Підготовка майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій в спеціальних установах для дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 378:37.06.018.32 - 051 (043.3)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій в спеціальних установах для дітей

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Платонова Оксана Георгіївна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Завацька Людмила Миколаївна, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Амеліна Світлана Миколаївна, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри філології; педагог соціальний виховний

кандидат педагогічних наук, доцент Конончук Антоніна Іванівна, Ніжинський державний університет імені М. Гоголя, завідувач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, декан факультету психології та соціальної роботи.

Захист відбудеться 01 листопада 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розісланий 01 жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Дідух.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна криза, що охопила більшість країн світу, характеризується такими спільними ознаками, як посиленням соціальної відчуженості серед молоді, зростанням кількості проявів саморуйнівної поведінки у дитячому середовищі, злочинності, наркоманії, алкоголізму та інших асоціальних явищ. Дуже вразливим став інститут сім'ї.

Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців до роботи з дітьми є однією з традиційних, але не втрачає своєї актуальності серед проблем сучасної педагогічної теорії та практики. Особливо значимою вона стає в нинішніх умовах: зростає кількість батьків, які не виконують повноцінно свої виховні функції, не справляються з проблемами, суперечностями, що виникають під час виховання дітей, а відтак не усвідомлюють повною мірою їх серйозність. Діти з таких родин потрапляють до спеціальних установ. У зв'язку з цим особливо необхідною стає допомога кваліфікованих спеціалістів з виховання дітей.

Взаємини між дорослими та дітьми детермінують процеси соціалізації та соціальної реалізації особистості. Більшість проблем дітей (відхилення в емоційно-вольовій сфері, поведінці, дезадаптація, загострення психосоматичних і соціальних хвороб тощо) особливо загострилися останнім часом, переважно були спровоковані впливом негативного суспільного досвіду.

Проблема підготовки соціальних педагогів та робота з дітьми в галузі соціальної педагогіки здійснюється на основі як міжнародних, так і вітчизняних нормативних документів, зокрема Конвенції ООН "Про права дитини", низки законів України: "Про охорону дитинства"; "Про попередження насильства у сім'ї"; "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".

У системі організації соціального захисту дитини також враховуються положення концепцій "Виховання дітей та молоді у національній системі освіти" та "Громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності".

Не обійшли увагою проблему соціального захисту дитини і науковці, враховуючи, що проблеми взаємодії дитини з середовищем, пов'язані з труднощами в спілкуванні, у більш пізньому віці можуть бути перенесені у власні сім'ї і відображатися у професійній діяльності, що зазначено в низці наукових робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників (Л. Вассерман, І. Ганішина, І. Горкова, Т. Дімнова, І. Євграфова, Л. Завацька, А. Захаров, І. Звєрєва, А. Капська, А. Лідере, І. Логінова, В. Лосєва, Е. Роміцина, Е. Сахапова, Е. Смирнова, І. Трубавіна, Л. Фомічева, Г. Хоментаускас, Л. Шнейдер, Т. Шульга та ін.).

Проводити роботу з усунення проблем стосунків поколінь на сучасному етапі повинні висококваліфіковані, професійно підготовлені кадри, які володіють знаннями про сім'ю, виховання, специфіку міжособових стосунків, їх динаміку, здатні застосовувати адекватні методи, прийоми і сучасні технології. Серед них вагому відповідальність покладено на соціальних педагогів, які реалізують завдання надання допомоги дітям у вирішенні питань міжособистісної та суспільної взаємодії. Діяльність з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей як допомоги учасникам у знаходженні найбільш ефективних способів взаємодії, вимагає від соціальних педагогів глибоких системних знань, умінь і навичок у різних видах соціально-педагогічної та психологічної роботи. Науковці підкреслюють, що це вміння знаходити ефективні засоби і способи взаємодії з дітьми та батьками, відновлювати та формувати системи цінностей, культивувати взаєморозуміння, підвищувати психологічну та педагогічну грамотність співробітників спеціальних установ для дітей, удосконалювати виховний потенціал установи, допомагати налагоджувати порушені стосунки між дітьми та батьками (Т. Лодкіна, Н. Сажина, М. Шакурова та ін.).

У процесі підготовки майбутніх соціальних педагогів мають бути реалізовані професійний (знання про особливості відносин з дітьми, мотивоване прагнення до вдосконалення діяльності з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей, вміння, навички і досвід взаємодії з дитиною, рефлексивні здібності фахівця) і особистісний (оптимізація, вдосконалення, підвищення ефективності їх власних значущих взаємин і стосунків студента з його оточенням та батьками) напрямки підготовки до діяльності з оптимізації виховання у спеціальних установах для дітей. Існуюча ж у вищих навчальних закладах система навчання соціальних педагогів на даний момент недостатньо реалізує перший і абсолютно не передбачає їхньої участі у реалізації другого напрямку.

