Система педагогічних задач як засіб формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта)

УДК 371.134:373.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Система педагогічних задач як засіб формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів

Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Анісімова Людмила Сергіївна

Ялта 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Модернізація вищої професійної освіти в контексті інноваційної науково-технічної парадигми розвитку України потребує проведення кардинальних перетворень вітчизняної системи підготовки педагогічних кадрів про що свідчать Закони: „Про освіту” (1991, 2006), „Про загальну середню освіту” (1999), „Про вищу освіту” (2002); Державна національна програма „Освіта” (1994); Концепція педагогічної освіти (1998), Концептуальні положення розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір (2004). Успішна реалізація зазначеного законодавчо-нормативного підґрунтя в освітній системі України значною мірою залежить від комплексного розв'язання завдань удосконалення цільових, організаційно-структурних, змістових і технологічних компонентів навчально-виховного процесу підготовки майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах, у тому числі й учителів початкових класів.

Домінуючою на сучасному етапі й у прогнозованому майбутньому розвитку вищої професійної школи є парадигма особистісно зорієнтованої освіти, концепції та моделі її реалізації через компетентнісний підхід. У зв'язку з цим перетворення всіх компонентів стосуються не лише структурних складових цілісного педагогічного процесу системи підготовки майбутніх учителів початкових класів (цілей, змісту, технологій навчального процесу та системи виховної роботи у вищому навчальному закладі), але й повинні бути зорієнтовані на реального замовника змісту та результатів цієї підготовки - початкову школу.

Складність і специфіка професіограми спеціальності „Початкова освіта” полягає в об'єднанні функцій учителя-багатопредметника, класного керівника, консультанта-практика, а також методиста-дослідника. Ефективна реалізація вчителями цих інтегрованих функціональних ролей в освітньому просторі початкової школи можлива на основі професійних умінь, що визначають фундамент педагогічної діяльності.

Палітра доробків науковців, які працюють над різними аспектами проблеми формування професійних умінь у майбутніх учителів, є досить широкою та різноплановою. Її характеризують дослідження: в історичному аспекті (Л. Березовська, Н. Дем'яненко, С. Золотухіна, О. Лавриненко); у контексті зарубіжного досвіду (Н. Авшенюк, Ф. Бучбергер, Н. Лавриненко, О. Локшина, Д. Макинтур, Л. Пуховська, А. Робер, P. Штифель); у межах вищої професійної освіти (В. Буряк, І. Гавриш, О. Глузман, В. Кушнір, В. Кремінь, О. Мороз, І. Шитова); як компонент педагогічної майстерності та творчості (Л. Акімов, Є. Барбіна, І. Зязюн, В. Кан-Калик, Н. Кичук, С. Сисоєва); з позицій індивідуалізації та диференціації навчання (Н. Асташкіна, О. Пєхота).

Визначальні аспекти формування професійних умінь майбутніх учителів початкової школи знайшли відображення у фундаментальних дослідженнях учених-методистів початкової освіти Н. Бібік, О. Біди, В. Бондаря, О. Комар, С. Мартиненко, І. Пальшкової, Л. Пєтухової, О. Савченко, С. Скворцової, Л. Хомич, Л. Хоружої. Науковці одноголосно стверджують - формування компетентного педагога може бути здійснене тільки за умов, коли майбутній учитель уже в період навчання в педагогічному вищому навчальному закладі знаходиться в ситуації, що максимально наближені до його професійної діяльності та готують до співпраці з усіма суб'єктами навчально-виховного процесу початкової школи. Механізмом створення такої квазіпрофесійної діяльності, про що повідомляють напрацювання Г. Балла, О. Березюк, А. Вербицького, О. Дубасенюк, Л. Кондрашової, Н. Кузьміної, В. Семіченко, М. Фрумкіна, є система педагогічних задач, яка дає можливість трансформувати прийоми навчальної роботи студентів у квазіпрофесійні вміння. При цьому варто зазначити, що одними з перших звернулись до проектування педагогічних ситуацій і задач С. Годнік, Л. Додон, М. Поташнік, Л. Спірин, Н. Стусь, Г. Чернов. На сучасному етапі перспективи застосування педагогічних задач у контексті різновекторних процесів професійної освіти були розглянуті в роботах Н. Бордовської, М. Даниленко, О. Євсєєвої, Ю. Кравченко, С. Корнієнко, Ю. Кулюткіна, О. Матвієнко, О. Морозової, О. Орлової, О. Полякова, М. Сметанського, Г. Сухобської, А. Чернишова. Однак в існуючих систематизаціях, проблему моделювання та застосування педагогічних задач як дидактичного засобу формування професійних умінь студентів спеціальності „Початкова освіта” розкрито недостатньо повно.

Тому за результатами аналізу сучасної професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів правомірно говорити про серйозні суперечності між: необхідністю в обмежені терміни сформувати цілісний комплекс професійних умінь майбутніх учителів початкових класів і практичною відсутністю науково-методичного супроводу цього процесу; потребою початкової школи в педагогах, які спроможні виконувати на високому рівні поліфункціональну професійну взаємодію з молодшими школярами, їхніми батьками, колегами-вчителями, адміністрацією та недосконалістю готовності більшості вчителів початкових класів до практичної реалізації цієї взаємодії; різноманіттям педагогічних задач, що представлені в царині сучасних професійно-педагогічних досліджень, і об'єктивною необхідністю осмислення та системного застосування їх як дидактичного засобу формування професійних умінь майбутніх педагогів.

