Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ДЕРЕВ'ЯНКО Наталія Володимирівна

УДК 378:7.012(043.5)

Запоріжжя - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, доцент

ГУРА Олександр Іванович,

Класичний приватний університет,

проректор з науково-педагогічної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ЛОКАРЄВА Галина Василівна,

Запорізький національний університет,

професор кафедри педагогіки та психології,

завідувач кафедри акторської майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент

ПРУСАК Володимир Федорович,

Національний лісотехнічний університет України (м. Львів)

завідувач кафедри дизайну.

Захист відбудеться “24” грудня 2010 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “23” листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.І. Облєс

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку українського суспільства ознаменувався значними трансформаціями в соціально-економічній, політичній, культурній та освітній сферах, що привели до переосмислення ролі дизайну як особливої діяльності, яка завдяки естетичності, екологічності, технічності та пріоритету “міри людини” гармонізує буття особистості. Складність, системність, багатоплановість дизайну як соціального явища вимагає нових підходів до професійної підготовки фахівців, здатних вирішувати полісистемні завдання щодо проектування об'єктів оточуючого людину середовища, гармонізації предметної, побутової, культурної, екологічної сфер її життя (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція художньої освіти в Україні, Закон України “Про вищу освіту”, Наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” та ін.). Це, у свою чергу, потребує перенесення акцентів професійної підготовки майбутніх дизайнерів: спрямування її на розвиток особливих якостей їх миследіяльності, на формування професійного, проектно-образного мислення, що забезпечує регулятивну, когнітивну, розвивальну та інші функції, визначає як ефективність дизайн-діяльності, так і професійний розвиток її суб'єктів.

Необхідність дослідження й вирішення зазначеної проблеми, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:

- вимогами професійної діяльності до особистісної, миследіяльнісної сфери дизайнера, основними професійними якостями якого мають бути креативність, гнучкість, оригінальність, самостійність, системність, проектність, економічність, рефлексивність тощо, та спрямованістю галузевих стандартів спеціальності “Дизайн”, які визначають зміст професійного навчання, на формування у майбутніх фахівців передусім професійних знань і вмінь;

усвідомленістю сучасною наукою та практикою неможливості формування професійного мислення у майбутніх фахівців за допомогою традиційних для вищої школи форм і методів навчання й недостатньою розробленістю новітніх технологій, що активізують мисленнєву діяльність студентів-дизайнерів;

між декларуванням принципів особистісно орієнтованої освітньої парадигми, яка передбачає створення вільного від бар'єрів творчості креативного простору, та переважанням традиційного підходу до активізації навчальної діяльності майбутніх дизайнерів, основаної на мотивації досягнень, змагань і соціального схвалення, що блокують самоактуалізацію особистості, ускладнюють її творче мислення.

Проблема формування професійного мислення дизайнерів у сучасній науці знайшла відображення при вирішенні широкого кола теоретичних і прикладних питань, спрямованих переважно на дослідження: професійної компетентності особистості, її професійного та особистісного розвитку (М.М. Кашапов, Н.І. Пов'якель, О.К. Тихомиров, Г.П. Щедровицький та ін.); особливостей професійного мислення як фахового практичного мислення фахівця, спрямованого на вирішення завдань професійної діяльності (О.С. Анісімов, Д.Н. Завалишина, А.В. Карпов, Т.В. Кудрявцев, Л.М. Мітіна, В.Д. Шадриков та ін.), специфіки формування та розвитку професійного мислення фахівців на етапі підготовки у вищому навчальному закладі (О.О. Бодальов, В.М. Дружинін, С.Д. Смирнов, П.М. Щербань та ін.).

Протягом останніх десятиріч з'явилося багато досліджень, присвячених сутності професійного мислення дизайнерів, передусім як: проектного мислення (В.Р. Аронов, І.Л. Бєлова, В.Л. Глазичов, Е.П. Григор'єв, В.Ф. Сидоренко та ін.), візуального мислення (Р. Арнхейм, Т.В. Матвєєва та ін.), системного мислення (Л.М. Безмоздін, Н.П. Валькова, Ю.О. Грабовенко, Дж. О'Коннор, Є.М. Лазарєв та ін.), творчого мислення (В.Я. Даниленко, Дж. К.Джонс, Ю.Г. Легенький, М. Ньольке, В.Ф. Прусак та ін.) тощо. Окремі питання змісту професійного мислення дизайнерів як проектно-образного знайшли своє місце у наукових пошуках Т.Ю. Бистрової, В.І. Іващенка, А.А. Магомедової, В.Ф. Сидоренка та ін. Основи формування та розвитку професійного мислення дизайнерів висвітлені у працях А.Д. Григор'єва, І.С. Карімової, В.В. Турчина та ін.

Проте, незважаючи на значний інтерес науковців до питань професійної миследіяльності дизайнерів та особливостей їх професійної підготовки, проблема формування проектно-образного мислення майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі залишається невирішеною.

Таким чином, дослідження сутності проектно-образного мислення дизайнерів, розробка та обґрунтування педагогічних умов, що забезпечать ефективність його формування у процесі дизайн-навчання, є важливими для вирішення науково-практичних завдань розвитку вищої освіти в Україні, що й зумовило вибір теми кандидатської дисертації “Педагогічні умови формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи “Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер державної реєстрації 0105U002557), у якій автор безпосередньо брала участь.

