Формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

УДК 37:371:637.036

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів

13.00.07 - теорія та методика виховання

Бабков Максим Іванович

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Шевченко Галина Павлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри педагогіки, директор Науково-дослідного інституту духовного розвитку людини.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент, Заслужений учитель України Приходченко Катерина Іллівна, Державний університет інформатики і штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри українознавства;

кандидат педагогічних наук, доцент Кір'ян Марина Михайлівна, Донбаський інститут техніки і менеджменту ЗАТ "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая", доцент кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін.

Захист відбудеться 29 вересня 2010 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 27 серпня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В.Фунтікова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах трансформації українського суспільства значно загострилася проблема духовного стану учнівської молоді. Викликає серйозне занепокоєння наявність у неї зверхнього і зневажливого ставлення до іншої людини, підвищеної агресивності, утвердження культу насильства, зневаги до естетичних цінностей та ідеалів, що вироблені впродовж віків. Особливо небезпечно, коли ці негативні особистісні якості проявляються у правників, які мають бути взірцем високої духовності, краси вчинку і моральності. Тому педагогічний процес у юридичних вищих навчальних закладах має бути гуманістичним та естетичним.

Головним суб'єктом процесу навчання і виховання є людина як найвища життєва цінність, яка за час навчання у вищому навчальному закладі повинна набути не тільки професію, а й культурний, естетичний, в цілому духовно-освітній досвід.

У вищій школі, яка здійснює професійну підготовку, на завершальну стадію переходить процес формування світоглядних установок особистості. Навчання у вищому закладі освіти - це момент, коли молода людина здійснює вибір смислу життя у відповідності з моральними та естетичними ідеалами.

Педагогічна наука приділяє значну увагу проблемам формування естетичної культури особистості, досліджує природу естетичних ідеалів людини, її смаків, естетичних уподобань.

Проблеми людського буття, естетичного світосприймання знайшли своє відображення в працях М. Бахтіна, М. Бердяєва, В. Вернадського та ін.

Філософські аспекти проблеми естетичної культури розглядаються в наукових працях В. Андрущенка, Ю. Борєва, О. Бурова, М. Киященка, А. Комарової, В. Мазепи, В. Михальова, Л. Левчук, Л. Печко, О. Семашка та ін.

Психологічні та педагогічні основи естетичного виховання, естетичної культури займають значне місце в роботах Л. Божович, Л. Виготського, М. Кагана, О. Леонтьєва, Д. Леонтьєва, Б. Теплова, Ж. Юзвак, О. Глузмана, І. Зязюна, Б. Лихачова, Н. Миропольскої, О. Олексюк, Г. Падалки, Г. Шевченко та ін.

Проблеми естетичного виховання у вищій школі знайшли своє відображення в дослідженнях А. Алексюк, А. Комарової, Г. Падалки, Г. Петрової, О. Рудницької, С. Мельничука, Т. Рейзенкінд, Г. Шевченко, О. Щолокової та ін.. А. Веремьєв розробив концепцію особистісно-орієнтованого естетичного виховання майбутніх вчителів, а також дослідив роль та значення естетичного потенціалу в особі викладача. Л. Масол запропонувала нові підходи до художньо-естетичного виховання учнівської молоді.

Г. Шевченко, К. Приходченко вивчали роль освітньо-виховного середовища навчальних закладів в формуванні у їх вихованців високого рівня естетичної культури. Підвищенню естетичної свідомості молоді присвячені дослідження М. Кір'ян.

Разом з тим, не зважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених естетичному розвитку студентської молоді, проблема формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів залишається недостатньо обґрунтованою і вивченою.

Нами були виявлені суперечності: між об'єктивними потребами формування естетичної культури у студентів-юристів та недосконалою організаційно-методичною системою реалізації цієї потреби у юридичних вищих навчальних закладах; між потребою вищих навчальних закладів у підготовці майстрів-професіоналів - гуманних і естетично розвинених особистостей та недостатньою розробленістю теорії та практики формування естетичної культури майбутніх правників. Вивчення стану формування естетичної культури студентів-юристів, аналіз впливу естетичного виховання на професійне становлення майбутніх правників потребує більш глибокого дослідження та осмислення змісту, принципів, форм, методів естетичного виховання студентів вищих юридичних навчальних закладів. Це і зумовило вибір теми дослідження: "Формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в рамках науково-дослідної роботи з проблеми "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема дослідження затверджена вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 3 від 31 жовтня 2008 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 25 листопада 2008 року).

Мета дослідження полягає у розкритті сутності та змісту естетичної культури юриста, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці особливостей її формування у студентів юридичних вищих навчальних закладів.

Відповідно до мети були визначені завдання дисертаційного дослідження:

· визначити теоретико-методологічні підходи до формування естетичної культури особистості як педагогічної категорії;

· визначити змістовну сутність естетичної культури юриста;

· визначити фактори впливу на формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів;

· розробити модель професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання майбутніх правників та педагогічні умови її реалізації;

· експериментально перевірити найбільш ефективні засоби формування естетичної культури у студентів-юристів у навчально-виховному процесі юридичних вищих навчальних закладів;

· розробити методичні рекомендації щодо формування естетичної культури майбутніх правників в навчально-виховному процесі юридичних вищих навчальних закладів.

