб застосовувати економічні знання при вирішенні завдань або ситуацій економічного спрямування, сприяє розумінню старшокласниками необхідності економічних знань, умінь, навичок і потреби їх постійного вдосконалення на основі самоаналізу.

Формувальний експеримент проходив у три етапи, що зумовлено поетапним характером самого процесу формування економічної компетентності старшокласників у процесі вивчення географії та основ економіки. На першому етапі - мотиваційному - проходило визначення та формування у старшокласників мотивації до оволодіння економічними знаннями, вміннями й навичками та системи ціннісних орієнтацій, розвиток економічних умінь і навичок, орієнтація в змісті економічної діяльності, забезпечувалося створення інтерактивного освітнього середовища, закріплення емоційно-позитивного ставлення старшокласників до вивчення навчального матеріалу економічного спрямування; використовувалися різноманітні форми роботи й методи розвитку потребнісно-мотиваційної сфери старшокласників.

На другому етапі - операційно-діяльнісному - формувалася економічна компетентність. На цьому етапі відбувалося поглиблення й систематизація роботи з різними видами навчальної інформації економічного спрямування, розширення можливостей поліваріантного розв'язання економічних завдань і ситуацій за допомогою використання економічної інформації різної тематичної віднесеності, розроблялися навчальні проекти, виконувалися завдання, спрямовані на розвиток економічних умінь і навичок, оцінювалося значення здобутої економічної інформації, що дозволило формувати економічний світогляд, розвивало знання про способи пошуку, представлення, аналізу, оцінювання економічної інформації.

У ході групового навчання важливим видається переміщення уваги із зовнішніх інтерпретацій на індивідуальне розв'язання проблеми, звернення до характеру творчої навчальної діяльності самого старшокласника. Спілкування у групі переходить на більш високий рівень, який сприяє спільному вирішенню навчальних проблем. Під час вивчення природничих і суспільствознавчих предметів відбувалося також оволодіння географічною й економічною термінологіями, пізнання сутності економічної діяльності, специфіки організації економічної діяльності тощо.

Третій етап - узагальнювальний - мав на меті розвиток високого (творчого) рівня економічної компетентності старшокласників. На цьому етапі відбувалося узагальнення отриманих знань. Старшокласники здійснювали пошук, відбір, аналіз й оцінювання необхідної навчальної економічної інформації, визначали завдання та шляхи їх рішення, оцінювали й корегували власні дії.

На формувальному етапі експерименту за підсумкові критерії оцінювання рівня сформованості у старшокласників економічної компетентності було взято такі показники: вміння розв?язувати задачі з нестандартних ситуацій, використовуючи набуті економічні знання; аналізувати, визначати певні закономірності в межах економічної діяльності; можливість пропонувати свої ідеї щодо розвитку ситуацій, подій, конфліктів; довести їхню сутність; запропонувати власний вихід із нестандартної ситуації; ступінь особистісної мотивації учнів до подальшого поглиблення знань з основ функціонування ринкової економіки.

Економічна підготовка старшокласників мала на меті не тільки озброєння старшокласників системою знань і навичок, але і формування в них підвищеного інтересу до вивчення навчального предмету, прагнення використовувати набуті знання й навички в подальшому житті, уміння пов'язувати більшість питань предметів природничого й суспільствознавчого циклів між собою. На цьому етапі відбувається відпрацьовування вмінь самостійно долати труднощі й закріплювати успіхи в процесі роботи з економічною інформацією. Поступовий перехід від зовнішніх установок до внутрішніх стимулює формування й активізацію творчої позиції старшокласників у ході їхньої навчальної діяльності.

Під час дослідного навчання використовувалися різноманітні види занять (навчально-практичні; семінар-захист творчих проектів); активні форми та методи, що містять у своїй основі проблемне моделювання. Розроблена й упроваджена система роботи з економічною навчальною інформацією дозволила максимально врахувати специфіку економічних знань, усвідомити старшокласникам значущість творчих якостей у вирішенні навчальних проблем і забезпечувало вироблення нестандартних дій у навчальних ситуаціях. Проблемно-ситуаційна побудова навчальних занять створювала умови для залучення старшокласників до пошуку, аналізу, постановки проблем, бачення протиріч і знаходження засобів їхнього подолання, формулювання власних висновків, оригінальних суджень, результативність рішення пізнавальних завдань. У програмі дослідного навчання перевага надавалася творчо-пошуковим і проектно-перетворювальним типам завдань, завданням-ролям.

