Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ університет ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

БОНДАРЕНКО Олена Миколаївна

Черкаси - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Сипченко Валерій Іванович, Слов'янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, директор навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва;

кандидат педагогічних наук, професор Рацул Анатолій Борисович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, декан психолого-педагогічного факультету, професор кафедри педагогіки.

Захист відбудеться «29» червня 2010 року об 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, другий поверх, зал засідань.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства національна система професійної освіти зазнає докорінних змін, зокрема пов'язаних із підвищенням якості підготовки у ВНЗ. конкурентоздатних і творчих фахівців Вища освіта покликана формувати фахівця, рівень підготовки якого має відповідати світовим і національним стандартам, вимогам сьогодення, коли українська освіта інтегрується у світовий освітній простір. Модернізація освітньої сфери вимагає переосмислення й пошуку нових організаційних форм і методів навчання, які забезпечили б його якість та ефективність. З огляду на це професійна підготовка майбутніх учителів набуває особливого значення, адже вона забезпечує можливість повної реалізації гуманістичних ідей у галузі освіти і виховання. Відповідно до цього розширюється і поглиблюється зміст професійної підготовки майбутнього вчителя, урізноманітнюються форми і методи навчання, використовуються нові інформаційні і комп'ютерні освітні технології.

Останнім часом з'явилася значна кількість наукових праць з проблем підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі індивідуалізації, персоналізації, диференціації навчальної діяльності, застосування мультимедійних засобів навчання. У сучасних наукових дослідженнях М. Абдурозакова, Г. Балла, І. Беха, К. Брюннера, І. Зязюна, О. Пєхоти, М. Скаткіна та ін. ґрунтовно розглядаються питання готовності майбутнього вчителя до роботи в школі. Різноманітні аспекти сучасної педагогічної освіти розкриваються в наукових доробках А. Алексюка, С. Архангельського, В. Бондаря, Б. Коротяєва, А. Кузьмінського, І. Лернера, О. Мороза, О. Савченко, В. Сипченка, В. Сластьоніна, О. Сухомлинської. Зокрема проблему застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі розглянуто в наукових роботах І. Беха, В. Бикова, В. Волинського, Р. Гуревича, М. Жалдака, Ю. Жука, Е. Машбиця, Е. Полат та ін. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів окреслено в наукових розвідках Р. Гуревича, М. Кадемії, В. Імбер, Г. Козлакової, О. Коношевського, К. Обрізан, В. Соловйова, І. Шимко. Використання засобів інформатизації в професійній освіті досліджено в роботах О. Біди, Н. Голівер, П. Гусак, А. Рацула, О. Сидоренко, І. Шахіної, Л. Шевченко. Особливості застосування мультимедійних технологій активно висвітлюються у працях зарубіжних дослідників М. Бернса, Т. Ліндлофа, Р. Мейера, С. Йодера, Д. Робертса, Л. Вілкінса та ін.

Одним із засобів науково-інформаційних технологій, що реалізують нелінійну модель трансляції, є технологія мультимедіа, яка в умовах сьогодення стає особливо актуальною. Інтерактивність, свобода інтерпретації, зворотний зв'язок - помітні особливості цих засобів, котрі зумовили необхідність застосування мультимедійних технологій у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою та професійною підготовкою. Нині помітно зросла кількість досліджень, предметом яких стало використання мультимедійних технологій у навчальному процесі. Цій темі в Україні присвячені дисертації Н. Голівер Н. Іщук, В. Кондратової, Л. Шевченко, С. Яцюк та інших дослідників.

Інформатизація будь-якої сфери суспільного виробництва - умова його подальшого соціального, економічного, наукового й культурного прогресу. Інформатизація ж сфери освіти, на думку А. Верланя, М. Жалдака, Г. Козлакової, Е. Машбиця, Н. Тверезовської повинна випереджати інформатизацію інших напрямів суспільного виробництва, бо саме тут закладаються основи опанування інформаційними технологіями, формується інформаційна культура суспільства і особистості.

Інформаційна культура стала сьогодні чи не найважливішим компонентом загальнолюдської культури. Одним із основних напрямів підготовки суб'єктів навчального процесу є зростання ролі медіаосвітньої компетентності викладача, який крім використання в навчальному процесі вищої школи традиційних форм і методів навчання повинен уміти проектувати освітнє та навчальне середовище за допомогою сучасних мультимедійних, комп'ютерних та педагогічних технологій. Однак педагоги-практики ще мало обізнані з можливостями сучасного навчального педагогічного середовища, зокрема не завжди спроможні створювати для підтримки змісту навчальних дисциплін комп'ютерні програми. Значною мірою це зумовлено наявністю суперечностей між обсягом актуальної наукової, соціальної професійної інформації, що постійно зростає, та застарілими способами її одержання, творчої переробки і передачі.

Інформатизація освіти характеризується вдосконаленням і розповсюдженням нових інформаційних технологій, серед них і мультимедійних, які широко використовуються в процесі взаємодії викладача і студента у сучасному навчальному процесі. У зв'язку з цим викладач повинен не тільки мати достатні знання у сфері інформаційних технологій, але й бути достатньо кваліфікованим для їх застосування у своїй професіональній діяльності. Досягненню такої мети має сприяти підготовка та перепідготовка викладачів у сфері інформатизації освіти.

