Педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров’я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД
Зміст формування готовності майбутніх учителів основ здоров’я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ–інфекції. Педагогічні умови готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ у майбутній професійній діяльності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2015 |
| Размер файла | 180,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Жульова Світлана Іванівна
УДК 378.147.11: 613.955+613.88
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ОСНОВ ЗДОРОВ'Я ДО ВЕДЕННЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ВІЛ/СНІД
Жульова Світлана Іванівна
Кіровоград - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Науковий керівник: кандидат біологічних наук, професор, Страшко Станіслав Васильович, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя і здоров'я НПУ ім. М П. Драгоманова.
Офіційні опоненти:
- доктор педагогічних наук, професор Бойчук Юрій Дмитрович Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри основ здоров'я та корекційної освіти.
- кандидат педагогічних наук Безугла Лариса Іванівна Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, доцент кафедри фізичного виховання та охорони здоров'я дітей
Захист відбудеться "20 жовтня" 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Володимира Вінниченка (м. Кіровоград) за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Вінниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.
Автореферат розісланий "20 вересня " 2011 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга
Анотації
Жульова С.І. Педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2011.
Дисертація присвячена дослідженню проблеми педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики ВІЛ/СНІД.
У дисертації розкрито сутність та визначено: зміст формування готовності майбутніх учителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ - інфекції; педагогічні умови удосконалення готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію у майбутній професійній діяльності. Теоретично обґрунтовано концепцію удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів основ здоров'я, розроблено й експериментально перевірено оптимальну модель формування готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію на уроках основ здоров'я, визначено головні складники поняття "готовність до первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію" - мотиваційний, емоційно-вольовий, змістовно-процесуальний. Визначено інноваційні технології навчання студентів з профілактики поширення особливо небезпечної інфекції, що набула статусу соціальної - ВІЛ/СНІД, методичні підходи до формування у майбутніх учителів основ здоров'я санологічних знань і вмінь.
В дисертаційній роботі обґрунтовано та визначено показники та критерії засвоєння знань та формування вмінь з основ ведення первинної профілактики майбутніми учителями на уроках основ здоров'я.
Ключові слова: основи здоров'я, первинна профілактика, професійна підготовка, оптимальну модель формування готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію, інноваційні технології навчання.
Жулева С.И. Педагогические условия формирования готовности будущих учителей основ здоровья к ведению первичной профилактики заболеваний ВИЧ/СПИДом. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченка. - Кировоград, 2011.
Диссертация посвящена исследованию проблемы педагогических условий формирования готовности будущих учителей основ здоровья к ведению первичной профилактики ВИЧ/СПИД.
В диссертации раскрыта сущность и определено: содержание формирования готовности будущих учителей основ здоровья к ведению первичной профилактике заболеваний ВИЧ-инфекциями; педагогические условия усовершенствования готовности студентов к ведению первичной профилактики заболеваний ВИЧ-инфекцией в будущей профессиональной деятельности. Теоретически обоснована концепция усовершенствования профессиональной подготовки будущих учителей основ здоровья, разработана и экспериментально проверена оптимальная модель формирования готовности к ведению первичной профилактики заболеваний ВИЧ-инфекцией на уроках основ здоровья, определены главные составляющие части понятия "готовность к первичной профилактике заболеваний ВИЧ-инфекцией" - мотивационная, эмоционально-волевая, содержательно-процессуальная. Определены инновационные технологии учебы студентов по профилактике распространения, особо опасной инфекции, которая приобрела статус социальной - ВИЧ/СПИД, методические подходы к формированию у будущих учителей основ здоровья санологических знаний и умений.
В диссертационной работе обоснованы и определены показатели и критерии усвоения знаний и формирования умений из основ ведения первичной профилактики будущими учителями на уроках основ здоровья.
Ключевые слова: основы здоровья, первичная профилактика, профессиональная подготовка, оптимальная модель формирования готовности к ведению первичной профилактики заболеваний ВИЧ-инфекцией, инновационные технологии обучения.
Guljova S.І. Pedagogical terms of forming of readiness of future teachers of bases of health to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS it is Manuscript.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of pedagogical sciences from speciality 13.00.04 is a theory and methodology of trade education. it is the Kirovograd state pedagogical university name by Volodymyra Vinnichenko, it is Kirovograd, 2011.
Dissertation is sanctified to research of problem of pedagogical terms of forming of readiness of future teachers of bases of health to the conduct of primary prophylaxis HIV/AIDS.