Отже, під час застосування експериментальної програми навчальний процес було організовано таким чином, щоб не тільки надати старшокласникам знання стосовно предметів, що вивчаються, а й навчити їх учитися, а в навчанні та в майбутній діяльності грамотно використовувати економічні знання, вміння здобувати економічну інформацію, аналізувати й оцінювати її, тобто цілеспрямовано формувалася економічна компетентність старшокласників.

Аналізуючи результати розробленої, запропонованої та впровадженої методики, в якості вихідного бралося положення про те, що сукупність визначених нами критеріїв і показників відображатиме якісні та кількісні зміни у сутнісних і структурних характеристиках економічної компетентності старшокласників та зумовлюватиме позитивний вплив на динаміку рівня її сформованості.

При аналізі змін, що відбувалися на різних рівнях сформованості економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки, враховувалися такі показники, як наявність економічної та географічної грамотності, обізнаність в основних економічних поняттях, законах; уміння користуватися економічними знаннями та розробляти власні економічні проекти або шляхи вирішення (спроектованої) навчальної ситуації, володіння методикою використання економічних знань у вивченні природничих і суспільствознавчих предметів, у науково-дослідній діяльності та побуті. економічний компетентність старшокласник географія

Вивчення динаміки та рівнів сформованості економічної компетентності старшокласників відбувалося поетапно шляхом проведення контрольних зрізів в експериментальній і контрольній групах до початку формувального експерименту, безпосередньо в процесі його проведення та після його завершення.

Результати покомпонентного аналізу рівнів сформованості економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та основ економіки, проведеного після формувального експерименту, довели, що спостерігаються значні кількісні та якісні покращення в структурі розвитку досліджуваного складного компоненту загальної компетентності старшокласників порівняно з результатами, отриманими під час констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи (табл. 1). Збільшення кількості досліджуваних експериментальної групи з достатнім і високим (творчим) рівнями сформованості економічної компетентності та, відповідно, зменшення кількості старшокласників, що мають середній (репродуктивний) і початковий рівні, дозволяють говорити про загальну позитивну динаміку сформованості економічної компетентності старшокласників.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості економічної компетентності старшокласників експериментальної групи (у %)

Зведені в табл. 1 дані свідчать, що найвищі показники має така складова економічної компетентності, як сформованість знань, умінь і навичок розуміння економічних законів, оскільки кількість старшокласників, які володіють високим і достатнім рівнями, складає 96,3 %. Слід зауважити, що ця складова мала найвищі показники й на констатувальному етапі - 49,7 %.

Трохи нижчі показники має складова економічної компетентності - сформованість економічних знань, умінь і навичок розуміння й інтерпретації економічних явищ і відношень між ними старшокласників: кількість старшокласників з високим і достатнім рівнями дорівнює 88,3 %, порівняно з даними констатувального етапу експерименту - 38,4 %.

На початку педагогічного експерименту кількість старшокласників з достатнім рівнем сформованості економічних знань, умінь і навичок роботи з економічними поняттями як складової економічної компетентності становила 39,3 % (високий рівень не було зафіксовано). Після проведення формувального експерименту кількість старшокласників, які мають високий і достатній рівень, зросла на 33,2 % і стала дорівнювати 72,5 %.

Для статистичної обробки результатів експериментальної групи використовувався метод критерію знаків.

Цей метод статистичної обробки даних дозволяє з вірогідністю 55 % (p = 0,05) відхилити гіпотезу Н0, яка припускає відмінності в результатах констатувального та контрольного експериментів як випадкові, та прийняти гіпотезу Н1, яка припускає зумовленість результатів використанням розробленої системи роботи формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та основ економіки.

В експериментальній групі старшокласників - 1 (повний обсяг вибірки 48 осіб) після виключення випадків рівності результатів обсяг нової вибірки n' = 20. Кmax = 20. Граничне значення критерію знаків на 95 % рівні вірогідності Ктабл. = 10. Оскільки Кmax = Ктабл., то відхиляється гіпотеза Н0 і визнається вірною на рівні значимості 0,05 гіпотеза Н1. У контрольній групі старшокласників - 2 (повний обсяг вибірки 48 осіб) після виключення випадків рівності результатів об'єм нової вибірки n' = 20. Кmax = 20.

У загальній групі (повний обсяг вибірки 96 осіб) після виключення випадків рівності результатів обсяг нової вибірки n' = 73. Кmax = 60. Граничне значення критерію знаків на 95 % рівні вірогідності Ктабл. = 46. Оскільки Кmax > Ктабл., то відхиляється гіпотеза Н0 і визнається вірною на рівні значимості 0,05 гіпотеза Н1.

