Гіпермедійне інформаційне середовище навчання як засіб професійної підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

Денисова Лоліта вікторівна

УДК 796.071.5:378.180.6+002.6

ГІПЕРМЕДІЙНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий керівник - доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України Кашуба Віталій Олександрович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Сущенко Людмила Петрівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичної реабілітації кандидат педагогічних наук, доцент Карташова Любов Андріївна, Національний лінгвістичний університет, докторант.

Захист відбудеться «9» грудня 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.18 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, корп. 4, ауд. 28

Автореферат розісланий «6» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Полозенко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динамічність економічних і соціокультурних процесів, стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, глобальна технологізація та інформатизація передових країн світової спільноти призвели до змін у всіх сферах людського життя. Процеси, що відбуваються у зв'язку з інформатизацією суспільства, сприяють інтелектуалізації різних видів діяльності, зумовлюють еволюцію освітніх технологій, дозволяють створювати якісно нове інформаційне середовище, що забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда (В. Биков, Ю. Дорошенко, П. Петров, Л. Сущенко).

Розроблені і схвалені Закони України: «Про науково-технічну інформацію» № 3322-ХII; «Про Національну програму інформатизації» № 74/98-ВР, «Про Концепцію Національної програми інформатизації», № 75/98-ВР; «Про інформацію» № 1642-III розкривають питання інформатизації вищої освіти, яка відповідно до нової концепції Національної програми (проект Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України) характеризується як одне із ключових й першочергових напрямів інформатизації суспільства, спрямована на формування і розвиток інтелектуального потенціалу нації, вдосконалення змісту, методів і засобів навчання з урахуванням світових вимог.

Інформація, накопичена людством до кінця ХХ століття і та, що генерується, переводиться в інформаційно-комп'ютерну форму представлення. Виникають світові інформаційні мережі, що охоплюють усі сфери виробництва і споживання продуктів життєдіяльності суспільства. Ці процеси розвиваються децентралізовано, що призводить до виникнення конкуренції різних підходів, технологій, стандартів тощо. Сучасний фахівець повинен володіти комп'ютером, розуміти функціональні можливості інформаційних технологій, уміти визначати їх місце як у професійній діяльності, так і в побуті.

Застосування інформаційних технологій, зокрема гіпермедіа, призвело до створення нового класу програм навчального призначення. Спираючись на дослідження вчених-психологів (Ю. Машбиць, С. Солоднікова, О. Юніна) нами зроблено висновок про відповідність гіпермедійних систем загальнодидактичним вимогам, оскільки ці системи забезпечують різноманітні форми представлення інформаційного матеріалу; підтримують розвинену структуру з багатьма взаємозв'язками між окремими елементами; інтерактивні демонстрації; здійснюють управління роботою студентів з урахуванням цілей і змісту навчання. Інформаційне середовище на базі гіпермедійних технологій активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяє розвиткові вмінь орієнтуватися в інформаційному освітньому просторі (А. Денисова, Н. Інькова, П. Петров).

Залежно від сфери діяльності людини, конкретних професійних завдань, що вирішуються нею, використання інформаційних технологій має свої особливості і напрями (О. Федоров).

Згідно з законом України «Про фізичну культуру і спорт» № 1453-III, Національною доктриною розвитку фізичної культури і спорту № 1505/2005, процес модернізації професійної підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту відповідає загальній стратегії освітньої політики України на сучасному етапі, де її найпершим завданням є досягнення якості підготовки цих фахівців, котре забезпечується впровадженням інноваційних освітніх технологій, застосування яких є предметом досліджень Є. Ахмедзянова, Н. Бишевець, Д. Валікова, І. Воронова, О. Дмітрієва, В. Кашуби, П. Петрова, Дж. Равена. Однак, більшість наукових праць присвячено загальним теоретико-методичним аспектам інформатизації системи підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту (Л. Заневська, А. Федоров), проблемам тестового контролю у системі оцінки знань студентів інститутів фізичної культури (А. Анастазі, Н. Бишивець, А. Єсаян), розробленню технологій діагностики рівня засвоєння знань на основі рейтингової системи оцінювання успішності (І. Товпинець, Л. Філенко), впливу комп'ютерних технологій на психофізіологічні показники діяльності студентів (М. Мур, В. Федієнко), впровадженню педагогічних технологій, спрямованих на реалізацію особистісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема - впровадженню технологій відкритого навчання і використанню можливостей Інтернет (Л. Карташова, Л. Сущенко, Н. Тализіна), основам створення системи забезпечення наукових досліджень на базі інформаційних технологій у контексті єдиного освітнього простору галузі фізичного виховання і спорту (С. Єрмаков).

Таким чином, незважаючи на значні потенціальні можливості інформаційних технологій, в тому числі гіпермедійних, вони ще не знайшли належного застосування в системі вищої освіти сфери фізичної культури і спорту. Проблема підвищення ефективності навчального процесу на основі впровадження гіпермедійних середовищ навчання, що представляють собою інтерактивні, мультимедіа насичені освітні ресурси, розглядається недостатньо. Фактично відсутні дані про теоретичні та практичні аспекти розробки, впровадження й оцінки гіпермедійних інформаційних середовищ навчання у процесі підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту.

Отже, актуальність теми дослідження зумовлено протиріччями між:

вимогами суспільства до висококваліфікованих фахівців у галузі фізкультури і спорту та відсутністю гіпермедійного інформаційного середовища навчання, необхідного для їхньої підготовки;

потребами вищих навчальних закладів у мобільних фахівцях з фізичного виховання і спорту, що досконало володіють інноваційними технологіями та їхньою незабезпеченістю сучасними програмними й апаратними засобами;

підвищенням якості підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту на основі впровадження гіпермедійних інформаційних середовищ навчання і відсутністю теоретичних аспектів їх розробки й оцінки ефективності.

