Теорія і методика підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут вищої освіти

НАЦІОНАЛЬНОЇ Академії педагогічних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Теорія і методика підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Грітченко Анатолій Григорович

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університетіімені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор

Коберник Олександр Миколайович,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

завідувач кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент НАПН України

СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

завідувач кафедри методики навчання;

доктор педагогічних наук, професор

Манько Володимир Миколайович,

Національна академія Служби безпеки України,

професор кафедри професійної педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор

КУЛик Євген Володимирович,

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,

завідувач кафедри професійної освіти.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Кардинальні соціально-економічні зміни в Україні визначили пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу країни. Структурна перебудова аграрного сектору економіки, впровадження інтенсивних технологій і пов'язаних із ними технічних засобів поступово змінюють характер та зміст виробництва, а отже, і підготовку до нього молодого покоління. Для успішного вирішення цих проблем постала необхідність у поглибленій орієнтації освіти сільської школи на потребу аграрного виробництва. Досягти цього можливо за рахунок формування в учнів знань сучасних засобів та технологій сільськогосподарської праці, їхньої ґрунтовної підготовки до виробничої діяльності у галузі агропромислового виробництва. Тому головним завданням сільської школи має стати навчання і виховання якісно нового покоління землеробів, якому притаманна висока професійна компетентність, соціальна відповідальність, готовність до життя і праці в умовах сучасного аграрного виробництва. Високий рівень такої освіти може забезпечити передусім компетентний учитель трудового навчання, який володіє системою знань сучасного аграрного виробництва та методикою її формування в учнів.

Соціально-педагогічна важливість зазначеної проблеми актуалізує необхідність удосконалення змісту та методики професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва, зважаючи на новий зміст Державних стандартів освітньої галузі «Технологія» та соціально-економічні зміни в сучасному аграрному виробництві. Стрижнем такої підготовки має стати науково обґрунтована концепція технологічної освіти у 12 - річній школі, розроблена науковцями під керівництвом Д. Тхоржевсь-кого, теоретичні положення щодо різних аспектів проблеми трудового виховання та формування готовності учнів до праці в умовах виробництва (Р. Гуревич, Є. Клімов, Г. Левченко, В. Мадзігон, Є. Павлютенков, В. Сєріков, В. Сидоренко, М. Тименко, Д. Тхоржевський, А. Щеколдін та ін.), а також наукові праці, присвячені технологічній підготовці учнів у сільській школі (Р. Гарбич, А. Ільченко, Н. Калініченко, О. Коберник, Р. Лучечко, В. Люлька, Г. Пічугіна, О. Тополь, В. Хільковець та ін.).

Теоретико-методологічні засади освітньої парадигми професійного становлення сучасного вчителя трудового навчання в умовах формування національної системи вищої педагогічної освіти закладені Є.Куликом, В. Мадзігоном, Л. Оршанським, В. Стешенком, Г. Терещуком, В. Титаренко та ін. При розробці теоретичного й науково-методичного підґрунтя підготов-ки майбутніх учителів трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва нами використано ідеї і положення, які стосувалися особливостей навчання та виховання учнів сільської школи (О. Коберник, Н. Лісова, В. Стеценко, Н. Стеценко, А. Терещук та ін.), вдосконалення загальнометодичної підготовки цієї категорії педагогічних працівників (З. Батигов, А. Володарська, А. Скамницький, Л. Патрушева та ін.), обґрунтування цілей, сутності, структури і тенденцій розвитку методичної підготовки вчителя (Л. Зарєчна, Н. Зеленко, Н. Савельєва, Ю. Савілов та ін.), розробки та використання комп'ютерної техніки в підготовці педагогів (В. Биков, Б. Гершунський, В. Давидов, М. Жалдак, А. Кузнецов, М. Левшин, Ю. Машбіц, І. Роберт, О. Торубара, Н. Тализіна та ін.), розвитку системи конструкторсько-технологічних знань (Б. Сименач, В.Манько та ін.).

Водночас зазначені науково-педагогічні дослідження мають вузько спрямований, локальний характер, тому не враховують особливостей професійних намірів і напрямів становлення майбутніх учителів трудового навчання сільської школи. Таким чином, означена проблема впродовж тривалого періоду фактично залишалася за межами наукового пошуку. Однією з умов її вирішення є розробка теорії і методики навчання цієї категорії працівників у вищому педагогічному закладі, практичне забезпечення їхньої готовності до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва. Слід зазначити, що в педагогічній науці формування такої системи знань у вчителя трудового навчання, а відтак і в учнів сільської школи, як цілісна науково-дослідницька проблема не було актуалізовано, а практичне вирішення відбувалося стихійно-перманентно і не давало очікуваних результатів. При цьому недостатня увага приділялася використанню дидактичного потенціалу засобів нових інформаційних технологій, процесам змістової інтеграції і диференціації, кредитно-модульній системі професійної підготовки вчителя. Невирішеність вказаної проблеми пояснюється відсутністю в педагогічній науці положень про модель підготовки відповідного фахівця, принципів та змісту формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва, які б відповідали теоретико-методологічним підходам до проектування і реалізації освітнього процесу у сільських школах України.

