Теоретико-методичні основи формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів

У співвідношенні конструктивно-технічної компетентності особистості та потреб сучасного виробництва існує пряма залежність: чим широке коло конструктивно-технічної компетентності особистості, тим вищий рівень і темпи розвитку сучасного виробництва. Формування конструктивно-технічної компетентності гуртківця залежить від таких факторів: природної основи - вроджених задатків, здібностей, обдарованості, талановитості, геніальності; соціальних умов стимулювання - соціальних санкції, стимулів, суспільної структури, соціальної політики, які сприяють або заважають формуванню конструктивно-технічної компетентності, стимулюють або гальмують творчу науково-технічну діяльність, розробку та впровадження науково-технічних розробок. Важливим є психолого-педагогічні методи, засоби, умови, форми, прийоми навчання, виховання та розвитку в гуртківців задатків, здібностей, умінь та навичок, які належать до сфери професійної компетенції в галузі науки та техніки. Так, між формуванням конструктивно-технічної компетентності і впливом вказаних факторів теж спостерігається пряма залежність.

Це дозволило нам зробити частковий висновок, що формування конструктивно-технічної компетентності в гуртківців у позашкільних навчальних закладах у процесі вивчення спеціальних технічних дисциплін є інтегрованим особистісним утворенням, зумовленим теоретичними знаннями і практичними уміннями. При цьому для формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців необхідно дотримуватися етапів і забезпечувати їх взаємозв'язок у процесі техніко-технологічної діяльності (табл. 2).

Розглянуті етапи формування типів технічної компетентності можуть використовуватися у навчально-виховних закладах України, особливо в нинішніх умовах, коли цього вимагають реформи загальноосвітньої школи та позашкільних навчальних закладів. Їх взаємозв'язок докорінно поліпшить виховання, навчання і профорієнтацію учнівської молоді, але за умови впровадження в школах і позашкільних навчальних закладах вивчення спеціальних технічних дисциплін в поєднанні з практикою.

Таблиця 2

Етапи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців

Етапи навчання	Характер дій гуртківця	Тип технічної компетентності
Репродуктивний метод навчання	Точне копіювання пояснень керівника гуртка та підручника	Репродуктивна компетентність
Репродуктивно-пошуковий	Напівсамостійне осмислення. Часткове перетворення навчального матеріалу.	Репродуктивно-варіативна компетентність
Проблемно-пошуковий	Самостійне синтезування нових технічних ідей з елементами засвоєних знань.	Самостійна конструктивно-технічна компетентність
Інтелектуально-творчий	Творчо пошуковий метод навчання, пізнання нових закономірностей і явищ матеріального світу	Самостійне формування конструктивно-технічної компетентності гуртківцем та створення ним нових об'єктів діяльності

У четвертому розділі „Методична система формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців у позашкільних навчальних закладах освіти” обґрунтовано методичну систему формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців, яка вимагає як пріоритетний компонент вирішення технічних завдань на заняттях технічних гуртків.

Нові завдання компетентнісної і особистісно зорієнтованої освіти в XXI ст. взагалі вимагають застосовувати в широкому масштабі інноваційні педагогічні технології, що базуються на фундаментальних аспектах педагогіки. Тому вже сьогодні необхідно готувати високопрофесійних педагогічних і науково-педагогічних працівників, які відповідають інтеграційним чинникам „педагогічна майстерність + мистецтво комунікативності + передовий педагогічний досвід (технології) + знання інтелектуальної власності”. Саме в сенсі відповідності цим критеріям варто орієнтувати сучасну підготовку й підвищення кваліфікації керівників гуртків. Знання про технічні інновації, технології виробництва та його сутність є необхідними у процесі діяльності гуртківця. Застосовування цих знань в процесі розв'язання технічних завдань, розв'язання проблемних ситуацій розвитку науки і техніки, здатність до інноваційної діяльності, наукового обґрунтування та творчого застосування деяких концептуальних положень новітніх технологій, уміння прогнозувати та проектувати нове - це основа кожної творчої технічної людини майбутнього.

Парадигма технічної освіти суспільства - багатовимірний процес, важливими складовими якого є формування технічної компетентності, поширення сучасних знань. Гуртківці повинні володіти конструктивно-технічною компетеністю з урахуванням сучасних технологій, уміти відстоювати свої авторські права для захисту інтелектуальної власності.

У дослідженні узагальнено сутнісні характеристики технічної компетентності гуртківців на різних етапах її формування. Встановлено, що:

- конструктивно-технічна компетентність - це комплексна й, водночас, динамічна характеристика гуртківця; яка розвивається з урахуванням їхніх інтересів до технічної творчості і є своєрідною у кожному з вікових періодів;

- систему формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців доцільно будувати з урахуванням принципів єдності ціннісного ставлення учнів та техніко-технологічного спрямування позашкільної освіти, педагогізації, людиноцентризму, емоційно-почуттєвої домінанти, комплементарності (додатковості), адекватності, практичної спрямованості, синергетики і континууму;

- розвиток конструктивно-технічної компетентності гуртківця - процес поступовий, він має кілька стадій: інформаційну (когнітивну), аксіологічну, перетворювальну.

Створення та функціонування системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців в позашкільних навчальних закладах вимагає теоретичного обґрунтування її моделі, яка слугує інструментом креативно-прогностичного визначення комплексу необхідних психолого-педагогічних умов і засобів, дає змогу вивчати процес до його фактичної реалізації, а також досліджувати не лише елементи цілого, а й зв'язки між ними, полегшувати теоретичний аналіз явища.

Із метою розробки організаційного та методичного забезпечення функціонування змодельованої системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців у позашкільних навчальних закладах визначено узагальнений зміст спеціальних технічних дисциплін (табл. 3.)