Таким чином, виявлена суперечність між соціальним замовленням сучасного інформаційного суспільства щодо впровадження в освітній процес навчання із застосуванням мультимедійних технологій, з одного боку, та недостатнім рівнем інформаційної культури викладача ВНЗ - з іншого, дозволяє констатувати актуальність окресленої вище проблеми. Це й зумовило вибір теми дисертаційної роботи «Дидактичні умови застосування мультимедійних технологій у процесі навчання педагогічних дисциплін студентів педагогічних університетів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету «Гуманізація навчально-виховного процесу» (протокол № 9 засідання вченої ради Слов'янського державного педагогічного університету від 28.12.1997 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 02.01.2006 р.), узгоджено в Раді з координації досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 27.06.2006 р.).

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури визначити дидактичну роль і місце мультимедійних технологій у системі фахової підготовки майбутнього вчителя, здійснити їх класифікацію, розкрити сутність основних понять наукового дослідження.

2. Обґрунтувати сукупність дидактичних умов застосування мультимедійних засобів навчання.

3. Сформувати у викладачів готовність до застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі.

4. Розробити й експериментально перевірити модель реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа.

5. Розробити й запровадити в практику вищої школи спецкурс для викладачів «Мультимедійні технології у навчальному процесі ВНЗ» і методичні рекомендації «Розробка і застосування мультимедійних засобів навчання».

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів у педагогічному вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - дидактичні умови використання мультимедійних освітніх технології під час вивчення педагогічних дисциплін.

Методи дослідження. Для реалізації мети й розв'язання поставлених завдань дисертаційної роботи використано комплекс дослідницьких методів:

теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури для визначення теоретичних засад наукового пошуку і стану дослідженості проблеми; метод дидактичного моделювання під час визначення змісту та структурних компонентів мультимедійних технологій у педагогічному вищому навчальному закладі; вивчення й теоретичне осмислення практики застосування медіа-освіти як ефективного засобу професійної підготовки майбутніх учителів;

емпіричні - анкетування, бесіда, спостереження, аналіз продуктів діяльності студентів; педагогічний експеримент для перевірки моделі реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа; методи математичної статистики для опрацювання результатів експериментальної роботи, що дозволило довести їх достовірність, значущість і надійність.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає
в тому, що:

уперше визначено й теоретично обґрунтовано сукупність дидактичних умов застосування мультимедійних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів під час вивчення педагогічних дисциплін (розробка й апробація комп'ютерних навчальних програм з відповідної дисципліни; урахування рівня відповідності програмного забезпечення загальнодидактичним вимогам і вимогам методики навчання певної дисципліни; урахування дидактичних можливостей мультимедійних технологій як засобу активізації навчально-пізнавального процесу; різноманітність мультимедійних форм і методів; спеціальна підготовка викладача до застосування мультимедійних технологій), реалізація яких уможливлює організацію процесу навчання відповідно до сучасних вимог професійної освіти та підвищення якості підготовки фахівців; розроблено й експериментально перевірено модель реалізації системи підготовки майбутніх учителів педагогічних університетів засобами мультимедіа;

удосконалено методичну систему підготовки викладачів педагогічних ВНЗ, спрямовану на підвищення рівня їх готовності до застосування мультимедійних технологій на заняттях педагогічного циклу через упровадження спецкурсу «Мультимедійні технології у навчальному
процесі ВНЗ»;

дістали подальшого розвитку науково-педагогічні положення щодо системи підготовки майбутніх учителів педагогічних ВНЗ за допомогою мультимедійних технологій у процесі навчання дисциплін педагогічного циклу на засадах інформаційного, діяльнісного, особистісно орієнтованого й культурологічного підходів.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи визначається тим, що, по-перше, розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес ВНЗ спецкурс «Мультимедійні технології у навчальному процесі ВНЗ» як один із конкретних шляхів підвищення рівня готовності викладачів до застосування мультимедійних засобів навчання під час викладання предметів навчального плану; по-друге, з метою спеціальної підготовки викладачів до застосування в навчальному процесі мультимедійних технологій запроваджено авторські методичні рекомендації «Розробка і застосування мультимедійних засобів навчання», які можуть використовуватися викладачами, слухачами аспірантури й магістратури ВНЗ, учителями загальноосвітніх шкіл; по-третє, розроблено серію мультимедійних презентацій до лекційних і практичних занять з педагогіки. Загалом матеріали дослідження можуть бути використані в процесі фахової підготовки та перепідготовки викладачів вищих навчальних закладів різного рівня акредитації, у системі післядипломної педагогічної освіти, а також для розробки стандартів вищої педагогічної освіти, професіограм, змісту та технології підготовки майбутніх учителів із урахуванням соціокультурних потреб сучасного суспільства.

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 66-01/201 від 11.12.2009 р.), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01/125 від 11.01.2010 р.), Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (довідка № 596/01
від 19.01.2010 р.), Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 626/02 від 18.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. В опублікованих у співавторстві з І. Пучковим методичних рекомендаціях «Розробка і застосування мультимедійних засобів навчання» дисертантці належить матеріал із теоретичних основ застосування мультимедійних засобів у процесі навчання дисциплін педагогічного циклу у ВНЗ.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Наукові дослідження - теорія та експеримент» (Полтава, 2007), «Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України» (Ялта, 2008), «Новости научной мысли» (Днепропетровск, 2006) і Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2008).

