Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

УДК 378:796.011.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Стасенко Олексій Анатолійович

Кіровоград - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівний: кандидат педагогічних наук, доцент Турчак Анатолій Леонідович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, декан факультету фізичного виховання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Денисенко Нінель Федорівна, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти професор кафедри реабілітаційної педагогіки та здорового способу життя;

кандидат педагогічних наук, доцент Собко Сергій Григорович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка завідувач кафедри фізичного виховання та оздоровчої фізичної культури.

Захист відбудеться ”21” грудня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розіслано ”20” листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга.

Загальна характеристика дослідження

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки поряд з проблемами впровадження інноваційних технологій, форм та методів організації підготовки фахівців у ВНЗ, надзвичайно важливим завданням освіти в Україні є формування фізичного, психічного і духовного здоров'я підростаючого покоління. Такий пріоритетний напрямок передбачається й Національною програмою патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства (1999), Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002), Міжгалузевою комплексною програмою „Здоров'я нації” на 2002-2011 р.р. (2002), Національною доктриною розвитку фізичної культури і спорту (2004).

У контексті формування гармонійно розвиненої особистості важливе місце відводиться зміцненню здоров'я учнів, що закладається з дитинства у школі, через яку, за умови обов'язковості загальної освіти, проходять усі діти. Тому їхнє здоров'я значною мірою залежить від ефективності оздоровчої роботи в школі. Як зазначають педагоги, фізіологи, медики, гігієністи і психологи, останнім часом рухова активність дітей поступово знижується, а у зв'язку з інтенсифікацією процесу навчання підвищується рівень розумового навантаження на нервово-емоційну сферу учнів.

Аналіз матеріалів про вивчення рівня фізичного розвитку та рухових здібностей школярів свідчить про те, що в загальноосвітніх школах навчається більше ніж 50% учнів з відхиленнями у фізичному розвитку, порушеннями функцій опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, порушеннями зору та ін. Уроки фізичної культури, передбачені навчальним планом на тиждень, можуть компенсувати лише 15-20% необхідного добового обсягу рухів, чого, звичайно, недостатньо для нормального фізичного розвитку і рухової підготовленості учнів. Для підтримки високої працездатності організму необхідна щоденна м'язова робота. Діти повинні одержувати певну норму фізичного навантаження щодня. Отже, потрібні додаткові форми фізичного виховання. У зв'язку з цим зростає необхідність удосконалення змісту фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи. Важливу роль у навчально-виховному процесі відіграє позакласна фізкультурно-оздоровча і спортивно-масова робота. Актуальною в цьому контексті є проблема набуття учнями фізкультурних знань, культури рухів, формування пріоритету здоров'я, що має посідати одне з чільних місць у системі їхніх найвищих цінностей, і, на цій основі - поліпшення функціонального стану. Успішне розв'язання означеної загальнонаціональної проблеми можливе за умови якісної підготовки вчителів фізичної культури.

Дослідження в галузі теорії та методики професійної освіти сприяли актуалізації цього питання. Так, у науковій літературі знайшли відображення окремі аспекти професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Класики педагогіки А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський наголошували на необхідності педагогічного забезпечення процесу фізичного виховання дітей та молоді, формування педагогічної майстерності учителів фізичної культури.

У психолого-педагогічній літературі проблему професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та фахівців фізичного виховання й спорту досліджували такі науковці: Г.Д.Бабушкін, А.І.Бурханов, Е.С.Вільчковський, Г.Р.Генсерук, Л.О.Демінська, А.Й.Ємець, В.М.Корецький, А.П.Конох, П.В.Красавцев, А.М.Кузьмін, О.В.Петунін, І.М.Струнін, Л.П.Сущенко, Б.М.Шиян, В.Е.Шмєльов та ін. Удосконалення методики позакласної роботи в школі стало предметом вивчення таких дослідників: О.І.Бичук, Г.П.Богданов, Л.В.Волков, Л.Д.Гурман, С.Г.Карпенчук, О.З.Лєонов, О.Б.Логвиненко, Г.А.Пастушенко, А.А.Перм'яков, В.І.Столяров, В.В.Шерета та ін. Розробці моделі фахівців фізичного виховання присвятили свої роботи В.М.Видрін, Г.Б.Жигадло, Л.І.Іванова, В.І.Маслов, А.О.Міненок, С.Г.Собко та ін. Дослідженням проблем формування особистості студентів факультету фізичного виховання займалися Н.Ю.Зубанова, І.Х.Кобер, М.Г.Кошман, А.І.Кочетов, М.В.Кричвалуший, Г.В.Ложкін, В.Ю.Петров, М.В.Прохорова, А.В.Цьось та ін. Різні аспекти підвищення якості знань студентів інститутів фізичної культури вивчали Л.І.Волков, А.Г.Львова, Д.Ф.Матущак, В.А.Сургучев, В.І.Шестеріна та ін. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури досліджували М.Т.Данилко, А.А.Деркач, Н.А.Лупандіна, В.І.Наумчук, Г.І.Презлята, В.О.Сластьонін, В.Т.Чічікін та ін.