Таблиця 3

Зміст конструктивно-технічної компетентності гуртківців у процесі

Функції змісту	Сутність функцій
1	2
Виховна	Спрямованість на утвердження гідності кожного гуртківця; збалансований підхід до використання методів заохочення та заборони; застосування прийомів опосередкованої індивідуальної взаємодії; цілеспрямоване формування моральних якостей у гуртківців; організація виховних ситуацій, акцент на їх моральному змісті; власні конструктивно-технічні дії як приклад для наслідування; культура поведінки; гуманістична стратегія і тактика у конфліктних ситуаціях, технічний вибір та вирішення проблем.
Психо- дидактична	Створення емоційно-комфортної аури навчально-виховного процесу, атмосфери добра і поваги; саморегуляція та позитивна мотивація навчального процесу; використання правильного оцінювання діяльності гуртківця.
Дидактична	Постановка навчальної мети як розвиток і саморозвиток гуртківця; звернення через навчальний зміст до моральних цінностей; створення ситуацій успіху в навчанні; володіння гуманістичними засобами стимулювання мотиваційної та пізнавальної активності гуртківців; дисциплінованість.
Комуніка- тивно-лінгвістична	Комунікативна центрація конструктивно-технічної дії; перевага настанови керівника гуртка на особистість гуртківця та її успіх у виконанні технічного завдання; вміння „розрядити” конфліктну ситуацію, зняти напругу, поєднати доброзичливість і вимогливість; встановлення контакту з групою; рівноцінні стосунки з усіма гуртківцями в гуртку; коректність у взаєминах із батьками, виявлення турботи і зацікавленості у пошуку спільних педагогічних рішень. Культура мовного спілкування, виразність, логічність; емоційність; спокійний тон; виваженість мовної реакції на негативну поведінку дітей.
Психо- технічна	Невимушеність власної поведінки; доцільність використання жестів, міміки, пантоміміки у зв'язку з певною ситуацією; керування своїми емоціями; стриманість реакцій; володіння прийомами психогігієни та психологічного розвантаження.
Культурно-просвіт- ницька	Формування моральних якостей гуртківців на прикладі власної поведінки і внутрішньої культури. Широкий світогляд, ерудиція, розвиненість власних культурних, технічних потреб, уміння залучити гуртківців до участі в різних формах технічної діяльності.
Корекційно-оцінна	Педагогічна інтуїція, вміння оцінити психічний стан гуртківця, його корекція за допомогою різних способів стимулювання діяльності й поведінки: доброта, увага, побудова позитивної перспективи, заохочення, звернення до моральних почуттів.

Виокремлення сукупності типових конструктивно-технічних завдань, які вирішують гуртківці на заняттях у позашкільних навчальних закладах, має принципове значення для реалізації системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців, дозволяє втілювати практичні рівні сформованості їхньої технічної компетентності. Саме тому формувальний експеримент спрямовується на усвідомлення гуртківцями гуманістичних цінностей, сутності моральної колізії в різних технічних ситуаціях, уміння прогнозувати їх розвиток; реалізовувати технічно адекватну стратегію і тактику спілкування з різними учасниками навчально-виховного процесу.

З урахуванням цих завдань побудовано теоретичну модель формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців (рис. 1).

Структуру моделі системи складають три взаємопов'язані компоненти: соціокультурний, предметний і суб'єктивний, які розглядалися як комплекс психолого-педагогічних умов і засобів формування. Соціокультурний компонент відображав домінування у позашкільному педагогічному середовищі соціальних цінностей і потреб, рівнів загальної культури, особливостей суб'єктно-об'єктної взаємодії учасників навчального процесу. Предметний компонент стосувався визначення техніко-технологічного змісту в структурі позашкільної технічної творчості. Суб'єктивний компонент спрямований на виявлення особистісного сприйняття гуртківцями норм і принципів, конструктивно-технічних рішень, практичного впровадження.

Комплекс взаємопов'язаних між собою компонентів системи, взаємопідсилення цілеспрямованого й опосередкованого впливів, які в сукупності створюють єдине технічне поле, забезпечує синергетичну дію на розвиток конструктивно-технічної компетентності гуртківців під час занять у технічних гуртках, завдяки чому відбуваються позитивні перетворення у межах структурних її складових (змістовій, особистісній і операційно-процесуальній), ефективне формування досліджуваної якості на високому і достатньому рівнях.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель системи формування конструктивно-технічної компетентності учнів на заняттях технічних гуртків

Компоненти системи реалізуються через педагогічні умови та технічні засоби цілеспрямованого й опосередкованого впливів на гуртківців з метою формування конструктивно-технічної компетентності. Під цілеспрямованим впливом розумілися психолого-педагогічні умови і засоби безпосередньої дії, які чітко спрямовані на здійснення поставленої мети. Опосередкованим вдавався непрямий вплив на формування конструктивно-технічної компетентності.

Зазначені види впливів не існували автономно, а були узгоджені між собою, взаємозбагачуючи та доповнюючи один одного. У результаті синергетичності дій на формування конструктивно-технічної компетентності, дискретного взаємозв'язку між цілеспрямованим і опосередкованим впливами створювався соціокультурний контекст технічної підготовки гуртківців - єдине технічне поле, яке за своїм характером сприяло організації необхідного виховуючого та розвивального середовища.

Під технічним полем діяльності гуртківця на занятті ми розуміємо сукупність психолого-педагогічних умов, які згідно з принципами синергетичності діють на рівні змісту, способів організації навчання та взаємодії з гуртківцями, охоплюючи всі сфери їхньої життєдіяльності в позашкільному навчальному закладі, забезпечуючи скоординованість, гармонійність зусиль щодо формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців на заняттях у позашкільному навчальному закладі. Єдине технічне середовище виконує роль соціокультурного контексту у гуртковій формі навчання, виступає провідною тенденцією формування конструктивно-технічної компетентності гуртківця згідно з новою парадигмою освіти. Функціонування єдиного технічного середовища блокує вплив зовнішніх негативних факторів на розвиток конструктивно-технічної компетентності гуртківців.

