Педагогічні умови культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування

Мельничук Тетяна Федорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Кабінет Міністрів України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Тверезовська Ніна Трохимівна,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України,

професор кафедри методики навчання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Лещенко Марія Петрівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри педагогіки

кандидат педагогічних наук

Чередніченко Галина Анатоліївна,

Національний університет харчових технологій,

доцент кафедри іноземних мов

Захист відбудеться «14» травня 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка за адресою: 14013, Чернігів, вул. Гетьмана Полуботко, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка за адресою: 14013, Чернігів, вул. Гетьмана Полуботко, 53.

Автореферат розісланий «12» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.О. Дідух

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Динамічний розвиток системи освіти, головною метою якого є конкурентоспроможність випускників і престиж української вищої школи на сучасному ринку праці, вимагає забезпечення можливостей постійного духовного збагачення особистості, формування інтелектуального потенціалу нації. Саме таку мету закладено в Національній доктрині розвитку освіти, а її досягнення конкретизуються положеннями Закону України «Про вищу освіту».

Теоретико-методологічне обґрунтування мети, завдань та цінностей національної освіти і виховання в Україні потребує використання різних аспектів філософії та культурології освіти, що є природною потребою в методологічному і контекстному аналізі існуючих освітньо-культурних проблем. Наукова думка переконливо доводить можливість більш глибокого розуміння кризових станів суспільства, глобальних тенденцій розвитку соціальних систем і, зокрема, освіти як системи вищого соціального статусу.

Все це вимагає перебудови змісту, форм та методів підготовки фахівців з метою забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально-активного, морального і фізично здорового національного виробничого потенціалу, який має посідати важливе місце в технологічному оновленні виробництва, впровадженні в практику досягнень науки і техніки.

Радикальне підвищення професіоналізму в поєднанні із загальною культурою передбачає різнобічний розвиток особистості, формування гуманістичної позиції на основі єдності професійної, суспільно-економічної і культурологічної підготовки.

Вирішення означених завдань вимагає трансформації ціннісного змісту підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування, переорієнтації на продуктивність, а саме: вміння вести проектну, дослідницьку діяльність; бути не тільки реципієнтом культурних цінностей, а й дослідником освітніх процесів, на основі системи знань і вмінь, детермінованих гуманістичними ціннісними орієнтаціями, здійснювати їх аналіз; створювати культуротворче середовище на робочому місці.

Вивчення передового педагогічного досвіду дозволяє констатувати недостатній рівень культурологічної підготовки майбутніх фахівців у вищих аграрних навчальних закладах.

Загальні питання реалізації культурологічного підходу, його системотвірну роль для педагогічної теорії і практики висвітлено в працях Є.Баллера, В.Біблера, Є.Бондаревської, І.Зязюна, М.Кагана, Н.Крилової, О.Рудницької, В.Сластьоніна, Г.Тарасенко, Н.Щуркової.

Методологічні і теоретичні проблеми культурологічної підготовки сучасного фахівця досліджено А.Арнольдовим, Л.Буєвою, І.Кефелі, І.Луцькою, В.Масловим, О.Поповою, Р.Розіним, Ю.Рождественським, Н.Сердюк.

Теоретичне та методологічне обґрунтування чинників креативного підходу до розкриття духовного потенціалу і становлення творчої самостійності студентів у процесі культурологічної підготовки міститься у працях Л.Арчажнікової, Д.Богоявленської, А.Васильєвої, Н.Вишнякової; реалізацію антропологічного підходу до культурологічної підготовки майбутнього фахівця розкрито Л.Кондрацькою; змістовому і структурному оновленню культурологічної підготовки на засадах інтеграції присвячено праці А.Мелик-Пашаєва, Л.Предтеченської Т.Рейзенкінд, М.Сови, Г.Шевченко, О.Щолокової; оптимальні шляхи формування художніх уявлень про історичний часопростір культури, зокрема методи створення художньої картини світу, запропоновано Б.Мейлахом; новітні спороби діахронічного і синхронічного аналізу культурно-історичних епох висвітлено Л.Рапацькою, аксіологічні позиції щодо створення моделі образу світу на основі духовних засад буття розкрито в працях Ю.Солодовнікова; на засадах ноосферно-екологічної парадигми культурологічної підготовки за концепцією Б.Юсова обґрунтовано екологізацію змісту навчально-виховного процесу.

Система культурологічних знань і вмінь (Ю.Юрченко), культурологічна компетентність (М.Боровик, М.Булигіна, І.Лейфа), культурологічна підготовленість (Е.Ємеліна), теоретична і практична готовність (О.Попова, І.Протасова) визнаються важливим результатом професійно-педагогічної підготовки.

Отже, актуальність дослідження зумовлена протиріччями між: вимогами суспільства до високоосвіченої культурної особистості та недостатньою увагою до цього системи вищої освіти України; особистісними потребами культурного розвитку студентів аграрних ВНЗ і недосконалістю умов їхнього залучення до культуротворчої діяльності; наявністю значної кількості форм культуротворчої діяльності і відсутністю відповідної педагогічної системи їх реалізації.

Актуальність проблеми, відсутність цілісних досліджень культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування, наявні протиріччя зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Педагогічні умови культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано згідно плану науково-дослідної роботи кафедри методики навчання Національного університету біоресурсів і природокористування України з проблеми «Розробка інноваційних методик забезпечення навчального процесу в аграрних ВНЗ» (РК № 0109U000952).

