Формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

13.00.09 - Теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання

Вакуленко Тетяна Сергіївна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

Калашнікова Любов Миколаївна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, доцент

Лосєва Наталія Миколаївна,

Донецький національний університет,

професор кафедри вищої математики і методики викладання математики;

кандидат педагогічних наук

Молчанюк Ольга Василівна,

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, професор кафедри природничих дисциплін.

Захист відбудеться «26» травня 2010 року о 1500 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий «24» квітня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Пріоритетними напрямами розвитку освіти у ХХІ столітті визнано особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу, оновлення змісту, форм і методів його організації, інтеграцію системи освіти України до європейського освітнього простору. Важливими і дієвими шляхами виконання зазначених завдань є розвиток у майбутніх учителів здатності до осмислення педагогічної діяльності, підвищення рівня засвоєння знань, їх міцності і гнучкості.

Наукові дослідження, у яких визначаються теоретико-методичні основи процесу засвоєння знань (Д. Ельконін, Н. Жинкін, О. Леонтьєв, О. Мітькін, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Усова та інші), переконливо доводять, що знання учнів та студентів мають бути гнучкими, міцними, відрізнятися повнотою і чіткою структурованістю у свідомості особистості. Варто також зазначити, що результативність і ефективність навчання учнівської молоді у значній мірі залежить від сформованості у неї системних знань, оволодіння способами пізнавальної діяльності, загальними специфічно-логічними прийомами мислення у розв'язанні комплексів професійно-значущих навчальних ситуацій.

Проблема формування системних знань розглядається в дидактиці як необхідна вимога ефективності процесу навчання (В. Галузинський, М. Євтух, В. Лозова, І. Харламов та інші). Серед сучасних педагогічних досліджень окреме місце належить визначенню сутності дидактичної категорії «системність» (Т. Борікова, Л. Занков, Л. Зоріна, І. Морєв, А. Усова та інші), пошуку шляхів і способів формування системних знань (В. Кузьмін, І. Лернер, С. Лисенкова, В. Онищук, С. Шевченко, Г. Щукіна та інші). Проте, потребують подальшого розгляду засоби формування системних знань.

Аналіз сучасних психолого-педагогічних праць з проблеми застосування засобів навчання з метою формування системних знань дозволяє визначити різні аспекти проведених досліджень: сутність і функції засобів навчання (Ю. Бабанський, Н. Лосєва, А. Марон та інші); їх види (В. Ганзен, А. Зільберштейн та інші) і доцільність використання у процесі засвоєння знань учнями і студентами (Б. Кедров, О. Молчанюк, А. Рацимор та інші). Окреме місце у зазначеній проблемі займає питання використання різноманітних схем, таблиць, опор (схемографічних засобів навчання) у навчально-пізнавальній діяльності учнів та студентів, а саме: застосування дидактичних опор у процесі навчання учнів (Н. Кулакова, Я. Оберман, В. Шаталов та інші); фіксування процесу мислення засобами схем (О. Анісімов, В. Бязиров, В. Лефевр та інші); побудова схем (П. Мрдуляш, В. Паронджанов та інші). У працях науковців відзначено, що застосування таблиць, схем, дидактичних опор сприяє ефективному формуванню образу предмета чи явища, підкреслюючи їх характерні особливості, що дозволяє формування цілісного уявлення про предмет вивчення.

Проте поза увагою вчених залишаються шляхи, прийоми та способи використання схемографічних засобів навчання (схем, таблиць, опор) з метою формування системних знань учнівської молоді.

Під час вивчення проблеми було виявлено такі суперечності: а) між потребою забезпечення системних знань у студентів та недостатнім обґрунтуванням ролі схемографічних засобів навчання у цьому процесі; б) між вимогами до організації навчального процесу у програмах вищих педагогічних навчальних закладів та відсутністю технологічних наробок щодо застосування схемографічних засобів у формуванні системних знань студентів.

Актуальність обраної проблеми для педагогічної науки та потреба в ній практики вищої освіти, недостатня її розробленість та необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми наукового дослідження «Формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання».

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Підвищення ефективності педагогічного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (№ РК 1 -2001999004104).

Тема затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол №7 від 21.12.2007) й узгоджена в раді з координацій наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 26.02.2008).

