Соціалізація підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД „ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

13.00.05 - соціальна педагогіка

УДК 37.013.42-056.36

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДЛІТКІВ НА ОСНОВІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИХ ТРАДИЦІЙ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПІЛЬНОТИ ДОНБАСУ

Алексєєва Оксана

Радиславівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Бутенко Людмила Леонідівна,

Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Богданова Інна Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогіч-ний університет імені К. Д. Ушинського (м. Одеса), завідувач кафедри соціальної педагогіки, психології та педагогічних інновацій;

кандидат педагогічних наук, доцент Панагушина Ольга Євгенівна,

Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон), доцент кафедри менеджменту освіти.

Захист відбудеться 17 червня 2011 року об 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 17 травня 2011 р.

В.о. ученого секретаря спеціалізованої вченої ради В. В. Докучаєва

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ринкові пріоритети сучасного суспільства визначають орієнтири соціальних якостей особистості, які раніше не висувалися до неї, - покладання на власні сили, ініціативу, розширення індивідуальної свободи та відповідальності, значущість особистісного успіху, що зумовлює змістовну зміну, збагачення процесів соціалізації особистості.

Сучасний культурно-освітній простір України проходить етап масштабних трансформацій, які викликані демократичними перетворен-нями в соціально-політичному та економічному житті країни. Суспіль-ство очікує від освіти виконання не лише виховної, освітньої та розви-вальної функцій, а й таких, як соціокультурна, культуротворча, соціаль-но-захисна тощо. Про це зазначається в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст., Державній національній програмі „Освіта” (Україна ХХІ ст.) та ін.

У сучасних умовах суспільством гостро ставиться питання про формування громадянина - відповідального, ініціативного, творчого, здатного самостійно будувати свою життєву траєкторію. Необхідною передумовою гармонійного та стабільного розвитку суспільства є проблема успішної соціалізації молодого покоління, яка була актуальною в будь-які часи на різних етапах розвитку людства.

Тому в наш час необхідно виходити на нові рівні соціального розвитку школярів, зосередивши основну увагу на формуванні духовності, позитивного, активного ставлення до навколишньої дійсності, умінь користуватися надбаннями демократичного суспільства.

До проблем соціалізації, соціального становлення людини зверта-лися зарубіжні дослідники: А. Бандура, Е. Дюркгейм, Г. Зіммель, Ч. Кулі, Дж. Мід, Р. Парк, Т. Парсонс, Г. Тард, Т. Шибутані та ін.

У сучасних дослідженнях проблема соціалізації особистості у філософському, культурологічному та соціологічному аспектах розгляда-ється такими науковцями, як С. Батенін, А. Ковальова, М. Лукашевич, В. Москаленко, Ю. Хайрулліна та ін., у психологічному - Б. Ананьєв, Г. Андреєва, І. Кон, С. Розум та ін. Педагогічний аспект соціалізації дітей та учнівської молоді представлено в роботах В. Андреєнкової, Н. Голова-нової, Н. Заверико, І. Звєрєвої, І. Липського, А. Капської, Л. Коваль, Н. Лавриченко, Л. Міщик, А. Мудрика, І. Рогальської, С. Савченка, С. Харченка, Л. Штефан та ін.), культурологічні основи соціальної педагогіки - у роботах А. Арнольдова, В. Воробйова, А. Рижанової.

Заслуговують на увагу дослідження з проблем соціалізації підлітків В. Арбеніної, Ю. Кобазєвої, О. Панагушиної, Т. Стефаненко, В. Сухору-кова, О. Хухлаєвої та ін. Проблеми соціально-педагогічної роботи з діть-ми та молоддю в територіальній громаді досліджувалися О. Безпалько, регіонального підходу до проблем соціального становлення учнівської молоді - М. Дарманським, П. Плотниковим, С. Савченком та ін.

Аналіз традиції як соціокультурного явища представлено в роботах М. Захарченко, Е. Маркаряна, В. Плахова, І. Полонської, А. Спіркіна, О. Шейко, Ю. Шубіна, соціально-адаптаційні функції традиції розглядав О. Батура, регулятивно-креативну функцію - Л. Бекірова.

Дослідження М. Книш присвячено традиції та етнокультурним цін-ностям як фактора соціалізації особистості, О. Єгоричева - інтеграції етнокультурних традицій у системі освіти.

У дисертаційних працях розкрито різні аспекти соціалізації учнів: соціальне становлення особистості в умовах відкритої соціально-педагогічної системи (О. Кузьменко), педагогічні умови соціалізації старшокласників у територіальній громаді (А. Аніщенко), соціалізація особистості молодшого школяра засобами родинно-побутової звичаєвості (Р. Пріма). На особливу увагу заслуговують роботи, присвячені проблемам соціалізації підлітків у різних об'єднаннях - неформальних молодіжних (С. Чернета), громадських (О. Панагушина), у клубних за місцем проживання (Д. Малков), у тимчасових за інтересами (О. Карпенко).

Актуальними є роботи таких російських дослідників, як А. Баркова (соціально-педагогічні чинники виховання дітей засобами фольклору), Н. Леонова (регіональні та національні традиції в соціальній роботі з мо-лоддю), М. Нікітський (мале місто як чинник соціалізації учнів), Н. Бо-родіна (соціалізація підлітків у процесі засвоєння традицій адигського народу), А. Яковлєва (етнопедагогічні засади соціалізації школярів), Ж. Валєєва (соціалізація підлітків засобами артпедагогіки), Е. Мальцева (дитяча громадська організація як простір соціального виховання підліт-ків), З. Гучетль (етнічні традиції як соціально-культурний феномен у процесі соціалізації молоді), Є. Штейнберг (соціалізація підлітків у різновікових позашкільних об'єднаннях).

