Формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Зубрик Андріана Романівна

УДК 37.036:371.124:009

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Спеціальність 13.00.04

«Теорія і методика професійної освіти»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький - 2010



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Вихрущ Віра Олександрівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, професор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, кафедра загальної та соціальної педагогіки, завідувач;

кандидат психологічних наук Скиба Катерина Миколаївна, Хмельницький національний університет, кафедра перекладу, старший викладач.

Захист відбудеться « 22 » жовтня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розіслано « 20 » вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник О.В. Торічний



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рівень соціально-економічного розвитку суспільства визначають люди, здатні самостійно мислити, приймати швидкі та адекватні рішення, орієнтуватися у мінливих ситуаціях, проявляти творчу ініціативу. Для їх виховання освітня система України потребує мобільного, відкритого до інновацій, компетентного фахівця, насамперед у галузі гуманітарних знань. Поступове підвищення статусу гуманітарних дисциплін передбачає оновлення діючих освітніх стандартів і переорієнтації навчання з предметно-змістової площини у діяльнісну, тобто на формування продуктивного мислення майбутнього учителя, оскільки воно є основою особистісної зрілості та запорукою результативності професійної діяльності.

Філософські основи мислення знайшли своє відображення у дослідженнях В. Андрущенка, І. Зязюна, В. Кременя. Психологічним аспектам вивчення мислення присвятили свої праці П. Блонський, Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн, О. Тихомиров. Проблему розвитку продуктивного мислення досліджували В. Андрєєва, М. Вертгеймер, Дж. Гілфорд, М. Гольдіна, З. Калмикова, Д. Кугер, Д. Пойа, Г. Уоллес, Т. Харсон, Дж. Чаффі та інші. Питання педагогічного мислення розглядали у своїх роботах С. Гончаренко, О. Гребенюк, М. Кашапов, В. Роменець, В. Шахов, а педагогічні аспекти творчості і креативності аналізували Д. Богоявленська, Н. Кічук, Г. Нікітіна, С. Сисоєва, П. Торренс.

Проте проблема формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін не була об'єктом окремого дослідження. Теоретичний аналіз літературних джерел та досвід практичної роботи дозволили виокремити суперечності, які виникали в процесі професійного становлення майбутніх фахівців гуманітарних дисциплін: між потребами суспільства у гуманітаризації й гуманізації освіти та реальним станом гуманітарної підготовки спеціаліста; між декларуванням провідної ролі педагога-гуманітарія у вихованні зрілої особистості і відсутністю належних теоретико-методичних умов для її забезпечення; між діючою системою формування мислення майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін та сучасною, зорієнтованою на розвиток особистості вчителя і досягнення якісно вищого рівня самостійності його мислення.

Результати емпіричного дослідження свідчать, що серед основних причин низького рівня сформованості продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін 62,5% з усіх опитаних назвали - переважання традиційних технологій навчання над інноваційними, слабку орієнтацію викладачів у змісті, формах і методах розвитку продуктивного педагогічного мислення - 52,5%, нерозуміння студентами суті та важливості вказаного процесу для професійного становлення - 82,4%, неспроможність пояснити зміст основних понять проблеми - 88%, ігнорування психолого-педагогічних особливостей майбутньої професійної діяльності - 76,5%.

Таким чином, актуальність проблеми, наявні суперечності та необхідність їх розв'язання зумовили вибір теми дослідження: «Формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в межах «Організаційно-педагогічні засади удосконалення підготовки майбутнього учителя-гуманітарія в контексті ідей Болонського процесу» (№0108U000534). Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає у визначенні сформованості продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів-гуманітаріїв у контексті ідей Болонського процесу.

Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №7 від 28.02.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології НАПН України (протокол №7 від 25.09.2007 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1. З'ясувати суть, структуру та особливості продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

2. Конкретизувати критерії та визначити рівні сформованості продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

3. Розкрити вплив вікових особливостей майбутніх учителів гуманітарних дисциплін на формування їх продуктивного педагогічного мислення.

4. Розробити й експериментально перевірити модель формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін і психолого-педагогічні умови забезпечення її дієвості.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у вищому навчальному закладі.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські теорії мислення (Б. Ломов, Я. Пономарьов); положення про соціальну природу мислення (О. Тихомиров), про мислення як процес і результат діяльності (С. Рубінштейн), як дослідницьку діяльність (П. Гальперін); висновки вчених про продуктивне мислення як основу научуваності (З. Калмикова); ідеї психологів про мислення і його нерозривний зв'язок з мовою та мовленням (Л. Виготський, Г. Костюк); творчий потенціал особистості (Н. Кічук); оптимальні форми педагогічної взаємодії (Д. Кугер, Т. Харсон); теоретичні й практичні рекомендації педагогів і психологів щодо можливих шляхів розвитку креативності (І. Гриненко, Л. Засєкіна) і формування професійного лінгвістичного мислення (К. Скиба); методологічні принципи та педагогічні підходи (особистісно-орієнтований, компетентнісний і діяльнісний) педагогіки і психології.