Мета дослідження: виявити вплив розробленої автором технології використання схемографічних засобів навчання на сформованість системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури розкрити основні дефініції досліджуваної проблеми (“система”, “системність”, “систематизація”), з'ясувати сутність системних знань.

Схарактеризувати схемографічні засоби навчання та їх роль у процесі формування системних знань студентів.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дидактичну технологію формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання.

Уточнити критерії, показники й рівні сформованості системних знань у студентської молоді. системний знання студент схемографічний

Об'єкт дослідження: процес навчання студентів.

Предмет дослідження: науково-обґрунтована технологія формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання.

У ході дослідження було зроблено припущення, що ефективність формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання забезпечується розробкою та запровадженням науково-обґрунтованої дидактичної технології, яка передбачає: усвідомлення студентами необхідності формування системних знань і доцільності використання схем з цією метою у навчально-пізнавальній діяльності (мотиваційно-цільовий етап); ознайомлення майбутніх учителів із сутністю системних знань, особливостями і видами схемографічних засобів навчання, оволодіння прийомами узагальнення і систематизації навчального матеріалу, вміннями опрацювання змісту друкованих джерел (змістовий етап); розробку і використання як готових, так і власноруч побудованих схем (процесуальний етап); контроль та корекцію системних знань майбутніх фахівців із використанням схемографічних засобів навчання (аналітико-коригувальний етап).

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання, філософські, психологічні і педагогічні положення про активну роль особистості в процесі засвоєння знань: теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна та інші); особистісно-діяльнісний підхід до формування суб'єктів діяльності (Б. Ананьєв, Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, Б. Ломов, К. Платонов, С. Рубінштейн та інші); діалектична теорія про загальний зв'язок, взаємовиявленість і цілісність явищ об'єктивної дійсності, принципи і методи системного підходу (Р. Акоф, І. Блауберг, Г. Гегель, І. Кант, В. Лозова та інші); педагогiчнi положення про активiзацiю навчальної дiяльностi (А. Єсаулов, В. Лозова, М. Махмутов, В. Оконь, І. Харламов, Т. Шамова, Г. Щукiна та інші); роль засобів наочності у навчанні (В. Євдокимoв, Л. Занков, А. Зільберштейн та інші); використання опор у навчально-виховному процесі (С. Лисенкова, П. Мрдуляш, В. Шаталов, С. Шевченко та інші).

Для реалізації визначених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів:

теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури здійснювався для розробки теоретичних засад формування системних знань у студентів у процесі використання схемографічних засобів навчання; системне структурування та моделювання використовувались для розробки технології навчання студентів;

емпіричні: діагностичні методи (опитування, анкетування, тестування студентів) для виявлення сформованості у студентів системних знань, уявлення про сутність і зміст категорій «система», «системне знання», «схемографічні засоби навчання» тощо, з'ясування динаміки змін у сформованості умінь використання схемографічних засобів навчання, а також навчальної мотивації; педагогічний експеримент, у ходi якого перевiрялась висунута наукова гiпотеза дослiдження;

методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Експериментальною базою був Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Дослідження проводилось протягом 2006-2009 років. Різними видами дослідження було охоплено 458 студентів фізико-математичного факультету.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано технологію формування системних знань студентів схемографічними засобами навчання, яка передбачає: усвідомлення студентами необхідності формування системних знань і доцільності використання схем з цією метою у навчально-пізнавальній діяльності; ознайомлення майбутніх учителів із сутністю системних знань, особливостями і видами схемографічних засобів навчання; оволодіння прийомами узагальнення і систематизації навчального матеріалу, вміннями опрацювання змісту друкованих джерел; розробку і використання як готових, так і власноруч побудованих схем; контроль та корекцію системних знань майбутніх фахівців із використанням схемографічних засобів навчання; визначено поняття «схемографічні засоби навчання» як засоби умовної наочності, які передбачають наочне представлення навчального матеріалу у знаково-символічному вигляді; схарактеризовано їх види (схеми, таблиці, інтегровані опори); виявлено вплив використання схемографічних засобів навчання на рівні сформованості системних знань майбутніх фахівців.

Уточнено: сутність дефініції «системні знання», які визначаються як результат наукового пізнання, що досягається внаслідок засвоєння особистістю наукових понять, правил, законів, висновків тощо, на основі поступового переходу від одиничного (поняття) до загального (наукової картини світу), який відповідає логіці наукового пізнання та психологічним особливостям людини і забезпечується процесами систематизації і узагальнення; критерії, показники і рівні сформованості системних знань студентів.