In dissertation essence is exposed and certainly: maintenance of forming of readiness of future teachers of bases of health to the primary prophylaxis of diseases on HIV - infection; pedagogical terms of improvement of readiness of students to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV-infection, in future professional. Conception of improvement of professional preparation of future teachers of bases of health is reasonable in theory, it is worked out and the optimal model of forming of readiness is experimentally tested to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV-infection, on the lessons of bases of health, main making parts of concept "Readiness to the primary prophylaxis of diseases on HIV-infection, "are certain - motivational, emotionally-volitional, richly-judicial. Innovative technologies of studies of students are certain from the prophylaxis of distribution, especially dangerous infection, which purchased status of social is HIV/AIDS, methodical approaches to forming for the future teachers of bases of health of sanology knowledge and abilities.
In dissertation work reasonably and indexes and criteria of mastering of knowledge and forming of abilities are certain from bases of conduct of primary prophylaxis future teachers on the lessons of bases of health.
An author is first develop the model of forming of readiness of future teacher of bases of health to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS, by the basic components of which motivational, emotionally volitional, richly in content judicial components, that allows to define original directions on the way of achievement of the forecast result.
The on-line tutorial of the special course is developed the "Valeological aspects of conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS" and efficiency of the developed model of forming of readiness of future teacher of bases of health is well-proven to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS by introduction in the educational process of the program of the special course.
Realization of research purpose took place in integral to educational-educate process of higher educational establishment through activation of components of readiness by introduction of model of forming of readiness of future teachers of bases of health to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS, application of rational training technologies in the construction of own training methods, in accordance with age-dependent, problem groups and features educational-educate to the process in educational establishment, teaching to the special course the "Valeological aspects of conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS" on condition of cooperation of schools and higher educational establishments of higher and public organizations, from the problems of conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS.
The pedagogical terms of forming of readiness of future teachers of bases of health are certain to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS is the aggregate of measures which provide forming of readiness of future teachers of bases of health to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS and professional development of personality. Introduction of these pedagogical terms is foreseen by harmonious combination as traditional, normatively certain for higher school, forms and methods of studies (lectures, seminar and practical employments), so untraditional active (trainings, individual creative tasks, experimental studies, general teaching, and others like that), that predetermine activation of forming of readiness of students to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS.
A quantitative analysis and statistical treatment of results of experimental research proved that pedagogical terms, certain in the model of forming of readiness of future teacher of bases of health to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS instrumental in the increase of efficiency of process of preparation of students to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS and to the improvement of forming of the proper professional readiness of future teacher.
Results of positive increase of dynamics of forming of readiness of future teachers of bases of health got during a forming experiment to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV/AIDS confirmed efficiency and effectiveness of the developed and inculcated model.
Key- words: bases of health, primary prophylaxis, professional preparation, optimal model of forming of readiness to the conduct of primary prophylaxis of diseases on HIV-infection, innovative technologies education.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Збереження та зміцнення здоров'я підростаючого покоління - першочергове завдання сучасного українського суспільства, що є частиною світової спільноти. Діти та молодь - майбутнє нашої держави, тому якість освіти і виховання і, перш за все, здоров'я підростаючого покоління визначатимуть роль і місце України в світі. Статистика поширення в Україні однієї з найнебезпечніших інфекційних хвороб, що набули статусу соціальних - ВІЛ/СНІД є однією з глобальних загроз саме підростаючому поколінню.
Право на захист нашого населення від різноманітних інфекційних захворювань, зокрема СНІДу, задекларовано в Конституції України, Законі України "Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" та інших документах. Тому сьогодні перед державними установами і, в першу чергу, перед Міністерством освіти і науки ставиться питання про розробку та впровадження спеціальних навчальних програм для освітніх закладів усіх рівнів і форм власності, спрямованих на попередження захворювання.
Профілактика поширення епідемії ВІЛ/СНІД - це подолання причин наркоманії та сексуальної розпусти, тобто формування у сучасної молоді здорового ставлення до світу, насамперед до самого себе. Здавна відома істина, що краще попереджати, ніж лікувати, тим більше таке захворювання як СНІД.
Валеологічна освіта і культура є невід'ємним елементом професійної компетентності майбутнього вчителя відповідно "Національної доктрини розвитку освіти України у ХХI ст.". У ній також визначено як один із пріоритетів державної політики в розвитку освіти формування здоров'я нації через освіту.
Стратегічною метою концепції валеологічної освіти є створення належних умов підготовки педагогічних працівників, здатних реалізувати державну ідею поліпшення здоров'я населення України через валеологічне виховання і освіту дітей та молоді шкільного віку. Формування готовності майбутнього вчителя основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД є передумовою його адаптації до нової педагогічної парадигми - гуманістичної спрямованості навчального процесу.
