Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування творчих умінь молодших школярів засобами музичних ігор у навчальному процесі

13.00.09 - теорія навчання

Шуть Микола Миколайович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лозова Валентина Іванівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Сущенко Тетяна Іванівна, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), професор кафедри управління навчальним закладом та педагогіки вищої школи інституту післядипломної освіти;

кандидат педагогічних наук, професор, Пономарьова Галина Федорівна, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, ректор.

Захист відбудеться " 21 " червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: вул. Артема, 29, ауд.216, м. Харків, 61002.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: вул. Блюхера, 2, ауд. № 215 - В, м. Харків, 61168.

Автореферат розісланий " 19 " травня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан

Загальна характеристика роботи

· з'ясувати суть понять "творчість”, "творчі вміння”, розкрити особливості творчої діяльності молодших школярів;

· науково обґрунтувати види творчих умінь молодшого школяра та визначити педагогічні умови ефективності їх формування;

· розробити класифікацію творчих музичних ігор за основними видами музичної діяльності, визначити їх особливості як засобів формування творчих умінь учнів початкових класів;

· розробити систему формування творчих умінь молодших школярів засобами музичної гри в навчанні й експериментально перевірити її ефективність на основі уточнених критеріїв і показників їх сформованості.

творче уміння музична гра школяр

Об'єкт дослідження - процес формування творчих умінь молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

Предмет дослідження - система формування творчих умінь учнів початкової школи засобами різновидів музичних ігор у навчанні.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність формування творчих умінь молодших школярів посилиться, якщо на основі особистісно-діяльнісного, системного, технологічного, синергетичного, холістичного, логіко-генетичного підходів до питань дослідження науково обґрунтувати й реалізувати систему забезпечення цього процесу, яка передбачає:

· наукове обґрунтування класифікації видів творчих умінь: установчо-результативних, що акцентують увагу на стратегії розробки образу кінцевого продукту творчості та шляху отримання його; процесуально-технологічних, що забезпечують реалізацію задуму й утворення інтелектуально-технологічної бази творця; оцінно-рефлексивних, що уможливлюють здійснення контрольно-оцінних дій та усвідомлення суті процесів творчої діяльності;

· здійснення класифікації музичних ігор (інтерпретаційно-виконавські, музикознавчі, імпровізаційно-композиторські) відповідно до провідних видів музичної діяльності (виконавська, композиторська, музичне сприймання);

· розробку змісту й методики оптимального застосування комплексів музичних ігор як засобів формування визначених творчих умінь (етапи формування вмінь, стадії заняття, фази розгортання гри);

· визначення діагностичного інструментарію встановлення результатів формування творчих умінь.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять методо-логічні підходи до питань дослідження (особистісно-діяльнісний (П. Анохін, І. Бех, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, О. Савченко); системний (В. Безпалько, І. Блауберг, Ж. Піаже, Є. Юдін), технологічний (Г. Альтшуллер, В. Андреєв, Дж. Айян, В. Моляко, Т. Рібо); синергетичний (І. Пригожин, І. Стенгерс, Г. Рузавін, Г. Хакен); холістичний (С. Бондаренко, Т. Пушкарьова, В. Ротенберг, Д. Скотт); логіко-генетичний (А. Матюшкін, В. Роменець), ідеї теорії розвитку творчої особистості (Г. Альтшуллер, П. Вайнцванг, Л. Виготський, Е. де Боно, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Сисоєва, В. Сухомлинський), теорії гри (Е. Берн, Д. Ельконін, К. Грос, В. Зеньківський, Й. Хейзінга), дослідження з психології й педагогіки художньої творчості (О. Мелік-Пашаєв, В. Ражніков, О. Юдіна, Л. Школяр), ідеї концепції про музичну діяльність як творчий процес (Є. Назайкинський); вихідні положення Державної національної програми "Освіта (Україна ХХІ століття) ” та Національної програми "Діти України”.