Аналіз процесів реформування вищої педагогічної освіти, науково-теоретичних напрацювань і практичних досягнень у системі професійної підготовки вчителів трудового навчання дозволив виявити низку суперечностей між такими складовими:

– задекларованим бажанням інтеграції національної вищої педагогічної школи в освітній європейський простір та наявними бюрократичними підходами щодо реалізації положень Болонської угоди;

– суспільними вимогами до якості професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та відсутністю для цього соціальних і науково обґрунтованих педагогічних умов;

– перспективами соціально-економічного розвитку пріоритетних напрямів аграрного виробництва країни, тенденціями модернізації педагогічної освіти, потребами сільської школи в компетентних учителях трудового навчання, які володіють теорією і методикою формування в учнів знань сучасного аграрного виробництва, та недостатньою розробкою теоретико-методичних засад проектування системи підготовки відповідного вчителя трудового навчання у вищому навчальному закладі;

– усталеною системою професійної підготовки вчителів трудового навчання, що проектується здебільшого на основі традиційних підходів, та необхідністю її вдосконалення з урахуванням сучасних інтеграційно-диференційних процесів в освіті, перспектив кредитно-модульної організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, потенційних можливостей засобів нових інформаційних технологій навчання;

– недостатньою розробкою якісного дидактичного інструментарію у галузі аграрного виробництва і методики його викладання та превалюванням застарілих підходів до формування у студентів системи цілісних знань, комплексних умінь і професійних компетентностей.

Виявлені суперечності актуалізують необхідність теоретичного обґрунтування і практичного впровадження у навчальний процес концептуальної моделі підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва, визначення організаційно-педагогічних засад її реалізації в умовах кредитно-модульної системи підготовки цієї категорії педагогічних працівників. Це зумовило вибір теми дослідження: «Теорія і методика підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва».

Зв'язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної теми «Модернізація змісту, форм і методів трудового навчання в загальноосвітній школі» науково-дослідної лабораторії «Проблеми трудової підготовки учнів сільської школи» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та виконане у межах держбюджетної теми «Наукові основи модернізації змісту і технології трудової підготовки учнів сільської загальноосвітньої школи» (державний реєстраційний номер 0102U007196) на замовлення Міністерства освіти і науки України. Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 10 від 26 травня 2006 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 26 вересня 2006 р.).

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка концептуальної моделі професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва.

Мета дослідження зумовила виконання таких завдань:

– визначити теоретичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, з'ясувати сутність і зміст понять, які розкривають специфіку підготовки і становлення фахівця трудового навчання сільської школи (професійна компетентність, система знань сучасного аграрного виробництва та ін.);

– проаналізувати стан й окреслити напрямки дослідження проблеми професійної підготовки вчителя трудового навчання у вищих навчальних закладах до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва;

– визначити організаційно-педагогічні умови та розробити концеп-туальну модель професійної підготовки вчителя трудового навчання;

– обґрунтувати дидактичну систему підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до професійної діяльності з формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва;

– розробити та впровадити в освітній процес професійної підготовки вчителя трудового навчання інтегрований курс навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва», визначивши принципи відбору змісту та методики його вивчення;

– проаналізувати, розробити та впровадити у практику засоби нових інформаційних технологій навчання, які сприятимуть формуванню у студентів системи знань сучасного аграрного виробництва;

– провести дослідно-експериментальну перевірку ефективності концептуальної моделі професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та авторського інтегрованого курсу навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва» в умовах кредитно-модульної системи навчання.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання.

Предмет дослідження - теоретико-методичні основи підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва.

Для розв'язання поставлених завдань були використані такі методи дослідження:

– аналіз, систематизація, узагальнення філософської, психолого-педагогічної, технічної літератури, енциклопедій, словників, авторефератів, дисертацій, Інтернет- ресурсів - з метою вивчення теоретико-методологічних засад проблеми професійної підготовки учителів трудового навчання, з'ясування змісту й умов її організації у системі вищої педагогічної освіти;

– абстрагування, конкретизація - для виділення предмета досліджен-ня, визначення змістових ліній цілісного процесу професійної підготовки вчителів трудового навчання до майбутньої педагогічної діяльності з формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва;

– проектування та моделювання - визначення організаційно-педагогічних умов та розробки концептуальної моделі професійної підготовки вчителя трудового навчання;

– педагогічне спостереження та аналіз його результатів, бесіди з учителями і студентами, анкетування, інтерв'ювання - для виявлення особливостей навчальної діяльності майбутніх учителів;

– педагогічний експеримент - для визначення якісних і кількісних показників на кожному етапі дослідження та перевірки ефективності концептуальної моделі;

– метод експертних оцінок та незалежних характеристик - для дослідження рівнів ефективності й об'єктивності критеріїв оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів; вивчення продуктів інтелектуальної діяльності студентів (лабораторно-практичних завдань, графічних, курсових, дипломних робіт) - для виявлення рівнів навчальних досягнень та сформованості ключових компетентностей студентів;