Указані роботи містять значний теоретичний і практичний матеріал, який становить джерельну базу нашого дослідження. Проте, особливості соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти регіону окремо не розглядалися.

Аналіз теорії і практики з досліджуваної проблеми дозволив виявити суперечності між: зростаючими вимогами сучасного суспільства до освіти як інструменту культурної спадковості поколінь та недооцінкою соціалізуючого потенціалу художньо-естетичних традицій регіону; гуманістичною концепцією освіти, яка зумовлює необхідність створення умов для вільного соціокультурного розвитку підлітків, та реальною практикою соціалізації учнів підліткового віку, що не має необхідного теоретичного та методико-технологічного забезпечення.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична й практична розробленість та виявлені протиріччя й зумовили вибір теми дисертаційної роботи „Соціалізація підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу”.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” в межах комплексної теми „Освітні технології навчально-виховного процесу в сучасних закладах освіти” (№ 0110U000751). Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28.10.2003 р.).

Об'єкт дослідження - процес соціалізації підлітків у сучасних соціокультурних умовах.

Предмет дослідження - педагогічні умови соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експеримен-тально перевірити соціально-педагогічні умови соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес соціалізації підлітків буде ефективним за таких соціально-педагогічних умов: консолідації зусиль школи та соціального оточення на засадах партисипативності, діалогічності, відкритості в соціокультурному просто-рі освітнього закладу; включення підлітків у різні за змістом та емоційно привабливі за формою види соціальної та культурно-дозвіллєвої діяль-ності з опорою на художньо-естетичні традиції етнокультурної спільноти Донбасу з метою розвитку соціальної активності, збагачення індивіду-ального життєвого досвіду, розширення меж власних можливостей учнів.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:

1. На підставі аналізу філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури визначити теоретичні засади соціаліза-ції підлітків у регіональному соціокультурному просторі.

2. Визначити сутність і місце художньо-естетичних традицій у процесі соціалізації учнів підліткового віку.

3. Проаналізувати стан сучасної практики соціалізації підлітків.

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови соціалізації підліт-ків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу.

5. Експериментально перевірити ефективність зазначених соці-ально-педагогічних умов.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять прин-ципи цілісності, єдності загального, особливого та одиничного, історич-ного й логічного в педагогічних дослідженнях, положення особистісно орієнтованого (Г. Балл, І. Бех, М. Боришевський, В. Сєриков, І. Якиман-ська), культурологічного (М. Бахтін, В. Біблер, Є. Бондаревська, І. Відт, Н. Крилова, М. Мамардашвілі), соціокультурного (І. Дуранов, В. Ларцев, М. Мід, А. Моль, П. Сорокін, Г. Чернов), аксіологічного (І. Бех, І. Зязюн, А. Кір'якова, Н. Ткачова), середовищного (В. Бочарова, Л. Буєва, Л. Новикова, В. Семенов, Ю. Мануйлов) підходів; концептуальні засади процесу соціалізації особистості (Г. Андреєва, Н. Голованова, А. Капська, Н. Лавриченко, М. Лукашевич, В. Москаленко, А. Мудрик, С. Савченко, С. Харченко); положення щодо ролі соціальних інститутів у процесі соціокультурного виховання (В. Бочарова, І. Звєрєва, А. Капська, А. Мудрик, А. Рижанова, С. Харченко); філософсько-культурологічні концепції дослідження традиції (О. Батура, М. Захарченко, Ю. Левада, Е. Маркарян, В. Плахов, І. Полонська, А. Соколов, О. Шейко, Ю. Шубін); філософські, соціологічні та педагогічні положення щодо соціокультурного простору (Є. Бєлозерцев, П. Бурдьє, А. Бондаревська, М. Лапін, П. Сорокін, М. Шакурова), нормативно-законодавчі акти: Конвенція ООН про охорону та заохочення різноманітності форм культурного самовираження (2007), підсумкові документи спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН 8 - 10 травня 2002 року „Світ, сприятливий для дітей”; Закони України „Про громадські молодіжні і дитячі організації”, „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, „Про позашкільну освіту” та ін.

У дисертаційній роботі використано комплекс методів досліджен-ня: теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психолого-педаго-гічної літератури для розкриття теоретичних засад дослідження й з'ясування сутності основних категорій і понять; синтез, систематизація, порівняння, ретроспективний аналіз власного досвіду викладання в загальноосвітній школі, узагальнення педагогічного досвіду для визна-чення та обґрунтування соціально-педагогічних умов соціалізації підліт-ків; емпіричні: анкетування, інтерв'ювання, бесіда; спостереження, експертна оцінка, вивчення документації й продуктів творчої діяльності для визначення рівня соціалізованості підлітків; експеримент для перевірки ефективності розроблених соціально-педагогічних умов соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокуль-турної спільноти Донбасу; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснюва-лося на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Луганська та Старобільського району Луганської області, Дитячо-юнацького клубу „Орля” (м. Старобільськ, Луганська область), культурно-просвітницьких закладів м. Старобільська та Старобільського району Луганської області. На різних етапах експерименту було задіяно понад 480 учнів підліткового віку, 58 педагогічних працівників та працівників закладів культури.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше розроблено та теоретично обґрунтовано соціально-педагогічні умови соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етно-культурної спільноти Донбасу (консолідації зусиль школи та соціального оточення на засадах партисипативності, діалогічності, відкритості в соціокультурному просторі освітнього закладу; включення підлітків у різні за змістом та емоційно-привабливі за формою види соціальної та культурно-дозвіллєвої діяльності з опорою на художньо-естетичні традиції етнокультурної спільноти Донбасу з метою розвитку соціальної активності, збагачення індивідуального життєвого досвіду, розширення меж власних можливостей учнів); удосконалено форми та методи соціалізації учнів загальноосвітніх шкіл, соціально-педагогічної роботи в соціокультурному просторі загальноосвітньої школи; набули подальшого розвитку наукові уявлення про: сутність соціалізації підлітків та її особливості в регіональному просторі, вплив традицій (зокрема художньо-естетичних) на процес соціалізації учнів підліткового віку.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено комплексну програму соціалізації підлітків на основі худож-ньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу, програми та науково-методичне забезпечення семінарів, тренінгів для педагогічних працівників з питань партнерського спілкування, реалізації завдань соціа-лізації підлітків у соціокультурному просторі загальноосвітньої школи.

Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в про-цесі соціально-виховної роботи з учнями підліткового віку в загально-освітніх школах, ліцеях та гімназіях, у роботі з батьками та громадськими організаціями різного рівня, у процесі підготовки та перепідготовки соціальних педагогів, учителів у вищих закладах освіти різного рівня акредитації, у самоосвітній діяльності вчителів, педагогічних працівників закладів позашкільної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний про-цес Старобільської гімназії (довідка про впровадження № 66 від 21.04.2010 р.), Старобільської загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів № 4 (довідка про впровадження № 312 від 10.12.2010 р.), Шпотинської ЗОШ І-ІІ ступенів Старобільського району Луганської області (довідка про впровадження № 9 від 15.04.2010 р.), Садківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Старобільського району Луганської області (довідка про впровадження № 16 від 15.04.2010 р.), Дитячо-юнацького клубу „Орля” Відділу у справах дітей та молоді Старобільської районної державної адміні-страції, Луганська область (довідка про впровадження № 12 від 22.04.2010 р.), Відділу культури і туризму Старобільської районної державної адміністрації (№ 34 від 22.12.2010 р.), Районної централізованої бібліотечної системи Відділу культури і туризму Старобільської районної державної адміністрації, Луганська область (довідка про впровадження № 10 від 23.04.2010 р.).

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавтор-стві, полягає у визначенні особливостей соціалізації підлітків у полікуль-турному середовищі, теоретичних засад використання художньо-естетич-них надбань Донбасу у вихованні підлітків, соціалізації школярів у сільській школі.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” (Луганськ, 2003), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005), „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття в контексті міжкультурних контактів” (Луганськ, 2006), „Модернізація мистецької освіти у контексті євроінтеграції” (Одеса, 2006), „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007), „Наукова молодь: досягнення та перспективи” (Луганськ, 2008), „Сучасні проблеми психології творчості” (Луганськ, 2008); „Внесок молодих учених у розвиток науки регіону” (Луганськ, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Перший крок у науку” (Луганськ, 2008). Результати дослідження обговорювалися та дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної педагогіки Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, на засіданнях методичних рад загальноосвітніх шкіл Старобільського району Луганської області.

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено в 15 наукових працях (13 - одноосібні), з них 10 статей у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація склада-ється зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 5 додатків на 32 сторінках, списку використаних джерел (265 найменувань). Робота містить 9 таблиць та 2 рисунки. Загальний обсяг роботи - 254 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, висвітлено теоретико-методологічну основу, методи дослідження, науко-ву новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі - „Теоретико-методичні основи соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу” - охарактеризовано ступінь дослідженості пробле-ми, розкрито сутність понять „соціалізація”, „соціалізованість”, „тради-ції”, „художньо-естетичні традиції”, проаналізовано особливості соціалі-зації підлітків на основі художньо-естетичних традицій, визначено специ-фіку художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу, представлено аналіз результатів констатувального етапу експерименту.

Аналіз міждисциплінарного контексту дослідження феномену соці-алізації засвідчує його складність та багатоаспектність. Узагальнення нау-кових підходів до визначення сутності соціалізації дозволяє зробити висновок про наявність певною мірою протилежних підходів, у межах яких соціалізація розглядається, по-перше, як пристосування до соціаль-ного середовища (Т. Парсонс, Р. Мертон, Б. Паригін), по-друге, як процес самоактуалізації, самореалізації особистістю своїх потенцій та творчих здібностей, як процес подолання тих чи інших впливів середовища, що заважають її саморозвитку та самоутвердженню, а також як процес залу-чення до вищих загальнолюдських цінностей (Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс).

Аналіз наукових джерел з проблеми соціалізації дає підставу розуміти соціалізацію як двобічний процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, у систему соціальних зв'язків і відносин, а з іншо-го, - як процес активного відтворення індивідом системи соціальних зв'язків за рахунок його активної діяльності, активного включення в соці-альне середовище (Г. Андреєва). Соціалізація ґрунтується на передачі (трансляції) соціального (культурного) досвіду від одного покоління до іншого та його засвоєнні (опануванні). Однак, це не означає пасивного засвоєння „культурної програми”, оскільки важливим є перетворення соціального досвіду на власні настанови, ціннісні орієнтації, соціальні навички. У процесі розвитку особистості соціалізація виконує такі функції: нормативно-регулюючу, особистісно-перетворювальну, цінніс-но-орієнтаційну, комунікативно-інформаційну, креативну, компенсаторну, функцію саморозвитку, соціального творення.