Методи дослідження. Для розв'язання сформульованих у дослідженні завдань було використано комплекс взаємопов'язаних методів: теоретичні - аналіз і синтез, систематизація і моделювання, контент-аналіз з метою вивчення навчально-методичних матеріалів для виявлення сучасного стану досліджуваної проблеми, визначення психолого-педагогічних особливостей професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, обґрунтування структури продуктивного педагогічного мислення і побудови його моделі; емпіричні - спостереження, тестування, бесіди, анкетування й інтерв'ювання студентів для діагностики сформованості їх продуктивного педагогічного мислення і самооцінки, визначення психолого-педагогічних умов формування продуктивного педагогічного мислення; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки ефективності психолого-педагогічних умов, за яких змодельований процес формування продуктивного педагогічного мислення буде результативним; статистичні - аналіз і опрацювання результатів експерименту методами математичної статистики.

Дослідно-експериментальна робота, у якій взяли участь 484 студенти факультетів гуманітарного профілю, здійснювалася на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного економічного університету. Дослідження проводилося у три етапи впродовж 2004-2009 рр.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше розроблено і теоретично обґрунтовано сукупність психолого-педагогічних умов (проектування сприятливого навчального середовища для формування продуктивного педагогічного мислення; впровадження оптимальних методів і форм підготовки фахівця; забезпечення системної мотивації діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін), засобів їх реалізації та модель формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, елементами якої є: мета, структура продуктивного педагогічного мислення та критерії рівнів його сформованості; психолого-педагогічні умови; принципи, методи, етапи та педагогічна корекція навчально-виховної діяльності;

визначено структуру продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін (мотиваційний, емоційний, компетентнісний, операційний і результативний компоненти);

розширено зміст понять «продуктивне мислення» та «продуктивне педагогічне мислення»;

дістали подальшого розвитку питання про компоненти, критерії та рівні сформованості продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів: розроблено та впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів спецкурс «Управління процесом продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін», здійснено апробацію інструментарію для діагностики рівнів, психолого-педагогічних умов та оптимальних методів формування продуктивного педагогічного мислення студентів. Висновки і пропозиції дослідження враховано при написанні навчальних програм, а матеріли та методичні розробки використано у процесі підготовки і проходження педагогічної практики.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка №1396-33/03 від 30.12.2009 р.), Тернопільського національного економічного університету (довідка №38 від 20.01.2009 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка №119 від 10.12.2009 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка №83 від 15.12.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати доповідалися на науково-практичних конференціях: міжнародних - «Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті» (Тернопіль, 2006); «Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів» (Тернопіль, 2007); всеукраїнських - «Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу» (Київ, 2007); «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2009).

Публікації. Результати дослідження надруковані у 12 одноосібних публікаціях, з яких 8 статей - у виданнях, визнаних ВАК як фахові.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 165 сторінок і містить 17 рисунків та 20 таблиць. Список використаних джерел - 206 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Формування продуктивного педагогічного мислення як педагогічна проблема» - здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми; визначено суть, зміст та особливості підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до продуктивного педагогічного мислення; розглянуто підходи до тлумачення понять «продуктивне мислення», «продуктивне педагогічне мислення», «продуктивне педагогічне мислення учителів гуманітарних дисциплін»; обґрунтовано структуру продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Поняття «продуктивне мислення» трактується вченими по-різному: як єдність креативного та критичного мислення, що функціонують незалежно одне від одного (Т. Харсон); інсайт, який веде до народження нових ідей (М. Вертгеймер); синонім творчого/креативного мислення, наслідок продуктивної мисленнєвої діяльності (З. Калмикова). Виявлено, що лише дуальне за своєю природою продуктивне мислення (конвергентно-дивергентне: Д. Кугер, Т. Харсон, Дж. Чаффі), інтегроване у діяльність і спрямоване на оцінку ситуацій, призводить до оптимального і динамічного розвитку суб'єктів взаємодії. З'ясовано, що продуктивне мислення вчителя є послідовністю розумових операцій, які виникають на основі пізнання, оцінювання і вирішення складної педагогічної ситуації (задачі, проблеми). Такі дії відточують та удосконалюють процеси аналізу і синтезу, прогнозування і перетворення.

Досліджено, що поняття «педагогічне мислення» розглядається науковцями як здатність до аналізу педагогічних ситуацій (В. Шахов) і як пізнавальний процес виявлення педагогічної проблемності, вирішення якої характеризується особистісною включеністю педагога у перетворення в ході професійної діяльності (М. Кашапов).

Доведено, що продуктивне педагогічне мислення вчителя гуманітарних дисциплін, у центрі якого педагогічна задача (проблема, ситуація), яку намагаються розв'язати суб'єкти взаємодії, детермінується особливостями професійно-педагогічної діяльності, її багатовекторністю, складністю, поліфункціональністю, емоційною насиченістю, новизною завдань, які постають перед майбутніми фахівцями, та зміною пріоритетів. Воно є запорукою результативності пошуку способів вирішення навчально-виховних завдань у процесі взаємодії учителя/викладача з учнями/студентами.