Тема дисертації затверджена вченою радою Природничо-гуманітарного ННІ (протокол № 4 від 25 грудня 2008 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 25 від 20 листопада 2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

розкрити роль і місце культурологічного підходу в системі професійної підготовки студентів ВНЗ, з'ясувати сутність поняття «культурологічна підготовка»;

визначити принципи культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування;

виявити й теоретично обґрунтувати педагогічні умови культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування;

дослідити критерії та рівні культурологічної готовності фахівців агротехнологічного спрямування;

розробити та експериментально перевірити модель культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування.

Об'єкт дослідження - культурологічна підготовка майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування.

Предмет дослідження - педагогічні умови культурологічної підготовки майбутніх фахівців.

Для розв'язання визначених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичних - аналіз соціально-філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури означеної проблематики; моделювання педагогічної діяльності; класифікація, систематизація та узагальнення науково-теоретичних, дослідно-експериментальних даних; емпіричних - вивчення досвіду вищої та середньої освітніх ланок з питання культурологічної освіти; спостереження, бесіди, анкетування, інтерв'ю, самооцінка, проектні методики, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний); статистичних - математична обробка отриманих експериментальним шляхом результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше показано роль і місце культурологічного підходу в структурі професійної підготовки студентів аграрних ВНЗ; виявлено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективності культурологічної підготовки майбутніх фахівців; спроектовано та експериментально апробовано модель культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрних ВНЗ, спрямовану на забезпечення педагогічних умов формування культурологічної готовності та творчий розвиток особистості;

визначено критерії та рівні готовності до культуротворчої професійної діяльності;

удосконалено методику культурологічної підготовки майбутніх фахівців;

уточнено сутність, зміст і структуру культурологічної підготовки, майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування;

конкретизовано сутність поняття «культурологічна готовність»;

дістала подальший розвиток система специфічних принципів культурологічної підготовки майбутнього фахівця, зокрема: гуманізації навчально-виховного процесу; інтеграції процесу навчання і тематичних творчих заходів; індивідуалізації художньо-творчої діяльності; пріоритетності художньо-творчої діяльності; комплексного використання різних видів мистецтв для культурного розвитку особистості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці навчальних посібників: «Сімейно-побутова культура та домашня економіка», «Контрольні роботи і тестові завдання з сімейно-побутової культури та домашньої економіки», «Ділова жінка», «Культурологія», «Етика ділового спілкування»; навчально-методичних посібників: «Культурологія. Культура в епоху промислового перевороту та соціальних зрушень», «Культурологія. Культура епохи Відродження й Реформації», «Гендерне виховання сучасної української молоді: методичні рекомендації», методичного посібника «Контрольні роботи і тестові завдання з культурології, етики та естетики»; методичних рекомендацій «Музика як вид мистецтва» для студентів аграрних ВНЗ.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні навчальних програм, планів, посібників, психолого-педагогічної та методичної літератури для вищих аграрних навчальних закладів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Національного університету біоресурсів і природокористування України (довідка № 0241 від 01.02.2010 р.), Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» (довідка № 819 від 21.12.2009 р.), Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ірпінський економічний коледж» (довідка № 81 від 08.02.2010 р.), Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» (довідка № 163 від 10.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях: [1] - автору належать 5 і 6 розділи; [2] - висвітлено зміст розділів «Culture in the epoch of the Middle Ageses», «Culture of Renaissance and Reformation»; [3] - написано розділи 5 «Мистецтво правильно мислити і говорити» і 14 «Особливості міжнародного спілкування»; [4] - здійснено науковий аналіз феномена гендерного виховання, розкрито значення гуманістичних цінностей студентів в організації даного процесу (розділ 1); [5] - розглянуто історичні та теоретичні засади культури Новітньої доби (розділ 9); [6] - розкрито світоглядні настанови доби Відродження; [7] - охарактеризовано історіографія української культури Київської Русі та козацької доби; [8] - розкрито інструменти інтегрування концепції соціально-гендерної рівності в роботу органів місцевої влади, а також практичні поради щодо громадської та професійної діяльності ділової жінки; [9] - розкрито стильові особливості реалізму, романтизму та імпресіонізму художніх культур світу другої половини ХІХ ст.; [10] - здійснено історичний огляд діяльності жінок-освітянок НАУ; [11] - розроблено пакет тестових завдань для модульного контролю знань студентів; [12] - запропоновано тестові завдання з культурології; [13] - здійснено культурологічний аналіз традицій, звичаїв, обрядів, що історично склалися в українській сім'ї (розд.1); [15] - здійснено аналіз теоретичних положень застосування інформаційно-комунікаційних технологій у практиці вищої школи, розроблено їх етапи; [18] - висвітлено бібліотечні фонди клубу ділової жінки; [19] - визначено структурні компоненти феномену «готовність» та їх змістова характеристика; [23] - подано категоріально-понятійний аналіз феноменів «природа» і «дух» у феноменології Е.Гуссерля; [24] - здійснено теоретичний аналіз досліджуваного феномена; [26] - здійснено ретроспективний аналіз генези українського текстилю; [28] - охарактеризовано методи формування звичок студентів; [31] - розроблено практичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва зарубіжних країн; [32] - обґрунтовано професійну компетентність викладачів аграрних ВНЗ, запропоновано методику їх оцінювання; [37] - обґрунтовано соціально-педагогічні умови естетичного виховання студентів.

Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, у дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів дослідження здійснювалась під час проведення дослідно-експериментальної роботи автора як викладача вищого навчального закладу і доповідалась на:

міжнародних: «Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє» (м. Київ, 2005), «Проблеми національно-громадського виховання у вищих аграрних закладах України» (м. Суми, 2005), «Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє» (м. Київ, 2008), «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (м. Київ, 2007), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (м. Львів, 2008), «Использование инновационных педагогических технологий в учреждениях образования» (м. Мінськ, 2008), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 2009);

всеукраїнських: «Реформування системи вищої аграрної освіти в Україні: досвід і перспективи» (м. Київ, 2005);

міжвузівських: «Культура на зрізі епох» (м. Київ, 2006), «Місія жінок-освітянок у відродженні України» (м. Київ, 2009) науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах.