У процесі реалізації завдань дослідження запроваджено методи: теоретичні з метою осмислення та узагальнення наукових праць із філософії, психології, педагогіки, мистецтвознавства з проблеми дослідження; державних документів; узагальнення позитивного педагогічного досвіду з проблеми виховання творчої особистості в навчанні; емпіричні: педагогічний експеримент із метою перевірки гіпотези щодо ефективності впровадженої системи формування творчих умінь; експертний аналіз (анкетування, опитування, тестування учнів із метою вивчення загального стану проблеми, рівнів творчої компетенції учнів, дій і продуктів дитячої творчості) для здійснення математичної обробки результатів отриманих експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Наукове дослідження проводилося в загальноосвітніх школах №122, №37, №50, №13 м. Харкова, де на різних етапах роботи було залучено 682 учні початкових класів та понад 800 дітей дитячих оздоровчих таборів України. Анкетуванням і бесідами було охоплено 244 вчителя шкіл і слухачів обласного інституту безперервної освіти. Перевірка ефективності системи формування творчих умінь молодших школярів засобами музичних ігор у навчальному процесі здійснювалась у загальноосвітній школі № 50 м. Харкова.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

· уперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено систему формування творчих умінь молодшого школяра, яка передбачала опору на методологічні підходи (особистісно-діяльнісний, системний, технологічний, холістичний, синергетичний, логіко-генетичний) до теми дослідження; визначення видів творчих умінь (установчо-результативні, процесуально-технологічні, оцінно-рефлексивні); розробку класифікації музичних ігор (інтерпретаційно-виконавські, музикознавчі, імпровізаційно-композиторські) відповідно до провідних видів музичної діяльності (композиторська, виконавська, музичне сприймання) як засобів сформованості творчих умінь учня;

· дістали подальшого розвитку зміст і методика формування творчих умінь, визначені умови формування творчих умінь молодших школярів (психофізіологічні та соціальні надбання; інтелектуальний, практичний, емоційний досвід; наявність керівника педагогічного процесу, оптимального середовища, реальної творчої справи тощо), удосконалено діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості творчих умінь учнів;

· уточнено особливості творчої діяльності молодших школярів (сенситивність щодо свідомої творчості, схильність до практичного пізнання світу, потреба в грі).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці системи формування творчих умінь засобом музичних ігор, що реалізована в навчально-виховному процесі початкової школи. Основні висновки, технологія педагогічного керування грою, форми, методики, інструментарій дослідження відбито у виданих чотирьох посібниках, розробленій настільній навчально-розвивальній грі "По ступеням белых клавиш” (Харків, 2004), збірниках ігрового музичного матеріалу; аудіокасетах із матеріалами для дитячої музичної творчості: "Музичні ігри” (А-1997, Б-2004, В-2006), "Песни для детей" (1999, 2001, 2002, 2005), цикл "Тим, хто йде до школи" (2006), "Новий рік" (2002, 2006) та інші.

Основні результати дослідження впроваджено в систему навчально-виховної роботи загальноосвітніх шкіл (зокрема №50 та № 122 м. Харкова: довідки № 714 від 18.12.09 та № 635 від 21.12.09), у процес професійної підготовки майбутніх фахівців педагогічних університетів (зокрема Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, акт № 1/3595 від 21.12.09), учителів музики і музичних керівників у Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти (довідка № 1693 від 21.12.09), фахівців з організації музично-ігрової діяльності дітей позашкільних закладів та системи виховної роботи дитячих оздоровчих таборів (довідка Федерації профспілок України № 05/01-27/2868 від 18.12.09). Результатом цієї праці є проведення для вчителів художньо-естетичного циклу, початкової школи, музичних вихователів і фахівців позашкільної освіти авторських семінарів із питань організації навчання дітей творити засобами ігрових технологій.

Ефективність роботи дисертанта оцінена дипломами Міністра освіти і науки України (2004, 2007), Міністра у справах сім'ї та молоді (2009), дипломом лауреата Х1 міжнародного фестивалю "Учитель года 2006” (м. Тамбов), грамотами й дипломами обласної та міської державних адміністрацій м. Харкова за впровадження творчих ігрових технологій, дипломами лауреата Усеукраїнських конкурсів ігромайстерності та конкурсів дитячих композиторів ім.В. Косенка (Одеса, 1996; Полтава, 2009) тощо.

Представленою в дисертаційній роботі й публікаціях системою формування творчих умінь та практичними матеріалами щодо формування творчих умінь учнів можуть послуговуватися фахівці дитячих садків, шкіл, коледжів у практичній діяльності з дітьми; студенти вищих педагогічних закладів під час практики та написання курсових і дипломних робіт; педагоги при укладанні програм, створенні навчальних посібників тощо.

