Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ФОМІНИХ Наталія Юріївна

УДК 371.1:801+004

Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Ялта - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

ГОРБУНОВА Наталія Володимирівна,

директор Інституту педагогіки, психології та інклюзивної освіти Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), завідувач кафедри педагогічної майстерності вчителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент

Гончарова Оксана Миколаївна,

Таврійський національний університет імені

В. І. Вернадського, професор кафедри економічної кібернетики;

кандидат педагогічних наук, доцент

Тишакова Людмила Тимофіївна,

Приватний вищий навчальний заклад „Краматорський економіко-гуманітарний інститут”, завідувач секцією романо-германської філології кафедри іноземної філології.

Захист дисертації відбудеться 10 грудня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „08” листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. Ю. Пономарьова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

підготовка учитель інформаційний технологія

Актуальність дослідження. Реформування професійної підготовки майбутніх учителів зумовлено змінами, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, характерною рисою якого є його глобальна інформатизація. Сучасний ринок праці потребує висококваліфікованих фахівців в обраній сфері, здатних до вільної організації своєї професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Стратегію й тактику інформатизації освіти чітко визначено в Законах України ,,Про національну програму інформатизації”, „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” та Державній програмі ,,Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці”.

Проблема професійно-педагогічної підготовки вчителя постійно знаходиться в центрі уваги дослідників. Загальні питання професійної підготовки майбутніх учителів висвітлювали у своїх дослідженнях О. Абдулліна, М. Абдуразаков, А. Алексюк, В. Арестенко, Ю. Бабанський, І. Бех, М. Благов, А. Вербицький, Н. Глузман, О. Глузман, М. Євтух, І. Зязюн, М. Ігнатенко, Л. Кондрашова, Н. Кропотова, В. Кузь, М. Овчинникова, О. Падалка, Ю. Пелех, О. Пєхота, І. Підласий, С. Сисоєва, А. Хуторський, О. Цокур, висуваючи такі загальновизнані вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів, як: гуманізм, особистісна орієнтація, педагогічна майстерність, орієнтація на педагогічну антропологію.

Принципове значення в контексті проблеми дослідження мають наукові пошуки, спрямовані на формування професійної готовності вчителів-філологів (І. Бакаленко, А. Береснєв, Н. Гез, Т. Гуріна, Т. Гусєва, В. Денисенко, І. Зимня, О. Зуброва, Л. Калініна, С. Ніколаєва, Ю. Пасов, М. Пентилюк, Є. Полат, І. Самойлюкевич, О. Семеног, І. Соколова, Л. Тишакова, І. Тяллева, G. Dudeney, N. Hockly, M. Sprat). Ґрунтовний аналіз означених праць свідчить, що інваріантною складовою загальної структури готовності вчителів філологічних спеціальностей до професійної діяльності є готовність до застосування нових методів, прийомів, інноваційних технологій навчання, окрему позицію серед яких посідають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ).

Різноманітні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально-виховному процесі висвітлювали в своїх працях вітчизняні науковці А. Вербицький, А. Верлань, Б. Гершунський, О. Гокунь, М. Жалдак, Ю. Машбиць, Н. Морзе, І. Роберт, О. Співаковський. Проблему формування інформаційної культури майбутніх учителів вивчали Н. Волкова, О. Гончарова, О. Значенко, О. Матвійчук, І. Смирнова, О. Шиман. Питання підготовки майбутніх учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності досліджували В. Арестенко, Г. Генсерук, В. Готінг, Р. Гурін, С. Каплун, Л. Карташова, Л. Морська, Л. Пєтухова, Н. Самойленко, О. Суховірський. Але проблему підготовки майбутніх учителів саме філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності розглянуто недостатньо.

Питання вивчення мов із застосуванням ІКТ досліджували Р. Бужиков, Я. Булахова, О. Зимовець, О. Зубов, О. Каменський, А. Манако, Л. Морська, Є. Полат, П. Сердюков, В. Уліщенко, А Фіньков, А. Янковець, M. Allan, G. Dudeney, N. Hockly, D. Hoven, J. Hulstijn, A. Kayser, M. Russel, M. Sprat. Науковці відзначають, що ІКТ відкривають для вивчення мов нові можливості, серед яких більша наочність, різноманітні прийоми візуалізації вимови, інтенсифікація й індивідуалізація навчального процесу, доступ до літературних джерел та словників різних типів, реальна комунікація з носіями мови, запис та прослуховування власного мовлення. На наш погляд, питання найбільш доцільного застосування в сучасних умовах ІКТ при вивченні філологічних дисциплін залишається відкритим - у зазначених працях учених є його загальні характеристики, але не вистачає практичних рекомендацій, розроблених на основі педагогічних експериментів.