Об'єкт дослідження - процес формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження - зміст, специфічні особливості та засоби формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів.

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз філософської, педагогічної, юридичної літератури з метою визначення стану розробленості та теоретичного обґрунтування проблеми дослідження; аналіз, синтез, класифікація, систематизація, узагальнення для визначення понятійного апарату дослідження, формування його концептуальних положень і висновків; емпіричні - педагогічний експеримент, діагностичні методики (анкетування, інтерв'ювання, бесіди, тестування, вивчення письмових робіт), обсерваційні (спостереження, самооцінювання) для виявлення стану сформованості естетичної культури студентів юридичних ВНЗ; методи математичної статистики - для статистичної обробки результатів педагогічного експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

· вперше здійснено теоретико-методологічний аналіз та експериментальну перевірку змісту, специфічних особливостей та засобів формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів;

· дістало подальшого розвитку визначення сутності естетичної культури юриста як педагогічної категорії;

· удосконалено систему засобів формування естетичної культури юриста на основі професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних засад формування естетичної культури у студентів-юристів; обґрунтуванні змісту естетичної культури юриста з опорою на такі домінантні компоненти: естетичне сприйняття, естетичне почуття, у розробці науково обґрунтованої педагогічної системи формування естетичної культури у студентів-юристів.

Практична значущість проведеного дослідження полягає у розробці змістовної сутності естетичної культури юриста, визначенні факторів впливу та засобів формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів у навчально-виховному процесі.

Основні результати дослідження впроваджено у процес професійної підготовки студентів юридичного технікуму Кримського юридичного інституту Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (довідка № 293 від 5 грудня 2008 року), студентів економіко-правового факультету Одеської національної юридичної академії (м. Сімферополь) (довідка № 73 від 19 січня 2009 року).

Розроблені та апробовані науково-методичні матеріали з естетичного виховання студентів можуть бути використані науково-педагогічними працівниками юридичних ВНЗ, які забезпечують підготовку студентів до майбутньої професійної діяльності та студентами з метою формування й удосконалення естетичної культури. Основні положення й результати експериментальної роботи можуть бути використані під час проведення аудиторних та позааудиторних занять зі студентами, а також у розробці навчальних програм, створенні навчальних посібників, лекційних курсів із соціально-гуманітарних і юридичних дисциплін, у процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю застосованого комплексу методів дослідження поставленим меті й завданням, дотриманням вимог щодо організації і проведення педагогічного експерименту, застосуванням всебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних, репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи, впровадженням результатів дослідження у практику юридичних ВНЗ.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у процесі експериментальної роботи в Кримському юридичному інституті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також шляхом публікацій статей з проблем дослідження, виступів на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: "Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону" (Ялта, 2008 рік); "Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи" (Дніпропетровськ, 2008 рік), "Духовно-культурні цінності освіти та виховання" (Луганськ, 2009 рік).

Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 12 наукових праць (із них 11 одноосібних), зокрема 9 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття - в інших виданнях, 2 статті - у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (454 найменування). Загальний обсяг роботи - 183 сторінки (обсяг основного тексту). Робота містить 3 таблиці, два додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів" - на основі вивчення філософських та психолого-педагогічних праць уточнено сутність поняття "естетична культура", теоретично обґрунтовано зміст естетичної культури юриста і значення її формування для професійної соціалізації майбутніх правників в навчальному процесі та позааудиторній виховній роботі.

Дисертантом встановлено, що естетична культура особистості як ступінь її естетичної вихованості, естетичного розвитку є складною системою, що включає розвинуті чуттєвість та інтелект, естетичні уподобання. Вона є сукупністю форм і способів естетичного засвоєння дійсності, розуміння краси і здатності створювати реальні предмети, регулювати свою поведінку за законами краси. У ній демонструється рівень засвоєння існуючих у суспільстві естетичних цінностей, ступінь опанування особистістю естетичною культурою, що виражається у здатності бачити, відчувати та створювати красу. Багато видатних юристів високо цінували художню творчість у різних її видах, самі мали успіхи у цьому напрямі.

У філософській літературі поняття "естетична культура" утвердилось як загальна характеристика рівня засвоєння й перетворення світу та самої людини за законами краси. Вона органічно включає в себе як всі елементи естетичного духовного споглядання, так і всі здібності естетичної творчості. В загальному вигляді, визначаючи естетичну культуру, можна погодитись з М. Каганом, який розглядає її як систему засобів і продуктів, за допомогою яких людина естетично опановує світ.

Естетичне опанування світу об`єднує в своєму змісті такі тісно пов`язані процеси, як його сприйняття, духовна переробка й практичне перетворення у відповідності з потребами суб`єкта. Виходячи з цього, ми будемо розглядати естетичну культуру особистості як органічну єдність розвитку естетичної свідомості людини і її здібностей до естетичної творчості в різноманітних видах життєдіяльності.

Структуру естетичної культури складає естетична свідомість і естетичні здібності до творчості. Дисертантом доведено, що естетична культура формується у процесі естетичного виховання, що є складовою частиною виховного процесу і представлене системою заходів, спрямованих на вироблення і вдосконалення у людини здатності естетично сприймати, правильно розуміти, оцінювати і створювати прекрасне та високе у житті й у мистецтві.