Узагальнені результати дисертаційного дослідження обговорювались і були схвалені на засіданнях кафедр педагогіки, методики навчання, культурології Природничо-гуманітарного ННІ Національного університету біоресурсів і природокористування України (2001-2009 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано в 38 наукових працях, з них 15 - одноосібних; 15 опубліковано у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті - в інших виданнях, 7 статей - в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 13 - навчальні, навчально-методичні, методичні посібники і довідники, 1 - методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (226 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 224 сторінки друкованого тексту, з них 193 сторінки основного тексту. Робота містить 10 таблиць і 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, викладено завдання і методи дослідження, визначено наукову новизну, практичну значущість, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування» показано роль і місце культурологічного підходу в системі професійної підготовки майбутніх фахівців з позицій гуманізації та гуманітаризації навчання; проаналізовано сучасні підходи до поняття «культурологічна підготовка», уточнено його сутність у філософській, психолого-педагогічній, спеціальній літературі, розкрито особливості культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування.

Невідкладним завданням вищої аграрної освіти є створення нової культурологічної парадигми відповідно до сучасних вимог, фундаментальною основою якої є гуманізація освіти.

Західна концепція (Р.Бернc, А.Комбс, А.Маслоу, Г.Олпорт) розглядає гуманізацію як самоактуалізацію та самореалізацію особистості, що виявляється в розвитку діалектичного та образного мислення, широкому кругозорі та світогляді, здатності до саморозвитку.

У вітчизняних дослідженнях (П.Борсук, С.Дичковський, С.Іванов) гуманізацію освіти розглядають надто спрощено - збільшення обсягу знань з традиційних гуманітарних наук, перерозподіл навчального часу на користь предметів гуманітарного циклу, доповнення навчальних планів новими гуманітарними предметами.

Вирішенню проблеми гуманітаризації сучасної вищої аграрної освіти багато в чому сприяє включення до навчальних планів підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування дисциплін культурологічного циклу, зокрема, «Українська та зарубіжна культура», «Культурологія», «Етика. Естетика» та ін., які сприяють формуванню у студентів аналітичної та інтегруючої структури свідомості, розвитку інтелекту, творчих здібностей.

Таким чином, гуманізація методологічно і теоретично обґрунтовує шляхи формування особистості фахівця, а гуманітаризація - забезпечує їх здійснення.

Вищевказані аспекти гуманізації та гуманітаризації професійної освіти визначають загальний підхід до перебудови системи підготовки студентів агротехнологічного спрямування.

Підвищення якості професійної освіти майбутніх фахівців повинно здійснюватись з удосконаленням загальної культури кожного студента. Освіта, як сфера соціокультурної діяльності, дає великі можливості для сприйняття світової культури і формування в особистості культурологічної основи. Саме це положення лягло в основу культурології як галузі науки.

Культурологічна парадигма сучасної вищої освіти полягає в зміні пріоритетів, коли в центрі уваги стає особистість майбутнього фахівця, його культура, професіоналізм, а знання і вміння повинні перетворюватися з самоцілі навчання в засіб професійного розвитку і самовдосконалення як активного суб'єкта суспільної діяльності.

Концепція культурологічної підготовки розглядає вищу школу як інструмент і умову звільнення особистості від репресивного тиску соціуму держави, офіційної ідеології виробництва, потреб ринку.

Теорія культурологічної підготовки розвивається в руслі процесів гуманізації свідомості й діяльності майбутніх фахівців, актуальних для всього сучасного світу, прийдешнього постіндустріального суспільства і трактується як гуманний соціум, здатний гармонізувати стосунки особистості й держави, виправдати саме перебування людини в природі та культурі, запобігти духовній, економічній і екологічній кризі, здолати небезпечне відставання духовно-етичного розвитку людства від технічного прогресу.

Культурологічна підготовка дозволяє побудувати свою програму освіти особистості як дорогу людини до людства, що проходить через масив національного і вселюдського творчого досвіду, підлягаючи засвоєнню. При цьому соціалізація особистості передбачає розвиток здатності розуміти, адекватно інтерпретувати соціокультурну ситуацію, гідно і відповідально діяти в ній. культурологічний професійний студент

Під культурологічною підготовкою вчені (І.Луцька, О.Макареня, В.Маслов, О.Попова, Н.Сердюк) розуміють цілеспрямований гармонійно-цілісний творчий процес формування готовності до реалізації культуротворчої функції освітньої діяльності з позицій суб'єкт-суб'єктного підходу, що здійснюється по мірі оволодіння знаннями з методології, історії та теорії загальнолюдської, світової та національної культури, культурно-мистецькими вміннями та навичками.

У контексті нашого дослідження культурологічна підготовка студентів вищих навчальних закладів - складна і багаторівнева система змістово-теоретичного (зміст відповідає меті, завданням, діяльності конкретного напряму підготовки фахівців) й організаційно-методичного забезпечення (форми, методи, принципи, рівні, критерії) формування готовності до культуротворчої професійної діяльності, що здійснюється у процесі оволодіння знаннями з методології, історії та теорії загальнолюдської, світової і національної культури, культурно-мистецькими вміннями та навичками.

Особливість культурологічної підготовки студентів ВНЗ полягає, перш за все, у спрямованості не на соціальне замовлення держави, а в її зорієнтованості на ствердження самоцінності особистості, її духовне збагачення і розкриття творчого потенціалу, встановлення взаємодії між людиною, природою, суспільством.