Нерозробленість даної проблеми, наявні протиріччя зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Гіпермедійне інформаційне середовище навчання як засіб професійної підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах «Зведеного плану науково-дослідної роботи на 1998-2000 рр.» Державного комітету України з фізичної культури і спорту «Наукове обґрунтування програмно-нормативного забезпечення системи фізичного виховання і спорту для всіх», «Зведеного плану науково-дослідної роботи у галузі фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр.» Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України «Удосконалення біомеханічних технологій рекреації та рухової реабілітації з урахуванням вікових особливостей геометрії мас тіла людини», «Зведеного плану науково-дослідної роботи у галузі фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту «Удосконалення організаційно-методичних основ технологічних інновацій в системі професійної підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту» (номер держреєстрації: 0106U010763).

Тему затверджено вченою радою Національного університету фізичного виховання і спорту України (протокол № 2 від 28.09.2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 29.09.2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту на основі використання гіпермедійного інформаційного середовища навчання.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання дослідження:

на основі вивчення філософської, технічної, педагогічної, психологічної літератури здійснити ретроспективний аналіз використання інформаційних технологій, що спрямовані на підвищення ефективності навчального процесу у вищих навчальних закладах фізкультурного профілю;

виявити особливості й основні тенденції застосування інформаційних технологій у практиці підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту України;

виявити критерії для інтегральної оцінки ефективності застосування інформаційних технологій навчання;

теоретично обґрунтувати структуру гіпермедійного інформаційного середовища навчання;

експериментально оцінити розроблене гіпермедійне інформаційне середовища в навчальному процесі підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту (на прикладі дисципліни «Комп'ютерні технології в оздоровчій фізичній культурі»).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах фізкультурного профілю.

Предмет дослідження - гіпермедійне інформаційне середовище навчання у підготовці фахівців з фізичного виховання і спорту.

У процесі наукового пошуку застосовувалися методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, а також даних, які розміщені у мережі Інтернет, для постановки проблеми, визначення мети і формулювання задач дослідження, обґрунтування понятійного апарату дисертаційної роботи; емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, опитування, психодіагностичні методи для виявлення стану організації навчального процесу із застосуванням інформаційних технологій у ВНЗ фізкультурного профілю; метод експертних оцінок; математичної статистики - для виявлення ефективності введеного гіпермедійного середовища в навчальний процес професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше обґрунтовано критерії (рівень знань студентів; навчальна мотивація; активізація когнітивних процесів; формування вмінь самостійної роботи; характер протікання окремих психічних процесів; самооцінка функціонального стану; ставлення студентів до навчального процесу) щодо визначення інтегральної оцінки застосування інформаційних технологій навчання; спроектовано гіпермедійне інформаційне середовище навчання (на емпіричному й теоретичному рівні); удосконалено дані щодо впливу мультимедійних засобів представлення інформації на когнітивні здібності студентів, активізацію розумової діяльності майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту; уточнено основні тенденції й особливості застосування інформаційних технологій (ІТ), спрямованих на підвищення якості навчального процесу ВНЗ фізкультурного профілю України; подальшої розробки набули основні складові навчального процесу (вплив гіпермедійного інформаційного середовища навчання) при викладанні теоретичних дисциплін у ВНЗ фізкультурного профілю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: навчального посібника «Измерения и методы математической статистики в физическом воспитании и спорте»; гіпермедійного інформаційного середовища, що забезпечує підвищення якості й особистісно-орієнтовану спрямованість навчання в процесі підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту.

Матеріали досліджень можуть бути використані під час підготовки інформаційного матеріалу для створення повноцінних електронних освітніх ресурсів на основі гіпермедійного інформаційного середовища навчання в процесі вивчення теоретичних і спортивно-педагогічних дисциплін навчального плану ВНЗ фізичного виховання і спорту.

Результати дослідження впроваджено в практику навчального процесу Національного університету фізичного виховання і спорту України (акт впровадження № 001-72 від 1.02.2008 р.), Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (акт впровадження № 01-564 від 10.12.2009 р.), Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (акт впровадження № 01-01/767 від 01.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях: [1] - автором написано другий розділ «Методы математической статистики, используемые при обработке результатов измерений в физическом воспитании и спорте; [2] - розроблено структуру дисципліни «Обчислювальна техніка», визначені теми та обсягові вимоги; [14] - здійснено аналіз і підготовку матеріалу для огляду наявних комп'ютерних технологій, що застосовуються в галузі фізичної культури і спорту; [15] - розроблено програму для визначення рівня набутих знань студентами спеціальності «Рекреація, оздоровча фізична культура».

Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, у дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати проведених досліджень представлено у виступах на міжнародних науково-методичних конференціях і наукових конгресах: «Комп'ютери. Програми. Інтернет. 2003» (Київ, 2003 р.); «Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2005 р., Мінськ, 2007 р., Москва, 2008 р.); «Фізична культура: наукові проблеми освіти і спорту» (Кишинів, 2007 р.); «Професійна педагогічна освіта студентів ВНЗ: проблеми і перспективи» (Мінськ, 2008 р.); «Молода спортивна наука України» (Львів, 2008 р.).

Результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри кінезіології Національного університету фізичного виховання і спорту України (2002-2009 рр.) та щорічних науково-методичних конференціях зазаначеного ВНЗ.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 15 наукових працях, 6 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, навчальний посібник, робоча програма, 7 матеріалів наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, додатків (9 на 16 сторінках), списку використаних джерел (286 найменувань, із них 35 іноземними мовами). Робота містить 23 таблиці, 25 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 244 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

інформаційний технологія фізкультурний навчання

У вступі обґрунтовано актуальність теми, представлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкрито новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію та впровадження у практику результатів дослідження, про публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи використання інформаційних технологій в освітній діяльності» здійснено ретроспективний аналіз становлення і розвитку ІТ у навчальному процесі, розкрито особливості їх проектування, здійснено оцінку використання ІТ. Теоретично обґрунтовано критерії, орієнтовані на визначення психолого-педагогічного впливу ІТ навчання на пізнавальну діяльність студентів.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується глобальною інформатизацією, яка полягає в експонентному зростанні обсягу інформації, необхідної для вирішення соціально-економічних, науково-технічних, побутових і культурних проблем.

Інформатизацію освіти розглянуто як процес забезпечення освітньої діяльності методологією і практикою розробки й оптимального використання ІТ, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання майбутніх фахівців, виконання організаційних заходів, упровадження апаратно-програмних засобів комп'ютерних мереж, розвиток навчально-інформаційних середовищ.

Дефініція понять «технологія», «педагогічна технологія», «комп`ютерна технологія», «комп`ютерні технології навчання», «інформаційні технології», «інформаційні технології навчання» дозволила констатувати їх системний взаємозв`язок.

З`ясовано, що нині головним у навчанні виступає ефективне використання ІТ для досягнення освітніх цілей.

На даний час не існує єдиної думки щодо класифікації ІТ. Так, В. Домрачов пропонує класифікувати їх за низкою ознак, основними з яких є: навчальна спрямованість, програмна реалізація, технічна реалізація, предметна галузь; А. Кривошеєв - за призначенням: комп'ютерні підручники, предметно-орієнтовані середовища, лабораторні практикуми, тренажери, контролюючі програми, довідники, бази даних навчального призначення. Досить часто ІТ класифікують за галуззю застосування і за ступенем використання в них комп'ютерів.

При проектуванні ІТ навчального призначення, спираючись на праці В. Безпалька і А. Соловова, нами було визначено групу цільових показників, за якими воно здійснювалось. У свою чергу було виокремлено кількісні (представлення матеріалу, засвоєння матеріалу, автоматизація засвоєння матеріалу, усвідомленість) та якісні (складність і трудність матеріалу) показники.

Нами доведено, що проектування ІТ навчального призначення - складний процес, за яким згідно основних цільових показників навчання визначається склад інформаційних навчальних середовищ, підготовка і структуризація матеріалів, технологічні засоби їх подання, визначаються рівні успішності, розробляються тестові завдання для контролю набутих знань.

З`ясовано, що ІТ, в т.ч. гіпермедійні, забезпечують різноманітні форми подання навчального матеріалу; підтримують його розвинену структуру з багатьма пересічними зв`язками між окремими елементами; здійснюють управління роботою студентів з урахуванням їхньої індивідуальності, цілей і змісту предмета.

У дослідженні методом експертного аналізу було визначено й обґрунтовано критерії для оцінки навчального процесу із застосуванням ГІСН, а саме: рівень засвоєння студентами знань; навчальна мотивація; активізація когнітивних процесів; формування вмінь самостійної роботи; характер перебігу окремих психічних процесів; самооцінка функціонального стану; ставлення студентів до навчального процесу. Було з'ясовано їх внесок (вагові коефіцієнти) в інтегральну оцінку ефективності розробленої інновації.

У другому розділі «Використання гіпермедійного інформаційного середовища навчання у професійній підготовці фахівців» розкрито тенденції застосування ІТ у практиці підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту, визначено методичні основи проектування гіпермедійного інформаційного середовища навчання, висвітлено професійну підготовку фахівців на основі гіпермедійного інформаційного середовища.

Аналіз існуючих ІТ, що використовуються у навчальному процесі, дав змогу виділити ті, які безпосередньо впливають на ефективність навчання у межах концепції нової освітньої парадигми. Це дозволило їх класифікувати за призначенням у навчальному процесі ВНЗ фізичної культури і спорту, а саме: технології мультимедіа (мультимедійні електронні довідники, енциклопедії, словники тощо. У галузі фізичної культури і спорту знайшли застосування «Електронна енциклопедія здоров'я Кирила і Мефодія»; інтерактивний навчально-розвиваючий комплекс «Brainteaser» (О. Должикова); мультимедійний посібник серії TeachPro («Мультимедіа технології і дистанційне навчання»); технічні засоби і технології для створення віртуальної реальності - програма «VR PRESENTER» (Асоціація «СибАкадемІнновація»); програмно-апаратний комплекс «Кібернетичний велосипед» (М. Ігнатьєв, А. Нікітін); автоматизовані навчальні і тестуючі системи - комп'ютерна програма «ССК» (Л. Сущенко, С. Сисоєва, І. Кудінов); тестуючі програмні оболонки - Test 2000, TestSystem, MagicTest, ProZ тощо; універсальні інструментальні системи КАДІС, БАТІСФЕРА, ПРОМЕТЕЙ, ОСУ, ОРОКС, CourseLab; електронний навчально-методичний комплекс дисципліни «Легка атлетика» (Т. Каткова); дистанційне навчання - курс дисципліни «Фізична культура» (Міжвузівський центр фізичної культури, Росія); спеціалізоване комп'ютерне програмне забезпечення (універсальна інформаційно-діагностична система; методика інформаційно-комп'ютерної обробки моментів бойової взаємодії на основі використання сучасних програмно-апаратних комплексів (під керівництвом П. Петрова); інформаційно-тематичний комплекс «Постава» (В. Кашуба); комп'ютерна тестуюча програма «Фітнес» (О. Губарєва); комп'ютерний комплекс «Атлетична підготовка» (під керівництвом В. Волкова, Росія); комп'ютерна система «Фітнес» (під керівництвом В. Волкова, Росія); автоматизована система «Тензо» (НДІ, Росія); комп'ютерні освітні програми з інформатики та обчислювальної техніки - TeachPro Internet, TeachPro Windows, TeachPro Word, TeachPro Excel, пакети статистичної обробки даних.