Особистий внесок автора у статтях, написаних у співавторстві, полягає в узагальненні положень щодо формування творчездатного учня, що характеризують особливості формування творчих умінь у навчальному процесі початкової школи та у висвітленні технологічних аспектів цього процесу.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і результатів дослідження забезпечено методологічною й теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, адекватністю емпіричних і теоретичних методів меті, завданням, об'єкту, предмету, гіпотезі дослідження, узагальненням результатів дослідно-експериментальної роботи в навчально-виховному процесі початкової школи, доказовістю висновків дослідження й можливістю відтворення експерименту.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, методики, висновки й результати дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях: "Альтернативні ідеї, підходи й технології навчання та освіти” (Тернопіль, 1993), "Розбудова національної початкової школи" (Полтава, 1993), "Психолого-педагогічна освіта в Україні" (Харків, 1994), "Игра и обучение” (Миколаїв, 1997), "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених м. Харкова" (Харків, 1997), усеукраїнській науково-практичній конференції "Професіоналізм педагога” (Ялта, 2004), міжнародній науковій конференції молодих учених (Харків, 2006, 2007), школі-семінарі молодих учених із педагогіки та психології (Харків, 2005), на засіданнях кафедри естетичного виховання й загальної педагогіки та педагогіки вищої школи ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Публікації. Основні положення, результати й матеріали дослідження викладені у 23 публікаціях (із них 11 фахових, 7 - у співавторстві), у тім числі 9 статей у збірниках наукових праць, 9 - навчально-методичні видання, 5 - публікації у збірниках тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу й загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 364 найменування і 8 додатків. Загальний обсяг дисертації 238 сторінок. Основний зміст викладено на 176 сторінках, додатки - на 22 сторінках. У роботі 14 таблиць, 5 рисунків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, розкрито його методологічні основи; викладено наукову новизну та практичне значення роботи, подано дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні питання формування творчості особистості у психолого-педагогічних дослідженнях” здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури з проблеми формування творчої особистості в цілому й молодшого школяра зокрема, теоретично обґрунтовано систему формування творчих умінь молодших школярів засобами музичних ігор у навчальному процесі.

Аналіз наукових першоджерел дав підстави розкрити суть і зміст поняття "творчість”, розглянути природу механізмів і процесів творчості, риси творчої особистості. Завдяки дослідженню показана багатогранність і неоднозначність трактування поняття "творчість" і властивих йому структурних компонентів, тому що творчість як різновид діяльності людини є в зоні перетину низки наук: філософії, логіки, фізіології, психології, педагогіки, кібернетики, соціології, естетики тощо. Воднораз, науковці єдині в таких базових висновках: творчість є категорією діяльності людини; результатом творчої діяльності є творчий продукт або новоутворення, що характеризуються новизною (ідея, підхід, шлях, уміння, особистісне утворення).

У дисертації роботі творчість розглядається як діяльність людини щодо перетворення інтелектуально-почуттєвого досвіду в новий прогресивний продукт, що розвиває духовно-практичні потенції особистості; творча діяльність - як сукупність дій, операцій, що забезпечують при позитивній мотивації досягнення творчого результату; творчий продукт - як результат творчої діяльності, породження нового (знання, технологія, уміння, якість); творчу особистість характеризує сформована життєва потреба особи у творчій самоактуалізації, яка досягає оригінального результату, спираючись на нейрофізичні задатки, когнітивний комплекс, набутий досвід, знання тощо; творчі здібності відбивають комплекс властивостей особи, що уможливлює виявлення умінь отримати творчий продукт; творчі вміння - це реалізовані у творчому акті креативно спрямовані практичні здатності учня, результатом реалізації яких є новий продукт; креативність - здатність інтелекту здобувати нові продукти; творче середовище передбачає сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, що стимулюють особистість до інноваційних виявлень.

У дослідженні схарактеризовано взаємозв'язок творчості людини з рівнем її логічного мислення та культури творчого мислення з репродукцією, тому що новизну можна розглядати з боку процесу, продукту, середовища, у якому відбувається акт формування творчої особистості, що передбачає звернення до інтуїції як особливого способу пізнання, до творчої уяви, пов'язаної з самостійним створенням образів.