На основі вивчення та аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень визначено, що «продуктивне педагогічне мислення майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін» - це багаторівневий когнітивний процес виявлення, оцінювання й вирішення педагогічної задачі (проблеми, ситуації), результатом якого є суб'єктивно новий продукт взаємодії критичного і креативного професійно спрямованого мислення педагога, інноваційний за своєю сутністю, змістом чи формою. У якості одиниці аналізу продуктивного педагогічного мислення розглянуто педагогічну задачу (проблему, ситуацію), яка акумулює найбільш сутнісні ознаки проблемності, вимагає пошуку рішень і змін.

Враховано результати дослідження фізіологів (Н. Бєхтєрєвої, Н. Геррман, І. Павлова) і психологів (Д. Кугер, А. Рябоконь, Г. Уоллес, Т. Харсон, Дж. Чаффі), що стосуються окремих особливостей професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін і свідчать про більшу розвиненість правої півкулі у гуманітаріїв, що суттєво впливає на їх креативність, здатність продукувати ідеї та рівень емоційності. Обґрунтовано, що саме зрілий юнацький вік є найбільш сприятливим періодом для формування продуктивного педагогічного мислення, оскільки характеризується гнучкістю і глибиною когнітивних процесів, форму-ванням індивідуального стилю розумової діяльності, творчою та вибірковою уявою, продуктивністю логічної пам'яті, високою емоційністю і поступовим вдосконаленням мовлення (Л. Василенко, М. Заброцький, М. Савчин). Означені вікові особливості повинні враховуватися у практиці роботи вищої педагогічної школи. Проте на основі аналізу наукових праць виявлено, що у вітчизняній і зарубіжній психології та педагогіці значна увага приділяється розвитку креативного та критичного мислення, натомість продуктивне мислення вивчено менш детально. Брак наукових досліджень процесу продуктивного педагогічного мислення негативно позначається на якості підготовки майбутніх учителів.

З'ясовано, що структура продуктивного педагогічного мислення майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін ґрунтується на динамічній взаємодії п'ятьох компонентів: мотиваційного; емоційного; компетентнісного; операційного; результативного.

Мотиваційний компонент є запорукою ефективної професійно-спрямованої продуктивної взаємодії студентів і вчителя-фасилітатора (в якій «успіх» - одиниця оцінки результативності їх роботи), що підтверджується теорією мотивації МакКлелланда-Аткінсона про три основні мотиваційні фактори дорослої людини - успіх, визнання, влада. Емоційний компонент, що базується на необхідності спрямування мислення і поведінки, регулює взаємовідносини між суб'єктами педагогічної взаємодії, підтримує сприятливий емоційно-чуттєвий фон занять, експресивність комунікації, виконує сигнальну і спонукальну функції. Компетентнісний компонент продуктивного педагогічного мислення майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін відповідає за послідовне розкриття сутності проблеми продуктивного педагогічного мислення, навчання прийомам та способам його формування. Ці питання висвітлені у змісті спецкурсу «Управління процесом продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін». Операційний компонент передбачає оволодіння студентами системою інтерактивних методів формування продуктивного педагогічного мислення (зокрема методами візуалізації знань, симуляцій; тренінговими, проблемно-пошуковими, презентаційними методами), які стимулюють взаємодію у групі, викликають ефект «сумісного зусилля», активізують усіх учасників навчально-пошукової діяльності. Результативний компонент продуктивного педагогічного мислення матеріалізується у вигляді суб'єктивно нового продукту (ідеального, матеріального, усного, писемного), який оцінюється за рівнем інноваційності щодо сутності, форми чи змісту та забезпечує надійний зворотній зв'язок.

У другому розділі - «Моделювання процесу формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін» - виявлено стан сформованості продуктивного педагогічного мислення, описана модель його формування та психолого-педагогічні засади процесу.

З метою діагностики рівнів сформованості продуктивного педагогічного мислення був проведений констатувальний експеримент з використанням експрес-методик і тестів на визначення типу особистості (психогеометричний тест С. Деллінгер в адаптації А. Алексєєва, Л. Громова), мотивації успіху та боязні невдач (А. Реан), вивчення дивергентно-конвергентного мислення (Н. Кіршева), для дослідження міжособистісних стосунків у групі (К. Томас в адаптації Н. Гришина), анкетування. Результати емпіричного дослідження показали, що 68,2% з усіх опитаних студентів мають низький рівень сформованості продуктивного педагогічного мислення, 25,7% - середній і лише 6,1% - високий. Низькі показники пояснюються відсутністю знань, умінь і досвіду результативного продуктивного педагогічного мислення. Одночасно 46% з усіх опитаних виявили бажання дізнатися більше про означену проблему.