Подальшого розвитку набули способи формування системних знань у студентів схемографічними засобами навчання (використання готових схем, таблиць тощо та побудова власних варіантів за наданими алгоритмами).

Практичне значення дослідження полягає у тому, що дидактична технологія формування системних знань у студентів схемографічними засобами навчання пройшла дослідницько-експериментальну перевірку, яка дозволяє реалізовувати її в умовах вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації.

Основні висновки дослідження й рекомендації впроваджувалися в навчально-виховному процесі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 07-711 від 15.10.09), Донецького державного університету управління (довідка № 3 від 14.10.09), Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації (довідка № 18 від 10.03.10).

Матеріали і результативність проведеного дослідження, а також розроблене наукове методичне забезпечення (тестові завдання до курсів «Основи педагогічної майстерності», «Педагогіка», «Педагогіка вищої школи», робочі зошити з курсів «Основи педагогічної майстерності», «Педагогіка», «Педагогіка вищої школи») можуть бути використані для підвищення ефективності засвоєння змісту визначених навчальних курсів; проведення лекцій, семінарських та індивідуальних занять з дисциплін психолого-педагогічного циклу; написання підручників, посібників; удосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів, а також у спеціальній підготовці аспірантів, пошукувачів; на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Особистий внесок автора в навчально-методичних виданнях, написаних у співавторстві, полягає в розробці: авторських варіантів схем, таблиць та інтегрованих опор; тестових завдань для перевірки рівня сформованості знань учнівської молоді; комплексу завдань для студентів, спрямованих на узагальнення та систематизацію навчального матеріалу, його структурування.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися в науково-методичних та педагогічних публікаціях автора, виступах із доповідями, науковими повідомленнями на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: наукова конференція викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки (Харків, 2007 - 2008), «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008), «Науково-виховна спадщина А.С. Макаренка: досвід та перспективи» (Харків, 2008), «Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій» (Суми, 2008), «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2006), «Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи» (Полтава, 2008). Завдання, зміст, методика дослідження й результати виконаної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2006 - 2009).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації опубліковано в 20 наукових працях, серед яких 15 одноосібних статей (8 - у провідних наукових фахових виданнях, 7 - у збірниках праць і матеріалів наукових конференцій), а також 5 навчально-методичних видань, опублікованих у співавторстві.

Структура й обсяг дисертації обумовлені логікою наукового пошуку. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел.

Загальний обсяг роботи становить 222 сторінки, з них 161 сторінка основного тексту. Дисертація містить 31 таблицю на 3 сторінках, 13 рисунків та 10 додатків на 39 сторінках. Список використаних джерел уміщує 192 найменування, які розміщені на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вибору теми дослідження, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість отриманих результатів, представлено основні методи дослідження, наведено дані про апробацію і впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі - “Психолого-педагогічні питання формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання” - представлено результати теоретичного аналізу проблеми в психологічному і педагогічному аспектах, уточнено педагогічну сутність базових понять дослідження; систематизовано різноманітні схемографічні засоби навчання; теоретично обґрунтовано дидактичну технологію формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання.

На підставі аналізу понять “система”, “системність”, “систематизація”, “знання” було з'ясовано сутність поняття “системні знання”.

Поняття «система» як семантична одиниця зазначених понять розглядалось у роботі як упорядкована певним чином множина елементів, взаємозалежних між собою й таких, що утворюють деяку цілісну єдність (В. Садовський). Аналіз педагогічних досліджень (В. Онищук, О. Філіппова, Н. Черноволенко) дозволив визначити поняття «систематизація» як розумову дію, у процесі якої об'єкти, що вивчаються, організовуються в певну систему на підставі обраного принципу. Поняття «системність» у сучасній психолого-педагогічний літературі розглядається як принцип навчання, який передбачає формування системи знань шляхом їх засвоєння в логічному взаємозв'язку, наступності, усвідомлення їх ієрархічної структури, що вимагає оволодіння учнями та студентами узагальненими, систематизованими знаннями, вміннями і навичками, визначеними у відповідних навчальних програмах; як якість засвоєння змісту освіти та як якість освітнього моніторингу, що знаходить свій вияв у цілісному характері перевірки та керування навчально-виховним процесом.