Представлений у розділі аналіз наукових праць (Ю. Азаров, Л. Виготський, І. Волков, А. Матюшкін, В. Моляко, Б. Неменський, В. Сухомлинський, В. Усачова) дає підстави свідчити про можливість і необхідність навчання учнів творчих дій уже у старшому дитинстві завдяки наявності в дітей певних інтелектуально-практичних надбань (готовність операційно-розумового апарату до ведення пошукових дій, певні знання, практичний досвід, актуалізовані здібності), емоційної (емоційно-почуттєвий потенціал і самовираження його) і соціальної зрілості: бажання діяти, готовність до засвоєння норм поведінки, до оволодіння способами навчання, пізнання навколишнього світу, а також до виконання конкретної соціальної ролі у групі. Отже, старший дитячий вік є сенситивним для оволодіння вміннями творчо діяти, саме тоді закладаються основи ефективної навчально-пізнавальної діяльності на творчій основі.

У процесі дослідження дійшли висновку, що навчання творчо діяти для молодшого школяра аналогічне навчанню читати, писати, рахувати, відчувати. Готовність учнів до пошуків нового, невідомого, бажання діяти, висока адаптивність віднаходять підтвердження в технологіях: розвивального навчання (В. Давидов, Д. Ельконін, Л. Занков), гуманно-особистісної (Ш. Амонашвілі, І. Бех, О. Савченко) та вальдорфської педагогіки (О. Іонова, Р. Штайнер), творчої самореалізації особистості (Ю. Азаров, І. Волков, Є. Ільїн), проектної (Дж. Дьюї), ігрової (В. Букатов, А. Гін), інтерактивної (О. Пометун) творчості. Інтегративною якістю особи, що забезпечує всі види творчої діяльності, є інтелектуальна (креативна) активність і самостійність.

У дослідженні висвітлено внутрішні умови (психофізіологічні надбання: розвиток мовлення, сформованість наочно-образного, образно-схематичного й початків логічного мислення, достатній рівень розвитку творчої уяви, довільної уваги, образної та смислової пам'яті; соціальні надбання: готовність до впливів дорослих; засвоєння норм і правил поведінки; оволодіння способами навчання, пізнання навколишнього світу; інтелектуальний, практичний, емоційний досвід) і зовнішні умови формування творчих умінь: наявність керівника педагогічного процесу, системи формування творчих умінь, оптимального середовища, реальної творчої справи.

У роботі доведено, що навчання молодших школярів творчості забезпечують взаємодетерміновані процеси: розвиток практичних здатностей до ведення творчої діяльності та створення продукту, що має суб'єктивну чи об'єктивну новизну й особистісну чи суспільну значущість; креативна діяльність, що забезпечується інтелектуально-логічними (спостерігати, аналізувати, порівнювати, виявляти), інтелектуально-евристичними (керувати уявою, комбінувати, висувати гіпотези, нестандартно застосовувати інформаційно-практичні надбання) та оцінно-рефлексивними (контролювати, оцінювати, усвідомлювати) уміннями; виховання особистісних якостей творця: почуття здивування, допитливість, незалежність у судженнях і діях, рухливість і сміливість уяви, фантазії, розуму, пізнавальна відкритість до нового, зацікавленість процесом творіння, стійкість, висока працездатність, установка на творчість; зосередженість уваги, готовність пам'яті, здібність до розумових операцій (виокремлювати головне, віднаходити аналогії, комбінувати, генерувати ідеї); здібність до переносу досвіду, передбачень; спостережливість, самоорганізація, ініціативність, схильність до гри тощо.

Дослідження проблеми творчості учнів дало підстави свідчити про те, що успішність опанування нею забезпечується комплексом творчих умінь, завдяки чому виявляються, реалізуються, удосконалюються творчі прагнення особи.

При визначенні видів творчих умінь молодших школярів автор виходив із узагальнення процесуального змісту творчого акту, компонентами якого є організація процесу творчості (визначення мети, прогностичні дії щодо виявлення образу кінцевого продукту, установка на результат), безпосередньо практична діяльність (реалізація задуму) і постдіяльнісні оцінно-рефлексивні дії, що характеризує творчу діяльність як цілісний процес сукупності реалізованих етапів від виявлення суперечності до отримання продукту (див. табл. 1).

Таблиця 1

Творчі вміння молодших школярів

Процес формування творчих умінь як інтегрованого особистісного утворення базується на набутому досвіді ведення творчих дій і водночас формує підвалини нових діяльнісно-практичних утворень і компетенцій (зона найближчого розвитку).