Відповідно до суб'єкт-суб'єктної концепції соціалізації соціалізова-ність розуміється як здатність людини бути суб'єктом власного розвитку та суспільства загалом. При цьому важливими постають такі характерис-тики: усвідомлення власного „Я” та взаємин з іншими людьми; сформованість знань про соціальні інститути суспільства та їхні функції, про сутність соціальних цінностей; засвоєння цінностей та норм, значущих у суспільстві, формування на їх основі системи ціннісних орієнтацій та соціальних установок; вироблення практичних навичок активного включення в соціальне середовище. З урахуванням прогностичності результатів процесу соціалізації соціалізованість розглядається як засвоєння особистістю таких установок, цінностей, способів мислення та інших особистісних та соціальних якостей, які будуть характеризувати її на наступній стадії розвитку (А. Інкельс).

Важливим аспектом у визначенні особливостей соціалізованості постає питання вектора норми, який безперечно має бути спрямований на позитивну ситуацію розвитку особистості та суспільства (А. Ковальова). Варто враховувати, що сучасна молодь відчуває серйозні труднощі у визначенні дійсно референтних груп, які можуть слугувати еталоном, моделлю поведінки, взірцем для формування поглядів, цінностей, способу життя.

У дослідженні доведено, що процес соціалізації підлітків має вра-ховувати особливості учнів цього віку: значне розширення кола спілкування, потребу в самоствердженні, амбівалентність, перебудову механізму самоконтролю, появу відчуття психологічного дискомфорту, що може призвести до штучної ізоляції від однолітків та батьків, орієн-тацію на пошук потенційних можливостей самореалізації та ін. З'ясовано, що процес соціалізації в підлітковому віці характеризується інтенціо-нальністю, онтологічністю, потенціальністю, неструктурованістю.

Визначення особливостей процесу соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій спирається на наукові дослідження з проблем таких видів соціалізації, як етнічна (Є. Бєлінська, Г. Назаренко, Т. Стефаненко та ін.), етнокультурна (Р. Зінурова), культурно-художня (А. Ліповцева). У соціологічних дослідженнях аргументовано сутність культурної соціалізації (А. Луков, А. Тесленко), художньої соціалізації (М. Глотов).

Одним із стабілізуючих чинників соціокультурної динаміки суспільства постає традиція. У філософській, культурологічній, соціо-логічній, психологічній літературі (О. Батура, Ю. Левада, В. Плахов, О. Шейко, Ю. Шубін та ін.) склалися різні підходи до визначення поняття „традиція”: як механізм відтворення соціальних інститутів та норм; як позначення змісту самих норм; як цілісне соціокультурне утворення, що склалося історично й забезпечує культурну неперервність суспільного розвитку; як культурна та соціальна спадщина попередніх поколінь, що зберігається в певних соціальних групах протягом тривалого часу.

У соціально-педагогічному контексті традиція визначається як сус-пільна закономірність, що виявляється в процесі накопичення, успадку-вання особистістю чи соціальною групою колективного досвіду, виробле-ного та утвердженого попередніми поколіннями, а також у відборі, адап-тації та утворенні моделей поведінки. Традиції включають ідеї, норми, правила, звичаї, обряди, ритуали, символи, стереотипи діяльності тощо.

Про актуальність залучення молоді до етнокультурних традицій відзначали видатні педагоги минулого (А. Дістервег, О. Духнович, С. Миропольський, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.).

Використання в процесі соціалізації учнівської молоді традицій зумовлює такі форми передачі соціокультурного досвіду: усні або письмові наративні форми, ігри, свята, обряди, ритуали та ін., які дозво-ляють через механізми наслідування, обміну, чуттєвого сприйняття опановувати стереотипи поведінки, критерії оцінок, особистісні стани, освоювати межі своїх можливостей унаслідок варіативності форм поведінки в ігрових ситуаціях.

Художньо-естетичні традиції тієї чи іншої етнокультурної спільно-ти чи певного регіону можна розглядати як певну культурну форму, яка представлена в художньому творі та є еталоном соціально прийнятих взірців поведінки, судження, оцінок. За способом передачі соціокультурного досвіду, який відтворено в художньо-естетичних традиціях, вирізняють такі групи: остенсивні (взірець діяльності), імперативні (норм, приписи), аксіологічні (ідеали, принципи). Художньо-естетичні традиції як мезофактор соціалізації виступають як сукупність різноманітних „середовищ научіння” (М. Мід), які забезпечують необхідну інформацію для вирішення соціальних завдань.

Етнокультурна специфіка Донбасу як складного полікультурного, поліетнічного та поліконфесійного утворення зумовлена історично сфор-мованою взаємодією різних етносів, насамперед російського й українсь-кого, що впливає на вирішення завдань етнокультурної ідентифікації, соціалізації в умовах етнокультурного плюралізму. Художньо-естетичні традиції Донбасу представлено численними прикладами декоративно-ужиткового, образотворчого, пісенного та ін. видів мистецтва, які відображають особливості світосприйняття того чи іншого етносу, специфіку міфопоетичних образів, що віддзеркалюють символізацію моделей соціального порядку, ставлення людини до праці, побуту, дозвіллєвої сфери, міжпоколінної взаємодії тощо. Художньо-естетичні традиції в образній формі передають традиційні уявлення про провідні цінності суспільства, зв'язок людини зі світом, смисл та цілі життєдіяльності людини, норми та правила міжособистісної та групової взаємодії, еталони та способи спілкування.