Тема дисертації затверджена вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 4 від 24.12.2008 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 24.02.2009 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні комплексу педагогічних умов, що забезпечують успішне формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1) на підставі аналізу теоретичних основ дослідження професійного мислення особистості, специфіки дизайн-діяльності встановити сутність проектно-образного мислення дизайнера;

2) розкрити й охарактеризувати складові проектно-образного мислення дизайнера, особливості їх розвитку у сучасному освітньому просторі;

3) визначити й обґрунтувати педагогічні умови формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки;

4) експериментально перевірити ефективність визначених педагогічних умов та розробити методичні рекомендації щодо формування у майбутніх дизайнерів проектно-образного мислення в процесі підготовки у вищому навчальному закладі.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що успішність формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів залежить від упровадження в процес професійної підготовки такої сукупності педагогічних умов: орієнтація змісту дизайн-навчання на формування проектно-образного мислення; активізація механізмів професійної миследіяльності студентів-дизайнерів; упровадження групових проектувальних методів; створення креативного освітнього простору.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

теоретичних: аналіз (історичний, порівняльний), узагальнення, систематизація, порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; моделювання; метод аналізу визначення понять - для з'ясування сутності проектно-образного мислення дизайнера, обґрунтування змісту та структури цього феномену, особливостей його формування в умовах професійної підготовки;

емпіричних: методики діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збирання емпіричного матеріалу (анкетування, експертне опитування); контент-аналіз нормативної документації, навчальних планів для визначення особливостей професійної підготовки майбутніх дизайнерів; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності визначених умов формування проектно-образного мислення;

статистичних: метод середніх величин, метод оцінювання узгодження експертних суджень, метод парних порівнянь, а також методи аналізу емпіричних даних за допомогою сучасних інформаційних технологій - для опрацювання та оцінювання отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше: визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у процесі професійного навчання й передбачають: 1) орієнтацію змісту дизайн-навчання на формування проектного та образного компонентів професійного мислення завдяки активізації мотиваційних структур, виробленню орієнтовної основи діяльності, розвитку професійних умінь з трансформації образу та проектування; 2) активізацію механізмів професійної миследіяльності студентів-дизайнерів (інтелектуалізація образів, антиципація, рефлексія, інтуїція, подолання мисленнєвих стереотипів); 3) упровадження групових методів проектування, що забезпечують: актуалізацію внутрішньої пізнавальної активності студента, прийняття рішень в умовах неповної або недостатньо достовірної інформації, вироблення колегіальних рішень з використанням прийомів групового мислення, активізацію рефлексивних механізмів; 4) створення креативного освітнього простору, вільного від бар'єрів, що ускладнюють творчу самостійну мисленнєву діяльність;

уточнено понятійно-категоріальний апарат теорії професійного мислення фахівця (“професійне мислення”, “проектно-образне мислення”, “образне мислення”, “проектне мислення”); критерії та показники сформованості проектно-образного мислення дизайнерів;

удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх дизайнерів на основі використання активних форм і методів навчання: тренінгу, групового проектування;

набули подальшого розвитку науково-теоретичні положення про сутність, зміст і структуру проектно-образного мислення дизайнерів, педагогічні основи організації дизайн-освіти.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено, апробовано та впроваджено в процес професійної підготовки дизайнерів спецкурс “Педагогічні основи формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів”, Тренінг розвитку проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів, групове проектування з теми “Створення логотипу дизайнерського бюро”, виставку дизайнерських розробок “Антидизайн”, науково-методичний семінар для викладачів. Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для вдосконалення професійної підготовки майбутніх дизайнерів.

Результати дослідження впроваджено в процес професійної підготовки майбутніх дизайнерів Запорізького електротехнічного коледжу Запорізького національного технічного університету (довідка № 326 від 25.03.2010 р.), Вищого комунального навчального закладу “Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю. Кримського” (довідка № 280/1 від 24.09.2010 р.), Львівської національної академії мистецтв (довідка № 565 від 08.10.2010 р.), Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру (довідка № 700 від 12.10.2010 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, зокрема:

- міжнародних: “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2008); “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2008, 2009); “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2009); “Інновації у вищій освіті” (Кременець, 2010);

- всеукраїнських: “Молода мистецька наука України” (Харків, 2007); “Відкрита професійна освіта: стратегії та перспективи” (Запоріжжя, 2008); “Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці” (Луганськ, 2009); “Науково-методичне забезпечення розвитку інноваційних процесів у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів сільських регіонів” (Запоріжжя, 2010).

Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження опубліковано в 17 наукових і науково-методичних працях, з них: 7 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, 8 публікацій у збірниках матеріалів і тез конференцій, 2 методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 271 сторінку, з них основний текст займає 175 сторінок, 3 таблиці й 23 рисунки - 10 сторінок, 10 додатків - 74 сторінки, список використаних джерел (189 найменувань) - 17 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено категоріальний апарат дослідження; вказано наукову новизну; відображено апробацію та впровадження результатів роботи; наведено дані про структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ - “Науково-теоретичні основи формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки” - присвячено аналізу загальнонаукових концепцій феномену професійного мислення особистості, визначенню та обґрунтуванню сутності проектно-образного мислення дизайнерів, особливостей формування та розвитку його компонентів у процесі професійної підготовки.