Основні положення дисертаційної роботи обговорені й отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки, кафедри іноземних мов, а також на щорічному науково-методологічному семінарі кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету.

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в 13 публікаціях автора, з них 8 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичні рекомендації, тези 4 доповідей, опублікованих у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, висновків, додатків, списку використаних джерел (278 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 233 сторінки, зокрема 168 сторінок становить основний текст, який містить 11 таблиць, 19 рисунків, що займають 11,5 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

мультимедійний технологія дидактичний навчальний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання роботи; висвітлено теоретичну основу, методи дослідження; конкретизовано наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, подано відомості про їх апробацію та впровадження; описано структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі вищої школи» з'ясовано ступінь дослідженості проблеми в науковій літературі, проаналізовано й узагальнено філософську, педагогічну, психологічну, методичну літературу з проблеми застосування мультимедійних технологій в освіті; визначено й теоретично обґрунтовано стан застосування комп'ютерів у навчальному процесі; узагальнено дидактичні функції мультимедійних програм і виявлено психолого-педагогічні можливості їхнього застосування в навчальній діяльності; визначено роль і місце мультимедійних технологій у системі фахової підготовки майбутнього вчителя; здійснено класифікацію мультимедійних технологій.

Пріоритетним завданням вивчення нових інформаційних технологій має стати підготовка фахівця, здатного аналітично мислити, уміти пристосовуватися до швидкозмінних умов інформаційного суспільства, тому впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес є одним із головних напрямів інформатизації освіти.

Аналіз психолого-педагогічної літератури (Н. Голівер, П. Гусак, Г. Козлакова, Л. Шевченко) дає підстави стверджувати, що технологія мультимедіа за відповідних дидактичних умов уможливлює постійний поетапний контроль за результатами засвоєння навчального матеріалу; автоматизацію процесів інформаційно-пошукової діяльності викладачів і студентів; демонстрацію перебігу певних процесів (соціальних, фізичних) у потрібному темпі; застосування мультимедійних технологій як засобів соціальної, професійної та пізнавальної мотивації студентів; здійснення комп'ютерної візуалізації об'єктів і процесів, що вивчаються; забезпечення самоконтролю студентів за результатами власної навчальної діяльності з подальшою їх корекцією; індивідуалізацію процесу навчання; інтеграцію освітньої та практичної спрямованості навчання; створення цілісного навчального середовища.

На основі розгляду найважливіших функцій мультимедіа (презентаційної, яка полягає в повноті відтворення змісту навчального матеріалу; тренувальної, що передбачає відпрацювання практичних умінь і навичок у процесі діяльності з віртуальними моделями; комунікативної, яка спирається на використання потужних можливостей сучасних засобів реалізації колективного й міжособистісного спілкування; оцінювальної, що передбачає автоматизоване вимірювання рівня навчальних досягнень студентів та структури їхніх знань) розроблено класифікацію мультимедійних технологій:

презентаційні (для супроводу презентації нового навчального матеріалу);

імітаційні (для тренування студентів за допомогою постановки завдань, орієнтованих на аналіз педагогічної ситуації й вироблення вмінь прийняття оптимального рішення чи вироблення оптимальної стратегії дій);

контрольні (для контролю засвоєння навчального матеріалу);

інформаційно-довідкові (для надання необхідної теоретичної інформації під час самостійної роботи студентів).

У другому розділі «Дидактичні умови застосування мультимедійних освітніх технологій у системі фахової підготовки майбутнього вчителя» обґрунтовано дидактичні умови застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі ВНЗ, запропоновано авторську модель реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа, з'ясовано науково-педагогічні й організаційні засади педагогічного експерименту, створено фонд мультимедійних засобів для викладання педагогічних дисциплін та проаналізовано їхні можливості, розроблено зміст підготовчої роботи з викладачами до застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі на основі спецкурсу «Мультимедійні технології у навчальному процесі ВНЗ».

Спираючись на результати аналізу багатьох педагогічних досліджень, присвячених проблемі обґрунтування дидактичних умов навчання студентів вищих навчальних закладів (П. Гевал, Р. Гуревич, К. Кірей, І. Роберт, І. Хорєв, А. Хуторськой) і досвід використання мультимедійних технологій у навчальному процесі, окреслено низку дидактичних умов, які сприятимуть ефективності функціонування процесу навчання із застосуванням мультимедіа, а саме: розробка й апробація комп'ютерних навчальних програм із відповідної дисципліни; урахування рівня відповідності програмного забезпечення (ППЗ) загальнодидактичним вимогам і вимогам методики навчання певної дисципліни; урахування дидактичних можливостей мультимедійних технологій як засобу активізації навчально-пізнавального процесу; різноманітність мультимедійних форм і методів; спеціальна підготовка викладача до застосування мультимедійних технологій.

Мета проведеного експериментального дослідження полягала в розробці й перевірці моделі реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедійних технологій, визначенні критеріїв ефективності застосування мультимедійних технологій під час викладання педагогічних дисциплін, створенні фонду мультимедійних засобів для використання у навчальному процесі з педагогічних дисциплін, формуванні у викладачів готовності до застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі.

