Формування системи економічних понять у старшокласників сільської загальноосвітньої школи у процесі технологічної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки

НАПН України

УДК 373.6 (1-22)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування системи економічних понять у старшокласників сільської загальноосвітньої школи у процесі технологічної підготовки

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Ковальчук Юрій Васильович

Київ 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зміни, що відбуваються в економіці України, позначаються на всіх галузях народного господарства. Особливо значні структурні перетворення сталися у сфері аграрного виробництва: роздержавлення сільськогосподарських об'єктів, розпаювання земель колективних і державних сільськогосподарських підприємств, створення нових агроформувань на приватній основі та ін.

Переміщення виробництва різних видів продукції рослинництва і тваринництва з державного сектору в приватний оновлюють роль і місце працівника аграрного комплексу. А це, в свою чергу, висуває нові вимоги до професійних якостей працівників, зайнятих у даній сфері, і вимагає переосмислення підготовки підростаючого покоління та адаптації його до нових умов сільськогосподарського виробництва, оскільки випускники сільських загальноосвітніх навчальних закладів мають знати не тільки існуючі технології вирощування та переробки сільськогосподарської продукції, а й економічні основи і способи ведення сільського господарства.

Зважаючи на це, в Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), підкреслюється необхідність ознайомлення учнів загальноосвітніх шкіл з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності, формування в них техніко-технологічних і економічних знань, вироблення практичних умінь і навичок, необхідних для залучення їх до продуктивної діяльності та оволодіння певною професією.

У державному стандарті освітньої галузі “Технологія” для старшої школи зазначається, що одним із завдань технологічної підготовки є економічне виховання та формування в школярів уявлень про виробничий план, продуктивність праці, собівартість та якість продукції, заробітну плату тощо.

Тому економічна освіта учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів є обов'язковою умовою сьогодення, продиктованою новими вимогами організації сільськогосподарського виробництва і галузей, зайнятих обслуговуванням аграрного сектора. Економічною освітою забезпечується формування у громадян України економічних знань, економічної культури, підприємництва, уміння аналізувати економічну ситуацію i приймати обґрунтовані рішення.

Актуальними завданнями технологічної підготовки учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів є розвиток економічно важливих якостей особистості, які підвищують адаптацію молоді в сфері сільськогосподарського виробництва, та формування системи економічних понять, необхідної для конкурентоспроможності майбутніх випускників на сучасному ринку праці і перетворення необхідних економічних понять у сучасне економічне мислення.

Проблемою формування економічних понять послідовно займаються представники різних галузей знань: економісти досліджують формування сучасного економічного мислення (Л. Пономарьов, В. Попов, В. Чичканов); психологи вивчають проблеми економічної психології (Л. Божович, Г. Костюк, К. Платонов); філософи вивчають гносеологічний аспект економічного виховання (В. Андрущенко, В. Куценко, В. Шинкарук); педагоги досліджують зміст і методику економічної освіти й виховання учнів (А. Аменд, М. Вачевський, В. Мадзігон, Р. Мачулка, А. Нісімчук, І. Носаченко, О. Падалка, В. Розов, І. Сасова, Б. Шемякін, П. Шемякін, О. Шпак).

Аналіз стану економічної підготовки учнів старших класів свідчить, що хоч і є певний досвід у економічному навчанні та вихованні учнів сільських загальноосвітніх шкіл, однак у значній кількості наукових праць не відображені ті зміни, які відбулися за останні роки в соціально-економічному розвитку сучасного села. Ціла низка суперечностей, які склалися між теорією і практикою технологічної підготовки старшокласників до аграрного виробництва, зокрема відсутність науково обґрунтованої системи економічних понять, загальмовують ефективну адаптацію учнів до сучасного ринку праці.

З-поміж сучасних тенденцій розвитку аграрного виробництва, які вступають у протиріччя з традиційним підходом до здійснення економічної освіти учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів, можна виокремити такі: між потребами села у реформуванні аграрного виробництва на засадах ринкової економіки і недостатнім рівнем володіння системою економічних понять випускників сільської школи; між суспільною необхідністю вдосконалення процесу формування економічних понять у старшокласників і відсутністю науково обґрунтованої методики формування системи економічних понять у процесі технологічної підготовки; між посиленими вимогами до системних знань у сучасних економічних умовах розвитку суспільства і реальною технологічною підготовкою, яку отримують учні сільських шкіл.

Актуальність і необхідність розробленості даної проблеми, а також недостатність розкриття теоретичних і прикладних аспектів цього питання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування системи економічних понять у старшокласників сільської загальноосвітньої школи у процесі технологічної підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини як складова проблеми “Модернізація змісту, форм і методів трудового навчання в загальноосвітній школі” і виконане в рамках держбюджетної теми “Наукові засади модернізації змісту і технології трудової підготовки учнів сільської загальноосвітньої школи” (державний реєстраційний номер 0102U007196) на замовлення Міністерства освіти і науки України. Тему дисертаційної роботи затверджено на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 7 від 25.03.2005 р.) та погоджено у раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 725 від 21.06.2005 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методики формування системи економічних понять в учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів у процесі технологічної підготовки.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, з'ясувати сутність та особливості формування економічних понять у сільській школі.