Аналіз процесу навчання мов у загальноосвітній школі свідчить, що більшість учителів-філологів застосовують традиційні методи та прийоми у професійній діяльності та зовсім не приділяють уваги інформаційно-комунікаційним технологіям. Слід підкреслити, що „вбудовування” ІКТ у навчальний процес має базуватися на їх педагогічно обґрунтованому поєднанні з традиційними методичними системами навчання та при обов'язковому обґрунтуванні педагогічної доцільності такого застосування. Але вивчення сучасного стану навчально-виховного процесу свідчить, що в педагогічних ВНЗ здійснюється суто технічна підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до роботи з електронно-обчислювальною технікою замість спеціальної підготовки щодо застосування ІКТ у професійній діяльності.

Зазначене дозволяє стверджувати, що існують суперечності між: значним потенціалом ІКТ щодо викладання мов та їх фрагментарним упровадженням у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи; потребою школи у фахівцях, здатних застосовувати ІКТ у начально-виховному процесі з філологічних дисциплін та непідготовленістю більшості вчителів до практичної реалізації потреби; необхідністю теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності та недостатньою розробленістю цього питання в педагогічній науці.

Необхідність пошуку можливих шляхів розв'язання зазначених суперечностей зумовила вибір теми дослідження: ,,Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у межах наукової теми кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Підготовка майбутніх педагогів до інноваційно-професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (реєстраційний номер 0110U002122). Тема дисертації затверджена вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 7 від 23 лютого 2006 року) та узгоджена в Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 4 від 26 травня 2009 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної та науково-методичної літератури обґрунтувати теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

2. Уточнити сутність понять „інформаційно-комунікаційні технології” та їх значущість на сучасному етапі модернізації освіти, „готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності”.

3. Визначити критерії, показники, схарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

4. Розробити й обґрунтувати модель, педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

5. Проаналізувати результати експериментального впровадження моделі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Предмет дослідження - зміст і структура підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Гіпотеза дослідження полягала в припущенні, що підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності буде ефективною за таких педагогічних умов: забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення студентів-філологів до застосування ІКТ у майбутній професійній діяльності; залучення студентів до науково-дослідницької роботи із застосуванням ІКТ; створення інформаційно-освітнього простору підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ; реалізація міжпредметних зв'язків у процесі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Методи дослідження - теоретичні: аналіз, узагальнення наукової і методичної літератури, державних документів із проблеми дослідження (1.1-1.4, 2.2 тут і далі - підрозділи дисертації); аналіз навчальних планів і програм спецкурсів із метою вивчення стану й теоретичного обґрунтування проблеми дослідження (2.1), моделювання (1.4); емпіричні: цілеспрямоване спостереження й аналіз професійної діяльності вчителів філологічних спеціальностей, зокрема власного досвіду щодо застосування ІКТ у професійній діяльності (2.2, 2.3), анкетування студентів, фахівців-філологів та учнів, бесіди, опитування щодо виявлення розуміння студентами сутності та дидактичних можливостей ІКТ та їх засобів (2.3); педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) із метою перевірки ефективності опрацьованої моделі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності (2.1, 2.3, 2.4); методи математичної статистики з метою кількісної, якісної та статистичної обробки отриманих результатів та їх інтерпретації (2.1, 2.3, 2.4).

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилась у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Севастопольському міському гуманітарному університеті, Приватному вищому навчальному закладі „Краматорський економіко-гуманітарний інститут”. Дослідженням було охоплено 309 студентів, 101 учитель філологічних спеціальностей (27 учителів української мови та літератури, 30 учителів російської мови та літератури, 44 учителя іноземних мов).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: теоретично розроблено й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності; визначено компоненти готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності (мотиваційний, інформаційно-когнітивний, конструктивно-проективний, рефлексивно-креативний); педагогічні умови підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності (забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення студентів-філологів до застосування ІКТ у майбутній професійній діяльності; залучення студентів до науково-дослідницької роботи із застосуванням ІКТ; створення інформаційно-освітнього простору підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація міжпредметних зв'язків у процесі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності); уточнено: сутність понять „інформаційно-комунікаційні технології”, „готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності”; критерії готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності (мотиваційно-цільовий; інформаційно-операційний; змістовно-методичний; рефлексивно-креативний); рівні готовності майбутніх педагогів до застосування ІКТ(початковий, середній, продуктивний, творчий); подальшого розвитку набула професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ.

Практичне значення полягає в експериментальній перевірці моделі та педагогічних умов підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій; упровадженні у навчально-виховний процес педагогічних вищих навчальних закладів спецкурсу „Основи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності”, а також його навчально-методичного забезпечення. Основні положення результатів дисертації можуть бути використані для подальшого вдосконалення теорії та практики професійної освіти, зокрема, підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей, у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних кадрів, у самосвітній діяльності майбутніх педагогів.

Упровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 88/01 від 17 травня 2010 року), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (акт про впровадження № 01.3-08/418 від 29 квітня 2010 року), Севастопольського міського гуманітарного університету (акт про впровадження № 13 від 25 травня 2010 року), навчально-консультаційного пункту Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в м. Севастополі (акт про впровадження № 62 від 20 травня 2010 року), Приватного вищого навчального закладу „Краматорський економіко-гуманітарний інститут” (акт про впровадження № 95 від 25 жовтня 2010 року), загальноосвітніх шкіл м. Севастополя № 4 (довідка про впровадження № 47 від 12 квітня 2010 року), № 25 (довідка про впровадження № 115 від 8 квітня 2010 року), № 54 (довідка про впровадження № 83 від 18 березня 2010 року), № 58 (довідка про впровадження № 124 від 16 квітня 2010 року), № 61 (довідка про впровадження № 39 від 16 березня 2010 року), білінгвальної гімназії № 2 (довідка про впровадження № 70 від 13 квітня 2010 року).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; використанням апробованого діагностичного інструментарію; експериментальною перевіркою гіпотези, висновків і рекомендацій; застосуванням методів, що є адекватними меті, завданням; кількісним аналізом експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження представлено на науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах і форумах різних рівнів:

- міжнародних: „Професіоналізм педагога” (м. Ялта, 2007-2009), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (м. Ялта, 2008-2009), „Методи вдосконалення фундаментальної освіти в школах та ВНЗ” (м. Севастополь, 2008), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (м. Київ, 2009), „Мовна освіта в умовах переходу до нових державних стандартів: цілі, зміст, технології” (м. Мінськ, Білорусь, 2009), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (м. Ялта, 2010), „Стратегія якості у промисловості і освіті” (м. Варна, Болгарія, 2010);

- всеукраїнських: „Використання інформаційних технологій у навчальному процесі” (м. Севастополь, 2006-2008), „Методологія і методика інтерактивного навчання у середній та вищій школі” (м. Умань, 2009), „Перший крок у науку” (м. Луганськ, 2010); „Підсумки Болонського процесу: психолого-педагогічні основи формування особистості конкурентоспроможного фахівця” (м. Севастополь, 2010);

- регіональних: „Х тиждень науки. Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики” (м. Ялта, 2008), „Актуальні проблеми впровадження результатів наукових досліджень у практику вищої та середньої освіти м. Севастополя” (м. Севастополь, 2010).

Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на засіданнях кабінетів української, іноземних, російської мов Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету та кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (2007-2010).

Публікації. Основні положення та результати роботи відображено в 21 публікації автора (всі одноосібні), з яких 1 навчально-методичний посібник, 2 збірки практичних завдань із інформатики, 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 9 - у збірниках науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (334 найменування, з них 26 - англійською мовою). Загальний обсяг роботи - 298 сторінок (основний зміст дисертації викладено на 199 сторінках, 20 додатків - на 62 сторінках). У роботі вміщено 9 рисунків, 20 таблиць, що займають 16 самостійних сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження; розкрито наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів, схарактеризовано методи дослідження, висвітлено дані щодо апробації і впровадження його результатів; подано інформацію про публікації автора та структури дисертаційної роботи.

У першому розділі - „Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності” - уточнено сутність понять „готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності”, „інформаційно-комунікаційні технології”; розроблено модель підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Як засвідчив аналіз науково-педагогічної літератури, існує три основні підходи щодо визначення поняття „готовність до професійної діяльності”:

- функціональний: готовність - це психічний стан особистості, зумовлений всією її структурою, включає позитивні мотиви, необхідні знання, вміння, навички, а також професійно важливі якості (Д. Узнадзе);

- особистісний: готовність - це результат підготовки, що є комплексом певних компонентів, професійно-педагогічних знань, умінь, навичок і особистісних якостей, адекватних вимогам діяльності (М. Дьяченко, І. Кандибович);

- особистісно-діяльнісний: готовність майбутніх учителів має правомірно розглядатися лише в єдності та взаємозв'язку з педагогічною діяльністю (І. Зязюн, О. Леонтьєв).

Відповідно до мети дослідження вважаємо за доцільне використання особистісного й особистісно-діяльнісного підходів. Отже, готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності розглядаємо як результат спеціально організованої професійної підготовки студентів (під якою розуміємо діяльність, що спрямована на зміни в їхніх мотивах, знаннях і вміннях), самоосвіти та самовиховання й визначаємо зазначену готовність як інтегровану якість особистості, що виявляється в мотиваційно-ціннісному ставленні до застосування ІКТ у професійній діяльності, професійних знаннях, практичних уміннях щодо їх застосування в навчально-виховному процесі та рефлексії.

Готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ є інваріантною складовою їхньої загальної готовності до професійної діяльності і має схожі з нею компоненти. Водночас, вона має свої специфічні особливості, зумовлені характером педагогічної діяльності із застосуванням ІКТ та вимогами до особистості, що її отримує, тобто вчителя-філолога. Відповідно компонентами і показниками зазначеної готовності вважаємо: мотиваційний (пізнавальний інтерес до застосування ІКТ, розуміння їх переваг; готовність до подолання труднощів в організації навчального процесу з мов із застосуванням ІКТ); інформаційно-когнітивний (знання, вміння та навички, які складають основу професійної діяльності щодо застосування ІКТ); конструктивно-проективний (уміння моделювати навчально-виховний процес із мов із застосуванням ІКТ); рефлексивно-креативний (самоорганізація професійної діяльності із застосуванням ІКТ, творче застосування ІКТ у науковій діяльності, самоаналіз, самооцінка, здатність до самореалізації та самовдосконалення в процесі професійної діяльності із застосуванням ІКТ).

Як свідчать результати наших наукових пошуків поняття, „інформаційно-комунікаційні технології” не є однозначним у науково-методичній літературі. Контент-аналіз означеного терміну дозволив визначити ІКТ як сукупність засобів (апаратних і програмних), що використовуються для збирання, створення, обробки, збереження, розповсюдження, організації, подання, підготовки, захисту інформації, обміну та управління нею, способів та інноваційних методів їх застосування для забезпечення високої ефективності й інформатизації всіх сфер людської діяльності.

На підставі аналізу наукових джерел вважаємо, що підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей має базуватися на ціннісно-орієнтованому, міждисциплінарному, особистісно-діяльнісному, системному та інформатичному підходах.

Нами розроблено модель підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності, під якою розуміємо єдність цілей, змісту, методів, засобів і форм навчання, їх взаємодію, що забезпечує найдоцільніший шлях досягнення поставленої мети та розв'язання завдань.

У другому розділі - „Експериментальна робота з підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності” - вивчено й експериментально перевірено стан, проблеми підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ; визначено, схарактеризовано й експериментально перевірено педагогічні умови означеної підготовки; представлено поетапну реалізацію експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ.

Згідно з планом дослідження експериментальна робота здійснювалася протягом трьох етапів: констатувальний (2005-2006 рр.), підготовчий (2006-2007 рр.), формувальний (2008-2010 рр.), контрольний (І півріччя 2010 року). Експериментальною роботою охоплено 309 студентів (експериментальні групи - 202 особи, контрольні групи - 117 осіб).

На констатувальному етапі експерименту з метою визначення стану підготовки вчителів-філологів до застосування ІКТ у професійній діяльності, а також особистого ставлення до них проведено анкетування вчителів української, російської та іноземних мов загальноосвітніх навчальних закладів міст Алушти, Севастополя, Ялти. В анкетуванні взяли участь 101 учитель філологічних спеціальностей (27 учителів української мови та літератури, 30 учителів російської мови та літератури, 44 учителя іноземних мов).

Аналіз результатів анкетування свідчить, що переважна більшість учителів не застосовують ІКТ у професійній діяльності, причинами тому є: відсутність чітких методичних розробок щодо застосування ІКТ у навчально-виховному процесі - 87%, недостатня підготовка з цього питання у ВНЗ - 72%, відсутність досвіду роботи з ІКТ - 65%.

Такі результати анкетування вказують на необхідність включення в навчальні робочі плани педагогічних вищих навчальних закладів спецкурсу щодо підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Нами виділено критерії та показники готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності: мотиваційно-цільовий, інформаційно-операційний, змістовно-методичний, рефлексивно-креативний. На підставі зазначених критеріїв та показників виявлено, схарактеризовано чотири рівні готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ: початковий, середній, продуктивний, творчий.

Під час проведення констатувального експерименту шляхом анкетування, бесіди, аналізу кваліфікаційних робіт майбутніх учителів-філологів, інтерв'ювання, спостереження за роботою студентів під час підготовки до семінарських занять, проведення практичних робіт визначено рівні готовності майбутніх педагогів до застосування ІКТ. Зокрема, творчий рівень готовності виявлено в 1,49% майбутніх учителів експериментальних та 2,56% респондентів контрольних груп. На продуктивному рівні перебували 11,88% респондентів експериментальних та 13,68% майбутніх учителів контрольних груп. У 22,28% студентів експериментальних та 24,79% респондентів контрольних груп виявлено середній рівень готовності до застосування ІКТ. Початковий рівень за результатами констатувального обстеження зафіксовано в 64,36% респондентів експериментальних та 58,97% майбутніх учителів контрольних груп.