На підставі здійсненого аналізу наукових концепцій сутності мислення людини (Арістотель, Ф. Бекон, А.В. Брушлінський, Е. Гуссерль, Р. Декарт, І. Кант, О.М. Леонтьєв, М.К. Мамардашвілі, В.М. Розін, О.К. Тихомиров, П. Уотсон, Е. Хант Г. Фреге та ін.) встановлено, що, незважаючи на велику кількість теорій мислення, спільним для всіх є те, що: по-перше, воно характеризується інтелектуальним, раціональним, когнітивним знанням всупереч чуттєво-емоційному; по-друге, функціональною стороною мислення є вирішення завдань-проблем; по-третє, мисленнєва діяльність починається з постановки проблеми та завершується її вирішенням у вигляді певного результату; по-четверте, мислення визначається предметною діяльністю, яку воно забезпечує. Базуючись на положеннях сучасних науковців (О.С. Анісімов, Д.Н. Завалишина, А.В. Карпов, М.М. Кашапов, Н.І. Пов'якель та ін.), доведено, що мислення людини в процесі вирішення завдань професійної діяльності набуває форми професійного мислення.

З'ясовано, що складність, системність, багатоаспектність, динамічність, первинна соціальна спрямованість дизайну як сфери професійної діяльності вимагає від фахівця особливих якостей його професійного мислення, які забезпечують успішне виконання професійних завдань високого рівня складності - полісистемних дизайн-проблем. Здійснений аналіз наукових праць з теорії та методології дизайну (В.Р. Аронов, Н.П. Валькова, В.Л. Глазичов, О.І. Генісаретський, Ю.Г. Легенький, В.Ю. Медведєв, В.Ф. Рунге, І.О. Розенсон, В.В. Сеньковський, М.В. Федорова та ін.), професійної підготовки майбутніх дизайнерів (І.С. Карімова, В.Ф. Прусак, В.В. Турчин та ін.), психології творчої діяльності (Г.С. Альтшуллер, М. Вертхеймер, Дж. К. Джонс, М. Ньольке, Е.П. Торренс та ін.) дав змогу виділити три основні підходи вчених до розуміння сутності професійного мислення дизайнера.

Відповідно до першого підходу, професійне мислення дизайнера не підлягає вивченню та цілеспрямованому розвитку внаслідок домінування в ньому недовільних, несвідомих, інтуїтивних компонентів та механізмів (М.О. Бердяєв, В.М. Розін та ін.). Головним положенням другого підходу є те, що успішність дизайн-діяльності забезпечує один провідний вид мислення фахівця: художнє мислення (В.Л. Глазичов, О.В. Лармін, В.Ю. Медведєв); проектне мислення (В.Р. Аронов, І.Л. Бєлова, А.Д. Григор'єв, В.Ф. Сидоренко та ін.); візуальне мислення (Р. Арнхейм, В.М. Гордон, В.П. Зінченко, В.М. Муніпов та ін.); системне мислення (Л.М. Безмоздін, Н.П. Валькова, Ю.О. Грабовенко, В.І. Іващенко, Дж. О'Коннор, Є.М. Лазарєв); творче мислення (В.Я. Даниленко, Дж. К. Джонс, Ю.Г. Легенький, М. Ньольке, В.Ф. Прусак). Мислення дизайнера, відповідно до третього підходу, є інтегративним феноменом, який має складну структуру й не визначається окремим компонентом, а характеризується суттєвим зв'язком проектного та образного видів мислення й за своїм змістом є проектно-образним (І.С. Карімова, І.О. Розенсон, В.В. Турчин та ін.).

За результатами здійсненого аналізу в роботі обґрунтовано, що основним видом професійного мислення дизайнера є проектно-образне мислення як свідомий і цілеспрямований процес його миследіяльності, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу та оперування ним за допомогою проектних дій.

Визначено, що за ієрархічною будовою первинним компонентом проектно-образного мислення дизайнера є образне мислення, яке характеризується активністю, синкретичністю, цілісністю, симультанністю, емоційністю, спонтанністю, креативністю. За характером образів, що трансформуються, воно відображає складний перехід від образів-перцептів до образів-уявлень й образів-концептів завдяки таким мисленнєвим операціям, як візуальне порівняння, диференціювання та інтегрування, встановлення візуальних аналогій, візуальне перегрупування, синтез, аналіз та абстрагування. Продуктом цього переходу є породження нових дизайнерських образів і створення нових візуальних форм, що несуть певне змістовне наповнення й роблять дизайнерський задум видимим. Механізмами трансформації образів-перцептів в образи-концепти є інтелектуалізація та інтуїція, які одночасно забезпечують “стрибок” від образного до проектного мислення. Проектне мислення є вторинним, логічним, абстрактним, раціональним, аналітичним, воно забезпечується мисленнєвими операціями, передусім порівнянням, аналізом, синтезом, абстрагуванням, узагальненням, конкретизацією. Результатом проектного мислення є дизайнерський проект як кінцевий продукт трансформування образу дизайнерського рішення.

Процесуальний характер проектно-образного мислення дизайнера відображається крізь його чотири фази: 1) підготовчу, результатом якої є передпроектний аналіз; 2) пошукову, продуктом якої завдяки функціонуванню раціонального та інтуїтивного, репродуктивного й продуктивного мислення є ескіз проектного рішення; 3) вирішення, у ході якої відбувається усвідомлення переформульованої дизайн-проблеми, вибір оптимального рішення; 4) завершальну, рефлексивну, результатом якої є проект дизайн-рішення. Механізмом переходу від однієї фази до іншої є антиципація, що визначає здатність дизайнера до прогнозування, передбачення як ходу власної проектувальної діяльності, так і її результату - дизайн-проекту.

