Формування правової культури майбутніх правоохоронців у освітньому середовищі ліцею

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Г.С. СКОВОРОДИ

УДК 378.147:340

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ У ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЛІЦЕЮ

Ільїна Вікторія Миколаївна

Харків - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник ? доктор педагогічних наук, професор Подберезський Микола Кіндратович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, директор навчально-наукового інституту педагогіки та психології імені В.О. Сухомлинського.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Синьов Віктор Миколайович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, директор Інституту корекційної педагогіки та психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Коваленко Денис Володимирович, Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків),доцент кафедри психології, філософії і освітніх технологій.

Захист відбудеться «19» травня 2011 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера 2, Харків, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий «16» квітня 2011 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Попова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проголошений у країні курс на формування правової держави, закріплений у ст. 1 Конституції України, може бути реалізований шляхом, з одного боку, удосконалення законодавства й державного управління, з іншого, - створення необхідних умов для підвищення загального рівня правової культури громадян, адже саме правова культура держави й кожної особистості зумовлює та регулює цивілізаційні стосунки в суспільстві та міжнародному спілкуванні.

Водночас криза в економіці, нестабільність соціально-політичного життя країни поглиблюють, на жаль, такі негативні явища, як утрата моральних ідеалів, бездуховність, світоглядна обмеженість, що супроводжується зловживаннями, грубими правопорушеннями, загостреною криміногенною ситуацією в молодіжному середовищі. Неповага до загальновизнаних цінностей гальмує особистісне зростання людини та стає перепоною на шляху до будівництва демократичного, правового, соціального і, нарешті, «здорового» суспільства. Така ситуація вимагає нагального вирішення в процесі навчання учнів добре орієнтуватися в системі соціальних інститутів і відносин; обґрунтовано підходити до подолання складних життєвих і професійних ситуацій; грамотно й правомірно діяти в усіх сферах людської діяльності (управлінська, підприємницька, цивільна (договірна), сімейна, фінансова, екологічна тощо); добре знати свої права й обов'язки та вміти їх реалізовувати; з повагою ставитися до закону та суспільства. У зв'язку з цим формування правової культури в молодого покоління є актуальним і нагальним завданням загальнодержавного значення.

Із метою підвищення рівня правової культури й освіченості населення, створення належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їхнього конституційного права знати свої права й обов'язки затверджено «Національну програму правової освіти населення» (Указ Президента України № 992/2001 «Про Національну програму правової освіти населення» від 18.10.01 року), яка визнає правову освіту населення одним із основних чинників формування високої правосвідомості й правової культури окремих громадян і всього суспільства.

Особливу актуальність проблема формування правової культури набуває в навчанні учнів правового ліцею як майбутніх правоохоронців. Проте проведене пілотажне дослідження засвідчило, що для значної частини ліцеїстів (майже для 60 % з 210 опитаних) притаманні низький рівень правової культури, а в окремих випадках зафіксовано навіть факти прояву правового нігілізму, нерозуміння права як соціальної цінності.

Проблематика, яка пов'язана з вихованням правової культури, здавна привертала увагу філософів, юристів, психологів, педагогів. У філософському й культурологічному вимірі вона знайшла відображення в працях Аристотеля, Платона, І. Канта, Г. Сковороди, В. Соловйова, П. Флоренського та ін.

Правова культура суспільства, професійних груп, особистості є предметом вивчення вчених-юристів: О. Аграновської, С. Алексєєва, Г. Балюка, Р. Ганеєва, О. Дьоміна, І. Зеленко, Н. Кейзерова, С. Комарова, С. Сливки, В. Камінської, В. Котюка, В. Копєйчікова, Б. Кистяковського, А. Молчанова, Л. Петражицького, А. Ратінова, О. Скакун, О. Семітко, Г. Шершеневича та ін.

Науковому осмисленню психологічних аспектів формування правової культури через рівень розвитку правосвідомості присвячено праці С. Арутюнян, С. Болоніна, В. Камінської, О. Лукашевої, В. Оксамитного, П. Рабиновича, А. Ратінова та ін.

Питанням правового виховання учнівської, студентської молоді були присвячені наукові праці В. Бабкіна, Н. Баліна, В. Балюк, В. Головченко, Г. Давидова, Е. Ізвєстньової, Н. Кондрашкова, А. Міцкевича, Г. Маркової, А. Нікітіна, В. Обухова, І. Рябко, Н. Суворової, О. Татаринцевої та ін.

Проблема формування правової культури як невід'ємної частини професійної культури досліджено в працях Д. Абашидзе, В. Безбородого, О. Генішера, М. Городиського, Л. Ніколаєвої, С. Пішу, М. Подберезського, О. Саламаткіної, О. Татаринцевої, М. Щербань, Н. Яковлевої та ін.

Формуванню правової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу присвячено дослідження Л.Твердохліб. Проте питання правової підготовки ліцеїстів як майбутніх правоохоронців, використання виховних можливостей освітнього середовища ліцею для формування їхньої правової культури не знайшли висвітлення в сучасних дослідженнях.

Актуальність розв'язання зазначеної проблеми посилюється виявленими в процесі дослідження суперечностями:

між підвищенням вимог суспільства до якості правового виховання молодого покоління та низьким рівнем правової культури сучасних школярів;

між високим рівнем обґрунтування теоретичних засад формування правової культури в молодого покоління та недостатньою розробкою їх науково-методичного забезпечення в освітньому середовищі ліцею правового профілю;

між необхідністю оновлення змісту, форм і методів формування правової культури майбутніх правоохоронців і застарілою практикою реалізації цього процесу в сучасних профільних ліцеях.