Особливістю культурологічної підготовки студентів аграрних ВНЗ є спрямованість на засвоєння гуманістичних і загальнолюдських цінностей, які дозволяють найефективніше досягати практичних результатів в аграрній діяльності.

У другому розділі «Науково-методичні основи здійснення культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування» виявлено загальнодидактичні та специфічні принципи і теоретично обґрунтовано педагогічні умови культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування; спроектовано модель; розроблено методику здійснення культурологічної підготовки студентів.

Ефективність педагогічного процесу культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування вимагає визначення системи загальнодидактичних (науковості; доступності навчання; наочності; зв'язку теорії з практикою; систематичності; системності) і специфічних принципів функціонування художньо-мистецької творчості у навчальному процесі вищої школи.

У дослідженні специфічні принципи (гуманізація навчально-виховного процесу; інтеграція процесу навчання і тематичних творчих заходів; індивідуалізація художньо-творчої діяльності; пріоритетність художньо-творчої діяльності; комплексне використання різних видів мистецтв для культурного розвитку особистості) покладені в основу розробки моделі культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування.

У процесі проведення констатувального експерименту при визначенні педагогічних умов культурологічної підготовки майбутніх фахівців нами було враховано: специфіку культурологічної підготовки; характеристику поняття «сукупність», основні її принципи й атрибути; особливості психолого-педагогічної й спеціальної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування; ієрархію й двосторонній зв'язок предметів культурологічного циклу і зі спеціальності.

Таким чином, під педагогічними умовами культурологічної підготовки майбутніх фахівців розуміємо сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів і прийомів художньо-мистецької творчості, необхідних для реалізації поставлених і спроектованих завдань дослідження.

З урахуванням викладеного вище, на основі аналізу психолого-педагогічної літератури з предмета дослідження та експериментальних даних визначено сукупність педагогічних умов, що забезпечують культурологічну готовність фахівців до професійної діяльності, а саме: використання інноваційних методів навчання; залучення майбутніх фахівців до різних видів художньо-творчої діяльності; організація позанавчальної діяльності студентів у клубній і гуртковій роботі. Ці умови свідомо створювались у навчальному процесі, тим самим забезпечуючи найбільш ефективне його протікання.

Реалізація вказаних умов сприятиме функціонуванню моделі культурологічної підготовки майбутніх фахівців, яку розроблено відповідно до результатів проведеного нами теоретичного пошуку. Дана модель містить чотири взаємопов'язані блоки - цільовий, змістовий, технологічний та результативний (див. рис. 1).

Цільовий блок включає: мету, підходи та принципи. Метою досліджуваного процесу є культурологічна підготовка майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування, що ґрунтується на особистісно-орієнтованому, діяльнісному, системно-структурному підходах.

Змістовий блок моделі включає сутність, зміст, компоненти (аксіологічний, діяльнісно-творчий та особистісно-ціннісний) культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування.

Технологічний блок включає педагогічні умови (використання інновацій них методів навчання, залучення майбутніх фахівців до різних видів художньо-творчої діяльності, організація позанавчальної діяльності студентів у клубній та гуртковій роботі) та методику культурологічної підготовки (форми, методи, засоби, умови реалізації).

Результатом культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування виступає культурологічна готовність (результативний блок).

На основі обґрунтованих педагогічних умов нами розроблено методику культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування, яка складалася з трьох етапів: когнітивно-стимулюючого, художньо-мистецького і коригувально-оптимізуючого.



Перший етап, когнітивно-стимулюючий, передбачав формування спрямованості майбутніх фахівців на засвоєння гуманістичних цінностей, визначення їх джерел та значущості для професійної діяльності. З цією метою зміст і структуру занять будували відповідно до основних компонентів культурологічної підготовки; орієнтували педагогічний процес на суб'єктивну позицію студента як носія цінностей; формували позитивну мотивацію; створювали сприятливий емоційно-психологічний мікроклімат на заняттях. Так, при викладанні курсу навчальної дисципліни «Культурологія» студенти «занурювались» у ту епоху, яка вивчалася. Музика, мистецтво, доброзичлива творча атмосфера розкривали особистість студента, що давало поштовх на розкриття творчих здібностей і талантів особистості. Все це спонукало майбутніх фахівців продовжувати самостійно прилучатися до культурних цінностей, використовуючи відео- і аудіо записи. На заняттях і в позанавчальній діяльності виховувалась така риса характеру як самонавчання і самовдосконалення.

Художньо-мистецький етап був основним, оскільки передбачав як взаємодію суб'єктів навчально-виховного процесу, так і залучення студентів до конкретних видів художньо-творчої діяльності, участь у роботі клубів і гуртків, застосування інноваційних технологій проведення занять. Значна увага при цьому приділялася творчій позанавчальній діяльності студентів: організації і підготовці тематичних вечорів, культурно-просвітницьких зустрічей із представниками творчої інтелігенції, відвідуванню вистав у театрах, концертів, участі у творчих конкурсах та заходах.

Студенти залучались до участі у: студіях («Голосіївська палітра»), клубах («Культура твого регіону», «Гармонія»), гуртках («Київ очима студентів НУБіП», «Харизматичний оратор», «Мистецтво сервірування», «Духовність і музика», «Золота ліра»), театрах («Мельпомена», «Березіль»), ансамблях («Колос», «Октава», народних інструментів, академічний вокальний ансамбль, бального танцю) тощо.

За результатами дослідно-експериментальної роботи саме ці студенти досягли творчого рівня культурологічної готовності.