Залучення учнівської молоді до художньо-естетичних традицій, включення її у творчу діяльність створює підґрунтя для інкультурації як процесу освоєння притаманних цій культурі світорозуміння та поведінки (М. Херсковиць), для формування здатності бачити та сприймати світ на особистісному рівні, що відіграє суттєву роль у процесі набуття соціального досвіду та організації соціальних відносин.

З урахуванням теоретичних засад дослідження, особливостей соціалізації підлітків було визначено такі критерії та показники соціалізованості підлітків: когнітивний (знання соціальних норм та критеріїв соціальної успішності, продуктивних способів соціальної творчості), ціннісно-орієнтаційний (сформованість ціннісних орієнтацій, мотивів поведінки в соціальному середовищі; ціннісне ставлення до себе та іншої особистості; толерантність), діяльнісний (включення в різні види соціально значущої діяльності, яка має особистісне значення, сформованість навичок взаємодії з однолітками та дорослими). Відповідно до визначених критеріїв установлено рівні соціалізованості підлітків - низький, достатній, високий.

Застосування комплексу діагностичних методик (анкетування шко-лярів та вчителів, спостереження, бесіда, методики: вивчення соціалізо-ваності особистості учнів (М. Рожков), „Значуще коло спілкування”, „Орієнтація на художньо-естетичні цінності” тощо) на констатувальному етапі експериментальної роботи дозволило зробити висновок про недос-татній рівень соціалізованості підлітків, слабку обізнаність щодо худож-ньо-естетичних традицій Донбасу (82,7 % учнів не змогли назвати основні види традиційної культури, характерні для Донбасу), розуміння більшістю підлітків художньо-естетичних традицій як етнографічної цінності, що має виключно історичне значення. Виявлено низький рівень мотивації педагогів до самоосвітньої діяльності з питань соціалізації підлітків, урахування різних чинників цього процесу.

Одержані результати довели необхідність здійснення цілеспрямо-ваної роботи з соціалізації підлітків з урахуванням соціалізаційного потенціалу художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу.

У другому розділі - „Обґрунтування та дослідно-експеримен-тальна перевірка соціально-педагогічних умов соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу” - теоретично обґрунтовано соціально-педагогічні умови соціа-лізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу, представлено результати їх експериментальної перевірки.

Аналіз теоретичних засад дослідження, результатів констатуваль-ного етапу експерименту дозволив визначити відповідні соціально-педагогічні умови. Методологічними підходами до вирішення завдань дисертаційної роботи обрано діяльнісний, особистісно орієнтований, соціокультурний, культурологічний підходи.

Перша педагогічна умова - консолідація зусиль школи та соціального оточення на засадах партисипативності, діалогічності, відкритості в соціокультурному просторі освітнього закладу - передбачала узгодження дій різних суб'єктів соціокультурного простору з метою вирішення завдань соціалізації підлітків (загальноосвітня школа, батьки, заклади культури та позашкільної освіти, громадські організації).

Соціокультурний простір школи (згідно з ідеями П. Сорокіна, П. Бурдьє, Є. Бєлозерцева, М. Шакурової та ін.) розглядається як система зв'язків та відносин усіх суб'єктів (школа, батьки, заклади культури та мистецтва, позашкільні заклади, громадські організації), які виступають носіями соціальних образів та взірців, створюють референтні поля зв'язків та взаємин. Принципами функціонування соціокультурного прос-тору визначено: цілісність, структурованість, ресурсність, полісуб'єкт-ність, багатофакторність, інтегративність, динамізм, діалогічність. Важливою характеристикою такого простору є орієнтація на полікультурність, багатство художньо-естетичних традицій.

Надання відкритості соціокультурному простору забезпечує атмосферу співпраці педагогів, організаторів гурткової діяльності, працівників музеїв, закладів освіти тощо та співтовариства, у якому міжособистісне спілкування та художня творча діяльність відбувається на засадах взаєморозуміння, взаємодопомоги. естетичний традиція соціалізація учень

Реалізація завдань соціалізації підлітків з урахуванням діалогіч-ного, відкритого характеру соціокультурного простору школи передба-чала створення Комплексної програми, для вирішення завдань якої, по-перше, забезпечувалися умови для спільної творчої діяльності учнів, батьків, фахівців культури та мистецтва, громадськості на базі школи; по-друге, з урахуванням ресурсних можливостей інших суб'єктів соціокуль-турного простору школи частина запланованих заходів, форм роботи здійснювалася на базі інших закладів та установ із збереженням за школою керівництва.

З урахуванням того, що соціалізація підлітків передбачає актив-ність учнів у різних видах діяльності, розширення середовища спілкуван-ня, пошук потенційних можливостей для самореалізації, було визначено другу умову - включення підлітків у різні за змістом та емоційно-при-вабливі за формою види соціальної та культурно-дозвіллєвої діяльності з опорою на художньо-естетичні традиції етнокультурної спільноти Донбасу з метою розвитку соціальної активності, збагачення індивідуаль-ного життєвого досвіду, розширення меж власних можливостей учнів.