Естетичну культуру юриста як важливу складову його професійної культури вивчали О. Бандурка, Б. Сьєдін, О. Скакун, С. Сливка, Б. Шмеленко та ін. студент юридичний педагогічний навчальний

Специфіка професійної діяльності юриста полягає у тому, що відбувається інтеграція почуттєвого та раціонального, тобто виникає своєрідний діалог між ними, на основі якого сприйнята інформація входить у почуття чи залишається на чуттєвому рівні, без дії вищих психічних процесів. Отже, маємо справу з двома аспектами естетичної культури: зовнішнім і внутрішнім. Звичайно, більш цінним для професійної діяльності є внутрішній аспект.

Під естетичною культурою юриста ми розуміємо ступінь почуттєвого впливу "діалогу мистецтва" і законів краси у правовій естетиці на формування професійної правосвідомості фахівця-юриста з метою пізнання ним правових явищ.

Нами встановлено, що "діалог мистецтва" і закони краси особливим, емоційно-образним чином впливають на формування правосвідомості юристів. Цей вплив відбувається лише у правовій естетиці, тобто в правовому полі, у полі професійної діяльності юриста, де, власне, потрібна його професійна правосвідомість. Крім цього, він здійснюється на почуттєвому (дуже витонченому) рівні, оскільки естетичне сприйняття правових явищ базується на культурі почуттів і супроводжується емоційним відгуком.

Ми виходимо з того, що мистецтво є провідним компонентом естетичної культури юриста, адже воно виникло з потреб людини як засіб усвідомлення себе у світі, своїх зв'язків з навколишнім середовищем. Воно створює особливий духовний світ людини - світ краси та емоцій.

На наш погляд, складовим елементом естетичної культури юриста є почуттєвий вплив законів краси у правовій естетиці та формуванні професійної правосвідомості. Насамперед, підкреслимо смислову значущість краси, адже юристові (як і кожній людині) для духовно-естетичного розвитку потрібно здійснювати професійну діяльність за цими законами, творити за законами краси.

Професійна правосвідомість як елемент естетичної культури юриста випливає з естетичної свідомості. Остання, як правило, стає джерелом правосвідомості. Для нашого дослідження це є принциповим положенням. Під естетичною свідомістю особистості розуміють особливий духовний стан, який характеризує естетичне відношення людини до дійсності. Як вважає Л. Левчук, естетична свідомість становить певний комплекс почуттів, уявлень, поглядів, ідей і має такі складові елементи: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетичну теорію.

Принципи естетичної культури юриста відображають ті естетичні позиції, без яких неможлива юридична діяльність, яких треба дотримуватися на практиці. До основних принципів естетичної культури юриста, на нашу думку, належать: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн.

На наш погляд, соціалізація студента-юриста це - віддзеркалення діалектики його становлення як особистості, усвідомлення свого майбутнього службового обов'язку, формування почуття правової та моральної відповідальності перед суспільством. Сьогодення вимагає від юриста знань не тільки норм позитивного, а й духовного права, творчого поєднання духовних, моральних та позитивістських норм. Не визиває сумніву доцільність розглядання професійної соціалізації студентів-юристів у культурологічному вимірі. Адже юрист, виконуючи службові обов'язки, органічно поєднує функції правознавця, духовно-морального наставника, психолога, педагога, актора тощо. Зрозуміло, що це вимагає засвоєння певних культур, розкриває творчий потенціал юриста, сприяє його реалізації у суспільстві, підносить рівень та міру включення культур у правове середовище.

Професійна соціалізація майбутнього юриста як суб'єкта культури - це складний і багатогранний процес. Він залежить від багатьох суб'єктивних та об'єктивних чинників. На соціалізацію студента-юриста впливають усі види культур, навчально-виховний процес ВНЗ, оточуюче естетичне середовище, характер обраної спеціалізації, атмосфера в сім'ї, місце проживання, перебування в соціальних групах тощо. Але, безумовно, головним каналом соціалізації є культура.

Глибоким методологічним підґрунтям для розробки теорії естетичного виховання студентської молоді засобами мистецтва як окремим, так і комплексом взаємодіючих мистецтв, слугують висновки провідних українських вчених-естетиків про мистецтво як фактор самореалізації особистості, як ефективний засіб саморозкриття і самоосягнення людини.

У сучасній молодіжній субкультурі присутні як висока культура, що акумулює й репродукує загальнолюдські цінності, так і масова культура, для якої характерні ефекти миттєвості, емоційного вибуху, серійності, видовищності, медіа-іміджу.

Здійснюючи процес естетичного виховання студентів, слід ураховувати той факт, що воно формується не тільки у формальному виховному процесі, який носить інституалізований характер, але і в середовищі буденного існування людини. Коли процес естетичного виховання носить інституалізований характер, відбувається утвердження "легітимної", "домінантної" естетичної цінності, "високої" культури. У просторі буденного існування людини великий вплив має фактор, пов'язаний з тим, що студент проживає у медіатизованому просторі й значну частину естетичних уявлень отримує з медіа-середовища.

Естетичні уявлення, що формуються під впливом оточуючого середовища, мають широкий діапазон, верхня межа якого створюється під впливом класичних зразків мистецтва, а нижня - під впливом естетичних моделей мас-медіа.