Актуальність проблеми ефективного формування професійних умінь студентів спеціальності „Початкова освіта” на основі реалізації системи педагогічних задач і водночас її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - „Система педагогічних задач як засіб формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми кафедри методик початкової та дошкільної освіти Євпаторійського інституту соціальних наук Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів і вихователів дошкільних закладів” (реєстраційний номер 0110U006907). Тему дисертації затверджено вченою радою Кримського державного гуманітарного інституту (протокол № 8 від 27 березня 2005 р.) та узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол № 4 від 20 квітня 2005 р.).

Мета дослідження полягає в розробці та теоретичному обґрунтуванні системи педагогічних задач як засобу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, її експериментальній перевірці.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1) уточнити категоріальний апарат щодо формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів шляхом уведення в науковий лексикон дефініцій, пов'язаних із системою педагогічних задач;

2) сконструювати систему педагогічних задач, що враховуватиме специфіку професійних умінь учителів початкової школи;

3) визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкової школи;

4) спроектувати та здійснити експериментальну перевірку моделі формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів із застосуванням системи педагогічних задач;

5) визначити й експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню професійної компетентності студентів спеціальності „Початкова освіта”.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка вчителів початкових класів на основі задачного підходу.

Предмет дослідження - система педагогічних задач як засіб формування професійних умінь студентів спеціальності „Початкова освіта”.

Методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії пізнання, філософії та психології про предметний характер людської діяльності; теорії особистості та її розвитку в процесі навчання та виховання, діяльнісного підходу до розвитку, формування особистості вчителя; системного підходу до аналізу та синтезу засобів підготовки вчителя нової генерації у вітчизняному та зарубіжному досвіді; основні положення Законів України: „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про Національну програму інформатизації”, Державної національної програми „Освіта” („Україна XXI століття”).

Теоретичну основу дослідження складають наукові праці, спрямовані на вдосконалення: навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів (О. Алексюк, Н. Бібік, В. Бондар, О. Глузман, С. Гончаренко, В. Гриньова, О. Дубасенюк, М. Євтух, М. Ігнатенко, О. Пєхота, С. Сисоєва); загальних основ реалізації положень теорії проблемного навчання (А. Есаулов, О. Матюшкін, М. Махмутов, Л. Фридман), у тому числі й у вищій школі (А. Вербицький, Ю. Кулюткін, В. Сластьонін, Л. Спірін), теорії педагогічних задач (Г. Балл, Л. Вовк, Б. Вульфов, В. Ковальчук, Л. Кондрашова, Г. Костюк, А. Кузьминський, О. Матвієнко, Є. Машбиць, В. Омеляненко, М. Поташник, А. Фурман), формування професійної готовності вчителя початкових класів до здійснення поліфункціональної професійної діяльності (О. Біда, Н. Глузман, П. Гусак, Л. Коваль, А. Коломієць, С. Мартиненко, О. Мирошниченко, І. Пальшкова, Л. Пєтухова, О. Савченко, О. Хижна, Л. Хомич, Л. Хоружа).

Для реалізації мети та поставлених завдань застосовано методи дослідження: теоретичні - вивчення й аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, нормативних документів спеціальності „Початкова освіта” - з метою виявлення ступеня опрацювання проблеми та теоретико-методологічних основ дослідження; контент-аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, класифікація - для обґрунтування системи педагогічних задач, а також специфіки формування професійних умінь учителів початкових класів (1.1, 1.2); моделювання - для проектування моделі формування професійних умінь студентів спеціальності „Початкова освіта” (1.3); емпіричні - діагностичні методи (анкетування, тестування, педагогічне спостереження, саморефлексія) - для визначення рівня сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, а також умов ефективної організації процесу їх формування (2.1, 2.2); педагогічний експеримент - для перевірки ефективності розробленої моделі; аналіз експериментальних даних (2.3); статистичні - методи математичної статистики для визначення значущості та надійності отриманих результатів (2.4).