Обґрунтування цієї умови спирається на такі позиції: по-перше, стадіально-рівневий характер соціалізації підлітків (збагачення знань про соціальну дійсність, накопичення досвіду соціальних взаємин відбувається поетапно в процесі діяльності та спілкування), об'єктивна незавершеність, дискретність цього процесу; по-друге, включення підлітків у різні форми соціальної взаємодії відповідно до концепції соціальних естафет (відтворення тих чи інших форм поведінки або діяльності за безпосередніми взірцями) (М. Розов); по-третє, референтно значуща діяльність опосередковує соціальні взаємини підлітків, виступає важливим засобом соціалізації, сприяє засвоєнню соціального досвіду та переведенню зовнішніх групових поведінкових регуляторів у внутрішні; по-четверте, кожен підліток має можливість бути членом різних колективів, спільнот, об'єднань, груп і, відповідно, виконуючи різні соціальні ролі, на імпліцитному рівні набувати соціальний досвід; по-п'яте, у роботі з підлітками має значення модальність дорослішання (Д. Фельдштейн, О. Фіофанова), що має два аспекти виявлення: внутрішній (модальність самостійності, ініціативності, відповідальності) та зовнішній (соціокультурний простір, який надає можливості для соціальної активності підлітка).

У процесі залучення до художньо-естетичних традицій Донбасу підлітки включалися до гурткової та клубної роботи, яку можна розглядати як своєрідну соціальну мережу, що забезпечує спільну творчу діяльність, у якій разом з дитиною беруть участь однокласники, творчі люди, майстри певного виду мистецтва, народної творчості, учителі, керівники гуртків та в якій відбувається становлення особистості підлітка через усвідомлення власної ролі в цій справі, через створення „Я-образу” та „Я-концепції” шляхом отримання результату власної праці в матеріальному вираженні, тобто зробленому власними руками.

Установлено, що педагогічні умови достатньо тісно взаємопов'язані й суттєво, і процесуально.

Відповідно до завдань дисертаційної роботи було проведено формувальний етап дослідження, який передбачав три етапи: підготов-чий, основний та заключний.

На підготовчому етапі експериментальної роботи було проведено методичні семінари та круглі столи для вчителів, соціальних педагогів, працівників культурно-освітніх та позашкільних закладів, підготовлено науково-методичне забезпечення Комплексної програми соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій соціокультурної спіль-ноти Донбасу, погоджено дії суб'єктів визначеного соціокультурного простору. Так, з учителями та керівниками гуртків обговорювалися питання конкурентоспроможності освіти як інституту соціалізації особистості, особливостей соціалізації підлітків у сучасних умовах, впливу ЗМК на соціалізацію підлітків, позитивних і негативних соціаліза-ційних можливостей міста (села) та ін. Для подолання труднощів в орга-нізації партнерського спілкування було проведено тренінг і рольові ігри.

Основний етап експериментальної роботи передбачав упрова-дження Комплексної програми, спрямованої на поетапне залучення підлітків до художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу з урахуванням ресурсних можливостей закладів освіти (Старобільська гімназія, загальноосвітні школи м. Старобільська та Старобільського району Луганської області), Старобільського районного музею, районної та міської бібліотек, районних Будинку творчості дітей та юнацтва й Будинку культури імені Тараса Шевченка, Старобільської районної дитячої школи мистецтв та сільських її відділень, Дитячо-юнацького клубу „Орля”.

Наскрізною ідеєю Комплексної програми було поступове залучен-ня дітей до художньо-естетичних традицій рідного краю: проведення в навчальних закладах циклу виховних годин „Культурна спадщина Дон-басу”, включення підлітків до дослідно-пошукової, фольклорно-етнографічної, художньо-творчої та просвітительської діяльності.

Реалізація другої умови здійснювалася через такі форми роботи: фольклорні й краєзнавчі практикуми, зустрічі з майстрами, народними умільцями, з представниками мистецтва, фольклорними колективами, з дослідниками рідного краю; відвідування виставок народної творчості й народного мистецтва; проведення занять у шкільних музеях, у культурно-етнографічному центрі „Скарби нашої пам'яті”; включення підлітків у художньо-творчу діяльність (гурткова та клубна діяльність); підготовка та презентація результатів фольклорно-етнографічних досліджень; проведення фольклорно-етнографічних свят тощо.

З метою розвитку соціальної активності, ініціативності, відпові-дальності підлітки залучалися до участі в соціально значущих проектах (у межах акції „Серцем до серця” - фольклорно-етнографічна вистава для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування притулку „Мрія”, новорічна акція „Подаруй дитині частку себе” та ін.). Для забезпечення наступності художньо-естетичних традицій, зміцнення міжпоколінного зв'язку впроваджено комплекс заходів „Моя родина - скарб духовний” (дослідницька робота щодо фольклорної спадщини, що побутує в родинах; спільна художньо-творча діяльність підлітків та дорослих членів сім'ї).

При впровадженні відповідних соціально-педагогічних умов слід ураховувати певні ризики та обмеження з метою передбачення їх наслідків та своєчасної корекції: низький ступінь активності підлітків унаслідок недостатнього забезпечення соціального партнерства учнів і педагогів у визначенні завдань, форм та методів соціалізації; імітація соціально схвалюваної поведінки; соціальна аномія (неприйняття підлітками вихователів як носіїв соціальних норм, безособистісний характер норм соціалізованості внаслідок нечіткості соціальних, моральних орієнтирів у суспільстві); неприйняття або нерозуміння дорослими субкультури учнів підліткового віку; невиправдане очікування швидких відповідних реакцій від підлітків та ін.