За допомогою отриманих даних було конкретизовано критерії (широта, глибина, оригінальність, гнучкість, самостійність), показники їх прояву та рівні сформованості продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (низький, середній, високий).

Студенти з низьким рівнем сформованості продуктивного педагогічного мислення виявляють пасивність і незацікавленість у роботі в групі; демонструють уміння опрацьовувати незначний за обсягом навчальний матеріал, неглибоке розуміння сутності ознак предметів та явищ і невміння їх виокремлювати, неспроможність шукати і знаходити правильні шляхи й засоби розв'язання проблемних завдань, відсутність здатності продукувати оригінальні ідеї, невміння переключатися з одного виду діяльності на інший.

На середньому рівні сформованості продуктивного педагогічного мислення студенти виявляють зацікавленість у співпраці з членами групи; демонструють уміння опрацьовувати значний за обсягом навчальний матеріал, часткове розуміння сутності ознак предметів та явищ і уміння їх виокремлювати, готовність шукати й знаходити правильні шляхи і засоби розв'язання проблемних завдань, здатність продукувати ідеї й відстоювати їх, уміння переключатися з одного виду діяльності на інший.

Студенти з високим рівнем сформованості продуктивного педагогічного мислення проявляють ініціативу, активність і зацікавленість у груповій взаємодії; демонструють уміння якісно опрацьовувати великий за обсягом навчальний матеріал, глибоке розуміння сутності ознак предметів і явищ та уміння їх виокремлювати, а також готовність шукати і знаходити найоптимальніші шляхи і способи розв'язання проблемних завдань, здатність продукувати велику кількість оригінальних ідей і давати їм оцінку, швидко переключатися з одного виду діяльності на інший.

Аналіз отриманих результатів свідчить про необхідність модернізації системи підготовки майбутнього фахівця гуманітарних дисциплін у руслі сучасних вимог взагалі та актуалізації цілеспрямованого формування його продуктивного педагогічного мислення. Означені особливості професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін і структурно-компонентний склад продуктивного педагогічного мислення дають змогу цілісно та всебічно розглянути і обґрунтувати психолого-педагогічні умови його формування.

Отже, формування продуктивного педагогічного мислення досягається реалізацією сукупності взаємозв'язаних і взаємообумовлених психолого-педагогічних умов - проектування сприятливого навчального середовища для формування продуктивного педагогічного мислення; впровадження оптимальних методів і форм підготовки фахівця; забезпечення системної мотивації діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Психолого-педагогічна умова - проектування сприятливого навчального середовища для формування продуктивного педагогічного мислення - передбачає насамперед формування компетентнісного компоненту. Засобами реалізації є спецкурс «Управління процесом продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін» та групова взаємодія. Спецкурс вирішує такі завдання: ознайомити студентів із сучасною теорією і практикою формування продуктивного педагогічного мислення; оволодіти окремими прийомами креативного і критичного мислення; сформувати вміння мислити продуктивно у спеціально створених навчальних ситуаціях, а також керувати даним процесом. Організація групової взаємодії сприяє усуненню перешкод на шляху формування продуктивного педагогічного мислення, діалогічності мислення викладача та студентів, згуртованості групи.

Наступна психолого-педагогічна умова - впровадження оптимальних методів і форм підготовки фахівця, пов'язана з операційним компонентом структури продуктивного педагогічного мислення, реалізується завдяки засобам групової взаємодії, системі методів формування продуктивного педагогічного мислення (організаційних, тренінгових, пошукових, моніторингових, випробовувальних) і формам організації навчання (лекція-візуалізації, симуляційна гра, навчавльно-пошуковий полілог).

Психолого-педагогічна умова - забезпечення системної мотивації діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін - передбачає тісну взаємодію з усіма вищезгаданими умовами і акцентує увагу на емоційній складовій структури продуктивного педагогічного мислення. Засобом реалізації цієї умови є створення ситуації успіху заради досягнення кінцевої мети, а саме: формування готовності до продуктивного педагогічного мислення. Створення суб'єктивно нового навчального продукту - безперервний процес, спрямований безпосередньо на досягнення результату, найважливішої складової у структурі продуктивного педагогічного мислення, формування якого забезпечується відповідними етапами. На кожному етапі формування продуктивного педагогічного мислення передбачалась рефлексія - послідовна корекція цілей, змісту, методів, форм і засобів навчально-педагогічної діяльності, в центрі якої знаходиться ключовий суб'єкт пізнання - особистість студента.

Обґрунтування структури продуктивного педагогічного мислення та психолого-педагогічних умов її реалізації дали змогу розробити функціональну модель формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін (рис. 1)

Основними взаємопов'язаними елементами моделі, від яких залежить активне формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, є мета, що передбачає досягнення рівня готовності до продуктивного педагогічного мислення і відіграє роль системотвірного фактору, структура продуктивного педагогічного мислення, критерії рівнів його сформованості, психолого-педагогічні умови і засоби їх реалізації (спецкурс «Управління процесом продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін», методика формування продуктивного педагогічного мислення, групова взаємодія, створення ситуації успіху); принципи, методи, етапи; педагогічна корекція навчально-виховної діяльності.