У дослідженні розкриті специфічні особливості формування естетичної культури студентів юридичних вищих навчальних закладів: компенсація обмеженості естетичного кругозору; розширення діапазону художньо-естетичних інтересів; різний стартовий рівень естетичної культури студентів; подолання утруднення у вираженні своїх думок, почуттів, інтересів; відсутність вибірковості у ставленні студентів до творів мистецтва; низький рівень естетичного смаку.

Оскільки доведено, що естетична культура студента-юриста є важливою умовою його професійної соціалізації, у дисертації представлені шляхи, засоби, форми естетичного впливу на внутрішній світ студентів, які забезпечують ефективність їх художньо-естетичного розвитку.

У другому розділі - "Досвід формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів" представлено методику й результати педагогічного експерименту, розкрито процедуру й механізми формування у студентів естетичної культури, подано розроблену й експериментально перевірену модель професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання студентів юридичних вищих навчальних закладів, проаналізовано й узагальнено результати експериментальної роботи.

Експериментальне дослідження здійснювалось у Кримському юридичному інституті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого впродовж 2007-2009 років. Для дослідно-експериментальної роботи було залучено 456 студентів (констатуючий і формуючий експеримент).

Згідно із завданнями дослідження в процесі констатувального експерименту з'ясовані можливості навчально-виховного процесу юридичних вищих навчальних закладів стосовно формування у студентів естетичної культури, проаналізовано реальну практику естетичного виховання студентів провідних юридичних ВНЗ України.

Аналіз навчальних планів та програм юридичних спеціальностей ВНЗ різних рівнів акредитації, планів виховної роботи, планів роботи різноманітних гуртків та клубів показує, що навчальний процес у вищих юридичних навчальних закладах України має певні потенційні можливості для формування у студентів естетичної культури, але ці можливості мало враховуються в навчальних програмах, планах, які зорієнтовані переважно на формування професійно необхідних знань, умінь, навичок майбутніх правників. Потенціал навчально-виховного процесу стосовно формування у студентів естетичної культури знаходиться більшою мірою в сфері вибору навчального матеріалу, методів і прийомів виховної роботи, що не гарантує його обов'язкової реалізації.

Спостереження за навчально-виховним процесом та аналіз його результатів показали, що проблемі формування у студентів естетичної культури приділяється недостатньо уваги, цілеспрямована й систематизована робота з вирішення цієї проблеми не ведеться, у комплексі виховних заходів більшості юридичних ВНЗ не передбачений спеціальний напрям роботи з формування естетичної культури студентів.

Отже, в більшості випадків можливості навчально-виховного процесу юридичних ВНЗ стосовно формування у студентів естетичної культури використовуються нецілеспрямовано, а це веде до того, що у студентів, при набутті професійних якостей, часто поза увагою залишається найвища моральна й естетична цінність - людина.

Визначення рівня сформованості естетичної культури як важливої професійної компоненти студентів юридичних ВНЗ здійснювалося за допомогою розробленої відповідно до завдань констатувального експерименту комплексної діагностичної методики, яка складалася з компонентів, кожен з яких дозволяє проаналізувати рівень сформованості основних показників естетичної культури (розвиненість естетичного сприйняття, здатність до естетичного переживання, розвиненість естетичного почуття, наявність естетичного смаку та ідеалу, краса вчинку) згідно зі специфічними для кожного з них критеріями.

Важливою частиною констатувального експерименту було визначення критеріїв оцінки сформованості естетичної культури студентів, а також рівнів та показників ефективності формування естетичної культури. За основу нами були взяті багаторічні дослідження з цих питань відомих вчених - У. Суна та О. Семашка. Дослідники визначили рівень естетичної культури студентів як такий, що складається з чотирьох взаємопов'язаних компонентів:

· знань у сфері мистецтва;

· оціночних естетичних уявлень (оцінки, смаки, ідеали);

· залучення до сприйняття мистецтва і творчості;

· естетичних аспектів у всіх сферах діяльності.

Поєднання цих компонентів формує три рівні естетичної культури - високий, середній і низький.

Низький рівень свідчить про слабкі знання у сфері мистецтва, які носять фрагментарний характер, естетичні вміння та уявлення носять інтуїтивний характер і не ґрунтуються на теоретичній базі, відсутні навички творчої уяви, байдужість до індивідуального творчого самовираження, нерозуміння значущості духовно-гуманних стосунків між людьми, нейтральне ставлення до загальнолюдських цінностей, відсутність естетичних аспектів в навчанні та в інших сферах діяльності.

Середній рівень наближується до високого, але компоненти естетичної культури ще не достатньо сформовані, теоретичні знання у сфері мистецтва - міцні, естетичні уявлення достатньо сформовані, емоційна сфера духовно та гуманістично спрямована, естетичні аспекти присутні у більшості сфер діяльності.

Високий рівень свідчить про повну сформованість естетичної культури студента-правника - естетичні знання системні, упорядковані, інтегровані; постійні, системні, естетичні аспекти та цілеспрямований творчий процес охоплює всі сфери життєдіяльності, усвідомлений характер вирішення духовно-моральних питань.