У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється належна увага професійній підготовці майбутнього вчителя, зокрема змісту педагогічної освіти (А. Алексюк, C. Гончаренко, М. Гриньова, М. Євтух, І. Зязюн, І. Підласий та інші), вдосконаленню технологій навчання майбутніх вчителів (В. Бондар, О. Мороз, О. Пєхота, О. Савченко), оптимізації методів і прийомів професійної підготовки майбутніх фахівців (Д. Кавторадзе, М. Поташник, Т. Яценко та інші); підготовці майбутніх вчителів основ здоров'я (С. Волошанська, М. Гончаренко, С. Гордійчук, В. Єфімова, Г. Жара, В. Заплатинський, Г. Ковальчук, С. Кудін, С. Монастирська, В. Оржеховська, П. Пашинський, В. Пенскі, С. Страшко, Н. Субота, С. Сусло та інші); змісту навчання біологічних та медичних аспектів ведення профілактики ВІЛ-інфекції присвячено праці Г. Воскобойнікової, П. Горяної, П. Дюсберга, О. Єжової, І. Кривич, А. Макка, С. Страшко, В. Чорненької та інших.
Однак, дані дослідження не розкривають повністю питання формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД. Існування проблеми обумовлюється рядом об'єктивних протиріч: між потребою посилити профілактику на ВІЛ/СНІД у ЗНЗ та непідготовленістю вчителів основ здоров'я до цієї діяльності; між професійною підготовкою майбутніх вчителів та використанням традиційних підходів до означеної проблеми; між відношенням до питань здоров'я населення та особистісним ставленням учнів загальноосвітніх закладів до проблеми поширення ВІЛ/СНІД; між наявним станом недостатньої підготовленості вчителів основ здоров'я та необхідністю оволодіння знаннями біологічного матеріалу, уміння адаптувати його до рівня пізнавальних можливостей учнів різного віку та викладати цю інформацію у доступній формі через призму загальнолюдських цінностей, розвиток духовності й моралі.
Зазначені протиріччя та аналіз науково-педагогічної літератури свідчать про те, що проблема формування готовності є актуальною і потребує подальших досліджень.
Отже, актуальність окресленої проблеми, недостатня розробленість її в педагогічній науці, визначили вибір теми дисертаційного дослідження "Педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з загальною проблемою та комплексною темою кафедри валеології, основ здоров'я та БЖД Бердянського державного педагогічного університету: "Безпека життєдіяльності людини: освітньо-виховний аспект" та є складовою частиною наукової держбюджетної теми "Науково-методичне забезпечення валеологічної і медико-біологічної освіти як складової професійної компетенції вчителя" кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров'я НПУ імені М.П. Драгоманова. Тема дисертації затверджена Вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 29.01.2008 року) та узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні, протокол №5 від 27.05.2008 р.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Відповідно до мети визначені основні завдання:
1. Проаналізувати теоретичні засади формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
2. Визначити педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД та визначити критерії, показники та рівні її сформованості.
3. Розробити модель формування готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД та експериментально перевірити її ефективність і дієвість.
4. Розробити, впровадити та апробувати навчальну програму спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД" та експериментально перевірити ефективність його впровадження в навчальний процес.
Об'єкт дослідження: процес підготовки майбутнього вчителя основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Предмет дослідження: педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики на ВІЛ/СНІД.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД набуває ефективності при реалізації таких педагогічних умов: перша умова - створення оздоровчого середовища в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я, через валеологізацію навчально-виховного процесу, проведення тематичних оздоровчих заходів, індивідуальну роботу студентів, спрямовану на виконання творчих проектів з питань первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; друга умова - впровадження спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД", метою якого є формування санологічних знань, практичних вмінь та навичок студентів, необхідних для отримання оптимального рівня готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; третьою умовою є застосування методів ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я - сучасних методів інтерактивного навчання, використання цільових профілактичних проектів для проблемних вікових груп, спрямованих на усунення ризиків інфікування ВІЛ/СНІД; четверта умова - проведення навчальних тренінгів для формування та удосконалення готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; п'ята - обумовлює взаємодію ЗНЗ, ВНЗ та громадських організацій (соціальних центрів з проблем сім'ї та молоді місцевого та регіонального значення, студентських рад та спільнот та неформальних молодіжних організацій) з проблем ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; шоста умова - наявність пропедевтичного рівня медико-біологічних і валеологічних знань та навичок здійснення педагогічного впливу; сьома умова - моніторинг сформованості готовності ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Для реалізації вищезазначених завдань і перевірки вихідних положень було використано такі методи науково-педагогічних досліджень:
- теоретичні: системний аналіз та узагальнення науково-педагогічної, спеціальної літератури з проблеми підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я, визначення методичних підходів до формування у майбутніх вчителів готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД;
- емпіричні: для експериментальної перевірки ефективності підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД - діагностичні анкетування, тестування, опитування, дискусія, бесіди, інтерв'ю, педагогічний експеримент, за допомогою яких проводилося спостереження за навчальним процесом та вивчення педагогічних умов, рівнів сформованості готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД у майбутніх вчителів основ здоров'я;
- статистичні: методи математичної статистики з метою обробки та аналізу результатів експерименту та встановлення наукової достовірності отриманих результатів дослідження.