Загальні теоретико-методологічні аспекти професійної підготовки педагогічних кадрів і фахівців із соціальної роботи представлені в працях І. Дубровіної, Л. Завацької, І. Зимньої, Ю. Кулюткіна, Н. Клушиної, А. Маркової, Л. Міщик, Л. Митіної, В. Сластеніна та ін.

Питання підготовки соціальних педагогів розглядалися в роботах В. Бочарової, Р. Вайноли, М. Галагузової, В. Гурова, М. Жукової, Л. Завацької, І. Звєрєвої, А. Капської, О. Карпенко, Е. Лузик, Г. Мухаметзянової, В. Маслен-нікової, Л. Міщик, А. Мудрика, Н. Нікітіної, Н. Ничкало, Л. Оліфіренко, М. Плоткіної, В. Поліщук, Т. Семигіної, І. Трубавіної та ін.

На дисертаційному рівні вивчені деякі проблеми підготовки соціальних педагогів та різні аспекти соціально-педагогічної діяльності (А. Блінова, О. Богатирьова, А. Волкова, Ю. Галагузова, Є. Головіна, Т. Горбунова, Е. Кириченко, Т. Коновалова, Е. Кузнецова, Е. Максимова, Л. Міщик, А. Попова, О. Тоїстєва, А. Фатіхова, В. Чернікова та ін.).

Наявні роботи, безпосередньо присвячені підготовці майбутніх педагогів до роботи з батьками та дітьми (Т. Биковська, М. Жукова, Н. Клушина, Т. Савченко, А. Терсакова, М. Шубович та ін.).

У дослідженнях Л. Бєляєвої, В. Бочарової, Р. Вайноли, Б. Вульфова, А. Капської, О. Карпенко, Л. Мардахаєва, Л. Оліфіренко, І. Трубавіної, Є. Холостової розроблено загальні методологічні підходи до розкриття суті соціальної та соціально-педагогічної діяльності з надання кваліфікованої допомоги дитині. Разом з тим дефіцит досліджень, що стосуються особливостей роботи соціального педагога у спеціальних установах для дітей та підготовки майбутніх фахівців до даного виду діяльності, викликає підвищений інтерес учених до даної проблеми (Н. Ахмерова, С. Белічева, Т. Галкіна, В. Гуров, І. Євграфова, В. Зрітнєв, Е. Ігнатьєва, Т. Лодкіна, І. Пономарьова, В. Ремезова, Е. Сахапова, С. Сорокоумова, Т Якимова та ін.).

Основою дослідження став комплекс наукових ідей про закономірності, принципи та функції побудови загальнопедагогічної підготовки до майбутньої професійної діяльності (Л. Митіна, Н. Кузьміна та ін.), активізації навчання у вищих навчальних закладах (М. Кудаєв, З. Меретукова, І. Харламов та ін.), про зміст, форми і методи підготовки соціальних педагогів у вищих та середніх навчальних закладах, особливості професійної діяльності соціальних педагогів (В. Бочарова, М. Галагузова, Ю. Галагузова, В. Загвязинський, Л. Міщик, А. Мудрик, М. Сажина, В. Спіріна та ін.).

Звернено увагу також на теорію особистісно орієнтованої освіти (Є. Бондаревська, В. Серіков, І. Якиманська та ін.), концепцію професійного розвитку та саморозвитку особистості майбутнього педагога (С. Бегідова, В. Сластенін, К. Черміт та ін.), положення про оптимізацію професійної діяльності (Ю. Бабанський, А. Деркач, А. Ісаєв, І. Підласий та ін.), положення психологічної теорії особистості (Б. Ананьєв, А. Леонтьєв та ін.).

У своєму дослідженні ми виходили з таких теоретичних положень: про особистість як систему її стосунків (В. Мясіщев); про взаємини, спілкування між дорослими та дітьми як вирішальними чинниками психічного, особистісного і соціального розвитку (Л. Виготський); про особистісно орієнтоване виховання (І. Бех); концепції "значущого іншого" і ролі значущих інших у становленні та розвитку особистості (А. Бодальов, І. Кон, З. Рябікіна та ін.); ідеї, пов'язаної з вивченням механізмів міжособистісного пізнання (А. Бодальов та ін.).

Вищеназвані роботи мають важливе теоретичне і практичне значення, проте в них автори не ставили собі за мету розглядати комплексно проблему підготовки майбутніх соціальних педагогів до особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей, тоді як вирішення цього завдання істотно підвищило б ефективність роботи спеціаліста з дітьми.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, вивчення досвіду роботи вищої школи дозволив виявити низку суперечностей: між наявністю певного досвіду підготовки соціальних педагогів до особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей і відсутністю його наукового осмислення; між кваліфікаційними вимогами до професійної підготовленості майбутніх соціальних педагогів і змістом професійної підготовки у вищих навчальних закладах; необхідністю формування у майбутніх соціальних педагогів умінь, адекватних вимогам професії в плані оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей і відсутністю в сучасній системі підготовки соціальних педагогів науково обґрунтованого змісту та технологічного забезпечення цього процесу.