2. Охарактеризувати тенденції розвитку аграрного виробництва, їх вплив на технологічну підготовку старшокласників і виявити сучасний стан формування системи економічних понять у старшокласників сільських загальноосвітніх шкіл.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування системи економічних понять у старшокласників сільської місцевості в процесі технологічної підготовки.

4. З'ясувати ефективність експериментальної методики та узагальнити результати науково-дослідної роботи.

Об'єкт дослідження - технологічна підготовка учнів старших класів у сільській загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - методика формування у старшокласників сільської школи системи економічних понять.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність процесу формування системи економічних понять в учнів старших класів сільської загальноосвітньої школи визначатиметься такими організаційно-педагогічними умовами: впровадженням змісту авторського курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва”, в якому буде визначено систему економічних понять з урахуванням сучасних тенденцій соціально-економічних реформ в агропромисловому виробництві та особливостей технологічної підготовки учнів старших класів в сільській місцевості; розробленням методики поетапного формування системи економічних понять у старшокласників; забезпеченням єдності урочної та позаурочної навчально-трудової діяльності економічного характеру у старшокласників.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення даних, отриманих у процесі вивчення філософських, соціально-педагогічних і методичних тенденцій освіти з теми дослідження; вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду з формування економічних понять у старшокласників сільських шкіл;

- емпіричні: опитування, бесіди з учителями та учнями, анкетування, інтерв'ювання, педагогічне спостереження за навчально-трудовою діяльністю школярів і педагогічною діяльністю учителів трудового навчання та його аналіз;

- педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) з визначенням якісних і кількісних показників та ефективності запропонованої методики; використання методу математичної статистики для корегування числових даних результативності запропонованої методики.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що:

- вперше технологічна підготовка старшокласників розробляється на основі узагальнення тенденцій розвитку сучасного аграрного виробництва з теоретичним обґрунтуванням змісту і структури системи економічних понять, якими мають оволодіти випускники сільських загальноосвітніх навчальних закладів;

- обґрунтовано інноваційну методику поетапного формування системи економічних понять у старшокласників (систематизація матеріалу одиничного поняття, систематизація понять з матеріалу теми, систематизація понять з матеріалу розділу, систематизація понять з курсу) та організаційно-педагогічні умови впровадження курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва” в системі технологічної підготовки старшокласників;

- визначено показники та рівні сформованості системи економічних понять (початковий, середній, достатній та високий);

- конкретизовано зміст та форми позаурочної навчально-трудової діяльності старшокласників економічного характеру.

- подальшого розвитку набули знання щодо засобів, форм і методів економічної освіти учнів в умовах технологічної підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці програми курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва”, де визначена сукупність економічних понять, які мають засвоїти старшокласники; критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів; комплексу навчально-методичного забезпечення процесу формування системи економічних понять в учнів старших класів (дидактичні матеріали, зміст практичних і контрольних робіт, словник економічних термінів, тести тощо); підготовці навчально-методичного посібника для учнів та вчителів трудового навчання.

Результати дослідження можуть бути використані у практичній роботі вчителями профільного технологічного навчання, в професійній підготовці майбутніх учителів технологій, в системі післядипломної педагогічної освіти, під час укладання програм профільної технологічної підготовки, написання підручників і посібників для учнів старших класів з технологій аграрного виробництва.

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальному процесі ряду загальноосвітніх навчальних закладів Уманського району Черкаської області (довідка № 35 від 9.09.2008 р.), Кривоозерського району Миколаївської області (довідка №26 від 8.10.2008 р.), Савранського району Одеської області (довідка №28 від 8.10.2008 р.), Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (довідка № 5 від 24.11.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на науково-практичних конференціях:

- міжнародних: “Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики” (Полтава, 2007); “Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні в контексті європейської інтеграції” (Умань, 2010);

- всеукраїнських: “Модернізація підготовки майбутніх учителів трудового навчання до реалізації у загальноосвітній школі нового змісту освітньої галузі “Технології” (Умань, 2005); “Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців” (Кривий Ріг, 2006); “Проблеми фахової підготовки інженерів-педагогів спеціальності “Професійне навчання” (Херсон, 2007); “Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ століття” (Умань 2008);

- засіданні кафедри теорії та методики трудової і професійної підготовки, науково-дослідної лабораторії “Проблеми трудової підготовки учнів сільської загальноосвітньої школи” (2004 - 2009 рр.) Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини;

- семінарах і методичних об'єднаннях учителів трудового навчання загальноосвітніх шкіл Уманського, Монастирищенського, Христинівського районів Черкаської області, Савранського району Одеської області, Кривоозерського району Миколаївської області.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Родниківської, Дмитрушківської, Сушківської, Кочержинської, Полянецької, Шаринської загальноосвітніх шкіл І - ІІІ ступенів, Громівського навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа” Уманського району Черкаської області, Дубинівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Савранського району Одеської області, Краснянської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Кривоозерського району Миколаївської області, Копіюватського навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа” Монастирищенського району, Моринського навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня спеціалізована сільськогосподарська школа” Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Всього дослідженням було охоплено 532 учнів сільських загальноосвітніх шкіл, 39 учителів трудового навчання.