Експериментальна база: результати дисертаційної роботи впроваджено в практику роботи вищих навчальних закладів різних регіонів України, зокрема: Бердянського державного педагогічного університету (довідка №57/679-01.08 від 22.03.11), Полтавського національного педагогічного університет імені В.Г. Короленка (довідка №2927/01-37/33 від 05.07.2010), Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (довідка №1931 від 22.09.2010р.), Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/499 від 02.03.11).
Експериментальне дослідження проводилось у три етапи.
Організація дослідження. Перший етап (2007-2008 р.р.) повязаний із вивченням стану проблеми профілактики ВІЛ-СНІД і формування здорового способу життя у науковій педагогічній літературі, теоретико-методологічних аспектів ведення первинної профілактики на ВІЛ-інфекцію, форм і методів просвітницької оздоровчої профілактично-виховної роботи, аналізу ефективності впроваджених навчальних програм з профілактики ВІЛ-інфекції в вищих навчальних закладах та загальноосвітніх школах; здійсненням констатувального експерименту, в процесі якого було з'ясовано ступеневу характеристику рівнів готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію,
На другому етапі (2008-2009 р.р.), спрямованому на дослідження педагогічних умов формування та удосконалення готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію, пропаганди здорового способу життя у професійній діяльності та апробовувалася методика валеологічної діагностики, визначилася логіка формувального експерименту, впродовж якого в процесі професійно-орієнтованого навчання студентів впроваджувалася програма формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію.
На третьому етапі (2009-2010 р.р.) здійснено перевірку ефективності моделі формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД та аналізувалися та узагальнювалися одержані результати, здійснювалася статистична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи.
Дослідження проводилося протягом 2007- 2010 років.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що
- вперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування у майбутніх вчителів основ здоров'я готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД, а саме: створення оздоровчого середовища в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я, впровадження навчального модулю "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД", застосування методів ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД в процесі професійної підготовки, проведення тренінгів для формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД, взаємодія ЗНЗ, ВНЗ та громадських організацій з проблем ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; наявність пропедевтичного рівня медико-біологічних і валеологічних знань та навичок здійснення педагогічного впливу; моніторинг сформованості готовності ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; розроблено модель формування готовності у майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД у процесі професійної підготовки; визначено критерії та рівні готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД майбутніми вчителями основ здоров'я;
- уточнено сутність поняття готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД як комплекс складників: мотиваційного, емоційно-вольового, змістово-процесуального та критеріїв і рівнів готовності, що мають виступати орієнтирами на шляху досягнення прогнозованого результату в процесі професійної підготовки;
- подальшого розвитку набула методика ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД майбутніми вчителями основ здоров'я з використанням інтерактивних профілактично-просвітницьких тренінгів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено науково-методичне забезпечення процесу формування готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД, а саме навчальної і робочої програми спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД" за вимогами кредитно-модульної системи; розроблено та впроваджено активні форми навчання за тренінговими методиками ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Достовірність результатів дослідження забезпечено методами, адекватними об'єкту, предмету, меті і завданням дисертаційного дослідження, використаними на кожному етапі дослідження якісним та кількісним аналізом експериментальних даних, результативністю експериментального навчання за запропонованою методикою.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалась на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті М.О. Корфа. "І Корфовські педагогічні читання"(Бердянськ 2007); І Міжнародній науково-практичній конференції "Здорове довкілля - здорова нація", (Бердянськ, 2008 Україна); регіональній конференції "Сучасні засоби профілактики соціально небезпечних хвороб. Популяризація здорового способу життя" (Запоріжжя, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції "Интеграция профессионального образования и Болонский процесс: плюсы и минусы", (Невинномысск, 2008, Россия); Всеукраїнській науковій конференції "Підготовка майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інноваційного освітнього простору" (Бердянськ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми здоров'я і перспективи розвитку спорту, фізичного виховання молоді в сучасному світі" (Бердянськ, 2009, Україна); VII Міжнародній науково-практичній конференції "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку" (Харків 2009, Україна); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Здорове довкілля- здорова нація" (Бердянськ, 2010, Україна). Результати дисертаційної роботи впроваджено в практику роботи вищих навчальних закладів різних регіонів України, зокрема: Бердянського державного педагогічного університету (довідка №57/679-01.08 від 22.03.11), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка №2927/01-37/33 від 05.07.2010), Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (довідка №1931від 22.09.2010р.), Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/499 від 02.03.11).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлено в 8 публікаціях автора (з них 5 одноосібних у провідних фахових виданнях України, 3 - тези та матеріали конференції).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (175 найменувань) та 11 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 274 сторінки (основного тексту - 199 сторінок, додатки на - 75 сторінках). Дисертація містить 12 таблиць та 12 рисунків.
