Формування у старшокласників основних понять ринкової економіки в процесі вивчення географії та основ економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

УДК 371.315.6: 91 (07) + 330 (07) (043.2)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування у старшокласників основних понять ринкової економіки в процесі вивчення географії та основ економіки

13.00.02 - теорія та методика навчання (географія)

Климчук Ірина Олександрівна

Кривий Ріг - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки НАПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут педагогіки НАПН України, головний науковий співробітник лабораторії географічної й економічної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Бугрій Олена Володимирівна, Криворізький державний педагогічний університет, завідувач кафедри економічної та соціальної географії та методики викладання;

кандидат педагогічних наук, доцент Барабоха Павло Олександрович, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри економічної і соціальної географії та методики викладання географії.

Захист відбудеться «9» червня 2010 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54).

Автореферат розіслано «7» травня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г. Б. Штельмах.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена кардинальними змінами ідеології економічного життя країни. Принципова позиція щодо повноправного членства України у світовому співтоваристві суттєво впливає на трансформацію суспільства: його політику, економіку, духовне й культурне життя. За цих умов відбувається стрімкий процес створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки.

Нині українське суспільство розвивається в досить складних умовах часто не визначених ринкових відносин, спричинених соціальними, політичними та економічними реформами, які відбуваються в нашій країні. Відповідно до цього змінюються стратегічні цілі в освіті, окреслені «Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті», Законом України «Про загальну середню освіту», Постановою Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», «Концепцією розвитку економічної освіти в Україні».

Рух суспільства на шляху відродження й реформування неможливий без людини - активного суб'єкта історичного процесу, адже відродження, реформування та розвиток України - це наполеглива праця людей, усвідомлена діяльність кожної особистості. Цілком зрозуміло, що за такого підходу основним об'єктом даного дослідження є сучасне молоде покоління, яке здобуває економічну освіту в стінах рідної школи.

Чинними навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів передбачене вивчення профільних курсів, які певною мірою забезпечують знання старшокласниками основ ринкової економіки: «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки», «Економічна і соціальна географія світу», «Комерційна географія», «Основи підприємницької діяльності», «Основи споживчих знань» та інших.

Проблеми вдосконалення змісту й методики навчання географії та економіки на сучасному етапі досліджували вітчизняні економ-географи й методисти: М. В. Багров, М. М. Баранський, Н. В. Бірюкова, Ф. Д. Заставний, Л. І. Круглик, П. О. Масляк, Т. Г. Назаренко, М. П. Паламарчук, М. Д. Пістун, А. Й. Сиротенко, О. М. Топузов, О. Г. Топчієв, Б. П. Яценко та інші, - педагоги та психологи: В. П. Беспалько, Н. В. Бірюкова, М. М. Бірштейн, Ю. В. Васильєв, Н. В. Волкова, А. С. Гальчинський, В. В. Давидов, Г. О. Ковальчук, Й. В. Ліпсиць, Л. Л. Любимов, В. М. Меделяєв, І. Ф. Прокопенко, Н. А. Побірченко, Б. А. Райзберг та інші.

Проблеми аналізу формування економічної освіти, а також проблеми вдосконалення змісту економічних понять розглянуто в працях вітчизняних економістів: П. Є. Єщенка, Ю. І. Пахомова, І. Ф. Радіонової, - а також зарубіжних економістів та відомих менеджерів: В. В. Аносова, А. Ф. Аменда, Р. Х. Асатуліна, Р. В. Капелюшнікова, Р. Т. Кійосаки, О. М. Леонтьєва, Ш. Л. Летчер, Й. В. Ліпсиця, К. Р. Макконела, Р. Д. Манна, Г. Н. Манківа, Е. Дж. Майєра, Б. А. Райзберга, А. Сміта.

Наявність значної кількості наукових праць, однак, не дає змоги всебічно розкрити проблему формування основних понять сучасної ринкової системи економіки в старшокласників. У більшості досліджень недостатньо детально відображено проблему вибору змісту, форм, методів і технологій формування у свідомості учнів основних принципів функціонування сучасної ринкової системи економіки; не визначено й неузгоджено міждисциплінарні зв'язки та психолого-педагогічні закономірності процесу формування основних економічних понять; неповною мірою розроблено систему заходів із формування основних понять ринкової економіки в старшокласників як системи знань, що ґрунтується на чіткому розумінні взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємодії всіх соціально-економічних процесів і явищ, які постійно відбуваються в економічному житті суспільства, країни, у глобальній системі економіки; недостатньо досліджено й систему визначення критеріїв і рівнів сформованості економічних понять в учнів.

Актуальність проблеми, її недостатня науково-методична розробленість, низька ефективність практичного втілення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування у старшокласників основних понять ринкової економіки в процесі вивчення географії та основ економіки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичних планів наукових досліджень лабораторії управління освітніми закладами та лабораторії географічної та економічної освіти Інституту педагогіки АПН України. Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 2 від 15.03.2001 р.) й узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в АПН України (протокол № 5 від 29.05.2001 р.).

Мета дослідження: розроблення й теоретичне обґрунтування змісту, методики та технології формування основних понять ринкової економіки в старшокласників.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Вивчити й проаналізувати сучасний вітчизняний і зарубіжний досвід проблеми поєднання економічної та географічної освіти в старшій школі.

2. Обґрунтувати педагогічні умови й визначити основні структурні компоненти організації навчального процесу формування основних понять ринкової економіки в старшокласників.

3. Визначити критерії та рівні сформованості основних понять ринкової економіки в старшокласників.