Потреба у вирішенні цих суперечностей визначає актуальність обраної теми дослідження: "Підготовка майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій в спеціальних установах для дітей".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка “Науково-методична підготовка спеціалістів педагогічної освіти - соціальних педагогів” (протокол № 3 від 1 жовтня 2005 року).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол № 9 від 29 квітня 2009 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 26 травня 2009 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці і експериментальній перевірці змісту та методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій в спеціальних установах для дітей.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність та зміст дефініцій, інтегрований характер наукових понять, концептуальних положень, котрі розкривають особливості професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей.

2. Вивчити стан професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей, виявити основні недоліки, суперечності та чинники впливу на ефективність цієї підготовки.

3 Розробити критерії, показники і рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей.

4. На основі визначених теоретичних і методологічних засад обґрунтувати зміст, розробити модель та методику підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей.

5. Експериментально перевірити ефективність запропонованої методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів.

Предмет дослідження - методика підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей.

Методи дослідження: Поліаспектність проблеми підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей передбачала реалізацію комплексу методів дослідження, адекватних аналізованому феномену, зокрема:

теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) для з'ясування сучасного стану теорії й практики досліджуваної проблеми, визначення методологічних і теоретичних основ дослідження, урахування вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо уточнення сутності й особливостей процесу професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, безпосереднє та опосередковане спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, метод психологічного тестування (психодіагностичний метод) застосовувалися для з'ясування рівня сформованості готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей;

педагогічний експеримент здійснювався з метою перевірки ефективності методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей;

методи математичної статистики застосовувались для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами, що досліджувались.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше розроблено науково обґрунтовану концепцію підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей як теоретичну основу підвищення ефективності їх професійної підготовки та побудовано модель цієї підготовки; вперше створено методику підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей;

- удосконалено зміст, форми, методи підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей; критерії, показники і рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей;

- уточнено етапи формування готовності соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей;

- подальшого розвитку набули основні напрями гуманістичного та особистісно-розвивального підходу до професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці науково-методичного забезпечення методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей. Розроблено та апробовано методичний посібник "Технології соціально-педагогічної роботи: навчально-методичний посібник" та методичні рекомендації для студентів ІІІ курсу спеціальності "Соціальна педагогіка" до спецкурсу "Особистісно орієнтоване виховання у спеціальних установах для дітей".

Запропоновані в дисертації діагностичні методики оцінки рівня готовності підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей адресовані практикуючим соціальним педагогам, аспірантам, студентам.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів: Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка № 04-11/507 від 30.04.2010 року), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 1799/01-37/19 від 28.04.2010 року), Ніжинського державного універ-ситету імені М.В. Гоголя (довідка № 04/984 від 17.06.2010 року), Херсонського державного університету (довідка № 07-121605 від 13.05.2010 року), Чернігівського притулку для дітей (довідка № 01-23/25 від 13.10 2008 року), школи-інтернату імені Ю. Коцюбинського м. Чернігова (довідка № 01-23/352 від 28.05.2010 року).

Особистий внесок здобувача. У спільно опублікованих статтях з Л.М. Завацькою "Підготовка майбутніх соціальних педагогів до роботи в закладах освіти", "Інтегративний підхід до системи професійно-практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів" та "Роль речи и культуры общения в профессиональной деятельности социального педагога" автору належить теоретичне обґрунтування особистісних та професійно значущих якостей майбутніх соціальних педагогів для роботи в освітніх навчально-виховних закладах.

У спільно опублікованій статті із Г. Сахнюк "Технології соціально-педагогічної підтримки дітей-сиріт в Україні" автором здійснено теоретичний аналіз нормативно-законодавчої бази захисту дітей у спеціальних установах для дітей.

В опублікованій у співавторстві з Л.С. Аскеровою статті "Особливості соціалізації дітей з вадами зору" автору належить теоретичний аналіз поняття "соціалізація", "спеціальна школа" щодо методології визначених термінів.

У статті "Соціально-педагогічні аспекти роботи з сім'єю, яка знаходиться на стадії розлучення", написаній у співавторстві з Л. Тарасевич, автору належить розробка особистісно орієнтованої виховної програми роботи з дітьми з сімей, які знаходяться на стадії розлучення.