Науково-педагогічний аспект цієї проблеми зумовлений потребами в розробці педагогічної системи професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів-учителів фізичної культури. Організаційно-методичне вирішення завдань підготовки учителів фізичної культури пов'язане з необхідністю впровадження в систему діяльності вищих навчальних закладів нових навчальних планів, програм, освітніх технологій. Усе це свідчить про те, що проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури, формування їхньої професійної культури та педагогічної майстерності є актуальною та вимагає свого теоретичного і практичного вирішення.

На думку таких учених та практиків, як Н.Ф.Денисенко, О.Д.Дубогай, Г.К.Зайцева, І.І.Петренко, С.О.Свидиренко, В.С.Язловецький прищеплювати любов до занять фізичними вправами слід ще до вступу дитини до школи. В основній школі, коли учні оволодівають системою знань, фізичні можливості необхідно поєднувати з їхнім інтелектуальним розвитком. Ми вважаємо, що саме цей період в житті кожного школяра потребує пошуку нових ефективних методів виховання та навчання. Цей вік є найбільш складним та, певною мірою, вирішальним у розвитку особистості і, водночас, постає найбільш суперечливим періодом, що характеризується інтенсивним ростом та анатомо-фізіологічною перебудовою організму дитини, якісними перетвореннями особливостей її психіки. Ця перебудова пов'язана зі статевим дозріванням, формуванням почуття дорослості та власної гідності, становленням свого „Я”, що відіграє важливу роль в усвідомленні учнями основної школи необхідності самовдосконалення, самоствердження й самореалізації.

Враховуючи соціальну значущість підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи щодо залучення до систематичних занять фізичними вправами якомога більшої кількості школярів, її недостатню теоретичну та методичну розробленість й обрано тему дисертаційного дослідження: „Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової програми кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка „Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” на замовлення Міністерства освіти і науки України (державний реєстраційний номер 0104U003704). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 2 від 29.09.08 р.) та скоординовано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 28.10.08 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови та зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи.

Завдання дослідження:

1) проаналізувати стан дослідження обраної проблеми у педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів України і загальноосвітніх шкіл;

2) з'ясувати зміст та особливості проведення позакласної роботи з учнями основної школи;

3) визначити критерії, показники й рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи;

4) обґрунтувати педагогічні умови та способи оптимізації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи;

5) розробити та удосконалити зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи та експериментально перевірити його ефективність.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предметом дослідження є педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи поліпшиться завдяки таким педагогічним умовам: підвищення зацікавленості у майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи; стимулювання творчої активності майбутніх учителів фізичної культури під час підготовки до позакласної роботи з учнями основної школи; спрямування та розвиток компонентів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи, а також якщо: зміст підготовки майбутніх учителів спрямовується на формування спеціальних знань, умінь та навичок, а також мотивації студентів на досягнення успіху в майбутній професійній діяльності.

Для розв'язання поставлених завдань дисертаційної роботи використано комплекс методів дослідження:

теоретичні - вивчення, аналіз та систематизація вітчизняної й зарубіжної літератури з проблеми і предмету дослідження; аналіз сучасної практики та нормативної документації вищих навчальних закладів щодо вдосконалення форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури;

емпіричні - анкетування, тестування, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи самооцінки, експертної оцінки, які застосовувались для з'ясування практичного стану підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи та результатів проведеного формувального експерименту;

експериментальні - наслідки експериментальної роботи визначалися на основі порівняння результатів констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту й відмінностей між рівнями підготовленості майбутніх учителів фізичної культури контрольної та експериментальної груп;

статистичні - кількісний і якісний аналіз емпіричних даних із використанням методів математичної статистики та комп'ютерної програми, які застосовувались для обробки результатів експериментальної перевірки розробленого педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи.

Експериментальну базу дослідження становили: Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка та Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Дослідженням було охоплено 248 студентів, 650 школярів, 54 вчителі фізичної культури, 58 викладачів вищих навчальних закладів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2006-2010 років у три етапи.