Актуальність, недостатній рівень теоретичного дослідження й практичної розробленості зазначеної проблеми та необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування правової культури майбутніх правоохоронців у освітньому середовищі ліцею».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до комплексної цільової програми, розробленої на кафедрі теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, що виконується за тематикою «Підвищення ефективності начально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах» (РК № 1-200199U004104). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 3 від 29.08.2008) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28.10.2008).

Мета дослідження - виявити ефективність впливу теоретично обґрунтованого й експериментально перевіреного організаційно-педагогічного забезпечення освітнього середовища ліцею на формування правової культури майбутніх правоохоронців.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

На підставі аналізу наукової літератури з'ясувати сутність поняття «правова культура майбутніх правоохоронців», визначити зміст структурних компонентів правової культури майбутніх правоохоронців.

Виявити й схарактеризувати складники освітнього середовища ліцею, розкрити його виховний потенціал.

Теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічне забезпечення освітнього середовища ліцею, спрямоване на формування правової культури майбутніх правоохоронців, та експериментально перевірити його ефективність. педагогічний правоохоронець культура ліцей

Уточнити критерії й показники рівнів сформованості правової культури майбутніх правоохоронців.

Об'єкт дослідження - формування правової культури майбутніх правоохоронців.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічне забезпечення освітнього середовища ліцею, спрямоване на формування правової культури майбутніх правоохоронців.

У процесі дослідження було зроблено припущення про те, що формування правової культури майбутніх правоохоронців буде ефективним, якщо розробити й реалізувати на практиці спрямоване на формування правової культури майбутніх правоохоронців організаційно-педагогічне забезпечення складників освітнього середовища ліцею (організаційно-управлінського, що передбачає створення матеріально-технічного та навчально-технологічного підґрунтя освітнього процесу; координацію взаємодії ліцеїстів, викладачів, адміністрації, представників служб ліцею; створення сприятливих умов для правового виховання й самовиховання кожного учня; удосконалення правової культури викладачів; змістового, спрямованого на створення інформаційного поля для задоволення освітніх потреб ліцеїстів та на оволодіння учнями правовими знаннями й вироблення майбутніми правоохоронцями необхідних умінь; комунікативного, орієнтованого на створення сприятливої психологічної атмосфери в ліцеї й у класі, установлення всіх необхідних для формування правової культури ліцеїстів видів комунікативних зв'язків на основі реалізації принципів взаємоповаги, толерантності, верховенства права).

Для вирішення поставлених завдань використано комплекс таких методів дослідження:

теоретичних: аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури, синтез, узагальнення, систематизація для визначення стану розробленості досліджуваної проблеми, окреслення її поняттєво-категоріального апарату, а також обґрунтування педагогічних умов формування правової культури майбутніх правоохоронців в освітньому середовищі ліцею;

емпіричних: опитування учнів і вчителів, спостереження, тестування, експертні оцінки, вивчення продуктів навчальної діяльності ліцеїстів, педагогічний експеримент із метою перевірки висунутого припущення;

статистичних: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу одержаних емпіричних даних.

Експериментальна база дослідження. Наукове дослідження проводилося в Харківській спеціалізованій школі-інтернаті «Ліцей міліції» Харківської облради. До експерименту було залучено 229 учнів і 21 викладач ліцею.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено спрямоване на формування правової культури майбутніх правоохоронців організаційно-педагогічне забезпечення складників освітнього середовища ліцею (організаційно-управлінського, що передбачає створення матеріально-технічного та навчально-технологічного підґрунтя освітнього процесу; координацію взаємодії ліцеїстів, викладачів, адміністрації, представників служб ліцею; створення сприятливих умов для правового виховання й самовиховання кожного учня; удосконалення правової культури викладачів; змістового, спрямованого на створення інформаційного поля для задоволення освітніх потреб ліцеїстів та на оволодіння учнями правовими знаннями й вироблення майбутніми правоохоронцями необхідних умінь; комунікативного, орієнтованого на створення сприятливої психологічної атмосфери в ліцеї й у класі, установлення всіх необхідних для формування правової культури ліцеїстів видів комунікативних зв'язків на основі реалізації принципів взаємоповаги, толерантності, верховенства права);

уточнено сутність понять «правова культура майбутнього правоохоронця», яке визначено як особистісне утворення, сукупність мотивів і цінностей, знань, умінь і якостей, що спрямовують правомірну діяльність і правомірну поведінку майбутнього правоохоронця, та «освітнє середовище ліцею», яке визначено як сукупність умов, що впливають на функціональне й просторове об'єднання суб'єктів освітнього процесу, між якими встановлюються тісні різнопланові групові взаємозв'язки й реалізуються особистісні, навчально-професійні й професійні потреби, інтереси та здібності; критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний, рефлексивний) і показники рівнів сформованості правової культури майбутніх правоохоронців;

подальшого розвитку набули способи підвищення виховного впливу освітнього середовища ліцею на формування правової культури майбутніх правоохоронців (гуманізація взаємодії його суб'єктів, створення традицій тощо).

Практична значущість отриманих результатів дослідження полягає в експериментальній перевірці педагогічних умов формування правової культури майбутніх правоохоронців у навчально-виховному процесі ліцею; розробці методичного забезпечення освітнього середовища ліцею, спрямованого на формування правової культури майбутніх правоохоронців.

Матеріали дисертації впроваджено в навчальний процес Харківської спеціалізованої школи-інтернат «Ліцей міліції» Харківської обласної ради (довідка № 281 від 01.12.2010), Національного університету внутрішніх справ (довідка № 21-27 від 11.12.2010).