В опублікованому у співавторстві (Л.М. Завацька, О.В. Михайленко, Т.В. Янченко) навчально-методичному посібнику "Технології соціально-педагогічної роботи" автором здійснено теоретичний аналіз діяльності спеціальних закладів для важковиховуваних та дезадаптованих дітей та підлітків.

Ідеї та положення, що належать співавторам публікацій, у дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження систематично обговорювались на засіданнях кафедри соціальної педагогіки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (2005-2010 рр.), доповідалися на науково-практичних конференціях:

міжнародній: "Питання функціонування та викладання російської мови на сучасному етапі. Основні змістовні акценти у викладанні російської мови та літератури учням, для яких російська мова не є рідною" (м. Москва, 2007);

всеукраїнських: "Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті" (м. Київ, 2007), "Актуальні проблеми соціальної педагогіки: теорія і практика" (м. Чернігів, 2007), "Виховання у сім'ї та суспільство" (м. Чернігів, 2008), "Сучасна українська сім'я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання" (м. Чернігів, 2009), "Соціально-психологічні особливості сучасної молоді" (м. Чернігів, 2009), "Актуальні питання соціально-педагогічної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах" (м. Київ, 2009), "Актуальні проблеми підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності" (м. Ніжин, 2010), "Відповідальне ставлення до здоров'я: теорія та технології" (м. Луцьк, 2010).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у
19 публікаціях автора, серед яких 10 - статті у науково-фахових виданнях,
7 з яких - одноосібні, 7 - статті у збірнику матеріалів і тез конференцій,
2 - навчально-методичних посібника.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 252 сторінки. Основний зміст дисертації викладено на 174 сторінках. Робота містить 19 таблиць, 8 рисунків, 11 додатків на 39 сторінках. Список використаних джерел складає 394 найменування на 39 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт та предмет дисертації, окреслено наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та впровадження їх у практику.

У першому розділі "Теоретичні засади підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з дітьми в спеціальних установах для дітей" проведено теоретичний аналіз законодавчої бази організації діяльності спеціальних установ для дітей, проаналізовано сутнісні характеристики особистісно орієнтованих виховних технологій та досліджено теоретичні основи професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до використання особистісно орієнтованих технологій виховання в умовах спеціальних установ для дітей.

Установлено, що сьогодні одночасно з традиційними закладами освіти, охорони здоров'я наявні декілька структурних підрозділів органів виконавчої влади, котрі є базовими в роботі з дітьми: служба у справах дітей, що опікується соціальним захистом дітей; кримінальна міліція у справах дітей, яка відповідає за профілактику злочинності і за все те, що супроводжує дитину, яка перебуває в конфлікті із законом.

До спеціальних установ для дітей належать: приймальники-розподільники для дітей, притулки для дітей служб у справах для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи Державного департаменту України з питань виконання покарань, центри соціально-психологічної реабілітації, соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка).

Теоретичний аналіз показав, що становлення і розвиток проблеми особистісно орієнтованого виховання має поступовий, динамічний, загальнолюдський характер та ґрунтується на науковій спадщині вітчизняних та зарубіжних філософів, психологів, педагогів, які визначили теоретико-методологічну основу сучасного особистісно орієнтованого виховання, окреслили провідні принципи та особливості його практичної реалізації.

Особистісно орієнтоване виховання розглядається нами як цілеспрямо-ваний, свідомо здійснюваний процес особистісної, суб'єкт-суб'єктної взаємодії вихователя та вихованця, спрямований на створення соціокультурного середовища для саморозвитку та самостановлення особистості як суб'єкта активної діяльності та суспільних відносин, здатного до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення. Встановлено, що особистісно орієнтоване виховання має відповідати основним соціогенним потребам особистості, сприяти повноцінному розвитку її індивідуальних особливостей, особистісних функцій як унікального і неповторного суб'єкта своєї життєдіяльності, ґрунтуватися на переконливому міжособистісному спілкуванні.

Аналіз виявив, що особистісно орієнтовані технології виховання - це комплексний, інтегративний процес, що охоплює ідеї, засоби і способи організації суб'єкт-суб'єктної особистісної взаємодії вихователя і вихованця, спрямований на аналіз, планування, забезпечення, оцінювання та керування розв'язанням проблем саморозвитку та самостановлення особистості як суб'єкта активної діяльності та суспільних відносин. Теоретичною основою особистісно орієнтованих технологій виховання є ідеї гуманістичної філософії, психології та педагогіки. У центрі уваги особистісно орієнтованих технологій є унікальна цілісна особистість, зорієнтована на максимальну реалізацію своїх можливостей, самоактуалізацію, відкрита для сприймання нового досвіду, здатна на свідомий та відповідальний вибір у різних життєвих ситуаціях.