Отже, в системі вищої фізкультурної освіти накопичена достатня кількість різноманітних комп'ютерних програм загального і спеціального навчального призначення, спрямованих на підвищення якості навчального процесу, які відрізняються оригінальністю, високим науковим і методичним рівнем. Однак, відсутні розробки в галузі навчальних систем на основі гіпермедійних технологій.

Гіпермедійне інформаційне середовище навчання (ГІСН) використовує певну логіку організації навчально-пізнавального процесу. Відповідно до цього, проектування ГІСН враховує індивідуальний рівень підготовленості студентів, забезпеченість наочністю, повноту викладення інформаційного матеріалу, передбачає можливість роботи в системі у властивому для кожного студента темпі.

При проектуванні навчального середовища нами враховувалися принципи: системності, модульності, інформаційного ресурсу, наочності, багаторівневості (для представлення навчального матеріалу); циклічності і варіативності (для організації пізнавальної діяльності); валідності і надійності (для контролю знань); організація циклічного, замкненого управління пізнавальною діяльністю студентів.

Визначено й обґрунтовано основні етапи проектування ГІСН, котрі дозволяють створити універсальне гнучке адаптивне середовище, що відрізняється новими можливостями ієрархічної систематизації знань, управління пізнавальною діяльністю студентів, орієнтацією всіх навчальних процедур на гарантоване досягнення навчальних цілей, вирішення поставлених завдань. Основними етапами є: розробка педагогічного сценарію, постановка технічного завдання, розробка технічного й робочого проектів. Основна мета педагогічного сценарію - постановка та реалізація в навчальному процесі завдання, сформульованого в контексті майбутньої професійної діяльності фахівця сфери фізичного виховання і спорту. Її визначення включає такі етапи: 1) постановка мети вивчення конкретної навчальної дисципліни; 2) аналіз, структурування й систематизація навчального матеріалу; 3) визначення рівнів засвоєння навчальних тем дисципліни; 4) розробка тестових завдань для контролю рівня засвоєння навчальної дисципліни; 5) визначення сукупності способів організації й управління пізнавальною діяльністю студентів.

З метою виявлення тенденцій та особливостей використання ІТ у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту були проведені дослідження у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Дніпропетровському інституті фізичної культури і спорту, Львівському державному інституті фізичної культури. Виявлено, що підвищенню рівня готовності викладачів провідних ВНЗ фізичної культури і спорту країни до використання ІТ у навчальному процесі сприяє посилення вимог до інформатизації навчального процесу, розширення комп'ютерної бази ВНЗ, надання сучасного комп'ютерного і програмного забезпечення, постійно діючі курси підвищення комп'ютерної грамотності в навчальних закладах.

Для проведення дослідження була сформована група експертів, що викладають блок дисциплін «Інформатика» і «Комп'ютерна техніка» і викладачі профілюючих кафедр НТТУ «КПІ». У результаті анкетування і проведеного дослідження методом експертних оцінок (коефіцієнт конкордації склав 0,83, р<0,05) було виявлено, що ступінь використання і рейтинг переваги застосування ІТ розрізняється. Так, найбільший відсоток тих, які активно використовуються в практиці навчального процесу ВНЗ фізичної культури і спорту, припадає на телекомунікаційні технології - 57,4% (електронна пошта складає 24,7%, мережна служба WWW - 30,7%, системи відео- і телеконференцій - 2%), програми спеціального призначення - 15,7%, системи для оцінювання рівня знань студентів - 15,0%.

Експертна оцінка основних напрямів використання комп'ютерних технологій (коефіцієнт конкордації для оцінки погодженості думки експертів склав 0,85, р<0,05) свідчить, що ГІСН можна віднести до пріоритетних напрямів, котрі забезпечують навчальний процес на якісно новому рівні.

Визначено, що ГІСН - інтегроване комп'ютерне середовище, побудоване на основі гіпертексту і мультимедійного представлення інформації, включає необхідні навчальні ресурси, надає можливість організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, сприяє розвиткові їхніх умінь орієнтуватися в інформаційному середовищі, формуванню навичок пошуку, узагальнення і систематизації навчальної інформації.

Представлення інформації в ГІСН сприяє концептуальному осмисленню дисципліни, що вивчається, надає можливість визначення студентами мети свого навчання, що є мотиваційною основою їхньої діяльності.

Педагогічний сценарій ГІСН являє собою опис зв'язків між сторінками інформації, розроблених і поданих у вигляді граф-моделей, зміна яких залежить від відповідей студента або його свідомого вибору.

На етапі підготовки педагогічного сценарію нами була визначена сукупність методів і форм навчання, схема управління пізнавальною діяльністю студентів.