На першому етапі (2006-2007 рр.) опрацьовано психолого-педагогічну та методичну літературу; визначено мету, об'єкт, предмет і гіпотезу дослідження; конкретизовано завдання й розроблено план дослідження, програму констатувального етапу експерименту; визначено напрям подальшої дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2007-2008 рр.) проведено констатувальний експеримент, здійснено аналіз досліджуваної проблеми у практиці роботи вищих педагогічних навчальних закладів України та загальноосвітніх шкіл; на підставі висновків, зроблених за результатами констатувального експерименту, розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови та зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи; визначено перспективні напрями щодо подальшого удосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до зазначеної діяльності.

На третьому етапі (2008-2010 рр.) організовано й проведено формувальний експеримент для перевірки ефективності педагогічних умов, змісту, форм та методів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи; узагальнено, систематизовано, проаналізовано й перевірено результати експериментальної роботи; сформульовано загальні висновки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

· уточнено й конкретизовано сутність поняття „підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи”, а також функції вчителя фізичної культури щодо її забезпечення;

· визначено критерії, показники та рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи;

· розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи;

· удосконалено методику формування у майбутніх учителів фізичної культури важливих характеристик професійної діяльності, що пов'язані з організацією позакласної роботи з учнями основної школи;

· набули подальшого розвитку ефективні форми й методи формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації та проведення позакласної роботи в умовах фахової підготовки.

Обґрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням основних положень дослідження; системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів математичної статистики; репрезентативністю вибірки досліджуваних явищ; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих експериментальних результатів, їхньою математичною обробкою, а також статистично достовірними позитивними наслідками експериментальної роботи.

Наукове значення дисертаційної роботи полягає в актуалізації важливої для сучасної педагогічної освіти проблеми, результати дослідження якої дозволяють запропонувати новий підхід до підготовки майбутніх учителів фізичної культури щодо організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи, впровадити у навчальний процес педагогічне забезпечення, котре, як свідчать експериментальні дані, ефективно забезпечує вагоме підвищення рівня підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні навчальної дисципліни „Організація та методика підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи”, де автору належить визначення завдань та розробка програмового матеріалу, що сприяє формуванню готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи, а також розроблено і впроваджено в навчальний процес програму методичного семінару „Основи здорового способу життя” з метою озброєння студентів сучасними технологіями навчання здорового способу життя та спецкурсу „Педагогічні дослідження у фізичному вихованні” для ознайомлення студентів з організацією та методикою науково-дослідної роботи в майбутній професійній діяльності. Матеріали дослідження покладено в основу науково-методичного забезпечення та організації у вищих педагогічних навчальних закладах підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи.

Отримані теоретичні положення й висновки можуть бути використані у навчальних закладах професійної підготовки всіх рівнів акредитації, при укладанні навчальних програм з фахових дисциплін, а також, як складовий компонент післядипломної освіти й підвищення кваліфікації учителів фізичної культури.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Хід та отримані результати дослідження були предметом обговорення на засіданнях кафедр педагогіки, теорії і методики фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка; теоретико-методологічних семінарах кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та щорічних звітних наукових конференціях викладачів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2008, 2009, 2010); Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку” (Кіровоград, 2008, 2009, 2010); „Шляхи гармонізації знань і якостей особистості в професійній підготовці майбутнього вчителя” (Кривий Ріг, 2009); ХІІІ Міжнародній науковій конференції „Молода спортивна наука України” (Львів, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців” (Черкаси, 2009); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді у закладах освіти” (Суми, 2010); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне, 2010).

Положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, впроваджено в процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (довідка № 1844 від 15.09.10 року), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 4349/01-37/02 від 21.09.10 року) та Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 224-н від 29.09.10 року).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертації відображено в 11 публікаціях, з них 8 опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку використаних джерел (214 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації викладено на 275 сторінках, з яких основний текст займає 187 сторінок. Робота містить 19 таблиць, 9 рисунків і 7 додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено мету і завдання, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано гіпотезу; охарактеризовано методи й етапи дослідної роботи, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість результатів дисертаційного дослідження; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження й публікації.

У першому розділі - „Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи” - проаналізовано літературні джерела з досліджуваної проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури; розкрито різні підходи до з'ясування сутності понять „позакласна робота”, визначено термін „підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи”; обґрунтовано особливості організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи із урахуванням віку, інтересів, індивідуальних фізичних здібностей школярів.