Для порівняння емпіричних розподілів рівня готовності в експериментальних і контрольних групах застосовано критерій Пірсона, який вказав не несуттєві розбіжності на початку експерименту.

На підготовчому етапі проаналізовано зміст навчального матеріалу дисциплін психолого-педагогічного циклу та методики викладання мов із метою визначення тем, що стосуються викладання філологічних дисциплін із застосуванням ІКТ. На основі результатів здійсненого аналізу та спостереження за роботою творчої групи учителів-філологів шкіл м. Севастополя визначено зміст спецкурсу „Основи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності”.

У процесі реалізації означеного етапу створено інформаційно-освітній простір підготовки майбутніх педагогів до застосування ІКТ: розроблено презентації до лекцій, on-line анкети, електронні тести, власний сайт викладача; визначено педагогічні та методичні словники on-line з метою надання прикладу застосування ІКТ у навчальному процесі та включення студентів у діяльність, адекватну готовності, що формується.

Визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності, до яких віднесено: забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення студентів-філологів до застосування ІКТ у професійній діяльності; залучення студентів до науково-дослідницької роботи із застосуванням ІКТ; створення інформаційно-освітнього простору підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ; реалізація міжпредметних зв'язків у процесі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

На формувальному етапі експериментальної роботи здійснювалася перевірка ефективності запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності. Навчання в контрольних групах відбувалося за традиційною системою в межах дисциплін, визначених навчальними планами педагогічних вищих навчальних закладів, на базі яких проводилася експериментальна робота без урахування рекомендацій нашого дослідження. Навчання в експериментальних групах здійснювалося за означеною моделлю.

Реалізація моделі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ здійснювалася поетапно: організаційно-підготовчий, інформаційно-діяльнісний та результативно-продуктивний етапи, кожен із яких мав відповідну мету, педагогічні умови, зміст, форми, методи та прийоми роботи, очікуваний результат (див. рис. 1). Так мета організаційно-підготовчого етапу - спрямування майбутніх учителів-філологів на опанування знаннями, вміннями та навичками щодо застосування ІКТ у професійній діяльності. На означеному етапі в процесі спостереження й аналізу роботи вчителів-філологів щодо застосування ІКТ під час проходження педагогічної практики, бесід, занять у формі „круглого столу”, тренінгу, лекції реалізовувалася педагогічна умова - забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення студентів-філологів до застосування ІКТ у майбутній професійній діяльності.

Мета інформаційно-діяльнісного етапу - отримання студентами знань, умінь та навичок, які дозволяють застосовувати ІКТ для розв'язання різноманітних завдань. Центральне місце інформаційно-діяльнісного етапу підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування ІКТ посідає спецкурс „Основи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності”, через зміст якого впроваджувалася педагогічна умова - реалізація міжпредметних зв'язків у процесі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Рис. 1. Етапи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності

Результативно-продуктивний етап мав за мету систематизацію набутих знань, умінь та навичок студентів у контексті творчого застосування ІКТ у професійній діяльності.

Одна з педагогічних умов, що реалізовувалася на означеному етапі підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування ІКТ, - це залучення майбутніх педагогів до науково-дослідницької роботи із застосуванням ІКТ. Відповідно до цього студентами виконано дипломні роботи за темами, пов'язаними із проблемами застосування ІКТ у роботі вчителя-філолога й розроблено індивідуальне практико-орієнтоване електронне портфоліо майбутнього вчителя філологічних спеціальностей.

Протягом усіх трьох етапів реалізувалася педагогічна умова - створення інформаційно-освітнього середовища підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності через розробку паперових (збірники практичних завдань, підручник до спецкурсу) та електронних засобів навчання (сайт „Застосування ІКТ у викладанні філологічних дисциплін”, ППЗ філологічного напряму, електронні тести для здійснення контролю, презентації до лекційних та практичних занять, додаток до підручника з електронними розробками учителів-філологів шкіл м. Севастополя).

На контрольному етапі експериментальної роботи здійснено порівняльний кількісний та якісний аналізи результатів, що засвідчили підвищення рівня готовності до застосування ІКТ респондентів експериментальних груп. З'ясовано, що в експериментальних групах відбулись значні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності (див. табл. 1).

Таблиця 1

Рівні готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності (у %)

Так творчий рівень зріс із 1,49% під час констатувального обстеження до 37,99% - під час контрольного експерименту. Суттєво збільшилася кількість студентів, у яких виявлено продуктивний рівень готовності з 11,88% при констатації до 37,99% при контрольному обстеженні. Кількість респондентів, які перебували на середньому рівні, змінилася з 22,28% (до початку навчання) до 14,34% (після його завершення). Кількість майбутніх учителів із початковим рівнем готовності до застосування ІКТ у професійній діяльності значно зменшилася: з 64,36% до 7,18%. У контрольних групах також відбулися позитивні зміни, хоча й менш суттєві. Зросла кількість студентів із творчим (із 2,56% при констатації до 6,99% під час контрольного обстеження), продуктивним (із 13,68% до 18,71%) та середнім (із 24,79% до 40,34%) рівнями готовності. Дещо зменшилась кількість респондентів, у яких виявлено початковий рівень готовності до застосування ІКТ у професійній діяльності: з 58,97% при констатації до 33,95% під час контрольного обстеження.