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалась у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Чорноморському державному університеті імені Петра Могили, Севастопольському міському гуманітарному університеті. Експериментальним дослідженням охоплені викладачі вищих навчальних закладів (44 особи), представників адміністрації шкіл (18 осіб), учителі початкових класів (64 особи), батьки молодших школярів (90 осіб), студенти спеціальності „Початкова освіта” (410 осіб).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано систему педагогічних задач, яка враховує, що професійні вміння вчителя початкових класів є системою аналітико-діагностичних, проективно-конструктивних, організаційно-комунікативних та оцінювально-рефлексивних компетенцій, які забезпечують реалізацію поліфункціональної діяльності в початковій школі; розроблено модель формування професійних умінь студентів спеціальності „Початкова освіта” з використанням системи педагогічних задач; на її основі визначено організаційно-педагогічні умови цього процесу (орієнтація навчального процесу на особистість майбутнього вчителя, систему його професійних умінь, здійснення педагогічної рефлексії; узгодженість дидактико-методичної підготовки з вимогами компетентнісного підходу до процесу навчання; оволодіння студентами задачним підходом щодо застосування інноваційних технологій початкової освіти), що сприяють підвищенню рівня професійної компетентності майбутніх учителів; удосконалено: сутність понять „професійні вміння вчителя початкових класів”, „система педагогічних задач”, „професійна компетентність учителя початкових класів”; компонентний склад сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів (мотиваційно-аксіологічний, когнітивний, операційний); етапи їх формування (мотиваційно-когнітивний, діяльнісний, творчо-рефлексивний), критерії (мотиваційно-аксіологічний, когнітивний, операційно-технологічний) і рівні (початковий, середній, достатній, високий) сформованості; набули подальшого розвитку ідеї реалізації задачного підходу до процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і змістове наповнення його науково-методичного ресурсу.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в процес підготовки майбутніх учителів початкових класів моделі формування професійних умінь на основі системи педагогічних задач. Зміст лекційних і практичних занять із дисциплін „Дидактика”, „Теорія і методика виховання”, „Основи педагогічної творчості”, „Історія педагогіки”, „Сучасні технології навчання в початковій школі”, методик викладання освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти збагачено ідеями задачного підходу. Вдосконалено зміст усіх видів педагогічних практик спеціальності „Початкова освіта” засобами включення системи педагогічних задач. Узагальнені матеріали практичної та науково-дослідницької діяльності студентів використано при розробці проекту ресурсного центру „Початкова школа: XXI століття”. Апробовано матеріали збірки педагогічних задач для підвищення рівня сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 88/06 від 17.05.2010 р.), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (акт про впровадження № 2 від 14.05.2010 р.), Севастопольського міського гуманітарного університету (акт про впровадження № 49 від 07.09.2010 р.), Чорноморського державного університету імені Петра Могили (акт про впровадження № 03/54 від 15.09.2010 р.), Міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна” (акт про впровадження № 54 від 15.09.2010 р.), у програми спеціальних семінарів міжнародної благодійної організації „Освіта без кордонів” (акт про впровадження № 3 від 03.10.2006 р.) і загальноосвітньої школи Державного підприємства України „Міжнародний дитячий центр „Артек” (акт про впровадження № 43 від 07.09.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних - „Професіоналізм педагога” (Ялта, 2003, 2004, 2006, 2008), „Інноваційні технології в освіті” (Алушта, 2008), „Викладач і студент: умови особистого та професійного зростання” (Черкаси, 2009); „Освіта для стійкого розвитку: формування педагогічних кадрів” (Тернопіль, 2009), „Сучасні технології початкової освіти” (Барнаул, 2010), „Вища школа: національні пріоритети й європейські орієнтири” (Черкаси, 2010); всеукраїнських - „Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії та практики підготовки вчителя-вихователя-викладача” (Київ, 2005), „Сучасний стан і тенденції розвитку початкової освіти в Україні” (Слов'янськ, 2009), „Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до професійної діяльності в умовах інноваційного освітнього простору” (Бердянськ, 2009); всеукраїнському науково-методичному семінарі „Впровадження інтерактивних методів навчання в освітній процес вищої школи” (Луганськ, 2004); регіональних „Проблеми наукового зростання молодих учених” (Сімферополь, 2005, 2008, 2009); на засіданнях кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (Ялта, 2004-2010).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 16 робіт, із них: 9 статей у спеціалізованих виданнях ВАК України, 6 - у збірках міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, 1 - практичному посібнику.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (350 найменувань, із них 11 - іноземною мовою). Загальний обсяг роботи - 293 сторінки, із них - 186 сторінок основного тексту. Текст дисертації включає 24 таблиці і 7 рисунків, які займають 10 самостійних сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність обраної теми; зв'язок із науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет; розкрито методологічні та теоретичні основи дослідження; методи науково-дослідної роботи; визначено наукову новизну, практичну значущість; окреслено експериментальну базу; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження на наукових конференціях і в публікаціях за темою дисертації; подано інформацію про структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - „Теоретичні основи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі розв'язання педагогічних задач” - уточнено категоріальний апарат процесу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів шляхом уведення в науковий лексикон дефініцій, пов'язаних із системою педагогічних задач і методикою їх застосування.

Як свідчить аналіз законодавчо-нормативних документів, модернізація педагогічної освіти України базується на засадах компетентнісного підходу, який зорієнтований на реалізацію цілей навчання, самоосвіту, самовизначення, самоактуалізацію, соціалізацію та розвиток індивідуальності кожного суб'єкта педагогічного процесу. Як інструментальні засоби досягнення цих цілей виступають принципово нові навчальні структури: види, компоненти, складові професійної компетентності вчителя початкових класів, що мають особистісну значущість, практико-орієнтовану, діяльнісну спрямованість.

До діяльнісних складових професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів належать професійні вміння. Узагальнюючи результати аналізу наукових праць О. Абдуліної, Л. Коваль, О. Острянської, В. Семіченко, С. Сисоєвої, теоретично обґрунтовано, що професійні вміння вчителя початкових класів є системою усвідомлених, цілеспрямованих, інтегрованих професійних умінь, які конкретизовано в аналітико-діагностичні, проективно-конструктивні, організаційно-комунікативні, оцінювально-рефлексивні компетенції та спрямовано на реалізацію професійних функцій учителя початкових класів у процесі багатоаспектної навчальної, виховної, просвітницько-консультативної, професійно-методичної взаємодії з молодшими школярами, їхніми батьками, колегами й адміністрацією школи. При цьому встановлено, що формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів - складний процес, який полягає в реалізації етапів: мотиваційно-когнітивного (формування знання алгоритму майбутньої дії), діяльнісного (вдосконалення практичної реалізації дій), творчо-рефлексивного (саморефлексія в процесі безпосередньої професійно-педагогічної діяльності), та припускає рівневе оволодіння професійними вміннями: початковий рівень оволодіння діяльністю репродуктивна діяльність квазіпрофесійна діяльність професійна компетентність.