Коригувально-оптимізуючий етап був завершальним, спрямованим на самовдосконалення особистості, коригування і самокоригування культурологічної готовності, характеризувався діяльністю студентів, спрямованою на самоосвіту, саморозвиток, самовиховання, самореалізацію, розширення досвіду.

Використані навчальні, навчально-методичні, методичні посібники, довідники, методичні рекомендації, безпосередньо розроблені автором, визнані провідними вченими і викладачами одними з найкращих при викладанні курсу навчальної дисципліни «Культурологія».

У третьому розділі «Експериментальне дослідження культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування» визначено критерії та рівні культурологічної готовності; експериментально перевірено модель реалізації культурологічної підготовки та здійснено аналіз культурологічної готовності майбутніх фахівців.

В умовах реального навчального процесу студентів агрономічних, ветеринарних, екологічних, біотехнологічних, економічних, технічних факультетів аграрних ВНЗ нами було проведено педагогічний експеримент, який охоплював такі етапи: констатувальний (2001 р.); формувальний (2002-2010 рр.).

Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України, відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут», відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ірпінський економічний коледж», Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» і була спрямована на практичне вирішення проблеми вдосконалення культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування шляхом впровадження моделі цієї підготовки (включала: компоненти, принципи, критерії, рівні), яка реалізовувалась через відповідні педагогічні умови.

У педагогічному експерименті брало участь 1836 студентів і 147 викладачів.

Не переформатовуючи академічні групи, в рамках даного дослідження нами було виділено два типи груп: контрольні (сукупність студентів, для яких навчання проводилось за традиційною методикою) та експериментальні (сукупність студентів, для яких навчання проводилось за експериментальною методикою).

За допомогою -критерію ми довели, що вихідні результати обстеження студентів експериментальної і контрольної груп статистично не відрізнялися за рівнями і показниками культурологічної готовності.

Експериментальне дослідження проводилося у два етапи: констатувальний та формувальний експерименти.

Завдання констатувального експерименту передбачало: встановлення вихідних даних про рівні культурологічної готовності студентів у процесі фахової підготовки; наукове обґрунтування критеріїв, рівнів і вибір показників для діагностики рівнів культурологічної готовності майбутніх фахівців; розробку тестових та діагностичних матеріалів.

Відповідно до компонентів культурологічної підготовки студентів нами було визначено аксіологічний, когнітивний, діяльнісно-творчий, особистісно-ціннісний критерії, а методом експертної оцінки - показники, що відповідали обраним критеріям.

Визначення критеріїв і показників дозволило виділити рівні культурологічної готовності фахівців агротехнологічного спрямування до професійної діяльності: творчий, художньо-оцінний, суб'єктивно-аналітичний, об'єктивно-аналітичний.

Творчий рівень культурологічної готовності характеризується: чіткими уявленнями про цілі культуротворчої професійної діяльності; бажаннями та потребами вдосконалення духовної сфери; високим проявом соціальної і моральної свідомості; повними, глибокими, усвідомленими та дієвими знаннями з культурології, історії, мистецтва; високою ерудицією та кругозором; свідомим сприйняттям, адаптацією і реалізацією соціальних ідей і проектів; активною участю в художньо-творчій діяльності; розвиненим аналітичним мисленням; творчою реалізацією набутих культурологічних знань, умінь і навичок у процесі навчальної діяльності; сформованістю системи особистісних якостей, які сприяють прояву яскравої індивідуальності та ціннісного відношення до оточуючої дійсності, своєї діяльності, самого себе.

Художньо-оцінний рівень культурологічної готовності характеризується: нечіткими уявленнями про цілі культуротворчої професійної діяльності; сформованою потребою в самовдосконаленні; невисоким проявом соціальної і моральної свідомості; правильними, але недостатньо систематизованими знаннями з культурології, історії, мистецтва; достатньою ерудицією та кругозором; позитивним сприйняттям і адаптацією соціальних ідей і проектів; стійким бажанням приймати участь у художньо-творчій діяльності; фрагментарним аналітичним мисленням; прагненням до творчої діяльності та нестандартного вирішення професійних ситуацій; сформованим ціннісним відношенням до діяльності, знань, людей. Отже, спостерігається системність у знаннях, уміннях, але характерним є прояв лише певних якостей.

Суб'єктивно-аналітичний рівень культурологічної готовності характеризується: епізодичними уявленнями про цілі культуротворчої професійної діяльності; відсутністю постійної потреби у вдосконаленні своєї індивідуальності; дещо нестійкою соціальною і моральною свідомістю; фрагментарними знаннями про культурологію, історію, мистецтво; невпевненим сприйняттям соціальних ідей і проектів; пасивним відношенням до участі у художньо-творчій діяльності; недостатнім проявом аналітичного мислення; перевага надається особистісно-значущим, а не соціально-практичними цінностям; виявляється нестійка потреба у самовдосконаленні. Отже, характерним є: помітний прояв одних компонентів і майже повна відсутність інших; не сформована система знань, умінь, цінностей, якостей особистості; нечіткі уявлення про методи та прийоми культуротворчої діяльності; інтуїтивний підхід до вирішення нестандартних ситуацій, невміння їх розв'язувати; не чітко виражене прагнення до самовдосконалення і усвідомлення цінності людини, знань, культурних надбань.

Об'єктивно-аналітичний рівень культурологічної готовності характеризується: відсутністю уявлення про цілі культуротворчої професійної діяльності; відсутністю потреби у вдосконаленні своєї індивідуальності; низьким проявом соціальної і моральної свідомості; механічним відтворенням знань про культурологію, історію, мистецтво; негативним сприйняттям соціальних ідей і проектів; небажанням брати участь у художньо-творчій діяльності; відсутністю соціально-практичних ціннісних орієнтацій, несформованістю культурологічних умінь і навичок, нерозвиненістю аналітичного мислення та свідомості, відсутністю творчих спонукань. Отже, особливістю цього рівня є часткова або повна відсутність не тільки системи, але й необхідних компонентів культурологічної підготовки та потреби не лише в її вдосконаленні, але й у набутті.