Вивчаючи у студентів рівень сформованості естетичної культури, нами бралися до уваги характерні особливості специфічної студентської субкультури, яка згідно з соціологічними дослідженнями О. Семашка, проявляється у: схильності до естетизації світу й свого буття в ньому; залежності специфіки естетичного відношення від майбутньої спеціальності; розвиненості самодіяльної художньої творчості; суперечності між порівняно розвинутими естетичними потребами і можливостями їх задоволення; схильності до авангардизму; використанні переважно гедоністичної та пізнавальної функції мистецтва; прагненні новизни та естетичного оновлення світу; підвищеній інтенсивності спілкування у зв'язку з освоєнням мистецтва і творчістю; індивідуалізації освоєння мистецтва в поєднанні з колективістськими формами.

Аналіз результатів комплексної діагностики показав, що загальний рівень сформованості естетичної культури у майбутніх правників низький та середній, що виявляється у відсутності або нерозвиненості естетичних потреб, естетичного сприйняття предметного світу, природи, людини, невмінні або недостатньо сформованому вмінні висловлювати власні естетичні судження, у несформованості естетичного ідеалу тощо.

Невисокий та середній загальний рівень сформованості естетичної культури у студентів зумовлений, на нашу думку, низкою об'єктивних та суб'єктивних чинників: функціонуванням юридичних вищих навчальних закладів в межах традиційної освітньої парадигми; впливом усталених звужених уявлень про функції правника в суспільстві; інтенсивним впливом сучасного медіа-середовища.

Для досягнення мети дослідження, виходячи з сутнісних характеристик естетичної культури юриста, соціокультурних особливостей студентів та аналізу результатів констатувального експерименту нами запропонована педагогічна модель професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання студентів юридичних вищих навчальних закладів.

При розробці цієї моделі ми cпирались на загальну теорію естетичного виховання, теорію особистісно-орієнтованого виховання, ідеї про професійну культуру та її складові (І. Бех, Є. Бондаревська, Н. Миропольська, Г. Падалка, О. Семашко, Г. Шевченко).

Сутнісна специфіка моделі професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання майбутніх юристів полягає в наступному:

1) модель адаптує до особливостей професійно спрямованого естетичного виховання студентів основоположні ідеї філософської антропології, гуманістичної психології, особистісно-орієнтованої освіти, акмеології, внаслідок чого її базисними положеннями і вимогами стають:

· вищою цінністю виховного процесу є особистість студента, його морально-духовний і естетичний розвиток;

· орієнтація виховання на індивідуальні особливості вихованця, на розкриття і розвиток в ньому природних завдатків, особистісних якостей;

· урахування у вихованні принципу "хто є мій учень", а потім - "яким він повинен бути" (Ш. Амонашвілі);

· створення оптимальних психолого-педагогічних умов для самовиховання, самовдосконалення і творчої самореалізації студента, для вільного вибору ним своєї системи цінностей;

· виховний процес повинен стати сферою самоствердження студента, прояву його особистісних якостей;

· встановлення між вихователем і вихованцем рівноправного спілкування, співпраці, взаєморозуміння і взаємоповаги;

2) формування естетичної культури студента-юриста не є самоціллю (як це має місце в традиційних концепціях естетичного виховання, де естетична культура виступає в ролі необхідного компоненту всебічного розвитку особистості), а засобом вдосконалення його особистості вцілому - розвиток його потреб і здібностей в пізнанні, спілкуванні, самопізнанні, саморозвитку, самовдосконаленні, в майбутній професійній діяльності.

Під професійно спрямованим особистісно-орієнтованим естетичним вихованням студентів юридичних навчальних закладів ми розуміємо такий виховний процес, метою якого є вдосконалення особистісних якостей майбутнього юриста, виходячи з його природних якостей, схильностей, потреб, інтересів, ціннісних переваг, де створені психолого-педагогічні умови для його творчої самореалізації і самовдосконалення з орієнтацією на національні і загальнолюдські цінності з подальшим застосуванням в майбутній професійній діяльності.

Нами встановлено, що педагогічна технологія формування у студентів-юристів естетичної культури базується на розвитку естетичних потреб, естетичного сприйняття, естетичних почуттів, естетичних оцінок, естетичного смаку, естетичного ідеалу в процесі набуття студентами естетичного досвіду, сприйняття класичних зразків мистецтва, спілкування з іншими людьми, пошуку естетичних властивостей особистості в реальному житті й у мистецтві, моделюванні студентами власного естетичного ідеалу, проектуванні моделі естетично досконалого "Я".

У дисертації доведено, що процес формування у студентів-юристів естетичної культури є досить складним, оскільки у студентському віці вже існують певні культурні стереотипи, тому залучення студентів до естетичної культури слід розвивати через їх занурення у світ краси, пробудження у них глибоких естетичних переживань при безпосередній зустрічі з безмежним світом краси, з різноманітними естетичними цінностями. Студента необхідно поставити в ситуацію постійного перебування в естетичному середовищі.

Формувальний експеримент складався з трьох етапів формування естетичної культури студентів. Серед них: мотиваційно-цільовий, змістово-операційний, оцінно-контрольний.

Мета першого етапу формування естетичної культури студентів-юристів полягала в формуванні позитивного ставлення та пізнавального інтересу до естетики та мистецтва, розкритті й обґрунтуванні виховних можливостей мистецтва й самодіяльної художньої творчості для творчого розвитку й самовдосконалення особистості. На цьому етапі студенти знайомилися з основними напрямами у мистецтві через усвідомлення творчості окремих яскравих митців, відвідували історичні та пам'ятні місця Криму, театри, концерти, виставки, музеї. Естетичний матеріал пропонувався студентам не на узагальнюючому рівні, а на конкретних прикладах, що відзначаються високою художністю, образністю та емоційністю.