Ураховуючи принципи системного підходу, результати контент-аналізу науково-методичних праць Г. Балла, П. Гусака, Г. Костюка, в дисертації ми дотримуємося позиції, що система педагогічних задач - це цілісна, інтеграційна, ієрархічна структура, компонентами якої є види, групи та блоки педагогічних задач; це спосіб взаємодії між викладачем і студентом, що характеризується високою активністю майбутнього вчителя та спрямованістю на подолання пізнавальних утруднень, пов'язаних із пошуком розв'язання на поставлені педагогом задачі-проблеми. Важливість і доцільність виокремлених видів, що інтегрують усі відомі різновиди педагогічних задач і спрямовані на формування аналітико-діагностичних, проективно-конструктивних, організаційно-комунікативних, оцінювально-рефлексивних професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, обрано чотири групи педагогічних задач - інформаційно-текстові, операційно-практичні, проективно-моделювальні, проблемно-евристичні.

У розділі схарактеризовано концептуальні положення системи педагогічних задач як дидактичного засобу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів. Основними компонентами системи є педагогічні задачі, під якими розуміємо дидактичний засіб із певним предметом і заданою вимогою, що орієнтована на пошук ефективних варіативних шляхів створення умов для навчання, виховання, розвитку суб'єктів педагогічного процесу. Задоволення висунутих вимог спрямовано на формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, що конкретизовані в компетенціях професійної діяльності вчителя-багатопредметника, класного керівника, методиста-дослідника та консультанта-практика як функціональних ролей учителя початкових класів.

В основу моделювання системи педагогічних задач покладено принципи: оволодіння загально-педагогічними технологіями педагогічної діяльності; поетапного формування професійних умінь; диференціації й інтеграції психолого-педагогічних, предметних і методичних знань у процесі розв'язання педагогічних задач; розвитку методичного мислення студентів. Розв'язанням педагогічної задачі є: вибір стратегії та розробка тактики досягнення поставленої мети; етапи прийняття рішення: пошук інформації, висунення альтернатив, зіставлення та вибір, розробка програми дій; структура рішень: мета, результат, способи досягнення результату, критерії оцінки та правила вибору; критерії рішень: простота, ясність, визначеність, ефективність для певних умов діяльності, конструктивність.

Зміст педагогічних задач надається студентам відповідно до етапів формування професійних умінь: аналіз готових варіантів професійно-педагогічної діяльності; оволодіння професійними вміннями з обґрунтування, вибору та конструювання способів діяльності молодших школярів за зразком; формування всієї сукупності професійних умінь для самостійного конструювання методів навчання та прийомів роботи з учнями. У процесі формування професійних умінь студенти переходять від загально-педагогічних, типових задач, що виникають у конкретний момент, до розв'язання довгострокових, перспективних проблем, конструювання власних взаємодій із взаємодії з молодшими школярами, їхніми батьками, колегами й адміністрацією школи.

Результат наведених концептуальних положень із урахуванням методологічних і теоретичних основ дослідження - розроблена й обґрунтована модель формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів на основі системи педагогічних задач. Методологічною основою проектування моделі є системний, компетентнісний, особистісно зорієнтований і діяльнісний підходи; змістово-процесуальною базою - комплекс функціонально-педагогічних проблем, проблемних ситуацій і система педагогічних задач; організаційно-методичне забезпечення реалізують положення проблемного підходу до організації навчання студентів як одного з найбільш ефективних у розвитку дослідницької діяльності, самостійності, творчості майбутніх учителів початкових класів. Як свідчить запропонована модель, оволодіння вчителями початкових класів професійними вміннями на основі системи педагогічних задач - це результат спеціальної підготовки, що визначається повноцінним розвитком мотиваційно-аксіологічного, когнітивного й операційно-технологічного компонентів, магістральним дидактичним засобом якого виступає усвідомленість дій у розв'язанні різних педагогічних ситуацій і задач під час навчальної, виховної, просвітницько-консультативної, професійно-методичної взаємодії з учасниками педагогічного процесу в початковій школі. система педагогічний задача вчитель

У вимірах вищого навчального закладу процесуальне оволодіння майбутніми вчителями початкових класів професійними вміннями відбувається, на основі комплексної реалізації таких етапів: мотиваційно-когнітивного, діяльнісного, творчо-рефлексивного. Таким чином, з'ясовано, що формування професійних умінь як інваріантної складової професійної компетентності вчителя початкових класів - це результат дії багатьох чинників та організаційно-педагогічних умов, це багатокомпонентний і рівневий процес, що проходив практичну перевірку впродовж тривалої дослідно-експериментальної роботи.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка системи педагогічних задач як засобу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів” - досліджено й експериментально перевірено стан проблеми організації та здійснення формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, обґрунтовано організаційно-педагогічні умови означеного процесу; представлено поетапну реалізацію експериментальної перевірки формування професійних умінь на основі системи педагогічних задач.