Основний зміст дисертації
учитель профілактика інфекція захворювання
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність проблеми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, теоретичні й методологічні основи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дисертаційного дослідження, відображено відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі - "Формування готовності майбутнього вчителя основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД як педагогічна проблема" - здійснено дослідження проблеми профілактики ВІЛ/СНІД і формування здорового способу життя у науково-педагогічній літературі, розкрито сутність поняття та зміст формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД, встановлено, що важлива роль у профілактиці та запобіганні поширенню ВІЛ-інфекції відводиться освітній галузі, у якій вищі навчальні заклади посідають особливе місце. Доведено, що проблема формування готовності майбутніх вчителів до ведення профілактичної просвітницької діяльності є актуальною та потребує використання таких форм профілактичної роботи, які є адаптованими до інтересів та потреб учнівської молоді, сприяють формуванню особистої позиції щодо проблеми поширення епідемії ВІЛ/СНІД, забезпечують мотивацію учнів на здоровий спосіб життя.
Визначено характеристику методів та форм ведення первинної профілактичної роботи та стан впровадження в навчально-виховний процес ЗНЗ і ВНЗ, аналіз існуючих навчальних програм з профілактики ВІЛ-інфекції в навчальних закладах. Встановлено, що будь-яка інформаційно-просвітницька робота в контексті профілактики ВІЛ/СНІД має бути складовою професійної підготовки майбутнього вчителя основ здоров'я. Впровадження сучасних інтерактивних тренінгових методик під час процесу формування мотивації до здорового способу життя в контексті профілактики ВІЛ/СНІД дозволяє найбільш ефективно і дієво наблизити цільову аудиторію до кінцевої мети профілактичної програми - усунення ризику інфікування. Найбільш наближеною до мети формування мотивації до здорового способу життя та профілактики небезпечних інфекційних захворювань стоїть мета та завдання шкільного курсу основ здоров'я та безпеки життєдіяльності людини.
Основною метою діяльності вчителя основ здоров'я є формування захищеної саногенної поведінки дітей та молоді. Провідним завданням є становлення в дітей та молоді позитивних мотивацій до здорового способу життя, створення внутрішньої переконаності в його перевагах. Завданням профілактичної роботи серед учнівської молоді є створення власної моделі безпечної поведінки, спрямованої на зниження ризику зараження ВІЛ, формування зваженого ставлення до проблеми поширення ВІЛ/СНІД, а саме надати переконливу інформацію про ступінь ризику, висунути аргументи на захист безпечної поведінки, допомогти виробити навички такої поведінки, створити ситуацію психологічного комфорту й захищеності, сформувати толерантне ставлення до людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.
У педагогічній практиці є форми і методи навчально-виховної роботи з учнями, але педагоги не завжди готові використовувати їх з метою профілактики ВІЛ-інфекції. Встановлено, що під час впровадження профілактичних програм важливо використовувати сучасні інтерактивні методи: "рівний - рівному", рольові ігри, спілкування, тренінги.
Таким чином, аналізуючи ефективність застосування методів профілактично-виховної роботи, раціональність впровадження існуючих навчальних програм з профілактики ВІЛ-інфекції в навчальних закладах, в тому числі загальноосвітніх школах, слід зазначити про нагальність існування певної освітньої проблеми - ведення первинної профілактики поширення ВІЛ/СНІД, що обумовлює необхідність формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до означеної діяльності.
У другому розділі - "Організація педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД" - наведено результати констатувального експерименту, який довів актуальність проблеми формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію. Респондентами виступали: 83 студенти І та ІV курсів (І курс - 43 особи, ІV - 40 осіб) Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка; 85 студентів (І курс - 45 осіб, ІV - 40 осіб) Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського; 298 чоловік ((І курс - 148 особи, ІV - 150 осіб) Бердянського державного педагогічного університету; а також 127 студентів Інституту педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова (І курс - 61 особи, ІV - 66 осіб). Загальна кількість респондентів, що приймали участь у констатувальному експерименті становила 593 особи. Вік досліджуваних студентів першого року навчання - 17-19 років, студентів четвертого курсу - 20 - 23 роки.