Творча діяльність живиться естетичними почуттями ("розумні емоції” за Л. Виготським) і забезпечується естетичним смаком (Ж. Адамар, О. Мігдал, А. Поттс, П. Симонов). Здібність сприймати красу є необхідним інструментом творчості. Виходячи з цього, особливої цінності у формуванні вмінь творити набувають види мистецької діяльності, зокрема - музики.

Науковий пошук показав, що кожен фрагмент музичної діяльності від конденсації й перетворення автором інформаційно-почуттєвої субстанції до написання твору певними символами, виконання і донесення його емоційно-духовної квінтесенції до свідомості суб'єктів є творчим процесом (Є. Назайкинський). У ньому взаємодетерміновані композиторська, виконавська діяльності й музичне сприймання (Б. Асаф'єв, О. Ростовський, Л. Школяр, Б. Яворський), що забезпечують гру уяви й мислення (імпровізація образами, комбінування елементів інформації тощо) завдяки різновидам творчих умінь.

Завдяки аналізу практичного й емпіричного досвіду доведено, що в молодшому шкільному віці найбільш адекватними меті й завданням педагогіки творчості є ігрові методи та форми навчання. Природним для розвитку творчих умінь старшої дитини є залучення музичних ігор, що інтегрують базові види музичних діяльностей, спрямовуючи творця на досягнення нового результату.

У дисертації обґрунтовано авторську класифікацію музичних ігор (інтерпретаційно-виконавські, музикознавчі, імпровізаційно-композиторські), один із видів яких, як приклад, наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Імпровізаційно-композиторські музичні ігри й відповідні їм творчі вміння

Розкриття теоретичних питань розвитку здатності до творіння дало можливість розробити систему формування творчих умінь молодших школярів засобами музичної гри, основні компоненти якої представлені на рисунку 1.

Рис. 1 Система формування творчих умінь молодших школярів засобами музичних ігор у навчальному процесі

У другому розділі "Експериментальна перевірка системи формування творчих умінь учнів початкової школи засобами музичної гри в навчальному процесі" розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, визначено критерії, показники та рівні сформованості творчих умінь молодших школярів, схарактеризовано зміст і методику реалізації науково обґрунтованої дидактичної системи в загальноосвітянській практиці, здійснено аналіз результатів, математичну обробку експериментальних даних.

Для перевірки висунутої в дослідженні гіпотези було проведено педагогічний експеримент на базі загальноосвітньої школи №50 м. Харкова. Було обрано по два класи в трьох паралелях початкових класів: 1-Б клас (26 учнів) та 1-В (28 учнів); 2-Б клас (29 учнів) та 2-В (30 учнів); 3-Б клас (30 учнів) та 3-В (28 учнів), із них класи Б утворили експериментальну групу Е (загалом 85 учнів), а класи В - контрольну К (загалом - 86 учнів).

Формувальний етап проводився з метою впровадження розробленої системи формування творчих умінь учнів початкової школи засобами різновидів музичних ігор у навчальному процесі впродовж другого півріччя навчального року, коли для учнів експериментальних груп було проведено 60 спеціально організованих уроків за розробленим автором факультативним курсом "Естетика”, програма якого відповідала меті та завданням експерименту. Учні ж контрольних груп відвідували шкільні уроки музики та гуртки за звичайних умов навчально-виховного процесу.

В основу системи формування творчих умінь було покладено музичну гру як модель спеціального розвивально-виховного процесу з можливістю ведення творчої діяльності за динамічних, змінних умов, коли учень був генератором ідей, інтерпретатором змісту, виконавцем різноманітних функціональних і соціальних ролей, поціновувачем й експертом творчих продуктів.

Для забезпечення формувального етапу педагогічного експерименту було змодельовано оптимальне навчально-творче середовище: підготовлено спеціальне унаочнення (картки, схеми, таблиці), ігровий реквізит, обладнання (матеріали для експериментів, музичні й шумові інструменти), ТЗН; до кожного з видів музичних ігор підготовлено серії творчих ігор та ігрових ситуацій, за яких реалізовувались творчі вміння; розроблено педагогічний інструментарій із метою стимулювання бажання творити й оволодівати вміннями творчо діяти; визначено форми фіксації творчих досягнень і дієвих виявлень учасників педагогічного експерименту.