Користуючись методикою вивчення ціннісних орієнтацій М.Рокича, нами визначено ступінь сформованості у студентів аксіологічного й особистісно-ціннісного компонентів готовності до культуротворчої, професійної діяльності. Когнітивний компонент готовності оцінювався у процесі вивчення стану сформованості у майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування культурологічних знань і вмінь. Діяльнісно-творчий компонент було визначено за методикою визначення творчого потенціалу особистості В. Андрєєва.

У ході констатувального експерименту виявлено реальний стан культурологічної готовності студентів. Так, творчий її рівень не перевищував 4,0%; художньо-оцінний - 20,9%, суб'єктивно-аналітичний складав 39,7% і об'єктивно-аналітичний - 46,1% (табл. 1).

Таблиця 1

Показники рівнів культурологічної готовності студентів

(констатувальний експеримент)

Критерії	аксіологічний	когнітивний	діяльнісно-творчий	особистісно-оцінний
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
	%	%	%	%	%	%	%	%
об'єктивно-аналітичний	46,1	46,1	42,9	42,8	41,6	41,7	41,7	44,4
суб'єктивно-аналітичний	37,9	37,7	36,6	36,6	39,7	39,6	30,7	30,8
художньо-оцінний	14,1	14,2	17,2	17,1	16,6	16,5	20,8	20,9
творчий	1,9	2,0	3,3	3,5	2,1	2,2	4,0	3,9

Вивчення стану розробки питання культурологічної підготовки студентів агротехнологічного спрямування дало підстави зробити висновок про відсутність уявлень щодо цілей культуротворчої професійної діяльності та потреби у вдосконаленні індивідуальності, а також про несформованість культурологічних умінь і навичок та низький рівень знань з культурології, історії, мистецтва тощо. Причини полягають у недосконалості змісту професійної підготовки, форм і методів організації навчальної роботи.

Метою формувального експерименту була апробація розробленої моделі культурологічної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів та оцінка її результативності. У експерименті було виокремлено залежні і незалежні змінні. До перших віднесли: цільові, змістові, дидактико-методичні, організаційно-управлінські складові моделі. Залежні змінні - ціннісні орієнтації, культурологічні знання і вміння означених видів як базові складові готовності майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування до культуротворчої діяльності. Експеримент будувався таким чином, щоб відповідно запропонованій моделі за визначеними критеріями і показниками оцінити доцільність і можливість інтегративної організації процесу культурологічної підготовки, рівень індивідуального розвитку кожного студента, правомірність обґрунтованих педагогічних умов.

На формувальному етапі навчання студентів контрольних груп проводилось за традиційною методикою, а в еспериментальних - за розробленою в дослідженні методикою. Після педагогічного експерименту було проведено аналіз поточних контрольних робіт, який засвідчив більш глибоке уявлення студентів про цілі культуротворчої професійної діяльності; сформовано культурологічні уміння та навички; виявлено творчий рівень знань про культурологію, історію, мистецтво та ін. Істотність, невипадковість зростання якості знань студентів експериментальних груп, порівняно з контрольними, було доведено шляхом застосування критерію Стьюдента.

Аналіз анкетування, тестування, результатів даних діагностичних методик засвідчив зростання рівнів культурологічної готовності студентів експериментальних та контрольних груп (табл. 2). Так, творчий рівень за аксіологічним компонентом в експериментальних групах склав 17,0%, у контрольних - 4,0%; когнітивним - 21,6% і 8,0% відповідно; діяльнісно-творчим - 18,0% і 5,9%; особистісно-ціннісним - 23,2% і 8,9%;

Таблиця 2

Показники рівнів культурологічної готовності студентів

(формувальний експеримент)

Критерії	аксіологічний	когнітивний	діяльнісно-творчий	особистісно-оцінний
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
об'єктивно-аналітичний	16,9	40,4	19,5	38,8	19,0	37,9	15,1	34,7
суб'єктивно-аналітичний	31,1	34,0	28,5	34,5	29,3	35,9	23,9	34,4
художньо-оцінний	35,0	21,6	30,4	18,7	33,7	20,3	37,8	22,0
творчий	17,0	4,0	21,6	8,0	18,0	5,9	23,2	8,9

художньо-оцінний рівень за аксіологічним компонентом в експериментальних групах склав 35,0%, в контрольних - 21,6%; когнітивним - 30,4% і 18,7% відповідно; діяльнісно-творчим 33,7% і 20,3%; особистісно-ціннісним - 37,8% і 22,0%; суб'єктивно-аналітичний рівень за аксіологічним компонентом в експериментальних групах склав 31,1%, в контрольних - 34,0%; когнітивним - 28,5% і 34,5% відповідно; діяльнісно-творчим - 29,3% і 35,9% і особистісно-ціннісним - 23,9% і 34,4%; об'єктивно-аналітичний рівень за аксіологічним компонентом в експериментальних групах склав 16,9%, в контрольних - 40,4%; когнітивним 19,5% і 38,8% відповідно; діяльнісно-творчим - 19,0% і 37,9% і особистісно-ціннісним - 15,1% і 34,7%.

На основі отриманих даних про культурологічну готовність студентів до майбутньої професійної діяльності вираховувалась середня величина, яка відображала рівень сформованості кожного компонента цієї готовності (див. рис. 2).