Аналіз наукових праць надав можливість простежити, що на теперішній час у теорії і практиці фізичного виховання існує низка суперечностей: між зростанням вимог щодо рівня підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі та недостатнім рівнем їхньої готовності до майбутньої професійної діяльності; між орієнтацією на нові моделі освітнього процесу у вищій школі та традиційним змістом, формами і методами підготовки майбутніх учителів; між потребою у підвищенні ефективності функціонування системи фізичного виховання в Україні та недосконалістю розробленості її окремих елементів. В умовах переорієнтації на нові концептуальні положення в системі організації освітнього процесу у вищій школі виділилось коло актуальних питань, від яких залежить вирішення проблеми професійної підготовки. Здійснюючи аналіз праць М.Я.Віленського, В.М.Корецького, Г.В.Ложкіна, О.В.Петуніна, В.О.Сластьоніна, Б.М.Шияна та ін., можна стверджувати, що дослідження проблеми професійної підготовки не є системним; існуюча практика підготовки учителів фізичної культури не зовсім відповідає вимогам сьогодення і недостатньо забезпечує підготовку вчителя як активної особистості; набуття професійних знань майбутнього учителя фізичної культури найчастіше здійснюється окремо від умінь їх застосовувати; немає зв'язку між системою фізичного виховання школярів і результатом професійної підготовки фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах.

У процесі професійної підготовки учителів фізичної культури важливе місце займає навчально-виховна діяльність вищих навчальних закладів. Педагогічна майстерність викладачів, диференційований підхід до навчання студентів, технічне і методичне забезпечення навчальних занять, взаємозв'язок фахової підготовки з сучасною практикою освіти і виховання дітей та молоді, залучення майбутніх учителів до творчої, пошукової, науково-дослідної діяльності, впровадження нових освітніх і, зокрема, інформаційних технологій - це ті чинники та форми навчально-виховної діяльності, які перебувають сьогодні у центрі уваги і повинні послідовно й ефективно впроваджуватись у освітній процес.

Одним із важливих завдань національної освіти є підготовка висококваліфікованих педагогічних кадрів. Учитель виконує важливу соціальну функцію - здійснює духовний, розумовий, фізичний розвиток і виховання підростаючого покоління. Його праця спрямована не лише на організацію пізнавального процесу, а й на проведення позакласної спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів, систематичне розв'язання завдань щодо залучення школярів до повсякденних занять фізичною культурою і спортом. Тому основні напрями розбудови сучасної вищої школи вимагають пошуку ефективних шляхів здійснення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, завданням яких є не тільки оволодіння фундаментальними фаховими знаннями, а й сприяння культу здоров'я, виховання фізично, психічно і духовно здорового громадянина держави.

У процесі дослідження визначено, що позакласна спортивно-масова та фізкультурно-оздоровча робота - це є організовані додаткові заняття з учнями, які проводяться школою в позаурочний час. Розкриваючи сутність позакласної роботи з учнями основної школи, ми виходили з мети, завдань та основних педагогічних принципів, на яких вона має будуватися: добровільності, ініціативи та самодіяльності, врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, послідовності та взаємодії всіх видів діяльності. Основу позакласної роботи визначають базовий та варіативний компоненти, а також її напрями і форми, які детально обґрунтовані в дисертаційному дослідженні.

У дисертації підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи нами розглядається як процес, що спрямований на формування мотивацій (усвідомлення важливості позакласних занять фізичними вправами з учнями основної школи, зацікавленість цією роботою; бажання досягнути успіху в майбутній професійній діяльності, підвищення рівня професійної підготовленості та фахової кваліфікації), знань (особливостей організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи, методики лікарсько-педагогічного контролю за навчально-тренувальним процесом, особистісно-орієнтованих технологій фізичного розвитку учнів основної школи, обізнаність зі способами спрямування діяльності колективу фізичної культури школи й наданні повсякденної допомоги в його роботі), умінь (вдало організовувати навчально-тренувальний процес у масовому спорті, планувати позакласну роботу з учнями основної школи, якісно проводити всі форми позакласних занять, надавати допомогу учням щодо самостійних занять фізичними вправами, систематично здійснювати самоаналіз професійної діяльності), навичок та особистісних якостей майбутніх учителів фізичної культури (навичок комунікативної і творчої діяльності).

У другому розділі - „Дослідно-експериментальне вивчення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи” - розкрито сучасний стан підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи.

Унаслідок опитування учнів основної школи (650 осіб) вдалося виявити, що відвідують спортивні секції на території школи 42,7% школярів, „поза школою” - 38,9% учнів, „не відвідують взагалі” - 18,4% опитуваних. Досліджуючи мотиви, які спонукають школярів до самостійних занять фізичними вправами в домашніх умовах, нами встановлено, що основною спонукальною силою, як зазначили 30,4% опитуваних є бажання; наступним фактором для початку самостійних занять вважають допомогу в організації таких занять - 21,2% учнів (маємо на увазі допомогу з боку вчителя); достатньо важливою умовою, на думку школярів, є відповідні знання про вплив фізичних вправ на організм - 18,9% респондентів; не менш значущою умовою вважають силу волі - 17,3%; також учні свій успіх вбачають у відповідній підготовці - 9,5%; бажання та допомогу в організації занять разом відзначили у своїх відповідях 2,7% учнів основної школи.