Отже, розроблена модель відображає систему взаємопов'язаних між собою компонентів, узгодженість поставленої мети й отриманих результатів. Для неї

характерні такі ознаки:

- цілеспрямованість процесу формування конструктивно-технічної компетентності учнів на заняттях технічних гуртків;

- цілісність і взаємозв'язок усіх її складових;

- структурованість компонентів системи;

- взаємодоповнення прямих і опосередкованих впливів на формування досліджуваної якості;

- наступність реалізації складових системи;

- відкритість, адаптованість до умов формування конструктивно-технічної компетентності у гуртківців різних спеціальностей;

- керованість і можливість корегування процесу;

- завершеність.

Важливою умовою технічної освіти та формування конструктивно-технічної компетентності у гуртківців на заняттях у позашкільних навчальних закладах є засвоєння спеціальних технічних дисциплін, вміння в процесі трудової діяльності вирішувати та реалізовувати технічні завдання, користуватися технічною документацією. У процесі дисертаційного дослідження розроблено і впроваджено у навчальний процес навчальну програму „Формування конструктивно-технічної компетентності в гуртківців» та відповідно до неї розроблено навчальний підручник „Формування конструктивно-технічної компетентності в учнів основної школи в позашкільних навчальних закладах (науково-технічний напрям позашкільної освіти)”.

Зазначене програмоване і навчально-методичне забезпечення технічної творчості сприяло формуванню у гуртківців конструктивно-технічних компетентностей на високому рівні. Учні оволодівали в основному поняттями, необхідними для конструктивно-технічної компетентності; оволодівали інтелектуальними уміннями: комунікативними, організаторськими, проективними, конструктивними; оформляли технічні документи та об'єкти праці.

Ефективність формування конструктивно-технічної компетентності залежить від методичної системи, у якій зміст і методи є системотворчими компонентами. Вагоме значення у запропонованій нами методичній систем належить організаційним формам технічної творчості гуртківців: активним та інтерактивним. Ефективно використовувалося предметно-розвивальне середовище як важливий компонент методичної системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців. Впроваджувалися технологічні новинки керівниками гуртків, які вміли передавати свій досвід технічної творчості для учнівської молоді. Фактор креативного керівника гурткової роботи сприяв формуванню конструктивно-технічної компетентності учнів.

У п'ятому розділі „Експериментальна перевірка методики формування конструктивно-технічної компетентності підлітків у позашкільних закладах освіти” з'ясовано стан формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців, визначено вихідні положення, що слугували науково-методичною базою побудови моделі системи ефективного формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців у позашкільних навчальних закладах науково-технічного напряму.

У процесі експерименту автором розроблено 30 варіантів комплексних контрольних робіт відповідно до тем навчальних програм, за якими працюють гуртківці. Кожний варіант ККР включав 20 тестових завдань із наростаючою складністю виконання. Всього нараховувалося 600 запитань із курсів спеціальних технічних дисциплін, які після належного засвоєння забезпечують формуювання необхідного рівня конструктивно-технічної компетентності гуртківців. Завдання ККР були комплексними, охоплювали всі тематичні блоки програм зі спеціальних технічних дисциплін, повністю відповідають програмним вимогам і спрямовані на формування у гуртківців конструктивно-технічної компетентності.

Ключовим виміром оцінки результатів формування КТК у гуртківців, системи технічних знань було обрано уміння застосовувати їх для розв'язування конкретних технічних і прикладних завдань, що стосуються сучасних умов ринку.

З метою вивчення стану сформованості КТК нами було проведено опитування учнів 9 класів у районних і обласних експериментальних позашкільних навчальних закладах Тернопілля, Львівщини, Закарпаття, Івано-Франківщини. Результати опитування насамперед показали розуміння важливості і необхідності розвитку КТК, залежність успішності діяльності від рівня їх сформованості, усвідомлення рівня своєї компетентності.

Аналіз відповідей показав, що 35 % опитаних гуртківців вважають рівень своєї КТК достатньо високим; 59 % - не вважають його достатньо високим, але він їх задовольняє; 6 % - не вважають його достатньо високим і розуміють необхідність його підвищення. Зазначимо, що у 18 % гуртківців є потреба в удосконаленні конструктивно-технічної компетентності у процесі самоосвіти, а у 22 % - через участь у різних змаганнях, семінарах, наукових дослідженнях.

Основними напрямами вдосконалення КТК гуртківці обрали психолого-педагогічний, технічний та предметний. Гуртківці, які мають наміри працювати у галузі освіти або системі „педагог - учень”, конструктивно-технічну компетентність визначили не тільки науковими знаннями, уміннями і якостями, але й ціннісними орієнтаціями, мотивами діяльності, стилем взаємовідносин з іншими людьми, здатністю до розвитку творчої індивідуальності, загальною культурою.

На основі експерименту з'ясувалося, що найбільше гуртківців цікавить бажання підвищити свій рівень (89 %), зробити навчання цікавим (81 %), вони мають потребу у самовираженні та саморозвитку (81 %).

Оцінювання досягнутих успіхів за півріччя переводиться у системі оцінювання позашкільних навчальних закладів області, відповідно до табл. 4.

Таблиця 4

Критерії успішності навчання та засоби діагностики

конструктивно-технічної компетентності

Шкала оцінювання (в балах)	Шкала оцінювання	Оцінка за виконану роботу	Сумарна модульна оцінка в балах	Критерії визначення рівнів
88-100	Високий	Зараховано	94-100	Високий - відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок.
71-87	Достатній		87-93	Достатній - вище середнього ріння з кількома помилками.
50-70	Задовільний		63-69	Задовільно - непогано, але із значною кількістю недоліків.
0-49	Низький	Не зараховано	40-49	Низький - потрібно працювати, перед тим як отримати позитивний рівень.