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 6 наукових публікаціях, 5 з яких опубліковано у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 4 додатків та списку використаних джерел (222 найменування). Робота містить 4 діаграми, 9 таблиць. Загальний обсяг становить 203 сторінки. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми та основні підходи до її розв'язання, розкрито основні суперечності між суспільною необхідністю вдосконалення процесу формування економічних понять у випускників загальноосвітніх навчальних закладів і відсутністю науково обґрунтованого змісту та методики формування системи економічних понять у процесі технологічної підготовки, визначено мету та завдання дослідження, об'єкт, предмет, охарактеризовано методи дослідження, представлено наукову новизну, апробацію та впровадження його результатів.

У першому розділі “Формування системи економічних понять в учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів як педагогічна проблема” вивчено та проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, з'ясовано особливості процесу формування системи економічних понять в учнів сільської школи.

На основі аналізу праць П. Анохіна, П. Гальперіна, І. Звєрєва, О. Звягіна Л. Зоріної, Е. Кабанової-Меллер І. Лернера, Т. Назаренко, Ю. Самаріна Н. Тализіної, А. Усової, М. Ушакова, О. Шпака визначено основні педагогічні засади систематизації економічних понять і виявлено методичні закономірності здійснення зазначеного процесу в сільській загальноосвітній школі. З'ясовано, що термін “поняття” є узагальненням думок про предмети і явища оточуючого світу через відображення в свідомості їх загальних і суттєвих ознак, зв'язків і відношень, а “формування понять” відображає сутність педагогічної роботи, метою якої є спрямування діяльності учнів на засвоєння понять, накопичених людством у процесі пізнання.

Економічні поняття здебільшого розглядаються як форма мислення, у якій узагальнюються істотні властивості і явища економічної дійсності, загальні взаємозв'язки між ними, представлені у вигляді цілісної сукупності ознак через поєднання природничих, суспільних, виробничих, господарських категорій.

У контексті нашого дослідження ми визначаємо систему економічних понять як особистісно зорієнтовану сукупність економічних знань, в яких узагальнені істотні властивості, відношення та зв'язки між об'єктами і явищами економічної дійсності, що утворюють єдине ціле і спрямовані на одержання суспільно корисного та особистісно значимого результату.

Технологічна підготовка учнів має значні можливості в розкритті змісту й принципів організації економічних відносин у суспільстві, виробничих процесів, нових форм власності, засвоєнні основних економічних понять: економії часу, енергії, матеріалів, сили. На цій основі у школярів складається система економічних понять, зумовлена особистісними уявленнями, поглядами, оцінками, якостями. Засвоєння системи основних економічних понять при цьому відбувається в реальній трудовій діяльності.

У сучасному аграрному виробництві спостерігаються нові тенденції реформування, що полягають в утворенні різних форм власності та господарювання (колективна, індивідуальна, орендна тощо); нових вимогах до його організації та до галузей, зайнятих обслуговуванням аграрного сектору, які і визначають ці вимоги до економічної підготовки сільських школярів, та процесу формування у них системи економічних понять. На це вказують праці І. Андрощука, М. Єрмоленка, О. Коберника, Р. Мачулки, С. Мельникова, П. Мосіюка, А. Нісімчука, П. Саблука, С. Ткачука та інших. Тому головними орієнтирами у технологічній підготовці учнів сільських загальноосвітніх шкіл повинні стати поняття, що стосуються як загальної економіки, так і вміння їх використовувати у практичній діяльності в сільськогосподарському виробництві різних форм власності (одноосібному, колективному, орендному, фермерському тощо).

Результати вивчення та аналіз стану економічної підготовки старшокласників сільської місцевості, навчальних програм, досвіду технологічної освіти дали підставу стверджувати, що процес формування системи економічних понять не має цілеспрямованого характеру; не чітко окреслено коло основних економічних понять, необхідних для засвоєння учнями старших класів; не здійснюється їх аналіз та не встановлюються зв'язки між ними; не повним обсягом використовуються можливості програмного матеріалу, а методи навчання застосовуються здебільшого пояснювально-репродуктивні; у старшокласників недостатньо сформовані практичні вміння економічного характеру.

У ході вивчення формування економічних понять у старшокласників нами були визначені показники та критерії, за якими оцінювався рівень оволодіння ними. До них віднесено:

- обсяг засвоєних учнями економічних понять, тобто кількість понять, які вони знають і розуміють їх суть;

- глибина засвоєння економічних понять, показниками якої були: вміння давати наукове визначення та пояснювати наукові терміни економічних понять, узагальнювати економічні поняття, групувати їх у систему, логічно оперувати економічними поняттями, встановлювати зв'язки між ними;

- здатність застосовувати економічні поняття у практичній трудовій діяльності сільськогосподарського виробництва.

З урахуванням визначених критеріїв і показників була розроблена характеристика рівнів сформованості системи економічних понять у старшокласників сільських шкіл:

- початковий рівень сформованості економічних понять (виявили 58,3% учнів);

- середній рівень сформованості економічних понять (виявили 26,1% учнів);

- достатній рівень сформованості економічних понять (виявили 13,5% учнів);

- високий рівень сформованості економічних понять (виявили 2,1% учнів).

Також шляхом опитування 452 випускників сільських загальноосвітніх шкіл було встановлено: 26-31 поняття назвали лише 16 респондентів (3,5%), 21-25 понять - 54 учні (11,9%), 16-20 понять - 78 (17,3%), 11-15 понять - 116 (25,7%), 6-10 понять - 105 (23,2%), 1-5 понять - 83 (18,4%) випускники старшої школи. Більшість сільських старшокласників має певне уявлення тільки про 6-15 економічних понять, що явно недостатньо для майбутньої трудової діяльності в умовах ринкової економіки. Недостатній рівень володіння економічною термінологією випускники шкіл пояснювали тим, що їхні економічні знання, здобуті в процесі навчання, не підкріплюються практичними діями, які виробляли б навички бережливості, економного й дбайливого ставлення до власності тощо.