Опитування 54 учителів фізичної культури демонструє, що основними причинами, які ускладнюють організацію та проведення позакласної роботи є: небажання більшості учнів займатися фізичною культурою і спортом, на що вказали 51,8% учителів; 12,9% опитаних зазначили недостатнє її фінансування; 29,7% респондентів назвали недостатню підготовленість майбутнього учителя фізичної культури до позакласної роботи в умовах вищого педагогічного навчального закладу; 5,6% педагогів відзначили відсутність навчально-методичної літератури і дефіцит навчального часу. Основними недоліками в підготовці молодих учителів фізичної культури до проведення позакласної роботи більш досвідчені педагоги вважають: низьку якість теоретико-методичних знань - 38,9%; недостатню сформованість навичок організації роботи спортивних секцій - 35,2%, невміння здійснювати календарне, поточне та оперативне планування - 14,8%; невміння спілкуватися з учнями - 11,1% анкетованих.

Результати опитування 58 викладачів факультетів фізичного виховання свідчать, що підготовку до організації та проведення позакласної роботи, зокрема в загальноосвітніх школах, здійснюють 36,2% викладачів; 46,5% - частково; 17,3% - ні. Питання щодо рівня підготовленості студентів факультету фізичного виховання до позакласної роботи ґрунтувались на здатності майбутніх випускників до проведення зазначеної діяльності в основній школі. Про те, що рівень високий, зазначили 3,4% фахівців; достатній - 20,7% респондентів; середній - 62,1% опитуваних; низький рівень підготовленості відзначили 13,8% викладачів.

Опитування 248 студентів відповідних факультетів дозволяє констатувати, що найбільше уваги у навчальному процесі приділяється підготовці до проведення уроку фізичної культури - 88,3% опитуваних, до роботи у шкільних спортивних гуртках і секціях - 42,3% респондентів, до проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз - 31,4% студентів, до проведення годин здоров'я - 27,4% майбутніх фахівців, забезпечення рухливих перерв - 21,7%, підготовці до роботи з учнями спеціальних медичних груп - вважають 12,5% студентів факультету фізичного виховання. Під час оцінювання своєї підготовленості до організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи студенти визнають: готовими відчувають себе 18,1%, частково - 58,5%, ні - 23,4%.

Відповідно до логіки завдань експериментального дослідження, що стосувалося характеристики особливостей підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи, було виділено три основні критерії, методики їх оцінювання, визначено показники та рівні по кожному з них:

потребнісно-мотиваційний критерій - відображає особистісне ставлення майбутніх учителів до професійної діяльності (до роботи з дітьми), усвідомлення важливості додаткових занять фізичною культурою і спортом для учнів основної школи та зацікавленість у даному виді діяльності;

діяльнісно-практичний критерій - характеризує суто професійну діяльність, вміння раціонально застосовувати форми, методи, засоби фізичного виховання у процесі позакласної роботи. Показником його є наявність знань і певного обсягу практичних умінь щодо організації позакласної спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

розвивально-вольовий критерій - визначає взаємозв'язок професійної діяльності з іншими якостями майбутніх учителів фізичної культури й характеризується такими показниками: наявність вольових, комунікативних та лідерських якостей особистості, сформованість інтелектуального мислення про необхідність систематичних занять фізичними вправами. Дослідження, проведене за визначеними критеріями, дає підстави стверджувати, що переважна більшість майбутніх учителів має середній або низький рівень і лише незначна частина студентів відповідає високому рівню підготовленості до позакласної роботи з учнями основної школи.

Надалі нами обґрунтовані чотири загальні рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи: низький, середній, достатній та високий. Відповіді студентів стосовно визначення власного рівня підготовленості на підставі проведеного аналізу самооцінки дають підстави стверджувати, що 12,9% (32) респондентів визначають власний рівень підготовленості як високий; 49,6% (123) опитаних вважають його достатнім; 29,1% (72) - характеризують його як середній; 8,4% (21) опитаних - як низький. За результатами експертної оцінки 8,0% (20) студентів мають високий рівень підготовленості, 16,6% (41) - достатній, 51,6% (128) - середній, 23,8% (59) - низький. Ступінь погодженості думок експертів оцінювався за величиною коефіцієнта конкордації (W) і дорівнював 0,7 - 0,8.