Згідно з планом дослідження, експериментальна робота здійснювалася протягом аналітико-конструктивного (2003-2004 рр.), констатувального (2004 р.), формувального (2004-2008 рр.), узагальнювально-рефлексивного (2009-2010 рр.) етапів. Для виявлення результативності спроектованої моделі формування професійних умінь на основі системи педагогічних задач на констатувальному етапі (2004 р.) визначено критерії: мотиваційно-аксіологічний (мотиваційно-ціннісне ставлення до педагогічної діяльності; усвідомлення потреби в оволодінні професійними вміннями; розуміння важливості професії вчителя початкових класів, цінності її ефективного здійснення для суспільства; сформованість концепції „Я-професійне” як сукупності конкретних якостей особистості, необхідних для творчого оволодіння та прояву професійних умінь у педагогічній діяльності); когнітивний (збагачення системи (предметних, дидактико-методичних і науково дослідницьких) знань порівняно з галузевим Державним стандартом підготовки вчителів початкових класів; актуалізація системи знань при розв'язанні педагогічних задач; використання системи знань у нових ситуаціях практичної дійсності; результативність використання системи професійно-педагогічних знань у навчанні молодших школярів); операційно-технологічний (оволодіння професійними вміннями проектувати різноаспектну педагогічну взаємодію згідно з нормативним переліком галузевого стандарту підготовки вчителів початкових класів; повнота діяльнісного складу, міцність засвоєння теоретичної основи, інтегративність, стійкість і гнучкість професійних умінь; здатність здійснювати педагогічну рефлексію з проектування педагогічної взаємодії в початковій школі на принципах компетентнісного підходу). На основі проведеного дослідження, залежно від професійної компетентності майбутніх учителів, виділено чотири рівні сформованості професійних умінь студентів: початковий, середній, достатній, високий.

Із метою виявлення стану підготовки майбутніх учителів початкових класів і формування їхніх професійних умінь застосовувалось анкетування, методики діагностики мотиваційно-педагогічних уподобань (П. Торранс), навчальної мотивації студентів (А. Реан і В. Якунін, модифікація Н. Бадмаєвої), опитувальник із виявлення ціннісних орієнтацій у професійно-педагогічній діяльності „Педагогічна діяльність”, тестування (з виявлення рівня знань про особливості організації педагогічної взаємодії в початковій школі), методика оцінювання рівня сформованості професійних умінь, визначення домінуючого рівня проблемності (Ю. Дубровіна, О. Д'яченко, М. Кашапов), методика оцінювання стилю педагогічного мислення (О. Алексєєв, Л. Громова), методика визначення рівня сформованості педагогічної рефлексії (О. Калашнікова).

На формувальному етапі педагогічного експерименту (2004-2008 рр.) здійснено перевірку ефективності запропонованої моделі формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, що реалізовувалась поетапно в межах мотиваційно-когнітивного, діяльнісного та творчо-рефлексивного етапів. Мета мотиваційно-когнітивного етапу експериментального навчання - забезпечення формування мотиваційно-аксіологічного та когнітивного компонентів професійних умінь при розв'язанні інформаційно-текстових задач на лекційних заняттях із дисциплін професійно орієнтованої підготовки. Студенти були ознайомлені із особливостями застосування системи педагогічних задач у процесі роботи з проблемними педагогічними ситуаціями, що виникають у діяльності вчителя початкових класів. Діяльнісний етап спрямований на безпосереднє первинне оволодіння професійними вміннями вчителя початкових класів за допомогою розв'язання частково-пошукових педагогічних задач у межах дисциплін методичного циклу під час практичних занять зі студентами та їхньої самостійної роботи. Саме це сприяло вдосконаленню мотиваційно-аксіологічного, когнітивного та формуванню операційно-технологічного компонентів професійних умінь. Як основні, на діяльнісному етапі застосовувались операційно-практичні та частково проективно-моделювальні задачі.

Проектування й узагальнення результатів комплексної роботи з педагогічними проблемами на практиці здійснювалось у межах творчо-рефлексивного етапу. Реалізовувалась мета, що полягала у формуванні операційно-технологічного компонента професійних умінь майбутніх учителів початкових класів. У ході семінарських занять із методик викладання освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти, різних видів педагогічних практик (навчальної, виробничої) студенти у навчальній діяльності включалися в розв'язання проективно-моделювальних і проблемно-евристичних завдань.

Процес формування професійних умінь здійснювався за таких організаційно-педагогічних умов: орієнтація навчального процесу на особистість майбутнього вчителя початкових класів, систему його професійних умінь, здійснення педагогічної рефлексії; узгодженість дидактико-методичної підготовки з вимогами компетентнісного підходу до процесу навчання; оволодіння студентами задачним підходом застосування інноваційних технологій початкової освіти.

На узагальнено-рефлексивному етапі педагогічного експерименту (2009-2010 рр.) за результатами наукового пошуку сформульовано загальні висновки та рекомендації, підготовлено практичний посібник ,,Система педагогічних задач як засіб формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів”; завершено оформлення рукопису дисертації; проміжні та кінцеві результати дослідження поетапно впроваджувалися в педагогічну практику.