Теоретичні положення й практичні напрацювання, відповідні методичні рекомендації можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл, у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, під час вивчення студентами ВНЗ курсу «Педагогічна деонтологія», «Правознавство», при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт, а також при укладанні підручників і навчально-методичних посібників.

Особистий внесок дисертанта в працях, написаних у співавторстві, полягає в уточненні сутності поняття правової культури майбутніх правоохоронців, обґрунтуванні педагогічних умов її формування в освітньому середовищі ліцею.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; запровадженням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданнями дослідження; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в навчальний процес ліцею правого профілю.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації матеріалів дисертації. Основні положення, висновки й результати доповідалися на всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях: «Від громадянського суспільства до правової держави» (Харків, 2006); «Актуальні проблеми професійного становлення особистості сучасного юриста» (Суми, 2007); «Від громадянського суспільства до правової держави» (Харків, 2007); «Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти» (Суми, 2007); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2008); «Національні та міжнародні механізми захисту прав людини» (Харків, 2008); «Від громадянського суспільства - до правової держави» (Харків, 2009); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2009); «Сучасна українська початкова школа» (Кривий Ріг, 2010); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2010).

Матеріали дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2006-2010 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в 17 публікаціях, серед них: 2 ? навчально-методичні посібники (у співавторстві), 5 - одноосібні статті в провідних фахових наукових виданнях, 10 - тези доповідей на конференціях.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (281 найменування, із них 5 - англійською мовою). Робота містить 3 додатки (на 13 сторінках), 30 таблиць (на 11 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 211 сторінок, із яких 162 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи наукового дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів дослідження.

У першому розділі «Формування правової культури майбутніх правоохоронців у освітньому середовищі ліцею як наукова проблема» на підставі аналізу наукової літератури визначено особливості, розкрито виховні можливості складників освітнього середовища ліцею, з'ясовано сутність і схарактеризовано структурні компоненти правової культури майбутнього правоохоронця.

У дисертації встановлено, що в сучасній науковій літературі (К. Абульханова-Славська, А. Здравомислов, А. Ковальов, І. Зязюн, І. Бех, М. Каган та ін.) феномен культури розглядається в трьох площинах: як сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством; як специфічний спосіб людської діяльності; як процес творчої самореалізації особистості. Правова культура - складова й вияв духовної культури особистості - базується на ідеї гармонійної цілісності сучасного світу, єдності природного, соціального й духовного середовища проживання людей, історико-культурних традиціях.

На основі аналізу праць учених (М. Городиського, Л. Ніколаєвої, С. Пішу, М. Подберезського, О. Саламаткіної, О. Татаринцевої, Л. Твердохліб, М. Щербань, Н. Яковлевої та ін.) правову культуру майбутнього правоохоронця визначено як особистісне утворення, що інтегрує в собі сукупність мотивів і цінностей, правових знань, умінь і морально-етичних якостей, які визначають правомірну поведінку і стимулюють правоохоронну діяльність.

На ґрунті аналітичного вивчення праць М. Подберезського, Л. Твердохліб та інших учених уточнено структуру правової культури майбутнього правоохоронця, яку в дисертації представлено як сукупність взаємопов'язаних компонентів - мотиваційно-ціннісного, інформаційно-когнітивного, поведінково-діяльнісного й особистісно-рефлексивного. Зміст цих компонентів репрезентовано в таблиці 1 (на с. 7).

Багатьма вченими (Л. Виготський, О. Леонтьєв, А. Макаренко, М. Пирогов, Б. Скіннер, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.) доведено, що у формуванні особистісних якостей і властивостей людини провідну роль відіграє навколишнє середовище. Не випадково останнім часом значна увага науковців (В. Виготський, В. Рубцов, В. Слободчиков, В. Ясвін та ін.) приділяється проблемі створення освітнього середовища, яке дозволяє забезпечити оптимальній перебіг процесів навчання й розвитку учнів.

Таблиця 1 - Зміст структурних компонентів правової культури майбутніх правоохоронців

Структурні компоненти	Зміст
Мотиваційно-ціннісний	Ціннісне ставлення до закону; усвідомлення морального значення закону, верховенства права в усіх сферах суспільного життя; гуманістичні життєві установки, інтерес до правоохоронної діяльності.
Інформаційно-когнітивний	Правові знання, які сприяють правомірній діяльності, формуванню правового мислення й правосвідомості особистості; знання про сутність правової культури та способи здійснення правоохоронної діяльності.
Поведінково-діяльнісний	Інформаційно-інтелектуальні вміння - спостерігати за явищами суспільного життя, збирати й обробляти дані; віднаходити необхідну інформацію, структурувати її; виділяти суперечності й формулювати проблему; критично аналізувати й узагальнювати правоохоронну інформацію; оцінювати її, порівнювати факти й різні позиції; операційно-регулятивні вміння - застосовувати норми закону в реальних навчальних і життєвих ситуаціях; дотримуватися правових норм; обирати правильну лінію поведінки в окремій ситуації, відстоювати законні права та інтереси; організаційно-комунікативні вміння - взаємодіяти з іншими учасниками правоохоронної діяльності, надавати допомогу під час вирішення правоохоронних завдань; дослідницько-творчі вміння - визначати розвиток явища, бачити можливі альтернативи у вирішенні правоохоронних проблем, творчо поєднувати точний розрахунок і здогадку.
Особистісно-рефлексивний	Особистісні якості (гуманізм, громадянськість, чесність, гідність, відповідальність, толерантність, тактовність, доброзичливість, комунікабельність, дисциплінованість, воля тощо); рефлексивні вміння (здійснювати самопізнання, самоаналіз, самоконтроль і самооцінку своїх правоохоронних дій, уміти відстоювати власну думку, добирати аргументи).