З метою визначення рівня мотивації як до навчання, так і до майбутньої професійної діяльності, проводилось відповідне тестування з використанням модифікованого тесту-опитувальника А.А.Кареліна „Мотивація досягнення”. Аналіз результатів тестування дав змогу зробити висновки про те, що 33,5% (83) опитуваних має низький рівень мотивації досягнення, 46,8% (116) - середній і лише у 19,7% (49) студентів виявлено високий її рівень.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили про недостатню підготовку майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи і довели необхідність її удосконалення.

У третьому розділі - „Удосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи” - визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи, а саме: підвищення зацікавленості у майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи; стимулювання творчої активності майбутніх учителів фізичної культури під час підготовки до позакласної роботи з учнями основної школи; спрямування та розвиток компонентів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи. Спираючись на літературні джерела та дані констатувального експерименту, нами сформульовано й реалізовано в ході формувального експерименту способи оптимізації, що спрямовані на удосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи: комплексне планування й конкретизацію задач формування спеціальних знань, умінь і навичок студентів; відповідність змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури завданням навчання з виділенням у ньому головного, суттєвого; вибір найбільш вдалої структури рівнів послідовності опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення й удосконалення вивченого, домашнього завдання, узагальнення; вибір викладачем найраціональніших засобів та методів навчання, форм організації майбутніх фахівців для розв'язання завдань спеціальної підготовки; диференційований та індивідуальний підхід до формування провідних професійно-педагогічних знань, умінь і навичок; єдність сприятливих навчально-матеріальних, морально-психологічних, естетичних умов підготовки.

На основі теоретичних положень дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано й реалізовано педагогічні умови та зміст, що спрямований на підготовку майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи. Наведено основні етапи формувального експерименту, а також перевірено доцільність запропонованих форм та методів у предметно-методичній підготовці вчителя фізичної культури. Проведене дослідження дозволило науково обґрунтувати специфіку та об'єктивні психолого-педагогічні особливості організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи. Доведено результативність педагогічного експерименту.

З урахуванням вимог Європейської кредитно-трансферної системи навчання та на основі аналізу навчальних програм професійної підготовки вчителя фізичної культури нами було розроблено і впроваджено в навчальний процес програму експериментальної навчальної дисципліни ”Організація та методика підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи” (до якої включено два нових модулі: „Сутність та основи позакласної роботи в основній школі” і „Організаційно-методичні засади фізкультурно-оздоровчої діяльності”). Упровадження в навчально-виховний процес даної дисципліни супроводжувалося створенням відповідних умов, і, зокрема, розробкою необхідного навчально-методичного забезпечення. Під час організації навчального процесу за розробленою нами програмою застосовувались методи проблемного та комунікативного навчання. У процесі дослідження розроблено систему контролю та оцінювання спеціальних знань, умінь і навичок студентів факультетів фізичного виховання вищих навчальних закладів, що містить відповідні модульні завдання з проблемними та репродуктивними питаннями: відбір або самостійне складання комплексів вправ для вирішення різних завдань у процесі проведення позакласної роботи; вибір правильної відповіді на тестові завдання серед декількох запропонованих; написання повних конспектів секційних занять, узагальнення літературних джерел; самостійне складання документів планування, річного навчального плану гуртка з фізичної культури або спортивної секції, робочого плану та здійснення контролю за ефектом тренувальних навантажень; самостійна розробка проекту позакласної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з учнями основної школи тощо. З метою озброєння майбутніх учителів фізичної культури сучасними технологіями навчання здорового способу життя було розроблено та впроваджено в навчальний процес програму методичного семінару „Основи здорового способу життя”, а також спецкурсу „Педагогічні дослідження у фізичному вихованні” для ознайомлення студентів з організацією та методикою науково-дослідної роботи в майбутній професійній діяльності.

Формувальний експеримент охоплював два етапи (попередній та основний). Попередній етап реалізовувався через вищезазначені програми навчальної дисципліни, методичного семінару та спецкурсу. Основний етап експерименту передбачав перевірку ефективності запропонованих нами педагогічних умов та змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи. Кількість учасників експерименту складала 248 студентів (по 124 особи у контрольній та експериментальній групах).