Аналіз наукової літератури (В. Онищук, К. Платонов) дозволив стверджувати, що формування системи знань відбувається внаслідок взаємопов'язаних процесів узагальнення та систематизації програмного матеріалу. Так, необхідною умовою систематизації як процесу пізнання є організація об'єктів у систему через визначення загального системоутворюючого принципу, який сприяє переходу від окремих явищ до системи наукових фактів.

Узагальнення розглянутих понять дозволило визначити системні знання як результат наукового пізнання, що досягається внаслідок засвоєння особистістю наукових понять, правил, законів, висновків тощо на основі поступового переходу від одиничного (поняття) до загального, який відповідає логіці наукового пізнання та психологічним особливостям людини і забезпечується процесами систематизації й узагальнення.

Як свідчить аналіз психолого-педагогічої літератури з проблеми формування системних знань (Л. Занков, Я. Зоріна, В. Кузьмін, І. Лернер, В. Лозова, С. Лисенкова, В. Онищук, А. Рацимор, І. Харламов, В. Шаталов, С. Шевченко, Г. Щукіна та інші), особливого значення набуває питання використання різноманітних засобів наочності, зокрема схем, креслень, моделей, графіків тощо (умовна наочність), які забезпечують наочне представлення навчального матеріалу у знаково-символічному вигляді (схемографічні засоби навчання).

Відповідно до структури зазначених засобів умовної наочності автором розроблено їх класифікацію, а саме: схеми, таблиці та інтегровані опори.

Так, схеми передбачають вказівки на взаємозв'язки між суб'єктами наукового знання й представляються у вигляді блоків і позначок між ними. Серед них логічна схема дає можливість аналізу різноманітних структурних зв'язків об'єктів, що вивчаються, при цьому основним завданням суб'єкта щодо побудови такої схеми можна назвати визначення логічного взаємозв'язку, ієрархічної структури навчального матеріалу; блок-схема характеризується лінійністю зв'язків і реалізує завдання спрощення навчального матеріалу, орієнтацію на основну інформацію; граф-схема передбачає представлення навчального матеріалу за допомогою математичних об'єктів - графів, її використання забезпечує цілісне усвідомлення змісту програмного матеріалу і у той же час надає можливість працювати лише з окремими частинами тексту; логіко-семантична схема використовується при вивченні іноземних мов з метою оптимізації вивчення понятійного апарату теми, полегшення складного для запам'ятовування лексичного матеріалу; спрощена карта-схема забезпечує усвідомлення школярами та студентами особливостей перебігу певних історичних подій.

Таблиці містять порівняння змісту певних елементів навчального матеріалу за визначеними ознаками: у простих надається коротке текстове пояснення змісту навчального матеріалу (їх побудова потребує узагальнення та систематизації невеликого обсягу текстового або графічного матеріалу); у зведених подається значний обсяг навчального матеріалу у скороченому вигляді і передбачається ґрунтовна робота осіб щодо узагальнення і систематизації значного обсягу навчального матеріалу.

В інтегрованих опорах поєднуються ознаки схем, таблиць, вони не регламентуються структурою і представлені опорними сигналами (містять закодовану інформацію, яка призводить до швидкої рефлексії,) і опорними конспектами, які можна розглядати як логічну схему викладу навчального матеріалу, виконану у вигляді фізичних формул, коротких висновків, малюнків і діаграм тощо.

Зазначені види схемографічних засобів навчання дозволяють покращувати функції довготривалого запам'ятовування за рахунок широкого використання зорових рецепторів; посилювати концентрацію уваги студентів під час занять і розвивати їх здатність до взаємонавчання; формувати навички роботи з текстом, а також уміння аналізувати навчальний матеріал з метою складання на його основі узагальнюючих схем і таблиць.

Використання кожного із зазначених видів схемографічних засобів у пізнавальній діяльності студентів передбачає роботу суб'єкта з навчальним матеріалом, спрямовану на його переробку та структурування (табл.1).