Виховний потенціал освітнього середовища учені (В. Біблер, Ю. Бронський, Л. Буєва, Ю. Волков, Ю. Мануйлов, А. Мудрик, Л. Новікова, В. Семенов, Н. Ходякова та ін.) вбачають у тому, що воно сприяє перетворенню зовнішніх ставлень у внутрішню структуру особистості; створює сприятливі умови для всебічного розвитку й саморозвитку особистості, наповненню етично-естетичними цінностями суб'єктів навчання й виховання, поширенню нових культурних цінностей, стимулює групові інтереси, підсилює взаємостосунки; сприяє засвоєнню соціального досвіду й набуттю якостей, необхідних людині для життя, тощо.

У дисертації освітнє середовище ліцею розглядається як сукупність умов, що впливають на функціональне й просторове об'єднання суб'єктів освітнього процесу, між якими встановлюються тісні різнопланові групові взаємозв'язки й реалізуються особистісні, навчально-професійні та професійні потреби, інтереси й здібності.

Особливості освітнього середовища ліцею правового профілю зумовлюються його пріоритетними завданнями: виховання учнів у дусі відданого служіння українському народові, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків, навчання, непримиримості до недоліків, до порушень дисципліни та законності, свідомого прагнення стати висококваліфікованими спеціалістами; підготовка вихованців морально й фізично здоровими, загартованими, спроможними долати можливі труднощі служби; формування на базі загальноосвітньої підготовки майбутніх працівників міліції України їхньої професійної спрямованості

У процесі наукового пошуку визначено особливості організаційно-управлінського, змістового а також комунікативного складників освітнього середовища ліцею, спрямованого на формування правової культури ліцеїстів.

Організаційно-управлінський складник цього середовища передбачає матеріально-технічне та навчально-технологічне (методи, форми, засоби навчання, освітні технології тощо) забезпечення освітнього процесу; координацію взаємодії ліцеїстів, викладачів, адміністрації, представників служб ліцею (бібліотеки, інформаційного класу, методичних кабінетів тощо); створення сприятливих умов для правового виховання й самовиховання кожного учня; удосконалення правової культури викладачів.

Змістовий складник забезпечує інформаційне поле для задоволення освітніх потреб ліцеїстів і спрямований на оволодіння учнями правовими знаннями й вироблення майбутніми правоохоронцями необхідних умінь (інформаційно-інтелектуальними, операційно-регулятивними, організаційно-комунікативними, дослідницько-творчими).

Комунікативний складник освітнього середовища орієнтований на створення сприятливої психологічної атмосфери в ліцеї й у класі, установлення всіх необхідних для формування правової культури ліцеїстів видів комунікативних зв'язків на основі реалізації принципів гуманізму, громадянськості, взаємоповаги, толерантності, відповідальності, верховенства права.

У другому розділі «Експериментальна перевірка ефективності науково-методичного забезпечення освітнього середовища ліцею, спрямованого на формування правової культури майбутніх правоохоронців» розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Для перевірки гіпотези дослідження проведено педагогічний експеримент на базі Харківської спеціалізованої школи-інтернату «Ліцей міліції» Харківської облради. До експерименту було залучено 229 учнів, із яких було створено експериментальну (139 осіб) і контрольну (90 осіб) групи, та 21 викладач ліцею.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня сформованості правової культури майбутніх правоохоронців. Це вимагало уточнення відповідних критеріїв і показників, серед яких було виокремлено такі: мотиваційний (сформованість інтересу до правоохоронної діяльності, ціннісного ставлення до оволодіння правовою культурою); когнітивний (засвоєння правових знань, правове мислення учнів як майбутніх правоохоронців); діяльнісний (наявність практичних умінь, які характеризують рівень сформованості правової культури учнів); особистісний (виявлення особистісних якостей, що характеризують сформованість правової культури); рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки).

Метою формувального етапу експерименту була перевірка ефективності організаційно-педагогічного забезпечення освітнього середовища ліцею, спрямованого на формування правової культури майбутніх правоохоронців.

Забезпечення організаційно-управлінського складника освітнього середовища ліцею передбачало організацію науково-методичної роботи школи, спрямовану на вдосконалення правової культури педагогів і підготовку їх до формування цієї особистісної якості в ліцеїстів. Із метою підвищення рівня правової культури викладачів постійно проводилися заняття на тему «Правова інформація», під час яких педагоги мали змогу поглибити знання щодо норм чинного законодавства, отримати інформацію про внесені зміни й доповнення до чинних нормативно-правових актів. Для забезпечення науково-методичної підготовки вчителів до формування правової культури ліцеїстів педагогів залучали до участі в ділових іграх, тренінгах тощо, що дозволяло набути досвід роботи в ситуаціях, максимально наближених до реальної педагогічної діяльності. За необхідності вчителям надавалися індивідуальні консультації, психологічна допомога. В окремих випадках проводилися індивідуальні бесіди.