Використання в навчальному процесі психолого-педагогічних умов і моделі формування продуктивного педагогічного мислення позитивно вплинуло на ефективність фахової підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна перевірка дієвості психолого-педагогічних умов формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін» - висвітлено організацію і методику формувального експерименту, проаналізовано його результати і зроблено висновки.



*ППМ - продуктивне педагогічне мислення

Рис. 1 - Модель формування продуктивного педагогічного мислення учителів гуманітарних дисциплін

Формувальний експеримент проводився з метою підвищення ефективності продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін і проходив у три етапи: підготовчий, діяльнісний, підсумковий. На кожному з них забезпечувалася дієвість сукупності взаємозв'язаних психолого-педагогічних умов, які реалізовувалися за допомогою комплексу відповідних засобів.

На підготовчому етапі було впроваджено спецкурс «Управління процесом продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін», у змісті якого розкрито теоретичні та практичні аспекти продуктивного педагогічного мислення (формування продуктивного педагогічного мислення у сучасних умовах, реалізація компетентнісного, особистісно-орієнтованого, міждисциплінарного підходів, оптимальні психолого-педагогічні умови формування продуктивного педагогічного мислення, соціально-педагогічний контекст та вивчення передового досвіду його формування, формування продуктивного педагогічного досвіду за допомогою візуальних організаторів знань, презентація як запорука успіху і визнання, інноваційні методи та їх можливості, аналіз та самооцінка сформованості продуктивного педагогічного мислення на основі розроблених дескрипторів). Заняття із спецкурсу проводилися з використанням сучасних інформаційних технологій, презентаційних методик, тренінгових вправ і проблемно-пошукових методів навчання. Для підвищення результативності лекцій, які, як показав експериментальний зріз, є малоефективною формою роботи у вищому навчальному закладі, було введено лекції-візуалізації. Кожна лекція поділялась на смислові «блоки» і планувалася з урахуванням необхідності зворотного зв'язку в активному режимі. Особливістю практичних занять було домінування ігрових і тренінгових методів роботи. На діяльнісному етапі під час занять з окремих дисциплін гуманітарного профілю (педагогіка, українська література, іноземні мови, історія України, методика викладання української мови, а також під час проходження педагогічної практики) впроваджувалася система методів формування продуктивного педагогічного мислення: організаційних, тренінгових, пошукових, моніторингових, випробовувальних. Серед них особливого значення надавали методам: мозковий штурм, мозкове письмо, діалог Ривіна, Сократівські питання, метод симуляцій, передбачення за допомогою ключових виразів, «Джиг-со», символьно-знаковий скоропис, «Дискусійна сітка», одночасно із системою вправ на основі візуалізації знань (інтелект-карта, АбРеС), що сприяло оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз і багаторічна практика використання вищезгаданих методів у роботі викладачів гуманітарних дисциплін вищих навчальних закладів довели їх високу ефективність, оскільки саме вони розвивають мислення гармонійно, послідовно і системно. Так, символьно-знаковий скоропис (скорочене письмо) передбачає активну комунікативну письмову взаємодію в навчальній аудиторії і базується на здатності самостійно кодувати повідомлення та розкодовувати занотоване. Навчально-пошуковий полілог застосовувався для опрацювання інформації шляхом оптимального поєднання діалогічного та монологічного мовлення в умовах групової взаємодії. Найбільш прийнятний із використаних, ігровий метод, реалізовувався у формі симуляційних ігор, які базувались на реальних проблемних ситуаціях, що дало змогу студентам відчути свою значущість, сприяло формуванню внутрішньої мотивації («отримав задоволення», «хочу брати участь», «можу») та усвідомленню нових потреб.

На підсумковому етапі відбувалось перенесення знань, отриманих під час вивчення спецкурсу і зазначених вище гуманітарних дисциплін, набутих умінь та методики формування продуктивного педагогічного мислення у практику роботи під час вивчення інших фахових дисциплін, втілення їх у позашкільних заходах, тренінгах, під час проходження педагогічної практики. На усіх етапах забезпечувалася реалізація запропонованих психолого-педагогічних умов та проводилася корекція навчально-виховної діяльності. Результати дослідження (табл.) дозволили визначити рівні продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Таблиця 1 - Рівні сформованості продуктивного педагогічного мислення (у %)

Рівні ППМ	Початковий зріз	Підсумковий зріз
	Експериментальна група	Контрольна група	Експериментальна група	Контрольна група
Низький	64,1	60,5	16,5	51,3
Середній	29,3	31,2	55,2	36,3
Високий	6,6	8,3	28,3	12,4



Підсумковий зріз на завершальному етапі формувального експерименту у зіставленні з початковим засвідчив, що кількість студентів експериментальної групи, у яких високий рівень сформованості продуктивного педагогічного мислення, збільшилась на 21,7%, а студентів контрольної групи лише на 4,1%; кількість студентів контрольної групи, які перебувають на середньому рівні сформованості, зросла усього на 5,1%, а студентів експериментальної групи на 25,9%; кількість студентів контрольної групи, у яких рівень сформованості продуктивного педагогічного мислення виявився низьким, зменшилась на 9,2%, а в експериментальній групі на 47,6%.