Рис. 2 Рівні сформованості культурологічної готовності студентів контрольних та експериментальних груп (%)

В експериментальних групах кількість студентів, які досягли творчого рівня культурологічної готовності склав 20,1% (в контрольних - 6,8%); художньо-оцінного понад 34,2% (відповідно 20,6%); суб'єктивно-аналітичного - 28,1% (34,7%); об'єктивно-аналітичного - 17,6% (37,9%). За допомогою -критерію доведено, що отримані результати розподілу студентів контрольних й експериментальних груп за рівнями культурологічної підготовки, відповідно до запропонованих критеріїв до і після проведення педагогічного експерименту, є статистично значущими, що дає підстави вважати запропоновану методику оптимальною.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:

Аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури, нормативних документів і потреб системи професійної освіти дав

можливість довести актуальність і доцільність наукового обґрунтування проблеми культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування.

Виявлено, що культурологічний підхід передбачає гуманізацію і гуманітаризацію освіти, її орієнтацію на особистісний розвиток майбутнього фахівця агротехнологічного спрямування. Головним завданням культурологічного підходу виступає орієнтація майбутнього фахівця на необхідність формування уявлень про культурологію як важливий елемент загальнолюдської культури.

Встановлено, що нині у вищих аграрних навчальних закладах недостатньо уваги приділено цілеспрямованій культурологічній підготовці майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування.

З'ясовано, що культурологічна підготовка студентів ВНЗ - цілеспрямований гармонійно-цілісний творчий процес формування готовності до реалізації культуротворчої функції освітньої діяльності з позицій суб'єкт-суб'єктного підходу (здійснюється у процесі оволодіння знаннями з методології, історії та теорії загальнолюдської, світової та національної культури, культурно-мистецькими вміннями та навичками), формування моральних якостей, гуманістичних цінностей, розвитку творчої особистості

Культурологічна підготовка виховує такі особистісні якості майбутнього фахівця: працелюбність, організованість, відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість, заповзятість, витримка, допитливість, оригінальність, раціоналізм.

У процесі дослідження встановлено, що культурологічна підготовка повинна ґрунтуватися на загальнодидактичних і специфічних принципах. Відмінність між ними полягає в тому, що перші забезпечують особистісний розвиток студентів, а другі - дають можливість реалізувати конкретний зміст культурологічної підготовки.

Нами встановлено, що до загальнодидактичних слід віднести такі принципи: науковість; доступність навчання; наочність; зв'язок теорії з практикою; систематичність; системність і специфічних (гуманізацію навчально-виховного процесу; інтеграцію процесу навчання і тематичних творчих заходів; індивідуалізацію художньо-творчої діяльності; пріоритетність художньо-творчої діяльності; комплексне використання різних видів мистецтв для культурного розвитку особистості) принципів функціонування художньо-мистецької творчості у навчальному процесі вищої школи.

За результатами дослідження встановлено, що реалізація специфічних принципів забезпечує взаємодію навчання, виховання і художньо-творчої діяльності, культури і мистецтва, сприяючи розвитку рефлексивної, активної, творчої, гармонійної особистості студента, яка відбувається у процесі пізнання і присвоєння ним культурних надбань.

Під педагогічними умовами культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування розуміємо сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів і прийомів художньо-мистецької творчості, необхідних для поставлених у дослідженні і спроектованих завдань реалізації культуроторчої діяльності.

У процесі дисертаційного дослідження виявлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективності культурологічної підготовки фахівців агротехнологічного спрямування: застосування інноваційних методів навчання; залучення майбутніх фахівців до різних видів художньо-творчої діяльності; організація позанавчальної діяльності студентів у клубній і гуртковій роботі.

Застосування інноваційних методів навчання (навчальні та ділові ігри, метод проектів, «кейс-стаді», тренінгові технології) дають змогу формувати професійні знання, уміння і навички студентів, удосконалювати самостійну роботу, стимулювати їхню пізнавальну активність і самостійність, розвивати творче мислення.

Художньо-творча діяльність студентів - активна форма навчання і виховання, залучення молоді до мистецтва, що відрізняється особливим естетизмом мети, обраних засобів, різноманітністю художніх дій, креативністю результату.

Організація позанавчальної діяльності студентів у клубній і гуртковій роботі передбачає добровільне об'єднання і співпрацю людей, що забезпечує необмежені виховні можливості. Враховуючи наявний потенціал даної форми роботи, суспільна практика завжди намагалася її використовувати, переслідуючи певну мету та завдання. Це відбувалося не на належному рівні.

У вищій школі клубну та гурткову роботу розглядаємо як необхідну форму самореалізації студентської молоді у сфері культури. В умовах клубного об'єднання студенти можуть здобути необхідний їм особистісний мистецький досвід, застосувати його на практиці, виявити своє ставлення до процесів і явищ мистецького спрямування, задовольняючи власні інтереси і потреби у спілкуванні зі світом прекрасного. Отже, клубна робота у вищій школі повинна зайняти належне місце, повноцінно реалізуючи свої освітньо-виховні можливості.

За результатами дослідно-експериментальної роботи визначено критерії (аксіологічний, когнітивний, діяльнісно-творчий, особистісно-ціннісний) та рівні (творчий, художньо-оцінний, суб'єктивно-аналітичний, об'єктивно-аналітичний) культурологічної готовності майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування до професійної діяльності. На їх основі було спроектовано і проведено всі етапи експериментальної роботи.

У процесі дослідно-експериментальної роботи розроблено та експериментально апробовано модель культурологічної підготовки майбутніх фахівців агротехнологічного спрямування, доведено ефективність розробленої методики. Зазначене вище позитивно вплинуло на культурологічну готовність майбутніх фахівців щодо здійснення подальшої професійної діяльності.