Таблиця 1

Основні види схемографічних засобів навчання

На основі вивчення та узагальнення досвіду учителів-практиків (Н. Кулакова, С. Лисенкова, В. Шаталов та інші), а також викладачів вищої школи (Н. Лосєва, О. Молчанюк, П. Мрдуляш, С. Смірнова та інші), у дисертації розроблено і теоретично обґрунтовано дидактичну технологію, метою якої було забезпечення сформованості системних знань у студентів. Зміст, форми та методи її реалізації висвітлені в етапах розробленої дидактичної технології і обумовлені її особливостями. Так, мотиваційно-цільовий етап був спрямований на усвідомлення студентами значення оволодіння системними знаннями; актуалізацію провідних пізнавальних мотивів майбутніх фахівців. Змістовий етап передбачав засвоєння студентами сутності системних знань, їх структурних елементів (явища, факти, поняття, закони тощо); прийомів формування системних знань, особливостей різноманітних схемографічних засобів, їх видів; доцільності їх застосування у формуванні системних знань; оволодіння майбутніми фахівцями окремими прийомами структурування навчального матеріалу (складання планів, конспектів, тез тощо), які є базовими для включення їх у роботу із схемографічними засобами. Процесуальний етап спрямовувався на впровадження у пізнавальну діяльність студентів не тільки визначених прийомів роботи з навчальним матеріалом, але й використання готових схемографічних засобів та побудову власних. Метою аналітико-коригувального етапу було визначення рівня сформованості системних знань у студентів, аналіз ускладнень, що виникають у них у процесі засвоєння елементів наукової теорії, оволодіння уміннями побудови власних та використання готових схем.

У другому розділі - “Дослідницько-експериментальна робота з перевірки технології формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання” - розкрито загальні питання організації і проведення педагогічного експерименту; схарактеризовано зміст і методику реалізації запропонованої дидактичної технології; представлено якісний і кількісний аналіз результатів і математичну обробку експериментальних даних.

Педагогічний експеримент проводився з 2006 по 2009 рр. У ньому брали участь 458 студентів фізико-математичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, які розподілялися на три експериментальні (Е1, n=126; Е2, n=127; Е3, n=102) та одну контрольну (К, n=103 студентів) групи з студентів І, ІІ, ІІІ, ІV і V курсів спеціальностей фізика-математика, інформатика-математика; математика-інформатика, інформатика та англійська мова; математика та англійська мова, математика-фізика; а також фізика-інформатика відповідно. Формування системних знань студентів схемографічними засобами навчання проводилося у ході викладання таких дисциплін: “Педагогіка” (ІІ - курс) (розділи: “Теорія виховання”, “Дидактика”), “Основи педагогічної майстерності” (І, ІІІ - курс), “Педагогіка вищої школи” (V курс, магістри), “Актуальні питання сучасної дидактики”(V курс, спеціалісти).

В основу критеріальної бази виявлення сформованості системних знань у студентів покладено дослідження Л. Зоріної, А. Манасяна, С. Шевченка, О. Філіппова, у відповідності до яких було визначено показники і рівні сформованості системних знань, що детально представлено у тексті дисертації.

Констатувальні дані експерименту свідчили про те, що рівень сформованості системних знань у студентів експериментальних (Е1, Е2, Е3) і контрольної (К) груп був, приблизно, однаковий (переважно середнього й низького рівнів). Аналіз анкетування і бесід зі студентами також дозволив зробити висновок про те, що переважна більшість із них не використовує схемографічні засоби навчання у процесі підготовки до семінарських занять, заліків, екзаменів тощо. Також було з'ясовано рівень навчальної мотивації майбутніх фахівців. Так, у студентів старших курсів (ІV-V) рівень навчальної мотивації у порівнянні зі студентами молодших курсів (І-ІІІ) зазвичай вищий і становить 33,21% на високому рівні (від загальної кількості 138 осіб) проти 26,25% (від загальної кількості 217 осіб).

Формування системних знань студентів експериментальних груп Е1, Е2, Е3 відбувалося у процесі реалізації розробленої дидактичної технології, мотиваційно-цільовий етап якої здійснювався у всіх експериментальних групах однаково. Так, було проведено роботу щодо актуалізації провідних пізнавальних мотивів майбутніх фахівців; студентам було роз'яснено мету формування системних знань, їх значення у навчально-пізнавальному процесі, майбутній професійній діяльності.

Інші етапи дидактичної технології (змістовий, процесуальний, аналітико-коригувальний) реалізовувались варіативно у всіх експериментальних групах. Так, під час змістового етапу у групі Е1 студентам пропонувалось ознайомитися з прийомами роботи з навчальними текстами, сутністю узагальнення і систематизації навчального матеріалу; особливостями та видами схемографічних засобів навчання; алгоритмами використання готових та побудови власних схем, таблиць тощо. У групі Е2, на відміну від Е1, студенти не ознайомлювались із алгоритмами побудови власних варіантів схем, таблиць та інших опор. А в експериментальній групі Е3 майбутні фахівці ознайомлювались лише із прийомами роботи з навчальними текстами.