Таблиця 5

Експериментальні дані показників засвоєння навчального матеріалу

Назви областей, в яких проводився експеримент	Показники засвоєння навчального матеріалу (у % відношенні до рівнів)
	технічні поняття	технічні знання	технічні уміння
Тернопільська	92,51	95,20	91,54
Львівська	96,30	93,11	94,38
Закарпатська	89,29	90.00	88,25
Івано-Франківська	84,37	87,33	89,65
Долинський район	89.55	86,10	87,75

Було здійснено анкетування й інтервювання 387 керівників гуртків фізико-технічного, хіміко-технологічного, біолого-технологічного, авіаракетного, архітектурного моделювання, автомоделювання, моделювання сільськогосподарської малогабаритної техніки, різьби по дереву в містах Тернополі, Ужгороді, Івано-Франківську, Львові, Долині, Стрию, Мукачеві, Берегові, Іршаві, Хусті, Бучачі.

Аналіз засвідчив, що керівники гуртків фізико-технічного, радіоконструювання, радіоелектроніки, хіміко-технологічного, які справді формували в гуртківців конструкторські технічні компетенції і розв'язували з ними елементарні конструктивно-технічні завдання під час проектування і виготовлення лабораторних приладів, становлять усього 36,2 % від загальної кількості досліджених. Але, як виявилось, кількість гуртківців, залучених до такої діяльності, становила від 5,0 до 20,4 % усіх гуртківців.

Крім того, керівники гуртків не могли розкрити сутність понять „технічна компетентність” і „технічний стиль компетентності”, хоча більшість із них пов'язує їх зміст з поняттям „технічний”. На запитання про можливість формування конструктивно-технічної компетентності засобами технічних дисциплін, таких, як фізика, хімія, біологія, керівники гуртків зазначали, що для цього є певні передумови: у змісті фізики, хімії розглядаються елементи техніки і технологій. Водночас з біологією таку можливість ніяк не пов'язували 78,4 % опитуваних.

Створена модель методичної системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців перевірялася на заняттях технічних гуртків. У контрольних групах формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців здійснювалося традиційно, у процесі засвоєння спеціальних технічних дисциплін і, переважно. з використанням інформаційно-репродуктивних методів. Спеціальні навчальні курси не вводилися.

В експериментальних групах було розроблено відповідне методичне забезпечення проведення формувального експерименту, а саме: посилення аксіологічного підходу у змісті формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців; виявлення технічних суджень гуртківців у процесі вирішення конструктивно-технічних завдань.

Особлива увага надавалася вивченню спецкурсу "Властивості матеріалів у процесі гурткової роботи", зокрема його змісту, практичним заняттям, які проводилися у формі лабораторно-практичних. Спецкурс спрямований на усвідомлення гуртківцями нормативних технічних засад формування конструктивно-технічних цінностей, становлення особистісних технічних поглядів, норм і правил технічної діяльності. Він був розрахований на 72 години, і вивчався в кожній з експериментальних груп.

Уведення у навчальний процес технічних гуртків дисципліни „Властивості матеріалів” у процесі гурткової роботи є логічним додатком до спеціальних дисциплін, передбачених стандартом позашкільної підготовки гуртківців, що надає цілеспрямованість, послідовність і наступність процесу формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців.

З метою поглиблення змісту конструктивно-технічної компетентності гуртківців у позашкільних навчальних закладах технічного напряму були розроблені та застосовані:

схема-орієнтир для самооцінки гуртківцями особливостей сформованості практичної компетентності;

корекційна програма поведінки керівника гуртків щодо створення позитивного емоційного настрою гуртківців у навчально-виховному процесі та регуляції власного психічного стану;

схема-орієнтир особливостей діалогічного і монологічного спілкування тощо.

У дослідженні зроблено висновок, що ефективність формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців на заняттях у позашкільному навчальному закладі значно підвищується, якщо вони залучаються до різних форм конструктивно-технічної діяльності. Вона збагачує досвід і розвиває вміння гуртківців позашкільних навчальних закладів, доповнює специфіку діяльності, яка пов'язана з багатофункціональністю, необхідністю виконання різних видів конструктивно-технічних завдань.

Формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців на заняттях у позашкільних навчальних закладах - процес тривалий, ступеневий і водночас динамічний. Він зумовлюється особистісним функціонування системи. У цьому контексті нами вивчено розвиток утворення, що відбувається за такими стадіями: інформаційна, аксіологічна, перетворювальна (особистісні й операційно-процесуальні зміни). В умовах експериментальної системи кожна стадія має свої функції, змістове та методичне забезпечення, завдання щодо розвитку сутнісних складових конструктивно-технічної компетентності гуртківців. Вказані стадії її формування у межах функціонування системи визначені умовно, вони не мали чітких меж, а зв'язок між ними носив дискретний характер, що відобразило кумулятивні особливості динаміки утворення.

Вивчення ефективності функціонування системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців відбувалося шляхом проведення моніторингу, який охоплював основні стадії розвитку утворення (інформаційну, аксіологічну, перетворювальну) та складався з різних діагностичних методів.

У процесі діагностування динаміки розвитку утворення виявлено: ставлення гуртківців до сприйняття моральних норм і цінностей; зорієнтованість на особистісний або навчально-дисциплінарний; особливості готовності до розв'язання поставлених технічних завдань.