Другий етап формування естетичної культури студентів є логічним продовженням першого і характеризується як процес пізнання, накопичення художньо-мистецьких знань та вмінь студентів творчо оперувати ними, самостійно оцінюючи, аналізуючи, порівнюючи, виділяючи головне. Змістово-операційний етап передбачав: передачу студентам необхідної естетичної інформації, що впливає на підвищення рівня їх загальної та естетичної культури та художньо-естетичної освіченості, формування вмінь студентів аналізувати, порівнювати і оцінювати художні твори та мистецькі явища, які впливають на їх естетичні почуття, залучення студентів до активного сприйняття мистецтва, естетизацію всіх сфер життя.

Третій етап дослідно-експериментальної роботи є результатом залучення студентів до творчої та художньої діяльності. Він передбачав контроль та перевірку рівня самостійного засвоєння студентами художньо-естетичних цінностей, їх творчого сприймання та використання в процесі навчання та повсякденному житті.

Формувальний експеримент продемонстрував, що студенти мають великий потенціал для формування естетичної культури. Аналіз результатів формувального експерименту свідчить про те, що реалізація розробленої концепції професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання сприяє розвитку основних структурних компонентів естетичної культури юриста, якісному зростанню рівня їх сформованості у студентів. У процесі експериментальної роботи поступово ускладнювалися естетичні потреби студентів, їх естетична оцінка навколишнього світу, творів мистецтва, людей ставала більш розгорнутою та обґрунтованою. Активно формувався естетичний ідеал, усвідомлювалися закони естетичної логосфери.

У результаті проведеної експериментальної роботи рівень сформованості естетичної культури у студентів експериментальних груп помітно зріс порівняно з контрольними групами (див. таблицю 1), при чому зафіксоване зростання мало якісний характер.

Таблиця 1 Результати дослідження рівня сформованості естетичної культури у студентів до і після формувального експерименту (%)

Рівні сформованості естетичної культури	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Низький	39,04	39,26	35,15	11,58
Середній	48,88	47,32	50,99	70,69
Високий	12,08	13,42	13,86	17,73

За результатами формувального експерименту рівень сформованості естетичної культури виріс у студентів експериментальної групи з низького до середнього і високого, і склав відповідно 47,69% та 17,73% (зростання становить близько 27%). В контрольній групі, де естетичне виховання студентів йшло традиційним шляхом, середній і високий рівень сформованості естетичної культури в кінці експерименту становив відповідно 50,99% та 13,86% (зріс всього на 3%). Це свідчить про ефективність використання у виховній роботі з студентами-юристами запропонованої моделі професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання

У процесі апробації розробленої моделі професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання студентів відбувався відбір ефективних педагогічних технологій організації виховного процесу. Ми переконалися, що найбільш продуктивними для проведення занять з студентами є активні форми: діалог, бесіда, диспут, гра, коли й викладач, й студент вступають у відкритий вид виховної діяльності, студент є не тільки об'єктом виховання, але й суб'єктом, впливаючи на професійний рівень педагога.

Висновки

На основі вивчення та аналізу наукової літератури в дисертаційному дослідженні визначені методологічні й теоретичні підходи до розуміння сутності естетичної культури особистості, які базуються на філософських положеннях про сутність людини та її взаємини зі світом природи та людини; естетичних теоріях та концепціях про сутність естетичного, естетичного відношення, естетичного виховання, концептуальних позиціях естетичної спрямованості в професійній освіті, положеннях теорії й практики використання мистецтва у навчально-виховному процесі вищої школи.

Високорозвинене почуття прекрасного, вміння його розпізнавати, творити і відтворювати - неодмінна риса всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Виховання естетичної культури - один із напрямів формування такої особистості. Особливістю цього процесу є те, що культуру не можна нав'язати. Вона виховується в практичній діяльності, через освоєння культурних та мистецьких цінностей, завдяки смисловому осягненню індивідуального почуття, як почуття суспільного, всезагального. Метою наших освітніх закладів є виховання такої людини, яка навчилася самостійно розрізняти прекрасне і потворне, добро і зло, істину і похибку, яка вміє відстоювати власну думку, реалізувати свої переконання в повсякденній практичній діяльності. Формування такої людини розпочинається в сім'ї, продовжується в школі й ВНЗ, здійснюється протягом всього життя, насамперед через освоєння людиною культурної і мистецької спадщини.

На основі вивчення різних аспектів феномену естетичного в дисертації зроблено узагальнення стосовно визначення сутності естетичної культури юриста. Естетична культура розглядається як результат емоційно-образного способу освоєння предметного світу і присвоєння особистістю естетичних цінностей, оскільки одним із основних законів розвитку Світу є закон Краси і Гармонії.

Естетичну культуру юриста можна визначити як особистісний феномен, який забезпечує всебічне збагачення духовного світу правника, свідоме відношення до громадського обов'язку і службового етикету, розвинене відчуття прекрасного, допомагає сприйняттю і виконанню норм і правил правової етики. Естетична культура юриста розкривається через аналіз специфічного прояву ціннісного відношення юриста до себе, своєї професії, колег, громадян і складається з таких елементів: мистецтво, вплив законів краси, естетична свідомість, естетичний смак, етична культура, творча воля, мовна культура, риторична культура, комунікативна культура, акторська культура.