Адміністрація школи приділяла увагу відповідному матеріально-технічному та навчально-технологічному забезпеченню процесу формування правової культури, створенню сприятливих умов для правового виховання й самовиховання кожного учня

Важливе значення для вирішення поставлених у дослідженні завдань мали виступи перед викладачами й учнями викладачів Харківського національного університету внутрішніх справ, юристів-практиків - співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки України, установ відбування покарання, суду. Таке спілкування допомагало педагогам поглибити знання з питань особливостей дії норм права, а також специфіки діяльності конкретних правоохоронних органів. Окрім того, учителі разом з учнями відвідували вказані установи, що сприяло підвищенню рівня обізнаності щодо організації та функціонування правоохоронних органів, забезпечувало формування ціннісного ставлення до правоохоронної діяльності, поглиблювало мотивованість учнів до вибору майбутньої професій тощо.

Із метою забезпечення змістового складника освітнього середовища в ліцеї було розроблено концепцію викладання правознавства та предметів суспільно-гуманітарного профілю. Разом із традиційним для вітчизняної школи предметом «Основи правознавства» було введено новий предмет «Правознавство. Практичний курс», який став важливим складником системи правової освіти учнів. Було розроблено авторські програми вивчення зазначених навчальних предметів, які спрямовані на вирішення таких завдань: ознайомлення учнів з основними положеннями національного законодавства та міжнародного права; формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід'ємності суспільства від держави; оволодіння учнями навичками орієнтуватися в системі законодавства й уміннями співвідносити юридичний зміст правових норм із реальними подіями суспільного життя, що необхідно для вироблення навичок юридичного мислення; формування належного рівня правової культури учнів.

Важливим елементом у структурі правої освіти та виховання майбутніх правоохоронців був курс «Права людини», який викладався в 10-х та 11-х класах ліцею. Його мета - сприяти формуванню правового світогляду ліцеїстів, що включає як систему теоретичних поглядів на права й свободи людини, так і відповідну активну життєву позицію, ціннісні орієнтири, ідеали, переконання, принципи пізнання. Курс також передбачав формування в учнів почуття гідності, усвідомлення ними своїх прав, взаємозв'язку реалізації прав людини із суспільною системою, у якій вона живе, механізмів захисту прав людини. У процесі вивчення цього курсу учні ознайомлювалися з основними міжнародними та національними нормативно-правовими актами, що стосуються прав людини, що сприяло розвитку вміння аналізувати реалізацію цих нормативних актів у нашій державі.

Для розвитку потреби в правових знаннях та інтересу до оволодіння ними використовувалися різноманітні шляхи й засоби, а саме: забезпечення новизни й цікавості навчального матеріалу, використання яскравих прикладів і фактів юридичної практики в процесі викладу нового матеріалу, актуалізація зв'язку знань із майбутньою професією, із життєвими планами й орієнтаціями учнів; рецензування відповідей товаришів, оцінка усних відповідей і письмових робіт товаришів; участь у створенні ситуацій самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій; відвідування судових засідань тощо.

У процесі навчання майбутніх правоохоронців постійно навчали правомірно мислити, самостійно приймати рішення при розв'язанні завдань різної складності. Важлива роль відводилася формуванню вмінь учнів працювати й аналізувати нормативно-правові акти, виявляти неправомірні дії та формулювати висновки, пропозиції щодо їх усунення, надавати правову допомогу.

Для цього на уроках широко використовували дидактичні ігри (сюжетно-рольові, ділові, ілюстративні), які були спрямовані на активізацію й розвиток розумових здібностей і навчальних дій учнів. Застосовувалися, наприклад, такі сюжетно-рольові й ділові ігри, як: «Прес-конференція», «Юридична консультація», «Я ? адвокат», «Мій законопроект», «Я ? підприємець», «Година суду» тощо. Ілюстративні ігри застосовувалися в правовому навчанні з метою детального роз'яснення правових явищ, понять. Кожна така гра створювалася для ілюстрації визначеного конкретного юридичного поняття, явища, думки. Такі ігри дозволяли учням зрозуміти роль права в суспільстві, його вплив на суспільні відносини, взаємозв'язок всіх членів суспільства, усвідомити неможливість встановлення власних норм, законів і діяльності відповідно до них.

Застосування зазначених методів давало учням можливість ознайомлюватися з функціональними обов'язками юридичних професій, відчувати себе учасником процесуальних відносин і тим самим осмислювати норми процесуального права.

У позаурочний час викладачі ліцею проводили додаткові заняття, консультації, індивідуально працювали з обдарованими учнями, надавали допомогу ліцеїстам у роботі з юридичною літературою та першоджерелами при підготовці рефератів, захист яких відбувався наприкінці кожного семестру з метою перевірки засвоєння правових знань і поглибленого вивчення актуальних проблем юридичної науки й практики.

Для підготовки учнів до олімпіад і різноманітних конкурсів, а також до вступних іспитів викладачами Харківського національного університету внутрішніх справ було розроблено й проведено систему занять, що включала лекції, практичні заняття, колоквіуми, консультації.

До забезпечення інформаційного поля освітнього середовища ліцею, спрямованого на формування правової культури ліцеїстів залучали представників усіх служб ліцею. Так, працівники бібліотеки знайомили викладачів і учнів з новою юридичною, навчально-методичною літературою, з публікаціями в періодичних виданнях відповідної тематики. Це відбувалося під час проведення педагогічних нарад, виховних годин із ліцеїстами тощо. Бібліотекарем було влаштовано «Інформаційний куточок майбутнього правоохоронця», матеріали якого постійно оновлювалися. Слід зазначити, що до цієї роботи залучали ліцеїстів. Працівники інформаційного класу забезпечували учням доступ до мережі Інтернет.

Систематично в ліцеї проводилися виховні заходи на правову тематику (бесіди, дискусії, круглі столи, на яких обговорювалися проблемні питання світового, національного, місцевого рівнів); юридичний брейн-ринг; «Тиждень права» тощо.