Після проведення формувального експерименту підводилися підсумки результатів науково-дослідної роботи. Динаміка сформованості конструктивно-технічної компетентності гуртківців відображена у результатах порівняльно-зіставного аналізу рівнів сформованості конструктивно-технічної компетентності у контрольних і експериментальних групах на етапах констатувального та формуювального експериментів і контрольного зрізу (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка рівнів сформованості конструктивно-технічної

компетентності гуртківців

Рівні сформованості конструктивно-технічної компетентності	Районні позашкільні навчальні заклади	Обласні позашкільні навчальні заклади
	КЕ	ФЕ	КГ	КЕ	ФЕ	КГ
Високий	8	15	9	9	17	10
Достатній	39	51	42	41	52	44
Задовільний	47	31	44	46	28	42
Низький	6	3	5	4	3	4

Примітки: КЕ - результати констатувального експерименту у експериментальних групах; ФЕ - результати формувального експерименту; КГ -зріз у контрольних групах.

У таблиці 8 подані відсотки кількості учнів з відповідними рівнями сформованості конструктивно-технічної компетентності.

Результати формувального експерименту дослідження свідчать про позитивну динаміку формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців на заняттях в позашкільних навчальних закладах та ефективність впровадження у практику позашкільних навчальних закладів змодельованої методичної системи формування досліджуваної якості.

В умовах функціонування експериментально-методичної системи якісні зміни відбувалися значно швидше, ніж у контрольних групах. Збільшилась кількість гуртківців за високим рівнем (на 7 % - у районних позашкільних навчальних закладах, на 8 % - обласних позашкільних навчальних закладах) та достатнім рівнем (на 12 % - у районних позашкільних навчальних закладах, на 11 % - обласних позашкільних навчальних закладах) сформованості конструктивно-технічної компетентності і, відповідно, зменшились кількісні показники на задовільному (на 13 % - у районних позашкільних навчальних закладах, на 14 % - обласних позашкільних навчальних закладах) та низькому рівнях (відповідно - 3 % і 1 %).

Експеримент дав нам підставу стверджувати, що процес формування конструктивно-технічної компетентності передбачає формування потреби у знаннях і уміннях, якостях і здібностях у процесі спеціально організованого навчання та самоосвіти, тих компетентностей, які використовуються під час трудової діяльності.

Співвідношення між умовними оцінками та традиційними рівнями має вигляд:

88 % < Ку <100 % відповідає оцінці „Високий” за умов, якщо гуртківець повністю виконав завдання 1 та 2 рівня або не менше 7 завдань, точно визначив у них правильність тверджень і обґрунтував свої відповіді;

71-87 % < Ку < 80 % відповідає оцінці „Достатній” за умов, якщо гуртківець точно визначив правильність тверджень у завданнях 1 та 2 рівня та дав правильні відповіді на запитання не менше 5 завдань, допустивши при цьому незначні помилки, або дав недостатнє обґрунтування відповіді;

50-70 % < Ку < 60 % відповідає оцінці „Задовільно” за умов, якщо гуртківець точно визначив правильність тверджень у чотирьох завданнях, але не відповів на запитання і не обґрунтував свої відповіді правильно;

0-49 % < Ку < 40 % відповідає оцінці „Незадовільно” виставляється, якщо гуртківець виконав менше, ніж 4 завдання поставленої контрольної роботи (табл. 8).

Доведено, що системний аналіз експериментального компонента дослідження теоретико-методичних засад формування у гуртківців конструктивно-технічної компетентності, на основі чого сформульовано висновки щодо створеної системи експерименту. Розкриваються особливості доступності навчально-програмних матеріалів і сформованості технічних понять, умінь і навичок у гуртківців відповідно до завдань їх технічної підготовки.

Кількісно-якісний аналіз отриманих результатів дав можливість сформулювати загальну тенденцію розвитку конструктивно-технічної компетентності учасників експерименту: розуміння ролі та значення технічної підготовки гуртківців та їх становлення. Визначено чинники, що гальмують, ускладнюють процес формування структурних складових конструктивно-технічної компетентності: низький рівень загальної підготовки; брак досвіду; психологічні й особистісні відмінності; розбіжність між нормами можливості й індивідуальними нормами та критеріями; об'єктивні умови життя тощо. Зроблено висновок, що розвиток структурно-змістових складових утворення, які мають інтегрований зміст, відбувається аритмічно.

Отже, позитивна динаміка сформованості конструктивно-технічної компетентності гуртківців в умовах функціонування системи підтверджує раніше визначену гіпотезу дослідження.

За результатами дослідження сформульовано загальні висновки:

Теоретично узагальнено методичні основи і практично розроблено систему формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів науково-технічного профілю.

1. Аналіз теорії та педагогічної практики формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів науково-технічного профілю показав, що нинішній стан не відповідає сучасним вимогам, існуюча технологія навчання недостатньо створює умови для реалізації державного стандарту освітньої галузі "Технології".

Недостатньо розроблені фундаментальні та прикладні дослідження з проблем які розкривають особливості розвитку конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів.

Результати констатувального експерименту показали, що сьогодні цілеспрямованого, системного підходу до формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів науково-технічного профілю немає. Аналіз засвідчив, що усього 36,2 % від загальної кількості керівників гуртків фізико-технічного, радіоконструювання, радіоелектроніки, хіміко-технологічного, формували в гуртківців конструкторські технічні компетенції і розв'язували з ними елементарні конструктивно-технічні завдання під час проектування і виготовлення лабораторних приладів. В той же час кількість гуртківців, залучених до такої діяльності, становила від 5,0 до 20,4 % усіх гуртківців.

Визначено сутність, структуру й зміст поняття „конструктивно-технічна компетентність учня основної школи” як системне багатовимірне, інваріантне утворення, що охоплює змістову, особистісну та операційно-процесуальну складові.