– методи математичної статистики: групування - для систематизації й упорядкування результатів дослідження; вимірювальні шкали (шкала відношень та порядкова шкала), гістограми - для аналізу рівня досліджуваних явищ та процесів; критерій однорідності ч² - для визначення довірчих відмінностей між рядами показників двох сукупностей одержаних оцінок до та після введення незалежної змінної; критерію Стьюдента - для перевірки гіпотези Ho : a = ao.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

– розроблено концептуальну модель професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання (загальні цілі, педагогічні завдання, зміст, форми, методи, суб'єкти формування, критерії ефективності, результа-ти);

– визначено структуру та зміст теоретичної, практичної та методичної підготовки вчителя до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва на засадах компетентнісного підходу;

– обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки вчителя до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва (впровадження в освітній процес кредитно-модульної системи навчання, засобів нових інформаційних технологій, інтеграційно-диференційованого підходу);

– розроблено дидактичну систему підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до професійної діяльності з формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва (структурні компоненти її функціонального забезпечення в умовах вищого навчального закладу: змістовий, навчально-методичний, процесуальний, технологічний та критеріальний);

– обґрунтовано принципи відбору змісту та методики вивчення інтегрованого курсу навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва»;

– визначено критерії, показники, рівні сформованості ключових компетентностей майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва;

удосконалено:

– програмно-нормативне та навчально-методичне забезпечення процесу професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва (навчальні плани, програми, посібники, рекомендації для самостійного опрацювання студентами навчального матеріалу курсу);

– засоби нових інформаційних технологій навчання (презентаційні, навчально-контролювальні програми, електронні посібники );

подальшого розвитку набули:

– науково-теоретичні основи інтеграційно-диференційованого підходу до процесу професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання;

– зміст ключових компетентностей майбутніх учителів трудового навчання до формування в учнів сільських шкіл системи знань сучасного аграрного виробництва в мотиваційній сфері (особистісно-мотиваційної та соціальної компетентності), предметно-практичній сфері (операційно-технологічної, методологічної, практично-діяльнісної, дидактико-методич-ної, інформаційної та предметної компетентності), саморегуляційній сфері (психологічної компетентності, самооцінки й аутокомпетентності);

– дефініції професійної підготовки вчителя трудового навчання («професійна компетентність учителя трудового навчання», «професійне становлення вчителя трудового навчання в умовах сільської школи», «засоби нових інформаційних технологій навчання», «система знань сучасного аграрного виробництва»).

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що на основі проведеного дослідження розроблено, обґрунтовано й впроваджено у навчальний процес концептуальну модель, зміст і методику професійної підготовки вчителів трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва. Розроблено і впроваджено в освітній процес підготовки вчителя трудового навчання інтегрований курс навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва» та супутній навчально-методичний інструментарій. Укладено програми навчальних модулів трудової підготовки учнів основної і старшої шкіл: «Технологія вирощування, збирання, переробки та зберігання продуктів рослинництва» (у співавторстві з Т. Кравченко) та «Агровиробництво» (у співавторстві з А. Іваночко), які затверджені МОН України і впроваджені в навчальний процес сільських загальноосвітніх шкіл.

За матеріалами досліджень розроблені 14 навчальних посібників (з них 8 - на основі нових інформаційних технологій навчання), комплект презента-ційних навчально-методичних матеріалів інтегрованого курсу навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва».

Положення, висновки і рекомендації, сформульовані на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, впроваджувались у практику роботи факультетів підготовки вчителів трудового навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1689/01 від 30.12.2009 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/73 від 25.12.2009 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 1050 від 25.12.2009 р.), Бердянського державного педагогічного університету імені П.Д. Осипенка (довідка № 57/341 - 08 від 11.02.2010 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 152 - 33/03 від 9.02.2010 р.).

Окремі матеріали впроваджено у навчальний процес підготовки вчите-ля трудового навчання Кіровоградського державного педагогічного універ-ситету імені Володимира Винниченка (довідка № 972 від 30.12.2009 р.), Хмельницького національного університету (довідка № 21 від 15.01.2010 р.).

Особистий внесок дисертанта. Усі подані у дисертації наукові результати одержано автором самостійно. У працях, написаних у спів-авторстві, автору належать: у статті «Використання комп'ютерної техніки при вивченні курсу «Трактори і автомобілі» - висвітлення форм організації навчальної діяльності студентів при використанні навчально-контро-лювальних програм; у програмі навчального модуля трудової підготовки учнів 5 - 9 класів «Технологія вирощування, збирання, переробки та збе-рігання продуктів рослинництва» - розробка змісту 1 - 5 розділів програми; у програмі навчального модуля трудової підготовки учнів 10 - 12 класів «Агровиробництво» - загальна структура та розробка змісту 4 - 11 розділів програми.