Модель репрезентована цільовим, змістовим, технологічним і результативним компонентами, тісна взаємодія яких забезпечує цілісність та ефективність їх функціонування. Так, цільовий компонент покликаний перевірити вплив мультимедійних технологій на систему фахової підготовки майбутнього вчителя; результативний компонент спрямований на вирішення завдань підвищення результативності навчально-виховного процесу засобами мультимедіа, який знаходить вияв у таких критеріях: якість знань (повнота та усвідомленість), рівень засвоєння знань та рівень професійно-пізнавальних інтересів (за концепцією І. Лернера та М. Скаткіна); змістовий компонент охоплює перелік дидактичних умов, що сприяють ефективному впливу мультимедійних технологій на систему фахової підготовки майбутніх учителів; технологічний компонент складається з переліку мультимедійних технологій (інформаційно-довідкові, презентаційні, контрольні, імітаційні), які безпосередньо використовувалися в процесі експериментального дослідження. Запропонована в дисертації модель стала основою системи реалізації фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедійних технологій (рис. 1).

На констатувальному етапі експерименту для з'ясування ступеня застосування мультимедійних технологій викладачами педагогічних дисциплін та студентами ВНЗ було проведено пілотажне опитування, у якому взяли участь 128 викладачів та 520 студентів. Співбесіда з викладачами засвідчила, що з-поміж них 88 % мають бажання підвищити власний рівень володіння комп'ютером для активного використання мультимедійних технологій у процесі підготовки та проведення занять. Результати опитування та бесіди зі студентами засвідчили, що більшість з них (83,3 %) мають позитивну мотивацію до застосування комп'ютера та мультимедійних технологій у навчальному процесі, кілька студентів (16,7 %) вважають, що застосування комп'ютера ніяк не впливає на рівень та якість знань. Аналіз наведених даних дозволив зробити висновок про наявну потребу викладачів і студентів педагогічних ВНЗ у використанні мультимедійних програмних засобів у навчальному процесі.

Експериментальне дослідження проводилося у традиційних умовах навчального процесу ВНЗ під час вивчення педагогічних дисциплін студентами третіх курсів. Усього в експерименті взяли участь 502 студенти. Модель педагогічного експерименту було побудовано на основі порівняння експериментальних і контрольних груп, і результат експерименту виявлявся у змінах, які відбувалися в експериментальних групах порівняно з контрольними групами.

На констатувальному етапі експериментального дослідження зібрано, опрацьовано та проаналізовано інформацію про початковий рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення педагогічних дисциплін («Загальна педагогіка», «Основи педагогічної майстерності»). На цьому етапі застосовані комплекс методів дослідження: проведення системи діагностичних контрольних робіт для виявлення рівня сформованості фахових знань і вмінь, якості і рівня засвоєння знань студентами; бесіди для з'ясування пізнавальних інтересів та здібностей студентів; анкетування для вивчення інтересу до майбутньої професійної діяльності.

Для подальшого визначення контрольних та експериментальних груп студенти були розділені на три групи залежно від пізнавальних інтересів, а саме: інтересу до процесу учіння та до вивчення педагогічних дисциплін, відповідальності і творчого ставлення до розв'язання професійних завдань, прагнення до поглиблення й розширення знань і засобів їх засвоєння, використання додаткових джерел інформації, уміння використовувати мультимедійні технології під час підготовки до занять і рівня наявних знань майбутніх учителів.

Рис. 1. Модель реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа

Зважаючи на те, що в педагогічному експерименті брали участь студенти третіх курсів філологічного та фізико-математичного факультетів, рівень знань із фахової підготовки визначався за рівнем засвоєння матеріалу навчальної дисципліни «Основи педагогічної майстерності.

Перша група - студенти, які правильно відтворили значну частину навчального матеріалу, але мали окремі прогалини в знаннях, епізодично проявляли ініціативу у розв'язанні запропонованих проблем (достатній рівень). Друга група - студенти, які дали правильні тлумачення кількох із запропонованих термінів, відтворили навчальний матеріал, але з помилками; не підкріплювали власні твердження додатковими джерелами; виявили часткову зацікавленість до майбутньої педагогічної діяльності (середній рівень). Третя група - студенти, які не виявили необхідної обізнаності у питаннях, що стосуються можливих шляхів підвищення педагогічної кваліфікації і аналізу найпростіших педагогічних ситуацій (низький рівень). Високого рівня навчальних досягнень студентів не було констатовано.

Перевірку гіпотези про однорідність вибірок здійснено за критерієм Вілкоксона. Це дало підстави стверджувати, що якісні показники контрольної та експериментальної груп на початку формувального експерименту майже однакові (різниця у показниках незначна), а значить, нульова гіпотеза про однорідність вибірок не відхиляється. Стандартне відхилення у контрольній групі становило , а у експериментальній - . Таким чином, при формуванні контрольної та експериментальної груп дотримувався принцип однаковості кількісних і якісних показників цих груп, що сприяло уникненню спотворення результатів формувального експерименту.