На процесуальному етапі розробленої технології передбачалася безпосередня робота студентів з опрацювання навчальних текстів, застосування готових схем, таблиць тощо та побудова власних варіантів. Наголошуємо, що у групі Е1 відбувалося повне упровадження всіх елементів цього етапу; у групі Е2 студенти залучались до опрацювання навчальних текстів і роботи з готовими схемами, таблицями тощо; в експериментальній групі Е3 студенти обмежувалися лише опрацюванням навчальних текстів.

Завершальний етап дидактичної технології (аналітико-коригувальний) передбачав перевірку сформованості системних знань у студентів різними формами і методами контролю (усне та письмове опитування, написання тез, доповідей, рефератів тощо). Серед них особливе місце займали багаторівневі тестові завдання, побудова і дозаповнення блоків схем, таблиць та опор, з'ясування їх структурних елементів тощо. Студентам групи Е1 пропонувалося виконання усіх зазначених завдань, у групі Е2 серед запропонованих контрольних завдань була відсутня побудова схем, а в групі Е3 схеми взагалі не застосовувались.

Варіативність запропонованої дидактичної технології формування системних знань у студентів експериментальних груп передбачала опрацювання навчальних текстів, використання готових і побудову власних схем, таблиць тощо у відповідності до спеціально розроблених алгоритмів. Наприклад, алгоритми роботи з навчальними текстами, використання готових та побудови власних схем представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Алгоритми опрацювання навчальних текстів, роботи з готовими і побудови власних варіантів схем

У контрольній групі (К) формування системних знань студентів здійснювалося без упровадження розробленої дидактичної технології.

На контрольному етапі педагогічного експерименту було проведено контрольні роботи, тестування, опитування тощо з метою визначення динаміки показників рівня сформованості системності знань студентів після впровадження розробленої технології навчання.

Контрольні зрізи в ході педагогічного експерименту були здійснені одночасно в експериментальних і контрольній групах за однією методикою.

Результати аналізу експериментальної роботи з реалізації технології формування системних знань у студентів представлені в таблиці 3. Найбільший приріст рівня сформованості системних знань студентів спостерігався у групі Е1, найменший - у групі Е3, що пояснюється варіативністю реалізації елементів запропонованої дидактичної технології.

Таблиця 3

Приріст показників сформованості системних знань у студентів експериментальних груп Е1, Е2, Е3 у відповідності до рівнів (у %)

У контрольній групі (К) статистично значущої динаміки показників сформованості системних знань не відбулось. Варто також зазначити, що приріст рівня сформованості системних знань спостерігався у тих студентів, у яких були сформовані знання понятійного апарату, алгоритмів пізнавальних дій, умінь виконувати завдання алгоритмічного характеру.

Вірогідність результатів експериментальної роботи підтвердилась використанням методу математичної статистики 2 («хі-квадрат»).

На основі аналізу результатів формувального експерименту доведено різницю в рівнях сформованості системності знань студентів у експериментальних і контрольній групах.

Констатація позитивних наслідків проведеного експерименту підтвердила правильність висунутої гіпотези, мети, завдань та шляхів її реалізації в умовах навчального процесу і засвідчила ефективність запропонованої технології навчання.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

1. На основі порівняльно-зіставного аналізу психолого-педагогічних концепцій щодо досліджуваної проблеми було конкретизовано поняття “системні знання” як результат наукового пізнання, що досягається внаслідок засвоєння особистістю наукових понять, правил, законів, висновків тощо на основі поступового переходу від одиничного (поняття) до загального, який відповідає логіці наукового пізнання та психологічним особливостям людини і забезпечується процесами систематизації і узагальнення.