Забезпечення комунікативного складника освітнього середовища спрямовувалося на створення сприятливої психологічної атмосфери в ліцеї й у класі, установлення всіх необхідних для формування правової культури ліцеїстів видів комунікативних зв'язків на основі реалізації принципів взаємоповаги й толерантності, що забезпечувало створення оптимальних передумов для задоволення індивідуальних освітніх інтересів і потреб кожної особистості, її самореалізації. У процесі розбудови комунікації педагоги приділяли значну увагу стимулюванню розвитку в майбутніх правоохоронців ціннісного ставлення до юридичної інформації, розвивали в них рефлексивні дії щодо її пошуку й опрацювання.

Упродовж формувального етапу експерименту систематично проводилася діагностика проміжних результатів формування правової культури майбутніх правоохоронців. Кількісні результати експериментальної роботи подано в таблиці на с. 12.

Як свідчать наведені в таблиці дані, за всіма визначеними критеріями й показниками в учнів, які входили до складу експериментальної групи, зафіксовано більш суттєві позитивні зміни в рівнях сформованості правової культури, порівняно з учнями контрольної групи. Це підтверджує висунуту гіпотезу. Вірогідність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою критерію Пірсона.



Таблиця 2 - Результати експериментальної роботи (приріст у %)

Критерії, показники (рівні, характер прояву) сформованості правової культури майбутнього правоохоронця	Групи
	Е (139 осіб)	К (90 осіб)
Мотиваційний критерій: рівні сформованості інтересу до професії правоохоронця: високий (виявляє стійке прагнення бути правоохоронцем, прагне досягти успіху в навчанні та правоохоронній діяльності) достатній (прагне бути правоохоронцем, але прагнення досягти успіху в навчанні та правоохоронній діяльності має відносно стійкий характер, виявляється іноді під зовнішнім впливом) низький (відсутнє прагнення бути правоохоронцями) ціннісне ставлення до оволодіння правовою культурою: активно-позитивне (усвідомлює значущість правової культури для діяльності правоохоронця, прагне до оволодіння нею) пасивно-позитивне (усвідомлює значущість правової культури для діяльності правоохоронця, але нічого не робить для оволодіння нею) індиферентне (байдуже ставиться до оволодіння правовою культурою)	+10 +20 -30 +12 +22 -34	+5 +3 -8 +6 +4 -10
Когнітивний критерій (рівень засвоєння базових знань для формування в учнів правової культури (правові знання; знання про сутність правової культури та способи здійснення правоохоронної діяльності): високий (демонструє повні та глибокі, усвідомлені та дієві знання) достатній (має певний обсяг знань, які не характеризуються системністю) низький (відсутні або поверхові, безсистемні знання, репродуктивний характер засвоєння)	+16 +24 -40	+7 +5 -12
Діяльнісний критерій (наявність практичних умінь, що характеризують рівень сформованості правової культури учнів (інформаційно-інтелектуальні, операційно-регулятивні, організаційно-комунікативні): високий (правильно відтворює логіку й послідовність подій, учинків, установлює й усвідомлює причини зв'язку між ними, удосконалює й переносить уміння в діяльність правоохоронного характеру) достатній (виявляє суб'єктивні труднощі в процесі практичної діяльності; відтворює неповний обсяг дій, порушує порядок їх виконання, не завжди установлює й усвідомлює причини зв'язку між діями) низький (допускає багато помилок у процесі практичної правоохоронної діяльності, не виправляє їх)	+14 +20 -34	+6 +4 -10
Особистісний критерій (характер виявлення особистісних якостей - гуманізм, громадянськість, чесність, гідність, відповідальність, толерантність, тактовність, доброзичливість, комунікабельність, дисциплінованість, воля тощо):
стійкий ситуативний майже не виявляється	+16 +22 -38	+8 +6 -14
Рефлексивний критерій: рівень сформованості рефлексивних умінь: високий (вільно володіє рефлексивними вміннями); достатній (епізодично виявляє рефлексивні вміння); низький (майже не володіє рефлексивними вміннями) характер самооцінки: адекватна завищена занижена	+16 +20 -36 +6 +22 -28	+7 +5 -12 +7 +5 -12



ВИСНОВКИ

На підставі аналізу наукової літератури з'ясовано сутність поняття «правова культура майбутніх правоохоронців», визначено зміст структурних компонентів правової культури майбутніх правоохоронців.

Правову культуру майбутнього правоохоронця визначено як особистісне утворення, що інтегрує в собі сукупність мотивів і цінностей, правових знань, умінь і морально-етичних якостей, які визначають його правомірну поведінку і стимулюють правоохоронну діяльність.

Структуру правової культури майбутнього правоохоронця, представлено як сукупність взаємопов'язаних компонентів - мотиваційно-ціннісного (ціннісне ставлення до закону; усвідомлення морального значення закону, верховенства права в усіх сферах суспільного життя; гуманістичні життєві установки, інтерес до правоохоронної діяльності); інформаційно-когнітивного (правові знання, які сприяють правомірній діяльності, формуванню правового мислення й правосвідомості особистості; знання про сутність правової культури та способи здійснення правоохоронної діяльності); поведінково-діяльнісного (інформаційно-інтелектуальні, операційно-регулятивні, організаційно-комунікативні вміння); особистісно-рефлексивного (особистісні якості, що характеризують правову культуру; рефлексивні вміння).

Розкрито виховний потенціал освітнього середовища, визначено особливості та схарактеризовано складники освітнього середовища ліцею правового профілю.