Розроблені серії різновидів творчих музичних ігор відповідають віковим потребам та інтелектуально-технічним спроможностям учнів, дидактичним запитам і логіці розгортання уроку, тобто синтез цілей, завдань, процесів проведення ігор дав можливість учням творчо спостерігати за собою й навколишнім світом і творчо самореалізуватися в пізнавальному, технологічному, художньо-естетичному, особистісному вимірах. Упроваджені серії ігор сприяли переростанню спонтанної дитячої творчості у стійкий інтерес до свідомого творіння, результатом якого стало оволодіння творчими уміннями й отримання творчих продуктів.

Результати діяльності та творчі здобутки учнів фіксувалися вчителем у журналі, а дітьми - в індивідуальних зошитах "Моя творчість”. Для оцінювання ситуативних результатів діяльності учнів експериментальних груп було обрано сигнітивний метод (збирання "золотих скрипкових ключиків” за здійснені вдалі творчі виявлення), що позбавило дітей небажаних асоціацій щодо традиційних оцінок успішності й відповідало віковим та емоційно-ігровим потребам молодших школярів.

Із метою забезпечення максимального розкриття творчих умінь учнів ураховувались їхні індивідуальні інтереси, бажання й можливості. Дітям експериментальних класів було запропоновано утворити творчі групи: "музикознавців" (ті, хто вважали себе музично обдарованими), "літераторів" (здатні до словотворчості, художнього слова), "художників” (здібні до образотворчого втілення образів, зображувальної діяльності) і "звукових режисерів" (ті, хто обізнані зі звуковою технікою чи бажали оволодіти нею). Відповідно до мети й завдань уроку групи працювали централізовано, розв'язуючи єдину для всіх проблему, циркулярно (самостійна робота груп при почерговому залученні до обговорення чи дії) і паралельно (автономно).

В узагальненому вигляді урок реалізації творчих умінь проходив кілька стадій: орієнтовна (творча зарядка з метою активізації творчого інстинкту), установчо-цільова (установлення і вибір мети), проектувальна (розробка ідеї), практично-дієва (здійснення дії), оцінно-рефлексивна (оцінювання продукту, процесу, виконаних дій, власних відчуттів), стадія самореалізації в новій дії, під час розгортання якої унаочнювався процес надбання творчих умінь.

У дисертації розкрито процес реалізації системи формування комплексів творчих умінь, визначено стадії реалізації вміння, сформульовано відповідні їм завдання, напрями та зміст (див. табл. 3).

Таблиця 3

Реалізація системи формування творчих умінь під час уроку

Оволодіння творчими вміннями засобами музичної гри передбачало три фази: пропедевтичну (вхід через гру у творчий процес), експлікативну (пофрагментне розгортання та засвоєння дії у творчому акті) і рефлексивну (осмислення й усвідомлення уміння, транспортування і реалізація його у нових ігрових умовах). На кожній фазі закладалися і напрацьовувалися відповідні творчі уміння, досягалися результати на ампліфікаційній основі.

Кожна творча гра (ігромодуль) із інтерпретаційно-виконавських, музикознавчих, імпровізаційно-композиторських музичних ігор містила в собі певний обсяг інформації: а) ідею чи сюжет із указаною або прихованою метою; б) набір шляхів реалізації мети; в) потенційні ролі або функції для виконання; г) генеральні ігрові дії чи операції в сукупності з пунктирними, епізодично відкритими або завуальованими; д) набір засобів реалізації задуму. Ця інформація подавалась учням одноразово й повністю, дозовано (пофрагментно) або вибірково, але в будь-якому випадку кожен зі структурно-змістових елементів гри обов'язково містив у собі компонент невідомого, не знаного раніше, опановуючи який, учні набували та виявляли творчі вміння, на основі яких формувалися способи здійснення творчих дій.

Отже, усі запропоновані виконавцям інструкції вчителя були спрямовані на засвоєння, сприйняття, усвідомлення й закріплення творчих умінь у дійсних творчих актах, із достатньої кількістю евристик і практичних творчих дій і з можливістю отримати новий продукт та творчо оцінити його, визначити нові перспективні творчі цілі.