Аналіз результатів контрольного експерименту дозволяє констатувати позитивну динаміку як в експериментальній, так і в контрольній групі. Проте порівняльний аналіз результатів показав, що динаміка в контрольній групі зумовлена природним процесом навчання в загальноосвітньому закладі є незначною порівняно з експериментальною групою. Статистична обробка даних за t-критерієм Стьюдента показала наявність вірогідно значущих відмінностей у контрольній і експериментальній групах у рівнях розвитку економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки (p ? 0,01).

Таким чином, результати контрольного експерименту переконують, що підтвердженням ефективності та доцільності експериментальної роботи, яка забезпечує формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки, можна вважати значну позитивну динаміку в експериментальній групі в результаті її використання (табл. 2, рис. 1).

Таблиця 2. Порівняльна характеристика рівнів сформованості економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки після проведення формувального експерименту (у %)

Рис. 1. Дані діагностичного зрізу виявлення рівнів сформованості економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки після проведення формувального експерименту

Аналіз одержаних результатів доводить, що процес формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки, який ґрунтується на експериментальній методиці, відбувається успішніше, ніж при використанні традиційних методик.

Отже, педагогічний експеримент та його результати підтвердили гіпотезу дослідження.

Висновки

Формування основ економічної компетентності старшокласників залежатиме від оновленого змісту освіти, методологічних досліджень, перебудови навчально - виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з урахуванням соціалізації та систематизації економічних знань, а також інтеграції України в європейську спільноту. За результатами дисертаційного дослідження зроблено такі висновки:

1. Результати аналізу стану досліджуваної проблеми в освітній практиці засвідчили, що особистість не завжди готова до діяльності, а також використання на практиці певних видів знань, бути компетентними в галузях географії та основ економіки у процесі навчання в межах викладання цих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах. Удосконалення змісту навчального матеріалу з інших предметів сприятиме розуміння суті географічних та економічних явищ, геопросторової організації старшокласниками, що дозволить їм усвідомити сутність розуміння ними економічної компетентності. Вертикально вибудуваний навчальний процес дозволить старшокласникам вивчати навчальний матеріал не ізольовано, а систематично у поєднанні один з одним, що уможливить ефективне формування компетентності старшокласників на основі економізації географічної освіти з урахуванням надбаних знань на уроках і побудови виважених змістових ліній між галузями «природознавство» та «суспільствознавство», які відповідають за предмети географію і основи економіки.

2. З урахуванням результатів проведеного констатувального експерименту виділено й виокремлено категорії «знання», «географічні знання», «економічні знання» в предметах географії та основ економіки. З'ясовано, що зміст, який передбачений у чинних програмах і підручниках, визначено на рівні понять, теорій, наукових й соціальних ідей, знання про способи діяльності, оцінювальні знання, знання про норми ставлення до різних явищ життя й потребують систематизації і змістовного структурування на основі інтеграційного підходу до навчання географії та економіки.

При обґрунтуванні змісту географічної й економічної освіти встановлено визначальну закономірність засвоєння економічних знань: будь-яке нове економічне поняття слід подавати не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими, вже відомими, що дозволить оперувати економічною інформацію для здійснення включаючи це поняття в загальну систему уже відомих знань механізму функціонування економіки в умовах геополітичного простору, а також з урахуванням практичних прикладів з соціально-економічного життя суспільства, країни або світу.

3. Розроблено методику формування економічної компетентності у процесі навчання географії та основ економіки. На основі теоретичного аналізу було виділено та розроблено рівні сформованості економічної компетентності старшокласників: високий (творчий), достатній, середній (репродуктивний), початковий. Методика формування економічної компетентності старшокласників передбачала три етапи: мотиваційний; операційно-діяльнісний, узагальню вальний.

При аналізі змін, що відбувалися на різних рівнях сформованості економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки, ураховувалися такі показники, як наявність економічної та географічної грамотності, обізнаність в основних економічних поняттях, законах; уміння користуватися економічними знаннями та розробляти власні економічні проекти або шляхи вирішення (спроектованої) навчальної ситуації, володіння методикою використання економічних знань у вивченні природничих предметів, у науково-дослідній діяльності та в побуті.

4. Процес формування економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки визначено в дослідженні як процес динамічний, що зумовило виділення критеріїв сформованості економічної компетентності старшокласників на констатувальному й формувальному етапах педагогічного експерименту.