Особливості формування естетичної культури у студентів юридичних ВНЗ пов'язані з тим, що вона формується в процесі естетичного виховання, спрямованого на їх душу, почуття, на внутрішній світ, не тільки у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, але і в середовищі їх буденного існування. У просторі буденного існування студенти проживають у медіатизованому просторі й велику частину естетичних уявлень отримують з медіа-середовища.

Естетико-виховний простір вищого навчального закладу - це той естетичний фон, естетичне оточення, яке гармонізує й гуманізує людське життя, сприяє тому, щоб люди були прекрасними у своїх думках та вчинках. Освітній процес в юридичних вищих навчальних закладах інтегрує естетичні, художні, інформаційні впливи на студентів і сприяє їх естетичному розвитку.

Сучасна вища школа мистецькій освіті уваги приділяє мало. Естетичне виховання у вищих навчальних закладах, у тому числі юридичних, здійснюється спонтанно, без належного теоретичного і методичного супроводу. Краса все ще не посіла того поважного місця, яке їй належить в реальному житті людини. Пересічний студент віддає перевагу низькопробним смакам (до того ж, спровокованим псевдокультурою сучасного телебачення), і лише одиниці (більшою мірою завдяки самовихованню або мистецькій освіті) здатні розпізнати, відчути сенс емоційно-образного світу культури і мистецтва, перевести його у свій власний духовний світ, утілити в безпосередню життєтворчість.

Основними чинниками впливу на формування естетичної культури юриста є: умови і явища навколишньої дійсності, створені природою і людиною; специфіка діяльності юриста, його професіоналізм, що вимагає обліку "законів краси", твори мистецтва (музика, література, живопис та ін.), які переживаються юристом і викликають відповідні психофізіологічні настрої, а також формують його внутрішній духовний світ.

З урахуванням теоретичних джерел і результатів дослідження, нами визначена теоретична модель естетичної культури сучасного юриста і способи її формування. Естетична культура має внутрішню і зовнішню сторони. Зовнішня сторона має вираження у формах її прояву (одяг, оформлення документів, оформлення службових приміщень та ін.), внутрішня - у вимогах сприйняття прекрасного, які є глибинними властивостями і характеризують юриста як особу (естетичний смак та ін.).

Теоретичний пошук дозволив зробити висновок про те, що у формуванні особистості правника закони краси, гармонії, вічні цінності суспільства відіграють провідну роль, допомагають виробити власну позицію, оціночні критерії явищ правової дійсності. У принципах і функціях естетичної культури закладено основні засади створення естетично гармонійної особистості правника.

Формування естетичної культури, культурологічний підхід до виховання особистості майбутнього правника є важливою запорукою професійної соціалізації студентів-юристів.

Відповідно до завдань констатувального експерименту була розроблена діагностична методика визначення рівня сформованості естетичної культури студентів-юристів. Було визначено рівень естетичної культури студентів як такий, що складається з чотирьох взаємопов'язаних компонентів:

· знань у сфері мистецтва;

· оціночних естетичних уявлень (оцінки, смаки, ідеали);

· залучення до сприйняття мистецтва і творчості;

· естетичних аспектів у всіх сферах діяльності.

Поєднання цих компонентів формує три рівні естетичної культури - високий, середній і низький.

Для досягнення мети дослідження, виходячи з сутнісних характеристик естетичної культури студентів-юристів, її змістової структури, соціокультурних особливостей студентів юридичних вищих навчальних закладів та аналізу результатів констатувального експерименту запропонована педагогічна модель професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання студентів юридичних вищих навчальних закладів.

Професійно спрямоване особистісне орієнтоване естетичне виховання студентів-юристів включає такі взаємопов'язані елементи: мета, принципи, естетико-виховний простір вищого навчального закладу, учасники процесу формування естетичної культури студентів-юристів, педагогічна технологія формування естетичної культури, процес формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів.

На основі проведеного дослідження доведено, що найбільш ефективними засобами формування естетичної культури у студентів-юристів є естетизація всього навчального процесу, введення в навчальну програму мистецьких дисциплін, побудова навчального процесу в юридичних ВНЗ на основі нових освітніх парадигм, активне залучення естетичного виховання до формування важливих професійних компетентностей майбутніх правників, участь студентів-юристів у клубах за інтересами і гуртках художньої самодіяльності, позааудиторна робота, яка передбачає такі виховні заходи, які спрямовані на духовне піднесення студентської молоді.

У межах дослідження були розроблені методичні рекомендації з організації процесу формування естетичної культури у студентів-юристів, які впровадженні в навчальний процес Кримського юридичного інституту НЮАУ імені Ярослава Мудрого та Сімферопольського факультету Одеської національної юридичної академії.

В сучасній Україні активно йде процес переорієнтації освітньої діяльності, що базується на традиційному "академізмові", на реальні потреби суспільства, на розвиток людини як особистості. Сьогодення вимагає від освітян формувати людину з інноваційним типом мислення, культури і поведінки, здатної до самовдосконалення, творчості, своєчасного реагування на процеси перетворення у світі.