У процесі дослідно-експериментальної роботи за допомогою комплексної системи вимірювальних процедур відстежувався рівень соціалізованості підлітків. Порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи вказує на суттєву динаміку показників за когнітивним критерієм в учнів експериментальної групи порівняно зі школярами контрольної групи: кількість учнів, що виявили низький рівень, зменшилася на 19,7 % (з 74,2 % до 54,5 %), середній збільшився на 11,5 % (з 19,8 % до 31,3 %), високий - на 8,2 % (з 6,0 % до 14,2 %) відповідно. Тоді як у КГ динаміка незначна: низький рівень зменшився на 6,1 %, середній і високий збільшився на 3,9 %, 2,2 % відповідно.

За ціннісно-орієнтаційним критерієм на кінець експерименту зафіксовано такі зміни: низький рівень зменшився на 20,6 % (з 72,9 % до 52,3 %), показники середнього збільшилися відповідно на 15,6 % (з 21,3 % до 36,9 %) та високого - на 5,0 % (з 5,8% до 10, 8 %). Показники в КГ невисокі: низький рівень зменшився на 6,9 %, а середній і високий збільшилися лише на 3,0 % та 3,9 %.

Порівняння показників за діяльнісним критерієм в ЕГ та КГ також засвідчили суттєву динаміку на користь учнів експериментальної групи: кількість школярів, що виявили низький рівень, зменшилася на 13,5 % (з 57,5 % до 44,0 %), показники середнього рівня збільшилися з 31,2 % до 33,5% (тобто на 2,3 %), високого - з 11,3 % до 22,5 % (тобто на 11,2 %).

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи підтвердив ефективність розроблених соціально-педагогічних умов соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукової проблеми соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу, що полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці соціально-педагогічних умов досліджуваного процесу.

2. Аналіз філософської, культурологічної, соціологічної та психолого-педагогічної літератури засвідчив багатоаспектність проблеми соціалізації підлітків, необхідність міждисциплінарного контексту її вивчення, актуаль-ність розгляду поняття „соціалізація” як двобічного процесу, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом вхо-дження в соціальне середовище, у систему соціальних зв'язків і відносин, а з іншого, - як процес активного відтворення індивідом системи соціальних зв'язків за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище.

Згідно з суб'єкт-суб'єктною концепцією соціалізації соціалізованість підлітків як результат процесу соціалізації розглядається як здатність учнів підліткового віку бути суб'єктом власного розвитку та суспільства загалом. Провідними характеристиками соціалізованості підлітків визначено такі: усвідомлення власного „Я” та взаємин з іншими людьми; сформованість знань про соціальні інститути суспільства та їхні функції, про сутність соціальних цінностей; засвоєння цінностей та норм, значущих у суспільстві, формування на їх основі системи ціннісних орієнтацій та соціальних установок; вироблення практичних навичок активного включення в соціальне середовище.

Доведено, що одним з важливих чинників соціалізації учнівської молоді є традиції загалом та художньо-естетичні традиції зокрема. З урахуванням сутнісних характеристик поняття „традиція” у філософському, соціологічному та педагогічному контекстах традиція визначається як суспільна закономірність, що виявляється в процесі накопичення, успадкування особистістю чи соціальною групою колективного досвіду, виробленого та утвердженого попередніми поколіннями, а також у відборі, адаптації та утворенні моделей поведінки. Традиції включають ідеї, норми, правила, звичаї, обряди, ритуали, символи, стереотипи діяльності тощо.

3. Художньо-естетичні традиції як мезофактор соціалізації розглядаються як певна культурна форма, яка представлена в художньому творі та є еталоном соціально прийнятих взірців поведінки, судження, оцінок. Виокремлено такі групи художньо-естетичних традиції за способом передачі соціокультурного досвіду: остенсивні (взірець діяльності), імперативні (норми, приписи), аксіологічні (ідеали, принципи).

У дослідженні розглядаються художньо-естетичні традиції етнокультурної спільноти Донбасу як складного полікультурного, поліет-нічного та поліконфесійного утворення, регіональні особливості якого зумовлені історично сформованою взаємодією різних етносів, специфікою етнокультурної ідентифікації.

4. Аналіз сучасної практики соціалізації підлітків здійснено з урахуванням таких критеріїв соціалізованості підлітків, як когнітивний, ціннісно-орієнтаційний, діяльнісний та відповідних рівнів (низький, достатній, високий). Виокремлення саме таких критеріїв соціалізованості зумовлено особливостями підліткового віку, впливом таких зовнішніх чинників, як засоби масової комунікації, загальна соціальна ситуація в суспільстві та ін. Застосування комплексу діагностичних методик засвідчило недостатній рівень соціалізованості підлітків, слабку обізнаність щодо художньо-естетичних традицій Донбасу, низький рівень мотивації педагогів до самоосвітньої діяльності з питань соціалізації підлітків, необхідність координації різних соціальних інститутів у вирішенні досліджуваної проблеми.

5. Доведено, що ефективність процесу соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу зумовлена відповідними соціально-педагогічними умовами, які визначалися на підставі аналізу теоретичних засад дослідження та результатів констатувального етапу експерименту: консолідації зусиль школи та соціального оточення на засадах партисипативності, діалогічності, відкритості в соціокультурному просторі освітнього закладу; включення підлітків у різні за змістом та емоційно привабливі за формою види соціальної та культурно-дозвіллєвої діяльності з опорою на художньо-естетичні традиції етнокультурної спільноти Донбасу з метою розвитку соціальної активності, збагачення індивідуального життєвого досвіду, розширення меж власних можливостей учнів.