4. Теоретично обґрунтувати й розробити зміст і структуру моделі формування основних понять ринкової економіки в старшокласників у процесі вивчення курсів «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки» та «Комерційна географія».

5. Експериментально перевірити ефективність розробленої моделі як методу формування основних понять ринкової економіки в учнів 10-11 класів старшої школи на уроках географії та економіки. Підготувати методичні рекомендації щодо підвищення ефективності методики формування основних понять ринкової економіки в старшокласників у процесі вивчення географії та основ економіки.

Об'єкт дослідження - процес вивчення географії та основ економіки старшокласниками в загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - формування основних понять ринкової економіки в старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі вивчення географії та основ економіки.

Методологічною основою дослідження є головні положення загальної теорії пізнання, культурологічного підходу до формування змісту економічної освіти, положення про єдність змістової та процесуальної сторін навчання, урахування психолого-педагогічних принципів організації навчального процесу, загальнофілософські ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності, про системний підхід як провідний принцип науки, про компетентнісний підхід як провідний принцип допрофесійної підготовки учнів.

Для розв'язання поставлених завдань застосовано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз і порівняння результатів наукових досліджень з психології, педагогіки та методики навчання; аналіз і систематизація, узагальнення концепцій, методик, програм, за допомогою яких виявлено шляхи розв'язання проблеми дослідження й визначено критерії та рівні сформованості понять; моделювання навчального процесу, за допомогою якого розроблено теоретико-прикладну модель формування основних понять ринкової економіки в старшокласників, технологію та механізм її реалізації в умовах загальноосвітнього навчального закладу; емпіричні - анкетування, тестування бесіда, спостереження, за допомогою яких вивчено стан сформованості понять ринкової економіки в старшокласників ЗНЗ; педагогічній експеримент (констатувальний, формувальний, підсумковий) для перевірки ефективності розробленої моделі; методи обробки експериментальних даних, зокрема метод статистичного спостереження для одержання даних (ранжування, рейтингування) та аналітичний метод як метод встановлення аналітичної (функціональної) залежної між умовами (факторами) сформульованої задачі та отриманими результатами, що дали можливість оцінити кінцевий результат сформованості економічних понять.

Експериментальна база й організація дослідження. Експериментальна робота проводилася на базі загальноосвітніх навчальних комплексів Козелецького району Чернігівської області та загальноосвітніх навчальних комплексів Оболонського району м. Києва. Загалом у дослідженні взяли участь понад 400 учнів.

На першому (2000-2003 рр.) пошуковому етапі проведено ретроспективний аналіз, визначено методологічні основи розв'язування проблеми дослідження на соціально-економічному та психолого-педагогічному рівнях, зібрано інформацію про реальний стан зазначеної проблеми в загальноосвітніх навчальних закладах, визначено кількість учнів і вчителів для участі в експерименті.

На другому (2001-2003 рр.) констатувальному етапі виявлено початкові рівні економічної освіченості учнів старших класів, проведено педагогічне спостереження; попереднє анкетування учнів, учителів та оброблення одержаних матеріалів, виокремлено основні структурні компоненти моделі організації навчального процесу економічної освіти на рівні загальноосвітнього навчального закладу, розроблено теоретичні та методичні засади методики формування основних понять ринкової економіки й окремі елементи технології організації навчального процесу під час вивчення курсів «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки» та «Комерційна географія».

На третьому (2003-2006 рр.) формувальному етапі запроваджено зміст усіх структурних компонентів моделі формування основних понять сучасної ринкової економіки в старшокласників у процесі вивчення курсів «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки» та «Комерційна географія», здійснено оцінювання рівнів набутої економічної освіченості в учнів 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

На четвертому (2006-2009 рр.) контрольно-корегувальному етапі підсумовано й узагальнено одержані результати з метою корекції запропонованої моделі та запровадженої технології формування основних понять ринкової економіки в старшокласників, визначено орієнтири для подальшого вдосконалення методики формування основних понять ринкової економіки в старшокласників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше розроблено й теоретично обґрунтовано основні компоненти процесу формування основних понять ринкової економіки в системі географічної та економічної освіти;

- визначено критерії та рівні сформованості основних економічних понять в учнів старших класів;

- експериментально перевірено методику формування основних понять ринкової економіки в старшокласників;

- удосконалено технологію організації навчального процесу для формування в учнів основних понять ринкової економіки, в основу якої покладено програмні профільні курси «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки», «Комерційна географія» та програми з освітнього бізнесу «Джуніор Ечівмент Україна» та «Rich Dad's Organization»;

- подальшого розвитку набули методи, форми та засоби формування економічних знань, умінь і навичок в учнів старших класів під час вивчення географії та основ економіки.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що опубліковано навчальний посібник-довідник, орієнтований на широке використання методики формування економічних понять у процесі вивчення географії та основ економіки; розроблено методичні рекомендації з удосконалення процесу формування основних понять ринкової економіки в старшокласників.