Системний аналіз особистісно орієнтованих виховних технологій показав, що у їх основу покладено глибоко гуманістичні положення. Серед яких перебувають: визнання самобутності та цінності вихованця, як неповторної індивідуальності та прав на волю й гідність; розуміння його внутрішнього світу; взаємопроникнення у світ думок, почуттів та переживань; пізнання особистості вихованця, сфери його інтересів, смаків, індивідуальних психологічних особливостей, здібностей та нахилів; віра у творчі здібності вихованця, прагнення їх розкрити й реалізувати; орієнтація на цілісний розвиток особистості, її повне саморозкриття, готовність до свідомого життєвого самовизначення; відмова від будь-якого насильства, примусу, покарання; побудова стосунків між педагогом та вихованцем на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії та інтимно-особистісного спілкування. Вищезазначені характеристики особистісно орієнтованих технологій є теоретичною основою професійної підготовки соціальних педагогів для роботи в спеціальних установах для дітей.

У другому розділі "Підготовка майбутніх соціальних педагогів до роботи в спеціальних установах для дітей" розроблено модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей, що забезпечило можливість створити методику підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей.

Аналіз стану професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей дозволив виявити основні недоліки, суперечності та чинники впливу на ефективність цієї підготовки. Встановлено, що діяльність спеціальних установ для дітей спрямована на оптимізацію дитячо-суспільних відносин, допомогу їм у пошуках найбільш ефективних способів взаємодії з оточенням. Усе це вимагає від соціальних педагогів глибоких системних знань, умінь і навичок у різних видах соціально-педагогічної та психологічної роботи: вміння знаходити ефективні засоби і способи взаємодії з дітьми, відновлювати позитивне ставлення до суспільства, культивувати взаємо-розуміння в сім'ях, удосконалювати виховний потенціал спеціальних установ для дітей, допомагати налагоджувати зруйновані стосунки між людьми.

Дослідження структури професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів та уявлень про структуру освітнього процесу у вищому навчальному закладі дозволили розробити концептуальну модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи в спеціальних установах для дітей. Розроблена модель дозволяє поетапно формувати готовність до роботи в спеціальних установах для дітей за умов включення в неї завдань навчання, структурних компонентів готовності до даного виду діяльності, їх показників та рівнів вияву (рис. 1).

Взаємозалежні й взаємозумовлені етапи забезпечують послідовне, спадкоємне засвоєння студентами теоретичних знань, формування соціально-педагогічних умінь і навичок до роботи в спеціальних установах для дітей, розвиток необхідних для даної діяльності професійно важливих якостей.

Нами виділені п'ять етапів підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи у спеціальних установах для дітей, що безпосередньо узгоджуються із завданнями, зазначеними у Державному освітньому стандарті.

Доведено, що підготовка студентів до роботи в спеціальних установах для дітей є одним з ключових моментів підготовки соціального педагога, чия майбутня діяльність передбачає роботу з дитиною, тому вона має бути інтегрована в процес підготовки до соціально-педагогічної діяльності і, виходячи з цього, повинна будуватися з урахуванням наступних педагогічних умов:

- процес підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи в спеціальних установах для дітей має бути поетапним, сприяти формуванню в студентів умінь для здійснення практичної соціально-педагогічної роботи;

- активне оволодіння студентами досвідом у даному напрямі необхідно починати з першого року навчання у вищому навчальному закладі;

- процес підготовки студентів до роботи у спеціальних установах для дітей має будуватися на основі суб'єктивно-рефлексивного досвіду до теоретичних узагальнень;

- особливу увагу в процесі підготовки майбутніх соціальних педагогів слід приділяти оптимізації відносин студента з навколишнім середовищем, у зв'язку з чим доцільно впроваджувати в процес підготовки соціальних педагогів спецкурс "Особистісно орієнтоване виховання у спеціальних установах для дітей", психолого-педагогічний тренінг "Батьки очима дитини", спецсемінари з підготовки до роботи у спеціальних установах для дітей;

- отримані знання варто застосовувати студентами в практичній роботі;

- кожна з умов підготовки студентів до роботи у спеціальних установах для дітей має взаємодіяти одна з одною, щоб мати ефективну підготовку майбутніх соціальних педагогів до даного виду діяльності.

Установлено, що в результаті підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи у спеціальних установах для дітей їх готовність до даного виду діяльності буде виражатися в сукупності знань про особливості роботи з дітьми, комплексу особистісних якостей, професійних умінь, навичок з організації даного напрямку соціально-педагогічної діяльності, а також досвіду щодо оптимізації власних відносин з навколишнім середовищем.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей.

У третьому розділі "Експериментальна перевірка підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей" розкрито зміст, логіку та особливості проведення педагогічного експерименту, висвітлено результати експериментальної роботи з перевірки ефективності запропонованої методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей, репрезентовано педагогічні рекомендації щодо підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей.