На запитання “Чи вважаєте Ви себе підготовленими до трудової діяльності в умовах ринкової економіки?” з опитаних нами випускників сільської школи відповіли: підготовлені - 72 (16%); не повністю підготовлені - 167 (37%); не підготовлені - 177 (39%); не відповіли на запитання - 36 (8%) опитаних.

Анкетування сільських учителів трудового навчання, вивчення та аналіз їх професійної діяльності (було відвідано більш як 40 занять у старших класах), засвідчили, що низький рівень діяльності учителя з формування економічних понять у старшокласників у процесі трудового навчання характерний для 47,5% учителів, середній рівень - для 42,5%, а високий тільки для 10% учителів із загальної кількості проаналізованих нами уроків.

Отже, професійна підготовка вчителів трудового навчання до економічної підготовки учнів теж потребує вдосконалення, розроблення відповідного змісту та методичного забезпечення.

Аналіз практики роботи загальноосвітньої школи засвідчив, що у процесі трудового навчання немає науково обґрунтованої методики формування системи економічних понять; не визначено ролі й місця економічної освіти й виховання, а відтак і економічної компетентності при підготовці учнівської молоді до майбутньої трудової діяльності у сільській місцевості; процес формування економічної компетентності і зокрема такого важливого її компонента як система економічних понять недостатньо забезпечений навчально-методичними матеріалами; зміст навчання не завжди відповідає потребам формування в школярів такої системи; відчувається нестача кваліфікованих педагогічних кадрів, що мають фахову підготовку в сфері економіки.

А це вимагає вдосконалення змісту технологічної підготовки старшокласників в сільській школі, розроблення оптимальної системи економічних понять та навчально-методичного забезпечення її формування.

У другому розділі ”Дослідно-експериментальна перевірка ефективності методики формування системи економічних понять у старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів в умовах технологічної підготовки” на основі проведеного аналізу наукової літератури та емпіричного досвіду технологічної підготовки учнів старших класів розкривається методика формування системи економічних понять.

Системоутворюючим компонентом експериментальної методики обрано зміст авторського експериментального курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва”, структура якого включає три взаємозв'язані між собою розділи. У першому розділі “Організаційно-економічні основи підприємств і організацій аграрного виробництва” вивчаються теми: Загальні основи організації аграрного виробництва. Підприємства аграрного виробництва та їх організація. Виробничі ресурси та засоби аграрного виробництва. Другий розділ “Планування та прогнозування в аграрному виробництві” включає наступні теми: Система планування в аграрному виробництві. Використання робочої сили в аграрному виробництві. Третій розділ “Основи економіки аграрного виробництва” складається із таких тем: Витрати виробництва та собівартість продукції. Ціни та принцип ціноутворення. Валова продукція аграрного виробництва, виручка та формування прибутку, рентабельність. Маркетинг у аграрному виробництві. На вивчення курсу відводиться 35 годин.

До кожної теми курсу визначені економічні поняття, що в сукупності становлять систему основних економічних понять, якими мають оволодіти учні, усвідомити їх взаємозв'язок та цілісність. Учні за допомогою вчителя складають словник, що допомагає їм краще засвоїти понятійний апарат даного курсу.

Зміст програми курсу пройшов експертну оцінку з боку вчителів сільських шкіл, викладачів міжшкільних навчально-виробничих комбінатів і вищих навчальних закладів та науковців, які дали йому позитивну оцінку.

На основі вивчення психолого-педагогічної літератури та проведеного дослідження виявлено, що процес формування системи економічних понять найбільш успішно здійснюється на основі єдності чотирьох рівнів засвоєння знань: систематизація матеріалу одиничного поняття; систематизація понять з матеріалу теми; систематизація понять з матеріалу розділу; систематизація понять з курсу в цілому.

Також важливою умовою успішної систематизації економічних понять у старшокласників є їх поділ на окремі групи:

1. Поняття про види виробничих ресурсів в аграрному виробництві, про їх господарське значення та економічне використання. Вони тісно пов'язані з розумінням взаємодії виробничих компонентів і необхідності раціонального ставлення до матеріальних цінностей.

2. Соціальні поняття, а саме поняття про трудові ресурси, їх розподіл між виробничою і невиробничою сферами господарства, шляхи раціонального використання трудових ресурсів тощо.

3. Суто економічні поняття, наприклад: “продуктивність праці”, “ефективність виробництва”, “собівартість”, “рентабельність” тощо.

Вищезазначені рівні та особливості формування економічних понять були взяті за основу при розробленні змісту авторського курсу „Основи економіки і організації аграрного виробництва”, який був складовою технологічної підготовки учнів старших класів сільської школи.

При логічній систематизації першого рівня зв'язки між елементами знань відображають шлях становлення і формування окремо взятого економічного поняття та його конкретного практичного прояву.

Другий рівень логічної систематизації використовується на уроках узагальнення і систематизації знань після проходження цілої теми курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва”. На даному рівні логічної систематизації розкриваються зв'язки та взаємозалежності між економічними поняттями теми.