Актуальність і доцільність процесуального впровадження моделі, організаційно-педагогічних умов формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів на основі системи педагогічних задач підтверджується результатами дослідження та їх статистичною обробкою. На контрольному етапі експериментальної роботи здійснено порівняльний кількісний і якісний аналізи результатів, що засвідчили підвищення рівня сформованості професійних умінь респондентів експериментальних груп. З'ясовано, що в експериментальних групах відбулись значні позитивні зміни з перерозподілу рівнів сформованості професійних умінь учителів початкових класів (див. табл.).

Таблиця. Рівні сформованості професійних умінь учителів початкових класів (у %)

Так, високий рівень зріс із 8,5% у процесі констатувального обстеження до 22,8% - за результатами контрольного експерименту. Суттєво збільшилась кількість студентів, у яких виявлено достатній рівень сформованості професійних умінь (із 19,7% при констатації до 33,5% при контрольному обстеженні). Кількість респондентів, які перебували на середньому рівні, змінилася з 41,3% (до початку навчання) до 28,6% (після його завершення). Кількість майбутніх учителів із початковим рівнем значно зменшилася: з 30,5% до 15,1%. У контрольних групах також відбулися позитивні зміни, хоча й менш суттєві. Зросла кількість студентів із високим (із 8,5% при констатації до 10% під час контрольного обстеження), достатнім (із 19,8% до 20,6%) та середнім (із 39,8% до 39,6%) рівнями готовності. Дещо зменшилась кількість респондентів, у яких виявлено початковий рівень сформованості професійних умінь: із 31,9% при констатації до 29,8% у процесі контрольного обстеження.

В основі приросту показників студентів експериментальних груп спеціальності „Початкова освіта” лежать такі чинники вдосконалення професійної підготовки: впровадження моделі формування професійних умінь на основі системи педагогічних задач із застосуванням науково-методичного ресурсу; оволодіння майбутніми вчителями аналітико-діагностичними, проективно-конструктивними, організаційно-комунікативними й оцінювально-рефлексивними компетенціями, що забезпечують ефективну реалізацію педагогами поліфункціональної діяльності в початковій школі, розвиток рефлексивно-творчих умінь як якісних показників результативності діяльності вчителя початкових класів.

Висновки

Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному узагальненню та практичному розв'язанню наукової проблеми формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів на основі системи педагогічних задач. Одержані результати підтвердили мету, засвідчили розв'язання поставлених завдань і надали підстави для формулювання загальних висновків:

1. Сучасні тенденції функціонування нової початкової школи в Україні (поширення ідей гуманізації, впровадження компетентнісного підходу, варіативність змісту, форм, методів і засобів навчання молодших школярів, підвищення уваги до якості навчання) актуалізують необхідність розробки особистісно-професійної підготовки вчителя початкових класів. Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури засвідчив, що сучасний учитель початкових класів має оволодіти технологією створення навчально-виховних ситуацій із різними освітньо-виховними функціями, вмінням включити кожну дисципліну предмет у цілісну систему дидактичних засобів, які забезпечують формування особистості молодшого школяра. Саме тому задачний підхід до вдосконалення професійної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта” є одним із найбільш дієвих дидактичних засобів формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів.

2. Спираючись на результати контент-аналізу понятійного тезаурусу поліфункціональної діяльності педагога початкової ланки освіти, уточнено категоріальний апарат процесу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів шляхом уведення в науковий лексикон дефініцій, пов'язаних із системою педагогічних задач і методикою їх застосування.

З'ясовано фундаментальне поняття дослідження „професійні вміння вчителя початкових класів”, що є системою усвідомлених, цілеспрямованих, інтегрованих професійних умінь, які конкретизовано в аналітико-діагностичні, проективно-конструктивні, організаційно-комунікативні й оцінювально-рефлексивні компетенції, спрямовані на реалізацію професійних функцій учителя початкових класів у процесі багатоаспектної навчальної, виховної, просвітницько-консультативної, професійно-методичної взаємодії з молодшими школярами, їхніми батьками, колегами й адміністрацією школи.

З урахуванням особливостей професійної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта” установлено, що формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів - це складний процес, який полягає в реалізації етапів: мотиваційно-когнітивного (формування знання алгоритму майбутньої дії), діяльнісного (вдосконалення практичної реалізації дій), творчо-рефлексивного (саморефлексія в процесі безпосередньої професійно-педагогічної діяльності), і припускає рівневе оволодіння професійними вміннями: початковий рівень оволодіння діяльністю репродуктивна діяльність квазіпрофесійна діяльність професійна компетентність. Результативність досліджуваного явища - це професійна компетентність учителя початкових класів, під якою розуміємо інтеграційну якість педагога, що визначає готовність і здатність особистості розв'язувати професійні задачі з формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів шляхом установлення взаємодії з усіма суб'єктами навчально-виховного процесу початкової школи.

3. Сконструйовано та теоретично обґрунтовано систему педагогічних задач як дидактичний засіб формування професійних умінь майбутніх учителів. У дослідженні - це цілісна, інтеграційна, ієрархічна структура, компонентами якої є види, групи та блоки педагогічних задач; це спосіб взаємодії між викладачем і студентом, що характеризується високою активністю студента та спрямованістю на подолання пізнавальних утруднень, пов'язаних із пошуком розв'язання поставлених викладачем задач-проблем.