Основою організації педагогічного експерименту було поетапне цілеспрямоване внесення в експериментальні групи змін у зміст і організацію навчально-виховного процесу з наступним оцінюванням якісних показників. Використання таких методів дослідження, як психодіагностика, метод порівняння груп, статистичний аналіз результатів - дозволило узагальнити експериментальні результати. Достовірність отриманих результатів підтверджено використанням коефіцієнта кореляції Спірмена, t-критерію Стьюдента, методом вибіркових часток. Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням стандартного статистичного пакету.

Для об'єктивізації оцінювання студентів з контрольної та експеримен-тальної груп було залучено групу експертів: а) викладачі, які працюють на психолого-педагогічному факультеті, б) студенти старших курсів, які брали участь в експерименті раніше. Це дозволило провести аналіз практичної і наставницької діяльності студентів, а також оцінити їх уміння з оптимізації виховання дітей у спеціальних установах.

На підставі протоколів оцінки діяльності студента і виведення середніх величин усіх спостережень встановлено стан професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей. В експерименті в цілому взяли участь 516 студентів.

Формування груп студентів проводилося на підставі загальних підходів до проведення порівняльного педагогічного експерименту, що дозволило сформувати експериментальні групи таким чином, щоб початковий рівень знань у них був приблизно рівним. Для цього відповідно до регламентованих методикою державних документів було проведено самоатестацію з дисциплін психолого-педагогічного циклу та виявлено поточну успішність за критеріями якості та середньої оцінки, а також визначено залишкові знання студентів.

У результаті отримані дві однорідні групи за критеріями якості знань (32,8 - в контрольній, 32,4 - в експериментальній групах), відсотком успіш-ності (84,6 і 85,2 відповідно), середньою оцінкою (3,81 ± 0,70 і 3,68 ± 0,60) та залишковими знаннями (3,28 ± 0,23 і 3,26 ± 0,24). Передбачалося, що результати навчальної діяльності відображають сукупність здібностей, мотивів і докладених зусиль до оволодіння професією, і, як наслідок, ставлення двох однорідних за успішністю груп студентів до професійної діяльності буде однаковим. Викладене вище дозволяє стверджувати про факт приблизної однорідності експериментальної і контрольної груп за основними системоутворювальними ознаками.

Під час проведення експерименту відповідно до розробленої моделі та методики підготовки майбутніх соціальних педагогів було виконано завдання експериментальної роботи: визначено рівень підготовки студентів денної форми навчання до особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей; апробовано спецкурс "Особистісно орієнтоване виховання у спеціальних установах для дітей" та визначено рівень отриманих студентами знань; апробовано програму спецкурсів з підготовки наставників до роботи з дітьми і визначено рівень набутих умінь через експертну оцінку; проведено порівняльний аналіз результатів первинної та підсумкової перевірки і з'ясовано ефективність системи з підготовки студентів до особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей.

Таким чином порівняно з вихідними даними в експериментальній групі після експерименту вірогідно збільшилися показники за всіма групами умінь. Окрім цього, за результатами дослідження виявляється, що у представників контрольної групи достовірно нижче, ніж в експериментальній, сформованість гностичних (3,26 ± 0,41 - у контрольній, 3,76 ± 0,51 - в експериментальній), прогностичних (2,43 ± 0,41 - у контрольній, 3,74 ± 0,36 - в експериментальній), діагностичних (2,71±0,49 - у контрольній, 3,92 ± 0,38 - в експериментальній), комунікативних (3,02 ± 0,28 - у контрольної, 3,44 ± 0,49 - в експериментальній) і організаційних (2,20 ± 0,31 - у контрольній, 3,06 ± 0,33 - в експериментальній) умінь.

Аналіз результатів педагогічного експерименту дозволив дійти висновку, що запропонована модель дозволяє на більш високому рівні сформувати гностичні, прогностичні, діагностичні, комунікативні та організаційні вміння й оволодіти видами діяльності, що становлять основу організації діяльності майбутнього соціального педагога з особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей.

Висновки

1. Аналіз теорії та педагогічної практики підготовки майбутніх соціальних педагогів показав, що нинішній стан не відповідає сучасним вимогам, чинна система навчання створює недостатні умови для реалізації Державного стандарту освітньої галузі "Соціальна педагогіка". Сучасний стан практики підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей є недосконалим. Недостатньо розроблені фундаментальні та прикладні дослідження з проблем підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей, практично відсутня методика яка б включала в себе зміст, шляхи, форми, методи професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів. Результати констатувального експерименту показали, що на сьогодні цілеспрямований, системний підхід підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей відсутній. Понад 85% студентів і не менше 93% викладачів висловлюються про необхідність забезпечення такої підготовки. Тому методика підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей повинна реалізувати свою випереджувальну функцію щодо розв'язання цієї проблеми.

2. Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей, визначення психолого-педагогічної сутності понять та дефініцій дає можливість розглянути процес підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей як складний інтегративний феномен, що існує як соціальне, педагогічне та психологічне явище.

3. Встановлено, що особливість мети особистісно орієнтованих виховних технологій полягає в орієнтації на якості особистості, її формування та розвиток відповідно до її природних здібностей, а не на замовлення. При цьому зміст виховної роботи виступає середовищем, у якому відбувається становлення та розвиток особистості вихованця. Пріоритетом у вихованні повинні бути індивідуальні особливості кожного вихованця, в якості форм і методів виховання необхідно використовувати методи психодіагностики, які повніше вдосконалюють відносини та організацію діяльності дітей.

4. Розроблена модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей передбачає взаємопов'язані етапи: мотиваційний, рефлексивно-аналітичний, оптимізаційний, діяльнісно-практичний і креативний. Послідовна реалізація етапів забезпечує закономірне формування теоретичного, мотиваційного, ціннісного, рефлексивного, оптимізаційного і діяльнісного компонентів підготовки студентів. Розробка моделі дала можливість створити методику підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей, визначити рівень підготовки студентів до особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей.

5. Встановлено, що розроблені критерії дозволяють визначити ефектив-ність підготовки до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей, відповідають компонентам: мотиваційному (наявність потреби, мотиву та інтересу до соціально-педагогічної діяльності з дітьми і батьками), ціннісному (орієнтація на цінність сім'ї, значущість особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей, визнання пріоритету середовища у вихованні дитини), теоретичному (наявність знань про сучасні дослідження особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей, їх специфіку і типи, ознаки деструкції відносин у спеціальних установах для дітей, психолого-педагогічні фактори виховання в сім'ї), рефлексивному (усвідомлення власних психологічних особливостей (переваг та недоліків) та можливостей їх застосування в соціально-педагогічній діяльності з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей), оптимізаційному (усвідомлення особливостей взаємин з батьками та можливостей їх оптимізації), діяльнісному (наявність навичок і вмінь для здійснення практичної соціально-педагогічної діяльності з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей, використання таких навичок і вмінь у практичній роботі).

6. Доведено, що реалізація методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей зумовлює позитивні зміни рівня професійної підготовленості соціальних педагогів, що виражається в наступному:

- збільшення потреб у знаннях про нові підходи і технології оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей, відтак впровадження нововведень;

- підвищення у студентів після експерименту інтересу і схильності до діяльності з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей як напряму соціально-педагогічної роботи з дитиною;

- покращення рівня теоретичної підготовленості до діяльності з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей у майбутніх соціальних педагогів;

- збільшення середніх сумарних показників за всіма компонентами рефлексії;

- достовірне збільшення показників за всіма групами (гностичних, прогностичних, діагностичних, комунікативних та організаційних) умінь в експериментальній групі, а також більш високий розвиток умінь у студентів даної групи порівняно зі студентами контрольної групи.

Запропонована методика підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій у спеціальних установах для дітей є ефективною, що доводиться фактом появи системного ефекту і виявляється в більш якісному формуванні гностичних, прогностичних, діагностичних, комунікативних та організаційних умінь в експериментальній групі.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Проведене дослідження дало змогу спроектувати подальший науковий пошук за такими напрямами: підготовка майбутнього соціального педагога до роботи з колективом спеціальних установ для дітей; пошук нових дидактичних засобів формування у студентів інтересу до роботи у спеціальних установах для дітей.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Платонова О.Г. Підготовка студентів до соціального виховання (у процесі вивчення курсу "Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування") / О.Г. Платонова // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. За заг. ред. проф. А.Й. Капської. Том XVII. Вип. 1. - К.: Логос. 2002. - С. 56-67.

2. Платонова О.Г. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до роботи в закладах освіти / О.Г. Платонова, Л.М. Завацька // Наукові записки. Ніжин. держ. унів. - Серія: психолого-педагогічні науки. - 2004. - № 4. - С. 55-58.

3. Платонова О.Г. Проблема особистісного виховання у творчій спадщині В.О. Сухомлинського / О.Г. Платонова // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наук. праць Уманського держ. пед. університету імені П. Тичини. - К.: Наук. світ, 2004. - Вип. 8. - С. 152-156.

4. Платонова О.Г. Особистісна готовність майбутніх соціальних педагогів до впровадження соціально-педагогічних технологій / О.Г. Плато-нова // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 42. - С. 64-66.

5. Платонова О.Г. Інтегративний підхід до системи професійно-практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів / О.Г. Платонова, Л.М. Завацька // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія: Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: Зб. наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Вип. 5, Ч. 1. - С. 192-196.

6. Платонова О.Г. Технології соціально-педагогічної підтримки дітей-сиріт в Україні / О.Г. Платонова, Г. Сахнюк // Вісник ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - Вип. 50. - С. 160-162.