Для визначення необхідних рівнів знань і засвоєння навчального матеріалу ми орієнтувалися на класифікацію, запропоновану В. Безпальком, відповідно до якої основними рівнями засвоєння навчального матеріалу є: впізнавання, репродуктивна дія, продуктивна дія - діяльність за зразком, творча дія.

При створенні ГІСН нами враховувалися психологічні фактори, що впливають на пізнавальну діяльність студентів, які визначалися з урахуванням положень теорії поетапного формування розумових дій (теорія інтеріорізації) П. Гальперіна. Можливості гіпермедіа (запис і відтворення мови; використання водночас декількох середовищ: комп'ютерної графіки, тексту, звуку; можливість у будь-який момент повернутися до попереднього фрагмента програми; вибір із бази даних необхідної аудіовізуальної інформації; дискретна подача аудіовізуальної інформації), що використовувалися нами, дозволили реалізувати послідовно кожен з етапів вказаної теорії.

У результаті проведеного дослідження нами була синтезована структура ГІСН.

Базуючись на вищезазначених принципах і етапах проектування, було розроблено гіпермедійне інформаційне середовище навчання дисципліни «Комп'ютерні технології в оздоровчій фізичній культурі».

Спостереження засвідчили, що ГІСН як педагогічний продукт має значний потенціал і впливає на навчальний процес у цілому.

Визначено, що в структурі навчального процесу необхідно розрізняти три його взаємозалежні і взаємодіючі частини: мотивацію навчання, навчальну діяльність і управлінську діяльність викладача. Досліджуючи навчальний процес із використанням ГІСН, ми дійшли висновку, що частина управління навчальною діяльністю відбувається засобами ІТ, у нашому випадку за допомогою ГІСН. Тобто:

НПр = М+ НД +(УДВ +УДГІСН),

де: НПр - навчальний процес; М - мотивація навчання; НД - навчальна діяльність; УДВ - управлінська діяльність викладача; УДГІСН - управлінська діяльність ГІСН.

Було розроблено модель організації навчального процесу в ГІСН (рис. 1).

На етапі орієнтовних дій відбувається знайомство із загальною структурою ГІСН, проводиться первинне комп'ютерне тестування. На етапі виконавчих дій відбувається безпосереднє знайомство з теоретичним і практичним матеріалом дисципліни, що вивчається.

Управлінська діяльність ГІСН здійснюється за результатами комп'ютерного тестування. При Кб<0,7 - студентам пропонується статичний тур проходження ГІСН (згідно розробленого викладачем сценарію), при Кб>0,7 - динамічний тур проходження ГІСН (вибір необхідної інформації завдяки самостійному переміщенню по складно структурованому тексту). Організація зовнішнього зворотнього зв'язку здійснюється коригувальною діяльністю викладача.

Використання ГІСН надає викладачам можливість для підготовки інформаційного матеріалу, представленого в мультимедійній формі, що має комплексний вплив на канали сприйняття інформації (візуальний, аудіальний, кінестетичний) з метою оптимізації процесу засвоєння знань студентами; скорочення часу для оцінки рівня набутих знань студентами при проведенні проміжного і підсумкового тестового контролю; вивільнення часу для розробки коригувальних дій; використання бази даних результатів тестування для оцінки успішності засвоєння знань студентами в динаміці; для підготовки дистанційних курсів на основі кейс-технологій.

У третьому розділі «Дослідно-експериментальне дослідження використання гіпермедійного інформаційного середовища у професійній підготовці фахівців з фізичного виховання і спорту» наведено результати й аналіз дослідно-експериментальної роботи/

Педагогічний експеримент проводився в період з 2006 по 2009 н.р. на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України зі студентами 5 курсу факультету «Здоров'я людини» при вивченні дисципліни «Комп'ютерні технології в оздоровчій фізичній культурі». Для проведення експерименту було відібрано групи студентів: контрольна (113 респондентів) й експериментальна (114 респондентів).

Рис. 1 - Модель організації навчального процесу в ГІСН:

- етап ОД (орієнтовні дії);

- етап ВД (виконавчі дії);

- етап КД (контрольні дії);

- етап КОР (коригувальні дії); б - рівень засвоєння навчального матеріалу; в - рівень подання навчального матеріалу; г - ступінь усвідомленості; Кб - ступінь засвоєння; РД - розумова дія; ЗЗ - зворотній зв'язок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Студенти контрольної групи навчалися за традиційними методиками (робота з лекційним матеріалом і навчальною літературою, консультації викладача), студенти експериментальної групи - із застосуванням ГІСН.

За результатами тестування студентів встановлено, що ГІСН дозволяє: активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів за допомогою концентрації їхньої уваги й організації цілеспрямованої діяльності (динамічні тури проходження ГІСН); скоротити час на вивчення теоретичного матеріалу; індивідуалізувати навчання, розвивати самостійність і самоконтроль; створити більш сприятливі психологічні умови для студентів під час проведення контрольних заходів. Гіпермедійне представлення інформації, забезпечення її візуалізації і вербалізації, а також можливість самостійного вибору шляху переміщення по складно структурованому тексту сприяє кращому розумінню і засвоєнню інформаційного матеріалу.

У результаті анкетування було виявлено позитивне ставлення студентів до використання ІТ, в тому числі ГІСН, у навчальному процесі щодо їх ефективності і впливу різноманітних форм представлення інформації на підвищення пізнавального інтересу, об'єктивності проведення тестового контролю знань за допомогою тестуючого блоку ГІСН. Водночас спостерігалися певні тенденції під час комп'ютерного тестування знань: студенти надавали перевагу тестам 1 та 3 рівнів (вибір одного елементу, множинний вибір, доповнення). При виконанні завдань 2 рівня (встановлення послідовності, ранжування, парна відповідність) спостерігалися труднощі, які виражалися в більшій кількості витраченого часу на відповідь і меншій кількості правильних відповідей.