Як найбільш доцільні види, що інтегрують усі різновиди педагогічних задач і спрямовані на формування аналітико-діагностичних, проективно-конструктивних, організаційно-комунікативних, оцінювально-рефлексивних професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, обрано чотири групи - інформаційно-текстові, операційно-практичні, проективно-моделювальні, проблемно-евристичні. Зазначена система педагогічних задач є ефективним механізмом підготовки студентів-майбутніх учителів початкових класів до виконання інтегрованих функціональних ролей учителя-багатопредметника, класного керівника, консультанта-практика, а також методиста-дослідника в професійній діяльності.

4. Узагальнення результатів наукового пошуку дало підстави для розроблення критеріїв і показників сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів (мотиваційно-аксіологічний - мотиваційно-ціннісне ставлення до педагогічної діяльності; усвідомлення потреби в оволодінні професійними вміннями; розуміння важливості професії вчителя початкових класів, цінності її ефективного здійснення для суспільства; сформованість концепції „Я-професійне” як сукупності конкретних якостей особистості, необхідних для творчого оволодіння та прояву професійних умінь у педагогічній діяльності; когнітивний - збагачення, актуалізація та використання системи знань при розв'язанні педагогічних задач; операційно-технологічний - повнота діяльнісного складу, міцність засвоєння, інтегративність, стійкість і гнучкість, рефлективність засвоєних професійних умінь проектувати та здійснювати різноаспектну педагогічну взаємодію згідно з нормативним переліком галузевого стандарту підготовки вчителів початкових класів). На основі проведеного дослідження, залежно від професійної компетентності майбутніх учителів, виділено чотири рівні сформованості професійних умінь студентів: початковий, середній, достатній, високий.

5. Спроектовано та здійснено експериментальна перевірка моделі формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів на основі системи педагогічних задач, методологічною основою розробки якої є системний, компетентнісний, особистісно зорієнтований і діяльнісний підходи, а також теорія поетапного формування розумових дій; змістово-процесуальною базою - комплекс функціонально-педагогічних проблем, проблемних ситуацій і система педагогічних задач; організаційно-методичне забезпечення реалізують положення проблемного підходу до організації навчання студентів як одного з найбільш ефективних у розвитку дослідницької діяльності, самостійності, творчості майбутніх учителів початкових класів.

Новизна представленої моделі експериментального навчання полягає в тому, що вона має варіативний характер реалізації в умовах вищої педагогічної освіти й інноваційний науково-методичний ресурс, заснований на системі педагогічних задач. Уперше в моделі обґрунтовано доцільність освоєння студентами спеціальності „Початкова освіта” системоутворювальної інтегративної сукупності професійних умінь учителя-багатопредметника, класного керівника, консультанта-практика, а також методиста-дослідника в педагогічній діяльності як базового критерію результативності професійної компетентності вчителя початкових класів.

6. Визначено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови ефективної реалізації моделі формування професійних умінь на основі застосування системи педагогічних задач: орієнтація навчального процесу на особистість майбутнього вчителя початкових класів, систему його професійних умінь, здійснення педагогічної рефлексії; узгодженість дидактико-методичної підготовки з вимогами компетентнісного підходу до процесу навчання майбутніх учителів початкових класів у вищому навчальному закладі; оволодіння студентами задачним підходом застосування інноваційних технологій початкової освіти.

Процесуальне впровадження розробленої моделі та реалізація організаційно-педагогічних умов під час експериментального навчання здійснювалось у процесі предметно-орієнтованого навчання на основі поєднання теоретичних курсів і всіх видів безперервної педагогічної практики, спеціально організованих аудиторних і позааудиторних занять, особистісно зорієнтованих індивідуальних завдань, що знайшло відображення в практичному посібнику педагогічних задач.

7. Доведено, що розроблена система педагогічних задач, де інваріантною складовою процесу розв'язання є використання студентами професійних умінь, забезпечувала ефективність професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і значно впливала на рівень сформованості їхньої професійної компетентності. Кількісні та якісні дані експериментального навчання підтверджують, що результати сформованості професійних умінь в експериментальних і контрольних групах значно вирізняються. Аналіз результатів дослідження методами математичної статистики також підтвердив ефективність функціонування методики формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів із використанням системи педагогічних задач у групах експериментального навчання. Валідність та об'єктивність отриманих даних оцінювалася за допомогою Z - оцінки, а також коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.

Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язання цієї проблеми. Перспективними напрямами дослідження є вивчення питань адаптації системи педагогічних задач як комплексного методу викладання дисциплін психолого-педагогічного та методичного циклів, а також дидактичні можливості застосування педагогічних задач у науково-дослідній діяльності студентів.

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в таких публікаціях автора

1. Анісімова Л. С. Система педагогических задач как средство формирования профессиональных умений учителей начальных классов: сборник задач / Л. С. Анисимова. - Ялта : Визави, 2010. - 152 с.

2. Анісімова Л. С. Теоретичні засади технології розв'язання педагогічних задач як засобу формування професійних умінь у майбутніх учителів початкових класів / Л. С. Анісімова // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Сер. : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - Зб. наук. праць. - К. : НПУ, 2005. - Вип. 3 (13). - С. 112-116.

3. Анисимова Л. С. Электронный учебник как средство формирования профессиональных умений у будущих учителей начальных классов / Л. С. Анисимова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. - Зб. статей. - Ялта : РВВ РВУЗ КГУ, 2006. - Вип. 9. - Ч. 2. - С. 177-186.