Результати дослідження, дидактичне й методичне забезпечення занять з природничих предметів упроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів Козелецького району Чернігівської області, загальноосвітніх навчальних закладів Оболонського району м. Києва, Інституту післядипломної педагогічної освіти м. Сум, загальноосвітніх навчальних закладів м. Сум та м. Ромен Сумської області, загальноосвітніх навчальних закладів Миколаївської області (довідки № 38 від 18.08.2009, № 01-26/657 від 20.08.2009, № 1344 від 17.08.2009, № 863/20-01 від 25.04.2005.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки, використанням комплексу взаємодіючих теоретичних, емпіричних і статистичних методів дослідження, адекватних меті, предмету й поставленим завданням дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження висвітлювались на серпневих нарадах для учителів економіки та географії, методистів, науковців; матеріали дослідження оприлюднено в засобах масової інформації, на міжнародних, всеукраїнських і обласних науково-практичних конференціях, науково-практичних семінарах, зокрема на звітних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки АПН України «Зміст і технології шкільної освіти» (Київ, 2002-2009 рр.) та Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України «Професійна педагогіка і психологія: результати досліджень, проблеми, перспективи» (Київ, Львів, 2002 р.), VІ Костюківських читаннях «Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку» (Київ, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості» (Хмельницький, 2001 р.), міжнародній науковій конференції «Творчість у контексті розвитку людини» (Київ, 2003 р.), міжнародній науково-методичній конференції «Управління якістю навчання у системі неперервної професійної освіти (у контексті Болонської угоди)» (Москва, 2006 р.), науково-практичному семінарі «Моделі інноваційного розвитку 12-річної школи» (Київ, 2009 р.).

Публікації. Результати дослідження відображено в 14 наукових працях, з яких 7 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 публікацій у матеріалах наукових конференцій та інших спеціалізованих виданнях, 1 посібник-довідник.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 2 розділів, висновків, 14 додатків, списку використаних джерел з 317 найменувань, містить 30 таблиць і 8 рисунків і викладена на 280 сторінках. Обсяг основного тексту - 199 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення наукової роботи, зв'язок теми дисертації з планами наукових досліджень, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Формування у старшокласників понять ринкової економіки як педагогічна проблема» проаналізовано науково-методичну літературу з проблеми дослідження, доведено, що формування та розвиток наукових понять про сутність проблеми є водночас одним з найскладніших завдань у системі функціонування та розвитку будь-якої освіти, у тому числі й економічної.

Формування інтересу молоді до економічних понять у різні часи історичного розвитку суспільства цікавило видатних українських філософів І. Борецького, Ф. Прокоповича, Г. Сковороду, просвітителів М. Козачинського, І. Франка, М. Драгоманова, М. Балудянського, В. Сухомлинського, економістів М. Туган-Барановського, Є. Слуцького та інших, які намагалися не тільки окреслити засади гуманістичного виховання молоді, а й частково розв'язати окремі проблеми формування економічного світогляду людини.

Основні складові методики формування понять, пов'язані з їх уведенням, складанням визначень, розкриттям суттєвих та несуттєвих ознак, їх розвитком під час практичного застосування, виявлено в працях багатьох психологів: М. М. Бірштейн, Л. С. Виготського, Н. О. Гальперіна, В. В. Давидова, Д. Б. Ельконіна, Є. Н. Кабанової-Меллєр, Н. Д. Кавтарадзе, Н. О. Менчинської, С. Л. Рубінштейна, І. С. Якиманської, - педагогів: Ю. К. Бабанського, І. Д. Беха, С. У. Гончаренка, В. В. Давидова, Г. О. Ковальчук, В. Г. Кременя, Л. П. Крупської, В. В. Краєвського, В. М. Мадзігона, Н. А. Побірченко, О. І. Пометун, М. М. Поташника, І. Ф. Прокопенка, Н. Ф. Тализіної, Т. І. Шамової, - дидактів: В. К. Буряка, Ю. В. Васькова, І. Я. Вернера, В. П. Беспалька, Л. В. Занкова, В. Ф. Паламарчук, П. І. Підкасистого, М. М. Скаткіна, Г. В. Усової, - географів та методистів-географів: Є. Б. Алаєва, М. М. Баранського, Н. В. Бірюкової, О. В. Бугрій, М. М. Паламарчука, В. П. Корнєєва, Л. І. Круглик, Т. Г. Назаренко, А. Й. Сиротенка, О. М. Топузова.

Різні аспекти формування економічної культури та понятійний апарат її сутності, а також проблеми розвитку підприємницьких здібностей у молоді розглянуто в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів: Г. О. Горленко, І. В. Ліпсиця, А. В. Луначарського, М. І. Махмутова, В. М. Меделяєва, О. М. Онаць, І. Ф. Прокопенка, - вітчизняних і зарубіжних економістів: Л. І. Абалкіна, В. С. Автономова, А. В. Анікіна, О. М. Леонтьєва, Г. Н. Манківа, М. Х. Мескона, Ш. Т. Мітчелл, С. А. Равічева, І. Ф. Радіонової, Б. А. Райзберга, А. Сміта, Р. Т. Кійосакі, К. Хесса, Й. Шумпетера.

Формуванню й розвитку особистісних здібностей та підвищенню рівня економічної грамотності й фінансово-економічної мобільності присвячено праці відомих зарубіжних спеціалістів: А. Сміта, К. Андерсен, Б. Т. Месзарос і М. Л. Рейзер, Р. Т. Кійосакі та Ш. Л. Летчер, У. Кінга і Д. Кліланда, Г. Форда, а також програми з освітнього бізнесу «Світова географія з економічним ухилом», «Джуніор Ечівмент Україна» та «Rich Dad's Organization».

На основі аналізу наукових джерел зроблено висновок, що економічна освіта на засадах економічної науки повинна пропонувати суспільству таку економічну політику, засновану на природній економічній свободі (laissez fair - фр.), що давала б людям стабільний дохід, який уможливлював би їхнє самодостатнє життя.

Формування у свідомості старшокласників певного розуміння тих чи тих економічних явищ є процесом вивчення та усвідомлення цілої низки основних економічних понять - законів, процесів або категорій, а також осмислення механізму їх функціонування та взаємодії. Тому вивчення економіки в школі взаємопов'язане та взаємозумовлене вдосконаленням змісту шкільної економічної освіти, його постійною трансформацією через призму суспільного усвідомлення необхідності формування високоосвіченої, розвиненої, економічно грамотної особистості.