Апробацію результатів дисертаційного дослідження було здійснено на науково-практичних конференціях різних рівнів:

– міжнародних: «Сучасний стан та перспективи розвитку трудового навчання в європейському освітньому просторі» (Київ, 2003 р.), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2004 р.), «Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді» (Тернопіль, 2007 р.), «Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики» (Полтава, 2007 р.), «Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді» (Дрогобич, 2008 р.), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання» (Вінниця, 2008 р.), «Педагогіка вищої школи: методо-логія, теорія, технологія» (Умань, 2008 р.), «Актуальні проблеми і перспек-тиви трудової та професійної підготовки молоді» (Тернопіль, 2008 р.), «Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ-го століття» (Слов'янськ, 2008 р.), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технологія» (Тернопіль, 2009 р.), «Актуальные проблемы экономического воспитания молодежи в образовательном пространстве ХХI века» (Армавір, 2009 р.);

– всеукраїнських: «Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технологія» (Тернопіль, 2003 р.), «Зміст освітньої галузі «Технологія» в 12-річній школі та профільне навчання» (Полтава, 2004 р.), «Виклик для України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для ХХІ-го століття» (Київ, 2007 р.), «Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів» (Умань, 2008 р.), «Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти» (Черкаси, 2008 р.).

Результати дослідження обговорювалися на щорічних звітно-наукових конференціях та методичних семінарах в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (2003 - 2009 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 44 публікаціях. Серед них: 1 одноосібна монографія, 22 статті у наукових фахових виданнях ( з них 1 - у співавторстві ), 4 одноосібні статті в інших виданнях, 6 одноосібних навчально-методичних посібників, 8 авторсь-ких електронних посібників, 1 авторська програма інтегрованого курсу навчальних дисциплін та 2 програми навчальних модулів для загально-освітніх шкіл ( у співавторстві).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, 16 додатків, списку використаних джерел (454 найменувань, з них 290 - іноземними мовами). Загальний обсяг тексту становить 510 сторінок, з них 386 сторінок основного тексту. У роботі містяться 63 таблиці, 32 рисунки та 8 формул.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, проаналізований загальний стан розробки її у науковій теорії та психолого-педагогічній практиці; визначено мету й завдання, об'єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження; розкрито його наукову новизну та практичне значення, відображено апробацію й упровад-ження результатів роботи в освітній процес підготовки вчителя трудового навчання у вищому навчальному закладі.

У першому розділі - «Теоретичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання» - окреслено основні тенденції розвитку проблеми дослідження, розкрито сутність професійної підготовки вчителя трудового навчання до педагогічної діяльності, особливості його професійного становлення в умовах сільської школи, проаналізовано сучасний стан підготовки такого фахівця у вищих навчальних закладах України.

Основною метою професійної освіти в сучасних умовах розвитку суспільства є: підготовка кваліфікованого працівника відповідного рівня і профілю, конкурентоздатного на ринку праці, готового до постійного професійного вдосконалення, соціальної і професійної мобільності.

Постала необхідність у перегляді змісту, форм і методів професійної підготовки фахівця, спрямуванні освітнього процесу на його професійний розвиток, досконале володіння предметом спеціальності і методикою його викладання. Базисним критерієм оцінки якості освіти стає професійна компетентність як інтеграційна характеристика фахівця, що визначає його здатність вирішувати професійні проблеми і типові професійні завдання, які виникають у реальних ситуаціях професійної діяльності з використанням знань і життєвого досвіду, цінностей і схильностей. У процесі аналізу наукових робіт виділено вісім основних підходів до розуміння поняття «професійна компетентність учителя». У контексті дослідження за основу була взята структура професійної компетентності вчителя, розроблена Л. Карповою. Структурні компоненти професійної компетентності представ-лені трьома сферами (мотиваційною, предметно-практичною та саморегу-ляції). Результатом сформованості кожної з них є розвиток певних ключових компетентностей, які в сукупності становлять готовність учителя до педагогічної діяльності та досконалий рівень розвитку його педагогічної культури (рис. 1).

Виходячи з цих міркувань, нами визначено, що результатом сформованості мотиваційної сфери професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання є розвиток його особистісно-мотиваційної та соціальної ключової компетентності, які характеризують сукупність соціальних установок, ціннісних орієнтацій, професійно-педагогічну спрямованість на роботу в сільській школі до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва.

Сформованість предметно-практичної сфери професійної компетент-ності майбутнього вчителя трудового навчання сприяє розвиткові його методологічної, практично-діяльнісної, дидактико-методичної та інформацій-но-предметної компетентностей, які передбачають знання законів, принципів, методів, форм, процедур пізнання і перетворення педагогічної діяльності, сформованість світогляду, розвиненість умінь організації і проведення педагогічних досліджень, здатність до інноваційної діяльності, наукового обґрунтування, критичного осмислення та творчого застосування концептуальних положень, уміння прогнозувати, проектувати та управляти освітнім процесом формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурні компоненти професійної компетентності вчителя трудового навчання

Сфера саморегуляції характеризує розвиток професійної самосвідомості майбутнього вчителя, яка розглядається як механізм саморегуляції й усвідомлення особистістю своїх прагнень і можливостей у професійній діяльності, рівня оволодіння професією, що дає можливість визначати причини успіхів і невдач, коректувати діяльність, визначати перспективи професійного самовдосконалення. Основними ключовими компетентностями тут є психологічна компетентність, самооцінка та аутокомпетентність.