2. У результаті теоретичного аналізу і узагальнення наукової літератури з проблеми використання різноманітних опор у навчальному процесі визначено термін «схемографічні засоби навчання», які розглядаються як засоби умовної наочності (схеми, креслення, моделі, графіки тощо), що передбачають спрощення змісту навчального матеріалу з метою його систематизованого, узагальненого і наочного представлення. На основі аналізу структури різноманітних схемографічних засобів навчання було розроблено їх класифікацію: схеми, таблиці та інтегровані опори. Серед схем виокремлено граф-, блок-, логічні, структурно-логічні, логіко-семантичні, спрощені карти схеми; серед таблиць - прості та зведені, а опорні сигнали та опорні конспекти віднесено до інтегрованих опор. З'ясовано роль схемографічних засобів у навчально-пізнавальній діяльності учнівської молоді, а саме: можливість швидкої перевірки знань під час семінарсько-практичних занять; покращення функцій довготривалого запам'ятовування за рахунок широкого використання зорових рецепторів; посилення концентрації уваги студентів під час занять та розвиток їх здатності до взаємонавчання; формування навичок роботи з текстом та умінь аналізувати навчальний матеріал з метою складання на його основі узагальнюючих схем і таблиць.

3. Науково обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну технологію формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання, яка складається з мотиваційно-цільового, змістового, процесуального та аналітико-коригувального етапів.

Результати формувального етапу експерименту доводять, що:

3.1. Відбувся певний приріст сформованості основних пізнавальних мотивів у студентів. Так, зацікавленість студентів у вивченні основних предметів підвищилась на 56,61% (від загальної кількості 355 осіб), прагнення майбутніх фахівців до необхідності формування власних системних знань із провідних навчальних дисциплін - на 16,9%, впевненість майбутніх фахівців у необхідності досягнення життєвого успіху - на 45%.

3.2. Виявлено зміни сформованості системних знань у студентів. Так, найбільший приріст відбувся у майбутніх фахівців експериментальної групи Е1 за рахунок підвищення рівня оволодіння ними уміннями аналізувати навчальний матеріал з метою складання узагальнюючих схем і таблиць на його основі, визначати взаємозв'язки між елементами наукового знання у межах однієї дисципліни а також між дисциплінами. Він забезпечувався реалізацією усіх компонентів авторської технології. Незважаючи на незначні зміни у рівні сформованості системних знань у студентів групи Е3, достатньо високого приросту набули певні уміння, а саме: складання запитань та завдань для взаємоконтролю за матеріалами підручників та додаткової літератури і визначення взаємозв'язків між елементами наукового знання в межах однієї дисципліни. Позитивну динаміку можна пояснити спеціально організованою роботою студентів з навчальними текстами. У контрольній групі (К) статистично достовірних змін у прирості рівня системності знань студентів не спостерігалось.

4. Уточнено критерії сформованості системних знань (когнітивний та ієрархічний) і відповідних до них показників (оволодіння знаннями алгоритмів пізнавальних дій; відповідність знань у студентів сутності основних понять, категорій, явищ, законів і вимог навчальної програми; наявність умінь знаходити та ілюструвати взаємозв'язки між різноманітними навчальними дисциплінами; визначати взаємозв'язки між елементами наукового знання у межах однієї дисципліни; виконувати завдання алгоритмічного характеру; виконувати завдання неалгоритмічного характеру; відповідати на запитання за змістом навчальної інформації; відтворювати навчальний матеріал через значний проміжок часу; аналізувати навчальний матеріал з метою складання узагальнюючих схем, таблиць на його основі).

5. Розроблено робочі зошити і «Методичні рекомендації “Тестові завдання”» до курсів «Основи педагогічної майстерності. Вступ до вчительської професії», «Педагогіка», «Педагогіка вищої школи», що містять схемографічі засоби навчання, охоплюють основні теми та питання програм визначених навчальних дисциплін і можуть бути використані під час навчальної підготовки студентів.

Отже, у дослідженні доведено правильність гіпотези. Результати експериментальної роботи дозволили виявити позитивний вплив схемографічних засобів навчання на: сформованість системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів, про що свідчить приріст рівня сформованості умінь узагальнювати і систематизувати навчальний матеріал, визначати взаємозв'язки між різними елементами наукового знання у межах однієї дисципліни та між різними дисциплінами, виконувати завдання алгоритмічного і неалгоритмічного характеру; підвищення успішності студентів у навчанні та сформованості пізнавальних мотивів майбутніх фахівців. Спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів експериментальних груп дозволило також виявити позитивний вплив розробленої технології на рівень їх активності і самостійності у навчанні, прагнення до застосування схемографічних засобів навчання не лише у межах предметів, охоплених експериментом, а й під час вивчення інших дисциплін.