На цьому етапі проведено підготовчу роботу з викладачами, залученими до участі в експерименті: проведено цикл лекцій і практичних занять, організовано методичний спецкурс, комп'ютерний технологічний практикум за програмою «Intel. Навчання для майбутнього», щоб навчити викладачів практично оволодіти навичками роботи з мультимедійними засобами. Після необхідної підготовки викладачі педагогічних дисциплін університету проводили заняття із використанням мультимедійних технологій в експериментальних групах і за традиційною методикою в контрольних групах. Крім того, зібрано й вивчено фонд наявних програмних засобів, орієнтованих на використання в процесі навчання дисциплін педагогічного циклу. Зібрані програмні засоби проаналізовано під кутом зору їхньої відповідності загальнодидактичним вимогам і вимогам методики навчання певної педагогічної дисципліни.

Розроблена авторська модель реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа, а також результати констатувального етапу експерименту стали основою для організації і проведення формувального етапу дослідження.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка моделі реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа» описано організацію та хід формувального етапу педагогічного експерименту, подано кількісні результати впровадження моделі реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа, представлено узагальнені результати дослідження.

На формувальному етапі дослідження мультимедійні засоби використано на лекційних заняттях для презентації навчального матеріалу, на семінарських заняттях для організації групової діяльності студентів з обговорення педагогічних ситуацій, що виникають у навчальному процесі, тематичного оцінювання навчальних досягнень студентів, в ході організації самостійної навчальної діяльності студентів для опанування змісту педагогічних дисциплін. У процесі проведення формувального етапу педагогічного експерименту з'ясовано, що застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі з педагогічних дисциплін сприяє:

1) зростанню інформативності й репрезентативної цінності навчального матеріалу;

2) стимулюванню когнітивних процесів (сприйняття й усвідомлення інформації), а отже, більш глибокому розумінню навчального матеріалу;

3) підвищенню мотивації студентів до оволодіння навчальним предметом;

4) розвитку в студентів навичок спільної роботи й колективного пізнання, формуванню в них прагнення освоювати нові інформаційні технології і застосовувати їх у практиці навчання;

5) залученню в навчальний процес матеріалів із реального педагогічного процесу, що уможливлює органічне поєднання теоретичної і практичної складових педагогічної підготовки студентів та поглиблює їхню професійну готовність до майбутньої професійної діяльності;

6) вдосконаленню майстерності викладачів педагогічних дисциплін унаслідок посилення вимог до проектування навчального заняття з використанням інформаційних технологій.

На контрольному етапі дослідження проведено опитування викладачів, які брали участь в експерименті, для з'ясування їхньої готовності до застосування мультимедійних технологій у подальшій педагогічній роботі, визначення проблем психологічного та технологічного характеру, котрі виникають у викладачів під час використання інноваційних технологій, вивчення можливостей, що надають мультимедійні технології. Аналіз емпіричних даних опитування викладачів дозволив оцінити зміни в їх готовності до використання мультимедійних технологій у навчальному процесі. Виявлення готовності викладачів до застосування мультимедійних технологій відбувалося за психологічним, технологічним, методичним компонентами. У кожному з компонентів спостерігалася тенденція до зростання середнього показника успішності. Так, у психологічному компоненті середній показник перемістився з середнього рівня на достатній, у технологічному - з низького рівня на середній; а в методичному компоненті суттєво зріс середній показник (з 60,2 до 74,1), однак ці показники ще знаходяться на одному рівні (середньому). За всіма компонентами середні показники успішності становили: 59 балів - на етапі вхідного контролю і 74 бали - на етапі вихідного контролю; середній показник перемістився на якісно інший рівень - середній (досить близький до достатнього).

Результати дослідження, засвідчили не лише значне поліпшення психологічної та технологічної готовності викладачів до використання мультимедійних навчальних засобів у педагогічній діяльності, але й підвищення методичної підготовленості викладачів. Такі позитивні зміни можна пояснити тим, що засвоєння теоретичних знань та оволодіння практичними вміннями відбувалося не на інтуїтивному рівні простого розуміння, а на рівні внутрішнього прийняття їх як особистісних цінностей у процесі виконання педагогічних завдань на основі синтезу різноманітних педагогічних і предметних знань різного змісту і різної функціональної спрямованості.

Під час контрольного етапу експерименту перевірено модель реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа. Аналіз емпіричних даних у контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ) групах, опитування студентів дозволили оцінити рівень професійно-пізнавальних інтересів студентів, якість та рівень їхніх знань з дисциплін педагогічного циклу. Для визначення впливу застосування мультимедійних технологій у викладанні фахових дисциплін за дотримання визначених дидактичних умов на контрольному етапі експерименту проведено контрольну роботу, що містила кілька груп завдань, для виявлення рівня та якості засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчався протягом формувального етапу експерименту.

Для обробки результатів дослідження щодо визначення достовірності результатів на контрольному етапі експерименту застосовані непараметричні методи математичної статистики. Під час вивчення змін на рівні сформованості повноти та усвідомленості знань використано критерій 2 Пірсона.

При цьому висунуто нульову гіпотезу, відповідно до якої застосування мультимедійних технологій у процесі викладання фахових педагогічних дисциплін не вплинуло на повноту та усвідомленість знань. За обраним рівнем значущості = 0,05 для трьох ступенів вільності, критичне значення критерію дорівнює 7,8. Дані про виконання завдань згруповано в таблиці 1.