7. Платонова О.Г. Формування якостей соціального педагога у процесі професійної підготовки / О.Г. Платонова // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - Вип. 61. - С. 124-127.

8. Платонова О.Г. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до виховної роботи в спеціальних закладах для дітей / О.Г. Платонова // Вісник ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія: психологічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧНПУ, 2009. - С. 98-101.

9. Платонова О.Г. Експериментальна перевірка підготовки майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій / О.Г. Платонова // Вісник ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія: педа-гогічні науки: Збірник наукових праць. - Чернігів: ЧНПУ, 2010. - Вип. 76. - С. 153-157.

10. Платонова О.Г. Методика професійної підготовки майбутніх соціаль-них педагогів до використання особистісно орієнтованих виховних технологій / О.Г.Платонова // Вісник Волинського національного університету імені Л. Українки. Серія: педагогічні науки: Збірник наукових праць. - Луцьк: ВНУ, 2010. - Вип. 13. - С. 163-168.

Матеріали конференцій:

11. Платонова О.Г. Комунікативна підготовка майбутніх соціальних педагогів / О.Г. Платонова // Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні: Збірн. наук. праць / За заг. ред доц. Н.А. Сейко. - Житомир: Житомир. держ. пед. ун-тет, 2002. - С. 43-46.

12. Платонова О.Г. Практична підготовка соціальних педагогів до особистісно орієнтованого виховання / О.Г. Платонова // Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: Проблеми теорії і практики: Матеріали доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції. - К., 2002. Ч. І. - С. 182-190.

13. Платонова О.Г. Формування особистості майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення курсу "Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування" / О.Г. Платонова // Молодь, соціальна політика і проблеми національного відродження України : Матеріали першої загально-української студентської науково-практичної конференції / Відп. ред. А.В. Кальянов. - Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики, 2002. - С. 223-224.

14. Платонова О.Г. Особливості соціально-педагогічної роботи з дівчатками-підлітками / О.Г. Платонова // Матеріали обласної науково-практичної конференції "Проблеми гендерної рівності в Чернігівській області та шляхи їх вирішення". - Чернігів, 2005. - С. 201-203.

15. Платонова О.Г. Особливості соціалізації дітей з вадами зору / О.Г. Платонова, Л.С. Аскерова // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія: психологічні науки: Збірник наукових праць у 2-х т. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 41. - Том 2. - С. 74-77.

16. Платонова О.Г. Роль речи и культуры общения в профессиональной деятельности социального педагога / О.Г. Платонова, Л.М. Завацкая // Сборник материалов научно-практической конференции. - М.: Изд-во МГОУ, 2007. - С. 65-69.

17. Платонова О.Г. Соціально-педагогічні аспекти роботи з сім'єю, яка знаходиться на стадії розлучення / О.Г. Платонова, Л. Тарасевич // Актуальні проблеми соціальної педагогіки: теорія і практика: Матеріали секції студентської науки Всеукраїнської науково-практичної конференції / За ред. Л.М. Завацької. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - С. 45-50.

Навчально-методичні праці:

18. Платонова О.Г. Технології соціально-педагогічної роботи: навчально-методичний посібник / Л.М. Завацька, О.Г. Платонова, О.В. Михайленко, Т.В. Янченко. - Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, 2005. - 110 с.

19. Платонова О.Г. Особистісно орієнтоване виховання у спеціальних установах для дітей: [методичні рекомендації до спецкурсу «Особистісно орієнтоване виховання у спеціальних установах для дітей» для студентів ІІІ курсу спеціальності «Соціальна педагогіка»] / О.Г. Платонова. - Чернігів: ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, 2010. - 34 с.

Анотації

Платонова О.Г. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до застосування особистісно орієнтованих виховних технологій в спеціальних установах для дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню і розробці методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей. Розроблено концептуальну модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей.

У дисертаційному дослідженні визначено компоненти готовності соціальних педагогів, а також показники та рівні їх сформованості до діяльності з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей. Обґрунтовано сутність і зміст особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей у системі базової підготовки майбутніх соціальних педагогів. Уточнено етапи формування готовності соціальних педагогів до діяльності з оптимізації особистісно орієнтованого виховання у спеціальних установах для дітей та розроблено методику підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи у спеціальних установах для дітей.

Ключові слова: особистісно орієнтоване виховання, соціальний педагог, спеціальні установи для дітей, формування професійної готовності.

Платонова О.Г. Подготовка будущих социальных педагогов к использованию личностно ориентированных воспитательных технологий в специальных учреждениях для детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черниговский национальный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке системы подготовки будущих социальных педагогов к оптимизации личностно ориентированного воспитания в специальных учреждениях для детей.