Доведено, що конструктивно-технічна компетентність гуртківця є інтегрованим особистісним утворенням на засадах теоретичних знань технічних дисциплін, практичних умінь інтелектуальної власності, значущих особистісних якостей та накопиченого досвіду, що зумовлюють готовність гуртківця до виконання професійної діяльності в умовах ринкової конкуренції. Формування конструктивно-технічної компетентності гуртківця не має вузькоспеціальних знань, оскільки від нього вимагається постійно творче мислення, розмаїття соціальних, психологічних, виробничих, наукових, педагогічних, психологічних та інших проблем, тісно пов'язаних з освітою та накопиченням знань.

Встановлено, що структурним компонентом конструктивно-технічної компетентності гуртківця позашкільного навчального закладу технічного профілю є знання техніки, технологій, інформації, винахідництва, раціоналізаторства, патентознавства, сфери послуг, культури, які характеризуються сукупністю знань (професійних з предметів майбутньої спеціальності), умінь (комунікативних, організаційних, конструктивних, управлінських), якостей (обов'язкових, важливих і бажаних), які позитивно впливають на формування конструктивно-технічної компетентності.

2. Доведено, що розроблені критерії їх показники і рівні сформованості конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів науково-технічного напряму дозволяють визначити ефективність формування в учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів конструктивно-технічну компетентність, структурними компонентами якої є мотиваційний, предметно-трудовий та саморегуляційний напрями.

3.Визначені методологічні засади і дидактичні умови формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів у процесі навчання технічних дисциплін. Показано, що в сучасних умовах науково-технічного розвитку підвищується рівень вимог до формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців позашкільних закладів науково-технічного напряму. Це спричиняє необхідність розробки системного підходу до формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців у процесі вивчення технічних дисциплін. Конструювання, проектування, розв'язування конструктивно-технічних завдань, пошук технічних винаходів і патентів що „приховує” природа, мають стати основними видами творчої діяльності людини в галузі техніки, бо лише на творчій діяльності, зв'язку техніки з природою, базується розвиток науково-технічного прогресу. Це повинно бути в основі концепції формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів науково-технічного напряму.

4. Доведено, що технічна підготовка повинна бути багатоаспектною та структурно становити собою трирівневу систему, яка передбачає технічну освіту учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладах (початковий рівень формування компетентності, основний рівень формування компетенції, високий рівень формування компетентності).

Через систему дослідницько-експериментальної роботи ми аргументуємо, що теоретико-методичні засади формування конструктивно-технічної компетентності в учнів основної школи в позашкільних навчальних закладах передбачає різноманітність форм і методів навчання. А в основі педагогічних технологій технічної освіти повинен лежати принцип активності гуртківця, який навчається, формує знання із інтелектуальної власності (раціоналізаторство і винахідництво), що є складовою формування конструктивно-технічної компетентності і основою пришвидшення розвитку технічного прогресу в галузях народного господарства.

З погляду на це, у нашому дослідженні особливе місце займає питання готовності педагогічних кадрів до формування конструктивно-технічної компетентності. Вони повинні:

- мати глибоку компетентність із системи технічних знань і вмінь;

- раціонально використовувати новітні методики технічної освіти;

- вміти поєднувати систему освіти із практичною діяльністю, потребами регіону;

- володіти дидактико-методичною компетентністю знань і умінь, закономірностей, принципів і методів навчання;

- використовувати різні форми навчання, напрями, яких вимагає сучасний стан суспільства.

5. Експериментальна робота з перевірки ефективності змодельованої системи формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів у процесі навчання технічних дисциплін підтвердила основні положення гіпотези дослідження та загалом засвідчила позитивні результати. Запропонована методика формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів у процесі навчання технічних дисциплін є ефективною, що доводиться фактом появи системного ефекту, і проявляється в більш якісному формуванні гностичних, прогностичних, діагностичних, комунікативних та організаційних умінь в експериментальній групі. Внаслідок проведеного формуючого експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях сформованості конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів науково-технічного напряму в експериментальних групах, які значно перевищують показники контрольних груп і суттєво перевищують відповідні показники, здобуті під час констатувального етапу дослідження, що підтвердило всі основні теоретико-методологічні положення дисертації.

Результати теоретичного і експериментального дослідження дали можливість сформулювати педагогічні рекомендації щодо вдосконалення формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів у процесі навчання технічних дисциплін.

Здійсненне дослідження не вичерпує усю множину проблем, пов'язаних із формуванням в учнів основної школи конструктивно-технічної компетентності в позашкільних навчальних закладах технічного профілю в сучасних умовах.

До важливих напрямів подальших досліджень належить: розробка навчальних програм і підручників та посібників із формування „Конструктивно-технічної компетентності гуртківців”. Підготовка керівників технічних гуртків, які давали б учням основної школи на заняттях у позашкільних навчальних закладах технічного профілю необхідні знання в галузі техніки та технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Кепша Я. С. Теоретико-методичні основи формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів : монографія / Я. С. Кепша. - Брошнів-Осада : ТАЛЯ, 2009. - 361 с.

Підручники

Кепша Я. С. Формування конструктивно-технічної компетентності в учнів основної школи в позашкільних навчальних закладах (науково-технічний напрям позашкільної освіти) / Я. С. Кепша. - Львів : Тиса, 2008. - 240 с.

Кепша Я. С. Формування технічної компетентності в гуртках „Радіоконструювання” / Я. С. Кепша. - Тернопіль : Збруч, 2004. - 126 с.

Кепша Я. С. Авіамоделізм (початковий рівень) / Я. С. Кепша. - Ужгород : Збруч, 2004. - 90 с.

Навчальні посібники

Кепша Я. С. Лабораторні роботи для гуртківців „Авіамодельного гуртка” / Я. С. Кепша. - Тернопіль : Збруч, 2002. - 84 с.

Кепша Я. С. Формування технічних компетенцій в учнів 5-7 класів на заняттях технічних гуртків / Я. С. Кепша. - Івано-Франківськ : Обрій, 2000. - 97 с.