У роботі встановлено, що проектно-образне мислення дизайнера не є сталим явищем, воно формується та розвивається в умовах цілеспрямованого впливу. Подані в дисертації результати вивчення зарубіжного досвіду підготовки студентів-дизайнерів дають підстави стверджувати, що, незважаючи на специфічні риси різних освітніх систем (корпоративне навчання у США, зв'язок з виробництвом у Німеччині, поєднання дизайнерської підготовки з інженерною у Великій Британії, посилення гуманітарної складової змісту дизайн-освіти в Італії), формування професійного мислення у майбутніх фахівців є одним із основних завдань сучасної світової практики, успішність вирішення якого забезпечується: впровадженням у навчальний процес різноманітних педагогічних методів (абстрактно-образних асоціацій, об'ємного і комбінаторного пошуку, будівельного конструктора, конструктивно-технологічних відповідностей, відкритої форми), сучасних активних форм і методів навчання (тренінгів, рольових навчальних та ділових ігор); організацією конкурсів “вільного формотворення”, вернісажів антидизайну, ярмарків, виставок тощо.

Здійснений аналіз досвіду професійної підготовки дизайнерів в Україні, її нормативно-методичної документації свідчить про переважну спрямованість дизайн-освіти на формування у студентів професійних знань і вмінь, домінування традиційних для вищої школи індивідуальних форм та методів навчання й недостатню увагу до проблеми розвитку професійно-особистісних якостей, у тому числі й професійного мислення. Це відображається в освітньо-кваліфікаційній характеристиці та змісті навчальних планів і програм підготовки фахівців напряму “Дизайн”. Проте в дисертації зазначено, що формування проектно-образного мислення дизайнера є цілком можливим у рамках цільових бакалаврських програм, які передбачають специфіку умов реалізації професійних функцій, розвитку та формування його структурних компонентів.

Отже, результати проведеного дослідження заклали підґрунтя для концептуального визначення складових освітнього процесу й обґрунтування педагогічних умов формування цілісного проектно-образного мислення.

У другому розділі - “Педагогічні умови формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки” - розкрито й обґрунтовано зміст педагогічних умов, що забезпечують успішність формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі, подано концептуальну модель цього процесу.

Встановлено, що формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів має відбуватися цілеспрямовано у межах професійного навчання відповідно до основних положень, які визначають особливості розвитку мислення у дорослих (Д.Б. Богоявленська, В.М. Дружинін, О.М. Леонтьєв, Ж. Піаже, С.Л. Рубінштейн, Р. Солсо та ін.).

Подана авторська модель процесу формування (рис. 1) враховує вищезазначені положення та ґрунтується на методології педагогічних досліджень (С.У. Гончаренко) і теорії діяльності (Б.Ф. Ломов, О.М. Леонтьєв). Для досягнення мети - формування у майбутніх дизайнерів проектно-образного мислення як основи їх професійної готовності - у процесі навчання необхідно вирішити такі завдання: 1) сформувати у студентів мотивацію до саморозвитку професійної миследіяльності; 2) забезпечити усвідомлення ними сутності цього процесу; 3) сформувати образний та проектний компонент професійного мислення, забезпечити його проговорення; 4) активізувати механізми проектно-образного мислення, у тому числі саморегулятивні й рефлексивні.



Рис. 1. Концептуальна модель формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі

Основними принципами формування проектно-образного мислення у студентів-дизайнерів визначено: загальнопедагогічні та специфічні (цілісності та єдності його компонентів; предметності - обов'язкового матеріального втілення мисленнєвих процесів на всіх фазах проектування; проблемності - пріоритетності вирішення дизайн-проблем; єдності миследіяльності та мислекомунікації; мотиваційного забезпечення - єдності формування проектно-образного мислення та професійної мотивації студентів; опори на спеціальні професійні знання як орієнтовну основу діяльності).

Успішність формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів залежить від реалізації у процесі професійного навчання таких педагогічних умов. По-перше, це орієнтація змісту фахової підготовки майбутніх фахівців на формування їх проектно-образного мислення, що передбачає: спрямування навчальних дисциплін напряму підготовки “Дизайн” на активізацію мотиваційних структур студентів - мотивацію професійного саморозвитку взагалі та розвитку проектно-образного мислення зокрема; зорієнтування змісту навчальних дисциплін на усвідомлення майбутніми фахівцями сутності проектно-образного мислення дизайнера в системі його професійних якостей; включення до змісту навчальних дисциплін тем, опанування якими забезпечить створення умов для успішного саморозвитку мисленнєвих процесів; включення до самостійної роботи студентів особливих методів, спрямованих на розвиток їх проектно-образного мислення; реалізацію, крім традиційних для сучасної вітчизняної дизайн-освіти, специфічних методів, спрямованих на формування змістових компонентів дизайнерського мислення.

По-друге, це активізація механізмів проектно-образного мислення майбутніх фахівців на основі активних методів навчання: 1) інтелектуалізація образів та рефлексія за допомогою технік оживлення, входження, трансформації, співвідчуттів, графічної імпровізації, технології вирішення винахідницьких завдань (згідно з Г.С. Альтшуллером), які є системними та економічними й використовуються за принципом усвідомленої дії студентів - рефлексивного аналізу; 2) подолання стереотипів завдяки технікам рефлексивних пауз, розвитку дивергентного мислення (техніки модерації, бісоціації), що додатково дають змогу відпрацювати нові дизайнерські ідеї у студентській групі; 3) розвиток інтуїції завдяки технікам стимулювання мисленнєвих асоціацій, використання аналогій, рамкового підходу до вирішення завдань тощо.