Дослідження результативності впровадження у навчальний процес розроблених педагогічних умов та змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи здійснювалося наприкінці формувального експерименту. Результати оцінки контрольної і експериментальної груп згідно критеріїв підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи після завершення експерименту свідчать, що показники рівнів підготовленості по кожному з критеріїв в експериментальній групі вищі, ніж у контрольній (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна таблиця критеріїв та рівнів підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи в кінці педагогічного експерименту

Аналіз результатів досліджуваних груп (метод самооцінки) свідчить, що в контрольній у 13,0% (16) студентів високий рівень підготовленості, у 51,6% (64) - достатній, у 25,8% (32) - середній та у 9,6% (12) - низький. У експериментальній групі ці показники становлять 25,8% (32), 59,7% (74), 11,3% (14) та 3,2% (4) відповідно. позакласний фізичний школа

За результатами експертної оцінки 8,8% (11) студентів контрольної групи мають високий рівень підготовленості, 17,8% (22) - достатній, 50,8% (63) - середній, 22,6% (28) - низький. В експериментальній групі ці показники розподілились наступним чином: 22,6% (28) студентів із високим рівнем підготовленості до позакласної роботи з учнями основної школи; 27,4% (34) - із достатнім; 45,2% (56) - із середнім; 4,8% (6) - із низьким.

Динаміка змін рівня підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи, що проводилася шляхом порівняльного аналізу результатів експертних оцінок між початком експерименту і його завершенням представлена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка змін рівня підготовленості майбутніх учителів фізичної культури контрольної і експериментальної груп до позакласної роботи з учнями основної школи від початку до кінця експерименту

Для з'ясування відмінностей, що відбулися у мотиваційній сфері студентів контрольної і експериментальної груп наприкінці педагогічного експерименту, нами використовувалась модифікована методика визначення рівня мотивації досягнення, запропонована А.А.Кареліним. Одержані результати свідчать, що у 25,0% (31) досліджуваних контрольної групи рівень мотивації є високим; у 51,6% (64) - середнім; у 23,4% (29) - низьким. В експериментальній групі ці показники розподілились наступним чином: 43,5% (54) респондентів з високим рівнем, 37,9% (47) - із середнім та 18,6% (23) - мають низький рівень. Порівняльний аналіз показників контрольної і експериментальної груп свідчить про кращі результати в останній у середньому на 12,2%. Достовірність відмінностей в оцінці мотивації досягнення визначалась за допомогою критерію Фішера.

Для підтвердження ефективності запропонованих нами педагогічних умов та змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи в контрольній і експериментальній групах оброблялись відповіді на питання анкети: „Чи вважаєте Ви себе підготовленими до організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи?”. Достовірність відмінностей здійснювалась за допомогою статистичного критерію ч² (за Н. Бейлі), що дозволяє говорити про ефективність підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи.

Висновки

1. Аналіз наукової літератури з теми дослідження показав, що підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи набула останнім часом особливої актуальності. В основній школі, коли учні оволодівають системою знань, фізичні можливості необхідно поєднувати з їхнім інтелектуальним розвитком. Нами встановлено, що саме цей період в житті кожного школяра потребує пошуку нових ефективних методів виховання та навчання. Науково-педагогічний аспект цієї проблеми зумовлений потребами якісної підготовки висококваліфікованих спеціалістів-учителів фізичної культури. Організаційно-методичне вирішення завдань підготовки фахівців пов'язане з необхідністю впровадження в систему діяльності вищих навчальних закладів нових навчальних планів, програм, інноваційних освітніх технологій. Усе це свідчить про те, що проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури, формування їхньої компетентності, професійної культури та педагогічної майстерності є актуальною і вимагає свого теоретичного й практичного вирішення експериментальним шляхом.

2. Унаслідок здійсненого дослідження визначено критерії (потребнісно-мотиваційний, операційно-діяльнісний, розвивально-вольовий) та їхні показники, а також рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи (високий, достатній, середній та низький).

Високий (креативний) рівень підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи проявляється високим рівнем спеціальних знань щодо організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи; стійким і впевненим володінням уміннями планувати та контролювати позакласну роботу; застосовувати тренажерні пристрої та спортивний інвентар в різних формах занять; чітким знанням функцій вчителя фізичної культури у організації та проведенні позакласної роботи з учнями основної школи.

Достатній (евристичний) рівень підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи відрізняється достатньо засвоєними знаннями, сформованими уміннями і навичками, необхідними для професійної діяльності; вміннями планувати та контролювати весь процес позакласної роботи в основній школі; аналізувати практичні завдання та вирішувати їх у конкретній ситуації з опорою на необхідні фахові якості особистості, пізнавальні інтереси та стани.

Середній (репродуктивний) рівень підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи передбачає більшу цілеспрямованість, стійкість, усвідомлення шляхів та засобів професійної діяльності; більш стійке ставлення до професійних реалій; наявність загальних уявлень про педагогічні технології та особливості позакласної роботи в основній школі; знання засвоюються ними формально.