Кепша Я. С. Електротехнічні роботи для гуртківців початкового рівня „Радіотехнічний гурток” / Я. С. Кепша. - Івано-Франківськ : ”Обрій”, 2000. - 85 с.

Кепша Я. С. Електротехнічні роботи у 1-4 класах : метод. рек. / Я. С. Кепша. - Івано-Франківськ, 2003. - 91с.

Наукові статті у фахових виданнях

Кепша Я. С. Інтелектуальна власність людини - проблема сьогодення у встановленні ринкових відносин в Україні / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2005. - № 1 (11). - С. 54-58.

Кепша Я. С. Обдарованість як комплексна проблема скчасної освіти / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2006. - № 1 (16). - С. 107-112.

Кепша Я. С. Системність підходів у формуванні конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2007. - № 3-4 (26-27). - С. 59-63.

Кепша Я. С. Особливості формування конструктивно-технічної компетентності в гуртківців початкового рівня / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2007. - № 7 (30). - С. 54-58.

Кепша Я. С. Проблеми формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців початкового рівня / Я. С. Кепша // Наукові записки, Педагогіка. - Тернопіль. - 2007. - № 7. - С. 63-69.

Кепша Я. С. Методика педагогічного стимулювання на заняттях технічних гуртків у позашкільних закладах / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2008. - 1 (36) - С. 61-66.

Кепша Я. С. Проблеми конструктивно-технічної компетентності та розробка підходу до її вивчення в позашкільних закладах / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2008. - № 2 (37). - С. 117-121.

Кепша Я. С. Формування конструктивно-технічної компетентності у гурківців на заняттях декоративно-вжиткового мистецтва / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2008. - № 6 (41). - С. 62-68.

Кепша Я. С. Психолого-педагогічні аспекти управління навчально-виховним процесом гуртківців у позашкільному технічному закладі / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2008. - № 4 (39). - С. 40-48.

Кепша Я. С. Вивчення рівня інтелекту в гурктівців у процесі занять в позашкільних навчальних закладах технічного профілю / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2008. - № 6 (41). - С. 62-68.

Кепша Я. С. Професійна компетентність майбутніх менеджерів освіти : теоретичний аспект / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2008. - № 7-8. - С. 43-47.

Кепша Я. С. Педагогічне управління пізнавальною діяльністю гуртківців у позашкільних навчальних закладах при формуванні конструктивно-технічної компетентності / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2008. - № 9. - С. 83-89.

Кепша Я. С. Стратегія організації формування в гуртківців конструктивно-технічної компетентності в позашкільних навчальних закладах / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - Дрогобич. - 2008. - № 10. - С. 149-153.

Кепша Я. С. Формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців на заняттях „Дизайн” гуртків у позашкільних навчальних закладах / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2009. - № 4. - С. 70-74.

Кепша Я. С. Формування технічної компетентності в керівників гуртків на заняттях технічного спрямування / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2009. - № 6. - С. 61-64.

Кепша Я. С. Формування конструктивно-технічної компетентносіть за допомогою проблемних завданьу поазшкільних навачльних закладах / Я. С. Кепша // Трудова підготовка. - 2009. - № 10. - С. 67-72.

Кепша Я. С. Винахідництво як засіб формування конструктивно-технічної компетентності на заняттях технічних гуртків / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2009. - № 11 (58). - С. 83-86.

Кепша Я. С. Формування конструктивно-технічної компетентності за допомогою проблемних завдань у позашкільних технічних закладах / Я. С. Кепша // Трудова підготовка. - 2009. - № 5. - С. 3-7.

Кепша Я. С. Активізація творчої діяльності учнів на заняттях гуртка з моделювання автомобілів / Я. С. Кепша // Трудова підготовка. - 2009. - № 10. - С. 17-18.

Кепша Я. С. Формування технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів / Я. С. Кепша // Трудова підготовка. - 2010. - № 1. - С. 27-31.

Кепша Я. С. Формування конструктивно-технічної компетентності в процесі гурткової роботи / Я. С. Кепша // Трудова підготовка . - 2010. - № 4. - С. 30-34.

Навчальні програми

Кепша Я. С. Навчальна програма „Моделювання малогабаритної сільськогосподарської техніки для гуртківців позашкільних навчальних закладів” / Я. С. Кепша // Івано-Франківський Інститут перепідготовки педагогічних кадрів. - Івано-Франківськ. - 18 с.

Кепша Я. С. Навчальна програма „Різьба по дереву” для гуртківців позашкільних навчальних закладів технічного профілю / Я. С. Кепша // Дрогобицький державний педагогічний університет. - Дрогобич. - 2004. - 32 с.

Кепша Я. С. Навчальна програма „Інкрустація соломкою” для гуртківців позашкільних навчальних закладів / Я. С. Кепша // Тернопільський державний педагогічний університет. - Тернопіль. - 2002. - 34 с.

Кепша Я. С. Навчальна програма „Авіамоделізм початкового рівня для гуртківців позашкільних навчальних закладів технічного профілю / Я. С. Кепша // Тези конференцій, методичні рекомендації / Ужгородський інститут перепідготовки педагогічних кадрів. - Ужгород, 2004. - 36 с.

Тези конференцій та інші видання

Кепша Я. С. Основи технічних знань як фактор формування технічної компетентності в гуртківців на заняттях технічних гуртків / Я. С. Кепша // Матеріали наук. конф. викладачів і студ. факультету загально-технічних дисциплін. - Дрогобич, 1999. - С. 65-67.

Кепша Я. С. Управління навчально-виховним процесом в позашкільному навчальному закладі технічного профілю / Я. С. Кепша // Матеріали наук.-практ. конф. викладачів та студ. Тернопільського педагогічного інституту загально-технічних дисциплін. - Тернопіль, 2000. - С.34-37.