Виходячи з цих положень, поняття «професійне становлення вчителя трудового навчання в умовах сільської школи» визначаємо як безперервний процес розвитку в учителя трудового навчання професійної компетентності, що виражається в саморозвитку, самореалізації в педагогічній діяльності і суспільному визнанні в процесі освоєння ним освітнього простору сільської школи.

Проте проведений аналіз професійної підготовки вчителів трудового навчання дав можливість констатувати факт її невідповідності рівню державного стандарту освітньої галузі «Технологія». Серед виявлених проблем найбільш значущими є: недостатній рівень предметних знань з основ сучасного аграрного виробництва; відсутність знань тенденцій розвитку освітніх технологій навчання, дидактичних аспектів використання засобів нових інформаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів, альтернативних концепцій змісту підготовки сільських школярів до їхньої майбутньої трудової діяльності; слабке володіння технологіями структуризації і систематизації навчального матеріалу, відсутність у багатьох учителів умінь використовувати інтеграційно-диференційований підхід при формуванні в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва; несформованість мотиваційної та саморегуляційної сфер професійної компетентності вчителів. Це засвідчило соціальну, науково-практичну актуальність досліджуваної проблеми та необхідність подальшого вивчення й розробки відповідних теоретико-методичних основ її реалізації.

Другий розділ - «Концептуальна модель професійної підготовки вчителя трудового навчання» - присвячений аналізу сучасного стану трудового навчання учнів сільської школи, принципів відбору змісту професійної підготовки вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва, обґрунтуванню технології реалізації концептуальної моделі професійної підготовки вчителя трудового навчання у вищому навчальному закладі.

Критична оцінка стану трудового навчання учнів сільської школи в Україні зобов'язує визначити пріоритетні напрямки розвитку педагогічної науки і шляхом спеціальних досліджень удосконалити структурні і функціональні аспекти національної системи трудової підготовки молодого покоління до майбутньої професійної діяльності. Зміст трудового навчання у сільській школі повинен забезпечити ознайомлення учнів з основами сучасного аграрного виробництва, його технологічними процесами та технічними засобами, основами технічної творчості та сільськогоспо-дарського дослідництва, набуття навичок роботи зі знаряддями праці різних рівнів досконалості; формування економіко-організаційних та екологічних знань і вмінь. Вирішення цієї складної проблеми вимагає науково-обґрунто-ваних підходів до відбору змісту професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання у вищому навчальному закладі.

Аналіз наукової літератури дає можливість визначити основні принципи відбору змісту професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до роботи в сільській школі. Найбільш суттєвими серед них є: загальнодидактичні принципи (взаємозалежності змісту освіти від рівня розвитку суспільства; доступності змісту освіти; цілісності; принцип єдності змістовної і процесуальної сторін навчання; науковості; єдності змісту освіти; принцип систематичності та послідовності), принципи відбору змісту техніко-технологічних дисциплін (принцип доцільності та відповід-ності завданням техніко-технологічної підготовки студентів педагогічного вищого навчального закладу; принципи врахування співвідношення науки та навчального предмета), принципи відбору змісту профільності професійної підготовки (забезпечення всебічності вивчення об'єкта, систематизації знань про нього; інтеграція різнопредметних знань і видів діяльності студентів; конкретизації окремих питань, аспектів навчальних тем; реалізація професійної спрямованості змісту знань та вмінь, зв'язків навчального матеріалу з майбутньою професією; віддзеркалення системи відносин людини зі світом (людина - природа - суспільство - виробництво - техніка - технологія); принципи дидактичної структуризації змісту навчального матеріалу (поєднання лінійного і концентричного розташування навчального матеріалу з виділенням інтеграційних зв'язків, інтеграція модульних блоків; поєднання різних дидактичних теорій відбору і структуризації змісту навчального матеріалу; забезпечення рефлексії засвоєння змісту професійної підготовки, модульний підхід до конструювання змісту навчальних програм; системний принцип побудови змісту на основі порівневої теорії моделювання змісту освіти), принципи використання засобів нових інформаційних технологій (пріоритетності педагогічного підходу при проектуванні освітнього процесу з використанням засобів нових інформаційних технологій; відповідності змісту підготовки фахівця сучасним освітнім стандартам з активним використанням засобів нових інформаційних технологій).

З урахуванням аналізу сучасних тенденцій розвитку освітніх процесів в Україні, державних вимог освітньої галузі «Технологія» до професійної підготовку майбутнього вчителя, змісту трудової підготовки учнів сільської школи нами розроблена концептуальна модель підготовки вчителя трудового навчання у вищому навчальному закладі (рис. 2). Технологія її реалізації побудована на основі цілісної програми, створеної на базі типологізації структурних елементів, що дозволило забезпечити поетапне досягнення поставлених цілей через ієрархію навчальних завдань, виділення інтеграційно-диференційованих вузлів взаємозв'язку професійних компе-тентностей, а також координацію різних форм навчально-методичної діяльності і системну діагностику її результатів.