Третій рівень логічної систематизації використовується на уроках систематизації і узагальнення ще більшого за об'ємом навчального матеріалу і охоплює економічні поняття цілого розділу.

Четвертий рівень логічної систематизації використовується на уроках систематизації і узагальнення після проходження всього курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва”. При узагальненні та систематизації економічних понять широко використовуються такі прийоми логічної структуризації, як узагальнюючі та структурно-логічні таблиці, схеми малюнки та інші види наочності, що відображають характер зв'язків між економічними поняттями зазначеного курсу.

Чотирирівнева систематизація економічних понять відіграє вирішальну роль у формуванні цілісних і системних уявлень про економічні основи аграрного виробництва. Кожне чергове завдання, спрямоване на досягнення бажаних результатів навчання, вирішується в системі занять з урахуванням досягнутого рівня розвитку учнів.

Виходячи із вищезазначеного, у роботі обґрунтовано основні завдання, які повинен розв'язати учитель при підготовці до уроку: визначення системи знань, понять і термінів, що повинні бути засвоєні на уроці; на якому рівні (теоретичному чи емпіричному) учні мають засвоїти дані знання, поняття і терміни; виявити, чи є у школярів базовий рівень знань і вмінь, з допомогою якого можна будувати навчання; які методи навчання при формуванні знань, понять і вмінь варто використовувати на тому чи іншому уроці.

При формуванні економічних понять у межах теми враховуються такі методичні засади: обґрунтування ролі теми, розкриття її місця, важливості, особливостей вивчення; формування методичної структури теми для визначення послідовності викладу навчального матеріалу; визначення внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків та методів їх реалізації при вивченні теми; вибір засобів, форм і методів активного навчання з теми, підбір і підготовка наочності та технічних засобів навчання; визначення системи контролю знань, вмінь і навичок з теми; вибір питань теми, з яких доцільно провести екскурсію, заняття на виробництві, компенсаційні заняття.

Систематизація понять навчального матеріалу в межах розділу спрямована на те, щоб: наочно відображати логічну послідовність вивчення розділу на уроках; істотно допомагати учням глибше зрозуміти логічні зв'язки між елементами навчального матеріалу; сприяти формуванню навичок логічної структуризації навчального матеріалу як одному з прийомів і методів навчально-пізнавальної діяльності; формувати системні знання, що припускають трансформацію економічних понять в систему.

Отже, методика формування системи економічних понять у процесі вивчення курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва” передбачала реалізацію її основних етапів в аспекті формування системи економічних понять (систематизація матеріалу одиничного поняття, систематизація понять з матеріалу теми, систематизація понять з матеріалу розділу, систематизація понять з курсу), а також таких завдань: виділення загальних характеристик, властивостей і зв'язків між елементами знань з різних розділів навчального матеріалу; формування та розвиток в учнів розумових операцій аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації знань; активізацію їх розумової діяльності, розвиток навичок узагальнення, зіставлення структурних елементів; формування навичок творчості й самостійності в перенесенні раніше засвоєних знань у нову ситуацію; розвиток здатності використання знань для пошуку вирішення практичних завдань.

Встановлено, що найбільш успішно систематизація економічних понять учнями старших класів відбувається, якщо на уроках організовується різноманітна творча діяльність учнів економічного змісту, види якої систематично чергуються; використовується проблемний підхід у навчально-пізнавальній діяльності; широко застосовуються різні види наочності, інформаційні і інтерактивні технології в навчальній діяльності; реалізуються перспективні міжпредметні зв'язки, що забезпечують наступність, послідовність, цілісність у формуванні економічних понять; на практичних заняттях використовуються ділові, рольові ігри, дискусії, груповий аналіз економічних ситуацій, підготовка і захист проектів, розв'язування економічних задач та ін. система економічний поняття старшокласник

Ефективність формування системи економічних понять, як доведено у дослідженні, визначається органічним поєднанням урочної та позаурочної навчально-трудової діяльності (гуртки, екскурсії, зустрічі, вечори, конференції, продуктивна праця учнів тощо). Це забезпечує також оволодіння досвідом їх застосовування у практичній діяльності. При цьому відбувається активний індивідуальний розвиток вихованців, професійне самовизначення, стимулювання та реалізація їх творчого потенціалу, створюються умови для самореалізації, розвитку і підтримки їхніх прагнень до здобуття необхідних економічних знань, вмінь і навичок.

Провідними видами позаурочної навчально-трудової діяльності старшокласників у сільській місцевості є: участь у роботі в шкільних сільськогосподарських підприємств, мікроферм, учнівських виробничих бригад тощо, де вони набувають практичних навичок, глибше пізнають економіку свого села, місцевого сільськогосподарського підприємства та здобувають необхідний економічний досвід, що в свою чергу дає змогу упорядкувати і систематизувати економічні поняття, розширити поле економічної діяльності, залучити їх до нових форм господарювання.

Формувальний етап експерименту проводився протягом 2005-2008 навчальних років. Кожного півріччя навчального року в порівняльному аспекті вивчалась ефективність формування системи економічних понять школярів у процесі засвоєння кожної теми авторського курсу як складової технологічної підготовки учнів старших класів сільської школи.