У процесі дослідження студенти експериментальної і контрольної груп відзначили позитивні можливості ІТ, зокрема навчання в ГІСН, для організації самостійної роботи, що є особливо актуальним для студентів фізкультурних ВНЗ, специфіка навчання в яких пов'язана зі зборами і від'їздами на спортивні змагання і, як наслідок, частковою втратою аудиторних годин.

На основі інтегральної експертної оцінки фахівців було проведено аналіз занять у контрольній та експериментальній групах під час проміжного (модульного) контролю та іспиту. Одержані дані засвідчили, що інтегральна оцінка ефективності навчального процесу в експериментальній групі вища, ніж у контрольній групі (р<0,05).

На підставі психометричної оцінки навчальної діяльності студентів за методиками «Оперативна пам'ять» й «Коректурна проба» було доведено позитивний вплив ГІСН на когнітивні процеси (оперативна пам'ять, концентрація та стійкість уваги) та розвиток навичок конструктивного мислення студентів.

Концентрація уваги К і стійкість уваги А оцінено за відповідними формулами. Одержані розрахункові показники за результатами тестування в експериментальній групі є вищими (Ке=12; Ае=8,1) порівняно з показниками контрольної групи (Кк=6; Ак=7). Виявлено тенденцію до збільшення обсягу оперативної пам'яті студентів експериментальної групи, на що вказує зменшення розрахункового показника відносної ефективності виконання тестового завдання.

У результаті впровадження ГІСН виявлено, що заняття з використанням інновації порівняно з традиційними заняттями позитивно впливають на основні параметри навчальної діяльності (табл.1).

Таблиця 1 - Параметри навчальної діяльності студентів експериментальної групи в умовах застосування ГІСН

Показники навчальної діяльності студентів	Параметри навчальної діяльності експериментальної групи (за 3-бальною шкалою)	Вірогідність розходжень
	до експери-менту	після екс-перименту
		S		S
Інтерес до навчального процесу	1,3	0,12	1,15	0,15	р<0,05
Наочність і доступність навчального матеріалу	1,4	0,15	1,1	0,18	р<0,05
Можливість пристосувати навчальний процес до своїх індивідуальних особливостей	1,46	0,12	1,31	0,14	р<0,05
Загальна продуктивність роботи на заняттях	1,52	0,16	1,41	0,20	р<0,05
Якість самоконтролю	1,60	0,16	1,46	0,19	р<0,05
Запам'ятовування навчального матеріалу	1,68	0,18	1,5	0,23	р<0,05
Швидкість роботи	1,70	0,14	1,60	0,16	р<0,05
Загальна задоволеність від навчального процесу	1,75	0,18	1,3	0,19	р<0,05
Можливість творчого вирішення навчальних завдань	1,77	0,15	1,54	0,17	р<0,05
Концентрація уваги	1,6	0,20	1,2	0,22	р<0,05

- середнє значення; S - стандартне відхилення

Оцінка психоемоційного стану студентів експериментальної і контрольної груп за методикою СОПАС-8, статистична обробка одержаних даних засвідчили, що у студентів експериментальної групи виявлено більш сприятливі психічні стани і спостерігається підвищення таких показників, як психічне благополуччя (до заняття =19, після заняття =22), відчуття сили й енергії (до заняття =18, після заняття =24) порівняно зі студентами контрольної групи (до заняття =22, =19; після заняття =21, =18) (рис. 2).

Встановлено, що показники навчальної мотивації студентів в експериментальній і контрольній групах за методикою В. Гербачевського (внутрішній мотив - 15,9 і 16,1; змагальний мотив - 15,1 і 15,2; мотив самоповаги - 14, 3 і 13,9; мотив зміни діяльності - 14,2 і 14,4; оцінка рівня досягнутих результатів - 12,5 і 12,8; оцінка свого потенціалу - 10 і 11,5) розподілилися приблизно однаково, про що свідчить розрахункове значення критерію Колмогорова-Смірнова (p>0,05). Визначено статистично значущу розбіжність пізнавального мотиву (15,7 і 14,5; р<0,05), що стимулює студентів до саморозвитку.



Рис. 2 - Оцінка психічного стану студентів (за методикою СОПАС-8): а) експериментальна група; б) контрольна група Умовні позначки:

до проведення заняття;

після проведення заняття;

P - психічне благополуччя; E - відчуття сили і енергії; A - бажання дії; O - імпульсивна реактивність; N - психічне занепокоєння або обурення; V - тривожне очікування, страх, занепокоєння; D - психічна депресія і відчуття виснаженості; S - пригнічений настрій.

Розрахунковий коефіцієнт ефективності інновації склав 1,18, що підтверджує достовірність ефективності застосування ГІСН у навчальному процесі підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту.

Результати проведеного експерименту засвідчили, що в процесі навчання в ГІСН було досягнуто високого рівня засвоєння матеріалу порівняно з традиційним засобами навчання.



ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дало підстави сформулювати такі висновки:

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що в процесі становлення і розвитку інформаційного суспільства, ключового значення набувають проблеми, пов'язані з організацією та підвищенням якості освітнього процесу. Інформатизація вищої фізкультурної освіти передбачає формування інтелектуального потенціалу фахівця з фізичного виховання і спорту, що забезпечується вдосконаленням процесу навчання на основі використання ІТ, зокрема гіпермедійних технологій. Водночас ГІСН не знайшли належного застосування в практиці підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту.