По-третє, це впровадження групових проектувальних методів, спрямованих на пошук, проблематизацію навчання, набуття студентами професійних знань і вмінь у ході планування й виконання практичних завдань-проектів за допомогою групової миследіяльності та мислекомунікації у змішаній формі - синектики та групової дискусії.

По-четверте, це створення креативного освітнього простору, вільного від бар'єрів творчості завдяки: соціальному, духовному і предметному збагаченню спільної діяльності викладачів і студентів; позитивному соціально-психологічному клімату студентської групи, у якій кожен переживає почуття спільності, причетності до людської культури, культури українського суспільства, професійного товариства та до особливої студентської субкультури; інтенсифікації розумових, емоційних і поведінкових компонентів спільної діяльності, які в єдності забезпечують успішний професійний розвиток та навчання; функціональному включенню викладачів у спільну діяльність, коригування їх ставлення до студентів, зміну позиції з класичної, декларативної позиції викладача до позиції рівноправного партнера, який діє відповідно до організованого порядку, ритуалів, прийнятих в освітньому середовищі.

Впровадження вищезазначених педагогічних умов передбачає включення до змісту професійної підготовки на рівні теоретичного аспекту - формування орієнтовної основи проектно-образного мислення - системи спеціальних знань щодо його сутності, а також чинників і механізмів розвитку та саморозвитку; на рівні практичного аспекту - формування мисленнєвих операцій, що забезпечують функціонування образного та проектного компонентів професійного дизайнерського мислення; на рівні особистісного аспекту - розвиток професійно важливих якостей, які зумовлюють успішність професійної миследіяльності майбутнього фахівця, у тому числі рефлексивності, здатності до антиципації.

Основними критеріями сформованості проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів визначено: 1) усвідомленість студентами етапів проектувальної діяльності дизайнера та фаз його миследіяльності; 2) послідовність, логічність, обґрунтованість трансформації образу-перцепту до образу-концепту студентів-дизайнерів у процесі проектувальної діяльності; 3) розвинуту рефлексивність та здатність до антиципації.

Змістовні характеристики критеріїв покладені в основу виділення рівнів сформованості проектно-образного мислення.

Так, низький рівень характеризується необґрунтованою формою проектних рішень, опорою на емоційне сприйняття проблеми без її необхідного аналізу, поясненням прийнятого рішення у дизайн-проекті за принципом “мені так подобається”, “мені здається, що так має бути”, нездатністю сформулювати проектне завдання, неусвідомленістю фаз проектування, трансформації образу-перцепту в образ-концепт, низьким рівнем розвитку рефлексивності та антиципації.

Достатній (середній) рівень визначається усвідомленням студентами сутності основних категорій проектування; вмінням сформулювати проблему, проектне завдання та варіювати рішення і водночас недостатньою усвідомленістю власної миследіяльності, розвитку рефлексивності та антиципації внаслідок їх нестійкості, ситуативності актуалізації. Високий рівень характеризується усвідомленням майбутніми фахівцями сутності основних категорій проектування, змісту професійного та проектно-образного мислення; вмінням сформулювати проблему, проектне завдання та варіювати рішення; трансформуванням образу-перцепту в образ-концепт, високим рівнем розвитку рефлексивності та антиципації.

Таким чином, результати проведеного дослідження створили науково-теоретичне підґрунтя для екстраполяції педагогічних умов та розробленої моделі формування проектно-образного мислення на систему професійної підготовки майбутніх дизайнерів.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки” - подано хід, методичне забезпечення та результати педагогічного експерименту з перевірки впливу визначених педагогічних умов на ефективність формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі.

Дослідно-експериментальну роботу було організовано відповідно до основних вимог проведення формувального експерименту (С.У. Гончаренко, П.І. Образцов, В.О. Сластьонін та ін.). На різних її етапах взяло участь 89 викладачів спеціальності “Дизайн” та 270 студентів-дизайнерів різних вищих навчальних закладів України. Безпосередньо у формувальному етапі взяли участь 32 викладачі та 136 майбутніх дизайнерів, які проходили фахову підготовку у Запорізькому електротехнічному коледжі Запорізького національного технічного університету, Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі м. Запоріжжя. В експериментальному дослідженні також взяли участь чотири дизайнери-експерти зі стажем професійної діяльності понад 15 років.

Педагогічному експерименту передували пілотні дослідження, результати яких дали підстави обґрунтувати актуальність проблеми, визначити її зміст та сформувати експериментальні й контрольні групи, і крім того, висвітлили такі аспекти: 1) для успішного формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів необхідною є спеціальна підготовка викладачів, що забезпечить усвідомленість ними сутності дизайнерського мислення та методів його активізації; 2) професійне навчання має ґрунтуватися передусім на групових методах роботи; 3) формування проектно-образного мислення студентів-дизайнерів має розпочинатися із забезпечення орієнтовної основи дії - засвоєння ними сукупності знань щодо сутності професійного мислення, специфіки проектно-образного мислення дизайнера та особливостей розвитку його компонентів.