Здійснювався паралельний експеримент, який полягав у наступному: в десяти експериментальних школах вивчення авторського курсу здійснювалося в 10-х або в 11-х класах, в яких були задіяні 104 учні експериментальних класів та 97 учнів контрольних класів, і з'ясовувалась педагогічна доцільність впровадження розробленої методики формування системи економічних понять у процесі технологічної освіти старшокласників. У контрольних класах заняття проводились із застосуванням традиційних методик навчання та за типовими шкільними програмами трудового навчання.

За результатами спостережень за навчально-трудовою діяльністю старшокласників, їх анкетування і тестування ми зробили висновки, що в експериментальних класах учні засвоїли більшу кількість економічних понять, глибше їх усвідомили і навчились обґрунтовувати та логічно користуватися ними у навчально-трудових ситуаціях. На відміну від експериментальних, учні контрольних класів, як і раніше, мали недостатній рівень сформованості системи економічних понять та її практичної інтерпретації. Узагальнені результати подано в табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл учнів старших класів за рівнями сформованості системи економічних понять у контрольних та експериментальних групах

Класи	Рівні сформованості системи економічних понять
	Контрольні класи	Експериментальні класи
	Початковий	Середній	Достатній	Високий	Початковий	Середній	Достатній	Високий
	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%
10 клас	26	53,1	10	20,4	12	24,5	1	2,0	15	28,3	15	28,3	18	34,0	5	9,4
11 клас	25	52,1	10	20,8	11	22,9	2	4,2	13	25,5	14	27,5	19	37,2	5	9,8
Всього	51	52,6	20	20,6	23	23,7	3	3,1	28	26,9	29	27,9	37	35,6	10	9,6
Разом 97 учнів	Разом 104 учні

Після впровадження розробленої нами методики формування системи економічних понять 73,1% учнів експериментальних класів повністю або частково оволоділи системою економічних понять на відміну від 47,4% учнів контрольних класів, які також виявили середній, достатній і високий рівень.

Результати формувального етапу експерименту щодо сформованості в учнів старших класів контрольної та експериментальної групи системи економічних понять представлені на рисунку 1.

Рис. 1. Відсотковий показник сформованості системи економічних понять у старшокласників контрольної та експериментальної групи:

На діаграмі чітко видно різницю в отриманих даних контрольної та експериментальної групи, і відповідно простежується позитивна динаміка та результативність розробленої методики формування системи економічних понять у старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Отже, дослідження показало, що систематично навчаючи старшокласників, як на уроках, так і в позаурочний час, можна сформувати в них систему економічних понять, сталі уміння й навички порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення, уміння підводити поодинокі поняття під родове, йдучи від порівняння за зовнішніми ознаками до порівняння за більш суттєвими ознаками, виробити у старшокласників свідомі прийоми економічного мислення.

За результатами дисертаційного дослідження зроблені такі висновки:

1. Проведений аналіз наукових джерел щодо формування у старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів системи економічних понять у сфері аграрного виробництва та вивчення педагогічного досвіду показав, що обрана нами проблема дослідження є актуальною і потребує більш ґрунтовних досліджень.

У результаті вивчення досліджень, присвячених економічній підготовці учнів, виявлено, що основними завданнями економічної освіти і виховання учнів загальноосвітнього навчального закладу в умовах ринкової економіки є: формування в умовах спеціально організованої навчальної діяльності економічних знань і умінь, необхідних для конкурентоспроможності майбутніх випускників на ринку праці; перетворення необхідних економічних понять в економічне мислення; розвиток економічно важливих якостей особистості, які підвищують адаптацію молоді в сфері виробництва. Реалізація завдань економічної освіти й виховання учнів може бути досягнута за умови формування в них: системи основних економічних понять; економічних умінь і навичок за спеціально організованою навчально-трудовою діяльністю.

Система економічних понять розглядається нами як особистісно зорієнтована сукупність економічних знань, в яких узагальнено істотні властивості, відношення та зв'язки між об'єктами і явищами економічної дійсності, що утворюють єдине ціле і спрямовані на одержання суспільно корисного та особистісно значимого результату.

До показників сформованості системи економічних понять віднесено: обсяг засвоєних учнями економічних понять, тобто кількість понять, які вони знають і розуміють їх суть; глибина засвоєння економічних понять, показниками якої були: вміння давати наукове визначення та пояснювати наукові терміни економічних понять, узагальнювати економічні поняття, групувати їх у систему, логічно оперувати економічними поняттями, встановлювати зв'язки між ними; здатність застосовувати економічні поняття у практичній трудовій діяльності сільськогосподарського виробництва.

З урахуванням визначених критеріїв і показників була розроблена характеристика рівнів сформованості системи економічних понять у старшокласників сільських шкіл: початковий, середній, достатній та високий.

2. У процесі аналізу тенденцій розвитку аграрного сектора виробництва, нами встановлено, що економічною основою функціонування різних видів аграрних структур є державна, колективна, приватна форми власності на засоби виробництва і відповідно державна, пайова, особиста (приватна) власність на одержання прибутку. В село прийшли нові економічні терміни і категорії: підряд (бригадний, ланковий, сімейний, цеховий, колективний, індивідуальний, госпрозрахунковий, орендний, міжгосподарський і ін.), госпрозрахунковий прибуток, оренда, орендні відносини, орендна плата, внутрішньогосподарська кооперація, асоціація кооперативів, агрофірма, селянські господарства, фермери та ін. Ще однією з особливостей сільської місцевості є те, що більшість сільського населення займається індивідуальною діяльністю в сфері сільського господарства, залучаючи своїх дітей, які мають бути обізнані із економічними основами аграрного виробництва та з впровадженням у сільськогосподарське і переробне виробництво нової техніки і технології, як вітчизняної, так і зарубіжної, і пов'язаної з цим комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів, що супроводжується скороченням частки ручної і зростання питомої ваги розумової праці.