Ефективність розробленої моделі підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності переконливо підтверджується результатами статистичної обробки результатів дослідження.

Найбільші розбіжності між рівнем готовості студентів експериментальних та контрольних груп зафіксовано за змістовно-методичним та рефлексивно-креативним критеріями. Це свідчить про те, що професійно-педагогічні знання щодо ІКТ, уміння та навички їх практичного застосування в професійній діяльності можуть формуватися лише в межах відповідної професійної підготовки.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячене актуальній проблемі підготовки майбутніх учителів-філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

1. Вивчення стану проблеми підготовки майбутніх учителів-філологів до професійної діяльності засвідчило, що інтеграційні зміни у сучасному суспільстві вимагають від педагогів і науковців розв'язання низки актуальних проблем, серед яких одне із провідних місць займає підготовка майбутніх учителів до здійснення професійної діяльності в умовах інформатизації навчального процесу, що передбачає необхідність упровадження ІКТ в усі сфери життєдіяльності. Однією з головних умов успішності цього процесу є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві. Водночас встановлено, що у педагогічних вищих навчальних закладах підготовка майбутніх учителів-філологів не відповідає сучасному рівню європейських і світових стандартів та не забезпечує зокрема необхідних знань, умінь і навичок щодо застосування ІКТ у професійній діяльності.

2. На основі аналізу науково-педагогічних джерел встановлено, що професійна підготовка майбутнього вчителя є цілісним процесом засвоєння та закріплення загальнопедагогічних і спеціальних знань, умінь та навичок; результатом цього процесу є вироблення в майбутніх педагогів готовності до професійної діяльності. З'ясовано, що готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ є інваріантною складовою їхньої загальної готовності до професійної діяльності. Означену готовність розглядаємо як результат спеціально організованої професійної підготовки студентів (під якою розуміємо діяльність, що спрямована на зміни в їхніх мотивах, знаннях і вміннях), самоосвіти та самовиховання й визначаємо зазначену готовність як інтегровану якість особистості, що виявляється в мотиваційно-ціннісному ставленні до застосування ІКТ у професійній діяльності, професійних знаннях, практичних уміннях щодо їх застосування в навчально-виховному процесі та рефлексії.

3. Уточнено сутність поняття „інформаційно-комунікаційні технології”, під яким розуміємо сукупність засобів (апаратних і програмних), які використовуються для збирання, створення, обробки, збереження, розповсюдження, організації, подання, підготовки, захисту інформації, обміну та управління нею, способів та інноваційних методів їх застосування для забезпечення високої ефективності й інформатизації всіх сфер людської діяльності.

4. Відповідно до теоретичного вивчення проблеми дослідження визначено компоненти готовності вчителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності: мотиваційний, інформаційно-когнітивний, конструктивно-проективний, рефлексивно-креативний. За результатами проведеного дослідження розроблено критерії, показники (мотиваційно-цільовий: наявність пізнавального інтересу до застосування ІКТ у професійній діяльності, готовність до подолання труднощів в організації навчального процесу з застосуванням ІКТ; інформаційно-операційний: наявність умінь здійснювати пошук інформації, навичок кваліфікованого користувача апаратних і програмних засобів ІКТ, знання сайтів у галузі викладання філологічних дисциплін; змістовно-методичний: знання особливостей застосування ІКТ у процесі вивчення філологічних дисциплін, знання існуючих сучасних педагогічних програмних засобів із предмету, вміння орієнтуватися в них, відбирати та аналізувати існуючі сучасні ППЗ, уміння планувати, проводити та аналізувати урок із застосуванням ІКТ; рефлексивно-креативний: уміння застосовувати ІКТ у науковій діяльності та в процесі підготовки науково-дослідницької роботи, операційна готовність до участі в міжнародних конкурсах, олімпіадах, проектах, уміння створювати власні ППЗ із предмету, здатність до самореалізації та самовдосконалення в процесі діяльності із застосуванням ІКТ); рівні готовності майбутніх педагогів до застосування ІКТ (початковий, середній, продуктивний, творчий).