При створенні концептуальної моделі були використані положення системного підходу до вивчення педагогічних явищ (Ю. Бабанського, В. Краєвського), педагогічні теорії професійної освіти (В. Беспалько, А. Новікова, А. Андрєєва), теорії моделювання і прогнозування педагогічної діяльності (І. Лернера, С. Гринька), загальнометодологічний підхід до розробки моделі фахівця (Н. Тализіної) та основні положення теоретичної

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Концептуальна модель професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання моделі організаційно-педагогічного забезпечення професійного становлення молодих фахівців в сільських школах (І. Алєксєєвої).

Запропонована модель дає необхідні уявлення про стратегію професійної підготовки вчителя трудового навчання у вищому навчальному закладі і:

– містить у концентрованій формі всю інформацію про структуру професійної підготовки і характер взаємозв'язку її компонентів;

– служить підставою прогнозування педагогічно доцільного інструментарію, спрямованого на формування професійних компетентностей і реалізацію взаємозв'язку їх проектування;

– дозволяє виділити етапи і визначити дидактичні умови реалізації відповідної підготовки на кожному з етапів;

– містить засоби діагностики ключових компетентностей, що можуть бути використані для оцінки і прогнозування якості підготовки вчителя до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва.

Основними організаційно-педагогічними умовами, що забезпечують ефективне функціонування концептуальної моделі підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, є застосування інтеграційно-диференційованого підходу до реалізації змісту професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, впровадження в практику підготовки такого спеціаліста засобів нових інформаційних технологій, кредитно-модульної системи організації освітнього процесу підготовки майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі.

У третьому розділі - «Дидактичне структурування професійної підготовки вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва» - висвітлені основні положення інтеграційно-диференційованого підходу до професійної підготовки вчителя трудового навчання, обґрунтована необхідність процесу інтеграції змісту техніко-технологічної підготовки вчителя трудового навчання в педаго-гічному вищому навчальному закладі, які знайшли відображення при проектуванні цілісного процесу професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва в умовах впровадження кредитно-модульної системи організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі.

Інтеграційно-диференційований підхід до процесу підготовки майбут-нього вчителя трудового навчання з формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва полягає у системному об'єднанні предметних змістовних елементів у межах розробленого інтегрованого курсу «Основи аграрного виробництва», включенні в навчальний зміст елементів полідисциплінарного характеру; організації процесу засвоєння знань різної складності, обсягу інформації, завдань, темпу діяльності у відповідності до індивідуальних і особистісних якостей студентів; застосуванні у процесі навчання методів пізнання, загальних для ряду навчальних дисциплін (інтеграційний підхід), а також спеціальних методів пізнання у процесі вивчення навчального курсу (диференційований підхід) як для різних груп (спеціалізації), так і окремих студентів; у створенні єдиної дидактичної системи (форм, методів, прийомів, засобів навчання) підготовки майбутнього вчителя трудового навчання (інтеграційний підхід) і впровадженні різних технологій, методів, форм та засобів навчання для різних груп (спеціалізації) або окремих студентів (диференційований підхід); формуванні у процесі навчання єдиної системи знань сучасного аграрного виробництва (інтеграційний підхід) і одночасно знань з окремих предметних дисциплін як її невід'ємної частини (диференційований підхід).

Впровадження кредитно-модульної системи навчання в освітній процес підготовки майбутнього вчителя трудового навчання передбачало структурування навчальної інформації у вигляді модулів. При цьому враховувалося, що в основу її структурно-логічної схеми необхідно спроектувати комплекс знань, ефективне формування яких забезпечувало би реалізацію таких принципів, як цілісність педагогічної системи при гармонійній взаємодії її компонентів; рефлексія навчального процесу; контекстність змісту навчальної інформації і організації освітнього процесу; індивідуалізація, інтеграція і диференціація навчання; інтенсифікація навчального процесу за рахунок систематизації навчальної інформації; формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності; конструктивні механізми теорії самоорганізації; створення систематичного контролю пізнавальної діяльності студентів.

Ефективне функціонування дидактичної системи здійснювалося в межах концептуальної моделі професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання. Виявлення і реалізація функціональних можливостей дидактичної системи професійної підготовки майбутнього фахівця забезпечувалися змістом, структурними компонентами та методологічно обґрунтованими принципами її проектування.

Запропонована дидактична система підготовки майбутнього вчителя трудового навчання (рис. 3) до професійної діяльності складається з тісно пов'язаних між собою структурних компонентів її функціонального забезпечення в умовах вищого навчального закладу: змістового, навчально-методичного, процесуального, технологічного та критеріального.