Виховний потенціал освітнього середовища полягає в тому, що воно сприяє перетворенню зовнішніх ставлень у внутрішню структуру особистості; створює добрі умови для всебічного розвитку й саморозвитку особистості; наповнює етично-естетичними цінностями суб'єктів навчання й виховання; забезпечує поширення нових культурних цінностей; стимулює групові інтереси; посилює взаємостосунки; допомагає засвоєнню соціального досвіду й набуттю якостей, необхідних людині для життя.

У дисертації освітнє середовище ліцею розглянуто як сукупність умов, що впливають на функціональне й просторове об'єднання суб'єктів освітнього процесу, між якими встановлюються тісні різнопланові групові взаємозв'язки й реалізуються особистісні, навчально-професійні й професійні потреби, інтереси й здібності.

Особливості освітнього середовища ліцею правового профілю зумовлюються пріоритетними завданнями цього навчального закладу: виховання в учнів духу відданого служіння українському народові, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків, навчання, непримиримості до недоліків і порушень дисципліни та законності, свідомого прагнення стати висококваліфікованими спеціалістами; підготовка вихованців морально й фізично здоровими, загартованими, спроможними долати можливі труднощі служби; формування на базі загальноосвітньої підготовки майбутніх працівників міліції України їхньої професійної спрямованості.

Теоретично обґрунтовано спрямоване на формування правової культури майбутніх правоохоронців організаційно-педагогічне забезпечення складників освітнього середовища ліцею (організаційно-управлінського, що передбачає створення матеріально-технічного та навчально-технологічного освітнього процесу; координацію взаємодії ліцеїстів, викладачів, адміністрації, представників служб ліцею; створення сприятливих умов для правового виховання й самовиховання кожного учня; удосконалення правової культури викладачів; змістового, спрямованого на створення інформаційного поля для задоволення освітніх потреб ліцеїстів та на оволодіння учнями правовими знаннями й вироблення майбутніми правоохоронцями необхідних умінь; комунікативного, орієнтованого на створення сприятливої психологічної атмосфери в ліцеї й у класі, установлення всіх необхідних для формування правової культури ліцеїстів видів комунікативних зв'язків на основі реалізації принципів взаємоповаги, толерантності, верховенства права).

Експериментально доведено ефективність цього забезпечення. Так, в експериментальній групі кількість ліцеїстів із високим рівнем правової культури збільшилася на 26 %, а в контрольній групі цей показник становив лише 11 %. Водночас кількість учнів, у яких виявлено низький рівень правової культури в експериментальній групі, зменшилася на 14 %, а в контрольній - на 7 %.

Уточнено критерії й показники рівнів сформованості правової культури майбутніх правоохоронців: мотиваційний (сформованість інтересу до правоохоронної діяльності, ціннісного ставлення до оволодіння правовою культурою); когнітивний (засвоєння правових знань, правове мислення учнів як майбутніх правоохоронців); діяльнісний (наявність практичних умінь, які характеризують рівень сформованості правової культури учнів); особистісний (виявлення особистісних якостей, що характеризують сформованість правової культури); рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки).

Проведене дослідження не вичерпує багатоаспектної проблеми формування правової культури особистості. Предметом подальшого вивчення можуть бути такі проблеми, як педагогічні умови формування правової культури майбутніх правоохоронців в освітньому середовищі навчального закладу; залежність між рівнем готовності викладача до правового виховання учнів і рівнем сформованості правової культури учнів; організація управління діяльністю майбутніх правоохоронців, пов'язаною із правовим самовихованням і правовою самоосвітою.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДБИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

І. Науково-методичні посібники:

Ільїна В. М. Основи конституційного права України: Навч.-метод. посіб. для вихованців спеціалізованої школи-інтернату «Правознавець» / В.М. Ільїна. - Х. : ТОВ «Прометей-прес», 2007. - 92 с.

Ільїна В. М. Адміністративний процес. Екологічне право. / В.М.Ільїна // Модульна технологія загальноправової підготовки студента: Навч.-метод. посіб. / За заг. ред. проф. М. К. Подберезського. - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2008. - С. 283 - 315; С. 439 - 465.

ІІ. Статті в наукових фахових виданнях:

Ільїна В. М. Правова компетентність майбутнього правознавця / В.М. Ільїна // Педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх фахівців : зб. наук. праць. - Х. : СтильІздат, 2007. - С. 47 - 54.

Ільїна В. М. Деякі аспекти формування правової культури майбутнього вчителя / В.М. Ільїна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. праць. - Х. - Луганськ : СтильІздат, 2008. - С. 123 - 133.

Ільїна В. М. Порівняльна характеристика понять «освітній простір» та «освітнє середовище» / В. М. Ільїна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. праць. - Х. - Луганськ : СтильІздат, 2008. - С. 108 - 116.

Ільїна В. М. Заклад освіти як відкрита соціально-педагогічна система / В. М. Ільїна // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. - Кривий Ріг : КДПУ, 2010. - Вип. 28. - С. 390 - 395.

Ільїна В. М. Особливості правового виховання учнів / В. М. Ільїна // Педагогічний альманах : зб. наук. праць. - Херсон : РІПО, 2010. - Вип. 6. - С. 19 - 24.

ІІІ. Матеріали конференцій:

8. Ільїна В. М. Значення правової культури для існування громадянського суспільства / В.М. Ільїна // Від громадянського суспільства до правової держави: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конференції. - Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. - С. 229 - 232.