На основі правила прийняття рішення під час розрахунку 2
(2 спост. > 2 крит.) приймається гіпотеза, відповідно до якої застосування мультимедійних технологій у процесі викладання фахових дисциплін вплинуло на повноту та усвідомленість знань студентів.

Аналіз результатів контрольної роботи студентів експериментальних та контрольних груп щодо визначення рівня засвоєння знань залежно від характеру самостійної діяльності дозволив зробити висновок: застосування мультимедійних освітніх технологій під час викладання педагогічних дисциплін позитивно вплинуло на рівень засвоєння знань студентів. Кількість студентів експериментальних груп, що засвоїли знання на творчому й конструктивному рівнях, суттєво збільшилася. Так, приріст кількості студентів, які виявили творчий рівень, становить в експериментальних групах 8,3 %, у контрольних - 5,1 %. Приріст кількості студентів на конструктивному рівні становить в експериментальних групах 0,7 %, у контрольних - 0,5 %. Зафіксоване зменшення кількості студентів, які засвоїли знання на репродуктивному рівні: в експериментальних групах на 9,0 %, у контрольних - на 4,9 %.

Таблиця 1

Рівень сформованості повноти та усвідомленості знань студентів

Застосування мультимедійних технологій у процесі викладання фахових педагогічних дисциплін позитивно вплинуло на професійно-пізнавальні інтереси студентів. В експериментальних групах рівень пізнавального інтересу виріс значно більше порівняно з контрольними групами. Так, кількість студентів, що виявили високий рівень збільшилася в ЕГ на 9,0 %, у КГ на 0,7 %. Значний приріст кількості студентів з високим рівнем професійних інтересів спостерігався внаслідок зменшення кількості студентів з середнім та низьким рівнями. Зокрема, приріст кількості студентів з середнім рівнем професійно-пізнавальних інтересів збільшився на 3,8 % в експериментальних групах та на 2,1 % у контрольних; з низьким рівнем - зменшився на 12,8 % в експериментальних групах, і на 2,7 % у контрольних.

Якісний та кількісний аналіз результатів формувального експерименту засвідчує ефективність застосування мультимедійних технологій навчання при вивченні педагогічних дисциплін. Математичні дані доводять, що мультимедійні технології певною мірою активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів, викликають інтерес до навчання, позитивно впливають на якість професійної підготовки майбутнього вчителя.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та й запропоновано практичне вирішення наукової проблеми застосування мультимедійних технологій у процесі навчання педагогічних дисциплін студентів ВНЗ. Результати науково-педагогічного пошуку свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань дослідження і слугують підставою для загальних висновків.

1. На основі аналізу філософської, педагогічної та психологічної літератури визначено, що на сучасному етапі розвитку системи освіти України педагогічна підготовка майбутніх учителів у вищій школі потребує нової траєкторії навчання, яка б відповідала вимогам, запитам та індивідуальним особливостям тих, кого навчають. У контексті цього пріоритетним завданням вивчення нових інформаційних технологій має стати підготовка фахівця, який аналітично мислить, вільно володіє комп'ютерними та мультимедійними технологіями, застосовуючи їх у професійній діяльності. Однак мультимедійні програми повинні доповнювати, а не підмінювати традиційні навчальні засоби.

Аналіз функцій мультимедійних технологій (презентаційної, тренувальної, комунікативної, оцінювальної) дозволив класифікувати педагогічні програмні засоби на презентаційні, імітаційні, контрольні, інформаційно-довідкові.

Розкрито сутність основних понять наукового дослідження. Зокрема поняття «мультимедіа» розглядаємо як комплекс апаратних та програмних засобів, які дають змогу працювати в діалоговому режимі із різнорідними даними (графікою, текстом, звуком, відео) й організовані у вигляді одного інформаційного середовища для найбільш ефективного впливу на користувача. Під «дидактичними умовами застосування мультимедійних технологій» розуміємо таку організацію процесу навчання, яка є результатом відбору, конструювання, застосування елементів змісту, форм, методів і засобів навчання, що сприяють ефективному виконанню поставлених навчальних завдань.

2. Ефективність застосування мультимедійних технологій під час вивчення будь-якої дисципліни залежить від дидактичних умов, реалізація яких дозволяє досягти максимального педагогічного ефекту за найменших витрат матеріальних засобів і інтелектуальних сил. З урахуванням національного практичного досвіду, освітньо-кваліфікаційних вимог до викладача педагогічних дисциплін, емпіричних матеріалів обґрунтовано дидактичні умови застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі ВНЗ: розробка й апробація комп'ютерних навчальних програм з відповідної дисципліни; урахування рівня відповідності програмного забезпечення загальнодидактичним вимогам і вимогам методики навчання певної навчальної дисципліни; урахування дидактичних можливостей мультимедійних технологій як засобу активізації навчально-пізнавального процесу; різноманітність мультимедійних форм і методів; спеціальна підготовка викладача до застосування мультимедійних технологій.