5. У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності. Встановлено, що означена підготовка має базуватися на ціннісно-орієнтованому, міждисциплінарному, особистісно-діяльнісному, системному та інформатичному підходах. Розроблена модель реалізується протягом трьох етапів: організаційно-підготовчий, інформаційно-діяльнісний, результативно-продуктивний. Результатом упровадження означеної моделі є готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Доведено, що ефективність підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування ІКТ у професійній діяльності зумовлена реалізацією низки педагогічних умов, як-от: забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення студентів-філологів до застосування ІКТ у професійній діяльності; залучення студентів до науково-дослідницької роботи із застосуванням ІКТ; створення інформаційно-освітнього простору підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності; реалізація міжпредметних зв'язків у процесі підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування ІКТ у професійній діяльності.

6. Реалізація обґрунтованих педагогічних умов і розробленої моделі забезпечує підготовку майбутніх педагогів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій переважно на творчому (37,99%), продуктивному (37,99%), середньому (14,34%), початковому (7,18%) рівнях. На відміну від цього, традиційно вживана система професійної підготовки майбутніх учителів-філологів сприяє формуванню їхньої готовності до застосування ІКТ у професійній діяльності переважно на творчому (6,99%), продуктивному (18,71%), середньому (40,34%) та початковому (33,95%) рівнях. Таким чином, ефективність розробленої моделі переконливо підтверджується результатами статистичної обробки результатів дослідження.

Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого детального розгляду потребують такі проблеми: вдосконалення методики інформатичної підготовки у напряму пошуку нових шляхів впливу на мотиваційну сферу майбутніх учителів філологічних спеціальностей; обґрунтування та вдосконалення післядипломної професійної підготовки вчителів-філологів до застосування ІКТ.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Фоміних Н. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні філологічних дисциплін : Навчально-методичний посібник / Н. Ю. Фоміних. - Севастополь : Рібест, 2010. - 196 с.

2. Фоминых Н. Ю. Сборник практических заданий по информатике (графический редактор, текстовый редактор) / Н. Ю. Фоминых. - Севастополь : Рибэст, 2010. - 44 с.

3. Фоминых Н. Ю. Сборник практических заданий по информатике (электронные таблицы) / Н. Ю. Фоминых. - Севастополь : Рибэст, 2007. - 42 с.

4. Фоміних Н. Ю. Готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій: стан проблеми / Н. Ю. Фоміних // Вища освіта України. - 2009. Т. 3 (15), додаток 4. - С. 642-648.

5. Фоміних Н. Ю. Модель підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності / Н. Ю. Фоміних // Гуманізація навчально-виховного процесу : Зб. наукових праць. - Вип. L / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2010. - С. 72-78.

6. Фоміних Н. Ю. Особливості застосування ІКТ у викладанні філологічних дисциплін / Н. Ю. Фоміних // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2010. - № 4. - С. 73-77.

7. Фоміних Н. Ю. Позитивні й негативні сторони застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі / Н. Ю. Фоміних // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / гол. ред. Мартинюк М. Т.. - Умань : ПП Жовтий О. О., 2009. Ч. 3. - С. 186-190.

8. Фоміних Н. Ю. Про необхідність підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності / Н. Ю. Фоміних // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - 2009. - Вип. 22. - Ч. 1. - С. 108-112.

9. Фоміних Н. Ю. Результати дисертаційного дослідження з теми: „Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій” / Н. Ю. Фоміних // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - Вип. 25. - Ч. 1. - С. 174-177.

10. Фоміних Н. Ю. Сутність поняття „інформаційно-комунікаційні технології” та їх значущість на сучасному етапі модернізації освіти / Н. Ю. Фоміних // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / наук. ред. Сущенко Т. І. та ін.. - Запоріжжя. - 2009. - Вип. 5 (58). - С. 396-400.

11. Фоміних Н. Ю. Використання інформаційно-комунікаційних технологій як складова професійної підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей / Н. Ю. Фоміних // Вісник молодого науковця. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 1. - С. 86-92.

12. Фоміних Н. Ю. Інформатика з англійською: інтегровані завдання з інформатики та англійської мови / Н. Ю. Фоміних // Інформатика : Всеукраїнська газета для вчителів інформатики. - 2010. - № 8 (536). - С. 10-19.

13. Фоминых Н. Ю. Интеграция в обучении информатике и английскому языку / Н. Ю. Фоминых // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 20-22 вересня 2007 р., м. Ялта. - Зб. статей : Ч. 3. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 274-277.

14. Фоминых Н. Ю. Использование современных компьютерных технологий в образовании / Н. Ю. Фоминых // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 10-11 квітня 2008 р., м. Ялта. - Зб. статей. Вип. 4. Ч. 2. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 111-114.

15. Фоминых Н. Ю. Компьютерная поддержка урока английского языка / Н. Ю. Фоминых // Методы совершенствования фундаментального образования в школах и вузах : Материалы ХIII международной научно-методической конференции „Методы совершенствования фундаментального образования в школах и вузах”, 22-26 сентября 2008 г., г. Севастополь. - Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2008. - С. 200-202.