Кепша Я. С. Формування технічної компетентності - основний життєвий чинник особистості / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2003. - № 5. - С. 118-123.

Кепша Я. С. Формування конструктивно-технічної компетентності в позашкільних навчальних закладах учнів основної школи / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2004. - № 5 (5). - С. 63-70.

Кепша Я. С. Новаторство як необхідна складова забезпечення інноваційних акцентів в процесі реалізації стратегії сталого розвитку / Я. С. Кепша. - Івано-Франківськ : ІФНТУНГ Вісник, 2004.С-21-25.

Кепша Я. С. Молодь та економічний ринок України : стан і перспективи / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2005. - № 5 (15). - С. 17-20.

Кепша Я. С. Створення педагогічної системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців у процесі вивчення технічних дисциплін /Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2006. - № 3 (18). - С. 66-70.

Кепша Я. С. Навчально-виховний процес позашкільних навчальних закладів в умовах реалізації компетентнісного підходу / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2006. - № 9. - С. 43-48.

Кепша Я. С. Методологія формування конструктивно-технічної компетентності в учнів у процесі навчання / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2007. - № 1 - 2 (25) - С.114-118.

Кепша Я. С. Продуктивність рішення конструктивно-технічних завдань на заняттях у позашкільному навчальному закладі / Я. С. Кепша // Молодь і ринок. - 2004. - № 7 (7). - С. 125-130.

Кепша Я. С. Технічна компетентність гуртківців - педагогічна та методична проблема / Я. С. Кепша. - Івано-Франківськ : ІПП Обрій, 2000. - № 2. -С.18-21.

Кепша Я. С. Психолого-педагогічні аспекти формування компетентності в гуртківців у позашкільній діяльності / Я. С. Кепша // Наукова конференція, листопад. - Ужгород, 1997. - С. 48-51.

Кепша Я. С. Педагогічні основи для вдосконалення педагогічних умов і засобів виховання технічної компетентності у підлітків у технічних гуртках / Я. С. Кепша // Наукова конференція. - Дрогобич, 1999. - С. 35-40.

Кепша Я. С. Особливості реалізації системи науково-технічних задач і завдань на заняттях технічних гуртків / Я. С. Кепша. - Івано-Франківськ : Івано-Франківський ІПП, 1998.- С.8-14.

Кепша Я. С. Динаміка формування технічної компетентності на заняттях Фізико-технічних гуртків у підлітків / Я. С. Кепша. - Тернопіль : Тернопільський ІПП, 1999.- С. 67-79.

Кепша Я. С. Формування технічного мислення в процесі гурткової роботи / Я. С. Кепша. - Тернопіль, 1999. -С. 32-34.

Кепша Я. С. Самовираження гуртківців через технічну компетентність / Я. С. Кепша // Наукова конференція. - Суми, 1998.-С. 45-46.

Кепша Я. С. Проблеми формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців початкового рівня / Я. С. Кепша // Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді, 19-20 жовт. 2007 р. - Тернопіль, 2007. - С. 69-76.

Кепша Я. С. Формування технічної компетентності в керівників гуртків на заняттях технічного спрямування / Я. С. Кепша // Модернізація підготовки вчителя в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі, 18-21 верес. 2002 р. - Бердянськ, 2002. - С. 123-131.

Кепша Я. С. Використання комп'ютерних технологій на заняттях хіміко-технологічних гуртків в позашкільних навчальних закладах / Я. С. Кепша // Сучасні основні технології та напрями підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, 8-9 жовт. 2003 р. - Полтава, 2003. - С. 145-152.

Кепша Я. С. Подолання кризових ситуацій при формуванні керівника гуртків в позашкільній освіті / Я. С. Кепша // Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті : зміст і технології, 16-18 жовтня 2003 р. - Тернопіль, 2003. - С. 28 - 34.

Кепша Я. С. Концептуальна модель впливу дизайну на розвиток гуртківця під час занять / Я. С. Кепша // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання : проблеми теорії і практики (присвячена пам'яті академіка Д. О. Тхоржевського), 19-20 квіт. 2006 р. - Полтава, 2006. - С. 119-125.

АНОТАЦІЇ

конструктивний компетентність учень технічний

Кепша Я. С. Теоретико-методичні основи формування конструктивно-технічної компетентності учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - методика викладання трудового навчання. - Інститут педагогіки НАПН України. - Київ, 2011.

У дисертації викладена концепція формування конструктивно-технічної компетентності в учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів технічного профілю. Визначено структуру та зміст основних інтегрованих курсів з формування конструктивно-технічної компетентності в учнів основної школи в умовах позашкільних навчальних закладів технічного профілю в умовах безперервної освіти.

Визначено сутність конструктивно-технічної компетентності гуртківця, її зміст і структуру, включаючи необхідні компетенції з удосконалення напрямів формування технічної компетентності на заняттях технічних гуртків. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено напрями формування конструктивно-технічної компетентності до видів творчої діяльності, що дало можливість створити комплекс підготовки навчальних програм, навчальних підручників і навчальних посібників з формування конструктивно-технічної компетентності в гуртківців на заняттях технічних гуртків.

Результати дослідження підтверджують ефективність розробленої технології формування конструктивно-технічної компетентності в учнів основної школи в позашкільних навчальних закладах технічного профілю.

Ключові слова: адаптація, активність, афект, генотип, діяльність, децентрація, винахідництво, компетентність, творчий потенціал, напрямки компетентності, психологічна компетентність керівника гуртка, педагогічні напрямки, технологія, інновація, розвиток, самооцінка.

Кепша Я. С. Теоретико-методологические основы формирования конструктивно-технической компетентностей учеников основной школы в условиях внешкольных учебных заведений. - Рукопись.