Формування будь-яких понять, зокрема економічних, - процес динамічний, постійно домінуючий над соціумом, покликаний формувати з учнів старших класів високоосвічені та високопрофесійні особистості, так званий «людський капітал» - найдорожчий і найпродуктивніший ресурсом будь-якої країни.

Сучасний практичний досвід проблеми економічної освіти в старшій школі дав можливість висновувати, що серед важливих умов, які сприяють ефективному формуванню економічних понять в учнів, найбільш пріоритетною є наявність комплексної системи навчання економіки з метою вдосконалення змісту шкільної економічної освіти.

Так, профільні курси «Основи економіки» (представлений навчальними програмами «Економіка. 10 кл.» за ред. Г. О. Ковальчук й ін., «Основи економіки. 10-11 кл.» за ред. І. Ф. Радіонової, «Основи економіки. 10-11 кл.» за ред. Л. П. Крупської, «Основи економіки. 10-11 кл.» за ред. С. В. Степаненка) і «Географія світового господарства з основами економіки» (представлений програмами «Комерційна географія. 11 кл.» М. В. Сороки та «Географія світового господарства з основами економіки. 11 кл.» Г. О. Ковальчук) можуть вивчатися за різними рівнями складності та обсягом програмного матеріалу залежно від індивідуального розвитку й навчально-пізнавальних інтересів учнів, їх особистих нахилів і здібностей. Вивчаючи ці курси, старшокласники поглиблюють знання про природні, соціальні, економічні явища, що формує їх уявлення про організацію господарства країни, одержують інформацію про складні економічні зв'язки з іншими країнами та залежні від цього особливості формування національного ринку; навчаються обґрунтовувати важливість географічних і економічних знань, методів географічного й економічного аналізу для майбутньої професійної діяльності.

Проте передбачені навчальними планами структура й зміст профільних курсів з географії та економіки, на нашу думку, ще не повною мірою відповідають умові системності, оскільки між відносно самостійними предметами не встановлені міжпредметні зв'язки, що не забезпечує єдності й цілісності процесу формування основних понять ринкової економіки в старшокласників. Так, на основі аналізу кожного з курсів зроблено припущення, що при паралельному вивченні, наприклад, курсів «Основи економіки» та «Географія світового господарства з основами економіки» накопичується інформація з кожної дисципліни й разом з тим відбувається інтеграція та набуття знань, аналіз суті одиничних понять, тобто формування базових економічних знань (системи економічних понять, законів, категорій), що приводить до якісної трансформації здобутих знань з певних понять і формуванню остаточних уявлень, більш узагальнених і більш усвідомлених. При цьому досягається спільна мета інтеграції названих курсів - формування в учнів 10-11 класів системи теоретичних і практичних навичок, знань із системи ринкової економіки з подальшим поглибленням особистісної компетентності учнів щодо особливостей її функціонування.

Для аналізу, узагальнення й виявлення системності у формуванні основних понять ринку проведено аналіз проблеми економічної освіти в розвинутих країнах світу, зокрема в США та Німеччині. Так, наприклад, проблемами економічної освіти в США на державному рівні займається Національна рада з економічної освіти (НРЕО), яка не лише визначає необхідний перелік економічних програм, а й систематизує та координує їх задля досягнення свого головного завдання - формування в учнів різних теоретичних і практичних навичок, необхідних для досягнення успіху в подальшому самостійному житті, а саме - здатності мислити й робити вибір як обізнаний споживач, заощаджувач та інвестор, відповідальний громадянин суспільства, корисний член трудового колективу й ефективний учасник всесвітньої економіки.

В економічних гімназіях Німеччини економічні дисципліни належать до курсу предметів «Суспільствознавство» й викладаються в 10 класі в розділі «Світ праці і економіки», який подає інформаційну систему поєднання та взаємодії інтересів окремих суб'єктів економіки, і в 11 класі в курсі «Економічна система та економічна політика Німеччини», який містить більш детальний аналіз взаємовідносин і взаємодії держави та ринкової економіки як єдиної системи.

На основі вивчення проблеми системності в отриманні економічних знань задля формування економічних понять зроблено висновок, що в процесі вивчення економіки необхідно оперувати певним інструментарієм і дефініціями, наприклад, поняттями «діяльність» (застосування своєї праці до чого-небудь, робота, заняття, активність, діяння), «діяльність підприємницька» (робота, заняття, активність власника промислового, торговельного або іншого закладу), «економічна діяльність» (система дій і операцій з доцільної організації змін, перетворення духовного та матеріального виробництва, системи обліку, контролю, обміну, розподілу й споживання цінностей відповідно до суспільних та індивідуальних потреб й інтересів людства) й інші.

У дослідженні передбачено, що вивчення економіки в школі - цілеспрямований, системно організований процес взаємозалежної та усвідомленої діяльності педагога й учня, який забезпечує ефективне оволодіння учнями системою економічних знань, умінь і теоретичних навичок економічної діяльності та передбачає формування у свідомості учнів певних економічних понять, законів, категорій задля формування їхньої фінансово-економічної грамотності та особистісних якостей: самоаналізу, самоорганізації, самоменеджменту, - що зумовлюють успіх їхньої майбутньої професійної діяльності.