Аналіз результатів першого етапу дослідження проблеми свідчив про те, що респонденти відчували досить гостру потребу в теоретичних знаннях та оволодінні практичними навичками та вміннями самостійно впроваджувати первинну профілактику захворювань на ВІЛ-інфекцію.
В ході констатувального експерименту визначені критерії (професійні якості, теоретичні знання, практичні вміння, навички ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД у відповідності до рівнів сформованості готовності, критичність мислення; здатність до перетворення структури об'єкта діяльності; спрямованість на означену педагогічну діяльність у майбутніх вчителів основ здоров'я) та рівні готовності(низький, середній, високий).
Під час констатувального експерименту нами було отримано попереднє уявлення про характер готовності студентів педагогічних ВНЗ до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ у майбутній професійній діяльності. Для дослідження процесу формування готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію була використана діагностика вимірювання та оцінки рівнів сформованості готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію у сфері їх майбутньої професії.
Таким чином, на основі аналізу проблеми формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД у науково-педагогічній літературі та констатувального експерименту нами було визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію; виявлено компоненти фахової готовності майбутніх вчителів основ здоров'я (мотиваційний, емоційно-вольовий, змістовно-процесуальний), визначено змістові характеристики зазначених компонентів.
Складовими характеристиками змістовно-процесуального компоненту готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію вважаємо: знання форм і методів ведення профілактичної діяльності; знання діагностики та розвитку потенційних здібностей до означеної діяльності; практичні вміння реалізувати особистісно-орієнтовані активні форми навчання ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію; оволодіння методами оцінювання формування рівнів готовності; здатністю до самоаналізу, узагальнення досвіду.
Змістовними характеристиками мотиваційного компоненту готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію є формування потреби діяти у профілактиці ВІЛ-інфекції; створенні системи внутрішніх мотивацій до профілактичної діяльності; прагнень у процесі професійної діяльності до самореалізації. Емоційно-вольовий компонент готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію містить стабілізацію психічних процесів при впроваджені здорового способу життя у професійній діяльності, яка виявляється у самоорганізації, саморегуляції та самоуправлінні.
Проблема формування готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію потребує встановлення якісно-кількісних характеристик (критеріїв та рівнів) такої готовності. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження довів, що існують різні класифікації рівнів готовності ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію. Ми виокремлюємо наступні рівні готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію: низький, середній та високий.
Критеріями встановлених рівнів вважаємо змістові характеристики зазначених рівнів (показників готовності).
Низький рівень готовності ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД характеризується відсутністю системи теоретичних знань, практичних вмінь та навичок у студентів та готовності її використання в разі необхідності, індиферентним ставленням студентів до валеологічних знань, санологічних практичних вмінь та навичок. Діяльність їх не спрямована на вирішення завдань ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Середній рівень характеризується більш високою оцінкою студентів валеологічних знань, санологічних практичних вмінь та навичок, виявленою тенденцією до їх поглиблення та розширення і формування системи, що забезпечує здатність ведення первинної профілактики захворювання на ВІЛ/СНІД, планування означеної діяльності та прогнозу її наслідків, комунікативних, організаційних нахилів.
Високий рівень відрізняється сформованою системою валеологічних знань, санологічних практичних вмінь та навичок, здатністю їх мобільно використовувати, тенденцією до їх оновлення та поглиблення, що забезпечує продуктивне вирішення завдань, відзначається творчим пошуком нових ефективних форм і методик ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Для визначення рівня готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД для кожного респондента визначали коефіцієнт готовності "К" за формулою:
К = P/N,
де Р - кількість отриманих балів, N - максимально можлива кількість балів. Для низького рівня коефіцієнт К менший або рівний 0,4; для середнього рівня коефіцієнт К у межах від 0,5 до 0,85; для високого рівня - коефіцієнт К від 0,85 до 1.
Змістовно-процесуальний компонент відображає наявність та постійність прояву необхідних та спеціальних знань та умінь організації профілактичної діяльності.
Мотиваційний та емоційно-вольовий компоненти включають професійну спрямованість та наявність особистісних якостей, які характеризують придатність майбутнього вчителя основ здоров'я до профілактичної діяльності.
Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають визначеним критеріям і показникам, ступінь їх усвідомлення, виразності, усталеності і активному прояву складають якісну характеристику рівня готовності фахівця до ведення первинної профілактики на ВІЛ/СНІД.
Розроблено і впроваджено модель формування готовності майбутнього вчителя основ здоров'я до ведення первинної профілактики на ВІЛ/СНІД.
Основними складниками готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД є мотиваційний, емоційно-вольовий, змістовно-процесуальний компоненти.