Наприклад, в інтерпретаційно-виконавській грі "Орнаментування” вчитель наводить приклади, як можна прикрашати супроводом музичний твір: дитячими інструментами, шумами, літературними ескізами (близькі музиці вірші, фрази, загадки), пластичними рухами, графікою (зображувально-символьне відбиття) тощо. Учні обирають напрям діяльності, формулюють мету, план її реалізації, добирають необхідні ресурси, діють за власним планом, стають експертами власного творчого продукту й діяльності в цілому, ознайомлюються з варіантами вирішення творчих питань однокласників. Наступного разу на іншому музичному матеріалі закріплюють і збагачують творчий досвід.

Методика впровадження решти розроблених автором творчих музичних ігор (загалом 80 ігор) викладена в дисертації та надрукованих працях.

Педагогічний експеримент передбачав педагогічне спостереження за перебігом і результатами творчої діяльності учнів із метою дослідження процесу становлення творця, вивчення інтересу до процесу вироблення й реалізації творчих умінь. Кожен учень мав пройти повний цикл процесів творчого акту від виникнення ідеї до реалізації її та виявити при цьому необхідні творчі вміння.

На контрольному етапі педагогічного експерименту було проаналізовано результативність проведеної роботи за визначеними автором критеріями та показниками. Результати оволодіння вмінням оцінювалися балами в діапазоні від 1 до 4 за кожен показник окремо. Максимальна кількість балів, якою вимірювались перший та другий критерії, дорівнювала 28 балам, а третій - 24 бала, сума показників критеріїв дорівнювала 80 балам (100%). Це дало підстави виокремити чотири рівні сформованості творчих умінь: елементарний прояв (до 20 балів), низький (21-40 балів), достатній (41-60 балів) і високий (61-80 балів), зміст яких описано в дисертації та представлено в таблиці 4.

Таблиця 4

Динаміка сформованості творчих умінь молодших школярів (у %)

Узагальнені результати рівнів сформованості творчих умінь молодших школярів представлено на рис. 2. Більш докладно результати експериментальної роботи наведено в додатках дисертації З і К.

Рис. 2 Узагальнені результати рівнів сформованості ворчих умінь молодших школярів

Отже, проведеним педагогічним експериментом підтверджено положення висунутої гіпотези та шляхів її реалізації у форматі навчального процесу, чим доведена ефективність упровадженої дидактичної системи формування творчих умінь засобами творчих музичних ігор і дало підстави вважати поставлені мету й завдання виконаними.

Науково-теоретичний аналіз досліджуваної педагогічної проблеми та аналіз результатів експериментального дослідження дав підстави сформулювати такі загальні висновки:

1. Проведений аналіз філософських, психолого-педагогічних та мистецтвознавчих наукових праць на основі особистісно-діяльнісного, системного, технологічного, синергетичного, холістичного, логіко-генетичного підходів до теми дослідження дав підстави визначити творчість як людську діяльність найвищого рівня, що характеризується активною взаємодією суб'єкта з навколишнім світом, завдяки чому людина стає успішним творцем із нескінченним потенціалом перспектив, змінює себе, середовище й дійсність шляхом створення нових продуктів чи новоутворень.

Установлено значущість періоду старшого дитинства як важливої ланки онтогенезу й генезису творчості, визначено суть творчої діяльності молодшого школяра, що виявляється в інтегративній здатності особистості використовувати власний інтелектуально-пізнавальний, емоційно-почуттєвий та діяльнісно-практичний потенціал для новоутворень і прогресу продуктивних сил. З'ясовано суть поняття "творчі вміння" молодших школярів як реалізованих у творчому акті креативно спрямованих практичних здатностях учня, результатом реалізації яких є новий продукт.

2. Розкрито визначну роль музичного мистецтва у процесах вивільнення творчого потенціалу учня (іманентність музики духовній суті дитини; музика є імперативним полем та інструментом відтворення певної новизни; естетичні емоції сприяють інтенсивній роботі інтелекту), доведено тотожність природи музичної творчості природі гри. Установлено дидактичні можливості творчих музичних ігор (гра є діяльнісною моделлю, у якій синтезуються основні види діяльностей, а завдання стають творчими завдяки множині можливих ігрових подій, дій, ролей, функцій, шляхів слідування до мети, нових продуктів; музична гра реалізується водночас в емоційно-почуттєвих, інтелектуальних, мовленнєвих, етико-естетичних, практично-рухових діях).