Все це, в свою чергу, має відобразитися і на змісті урочної та позаурочної технологічної підготовки учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Адже така підготовка учнів у сучасній сільській загальноосвітній школі не може здійснюватись відірвано від реального місцевого соціального та виробничого середовища, тих соціально-економічних реформ, які відбуваються на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва.

Аналіз сучасного стану економічної підготовки в загальноосвітній школі показав, що діючі навчальні програми з технологічної підготовки і посібники з методики трудового навчання недостатньо орієнтують учителя на економічну підготовку в галузі сільськогосподарського виробництва, тобто того виробничого середовища, в якому живуть і трудяться учні сільської місцевості. Окрім цього, більшість педагогів недостатньо ефективно використовує можливості програмного матеріалу для економічної підготовки учнів, у вчителів не сформовані навички осмислювати під економічним кутом зору матеріал, що включений до програми та підручників. Можливості змісту економічної освіти використовується недостатньо та має безсистемний характер.

На основі констатувального етапу експерименту, який полягав у встановленні рівнів сформованості економічних понять у старшокласників, було зафіксовано, що через відсутність чітко визначеної структури процесу їх формування під час технологічної підготовки школярам важко їх усвідомити - тому такі знання є поверховими. Для більшості старшокласників властивий низький рівень сформованості економічних понять, вони недостатньо обізнані як із поняттями ринкової економіки, так і з поняттями, що характеризують економічний бік виробничого процесу в сфері сільськогосподарського виробництва; у них сформувалися помилкові уявлення про більшість економічних понять; на низькому рівні вони володіють основними розумовими операціями (аналіз, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення).

3. На основі проведеного аналізу наукової літератури та емпіричного досвіду технологічної підготовки учнів старших класів розроблено методику формування системи економічних понять як єдність чотирьох рівнів засвоєння знань: систематизація матеріалу одиничного поняття; систематизація понять з матеріалу теми; систематизація понять з матеріалу розділу; систематизація понять з курсу в цілому.

Системоутворюючим компонентом експериментальної методики обрано зміст авторського експериментального курсу “Основи економіки і організації аграрного виробництва”, структура якого включає три взаємозв'язані між собою розділи: Організаційно-економічні основи підприємств і організацій аграрного виробництва. Планування та прогнозування в аграрному виробництві. Основи економіки аграрного виробництва.

Встановлено, що на ефективність процесу застосування системи економічних понять суттєво впливає позаурочна діяльність у таких формах: екскурсії, навчально-трудова діяльність у шкільних мікрофермах, учнівських сільськогосподарських підприємствах, орендних бригадах тощо, де учні сільських шкіл набувають практичних навичок, глибше пізнають економіку свого села, місцевого сільськогосподарського підприємства та здобувають необхідний економічний досвід.

Залучення старшокласників сільських загальноосвітніх шкіл до продуктивної праці в сфері сільськогосподарського виробництва дає їм можливість переконатися на практиці, що без міцних, усвідомлених знань економічних основ аграрного виробництва, без застосування передових методів господарювання неможливо досягти високих результатів у аграрному виробництві.

4. За результатами формувального етапу експерименту встановлено: розроблений зміст і структура авторського курсу „Основи економіки і організації аграрного виробництва”, що був складовою технологічної підготовки учнів старших класів сільської школи, та обрана методика формування системи економічних понять у старшокласників сільської школи оптимізують процес економічної та технологічної підготовки.

Рівень сформованості економічних понять в учнів експериментальних класів зріс на 25,7%, вони засвоїли більшість економічних понять, краще обґрунтовують і логічно використовують їх у життєвих ситуаціях. Водночас у контрольних групах ці показники суттєво не змінилися. Учні експериментальних класів були більш активні у позаурочній навчально-трудовій діяльності, оскільки мали вищий рівень обізнаності в економічних поняттях; вони творчо застосовували економічні знання у своїй трудовій діяльності.

Отже, отримані результати формувального етапу експерименту загалом підтвердили робочу гіпотезу нашого дослідження. Визначені та науково обґрунтовані нами зміст та методика формування системи економічних понять у старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів є ефективними і заслуговують на впровадження.

Перспективи подальших досліджень полягають у теоретичному обґрунтуванні наступності формування системи економічних понять у початковій, основній і старшій школі, інтеграції всіх навчальних дисциплін, дослідженні проектування урочної та позаурочної навчально-трудової діяльності учнів економічного характеру тощо.

Основні положення дисертації викладено у наступних публікаціях автора

1. Ковальчук Ю.В. Економічні поняття як об'єкт дослідження теорії і методики трудового навчання // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / МОН України, УДПУ ім. Павла Тичини; гол. ред. Н.С. Побірченко. - К.: Міленіум, 2005. - Вип. 12. - С.64 - 72.