3. Сформовано готовність викладачів ВНЗ до застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі. Установлено, що важливість відповідної підготовчої роботи з викладачами зростає через зміну статусу викладача в умовах використання мультимедійних програмних засобів, коли його роль є не лише провідною, але й посилюється. Загалом в умовах застосування мультимедійних технологій змінюється характер роботи та зміст діяльності викладача - вони набувають творчого вираження та вимагають постійного самовдосконалення педагога. У цьому контексті проведено підготовчу роботу з викладачами ВНЗ, головною метою якої стало забезпечення готовності викладачів до роботи з комп'ютером на рівні грамотного користувача та формування у викладачів умінь використовувати програмні засоби для створення бази тестових завдань та мультимедійних презентацій з дисципліни. Для досягнення поставленої мети реалізовано низку заходів: проведено цикл лекцій і практичних занять для навчання викладачів основ роботи в текстовому процесорі, технології створення текстових документів з використанням таблиць, малюнків, гіпертекстів та інших об'єктів, методів пошуку інформації в мережі Інтернет; для викладачів організовано методичний спецкурс з метою удосконалення практичних навичок використання засобів мультимедіа на різних етапах навчального процесу, проведено комп'ютерний технологічний практикум.

Аналіз емпіричних даних опитування викладачів дозволив оцінити зміни в їх готовності до використання мультимедійних технологій у навчальному процесі. Виявлення готовності викладачів до застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі відбувалося за такими компонентами: психологічний, технологічний, методичний. У всіх компонентах спостерігалася тенденція до зростання середнього показника готовності: у психологічному компоненті середній показник перемістився з середнього рівня на достатній; у технологічному - з низького на середній; у методичному компоненті має місце зростання середнього показника. Такі позитивні зміни можна пояснити тим, що засвоєння теоретичних знань та оволодіння практичними вміннями відбувалося не на інтуїтивному рівні простого розуміння, а на рівні внутрішнього прийняття їх як особистісних цінностей.

4. Розроблено та експериментально перевірено модель реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа. Модель репрезентована цільовим, змістовим, технологічним і результативним компонентами, взаємодія яких забезпечує цілісність та ефективність їх функціонування.

Аналіз даних експериментальної перевірки моделі підтвердив припущення, що застосування мультимедійних технологій під час викладання педагогічних дисциплін позитивно впливає на якість знань студентів, сприяє підвищенню рівня засвоєння знань та рівня професійно-пізнавальних інтересів майбутніх учителів.

5. Розроблено й запроваджено в практику вищої школи спецкурс «Мультимедійні технології у навчальному процесі ВНЗ», укладено методичні рекомендації «Розробка і застосування мультимедійних засобів навчання», мета яких - допомогти викладачам доцільно й ефективно застосовувати мультимедійні засоби навчання під час викладання предметів навчального плану.

Запроваджені в практику спецкурс і укладені методичні рекомендації сприяли формуванню у викладачів готовності до застосування мультимедійних технологій у навчальній діяльності, а також у ході експерименту засвідчили ефективність використання мультимедійних технологій у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю методів дослідження меті й завданням, системним аналізом джерельної бази, кількісним і якісним аналізом одержаних даних, відтворюваністю результатів і репрезентативністю експериментальних даних, отриманих за допомогою методів математичної статистики.

Проведене дослідження певною мірою не вичерпує всіх аспектів проблеми використання мультимедійних технологій для формування професійних знань майбутніх учителів. Подальшого опрацювання вимагають проблема підвищення рівня готовності педагогів щодо застосування інноваційних технологій і розробка інтегрованих методик упровадження в навчальний процес мультимедійних технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Бондаренко О. М. Дидактичні можливості мультимедійних технологій у навчальному процесі вищої школи/ О. М. Бондаренко// Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2006. - Випуск ХХХІ. - С. 10- 15.

2. Бондаренко О. М. Комп'ютерні та мультимедійні освітні технології у фаховій підготовці майбутнього вчителя / О. М. Бондаренко // зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. / гол. ред.: Мартинюк М. Т. - К.: Міленіум, 2006 . - Ч 2. - С. 40- 47.

3. Бондаренко О. М. Вимоги до мультимедійних систем навчання та їх класифікація/ О. М. Бондаренко// Рідна школа, 2007. - №3 - С.60 - 63.

4. Бондаренко О. М Психолого-педагогічні особливості навчання під час створення та застосування мультимедійних програм у вищих навчальних закладах/ О. М. Бондаренко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: [зб. наук. пр.] / гол. ред: Г. П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во
СНУ ім. В. Даля, 2007. - Вип. 3 (22). - С. 15- 24.

5. Бондаренко О. М Обґрунтування дидактичних умов застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі ВНЗ / О. М. Бондаренко // Наукові записки: [зб. наук. статей]. Серія педагогічні та історичні науки /
М-во освіти і науки України; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова; уклад.: Л. Л. Макаренко. - К.: Вид-во НПУ імені М .П. Драгоманова, 2008. - Випуск LXXI (71). - С.25- 34.

6. Бондаренко О. М. Експериментальна перевірка застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі з педагогічних дисциплін/ О. М. Бондаренко // Рідна школа - 2009. - №8 - 9. - С. 50- 52.

7. Бондаренко О. М Мультимедійні програмні засоби на заняттях з педагогіки/ О. М. Бондаренко// Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2009. - Випуск ХLIIІ. - С. 3 - 8.