4. Анисимова Л. С. Общепедагогическая подготовка учителей начальных классов как основа формирования их профессиональных умений / Л. С. Анисимова // Гуманітарні науки. - 2006. - № 1. - С. 42-51.

5. Анісімова Л. С. Проектування педагогічних задач як дидактичного засобу підготовки майбутніх учителів початкових класів / Л. С. Анісімова // Вісник Черкаського . Сер. : Педагогічні науки. - Зб. статей: - Черкаси : вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. - Вип. 165.- Ч. 2. - С. 144-148.

6. Анісімова Л. С. Методика організації лекційно-практичних занять під час освоєння майбутніми вчителями початкових класів системи педагогічних задач / Л. С. Анісімова // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. - Бердянськ : БДПУ, 2009. - № 2. - С. 88-94.

7. Анісімова Л. С. Формування у майбутніх учителів початкових класів професійних умінь на основі системи педагогічних задач / Л. С. Анісімова // Гуманізація навчально-виховного процесу. - Зб. наук. праць / [За заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - Вип. XLIV. - С. 5-10.

8. Анісімова Л. С. Система педагогічних задач як засіб реалізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладача та студента-майбутнього вчителя / Л. С. Анісімова // Вісник Черкаського університету. Сер. : Педагогічні науки. - Зб. статей. - Черкаси : вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2010. - Вип. 181. - Ч. 2. - С. 28-32.

9. Анісімова Л. С. Теоретичні аспекти формування професійних умінь у майбутніх учителів початкових класів на основі розв'язання системи педагогічних задач / Л. С. Анісімова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Сер. 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії та практики. - Зб. наук. праць. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - Вип. 13 (26). - С. 3-8.

10. Анисимова Л. С. Экспериментальная проверка эффективности использования системы педагогических задач для формирования профессиональных умений у будущих учителей начальных классов / Л. С. Анисимова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - Вип. 28. - Ч. 2. - С. 3-19.

11. Анисимова Л. С. Методический аспект реализации спецкурса „Теория и практика решения педагогических задач” : матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції [„Динаміка наукових досліджень - 2004”]. - Том 29 „Педагогіка”. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. - С. 8-10.

12. Анісімова Л. С. Ресурсний центр як засіб підготовки майбутніх учителів початкових класів до науково-методичної роботи : материалы V международной научно-практической конференции [„Инновационные технологии в образовании”]. - Алушта, 2008. - С. 19-23.

13. Анісімова Л. С. Засоби формування професійних умінь у майбутніх учителів початкових класів у контексті концепції стійкого розвитку : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. [„Освіта для стійкого розвитку: формування готовності педагогічних кадрів”]. - Тернопіль : Вектор, 2009. - С. 90-94.

14. Анісімова Л. С. Сучасні вимоги до педагогічних задач як засобу підготовки майбутніх вчителів початкових класів : збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції [„Викладач і студент : умови особистісного і професійного зростання”]. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2009. - С. 74-75.

15. Анисимова Л. С. Современные подходы к подготовке учителя начальных классов: зарубежный опыт : зб. наук. праць IV міжнародної науково-практичної конференції [„АЛЬЯНС НАУК: вчений вченому”]. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2009. - С. 22-25.

16. Анисимова Л. С. Использование системы педагогических задач при формировании профессиональных умений у будущих учителей начальных классов : материалы всероссийской заочной конференции [„Современные технологии начального образования”]. - Барнаул : АлтГПНА, 2010. - Ч. 1. - С. 152-154.

Анотація

Анісімова Л. С. Система педагогічних задач як засіб формування професійних умінь учителів початкових класів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2011.

У дисертації представлено комплексний аналіз проблеми формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів на основі застосування системи педагогічних задач. Обґрунтовано модель формування досліджуваного явища на основі системи педагогічних задач, методологічною основою проектування якої є системний, компетентнісний, особистісно зорієнтований і діяльнісний підходи. Уточнено базові поняття дослідження: „професійні вміння вчителя початкових класів”, „система педагогічних задач”, „професійна компетентність учителя початкових класів”. Виявлено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості означених умінь; визначено організаційно-педагогічні умови ефективного формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі розв'язання системи педагогічних задач.

Ключові слова: професійні вміння вчителя початкових класів, система педагогічних задач, професійна компетентність учителя початкових класів.

Аннотация

Анисимова Л. С. Система педагогических задач как средство формирования профессиональных умений будущих учителей начальных классов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), Ялта, 2011.

Диссертация посвящена проблеме формирования профессиональных умений будущих учителей начальных классов на основе системы педагогических задач. Актуальность проблемы обусловлена противоречиями между необходимостью в сжатые сроки сформировать целостный комплекс профессиональных умений будущих учителей начальных классов и практически отсутствием механизмов и средств для достижения этого; многообразием педагогических задач, представленных в области современных профессионально-педагогических исследований, и объективной необходимостью осмысления и системного использования их как дидактического средства формирования профессиональных умений будущих педагогов. В контексте компетентностного подхода как наиболее значимого направления модернизации педагогического образования Украины в диссертации уточнены теоретические основы процесса формирования профессиональных умений будущих учителей начальных классов; обосновано и сконструировано систему педагогических задач.