На констатувальному етапі експерименту за попередні критерії оцінювання рівня економічних знань у старшокласників було взято такі показники, як: уміння розпізнавати основні економічні поняття і розуміти взаємозв'язок між ними; розкривати головні ознаки економічних понять (категорій, законів, категорій, позначень); уміння відтворювати сутність основних економічних понять, подавати їх дефініції; уміння їх аналізувати, кваліфікувати, співвідносити, порівнювати; уміння аргументувати, обстоювати власний погляд на ті чи інші економічні явища чи процеси; проаналізувати економічні ситуації на рівні світова цивілізація - країна - регіон - місто (село) -родина, адекватно використовуючи економічні поняття; ступінь особистісної мотивації старшокласників до подальшого поглиблення знань з основ економіки.

На формувальному етапі експерименту за підсумкові критерії оцінювання рівня сформованості у старшокласників економічної компетентності було взято такі показники: вміння розв?язувати задачі з нестандартних ситуацій, використовуючи набуті економічні знання; аналізувати, визначати певні закономірності в межах економічної діяльності; можливість пропонувати свої ідеї щодо розвитку ситуацій, подій, конфліктів; довести їхню суть; запропонувати власний вихід із нестандартної ситуації; ступінь особистісної мотивації учнів до подальшого поглиблення знань з основ функціонування ринкової економіки.

5. Результативність запропонованої методики з позиції ефективності формування економічної компетентності старшокласників визначаємо за мірою вираженості сукупності визначених нами критеріїв і показників, які відображають якісні та кількісні зміни в сутнісних і структурних характеристиках економічної компетентності старшокласників та зумовлюють позитивний вплив на динаміку рівня її сформованості.

Констатована позитивна динаміка всіх визначених показників і рівнів сформованості економічної компетентності компетентності старшокласників дозволяє стверджувати, що розроблена методика дала змогу зробити процес формування економічної компетентності старшокласників комплексним і цілеспрямованим.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Дальшого вивчення потребують механізми впровадження у шкільну практику навчання природничих предметів на засадах інтеграції та міжпредметних зв'язків з метою формування предметних компетентностей старшокласників. Потребують поглибленого вивчення і шляхи вдосконалення організації навчального процесу в загальноосвітніх установах.

Основні положення дисертації відображено в публікаціях

1. Овсюк Н.В. Підручник як засіб формування економічної компетентності учнів // Проблеми сучасного підручника : [зб. наук. пр.] / Ін-т педагогіки НАПН України. - К., 2010. - Вип. № 1 (10). - С. 68 - 72.

2. Овсюк Н.В. Формування предметної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та основ економіки // Педагогіка вищої та середньої школи : [зб. наук. пр.] / редкол.: В.К.Буряк (голова) та ін. - Кривий Ріг, 2011. - Вип. 31. - С. 75 - 83.

3. Овсюк Н.В. Відбір навчального матеріалу як один з етапів формування основ економічної компетентності старшокласників / Н.В.Овсюк //Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України [ Електронний ресурс]: електрон. наук. фах. вид. /гол. ред. Романи шина Л.М. - 2011. - Вип.1.- Режим доступу до журн. : http://www. Nbuv. gov. ua/e-journals /Vnadps 2011 _1/11onveks. pdf.

4. Овсюк Н.В. Формування економічної компетентності старшокласників у процесі вивчення навчальних предметів географії та основ економіки // Нова педагогічна думка : [науково-дидактичний журнал РОІППО]. - 2010. - № 4. - С.65 - 71.

5. Овсюк Н.В. Формування економічної компетентності у процесі вивчення географії та основ економіки / Н.В. Овсюк // Географія та основи економіки в школі. - 2011. - № 2. - С. 37- 41.

Анотація

Овсюк Н.В. Формування основ економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання географії. - Інститут педагогіки НАПН України, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено розробці науково-теоретичних засад процесу формування основ економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки та розкрито стан розробки проблеми в шкільній практиці.

У дисертації проаналізовано поняття «економічна компетентність» як складову категорії педагогічної науки і змісту географічної та економічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.

Обґрунтовано гносеологічні функції та критерії відбору економічної компетентності у процесі навчання в системі шкільної географічної освіти.

З'ясовано, що економічна компетентність старшокласників може бути спрямована на успішне перенесення ситуації, яка сприятиме конкретній професійній діяльності. Визначено, що основи економіки не повинно обмежуватись тільки вивченням і викладанням спеціального предмета, оскільки навчитися економіці - значить знати результативніше, раціональніше мислити і діяти, пізнавати алгоритм відповідного мислення і діяльності.