Виконане дослідження не вичерпує усіх проблем культурологічної підготовки майбутніх фахівців. Подальшої розробки потребують: вивчення механізмів поєднання культурологічної підготовки і національної самосвідомості майбутніх фахівців; умови комплексного методичного забезпечення процесу культурологічної підготовки; вивчення ролі особистості та передового досвіду в формуванні культурологічних знань, вмінь і гуманістичних цінностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчальні, навчально-методичні, методичні посібники, довідники

Мельничук Т.Ф. Культурологія: Навч. посіб. з грифом [2-ге вид.] / [Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Мельничук Т.Ф., Кондратюк А.Ю., Сироватський С.А., Перевальська М.А., Охріменко О.В., Панталієнко В.В.] - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 392 с.

Мельничук Т.Ф. Культурологія: Навч. посібник / [Гриценко Т.Б., Мельничук Т.Ф., Сироватський С.А., Данькевич Л.Р.] - К.: Видавничий центр НАУ, 2008. - 261 с.

Мельничук Т.Ф. Етика ділового спілкування:Навч. посібник / [Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Іщенко Т.Д., Мельничук Т.Ф., Чуприк Н.В., Анохіна Л.П.] - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.

Мельничук Т.Ф. Гендерне виховання сучасної української молоді: методичні рекомендації: Навчально-методичний посібник / Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Мельничук Т.Ф. - К.: НАУ, 2007. - 122 с.

Мельничук Т.Ф. Культурологія: Навч. посібник / [Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Кондратюк А.Ю., Мельничук Т.Ф., Сироватський С.А., Перевальська М.А., Охріменко О.В., Панталієнко В.В.]. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 392 с.

Мельничук Т.Ф. Культурологія. Культура епохи Відродження й Реформації: Навч.-метод. посіб. до вивчення VI розділу дисципліни «Культурологія» / Гриценко Т.Б., Мельничук Т.Ф., Кондратюк А.Ю. - К.: НАУ, 2007. - 148 с.

Мельничук Т.Ф. Культурологія: Посібник для студентів заочної форми навчання / [Гриценко Т.Б., Мельничук Т.Ф., Кондратюк А.Ю., Охріменко О.В., Панталієнко В.В., Перевальська М.А., Сироватський С.А.]. - К.: НАУ, 2006. - 300 с.

Мельничук Т.Ф. Ділова жінка: Навчальний посібник / [Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Мельничук Т.Ф., Анохіна Л.П.] - К.: Видавничий центр НАУ, 2005. - 133 с.

Мельничук Т.Ф. Культурологія. Культура в епоху промислового перевороту та соціальних зрушень: Навч.-метод. посіб. до вивчення VIII розділу дисципліни «Культурологія» / Гриценко Т.Б., Мельничук Т.Ф., Кондратюк А.Ю. - К.: НАУ, 2005. - 116 с.

Мельничук Т.Ф. Жінки-освітянки Національного аграрного університету: Довідкове видання / Мельничук Т.Ф., Полозенко Л.П., Кучерук Л.Ю. - К.: НАУ, 2007. - Ч. 1. - 90 с.

Мельничук Т.Ф. Контрольні роботи і тестові завдання з сімейно-побутової культури та домашньої економіки: Навчальний посібник / [Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Каспрук О.М., Мельничук Т.Ф., Ковалишин Г.Г., Стахневич В.І., Вакулик І.І., Гнатюк В.П., Івахненко Т.П., Ковалишин О.Я., Мисюра Т.М., Перевальська М.А., Пузиренко Я.В., Аглоткова А.М., Заріцька А.М.]. - К.: НАУ, 2004. - 110 с.

Мельничук Т.Ф. Контрольні роботи і тестові завдання з культурології, етики та естетики: Методичний посібник / [Гриценко Т.Б., Вознюк Н.М., Мельничук Т.Ф., Литвенко М.Є., Олійник О.С., Охріменко О.В., Панталієнко В.В., Перевальська М.А., Сировацький С.А.]. - К.: НАУ, 2004. - 107 с.

Мельничук Т.Ф. Сімейно-побутова культура та домашня економіка: Навчальний посібник / Гриценко Т.Б., Мельничук Т.Ф., Іщенко Т.Д. - К.: Вища освіта, 2004. - 480 с.

Статті у фахових виданнях

Мельничук Т.Ф. Світоглядні принципи технології евристичного навчання / Т.Ф. Мельничук // Вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія Педагогіка. Психологія. Філософія: [зб.наук.праць]. - К., 2009. - № 143. - С. 126-136.

Мельничук Т.Ф. Інформація - стратегічний ресурс людства в умовах комп'ютерного навчання / Н.Т. Тверезовська, Т.Ф. Мельничук // Біоресурси і природокористування. - 2009. - Т.1. - № 1-2. - С. 161-168.

Мельничук Т.Ф. Інноваційні педагогічні технології як засіб культурологізації освітнього процесу вищого навчального закладу / Т.Ф. Мельничук // Біоресурси і природокористування. - 2009. - Т.1. - № 1-2. - С. 153-160.

Мельничук Т.Ф. Проблеми культурного діалогу в контексті євроінтеграції освітнього простору України / Т.Ф. Мельничук // Вища освіта України. - Додаток 4. - Т. І (13). - Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті до європейського освітнього простору. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2009. - С. 443-447.

Мельничук Т.Ф. Застосування бібліотечних фондів клубу ділової жінки «Гармонія» Національного університету біоресурсів і природокористування України у навчально-виховному процесі / Т. Мельничук, І. Сопівник // Вісник книжкової палати. - 10 (159) жовтень. - 2009. - С. 52-57.