8. Бондаренко О. М Схема проектування мультимедійних занять під час вивчення педагогічних дисциплін / О. М. Бондаренко // Проблеми просвіти: [наук. зб.]. - К.: Інститут інноваційних технологій змісту освіти МОН України, 2009. - Вип. 58. - Частина 1 - С.68- 73.

Матеріали конференцій

9. Бондаренко О. М. Мультимедійні технології у навчальному процесі ВНЗ / О. М. Бондаренко // Новости научной мысли '2006 : материалы
І Международной научно-практической конференции, 1 - 15 ноября 2006 г. - Днепропетровск, 2006. - Т. 2. - С. 3 - 5.

10. Бондаренко О. М. Вимоги до структури електронного підручника /
О. М. Бондаренко // Наукові дослідження - теорія та експеримент '2007 : матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції: [зб. ст.],
14 - 16 травня 2007 р. - Полтава: Вид-во «Інтер Графіка», 2007. -
Т. 4. - С. 17 - 21.

11. Бондаренко О. М. Дидактичні умови застосування мультимедійних технологій /О. М. Бондаренко // Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [зб. ст.], 18 - 20 вересня 2008 р.- Ялта: РВВ КГУ, 2008. -
Ч. 1. - С. 34 - 36.

12. Бондаренко О. М. Класифікація педагогічних програмних засобів /О. М. Бондаренко // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: зб. матеріалів ХІ Всеукр. науково-практичної конференції, 2008р. : у 4 т. / редкол.: І. І. Тимошенко (відпов. ред.) та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - Т. 4. - С. 7 - 9.

Методичні рекомендації

13. Бондаренко О. М. Розробка і застосування мультимедійних засобів навчання: методичні рекомендації для викладачів ВНЗ / О. М Бондаренко, І. Р. Пучков; за заг. ред. проф. В. І. Сипченка Слов'янськ: СДПУ, 2010. - 46 с.

АНОТАЦІЯ

Бондаренко О. М. Дидактичні умови застосування мультимедійних технологій у процесі навчання педагогічних дисциплін студентів педагогічних університетів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

У дисертації, присвяченій проблемі застосування мультимедійних технологій у процесі навчання педагогічних дисциплін студентів ВНЗ, проаналізовано ступінь дослідженості проблеми; визначено роль і місце мультимедійних технологій у системі фахової підготовки майбутнього вчителя; класифіковано мультимедійні технології та обґрунтовано дидактичні умови їх застосування; в практику роботи вищих навчальних закладів запроваджено спецкурс «Мультимедійні технології в навчальному процесі вищої школи», який сприяв формуванню у майбутніх учителів готовності до застосування мультимедійних технологій в навчальному процесі; розроблено й експериментально перевірено модель реалізації системи фахової підготовки майбутнього вчителя засобами мультимедіа, що дозволило зробити переконливі висновки про ефективність застосування мультимедійних технологій при вивченні педагогічних дисциплін.

Ключові слова: мультимедійні технології, дидактичні умови, майбутній учитель, навчальний процес, педагогічні дисципліни.

АННОТАЦИЯ

Бондаренко Е. Н. Дидактические условия применения мультимедийных технологий в процессе обучения педагогическим дисциплинам студентов педагогических университетов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

Диссертация посвящена проблеме использования мультимедийных технологий при изучении педагогических дисциплин студентами высшей школы. В исследовании обозначены роль и место мультимедийных технологий в системе профессиональной подготовки будущего учителя. Доказано, что педагогическая подготовка на современном этапе имеет внешние и внутренние противоречия и требует новой траектории обучения, которая cоответствовала бы современным условиям, запросам и индивидуальным особенностям студентов. Приоритетным заданием должна стать подготовка специалиста, который обладает аналитическим мышлением и умеет приспособиться к условиям, которые постоянно меняются в среде информационного общества. Внедрение мультимедийных технологий в учебный процесс - одно из главных направлений информатизации образования.

Анализ психолого-педагогической литературы по проблеме мультимедийного обучения, а также опыт применения мультимедийных технологий помогли выделить систему дидактических условий, которая поможет эффективному функционированию мультимедийного образования, а именно: разработка и апробация компьютерных обучающих программ по соответствующей дисциплине; учет уровня соответствия программного обеспечения педагогических программных средств общедидактическим требованиям и требованиям методики обучения определенной дисциплины; учет дидактических возможностей мультимедийных технологий как средства активизации учебного процесса; разнообразие мультимедийных форм и методов; специальная подготовка преподавателя к применению мультимедийных технологий.

Разработана авторская модель реализации системы профессиональной подготовки будущего учителя с применением технологии мультимедиа, которая состоит из целевого, содержательного, технологического, результативного компонентов, взаимодействие которых обеспечивает целостность и эффективность их функционирования. Целевой компонент направлен на проверку влияния мультимедийных технологий на систему профессиональной подготовки будущего учителя; результативный компонент ориентирован на решение задач повышения эффективности учебного процесса с помощью технологии мультимедиа и выражен такими критериями: уровнем профессионально-познавательных интересов, критерием качества знаний и уровнем усвоения знаний; содержательный компонент представлен обоснованными дидактическими условиями, а технологический - мультимедийными технологиями (информационно-справочными, презентационными, контрольными, имитационными).