2. Ковальчук Ю.В. Методичне забезпечення формування системи економічних понять // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / МОН України, УДПУ ім. Павла Тичини; гол. ред. Н.С. Побірченко. - Умань: РВЦ “Софія”, 2008 - Вип. 26. - С. 70 - 76.

3. Ковальчук Ю.В. Процедура формування економічних понять у старшокласників // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць Криворізького державного педагогічного університету / гол. ред. В.К. Буряк. - Кривий Ріг: КДПУ, 2006. - Вип. 15. - С. 409 - 415.

4. Ковальчук Ю.В. Формування економічних понять у старшокласників у процесі технологічної підготовки // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: ПДПУ, 2007. - Вип. 2. - С. 83 - 87.

5. Ковальчук Ю.В. Формування системи економічних понять у процесі технологічної підготовки учнів сільської школи // Педагогічні науки: зб. наук. праць Херсонського державного університету; гол. ред. Барбіна Є. С. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - Випуск 46. - С. 73 - 78.

6. Ковальчук Ю.В. Формування системи економічних понять у старшокласників у процесі вивчення курсу за вибором: “Основи економіки і організації аграрного виробництва” // Молодь і ринок. - 2010. - № 5 - С. 157 - 160; № 6 - С. 104 - 109.

Анотація

Ковальчук Ю.В. Формування системи економічних понять у старшокласників сільської загальноосвітньої школи у процесі технологічної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.02 - теорія і методика трудового навчання - Інститут педагогіки НАПН України, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено формуванню системи економічних понять у старшокласників сільської загальноосвітньої школи у процесі технологічної підготовки.

У роботі виділено основні напрямки дослідження, теоретично обґрунтовано методичні засади процесу формування системи економічних понять у старшокласників сільської школи та практично перевірено розроблені зміст і методику навчання за експериментальним курсом “Основи економіки і організації аграрного виробництва ”.

На основі узагальнення тенденцій розвитку сучасного аграрного виробництва теоретично обґрунтовано зміст і структуру системи економічних понять, якими мають оволодіти випускники сільських загальноосвітніх навчальних закладів у процесі технологічної підготовки; розроблено методику формування системи економічних понять, в основу якої покладено 4 етапи систематизації економічних понять (систематизація матеріалу одиничного поняття, систематизація понять з матеріалу теми, систематизація понять з матеріалу розділу, систематизація понять з курсу), визначено рівні сформованості системи економічних понять (початковий, середній, достатній та високий).

Ключові слова: технологічна підготовка, економічні поняття, рівні сформованості понять, система економічних понять.

Аннотация

Ковальчук Ю.В. Формирование системы экономических понятий у старшеклассников сельской общеобразовательной школы в процессе технологической подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения - Институт педагогики НАПН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена формированию системы экономических понятий у старшеклассников сельской общеобразовательной школы в процессе технологической подготовки.

В работе изложены основные направления исследования, теоретически обоснована сущность формирования системы экономических понятий у старшеклассников сельской школы, под которой мы понимаем систему экономических понятий как личностно сориентированную совокупность экономических знаний, в которых обобщены существенные свойства, отношения и связи между объектами и явлениями экономической действительности, которые образуют единственное целое и направлены на получение общественно полезного и личностно значимого результата.

На основании обобщения тенденций развития современного аграрного производства теоретически обосновано содержание и структура системы экономических понятий, которыми должны овладеть выпускники сельских общеобразовательных учебных заведений в процессе технологической подготовки; определенно этапы систематизации экономических понятий, организационно-педагогические условия формирования экономических понятий у старшеклассников сельского общеобразовательного заведения; последующее развитие приобрели положения относительно усовершенствования экономического образования учеников сельской местности в условиях профильной подготовки и внеурочной деятельности.

Экспериментально апробировано содержание авторского курса “Основы экономики и организации аграрного производства”, в котором выделены основные экономические понятия, которыми должны овладеть старшеклассники в процессе изучения разделов и тем.

Методика формирования системы экономических понятий предусматривает следующие этапы систематизации: материала единичного понятия, понятий из материала темы, понятий из материала раздела, понятий из курса.

При логической систематизации первого уровня связи между элементами знаний отображают путь становления и формирования отдельно взятого экономического понятия и его конкретного практического проявления.

Второй уровень логической систематизации используется на уроках обобщения и систематизации знаний после прохождения целой темы курса “Основы экономики и организации аграрного производства”. На данном уровне логической систематизации раскрываются связи и взаимозависимости между экономическими понятиями темы.

Третий уровень логической систематизации используется на уроках систематизации и обобщения еще большего по объему учебного материала и охватывает экономические понятия целого раздела.

Четвертый уровень логической систематизации использовался на уроках систематизации и обобщения после прохождения всего курса “Основы экономики и организации аграрного производства”.

Доказано, что процесс формирования системы экономических понятий существенно улучшается в результате взаимосвязи урочной и внеурочной трудовой деятельности в таких формах: экскурсии, учебно-трудовая деятельность в школьных микрофермах, ученических сельскохозяйственных предприятиях и т.д., где старшеклассники сельских школ приобретают практические навыки, глубже познают экономику своего села, местного сельскохозяйственного предприятия и добывают необходимый экономический опыт.

По результатам формирующего этапа эксперимента установлено, что разработанное содержание, структура и методика формирования экономических понятий у старшеклассников сельской школы оптимизирует процесс их экономической и технологической подготовки.