Важлива роль в цьому належить естетичному вихованню молодого покоління. Політика держави в сфері естетичного виховання молоді повинна визначити суспільні вимоги до його системи і змісту, розробити управлінську стратегію й тактику в виховному процесі на державному рівні, визначити загальні принципи ефективності естетичного виховання студентської молоді, створити в державі соціальну естетичну ситуацію, яка б сприяла реалізації системи естетичного виховання.

Теоретичною основою моделювання процесу формування естетичної культури у студентів-юристів в навчально-виховній роботі повинні виступити сучасні філософські, психолого-педагогічні, соціологічні концепції естетичного розвитку особистості, теоретичні положення про єдність естетичного виховання з усіма компонентами виховання духовно багатої особистості.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів.

Подальшого дослідження вимагають питання формування у студентів юридичних вищих навчальних закладів навичок самовиховання естетичної культури, підготовка викладацького складу юридичних ВНЗ до роботи в умовах естетико-виховного простору, удосконалення навчальних планів і програм юридичних вищих навчальних закладів з орієнтацією на естетизацію освітнього простору.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

Статті в наукових фахових виданнях

1. Бабков М. І. Естетичне виховання учнів старших класів як соціально-педагогічна проблема // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. - Вип. ХХХV / За заг. ред. проф. В. І. Сипченко. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2007. - С. 173-178.

2. Бабков М. І. Виховні можливості мистецтва у морально-естетичному розвитку учнів старших класів // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. - Вип. ХХХVІІІ / За заг. ред. проф. В. І. Сипченко. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2007. - С. 193-198.

3. Бабков М. І. Естетична культура - важлива складова професійної культури юриста // Проблеми сучасної педагогічної освіти.. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 15. Ч. 2. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - С. 158-162.

4. Бабков М. І. Формування естетичної культури майбутніх юристів // Проблеми сучасної педагогічної освіти.. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. Статей : Вип. 16. Ч. 1. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 119-123.

5. Бабков М. І. Виховання почуття прекрасного у студентів вищих навчальних закладів // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць / Гол. редактор: Г. П. Шевченко. - Вип. 1 (20). - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С. 13-19.

6. Бабков М. І. Естетика в правовому вихованні // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : Збірник наукових праць / Гол. редактор: Г. П. Шевченко - Вип. 4 (23). - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С. 11-17.

7. Бабков М. І. Методологічний аспект формування культури особи у студентів-юристів // Гуманізація навчально-виховного процесу : Збірник наукових праць. - Вип. ХXXIX / За заг. ред. проф. В. І. Сипченко. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2008. - С. 9-12.

8. Бабков М. І. Формування культури особистості у студентів-юристів: Методологічний аспект // Гуманізація навчально-виховного процесу : Збірник наукових праць. - Вип. ХL / За заг. ред. проф. В. І. Сипченко. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2008. - C. 6-10.

9. Бабков М. І. Основні засади естетичного виховання у формуванні особистості студента-юриста / Педагогіка вищої та середньої школи : Збірник наукових праць / Гол. ред. проф. Буряк В.К. - Кривий Ріг : КДПУ, 2008. - Вип. 20. - С. 200-212.

Статті в інших виданнях

1. Сізов В. В., Бабков М. І. Педагогічні аспекти естетики поведінки учнівської молоді в процесі формування особистості / Нива знань: Науково-методичний альманах. - Дніпропетровськ : Видавництво "Промінь", 2007. - № 2. - С. 18-21.

Матеріали науково-практичних конференцій

1. Бабков М. І. Особистісно-орієнтоване естетичне виховання студентів // Розвиток освіти в умовах полі етнічного регіону : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (10-11 квітня 2008 р., м.Ялта). - Зб. статей. - Вип. 4. - Ч.1. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 5-8.

2. Бабков М. І. Психолого-педагогічні аспекти формування естетичної культури студентів // Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: Проблеми та перспективи : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (15-16 жовтня 2008 р., м. Дніпропетровськ). - Зб. статей. - Дніпропетровськ : ДГУ, 2008. - С. 24-30.

Анотація

Бабков М.І. Формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2010.

Представлена дисертація спрямована на вирішення проблеми формування естетичної культури у студентів юридичних вищих навчальних закладів. У дослідженні показано, що естетичне стає властивістю людини в процесі естетичного виховання, яке розглядається як процес формування в особистості естетичного відношення до людей, дійсності, професійної діяльності.

На основі вивчення філософської та педагогічної літератури, а також різних аспектів феномену естетичного, естетичного виховання в дисертації зроблено узагальнення стосовно визначення сутності естетичної культури юриста, яка розглядається як емоційно-образний спосіб освоєння навколишнього світу й оволодіння його естетичними цінностями. Крім того, естетична культура є важливим засобом професійної соціалізації майбутніх юристів.

У дослідженні показані специфічні особливості формування естетичної культури у студентів юридичних ВНЗ, доведено, що естетична культура є важливою складовою професійної культури юриста-правника, представлені шляхи, засоби, форми естетичного впливу на студентів з метою формування у них естетичної культури.

Розроблено й апробовано педагогічну модель професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання студентів юридичний вищих навчальних закладів як головного чинника формування у них естетичної культури, результатами експериментальної роботи доведено її ефективність.