Визначено, що організація навчального процесу вивчення економіки повинна забезпечуватись оптимальним керуванням з боку вчителя й будуватися на взаємній узгодженості всіх структурних компонентів навчального процесу: мотиваційного, змістового, діяльнісного (технологічного) та результативного - як цілісна динамічна система, що веде до поставленої мети - формування певного рівня економічної освіченості в учнів - і містить такі кроки: визначення мети, постановку завдань; аналіз початкового рівня знань з основ економіки та ступеня особистісної мотивації учнів; добір змісту, вибір і реалізацію форм, методів і засобів оволодіння економічною освітою; контроль і корекцію набутого рівня економічних знань.

Зроблено припущення про необхідність застосовування в процесі вивчення економіки й формування економічних понять відповідної технології - цілеспрямованого науково обґрунтованого процесу діагностування, розроблення та реалізації системи дій з формування змісту економічної освіти учнів з використанням відповідних форм, методів, засобів, сучасних інноваційних технологій, що забезпечували б одержання заздалегідь спрогнозованого кінцевого результату, який передбачає можливість розвитку творчого потенціалу всіх учасників навчального процесу - й учнів, і вчителів.

У ході дослідження зроблено висновок, що серед сучасних інноваційних технологій, представлених методами активного навчання як засобами організації навчального процесу, за якого забезпечується вимушена, оцінювана й керована активність учнів, зіставна з активністю самого викладача, під час вивчення економіки в школі можуть застосовуватися методи «конкретна ситуація», «розігрування ролей», «ділова гра».

Зазначено, що оцінювання навчальних досягнень учнів з основних понять ринкової економіки повинне мати критеріально-рівневий підхід, а об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів має бути знання основних економічних законів, категорій, понять, економічних процесів, практичні вміння та навички економічної діяльності, набуті під час проведення «уроків-лекцій», «уроків-ігор», «уроків - проблемних ситуацій», «уроків-презентацій», «уроків-аналізів» та інших.

З урахуванням методу рефлексії, а також згідно із загальноприйнятими рівнями оцінювання запропоновано низький (початковий), середній (фактологічний), достатній (умовно-професійний) та високий (професійний) рівні сформованості в учнів основних понять ринкової економіки.

У другому розділі «Експериментальна перевірка та апробація методики із використанням моделі формування основних понять ринкової економіки у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів» розроблено теоретико-прикладну модель формування основних понять ринкової економіки в старшокласників у процесі вивчення курсів «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки» та «Комерційна географія» (рис. 1), яка являє собою систему організації та управління навчальним процесом і передбачає мету, завдання, етапи, форми, методи, засоби, технологію та критерії оцінювання й визначення рівнів сформованості основних понять ринкової економіки в старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.

Модель побудовано з урахуванням концептуальних принципів (засад) гуманізації, формування економічної свідомості та економічної культури, зокрема компетентнісного підходу до формування змісту й організації навчального процесу, а також індивідуально-диференційованого та особистісно орієнтованого підходів до навчання.

Засобами розвитку формування основних понять ринкової економіки в учнів старших класів були відображені в запропонованій моделі зміст навчального матеріалу (зміст курсів «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки» та «Комерційна географія»), форми, методи та засоби його подання.

Відповідно до класифікації типів моделей в освіті в ході дослідження виокремлено основні компоненти моделі: мотиваційний, змістовий, діяльнісний і результативний.

Мотиваційний компонент моделі формувався під час проведення констатувального етапу експерименту в процесі визначення початкового рівня економічних знань учнів і позначився на результатах попереднього опитування.

За результатами констатувального етапу експерименту в 9,9 % учнів профільних освітніх закладів, що вивчали курс «Основи економіки», відзначено досить високий початковий рівень економічної підготовленості до майбутньої самостійної діяльності (з урахуванням методу рефлексії). Середній рівень економічної підготовленості до подальшої професійної діяльності спостерігався у 28,4 %, а низький - у 61,7 %. Відповідно, в учнів освітніх установ неекономічного профілю загальний рівень економічної підготовки був ще нижчим: лише 4,8 % учнів мали досить високий рівень, 19,2 % - середній і 76,0 % - низький.

Формування змістового компонента навчального процесу відбувалось у процесі вивчення програм профільних курсів з використанням посібника-довідника «Основи ринкової економіки в запитаннях і відповідях. Тематичний довідник учителя».

Під час проведення експериментальних уроків, пов'язаних з окремими темами навчальних курсів («урок-лекція», «урок-аналіз», «урок-обговорення», «урок - підбиття підсумків»), розглянуто основні економічні поняття не тільки як набір необхідних знань з основ економічної теорії, а як їх поєднання, постійний взаємозв'язок та взаємодія з навколишнім середовищем, з економічним життям країни або світу. При цьому відповідно до навчального плану та з метою спрощення викладу матеріалу розгляд окремих тем супроводжувано методичним матеріалом, розробленим згідно з навчальною програмою курсу «Основи економіки» посібника-довідника. Так, вивчення тем «Виробництво», «Ресурси і фактори виробництва» передбачало розгляд понять «сутність і рівні виробництва», «поділ праці», «концентрація і деконцентрація виробництва», «ресурси і фактори виробництва», «крива виробничих можливостей», «продуктивність праці та фактори її зростання», «рівень життя в країні», «криза виробництва» та «альтернативна вартість». Тема «Ринкова економіка» містила розгляд понять «показники, що визначають економічні результати суспільного виробництва», «ідеальна модель ринкової економіки», питань про те, «чому класична ринкова економіка представлена циклічними потоками», «які сектори має ринкова економіка», «у чому плюси і мінуси ринкової економіки», «як формуються інвестиційні потоки», «яку роль у ринковій економіці відіграє прибуток та держава», «що таке система вільного підприємництва» й інших. Таке поєднання зрештою привело до розширення змісту запланованих тем, усвідомленої необхідності подальшого поглиблення здобутих знань.