Зазначається, що змістове забезпечення регламентувалося навчаль-ними планами професійної підготовки вчителя трудового навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра та спеціаліста; процесуальне - припускало проектування її етапності; технологічне - включало педагогічні та особистісно-діяльнісні умови її успішного функціонування; критеріальне - допомагало у визначенні рівнів навчальних досягнень студентів; навчально-

методичне - склали такі компоненти, як принципи, методи, засоби та форми організації навчання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема дидактичної системи підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва

У четвертому розділі - «Впровадження засобів нових інформаційних технологій у практику професійної підготовки вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва» - проаналізовано засоби нових інформаційних технологій навчання, висвітлені дидактичні аспекти їх використання в освітньому процесі професійної підготовки вчителя трудового навчання, розглянуто методику їх розробки та впровадження у практику професійної підготовки вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва.

На підставі аналізу наукових праць зарубіжних та вітчизняних учених сформульовано та розкрито поняття «засоби нових інформаційних технологій», під яким пропонуємо розуміти засоби, які функціонують на базі цифрових інформаційних технологій, забезпечують автоматизацію процесів уведення, накопичення, зберігання, обробки, передачі, оперативного управління та візуалізації навчальної інформації.

До сучасних засобів нових інформаційних технологій відносять: системи мультимедіа, телетексти, модеми, комп'ютерні мережі, електронну пошту, електронні конференції, інформаційно-пошукові системи, цифрові фото-відео камери, експертні навчальні системи, гіпертекстові системи, телебачення, радіо, телефон, факс, голосову електронну пошту, телеконференції, електронну дошку оголошень, програмні засоби навігації в Інтернет-ресурсах, автоматизовані бібліотеки, програмні засоби навчального призначення, редакційно-видавничі системи, CD-ROM, системи розпізна-вання тексту, засоби передачі даних, пейджери тощо.

Зі всього різноманіття засобів нових інформаційних технологій в контексті досліджуваної проблеми виділяємо програмні навчальні засоби - програмний засіб, у якому відображається певна предметна інформація, реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. За допомогою програмних навчальних засобів можна представляти навчальну інформацію на моніторі чи екрані в різній формі; ініціювати процеси засвоєння знань, набуття умінь і (або) навичок навчальної або практичної діяльності; ефективно здійснювати контроль результатів навчання, тренування, повторення; активізувати пізнавальну діяльність користувачів; формувати і розвивати певні види мислення. вчитель інформаційний сільський професійний

У розділі, з позиції дидактичних принципів, визначено методичні цілі, які найбільш ефективно реалізуються з використанням програмних засобів навчання, зокрема: індивідуалізація і диференціація процесу навчання (можливість поетапного просування до мети по лініях різного ступеня складності); здійснення контролю зі зворотним зв'язком, діагностикою помилок (констатація причин помилкових дій учня і представлення на екрані комп'ютера відповідних коментарів) за наслідками навчання і оцінкою результатів навчальної діяльності; здійснення самоконтролю і самокорекції; здійснення тренування у процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки; вивільнення навчального часу за рахунок виконання на комп'ютері трудомістких обчислювальних робіт і діяльності, пов'язаної з числовим аналізом; комп'ютерна візуалізація навчальної інформації, представлення графічної інтерпретації досліджуваної закономірності процесу; моделювання та імітація об'єктів, процесів або явищ, що вивчаються або досліджуються; створення і використання інформаційних баз даних, необхідних для навчальної діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації; посилення мотивації навчання; озброєння навчальною стратегією засвоєння навчального матеріалу; розвиток певного виду мислення; формування вміння ухвалювати оптимальне рішення у складній ситуації; формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури учня за рахунок використання системи відповідних текстів, електронних таблиць, баз даних або інтегрованих пакетів.

Однією з форм програмних навчальних засобів є електронні посібники. Сучасний електронний посібник являє собою складну динамічну систему. Структуру такої системи складають виділені за прийнятими критеріями елементи (компоненти), а також численні зв'язки і взаємодії між ними. Системні компоненти електронного посібника - цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний. При розробці електронного посібника було звернено увагу на такі моменти: застосування електронного посібника в системі освіти вимагає певної організації пізнавальної діяльності і вибору методів навчання; реалізація унікальних можливостей електронного посібника створює передумови для інтенсифікації навчально-виховного процесу, його індивідуалізації та диференціації, дозволяє організувати активну пізнавальну діяльність студентів, оптимізувати навчальний процес, збільшити обсяг інформації, що повідомляється на занятті, підвищити інтерес до навчання, створювати нові можливості для розвитку інформаційної компетентності студента, стимулювати його творчі здібності, що, поза сумнівом, веде до корінних структурних змін у навчальній діяльності вищої школи.

У п'ятому розділі - «Методика та результати дослідно-експери-ментальної роботи» - представлено основні положення організації та проведення дослідно-експериментальної роботи, результати апробації авторського інтегрованого курсу навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва» та його методичного забезпечення, дано якісну характеристику реалізації концептуальної моделі професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів сільської школи системи знань сучасного аграрного виробництва.