Низький (адаптивний) рівень підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи характеризується нестійкими мотивами до професійної реальності; обмеженістю певного кола спеціальних знань, умінь та навичок, відношення до фахової діяльності індиферентне; існує потреба в допомозі, наданні консультацій; недостатньо розвиненими особистісними якостями та пізнавальними процесами, що потребують подальшого удосконалення; практична діяльність будується на основі алгоритмізованих схем і творчий підхід в діяльності не виявляється.

3. З'ясовано та теоретично обґрунтовано педагогічні умови: підвищення зацікавленості у майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи; стимулювання творчої активності майбутніх учителів фізичної культури під час підготовки до позакласної роботи з учнями основної школи; спрямування та розвиток компонентів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи. А також способи оптимізації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи. Згідно визначених завдань дослідження, мета підготовки полягає у формуванні знань, умінь та навичок щодо організації і проведення позакласної роботи з учнями основної школи та виконання учителем фізичної культури організаційно-управлінської, орієнтаційно-виховної, агітаційно-пропагандистської, навчально-спортивної, фінансово-господарської, мобілізаційно-розвивальної функцій, які детально описані в основному тексті дисертації.

4. Доведено ефективність розробленої та впровадженої в навчальний процес програми дисципліни „Організація та методика підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи”. Дана дисципліна спрямована на набуття узагальнених знань щодо організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи; вивчення тем, що висвітлюють найбільш доцільні форми проведення позакласних занять саме для учнів основної школи; методику планування позакласної роботи та проведення контролю за оздоровчим ефектом занять; правила організації й проведення фізкультурно-оздоровчих свят або змагань; ознайомлення із сучасними законодавчими та нормативними документами, що регламентують впровадження фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів у загальноосвітніх навчальних закладах і т. ін. Мета впровадження вищезазначеної дисципліни полягає в доповненні системи професійної підготовки, передбаченої діючим навчальним планом, матеріалом, що узагальнює теоретико-методичні знання, отримані студентами на попередніх етапах навчання, озброєнні їх сучасними технологіями проведення позакласної роботи. Володіння ними піднімає на новий „щабель” рівень професіоналізму вчителя фізичної культури, забезпечуючи можливість залучати якомога більшу кількість учнів основної школи до систематичних занять фізичною культурою й спортом. Також розроблено та впроваджено в навчальний процес програму методичного семінару „Основи здорового способу життя” з метою озброєння студентів сучасними технологіями навчання здорового способу життя та читання спецкурсу „Педагогічні дослідження у фізичному вихованні” для ознайомлення студентів з організацією та методикою науково-дослідної роботи в майбутній професійній діяльності.

5. Ефективність підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи визначалася згідно розроблених нами критеріїв, за допомогою методу самооцінки та експертної оцінки, а також використання модифікованого тесту-опитувальника „Мотивація досягнення” за А.А.Кареліним. Достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи доведено за допомогою методів математичної статистики (критерій Фішера, статистичного критерію ч² (за Н. Бейлі)).

6. Аналіз результатів формувального педагогічного експерименту засвідчив позитивний вплив на підготовку майбутніх учителів фізичної культури до організації та проведення позакласної роботи з учнями основної школи завдяки впровадженню в навчальний процес запропонованих педагогічних умов, способів оптимізації та відповідного змісту. Проведене дослідження дозволило науково обґрунтувати необхідність здійснення спеціальної фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи та її специфіку, а також об'єктивні професійно-педагогічні особливості організації навчально-виховного процесу.

Розглянуті в дисертації положення не вичерпують усіх завдань підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи. Актуальним вважаємо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями, які за станом здоров'я перебувають у складі спеціальних медичних груп.

Основний зміст та результати дисертаційного дослідження відображено в публікаціях автора

Статті в наукових виданнях, затверджених ВАК України

1. Стасенко О.А. Сучасний стан підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл / О.А. Стасенко // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2009. - Вип. 13, т. 2. - С. 166-172.

2. Стасенко О.А. Формування валеологічних знань у теоретичному та методологічному забезпеченні професійної підготовки вчителя фізичної культури / О.А. Стасенко // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Черкаси : РВВ Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, 2009. - Вип. 148. - С. 55-59.

3. Стасенко О.А. Міжпредметні зв'язки в професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури / О.А. Стасенко // Наукові записки. - Серія : Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. Вип. 83. - С. 175-181.

4. Стасенко О.А. Критерії прояву готовності майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи / О.А. Стасенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. проф. Буряк В.К - Кривий Ріг : КДПУ, 2009. - С. 292-297.