16. Фоминых Н. Ю. Программа для изучения пословиц английского языка / Н. Ю. Фоминых // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти в контексті Болонського процесу. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти в контексті Болонського процесу”, 4-6 березня 2010 р., м. Ялта. - Зб. статей : Ч. 1. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - С. 47-49.

17. Фоминых Н. Ю. Работа с личностными тестами на уроках английского языка как прием повышения познавательного интереса учащихся / Н. Ю. Фоминых // Использование информационных технологий в учебном процессе : Материалы всеукраинского научно-практического семинара учителей и руководителей общеобразовательных учреждений, 1-2 ноября 2007 г. - Севастополь : школа „Таврида”, 2007. - С. 106-107.

18. Фоминых Н. Ю. Роль учебно-методического комплекса кабинета иностранного языка и ТСО в обучении школьников / Н. Ю. Фоминых // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 18-20 вересня 2008 р., м. Ялта. - Зб. статей : Ч. 5. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 104-108.

19. Фоміних Н. Ю. Електронні словники у роботі вчителя-філолога / Н. Ю. Фоміних // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 22-23 вересня 2009 р., м. Ялта. - Зб. статей Ч. 2. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 158-162.

20. Фоміних Н. Ю. Педагогічні програмні засоби / Н. Ю. Фоміних // Підсумки Болонського процесу : психолого-педагогіні основи формування особистості конкурентоспроможного фахівця : матеріали Всеукраїнської наук. конф., Севастополь. 20-22 вересня 2010 року / Міністерство освіти і науки України, Севастопольський національний технічний університет редкол. : Смирнова Т. В. (зас. Голови) та ін.; наук. ред. Головко О. Н.. - Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2010. - С. 77-80.

21. Фоміних Н. Ю. Педагогічні умови процесу підготовки майбутніх учителів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій / Фоміних Н. Ю. // Міжн. наук. журн. Acta Universitatis Pontica Euxinus. Спец. випуск / VI Міжн. конф. „Стратегія якості у промисловості і освіті” (4-11 червня 2010 р., Варна, Болгарія) : Матеріали. У 4-х томах. Том ІІ (Ч. 2). - Дніпропетровськ - Варна, 2010. - С. 651-654.

АНОТАЦІЯ

Фоміних Н.Ю. Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2010.

У дисертації представлено комплексний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. Уточнено базові поняття дослідження: „інформаційно-комунікаційні технології”, „готовність майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності”; виявлено критерії, показники та схарактеризовано рівні означеної готовності; визначено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування ІКТ у професійній діяльності. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель означеної підготовки.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, професійна підготовка майбутніх учителів-філологів, професійна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Фоминых Н. Ю. Подготовка будущих учителей филологических специальностей к использованию информационно-коммуникационных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), Ялта, 2010.

Диссертация посвящена проблеме подготовки будущих учителей филологических специальностей к использованию информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в профессиональной деятельности. Проанализировано состояние исследования проблемы в научно-педагогической литературе. Актуальность проблемы обусловлена противоречиями между значительным потенциалом ИКТ для преподавания языков и их фрагментарным использованием в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы; потребностью школы в специалистах, способных использовать ИКТ в учебно-воспитательном процессе по предметам филологического цикла, неподготовленностью большинства учителей к практической реализации этой потребности; практической необходимостью в теоретическом обосновании, методическом обеспечении подготовки будущих учителей филологических специальностей к использованию информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности и недостаточностью разработки этого вопроса в педагогической науке.

Установлено, что инвариантной составляющей общей структуры готовности будущих учителей филологических специальностей к профессиональной деятельности является их готовность к использованию новых методов, приемов, инновационных технологий обучения, особое место среди которых отводится информационно-коммуникационным технологиям.

В работе обоснована структура готовности будущих учителей филологических специальностей к использованию ИКТ в профессиональной деятельности. К компонентам и показателям обозначенной готовности отнесены: мотивационный (познавательные интерес к использованию ИКТ, понимание их преимуществ; готовность к преодолению трудностей в организации учебно-воспитательного процесса по предметам филологического цикла в общеобразовательной школе с использованием ИКТ); информационно-когнитивный (знания, умения и навыки, составляющие основу профессиональной деятельности учителя-филолога с использованием ИКТ); конструктивно-проективный (умение моделировать учебно-воспитательный процесс по предметам филологического цикла в общеобразовательной школе с использованием ИКТ); рефлексивно-креативный (самоорганизация профессиональной деятельности с использованием ИКТ, творческое использование ИКТ в научной деятельности, самоанализ, самооценка, способность к самореализации и самосовершенствованию в процессе профессиональной деятельности с использованием информационно-коммуникационных технологий).