Модель є вихідною позицією формування готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД у майбутній педагогічній діяльності вчителя основ здоров'я. Складові моделі визначають алгоритм організації педагогічного процесу для досягнення необхідного результату, удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів основ здоров'я, критерії та рівні при оцінці результатів всіх етапів діяльності, які входять до процесу формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Підґрунтям формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД є орієнтація педагогічного процесу на розроблену модель, екстраполяція її основних положень та структури на зміст професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я.
Для формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД було використано педагогічні умови, зазначені у моделі, а саме: перша умова - створення оздоровчого середовища в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я, через валеологізацію навчально-виховного процесу, проведення тематичних оздоровчих заходів, індивідуальну роботу студентів, спрямовану на виконання творчих проектів з питань первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; друга умова - впровадження спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД", метою якого є формування санологічних знань, практичних вмінь та навичок студентів, необхідних для отримання оптимального рівня готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; третьою умовою є застосування методів ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів основ здоров'я - сучасних методів інтерактивного навчання, використання цільових профілактичних проектів для проблемних вікових груп, спрямованих на усунення ризиків інфікування ВІЛ/СНІД; четверта умова - проведення навчальних тренінгів для формування та удосконалення готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; п'ята - обумовлює взаємодію ЗНЗ, ВНЗ та громадських організацій (соціальних центрів з проблем сім'ї та молоді місцевого та регіонального значення, студентських рад та спільнот та неформальних молодіжних організацій) з проблем ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; шоста умова - наявність пропедевтичного рівня медико-біологічних і валеологічних знань та навичок здійснення педагогічного впливу; сьома умова - моніторинг сформованості готовності ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Моніторинг здійснювали після визначення пропедевтичного рівня медико-біологічних і валеологічних знань та навичок й здійснення певного педагогічного впливу і проводитили поетапно - починаючи з ІІ курсу навчання (після вивчення навчальних дисциплін медико-біологічного спрямування) і до закінчення студентами ІV курсу (після засвоєння ними дисциплін циклу професійної підготовки). Безпосередньо моніторинг сформованості готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД здійснювали після вивчення спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію" на етапі професійної підготовки - "Спеціаліст-магістр" з використанням інноваційних технологій моніторингу якості освіти.
Визначені педагогічні умови є сукупністю заходів, які забезпечують формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД та професійного розвитку особистості. Впровадження цих педагогічних умов передбачає гармонійне поєднання як традиційних, нормативно визначених для вищої школи, форм і методів навчання (лекції, семінарські й практичні заняття), так і нетрадиційних активних (тренінги, індивідуальні творчі завдання, експериментальне навчання, спільне викладання тощо), що зумовлюють активізацію формування готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Розроблена нами модель формування готовності майбутнього вчителя основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД представлена на рис.1.
У третьому розділі - "Експериментальне дослідження педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД" - досліджено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД; здійснено формувальний експеримент, у ході якого розв'язано наступні завдання: 1) виявити ефективність запропонованої моделі формування готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію у майбутній професійній діяльності; 2) перевірити на практиці дієвість моделі формування готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію; 3) забезпечити педагогічні умови формування готовності у майбутніх учителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію; 4) визначити вплив тренінгових оздоровчих методик формування готовності до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію; 5) виявити і обґрунтувати ефективність розробки і впровадження спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД".
Перший етап - підготовчий - визначення та вибір форм, методів тренінгових методик навчання та їх впровадження у практичну частину спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію", активізація пізнавальної навчальної діяльності студентів з використанням інноваційних навчально-методичних матеріалів (електронних презентацій, лекцій-візуалізацій, лекцій-конференцій, відеопрезентацій, з використанням театру-форуму за участю самих студентів).
Другий етап - інтеграційний - спрямований на інтеграцію знань студентів з валеології, вікової фізіології, фізіології ВНД, вікової психології, основ медичних знань, безпеки життєдіяльності людини, шкільної гігієни, педагогіки. Базовим для проведення другого етапу експериментального дослідження став спецкурс "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію". Експериментальне навчання проводилося за кредитно-модульною системою, з використанням таких організаційних форм як лекційне, практичне, семінарське заняття, самостійної роботи з кожної валеодидактичної теми, контрольне тестування, рейтенгування студентів. На самостійній підготовці студентів ґрунтувалися індивідуальні творчі роботи та проекти.
Рис.1. Модель формування готовності майбутнього вчителя основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД
Формувальний експеримент здійснювався в два етапи.