Діяльнісний компонент (формувальний етап) передбачав упровадження в навчальний процес програм з освітнього бізнесу «Джуніор Ечівмент Україна» та «Rich Dad's Organization» і використання сучасних інноваційних технологій, представлених методами активного навчання. В ході експерименту застосовано 1) неімітаційні методи навчання: активні проблемні лекції, дискусії («круглий стіл», прес-конференція, тематична дискусія), «мозкова атака», - та 2) імітаційні методи навчання, серед яких неігрові: аналіз і моделювання конкретних ситуацій, дія за інструкцією (алгоритмом), - й ігрові: розігрування ролей, ділові (фінансові) ігри.

Указані методи доповнено проведенням практичних занять - складанням економічних головоломок і кросвордів, самостійною роботою учнів - написанням рефератів і доповідей (проект відкриття «Торгового дому»).

Результативний компонент передбачав на констатувальному етапі експерименту виявлення, а за необхідності й формування середнього (фактологічного) рівня економічних знань старшокласників як контрольних, так і експериментальних груп; на формувальному етапі - на основі прогнозу за запропонованою технологією - формування основних понять ринкової економіки в старшокласників на достатньому (умовно-професійному) і високому (професійному) рівнях.

Модель розроблено й представлено як керовану педагогічну систему, яка визначала певні педагогічні умови, що базувалися на основних положеннях синергетики й сприяли її успішному функціонуванню: розгляд навчального процесу як складної відкритої соціально-педагогічної системи; створення умов саморозвитку в системі, мотивацію до самоуправління у системі; взаємодію всіх учасників навчального процесу (адміністрації, учителів, учнів, батьків); кооперацію зусиль з різних галузей наукового та практичного застосування знань (педагогів, психологів і програмно-методичного забезпечення); програмування на одержання бажаного результату; діагностику рівнів сформованості основних понять.

Аналіз, оцінювання та узагальнення результатів експерименту здійснювано в ході проведення експерименту на всіх етапах, залежно від форм проведення - анкетування, опитування, тестування, контрольна робота, а також з метою експериментальної перевірки обраної гіпотези (формувальний етап).

Аналіз запропонованих опитувань (констатувальний етап) «Мій погляд на сучасний стан ринкової економіки в Україні» дав змогу зробити висновки про особисте бажання учнів в оволодінні економічними знаннями й бажанні застосувати здобуті знання на практиці в самостійному житті.

На констатувальному етапі проведено статистичний та аналітичний аналізи результатів початкового тестування задля виведення середнього бала початкового рівня знань з основ ринкової економіки.

Рис. 1. Розподіл балів, одержаних учнями на початковому етапі експерименту

Середній бал, одержаний учнями, згідно із середньою арифметичною зваженою дорівнює 8 (37,2 % респондентів). Більшість учнів вважала початковий рівень задовільним, однак учні, що пов'язували свою професійну кар'єру, наприклад, з фінансовою діяльністю (робота в банківській сфері) зазначали недостатність підготовленості для вступу до вищих навчальних закладів економічного профілю. географічний освіта старшокласник

На формувальному етапі проведено загальне оцінювання вчителями й учнями експериментальних груп програми курсу «Основи економіки». Аналіз анкет дав можливість зробити висновок, що абсолютна більшість учителів економіки оцінили курс «Основи економіки» позитивно, однак у ході обговорення програми були названі й певні недоліки. Так, наприклад, на запитання анкети «Наскільки добре навчальний матеріал відбив реальні проблеми сучасної української дійсності?» 12,1 % учителів дали відповідь «дуже добре», 23,2 % - «достатньою мірою», 46,2 % - «менш, ніж добре». При цьому відповіді учнів склали 10,4 %, 24,7 % і 34,3 % відповідно.

На запитання «Як ви оцінюєте ступінь взаємопоєднання економічної теорії й обговорення реальних проблем?» 56,3 % учителів відповіли «теоретичним і практичним питанням приділяли однакову увагу», 33,1 % - «більше теорії, ніж потрібно»; учні ж 37,2 % і 22,3 % відповідно.

На запитання «Чи був навчальний матеріал курсу викладений у ясній і зрозумілій формі?» 30,5 % учнів відповіли «ясно викладений», 30,7 % - «досить ясно», 31,5 % - «не зовсім ясно викладений».

Проведені на завершальному етапі експерименту статистичний та аналітичний аналізи результатів анкетування учнів «Виявлення схильності до підприємництва» за визначеною п'ятибальною шкалою вимірювання дали такі дані: середній бал 4,46; достатній рівень - 19 %, високий - 16 %, дуже високий - 32 %), - які засвідчили досить-таки високий рівень здібностей і зацікавленості учнів у започаткуванні власної справи.

Рис. 2. Діаграма схильності до підприємництва

Проведені статистичний і аналітичний аналізи результатів контрольно-корегувального етапу формувального експерименту (річної підсумкової контрольної роботи) дали можливість установити рівні сформованості понять ринкової економіки в старшокласників.

Так, наприклад, у 32,6 % учнів експериментальної групи знання з основ економіки становили 10,7 бала, серед найменш успішних учнів найвищий рівень знань - 4,7 бала (5 % респондентів), серед найуспішніших учнів нижча межа дорівнювала 11,2 бала (14 %).