2. Комп'ютерні технології, як технічні засоби навчання, розвиваються у межах існуючого навчального процесу. В результаті досліджень було визначено основні напрями і тенденції використання ІТ у навчальному процесі ВНЗ фізкультурного профілю. Виявлено, що найбільший відсоток серед ІТ, що використовуються, становлять телекомунікаційні технології (57,4%), програми спеціального призначення (15,7%), системи для оцінювання рівня знань студентів (11,25%). Недостатньо використовуються технології дистанційного навчання. Відсутні в навчальному процесі інформаційно-навчальні середовища, розроблені за технологіями гіпермедіа (ГІСН), які за результатами експертної оцінки фахівців є пріоритетними в навчальному процесі ВНЗ фізкультурного профілю (коефіцієнт конкордації значущий, р<0,05).

Розкрито основні тенденції та особливості застосування інформаційних технологій, спрямованих на підвищення якості навчального процесу ВНЗ фізкультурного профілю України.

3. У процесі проведення дослідження для інтегральної оцінки ефективності застосування ІТ навчання було визначено такі критерії: рівень засвоєння студентами знань; навчальна мотивація; активізація когнітивних процесів; формування вмінь самостійної роботи; характер перебігу окремих психічних процесів; самооцінка функціонального стану; ставлення студентів до навчального процесу.

4. Синтезовано структуру гіпермедійного інформаційного середовища навчання, теоретично обґрунтовано основні етапи проектування ГІСН, а саме: конкретизацію мети навчання, аналіз, структурування навчального матеріалу, визначення вимог до знань і вмінь студентів, розробку тестових завдань для контролю рівня знань студентів, визначення сукупності способів організації й управління пізнавальною діяльністю студентів.

ГІСН розроблялося на основі загально дидактичних і специфічних принципів: для представлення навчального матеріалу - системності, модульності, інформаційного ресурсу, наочності, багаторівневості; для організації пізнавальної діяльності - циклічності і варіативності; для контролю знань - валідності і надійності.

5. Розроблено гіпермедійне інформаційне середовище з дисципліни «Комп'ютерні технології в оздоровчій фізичній культурі», яке представляє цілісний електронний ресурс, що містить: мультимедійний лекційний матеріал, інтерактивні навчальні завдання, засоби контролю знань студентів, інформаційно-довідкову систему, глосарій із можливістю подальшого розташування інформаційного матеріалу в мережі Інтернет.

У результаті педагогічного експерименту підтверджено достовірність ефективності застосування ГІСН у навчальному процесі підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту (розрахунковий коефіцієнт ефективності інновації склав 1,18).

Одержані результати проміжного і підсумкового тестування з дисципліни «Комп'ютерні технології в оздоровчій фізичній культурі» засвідчили, що якість знань студентів експериментальної групи (середній бал =4,8±0,07; p<0,05) достовірно вища порівняно з контрольною групою (середній бал =4,4±0,08; p<0,05), тобто досягнуто значно вищого рівня засвоєння навчального матеріалу в процесі роботи в ГІСН у порівнянні із традиційним методами навчання.

Інтегральні оцінки експертів щодо ефективності навчального процесу із застосуванням ГІСН виявилися вищими, ніж заняття за традиційними методиками (р < 0,05).

Доведено, що розроблене ГІСН дозволяє активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів у процесі вивчення дисципліни «Комп'ютерні технології в оздоровчій фізичній культурі» в результаті створення засобами гіпермедіа мультисенсорного навчального оточення, залучення різних каналів сприйняття інформації і створення умов для активного пошуку знань завдяки можливості самостійного вибору студентами способів і форм пред'явлення навчального матеріалу, а також темпу його засвоєння.

Перспективою проведення подальших досліджень є створення курсу з блоку дисциплін для підготовки фахівців із рекреації і оздоровчої фізичної культури на основі дистанційних технологій навчання для забезпечення віддаленого доступу до освітніх ресурсів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Денисова Л.В. Измерения и методы математической статистики в физическом воспитании и спорте: Учебное пособие для вузов / Л.В. Денисова, И.В. Хмельницкая, Л.А. Харченко. - К. : Олимпийская л-ра, 2008. - 127 с.

2. Денисова Л.В. Робоча програма навчальної дисципліни «Обчислювальна техніка» для навчальних закладів освіти / Л.В. Денисова, Л.А. Харченко. - 2005. - 25 с.

3. Статті у фахових виданнях

4. Денисова Л.В. Особливості організації дидактичного процесу підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту на основі гіпермедійного інформаційного середовища / Л.В. Денисова // Чернігів: ЧДПУ, 2008. - С. 282-285.

5. Денисова Л.В. Сучасні тенденції використання інформаційних і комунікаційних технологій у процесі підготовки фахівців в сфері спорту / Л.В. Денисова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. - Серія: педагогічні науки. - Вип. 44. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - С. 331-334.

6. Денисова Л.В. Соціально-економічні аспекти інформатизації вищої фізкультурної освіти в Україні / Л.В. Денисова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: [наук. монографія за ред. проф. С.С Єрмакова]. - Харків: ХДА ДМ, 2007. - № 5 - С. 102-105.

7. Денисова Л.В. Гіпермедійна модель побудови учбово-інформаційного середовища підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту / Л.В. Денисова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: [наук. монографія за ред. проф. С.С. Єрмакова]. - Харків: ХДА ДМ, 2006. - № 12. - С.53-57.