Підрахунки середнього показника сформованості продуктивного педагогічного мислення у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін показали позитивну динаміку (рис. 2).

педагогічний мислення учитель студент

Рис. 2 - Динаміка середнього показника сформованості продуктивного педагогічного мислення у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін

Отже, аналіз результатів проведеного дослідження засвідчив, що середній показник сформованості продуктивного педагогічного мислення у студентів експериментальної групи зріс у 1,98 рази, а в контрольній - 1,17 рази.

Таким чином, динаміка зростання середнього показника сформованості продуктивного педагогічного мислення підтверджує дієвість розробленої моделі формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Позитивні зміни, що відбулися під впливом проведеного експерименту, вказують на доцільність впровадження у навчально-виховний процес сукупності психолого-педагогічних умов, за яких запропонована модель є результативною.



ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення теоретичних і практичних досліджень та запропоновано нове розв'язання проблеми підвищення якості підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, що виявляється в обґрунтуванні і розробці моделі формування продуктивного педагогічного мислення та психолого-педагогічних умов її дієвості.

1. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел і досвіду організації підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у вищій школі уточнено поняття продуктивне педагогічне мислення як мислення, у центрі якого педагогічна задача (проблема, ситуація), яку намагаються розв'язати суб'єкти взаємодії, що детермінується особливостями професійно-педагогічної діяльності, її багатовекторністю, поліфункціональністю, складністю, емоційною насиченістю, постійними випробовуваннями, новизною завдань, що постають перед майбутніми фахівцями, та зміною пріоритетів. Визначено, що продуктивне педагогічне мислення майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін - це багаторівневий когнітивний процес виявлення, оцінювання й вирішення педагогічної задачі (проблеми, ситуації), результатом якого є суб'єктивно новий продукт взаємодії критичного і креативного професійно спрямованого мислення педагога, інноваційний за своєю сутністю, змістом чи формою.

Охарактеризовано структуру продуктивного педагогічного мислення (мотиваційний, емоційний, компетентнісний, операційний та результативний компоненти). Виявлено і враховано фізіологічні та психологічні особливості майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, які свідчать про більшу розвиненість правої півкулі у гуманітаріїв, що впливає на їх креативність, здатність продукувати ідеї та рівень емоційності.

2. У ході дослідження конкретизовано критерії (оригінальність, широта, глибина, гнучкість, самостійність) та показники їх прояву, на основі яких визначено рівні сформованості продуктивного педагогічного мислення у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (низький, середній, високий).

Студенти з низьким рівнем сформованості продуктивного педагогічного мислення виявляють пасивність і незацікавленість у роботі в групі, демонструють уміння опрацьовувати незначний за обсягом навчальний матеріал, неглибоке розуміння сутності ознак предметів та явищ і невміння їх виокремлювати, неспроможність шукати і знаходити правильні шляхи й засоби розв'язання проблемних завдань, відсутність здатності продукувати оригінальні ідеї, невміння переключатися з одного виду діяльності на інший.

На середньому рівні сформованості продуктивного педагогічного мислення студенти виявляють зацікавленість у співпраці з членами групи, демонструють уміння опрацьовувати значний за обсягом навчальний матеріал, часткове розуміння сутності ознак предметів та явищ і уміння їх виокремлювати, готовність шукати й знаходити правильні шляхи і засоби розв'язання проблемних завдань, здатність продукувати оригінальні ідеї й відстоювати їх, уміння переключатися з одного виду діяльності на інший.

Студенти з високим рівнем сформованості продуктивного педагогічного мислення проявляють ініціативу, активність і зацікавленість у груповій взаємодії, демонструють уміння якісно опрацьовувати великий за обсягом навчальний матеріал, глибоке розуміння сутності ознак предметів і явищ та уміння їх виокремлювати, а також готовність шукати і знаходити найоптимальніші шляхи і засоби розв'язання проблемних завдань, здатність продукувати велику кількість оригінальних ідей і давати їм оцінку, швидко переключатися з одного виду діяльності на інший.

3. Доведено, що досягнення високого рівня сформованості продуктивного педагогічного мислення цілком відповідає меті (формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до продуктивного педагогічного мислення), сформульованій у розробленій моделі. З'ясовано, що вікові особливості суттєво впливають на формування продуктивного педагогічного мислення, оскільки в період з 16 до 20 років підвищується сконцентрованість уваги; зростає продуктивність логічної пам'яті; мислення стає більш системним, розвивається здатність до міркування; наявна висока чутливість та емоційне сприйняття; формується індивідуальний стиль розумової діяльності; ускладнюється зміст і структура мовлення, формується вміння користуватись усним мовленням як засобом спілкування; відбувається перехід до вищих рівнів абстрактного мислення й оволодіння логічними операціями продуктивного педагогічного мислення (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагальненням тощо).