Рис. 3. Розподіл балів, отриманих учнями на завершальному етапі експерименту

Виведення остаточних підсумків та їх синтетичний аналіз (установлення загального рівня «фінансової грамотності») здійснювалося шляхом порівняння рівнів успішності учнів (високого, достатнього й середнього) на початку та наприкінці проведення експериментального дослідження в експериментальній і контрольній групах.

Дані таблиці показують динаміку зростання рівнів економічної освіченості («фінансової грамотності») у старшокласників. Унаслідок проведення експерименту (з урахуванням застосованої технології) кількість учнів, що набули досить високого (професійного) рівня економічної освіченості зросла: в експериментальній групі - на 17,6 %, у контрольній - на 7,0 %. Разом з тим кількість старшокласників, що набули достатнього (умовно-професійного) рівня, теж зросла: в експериментальній групі - на 2,2 %, у контрольній - на 1,3 %.

Таблиця 1 Загальна динаміка рівнів успішності (набуття «фінансової грамотності») в учнів контрольної та експериментальної груп до і після проведення експерименту (у % від загального бала)

Висновки

1. Результати теоретичного аналізу, вивчення педагогічного досвіду проблеми вивчення економіки в школі, поєднання географічної та економічної освіти свідчать про недостатню розробленість питання формування основних понять ринкової економіки у старшокласників, що зумовлене необхідністю поєднання теоретичної бази здобутих знань у процесі вивчення географії та економіки в школі із життєвими ситуаціями та повсякденною діяльністю суб'єктів навчання, їх саморозвитку та особистої мотивації.

З'ясовано, що формування основних економічних понять в учнів старших класів доцільно розглядати як формування певного рівня економічної компетентності старшокласників у питаннях функціонування системи вітчизняного та світового ринкового господарства в процесі вивчення програмних профільних курсів «Географія світового господарства з основами економіки», «Основи економіки», «Комерційна географія». При цьому виникає необхідність розроблення відповідної педагогічної технології вивчення економіки, тобто виокремлення фундаментальних економічних одиниць з різних навчальних предметів і пов'язування, поєднання їх в єдину систему вивчення окремих економічних понять функціонування ринкової економіки, її законів і категорій.

Визначним фактором, що передбачає спрогнозованість завершального результату, є пріоритетність концепції «четвертого фактору», тобто усвідомлення значущості «людського капіталу» в становленні й розвитку господарства будь-якої країни, а також необхідності формування індивідуальних підприємницьких здібностей молоді в процесі вивчення економіки в школі з подальшим формуванням «людини-професіонала».

2. При визначенні основних структурних компонентів організації навчального процесу формування основних понять ринкової економіки в старшокласників установлено одну з найважливіших закономірностей засвоєння фундаментальних економічних понять: будь-яке нове економічне поняття слід подавати не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими (наприклад, поєднуючи курси з географії та економіки), уже відомими постулатами, включаючи це поняття в загальну систему вже відомих знань з механізму функціонування економіки в умовах геополітичного простору, а також з урахуванням практичних прикладів із соціально-економічного життя суспільства, країни або світу.

Організація навчального процесу з метою формування основних понять функціонування системи ринкової економіки - цілісна динамічна система, яка повинна будуватися на взаємній узгодженості всіх структурних компонентів навчального процесу - мотиваційного, змістового, діяльнісного (технологічного) та результативного, що приводить до досягнення окресленої мети - формування певного рівня економічної освіченості (фінансово-економічної грамотності) учнів. Система має будуватися з урахуванням основних положень синергетики і передбачати відповідні педагогічні умови: розгляд навчального процесу як складної відкритої соціально-педагогічної системи; створення умов саморозвитку та мотивацію до самоуправління в системі; координацію дій усіх учасників навчального процесу; кооперацію зусиль науково-методичного, програмного та інформаційного забезпечення навчального процесу; програмування на одержання бажаного результату, діагностику та корекцію рівнів сформованості основних економічних понять.

3. На основі теоретичного аналізу виокремлено й обґрунтовано низький (початковий), середній (фактологічний), достатній (умовно-професійний) та високий (професійний) рівні сформованості основних понять ринкової економіки в старшокласників.

У процесі дослідження визначено основні критерії сформованості основних понять ринкової економіки в старшокласників. Відповідно до компетенцій економічної освіти оцінюванню підлягали теоретичні знання учнів з основ економічної теорії та набуття вмінь і теоретичних навичок використання здобутих знань у повсякденному житті: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій з подальшим оптимальним вибором вирішення практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, суспільства, держави; проведення аналізу економічних подій, явищ, ситуацій, що відбуваються в суспільстві; формування в молоді стійких мотивацій до подальшого поглиблення економічної освіченості й фінансово-економічної грамотності.

На констатувальному етапі експерименту за попередні (проміжні) критерії оцінювання рівня економічних знань у старшокласників узято такі показники: уміння розпізнавати основні економічні поняття; розкривати головні ознаки економічних понять, категорій, законів; визначати основні економічні поняття, закони, категорії; порівнювати їх, пояснювати суть і значення; аргументувати, обстоювати власний погляд на ті чи ті економічні явища; аналізувати життєві ситуації, використовуючи економічні поняття, категорії, закони; ступінь особистої мотивації учнів до подальшого поглиблення знань з основ ринкової економіки.

На формувальному етапі експерименту за остаточні (підсумкові) критерії оцінювання рівня економічних знань в учнів узято такі показники: уміння розв'язувати задачі з нестандартних ситуацій, користуючись знанням економічних понять, категорій і законів; аналізувати, визначати закономірності; можливість пропонувати свої ідеї щодо розвитку ситуацій, подій, конфліктів; доводити їх суть; пропонувати власний вихід з нестандартних ситуацій; ступінь особистої мотивації учнів до подальшого поглиблення знань з основ функціонування ринкової економіки.