Зазначається, що основу дослідно-експериментальної роботи склав констатувальний та формувальний експеримент. У процесі дослідження перевірявся рівень ключових компетентностей професійної підготовки студентів у контексті досліджуваної проблеми, відпрацьовувалися форми і методи керівництва їхньою навчально-пізнавальною діяльністю; розробля-лися практичні рекомендації з проектування навчального процесу підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності в умовах сільської загальноосвітньої школи до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва. Попередні результати обговорювалися на спеціальних нарадах учасників експериментальної роботи. Усе це створило можливість управляти ходом дослідження, одержувати об'єктивні результати, що піддавалися ретельній обробці за допомогою методів математичної статистики, кількісного та якісного аналізу, узагальнювалися, а на цій основі розроблялися відповідні рекомендації, які публікувалися у пресі у вигляді програм, методичних рекомендацій та науково-методичних статей.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у два етапи.

Основними завданнями першого (констатувального) етапу експериментальної роботи були:

– визначення теоретичних засад професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, з'ясування сутності та змісту дефініцій, понять, положень, які розкривають специфіку підготовки і становлення фахівця трудового навчання сільської загальноосвітньої школи (розділ 1, п.1.1, 1.2);

– аналіз змісту та оцінка сучасного стану професійно-педагогічної підготовки фахівців трудового навчання (розділ 1, п.1.3);

– обґрунтування концептуальної моделі та комплексу організаційно-педагогічних умов, які б забезпечували її ефективне функціонування в умовах освітнього процесу вищого навчального закладу і сприяли б якісній професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва (розділ 2);

Основними завданнями другого етапу (формувального) експеримен-тальної роботи були:

– обґрунтування цілісної дидактичної системи підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до професійної діяльності з формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва (розділ 3, п. 3.1);

– розробка та впровадження в освітній процес професійної підготовки вчителя трудового навчання інтегрованого курсу навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва», обґрунтування принципів відбору змісту та методики його вивчення в умовах кредитно-модульної організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі (розділ 3, п. 3.2, 3.3);

– аналіз, розробка та впровадження у практику нових засобів інформаційних технологій навчання, які сприяли формуванню у студентів системи знань сучасного аграрного виробництва (розділ 4);

– якісна характеристика ефективності запропонованої концептуальної моделі професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та авторського інтегрованого курсу навчальних дисциплін «Основи аграрного виробництва» з позицій компетентнісного підходу до професійної підготовки фахівця у вищому навчальному закладі (розділ 5).

З метою ефективної реалізації поставлених завдань нами була розроблена цілісна програма дослідно-експериментальної роботи.

Дослідження траєкторії розвитку професійної компетентності майбутніх учителів трудового навчання здійснювалося за допомогою систематичного спостереження за їхньою навчально-пізнавальною діяльністю, тестування, виконання студентами спеціальних завдань, творчих проектів тощо. Кількісні дані були отримані в результаті аналізу анкет, тестів, контрольних зрізів, державної атестації студентів. У цілому визначення рівня сформованості когнітивного компонента ключових компетентностей здійснювалося за відповідно розробленими критеріями. Нами були проведені зрізи навчальних досягнень студентів 1 курсу (базова підготовка), 4 курсу (підготовка бакалавра) та 5 курсу (підготовка спеціаліста). На основі виявлення рівня сформованості кожної з ключових компетентностей зокрема робився висновок про сформованість професійної компетентності майбутнього вчителя в цілому.

Результати діагностування рівнів сформованості ключових компетентностей у студентів контрольних і експериментальних груп за підсумками 1 курсу показали, що практично всі студенти мають початковий рівень їх сформованості, що є достатнім для проведення подальшої експериментальної роботи.

Наступний зріз проводився за підсумками 4 курсу, після вивчення студентами навчальних модулів «Технологія аграрного виробництва», «Трактори та автомобілі», «Сільськогосподарські машини», що входять до інтегрованого курсу «Основи аграрного виробництва», курсу «Методика навчання технологій» та проходження технологічної та педагогічної практик.

Аналіз результатів другого зрізу експериментальної роботи показав, що рівень сформованості ключових компетентностей у студентів експериментальної груп значно зріс і в середньому відповідає вимогам освітніх стандартів. Стан професійної підготовки за всіма ключовими компетентностями тут вищий, ніж у контрольній групі. Помітно зросли показники, що характеризують володіння методикою формування в учнів системи знань сучасного аграрного виробництва (дидактико-методична компетентність), а також показники рівня практично-діяльнісної компетентності, які демонструють особистісну готовність до професійного самовдосконалення. При цьому, якщо в контрольній групі лише окремі студенти проявляли вміння проводити самоаналіз професійної діяльності і визначати напрями саморозвитку методичних компетентностей, то в експериментальній групі це було властиво для більшості. У той же час наявний рівень методичної підготовки залишався недостатньо високим для повноцінної педагогічної діяльності. Потребували вдосконалення компетентності сфер саморегуляції та мотивації навчальної діяльності. Таким чином, були визначені параметри коректування професійної підготовки студентів 5 курсу навчання у вищому навчальному закладі.