4. Визначено й науково обґрунтовано сукупність психолого-педагогічних умов формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін (проектування сприятливого навчального середовища для формування продуктивного педагогічного мислення; впровадження оптимальних методів і форм підготовки фахівця; забезпечення системної мотивації діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін) і засоби їх реалізації (спецкурс «Управління процесом продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін», методика формування продуктивного педагогічного мислення, групова взаємодія, створення ситуації успіху).

5. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Основними взаємопов'язаними елементами моделі є мета (формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до продуктивного педагогічного мислення), структура продуктивного педагогічного мислення та критерії рівнів його сформованості; психолого-педагогічні умови і засоби їх реалізації; принципи, методи, етапи та педагогічна корекція навчально-виховної діяльності. Виявлено позитивний вплив сукупності психолого-педагогічних умов на дієвість моделі формування продуктивного педагогічного мислення.

6. Проведений формувальний експеримент підтвердив ефективність психолого-педагогічних умов, за яких запропонована модель формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін виявилася результативною. Кількість студентів експериментальної групи, у яких високий рівень сформованості продуктивного педагогічного мислення, збільшилась на 21,7%, а студентів контрольної групи лише на 4,1%; кількість студентів контрольної групи, які перебувають на середньому рівні сформованості, зросла усього на 5,1%, а студентів експериментальної групи на 25,9%; кількість студентів контрольної групи, у яких рівень сформованості продуктивного педагогічного мислення виявився низьким, зменшилась на 9,2%, а в експериментальній групі на 47,6%. Достовірність результатів перевірено за формулою В. Зягвязінського.

Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів окресленої проблеми. Серед перспективних напрямків подальших наукових розвідок: визначення особливостей формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін; поглиблення наукових уявлень про іншомовну комунікацію як засіб формування продуктивного педагогічного мислення.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зубрик, А. Р. Формування продуктивного мислення майбутнього вчителя іноземної мови як педагогічна проблема / Андріана Зубрик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка / гол. ред. Григорій Терещук. - Тернопіль : Видавництво Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, 2006. - №7. - С. 189-194.

2. Зубрик, А. Р. Продуктивне мислення у структурі іншомовної комунікативної компетенції майбутніх учителів іноземної мови / А. Р. Зубрик // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Педагогіка та психологія / наук. редактор Г. Г. Філіпчук. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 330 - С. 52-59.

3. Зубрик, А. Р. Формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін / Зубрик А. Р. // Основні концептуальні підходи і тенденції модернізації педагогічної освіти в Україні / за заг. ред. Г. Є. Гребенюка; Мін-во мистецтва і туризму України. Луганськ. держ. інст. культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури : збірн. наук. праць. - Харків : Стиль-Іздат, 2007. - С. 106-120.

4. Зубрик, А. Р. Роль мотиваційного фактору у розвитку продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін / Зубрик А. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : збірн. наук. праць / гол. ред. А. М. Богуш. - Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. - 2008. - № 3. - С. 129-137.

5. Зубрик, А. Р. Вікові та психологічні особливості юнацького віку та їх вплив на формування продуктивного педагогічного мислення / Андріана Зубрик // Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів : Львівська політехніка. - 2008. - №6. - С. 110-118.

6. Зубрик, А. Р. Роль продуктивного мислення в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи / Андріана Зубрик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка / гол. ред. Григорій Терещук. - Тернопіль : ТНПУ, 2006. - №2. - С. 124-128.

7. Зубрик, А. Р. Структура та особливості продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. / Андріана Зубрик // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Педагогіка та психологія / наук. редактор Г. Г. Філіпчук. - Чернівці : Рута, 2009. - Вип. 491 - С. 35-41.

8. Зубрик, А. Р. Модель формування продуктивного педагогічного мислення учителів гуманітарних дисциплін: психолого-педагогічні умови, критерії та рівні сформованості [Електронний ресурс] / А. Р. Зубрик // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. - 2009. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2009_2 zarkrs.pdf. - Заголовок з екрану.

9. Зубрик, А. Р. Творчість у професійній діяльності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін / Андріана Зубрик // Наукові записки. - Випуск 81(2). - Серія : Філологічні науки (мовознавство) / відпов. ред. Василь Ожоган. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 415-419.

10. Зубрик, А. Р. Мотивація як важливий фактор розвитку продуктивного педагогічного мислення у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін / Зубрик А. Р. // Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів : Матеріали Міжнародної науково-практичної конф. від 30-31 жовтня 2007 р., в 2-х част. - Частина 1 / відпов. за вип. Н. С. Лиса. - Тернопіль : Економічна думка, 2007. - С. 22-24.