9. Ільїна В. М. Правове виховання: його сутність і значення / В.М. Ільїна // Актуальні проблеми професійного становлення особистості сучасного юриста : Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції (12-13 травня 2007 р., м. Суми) / Сумський юридичний факультет Харківського нац. ун-ту внутрішніх справ. - Суми : Слобожанщина, 2007. - С. 16 - 17.

10. Ільїна В. М. Правова свідомість як різновид суспільної свідомості / В. М. Ільїна // Від громадянського суспільства до правової держави. Тези ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. - С. 56 - 58.

11. Ільїна В. М. Правовий нігілізм як антипод правової свідомості і правової культури / В. М. Ільїна // Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти. Тези ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених (21-22 грудня 2007 р.). - Суми : УАБС НБУ, 2007. - C. 22 - 24.

12. Ільїна В. М. Сутність та значення правового самовиховання / В. М. Ільїна // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конференції (17-18 травня 2008 р.). Частина І. - Суми : ТОВ «Мрія-1», 2008. - С. 126 - 128.

13. Ільїна В.М. Правовий імунітет як гарантія забезпечення правового статусу особи / В. М. Ільїна // Національні та міжнародні механізми захисту прав людини : матеріали наук.-практ. конференції (Харків, 19-20 вересня 2008 р.). - Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. - С. 99 - 101.

14. Ільїна В. М. Особливості правової культури вчителя / В. М. Ільїна // Від громадянського суспільства - до правової держави : Тези доповідей ІV Міжнар. наук.-практ. конференції. - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - С. 34 - 36.

15. Ільїна В. М. Дослідження освітнього простору як умови формування правової свідомості учнів / В. М. Ільїна // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конференції (16-17 травня 2009 р.). / Сумська філія Харківського нац. ун-ту внутрішніх справ. - Суми : Фабрика друку, 2009. - С. 332 - 334.

16. Ільїна В. М. Правомірна поведінка як об'єктивна необхідність існування громадянського суспільства / В. М. Ільїна // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конференції (15-16 травня 2010 р.) / Сумська філія Харківського нац. ун-ту внутрішніх справ. - Суми : ФОП Ляпощенко Л.Г., 2010. - C. 28 - 31.

17. Ільїна В. М. Діяльність педагогічного колективу щодо розвитку правової культури учнів / В. М. Ільїна // Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика: Матеріали наук.-практ. конференції (15-16 вересня 2010 р.). - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. - С. 37 - 38.



АНОТАЦІЇ

Ільїна В.М. Формування правової культури майбутніх правоохоронців у освітньому середовищі ліцею. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. ? Харків, 2011.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування правової культури майбутніх правоохоронців у освітньому середовищі ліцею.

У роботі на основі аналізу наукової літератури визначено сутність правової культури майбутніх правоохоронців, зміст її структурних компонентів, розкрито роль і значення освітнього середовища для формування правової культури майбутніх правоохоронців. Теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічне забезпечення складників освітнього середовища ліцею (організаційно-управлінського, змістового, комунікативного та технологічного), спрямоване на формування правової культури майбутніх правоохоронців, що передбачає оволодіння учнями правовими знаннями, формування в них позитивної мотивації та досвіду правоохоронної діяльності й правоохоронної поведінки; виховання морально-етичних якостей учнів. Експериментально доведена його ефективність. Уточнено критерії й показники рівнів сформованості правової культури майбутніх правоохоронців.

Ключові слова: ліцей, освітнє середовище, організаційно-педагогічне забезпечення, правова культура, формування, майбутній правоохоронець.



Ильина В.Н. Формирование правовой культуры будущих правоохранителей в образовательной среде лицея. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. ? Харьков, 2011.

В диссертации на основании анализа научной литературы определено понятие правовой культуры будущих правоохранителей, содержание ее структурных компонентов.

Правовую культуру будущего правоохранителя представлено как личностное образование, которое интегрирует в себе совокупность мотивов и ценностей, правовых знаний, умений и морально-этических качеств, определяющих правомерное поведение и стимулируют правоохранительную деятельность будущего правоохранителя.

Структуру правовой культуры будущего правоохранителя представлено как совокупность взаимосвязанных компонентов: мотивационно-ценностного (ценностное отношение к закону; осознание морального значения закона, верховенства права во всех сферах общественной жизни; гуманистические жизненные установки, интерес к правоохранительной деятельности); информационно-когнитивного (правовые знания, которые способствуют правомерной деятельности, формированию правового мышления и правосознания личности; знание сущности правовой культуры и способов осуществления правоохранительной деятельности); поведенческо-деятельностного (информационно-интеллектуальные, операционно-регулятивные, организационно-коммуникативные умения); личностно-рефлексивного (личностные качества, которые характеризуют правовую культуру; рефлексивные умения).

В работе раскрыт воспитательный потенциал образовательной среды, определены особенности и охарактеризовано составляющие части образовательной среды лицея правового профиля.

Воспитательный потенциал образовательной среды заключается в том, что она способствует превращению внешних отношений во внутреннюю структуру личности; создает благоприятные условия для всестороннего развития и саморазвития личности, наполнения этически-эстетичными ценностями субъектов обучения и воспитания, распространения новых культурных ценностей; стимулирует групповые интересы, усиливает взаимоотношения; способствует усвоению социального опыта и приобретению качеств, необходимых человеку для жизни.

В диссертации образовательная среда лицея представлена как совокупность условий, которые влияют на функциональное и пространственное объединение субъектов образовательного процесса, между которыми устанавливаются тесные разноплановые групповые взаимосвязи и реализуются личностные, учебно-профессиональные и профессиональные потребности, интересы и способности.