Перед упровадженням формувальних заходів було здійснено констатувальний етап педагогічного експерименту, метою якого було встановлення первинного рівня сформованості проектно-образного мислення студентів. Відповідно до складної структури мислення, його внутрішньопсихічної природи функціонування та зв'язку із зовнішньою предметною й мовленнєвою діяльністю для діагностики рівня сформованості проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів був створений комплекс методик, спрямований на визначення: орієнтовної основи - спеціальних професійних знань (дидактичний тест-опитувальник); професійних умінь з трансформації візуального образу (методика О.Р. Лурії “Піктограма”); рефлексивності та здатності до антиципації (тестова методика визначення рефлексивності мислення О.С. Анісімова); професійної миследіяльності та проектувальної діяльності майбутніх фахівців (методика “Покрокове створення дизайнерського продукту”). Кількісні та якісні показники, отримані за результатами констатувального етапу педагогічного експерименту, дали змогу зробити висновок про однорідність рівнів сформованості проектно-образного мислення у студентів експериментальних та контрольних груп.

Специфічні особливості розвитку мисленнєвих процесів (їх опосередкованість, багатофакторність, складність виявлення за короткий термін), а також традиційно невеликі за обсягом академічні групи студентів напряму “Дизайн” зумовили необхідність упровадження лонгітюдної форми педагогічного експерименту: формувальні заходи були впроваджені поступово, починаючи з першого до четвертого року навчання.

Так, на першому курсі цілеспрямоване формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів відбувалося у межах таких навчальних дисциплін, як “Фірмовий стиль” й “Основи дизайн-графіки та шрифти”, шляхом корегування їх змісту з метою активізації мотиваційних структур студентів - формування мотивації професійного саморозвитку взагалі та розвитку проектно-образного мислення зокрема. На другому курсі було впроваджено спецкурс “Педагогічні основи формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів”, спрямований на формування системи спеціальних професійних знань, а також на розвиток необхідних професійних умінь і мисленнєвих операцій. Протягом другого та третього курсів у межах дисциплін “Композиція” та “Кольорознавство і живопис” на практичних заняттях відбувався розвиток мисленнєвих якостей студентів шляхом застосування методів активізації дизайнерського мислення - техніки модерації, морфологічні карт, бісоціації, технології вирішення винахідницьких завдань тощо. Крім того, на третьому курсі навчання у першому семестрі до змісту професійної підготовки було внесено та впроваджено тренінг розвитку проектно-образного мислення, основними завданнями якого були такі: 1) мотивація студентів до професійного саморозвитку, розвитку мисленнєвих процесів, створення єдиного креативного простору сумісної діяльності; 2) актуалізація знань щодо сутності дизайнерського проектно-образного мислення; 3) активізація інтелектуалізації образу, рефлексивних механізмів та антиципації; 4) закріплення мисленнєвих дій, сприяння створенню індивідуального стилю професійної миследіяльності.

Також протягом другого семестру третього курсу було проведено групове проектування з теми “Створення логотипу дизайнерського бюро”, що поєднувало методи синектики та групової дискусії. Завдяки йому у майбутніх дизайнерів було активізовано механізми проектно-образного мислення - інтелектуалізацію образу, інтуїцію, антиципацію, що забезпечило цілісність, єдність образного та проектного компонентів дизайнерського мислення, а також, крізь проговорення мисленнєвих процесів відбувалася екстеріоризація фаз професійної миследіяльності фахівців: від підготовчої до завершальної, результатом якої стали проекти дизайн-рішення.

З метою створення креативного освітнього простору, вільного від консерватизму, страху над помилкою, декларативності, конформізму, наскрізним формувальним заходом (від першого до четвертого року навчання) була виставка дизайнерських розробок “Антидизайн” та науково-методичний семінар для викладачів з теми “Педагогічні умови формування професійного мислення у студентів-дизайнерів”.

За результатами контрольного діагностування рівня сформованості проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів експериментальних та контрольних груп отримано дані, що свідчать про ефективність упровадження визначених педагогічних умов (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка коефіцієнтів сформованості проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів експериментальних та контрольних груп

Група	Коефіцієнт ефективності формування професійних знань ()	Коефіцієнт ефективності формування професійних умінь з трансформації образу ()	Коефіцієнт ефективності формування рефлексивності та здатності до антиципації ()	Коефіцієнт ефективності формування проектно-образного мислення: експертна оцінка ()	Загальний коефіцієнт ефективності формування проектно-образного мислення ()	Значення критерію достовір-ності різниць (t)
	Конст. зріз	Контр. зріз	Конст. зріз	Контр. зріз	Конст. зріз	Контр. зріз	Конст. зріз	Контр. зріз	Конст. зріз	Контр. зріз
Е1	0,14	0,86	0,09	0,76	0,21	0,84	0,0	0,72	0,11	0,79	2,4
Е2	0,11	0,91	0,12	0,84	0,35	0,89	0,0	0,79	0,145	0,85	2,26
К	0,13	0,21	0,10	0,34	0,27	0,45	0,0	0,11	0,125	0,28	1,13

Порівняння коефіцієнтів сформованості проектно-образного мислення студентів-дизайнерів експериментальних груп до та після впровадження формувальних заходів висвітлює їх позитивну динаміку: з 0,11 до 0,79 - у Е1 та з 0,145 до 0,85 - у Е2, тобто з низького до високого рівня. За допомогою методу парних порівнянь виявлено статистично значущу різницю коефіцієнтів сформованості проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів експериментальних груп (;) при табличному значенні 1,860.