На першому етапі формувального експерименту розглядається включення студентів у діяльність, пов'язану з профілактикою захворювань на ВІЛ-інфекцію у професійній діяльності, яка базується на можливостях спецкурсу підготовки, що спрямовує студентів на: формування позитивного сприйняття необхідності ведення профілактики захворювань на ВІЛ; формування особистої значущості у впровадженні здорового способу життя; розвиток інтересу до проблеми поширення ВІЛ/СНІД; прагнення до максимальної самореалізації; формування потреби у веденні профілактики захворювань на ВІЛ; створення внутрішньої мотивації до означеної діяльності.
На другому етапі навчання стабілізується емоційно-вольова активність студентів до діяльності, яка сприяє переходу від зовнішніх мотивів, які спонукали до ведення профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД, до внутрішніх. Завдяки цьому у студентів сформується: впевненість і відповідальність за свої дії; виявиться прагнення щодо подолання певних труднощів у веденні профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію; відбудуться позитивні зміни у досягненні поставленої мети; удосконалиться самоуправління, пов'язане з подоланням труднощів у спілкуванні з проблемними групами; регулювання своєї поведінки, гальмування або посилення спонукання відповідно до свідомо поставленої мети первинної профілактики ВІЛ-інфекції.
Реалізація мети дослідження відбувалась у цілісному навчально-виховному процесі вищого навчального закладу через активізацію компонентів готовності шляхом впровадження моделі формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД, застосування раціональних тренінгових технологій у побудові власних тренінгових методик, відповідно до вікових, проблемних груп та особливостей навчально-виховного процесу в навчальному закладі, викладання спецкурсу "Валеологічні аспекти ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД" за умови взаємодії ЗНЗ, ВНЗ та громадських організацій з проблем ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД.
Ефективність розробленої моделі формування готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД нами перевірена у ході експериментального дослідження.
Нами здійснено порівняльний аналіз рівнів готовності майбутніх вчителів основ здоров'я до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД - студентів V курсу Інституту педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова за напрямом підготовки "Здоров'я людини*" у кількості 66 осіб та студентів першого і другого потоку V курсу факультету початкової освіти та практичної психології Бердянського державного педагогічного університету за напрямом підготовки "Початкова освіта" - 84 особи, загальною кількістю 150 студентів. Була відмічена динаміка рівнів сформованості (табл.1.). В експериментальних групах відбулися позитивні зміни в практичній підготовці студентів, підвищився рівень сформованості досвіду ведення первинної профілактики, більш результативним стало використання санологічних знань у процесі проходження виробничої (педагогічної) практики в загальноосвітніх навчальних закладах.
Таблиця 1. Аналіз рівнів сформованості готовності студентів до ведення первинної профілактики на ВІЛ/СНІД в експериментальних (ЕК) і контрольних (К) групах на початок та кінець експериментального дослідження
|
Узагальнені дані експерименту/групи |
Високий рівень (%) у групах |
Середній рівень (%) у групах |
Низький рівень (%) у групах |
Подобные документы
В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Здоровий спосіб життя як визначальний фактор здоров'я. Соціальна робота щодо формування здорового способу життя. Стратегії профілактики ВІЛ/СНІДу та наркоманії. Нетрадиційні форми виховної роботи в профілактиці наркоманії та захворювання на ВІЛ/СНІД.
реферат [38,2 K], добавлен 20.01.2008Аналіз літературних джерел щодо поняття "педагогічні умови". Система формування економічної компетентності учнів. Мотивація навчальної діяльності до освоєння та використання у професійній діяльності економічних знань. Використання "проблемного навчання".
статья [258,9 K], добавлен 13.11.2017Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти. Формування у вчителів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.
дипломная работа [433,2 K], добавлен 21.06.2015Представлено результати обґрунтування педагогічних умов формування професійної культури майбутніх спеціалістів сестринської справи в умовах їхньої фахової підготовки в сучасному медичному училищі. Умови реформування національної системи охорони здоров’я.
статья [18,8 K], добавлен 24.11.2017Розкриття сутності понять "культура", "екологія", "екологічна свідомість". З'ясування ролі екологічної свідомості особистості. Складові професійної готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до екологічного виховання дошкільників.
статья [28,8 K], добавлен 24.04.2018Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Особливості фахової підготовки студентів мистецько-педагогічних факультетів. Осмислення ролі музичних здібностей у житті людини. Принципи та методи формування музичності в учнів загальноосвітньої школи. Розвиток гармонічного слуху та ритмічного чуття.
статья [23,7 K], добавлен 24.04.2018Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012Психолого-педагогічні основи формування мотиваційної готовності до навчання у шестирічних першокласників. Експериментальне дослідження мотиваційної готовності першокласників до шкільного навчання. Якісний та кількісний аналіз результатів експерименту.
дипломная работа [178,6 K], добавлен 25.10.2009