4. У запропонованій теоретико-прикладній моделі формування основних понять ринкової економіки в старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у єдиній системі представлено мету, завдання, зміст, форми, методи та технології проведення експерименту, тобто поєднання у єдиній системі програмних профільних курсів «Основи економіки», «Географія світового господарства з основами економіки» та «Комерційна географія», посібника-довідника «Основи ринкової економіки в запитаннях і відповідях. Тематичний довідник учителя», програм з освітнього бізнесу «Джуніор Ечівмент Україна» та «Rich Dad's Organization», а також застосування сучасних інноваційних технологій.

У зв'язку з переходом від дисциплінарно орієнтованої до особистісно орієнтованої форми навчання визначено основну суперечність формування основних понять ринкової економіки: між рівнем теоретичних знань та рівнем і можливістю їх практичного застосовування. Одним зі способів подолання цієї суперечності є поєднання в запропонованій моделі технології, представленої методами активного навчання, зокрема неімітаційними: активними проблемними лекціями, дискусіями («круглий стіл», прес-конференція, тематична дискусія, «мозкова атака»), - та імітаційними, серед яких неігрові: аналіз і моделювання конкретних ситуацій, дія за інструкцією (алгоритмом), - та ігрові: розігрування ролей, ділові (фінансові) ігри, - а також практичними заняттями (складанням економічних головоломок і кросвордів) і самостійною роботою.

Усі компоненти розробленої моделі формування основних понять ринкової економіки в старшокласників: мотиваційний, змістовий, діяльнісний і результативний, - представлені в єдності та зумовленості на кінцевий результат - формування достатнього та високого рівнів і особистісної мотивації на ціннісні орієнтації й потреби майбутніх випускників загальноосвітньої установи.

5. У ході апробації та експериментальної перевірки теоретично розробленої моделі встановлено, що лише узгодження змісту навчальних програм, програм з освітнього бізнесу, навчальних посібників і сучасних інноваційних технологій дає міцну основу для ефективного формування економічного мислення, так званих елементів сучасної фінансової грамотності або «фінансового інтелекту».

Охарактеризовано результативність упровадження методики формування основних понять ринкової економіки в старшокласників, головним акцентом якої була особистісна зацікавленість самих учнів (з урахуванням рефлексивного аналізу) в ефективності запропонованої технології. До формувального етапу експерименту високий загальний рівень підготовленості мали 12,2 % старшокласників експериментальної групи, після формувального етапу експерименту - 29,8 % (у контрольній групі 9,5 % і 16,5 % відповідно). Позитивним фактом була й менша кількість старшокласників експериментальної групи з низьким рівнем сформованості основних понять ринкової економіки, а також підвищення рівня особистих здібностей і особистої зацікавленості до започаткування власної справи. Таким чином, у ході дослідження зроблено висновок про прямий причинно-наслідковий зв'язок між рівнем здобутих знань та особистою мотивацією до подальшого поглиблення здобутих знань.

Розроблений і впроваджений для проведення експериментального дослідження методичний посібник-довідник «Основи ринкової економіки в запитаннях і відповідях. Тематичний довідник учителя» дав можливість зробити процес формування основних понять ринкової економіки в учнів 10-11 класів комплексним і цілеспрямованим, а також довів ефективність запропонованої методики щодо використання розробленої моделі як засобу формування основних понять ринкової економіки в старшокласників у процесі вивчення географії та основ економіки.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують механізми впровадження в шкільну практику навчання основних понять ринкової економіки на засадах інтеграції та міжпредметних зв'язків географії й основ економіки. Потребують поглибленого вивчення й шляхи вдосконалення організації навчального процесу в загальноосвітніх установах.

Основні положення дисертації відображено в публікаціях

1. Климчук І. О. Економічна освіта в загальнодержавній школі: проблеми і перспективи / І. О. Климчук // Географія та основи економіки в школі. - 2003. - № 6. - С. 33-35.

2. Климчук І. О. Формування економічної культури учнів на основі інтеграційного підходу / І. О. Климчук // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2004. - № 9 (77). - С. 195-200.

3. Климчук І. О. Управлінське рішення як основа менеджерської діяльності директора ЗНЗ / І. О. Климчук // Освіта і управління. - 2004. - № 2. - С. 79-82.

4. Климчук І. О. Ділова кар'єра: принципи планування і управління / І. О. Климчук // Освіта і управління. - 2004. - № 3-4. - С. 31-36.

5. Климчук І. О. Деякі аспекти проблеми якості економічної освіти в ЗНЗ / І. О. Климчук // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М. Гоголя. - Серія: Психолого-педагогічні науки. - 2005. - № 6. - С. 89-92.

6. Климчук І. О. З історії економічної думки (концепції й учені) / І. О. Климчук // Географія та основи економіки в школі. - 2006. - № 6. - С. 37-42.

7. Климчук І. О. Управління якістю економічної освіти старшокласників / І. О. Климчук // Шкільний світ. - 2007. - № 11. - С. 7-10.

8. Климчук І. О. Менеджмент як основа економічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу / І. О. Климчук // Гуманітарні науки. - 2009. - № 1. - С. 68-74.

9. Климчук І. О. Економічний аспект менеджерської функції директора загальноосвітнього навчального закладу / І. О. Климчук // Зміст і технології шкільної освіти : матеріали звітної науково-практичної конференції, 30-31 березня 2005 року. - Ч. ІІ / Інститут педагогіки АПН України. - 2005. - С. 56.