6. Визначені соціально-педагогічні умови реалізовувалися в процесі впровадження Комплексної програми соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу, що передбачала взаємодію школи, батьків, закладів культури та мистецтва, позашкільних закладів, громадськості. У практику загальноосвітніх шкіл уведено комплекс виховних годин „Культурна спадщина Донбасу”, заходи „Моя родина - скарб духовний”, систему форм та методів, спрямованих на залучення підлітків до художньо-естетичних традицій Донбасу.

Аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про динаміку зростання показників за кожним критерієм. Це дозволяє вважати завдання дослідження виконаними, а мету досягнутою. Разом з тим, робота не претендує на остаточне розв'язання досліджуваної проблеми. Подальших наукових розробок вимагають такі питання: підтримка соціальних ініціатив учнів підліткового віку, діяльності дитячих та юнацьких громадських організацій в умовах полікультурного середовища; вплив традицій міського й сільського середовища на соціалізацію дітей та учнівської молоді.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Білаш О. Р. Виховний потенціал художньо-естетичних традицій у полікультурному середовищі / О. Р. Білаш // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т. І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. - Запоріжжя, 2003. - Вип. 26. - С. 86 - 91.

2. Алексєєва О. Р. Художні традиції та процес інкультурації сучасних підлітків / О. Р. Алексєєва // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2003. - № 7 (63). - Ч. ІІ. - С. 4 - 9.

3. Алексєєва О. Р. Роль сучасної школи в соціалізації особистості підлітків / О. Р. Алексєєва // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2005. - № 7 (87). - С. 306 -312.

4. Алексєєва О. Р. Використання художньо-естетичних традицій полікультурного середовища Луганщини в процесі соціалізації підлітків / О. Р. Алексєєва // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2006. - № 8 (103). - Ч. ІІ . - С. 269 - 273.

5. Алексєєва О. Р. Соціокультурний простір малого міста та соціалізація підлітків / О. Р. Алексєєва // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2007. - № 17 (133). - С. 110 - 117.

6. Алексєєва О. Р. Художньо-естетична спрямованість позаурочної та позашкільної діяльності як фактор соціалізації підлітків / О. Р. Алексєєва // Освіта Донбасу. - 2008. - № 5 - 6. - С. 44 - 48.

7. Алексєєва О. Р. Народна традиція як соціокультурний феномен / О. Р. Алексєєва // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2008. - № 21 (160). - С. 74 - 80.

8. Алексєєва О. Р. Художня творча діяльність як фактор соціалізації особистості підлітка / О. Р. Алексєєва // Наук. зап. : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова ; уклад. Л. Л. Макаренко. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. LXXXIII (83). - Серія : Педагогічні та історичні науки. - С. 16 - 26.

9. Алексєєва О. Р. Соціалізаційні функції етнокультурних художньо-ес-тетичних традицій / О. Р. Алексєєва // Наук. зап. - Вип. 88. - Сер. : Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - С. 38 - 42.

10. Алексєєва О. Р. Соціокультурні функції художньо-естетичних традицій Донбасу в соціалізації підлітків / О. Р. Алексєєва // Освіта і управління. - 2010. - Т. 13. - № 1. - С. 126 - 132.

11. Білаш О. Р. Традиції та соціалізація особистості / О. Р. Білаш // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 11 - 13 листоп. 2003 р.). - Ч. 4. - Луганськ : Альма-матер, 2003. - С. 246 - 250.

12. Алексєєва О. Р. Полікультурне середовище: проблема соціалізації особистості / О. Р. Алексєєва // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.: орієнтири та напрямки сучасної освіти : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 2 - 5 жовт. 2005 р.). - Ч. 3. - Луганськ : Альма-матер, 2005. - С. 221 - 230.

13. Алексеева О. Р. Мультикультурное образование: современный подход к воспитанию на народных традициях / О. Р. Алексеева, А. Малыш // Наукова молодь: досягнення та перспективи : матеріали ІV Міжнар. наук-практ. конф. - Луганськ : Знання, 2008. - С. 128 - 131.

14. Алексєєва О. Р. Художньо-естетичні надбання Донбасу як фактор виховання в полікультурному середовищі / О. Р. Алексєєва, Г. Шевцова // Перший крок у науку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Т. 1. - Луганськ : Поліграфресурс, 2008. - С. 237 - 241.

15. Алексєєва О. Р. Особливості процесу соціалізації школярів у сільській школі / О. Р. Алексєєва, А. Малиш // Внесок молодих учених у розвиток науки регіону : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. - Луганськ : СПД Рєзніков В. С., 2009. - С. 57 - 60.

АНОТАЦІЯ

Алексєєва О. Р. Соціалізація підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка. - Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. - Луганськ, 2011.

Дисертацію присвячено актуальній соціально-педагогічній проблемі соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу.

У роботі проаналізовано теоретичні засади соціалізації підлітків як психолого-педагогічної проблеми, розглянуто сутність та критерії соціалізованості учнів підліткового віку. Визначено особливості художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу як чинника соціалізації підлітків.

Обґрунтовано та експериментально перевірено соціально-педагогічні умови соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу. Розроблено комплексну програму соціалізації підлітків на основі художньо-естетичних традицій етнокультурної спільноти Донбасу та проаналізовано її ефективність.

Ключові слова: соціалізація, соціалізація підлітків, соціалізованість, художньо-естетичні традиції, етнокультурна спільнота Донбасу, соціально-педагогічні умови.

Алексеева О. Р. Социализация подростков на основе художест-венно-эстетических традиций этнокультурной общности Донбасса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. - Государственное учреждение „Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко”. - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена актуальной социально-педагогической проблеме социализации подростков на основе художественно-эстетических традиций этнокультурной общности Донбасса.