Результати впровадження теоретично виявлених педагогічних умов формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів цілком підтвердили гіпотезу дисертаційного дослідження щодо ефективності їх впливу. Отримана статично значуща різниця коефіцієнтів сформованості проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів експериментальних груп до та після реалізації формувальних заходів свідчить про доцільність їх подальшого впровадження в практику вищої дизайн-освіти.

ВИСНОВКИ

проектний образний мислення дизайнер

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили правомірність гіпотези, покладеної в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити загальні висновки.

1. На підставі узагальнення наукового досвіду осмислення проблеми професійного мислення особистості, сутності дизайнерського мислення, результатів аналізу особливостей дизайн-діяльності, проектно-образне мислення дизайнера в роботі визначено як свідомий і цілеспрямований процес його миследіяльності, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу та оперування ним за допомогою проектних дій.

2. Розкрито й охарактеризовано складові проектно-образного мислення дизайнера, яке за змістом складається з двох взаємопов'язаних компонентів - образного та проектного. Образне мислення є первинним мисленням, що характеризується активністю, синкретичністю, цілісністю, симультанністю, емоційністю, спонтанністю, креативністю. За характером образів, які трансформуються, воно відображає складний перехід від образів-перцептів до образів-уявлень й образів-концептів завдяки таким мисленнєвим операціям, як візуальне порівняння, візуальне диференціювання та інтегрування, встановлення візуальних аналогій, візуальне перегрупування, візуальний синтез, візуальний аналіз, візуальне абстрагування. Результатом переходу від образів-перцептів до образів-концептів є візуальне мислення дизайнера як найвищий рівень розвитку образного мислення, продуктом якого є породження нових дизайнерських образів і створення нових візуальних форм, що несуть певне змістовне наповнення й роблять дизайнерський задум, дизайнерське значення видимим. Механізмами трансформації образів-перцептів в образи-концепти є інтелектуалізація та інтуїція, які одночасно забезпечують перехід від образного до проектного мислення.

Проектне мислення є вторинним, логічним, абстрактним, раціональним, аналітичним, воно забезпечується мисленнєвими операціями, передусім порівнянням, аналізом, синтезом, абстрагуванням, узагальненням, конкретизацією. Результатом проектного мислення є дизайнерський проект як кінцевий продукт трансформування образу дизайнерського рішення.

Процесуальний характер проектно-образного мислення дизайнера відображається крізь чотири фази його професійної миследіяльності: 1) підготовчу, результатом якої внаслідок усвідомлення дизайн-проблеми, формулювання дизайн-завдання та актуалізації знань є передпроектний аналіз; 2) пошукову, продуктом якої завдяки функціонуванню раціонального й інтуїтивного, репродуктивного та продуктивного є ескіз проектного рішення; 3) вирішення, у ході якого відбувається усвідомлення переформульованої дизайн-проблеми та 4) завершальну, рефлексивну, результатом якої є проект дизайн-рішення.

У дисертації доведено, що проектно-образне мислення не є сталим явищем, воно формується та розвивається в умовах цілеспрямованого впливу шляхом оволодіння майбутніми фахівцями системою спеціальних професійних знань, умінь і навичок, створення умов для активізації механізмів їх творчої професійної миследіяльності.

3. Спираючись на результати здійсненого аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду професійної підготовки майбутніх дизайнерів, визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування їх проектно-образного мислення у вищому навчальному закладі: по-перше, це орієнтація змісту професійної підготовки студентів-дизайнерів на формування їх проектно-образного мислення завдяки активізації мотиваційних структур, виробленню орієнтовної основи професійної миследіяльності, розвитку професійних умінь з трансформації образу та проектування; по-друге, це активізація механізмів проектно-образного мислення у майбутніх фахівців (інтелектуалізація образів, антиципація, рефлексія, інтуїція, подолання мисленнєвих стереотипів); по-третє, це впровадження групових проектувальних методів, що забезпечують створення ситуації внутрішньої пізнавальної активності студента, прийняття рішень в умовах неповної або недостатньо достовірної інформації, вироблення колегіальних рішень з використанням прийомів групового мислення, активізацію рефлексивних механізмів; по-четверте, це створення креативного освітнього простору, вільного від бар'єрів, що ускладнюють творчу мисленнєву діяльність.

4. Аналіз результатів експериментальної перевірки визначених педагогічних умов цілком підтвердив гіпотезу дисертаційного дослідження щодо ефективності їх впливу. Отримана статично значуща різниця коефіцієнтів сформованості проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів експериментальних груп до та після реалізації формувальних заходів (;) свідчить про доцільність їх подальшого впровадження в практику вищої дизайн-освіти.

Експериментально перевірені педагогічні умови формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів впроваджено у практику роботи вищого навчального закладу на основі: розробленого авторського спецкурсу “Педагогічні основи формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів”, Тренінгу розвитку проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів, групового проектування з теми “Створення логотипу дизайнерського бюро”, методів створення креативного освітнього простору (виставки дизайнерських розробок “Антидизайн” та науково-методичного семінару для викладачів, які працюють зі студентами-дизайнерами).