Розглянуті в дисертації положення не вичерпують усіх питань вказаної проблеми, важливість і актуальність якої визначає необхідність її подальших досліджень у різних аспектах. Спеціального дослідження потребують питання щодо формування системних знань студентів інноваційними засобами навчання, формування системних знань студентів вищих технічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання, використання схемографічних засобів навчання при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Вакуленко Т.С. Основні види схематичних засобів навчання / Т.С. Вакуленко // Педагогіка та психологія: зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди . - Харків, 2007. - Вип. 32. - С. 81 - 86.

Вакуленко Т.С. Сутність проблеми формування системи знань / Т.С.Вакуленко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Запоріз. обласн. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Запоріжжя, 2007. - Вип.42. - С. 88 - 92.

Вакуленко Т.С. Етапи формування системних знань студентів схематичними засобами навчання / Т.С. Вакуленко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №5. - С. 16 - 19.

Вакуленко Т.С. Послідовність побудови та використання схем у процесі навчання / Т.С. Вакуленко // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т імені М.П.Драгоманова. Серія 16. - К., 2008. - Вип. 8 (18). - С. 93 - 97.

Вакуленко Т.С. Проблема формування системи знань студентів у психолого-педагогічній літературі / Т.С. Вакуленко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць / Запоріз. обласн. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Запоріжжя, 2008. - Вип.48. - С. 41 - 45.

Вакуленко Т.С. «Системність» як педагогічна категорія» / Т.С. Вакуленко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №3. - С. 43 - 46.

Вакуленко Т.С. Педагогічні вимоги до схемографічних засобів навчання / Т.С. Вакуленко // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна / Львівський нац. ун-т. - Львів, 2009 - Вип. 25. - С. 201 - 206.

Вакуленко Т.С. Формування системних знань у студентів у процесі контрольно-коригувального етапу навчання / Т.С. Вакуленко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. Праць / Запоріз. обласн. ін-т після диплом. пед. освіти. - Запоріжжя, 2009. - Вип.55. - С. 63 - 67.

Вакуленко Т.С. Методичні рекомендації (тестові завдання) до курсу «Педагогіка» (для студентів ІІ курсу) / Т. Вакуленко, Л. Калашнікова. - Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2008. - 84 с.

Вакуленко Т.С. Методичні рекомендації (тестові завдання) до курсу «Педагогіка вищої школи» (для студентів магістрів) / Т. Вакуленко, Л. Калашнікова. - Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2008. - 39 с.

Вакуленко Т.С. Робочий зошит до курсу «Педагогіка» / Т. Вакуленко, Л. Калашнікова. - Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2008. - 84 с.

Вакуленко Т.С. Англійська граматика для молодших школярів / Т. Вакуленко, Н. Вакуленко. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. - 64 с.

Вакуленко Т.С. Робочий зошит до курсу «Основи педагогічної майстерності. Вступ до вчительської професії» / Т. Вакуленко, Л. Калашнікова. - Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2009. - 86 с.

АНОТАЦІЇ

Вакуленко Т.С. Формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 - теорія навчання. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди - Харків, 2010.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання.

У роботі обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну технологію формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання, яка складається з мотиваційно-цільового, змістового, процесуального та аналітико-коригувального етапів. Описано специфіку організації навчального процесу в ході реалізації запропонованої дидактичної технології. З'ясовано види схемографічних засобів навчання (схеми, таблиці та інтегровані опори); розроблено алгоритми роботи з навчальними текстами, побудови власних та використання готових варіантів схем, таблиць тощо. З'ясовано критерії (когнітивний, ієрархічний), показники та рівні сформованості системних знань у студентів. Кількісні та якісні результати експериментальної роботи засвідчили ефективність розробленої дидактичної технології.

Розроблено науково-методичні посібники (робочі зошити та тестові завдання для підтримки обраних для дослідження навчальних дисциплін), використання яких забезпечує дієвість технології формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання.

Ключові слова: системне знання, схемографічні засоби навчання, студент, навчальна діяльність, вищий педагогічний навчальний заклад дидактична технологія.

Вакуленко Т.С. Формирование системных знаний у студентов высших педагогических учебных заведений схемографическими средствами обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды - Харьков, 2010.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием формирования системных знаний у студентов высших педагогических учебных заведений схемографическими средствами обучения.