8. Денисова Л.В. Організація процесу підготовки спеціалістів з оздоровчої фізичної культури із застосуванням гіпермедійного учбового середовища / Л.В. Денисова // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2005. - № 2-3. - С. 114-117.

9. Денисова Л.В. Педагогические принципы проектирования гипермедийной информационной среды в профессиональной подготовке специалистов по физическому воспитанию и спорту / Л.В. Денисова // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: [сборн. научн. трудов XI Междунар. научн. конгресса]. - Ч. 1 - Минск, 2007. - С. 358-360.

10. Денисова Л.В. Использование возможностей гипермедийных технологий в подготовке специалистов по физическому воспитанию и спорту / Л.В. Денисова // Проблемы физкультурного образования: содержание, направленность, методика, организация: [Материалы первого Междунар. научн. конгресса]. - Белгород, 2009. - С. 52-56.

11. Денисова Л.В. Активизация познавательной деятельности в процессе подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту с использованием гипермедийной информационной среды обучения / Л.В. Денисова // Профессиональное педагогическое образование студентов вуза: проблемы и перспективы: [тезисы Междунар. научн.-практ. конфер.]. - Минск, 2008. - С. 102-105

12. Денисова Л.В. Особенности использования информационных компьютерных технологий в практике подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту / Л.В. Денисова // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: [Материалы XII Междунар. научн. конгресса]. - Москва, 2008. - С. 199.

13. Денисова Л.В. Организация процесса профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту на основе гипермедийной информационной среды обучения / Л.В. Денисова // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: [Материалы междунар. научн. конгресса]. - Кишинев, 2008. - С. 38-41.

14. Денисова Л.В. Использование современных информационных технологий в процессе обучения студентов - инвалидов по слуху / Л.В. Денисова // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: [Материалы VIII междунар. научн. конгресса]. - Алматы, 2004. - Том 1. - С. 304-306.

15. Денисова Л.В. Компьютерные технологии в физкультурном образовании / Л.В. Денисова, В.В. Левицкий // Актуальные проблемы физической культуры: [Материалы региональной научн.-практ. конф.]. - Ростов-на-Дону, 1995. - Том 1. - С. 159-163.

16. Денисова Л.В. Активизация процесса подготовки специалистов по оздоровительной физической культуре путем внедрения компьютерных технологий / Л.В. Денисова, В.В. Левицкий // Проблемы подготовки специалистов в учебных заведениях физкультурного профиля : [Материалы Всерос. научн.-теорет. конф.]. - Волгоград, 1995. - С. 52-53.



АНОТАЦІЯ

Денисова Л.В. Гіпермедійне інформаційне середовище навчання як засіб професійної підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена проблемі підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту на основі використання гіпермедійного інформаційного середовища навчання.

Доведено, що інформатизація освіти розглядається як процес забезпечення сфери освіти методологією і практикою розробки й оптимального використання інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання фахівців, виконання організаційних заходів, впровадження апаратно-програмних засобів комп'ютерних мереж, розвиток навчально-інформаційних середовищ.

У процесі дослідження було зроблено висновок про основні передумови модернізації системи освіти, що спрямовані на підвищення ефективності якості підготовки майбутнього фахівця з фізичного виховання і спорту, якими виступають: інтеграція української освіти в європейський і світовий освітній простір; організація інформаційного середовища підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту; вимоги суспільства до готовності фахівця до професійної діяльності в умовах інформаційного середовища і потреби особистості в одержанні конкурентоспроможних знань.

Розкрито основні тенденції та особливості застосування інформаційних технологій, спрямованих на підвищення якості навчального процесу ВНЗ фізкультурного профілю України.

Виявлено критерії для інтегральної оцінки ефективності застосування інформаційних технологій навчання: рівень засвоєння студентами знань; навчальна мотивація; активізація когнітивних процесів; формування умінь самостійної роботи; характер протікання окремих психічних процесів; самооцінка функціонального стану; відношення студентів до навчального процесу. Було синтезовано структуру гіпермедійного інформаційного середовища, призначеного для забезпечення підвищення якості підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту.

Визначено етапи проектування гіпермедійного інформаційного середовища навчання, а саме: розробка педагогічного сценарію, постановка технічного завдання, розробка технічного й робочого проектів.

У результаті проведеного експерименту встановлено, що гіпермедійне інформаційне середовище навчання дозволяє: активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів завдяки концентрації їхньої уваги й організації цілеспрямованої діяльності; скоротити час вивчення теоретичного матеріалу; індивідуалізувати навчання, розвивати самостійність і самоконтроль; створити більш сприятливі психологічні умови для студентів під час проведення контрольних заходів.

Доведено, що гіпермедійне представлення інформації, забезпечення її візуалізації і вербалізації, можливість самостійного вибору шляху переміщення за складно структурованим текстом сприяє кращому розумінню і засвоєнню навчального матеріалу.

Ключові слова: комп'ютерні технології, гіпермедійне інформаційне середовище навчання, навчальний процес, фізичне виховання і спорт.



АННОТАЦИЯ

Денисова Л.В. Гипермедийная информационная середа обучения как средство профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена проблеме подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту на основе использования гипермедийной информационной среды обучения.

Современный период развития общества характеризуется глобальной информатизацией, которая заключается в экспоненциальном росте объема информации, необходимой для решения социально-экономических, научно-технических, бытовых и культурных проблем.

В диссертации осуществлен ретроспективный анализ становления и развития информационных технологий (ИТ) в учебном процессе, раскрыты особенности их проектирования, осуществлена оценка эффективности использования ИТ.