Таким чином, вирішення завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - наукового обґрунтування комплексу педагогічних умов, що забезпечують формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування професійного мислення дизайнерів й засвідчує необхідність її подальшої розробки за такими найбільш перспективними напрямами, як: теоретико-методичне обґрунтування системи підготовки майбутніх дизайнерів за всіма спеціалізаціями; формування рефлексивної культури майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі; розвиток професійної самосвідомості дизайнерів у процесі післядипломної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Дерев'янко Н.В. Комп'ютерні технології як засіб професійної підготовки майбутніх дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики : Междунар. межвуз. сб. науч. работ. - Запорожье : КПУ. - 2008. - Вып. 38 - С. 149-153.

2. Дерев'янко Н.В. До проблеми адаптації дизайн-освіти України до Болонського процесу / Н.В. Дерев'янко // Вища освіта України. - Додаток 3. - Т. 1(8): Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - К. : АПН України, 2008. - С. 84-90.

3. Дерев'янко Н.В. Місце та роль комп'ютерних технологій у формуванні проектно-образного мислення дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. - 2009. - № 15 (178). - С. 125-132.

4. Дерев'янко Н.В. Психолого-педагогічні основи розвитку проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Вища освіта України - Додаток 4. - Т. 2 (14): Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - К. : АПН України, 2009. - С. 461-467.

5. Дерев'янко Н.В. Складові професійного мислення дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол. : Т.І. Сущенко та ін.]. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 3 (56). - С. 193-198.

6. Дерев'янко Н.В. науково-теоретичні засади визначення сутності проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. праць / [за заг. ред. академіка АПН України М.Б. Євтуха, укл. проф. О.В. Михайличенко]. - К. : КНЛУ, 2009. - Вип. 40. - С. 34-36.

7. Дерев'янко Н.В. Організаційно-педагогічні умови формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі / Н.В. Дерев'янко // Вища освіта України : теоретичний та науково-практичний часопис / [за ред. В.І. Лугового, М.Ф. Степка]. - К. ; Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2010. - № 1. - Додаток 1: Тематичний випуск: “Наука і вища освіта: технології взаємодії”. - С. 61-70.

Тези і матеріали конференцій

8. Дерев'янко Н.В. Умови та задачі розвитку художніх навчальних закладів південно-східного регіону / Н.В. Дерев'янко // Молода мистецька наука України : Х наукова конференція молодих науковців, докторантів, аспірантів (м. Харків, ХДАДМ, 20 грудня 2007 р.) : зб. матеріалів. - Х. : ХДАДМ, 2007. - Ч. 1.- С. 98-100.

9. Дерев'янко Н.В. Стан підготовки дизайнерів у навчальних закладах України / Н.В. Дерев'янко // Дні науки : зб. тез доповідей : у 3 т. / Класичний приватний університет ; [ред. кол. В.М. Огаренко та ін.]. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 240-242.

10. Дерев'янко Н.В. Творчість як основа професійної підготовки дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України : мат. міжн. науково-практичної конференції “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 18-20 вересня 2008 р.) : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч. 3. - С. 3-5.

11. Дерев'янко Н.В. Формування професійного мислення як основа професійної підготовки майбутніх дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників ХVII Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених (м. Запоріжжя, 9-10 квітня 2009 р.) : у 4 т. / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2009. - Т. 3 - С. 136-137.

12. Дерев'янко Н.В. Комп'ютерні технології у дизайн-освіті / Н.В. Дерев'янко // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції. (м. Луганськ, 9-11 квітня 2009). - Луганськ : Альма-матер, 2009. - С. 130-132.

13. Дерев'янко Н.В. Особливості формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників ХVІІІ Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених (м. Запоріжжя, 22-23 квітня 2010 р.) : у 4 т. / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2010. - Т. 4. - С. 206-207.

14. Дерев'янко Н.В. Особливості формування проектно-образного мислення у майбутніх фахівців / Н.В. Дерев'янко // Науково-методичне забезпечення розвитку інноваційних процесів у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів сільських регіонів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (8-9 квітня 2010 р.) / [ред. кол.: В.В. Пашков та ін.]. - Запоріжжя : КПУ, 2010. - С. 316-320.

15. Дерев'янко Н.В. Науково-теоретичні основи формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів / Н.В. Дерев'янко // Інновації у вищій освіті: ІІ Міжнародна науково-практична конференція (м. Кременець, 20-21 травня 2010 р.) : збірник наук. праць Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка. - Вип. 1(3). - Серія ”Педагогічні науки”. - Кременець : КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2010. - С. 158-164.

Навчально-методичні праці

16. Дерев'янко Н.В. Композиція : збірник методичних вказівок до практичних та самостійних робіт для спеціальності “Дизайн” / Н.В. Дерев'янко. - Запоріжжя : ЗЕК ЗНТУ, 2008. - 43 с.

17. Дерев'янко Н.В. Педагогічні основи формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів : методичні рекомендації для студентів спеціальності “Дизайн” / Н.В. Дерев'янко. - Запоріжжя : ЗЕК ЗНТУ, 2008. - 80 с.

АНОТАЦІЯ

Дерев'янко Н.В. Педагогічні умови формування проектно-образного мислення майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2010.

У дисертації досліджено проблему формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у вищому навчальному закладі. Визначено та науково обґрунтовано сутність феномену проектно-образного мислення дизайнера як свідомого і цілеспрямованого процесу миследіяльності фахівця, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань дизайн-діяльності шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу та оперування ним за допомогою проектних дій.