11. Зубрик, А. Р. Розвиток продуктивного педагогічного мислення як основа формування іншомовної комунікативної компетенції майбутніх учителів гуманітарних дисциплін / Зубрик А. Р. // Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу : матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції від 7 листопада 2007 року / укл. Г. А. Турчинова, О. О. Яременко, М. О. Шутова. - Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - С. 160-162.

12. Зубрик, А. Р. Використання продуктивного педагогічного мислення у проблемному навчанні при іншомовній підготовці студентів гуманітарного профілю / А. Р. Зубрик // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції від 20 листопада 2009 року / ред. В. В. Шликова, С. С. Кондратюк. - Хмельницький : Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2009. - С. 93-94.



АНОТАЦІЯ

Зубрик А. Р. Формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. У роботі розкрито суть, особливості, структуру продуктивного педагогічного мислення (мотиваційний, емоційний, компетентнісний, операційний, результативний компоненти). Визначено рівні його сформованості за конкретизованими критеріями (низький, середній, високий).

Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність моделі формування продуктивного педагогічного мислення та психолого-педагогічні умови (проектування сприятливого навчального середовища для формування продуктивного педагогічного мислення; впровадження оптимальних методів і форм підготовки фахівця; забезпечення системної мотивації діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін), за яких змодельований процес є результативним.

Ключові слова: мислення, продуктивне педагогічне мислення, майбутні вчителі гуманітарних дисциплін, психолого-педагогічні умови, критерії, компоненти, модель формування продуктивного педагогічного мислення.



АННОТАЦИЯ

Зубрик А. Р. Формирование продуктивного педагогического мышления будущих учителей гуманитарных дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования продуктивного педагогического мышления будущих учителей гуманитарных дисциплин. В работе раскрыто сущность, особенности, структуру продуктивного педагогического мышления (мотивационный, эмоциональный, компетентностный, операционный, результативный компоненты). Определено уровни его сформированности по конкретизированным критериям (низкий, средний, высокий).

Обоснованы и экспериментально проверены эффективность модели формирования продуктивного педагогического мышления и психолого-педагогические условия (проектирование благоприятной учебной среды для формирования продуктивного педагогического мышления; использование оптимальных методов и форм подготовки специалиста; обеспечение системной мотивации деятельности будущих учителей гуманитарных дисциплин), при которых данный процесс будет результативным.

Ключевые слова: мышление, продуктивное педагогическое мышление, будущие учителя гуманитарных дисциплин, психолого-педагогические условия, критерии, компоненты, модель формирования продуктивного педагогического мышления.



SUMMARY

Zubryk A. R. The Formation of Productive Pedagogical Thinking of Future Teachers of the Humanities. - Manuscript.

Dissertation for obtaining a Candidate degree in Pedagogical Sciences on specialty 13.00.04 - «Theory and Methodology of Professional Education». - The National Academy of State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmel'nyts'kyi. - Khmel'nyts'kyi, 2010.

The thesis generalizes theoretical and practical research and offers a new solution to the problem of improving the humanities teacher training quality, which is revealed in validating and elaborating the model of development of productive pedagogical thinking.

Dissertation specifies the concept of productive pedagogical thinking (as thinking determined by peculiarities of professional pedagogical activity, its multi-faceted character, complexity, multi-functionality, continual trials, priority changes) focused on the pedagogical problem (problem-based situation) to be solved by interaction entities by means of projecting the new model or transforming the familiar one.

This scientific work validates the structure of productive pedagogical thinking (motivational, emotional, competence-based, operational, and result-oriented components) with due consideration for a number of particularities of productive pedagogical thinking, which relate to their professional activities: those good at humanities tend to have their right hemisphere more developed, which has a considerable impact on their creativity and imaginative thinking; they are capable of generating many ideas, which are not always clearly and properly evaluated; they also tend to be highly emotional.

Based on the indexes, the thesis defines the main criteria such as breadth, depth, originality, motivation, progressiveness, and levels of productive pedagogical thinking maturity of future teachers in the process of mastering the humanities: low, average, high.

The model of developing productive pedagogical thinking which incorporates such components as: the structure of productive pedagogical thinking (competency, operational, emotional, motivational, and result-oriented components), as well as diagnostic criteria of the maturity level of its components; pedagogical conditions (projecting of conducive educational environment to the formation of productive pedagogical thinking, the usage of optimal methods and ways of specialist training, providing for the system motivation of the future humanities teachers' activities), and means of their implementation (special course «Management of the process of productive pedagogical thinking of future teachers of the humanities,» methods of developing productive pedagogical thinking, group interaction, creating a success situation); principles, methods, stages, and purpose of developing productive pedagogical thinking; correction of the educational activities is developed, theoretically rationalized, and experimentally tested in dissertation. The implementation of the model was done in accordance with the main stages of the formation of readiness for productive pedagogical thinking of future teachers of the humanities (preliminary, activity-based, and conclusive).